Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ
АБУ САХЮН ІЯД МУХАММЕД СУЛЕЙМАН
УДК 616.314-089.29-06-084
КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОТЕЗУВАННЯ ПРИ НЕПЕРЕНОСИМОСТІ ПЛАСТМАСИ
14.01.22 - стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Полтава –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України, м.Полтава (ректор –доктор медичних наук, професор Ждан В.М.).
Науковий керівник:
кандидат медичних наук, професор Рубаненко В’ячеслав Васильович,
Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м.Полтава, завідувач кафедри ортопедичної стоматології та імплантології.
Офіційні опоненти:
-доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м.Полтава, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів –стоматологів ортопедів;
-доктор медичних наук, професор Сисоєв Микола Петрович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м.Сімферополь, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти.
Провідна установа:
Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупіка МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології.
Захист відбудеться “4” липня 2005 р. о12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.
Автореферат розісланий “3” червня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор Дев’яткіна Т.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Дефекти зубних рядів середньої і великої довжини, а також повна відсутність зубів, заміщення яких вимагає виготовлення знімних пластинкових протезів, зустрічаються досить часто і за даними різних авторів досягає 40% –% від кількості осіб, що звертаються за ортопедичною допомогою (Беліков О.Б., 1993 , Лабунець В.А., 2000). Ця кількість коливається в невеликих відсотках у різних регіонах України, але залишається високою і переважає в старших вікових групах (Кіндій Д.Д., 1999).
У загальній структурі населення, що потребує знімного протезування, майже 42% складають особи з повною відсутністю природних зубів (Писаренко О.А., 2001).
Якщо до цього додати той факт, що ефективне користування виготовленими протезами рідко перевищує п’ятирічний термін і вимагає їхньої переробки, число потребуючих значно зростає. Цю групу осіб у відомій кількості збільшують і ті, у яких по тим або іншим причинам приходиться видаляти природні або, особливо, природні опорні зуби (Варес Э.Я., Нагурний В.А., 1992).
В даний час основним конструктивним матеріалом для базисів знімних протезів залишаються пластмаси акрилового ряду. За даними Чулака Л.Д. (1997) з них виготовляють до 98% знімних конструкцій.
Акрилові пластмаси, поряд з високою технологічністю, еластичністю, стабільністю геометричної форми, визначеною індиферентністю до біологічних середовищ, мають і багато недоліків. Серед останніх особливе місце займають недостатня механічна міцність і наявність вільного мономера, що виділяється в порожнину рота в процесі користування протезами (Жадько С.І., 1996; Рожко П.Д., 1999). Якщо для збільшення механічної міцності базисів запропоновано досить багато методів, починаючи від способу полімеризації і посилюючих покрить, до армування базису, то рекомендації зменшення токсично-хімічних і алергологічних впливів акрилових пластмас нечисленні і суперечливі (Павленко А.В., Сисоєв Н.П. 1989; Сисоєв Н.П., Ланіна С.Я., 1990). Саме тому біосумісництво матеріалів для протезування залишається визначальним фактором у клінічній практиці.
Основними напрямками в зниженні токсичності залишаються принципи зниження концентрації домішок і підвищення інертності матеріалу в процесі полімеризації, екстракції токсичних з’єднань з готового полімеру. Однак, на сьогодні ці вишукування економічно невигідні або малоефективні.
У зв’язку з вищенаведеним перспективними варто визнати спроби створення нових матеріалів або нових конструкцій протезів, здатних звести до мінімуму вплив інгредієнтів акрилового базису або конструкцій, що виключають використання акрилових включень.
Таким чином, питання конструктивного вирішення проблеми, зазначеної в літературі як “непереносимість акрилових пластмас”, мають потребу в подальших дослідженнях, що ставить проблему в ряд актуальних.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково –дослідної роботи кафедр стоматологічного профілю Української медичної стоматологічної академії “Механізм ушкодження зубощелепної системи, резистентність організму і обгрунтування засобів профілактики і реабілітації основних стоматологічних захворювань” номер Державної реєстрації 0197V018550. Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту наукових досліджень.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було підвищення якості ортопедичного лікування шляхом розробки і клінічної апробації конструкцій знімних зубних протезів без акрилових пластмасових включень.
