У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Інструкцією з організації емісійнокасової роботи в установах банків України ’ І від 7 липня 1994 р.html

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 26.12.2024

30 Організація касової роботи комерційних банків регламентується Національним банком України за його «Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України» № І від 7 липня 1994 р.
Усі підприємства, організації та установи, які одержують готівку за реалізовану продукцію, товари, послуги і за іншими платежами, зобов'язані здавати її в касу банку для зарахування і зберігання на відкритих їм поточних рахунках. Водночас підприємства, організації та установи можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів, визначених банками за погодженням з керівниками підприємств. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Усі підприємства, організації та установи одержують від банків готівку на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, на відрядження, господарські та інші витрати. У касі банку зберігається не тільки грошова готівка, а й цінні папери, бланки суворої звітності.
Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити прибутково-видаткові каси, прибуткові каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та в організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються у такий спосіб, щоб можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщен-ня-сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.
Матеріально відповідальними особами за зберігання грошей та цінностей є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси (старший касир).
З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність. Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бухгалтерських працівників, уповноважених підписувати прибуткові та видаткові касові документи, а бухгалтери — зразки підписів касирів.

31 Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту.
Основне місце в цих розрахунках займають платежі за матеріальні цінності та послуги.
Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:
- внутрішньодержавні (внутрішньоміські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);
- міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав).
Принципи організації безготівкових розрахунків:
1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на поточних та інших рахунках в установах банків.
2. Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів із поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.
3. Розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності і послуги проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. На практиці застосовується також попередня оплата.
4. Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законом України
5. Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках.
У сучасних умовах застосовуються такі основні форми безготівкових розрахунків:
- платіжними дорученнями;
- платіжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями;
- платіжними вимогами;
- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).
У сучасній системі безготівкових розрахунків господарські суб'єкти використовують такі основні способи платежу:
1. Перерахування грошових коштів (безпосередньо не пов'язане з банківським кредитом) з поточного рахунку платника.
2. Надання позики банком шляхом прямого перерахування грошей із кредитного рахунку платника на банківський рахунок постачальника.
3. Розрахунок шляхом заліку взаємних вимог платників коштів та їх одержувачів, пов'язаних між собою поставкою товарів чи наданням послуг у процесі обміну діяльністю, з перерахуванням на відповідні рахунки учасників заліку лише непокритої суми.

33Акредитив - це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера, або забезпечити платіж іншим банком, у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.
Розрізняють такі їх види:
Відзивні - ануляція або зміна умов без повідомлення експерта;
Безвідзивні - ануляція або зміна умов з повідомленням експерта.
Покриті - резервуються валютні кошти шляхом відкриття депозиту у виконуючому банку.
Непокриті - валютні кошти не резервуються.
Підтверджені - гарантія платежу двома банками.
Непідтверджені - відповідальність за оплату несе тільки банк емітент.
Трансферабельний - операція через посередника, є два експерти.
Компенсаційний - передбачає в розрахунок два акредитиви (один - за доручення імпортера, другий - за дорученням посередника.
Револьверний - постійне постачання товарів, можливість поповнення.
Резервний - повна гарантія оплати банком-емітентом.
З червоною смугою - видача авансів експортеру для відправлення товарів.
Документарний акредитив - це акредитив, платежі за яким проводяться при умові подання в банк комерційних і фінансових документів.

35Міжбанківські розрахунки – це система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їхньої діяльності. Міжбанківські розрахунки – необхідний елемент платіжного механізму народного господарства України. Міжбанківські розрахунки здійснюються на основі укладання відповідних договорів. Предметом договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування комерційного банку (установи) регіональним управлінням НБУ є встановлення кореспондентських відносин для здійснення комерційними банками міжбанківських розрахунків з іншими банками через систему електронних платежів НБУ та надання комплексу послуг розрахунково-касового обслуговування шляхом відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунка за дорученням і на кошти банку. Договір визначає також конкретний порядок здійснення операцій на кореспондентському рахунку. У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційний банк відкриває прямий кореспондентський рахунок в іншому комерційному банку, який здійснює банківські операції за його дорученням на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди. Кореспондентський договір може укладатися між банками як однієї країни, так і різних країн.

