Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

кваліфікаційний рівень ldquo;бакалавр rdquo; для спеціальності 6

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-06-09

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра екології

до курсового проекту з дисципліни

„Утилізація та рекуперація промислових відходів”

Освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр ”   

                           для спеціальності   6.070800

         ”Екологія та охорона навколишнього середовища”

Полтава 2008


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до курсового проекту студентів із дисципліни “Утилізація та рекуперація відходів“ для спеціальності ”Екологія та охорона навколишнього середовища” всіх форм навчання /Полтава: ПолтНТУ, 206. –    с.

Укладачі:  к.т.н. Ілляш О.Е., ст. викладач  Самойлік М.С.

Відповідальний за випуск: Проскурня М.І., к.е.н.

Рецензент: В.О.Бондар, професор, доктор технічних наук.

Затверджено радою університету

Протокол № ___від ______2008 р.

Редактор Я.В. Новічкова

                                                                                         Коректор Н.О. Янкевич


Загальна частина

Розвиток людського суспільства та задоволення його потреб відбувається при постійному вилученні та подальшому використанні природних ресурсів. Прямим результатом цього і болючою проблемою насьогодні є значне утворення промислових та побутових відходів. Вирішення проблем пов’язаних з їх утилізацією, знешкодженням, видаленням та захороненням є найактуальнішою задачею насьогодні як в Україні загалом, так і на Полтавщині. В Законі України „Про відходи” зазначається необхідність інформативного та прикладного регулювання сфери поводження з відходами.

Як зазначається у [  ],відходи – будь які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

  Поводження з відходами - це дії,спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Відповідно, збирання відходів - діяльність, що пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах та включає сортування відходів з метою  подальшої їх утилізації та видалення.  Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Видалення відходів – це здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. Зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах.  Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив на довкілля та здоров’я людей не перевищував установлених нормативів. Перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення, утилізації чи видалення. Оброблення відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

 Токсичні відходи – це відходи, які при проникненні всередину організму через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні чи хронічні захворювання, включаючи ракові захворювання. Однією із основних характеристик токсичності речовини вважається показник летальної дози ЛД50, при якій у 50% досліджених тварин настає летальний наслідок. Значення токсичності, які отримані на дослідженнях з тваринами, являються основою для законодавчого визначення гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.

 Небезпечні відходи - це відходи, фізичні, хімичні, чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природнього середовища та здоров’я людини та вимагають спеціальних методів і засобів поводження з ними. До небезпечних відходів відносять перш за все невикористані ядохімікати і лікарські речовини із просроченим терміном використання, відходи, які містять концерогенні, таратогенні, мутагенні речовини тощо. Відходи, визначені як небезпечні, наведені у Жовтому переліку відходів Постанови [   ], крім того, небезпечні відходи включені і до Зеленого переліку, якщо містять матеріали наведені у додатку 2 до цього положення в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості.

Класифікація відходів базується на систематизації їх по слідуючим признакам:

  •  по формі матеріальної субстанції їх поділяють на матеріальні і енергетичні;
  •  по генезису відходи підрозділяються на промислові, агропромислові, побутові;
  •  по можливості переробки всі види відходів можна поділити на вторинні матеріальні , які уже переробляються або переробка яких планується, і на відходи, які на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно, і які  утворюють безповоротні втрати;
  •  по агрегатному стану виділяють тверді, рідкі, газоподібні відходи;
  •  по токсичності відходи класифікуються в залежності від небезпеки розвитку отруєння на 4 класи небезпеки [  ].

Якщо розглядати питання утворення відходів у всьому світі,то потрібно відмітити, що щорічні об’єми утворення відходів дуже значні: твердих- 2,1 млрд. тонн, промислових і побутових стоків-до 700 км3 ,газоподібних речовин біля      20 млрд. тонн. Як зазначається у [  ], в розвинених країнах світу в перерахунку на 1 чол. утворюється 300-750 кг. комунальних і 1,0-2,5 т. промислових відходів.

Загалом, найбільшу долю серед усіх відходів складають саме тверді побутові і промислові відходи. Якісний склад цих 2 груп і схеми поводження з ними досить різні.

У рамках курсу „Утилізація та рекуперація відходів” студенти виконують курсовий проект, мета якого вирішити проблему поводження побутовими відходами в межах одного міста, вирішити проблему поводження з відходами в межах одного підприємства, враховуючи основні економічні,екологічні, соціальні, технологічні та інші фактори.

Пояснювальна записка до проекту складається з:

Анотація.

Завдання.

Вихідні дані.

І частина. Поводження з побутовими відходами у місті ...

ІІ частина. Аналіз утворення та поводження з відходами на автотранспортному підприємстві. Розрахунок утворення відходів на певній дільниці. Розрахунок класу небезпеки відходів.

ІІІ частина. Будівництво, експлуатація та рекультивація полігону ТПВ (чи промислових відходів) у місті ...

Висновки.

Графічна частина включає:

  1.  Роза вітрів
  2.  Оптимальні відстані для споруд із знешкодження і утилізації
  3.  Діаграма утворення ТПВ по місяцях (у тис.м3) і місті ...
  4.  Зведена таблиця руху відходів на дільниці ... підприємства
  5.  Діаграма руху відходів на дільниці ... підприємства
  6.  Ліміт на утворення і розміщення відходів.
  7.  План і розріз полігону

План роботи з 8 практичних:

  1.  Розрахунок побутових відходів. Аналіз поводження.
  2.  Вибір методу знешкодження та утилізації ТПВ, системи організації видалення ТПВ.
  3.  Аналіз поводження з відходами на підприємстві.
  4.  Розрахунок нормативів утворення відходів. Визначення класу небезпеки відходів.
  5.  Поводження з відходами на підприємстві. Звітність підприємства у сфері поводження з вдходами.

6,7,8 Полігон ТПВ.

Анотація.

В анотації студенти описують актуальності проблеми утворення та поводження з побутовими та промисловими відходами.

Вихідні дані

Для першої частини

№ п/п

Назва міста

Чисельність населення, тис. осіб

Площа міста, км2

1

Бердичів

92,1

24,2

2

Бердянськ

132,3

31,5

3

Київ

2629,3

800

4

Кременчук

240,7

6,5

5

Полтава

317,3

83,4

6

Комсомольськ

54,7

18

7

Севастополь

356,0

900

8

Житомир

297,7

80

9

Запоріжжя

863,1

300

10

Дніпропетровськ

1122,4

500

11

Дніпродзержинськ

275,5

70

12

Івано – Франківськ

237,4

100

13

Ровеньки

55,9

11,5

14

Кривий Ріг

719,6

150

15

Донецьк

1065,4

290

16

Красноармійськ

70,6

20

17

Краматорськ

191,3

35

18

Миколаїв

517,9

130

19

Одеса

1027,4

400

20

Охтирка

52,9

20

21

Бориспіль

54,3

25

22

Тернопіль

235,1

85

23

Вінниця

389,1

90

24

Суми

299,8

70

25

Євпаторія

113,5

37

26

Сміла

78,6

20

27

Ялта

86,0

70

28

Ужгород

126,5

100

29

Черкаси

310,6

85

30

Херсон

358,7

95

31

Білгород - Дністровський

57,4

15

32

Харків

1521,4

600

33

Горлівка

309,5

60

Для міста по СніП 2.01.01 – 82 визначають температуру зовнішнього повітря у холодний і теплий період, розу вітрів.

1. Поводження з побутовими відходами у місті ...

 Тверді побутові відходи утворюються в процесі побутової діяльності людини і складаються з різноманітних речовин органічного і неорганічного походження.

Практика покачує, що в ТПВ умовно можливо виділити такі компоненти: папір і картон, залишки продуктів харчування, дерево, метал (чорний і кольоровий), текстиль, кістки, скло, шкіра, гума, каміння, полімерні матеріали, інші та відсів менше 15 мм.

Для вирішення проблеми поводження з ТПВ у місті, необхідно визначити кількість накопичених ТПВ за рік, розглянути динаміки утворення даних відходів протягом року по місяцях, та за останні 5 років загалом, вибрати засоби знешкодження, утилізації та вивезення ТПВ.

  1.  Аналіз і розрахунок накопичення ТПВ за рік

Тверді побутові відходи у місті утворюються від:

  •   Житлових будинків різного ступеню благоустрою і групи міст
    •  Установ і підприємств суспільного призначення (їдалень, навчальних закладів, готелів, крамниць тощо)
    •  Сміття з вулиць.

Розрахунок накопичення ТПВ виконують згідно із завданням за нормами накопичення.

Норми накопичення – це кількість відходів (кг, л, м3), що утворюються на розрахункову одиницю (людина для житлового фонду, одне місце в готелі, 1 м3 площі вулиці тощо).

Розрахунок накопичення ТПВ від житлових будинків.

Житлові будинки в місті можуть бути різного ступеню благоустрою: впорядковані (будинки з газом, центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, сміттєпроводом або без нього), зі середнім благоустроєм (з водопроводом, місцевим або центральним опаленням, з каналізацією або без неї) та будинки без благоустрою ( з місцевим опаленням на твердому паливі, без каналізації – приватний сектор)

Згідно з ДБН 360 – 92 (містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, Київ – 1992) в Україні існує 5 груп поселень (міст). До 1 групи поселень (крупніші) відносяться міста з чисельністю понад 1 млн. жит., до 2 групи (крупні) - > 500 до 1000, до 3 групи (великі) – > 250 до 500, до 4 групи (середні) – а)>100 до 250 та б) 50 – 100, до5 групи (малі) – а) 20 – 50; б) 10 – 20; в) до 10 тис. жит.

Розрахунок накопичення ТПВ від житлових будинків ведуть відповідно до групи міста окремо для будинків кожного рівня благоустрою за нормами накопичення ТПВ на одного жителя. Норми накопичення ТПВ для житлових будинків кожного рівня накопичення наведені у таблиці 1.1.

Розрахунок накопичення ТПВ від житлових будинків доцільно виконувати у табличній формі (таблиця 1.2). Для визначення середньодобового та середньорічного накопичення необхідно відповідну норму перемножити на число жителів, чол., що проживають у житлових будинках даного міста певного рівня благоустрою. При цьому можна прийняти, що:

в містах з населенням 25 – 50 тис. чол. проживає в повністю впорядкованих будинках – 25% населення, середнього благоустрою – 25%, в будинках без благоустрою – 50%;

у містах з числом жителів 50 – 150 тис. –відповідно 25, 30, 45%;

150 – 300 тис. жителів – 30,30,40%;

300 – 500 тис. жителів – 35,30,35%;

500 – 850 тис. жителів – 40,30,30%;

850 – 1000 тис. жителів – 50,25,25%;

більше 1000 тис. жителів – 55,25,20%.

Число жителів, що проживають у повністю впорядкованих будинках з відбором та без відбору харчових відходів визначаються студентом самостійно відповідно до завдання та узгоджується з викладачем (приймемо без відбору харчових відходів).

Значення у графах 9,10,11,12 сумують для отримання загального обсягу утворених відходів від житлового фонду.

Таблиця 1.1

Орієнтовні норми накопичення ТПВ від житлових будинків різних груп міст

№ п/п

Об’єкт утворення відходів

Група міст

Норма накопичення ТПВ на одного жителя

Щільність кг/м3

Середньо-добова

Середньо-річна

кг

м3

кг

м3

1

Повністю впорядковані:

  1.  без відбору харчових відходів
    1.  з відбором харчових відходів

І, ІІ

ІІІ - V 

І, ІІ

ІІІ - V 

0,49

0,51

0,41

0,43

2,19

2,12

2,03

1,96

190

195

160

165

820

770

760

710

230

250

210

230

2

Середнього благоустрою без відбору харчових відходів

І, ІІ

ІІІ - V

0,6

0,55

2,33

2,12

220

200

850

770

260

260

3

Невпорядковані будинки без відбору харчових відходів

I - V

0,93

2,57

340

940

360

Загалом норма накопичення не стабільна. Вона зростає по масі в межах 0,3 – 0,5% на рік, а по об’єму   0,6 – 1,2% на рік. Слід мати на увазі, що норми, наведені в таблиці 1.1 та 1.2 можуть використовуватися тільки для укрупнених розрахунків, бо через кожні 5 років повинні переглядатися і затверджуватись міськвиконкомом.

Таблиця 1.2

Розрахунок накопичення ТПВ від житлових будинків населеного пункту з чисельністю жителів ... чол.

№ п/п

Об’єкти утворення відходів

Група міст

Норма накопичення ТПВ на 1 жителя

Число жителів, тис. чол

Накопичення

Середньо-

добова

Середньо-річна

Середньо-

добова

Середньо-річна

кг

м3

кг

м3

кг

м3

кг

м3

1

Повністю впорядковані:

  1.  без відбору харчових відходів
    1.  з відбором

харчових відходів

2

Середнього благоустрою без відбору харчових відходів

3

Невпорядковані будинки без відбору харчових відходів

У загальному обліку

-

-

-

-

-

+

+

+

+

+

Примітка. + - проставляють підсумкове значення.

Розрахунок накопичення ТПВ від об’єктів суспільного призначення

До об’єктів суспільного призначення відносять установи, організації, навчальні заклади, готелі, крамниці, культурно – побутові установи тощо. Кількість об’єктів суспільного призначення у місті визначаються в залежності від чисельності населення по таблиці 1.3

Розрахунок накопичення ТПВ від об’єктів суспільного призначення  ведеться за нормами накопичення ТПВ, що приведені на одиницю виміру (1 ліжко, 1 місце, 1 м2 ) і наведені у таблиці 1.4. Кількість одниниць виміру у певному об’єкті утворення відходів визначаються по таблиці 1.5.

Розрахунок ведемо по кожному виду об’єкту суспільного призначення і зводимо у таблицю 1.6. У даній таблиці 4,5,6,7 графу заповняємо з таблиці 1.4; 8 графу заповняємо з таблиці 1.3; 9 графу із таблиці 1.5. Для визначення значення 10 графи перемножаємо 4*8*9 графи; відповідно 11 графа = 5*8*9; 12 графа = 6*8*9; 13 графа = 7*8*9. Значення у графах 10,11,12,13 сумують для отримання загального обсягу утворених відходів від об”єктів суспільного призначення.

Таблиця 1.3

Кількість об’єктів суспільного призначення у місті з чисельністю

жителів ... чол.

Об’єкти утворення відходів

Чисельність населення, тис. чол.

25

50

100

150

200

250

300

400

500

600

750

900

1000

Кількість об’єктів утворення відходів, шт

Лікарня

1-3

1-3

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Поліклініка

1

1

2

3

4

5

7

8

9

10

11

12

13

Готель

1

1

1

1

2

2

3

3

4

5

6

6

7

Гуртожиток

2

3

3

10

15

20

30

40

50

60

70

80

90

Санаторій

-

-

-

-

-

-

2

3

4

5

6

7

8

Дитячі сади

2

4

6

15

30

50

100

120

130

140

150

160

170

Школа

4

8

10

15

20

30

40

50

60

90

100

120

160

Профтехучилище

1

2

2

3

3

5

10

12

20

25

30

30

30

ВНЗ, технікум

-

-

-

4

8

10

15

20

25

30

25-40

25-40

30-40

Театр, кінотеатр

1

2

3

5

6

8

10

12

14

15

16

17

20

Ресторан

1

1

2

3

4

6

8

10

11

12

13

14

20

Кафе, їдальня

4

5

8

12

18

20

30

40

50

60

70

80

100

Промтоварний магазин

3

6

18

20

40

70

100

120

140

160

170

180

190

Продовольчий магазин

4

8

20

25

50

80

150

160

170

180

190

200

220

Таблиця 1.4

Орієнтовні норми накопичення ТПВ від об’єктів суспільного призначення, торгових і культурно-побутових установ

№ п/п

Об’єкти утворення відходів

Одиниці виміру

Норма накопичення

Щільність, кг/м3

Середньодобова

Середньорічна

кг

м3

кг

м3

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Лікарня

1 ліжко

0,096

0,324

14,1

31,725

300

2

Поліклініка

1 відвідання

0,0015

0,0075

0

0

200

3

Готель

1 місце

0,0375

0,177

5,4

12,15

210

4

Гуртожиток

1 місце

0,039

0,1605

5,76

12,96

250

5

Санаторій

1 місце

0,1035

0,3705

15

33,75

270

6

Дитячі сади

1 місце

0,0495

0,162

4,74

10,665

300

7

Школа

1 учень

0,012

0,057

1,2

2,7

210

8

Профтехучилище

1 учень

0,063

0,249

6

13,5

250

9

ВНЗ, технікум

1 учень

0,015

0,069

1,44

3,24

220

10

Театр, кінотеатр

1 місце

0,009

0,042

1,2

2,7

200

11

Ресторан

1 блюдо

0,0135

0,0405

0

0

330

12

Кафе, їдальня

1 блюдо

0,0075

0,0255

0

0

300

13

Промтоварний магазин

1 м2 торгової площі

0,024

0,12

3

6,75

200

14

Продовольчий магазин

1 м2 торгової площі

0,048

0,213

6

13,5

230

Примітка. Норми накопичення наведені без вуличного сміття. Якщо не вказане значення, а стоїть-, то це значить, що протягом року це сміття врахується у вуличне сміття.