Задачі дослідження:
Об’єкт дослідження –алергологічний і психоемоційний статус хворих з синдромом непереносимості акрилових пластмас.
Предмет дослідження –функціональна ефективність конструкцій знімних протезів без акрилових включень.
Методи дослідження. У роботі використаний статистичний аналіз звертання населення м. Полтави і Полтавської області з приводу виготовлення знімних конструкцій протезів, а також клінічні, лабораторні і функціональні методи дослідження.
Наукова новизна роботи складається в розробці і клініко-функціональній оцінці конструкції знімного протезу без пластмасових включень, визначення послідовності і дотримання клініко-лабораторних етапів його виготовлення. Запропонована гіпотетична схема обстеження хворих, що дозволяє визначити “групу ризику” серед потребуючих у протезуванні і сформувати показання до застосування розробленої конструкції. Вперше оцінена функціональна ефективність запропонованої конструкції за допомогою электроміографії.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці гіпотетичної схеми для виявлення синдрому “непереносимості акрилових пластмас” з метою визначення “групи ризику” і профілактики можливих ускладнень у процесі користування знімними конструкціями протезів.
Запропонована конструкція знімного протеза без пластмасових включень, описані клінічні і лабораторні етапи виготовлення таких конструкцій, вивчена функціональна ефективність їхнього застосування і окремі результати протезування.
Запропонована методика впроваджена в роботу ортопедичних відділень обласних стоматологічних поліклінік м. Харкова і м. Полтави, вона використовується в навчальному процесі на кафедрі ортопедичної стоматології Харківського державного медичного університету і на кафедрі післядипломної освіти лікарів –стоматологів ортопедів Української медичної стоматологічної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконаний патентно-інформаційний пошук, вивчена вітчизняна і закордонна література по темі дисертації, проведені клінічні, лабораторні і функціональні дослідження та ортопедичне лікування всіх пацієнтів.
Також самостійно зроблені всі статистичні розрахунки, написані всі розділи дисертації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені і обговорені на обласній науково - практичній конференції “Розвиток і становлення стоматології в Україні” (м.Полтава, 2002); обласній науково-практичній конференції “Питання організації стоматологічної ортопедичної допомоги в сучасних умовах” (м.Полтава, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих” (м.Вінниця, 2003); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні принципи діагностики і лікування в стоматології та щелепно-лицевій хірургії” (м.Харків, 2003), а також на засіданні апробаційної ради №2 “Стоматологія” в Українській медичній стоматологічній академії (м.Полтава, 2005).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 наукових робіт, з яких 4 самостійні у виданнях, ліцензованих ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Робота викладена на 150 сторінках і складається з введення, огляду літератури, описання матеріалів та методів дослідження, двох глав власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури. Бібліографія включає 204 першоджерела, з яких 53 закордонних.
Робота ілюстрована 17 таблицями, 15 схематичними малюнками, 6 витягами з історій хвороби.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Біологічна толерантність знімних пластинкових конструкцій тісно пов’язана з особливостями діагностичного процесу, вибором матеріалу для протезів і технологією їхнього виготовлення.
Для рішення поставлених завдань виникла необхідність вибору комплексу адекватних методів дослідження і кількості спостережень у контрольних і клінічних групах. У загальному виді матеріальне і методичне забезпечення намічених завдань може бути представлене слідуючим чином у таблиці 1.
