Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
7
Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля
Баранова Світлана Вячеславівна
УДК 159.9:316:35
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КОЛЕКТИВНИХ СУБ'ЄКТІВ УПРАВЛІННЯ
19.00.05 - соціальна психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Луганськ 2004
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля м. Луганськ
|
Науковий керівник: |
доктор психологічних наук, професор Третьяченко Вікторія Віталіївна, завідувачка кафедрою психології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля |
|
Офіційні опоненти: |
доктор психологічних наук, професор Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна, завідувачка кафедрою соціальної психології Прикарпатського університету ім. В. Стефаника кандидат психологічних наук, Найдьонова Любов Антонівна, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України |
|
Провідна установа: |
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка |
Захист відбудеться 2 липня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070 м. Київ, вул. Андріївська 15
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою 04070 м. Київ, вул. Андріївська 15
Автореферат розіслано 1 червня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник І.В.Жадан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. У світовій історії зміна однієї економічної формації на іншу завжди супроводжувалася соціально-економічними і політичними кризами. Наша країна на сучасному етапі розвитку зазнає змін у всіх сферах життєдіяльності суспільства –політичній, економічній, соціальній, культурницькій тощо. Відбувається перехід від моноцентристської системи управління до поліцентристської. Управлінська діяльність усе частіше набуває спільного (колективного) характеру. У таких умовах підвищується значення як індивідуальні так і групової професійної відповідальності в управлінських системах. Це означає, що питання формування професійної відповідальності в умовах спільної управлінської діяльності є вельми актуальною проблемою.
Відповідальність –складне і багаторівневе явище. Тому проблема відповідальності є предметом наукового інтересу фахівців різних галузей –філософії, соціології, політології, психології, зокрема соціальної психології та психології управління.
У філософії відповідальність розглядалася як форма взаємозв'язку особистості і суспільства. В роботах Арістотеля, Демокріта, Платона, Г.Гегеля, Т.Гоббса, І.Канта, Д.Локка, Ф.Ніцше, Г.Сковороди, М.Бердяєва, Л.Гумильова, Л.Грядунової, А.Плахотного, В.Сперанського, А.Чермениної та ін. підкреслюється її двоїстий характер: з одного боку відповідальність розглядається як сукупність вимог суспільства до його членів (моральні принципи і норми, що віддзеркалюють суспільну необхідність); а з іншого –усвідомлення людиною свого обов’язку перед суспільством, іншими людьми і перед собою.
В психології під відповідальністю розуміють різні форми контролю суб'єкта за своєю діяльністю з точки зору виконання ним прийнятих норм і правил. Психологічному аналізу особистісної відповідальності присвячені праці К.Абульханової-Славської, Є.Дорофєєва, В.Каліна, С.Карпухіна, В.Крутецького, К.Муздибаєва, В.Розанової, С.Рубінштейна, М.Савчина, Л.Славіної, Л.Фрідмана, О.Шушериної тощо.
Професійна відповідальність розглядається як ступінь усвідомлення особистістю своїх професійних обов'язків за умови їх добровільного виконання та можливість негативних наслідків за умови їх невиконання. В умовах спільної (колективної) діяльності професійна відповідальність є показником активної життєвої позиції особистості. У той же час професійна відповідальність є самостійною характеристикою колективного суб’єкту управління (КСУ). Проте, у вітчизняній соціально-психологічній літературі практично відсутні дослідження, які безпосередньо присвячені проблемі професійної відповідальності в умовах спільної управлінської діяльності. Окремим аспектам цієї проблеми присвячені праці В.Казміренка, В.Каліна, Л.Карамушки, Г.Ложкіна, С.Максименка, К.Муздибаєва, Л.Орбан-Лембрик, А.Петровського, М.Слюсаревського, В.Татенка, В.Третьяченко, Ю.Швалба та ін.
Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, ми зосередили нашу увага на дослідженні професійної відповідальності колективних суб’єктів управління і механізмів її формування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з тематичним планом НДР кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля в межах комплексної теми “Життєві стратегії молоді в умовах суспільства, що трансформується”; код 2201020, номер державної реєстрації 0102U002220.
