Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ ТА ЗАХІДНОГЕРМАНСЬКІ ПРІЗВИЩА
В ЗІСТАВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. УКРАЇНСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ ПРІЗВИЩА У ЗІСТАВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ
1.1. Відантропонімні прізвища……………………………………………
1.2. Відапелятивні прізвища
1.3. Відтопонімні прізвища
1.4. Відпрофесійні прізвища
1.5. Прізвища, утворені від індивідуальних ознак першого носія прізвища
1.6. Відетнонімні прізвища
Висновки до розділу I
РОЗДІЛ II. АНГЛІЙСЬКІ ТА НІМЕЦЬКІ ПРІЗВИЩА У ЗІСТАВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ
2.1. Відантропонімні прізвища……………………………………………
2.2. Відапелятивні прізвища
2.3. Відтопонімні прізвища
2.4. Відпрофесійні прізвища
2.5. Прізвища, утворені від індивідуальних ознак першого носія прізвища
2.6. Відетнонімні прізвища
Висновки до розділу II
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Прізвище - це родова назва людини, яка приєднується до її імені і яку людина одержує після народження або в шлюбі та, як правило, передає своїм нащадкам. Особова назва, що складається в східних слов’ян з імені, назви по батькові та прізвища, відрізняє кожну людину від інших людей. Свого часу Іван Франко зауважував, що особова назва людини — це її вірний і невідступний товариш, який супроводить людину від колиски до могили, хоч і крокує поруч нас із заслоненим обличчям: ми переважно не знаємо, яке його походження
та значення [Редько: 30].
Вважаю, що прізвища всіх вищевказаних мов можна розділити на 2 великі групи: за мотиваційною основою та за етимологічним чинником.
Слід зазначити, що матеріалом для творення прізвищ за мотиваційною основою були 5 основних критеріїв:
- відантропонімні прізвища (патроніми та матроніми);
- відапелятивні прізвища (від назв рослин, тварин, одягу, страв, хвороб, абстрактних понять, природних явищ тощо);
- відтопонімні прізвища (від назви місця проживання чи походження);
- відпрофесійні прізвища (від назви професійного заняття);
- індивідуальні ознаки (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища.
Матеріалом для творення прізвищ за етимологічним чинником були чужоземні назви, які відображали різноманітні міжетнічні та міжмовні контакти.
Актуальність роботи зумовлена
Мета роботи полягає у порівнянні західногерманських та східнослов’янських прізвищ у зіставно-ономасіологічному аспекті.
Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:
Об’єктом дослідження є українські, російські, англійські та німецькі прізвища.
Предметом аналізу є антропоніміка у зіставному та ономасіологічному аспектах.
Методи дослідження включають: класифікацію прізвищевих назв та визначення їхнього відсоткового співвідношення, висвітлення подібностей та відмінностей межи групами прізвищам вищевказаних мов.
Наукова новизна полягає у
Теоретичне значення дослідження полягає у
Практична цінність дослідження визначається
Матеріалом дослідження слугують прізвища з Інтернету та нижчезазначених джерел.
Структура й обсяг: робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (… джерел, із них … іноземними мовами). Загальний обсяг роботи становить сторінок, із них основний текст – сторінок, список використаних джерел – 2 сторінки.
РОЗДІЛ I. УКРАЇНСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ ПРІЗВИЩА
У ЗІСТАВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ
Поява перших українських прізвищ зафіксована в українських пам’ятках ділової мови (грамотах XIV – XV ст.). Застосовувати родові прізвища в офіційному діловодстві почали доволі рано, позаяк існувала необхідність вказувати права власності на щось, аби відтак мати змогу передавати свої статки у спадок дітям та родичам. Саме тому спочатку родові прізвища мали переважно багаті люди: купці, бояри, магнати, власники земель (князь Іван Васильович Чорторийський, пан Іван Чорний, пан Волчко Рогатинський) [Редько: 33].
Проте вже в XVII ст. ледь не всі українці мали власні прізвища, які часто трансформувалися (наприклад, син людини з прізвищем Коваль міг отримати прізвище Коваленко (син Коваля), а його дружину називали Ковалиха). Багато прізвищ з'явилися в часи Запорозької Січі, позаяк при вступі на Січ козак міняв своє старе прізвище на нове (наприклад, на Непийвода, Неїжко, Недайкаша, Неїжборщ, Нагнибіда, Паливода, Перебийніс, Убийвовк, Куйбіда) [Редько: 34].
Стабільності прізвища набули лише в XIX ст. Поширеною також була заміна старих прізвищ на аристократичний лад (Одоєвський, Перовський, Пожарський), хоча шляхтичі та пани в ряді періодів намагалися протидіяти цьому через заборону приймання певних прізвищ простолюдинами. Паралельно співіснували офіційні прізвища та неофіційні прізвиська, які знаходили своє відображення в українській діловій та художній літературі [Редько: 34].
Поява перших російських прізвищ відбулася у XIV – XV столітті і збігається з датою появи українських. Першими отримали прізвища московські питомі князі і бояри, які теж бажали передати дітям та родичам статки, а для цього потрібні були офіційні документи [Редько: 35].
На відміну від українців, які вже у XVI ст. мали прізвища, з кінця XV - середини XIX століття більшість населення Росії мало тільки прізвиська або по батькові, які давалися родичами, сусідами, становим і соціальним оточенням без будь-якого певного порядку чи правил. Про це свідчать архівні документи XV, XVI, XVII століть: “Губа Микифор син Криві щоки, землевласник”, запис 1495; “Данило сопла, селянин”, 1495 рік; “Єфимки Воробей, селянин”, 1495 рік, “Ігнатко Великі Лапти, селянин“, 1495 рік.
Процес формування прізвищ у більшості росіян почався лише у середині XIX ст., особливо після скасування кріпосного права 1861 року, і завершився приблизно тільки у 30-х років XX століття.
Поява власних імен у функції прізвищ до часу стабілізації та становлення прізвищ, за спостереженням В.Сімовича, у середовищі українського селянства була пов’язана з ,,хліборобським світоглядом осілої людини, де доволі було знати хресне ім’я односельчанина” (Богдан, Василь, Ярослав).
Прізвищами ставали імена знатних людей та батьків, тому не дивно, що відпатронімних прізвищ так багато серед української антропоніміки – десь 37,8%. Як стверджує І.Крип’якевич, по смерті батька син міг просто перейняти його хресне ім’я. Позаяк нащадки переймали імена, а можливо, вже і функціонально і прізвища своїх батьків, то очевидною є патронімність цих прізвищевих назв (напр.: Всеволодин, Михайлин, Охрімин). На українському антропонімійному ґрунті вони функціонують віддавна, ще з часів Київської Руси.
В активі прізвищевого засобу ідентифікації особи були переважно церковно-християнські народно адаптовані імена як частотно вживані, так і ті, що траплялися зрідка, наприклад, Кирило Іван, Кондрат Петро, Кузьма, Іван та ін [Фаріон: 24].
У деяких прізвищевих назвах є варіянтна форма іменникового посесива з прикметниковим, що, безперечно, вказує на патронімний характер відповідного типу утворень: Дмитра Кирила/Дмитра Кирилового, Івана Максима/Івана Максимового, Івана Олекси/Івана Олексового [Фаріон: 25].
Найпоширенішими російськими прізвищами є також відантропонімні, відсоток яких трохи більший від українських – 41,5%. Як і українські, російські патроніми беруть свої початки з імен батьків, засновників роду.
Якщо врахувати, що преважна більшість великоросів до реформи 1861 року прізвищ не мала, оскільки кріпаки, які складали більшість тогочасної Великоросії отримували їх лише, коли звільнялися з рабства, то стане зрозумілим чому серед росіян так багато Петровых, Ивановых та Сидоровых (на той час найпоширеніші чоловічі імена). Масова видача паспортів вчорашнім кріпакам створила певні проблеми перед чиновництвом, яке воно вирішувала найпростішим способом, запитуючи як звати батька і по батькові надавали прізвища-патроніми, наприклад: Астафьев, Борисов, Володькин, Гордеев, Егоров, Колькин, Лёвкин, Лукьянов, Митрофанов, Никонов, Семёнов, Степанов, Степашкин, Сьомин, Сьомкин, Тимофеев, Тарасов, тощо [Суперанская: 153].
Від імені матері найменуння дітей утворювались дуже рідко (6% від усіх випадків), головним чином у тих випадках, коли жінка рано лишалась вдовою і ставала главою сім'ї (поширене прізвище Вдовиченко, Удовиченко). Тому серед основних типів українських прізвищ матроніми представлені невеликою кількістю утворень: Ганненко, Катренко, Марусенко, Мотренко, Настенко, Пазенко (від Пазя — здрібніле від Палажка), Улитенко, Явдощенко, Гандзюк, Маланчук, Паращук, Химчук та ін [Фаріон: 26].