Таблиця 1
Матеріальне і методичне забезпечення завдань дослідження
|
Завдання дослідження |
Використані методики |
Кількість спостережень |
|
1 |
||
|
1. Вивчити потребу населення Полтавського регіону у виготовленні знімних конструкцій протезів |
Статистичний аналіз звітної документації ортопедичних кабінетів м. Полтави і області |
Звітна документація (форма 039-4/00 по м. Полтаві і області (всього 45 підрозділів) за 1994-2002 роки |
|
2. Систематизувати скарги і дані анамнезу, які стосуються алергологічного і психоемоційного статусу хворих із синдромом “непереносимості акрилових пластмас” |
Системний аналіз карт обстеження осіб з частковою і повною відсутністю зубів. Клінічні обстеження, лабораторні (нашкірна і мукозна проби) (Максименко П.Т., Коздоба А.А., 1977; Максименко П.Т., 2001; Николішин А.К., Ніколишина Є.В., 2002). Психологічне тестування (Рубаненко В.В., Лугова Л.О., 2001) |
Карти обстеження 78 пацієнтів, що потребують у знімному протезуванні. Результати аплікаційних проб –чоловік. Результати психологічного тестування –чоловік |
Продовження табл. 1
|
1 |
2 |
|
|
3. Розробити конструкцію знімного протезу без акрилових включень, визначити послідовність клініко-лабораторних етапів їхнього виготовлення |
Клінічна і технологічна оцінка етапів виготовлення протезів |
чоловік пацієнтів ІІІ клінічної групи |
|
4.Перевірити функціональну ефективність запропонованої конструкції знімного протезу |
Методика комп’ютерної электроміографії (Дворнік В.Н., Баля Г.М., Абу Сахюн Іяд М.С., 2003) |
чоловік контрольної групи; чоловік із традиційними знімними протезами до і після протезування (І група); чоловік із протезами з безбарвної пластмаси і з протезами з м’якою прокладкою до і після протезування (ІІ група); чоловік з розробленою конструкцією знімного протезу до і після протезування (ІІІ група) |
У масовому протезуванні частота використання тих або інших конструкцій має велике значення. Кількісне прогнозування, закріплене об’єктивними критеріями, дозволяє раціонально спланувати комплекс заходів, щодо надання стоматологічної допомоги. Тому, з метою визначення потреби населення в знімному пластинковому протезуванні населення Полтавського регіону, нами вивчена документація спеціалізованих лікувальних установ області (форма 039-4/0, „щоденник обліку роботи лікаря стоматолога-ортопеда“, держстандарт, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.1999 р. під № 32).
З приведених у формі показників у розробку включені зведення про кількість первинних хворих в ортопедичних відділеннях 45 підрозділів стоматологічної служби, і потреба у виготовленні знімних пластинкових протезів населення сільських і міських поселень (табл. 2).
Таблиця 2
Полтавської області в знімному протезуванні
|
Роки |
Кількість осіб, що звернулися в ортопедичні відділення області |
Виготовлено повних і часткових протезів, разом |
|
міські жителі |
сільські жителі |
всього |
кількість |
відсоток |
|
|
1994 |
274297 |
25783 |
9,1 |
||
|
1995 |
248449 |
,7 |
|||
|
1996 |
194397 |
,5 |
|||
|
1997 |
150835 |
2597 |
,7 |
||
|
1998 |
155459 |
,4 |
|||
|
1999 |
164162 |
,9 |
|||
|
2000 |
150340 |
,4 |
|||
|
2001 |
183568 |
,5 |
|||
|
2002 |
,2 |
||||
|
Всього: |
,96 |
Порівнюючи середні показники потреби в знімному протезуванні населення різних регіонів України, приведені в спеціальній літературі (Лабунець В.А., 2000), ми прийшли до висновку про те, що Полтавська область не виходить за рамки середніх державних параметрів. В різні роки потреба коливалася в межах від 4,18% до 24,02%, а в середньому за 9 років склала 9,15%.
Для вирішення наступних завдань нами була набрана група хворих з великими частковими дефектами зубних рядів і повною відсутністю зубів у кількості 78 чоловік, чоловічої і жіночої статі, у віці від 50 років і старше. З приводу протезування знімними конструкціями 45 чоловік звернулись вперше, 33 пацієнтам такі протези вже виготовлялися 2-3 рази.