Об'єктом дослідження є професійна відповідальність колективного суб'єкту управління в умовах спільної управлінської діяльності.
Предметом дослідження –соціально-психологічні механізми формування професійної відповідальності колективного суб'єкта управління.
Мета дисертаційної роботи –визначити специфічні особливості професійної відповідальності колективних суб'єктів управління і соціально-психологічні механізми її формування в умовах спільної (колективної) управлінської діяльності.
Основна гіпотеза полягає у припущенні, що соціально-психологічними механізмами формування професійної відповідальності колективних суб'єктів управління є:
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання конкретних завдань дослідження:
Методологічну і теоретичну основу дослідження складають: положення системного підходу, які знайшли відображення у вітчизняній (Б.Ананьєв, Г.Балл, І.Блауберг, М.Боришевський, Ю.Горянський, В.Зінченко, Г.Костюк, Б.Ломов, С.Максименко, М.Сєтров, М.Слюсаревський й ін.) і зарубіжній науці (А.Акофф, Л.Берталанфи, В.Мерлін, Т.Парсонс, А.Холл й ін.); теоретичні підходи до аналізу спільної управлінської діяльності та відповідальності, представлені в зарубіжних студіях (Д.Мак-Грегор, А.Маслоу, В.Франкл, Е.Фромм, А.Фойль) і вітчизняних дослідженнях (В.Гончаров, В.Казміренко, В.Калін, Л.Карамушка, Ю.Козлов, Г.Ложкін, С.Максименко, А.Омаров, Л.Орбан-Лембрик, В.Основін, В.Рубахін, М.Слюсаревський, В.Татенко, В.Третьяченко, Ю.Швалб й ін.).
Основними методами дослідження були теоретичні методи (аналіз, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення), які дали можливість наукового осмислення одержаних даних; на етапі емпіричного дослідження використовувалися спостереження, опитування (у формі анкетування, бесіди), формуючий експеримент із застосуванням активних методів навчання і статистичні методи обробки даних.
Наукова новизна дослідження полягає у:
Теоретична значущість дисертаційного дослідження:
Практична значущість отриманих результатів. Результати дослідження можуть бути використані:
Надійність і вірогідність отриманих результатів забезпечено: адекватністю застосованих методів меті та завданням роботи, що дозволило мати достатньо повну інформацію про стан досліджуваних явищ; використанням сукупності надійних діагностичних методик; поєднанням кількісного й якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням пакетів Microsoft Excel, Statistic.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Професійна відповідальність колективного суб’єкту управління (КСУ) може розглядатися як одна з системних якостей управлінського колективу, який за своїми формальними ознаками відповідає вищому рівню розвитку малої групи.
. Професійна відповідальність колективного суб’єкту управління (КСУ) має чотири рівні сформованості:
3. Соціально-психологічними механізмами формування професійної відповідальності КСУ є: взаємодія внутрішньогрупових процесів (взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності); узгодженість структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена колективного суб’єкту управління; забезпечення взаємодії внутрішньогрупових процесів з урахуванням рівня сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного його члена.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні засади і зміст дисертації були викладені на Міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні і соціально-економічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (19-20 грудня 2000 р, м. Луганськ); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Тенденції та сучасні психолого-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищій школі” (24-25 квітня 2002 р, м. Луганськ); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті: теорія і практика” (30-31 травня 2002 р, м. Одеса); на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (10-12 жовтня 2002 р, м. Кам'янець-Подільський); на ІІ Міжнародній науковій конференції “Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту” (25 жовтня 2002 р. м. Донецьк); на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні та соціально-економічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (30-31 жовтня 2002 р, м. Луганськ); на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми практичної психології в системі освіти” (12-13 лютого 2003 р, м. Херсон); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Психологічні та соціально-економічні проблеми трансформації сучасного суспільства” (5-6 листопаду 2003 р, м. Луганськ).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження віддзеркалені пошукувачем у 5 наукових статтях (з них 5 у фахових виданнях, 4 - одноособові), одному навчальному посібнику, та 2 тезах матеріалів науково-практичних конференцій
Структура і обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження і складаються зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 168 сторінок, текст дисертації містить: таблиць 33, рисунків 11. Список виконаних джерел складається з 246 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, його методологічну основу і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подаються основні положення, що виносяться на захист, наводяться данні про апробацію результатів, публікації, структуру дисертації.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади вивчення професійної відповідальності в умовах колективної управлінської діяльності” висвітлюються основні підходи щодо досліджуваної проблеми у психологічній, філософській, соціологічній і педагогічній літературі. Аналіз наукових підходів показав, що відповідальність потрібно розглядати як одну із форм активного ставлення особистості або групи до оточуючої її соціальної дійсності.