Таблиця 1 .5

Середня кількість місць в одному об’єкті суспільного призначення, торгових і культурно-побутових установах в залежності від чисельності населення.

Об’єкти утворення відходів

Одиниця виміру

Чисельність населення, тис. чол.

25

50

100

150

200

250

300

400

500

600

750

900

1000

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Лікарня

ліжок

85

85

85

85

90

90

200

200

200

200

200

200

200

Поліклі-ніка

відві-дань

40

40

50

60

100

100

200

200

300

400

500

600

600

Готель

місце

20

20

50

50

60

100

160

160

200

200

300

300

300

Гурто-житок

місце

80

80

100

100

150

150

200

200

200

250

250

250

250

Санаторій

місце

-

-

-

-

-

-

100

100

200

300

300

300

300

Дитячі сади

місце

100

100

100

150

150

150

150

150

150

150

150

150

150

Школа

учень

300-500

500

500

400-600

600

600

600

700-1000

700-1000

700-1000

700-1000

700-1000

700-1000

Профтехучилище

учень

-

-

50

50

100

100

100

150

150

150

150

150

200

ВНЗ, технікум

учень

-

-

-

800

800

800

1000

1000

1000

2000

2000-5000

2000-7000

2000-10000

Театр, кінотеатр

місце

400

400

400

400

400

400

500

500

500

500

500

600

600

Ресторан

блю-до

45

50

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1200

Кафе, їдальня

блю-до

400

500

600

700

800

800

800

800

900

900

1000

100

1000

Пром-товарний магазин

1 м2 торгової площі

60

60

60

60

70

70

70

100

100

150

150

150

200

Продово-льчий магазин

1 м2 торгової площі

30

30

30

40

40

50

50

60

100

100

120

120

150

Таблиця 1.6

Розрахунок накопичення ТПВ від об’єктів суспільного призначення

№ п/п

Об’єкти утворення відходів

Одиниця виміру в об’єктах

Норма накопичення

Кількість

Накопичення

Середньо-добова

Середньо-річна

Об’єктів

одиниць об’єкту

Середньо-добова

Середньо-річна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

лікарня

Одне ліжко

кг

м3

кг

м3

кг

м3

кг

м3

В загальному обліку

-

-

-

-

-

-

+

+

+

+

Примітка. + - проставляють підсумкове значення.

Розрахунок накопичення вуличного сміття.

Розрахунок накопичення вуличного сміття (від дорог,також ведеться за нормою накопичення.

Норма накопичення сміття з вулиць становить 10 кг на м2  за рік та 0,04 кг на м2 за добу. Для визначення кількості сміття, що накопилось протягом року з вулиць, необхідно норму накопичення перемножити на площу міста, вільну від забудов. Дану площу визначаємо з таблиці 1.7 в залежності від категорії міста.

Густина сміття = 300 кг/м3. 1 км2 = 1000000м2. 1 га=10000м2

Таблиця 1.7

Процентне відношення території міста, що знаходиться під забудовою та вільної від забудови (дороги) в залежності від групи міста

% території міста, що знаходиться

Групи поселень

1 група

2 група

3 група

4 група

5 група

а

б

а

б

в

під забудовою

98

98

97,5

96,5

96

95,5

95

94

вільна від забудови

2

2

2,5

3,5

4

4,5

5

6

Таким чином, ми % території міста вільної від забудови множимо на відповідну площу міста із завдання, знаходимо площу вільну від забудови (у м2). Далі множимо на відповідне значення норми накопичення по року і добі. Потім переводимо у м3 (у об’єм), ділячи відповідне значення маси на густину. Так знаходимо кількість накопиченого вуличного сміття на рік та за добу.

Загальний обсяг накопичених ТПВ за рік в населеному пункті чисельністю жителів ... тис. чол. за рік

Загальний обсяг накопичених ТПВ в середньодобовому та середньорічному обчисленні приводять в таблиці 1.8 по підсумковим таблицям 1.2 і 1.6.

Таблиця 1.8

Обсяг накопичення ТПВ в населеному пункті чисельністю жителів ... тис.чол.

№ п/п

Об’єкти накопичення

Накопичення

Середньодобове

Середньорічне

кг

м3

кг

м3

1

Об’єкти суспільного призначення

2

Об’єкти житлового фонду

3

Сміття з вулиць

Всього по місту

Отже, протягом року в місті утворилося ... м3 ТПВ.

1.2 Аналіз утворення твердих побутових відходів у місті.

Дані про склад і властивості твердих відходів, утворення відходів у різні пори року, а також прогноз про їх зміну найближчим часом необхідні для вибору ефективної системи збирання, знешкодження, утилізації та захоронення твердих побутових відходів.

Склад і властивості ТПВ.

Тверді побутові відходи складаються з різноманітних речовин органічного і неорганічного походження. Практика покачує, що в ТПВ умовно можливо виділити такі компоненти: папір і картон, залишки продуктів харчування, дерево, метал (чорний і кольоровий), текстиль, кістки, скло, шкіра, гума, каміння, полімерні матеріали, інші та відсів менше 15 мм.

Морфологічний склад ТПВ - це вміст окремих складових частин відходів, які визначають у процентах до їх загальної маси. Усереднений морфологічний склад ТПВ впорядкованих житлових будинків, будинків зі середнім благоустроєм та без благоустрою навелений у таблиці 1.9.

Таблиця 1.9

Морфологічний склад побутового сміття

Компонент

% від загальної маси

Впорядкованих житлових будинків

Будинки із середнім благоустроєм

Будинки без благоустрою

Об’єкти суспільного призначення

Папір, картон (обгортки, пакети, газети, картонна тара)

25-30

15-20

10-15

45-52

 Харчові відходи

30-36

36-40

40-48

13-16

 Дерево (тирса, шматки дерева, солома, стружка)

2-4

5-7

7-10

1-2

 Метал (чорний, кольоровий)

2-4

2-3

2-3

4-8

 Текстиль (старий одяг, вата, текстильне взуття та ін.)

2-7

2-7

2-7

3-5

Кістки

0,5-2

0,5-3

1,5-4

1-2

 Скло (посуд, тара, побите скло, побиті лампи ДС)

2-8

2-5

2-5

1-2

 Шкіра, гума

0,5-4

1-4

1-4

1-2

 Каміння, цегла, черепки, штукатурка

1-3

3-7

5-10

2-3

 Пластмаса

1,5-5

0,5-1

0,1-0,4

8-12

 Інші

1-2

1-2

1-2

2-3

 Відсів (менше 15мм)

7-13

7-20

7-23

5-7

Сміття з вулиць включає в середньому 50% - листя з вулиць (восени), будівельні відходи (каміння, цегла тощо) – 30%, скло, поліетилен, текстиль, пласмаса – близько 10%, харчові відходи та інші, включаючи відсів – до 20 %.

Але морфологічний склад не постійний, він змінюється з роками, по місяцях. Особливо це стосується сміття з вулиць.

Проаналізуйте морфологічний склад ТПВ у вашому місті. Визначте в середньому скільки утворюється певного компоненту ТПВ в м3 за рік (подати у вигляді таблиці)

Фракційний склад ТПВ - це вміст частин різного розміру в процентах до загальної маси твердих відходів. Основна частина відходів має розмір менше 150 мм (до 80% маси сирих відходів). Вміст відходів з розміром частин більше 250 мм - до 7%), а з розміром 150-250 мм становить від 10-14% загальної маси. (таблиця1.10)

Таблиця 1.10

Орієнтовний фракційний склад ТПВ, % по масі

Компонент

Розмір фракцій

> 250

150...250

100...150

50..100

< 100

Папір, картон (обгортки, пакети, газети, картонна тара)

3-8

8-10

9-11

7-8

2-5

 Харчові відходи

0

0-1

2-10

7-12,6

17-21

 Дерево (тирса, шматки дерева, солома, стружка)

0,5

0-0,5

0-0,5

0,5

0-0,5

 Метал (чорний, кольоровий)

0

0-1

0,5-1

0,8-1,6

0,3-0,5

 Текстиль (старий одяг, вата, текстильне взуття та ін.)

0,2-1,3

1-1,5

0,5-1

0,3-0,8

0-0,6

Кістки

0

0

0

0,3-0,5

0,5-0,9

 Скло (посуд, тара, побите скло, побиті лампи ДС)

0

0-0,3

0,3-1

1-2

1-1,6

 Шкіра, гума

0

0-1

0,5-2

0,5-1,5

0

 Каміння, цегла, черепки, штукатурка

0

0

0,2-1

0,5-1,8

0,5-2

 Пластмаса

0-0,2

0,5-1

1-2,2

1-2,5

0,2-0,5

 Інші

0-0,3

0,2-0,6

0-0,5

0-0,4

0-0,5

 Відсів (менше 15мм)

0

0

0

0

4-6

Всього

7

13,3

22,1

25,3

32,3

Великогабаритні відходи розміром більше 1 метра мають тенденцію збільшення і можуть складати 20 кт/(чол.-рік). Вони не вивозяться загальноміським транспортом обслуговування ТПВ. Орієнтовний склад великогабаритних відходів характеризує таблиця 1.11.

Таблиця 1.11

Орієнтовний склад великогабаритних відходів

Матеріал

% до маси

Складові ТПВ

1

2

3

Дерево

до 60

Меблі, гілки дерев, дошки, ящики, фанера

Папір, картон

до 6

Пакувальні матеріали

Текстиль

до 1

Одяг, ковдри

Пластмаса

до 1

Дитячі ванни, тази, лінолеум, синтетична плівка, обрізки труб ПВХ

Кераміка, скло, залізобетон

до 18

Некондиційні бетонні і з/б вироби, сантехнічне обладнання, лампи денного світла

Метал

до 9

Велосипед, газові плити, ночви, дитячі машини

Шкіра, гума, вироби із

змішаних матеріалів

до 5

Шини, дивани, дитячі коляски, чемодани

Проаналізуйте фракційний склад ТПВ у вашому місті (подайте у вигляді таблиці у м3для благоустроєних будинків ,великогабаритних нетреба)

Фізичні властивості

Важливим показником є щільність. Щільність компонентів ТПВ досить різна, для різних міст сереньорічне значення – 0,19 – 0,23 т/м3. Щільність деяких компонентів ТПВ наведена у таблиці 1.12.

Таблиця 1.12

Середня щільність компонентів побутових відходів

Компоненти

Щільність, т/м3

Харчові відходи

0,48

Папір

0,04-0,06

Картон

0,05-0,07

Текстиль

0,16-0,18

Скло

0,34-0,48

Шкіра, гума

0,22-0,25

Дерево

0,22

Кістки

0,36-0,52

Каміння

1,5

Інше

0,22-0,04

Відсів

0,77

Спостерігається коливання щільності ТПВ залежно від сезону: вона менша в весняно-літній період (0,18-0,22 т/м3) і більша в осінньо-зимовий період (0,19-0,23 т/мЗ). В районах міста, де переважає індивідуальна забудова, щільність ТПВ ще більша (0,3 – 0,5 т/мЗ).

Питома теплоємність ТПВ і компосту, Стпв,  дж/кг*гр залежить в осноаному від вологості і визначається:

Стпв=21,9W+2000

W-вологість ТПВ і компосту, %

Вологість ТПВ залежить від співвідношення складу в них основних компонентів - паперу і харчових відходів і їх вологості. Також залежить від географічної, кліматичної характеристики міста Вологість ТПВ знаходиться в межах 30% (взимку) і досягає максимуму восени - 58% для міст центральної і східної частини України. У західних містах W більша у 1,2, у  південних – менша у 1,05.

ТПВ мають властивість – злежування, тобто при тривалій нерухомості ущільнюються без зовнішнього впливу. Може мати корозійні властивості.

Середньорічний розподіл ТПВ по місяцях.

Кількість ТПВ розподіляється не рівномірно по місяцях, їх більше в літні і особливо в осінні місяці. Даний розподіл залежить від категорії міста (таблиця 1.13). За цими даними будується діаграма. Діаграма розподілу ТПВ по місяцях для міста 3 групи поселення наведена на рис.1.1

Таблиця 1.13

Узагальнений розподіл ТПВ по місяцях в залежності від категорії міста.

Категорія міста

Місяці

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1 група

7,9

8,0

8,1

8,3

8,3

8,4

8,6

8,6

8,6

8,5

8,4

8,3

2 група

7,5

7,9

8,2

8,5

8,5

8,5

8,8

8,8

8,5

8,5

8,3

8

3 група

6,8

8,6

7,8

7,9

8,2

8,5

8,8

8,6

9,7

8,3

8,7

8,1

4 група

6,5

7,9

7,1

7,5

8,3

8,5

8,8

8,8

9,9

9,3

8,9

8,5

5 група

5,9

7,5

6,9

7,1

8,4

8,5

9,0

9,4

10,2

9,7

9,2

8,2

Обгрунтуйте розподіл ТПВ у Вашому місті.

Рисунок 1.1

Середньорічний розподіл ТПВ по місяцях для міста 3 групи поселення, %

Побудуйте ж таку діаграму але у чисельному відношенні (у м3)населення за визначений рік. (на лист винести)

Прогноз динаміки зміни утворення ТПВ на наступні 5 років.

Зміна утворення ТПВ буде стосуватися тільки накопичення відходів від житлових будинків. Накопичення ж вуличного сміття і ТПВ від об’єктів суспільного призначення ми приймаємо сталим.

По таблиці 1.14 в залежності від групи поселення приймаємо  приріст населення в найлижчі 5 років в долях одиниць (коефіцієнт).

Вводимо поправочний коефіцієнт і визначаємо прогнозуєме число жителів на наступні роки. Перший рік – це рік для якого ми визначили накопичення ТПВ.

Нехай число жителів у нас 317,3 тис. чол. Поправочний коефіцієнт = 1,002. Перемножуємо 300 тис*1,002= 318,89тис.чол., це кількість населення 2-го року. Для визначення прогнозуємої кількості населення 3-го року: 318,89*1,002 тис.чол тощо.

Далі визначаємо прогнозуєме утворення ТПВ від житлових будинків, м3. Дане значення для 1 року наведено у таблиці 1.2. Нехай воно=400 тис. м3. Тоді утворення ТПВ від житлових будинків на другий рік:

317,3 тис.чол – 400 тис. м3

318,89 тис.чол – Х  тис. м3. Отже Х=  402 тис. м3

На третій рік:

318,89 тис. чол. – 402 тис. м3

320,48тис.чол – Х тис. м3, отже Х=...

Дані зводимо у таблицю 1.14.

Утворення ТПВ від об’єктів суспільного призначення та вуличне сміття приймаємо сталими.

