Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Ситуаційне завдання 21
Ви менеджер вищого рівня сімейної виробничої фірми середнього розміру. Члени сім’ї працюють на посадах менеджерів. З огляду на ваші особливі навики та здібності вам недавно запропонували керувати фірмою. Компанія має тривалу традицію уникання боргів, а також володіє кількома меншими підприємствами у суміжних галузях.
За кілька останніх років компанія відстала з продуктивності та ефективності. Прибутків майже не має, і один із найбільших конкурентів уже, мабуть, планує поглинути ваш бізнес. Ви найняли консультантів, щоб визначити варіанти покращення ваших справ. Головний вибір серед таких альтернатив:
1. зробити публічний випуск акцій, щоб зібрати кошти,
2. позичити гроші в банку для фінансування реконструкції,
3. продати кілька менших виробництв для фінансування реконструкції,
4. шукати покупця для цілої фірми.
Запитання:
1. Оцініть кожен вибір із стратегічного погляду.
2. Який вид консультування ви оберете і опишіть роль консультанта в роботі по розвитку.
3. Проаналізуйте бар’єри, з якими вам доведеться зіштовхнутися у вибраному варіанті.
4. Поясніть, як кожен вибір торкається контролю і яким чином він буде здійснюватися?
Відповідь:
1. Проаналізуємо альтернативні методи покращення діяльності компанії. Метою публічного розміщення акцій є залучення фінансування на організованому ринку капіталу. Інвестори вкладають кошти в акції компанії в розрахунку на те, що, по-перше, вартість акцій зросте і доходність за акціями буде вищою за альтернативні вкладення і, по-друге, в розрахунку на отримання дивідендів. Ліквідність акцій, тобто можливість їх швидкого продажу і повернення інвестиції, збільшує привабливість акцій для інвесторів. З метою підвищення ліквідності акцій компанії, які оголошують про публічне розміщення, зацікавлені в допуску їхніх акцій до торгів на фондових біржах. Участь акцій компаній в біржових торгах дозволяє сформувати ринкову вартість акцій і створити ліквідність для них.
Якщо компанія візьме гроші в банку для фінансування економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах І появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Головна проблема, яка може виникнути це те, що кредит можна і не отримати.
Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення. Кредит дає змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємств, не витрачати значних фінансових ресурсів на створення зайвих запасів сировини й матеріалів.
Можна продати кілька менших підприємств у суміжних галузях для фінансування реконструкції, і зосередитися на одній головній фірмі, щоб в майбутньому отримувати прибуток.
Пошук покупця для цілої фірми буду не доречним, якщо це сімейний бізнес, то потрібно старатися усіма силами підтримувати і розвивати бізнес у правильному руслі. Покликати спеціаліста, який б провів консультацію, як правильніше і ефективніше розвинути компанії.
2. На мою думку, для того щоб отримати додаткові кошти і розвивати фірму, можна продати кілька менших підприємстві, і кошти вкласти в реконструкції головної фірми. 3. Барєри, які при цьому можуть виникнути, це час на те, щоб знайти покупців і оформлення документів.
4. При реалізації однієї з альтернативних рішень, контроль буде здійснюватися керівником фірми, та менеджерами вищого рівня фірми, та керівними органами , відповідно до обраної стратегії.
відображати пріоритети організації відповідно до стратегічної спрямованості її діяльності;
орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;
відповідати тому видові діяльності, яка є основою для організації;
забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;
відзначатися зростанням; бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на контроль з його досягненнями.
Ситуаційне завдання 22
Львівський автобусний завод заснований у травні 1945 року. Паралельно на підприємстві виготовляли одновісні причепи, ескалаторні ковші, причепи-крамниці, кузови-причепи, автомобільні крани тощо.
На протязі 1956-1973 роках були розроблені і впроваджені туристичні автобуси ЛАЗ-659, ЛАЗ-659Н і ЛАЗ-699Н. За весь період діяльності завод випустив понад 300 різних моделей автобусів.
ВАТ «ЛАЗ» заснований 1994 року. Акціонерами є державні та фізичні особи (працівники підприємства). Головною сферою діяльності є виробництво автобусів, а також запчастин до них. Також підприємство здійснює сервісне обслуговування проданої техніки. Кількість постачальників – 697, в т.ч. в Україні – 386. На підприємстві сформована лінійно-функціональна структура управління.
Основна місія підприємства – якісна і надійна продукція.
Основні показники ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства:
1. Товарна продукція, тис.грн. – 21428
2. Собівартість ТП, тис.грн. – 25243
3. Прибуток, тис.грн. – (-3815,8)
4. Рентабельність ТП, % - (15,1)
5. Рентабельність виробу, % - 3,6
6. Реалізація автобусів, тис.шт. – 542
7. Кількість працівників, осіб – 3865
8. Продуктивність праці, грн. - 5762
9. Коефіцієнт використання виробничих потужностей, % - 10,5
Запитання:
1. Проаналізуйте види ключовий результатів діяльності даного підприємства.