На підставі наукового аналізу були визначені різноманітні види відповідальності: моральна, юридична, економічна і професійна, що досліджуються не лише психологами, але й педагогами, соціологами, філософами, юристами. Усі види відповідальності поєднує те, що вони є формою контролю діяльності суб’єкта на різних її етапах.
Для аналізу цілісного феномену “відповідальність” більшість авторів виділяють суб’єкт і об’єкт відповідальності. Суб’єктом відповідальності можуть бути окрема особистість, колектив або велика соціальна група. Об’єкт відповідальності –це суспільні волевиявлення, які відбиті у формі соціальних норм і рольових функцій. Також, об’єктом відповідальності можуть бути не тільки норми та рольові обов’язки, але й здатність особистості бачити джерело управління своїм життям переважно у зовнішньому середовищі або у собі. Така здатність є локусом контролю, який може бути внутрішнім - інтернальним, або зовнішнім - екстернальним (Дж. Роттер). Наявність інтернальності як додаткового внутрішнього контролю особистості характеризує еволюцію відповідальності (К.Муздибаєв).
Більшість авторів одностайні у думці, що відповідальність має зовнішню та внутрішню структури (К. Абульханова-Славська, С.Рубінштейн, М.Савчин та ін.). Суб’єкт, об’єкт та інстанція утворюють зовнішню структуру відповідальності. Внутрішня структура відповідальності зумовлена взаємозв’язком наступних елементів:
Проведений аналіз показав, що найбільша чисельність психологічних досліджень присвячені окремим питанням соціальної відповідальності особистості (К.Абульханова-Славська, С.Карпухін, О.Куванова, Ж.Піаже, С. Рубінштейн, М.Савчин, Т.Сидорова, О.Шушерина та ін.); висвітлюються вікові особливості соціальної відповідальності дітей і підлітків (Є.Дорофєєв, Ж. Завадська, К. Клімова, Ж. Піаже, Л. Славіна, Л. Шевченко та ін.); розглядається відповідальність у професійній діяльності особистості (С.Карпухин, О.Куванова, А.Омаров, В.Розанова); вивчаються питання відповідальності соціальних груп (О.Бодальов, Є.Дорофєєв, А.Петровський, В.Третьяченко).
Професійна відповідальність передбачає одночасно сформованість усіх видів відповідальності. Вона є результатом відбиття об'єктивно необхідних взаємин у колективі, які характеризуються усвідомленою особистістю необхідністю: виконувати професійні вимоги; моральний і професійний обов’язок; соціальні норм та відповідати за свої професійні дії перед собою, колегами, колективом і суспільством. Професійна відповідальність є структурним компонентом будь-якої професійної діяльності, у тому числі, управлінської. На цій підставі виникла необхідність вивчення соціально-психологічних особливостей професійної відповідальності в умовах спільної управлінської діяльності, де управлінський колектив виступає як колективний суб’єкт управління. КСУ –це якісно вищій щабель розвитку малої групи, складна динамічна система із системоутворюючими ознаками, які обумовлюють виникнення синергетичного ефекту. Сутність цього ефекту полягає в тому, що результат зусиль членів колективу є більшим, ніж арифметична сума тих результатів, що могли б одержати члени колективу, працюючи окремо. Колективний суб’єкт управління також характеризується системою інтегральних властивостей, притаманних соціальній групі (Л.Орбан-Лембрик, В.Третьяченко).