36Національна система масових електронних платежів — це система безготівкових розрахунків, при якій розрахунки за товари та послуги здійснюються за допомогою банківських платіжних карток. Одним із основних напрямів діяльності НБУ є утворення національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) населення за товари та послуги. Клієнти одержують такі вигоди від застосування пластикових карток у масових платежах:

— позбавляються ризиків, пов'язаних із втратою, крадіжкою, пошкодженням готівки і водночас зберігають майже всі переваги платежів готівкою (негайність, простота платежу);

— одержують можливість оперативної капіталізації частини доходів, оскільки за залишками коштів на рахунках, що перевищують суми, призначені для поточних електронних платежів, нараховуються проценти.

37Історично кредит виник на певному етані розвитку людського суспільства. Спершу — як явище випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками, коли продавцю потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. За таких умов існувала потреба в передачі продавцем покупцеві товару з відтермінуванням платежу, тобто у кредит, що походить від латинського слова "creditum" — "позичка" і "credo" — "вірю".                                             В економічній літературі виділяють декілька підходів до визначення категорії кредиту:        1) економічні відносини між юридичними та фізичними особами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента;                                       2) позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання;                                                3) форма прояву кредитних відносин, форма руху позичкового капіталу.                    Розрізняють дві основні форми кредиту:1) товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послуги з відтермінуванням платежу;2) грошовий, що найбільш характерний у банківській практиці — зобов'язання банку гарантувати платіж клієнтові у випадку, коли той не зможе оплатити свої рахунки.Кредит виконує такі функції:— перерозподільну — за допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення;— емісійну — створення грошей для грошового обігу;— контрольну — здійснення взаємного контролю з боку кредитора і позичальника за цільовим використанням та поверненням кредиту

38 принципи:

Принцип поверненості кредиту полягає у тому, що кредит - це капітал банку, який надається у тимчасове користування і підлягає обов'язковому поверненню позичальником.

Принцип строковості кредиту відображає необхідність повернення отриманого кредиту у визначений строк, обумовлений кредитною угодою.

Принцип цілеспрямованості, або цільового використання кредиту полягає в тому, що кредит має надаватися лише на визначені цілі, а саме на задоволення тимчасової потреби позичальника у додаткових коштах.

Принцип забезпеченості кредиту виражає необхідність забезпечення майнових інтересів кредитора, якщо позичальник порушує взяті на себе зобов'язання.

Принцип платності виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й оплати права на їх використання.

Диференційованість кредиту - це принцип, що означає зважений підхід з боку банку до різних категорій потенційних позичальників. Кредит надається суб'єктам господарювання на підставі оцінювання показників кредитоспроможності, що дає змогу проаналізувати фінансовий стан підприємства і мати впевненість у здатності й готовності позичальника повернути наданий кредит в обумовлений договором строк. 

Договірний характер банківського кредитування проявляється у тому, що банківський кредит надається у тимчасове користування суб'єктам господарювання згідно із визначеними умовами і укладеним кредитним договором.

Принципи кредитування склалися ще на початку історичного розвитку руху кредитного капіталу й перелік їх у сучасних умовах залишився майже незмінним. 

39 Банківський кредит надається всім суб'єктам господарювання незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою або фізичною особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємництва. Кредит надається у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.Кредити юридичним особам поділяють на дві групи:1) кредити в поточну діяльність;2) кредити в інвестиційну діяльність.                         Кредити в поточну діяльність — це кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення витрат.                           Вони включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні витрати та інші цілі. До кредитів у поточну діяльність відносять: операції РЕПО, ураховані векселі, факторингові операції, кредити за внутрішніми торговельними операціями, кредити за експортно-імпортними операціями.Кредити в інвестиційну діяльність — це кредити, надані позичальникам на задоволення їх тимчасової потреби в коштах при здійсненні інвестицій.До них відносять: кредити на будівництво та освоєння землі, кредити на купівлю будівель, споруд, одераднання та землі, фінансовий лізинг.Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених кредитною політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного позичальника; методику оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо.Кредити надаються тільки на комерційних засадах із додержанням таких умов:— оцінки банком кредитоспроможності позичальника, його фінансової стабільності, ліквідності та рентабельності діяльності;— кредитуються тільки ті види діяльності позичальника, які передбачені його статутом;— позичальник повинен мати власне йно та брати участь у фінансуванні об'єкта, що кредитується, певною сумою власного капіталу.

