реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук5
Работа добавлена на сайт samzan.net:
12
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
ГАЦУРА Володимир Ярославович
УДК 631.115(1.6)
МОТИВАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ
МАЛИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ АПК
Спеціальність 08.06.01 –економіка підприємства
і організація виробництва
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Парсяк Володимир Никифорович
Інститут аграрної економіки УААН,
старший науковий співробітник
Офіційні опоненти: доктор економічних наук
Малес Володимир Микитович,
Житомирський агроекологічний університет Міністерства освіти і науки України,
професор кафедри маркетингу і зовнішньоекономічної діяльності
кандидат економічних наук
Федієнко Павло Миколайович,
Українська академія аграрних наук,
заступник начальника Відділення аграрної економіки і земельних відносин
Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і наук України, м. Одеса
Захист відбудеться 27 березня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН.
Автореферат розісланий “_23_” лютого 2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник Пулім В.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Формування ринкової економічної системи є одним з головних завдань розбудови Української держави, що визначає зміст і вектори економічного розвитку суспільства. За своїми масштабом і складністю ця робота є виключно відповідальною, адже йдеться не тільки про докорінні зміни виробничих відносин, менталітету їх носіїв, кардинальні структурні перетворення, а й про принципово нові спонукальні чинники, які забезпечуватимуть високу результативність й ефективність функціонування нової системи, що в свою чергу є базисом підвищення життєвого рівня населення, повнішого задоволення його зростаючих матеріальних і духовних потреб, забезпечення прогресу суспільства.
Особливо гостро ця проблема постала для агропромислового сектора національної економіки. Складність ситуації зумовлена тим, що глибокі соціально-економічні перетворення виявилися занадто болючими і надмірно тривалими для сільського господарства. Практично ця галузь опинилася заручником надзвичайно великої політико-економічної помилки радянського періоду, внаслідок якої найродючіша у світі земля втратила господаря, селянам насильницьким чином були нав’язані штучні організаційні форми відбування трудової повинності, природні мотиваційні основи їх господарської діяльності були втрачені для суспільства. Тому, незважаючи на енергійні, принципово вірні і виважені кроки у реформуванні сільського господарства, результати цього процесу є не адекватними очікуваним.
Для розв'язання даної проблеми уявляється доцільним концентрація зусиль у двох напрямках. По-перше, агропромисловому сектору, як і всьому народногосподарському комплексу, вкрай необхідні структурні перетворення, які на основі докорінного реформування відносин власності і посилення підприємницької мотивації забезпечать ефективне становлення ринкової економічної системи. Господарська практика розвинутих країн світу доводить, що на це спроможні насамперед малі та середні підприємства. Отже, становлення і розбудова малого бізнесу є актуальним і невідкладним завданням реструктуризації агропромислового комплексу. По-друге, користуючись нагодою зміни організаційно-правових форм господарювання, варто порушити питання про застосування нової методології управління, побудованої на концепції мотиваційного менеджменту, тобто вивчення і використання індивідуальних потреб працівників, їх очікування отримати винагороду за свою працю, усвідомлення умов і обставин трудової діяльності для досягнення цілей певної організації. Перевірка цих попередніх робочих гіпотез вимагала проведення окремого дослідження, яке на відміну від попередніх передбачало б аналіз становлення мотиваційного менеджменту в АПК у контексті зростання значення малих та середніх підприємств.