Аналізуючи данні літератури, ми врахували можливим скласти спеціальну карту обстеження хворих, у яку включені обов’язкові пункти, що передбачають клінічну оцінку стану слизової оболонки порожнини рота, спеціальні клініко-лабораторні і психологічні тести.
На цій підставі з загальної кількості потребуючих виготовлення знімних протезів сформовані три клінічні групи.
Першу з них склали 43 чоловіка (27 чоловіків, 16 жінок), при опитуванні і клінічному огляді яких не виявлено протипоказань до використання акрилових пластмас, як матеріалу для базису. Ця група пацієнтів була запротезована за загальноприйнятою технологією.
Другу клінічну групу склали особи, в анамнезі яких ми встановили ризик виникнення ускладнень запального характеру з боку слизової оболонки порожнини рота. Надалі наші знепокоєння підтвердилися аплікаційними пробами.
Спочатку у групу ризику було відібрано 35 чоловік. Обов'язковою процедурою для підтвердження діагнозу з’явилися мукозні і нашкірні проби на водні розчини мономера, барвника, суспензії стружок акрилових пластмас, м’яких підкладкових матеріалів „Фторакс“, безбарвної пластмаси, „ПМ-01“, „Ufi gel P“.
Для проведення проб використані воскові репродукції верхньощелепних базисів зі спеціальними поглибленнями для досліджуваних алергенів (мукозная проба) і пластикові пластинки для нашкірних аплікацій.
В результаті тестування пацієнтів групи ризику ми встановити, що мономер викликав позитивну реакцію в значної кількості осіб (32 позитивні проби). У двох хворих цю реакцію ми оцінили як виражену середньої тяжкості. У чотирьох випадках середня тяжкість запалення спостерігалася при проведенні проби на барвник базисних пластмас.
Співставляючи дані нашкірних і мукозних проб, ми визначили їхню розбіжність у окремих пацієнтів, що співпадає з даними літератури про можливі помилки в оцінці результатів.
Звертає на себе увага факт наявності запалення при аплікаціях водних суспензій з акрилових стружок. Позитивні реакції на них співпадають з окремо взятими пробами на мономер і барвник, однак, говорити про пріоритетну роль того або іншого подразника важко.
Разом з тим, у семи чоловік групи ризику встановлені позитивні реакції на усі досліджувані алергени, у зв’язку з чим ці пацієнти були віднесені до третьої клінічної групи.
Усі пацієнти І, ІІ і ІІІ клінічних груп проходили психологіче тестування, для встановлення рівня стресостійкості індивідума. Тест-контроль дозволив також визначити мотивацію звертання за ортопедичною допомогою, емоційний стан у долікувальний період, передбачати характер поводження пацієнта в процесі лікування.
Повертаючись до лікувальної тактики при протезуванні хворих другої клінічної групи, слід зазначити, що основними конструкціями для них були обрані знімні протези з двошаровим базисом і протези з безбарвної пластмаси.
Основне завдання дослідження складалося в розробці конструкції знімного протезу без пластмасових включень для пацієнтів з вираженим синдромом непереносимості акрилових пластмас.
З цією метою нами розроблена технологія, суть якої полягала в наступному.
На діагностичних моделях визначаються межи базису, вид і розташування опорно-утримуючих елементів. На цій же моделі виготовляється індивідуальна ложка з урахуванням природних зубів, що залишилися. Ложка приміряється в порожнині рота і перфорується в ділянках необхідної декомпресії слизової оболонки протезного ложа, на підставі виміру ступеня підатливості останньої. Цю маніпуляцію варто вважати обов’язковою, оскільки надалі корекція металевого базису може викликати затруднення.
На робочій моделі відтворюється моделювання воскової репродукції майбутнього протезу і постановка порцелянових зубів.
Штучні зуби обережно виймаються зі своїх гнізд і воск замінюється на метал з обов’язковим використанням лиття на керамічних моделях.