Таблиця 1.14

Прогноз приросту населення міста в залежності від групи поселення.

Група поселення

1 група

2 група

3 група

4 група

5 група

Прогнозований  приріст населення,%

1,008

1,006

1,005

1,004

1,002

Таблиця 1.15

Прогноз динаміки зміни утворення ТПВ протягом наступних 5 років

Роки

1

2

3

4

5

Число жителів

У загальному обліку, м3

1.3 Вибір засобів знешкодження і утилізації ТПВ

Поряд із забрудненням атмосфери, джерел питного водоспоживання, незадовільне поводження з ТПВ і промисловими відходами негативно відображаэться на здоров’ї населення, що є основним показником рівня його благополуччя.

Вибір засобу знешкодження та утилізації ТПВ для конкретного міста визначається необхідністю охорони навколишнього середовища і здоров’я населення, раціонального використання земельних ресурсів, економічною доцільністю. При цьому враховують кліматичні, географічні, економічні, містобудівні, санітарно-епідеміологічні, соціальні, технологічні  умови.

Найбільше практичне розповсюдження у світовій практиці отримали наступні методи:

1. Складування на полігоні – найбільш дешеве і просте обладнання, встановлюється там, де основою можуть служити глини, важкі суглинки. Там, де це не можливо, приходиться встановлювати спеціальну водонепропускну основу, що приводить до значних затрат, але карлинально не вирішує проблему ТПВ. Вилучаються значні цінні площі. З екологічної точки зору потрібно відмітити, що полігон поряд із фільтратом, забруднює питні джерела, викидає в атмосферу метан і ін токсичні гази. Але з урахуванням невисоких експлуатаційних затрат полігон самий розповсюджений метод видалення ТПВ.

2. Сміттєспалювальні заводи – отримали широке розповсюдження в країнах з високою щільністю населення і великим дефіцитом вільних земель. Головний недолік – важкість очищення вихідних в атмосферу газів, особливо диоксинів. Дуже великі капітальні і експлуатаційні затрати. Збільшення вмісту в ТПВ полімерних матеріалів приводить до збільшення концентрації шкідливих викидів у вихідних газах. Тому необхідно передбачати 2, 3 очистку газів, що збільшує капітальні витрати. Перед спалюванням необхідно видаляти металолом, необхідно передбачати утилізацію тепла. Оптимальні умови будівництва: круглосуточне забезпечення споживачами теплової енергії (в комплексі з ТЕС, котельнею), розміщення заводу у межах міської забудови (промзони) на відстані 0,5 км до з’єднання з теплопроводом, наявність шлаковідвалу, не менше чим 10 км, чисельність обслуговуючого населення не менше 350 тис. чол.

3. Сміттєпереробні заводи в комплексі з компостування. По цій технології ТПВ вступають в природній кругообіг (органічна маса) і перетворюються в компост (цінне органічне добриво, використовується як добриво або біотоплива). Використовуються спеціальні мікроорганізми. Компостування відбувається в штабелях під відкритому повітрі у спеціальних приміщеннях. Перед тим необхідно проводити попереднє сортування, відбір неорганічної маси (металу, поліетилену, скла тощо). Оптимальні умови будівництва: наявність споживача компосту в радіусі 20 – 50 км, чисельність обслуговування не менше 100 – 150 тис. чол. Тут проходить також знищення патогенної мікрофлори.

Використовуючи дані таблиць 1.16, 1.17, 1.18, 1.19, 1.20 визначають засоби знешкодження, тип споруд, найоптимальніші місця розміщення та кількість споруд. Обгрунтуйте переваги та недоліки можливих використаних засобів, вибиріть найбільш оптимальні для вашого міста.

Перші з таблички – який метод найкраще, 4 – які можливі комплекси, 5 скільки споруд

Таблиця 1.16

Санітарно епідеміологічні умови при виборі засобу  і типу споруд знешкодження і утилізації ТПВ

Чисельність населення, що обслуговується,

тис. чол

Високона-вантажувальні полігони

Засоби знешкодження і утилізації

Спалення

Компостування

Комплексне використання

заводи

польові настанови

заводи

25 – 125

+

++

200 – 500

+

+

++

600 і більше

+

+

++

Примітки. + = бажане рішення; ++ - найбільш бажане рішення.

Таблиця 1.17

Урахування економічних і містобудівних умов при виборі засобу і типу споруд знешкодження і утилізації ТПВ.

Чисельність населення, що обслуговується, тис. чол

Засіб і тип соруд знешкодження і утилізації ТПВ

Мінімальні площі ділянки (де будують)

Мінімальні транспортні витрати

Максимальна утилізація ТПВ

Мінімальні навдені витрати (загальні)

Мінімальні витрати трудових ресурсів

міська

загальна

В с/г

В енергетиці

25 ... 125

Високонавантажувальні полігони

+

+

+

Установа польового компостування

+

+

200 ... 400

Високонавантажувальні полігони

+

+

+

Спалювальні заводи

+

+

+

Компостні заводи

+

+

600 і більше

Комплексні компостні заводи зі спалюванням баласту

+

+

Спалювальні заводи

+

+

+

Високонавантажувальні полігони

+

+

+

Таблиця 1.18

Соціальні, екологічні та техніко-економічні показники засобів знешкодження

і утилізації ТПВ

Показники

Вид знешкодження

складування на полігонах

спалювання

компостування

1

2

3

4

1. Соціальні і екологічні аспекти

Санітарно-гігієнічна оцінка

-ступінь і термін знешкодження

практично повна за 100 років

практично повна за 1 годину

практично повна за 1 рік

-забруднення грунтів

практично немає (за винятком ділянки складування)

практично немає (за винятком шлаковідвалу)

практично немає

-забруднення води

практично немає

практично немає

немає

-забруднення повітря

немає

в межах норм з урахуванням хлороутворюючих полімерів

немає

-вміст відходів виробництва по масі, %

немає

25-30

20-30

-те ж, по об’єму

немає

5-6

10-12

2. Техніко-економічні показники (індекси)

Питомі капіталовкладення на 1 т річної потужності по прийманню ТПВ

до 350 тис. чол.

>350 тис. чол.

до 350 тис. чол.

>350 тис. чол.

до 350 тис. чол.

>350 тис. чол.

1

1

21

21

15

15

Питомі експлуатаційні витрати

1

1

7

10

8

10

Питомі трудозатрати

1

1

5

6

6

10

Питома металоємність обладнання на 1 тону річної потужності ТПВ

1

1

30

42

60

66

Питомі енергозатрати кВт год/т

1

1

5

10

5

7

Питома потужність струмоприймачів кВт/т

1

1

15

22

12

20

Питома зайнята площа

1

2

2,5

5

4

7,5

Повернення експлуатаційних витрат за рахунок реалізації продукції, %

0

0

30

50

40

75

Можливість сумісного знешкодження з частиною промвідходів

так

частково так

практично ні

Освоєння виробництва вітчизняного обладнання

освоєно

ні

освоєно

Для вибору оптимального методу знешкодження на основі комплексної техніко-економічної оцінки з застосуванням принципу системного аналізу виконаємо ранжування показників.

Показник першого рангу – питомі капіталовкладення.

Показник другого рангу – питомі трудовитрати.

Показник третього рангу – питомі енерговитрати.

Показник четвертого рангу – питома металоємність.

Оцінку системи виконаємо за критерієм технічного рівня.

                                                     

де Кt – відношення числових значень відповідних показників зрівнювальних систем (полігон, спалювання, компостування)

Кni – індекс техніко – економічного показника

φi = i/2n-1 – нормувальна функція, визначаюча питому вагу показника при оцінки ефективності системи.

i – номер показника в ранжуваній послідовності (S=1,2,…N)

і = 1              φ1 = ½1-1=1

і = 2              φ2 = ½2-1=0,5

і = 3               φ3 = 0,25

і = 4               φ4 = 0,125

Тоді розраховуємо:

                    (полігон)

(спалювання)

(компостування)

Таким чином, найбільш економічним на даному етапі є примінення для знешкодження твердих побутових відходів спорудження полігона ТПВ. В перспективі може бути запроектований і побутовий сміттєпереробний завад.

Також необхідно враховувати те, що для більшої утилізації ТПВ, та для більшої ефективності роботи споруд їх знешкодження та утилізації можливо використання попереднього сортування відходів, із відбором найбільш цінних відходів для подальшої утилізації. Можливе двохстадійне сортування:

  1.  Безпосередньо у місцях утворення відходів (люди самі розділяють відходи і викидають у різні контейнери);
  2.  Безпосередньо перед спалюванням, компостуванням чи захороненням відходів.

Тому можливе впровадження сортувальної системи у місті. Але потрібно враховувати, що чим більше місто, тим складніше і в той же час більш економічно вигідніше дане впровадження. Які компоненти можливо виділяти перед знешкодженням у Вашому місті? Розгляньте, який % певних компонентів міститься у ТПВ, які можливо подальше утилізувати(тобто які компоненти є вторресурсами).

Можливе будівництво сортувального заводу у комплексі з спалюванням, компостуванням чи захороненням.

Також необхідно враховувати те, що чим більше у ТПВ органічної маси, тим більш вони придатні для компостування та спалювання.

Комплексне розміщення споруд із знешкодження і утилізації ТПВ визначають за таблицею 1.18 (розглянути більш ширше вибраний метод)

Таблиця 1.19

Розміщення споруд із знешкодження і утилізації ТПВ

Варіанти розміщення

Чинники

Позитивні

Обмежуючі застосування

Термічне знешкодження

Утилізація тепла і чорного металобрухту

У промисловій зоні міста

Можливе компенсування в частині спільного спалювання побутових і промислових відходів (будівництво на часткових засадах з промисловими підприємствами)

Труднощі з реалізацією теплової енергії в нічні години і неробочі дні, якщо немає підприємств з тризмінним режимом роботи

У комплексі з котельнею на енергетичному паливі або ТЕЦ

Подача теплової енергії в загальну тепломережу, полегшення умов реалізації теплової енергії. Економія управлінських видатків за рахунок об’єднання

Труднощі поєднання при високих параметрах теплоносія у мережі ТЕЦ

У комплексі зі станцією аерації по очисткі стічних вод з розміщенням у комунальній зоні

Утилізація теплової енергії для кондиціювання осаду або стічних вод (оптимальні умови реалізації теплової енергії), економія енергетичного палива. Єдині вимоги з охорони навколишнього середовище, єдина СЗЗ

Можуть бути неоптимальні маршрути сміттєвозів, бо станція аерації проектується біля водного об’єкту

У комплексі з плавальним басейном і холодильними настановами

Утилізація теплової енергії для нагріву води в басейні або адсорбційній холодильній установці (оптимальні умови цілодобової реалізації теплової енергії). Економія енергетичного палива

Розміщення поблизу селітебної зони

У комплексі санаторіїв, лікарень та ін.

Надійне знешкоджування ТПВ

Споруди без котлів і утилізації тепла.

У комплексі із попереднім сортуванням разом із промисловими відходами 3 і 4 класу небезпеки за містом

Більш оптимальна утилізація ТПВ

Значні затрати, іноді неможливість відділення органічної частини, важкість розділення. Можливість одержання відходів не відповідної якості

Біотермічне знешкодження

Утилізація компосту, чорного і кольорового металу

У межах міста – центра

Мінімальні витрати на транспорт ТПВ. Забезпечення заводу високо – кваліфікованими кадрами. Полегшення умов реалізації теплової енергії при спалюванні некомпостованих відходів. Оптимальні умови реалізація компосту як палива.

Збільшення витрат на вивезення компосту

У комплексі з тепличнопарниковим господарством

Оптимальні умови реалізації компосту як біопалива

Подорожчання транспорту ТПВ. Труднощі із забезпеченням висококваліфікованими кадрами або додаткові витрати на доставку персоналу.

У комплексі з каналізаційною станцією очистки стічних вод

Спільна переробка ТПВ і відстою стічних вод (ВСВ): аеробне компостування знешкодженого ВСВ (без метанового процесу); те ж термічно висушеного ВСВ; спільне анаеробне зброджування в метантенках (без ферменаторів ТПВ). Створення єдиної зони знешкодження твердих і рідких побутових відходів. Економія управлінських видатків за рахунок об’єднання. Єдина система виробництва і реалізації органічних добрив

Можуть бути неоптимальні маршрути для сміттєвозів

У комплексі з підприємством по виробництву торфомінеральних добрив (ТМД)

Єдина система виробництва і реалізації органічних добрив

Збільшення витрат на транспорт ТПВ

У комплексі з полігоном ТПВ

Економія на транспорті некомпостованих відходів. Забезпечення маневру відходами при ремонті компостного підприємства. Можливість попередньої сушки вологих ТПВ

Збільшення відстані від центру збору ТПВ (при обслуговуванні регіону з декількома містами збільшення відстані практично немає)

У комплексі із попереднім сортуванням разом із промисловими відходами 3 і 4 класу небезпеки сортуванням за містом

Більш оптимальна утилізація ТПВ

Значні затрати, іноді неможливість відділення органічної частини, важкість розділення. Можливість одержання відходів не відповідної якості

Складування з наступною ізоляцією

У комплексі з кар’єрами глини

Охорона грунтових вод від забруднення фільтратом з ТПВ. Повернення народному господарству рекультивованих дільниць вироблених кар’єрів після їх заповнення ущільненими ТПВ

У комплексі із зонами рекреації

Створення гірок, оглядових майданчиків при висотній схемі складування. Використання господарсько – побутових приміщень полігона після його закриття під зону відпочинку

Забезпечення вимог охорони навколишнього середовища при проїзді сміттєвозів

У комплексі з полігоном високотоксичних промислових відходів 1 і 2 класів небезпеки (для малих міст недоречно)

Створення єдиної зони промислових і побутових відходів. Створення об’єднання або єдиного спорудження, можливості маневру машинами і механізмами. Використання слаботоксичних промислових відходів для ізоляції ТПВ

Різноманітний розмір СЗЗ (для промвідходів 1 і 2 класів небезпеки – 3 км, для ТПВ – 0,5 км)

У комплексі із попереднім сортуванням разом із промисловими відходами 3 і 4 класу небезпеки та із брекетуванням

Більш оптимальна утилізація ТПВ, значно менші площі для захоронення відходів

Враховуючи, що в умовах урбанізації відбувається утворення мегаполісів і згуртовування невеликих міст навколо міста – центру, доцільне створення єдиної системи санітарної очистки в масштабах групової системи населених місць. У цьому випадку раціональним є будівництво заводів механізованої переробки ТПВ і котельних, розташованих в центрі регіону.Групова система може обслуговувати регіон чисельністю до 12 млн. жителів, дозволить покращити економічну обстановку в регіоні і значно скоротити витрату трудових ресурсів мегаполісу.

Отримані результати слід використовувати для визначення кількості споруд із знешкодження та утилізації ТПВ (таблиця 1.20).

Таблиця 1.20

Оптимальна чисельність споруд із знешкодження і утилізації ТПВ

Число жителів, які обслуговуються, тис. чол.

Число споруд

Кількість жителів, які обслуговуються однією спорудою, тис. чол.

Забезпеченість спорудами,%

Рекомендована відстань ТПВ від центру збору до споруди, км

заводи

полігони

всього

До 200

-

1

1

До 300

-

5-15

350 – 500

1

1

2

150-350

100

15-25

550 – 850

1

1-2

2-3

250-550

100

20-30

1000 – 2000

2

2

4

350-850

50

20-40

3000 – 5000

3

2-3

5-6

550-1500

33

20-75

Ступінь централізації споруд в системі оцінюють двома показниками – питоме число жителів групової системи, що припадає на одну споруду (У), і коефіцієнт, що показує, яка частина жителів групової системи потрібна на одну однотипову споруду (К):

У = Н/С (окремо для кожного виду споруд – полігони, заводи)

Де Н – число жителів групової системи, тис. чол.;

С – число споруд одного призначення.