Дещо вищий процент похідних від жіночих імен виділяється в групі прізвищ на -ак (-як): Ганусяк, Ганущак, Мариняк, Марунчак, Марущак, Марусяк, Настасяк, Паращак, Хим'як і т. ін., що локалізуються у Наддністрянщині [Фаріон: 26].
Російська антропоніміка теж має небагато матронімів (близько 7%), які як і українські утворилися внаслідок того, що чоловіка брали у солдати чи він довго не був вдома, або він загинув на війні, повернувся інвалідом, був непрацездатним - то жінка вела господарство, а оскільки чоловік ще був і головою сім’ї, решта її членів йому підкорялися і носили його прізвище, то тепер всі ці функції переймала жінка. Матронімні прізвища спостерігаємо ще з кінця XV ст.: Ивашка сын Оринин, крестьянин 1490 год, Юрий Григорьев сын Марьин, своеземелец 1495, Сенка Гридин сын Натальин, землевладелец 1495 [Суперанская: 156].
Зараз найбільш поширеними на російських теренах є такі матроніми: Авдотьин, Катеринин, Ленин, Марьин, Марфин, Олин, Ульянин та Федорин. [Суперанская: 157].
Окремої уваги заслуговують прізвища, які походять від назв апелятивів, себто тварин, рослин, комах, назв одягу та взуття, тощо. Серед українського антропонімікону таких прізвищ приблизно - 11,5%, серед російського дещо менше – близько 10,8%.
Найбільшу підгрупу тут становлять прізвища, утворені від назв тварин (або ж анімальні: з англ. animal - тварина), які становлять 5,4%.
Різні обставини могли зумовити утворення прізвиська від назв тварин. Однією з причин могла бути зовнішня подібність до якоїсь тварини або наявність певних властивостей, що вважаються характерними для тої чи іншої тварини, хоча можливий і мітологічно-тотемічний вплив назв певних звірів. Як зазначає І.Огієнко, шанування звірів виявилося у так званих звіриних прізвищах. [Фаріон: 17] Так, людина важка, міцна, незграбна могла одержати прізвисько Медвідь, хитра, підступна – Лис, дебела та вперта – Бик. За таких обставин виникали прізвища від:
- птахів: Беркут, Ворона, Гоголь, Голуб, Гіль, Дропа, Зозуля, Качка, Курка, Ластівка, Орел, Перепелиця, Шпак, Чиж;
- риб: В’юн, Карась, Коблик, Лящ, Лин, Червінка, Щука, Щупак;
- комах: Блоха, Ґедзь, Комар, Муха, Оса [Редько: 97].
Російській антропоніміці теж притаманні анімальні прізвища, яких, щоправда, дещо менше – приблизно 5,2%. Багатьом людям минулих століть давали імена і прізвиська, почерпнуті з російської флори і фауни. Сучасні російські анімальні прізвища зберігають у собі сотні назв тварин (як домашніх, так і диких), птахів, риб та комах. Причини таких дій збігаються із причинами творення українських анімальних прізвищ, а саме зовнішня подібність до якоїсь тварини або наявність певних властивостей, що вважаються характерними для тої чи іншої тварини, хоча можливий і міфологічно-тотемічний вплив.
Качкою могли прозвати, наприклад, людину, що ходила, перевалюючись з ноги на ногу, або завзятого мисливця за качками. Так утворилася прізвище Уткин. За таких обставин виникали прізвища від:
- птахів: Воробьёв, Дятлов, Коршунов, Кукушкин, Одудов, Орлов, Перепьолкин, Синицын, Соколов, Зябликов;
- риб: Белугин, Ершов, Карасев, Линок, Окунев, Плотвин, Щукин;
- комах: Бабочкин, Букашкин, Жуков, Комаров, Кузнечиков, Мухин, Паук, Пчелкин, Хрущев, Шмельов;
Прізвищ, що походять від назв рослин і дерев, нараховуємо 1,5%; вони на думку М.Худаша, маючи побажальний характер, правили за хліборобське щастя. Вважаємо, що продуктивність цих прізвищ цього типу пов’язана також із мітологічними віруваннями наших предків, з культом дерев, злаків та кущів. Для прикладу, береза та калина стали символами дівочої чистоти та краси, верба – символ журби, липа ж здатна відвертати прокляття. Надаючи новонародженим відповідні особові назви, батьки сподівалися передати дитині властивості цих дерев, злаків, кущів, які б мали виконувати побажальну чи охоронно-відстрашувальну функцію. За первісними етимонами розподіляємо прізвища цього типу на такі лексико-семантичні групи:
- злакові і трав’янисті рослини та їхні частини: Білас, Болиголова, Болібрук;
- дерева та кущі: Береза, Бук, Дуб, Клен, Липа, Осика, Явір; Бузок, Верес, Терен;
- овочі: Буряк, Бульба, Гарбуз, Капуста, Кукурудза, Морква, Огірок, Цибуля;
- гриби: Багнюк, Боровик, Ковпак, Козляк, Маслюк, Опеньок, Порхавка;
- ягоди та квіти: Аґрус, Малина, Ожина; Мак, Роза, Ромашка [Фаріон: 19].
Російські прізвища, що походять від назв рослин і дерев, налічуємо 1%. Вони скоріше за все, теж пов’язнані з певним культом дерев, злаків та кущів. Для прикладу, дуб вважається символом міцності, сили та перехід на новий етап життя, ясен – символ любові, береза – символ краси росіянки, краси рідної землі, горобина – символ Батьківщини, осика – символ енергії. Мотиви – ті ж самі, що і в українців – відповідна особова назва мала виконувати побажальну чи охоронно-відстрашувальну функцію для дитини:
- з дерев: Березин, Буков, Вербин, Дубов, Соснин;
- кущів – Барбарис, Боярышник, Малина;
- овочів: Пастернак, Петрушка, Репа, Свекла, Укроп;
- грибів: Груздь, Мухомор, Поганка, Сыроежка, Трутовик;
- ягід та квітів: Клубникин, Смородина, Ягодкин [Суперанская: 124-125]
Щодо українських прізвищ, що походять від назв предметів та об’єктів М.Худаш зазначає, що прізвища цього типу не вживалися ні в експресивному плані, ні в народних зіставленнях, що також стосується і російських прізвищ [Фаріон: 18]. Прізвищ цієї групи хоча й небагато, проте вони різноманітні, - в українському антропоніміконі їх налічуємо приблизно 2,5%, а в російському – 1,5%, що зумовлено їхньою нерозповсюдженістю на російських теренах.
Залежно від характеру мотиваційних апелятивів розподіляємо відповідні прізвища за лексико-семантичними групами:
а) назви предметів хатнього устаткування, щоденного вжитку та частин різного приладдя: Драбина, Коцюба, Ковдра, Кочерга; Гальма, Скоба, Спиця, Чепіга [Фаріон: 18]; Кочерга, Лемеш, Молоток, Хомут, Чан [Суперанская:115-116].
б) назви виробів та продуктів: Валовина, Крупа, Макуха, Нитка, Кужіль, Чмир [Фаріон: 18]; Булкин, Блинов, Галушкин, Калачев, Кашын, Киселев, Лепехов, Маслов, Оладьин, Пирогов, Плюшкин, Соломатин, Шкваркин [Унбегаун: 154].
в) назви будинків, установ, ландшафтні назви: Башта, Брама, Груба, Копиця, Куча, Халупа, Цюпа, Шиба; Школа, Фабрика, Тартак, Шпиталь; Бухта, Гора, Діброва, Могила, Мурава, Скала [Фаріон: 18] Банин, Заборов, Изгородин, Курятников, Лагерев, Тюрьмин, Хатин, Храмов, Чуланов [Суперанская: 128].
г) назви матеріалів та речовин: Бляха, Габа, Колода, Смола, Табака, Шліхта [Фаріон: 19]; Алебастров, Гранитов, Растворов, Скипидаров, Эфиров [Суперанская: 118].
ґ) назви музичних інструментів і танців: Бандура, Барабан, Дуда, Ліра, Скрипка, Сопілка, Сурма, Труба; Гопак [Рудько: 99];
Надзвичайно рідко на російських теренах зустрічаються такого типу прізвища: Барабан, Бубен, Дуда, Скрипка, Тарабан [Суперанская: 137].