2. Які б заходи самоменедженту ви запропонували б для підвищення ефективності діяльності даного підприємства.
3. Які способами і методами самоменеджменту доцільно використовувати в даній ситуації?
4. Які б мотиваційні заходи необхідно реалізувати, щоб досягти результатів в умовах кризової ситуації?
Відповідь:
1. Львівський автобусний завод розробляє і впроваджує туристичні автобуси ЛАЗ-659, ЛАЗ-659Н і ЛАЗ-699Н. Паралельно на підприємстві виготовляли одновісні причепи, ескалаторні ковші, причепи-крамниці, кузови-причепи, автомобільні крани тощо. Головною сферою діяльності є виробництво автобусів, а також запчастин до них. Основна місія підприємства – якісна і надійна продукція. Отже, Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Чистий дохід нарівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент валового доходу, як заробітна плата.
Оскільки прибуток визначається як різниця між обсягом реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на формування прибутку справляє вплив і державна політика щодо визначення собівартості, її формування. Ми бачимо, що підприємство в поточному році отримало збиток. Це пов’язано з тим, що коефіцієнт використання виробничих потужностей використано на 10,5% зі 100%, а також рентабельність виробу є не високою. Ми бачимо, що на підприємстві є низький рівень механізації праці в управління, неорганізованість виробництва, нечіткий розподіл прав та обов’язків, недостатня кваліфікація управлінського персоналу, все це приводить до неприбутковості фірми.
2. Для того , щоб підвищити ефективність даного підприємства, потрібно керівництву фірми реагувати на зміни кон’юктури на різних її етапах , що веде до змін ресурсів і стану на ринку кожного окремого підприємства, визначити проблеми які потрібно вирішити, зібрати дані для аналізу, виробити ідеї та пропозиції по альтернативних рішеннях, прийняти позитивне рішення, та здійснювати контроль за реалізацією ідеї. Підходити до вирішення проблеми творчо, нестандартно.
3 Економічні методи управління є способами впливу на персонал на основі використання економічних законів і забезпечують можливість залежно від ситуації як « одарять » , так і «карати ».
Це система прийомів і способів впливу на виконавців за допомогою конкретного порівняння витрат і результатів ( матеріальне стимулювання і санкції, фінансування і кредитування, зарплата, собівартість, прибуток, ціна).
В якості основних методів управління тут виступає система заробітної плати та преміювання, яка повинна бути максимально пов’язана з результатами діяльності виконавця. Оплату праці менеджера доцільно зв’язати з результатами його діяльності в сфері відповідальності або з результатами діяльності всієї фірми .
Ефективність економічних методів управління визначається : формою власності та ведення господарської діяльності, принципами господарського розрахунку, системою матеріальної винагороди, ринком робочої сили, ринковим ціноутворенням, податковою системою, структурою кредитування і т.п. Найбільш поширеними формами прямого економічного впливу на персонал є: господарський розрахунок і матеріальне стимулювання.
4. Для того, щоб бути ефективним (оптимальним або раціональним - досягти якихось поставлених цілей), рішення має відповідати таким вимогам:
- бути реальним;
- містити механізм реалізації;
- готуватись, ухвалюватися та виконуватися в реальному масштабі часу;
- бути реалізованим;
- бути гнучким;
- передбачати можливості верифікації (перевірки істинності) і контроль за виконанням.
Постійна мотивація породжується роботою. Керівник має свідомо здійснювати пошук мотивації персоналу в її привабливості,творчому характері, вимогливості та відповідальності. Чітко визначити результати роботи, залучати персонал по мірі доцільності в плануванні і розвитку в першу чергу власної справи і діяльності підрозділу. Мотивувати працівників грошовими винагородами, преміями за ініціативу, делегувати повноваження.
Ситуаційне завдання 23
Генеральний директор ЗАТ «Ортемир» (телекомунікації і техніка) керується двома принципами у своїй діяльності: раціональною організаційною структурою компанії та особистим контролем за діяльністю усіх відділів.
Процес доведення рішень та завдань підлеглим доводяться наступним чином: наприклад, потрібно збільшити обсяги реалізації товару, яким раніше фірма не торгувала. Директор повідомляє про це безпосередньо начальнику відділу продажу, а той дає завдання менеджерам. Як далі буде вирішуватися проблема в межах структури – завдання керівника підрозділу.
Оскільки конкуренція на ринку велика, то начальників відділів з продажу повинно цікавити тільки їх безпосередня робота, а не організаційні питання (транспорт, бухгалтерія, фінанси тощо). Додаткові служби: бухгалтерія, технічний відділ, сервіс-ценр – покликані забезпечувати діяльність відділів з реалізації.