40 Форми кредиту – це різні різновиди позичок, класифікація яких здійснюється по декількох базових ознаках. Одним з критеріїв оцінки є позичена вартість, по якій позики можна підрозділити на три різновиди: грошові, товарні, змішані. Оскільки першими кредиторами в історії були суб’єкти, що володіють значними надлишками предметів споживання, спочатку позики видавалися у вигляді конкретної продукції в натуральному вираженні. При товарної позиці боржник поступово погашав вартість взятих у позику виробів грошима, і тільки після повного погашення вони ставали його власністю.

Комерційний кредитСучасні форми кредиту та їх характеристика багато в чому пов’язуються з метою отримання позики, а також із суб’єктом, який надає позику. Якщо у подібних угодах беруть участь не банки та фінансові структури, а комерційні організації, для оформлення угоди найбільш часто використовуються векселі. Такий кредит прийнято називати торговим чи комерційним, а основною метою здійснення даного різновиду позики бажання сторін угоди максимально прискорити процес реалізації продукції та швидко отримати прибуток. В даний час в розвинених країнах замість векселі нерідко використовується стандартний договір між споживачем і постачальником, де чітко регламентується порядок оплати продаваного товару.

Державний кредитТакі форми кредиту, як державну позику, передбачають участь в угоді представників влади, а замість особистих накопичень громадян або юридичних осіб в борг надаються кошти з бюджету. Як правило, гроші переводяться через Центральний Банк, або через комерційні фінансові установи.

Міжнародний кредитЯкщо позичальник і кредитор є резидентами різних держав, то виникають між ними кредитні відносини приймають форму міжнародних позик. У ситуаціях, коли сторонами правочину є МВФ і представники влади країни, що бере кошти в борг, позика видається тільки в грошовому вигляді, причому в одній із загальновизнаних світових валют.

Громадянський кредитЗараз цивільні форми кредиту використовуються найбільш часто, вони носять лихварський характер і поділяються на виробничі і споживчі позики.




1. Наверное ее можно назвать наиболее частой причиной возникновения коммуникативных трудностей
2. правовая база Охрана и защита стационарных объектов
3. на тему Анализ основных фондов и эффективность их использования в ГНУ ИНИИСХ СО РАСХН Выпол
4. Оценка рыночной стоимости станка
5. РЕФЕРАТ Безопасность жизнедеятельности на промышленных предприятиях Выполнил- сту
6. Древний Восток Древняя Греция Древний Рим
7. Молнии C точки зрения науки молния это вид электриче
8. Сущность и цели денежно-кредитной политики
9. Аноргазмия
10. Стратегический контроль в деятельности организации
11. Наука и религия, формирование русского государства и развитие естественнонаучных знаний
12. Тема 10 Міжнародне портфельне інвестування Блок І
13. на тему Организация совершения таможенных операций и контроля при перемещении делящихся и радиоактивных ма
14. Роль соціальнопсихологічних методів управління Основою будьякої організації і її головним багатств
15. Особенности риторики 20 века
16. Страхование банковских рисков.html
17. Тема- Философия Древнего Китая Отличительные особенности философии Древнего Китая- Слабая связь с
18. пособие по дисциплине УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ по самостоятельной работе студента очной и заочной
19. Ведение в дисциплину БЖ
20. Лабораторная работа 4МЕТОДЫ ПОВЕРКИ ЭЛЕКТРОМЕХАНИЧЕСКИХ ИЗМЕРИТЕЛЬНЫХ ПРИБОРОВ 4