Після остаточної обробки металевого каркасу штучні зуби розташовуються в своїх місцях у базисі за допомогою склоіономерного цементу.
Об’єктивна оцінка якості ортопедичного лікування будується на порівняльному аналізі нейродинамічних механізмів регуляції акту жування до і після протезування, відносно до інтактного жувального апарату. У зв’язку з цим, нами вивчена электроміографічна картина в осіб контрольної і всіх клінічних груп у різні терміни спостережень.
Не торкаючись подробиць аналізу электроміограм, вважаємо за доцільне представити динамічні зміни характеру записів біоелектричної активності, починаючи від виконання функціональних проб ураженим жувальним апаратом (дефекти зубного ряду середньої і великої довжини) і закінчуючи термінами в один і три місяці користування протезами.
Жування представлене почерговою зміною процесів збудження і гальмування. Залпи активності частіше мають веретеноподібну форму і відрізняються вираженим переходом від активного стану до покою. За величиною амплітуди протягом одного періоду жування можливо визначити звичну для жування сторону.
Якісна характеристика электроміограми в нормі представлена на (мал.1).
Аналізуючи отриманий цифровий матеріал, можна відзначити досить високу амплітуду біострумів як при вольовому стиску, так і при вільному жуванні. В окремому динамічному циклі середній час активності трохи превалює над часом спокою і коефіцієнт “К” тому виявляється трохи вище одиниці (від 1,10 до 1,13 для лівої і правої жувальних м’язів). Однак, у діяльності м’язів обох сторін функціональної асиметрії практично не спостерігається.
Мал.1. Функціональна проба: вольовий стиск і вільне жування,
інтактний жувальний апарат (А-права і Б-ліва жувальні м'язи).
При наявності дефектів зубних рядів якісний характер электроміограм значно відрізняється від інтактного жувального апарату.
Поряд з помітним зниженням амплітуди біострумів різко порушується розчленованість структури записів, періоди спокою, практично відсутні, мають місце сплески спонтанної активності у фазі рухового спокою жувальних м’язів (мал. 2).
Мал. 2. Функціональна проба: вільне жування, дефект зубного
ряду ІІ класу за Кенеді (А-права і Б-ліва жувальні м’язи).
При кількісній обробці, з огляду на різницю в кількості природних зубів, що залишилися, у пацієнтів усіх трьох клінічних груп, основна увага була звернена на показники сили збуджувальних процесів і їх взаємовідношення в часі з процесами гальмування (коефіцієнт “К”).
Збуджувальні процеси в м’язах обох сторін при виконанні вільного жування по силі майже не відрізняються одне від одного (при порівнянні клінічних груп), але індивідуальні коливання в кожній із груп виглядають істотно (від 400 до 500 мкв).
Тимчасові характеристики процесів збудження і гальмування також визначаються коливаннями. По тривалості окремих динамічних циклів (активність-спокій) різниця як індивідуальна, так і в середніх величинах по клінічних групах не істотна (р>0,05).
Основні зміни відбуваються усередині окремих циклів (коефіцієнт “К”). У контрольній групі він складає 1,10-1,13, тоді як у клінічних групах коливається в межах від 2,05 до 3,0 для м’язів обох сторін. Індивідуальні відмінності у всіх групах неоднозначні і складають від 1,61 до 3,14, що обумовлено не стільки величиною дефекту, скільки характером нервово-рефлекторної регуляції акта жування.
При вільному жуванні через 1 місяць після протезування в першу чергу звертає на себе увага факт вираженої розчленованості структури электроміограми. В окремих випадках ми реєстрували зміну сторін жування протягом одного жувального періоду, що є безперечним підтвердженням нормалізації акта жування. Разом з тим, по характеру запису уявляється можливим визначити робочу і балансуючу сторони, що відрізняються силою збуджувальних процесів (мал. 3).
Мал. 3. Функціональна проба: вільне жування через 1 місяць
після протезування (А-права і Б-ліва жувальна м’язи).