К = (У*100)/Н

Розрахункові значення показників У і К слід порівняти з табличними для встановлення оптимальної кількості споруд у заданих умовах.

Необхідно твкож визначити, яку сзему вивезення ТПВ приймають у місті: одноетапну чи двохетапну. Суть одноетапної схеми: сміттєвоз збирає ТПВ і перевозить їх на полігон. При двохетапній схемі зібрані ТПВ сміттєвози з малою місткістю кузовів перевозять на сміттєперевантажувальну станцію, звідки великовантажні сміттєвози доставляють ТПВ на полігон.

За даними досліджень, які проводилися НІКТІ МГ України, встановлено, що використання двохетапної схеми економічно доцільно при відстані транспортування ТПВ 20 і більше кілометрів.

При меншій відстані транспортування будівельні втрати на спорудження сміттєперевантажувальної станції більші, ніж транспортні витрати; строк окупності перевищує 10 років (рисунок 1.2).

Рисунок 2.1

Далі прийняте рішення подають у вигляді рисунку 1.1. з наведенням оптимальних чи нормованих відстаней для об’єктів знешкодження ТПВ. Тут необхідно враховувати кліматичні та географічні характеристики (зокрема напрямок та швидкість руху повітря, температуру повітря найбільш жаркого та найбільш холодного періоду)

Рисунок 1.1 Оптимальні відстані для споруд із знешкодження і утилізації ТПВ

                                 До 15 км                                                    5

                                                               4

                                                   3               

                        До 20 км

   1

                                           10 км    

                                               6

                                                         7

1 – межі міста;

2 – лінія забудови промислової зони;

3 – завод по спаленню ТПВ з утилізацією теплової енергії;

4 – завод по переробці ТПВ з утилізацією теплової енергії;

4 – завод по переробці ТПВ у компост

5 – полігон ТПВ;

6 – радгосп (споживач компосту;

7 – шлаковідвал.

1.4 Визначення і розрахунок системи збору і вилучення ТПВ

Методи організації збирання та вивезення побутових відходів, особливості експлуатації сміттєвозного транспорту (режим очищення міста) і санітарні правила повинні бути розроблені в Положенні про санітарне очищення міста, затвердженим рішенням міськвиконкому за поданням органів комунального господарства та санітарно-епідеміологічної служби.

Основними системами вилучення ТПВ є: контейнерна (система „ змінюваних” збірників) і вивізна система (система „незмінюваних” збірників).

При контейнерній системі відходи вивозять разом із контейнерами, а на їх місце встановлюють порожні контейнери.

По характеру переміщення відходів із районів їх утворення до полігону найбільш поширена вивізна система, коли відходи із контейнерів або безпосередньо мешканцями вивантажуються у сміттєвози.  Для неї характерне використання спеціального обладнання і сміттєвозного транспорту, вона може використовуватися в будівлях з будь-яким числом поверхів та ступенів благоустрою.

Збирання та вивезення відходів по вивізній системі виконується двома методами: планово-подвірннм та планово-поквартирним. При першому методі відходи мешканці викидають у проміжні ємності на житловій території для тимчасового зберігання до часу перевезення їх на місце знешкодження. При другому методі мешканці викидають відходи безпосередньо в приймальний бункер сміттєвозного транспорту.

Планово-подвірний метод зручний для обслуговування населення і забезпечує високу продуктивність сміттєвозних машин при механізації навантажувальних та розвантажувальних робіт. Цей метод рекомендується для очищення житлових районів з багатоповерховою забудовою, а також для закладів та організацій мережі обслуговування.

Найменше капіталовкладень потребує планово-поквартирний метод. При його застосуванні відпадає необхідність нести затрати на влаштування проміжних ємностей для тимчасового зберігання відходів та обладнання місць для їх розміщення, а також поліпшується санітарний стан житлових територій. Система потребує чіткого графіка роботи сміттєвозів і організації заїздів в район обслуговування 2 рази на день (вранці та ввечері). При цьому знижується продуктивність сміттєвозів на 15-20% за рахунок збільшення тривалості навантаження.

Вибір тієї або іншої системи визначають такими чинниками:

  1.  відстань місць завантаження сміттєвозів від населеного пункту;
  2.  санітарно – епідеміологічні умови;
  3.  можливість санобробки контейнерів безпосередньо в домоволодіннях;
  4.  тип і кількість сміттєвозів;
  5.  кількість жителів, етапність забудови, наявність приватного сектора;
  6.  рельєф місцевості;
  7.  наявність сезонних об’єктів (ярмарки, виставки і т.п.)

У впорядкованому житловому фонді можуть водночас використовуватися обидві системи.

Вивізна система найбільш ефективна, повинна застосовуватися у великих містах ( І, ІІ і бажано у ІІІ групах поселень).

Контейнерна („змінювані” збірники) система може застосовуватися при відстані не більше 8 км, а також при обслуговуванні об’єктів тимчасового утворення відходів і сезонних об’єктів (місчце з великим скупченням людей, дачні селища, виставки, ярмарки).

Збір і вилучення ТПВ у житловому фонді на правах особистої власності можуть здійснюватися за будь – якою системою. Студенти обирають сисему, яка буде найбільш ефективною у їхньому місті, обгрунтовують це.

При системі „змінюваних” контейнерів застосовують контейнери місткістю 0,75 м3 і сміттєвози типу М-30А, а при системі „незмінюваних” – місткістю 0,75; 0,6; 0,55 м3 (для крупних міст – 0,75, для малих – 0,55)з використанням сміттєвозів типу КО-415 або КО-413.

Застосування сміттєвозів типу КО-413 доцільно при вивезенні на відстань до 30 км. При більшій відстані можна використовуати КО – 415.

1.4.1 Визначення числа контейнерів

Необхідне спискове число контейнерів  (nH) при „незмінюваній” системі планово – подвірному методі визначають за формулою:

nH=(QC∙К∙К1∙Р)/10 * g∙К2

де QC – середньодобове накопичення ТПВ, м3/добу (таблиця 1.8);

К – коефіцієнт нерівномірності накопичення ТПВ (можна прийняти = 1,25);

К1 – коефіцієнт, що враховує кількість контейнерів, які знаходяться у ремонті й резерві (К1=1,05);

Р – періодичність вивезення відходів, діб(задають 1 в 3 дня = 0,3);

g – місткість одного контейнера (приймаємо див. раніше) м3;

К2 – коефіцієнт заповнення контейнера (К2=0,95).

При планово – поквартирному методі не встановлюють контейнерів.

Кількість „змінюваних” ( контейнерна система) контейнерів встановлюють за формулою:

nC=QС∙К∙К1∙К3∙Р/10*g∙К2

К3 – коефіцієнт, що враховує число контейнерів, встановлюваних на платформі автомобіля, періодичність вивезення ТПВ і кількість рейсів сміттєвозу на добу.

Коефіцієнт К3 визначають за формулою:

К3=1+(σ1/σ2),

Де σ1 – кількість контейнерів, встановлюваних на плватформі контейнерного сміття;

σ2 – число розташованих в місці збору контейнерів, що обслуговуються і вивозяться однією машиною за період збереження.

Коефіцієнт К3 можна знайти (ми так робимо)за таблицею 1.21:

Таблиця 1.21

Поправочний коефіцієнт К3

Термін зберігання відходів, діб

Коефіцієнт К3 при кількості рейсів за добу

1

2 - у нас

3

4

5

0,5

3,00

2,00

1,66

1,50

1,40

1

2,00

1,50

1,33

1,25

1,20

2

1,50

1,25

1,17

1,13

1,10

3

1,33

1,17

1,11

1,08

1,07

При розрахунку числа контейнерів необхідно враховувати періодичність вилучення ТПВ. Періодичність вивезення залежить від сезону року, кліматичної зони, епідеміологічної обстановки в місті, погоджується із санепідемслужбою і затверджується рішенням міськвиконкому.

Кількість контейнерів, що підлягають розстановці на дільниці, яка обслуговується при „незмінній”і планово - подвірній системі (БНС) можна знайти за формулою:

БНС=(Пгод∙t∙Кр)/ (365∙Е)

Де Пгод – річне накопичування ТПВ на дільниці,м3 (можна приблизно задати для двору = 1000-1500 м3);

t – періодичність вилучення відходів, діб(0,3 – це 1 раз в 3 дні);

Кр – коефіцієнт рівномірності накопичування відходів (Кр=1,25);

Е – місткість контейнера, м3.

Застосовують такі терміни вилучення побутових відходів з території домоволодінь – не менше 1 разу в 3 дні, з території домоволодінь з особливим режимом або у південній зоні – щодня.

1.4.2 Визначення числа сміттєвозів

Кількість сміттєвозів (шт) в умовах автогосподарства встановлюють для кожного типу за формулою

С=Qр/(365∙3*ПР∙Квик),

Де Qр – кількістьТПВ, що підлягають вивезенню упродовж року, (загальна маса) м3,

ПР – продуктивність одного сміттєвозу прийнятого типу (в середньому КО-413=40м3 за добу, КО-415 - 50 м3.);

Квик – коефіцієнт використання рухомого складу парку для кожного автогосподарства (Квик=0,7 – 0,8)

1.4.3 Вибір розміру майданчиків під контейнери

Майданчики повинні мати рівне асфальтове або бетонне покриття з ухилом у бік проїжджої частини 0,02%, огороджені зеленими насадженнями з декоративних чагарників або іншими огородженнями (цегляними, сітчастими,бетонними).

Розміри майданчиків наведені в таблиці 1.24 Кількість контейнерів ми визначили раніше.

Таблиця 1.24

Основні розміри майданчиків під контейнери,мм

Кількість контейнерів, шт

Розміри майданчиків,мм

1

4680

-

1115

2450

2

5850

-

1140

3570

3

6890

-

1100

4690

4

8190

4095

1190

5810

5

9340

4620

1195

6030

Майданчики під контейнери повинні бути віддалені від житлових будинків, дитячих закладів, місць відпочинку населення на відстані не менше 20 і не більше 100м. Вони не повинні примикати безпосередньо до наскрізних проїздів. Ширина проїздів при односторонньому русі 3,5 м, при двосторонньому – 6 м.

Санітарна обробка контейнерних майданчиків повинна проводитися за правилами санепідемстанції. Санобробку контейнерів при незмінювальній системі збору і вилучення ТПВ здійснюють не менше 1 разу в 10 – 15 днів житлово – ексалуатаційними організаціями, при змінювальній системі – після кожного випорожнення контейнерів.

Сортування компонентів ТПВ для наступної утилізації, як правило, проводиться в місцях збору або на станціях перевантаження чи розвантаження. При сортувальній системі від місць утворення відходів (самими мешканцями) кількість контейнерів змінюється. Виділяють: поліетилен (ПЕТ – бутилки), скло, мелали, органічну частину. Визначають кількість контейнерів і кількість сміттєвозів в залежності від обсягу утворених компонентів за добу в залежності від циклічності вивезення.


2. Аналіз утворення та поводження з відходами на автотранспортному підприємстві

Згідно cт. 17-г) Закону України „Про відходи” підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, видаляються тощо, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Первинний облік відходів - реєстрація у формах первинних облікових документів (картки, журнали, анкети) відомостей про відходи під час їх утворення на підприємстві та здійснення операцій поводження з ними. Даний облік ведуть відповідно до типових форм первинної документації з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка. Інвентаризація відходів – комплекс разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів та поводження з ними. Інвентаризація відходів ведеться на підставі документів первинного обліку, вона проводиться на загальних методологічних засадах.

Матеріали інвентаризації враховують надходження на підприємство сировини, допоміжних матеріалів, запасних частин тощо. Також визначаються витрати матеріалів, які потрібні для виготовлення матеріалів та залишки матеріалів, які складають відходи виробництва. Інвентаризація відходів враховує діяльність усіх технологічних циклів підприємства за рік. Сюди потрапляє діяльність автотранспорту, господарсько-адміністративної частини підприємства, враховуючи відходи паперу, ламп розжарювання та люмісцентних ламп, а також розрахунки сміття, що утворюється на підприємстві.

З метою вичерпної ідентифікації відходів та визначення оптимальних шляхів поводження з ними, підприємствами згідно статей 5-и), 17 та 26 Закону України „Про відходи” ведеться паспортизація відходів.  Паспортизація відходів передбачає складання і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96. Паспортизація відходів – процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Процес паспортизації відходів спрямовано на впорядкування діяльності виробників та усіх структур управління у сфері поводження з відходами по всіх стадіях життєвого циклу виробництва.

На базі даних інвентаризації відходів підприємства, установи та організації усіх форм власності  зобов’язані розробити Технічний паспорт на кожен вид відходу, використовуючи інструкцію щодо заповнення Типової форми первинного обліку відходів, яка розроблена згідно із замовленням Мінекоресурсів України. Затверджує паспорти відходів Державне управління екології та природних ресурсів у Полтавській області.

Підприємства, установи та організації усіх форм власності зобов’язані вести реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Реєстрові карти складаються згідно Інструкції щодо складання реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Наказ Мінекобезпеки України від 17.02.00 №41). Їх затверджує обласна санітарно-епідеміологічна служба, Державне управління екології та природних ресурсів у Полтавській області, яке подає їх до облдержадміністрації для складання переліку об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та місць їх видалення.

На базі Технічних паспортів відходів та реєстрових карт підприємства, установи та організації усіх форм власності зобов’язані складати реєстраційні бланки на кожен вид відходу, де вказується назва підприємства, назва технологічного процесу, в якому утворився відхід, назва відходу, і деякі інші дані.

Відповідно до статті 17-г) та 26 Закону України „Про відходи” підприємства, установи та організації усіх форм власності зобов’язані подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами у встановленому порядку. Державна статистична звітність про відходи ведеться за встановленими уніфікованими формами та номенклатурою відходів.

Основними формами статистичної звітності про відходи є:

- форма 1-токсичні відходи „Звіт про утворення, використання та знешкодження токсичних відходів”(річна), що включає токсичні відходи, відповідно до переліку токсичних відходів, що належать інвентаризації (затверджений МОЗ 13. 05. 87 № 4286-87);

- форма 3-МТП ”Звіт про залишки та витрати матеріалів”(піврічна);

- форма 4-МТП ”Звіт про залишки і використання палива та паливно-мастильних матеріалів”(квартальна);

-  форма 14-МТП „Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва”(піврічна).

Державна статистична звітність про небезпечні відходи ведеться за окремою формою. Реєстр звітних статистичних одиниць, що повинні складати звіти про небезпечні відходи, формується органами державної статистики за поданням Мінекобезпеки.

Підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики та відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до статті 31-в), 32-а) Закону України „Про відходи”підприємство, установа чи організація не може вести будь-яку діяльність пов’язану з утворенням відходів без одержання лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Порядок одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, а також дозволів на розміщення відходів встановлений у Постанові КМУ від 3 серпня 1998 р. №1217. Ліміт на утворення відходів – максимальний обсяг відходів, на який у суб’єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території. Дозвіл видає орган Мінекоресурсів, ліміти затверджує облдержадміністрація за поданням органу Мінекоресурсів.

Відповідно до статті 37 Закону України ”Про відходи” державний контроль і нагляд у сфері поводження з відходами здійснюють органи Мінекоресурсів та інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами.  

Управління звітністю підприємства наведено за допомогою схеми (рис. 2.1).

Рисунок 2.1

Управління звітністю підприємства

Визначення переліку відходів, виходячи з матеріально – сировинного балансу

Структура матеріально – сировинного балансу виробничого процесу в загальному вигляді складається із таких складових елементів:

ОМ + ДМ = ЦП + ТВ + НБДМ,

де:  ОМ – основні матеріали;

ДМ – допоміжні матеріали;

ЦП – цільовий продукт;

ТВ – технологічні відходи виробництва, які утворюються на стадіях технологічного процесу, що виконуються з дотриманням установлених регламентів;

НБДМ – втрати допоміжних матеріалів, обумовлені існуючою технологією виробництва (видобування) продукції.