Професійна відповідальність в умовах спільної управлінської діяльності є показником професіоналізму колективу керівників як соціальної організації. Рівень розвитку професійної відповідальності КСУ та кожного його члена може бути показником внутрішньогрупових процесів і міжособистісних стосунків в управлінському колективі.
У другому розділі “Соціально-психологічні механізми формування професійної відповідальності в умовах спільної управлінської діяльності” розглядаються процеси взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності в умовах спільної управлінської діяльності; охарактеризовано рівні сформованості структурних компонентів професійної відповідальності членів колективного суб’єкта управління; емпірично доведено існування різних рівнів сформованості професійної відповідальності КСУ.
На підставі проведеного теоретичного аналізу показано що, дослідження процесу формування професійної відповідальності управлінського колективу доцільно здійснювати відповідно до принципів аналізу системних об'єктів. При цьому, основними елементами які визначають рівень сформованості професійної відповідальності управлінського колективу, є: соціальна спрямованість групової діяльності; організованість групи; готовність до групової спільної діяльності; інституціональна професійна мотивація; психологічна єдність, яка складається з інтелектуальної, вольової та емоційної єдності колективу. Ці елементи визначаються як психологічними особливостями членів колективу, так і особливостями взаємодії між членами колективу. Таким чином, вони утворені єдністю соціально-психологічних і індивідуально-особистісних компонентів.
Процес формування професійної відповідальності колективного суб'єкту управління залежить від:
Процес формування професійної відповідальності КСУ повинен розгортатися у двох напрямках. Перший напрямок –активізація внутрішньогрупових процесів: виникнення взаємної відповідальності і відповідальної залежності в результаті спільної діяльності. Другий напрямок –підвищення рівня професійної відповідальності кожного члена КСУ, шляхом впливу на його психологічні особливості.
Забезпечення взаємодії першого та другого напрямків є основним механізмом формування професійної відповідальності КСУ.
Процес відповідальної взаємозалежності, який виникає у кожного члена КСУ стосовно інших членів колективу, оформлюється в результаті безпосередньої взаємодії і спільної діяльності і може бути ототожнений з таким узагальненим параметром, як “від мене залежать інші”.
Процес взаємної відповідальності, який виникає у кожного члена КСУ стосовно інших членів колективу, також, оформлюється в результаті безпосередньої взаємодії і спільної діяльності та може бути ототожнений з таким узагальненим параметром, як “інші відповідають за мене”, і може бути зворотнім стосовно першого.
Взаємозв'язок цих двох процесів є ланкою, яка може бути розглянута, як розгорнута в тривалій часовій перспективі зміна послідовних фаз.
Участь у процесах взаємної відповідальності і відповідальної залежності передбачає право кожного члена КСУ на партнерські взаємини, власну думку і самостійність. Критерієм професіоналізму кожного члена колективу виступає міра орієнтації на досягнення виробничої мети й особистість партнера.
Можна виокремити чотири рівні прояву процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності (на підставі аналогії з рівнями спілкування, що супроводжують процес формування команди).
На духовному рівні внутрішньогрупові процеси взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності є найвищими. На цьому рівні існують гармонійні партнерські взаємини, що визначаються настановою повного прийняття однин. Кожен цінує працю іншого. Члени колективу, який заходиться на найвищому рівні мають високий рівень професіоналізм, самостійності, впевненості у собі, відповідальності, активної співучасть. Активно діють механізми групової саморегуляції, які органічно доповнюють засоби делегування. Прояв дії процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності демонструється у впевненості щодо партнера й колективу загалом, психологічної єдності КСУ.
На діловому рівні внутрішньогрупові процеси взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності взаємини партнерів виявляються тільки через ділові якості, які відповідають вимогам спільної діяльності. Суто особистісні характеристики членів КСУ стають цікавими і значущими тільки в контексті ефективності і результатів загальної справи, що може відтворюватися у “черговій ввічливості” при ситуаційному контакті. Разом з тим формується творчий потенціал колективу, коли члени КСУ зосереджуються на здібностях кожного і загальних ресурсах колективу. Дія процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності може виявлятися при наявності доброзичливості і взаємоповаги членів КСУ.