д) назви зброї та військового знаряддя: Бомба, Куля, Бунчук, Кріс, Мортира, Пістоля, Сагайдак, Штик [Рудько: 100]; Булавин, Дулов, Палашов, Патронов, Пистолетов, Пипалев, Порохов, Пыжов, Стрелин [Суперанская:119]
е) назви грошових одиниць: Гривна, Копійка, Коруна, Галаган, Грош, Четвертак [Рудько: 100].
У росіян такий тип прізвищ майже не трапляється: Грошев, Деньгин, Рублев, Червонцев [Суперанская: 137].
Прізвищ, утворених від назв одягу та взуття, нараховуємо приблизно 0,8%, що свідчить про їхню непопулярність серед українців: Бут, Капелюха, Кучма, Шкарпета, Шуба, Чобіт. Ймовірно, вони утворилися тому, що хтось особливо полюбляв продавати чи носити певний одяг та взуття [Фаріон: 20].
Російських прізвищ даної групи трошечки більше – 1%. Вони збігаються з причинами утворення українських прізвищ від одягу і взуття. Прикладами слугують такі: Балахонов, Кафтанов, Галстуков, Перчаткин, Рубашкин, Башмаков, Валєнков, Каблуков, Лаптєв, Туфєлькін, Чоботов [Унбегаун: 158].
Українські прізвища, утворені від назв страв та їжі, як Борщ, Булка, Варениця, Сало, Малай, Молоко, Масло, Юшка могли утворитися тому, що хтось особливо любив таку страву, або частував нею гостей [Редько: 97]
Щодо російських прізвищ зауважуємо, що їх трохи більше - 1% супроти 0,7% українських. Російські прізвища здебільшого походять від назв всякого роду пирогів та напоїв, на які настільки винахідливі наші сусіди. Вони закарбувалися не тільки в прізвища Пирогов, а й Сгибнев (сгібень - пиріг із начинкою), Кукуев (кукуй - м'ясний пиріг), Алабышев, Алабин, Алябьев (від маленьких пиріжків з різною начинкою), Сочнев (від пиріжка з сиром). Від напоїв маємо такі прізвища: Брагіна, Елагіна, Квасов, Суслов, Сытин. Причини походження таких прізвищ збігаються з українськими [Суперанская: 139].
Українські прізвища, що походять від назв анатомічних термінів та хвороб налічуємо десь 0,2 %. Вони мали декілька мотивів виникнення: у тих прізвищах, що постали від назв хвороб, найімовірнішим мотивом номінації був відстрашувально-охоронний, себто людина, ідентифікована назвою Кашель, Оспа чи Чума, мала б завдяки своєму прізвищу назавжди відвернути від себе цю хворобу, однак, можливо, що ці прізвища виникли як вуличні прізвиська людей, що перехворіли на ці хвороби або народилися під час цих пошестей [Фаріон: 19].
Російських прізвищ даного типу трохи більше – 0,4 %, а щодо мотивів їхнього походження можна зауважити, що вони цілком співзвучні з українськими. Прикладами таких прізвищ є: Вакцинов, Оспин, Сосудов, Угаров, Чумин, Шов, Язвов [Унбегаун: 160].
Прізвища, що походять від назв абстрактних понять надзвичайно мало – 0,2%, проте вони мають найбільше умовностей та різноспектровости щодо мотивів номінації. Серед них є імена з побажально-містичним мотивом номінації, які виражають позитивне чи негативне ставлення батьків до новонародженої дитини: Гонор, Забава, Порада, Принада, Сила, Смич. Низка номінацій свідчить, очевидно, про зовнішні обставини народження: Балас, Грай, Крик, Струс. Профілактично-захисний мотив номінації, а саме містичну дію імени навпаки, виражали такі прізвища: Біда, Брак, Голод, Жалоба, Причина, Сваволя, Смуток [Фаріон: 19-20].
Російських прізвищ цього типу теж небагато – менше 0,3%, вони представлені такими: Голосов, Зиков, Торопов, Трудов, Холодов, які, безумовно, свідчать про зовнішні обставини народження [Унбегаун: 160]
Зазначені тут групи – це непродуктивні прізвища за нейтральним мотивом номінації, який указував на час народження і назви явищ природи (0,15%): Весна, Зима, Квітень, Марець, П’ятниця, Середа, Субота; Завірюха, Негода, Погода, Хмара, Вітер, Град, Мороз, Суховій) та черговість народження (0,05%): Позняк, Третяк [Фаріон: 20].
Серед російських прізвищ, які би вказували на час народження і назви явищ природи (0,2%) можна зарахувати такі: Вторник, Громин, Зоров, Морозов, Осень, Погодин, Потемкин, Пятница, Солнцев, Стужин. Черговість народження (0,2%) у росіян представлена такими прізвищевими назвами: Первов, Второв, Третьяков, Четвертаков, Пятаков, Шестаков, Семиков, Осмов, Девятов, Десятов [Суперанская: 140].
1.3. Відтопонімні прізвища
Відтопонімні (відкатойконімні) прізвищеві назви – один із характерних засобів ідентифікації особи за місцем її проживання чи походження, що простежено по всіх реґіонах України та з найдавніших часів. Як засвідчує дослідження Р.Керсти, вже у XVI ст. деякі назви на –ськ-ий були близькі до сучасних прізвищ, і вже у той час можна говорити про відкатойконімні назви як про спадкові родові ідентифікації панівної верстви суспільства (напр.: Вишневецький, Острозький) [Фаріон: 33].
Таких прізвищ в українській антропоніміці налічуємо 7,4%. Переважна більшість прізвищ за місцевістю проживання – це субстантивовані прикметники, які ідентифікують особу за її стосунком до певної місцевости чи за об’єктом на ній: Гірний, Кутній, Піддубний, Нагірний, Задорожній та ін. Рідкісними є іменникові ідентифікації, наприклад, Горак, Заруба, Поточниця [Фаріон: 34].
Російських відтопонімних прізвищ налічуємо менше - приблизно 5,8%. Їхнім джерелом також є географічні імена, як прозивні (наприклад, просто гірки з маленької літери), так і особові (поселення Горки з великої літери). І якщо у давні часи ,,географічні прізвища” носили князі та бояри по своїм вотчинам, а потім поміщики – по своїм володінням, то у XIX столітті такими прізвищами нерідко обзаводилися міщани та селяни, називаючись у новому місці проживання по місці, відкіля вони переселилися, - Вяткиными, Горскими, Казанцевыми, Полянскими, Ржевскими, Симбирцевыми [3: 7].
1.4. Відпрофесійні прізвища
Відпрофесійні прізвища дають можливість уявити суспільне життя України та Росії, а також їхній економічно-виробничий поступ наприкінці VIII – поч. XIX ст. у таких аспектах:
а) промисловість і ремесло;
б) торгівля;
в) сільське господарство;
г) лісове господарство, мисливство і рибальство;
ґ) церковні посади;
д) військовий чин чи статус;
Таких прізвищ як і в українському, так і в російському антропоніміконі нараховуємо 27,7 та 26,2% відповідно. Антропоніми цієї групи свідчать про ступінь розвитку різноманітних галузей господарства в період закріплення родових назв [Фаріон: 31].
а) Промисловість і ремесло
Промисловість до скасування кріпацтва знаходилось у зародковому стані. Природно, що ті нечисленні особи, які займалися промислом, настільки відрізнялися від інших членів суспільства, що назва їх професії не тільки ставала їх особистою назвою, а й переходила на нащадків як родове прізвище.
Серед українського антропонімікону частка прізвищ, пов’язана з промисловістю та ремеслом сягає 7%, проте це не видається дивним, адже вони надзвичайно розповсюджені на українських теренах. Приміром прізвище Мельник, записане в 16 областях і має чимало похідних: Мельничук, Мельниченко, Мельнишин, Мельничайко та Гончар записане у 8 областях та має патронімічні утворення: Гончарик, Гончарук, Гончаренко. [Фаріон: 33].
У росіян прізвища вищевказаної групи теж дуже розповсюджені, про що свідчить показник у 8,6%. Як і в українців, професія мельника була надзвичайно шанованою, а відтак це вилилося у поширеність прізвищ Мельник, Мельников, Мельниченко, Мельничук, Мирошник, Мирошников, Мирошниченко, Мирошничук.
Ще однією професією, яку росіяни поважали у давнину, був фах коваля – від нього пішли прізвища: Кузнецы, Кузнеченко, Кузнеченковы, Кузнецовские, Кузнечевские, Ковалевские, Коваленко, Коваленки, Ковальцы, Ковали, Ковалики, Ковальские, Ковальцовы, Ковальченко, Ковальчуки [Суперанская: 114].