2.1 Аналіз виробництва

Студенти на прикладі однієї дільниці підприємства повинні провести облік відходів, прийняти рішення по подальшому руху відходів, скласти відповідні форми звітності у сфері відходів. Для прикладу буде розглянуто автотранспортне підприємство.

Згідно завдання студенти вибирають відповідну дільницю (таблиця 3.1), а також види відходів, які будуть утворюватися на даній дільниці.

Таблиця 2.1

№ варіанту

Назва дільниці

1 а

Експлуатаційна дільниця

2б

Дільниця технічного обслуговування

3в

Електро- та газозварювальна дільниця

4г

Токарний цех

5а

Шиномонтажне  відділення

6б

Відділення по ремонту паливної апаратури

7в

Дільниця по ремонту двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ)

8г

Акумуляторне відділення

9а

Склад  паливно-мастильних  матеріалів (ПММ) та АЗС

10

Фарбувальна дільниця 

11

Мідницька дільниця

Основна виробнича діяльність автотранспортного підприємства – надання послуг автотранспортом та спецтехнікою (автобуси різних видів та спецтехніка) для перевезення пасажирів та техніка для транспортування автотранспорту.

Виробнича діяльність автотранспортного підприємства за формами ЄКГНГ та КВЕД включає:

  •  пасажирський автомобільний транспорт;
  •  автомобільне господарство;
  •  зовнішня торгівля недержавних організацій;
  •  інші види оптової торгівлі.

  Основне виробництво зв’язане з процесом пасажирських міських та міжміських перевезень.

Допоміжні виробництва автотранспортного цеху, які пов'язані з утворенням відходів:    

  •  1. ремонтно-механічні майстерні, які розташовані на основному майданчику підприємства. Ремонтно-механічна майстерня поєднує в собі слідуючи ділянки:
  •  технічного обслуговування ТО;
  •  технічного обслуговування ТО2;
  •  акумуляторна дільниця;
  •  мідницька дільниця;
  •  зварювальна дільниця;
  •  токарна дільниця.

           2. відділ головного механіка:

        - ділянка з ремонту силового електрообладнання.

                     3. АЗС.

Включає  склади  паливно-мастильних матеріалів (ємності для зберігання бензину, дизпалива, моторних та трансмісійних мастил), та АЗС.

Перелік сировини та матеріалів, що використовуються на підприємстві

При експлуатації автотранспортного парку  ( основне виробництво), та допоміжними виробництвами використовуються такі матеріали та сировина:

  •  бензин;
  •  дизпаливо;
  •  моторні та трансмісійні масла та мастила;
  •  батареї свинцеві;
  •  масляні, паливні  та повітряні фільтри;
  •  шини з металокордом;
  •  гальмові колодки;
  •  прокат сортовий;
  •  електроди;
  •  карбід кальцію;
  •  фарба;
  •  абразивні круги;
  •  люмінесцентні лампи та лампи розжарювання;
  •  тара для складування матеріалів, запчастин та рідини;
  •  запасні частини:
  •            прокладки азбестові,  парафітові та гумові;
  •            лампи автомобільні;
  •            лобове армоване скло та скло фар;
  •            втулки бронзові;
  •            пластмасові ;
  •            стальні запчастини;
  •            запчастини з алюмінію та інше.

Основні види відходів, які будуть утворюватися на даних дільницях.

При експлуатації техніки утворюються  такі відходи:

  1.  батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані;
  2.  електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьований ;
  3.  шини відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені  (з  металокордом);
  4.  масла моторні зіпсовані або відпрацьовані;
  5.  масла  трансмісійні зіпсовані або відпрацьовані;
  6.  матеріали фільтрувальні відпрацьовані ( фільтри масляні відпрацьовані);
  7.  матеріали фільтрувальні відпрацьовані ( фільтри повітряні відпрацьовані);
  8.  матеріали фільтрувальні відпрацьовані ( фільтри паливні відпрацьовані);
  9.  матеріали обтиральні  забруднені;
  10.  масний пісок
  11.  комунальні відходи.

При технічному обслуговуванні утворюються відходи:

  1.  батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані;
  2.  електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьований ;
  3.  шини відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені  (з  металокордом);
  4.  масла моторні зіпсовані або відпрацьовані;
  5.  масла  трансмісійні зіпсовані або відпрацьовані;
  6.  масло індустріальне зіпсоване або відпрацьоване;
  7.  брухт металевий;
  8.  вироби та матеріали гумові зіпсовані або відпрацьовані;
  9.   склобій скла армованого;
  10.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  11.  комунальні відходи.

Електро- та газозварювальна дільниця

Роботи пов’язані з ремонтом ходової та кузовної частин автомобілів, а також дрібні побутові потреби. Електрозварювальні роботи виконуються з застосуванням здебільшого електродів типу АНО-4. Газозварювальні роботи – із застосуванням ацетиленових газових генераторів (карбід кальцію). У процесі проведення ремонтних електро- та газозварювальних робіт утворюються відходи:

  1.    відходи, одержані у процесах зварювання (відходи електродів);
  2.   відходи, одержані у процесах зварювання ( мул карбіду );
  3.   брухт чорних  металів( круги відрізні, заточні, сверла, ножовочне полотно);
  4.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  5.  комунальні відходи;
  6.  матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані або забруднені;
  7.  лом комбінований;
  8.  відходи азбесту.

Токарний цех

Роботи пов’язані з виготовленням деталей ходової та кузовної частин автомобілів, а також дрібні побутові потреби на верстатах ДИП-300, 1К-62. Характерні відходи технологічних операцій:

  1.  ошурки та стружка токарна металів чорних;
  2.  ошурки та стружка токарна металів кольорових;
  3.  відходи механооброблення ( пил абразивно-металевий);
  4.  матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані або забруднені (шліфувальні круги відпрацьовані);
  5.  розчин емульсолу ( СОЖ);
  6.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  7.  комунальні відходи;
  8.  відходи електродів.

Шиномонтажне відділення

В приміщенні шиномонтажного відділення виконуються роботи по  шиномонтажу, вулканізації автомобільних камер з застосуванням електровулканізаторів, незначний ремонт шин та їх відбракування. При виконанні цих робіт утворюються слідуючи відходи:

  1.  пил абразивний;
  2.  матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані або забруднені (шліфувальні круги відпрацьовані);
  3.  вироби та матеріали гумові зіпсовані або відпрацьовані (гума технічна ) ;
  4.  шини відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені  (з  металокордом);
  5.  шлам  мийки;
  6.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  7.  комунальні відходи.

Відділення по ремонту паливної апаратури

Виконуються роботи по очищенню, ремонту та налагоджуванню карбюраторів, паливних насосів високого тиску (ПНВТ) та розпилювальних форсунок дизельних ДВЗ. Характерні відходи виробництва:

  1.   матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (промаслене ганчір’я);
  2.  пісок забруднений нафтопродуктами  ( масний пісок);
  3.  брухт кольорових металів дрібний інший;
  4.  шлам  мийки;
  5.   відпрацьовані нафтопродукти
  6.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  7.  комунальні відходи.

Дільниця по ремонту двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ)

Капітальний та дрібний ремонт ДВЗ пов’язаний з зовнішнім та внутрішнім миттям двигунів, заміною циліндро-поршньової групи, проточкою колінвалів, хонінгуванням гільз та іншими технологічними процесами. При виконанні технологічних операцій утворюються відходи:

  1.  шлам  мийки;
  2.  брухт кольорових металів;
  3.  брухт металевий (брухт чорних  металів);
  4.  ошурки та стружка токарна металів чорних;
  5.  ошурки та стружка токарна металів кольорових;
  6.   матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (промаслене ганчір’я);
  7.   пісок забруднений нафтопродуктами  ( масний пісок);
  8.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  9.  комунальні відходи.

Акумуляторне відділення

В приміщенні акумуляторного відділення виконуються роботи по обслуговуванню автомобільних кислотних акумуляторів. Технологічний процес обслуговування акумуляторів включає підзарядку, в разі потреби, заміну електроліту в акумуляторах, що перебувають у роботі, а також приготування та залив електроліту в нові сухі акумулятори, з подальшою їх зарядкою.

При роботах утворюються відходи:

  1.  батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані;
  2.  електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьований ;
  3.  тара скляна використана (від сірчаної кислоти);
  4.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  5.  комунальні відходи;
  6.  відходи деревини

Склад  паливно-мастильних  матеріалів (ПММ) та АЗС

Паливно-мастильні матеріали (бензин, дизпаливо, моторні та трансмісійні масла та мастила) зберігаються на складі ПММ як в підземних, так і надземних ємностях. Відпуск бензину, дизпалива та моторних мастил проводиться заправними колонками через пістолети на АЗС безпосередньо в баки та агрегати автотранспорту. Відпуск трансмісійних мастил проводиться прямо з ємностей через зливні вентилі в мірну тару. Поповнення нафтопродуктами проводиться шляхом доставки їх із нафтобаз автобензовозами та перекачуванням насосами бензовозів через заливні горловини у відповідні ємності для зберігання.

 При плановому очищенні ємностей (для зберігання ПММ) від осаду з водою та твердого шламу (очищення ємностей від осаду з водою виконується два рази на рік, а від твердого бруду та шламу – один раз на два роки)  утворюються відходи нафтопродуктів та нафтошлами, які перекачуються у спеціальні ємності,  для зберігання відпрацьованих моторних мастил, а далі автотранспортом вивозяться за межі території підприємства і передаються іншом підприємствам на утилізацію, а нафтошлами вивозяться на міське звалище. У результаті діяльності на складі ПММ та АЗС утворюються такі відходи:

  1.   пісок забруднений нафтопродуктами  ( масний пісок);
  2.  залишки очищення резервуарів для зберігання, що містять нафтопродукти (нафтошлами);
  3.  тара пластикова від мастил, масел;
  4.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;
  5.  комунальні відходи;
  6.  матеріали обтиральні  забруднені;
  7.  відходи деревини

Фарбувальне відділення

В фарбувальному відділенні виконуються фарбувальні роботи зовнішніх кузовних частин автомобілів здебільшого в  передтехоглядовий період, а також після їх ремонту. Нанесення фарби проводиться методом пневморозпилювання. В основному використовуються фарби типу ПФ.

У фарбувальному відділенні при виконанні технологічних операцій утворюються відходи:

  1.  тара металева використана (від фарб, грунтовки);
  2.  тара скляна використана та бій скла (від оліфи, розчинників);
  3.  відходи механооброблення ( наждачний папір);
  4.  залишки фарб, що не придатні до використання за призначення
  5.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані.
  6.  комунальні відходи;
  7.  матеріали обтиральні  забруднені;
  8.  відходи деревини

Мідницька дільниця

В приміщенні мідницької дільниці виконуються роботи по ремонту автомобільних радіаторів та калориферів. Пайка радіаторів та калориферів виконується з застосуванням олово-свинцевих припоїв, розігрівання паяльників – відкритим вогнем паяльних ламп. Відходи технологічних операцій включають:

  1.  брухт кольорових металів;
  2.  шлам  мийки;
  3.  лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані.
  4.  комунальні відходи;
  5.  матеріали обтиральні  забруднені;
  6.  відходи механооброблення ( наждачний папір);
  7.  лом комбінований.

2.2 Вихідні дані для розрахунків

За вихідні дані для розрахунків були взяті величини фактичні витрати сировини та основних матеріалів виробничих підрозділів автотранспортного підприємства попереднього року.

1. Батереї свинцеві відпрацьовані

2. Електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьований

№ варіанту

 

Тип

акумулятора

Кількість акумуляторів, що  замінені в розрахунковому періоді, шт.

Вага однієї акумуляторної батареї без електроліту, кг

Об'єм електроліту одного акумулятора, л

а

6СТ-55

5

18,8

3,6

6СТ-60

10

19

4,0

б

6СТ-75

2

25

5,0

6СТ-90

11

28

6,0

в

6СТ-132

15

41

8,0

6СТ-180

31

50

10,5

г

6СТ-190

20

58

12,0

6СТ-90

16

28

6,0

д

6СТ-180

18

50

10,5

6СТ-60

15

19

4,0

3. Лампи люмінісцентні відпрацьовані

№ варіанту

Тип установленої лампи

Кількість установлених ламп даного типу, шт., nj

Середньорічна тривалість роботи одної лампи даного типу, годин, Нбаз

Середня паспортна тривалість роботи лампи даного типу, годин, G

а

ЛБ 36

45

1750

15000

ЛБ 40

65

1750

15000

б

ЛБ 20

48

1750

15000

ЛБ 80

30

1750

15000

в

ЛБ 36

38

1750

15000

ЛБ 80

40

1750

15000

г

ДРЛ-250

10

3000

15000

ЛБ 40

40

1750

15000

д

ЛБ 40

80

1750

15000

ДРЛ-400

60

3000

15000

4. Масла відпрацьовані

№ варіанту

Витрати пального,   т/рік

Бензин

Дизпаливо

Газ

а

1400,9

453,6

145,3

б

1526,5

1598,2

125,9

в

1052,3

1100,2

100,5

г

845,9

968,5

852,3

д

1168,5

1184,2

302,4

На 100 л. бензину та газу потрібно 2л. масел, на дизельне пальне – від 3 л, 40% яких іде у відхід для масла моторного, 30% для масел трансмісійних, 18% для масла індустріального відпрацьованого. (К=0,4 для моторних, 0,3 для трансмісійних, 0,18 для індустріальних).

5. Матеріали обтиральні

Кількість автомобільної техніки на АТП

Марка автомобіля

Варіант, шт.

а

б

в

г

д

Вольво 

12

13

5

20

18

ИКАРУС280,260

10

23

20

14

11

ИКАРУС 250,256

20

10

13

12

13

ЛАЗ-695

40

12

50

23

63

Лаз 52523

2

15

23

20

10

Лаз а-171,А-173,а-1413

1

3

5

2

3

Лаз 6206,6205

2

2

1

5

3

ЛИАЗ-677

2

3

5

8

6

ЛИАЗ МГ

1

5

2

3

4

ПАЗ-672

23

5

12

23

10

КАВЗ

1

5

2

12

2

УРАЛ-4320

1

5

4

3

3

МАЗ 5334

2

1

2

2

2

РАФ,УАЗ

1

4

2

1

2

ГАЗ 3110

2

2

3

1

1

ГАЗ 2411

1

1

1

1

1

М 2140

2

2

4

1

1

ГАЗ 5201, 52, 5227

2

3

1

2

3

ЗІЛ

3

2

3

5

3

6. Масний пісок

Виробничий підрозділ

Кількість техніки чи об’єктів,

шт

Норма утворення піску масного,

кг

  •  вантажні автомобілі
  •  автобуси

-    легкові автомобілілі

30,0

15,0

15,0

Автозаправочна станції:

  •  пости;
  •  ємності (осереднені значення):  

3

4

10,0

15.0

7. Комунальні відходи

№ варіанту

Коеф. утворення відходу

а

б

в

г

д

Кількість працюючих

545

600

450

300

400

0,3

Площа території вільна від забудови

3,18

2,15

4,23

2,56

3,54

0,012

Площа території під забудовою

2,14

1,2

1,03

2,3

2,1

0,07

8. Фільтри масляні, повітряні та паливні відпрацьовані

№п/п

Тип двигуна

Пробіг за рік, км

а

б

в

г

д

   1

бензиновий

2156050

3256658

2568923

4562356

4155078

2

Дизельний

3124256

1587925

2156234

4512634

3134824

3

Газовий

852364

561256

568912

851264

718776

9. Шини відпрацьовані

Марка автомобіля

Кількість шин

на одному а/м,

nш, шт.