Вітчизняні дослідники все більше зосереджують увагу на вивченні проблем мотивації як функції менеджменту. Особливо це стосується проблем мотивації трудової діяльності. Вагомий внесок у розвиток теорії і методології мотивації праці та мотиваційного менеджменту в агропромисловому комплексі зробили відомі українські вчені економісти-аграрники: О.Бугуцький, В.Дієсперов, Й.Завадський, В.Нелеп, В.Малес, М.Малік, М.Нижній, М.Поліщук, Л.Романова, П.Саблук, Є.Ходаківський. Між тим, низка питань і насамперед тих, що сконцентровані на мікроекономічних аспектах формування системи мотиваційного менеджменту та забезпечення ефективності її застосування, ще не знайшли свого вирішення, особливо коли йдеться про малі підприємства, що сформувалися як організаційно-правова реалія на селі у координатах останнього часу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до реалізації положень Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” (2000 р.), Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності” (1999 р.), Цільової регіональної програми підтримки підприємництва у Миколаївській області та програми науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук “Наукові основи аграрної політики трансформації економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови” та завдання “Розробити науково-методологічні та організаційні засади розвитку і функціонування підприємницьких структур АПК” (номер державної реєстрації 0196U016303).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення теоретико-методологічних і прикладних аспектів формування та функціонування системи мотиваційного менеджменту в малих підприємствах агропромислового комплексу України. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:
- уточнити суть поняття і механізм дії мотиваційного менеджменту, його еволюцію та місце у системі управління підприємством в умовах ринкової трансформації;
- визначити методологічні аспекти формування системи мотиваційного управління в агропромислових підприємствах в контексті здійснення аграрної реформи;
- проаналізувати й узагальнити можливості та особливості матеріальної і нематеріальної мотивації праці для малих підприємств сфери АПК;
- розробити систему матеріального стимулювання праці найманого персоналу малих підприємств АПК;
- обґрунтувати сутність і характер управлінської діяльності керівників малих підприємств в умовах розвитку інтеграційних процесів.
Предметом дослідження є економічні відносини, що складаються між власниками-роботодавцями малих підприємств в АПК та їх найманим персоналом стосовно використання індивідуальних потреб працівників і ринкових партнерів, їх очікування винагороди за свою працю, усвідомлення умов і обставин трудової діяльності з метою мотивації досягнення управлінських цілей підприємства.
Об’єктами дослідження є виробничі, переробні та комерційні малі підприємства агропромислового комплексу України. Більш детальний аналіз і обґрунтування основних пропозицій здійснено на матеріалах діяльності малих підприємств АПК Миколаївської області.
Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ, положення економічної теорії ринкової трансформації агропромислового сектора, наукові розробки зарубіжних і вітчизняних вчених з питань мотиваційного менеджменту. У процесі написання дисертаційної роботи використовувалися історико-економічний, статистико-економічний, монографічний, соціометричний, абстрактно-логічний методи економічних досліджень. В процесі дослідження використані емпіричні та аналітичні матеріали щодо розвитку малого підприємництва в Україні і за кордоном, джерелами яких були статистична звітність, наукові публікації, інформація з всесвітньої комп’ютерної мережі “Internet”.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційної роботи становить сукупність теоретичних і прикладних положень, що розкривають логічну послідовність становлення системи мотиваційного менеджменту в малих підприємствах АПК. Серед них найважливішими є:
- уточнення суті поняття мотивації трудової поведінки як функції управління персоналом з урахуванням особливостей перехідної економіки та в контексті еволюції теорії управління, що обумовлюють необхідність індивідуалізації менеджменту організаційними системами;
- визначення методологічних аспектів формування мотиваційного управління на агропромислових підприємствах та чинників, що йому сприяють: провідної ролі приватної власності, децентралізації управління, зміни господарського мислення, докорінних структурних перетворень, зокрема орієнтації на пріоритетний розвиток малих та середніх підприємств;
- обґрунтування домінуючої ролі матеріальної мотивації праці в малих підприємствах АПК, яку слід здійснювати з позицій системного підходу, тобто використовуючи одночасно і у взаємозв’язку її основні складові (тарифікацію, форми і системи оплати праці, преміювання, участь найманого персоналу у прибутках, що отримують власники);
- обґрунтування ролі нематеріальної мотивації праці шляхом запровадження норм та стандартів корпоративної культури, соціальних стимулів та чіткої організаційної структури;
- ідентифікація факторів, що визначають зміст мотиваційного управління (організаційних, економічних, інформаційних, психологічних), розробка його алгоритму, адаптованого до особливостей малих підприємств та визначення критеріїв ефективності системи стимулювання праці (збільшення прибутку, обсягів виробництва, товарообігу, відносної ринкової частки);
- розробка методичних підходів і нормативів стимулювання ефективної праці найманого персоналу та проектної схеми технології управління його діяльністю в малих агроформуваннях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні і розробці системи мотиваційного управління для малих підприємств АПК. Основні положення дисертаційної роботи доведені до рівня методичних і практичних рекомендацій щодо формування системи матеріальної і нематеріальної мотивації трудової поведінки, які можуть бути застосованими малими та середніми підприємствами АПК, незалежно від їх географічного розташування і галузевої приналежності.