б) Торгівля
Значно меншою мірою, ніж промисловість і ремесло, відображається в українських прізвищах торгівля, що і засвідчують 3,4%. Цей факт пояснюється тим, що в Україні торгівлею займалися головним чином представники інших народностей – вірмени, євреї, греки. Основна загальна назва людини, що займається торгівлею – купець. Як прізвище Купець записане в Закарпатській обл., а похідними є Купчик (Хмел.) і Купецький (Терн., Львів.)
Що ж до російських торговельних прізвищ, то їхня частка серед прізвищ досягає 5%. Причиною такої популярності таких прізвищ є той факт, що у давнину сполучною ланкою межи виробниками завжди виступали купці, тому не дивно, що у Росії так багато Купцовых, Купчихиных, Купчиковых, Купченко та Купченковых [Суперанская: 115].
На відміну від України, у Росії для купців існувало велике число діалектних назв, часом глузливих, а часом навіть і не схвальних, наприклад, у словнику В.І. Даля згадуються такі слова: кулак, орел, варяг, маяк, баришник, торгаш та ін.. Звідси і пішли такі прізвища як: Баришнікова, Варягови, Маякова, Торгашови, Орлови і Кулакова.
в) Сільське господарство
Частина українських прізвищ вказує на заняття сільським господарством, хоча їхня частка невелика – всього 3,5%. Це, на перший погляд, дивне явище пояснюється тим, що, як каже А.Доза, прізвище Селянин (Рaiscent) виникло тоді, коли селянин переїжджав до міста [Редько:110].
Одна з важливих галузей с/г – це пасічництво або бортництво. Це заняття знайшло відображення в прізвищах Бортник, Бортій, Пасіка, Пасічник, Пасічний, Пасішний, Пасічняк, Пасічинський, Рій, Рой, Роїк [Редько:111].
Російська антропоніміка теж може похвалитися 5% прізвищ, пов’язаних із с/г. Слід звернути увагу, що росіяни як і українці дуже цінували бортництво і це дало початок таким прізвищам як: Пасечникова, Бортникова, Пчелинцева, Пчельникова. У деяких регіонах бортники здобули прізвища Леженникова (в орловських говорах «лежнем» називали «лежачий вулик») та Земцева (у південних російських землях «земець» - «пасічник») [5:2].
г) Лісове господарство, мисливство та рибальство
Ця група прізвищ, що виникла внаслідок служби по охороні лісу, нараховує приблизно 2,3%. Так, перетворились у прізвища давні назви лісових сторожів: Гайовий, Лісний, Лісовий, Лісник, Лісняк, Лісняченко [Редько:111].
Прізвищ пов’язаних з мисливством та рибальством трошки більше – їхня частка становить десь 2,7%. До них належать: Охотник і Стрілець (Стрільців, Стрільчук), Пташник, Убийвовк, Рибак, Рибалка, Рибалко, від яких утворилися похідні: Рибачук, Рибалченко, Рибарук, Рибарчук.
На російських теренах прізвища даного типу трапляються, проте не часто, що засвідчує їхня частка – 3,1%. Прикладами прізвищ можуть слугувати: Лесник, Лесничий, Лесник; Охотник, Стрелец,; Рыбак, Рыболов, Рыбчук.
ґ) Прізвища, утворені від назв церковних посад.
Ціла низка прізвищ утворилася від слова «піп». Досить поширена зменшено-зневажлива форма Попик і Папко. Прізвища, що були первісно прізвиськами сина попа – це Попенко, Попченко, Попович, Поп’юк, Попенюк, Попов, Попів, Попівчак.
Як і серед українського духовенства в Росії була поширена практика надання випускникам духовних семінарій прізвищ релігійного спрямування. Як правило вони присвячувалися назвам храмів та чудотворних ікон. Ось короткий перелік подібних прізвищ: Александроневский, Боголюбов; Боголюбский, Богоявленский,Воздвиженский,Всехсвятский,Казанский,Лаврский,Левитский,Милосердов,Рождественский,Спасский,Поводеякопосухуходященский, Хрестовоздвиженский.
д) Прізвища, утворені від військового чина чи статусу, наприклад, Бранець, Бурміст, Вибранець, Гармаш, Гетьман, Писар, Сердюк, Сотник, Хорунжий утворилися внаслідок того, що Україна часто брала участь у війнах проти Росії, Польщі, Туреччини.
Російські прізвища, які походять від військових звань також присутні в російській ономастиці. Вони, як і українські, теж утворилися внаслідок тривалих війн Російської імперії: Генералов, Капитанов, Козаков, Майоров, Мичманов, Маршалов, Полковников, Солдатов, Хорунжев.
1.5. Прізвища, утворені від індивідуальних ознак першого носія прізвища
Для 9,1% сучасних українських та 6,1% російських прізвищ основою для утворення була якась особиста ознака людини, що виділяла її з-поміж оточення. Це могли бути певні фізичні або психічні властивості людини.
1.5.1. Прізвища, утворені від фізичних властивостей першого носія прізвища формують найбільшу підгрупу у даній категорії – до них належить майже 6,9 % усіх українських прізвищ. Ці прізвища виникли з первісних прізвиськ (вуличних кличок) і ставали найменуванням людини, якщо вона мала диференційну фізичну ознаку:
Зріст: Велет, Довгий, Малик, Малюк, Куций, Коротун.
Повнота, фізична сила: Велет, Дебелий, Годований, Гладун, Барило, Узький, Худаш, Сухий, Жилавий, Слабуха.
Голова: Морда, Головатий, Головань, Головій, Чуприна;
Лоб: Чолоч, Чолій, Лобань;
Губи: Варга, Губай, Тригуб;
Очі: Чорноокий, Кальноокий;
Ніс: Носуля, Кушка, Двойнос, Сухоніс, Носуль, Дзюба;
Вуха: Ухоч, Канаук;
Обличчя: Мордань, Краснощок, Чорнопикий;
Шия: Кривошия, Кривов’язий;
Рот: Ротань, Криворот;
Зуби: Зубик, Зубань, Беззубик, Білозуб, Глинозуб, Щербатий, Кланцатий.
Живіт: Череватий, Пузач, Броюхань, Жовтобрюх;
Стегна, боки: Бедратий, Бедрій, Безбокий, Кривобокий;
Руки: Безрук, Дринирук, Сухоручко;
Ноги: Ногань, Лаба, Балій, Циба, Білоном, Білоножко, Кривоніг, Литка;
Пальці: Безпалька, Шестопалько, Шестопальок;
П’яти: Зеп’ятий, Товстоп’ят, Довгоп’ятий [Рудько: 108-110].
На відміну від української ономастики, російська має менше прізвищ даного типу – 4,3%, проте вони теж вказували на характеристику людини та виділяли її з оточення. Такими прізвищами слугують:
бік: Кособок, Сухобок, Кривобок
борода: Белобород, Остробород, Чернобород
брови: Чернобров, Чернобровка, Белобров
око: Белоглаз, Шароглаз, Кривоглаз, Черноглаз
ніс: Безнос, Курносик, Краснонос, Кривонос, Перебийнос, Широконос
губа: Белогуб, Лизогуб, Сологуб
зуб: Скалозуб, Белозуб
шкіра: Толстокожа
лоб: Толстолоб
лисина: Самолыс
нога: Коротконожка, Белоног, Желтоног, Кривоног, Черноног
п’ятка: Сорокопяток, Толстопят, Чернопят
серце: Милосерда, Пустосерд
вуса: Белоус, Красноус, Мокроус, Толстоус, Черноус, Редкоус
вухо: Остроух, Остроушка
шия: Кривошей, Кривошея, Долгошей, Черношей
щока:Белощек, Краснощек, Чернощек [Суперанская: 103-104]
1.5.2. Прізвища, утворені від назв фізичних вад
Ця підгрупа прізвищ має невелику популярність та поширення, тому її частка незначна – близько 1% у обох мовах. Поділяємо їх таким чином:
Власне фізичні вади: Глухий, Кривцун, Сліпий; Кривой, Горбатый, Немой;
Зовнішній вигляд: форма - Круглий, Опуклий; Круг, Круглый, Кругляк;
ширина, об’єм – Великий, Огрядний, Малий; Большой, Толстой, Широков;
вага - Легкий, Тяжкий; Легков, Тяжелов [Суперанская: 138].
1.5.3. Прізвища, утворені від назв психічних властивостей
Основою для творення такого типу прізвищ стали назви психічних властивостей людини, де українська антропоніміка налічує більше 1,2% таких прізвищ, російська – приблизно 0,8%. Розділяємо їх на дві категорії:
Вдача, характер: Благий, Верещака, Дейкун, Крикун, Морочило, Пияка, Тихий, Скупий, Фаріон, Шовковий; Болтун, Верещагин, Добрый, Скрытный, Тихий.