На стандартизованому рівні внутрішньогрупових процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності домінує формальна структура стосунків. У цих взаєминах орієнтація на взаємодовіру і взаємодопомогу можлива лише на індивідуальному, а не на колективному рівні. Сутність цих взаємин полягає в тому, що, незважаючи на велику кількість поверхневих і формально-рольових контактів, члени КСУ підтримують зовнішні стандартні відносини, і приречують себе на “гру масок”, де домінують особистісні неформальні відносини. Тут можливий варіант дифузії відповідальності, тобто - “за мене відповідають інші”, або “я за інших не відповідаю”.
Маніпулятивний рівень прояву внутрішньогрупових процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності характеризується тим, що інша людина, член КСУ перетворюється в об'єкт маніпуляції. Переважною основою такої форми взаємин стає суб'єкт-об'єктна схема, яка призводить до несамостійності, невпевненості, безвідповідальності. У колективі, на цьому рівні домінує механізм впливу - примушення і використання директивних методів влади. Разом з тим закони взаємодії, спілкування і групової мотивації поступово активізуються і вибірково починають зближувати людей. Форма існування управлінського колективу –неформальні угрупування.
Динаміка внутрішньогрупових процесів взаємодії взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності не завжди являє собою лінійний процес позитивного нарощування. Наявність в управлінському колективі процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності сприяє формуванню професійної відповідальності колективного суб’єкту управління та забезпечує активізацію діяльності його членів. Іншими словами, колективна професійна відповідальність не тільки активізує практичну - управлінську і професійну діяльність людини (“тут і тепер”), але і впливає на процеси індивідуального розвитку (самооцінку, мотивацію досягнень, локус контролю, “Виразність сили Я”) кожного члена КСУ. Групові показники індивідуального розвитку можна розглядати як індикатор професійної відповідальності КСУ.
У результаті аналізу структурних компонентів професійної відповідальності та внутрішньогрупових процесів розроблена структурно-функціональна модель професійної відповідальності колективних суб’єктів управління, а також виокремлено критерії, за допомогою яких визначається рівень сформованості професійної відповідальності колективного суб’єкту управління. В основу оцінювальних критеріїв рівня розвитку професійної відповідальності КСУ покладено:
Особливості процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності та сформованість структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена КСУ визначають рівень розвитку професійної відповідальності КСУ. Загальний розподіл рівнів сформованості професійної відповідальності КСУ виглядає таким чином:
Рівень сформованості професійної відповідальності КСУ дозволяє визначити різні види колективного суб’єкту управління. Підставою для визначення видів КСУ з різним рівнем сформованості професійної відповідальності були особливості процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності та різні рівні сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена управлінського колективу. Групові показники складалися з індивідуальних показників членів кожної групи (згідно методу логічного квадрату за Н.В.Кузьміною і методу інтервального шкалювання) в групові показники кожного конкретного колективного суб’єкту. Діагностувати рівні сформованості професійної відповідальності, таким чином, можна за показниками рівнів сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена КСУ.
У експерименті, де визначалися рівні професійної відповідальності КСУ, брали участь 30 колективних суб’єктів управління різних підприємств м. Луганська і Луганської області, гетерогенного складу, з чисельністю 8-12 осіб кожна. Загальна кількість респондентів –осіб віком від 20 до 45 років. Стаж спільної управлінської діяльності від 6 місяців до 4,5 років.
Результати дослідження на вхідному етапі експерименту дозволили діагностувати за заданими критеріями чотири рівні сформованості професійної відповідальності КСУ:
Отже, на основі теоретичного аналізу й експериментального дослідження було визначено, що формування професійної відповідальності КСУ необхідно здійснювати в двох напрямках: а) активізації внутрішногрупових процесів колективного суб’єкту управління під час виконання спільної діяльності; б) підвищення рівня професійної відповідальності кожного члена КСУ шляхом впливу на структурні компоненти його професійної відповідальності.