Пробіг а/м до ремонту шин одного

а/м, км,

L1

Сумарний пробіг

а/м

за рік,

La , км

Вага

однієї

шини,

Qш, кг

РАФ, УАЗ

7

35000

30543

9,7

МАЗ 5334

9

65000

14073

56,0

ПАЗ-672

7

80000

25253

36,0

ЗІЛ

7

80000

131662

43,0

Вольво

7

65000

19337

60,0

КАВЗ

5

80000

35015

36,0

ГАЗ 2411

5

85000

664

27,0

ГАЗ 3110

7

35000

50068

36,0

ГАЗ 5201, 52, 5227

7

35000

228379

27,0

М 2140

7

80000

144

100,0

ЛИАЗ-677, ЛИАЗ МГ

5

85000

1779

100,0

ЛАЗ-695; Лаз 52523; Лаз а-171,А-173,а-1413; Лаз 6206,6205

7

70000

182292

51,0

УРАЛ 4320

5

65000

6497

78,0

Ікарус

7

70000

6165

56,0


10. Електроди відпрацьовані

Марка електроду

№ варіанту

а

б

в

г

д

Електроди АНО – 4 та зварювальний дріт

1590,5

1200

1002,6

589,2

862,3

11. Мул карбіду

Коефіцієнт утворення відходу 2%.

Фактично утворено карбіду за попередній рік,кг

а

б

в

г

д

85

52

103

86

45

12.Круги абразивні відпрацьовані та абразивно – металевий пил.

Вид матеріалу

Кількість кругів шліфувальних,

шт

Круги шліфувальні (відрізні)

37

20

16

25

80

13. Металобрухт

Металобрухт визначається за фактичними даними.

Назва запчастин

Кількість, шт

Вага , кг

Вид відходу

Барабани гальмові

2

12,0

Брухт чорних металів

Бак паливний

1

6,0

― // ―

Венець маховика

3

36,0

― // ―

Вкладиші ЗИЛ

11

5,6

― // ―

Вижимні підшипники

4

1,6

― // ―

Підшипники

194

116,4

― // ―

Підшипники важкі

6

30,0

― // ―

Вал первинний

2

56,0

― // ―

Вал проміжний

1

22,0

― // ―

Вал карданний

2

58,0

― // ―

Опора валу

1

5,0

― // ―

Глушник

12

72,0

― // ―

Головка блоку

6

216

― // ―

Диск колеса

13

57,2

― // ―

Диск ведучий

9

36,0

― // ―

Двері

3

50,0

― // ―

Круги  відрізні

105

52,5

― // ―

Комплекти клапанів

10

16,0

― // ―

Крестовина

4

2,8

― // ―

Шестерні

6

15,0

― // ―

Хомути

150

2,0

― // ―

Ротор

2

15,0

― // ―

Кільця поршнів

4

2,4

― // ―

К-т поршнів

6

10,8

― // ―

Корзина  зчеплення

3

13,2

― // ―

Крило

1

8,0

― // ―

Лонжерон

3

15,0

― // ―

Накінцевник

4

3,0

― // ―

Напіввісь

2

2,0

― // ―

Ціпок УРАЛ

1

10,0

― // ―

Кришка стартера

3

3,0

― // ―

Крім того,  підприємство АТП провело списання відпрацьованих автобусів(100 тонн)

Лом кольорових металів:

- бронзи                 - 381,53 кг = 0,382 т( клас небезпеки –III );

- алюмінію            - 1624,12 кг=1,624 т( клас небезпеки –III) ;  

- мідь                     - 3,5 кг       = 0,004 т; ( клас небезпеки –III );

- свинець (не акумуляторний) = 0,007 т( клас небезпеки –II ).

Стружка чорних металів Відходи стружки чорних металів, визначені за матеріалами інвентаризаційної відомості матеріалів, в залежності від фактичного використання матеріалів чорних  металів, і у попередньому році склали 7,5 тонн. Процент виходу відходів в залежності від складності виготовлення деталі та розміру заготовки прийнято на середньому рівні - 10%

Стружка кольрових металів

Фактично у попередньому році використано матеріалів кольорових металів 1832,2 кг. Процент виходу відходів в залежності від складності виготовлення деталі та розміру заготовки прийнято на середньому рівні - 10% ( Справочник  токаря. М.:Машиностроение. 1978 г.)

За даними обліку матеріальних цінностей складу кількість брухту чорних металів (круги відрізні, заточні, сверла, ножовочне полотно), утвореного в ході виробничої діяльності на об’єктах становить:

-    металобрухт  -  3,22 тонн ;

 

14 Наждачний папір

коефіцієнт використання = 20 – 30%

Фактично використано наждачного паперу, кг

а

б

в

г

д

70

49

56

30

120

15. Відходи деревини

Вид відходу

Об’єм переробленої деревини, м3, в залежності від варіанту

Щільність деревини, т/м3

Відносна кількість утворення відходів, %

Кускові відходи

а – 55,113

б – 40,8

в – 76,56

г – 45,3

д – 11,21

0,6

18,0

Стружка і тирса

5,0 -7,0

16.Склобою армованого   фактично 623,18кг

17. Відходи азбесту фактично склали

К-т гальмових колодок

3

1,0

Матеріали азбестові відпрацьовані

Накладки гальмові

46

2,5

Матеріали азбестові відпрацьовані

18. Відходи гуми фактично склали

К-т патрубків

5

5,0

Гума технічна

Прокладки

39

2,0

― // ―

К-т прокладок

5

1,0

― // ―

Шланги

44

9,0

― // ―

Патрубки

9

1,0

― // ―

Паси клинкові

10

1,0

― // ―

Ущільнювачі

6

6,0

― // ―

Ремні

80

15,0

― // ―

19. Лом комбінований

Гальмові циліндри

13

4,0

Лом комбінований

Амортизатор

37

75,0

― // ―

Автолампи

334

10,0

― // ―

Катушка  запалювання

8

6,4

― // ―

Кришка розподілювача запалювання

5

2,2

― // ―

Розподілювач запалювання

2

0,6

― // ―

Реле

3

1,2

― // ―

Накладка зчеплення

2

1,0

― // ―

Свічки запалювання

54

10,8

― // ―

Фари

4

10,0

― // ―

Дзеркало

6

4,0

― // ―

20. Шлам від миття автомобілів. На 1 машину в середньому утворюється 90 – 93 кг за рік.(15 тонн)

21.Нафтошлами. На 1 ємність зберігання нафтопродуктів утворюється в середньому 25 кг шламу за рік. (0,1 тонн)

22. Тара скляна від сірчаної кислоти.

Загальна кількість скляної тари  5 бутилів (20-ти літрові).

Вага одного бутлю 8 кг.

23. Тара металева з під фарби

Фарба поставляється у металевих бочках ємністю 200 літрів(4 шт) та у 3 літрових банках (60 шт).

Вага однієї банки 0,3-:- 0.34 гр.Вага бочки=3 кг.

24. Тара скляна з під  оліфи

Придбано та витрачено 18 бут. оліфи.

Тара для оліфи– скляний не зворотний посуд.

Вага однієї бутилки 0,35гр.

     Тара з під розчинника

Розчинник витрачено в кількості 48 літрів. Скляна тара для розчинника ємністю 1,5 літра.

Вага однієї банки 370 гр.

25. Залишки фарб. В середньому 1% на 1 літр.

26. Тара пластикова з під мастил, масел = 52,46 кг.

27. Залишки розчину емульсолу (СОЖ) = 36,26 кг.

2.3  Розрахунки нормативів утворення відходів виробництва і споживання

         Студентам необхідно визначити кількість відходів по видам, які утворилися на даній дільниці за рік.

Акумулятори відпрацьовані в зборі:

- батареї свинцеві відпрацьовані;

- електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьований

Термін служби акумуляторних батарей складає від 24 до 28 місяців або 100000 км пробігу автомобіля.

Маса відходу "Батареї свинцеві відпрацьовані" обраховується за формулою:

,  [тонни],

       де  - вага акумуляторів, що розраховуються як відхід, т;

   nі – кількість акумуляторних батарей і-го типу що заміняються, шт.;

   і – кількість типів акумуляторних батарей, що заміняються, і=1, 2, …, n;

   Gі – маса однієї акумуляторної батареї, кг.

При визначенні нормативу утворення відходу "Електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьований" користуємося формулою:

, [тонни],

       де  - вага електроліту із акумуляторної батареї, що розраховується як відхід, т;

    - об'єм електроліту з одного акумулятора, л;

    - питома вага електроліту, кг/л (=0,4).

Лампи люмінесцентні відпрацьовані

Результати розрахунків утворення кількості відпрацьованих ртутьвміщуючих (люмінесцентних) ламп визначають за даними  фактичного використання ламп в звітному році відповідно з матеріалами інвентаризації.

Кількість ламп, що вводяться в експлуатацію замість відпрацьованих (nвідпр):

nвідпр = nj • (Нбаз/G)

nj - кількість установлених ламп даного типу, шт.;

Нбаз - середньорічна тривалість роботи одної лампи даного типу, годин;

G - середня паспортна тривалість роботи лампи даного типу, годин.

Масла відпрацьовані

Витрати масла  моторного і його відходи розраховуються за наступною формулою:

Q0 =1/1000•К• (Крб•Gб + Крг•Gг + Крд•Gд )• γ, т

 

 де  - кількість масла моторного, що розраховується як відхід, т;

  К – коефіцієнт відпрацьованого масла (К=0,4);

             Кр – коефіцієнт визначення витрати масла: для бензину та газу Крб=0,02; для дизельного палива Крд=0,03;

  Gб – витрати бензину за розрахунковий період, т/рік;

  Gд – витрати дизельного палива за розрахунковий період, т/рік;

             Gг– втрати газового палива, т/рік;

  Γ – питома вага масла (0,92)

На 100 л бензину потрібно 2 л. масел, на дизельне пальне – від 3 л., 40 % яких йде у відхід.

При розрахунку відходу "Масла трансмісійні відпрацьовані" – прийнято коефіцієнт відпрацьованого масла 0,3.

При розрахунку відходу "Масла трансмісійні відпрацьовані" – прийнято коефіцієнт відпрацьованого масла 0,18.

Фільтри масляні, повітряні та паливні відпрацьовані

Розрахунок величини відходу () виконується за формулою:

, т,           (3.5)

   де Lg – пробіг автомобілів з дизельним двигуном, км;

        LK – пробіг автомобіля з карбюраторним двигуном (газовим і бензиновим) км;

Р1 – вага масляного фільтру, кг. При відсутності паспортних даних приймаємо Р1=0,65 кг;

Р2 – вага повітряного фільтру, кг. При відсутності паспортних даних

приймаємо Р2=0,35 кг;

P3 - вага  паливного  фільтру,кг. При  відсутності  паспортних даних приймаємо  Р3 =0.15 кг;   

N – норма пробігу автомобіля для заміни фільтру, км.

При відсутності нормативних даних приймаємо N=7000 км.

Розрахунковий норматив відпрацьованих повітряних фільтрів   за даними 2001 року визначається за формулою:

, т

Розрахунковий норматив відпрацьованих масляних фільтрів за даними 2001 року визначається за формулою.

, т.

Розрахунковий норматив відпрацьованих паливних фільтрів за даними 2001 року визначається за формулою.

, т.  

Шини автомобільні відпрацьовані

Розрахунок утворення відпрацьованих шин слід проводити окремо по кожній із марок автомобіля за формулою і подавати у вигляді таблиці 3.2.

, т,

де  - кількість відпрацьованих шин за рік, т;

     - пробіг автомобіля і-тої марки за рік, км;

     - пробіг автомобіля до зміни шин (дивись норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин), км;

     - кількість шин на автомобілі і-тої марки, шт.;

     - вага однієї шини автомобіля і-тої марки,кг;

     - кількість автомобілів і-тої марки, шт.;

     і – кількість марок автомобілів.

Таблиця 3.2

Марка автомобіля

Кіль-кість а/м, n, шт.

Кіль-кість шин

на одному а/м,

nш, шт.

Пробіг а/м до ремонту шин, км

Сумарний пробіг

а/м  за рік,

La , км

Кількість спрацьованих

а/м шин одним автомобілем за рік, , шт.

Вага

однієї

шини,

Qш, кг

Вага спрацьо-ваних шин одного а/м,

кг

Загальна вага спрацьованих шин, ,кг

одного

а/м,

L1

всіх а/м

і-тої марки, Lш

Примітка* На підприємстві використовуються лише шини з  металокордом

Відходи комунальні змішані

Розрахунок нормативного відходу () виконується за формулою:

, т,         (3.9)

де    – питома вага сміття, т. , =0,3 т/м3;

Va – обсяг утворених відходів,  м3/рік;

1.Обсяг відходів, розрахований від кількості працюючих:

Va = n·k,   м3/рік,     (3.10)

де   n - кількість працюючих.

n = 545 чол.

k – коефіцієнт утворення відходу, k = 0,3 м3 на одного працюючого.

Va = 0,3 · 545 = 163,5 (м3/рік)

Величина відходу  згідно формули (5.7) складає:

0,3 · 163,5 = 49,05 (т);

2.Обсяг відходів розрахований від прибирання території (при площі території вільної від забудови 3,18 га:

0,3 · 3180·0,012 = 11,45 (т);

0,3 – потома вага сміття;

0,012 – коефіцієнт утворення вуличного сміття

3. Обсяг відходів розрахований від прибирання  приміщень При площі під забудовою 2,14 га:

0,3 · 2140·0,07 = 45,11 (т).

Матеріали обтиральні забруднені

Розрахунок кількості матеріалів обтиральних забруднених (масне ганчір’я) розраховується за формулою, тонн,

= ,

де   Uдр – кількість використаного обтирального матеріалу (витрата ганчірки), кг, що йде на обслуговування однієї одиниці техніки,  орієнтовно приймається 5 кг

Uдр =   N · 5 ,

 N  - загальна  кількість автомобільної техніки, шт;

К -  коефіцієнт (норматив) промасленої ганчірки приймається  К = 1,2  (біля 20 % мастил).

Результати розрахунку утворення відходу " Матеріали обтиральні забруднені "

Таблиця 3.3

Виробничий підрозділ

Кількість автомобільної техніки,

шт.

Кількість використаного обтирального матеріалу,

кг.

Утворення  відходу,

тонн.

Разом

Масний пісок

Визначення загальної  кількості утвореного масного піску  на виробничих АТП проводиться із розрахунку норм утворення масного піску:

1) на одиницю автотранспорту:

- на вантажний автомобіль – 30 кг;

- на автобус – 15 кг;

2) на піст АЗС – 10  кг;

3) на резервуари (середньою ємністю  ~ 25 30 тис. літри ) – 15 кг.

За фактичними даними кількість масного піску, утвореного в ході виробничої діяльності окремо за автоколонами,  становить на території  гаражу – 0,15 т;

 Результати розрахункової кількості утворення масного піску зводяться в таблицю 3.4

Таблиця 3.4

Результати розрахунку утворення відходу " Масний пісок "

Виробничий підрозділ

Кількість техніки чи об’єктів,

шт

Норма утворення піску масного,

кг

Кількість  утворення

піску масного,  тонн

Розрахункова

За фактичними даними

Розрахунковий норматив для АТП
  •  вантажні автомобілі
  •  автобуси

-    легкові автомобілілі

Автозаправочна станції:

  •  пости;
  •  ємності (осереднені значення):  

Усього

Електроди відпрацьовані

Розрахунок нормативу утворення відходу "Електроди відпрацьовані" виконуємо за формулою:

, т,     (3.11)

де Q0Ел – вага спрацьованих за звітний період електродів, т;

    m     - загальна вага цілих електродів,  у кг.

    k     - коефіцієнт утворення відходу. При відсутності паспортних даних приймаємо k = 0,2;

                                                                                       

Круги абразивні спрацьовані та абразивно–металевий пил

Розрахунок нормативу утворення відходу   виконується за формулою:

 m = N · 0,25 · K ,                     

де    m  –  залишкова вага відпрацьованих абразивних кругів, тонн;

       N  –  кількість відпрацьованих абразивних кругів, шт;

0,2 – 0,3  – середня початкова вага одного круга, кг (приймаємо 0,25);

К – процент утворення відходу, що коливається в межах від 0,2 до 0,8  в залежності від типу круга та способу його кріплення на станку. В нашому випадку приймаємо К = 0,5.