Запропоновані методичні підходи розглянуті і схвалені Миколаївським регіональним центром підтримки бізнесу. Результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, апробовані і застосовуються рядом малих підприємств АПК, що підтверджено відповідними документами про впровадження. Окремі результати досліджень використовуються викладачами спеціальних дисциплін вищих навчальних закладів м. Миколаєва.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного дослідження формування системи мотиваційного менеджменту в малих підприємствах АПК, побудованої на новому методологічному підході, що враховує умови ринкової трансформації. Дисертантом вперше запропоновано для розгляду питання про матеріальну і нематеріальну мотивацію в малому бізнесі, досліджено можливості посилення індивідуальної спрямованості мотиваційного процесу на основі ведення мотиваційного моніторингу. Усі результати дисертаційного дослідження отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовані в доповідях і виступах на науково-практичних конференціях:
- міжнародній науково-практичній конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності” (м. Миколаїв, 2001 р.);
- міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення економічної безпеки” (м. Донецьк, 2001 р.);
- всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених економістів-аграрників (м. Київ, 2001 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 9 наукових публікаціях, в т. ч. в 6 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій 3,6 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках комп’ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (128 найменувань), містить 21 таблицю, 22 рисунки та 14 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі –“Теоретичні засади мотиваційного управління
та його особливості в АПК” розкрито роль і місце мотивації як функції управління підприємством, еволюцію мотиваційного управління та методологію і напрями дослідження теоретичних і прикладних засад управління малим бізнесом.
Ефективність управління підприємством значною мірою визначається особистою заінтересованістю управлінців та інших суб’єктів процесу управління в результативності своєї діяльності, їх ставленням до виконання покладених обов’язків, а також такими характеристиками трудової поведінки як сумлінність, ініціативність, наполегливість, комунікабельність, творчий підхід до справи тощо. З усіх відомих функцій управління (планування, організація, координація, контроль і мотивація) все більшу значимість набуває мотивація як система рушійних сил спонукального характеру, що визначають бажання дійсних та потенційних учасників економічних відносин діяти з метою досягнення цілей певної організації на основі одночасного задоволення своїх власних потреб. Пояснити цей феномен можна зростаючим значенням людського фактора в економічній діяльності, зокрема в сфері управління підприємством. Процес мотивації складається з конкретних етапів, які у своїй послідовності і комплексності утворюють систему спонукальних чинників впливу на економічну поведінку індивіда за певних умов (рис.1).
Рис. 1. Схема алгоритму мотиваційного процесу
Таким чином, посилення уваги до мотиваційної функції управління, розкриття та використання її численних можливостей є цілком логічним в умовах становлення ринкової економічної системи. Донедавна процес управління економічними інтересами людей зводився практично лише до стимулювання праці, при цьому роль особистості та рівноправність її інтересів не знаходила належного визнання. Ринкова трансформація відкриває перспективи докорінної зміни механізму управління економічними інтересами: визнає рівність і підносить роль індивідуальних інтересів людей, передбачає використання цих інтересів у розвитку виробництва і формуванні цивілізованого ринку, а отже, сприяє суспільному прогресу. Водночас формування мотиваційних систем і моделей повинно ґрунтуватися на теоретичних засадах, які сформувалися еволюційним шляхом. Аналіз і узагальнення етапів цього шляху дозволить наповнити конкретним змістом сучасний етап розвитку мотиваційного управління в агропромисловому комплексі України.