У третьому розділі “Соціально-психологічні умови активізації механізмів формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління” подається цільова програма формування професійної відповідальності КСУ; наводяться результати соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління; розглядаються умови активізації механізмів формування професійної відповідальності КСУ; розкриваються умови реалізації розробленої програми.
Активізація механізмів формування професійної відповідальності КСУ з метою її підвищення відбувається в умовах спільної діяльності та у процесі реалізації цільової програми, що складається з п’яти етапів. Для кожного етапу програми визначений час, необхідний для досягнення його цілей. Етапи послідовно змінюють один одного. На кожному етапі має бути приділена увага стимулюванню внутрішньогрупової динаміки, яка є умовою виникнення процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності безпосередньо в спільній управлінській діяльності.
Послідовність етапів у програмі формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління розроблена з урахуванням формуючих принципів та необхідних умов. Послідовно, на кожному етапі, відбувається оволодіння певними навичками –від простих до найбільш складних. Прийоми, що засвоюються на попередніх етапах, входять як складові елементи у більш складні навички, які відпрацьовуються на наступних етапах.
Реалізація програми відбувається в умовах соціально-психологічного тренінгу (далі тренінг КСУ). Основними методами, які застосовуються в процесі формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління, є активні методи навчання. Тренінг КСУ є процесом, результатом якого очікується активізація механізмів формування професійної відповідальності кожного члена КСУ, що в умовах спільної діяльності, призведе до підвищення професійної відповідальності КСУ. Просування змін процесу в потрібному напрямку забезпечується за рахунок активізації процесів взаємної відповідальності і відповідальної залежності членів КСУ, підвищення рівня сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена управлінського колективу.
Якщо тренінгова група не є конкретним колективним суб’єктом управління, то її учасники отримують підготовку для розширення можливостей фахівця-керівника, спрямованих на забезпечення самоорганізації розвитку професійної відповідальності в конкретних управлінських колективах, у яких їм доведеться працювати.
Формування професійної відповідальності окремого керівника і КСУ в цілому повинно відповідати потребам конкретної організації, стратегії її розвитку і функціонування в умовах соціальних, економічних і правових відносин суспільства. Тому мета тренінгу КСУ полягала у підвищенні сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена КСУ і в опрацюванні й оволодінні формами спільної управлінської діяльності кожним управлінським колективом.
Соціальний досвід, отриманий у процесі тренінгу, не тільки надає членам групи можливість свідомо й цілеспрямовано ставитися до діяльності управлінського колективу, але й формує здатність передбачати варіанти поведінки (своєї та інших) у реальній управлінській діяльності, а також, створювати умови для ефективного вирішення проблемних ситуацій, навіть у тих управлінських колективах, де така підготовка не здійснювалася.
На підставі розробленої цільової програми формування професійної відповідальності КСУ було проведено експериментальне дослідження, метою якого є активізація соціально-психологічних механізмів формування професійної відповідальності КСУ.
У формуючому експерименті були задіяні експериментальна (ЕГ) та контрольна групи (КГ). В експериментальній групі було 19 реальних колективних суб’єктів управління, чисельністю 8-12 осіб кожний. Загальна кількість респондентів ЕГ –осіб. У контрольній групі було 11 реальних колективних суб’єктів управління, також чисельністю 8-12 осіб кожний. Загальна кількість респондентів КГ –осіб. Вік респондентів ЕГ і КГ –від 20 до 45 років, стаж спільної управлінської діяльності –від 6 місяців до 4 років.
Порівняння показників визначених критеріїв професійної відповідальності КСУ в ЕГ та КГ після проведеного експерименту свідчить, що діапазон змін показників ЕГ значно більше, ніж зміни у КГ. Можна зробити висновок, що реалізована в ході формуючого експерименту цільова програма формування професійної відповідальності є ефективним засобом формування професійної відповідальності КСУ. Процес формування професійної відповідальності є не спонтанним, а поступовим.