Розум: Змислий, Мудрий, Мудрейовський; Тупица, Умный [Суперанская: 138].
1.6. Відетнонімні прізвища
маємо запозичені прізвища з польських, угорських, німецьких, румунських, вірменських та єврейських імен, які відображають міжетнічні та міжмовні контакти, серед яких найсуттєвіше представлені українсько-польські взаємовпливи, що зумовлено, безперечно, суспільно-політичними обставинами XVIII – XIX століть [Фаріон: 34]
На перше місце за кількістю (11% від усіх імен) висуваються імена польські або в польській фонетичній формі. Це, наприклад, імена: Блажей (від нього утворені прізвища Блажко, Блажкевич, Блащак, Блажієвський), Гржегорж (прізвища Грень, Гресь, Гресик, Грисько, Грещук), Казимир (Казамира, Казмирчук, Казимирович), Томаш (прізвища Томашко, Томащук, Томашівський, Томашенко), Урбан (прізвище Урбан, Урбанович, Урбановський) і т.п. Ці імена стали основою для творення 128 прізвищ.
Значно менше українських прізвищ утворилося від угорських імен. Вони записані головним чином у Закарпатській області. Угорського походження є прізвища Дюрдь (від Юрій), Маргітич (від жіночого імені Маргіт), Мигаль, Мигальо, Мигалина, Мигалик, Міклош, Сабов, Сабадаш, Сабадашко, Ференц, Яноші. Від угорського Шандор (Олександр) виникли українські прізвища Шандра, Шандрик, Шандрович, Шендер, Шендера, Шендрик.
Невелика кількість українських прізвищ має за основу німецькі імена. Це такі прізвища, як Вільгельм з похідними Вілік, Вілюра, Вілюш, Герман, Германович, Карлаш, Конрад, Льоренц, Фріц, Християн.
Від румунських імен утворилися прізвища Андронатій, Мігалатій, Михашула, Мікул, Георгіца.
Вірмени, які здавна проживали на Україні утворювали тут вірменські прізвища переважно на український лад за допомогою патронімічних суфіксів –евич, -ович, напр.: Григорович, Богданович, Давидович, Ісакович, які не можна сьогодні відрізнити від таких самих прізвищ українського походження.
Окремі українські прізвища виникли також із єврейських імен, напр.: Аронець, Мошко, Шльома, Шміль, Шмуль, Шулим.
російські
Вплив української мови на російську церкву, що зумовило розповсюдження прізвищ на – ский/-цкий, сприяло укоріненню яскраво вираженої латинської традиції, що виникла внаслідок тісних взаємин із дуже латинізованою польською культурою XVI-XVII ст. Такої традиції, безперечно, не було у імперській Росії, тому всі російські прізвища латинського походження пояснюються українським впливом. Прикладами російських прізвищ, які виникли з латинських імен можуть слугувати: Альбов, Грандилевский, Майорский, Минорский, Первицкий, Пигвицкий, Пульхеров, Робустов, Формозов [Унбегаун: 176].
Прізвища, утворені від грецьких імен, у Росії не підтримувалися українською традицією, тому їх значно менше порівняно з прізвищами латинського походження: Аморский, Аретинский, Велтисов, Полигнотов, Протов, Софотеров, Танаевский, Тахистов [Унбегаун: 178].
Доволі велика кількість російських прізвищ, утворених від польських імен: Вержбицкий, Закржевский, Звержховский, Комисаржевский, Корженевский, Лещинский, Оржеховский, Полонский, Яблонский [Унбегаун: 246].
Невелика кількість російських прізвищ має за основу білоруські імена: Власенко, Врублевский, Кондратенко, Леонов, Митькевич, Наумов, Родионов, Тетерюк, Титов. [Унбегаун: 228].
Наявність багатьох прізвищ, що мають за основу сербські імена у російській ономастиці можна пояснити двома масовими переселеннями озброєних селян з Угорщини, які відбулися у 1752 та 1753 роках, у теперішні Дніпропетровську та Херсонську області України. Прикладами слугують такі прізвища: Булич, Зорич, Милорадович, Миркович, Ненадович, Пичета, Прерадович, Хорват, Шевич [Унбегаун: 251].
Невелика кількість російських прізвищ болгарського походження – це прізвища болгарських емігрантів, що потрапили у Росію в основному у XIX ст. Невеликі колонії болгарських селян у Бессарабії та в Україні, вочевидь, не мали помітного впливу на російську ономастику. Прикладами є такі прізвища: Георгиев, Димитров, Минков, Младенов, Радко, Стоянов, Тодоров, Чилингиров [Унбегаун: 251-252].
Окрім цих походжень маю ЩЕ 12 походжень – якщо написати, то не буде місця для англ. і нім порівняння!!!! що робити???
ENGLISH
Система сучасних англійських прізвищ складалась протягом багатьох століть і своїми коренями сягає в далеке минуле. Вона тісно пов'язана як з історією країни і англійського народу, так і з історією англійської мови. Вже в письмових пам'ятках XI-XII ст., особливо в "Книзі судного дня" (1086), яка містить цінні дані про англійський антропонімікон на рубежі староанглійського та середньоанглійського періодів, зустрічаються прізвиська великих та дрібних норманів-землевласників, посадових осіб графств, представників духовенства та інших верств населення. У зводах законів і грамот, судових архівах, у монастирських книгах записів та інших книгах того часу, складених середньовічною латиною, а пізніше, у XII-XIII ст., і французькою мовою, прізвиська записувалися поряд з особистими іменами та вказували, головним чином, на місце проживання чи народження іменованих (Hugo de Montgomery (1086) = Montgomerie, Montgomery), на місце їх земельних володінь чи угідь, на родинні відносини і на рід занять [Кавун: 1].
Точно невідомо, коли англійські прізвиська перетворились у прізвища, тобто в спадкові найменування людей. Перш за все вони стали переходити в спадок у представників феодальної знаті. Найпізніше цей процес зачепив нижчі прошарки міського і сільського населення: ремісників, дрібних торговців, селян. У більш розвинених економічно південних і центральних графствах прізвиська стали успадковуватися раніше, ніж на півночі [Кавун: 2].
У період розвиненого феодалізму (кінець XI-XV ст.) зростає соціально-розпізнавальна функція прізвиськ, швидко розширюється їх репертуар. Збільшується питома вага прізвиськ, які містять у собі явну чи приховану насмішку, іронію, жарт, різноманітні епітети. Ці прізвиська були нетривкими додатками до особистих імен і, як правило, не переходили від батьків до дітей [Кавун: 1].
Таким чином, вважається, що в Англії прізвиська почали успадковуватися на початку XII ст. Цей процес протікав інтенсивніше протягом XIII-XIV ст., і до початку XV ст. прізвиська стали спадковими найменуваннями повсюди, серед усіх верств населення Англії [Кавун: 2].
Формування німецьких прізвищ почалося дещо пізніше, ніж англійських: починаючи з XII ст. в Німеччині поступово поширюється звичай надання прізвищ (напр.: Ernst, Eifer, Kampf, Sorge). При цьому йдеться про європейську появу прізвищ, що прийшли в Німеччину з заходу та півдня, а вже звідти поширилися на схід Європи. Саме там зафіксована поява прізвища [Fleischer: 24].
Історичні умови запровадження німецьких прізвищ дещо відрізняються від англійських. І якщо для англійських прізвищ передумовою було бажання передати нащадкам щось у спадок, то виникнення німецьких прізвищ криється у практичній потребі міського чи схожому на нього управлінню. В умовах збільшення кількості населення та завдань влади з’явилася потреба точнішого розрізнення і позначення осіб [Fleischer: 25]
Прикладом для цього служили верхньоіталійські міста. Їх приклад діяв на всю іншу Романію, а з відти – на німецькі міста: Зальцбург, Цюріх, Базель, Страсбург, Кельн. Середньовічні записи саме цих міст показують велику кількість прізвиськ, які ставали прізвищами і передавалися у спадок [Fleischer: 25]
Практична потреба у прізвищах ставала масовою, коли на них поширилася мода, а відтак вони передавалися у спадок. Як і у англійському антопоніміконі якщо прізвище закріплювалося за іменем, то тоді не виникало жодних проблем, наприклад, під час розподілу спадщини. [Fleischer: 25]
Процес переходу німецьких прізвиськ у повноцінні прізвища тривав набагато довше, ніж англійських аж до початку XVII ст., коли звичай брати прізвище став загальновизнаним [Fleischer: 24].
