Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Незважаючи на те де проживає людина, якої вона статі чи віросповідання, вона має власний погляд на світ та речі що її оточують. Бачення такого роду проявляється у світогляді. Світогляд – уявлення людини про навколишній світ. На формування світогляду впливають такі фактори: *соціальне середовище *економічний стан країни *рівень освіти *сімейне виховання *наявність вірувань. Філософська наука передбачає існування 2 видів свтогляду: 1. Стихійний – хибне помилкове уявлення людини про оточуючий світ, він характерний для малих дітей та первісної людини. 2. Науковий – обєктивний науково обгрунтований світогляд, який характерний для сучасної людини.
15-16 ст. в історії філософії називають епохою Відродження або Ренесанс. Цей термін вважався для визначення періоду Відродження античної культури під впливом ти змін, які відбувалися з житті західної Європи. В цей час виникають такі напрямки у філософії як: 1. Поміналізм 2. Раціоналізм 3. Емпюризм. В цей час виникає новий світогляд - антропоцентричний – в центрі уваги людина з її потребами.
Ідеалом людини в епоху Відродження стає її різнобічна діяльність. Одним із представників цієї епохи Піко дела Мірандола, який вважав що Бог давший людині життя дав її і свободу вибору. В цей час зявляється така особлива соц. група людей – гуманісти, які вважали основним смислом життя-заняття гуманітарними науками. В цей час виникає нова наука – картина бачення світу. Її авторами стають Коперник, Бруно і Галілей. В цей час виникають перші ідеї утопічного соціалізму. Автором стали Томас Мор («Утопія»), Томазз Закомпанелла («Місто сонця»).
Над таємницею людської свідомості люди почали задумуватись ще з давніх часів. Вони шукали відповідь на те як нежива матерія на певному етапі її розвитку породжує живу, а та в свою чергу свідомість. В роз’ясненні свідомості існувало багато різних точок зору, у тому числі і ідеалістичні. Ідеалісти вважали, що свідомість– це є душа людини, яка під час сну блукає по світу і бачення нею виникає у сновидіннях. Існувала і інша точка зору – матеріалістична, згідно якої свідомість– це є функція людського мозку, яка полягає у цілеспрямованому відображенні дійсності. Сучасна філософія виходить з того, що свідомість є властивістю високоорганізованої форми матерії – людського мозку. Людський мозок сформувався в процесі трудової діяльності. Він являє собою найтонший нервовий апарат, який складається із величезних кількостей нервових клітин (близько 15 млрд клітин). Кожна із цих клітин перебуває в тісному взаємозв’язку з іншими. Людський мозок маючи надзвичайно складну будову виконує такі функції: 1. Функція відображення, 2. Функція регуляції поведінки, 3. Функція аналізу та синтезу.