Проблема економічного спонукання людей до певних дій має глибокі історичні корені. Ретроспективний аналіз еволюції мотиваційного аспекту управлінської думки дає підставу стверджувати, що мотивація - поняття діалектичне. Це пояснює зміну й удосконалення форм мотивації, причинну зумовленість цього процесу економічним прогресом суспільства. Методи мотивації пройшли шлях розвитку від простої матеріальної винагороди за кращу працю до складних мотиваційних моделей, що враховують людські потреби, індивідуальність, внутрішнє сприйняття мотиваційного процесу, вплив зовнішнього середовища, ситуаційні обставини тощо. Отже, було доведено: мотивація не є простим елементом у ланцюгу причинно-наслідкових зв’язків. Вона є складним і детермінованим механізмом впливу на людські інтереси, закономірне зростання і розширення яких спричиняє її постійне оновлення та удосконалення.
Принциповим у дослідженні мотиваційного управління є з’ясування і висвітлення методологічних засад цього процесу. Інтерпретуючи це твердження до процесів радикальних змін в агропромисловому комплексі, слід зазначити, що поява і посилення місії таких базових складових ринкової економічної системи як приватна власність, пріоритет індивідуальних інтересів, свобода економічного вибору, конкуренція та обмежена роль держави вимагають відповідного наукового обґрунтування і запровадження нових механізмів забезпечення системного функціонування аграрного сектора економіки, перспективних моделей управління інтересами зростаючої кількості приватних товаровиробників–власників та використання цих інтересів у досягненні цілей суспільства.
Проте мотиваційний аспект управління на рівні підприємств часто зводиться лише до стимулювання праці, причому на тих же методологічних засадах, що існували за часів колгоспів та радгоспів і автоматично перейшли у деформованому вигляді до їх правонаступників –колективних сільськогосподарських підприємств, а від них –до реформованих організаційно-правових структур. Парадоксальним є той факт, що реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств здійснюється на новій методологічній основі, а такий важливий аспект ефективного функціонування новостворених формувань як мотиваційне управління все ще залишається прив’язаним зозастарілою методологічною базою. Це зумовлює необхідність більш детального вивчення даної проблеми й обґрунтування нових методологічних засад мотиваційного управління в агропромисловому комплексі з акцентуванням уваги на малих підприємствах, виникнення яких також є приводом і підставою для перегляду загальних методологічних підходів.
Аналізуючи процес переходу до ринкових відносин, логічно зробити висновок, що вирішення проблеми розроблення методології мотиваційного управління повинно відбуватися відповідно до умов, в яких здійснюється становлення малого підприємництва. В теоретичному плані мотиваційні моделі обумовлені загальною логікою дій сільськогосподарських товаровиробників на основі зміни форм власності, але характер цих дій, їх якісна характеристика залежить від подальшого розвитку докорінних аграрних перетворень, тобто від умов зовнішнього середовища, що змінюється.
У зв’язку з існуванням специфічних особливостей функціонування аграрного сектора та тенденції зростання значимості певних економічних факторів необхідне обґрунтування й експериментальна перевірка нової концептуальної основи мотиваційного управління в контексті якісних змін, що відбуваються в національній економіці, зокрема зростаючої ролі малих підприємств. Крім того, виходячи з особливостей реформування аграрного сектора в Україні, необхідно зробити цю концепцію достатньо гнучкою та забезпечити її зв’язок з іншими економічними перетвореннями, що мають вирішальне значення на сучасному етапі. Це означає, що методологічне обґрунтування повинно являти собою органічний синтез загальної логіки управління, конкретних напрямів реалізації політики реформ та доктрини розвитку малого підприємництва. Мотивація логічно має стати центральним елементом загальної організації ефективного функціонування малих підприємств.