Аналіз сучасних англійських та німецьких прізвищ довів можливість розбити їхнє походження на 5 основних груп за мотиваційною основою:
- відантропонімні прізвища (патроніми та матроніми);
- відапелятивні прізвища (від назв рослин, тварин, одягу, страв, хвороб, абстрактних понять, природних явищ тощо);
- відтопонімні прізвища (від назви місця проживання чи походження);
- відпрофесійні прізвища (від назви професійного заняття);
- індивідуальні ознаки (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища.
І. Відантропонімні прізвища
При утворенні англійських прізвищ значну роль відіграли давньоанглійські та середньоанглійські імена (від них утворена третина патронімічних прізвищ - Adam, Nicholas, Gilbert, William, Alan, Michael, Paul, Richard, Simon, Ralph, Gerald), а також старофранцузькі (Piers, Turbard, Fouques), давньоскандинавські (Thurkettle, Thurstan), валійські (Morgan, Powell, Russell) датські (Jens, Niels, Peder) германські імена (Arnolds, Fridrichs, Otten, Walther, Reinold) [Кавун: 2]
Основами для утворення англійських прізвищ ставали переважно імена чоловічого предка роду; це вказує на той факт, що, як правило, нащадки отримували прізвисько (а згодом і прізвище) від імені батька (наприклад, Arnold, Charles, Edmund, Joseph, Percival, Terence, Vincent, Walter, Ben, Nick, Sam, Tim, Adcock, Peterkin, Davie, Jacklin, Christianson, Rogerson, Clements, Simons, Ralphs, тощо). В англійській мові вони становлять 28,1% від загального числа прізвищ [Кавун: 3].
І тільки в окремих випадках, коли батько був невідомий, давно помер чи виїхав і весь тягар утримання сім'ї та виховання дітей несла мати, діти отримували від неї прізвище. В англійській мові прізвища, утворені від жіночих імен, становлять серед відіменних близько 10%. Зокрема, від жіночих імен були утворені такі англійські прізвища, як Agnes, Audrey, Barbary, Clarice, Eve, Florence, Jennifer, Lucy, Madge, Nell, Olive, Rosamund, Susan тощо. Слід зазначити, що найбільш продуктивними основами в англійській мові виявилися жіночі імена Mary, Annabel, Isabel, Matilda [Кавун: 3].
Що ж стосується німецьких відантропонімних прізвищ, то для них, як і для англійських, стали основою патроніми та матроніми.
Основами для утворення німецьких прізвищ ставали переважно імена чоловічого предка роду, наприклад, Вільгельм чи Вернер мали синів та дочок (Sohn/Tochter des Wilhelm/Werner) – звідси і походять прізвища Wilhelm, Werner; (із наростком –l у зменшено-пестливій формі) Heinzel, Merkel, Künzel, (деривація імені з ідентифікуючим та патронімічним наростком -ing, -ung) Brüning (Bruno), Nötling (Arnold), Lortzing (Lorenz), Humperdinck (Hünberht), (родинна приналежність виражається за допомогою форми родового відмінка імені батька) Heinrichs, Mertens, Steffens, Martini, Sievers (Siegfried), Rohlfs (Rudolf), Krings (Quirin), Frings (Severin), Brahms (Abraham), Stinnes (Augustin) [Ертакова: 30-32].
Як і у англійських прізвищ, німецькі матроніми утворювалися лише у випадках, коли глава сім’ї був невідомий чи загинув і тоді весь тягар утримання сім'ї та виховання дітей несла мати. У німецькій мові прізвища, утворені від жіночих імен, становлять серед відіменних близько 13%. Зокрема, від жіночих імен були утворені такі прізвища: Astrid, Beate, Brunhild, Geraldine, Greta, Selma (вікіпедія – немецкое имя).
II. Відапелятивні прізвища -5,75%
Анімальні прізвища становлять в англійській мові приблизно 2,6% від загальної кількості і мають покликання надавати певні властивості своєму носієві (Bear – as strong as a bear, Fox – as cunning as a fox). Вони утворені від назв звірів (Bear, Camel, Deer, Fox, Hart, Lamb, Mole, Ram, Sheep), птахів (Dove, Falcon, Gull, Mallard, Nightingale, Partridge, Swan, Thrush, Wren), риб (Codling, Bass, Herring, Pike, Trout) та комах (Bee, Drane, Wasp) [Кавун: 5]
Як і в англійському антропоніміконі, німецький теж має анімальні прізвища, що становлять більше 3% від усіх назв (звірі: Fuchs, Katze, Wolf; птахи: Hahn, Taube, Vogel; риби: Barsch, Hecht, Welse; комахи: Biene, Mücke, Wespe), і які теж мали покликання магічно «впливати» на долю людини, дарувати йому силу, відвагу, перемогу, заступництво богів і т.п. Це відображено в етимології і у нинішніх прізвищах, на кшталт: Eberhart (stark wie ein Eber), Bemhart (stark wie der Bär). (http://mgu-familiya.ru/pf015.html)
Фітофорні прізвища становлять в англійській мові приблизно 0,9% від загальної кількості прізвищ. Серед їх твірних основ – назви дерев, квітів, сільськогосподарських культур, а також назви окремих частин рослин, наприклад: Birch, Cherry, Elm, Maple, Pine, Daisy, Poppy, Rose, Violett, Barley, Pepper, Bean, Garlic, Blossom, Flower, Greenleaf, Peascod, Seed, Twigg. Слід зауважити, що відповідна особова назва мала виконувати побажальну чи охоронно-відстрашувальну функцію для дитини, наприклад: Oak – національний символ Англії, символ процвітання, витривалості та сили, Pine – символ благородства у Ірландії [Кавун: 5].
Як і англійські, німецькі фітофорні прізвища теж надавалися дитині, аби наділити її якимись рисами та властивостями, наприклад: Birke (береза) – символ ритуальної чистоти, Eiche (дуб) – символ безсмертя, стійкості та сили, Linda (липа) – символ дружби, м’якості, сільського життя. (http://myfhology.info/planta/birch.html)
Англійських прізвищ, утворених від їжі (національна кухня), у англійському антропоніміконі трошки більше 1%, наприклад: Bacon, Banger, Bread, Kipper, Herring, Pickles, Porridge, Pudding, Steak.
Німецьких прізвищ даної групи 1% і вони теж мають стосунок до національної кухні Німеччини, на кшталт: Metzler, Metzger, Fleischer, Fleischhauer, Knochenbauer, Sülzur, Wurster, Silcher, Kerner, Müller, Möller, Oelmüller, Oligschläger Grützner, Semmelbeck, Semmler, Flader, Brauer, Melzer, Käser, Koch, Küchenmeister [60:27-28].
Англійських прізвищ, які утворені від слів, що означають родинні стосунки, 1%; втім, це пояснюється тим, що діапазон таких слів невеликий. До прізвищ цього семантичного класу належать такі прізвища: Bairnfather, Fairbrother, Son, Husband, Godson, Child, Cousin, Kinsman, Widdows, Twinn [Суперанская].
Німецьких прізвищ вищезазначеного типу трошки менше, ніж англійських - всього лиш 0,7 %, що свідчить про їхню непоширеність. До цієї групи відносимо: Bruder, Tante, Vetter, Schwager, Schwiegermutter.
Частина прізвищ англійської мов утворена від твірних основ, які означають абстрактні поняття. Зокрема, в англійській мові таких прізвищ 0,8%; майже всі вони сягають корінням у старофранцузьку мову, яка певний час мала вплив на англійську культуру. До цього класу прізвищ належать: Justice, Marvell, Pardon, Prudence, Verity, Vigour, Craft, Comfort, Conquest, Counsel, Faith, Folly, Barter, Charity, Fortune, Treasure, Welfare, Wisdom, Worship, Virtue, Pride, Bliss [Кавун: 6]
Німецьких прізвищ вищевказаного типу ще менше, ніж англійських, нараховуємо лиш 0,5 %. Сюди відносимо таке: Ärger, Hunger, Trauer, Traurig, Vernunft.
Кілька десятків прізвищ (0,25%) завдячують своїм утворенням календарним назвам: Averille, Friday, Easterday, Lent, Monday, Spring, Winter. Ці прізвища, очевидно, походять від прізвиськ, що були пов'язані в першу чергу з фіксацією часу народження дитини [Суперанская].
Німецькі прізвища цієї групи надзвичайно рідкісні серед німецького антропонімікону і становлять приблизно 0,1%. Очевидно, що причиною найменування дитини також був час народження Freitag, Frühling, Herbst, Montag, Winter.