Достовірність експерименту встановлена і доведена використовуванням t-критерія Стьюдента. Значущість коефіцієнта на 5 % рівні свідчить, що потенціал КСУ, навіть на рівні творчої відповідальності, не є витраченим або вичерпним, що дає можливість підвищення професійної відповідальності КСУ за рахунок самоактуалізації та самореалізації кожного члена КСУ і розвитку управлінського колективу як системи. Саме ці особливості КСУ (саморозвиток і самореалізація кожного члена КСУ і розвиток управлінського колективу як системи) обумовили зміни структурних компонентів у КГ, проте рівень їх значущості був значно нижчим ніж у ЕГ (див. рис.1 та 2.).
кількість КСУ
Рис. 1. Рівні сформованості професійної відповідальності КСУ, які були включені до експериментальної групи
|
кількість КСУ |
Рис. 2. Рівні сформованості професійної відповідальності КСУ, які були включені до контрольної групи
Порівняння даних, отриманих у ході формуючого експерименту, дозволяє зробити висновок, що зазначені вище соціально-психологічні умови дозволяють активізувати механізми формування професійної відповідальності КСУ. Відбувається це лише в умовах спільної (групової) діяльності в процесі реалізації цільової програми формування професійної відповідальності як колективних суб’єктів управління, так і окремих їх членів.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволило визначити специфічні особливості професійної відповідальності колективних суб’єктів управління і соціально-психологічні механізми її формування. Розроблена цільова програма формування професійної відповідальності КСУ засобами соціально-психологічного тренінгу.
Аналіз проблеми формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління дозволив розглядати професійну відповідальність як складне і структуроване явище, а процес її формування зв’язати із забезпеченням взаємодії внутрішньогрупових процесів: взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності з урахуванням рівня сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного його члена.
Системний підхід дозволив розглянути колективний суб’єкт управління як носія професійної відповідальності в структурі спільної управлінської діяльності.
1. У процесі дослідження було виявлено, що професійна відповідальність колективних суб’єктів управління є результатом віддзеркалення об’єктивно існуючих взаємин у колективі. Вони характеризуються здатністю кожної особистості свідомо виконувати професійні вимоги відповідно моральним і професіональним обов’язкам і соціальним нормам; необхідністю відповідати за свої професійні дії перед собою, колегами, колективом і суспільством і відтворюються у специфіці внутрішньогрупових процесів взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності.
Розроблено структурно-функціональну модель професійної відповідальності, яка включає внутрішньогрупові процеси взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності та рівні сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена КСУ.
2. Виділено соціально-психологічні механізми формування професійної відповідальності, якими є: взаємодія внутрішньогрупових процесів (взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності); узгодженість структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена колективного суб’єкту управління; забезпечення взаємодії внутрішньогрупових процесів з урахуванням рівня сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного його члена.
Встановлено залежність рівнів сформованості професійної відповідальності колективних суб’єктів управління від особливостей взаємодії внутрішньогрупових процесів і рівнів сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена колективного суб'єкта управління. Виокремленні критерії рівнів сформованості професійної відповідальності колективних суб’єктів управління в залежності від особливостей внутрішньогрупових процесів: низький рівень професійної відповідальності; середній рівень професійної відповідальності; рівень професійної відповідальності вище середнього; високий рівень професійної відповідальності - “творча відповідальність”.
3. Розроблено цільову програму формування професійної відповідальності КСУ, що дозволяє інтенсивне формування як професійної відповідальності колективного суб’єкту управління в цілому так і кожного окремого його члена. Застосування у процесі соціально-психологічного тренінгу активних методів навчання дозволило зорієнтувати членів КСУ на психологічно грамотні дії та необхідність їх актуалізації у повсякденній управлінській діяльності.
4. Реалізація цільової програми формування професійної відповідальності колективного суб’єкту управління сприяє підвищенню рівнів сформованості структурних компонентів професійної відповідальності кожного члена КСУ. Для особистості це виявляється в адекватності самооцінці, підвищенні рівня інтернальності; формуванні в собі впевненості у колективі, членом якого вона є; формуванні позитивної мотивації, спрямованої на успіх; ініціативності; вбалюванні за спільну справу. Важливим також є уміння приймати рішення в умовах спільної діяльності на індивідуальному та груповому рівнях.