Отже, мотиваційне управління є поняттям діалектичним, воно формується під впливом кількісних і якісних змін оточуючого середовища, змінюється через суперечності між своєю формою і зовнішніми обставинами. В агропромисловому комплексі нині такі зміни пов’язані з докорінними економічними перетвореннями, що стосуються відносин власності, плюралізму організаційно-правових форм економічної діяльності, демократизації виробничих відносин, економічного механізму господарювання, методології загального керівництва аграрним сектором. Ці якісні зміни є фундаментальною основою запровадження принципово нових мотиваційних моделей, адекватних умовам ринкової трансформації АПК.
У другому розділі –“Стан мотиваційного управління на малих підприємствах АПК” –висвітлено економічні умови формування та розвитку малих підприємницьких структур, розкрито зміст системи мотивації праці їх найманих працівників та проаналізовано мотиваційні передумови інтеграційних процесів у малому бізнесі.
Розбудова демократичного суспільства і ринкова трансформація народногосподарського комплексу обумовлює пріоритетність розвитку підприємництва, насамперед малого бізнесу, який повинен стати однією з основних складових економічної системи країни. Для України це явище відносно нове, тоді як світовою практикою нагромаджений вагомий досвід розвитку цього специфічного сектора національної економіки, його підтримки органами державної влади.
Аналіз розвитку малого та середнього бізнесу в Україні переконує, що наша країна, розпочавши формування цього важливого сектора національної економіки, вже досягла певних результатів. Очевидною є чітка динаміка зростання кількості малих та середніх підприємств, проте за окремими показниками спостерігається відставання від економічно розвинутих країн, а також від країн Центральної та Східної Європи. В Україні найстабільніше розвиваються малі підприємства у сфері торгівлі та громадського харчування, питома вага яких є найвищою у малому бізнесі. Набули поширення малі підприємства і в агропромисловому комплексі. Їх розвитку сприяє проведення аграрної реформи, зокрема приватизація землі і формування земельного ринку. Приватний сектор АПК, до якого належать і малі підприємства, є стабільно працюючим, його питома вага у валовому виробництві сільського господарства неухильно зростає. Безумовно, необхідне зростання абсолютних обсягів виробництва сільськогосподарської продукції у приватному секторі. Між тим, зростання результативності й ефективності малих підприємств АПК безпосередньо залежить від посилення мотиваційного управління ними.
Матеріальна мотивація праці є однією з центральних ланок системи управління підприємствами агропромислового комплексу. Вона безпосередньо виконує місію грошового і натурального забезпечення певного життєвого рівня працівників аграрної сфери шляхом визначення рівня особистих доходів, їх диференціації залежно від трудової участі, винагороди за особливі внески у досягненні цілей організації. Досвід роботи малих підприємств АПК підтверджує, що найвпливовішим засобом мотиваційного впливу є заробітна плата. Залишаючись однією з ключових економічних категорій, в умовах перехідної економіки вона дещо змінює своє понятійне наповнення. Заробітна плата поступово набирає ознак категорії ринкових відносин, оскільки стає складовою ринку робочої сили. Реальна ціна останньої відображає відносини між власником підприємства, який формує попит на працю, і найманим персоналом, від якого залежить відповідна пропозиція. Саме таким чином ринкові відносини визначають ціну робочої сили через рівень заробітної плати, тобто участь найманого персоналу у розподілу новоствореної вартості.
