У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

це власність багатьох фізичних і юридичних осіб на реальний єдиний процес присвоєння з нерівномірно розпо

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-06-09

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 4.2.2025

  1.  Акціонерна власність - це власність багатьох фізичних (і юридичних) осіб на реальний єдиний процес присвоєння з нерівномірно розподіленими правами.
  2.  Аукціон — це спосіб продажу конкретних товарів з публічних торгів у заздалегідь визначений час та у визначеному місці покупцю, який запропонував найвищу ціну.
  3.  Банк — це фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.
  4.  Валю́та — грошова одиниця, що використовується як засіб розрахунку в торгових операціях.
  5.  Валютна система а) система валютних відносин б) державно-правова форма організації валютних відносин За територіальною ознакою розмежовують: національну, регіональну та світову валютну систему.
  6.  Валю́тний курс – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої.
  7.  Ва́ртість — втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці й обміном товарами та послугами.
  8.  Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.
  9.  Виробіток (В) - це кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу або яка припадає на одного середньоспискового працівника чи робітника за певний період (годину, зміну, місяць, квартал, рік).
  10.  Виробництво – це процес створення матер. і духовних благ, необх. для задоволення потреб людини, існування і розвитку сусп.
  11.  Відря́дна фо́рма опла́ти пра́ці — оплата праці, яка прямо залежить від кількості виробленої продукції.
  12.  Власність — це суспільні, історично визначені економічні відносини між людьми, породжені привласненням умов і результатів виробництва.
  13.  Власність економічна — система сутнісних виробничих відносин між людьми (класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами тощо) з приводу привласнення різноманітних об'єктів власності (засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів та ін.) в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні).
  14.  Власність юридична – загальна умова виробництва, вияв волі певної соціально-політичної сили і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності.
  15.  Валовий національний продукт (ВНП) — сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств
  16.  Господарський механізм - сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів керування, а також правових норм, за допомогою яких реалізуються діючі, у конкретних умовах, економічні закони, процес відтворення.
  17.  Гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товаром, є для них формою вартості.
  18.  Дедукція  - це перехід від загального до окремого.
  19.  Депресія — застій в економіці країн.
  20.  Діалектичний метод -  метод пізнання, який виходить з того,що будь-яке економічне явище перебуває в русі; має притаманну йому тотожність,відмінність, протилежність і суперечність, конфліктність; розвивається.
  21.  Додатковий продукт - частина суспільного продукту, що створюється безпосередніми виробниками у сфері матеріального виробництва понад необхідного продукту .
  22.  Домогосподарство - це особа або група осіб, об'єднаних з метою забезпечення всього необхідного для життя, тобто об'єднаних спільним веденням господарства.
  23.  Економі́чна систе́ма — сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів і послуг,

на регулювання економічної діяльності.