5. Результати дослідження можуть бути використані в практиці підготовки управлінських кадрів, а також у консультуванні з проблем підвищення ефективності професійної діяльності колективних суб’єктів управління; формування соціально-психологічної культури управлінської діяльності.
Перспектива подальшого дослідження полягає у розробці методичного інструментарію для діагностики та формування професійної відповідальності колективного суб’єкту управління. Вивчення значення професійної відповідальності для інноваційного регулювання та управління розвитком колективів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
Анотації
Баранова С.В. Соціально-психологічні механізми формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за фахом 19.00.05 - соціальна психологія. - Інститут соціальної і політичної психології АПН України. - Київ 2004.
Дисертаційне дослідження присвячене питанням комплексного підходу до природи і механізмів формування професійної відповідальності колективних суб’єктів управління (КСУ) і розробки цільової програми з активізації соціально-психологічних механізмів формування професійної відповідальності КСУ.
Доведено, що професійна відповідальність колективних суб’єктів управління є результатом відбиття об'єктивно необхідних взаємин у колективі, що характеризують усвідомлювану необхідність особистості виконувати пропоновані професійні вимоги стосовно морального і професійного обов’язку, соціальних норм і можливості відповідати за свої професійні дії перед собою, колегами, колективом і суспільством.
Запропоновано програму формування професійної відповідальності КСУ, ефективність якої обґрунтована теоретично й підтверджена практично.
Ключові слова: професійна відповідальність, механізми формування професійної відповідальності, колективний суб’єкт управління, спільна управлінська діяльність, структурні компоненти, внутрішньо групові процеси взаємної відповідальності і відповідальної взаємозалежності, активні методи навчання.
Баранова С.В. Социально-психологические механизмы формирования профессиональной ответственности коллективных субъектов управления. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 –социальная психология. –Институт социальной и политической психологии АПН Украины. - Киев, 2004.
Данное диссертационное исследование посвящено вопросам комплексного подхода к природе, механизмам формирования профессиональной ответственности коллективных субъектов управления (КСУ) и разработке специальной программы формирования профессиональной ответственности КСУ.
Представленный междисциплинарный анализ показал, что профессиональная ответственность присутствует во всех видах профессиональной деятельности и может быть персональной и коллективной. В условиях совместной управленческой деятельности профессиональная ответственность выступает самостоятельной характеристикой любого субъекта коллективной деятельности.
Предложена программа по активизации механизмов формирования профессиональной ответственности КСУ, эффективность которой обоснована теоретически и подтверждена практически.
Ключевые слова: профессиональная ответственность, механизмы формирования профессиональной ответственности, коллективный субъект управления, совместная управленческая деятельность, структурные компоненты, внутригрупповые процессы взаимной ответственности и ответственной взаимозависимости, активные методы обучения.
Baranova S.V. Social and Psychological Mechanisms of Professional Responsibility Formation of Management Collective Subjects. - Manuscript.
Thesis for a candidate`s degree by speciality 19.00.05 - Social Psychology. - The Institute of Social and Political Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.
The given thesis research is devoted to the issues of complex approach towards the nature, mechanisms of professional responsibility formation and development of management collective subjects (MCS) and it is also devoted to the collaboration of special program in activization of social and psychological mechanisms of professional responsibility formation of management collective subjects.
Represented intersubject analysis has shown that professional responsibility occurs in all kinds of professional activity can be both personal and collective. Within the terms of joint management activity, professional responsibility is an independent characteristics of any collective activity subject.
There has been suggested the program in activization of mechanisms of professional responsibility formation of MCS, the effectiveness of which has been grounded theoretically and has been proved practically. The major results of the work have found their application in specialists preparation of different levels of enterprise management.
Key words:professional responsibility, a collective subject of management, joint management activity, structural components, executiveness, active methods of training.