Водночас роботодавці не можуть не рахуватися з іншою, не менш важливою функцією заробітної плати –мотивуючою, адже рівень і диференціація заробітної плати несуть вагоме стимулююче навантаження (табл.1). По-перше, роботодавець–власник має розробити і використовувати мотиваційний механізм заробітної плати, через окремі елементи якого можливе
досягнення цілей конкретного підприємства; по-друге, кожний працюючий має усвідомити, що повніше задоволення його різноманітних потреб має бути адекватним персональному трудовому внеску. Даний підхід покладений в основу договірного регулювання заробітної плати, за допомогою якого реалізується мотивуюча функція заробітної плати.
Таблиця 1
Показники рівня заробітної плати в концерні “Євросервіс”
(об’єднання малих підприємств)
|
Показник |
1999 р. |
р. |
р. |
2001 р. в % до 1999 р. |
|
Питома вага заробітної плати в загальних витратах підприємства, % |
,6 |
,7 |
,7 |
,3 |
|
Різниця між максимальним і мінімальним місячним посадовим окладом, грн. |
||||
|
у тому числі керівний склад (менеджери) |
87 |
|||
|
інженерно-технічні працівники |
200 |
|||
|
обслуговуючий персонал |
61 |
|||
|
Питома вага основної заробітної плати у загальному розмірі матеріальної винагороди за працю, % |
- |
|||
|
у тому числі керівний склад (менеджери) |
50 |
- |
||
|
інженерно-технічні працівники |
60 |
- |
||
|
обслуговуючий персонал |
80 |
- |
Дослідження показали, що рівень оплати певним чином впливає на закріплення кадрів у малих підприємствах (табл.2).
Таблиця 2
Показники рівня заробітної плати в малих підприємств АПК
Миколаївської області, 2000 р.
|
Показник |
Тип підприємства |
|
сільсько-господарське |
харчо-переробне |
торговельне |
|
|
Кількість підприємств-респондентів |
5 |
||
|
Мінімальна погодинна оплата, грн. |
0,52 |
,69 |
,71 |
|
Мінімальний посадовий оклад, грн. |
150 |
||
|
Середня кількість працюючих, чол. |
16,4 |
,4 |
|
|
Середня кількість працівників, які звільнилися за рік, чол. |
,8 |
,2 |
,2 |
|
Коефіцієнт плинності кадрів |
0,11 |
,25 |
,17 |
Це можна стверджувати, порівнюючи харчопереробні і торговельні малі підприємства. Водночас у сільському господарстві низька плинність кадрів пояснюється дефіцитом робочих місць у сільській місцевості, внаслідок чого працівники вище цінують свою зайнятість.
Встановлено, що на етапі становлення малих підприємств застосування таких елементів оплати праці як система окладів, тарифікація і нормування праці, форм і систем заробітної плати є доцільними. Водночас планування і формування фонду заробітної плати, як і фонду матеріального заохочення, як це мало місце за часів планово-централізованої системи, не є виправданим, адже лібералізація економічних відносин у процесі ринкової трансформації усуває обмеження щодо розміру коштів, витрачених на оплату праці (за винятком державного регулювання її мінімального рівня). У будь-якому випадку заробітна плата включатиметься до загальних витрат підприємства і не потребує спеціального розгляду та схвалення. Важливою тенденцією є також посилення індивідуалізації винагороди за працю (введення гнучких тарифів, диференціація та персоніфікація преміювання, застосування коефіцієнтів трудової участі).
Мотиваційне управління малими підприємствами стосується ще однієї важливої сфери. Адже новостворені малі формування мають забезпечити свої конкурентні позиції у ринковому середовищі. Вирішити цю проблему можна за рахунок структури, побудованої шляхом інтеграції підприємств у різних функціональних сферах. Посилення доцільності інтеграційного процесу визначається інституціональною структурою ринкового середовища, яка включає мотивацію учасників, зміст економічних відносин між ними, економічну самостійність, ініціативу і відповідальність.