На думку генерального керівника – у підлеглих повинен бути тільки один безпосередній начальник. Якщо даний начальник достатньо наділений повноваженнями і владою, його підлеглому нема потреби кожного разу бігти до головного директора.
Однак така практика делегування повноважень, зазначає директор, вимагає контролю за їх виконанням. Генеральний директор за умов правильного розподілу повноважень повинен більше працювати з аналітичною інформацією: аналізувати обсяги продажу, їх динаміку, вивчати результати роботи окремих співробітників тощо. на фірмі також ведеться журнал контролю приходу та відходу кожного співробітника, що дає змогу проконтролювати роботу, якими б повноваженнями і владою не були наділені менеджери.
Зосередження в одних руках великого обсягу роботи та повноважень шкідливе для виконання роботи. Інша важлива проблема – взаємозамінність. Цей процес буде успішним тільки тоді, коли керівник навчить свого підлеглого того, що знає і вміє сам. Тоді буде простіше налагодити процес делегування. І ще одне твердження генерального директора – якщо він сам не буде ділитися владою і правами з менеджерами середньої ланки, то у них, відповідно, не буде змоги що-небудь делегувати своїм підлеглим.
Запитання:
1. Проаналізуйте дану ситуацію і вкажіть на позитивні і негативні сторони діяльності генерального директора з точки зору реалізації функцій самоменедженту.
2. Яку роль раціональний розподіл повноважень відіграє у самоменедженті?
3. Чому у цьому випадку є доцільною практика, щоб у підлеглих був тільки один начальник?
4. Яким чином вирішення проблеми взаємозамінності впливає на ефективний розподіл повноважень?
Відповідь:
1. Аналізуючи діяльність керівника, ми може виділити його позитивні та негативні. При планування роботи директор тільки ставить ціль, а вже шляхи їх реалізація покладає на безпосередньо начальника відділу, тобто не чітко ставить цілі які треба виконати. Контролювати хід виконання завдання, проводити наради, на яких можна б було залучати керівників відділів та працівників до пошуку найефективніших рішень проблеми.
До позитивних сторін генерального директора можна віднести , те що якщо він сам не буде ділитися владою і правами з менеджерами середньої ланки, то у них, відповідно, не буде змоги що-небудь делегувати своїм підлеглим.
2. Сьогодні керівник не в змозі одноосібно вирішувати всі виникаючі управлінські проблеми, навіть безпосередньо входять в коло його службових обов'язків, оскільки їх дуже багато, вони різноманітні і специфічні, а його знання, досвід і наявний запас часу обмежені.
Тому, зберігаючи за собою вироблення стратегії, контроль і загальне управління, він передає рішення менш значних проблем, необхідні для цього права і пов'язану з ними відповідальність підлеглим, що володіє необхідними знаннями, досвідом, зацікавленістю взяти участь у управлінні. В результаті в рамках управлінської структури відбувається розщеплення і раціональний перерозподіл прав, обов'язків і відповідальності між її суб'єктами.
Делегування повноважень передує значна підготовча робота, яку повинен здійснювати керівник. Вона полягає у визначенні того, для чого, кому, яким чином делегувати повноваження, які вигоди для нього, самих підлеглих і організації в цілому при цьому можуть бути отримані і які перешкоди виникнути. Але загальний підхід полягає в тому, що делегувати повноваження потрібно завжди максимальній кількості співробітників,що знаходяться на найнижчих поверхах управлінської структури, де на практиці реалізуються прийняті рішення.
3. Генеральний директор за умов правильного розподілу повноважень повинен більше працювати з аналітичною інформацією: аналізувати обсяги продажу, їхню динаміку, вивчати результати роботи окремих співробітників. Щоденно відділи з продажу подають інформацію про кількість виписаних рахунків та наявність техніки на складі. Раз у тиждень кожний підрозділ подає звіт з продажу. Крім того, директор завжди може відшукати потрібну інформацію у комп’ютері.
Фірма також веде журнал контролю приходу та відходу кожного співробітника. Це також дає змогу проконтролювати роботу, якими б повноваженнями і владою не були наділені менеджери.
Оскільки зосередження в одних руках великого обсягу роботи та повноважень шкідливе для виконання роботи. Тоді у результаті відділ не зміг якісно виконувати свої завдання .
4. Вирішення проблеми взаємозамінності впливає на ефективний розподіл повноважень, оскільки йдеться про те, що підлеглих треба навчити тому, що вмієш робити сам. Тоді буде простіше налагодити процес делегування. Щоб повноваження можна було передавати ефективніше, треба начальників відділів навчити делегувати повноваження підлеглим.
Якщо генеральний директор не стане ділитись владою і правами з менеджерами середньої ланки, то у тих, відповідно, не буде змоги що-небудь делегувати своїм підлеглим.
Для того, щоб досягти успіху, керівники, повинні відмовитися від старих підходів і навчитися, що дуже важливо, працювати командою.