  1.  Економічне зростання - це найважливіша макроекономічна категорія, яка є показником не лише абсолютного збільшення обсягів суспільного виробництва, але і здатності економічної системи задовольняти зростаючі потреби, підвищувати якість життя.
  2.  Економі́чний ана́ліз— взаємопов’язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів.
  3.  Економі́чний ци́кл — періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці. Складається з таких фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.
  4.  Економічними  відносини – це відносини між людьми, які забезпечують зіставлення витрат і результатів праці в умовах, коли вона поділена між членами суспільства.
  5.  Економічний закон – суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного економічного процесу.
  6.  Економічні інтерес – реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соц. дій людей щодо задоволення потреб.
  7.  Економічна категорія – наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економ. явища.
  8.  Економічний принцип – узагальнення, яке лежить в основі певного економічного явища, становить його першооснову.
  9.  Еластичність — це міра реагування однієї економічної змінної на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності Е.
  10.  Електронні гроші - означення грошей чи фінансових зобов'язань, обмін та взаєморозрахунки з яких проводяться за допомогою інформаційних технологій.
  11.  Заоща́дження — грошові вклади фізичних осіб, населення в ощадні банки з метою отримання процентів.
  12.  Заробі́тна пла́та — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу
  13.  Засоби виробництва – створені у процесі виробництва всі види засобів праці і предметів праці.
  14.  Засоби праці – знаряддя, використовуване людиною для виготовлення продукту.
  15.  Змішана економіка — економіка, у якій ряд рішень з розподілу ресурсів приймається приватними компаніями та господарствами, а деякі приймаються урядом країни.
  16.  Індукція – це форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне.
  17.  Інтенсивне економічне зростання — процес суспільного виробництва, що грунтується на застосуванні передусім ефективніших елементів продуктивних сил та досконаліших форм розвитку (техніко-економічної, організаційно-економічної і суспільної).
  18.  Інтернаціоналізація економіки- процес посилення взаємозв'язку і взаємозалежності між суб'єктами міжнародних економічних відносин та національними господарствами або економіками різних країн.
  19.  Інфраструктура ринку – це сукупність різних інститутів ринку, що обслуговують і створюють сприятливі умови для ефективного функціонування різних видів ринків.
  20.  Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.
  21.  Капіталі́зм — суспільний лад, економічна система виробництва та розподілу, заснована на принципах приватної власності, особистої ініціативності, раціональності та ефективності використання наявних ресурсів, максимізації прибутку (капіталу).
  22.  Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої половини XVII - першої половини XIX ст. На відміну від меркантилістів класики політичної економії предметом дослідження обрали сферу виробництва. Найбільший внесок у розвиток класичної політичної економії внесли - У. Петті, П. Буагільбер, Ф. Кене, А. Тюрго, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.Б. Сей, Т. Мальтус, Дж. Мілль та ін.
  23.  Колективна власність – власність, що охоплює майно, що належить окремим організаційно оформленим колективам громадян, а також інших колективних організацій.
  24.  Кома́ндно-адміністрати́вна економічна систе́ма — спосіб організації суспільних відносин, для якого характерні: суворий централізм господарського життя на базі державної власності; використання позаекономічних, ідеологічних методів управління; панування партійно-державної бюрократії за відсутності реальної свободи і справжньої демократії.
  25.  Комерціалізація - набуття структурними підрозділами підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування статусу юридичної особи відповідно до чинного законодавства.
  26.  Конвертованість валюти – здатність національної валюти обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби .
  27.  Конкуренція — боротьба мiж товаровиробниками за найвигiднішi умови виробництва i збуту товарiв i послуг, за привласнення найбiльших прибутків чи інших переваг.
  28.  Конце́рн — фінансово-промислова група компаній, для якої типовим є збереження юридичної і господарської самостійності учасників, але з врахуванням координації з боку домінуючих фінансових структур.
  29.  Корисність продукту – здатність продукції  задовольняти ту чи іншу потребу людини.
  30.  Котирування - це визначення курсів цінних паперів, яке здійснюється шляхом зосередження попиту та пропозиції, співставлення лімітів цін замовлень на купівлю і продаж цінних паперів та встановлення оптимальної ціни (курсу дня), при якій виконується найбільша кількість замовлень, здійснюється найбільший обіг цінних паперів.
  31.  Кредит — це система економічних відносин, яка формується в процесі мобілізації тимчасово вільних грошових коштів та їх спрямування на потреби розширеного відтворення.
  32.  Крива виробничих можливостей – лінія, що відображає межу виробництва і предметів споживання при наявних ресурсах.
  33.  Кри́за — різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
  34.  Лібералі́зм — філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.
  35.  Макроекономіка -  наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання тощо.
  36.  Масштаб цін — це засіб та спосіб вимірювання вартості товару в грошових одиницях.