Важливою сферою економічного рівня менеджменту інтегрованої організації, крім управління економічними взаємовідносинами учасників інтеграції, є взаємодія інтегрованої організації з ринковими суб’єктами. Слід зазначити, що економічна природа агропромислової інтеграції ґрунтується насамперед на такому об’єднанні її учасників, яке забезпечує вищий ступінь задоволення їх економічних інтересів, ніж те, яке може бути досягнуто, якщо б вони діяли самостійно. 11Органіизация проектирования хозяйственніх комплексов. М.: Єкономика, 103 с., 1987Тобто в окремих умовах тенденції інтеграції та поглиблення спеціалізації, яка збільшує залежність підприємства від ринкового середовища, можуть діяти в протилежних напрямах.
Важливою методологічною вимогою до організаційного дизайну інтегрованих формувань є забезпечення максимально можливого в рамках даних обсягів та функціональної структури господарської діяльності органічного типу взаємовідносин між суб’єктами інтеграції. Причому, ієрархічність менеджменту інтегрованого формування відноситься лише до функціонування виконавчого персоналу. В жодному разі взаємна підпорядкованість не може визначати відносини між суб’єктами інтеграції, оскільки вони повинні ґрунтуватися на економічній еквівалентності, в основі якої лежить еквівалентність організаційна. Ці принципи забезпечують формування спільної мотиваційної бази інтеграційного процесу (тобто спільних інтересів суб’єктів інтеграції), яка лежить в основі його економічного механізму. Головною складовою управління слід вважати економічну, а головним принципом її оптимізації –забезпечення еквівалентності міжгалузевого обміну. Із цієї основоположної вимоги випливає низка розроблених у процесі дослідження принципів економічної, організаційної й інформаційної складових.
Виходячи із пропонованої структури управлінського процесу інтеграції в агропромисловому виробництві, необхідно опрацювати механізм створення інтегрованих формувань, який би ґрунтувався на активізації підприємницької ініціативи учасників і посиленні його мотиваційної основи. Отже, встановлено, що система мотиваційного управління малими підприємствами у процесі формування інтеграційних структур містить три складові: а) інформаційну, яка створює технічну можливість взаємного обміну інформаційними потоками з метою виявлення і реалізації можливостей інтеграції; б) економічну, яка визначає зміст економічних взаємовідносин між учасниками; в) організаційну, яка забезпечує чіткі правила взаємодії між учасниками (рис.2).
d1
b3,
d1
d0
c5
c3
c4
c4
2. 01 Специальность сестринское делоЗд.html
3. ТЕМАТИЧНА ЛОГІКА ТА ТЕОРІЯ АЛГОРИТМІВ доц
4. Особливості системи оподаткування ВАТ Острозький молокозавод та її вплив на фінансові результати підприємства
5. Тема 5 Ресурсная база мирового хозяйства Ресурсный потенциал мировой экономики в условиях глобализации
6. Исповедь Августина первая биография души 8
7. Российская кооперация накануне первой мировой войны
8. Тематический план учебных занятий по курсу ldquo;Основы педагогикиrdquo;
9. реферату- Гроші та інфляціяРозділ- Гроші і кредит Гроші та інфляція Грошова реформа 1895 ~ 1897 була ретельно п
10. Отчет по лабораторной работе 322
11. Установка контроля толщины гальванического покрытия
12. Хорхе Букай и Сильвия Салинас сумели доказать что разбираются в этой теме.html
13. ТЕМА- МОЯ ГОЛОВА Подготовила
14. 1997 ББК 873 075 Московский государственный социальный университет 075 Основы философии- Учебное пос
15. Противники отрезвления нашего народа в течение столетий с тех пор как началась торговля водкой представл
16. прописку в бригаде Гены Торца и рассчитывал на сладкую жизнь.html
17. Задание по гражданской обороне Выполнил- Лаптев Р
18. Контрольная работа 3 вариант Выполнила-
19. Три ипостаси Василия Зеньковского
20. тематическое планирование 5 класс 5 часов в неделю всего 170 часов на 2012 2013 уч