Останню групу прізвищ становлять прізвища, твірні основи яких є назвами природних явищ. Англійська антропоніміка нараховує кілька десятків (0,2%) таких прізвищ: Cheal, Frost, Snow, Storm, Tempest, Wind, Merryweather [Суперанская].
Німецькі прізвища надзвичайно бідні у назвах природних явищ, тому не дивно, що такі особові назви майже не зустрічаються. Їхня частка становить менше 0,1 %: Wind, Sturm, Regen, Schnee, Kälte, Hitze.
Назви прізвищ, пов’язаних із будівництвом (Hausbau): Maurer, Meurer, Klaiber (kleben, Bei der Herstellung von Lehmwänden), Decher (Dachdecker), Steinmetz, Steinhauer, Kalkbrenner, Kalker, Ziegler, Venstermacker, Glaser, Oeffner (Ofensetzer) [60:34].
ІІI. Відтопонімні прізвища
Наступне основне джерело виникнення англійських прізвищ – топоніми, тобто географічні назви, які свідчили про місце проживання або походження роду. Таких прізвищ в англійській мові 50% від загальної кількості прізвищ. Відтопонімічні прізвища також належать до найдавніших типів прізвищ і сягають своїм корінням у глибоку давнину.
Гадаю, що відтопонімні прізвища можна розділити на наступні підгрупи:
1) Прізвища, які створені від прізвиськ, що в свою чергу, вказували на походження своїх власників із певної частини країни. Відомо, що Сполучене Королівство складається з Англії, Шотландії, Уельсу та Ірландії, тож при переміщенні жителів цих районів з’являлась необхідність у створенні словесного знаку, який віддзеркалював би найбільш помітні ознаки переселенців. Так, з’явилися прізвища Scott, England, English, Irish, Wales, Welsh, Welshman, Wallace.
Також вказівником на походження могли бути певні приростки. Наприклад, шотландці вживають націєідентифікуючий префікс Mac – „син”: MacDonald, MacCarthy, MacGregar. Серед ірландців ця шотландська традиція є, проте вона непоширена, натомість вони звикли створювати прізвище за іменем діда за допомогою приростка – О: O’Hara, O’Neal. Про це йдеться в популярному вірші:
Mac and O
You’ll always know
True Ireshmen, they say;
For if they lack
Both O and Mac
No Ireshmen are they. [Сидорчук: 300]
2) Друга підгрупа включає в себе прізвища, в яких знайшли своє відображення топографічні пункти тієї чи іншої місцевості, тож людина, яка жила поблизу будь-якого об’єкта ландшафту, могла отримати подібне прізвище: Alley, Bridge, Brook, Dale, Ford, Field, Glade, Hill, Isle, Land, Mount, Pond, Town, Valley, Wood (з додаванням наростка –s) Waters, Dales, Fields, Moors, Rivers, Shores, (складні прізвища: іменник+прикметник) Churchyard, Eastlake, Smallridge, Hillhouse, Thornfield, Southland, Moorwood, Parkhill, Oakden, Northcliffe, (з додаванням напівсуфікса –man) Bridgeman, Marshman, Moorman, Parkman, Pitman та ін. [Сидорчук: 300-301].
У порівнянні з англійським відтопонімним антропоніміконом, німецький вважаємо не менш потужним джерелом у формуванні прізвищ, частка якого становить понад 33%.
Як і англійські топоніми, поділяємо німецькі прізвища на групи за місцевістю:
1) Північ Німеччини віддає перевагу утворенням на -mann, які не є пестливою формою (на кшталт Karlmann), вони вказують на походження, наприклад: Munstermann (Munster), Brackmann (Brake), Huntemann (Hunte), Wippermann (Wipper) [Ертакова: 46].
2) На півдні та заході Німеччини для позначення назв походження використовують утворення на -er. Cуфікс –er використовується у словотворі німецької мови для утворення іменників. За допомогою формаційної морфеми -er позначають також певних осіб, які проживають в даному місті, або походять з нього (Tirol/Tiroler). Ця форма особливо сильний прояв знаходить на півдні та заході Німеччини, наприклад: Adenauer, Rokefeller (Rockefeld), Meinzer (Meinz), Oppenbeimer (Oppenbeim), Holzamer (Holzheim, наслідок діалектичної монофтонгізації ai > a), Forchamer (Forchheim), Heidegger (Heideck), Eifler (Eifel), Schlesier/Schlesinger (Schlesien), Meißner (Meißen), Oderer (від Oder) [Ертакова: 47].
3) Для сходу Німеччини, Тюрінгії і особливо Саксонії, в першу чергу характерна висока питома вага слов'янських і слов'янізованих прізвищ. Вони утворювалися з називного відмінка особистих імен із наростками -tzsch/-tzsche: Fritzsch, Fritzsche. (http://planeta-imen.narod.ru/familii/geografija-nemetskich-familij.html)
ІV. Відпрофесійні прізвища
Важливою групою прізвищ є позначення роду діяльності, тому значну групу англійських прізвищ становлять прізвища, утворені від назв професій і постійних занять. Серед англійських прізвищ до цього семантичного класу належать 14,8%. Розгляд прізвищ даного типу особливо цікавий з точки зору історії культури, позаяк вони яскраво відображають картину суспільного життя періоду виникнення і закріплення прізвищ (в Англії – XIII-XV ст.) стосовно таких його аспектів.
У німецькій антропоніміці відпрофесійні прізвища теж посідають значне місце, позаяк на їхню частку припадає понад 20%. Мабуть, саме тому у нижчезазначених групах німецьких прізвищ набагато більше за англійських, проте як і англійські, німецькі прізвища відображають картину суспільного життя та все різноманіття середньовічних професій.
Вважаю, що англійські та німецькі прізвища можна розділити так:
а) промисловість і ремесло;
б) торгівля;
в) сільське господарство;
г) лісове господарство, мисливство і рибальство;
ґ) військова служба
д) військовий чин чи статус;
е) родинний стан та родинні відносини;
а) Промисловість і ремесла
Назви англійських та німецьких прізвищ, пов’язаних із текстильною, галантерейною та лісовою промисловістю: Cobbler, Saddler, Shoemaker, Spinner, Tailor, Tanner, Skinner, Weaver, Webber, Woollen, Woolley, Packer (від woolpacker), Sherman (від shear-man), Walker, Fuller, Tucker ( 'сукновал'), Seamer, Teazle, Comber, Dyer, Dyster, Pilcher, Quitter, Webster.
- Weber, Walker, Zaiser, Nopper (Noppenbeseitiger, Tuchreiniger), Gewantscherer, Scherer, Tucher, Leinweber, Hechler, Färber, Schwärzer, Rodler (Rotfärber), Bleicher, Schneider, Wamsler, Schröder (Schneider), Hutter (Hutmacher), Filzer (Hutmacher), Hoser, Nähter (Näher), Stricker, Seidenstricker, Seiler; Gerber, Weisgerber, Lohgerber, Riemenschneider, Gurtler, Beutler, Teschner, Hammacher, Zeumer (Zaum), Hentscher (handschuhmeister), Schuchert (mhd. schuochwürhte „Schuhmacher“), Schumann (Schuh), Kürschner, Fechner (mhd. vech „buntes Pelzwerk“), Bermenter (Pergamenter); Zimmermann, Sägemüller, Wagner, Wegner (Wagen), Rademacher, Stellmacher, Assenmacher, Schiffbauer, Schreiner, Tischler, Kistner, Brettschneider, Küfer, Fassbinder, Büttber, Böttcher, Schäffer, Siebmacher, Drechsler, Spindler, Schnitzer, Schüssler, Schopenhauer (schope “Schöpfkelle”), Moldenbauer (Mulde, Holygefäß), Schindler (Dachshindel), Klüber (Holzspalter), Löffler, Besemer (Besen), Körbler (Korb) [60:34].
б) Торгівля: Bagger, Chapman, Ironmonger, Merchant, Mercer, Vinter, Spicer, Poulter, Peever, Oyler, Salter, Seller, Vender;
Назв німецьких прізвищ, пов’язаних із торгівлею налічується значно більше: Kaufmann, Krämer, Manger, Mengeri (lat. mango „Händler“), Eisenmenger, Honigmenger, Pferdmenger, Tandler, Tändler, Krempler, Winkler (Trödler), Nüßler (Nuß-,Nußölhändler), Salzer, Selzer (Salzhändler), Ganser, Mehler, Melber (Mehhändler), Ayser (Eisenhändler), Hiersemann, Bohner, Höpfner, Haberer 8Haferhändler), Fütterer (Futtererhändler), Roßtäuscher (tauschen; Pferdehändler), Schaller (Ausrufer), Wechsler, Makler, Münzer (Geldwechsler) [60:38].