  37.  Метод  ПЕ– спосіб, шлях дослідження предмета політ.економії.
  38.  Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами, взаємодії їхніх відтворювальних структур на різних рівнях і в різних формах.
  39.  Міжнародна міграція робочої сили - переміщення працездатного населення із одних країн в інші терміном більше ніж на один рік, викликане причинами економічного, політичного чи іншого характеру.
  40.  Міжнаро́дні економі́чні відно́сини — відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.
  41.  Мікроекономіка - це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб'єктів.
  42.  Мініма́льна заробі́тна пла́та — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (стаття 95 Кодексу законів про працю України; стаття 3 Закону України "Про оплату праці").
  43.  Мінова вартість — кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.
  44.  Монетаризм – економічна теорія, економічна школа, яку започаткував Фрідмент, згідно з якою сукупний обсяг продукту і рівень цін змінюються в залежності від зміни пропозиції грошей.
  45.  Монополістичний капіталізм — це економічний лад із системою великих і надвеликих підприємств, що уклали одним з одним різного роду угоди чи союзи, і як монополії займають панівне становище в економіці та ринках недосконалої конкуренції; стадія у розвитку капіталізму.
  46.  Монополія  - це захоплення фізичною чи юридичною особою частини або всього ринкового простору і встановлення на ньому свого панування.
  47.  Націона́льний дохі́д — це сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси — у своїй країні чи за межами своєї країни.
  48.  Необхідний продукт - частина суспільного продукту, виробленого працівниками матеріального виробництва, необхідна для нормального, з точки зору існуючих соціально-економічних умов, відтворення фізичних і духовних здібностей працівника і членів його сім'ї.
  49.  Нетарифні бар'єри - перепони у зовнішній торгівлі, що знаходяться за межами митно-тарифних обмежень.
  50.  Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, місяць.
  51.  Номінальний ВВП (ВВПн) — це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.
  52.  Обмін - взаємний обмін діяльністю між людьми, що виявляється безпосередньо або у формі обміну продуктами праці.
  53.  Олігополія – це конкуренція серед монополій, панування невеликої кількості фірм і компаній у виробництві і реалізації товарів.
  54.  Організаційно-економічні відносини — відносини між людьми з приводу організації виробництва (у тому числі безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг, вивчення ринку, обміну досвідом та ін.
  55.  Первинне виробництво – виробництво, яке засновано на безпосередньому застосуванні того, що дає нам природа (землеробство, лісництво,рибальство, гірничодобувна промисловість…)
  56.  Перерозподіл національного доходу - процес розподілу державної власності на реалізацію державних функцій з метою розширеного відтворення економічної системи.
  57.  Піднесення - стан економіки країни, що характеризується ростом виробництва, підвищенням його ефективності, зростанням життєвого рівня різних категорій населення, пожвавленням економічної діяльності у різних галузях, сферах.
  58.  Підприє́мництво— самостійна, ініціативна, систематична діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
  59.  Підприємство - це самостійний господарський суб'єкт створений підприємцем або об'єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.
  60.  Платіжний баланс — співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць).
  61.  Повна зайнятість — стан економіки, за якого кількість вакансій відповідає чисельності безробітних або перевищує його, тобто такий стан, за якого немає незайнятих, які бажають працювати.
  62.  Поділ праці — це виділення і закріплення різних видів трудової діяльності за окремими людьми і групами.
  63.  Пожвавлення - фаза економічного циклу, за якої спостерігається ріст ділової активності, що супроводжується зростанням промислового виробництва та інвестицій, підвищенням особистих доходів і прибутків корпорацій; передує фазі піднесення. Найбільш яскравою ознакою пожв. є збільшення платоспроможного попиту.
  64.  Політи́чна еконо́мія— галузь економічної науки, сферою інтересів якої є соціально-економічні відносини, економічні закони, що складаються на різних щаблях розвитку людського суспільства в процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ.
  65.  Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці мають намір і можуть заплатити за необхідні їм товари та послуги.
  66.  Потреби – це відчуття нестачі, бажання споживача придбати і використати певні блага для задоволення своїх бажань.
  67.  Почасова оплата праці - це форма оплати праці, при якій розмір заробітку робітника залежить від його тарифного розряду і кількості відпрацьованого часу.
  68.  Пра́ця — цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
  69.  Предмети праці – об’єкти цілеспрямованої діяльності людини: речовини природи у первісному або обробленому виді.
  70.  Приватизація — один з напрямів роздержавлення власності, що полягає в передачі її в приватну власність окремих громадян та юридичних осіб.
  71.  Приватна власність — вид власності, за якого всі три функції права власності належать окремій приватній особі.
  72.  Продукти́вність праці— це показник трудової діяльності працівників, який характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.
  73.  Прожитко́вий мі́німум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
  74.  Пропозиція – це сукупність на ринку товарів і послуг з певними цінами, які готові продати виробники.