Таким чином, вже по характеру электроміограм можна говорити про тенденції до нормалізації акта жування. Кількісні показники записів підтверджують ці положення.
Повертаючись до аналізу цифрового матеріалу, ми визнали за необхідне відзначити, що можливість більш повноцінного розжовування їжі відразу і значно відображається на силі скорочення жувальних м’язів. Звідси - більш високі показники амплітуди біострумів.
В абсолютних величинах вони ще значно (р<0,05) відрізняються від аналогічних у інтактному жувальному апараті, але також значимо (р<0,05) перевершують показники электроміограм до протезування (460-470 мкв –мкв проти 950 мкв у нормі).
Загальноклінічний та алергологічний статус пацієнтів третьої клінічної групи обумовив необхідність контрольних оглядів, періодичність яких дозволила відзначити позитивні якості конструкцій без пластмасових включень. Разом з тим, у цій групі з’явилася можливість вивчення функціонального стану відновленого жувального апарату в більш віддалений термін, а саме - через три місяці користування протезами.
Висновок про ефективність протезування зроблено на підставі якісного і кількісного аналізу 28 фрагментів электроміограм.
При вільному жуванні визначається чітка розчленованість структури записів, виражене чередування збуджувальних і гальмуваних процесів. Протягом жувального періоду є можливість визначити робочу і балансуючу сторони, а на окремих ділянках электроміограм помітне чергування сторін, що є найбільш характерним вираженням нормалізації нервово-рефлекторних механізмів регуляції м’язової діяльності.
У порівнянні з контрольною групою цифрові значення сили порушення ще значно (р<0,05) відрізняються від інтактного жувального апарату, але також значно (р<0,05) перевершують показники до протезування (470<720<950 мкв). Аналогічні зміни простежуються і при вільному жуванні.
Індивідуальні коливання величини амплітуди біострумів при вольовому стиску обмежені від 690 до 760 мкв, а при вільному жуванні, відповідно реєструються в межах 690 –мкв, що також вірогідно відрізняється від показників контрольної групи (р<0,05).
Тривалість окремих динамічних циклів, практично, однакова в порівнюваних групах (0,63 мс проти 0,64 мс у нормі), але співвідношення збуджувальних та гальмувальних процесів наблизилося до норми (1,48 –,45 до 1,42 –,38 проти 1,13 –,10 у нормі).
Таким чином, нормалізація показників електричної активності в процесі адаптації до знімних конструкцій без пластмасових включень є доказом доцільності запропонованої нами технології.
ВИСНОВКИ
У роботі узагальнені результати клініко-лабораторних досліджень і запропоноване нове рішення наукової задачі, що полягає в розробці технології виготовлення знімних конструкцій протезів без пластмасових включень, що дозволяють попередити можливі ускладнення алергологічного характеру. На цій підставі зроблені наступні висновки:
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
АНОТАЦІЯ
Абу Сахюн Іяд Мухаммед Сулейман. Конструктивне вирішення проблеми протезування при непереносимості пластмаси. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія. - Полтава, 2005.
Дисертація є клінічною працею, присвяченою розробці конструкції знімного протезу хворим з синдромом непереносимості пластмас.
На підставі статистичних документів встановлена потреба населення м. Полтави і Полтавської області у виготовленні знімних протезів, що може мати значення при плануванні ортопедичної стоматологічної допомоги.
Запропонована гіпотетична схема обстеження хворих з урахуванням алергологічного і психоемоційного статусу, яка дозволяє сформувати „групу ризику”. Обов’язковим методом дослідження пацієнтів цієї групи повинні стати клінічні алергологічні проби.
Позитивний результат тестування зумовив розробку технології виготовлення конструкцій без пластмасових включень. Вона полягає у виготовленні металевого базису з штучними форфоровими зубами, які кріпляться в базисі за допомогою склоіономірного цементу.
Оцінка якості запропонованої конструкції здійснена за допомогою електроміографії в різні терміни спостережень в порівнянні з електроміографічними дослідженнями контрольної групи.