При обробці металевих поверхонь шліфувальними кругами крім відпрацьованих абразивних кругів утворюється також абразивно–металевий пил. При розрахунку цього відходу приймаємо, що кількість металевого і абразивного пилу (за вагою) у відході однакова.

Розрахунковий норматив утворення відходу "Абразивно–металевий пил" визначається за формулою, тонн,

        ,                 

де     Р  –  загальна вага нових кругів, тонн;   m  –  залишкова вага (утворення) відпрацьованих абразивних кругів, тонн,  і наводиться в таблиці 3.5.(графа 3 – 4)

Таблиця  3.5

Результати розрахунку нормативу утворення відходів “Абразивні круги відпрацьовані” та  “Пил абразивно-металевий ”

Вид матеріалу

Кількість кругів абразивних,

шт

Загальна вага

кругів абразивних,

тонн

Утворення

кругів абразивних,  тонн

Утворення

абразивно-металевого пилу,  

тонн

Відходи деревини

Розрахунок кількості відходів, що утворюються в ході обробки деревини (кругляку, дошки), проводиться, виходячи із об’єму переробленої деревини (Мдер) і  відносної кількості утворення відходів.

Маса переробленої деревини  визначається  як    

Мдер = Vдер  gдер = 55,113 · 0, 6  =  33,07 т/рік,

де   Vдер  - об’єм одержаної та переробленої деревини;

 gдер = 0,6 т/м3  -  щільність деревини.

Відносна кількість утворення відходів деревини згідно “Нормативных показателей удельных выбросов вредных веществ в атмосферу от основных видов технологического оборудования предприятий отрасли” (Харьков, 1991) становить   30-38 %, з них:  13-20 % складають  кускові відходи і   17-18 %  складає  стружка і тирса. Результати розрахунку нормативів утворення відходів деревини зводяться в таблицю 3.6

Таблиця 3.6

Результати розрахунку утворення  відходів “Відходи деревини кускові” та “Стружка і тирса деревини”

Вид відходу

Маса переробленої деревини, тонн

Відносна кількість утворення відходів, %

Норматив утворення відходів деревини, тонн

Кускові відходи

18,0

Стружка і тирса

5,0 -7,0

 

Кускові відходи деревини використовуються населенням для опалення будівель.  Стружка  і тирса деревини вивозиться на міське звалище.

2.4 Розрахунок питомих нормативів утворення відходів

Для розрахунку питомих нормативів утворення відходів необхідно раніш одержані значення нормативно допустимих обсягів утворення відходів основного і допоміжного виробництв віднести до 1000 км пробігу автотранспорту. Питомі нормативи утворення відходів на АТП наведені в таблиці 3.7

Таблиця 3,7

Питомі нормативи утворення відходів для АТП

Назва відходу

Обсяг утворення, т/рік

Коефіцієнт утворення відходу

тонни на1000км.пробігу

(загальний пробіг 7915555км)

1

2

3

2.5 Визначення класу небезпеки відходів.

Відповідно ДсанПіН 2.2.7.029 – 99.

Студенти для відходів, що утворюються у них на дільниці повинні визначити клас небезпеки.

Клас небезпеки відходів визначається виробником відходів або за його дорученням. Визначення класу небезпеки промислових відходів слід здійснювати:

  •  експерементальним шляхом на дослідних тваринах згідно з ГОСТ 12.1.007 – 76 в установах, акредитованих на цей вид діяльності;
  •  Розрахунковим методом, коли установлений фізико – хімічний склад відходів за LD50 або ГДК хімічних речовин у грунті.

Визначення класу небезпеки розрахунковим шляхом.

1.Якщо для конкретного виду промислових відходів розроблено та впроваджено технологію утилізації, знешкодження або оброблення, які призводять до усунення чи значного зменшення негативного впливу відходів на біоценози об’єктів довкілля, насамперед грунту, слід визначати клас небезпеки відходів за LD50

Кі=,

де   Кі - індекс токсичності уожного хімічного інгредієнта, що входить до складу відходу;

     lg (LD50)  - логарифм середньої смертельної дози хімічного інгредієнта при введені в шлунок;

      S  - коефіцієнт, який відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді (за допомогою довідника ....  визначається величина розчинності хімічного елемента у воді у грамах на 100 г води при температурі не вище 250С, яка ділиться на 100 і одержується безрозмірний коефіцієнт S , який знаходиться в діапазоні від 0 до 1;

      F   - коефіцієнт легкості хімічного інгредієнта (за допомогою довідника ....  визначається величина тиску насиченої пари в мм.рт.ст. інгредієнту при температурі не вище 250С, що мають температуру кипіння при 760 мм.рт.ст. не вище 800С, одержану величину ділять на 760 і отримують безрозмірну величину  F,  який знаходиться в діапазоні від 0 до 1;

   Св  - кількість даного інгредієнта в загальній масі відходу, в т/т;

   і   -  порядковий номер конкретного інгредієнта.

Таке обчислення ведуть для кожного інградієнту відходу.

Після розрахунку Кі для інградієнтів відходу, вибирають не більше 3, але не менше 2 ведучих, які мають найменші Кі, при цьому К1 <К2<К3,крім того повинна виконуватись умова 2 К1 > К3.

К∑=

Де К∑ - сумарний індекс небезпеки. Він обчислюється за допомогою 2 або 3 вибраних індексів токсичності, після чого за доп. Таблиці визначають клас небезпеки та ступінь токсичності відходу.

Класифікація небезпеки відходів за LD50

Величина К∑

Клас небезпеки

Ступінь токсичності

Менше 1,3

І

Надзвичайно небезпечні

1,3 – 3,3

ІІ

Високо небезпечні

3,4 – 10

ІІІ

Помірно небезпечні

Більше 10

ІV

Мало небезпечні

При відсутності LD50 для інградієнтів відходу, але при наявності класу небезпеки цих інградієнтів у повітрі робочої зони (ГОСТ 12,1005 – 88) необхідно підставити умовні величини LD50, що ор’єнтовано визначені за показниками классу небезпеки у повітрі робочої зони

Класс небезпеки у повітрі р.з.

Еквівалент LD50

Lg (LD50)

І

15

1,176

ІІ

150

2,176

ІІІ

5000

3,699

ІV

>5000

3,778

2.Враховуючи те, що значна частина небезпечних пром відходів не має впроваджених схем поводження і видаляється методом поховання, тобто може мати безпосередній контакт з об’єктами довкілля, тому для визначення їх класу небезпеки слід застосовувати ГДК їх хім складників у грунті

Кі=,

Визначають як і в попередньому випадку. По К∑ визначають клас небезпеки та ступінь токсичності.

Класифікація небезпеки відходів за ГДК хім речовин у грунті

Величина К∑

Клас небезпеки

Ступінь токсичності

Менше 2

І

Надзвичайно небезпечні

2 - 16

ІІ

Високо небезпечні

16,1 - 30

ІІІ

Помірно небезпечні

Більше 30,1

ІV

Мало небезпечні

Студентам необхідно для кожного з виду відходів, що утворюється у них на дільниці вихначити класс небезпеки.

Наждачний папір відпрацьований

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Сполуки   кремнію

Si C

50 - 30

Целюлоза

[СН2ОН-2НО-3О]n

50 -70

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Карбід кремнію

0,5

-

0

ІV

3,778

Целюлоза 

0,5

-

0

ІV

3,778

Стружка та брухт кольорових металів

Назва речовини (компонента)

Хімічна формула

Масова доля, %

1

2

3

Алюміній

Al

до  40

Бронза

Сплав: Cu, Al, Fe, Ni

50 - 60

Домішки (Si , Fe, Zn)

Si , Fe ,  Zn

до  5,0

Вуглеводні, залишки МОР

C nH2n, група СН оліат Na

до 5,0

Іржа

Fe3O4(FeO · Fe2O3)

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Алюміній

0,42

-

0

ІІІ

3,699

Залізо

0,025

-

0

98600

ІІІ

3,699

Нікель

0,02

-

0

780

І

1,176

Мідь

0,45

-

0

ІІ

2,176

Кремній

0,02

-

0

ІІІ

3,699

Цинк

0,015

-

0

ІІ

2,176

Іржа

0,025

-

0

ІІІ

3,699

Шлам мийки автотранспорту

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Вуглеводні

C nH2n

до 5,0

Механічні домішки

Fe2 O3, Si O2

75,0

Вода

H2O

до 25,0

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Гексан

0,025

-

0,014

ІV

3,778

Толуол

0,025

-

0,057

ІІІ

3,699

Сполуки кремнію

0,37

-

0

ІІІ

3,699

Сполуки заліза

0,38

-

0

ІІІ

3,699

Шлам нафтопродуктів

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Вуглеводні

C nH2n-2

20,0 – 25,0

C nH2n+2

C nH2n

Вода

Н2О

до 70,0

Іржа

Fe3O4(FeO · Fe2O3)

5,0 – 10,0

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Гексан

0,1

-

0,014

ІV

3,778

Толуол

0,1

-

0,057

ІІІ

3,699

Сполуки заліза

0,1

-

0

ІІІ

3,699

Абразивні круги_відпрацьовані

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Карбід кремнію

Si C

50

Карбід бору

B4C

50

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Карбід кремнію

0,5

-

0

ІV

3,778

Карбід бору

0,5

-

0

ІV

3,778

Матеріали азбестові відпрацьовані (відпрацьовані азбестові автозапчастини)

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Азбест

3MgO·2SiO2·2Н2О

95 – 97

Домішки:  

Мідь

Cu

5 - 3

Алюміній

Al

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Азбест

0,95

-

0

ІІ

2.176

Мідь

0,025

-

0

ІІ

2,176

Алюміній

0,025

-

0

ІІІ

3,699

Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Свинець

Pb

23 - 25

Оксид свинцю

PbO

27 - 30

Сульфат свинцю

PbSO4

10

Полімерні матеріали

[-CH2 - CH2 -]n

35 - 40

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Свинець

0,25

-

0

І

1,176

Оксид свинцю

0,3

-

0,0023

І

1,176

Сульфат свинцю

0,1

-

0,0045

І

1,176

Поліпропілен

0,15

-

0

ІІІ

3,699

Поліетилен

0,2

-

0

ІV

3,778

Відходи скла_армованого

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Скло (сплав кремнію)

на основі  SiO2

70 -75

Домішки: сполуки кальцію, натрію,

алюмінію

СаСО3 ,

Na2CO3 · 10H2O.

Al2O3

12 -14

4 -9

2 -4

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Оксид кремнію

0,7

-

0

ІІІ

3,699

Карбонат кальцію

0,12

-

0

ІV

3.778

Гідрокарбонат натрію

0,09

-

6,95

III

3,699

Оксид алюмінію

0,04

-

0

ІІІ

3,699

Лом комбінований

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Пластмаса

-СН2--СН-CnHm -

Масова доля кожного із складових може змінюватись від 1,0 %  до 50,0 %

Глина

Al2O3∙2SiO2∙2H2O

Залізо, алюміній, мідь, цинк

Fe, Al, Cu, Zn

Каучук (поліізопрен)

[ - С5 Н8 -]n

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Поліпропілен

0,2

-

0

ІІІ

3,699

Оксид кремнію

0,1

-

0

ІІІ

3,699

Залізо

0,2

-

0

98600

ІІІ

3,699

Мідь

0,2

-

0

ІІ

2,176

Цинк

0,05

-

0

ІІ

2,176

Алюміній

0,05

-

0

ІІІ

3,699

Каучук

0,2

-

0

ІV

3,778

Масне ганчір’я

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Суміш вуглеводних

C nH2n-2

C nH2n+2

10-15

C nH2n

Целюлоза

[СН2ОН-2НО-3О]n

75 - 80

Оксид кремнію

SiO2

до 5,0

Сполуки заліза

FeO , Fe2O3

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Гексан

0,07

-

0,014

ІV

3,778

Толуол

0,08

-

0,057

ІІІ

3,699

Целюлоза

0,8

-

0

ІV

3,778

Оксид кремнію

0,025

-

0

ІІІ

3,699

Оксид заліза

0,025

-

0

ІІІ

3,699

Електроди  відпрацьовані

Назва речовини (компонента)

Хімічна формула

Масова доля, %

1

2

3

Сталь із вмістом

вуглецю

Сплав Fe-C, що містить

до 80

C< 3

Mn

0,1-0,9

Si

0,2-0,4

P

0,01-0,05

S

0,01-0,04

Зварювальний аерозоль

Mn Fe2 O4

< 20%

Марганець

Mn

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Кремній

0,004

-

0

ІІІ

3,699

Марганець

0,119

-

0

ІІ

2,176

Зварювальний аерозоль

0,09

-

0

І

1,176

Суміш оксидів заліза Fe2O3

0,65

-

0

ІІІ

3,699

Fe3O4

0,1

-

0

ІІІ

3,699

Масла  моторні відпрацьовані

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Суміш вуглеводних

C nH2n-2

97,0

C nH2n+2

C nH2n

Механічні домішки

Si O2

до 1,0

Al2O3∙2SiO2∙2H2O

Вода

H2O

до 2,0

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Гексан

0,48

-

0,014

ІV

3,778

Толуол

0,49

-

0,057

ІІІ

3,699

Сполуки кремнію

0,005

-

0

ІІІ

3,699

Пил абразивно-металевий

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Карбід кремнію

Si C

20

Карбід бору

B4C

20

Сполуки заліза

FeO ,  Fe2O3

60

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Карбід кремнію

0,2

-

0

ІV

3,778

Оксид заліза

0,6

-

0

ІІІ

3,699

Карбід бору

0,2

-

0

ІV

3,778

Фільтри масляні відпрацьовані

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Вуглеводні

C nH2n-2

3,0 – 5,0

C nH2n+2

C nH2n

Целюлоза

[СН2ОН-2НО-3О]n

70,0

Залізо

Fe

до 20,0

Сажа

С

до 5,0

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Гексан

0,025

-

0,014

ІV

3,778

Толуол

0,025

-

0,057

ІІІ

3,699

Залізо

0,2

-

0

98600

ІІІ

3,699

Целюлоза

0,7

-

0

ІV

3,778

Фільтри паливні  відпрацьовані

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Фільтрокартон  (целюлоза)

[СН2ОН-2НО-3О]n

20,0

Пластмаса

-СН2--СН-C6H5 -

70,0

Суміш вуглеводних

C nH2n-2

C nH2n+2

C nH2n

2,0 – 5,0

Залізо

Fe

до 3,0

Сажа

С

до 5,0

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Гексан

0,025

-

0,014

ІV

3,778

Толуол

0,025

-

0,057

ІІІ

3,699

Залізо

0,03

-

0

98600

ІІІ

3,699

Целюлоза

0,2

-

0

ІV

3,778

Поліпропілен

0,7

-

0

ІІІ

3,699

Фільтри повітряні  відпрацьовані

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Фільтрокартон  (целюлоза)

[СН2ОН-2НО-3О]n

65,0

Гума

[ - С5 Н8 -]n

20,0

Залізо

Fe

10,0

Пісок

SiO2

5,0

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Каучук

0,2

-

0

ІV

3,778

Залізо

0,1

-

0

98600

ІІІ

3,699

Оксид кремнію

0,05

-

0

ІІІ

3,699

Целюлоза

0,65

-

0

ІV

3,778

Шини відпрацьовані  з металокордом

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Каучук

[ - С5 Н8 -]n

87,0

Оксиди заліза (корд  металевий)

