Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вітаю всіх присутніх ! Інформація дуже цікава тож слухайте уважно !
Моя тема доповіді: Вплив входження України в СОТ на конкурентоспроможність економіки
Україна - це сильна і конкурентоспроможна держава. Це так чи ні ?
(Останнім часом це питання хвилює все більшу частину населення нашої країни. Тому, щоб допомогти громадянину розібратися з ситуацію яка склалася, необхідно описати зміни, які відбулися в сучасній економіці і розкрити їх негативний чи позитивний вплив.)
Почнемо ми свій екскурс по економічній ситуації України , з такою дефініції , як Світова організація торгівлі. СОТ - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 153 країни, на долю яких припадає близько 97% обсягів світової торгівлі. Її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Членство у цій організації стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Так склалося що і Україна зараз є повноправним членом СОТ.
Об’єктивними передумовами вступу до СОТ послугувала експортна орієнтація української економіки (близько 55 % ВВП експортується) ,а другою умовою вступу стала критична залежність від імпорту енергоносіїв і високотехнологічних товарів.
Інтеграція в СОТ це значна подія для українського народу, яка заклала свій шлях ще в 1993 році і прийшла до кінцевої мети 5 лютого 2008 року. З цього дня і почалися значні зміни в економіці України.
Ви напевно запитаєте , а які ж зміни відбулися ? Що таке сталося чого не було раніше ?
(ВЗАГАЛІ Досвід країн, які приєдналися до СОТ, свідчить, що в середньому за рік перебування в СОТ іноземні інвестиції збільшуються на 1–1,5 % обсягу ВВП. У Болгарії наприклад після вступу до СОТ інвестиції за рік зросли майже в чотири рази, у Словенії – майже вдвічі.
Першочергово обсяг можливого збільшення інвестицій в Україні оцінювався на рівні до 500 млн. дол. США щорічно.
Чи відбулися ці зміни і впровадження ми зараз разом дізнаємося.
(Домінуючим фактором, який визначав тенденції у зовнішній торгівлі України протягом другого року членства України у СОТ, була світова фінансова криза. Така ситуація певною мірою ускладнює оцінку позитивного чи негативного ефектів вступу до СОТ. Це підтверджується неоднозначністю показників зовнішньої торгівлі.)
=>
Так, в 2010 порівняно з 2009 роком ,падіння попиту та несприятлива цінова кон’юнктура на світових товарних ринках призвели до зменшення експортних поставок на 28%, а через девальвацію гривні та падіння купівельної спроможності населення імпортні поставки до країни впали на 33%. Тобто, темпи зменшення імпорту товарів випереджали темпи зменшення експорту. Деякою мірою це навіть дозволило збалансувати національну економіку України, поліпшити показники платіжного балансу, зокрема торговельний баланс.
На другий рік членства в Організації, товарна структура експорту загалом залишилась незмінною. Головним експортним товаром залишаються чорні метали. Разом з сільськогосподарською продукцією, продукцією машинобудування та хімічної промисловості вони покривають більше 80% всього українського експорту.
Металургійна продукція !
(Тенденції першого року членства України у СОТ по скороченню частки продукції чорної металургії у експорті продовжились. Протягом 2009 -2010 років вона скоротилася— до 32% у структурі експорту. Тоді коли, протягом 2005-2008 років експортні поставки металургійної продукції були в межах 41-43%.
.Валютні надходження від експорту металу за період з червня 2009 року по березень 2010 року зменшились на 40% порівняно, при цьому експорт металу у кількісному виразі фактично залишився на тому ж рівні — 23,2 млн. тонн.
Тобто таке падіння було сформовано за рахунок несприятливої цінової кон’юнктури на металопродукцію, викликану загальними кризовими явищами у світовій економіці. Так, середня експортна ціна у перший рік членства України у СОТ була на рівні 734 дол. США/т, а у другий рік — 428 дол. США/т.
Тож зазначимо, що світова фінансова криза завадила українським металлургам повною мірою скористатись перевагами від членства у СОТ.
Сільське господарство !
(Є єдиною галуззю в Україні, яка демонструє зростання у період фінансово-економічної кризи, так у 2009 році порівняно з 2008 роком ріст валової продукції склав 0,1%.)
У загальній структурі експорту частка сільськогосподарської продукції збільшилась з 20% у першу річницю приєднання до Організації, до 23% — у другу. Слід зауважити, що до членства у СОТ дана частка була на рівні 12-13%.
Причини такого збільшення експортних поставок сільськогосподарської продукції можна пояснити наступними чинниками:
− високі врожаї зернових та олійних культур у 2008-2009 роках;
− сприятлива цінова кон’юнктура на світових ринках;
− зняття старих та не запровадження українським урядом нових кількісних обмежень експорту
Хімічна промисловість !
На другий рік членства України у СОТ, експортні поставки хімічної промисловості скоротились на 33%, порівняно з періодом першого року.
Крім загальної тенденції скорочення попиту на зовнішніх ринках, свою роль зіграло також подорожчання більш ніж на третину російського газу. Це стало суттєвою причиною погіршення характеристик конкурентоспроможності продукції українських підприємств хімічної галузі.
Бо частка природного газу у собівартості продукції хімічної промисловості складає від 25 до 60%.
Отже, проаналізувавши сільське господарство, металургійну і хімічну промисловості слід зазначити те, що економіка України знаходиться не в найкращому положенні. (Наші громадяни бачать доволі поширені прояви економічної нестабільності і кризових явищ.
Наприклад, цю ситуацію добре підтверджує той факт, що Україна є третьою країною в світі за величиною боргу МВФ, який складає 123 млрд. дол. І ця ситуація насправді доволі складна , бо для її рішення потрібний особливий підхід .)
Я гадаю , щоб змінити її , необхідно покращувати і умови Світової організації торгівлі:
− на мою думку слід вжити подальших заходів із сприяння експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки;
− треба налагодити взаємовигідні умови по експорту і імпорту продукції;
− необхідно розширити номенклатуру товарів українського експорту за рахунок збільшення поставок високотехнологічної продукції;
Тільки після виконання цих умов, ми напевно побачимо розвиток економіки нашої країни , бо саме в цих показниках закладена частина успішної діяльності і розквіту держави.
Дякую за увагу!