Значна тенденція до нормалізації механізмів регуляції актів жування свідчить про доцільність конструктивного вирішення проблеми.
Ключові слова: непереносимість акрилових пластмас, конструкція протеза без пластмасових включень.
АННОТАЦИЯ
Абу Сахюн Ияд Мухаммед Сулейман. Конструктивное решение проблемы протезирования при непереносимости пластмассы. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. – Украинская медицинская стоматологическая академия. – Полтава, 2005.
Диссертация является клинической работой, посвященной проблеме ортопедического лечения больных с синдромом непереносимости акриловых пластмасс, разработке технологии изготовления съемных конструкций без пластмассовых включений.
На основании статистического материала изучена потребность в съемных протезах населения города Полтавы и Полтавской области, согласно которым она составляет 9,15%, что не превышает средних показателей в других регионах Украины, но может иметь решающее значение в организации стоматологической службы.
Разработанная нами гипотетическая схема обследования больных, с акцентом на аллергологический и психоэмоциональный статус, позволяет выделить „группу риска”, обязательным условием исследования которой должны стать клинические мукозные или накожные аппликационные пробы с возможными аллергенами. Это способствует выбору материала для протезов и технологии их изготовления, значительно сокращает материальные затраты и время на лечение.
Положительные реакции на испытываемые образцы пластмасс обусловили разработку конструкций без пластмассовых включений, уточнение клинико-лабораторных этапов их изготовления. Они заключаются в следующем: на гипсовой модели из воска формируется базис протеза и производится постановка искусственных фарфоровых зубов. Затем зубы аккуратно удаляют и восковая репродукция переводится в металл. После тщательной обработки металлического каркаса искусственные зубы укрепляются в своих гнездах с помощью стеклоиономерного цемента. Минимум коррекций готовой конструкции предусмотрен на этапах получения дифференцированных функциональных оттисков, для чего в каждом случае изготавливается индивидуальная ложка, определяется степень податливости слизистой оболочки в разных участках протезного ложа.
Качество протезирования и эффективность пользования предложенной конструкции определены с помощью метода электромиографии в разные сроки наблюдений и в сравнении с аналогичными показателями до протезирования с лицами контрольной группы.
Качественный и количественный анализ электромиограмм свидетельствует о выраженной тенденции к нормализации акта жевания уже через месяц пользования протезами и дальнейшем совершенствовании механизмов нервно-мышечной регуляции в более поздние сроки.
Положительные отдаленные результаты ортопедического лечения больных с синдромом непереносимости акриловых пластмасс позволяют рекомендовать разработанную технологию к более широкому применению.
Ключевые слова: непереносимость акриловых пластмасс, конструкция протеза без пластмассовых включений.
ANNOTATION
Abu Sahyoon Eyad Mohammed Sulyman. Constructive solution of the problem arising at the denture plastics intolerance. –A manuscript.
A dissertation for a scientific degree of Candidate of Medical Sciences on specialty 14.01.22 –dentistry. – Ukrainian Medical Stomatological Academy. –Poltava, 2005.
A dissertation appears to be a clinical word devoted to the elaboration of non-fixed construction to the patients with the plastics intolerance syndrome.
On the base of the statistic material the necessity in the non-fixed dentures in Poltava and its region was investigated, that can have the decisive meaning in the stomatological service organization.
The hypothetic scheme of the research of the patients with an accent on the allergological and psychoemotional status was worked out, which gives the opportunity to distinguish the “risk group”; the most obligatory research condition must be clinical allergological test.
The positive results of the testings caused working out of the constructions without plastic insertions. It consists in the production of the metal basis with artificial porcelain teeth, which are fixed with the help of glassionomer cement.
The quality analysis of the following construction is made with the help of electromiographic method on different investigation terms and in comparison with the analogous readings in control group.
The expressed tendention for the chewing mechanism’s normalization evidences the necessity of the construction.
The key words: the acrylic plastics intolerance, the denture construction without plastic insertions.