в) сільське господарство: Gardiner, Goddart, Hoggard, Reaper, Herdman, Hoggard, Plowman, Porcher, Farmer, Shepherd, Oxnard, Swinerd, Lambert, Mower, Thresher, Tiller, Youard;
- Bauer, Landmann, Gärtner, Baumgärtner, Kräuter, Obser, Weingärtner, Weinzierl, Mähder, Drescher, Futterer, Torfsteker, Stierman, Herder, Roßhirt, Schäfer, Scherer, Meuser [60:11,18-23].
г) лісове господарство, мисливство, рибальство: Falconer, Fisher, Fowler, Grosvenor, Hawker, Hunter, Huntsman;
Назви німецьких прізвищ, пов’язаних з лісництвом: Jäger, Förster, Harder (hart “Wald”), Holzner, Berinfenger, Weidmann, Falkner, Volger, Finkler, Köhler, Eschenbrenner, Escher, Becherer, Becher (mhd. becherer “Pechbrenner”), Wurzner, Schaler, Zeidler (Honiggewinner), Beutler [60:27].
ґ) військова служба і морська справа: Archer, Commander, Bowman, Rider, Warrior, Sergeant, Mariner, Boatswain, Seaman, Steerman, Skipper;
- Fend, Hauptmann, Obrist, Sackmann (Wegelagerer, Plünderer), Waffler (Waffenträger), Schildknecht, Maurenbrecher, Waffenschmied, Armbruster, Bogner, Pfeilschmidt, Bardenheuer (Barde “Streitaxt”), Helmer (Helm), Eisenhüter (Helmschmied), Brünner (Brustharnischmacher), Plattner (Hersteller von Plattenpanzer), Harnischmacher, Schwertfeger [60:39].
д) служба у дворянських помістях: Castellan, Chamberlain, Forester, Granger, Hallward, Knape, Lardner, Nave, Page, Panter, Porter, Servant, Steward, Valet, Spencer, Warrener;
е) адміністративні і судові посади: Sheriff, Mayer, Reeve, Alderman, Judge, Bailiff, Chancellor, Cryer, Lawyer, Sumner, Proctor;
Kanzler, Kestner, Kirchner, Oberleiter, Rat, Scholz, Specktermann
є) освіта і мистецтво: Teacher, Scrivener, Painter, Graver, Grammar, Singer, Bard, Chanter, Fiddler, Harper, Organer, Piper, Flutter, Trumper, Hornblower;
- Spielmann, Pfeifer, Schwegler (mhd. swegel „Flöte“), Lautenschläger, Büngner (mhd. bunge “Trommel, Pauke”), Dromschläger, Lyrmann, Giger, Härpler, Fiedler, Spieler, Tänzer, Springer, Fechter, Scholderer ( Veranstalter von Glückspielen), Sager (Cantor) [60:39;32:51].
ж) церква і релігійне життя: Deacon, Bishop, Cardinal, Chaplein, Churchward, Frere, Priest, Monk, Pardner, Pope, Pontifex, Preacher, Prior, Prevost, Nunn, Sexton, Pilgrim, Vicar;
V. Прізвища, утворені від індивідуальних ознак (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища
1. Прізвища, утворені від назв фізичних ознак людини.
У період становлення прізвищ людину, яка вже мала певні індивідуальні ознаки, котрі її вирізняли з-поміж інших, називали згідно з її ознаками. Тож, інколи ідентифікаторами особистості могли виступати фізичні, психічні та інші властивості людини, на кшталт:
Німецька антропоніміка теж має приклади таких прізвищ, проте їх не настільки багато, як у англійській:
2. Прізвища, утворені від назв психічних ознак людини:
Серед німецьких прізвищ теж вирізняємо декілька прізвищ із позитивними характеристиками людини: Liebling, Galante, Gut, Lustiger, Valiant, True, Wise, Mutige, Ordentlich, Witty, Edel, Frohe;
Німецькими прикладами можуть слугувати такі прізвища: Gierig, Schwindlig, Hexenmeister, Lieblos, Achtlos, Laut, Wütend;
Відетнонімні прізвища
За етимологічним чинником маємо запозичення з французької мови, що сягає своїм корінням у нормандське завоювання Англії. Воно проявляється у прізвищах із закінченням "Fitz-" (син), наприклад: Fitz-Gilber, Fitz-Hugh, Fitzgerald.
Німецькі прізвища мають запозичення з слов'янських мов, а також із французької, італійської, турецької та єврейської мов.
Запозичення зі слов’янських мов бере свій початок із 2 пол. XIX століття, коли до Німеччини приїхало багато іноземців із Чехословаччини, Югославії, Польщі. З 1880 по 1935 рр. було зареєстровано більше 100 тис. заяв на громадянство. У багатьох випадках з отриманням німецького громадянства потрібно було "онімечити" і прізвища: Baldowsky, Skubinn, Borutzki. [Fleischer 1968: 184].
Важливий вклад у розвиток німецьких прізвищ внесла французька мова, позаяк носії французьких імен зіграли також важливу роль у поповненні складу німецьких прізвищ. Більше 50 000 сімей гугенотів покинули в 1685 році Францію. Найбільш відомі прізвища Fontane від fontaine "Quelle"; Dubois від du bois "Holz, Wald"; Savigny "nach einem Ort in Frankreich"; Chap (p) uis від charpentier "Zimmermann"; Lebeau від le Beau "schön"; Dupont від du Pont "Brücke"; Carvoisier від "Schuster" [Fleischer 1968: 185].
Італійські мистецтвознавці, торговці, ремісники також залишили свій антропонімічній "слід" у Німеччині: Pestalozzi "Knochenhauer"; Brentano від Brenta, Corrodi, Korradi - італійська форма від Konrad (i); Joh. Konrad Marquetant від mercatante "Händler" [Fleischer 1968: 185].
Рідше, але зустрічаються прізвища іспанського, шотландського та литовського походження, наприклад: Joh. Mich. Moscherosch від de Museros "Ortsname"; Steppat, Schneidereit [Fleischer 1968: 186].
За останній час сучасний німецький антропонімікон збагатився турецькими прізвищами. Це пояснюється тим, що велика кількість турецьких громадян, які приїхали колись в якості робочої сили до Німеччини (Gastarbeiter) отримали німецьке громадянство часто укладали змішані турецько-німецькі шлюби: Ziraat Fakültesi, Dilek Tandogan [Juma 1/96: 47] .
З єврейської мови теж маємо чимало запозичень. Це пояснюється великою чисельністю євреїв на території Німеччини та їхньою суспільною роллю у житті держави. Прикладами таких прізвищ можуть слугувати: Blumenfeld, Brauer, Einbinder, Liliental, Rosenzweig, Tulpental, Veilchenduft, а також прізвища з енонімом –mann (людина): Budemann, Wassermann, Weidmann, Handelsmann, Wechselmann, Zukermann.
ЛІТЕРАТУРА
Кавун О.О. Семантико-структурна типологія англійських та українських прізвищ – 1999р
Суперанская А.В. Структура імені власного - М.: Наука, 1969. - 207с.
1. Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. – М.: Наука, 1978. – 198 с.
2. Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. – К.: Рад. школа, 1969. – 253 с.
3. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. – К.: Наук. думка, 1966. – 216 с.
4. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. – К.: Наук. думка, 1977. – 236 с.
5. Rybakin A. I. A Dictionary of English Surnames. – Moscow: Russky Yazyk Publishers, 1986. – 576 p.
Fleischer W. Die deutschen Personnennamen. Geschichte, Bildung und Bedeutung – Berlin, 1961. – 287с.
Мурясов Р.З. Имя собственное в современном немецком языке. – Уфа, 1983. – 218с.
Ертакова Н.И. Реликтовые явления в словообразовании современного немецкого языка. Автореф.кандид.дис. – Л.: 1985. – 22с.
Суперанская А.В. Историческая ономастика М.: Наука, 1977. – 227с.
Ертакова Н.И. Реликтовые явления в словообразовании современного немецкого языка. Автореф.кандид.дис. – Л.: 1985. – 22с
http://ru.wikipedia.org/wiki/Немецкое_имя
http://mgu-familiya.ru/pf015.html
Сидорчук Н.Л., асистент, Панасюк С.О., ст. І курсу ФЕіП
(Національний університет водного господарства та
природокористування, м. Рівне) АНГЛІЙСЬКА ОНОМАСТИКА
http://planeta-imen.narod.ru/familii/geografija-nemetskich-familij.html
http://www.ukrajinci.cz/ua/dopovidi-dlja-skil/detail/nnnnn-nnn/
http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=56094&pg=4
http://www.familii.ru/overview/about-press/1123-proffam