Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зм.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Лист
ДП.5.06010113 108 ГПЗ.ПЗ
5.1 Автоматизація систем газопостачання
Автоматизація системи газопостачання це автоматизація систем контролю та керування технологічними процесами. Вона призначена для забезпечення оперативного дистанційного централізованого контроля та керування параметрами технологічного процесу газорозподілу та комерційного обліку споживання газу.
Упровадження автоматизації систем газопостачання повинно забезпечити безперебійні та безпечні подачу та використання газу, покращення техніко-економічних показників в системах газопостачання, відпрацювання та реалізацію оптимального керуючого впливу на систему розподілу газу в режимах нормального її функціонування.
Автоматизовані системи контрою та керування технологічними процесами газопостачання повинні мати централізовану структуру. Основними елементами такої структури повинні бути контролюємі пункти на зовнішніх мережах та спорудах систем розподілу газу та центральні диспетчерські пункти в апаратах керування газових господарств.
До функцій персоналу контролюємих пунктів належать періодичні вимірювання, контроль та обробка технологічних параметрів в системі з метою оперативного контролю технологічного процесу розподілу газу.
Персонал центральних диспетчерських пунктів повинен керувати та контролювати роботу контролюємих пунктів, а також опрацьовувати інформацію, яка буде надходити з них.
Проточні водонагрівачі
Водонагрівачами називаються апарати, що нагрівають воду до певної температури. У вітчизняних водонагрівачах не користуються два різні способи - нагрівання проточної води, поступала з водопроводу, і нагрівання води в спеціальних ємкостях з періодичним відбором води і заповненням. За цим принципом існуючі газові водонагрівачі розділяються на проточні та ємнісні.
Всі проточні водонагрівачі по тепловому навантаженні діляться на три групи: 33 600, 75 600 і 105 000 кДж / год; за ступенем автоматизації - на вищий і перший класи. К.п.д. водонагрівачів при номінальному навантаженні повинен бути не нижче 80%, вміст оксиду
вуглецю в продуктах згорання водонагрівача не повинен перевищувати 0,05%, у тому числі на сухі димові гази при теоретичному витраті повітря; водонагрівачі повинні забезпечити паспортну продуктивність в межах розрахункових тисків газу при найменшому значенні його нижчої теплоти згорання; температура продуктів згоряння за тяго-переривником повинна бути не менше 180 ° С.
Принципова схема проточного підігрівача.Рис5.1
1-кожух,2-блок кран ,3-пальник,4-вогнева камера ,5-змієвик,6-відблискувач ,7-верхній ковпак,8-нижній ковпак ,9-калорифер,10-запальник
Принципова схема проточних водонагрівачів (мал. 105). Газ низького тиску подається в інжекційний пальник 3. Продукти згоряння газу проходять через теплообміник і відводяться в димар.
Теплота продуктів згоряння передається протікаючий через теплообмінник воді.
Вогнева камера 4 зовні охолоджується змійовиком 5, через який циркулює вода, що проходить через калорифер. Таким чином, основними вузлами проточного водонагрівача є: пальниковий пристрій, теплообмінник, система автоматики і газовідвід.
У міру модернізації водонагрівачів удосконалювався пальниковий пристрій. На зміну багатосоплових пальників прийшли пальники з центральним підведенням газу. Однак ці пальники, маючи відносно малий коефіцієнт інжекції (до 0,5), не використовуються при спалюванні зрідженого газу. Вогневі отвори трубок виконані у вигляді поперечних щілин. Первинне повітря в цих пальниках регулюють, коефіцієнт інжекції який дорівнює 0,7, що дозволяє застосовувати пальники на природному, і на зрідженому газі. Такі пальники застосовують і на уніфікованих водонагрівачах ВПГ, забезпечуючи високі експлуатаційні якості апаратів.
Запальники пальникових пристроїв являють собою односопловий інжекційний пальник малої продуктивності. Газ до запальнику подається через відокремлений канал і блокується з надходженням газу на пальник водонагрівача і наявністю полум'я на запальника.
Схема роботи біметалічного термоклапана показана на рис. 107, а. У зону полум'я запальника вводиться зігнута біметалічна пластинка. У холодному стані верхня смуга пластинки знаходиться в горизонтальному стані, внаслідок чого клапан 1 через шток 2 підтримується в закритому положенні, перекриваючи прохід газу на основний пальник. При нагріванні біметалічної пластини 4
Рис. 107. Схеми автоматизації подачі газу на основний пальник: а - біметалічний термоклапан: 1 - клапан, 2 - шток, 3 - ущільнення, 4 - біметалічна пластина, 5 - полум'я пальника, б-запальник; б - електромагнітний датчик полум'я - запального трубка, 2 - термопара, 3 - пальник водонагрівача
верхня смуга її опускається і приводить до переміщення клапана і відкриттю проходу газу на пальник.
У нових конструкціях водонагрівачів передбачені додаткові функції автоматики по блокуванню роботи основного пальника з величиною тяги в димоході. Так, у водонагрівачі ВПГ-18М замість біметалічного термоклапана встановлений електромагнітний датчик полум'я (див. рис. 107, б). У зону запального полум'я введена термопара 2, яка є датчиком електрорушійної сили встановлюється для електромагнітного клапана. Електромагнітний клапан, в свою чергу, керує доступом газу до пальника водонагрівача.
Теплообмінник складається з вогневої камери і калорифера. Розміщені на зовнішній стороні вогневої камери змійовики оберігають стінки камер від перегріву. У перших моделях водонагрівачів застосовувалися два змійовика, один для подачі холодної води до калорифера, інший - гарячої води до розбірному крану. У сучасних конструкціях водонагрівачів (ВПГ) змійовик робить лише один оборот навколо вогневої камери.
Основна кількість теплоти передається воді через калорифер. Теплота передається радіацією, конвекцією і теплопровідністю через металеві стінки, які знаходяться в контакті, з одного боку, з водою, з іншого потоком відхідних газів.
При цьому не обхідно враховувати, що на величину передачі теплоти від гарячих газів води можуть впливати наступні фактори: швидкість протікання води в змійовику; швидкість руху продуктів згоряння; матеріал і величина ребер калорифера; якість припаювання ребер до трубок калорифера; температурний режим у вогневій камері.
Для запобігання передчасного виходу з ладу теплообмінників слід знати причини цього та способи усунення несправностей. Відкладення накипу на внутрішніх стінках водяних труб призводить до зменшення теплопередачі і зниження к. п. д. водонагрівача. Підвищення швидкості протікання води зменшує ймовірність утворення накипу. На довговічність роботи теплообмінника впливають корозія і окислення його поверхні. У нових моделях водонагрівачів передбачаються пристрої автоматичного регулювання температури води.
У старих моделях водонагрівачів пластинки калорифера припаювали до водяних трубок олов'яним припоєм.
Практика показала, що внаслідок порівняно низької температури плавлення олова у багатьох випадках спостерігалося оплавлення припою, що призводило до перегріву елементів калорифера і зниження теплопередачі. В даний час пластики приварюють до трубок за допомогою мідно-фосфо-ристих припоїв, мають високу температуру плавлення.
Система автоматичних пристроїв у водонагрівачах забезпечує регулювання надходження газу на пальник в залежності від протоку води та припинення доступу газу до пальника при відсутності полум'я запальника.