  75.  Протекціонізм - політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції через систему певних обмежень: імпортних та експортних мит, субсидій та інших заходів.
  76.  Реальний ВВП (ВВПр) — загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, (приймається за базу), тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.
  77.  Реекспорт — це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці
  78.  Реімпорт — ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись
  79.  Ринкова економіка — вид організації економіки, за якого продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку.
  80.  Ринкова рівновага - це така ситуація, коли плани покупців і продавців на ринку співпадають і за даної ціни величина пропозиції дорівнює величині попиту.
  81.  Ринок – це певна сукупність економічних відносин між домашніми господарствами, різними типами фірм та організацій  і державою з приводу купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обігу та механізм забезпечення цього процесу відповідно до законів товарного виробництва і грошового обігу.
  82.  Робоча сила — це сукупність фізичних і духовних можливостей людини. Робоча сила завжди застосовувалася у визначеній суспільній формі і встановленій суспільній комбінації, що складає сукупну робочу силу суспільства.
  83.  Роздержавлення — це сукупність заходів з перетворення державної власності, спрямованих на усунення надмірної ролі держави в економіці.
  84.  Світова торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експор­ту) та ввезення (Імпорту) товарів та послуг.
  85.  Світовий ринок - сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва.
  86.  Синтез - процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір.
  87.  Соціа́льна полі́тика — комплекс заходів державного та недержавного характеру, спрямованих на виявлення, задоволення і узгодження потреб та інтересів громадян, соціальних груп, територіальних громад.
  88.  Соціально-економічні відносини — це така суспільна форма виробництва, суть і основу якої становлять відносини власності на засоби виробництва, природні ресурси, людський фактор, життєві блага.
  89.  Спеціаліза́ція— конкретизація, деталізація фаху, набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності.
  90.  Споживання - це процес, при якому товари або послуги використовуються споживачами для задоволення власних потреб та бажань.
  91.  Споживча вартість — це корисність речі, її здатність задовольнити будь-які людські потреби.
  92.  Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
  93.  Суспільна власність — вид власності, за якого її функції — володіння, розпорядження і користування — належать не одному приватному суб’єкту, а багатьом.
  94.  Тариф — система ставок оплати за виробничі і невиробничі послуги, які надаються населенню, компаніям, організаціям, фірмам і установам.
  95.  Технологічний спосіб виробництва- спосіб виробництва, який базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистих факторів виробництва, комплексі техніко-технологічних відносин між речовими та особистісними елементами продуктивних сил та системи техніко-економічних відносин в цілому.
  96.  Тимчасова міграція  - міграція, яка передбачає повернення мігрантів на батьківщину по закінченні певного строку.
  97.  Товар — продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.
  98.  Товарна біржа — це особливий суб’єкт господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту та пропозиції на товари, у визначенні товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє здійсненню пов'язаних з ним торговельних операцій.
  99.  Товарне виробництво — організаційна форма суспільного вироб-ництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
  100.  Торгове́льний ба́ланс  — відображає співвідношення вартості експорту й імпорту країни за певний відрізок часу, як правило, за рік.
  101.  Традиці́йна еконо́міка — нерозвинена економіка, в якій економічні суб'єкти зосереджені переважно на виробництві товарів для власного споживання, а економічні відносини та рішення регулюються традицією.
  102.  Транснаціона́льна компанія(ТНК)— компанія (корпорація), що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах.
  103.  Трансферти - кошти, одержані з бюджетів усіх рівнів, від інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
  104.  Управління — це вид суспільної діяльності, яка передбачає систему скоординованих дій суб'єкта на об'єкт для виконання певних організаційних завдань.
  105.  Фондова біржа - це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами - акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.
  106.  Фритредерство— зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торгівельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.
  107.  Центра́льний банк — установа , яка відповідає за монетарну (грошово-кредитну) та валютну політику держави або спільноти держав .




1. Иванов Вячеслав Иванович
2. я Юридическая и военн
3. Радиационно опасные объекты
4. Экономическая география и региональная экономика PGE 5 ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ РОССИ.html
5. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОГНИТИВНОЙ ГОТОВНОСТИ ДЕТЕЙ К ОБУЧЕНИЮ В ШКОЛЕ Автор- Составитель Овчинникова И
6. Курсовая работа- Психолого-педагогическая коррекция
7. Пластинчатые аппараты для тепловой обработки различных жидких сред
8. ДОНСКОЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ДГТУ Кафедра Бухгалтерский учет анализ и аудит
9. Территориальная организация населения
10. Методические рекомендации1