FeO, Fe2O3

5,0

Сірка

S

0,1

Сажа

C

2,0

Крейда

CaCO3

2,0

Каолін

Al2O3∙2SiO2∙2H2O

2,0

Віскоза

CH2OH

1,9

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Каучук

0.87

-

0

ІV

3,778

Оксиди заліза

FeO

0,025

-

0

ІІІ

3,699

Fe2O3

0,025

-

0

ІІІ

3,699

Лампи люмінісцентні

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

1

2

3

Ртуть

Hg

0,04

Алюміній

Al

1,4

Мідь

Cu

0,14

Нікель

Ni

0,05

Вольфрам

W

0,01

Скло

На основі SiO2 

98,36

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Ртуть

0,0004

-

І

1,176

Оксид кремнію

0,9836

-

0

ІІІ

3,699

Алюміній

0,014

-

0

ІІІ

3,699

Мідь

0,0014

-

0

ІІ

2,176

Нікель

0,0005

-

0

І

1,176

Вольфрам

0,0001

-

0

ІV

3,778

Пісок промаслений нафтопродуктами

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Суміш вуглеводних

C nH2n-2

20-30

C nH2n+2

C nH2n

Пісок

SiO2

80-70

Назва інгредієнту

Маса

Тиск насиченої пари

Розчин-ність

LD50

Клас небезпеки

Lg(LD50)

Гексан

0,15

-

0,014

ІV

3,778

Толуол

0,1

-

0,057

ІІІ

3,699

Оксид кремнію

0,75

-

0

ІІІ

3,699

Електроліт із батарей та акамуляторів відпрацьований

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Кислота сірчана

H2 S O4

30

98

Вода

H2 O

70

Галеніт

PbS

Сульфат свинцю

PbSO4

Відпрацьована гума

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Каучук (поліізопрен)

[ - С5 Н8 -]n

50

Вулканізатор

S

до 50

Наповнювачі

С

Брухт чорних металів

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Сталь із вмістом

вуглецю

Fe

93,0 – 99,0

Сплав Fe-C, що містить С та  домішки:

C< 3

Mn

  7,0 – 1,0

Si

P

S

Cu

Al

Пластикова тара

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Етилен

[-СН2—СН2-]n

Полістирол

[C6H5-СН-СН2-]n

Поліпропілен

[CH3-СН-СН2-]n

Тара металева

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Залізо

Fe

85 – 93

Домішки

Mn, Si, P, S

10 - 5

Солідол

CnH2n

5 - 2

Літол

Тара скляна

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Скло (сплав кремнію)

 SiO2

65 -75

Домішки

(Na2O, CaO, Al2 O3 )

35 - 25

Мул карбідний

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Гідроксид кальцію

Ca(OH)2

> 60

Кальцій вуглекислий

CaCO3

<  15

Інші нешкідливі домішки

<  5

Вода

H2O

< 20

Масла трансмісійні

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Суміш вуглеводних нафти

Вуглеводні

97

C nH2n+2

C nH2n

C nH2n-2

Механічні домішки

Si O2

до 1,0

Вода

Н2О

2,0

Відходи деревини

Назва речовини

(компонента)

Хімічна формула

Масова

доля, %

Концентрація,

мг/л  або мг/кг

1

2

3

4

Целюлоза

[СН2ОН-2НО-3О]n

35 - 55

Домішки:    

Лигнін

                        

                        

20 - 26

Пентозани

[ HOHmO – HOH ]n

30 - 18

Гексозани

HOH - CH2OH - HOH

15 – 0,1

2.6 Коротка характеристика місць тимчасового зберігання відходів

(ДСанПіН 2.2.7.029 – 99)”Гігієнічні вимоги щодо поводження зпромисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення”

Зберігання в залежності від класу небезпеки.

Нафтопродукти з осадами від зачистки ємностей зберігання та відпрацьовані моторні мастила по мірі їх утворення накопичуються в металевій ємності об'ємом 2,0 м3, яка розташована на території складу ПММ, з якої в подальшому  перекачуються  в автобензовози і вивозяться на завод ЗБВ.

Відпрацьовані акумуляторні батареї тимчасово складуються в спеціально-відведеному для них, окремому критому складі акумуляторного цеху, площею 24,6 м2 з бетонованою підлогою. По мірі заповнення складу, вони автотранспортом вивозяться і передаються. 

Відпрацьований електроліт зливається в металеву ємність  V= 2,0м3, яка знаходиться в районі розміщення акумуляторного цеху, частково нейтралізується  а далі, після нейтралізації, вивозиться за межі території підприємства і передається.

Забруднені обтиральні матеріали (промаслене ганчір’я),масний пісок, а також відпрацьовані масляні і повітряні фільтри тимчасово накопичуються в металевому контейнері. В подальому автотранспортом вивозяться на міське звалище, згідно з дозволом, виданим міською СЕС.

Відпрацьовані шини накопичуються на відкритому майданчику з бетонованим покриттям площею 125,6 м2. По мірі накопичення, вони вивозяться автотранспортом і передаються.

Відпрацьовані люмінесцентні лампи тимчасово накопичуються в закритому підвальному приміщенні складу в ящиках . Площа приміщення 6,8 м2. Періодично спеціальним закритим автотранспортом вивозяться.

Брухт чорних і кольорових металів тимчасово зберігається на відкритому майданчику з твердим покриттям площею 240 м2. По мірі накопичення металобрухт має вивозитися і передається на утилізацію.

Відходи механооброблення накопичуються в металевому контейнері,  який знаходиться поряд з виробничим корпусом. По мірі накопичення, вони вивозяться.

Спрацьовані абразивні круги зберігаються в металевому контейнері і періодично вивозяться на міське звалище, згідно з дозволом, виданим міською СЕС .

Абразивно – металевий пил накопичується в металевому контейнері разом із абразивними кругами, а потім вивозиться на міське звалище.

Спрацьовані електроди зберігаються в металевому контейнері разом з відходами механооброблення.

Мул карбідний, по мірі утворення, використовується на власні потреби підприємства для підфарбовування бордюрів доріг, відсипок та газонів, а також обмазування стовбурів дерев.

Відходи комунальні змішані (побутові відходи та сміття, змет з території) накопичуються в  контейнері на відкритому майданчику із твердим покриттям. В подальшому вивозяться на міське звалище.

Тара металева з-під фарби використана на АК частково оборотна. Після використання фарби тара зберігається в спеціально відведеному складському приміщенні до наступного наповнення фарбою.

Відходи деревини накопичуються. Кускові відходи деревини використовуються населенням для опалення будівель.  Стружка  і тирса деревини вивозиться на міське звалище

2.7 Рух відходів

Студентам необхідно визначити подальшший напрямок руху їх відходів, куди їх найкраще видалити чи утилізувати.

Привести зведену таблицю, де вказати обсяг утворених відходів на даній дільниці, питомі нормативи, клас небезпеки, місце зберігання на підприємстві, куди далі направляється відхід.

Побудувати діаграми утворення і руху відходів.

Таблицю і діаграму винести на лист.

2.8 Звітність підприємства

Розглянути як складаються форми.

По відходам, які утворюються на дільниці скласти дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів.

Як має звітуватися підприємство у сфері поводження з відходами розкрито на початку 3 розділу.

Технічний паспорт відходу складається на кожен вид відходу і включає:

- Форма подання відомостей про місце утворення відходу.

- Форма подання первинних даних про відхід.

Наводиться номенклатурна назва відходу, назва процесу, в якому утворюється відхід, назва процесу, в якому він утворюється, назва виду економічної діяльності, код відходу за державним класифікатором, а також назва та (або) позначення спеціального класифікатора чи іншого документа, що відносить відходи до певних класів, груп або переліків. Крім того зазначається код (шифр, порядковий номер) відходу за спеціальною класифікацією, назва та (або) позначення НД на відхід, а також кількісні показники утворення відходу (одиниця вимірювання та величина показника).

- Форма подання характеристики відходу.

У даному елементі паспорту наводяться показники відходу, його порядковий номер або код та одиниця вимірювання, можливі методики визначення показника відходу, передбачувані значення, використана методика визначення, враховані чинники впливу та визначення показника (найменування чинника, одиниця вимірювання, значення чинника), фактичні значення даного показника відходу (мінімальне, номінальне, максимальне), а також примітки, де зазначається нормативно-правові документи.

- Форма подання відомостей про наявності та можливості технології перероблення, зберігання, транспортування, утилізації або видалення відходу.

Тут зазначаються відомості про технологію (назва, товарний знак, код технології, НД, патенти, інші джерела), а також утримувач технології (назва підприємства, його адреса, телефон, факс, станція відвантаження, код).

- Вимоги технології до перероблюваних відходів.

Тут зазначається показник відходу, його одиниця вимірювання, методика контролю, а також його мінімальне, номінальне та максимальне значення.

- Кінцеві продукти поводження з відходом за технологією.

У даному елементі паспорту наводиться назва, код кінцевих продуктів поводження з відходами, НД, патент, а також показник продукту, одиниця вимірювання, методика контролю, мінімальне, номінальне та максимальне значення.

- Фактичний обсяг перероблення відходу.

Зазначається фактична кількість переробленого відходу, а також одиниця вимірювання.

Реєстрові карти автотранспортного підприємства

Реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів – це комплексна система збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об’єкти утворення, оброблення та утилізації відходів. Наказом Мінекобезпеки України від 17. 02. 99 затверджена Інструкція щодо складання реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.

Реєстрова карта об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів складається з двох форм:

форма 1 – реєстрова карта об’єкта утворення відходів (ОУВ);

форма 2 – реєстрова карта об'єкта оброблення та утилізації відходів (ООУВ).

Автотранспортне підприємство в даному випадку розглядаємо як об’єкт утворення відходів.

Реєстрова карта складається за матеріалами інвентаризації відходів на підставі всього комплексу наявної інформації, включаючи матеріали виробничої паспортизації відходів, дані прибутково-видаткових документів, дані спеціальних робіт, відомості спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Титульний аркуш реєстрової карти  

На титульному аркуші реєстрової карти зазначається назва об’єкта утворення відходів. На стадії реєстрації на титульному аркуші проставляються номер і дата реєстрації. Крім того, на даному аркуші розташовується погоджувальна відмітка органу Міністерства охорони здоров’я на місці та відмітка про затвердження органом Мінекобезпеки на місці згідно з порядком ведення реєстру, а також підпис керівника об'єкта.

Інформація в реєстровій карті згрупована в розділах I-III. Кожен розділ підписується керівником об’єкта.

 

Заповнення розділу І ”Загальні відомості”

У пунктах 1-6 указуються послідовно: повна назва ОУВ та код за ЄДРПОУ, його підпорядкованість та код за СПОДУ, форма власності та код за КФВ.

У пунктах 7-9 указуються код за КОАТУУ, юридична адреса та телефон (факс), географічні координати основного виробництва, де утворюються відходи.

У пунктах 10-11 вказуються назва основного виду економічної діяльності ОУВ та відповідний код за КВЕД.

У пунктах 12-14 наводиться дата складання реєстрової карти, повна назва організації, що її склала, посада, телефон та прізвище особи, що склала реєстрову карту.

У пункті 15 наводяться дані про загальну кількість відходів, що утворилися на об’єкті протягом звітного року. Дані надаються за остаточним результатом діяльності. Кількість відходів, що зберігається на території ОУВ на момент складання реєстрової карти, включається у показники пункту 15.

У підпункті 15.1 наводяться дані про обсяги утворених відходів за класами небезпеки для здоров'я людей.

У підпункті 15.2 наводиться показник загального утворення відходів Пзув, який розраховується за формулою:

П зув= 5000*м1 + 500*м2 + 50*м3 + 1*м4,                                 (3.19)

де м1,м2,м3,м4 – це величини (в умовних одиницях), які за значеннями дорівнюють кількості утворених відходів за класами небезпеки для здоров'я людини, що наведені у відповідних колонках таблиці підпункту 15.1.

У підпункті 15.3 наводиться показник питомого утворення відходів, який обчислюється за формулою:

П пув= П зув/Д,                                                          (3.20)

де Д – це та додана вартість (у тисячах грн.), що створена виробництвом та наданням послуг, внаслідок чого і утворилися відходи, що включені до показника П зув.

Заповнення розділу ІІ”Характеристика відходів”.

У розділі ІІ наводяться відомості про види відходів, що утворюються на данному ОУВ, на які власник об'єкта повинен одержати ліміти на утворення та розміщення.

Кількість заповнених примірників розділу ІІ має дорівнювати кількості згаданих видів відходів.

У пунктах 1,2 наводиться назва відходів та відповідний код за КВ. У разі неможливості точного зарахування данного виду відходів до тих назв, що пропонує КВ, вказується назва групи КВ найнижчого рангу, до якої даний вид відходів можна зарахувати, та відповідний код.

У пункті 3 вказується назва виду відходів, під якою вони подавалися у формах статистичної звітності, у лімітах та дозволах Мінекобезпеки або яка використовується у заводських технологічних документах.

У пунктах 4-5 наводиться назва та код за КВЕД виробництва, в якому утворилися відходи. Цей код може не збігатися з назвою та кодом усього підприємства.

У пункті 6 шляхом закреслення клітинки вказується клас небезпеки відходів для здоров'я людей, який визначається у відповідності до чинних нормативних документів.

У пунктах 7 та 8 указується назва та код групи токсичних відходів згідно з додатком Ж до КВ.

У пункті 9 шляхом закреслення відповідних клітинок указується на наявність у відходах тих чи інших небезпечних властивостей згідно з додатком Г до КВ.

У пункті 10 указуються назви, коди та вміст (у відсотках) небезпечних складників відходів. Назва та коди (С01-С85) наводяться за додатком В до КВ.

У пункті 11-12 шляхом закреслення відповідної клітинки вказується тип та агрегатний стан відходів. При заповненні пункту 12 слід керуватися додатком Б до КВ.

У пункті 13 для відходів, що містять мінерали, вказуються назви мінералів та вміст у відсотках.

У пункті 14 для горючих відходів указується їхня теплотворна здатність у ккал/кг.

У пункті 15 вказується хімічний склад відходів. Наводяться обов'язково дані про вміст компонентів, що визначають ступінь небезпеки відходів.

У пункті 16 наводяться кількісні (у тоннах) показники утворення данного виду відходів та поводження з ними.

Для прикладу, даний розділ заповнений для відходу „Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані”.

Заповнення розділу ''Заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів''

У пункті 1 цього розділу вказується обсяг коштів, що спрямовані на заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів (пункт 1.1), зменшення ступеня їхнього негативного впливу на довкілля (пункт 1.2) та збільшення обсягів їхньої утилізації та оброблення.

У пункті 2 подається короткий опис ужитих заходів у довільній формі.

У пункті 3 вказується, у якому році очікується ефект від ужитих заходів.

У пункті 4 наводяться кількістні показники обсягів утворення відходів на даному ОУВ за роками та за класами набазпеки для здоров'я людини.

Реєстраційні бланки автотранспортного підприємства

На базі Технічних паспортів відходів та реєстрових карт підприємства, установи та організації усіх форм власності зобов’язані складати реєстраційні бланки на кожен вид відходу.  При заповненні реєстраційного бланку  вказується назва підприємства, назва технологічного процесу, в якому утворився відхід, назва відходу. Крім того наводиться дата реєстрації відходу в екологічному паспорті підприємства, а також, якщо припинено утворення відходу, то наводиться дата припинення. Зазначають дату доопрацювання паспорту, а також дату віднесення відомостей про відхід до бази даних інформаційної екологічної системи, якщо останні мали місце.

Для прикладу реєстровий бланк наведений для відходу„Батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані”.

Ліміт на утворення та розміщення відходів

Підприємство, установа чи організація не може вести будь-яку діяльність пов’язану з утворенням відходів без одержання лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Ліміт на утворення відходів розраховується на підставі нормативів утворення для кожного виду відходів за класами їх небезпеки і має дорівнювати сумарному обсягу відходів, розміщених на своїй території та переданих іншому власнику. Вище згаданий ліміт не може перевищувати нормативно допустимих обсягів утворення відходів. Якщо останнє мало місце, підприємство згідно статті 42-е) Закону України „Про відходи” несе дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Норматив утворення відходів визначається технологічним регламентом на підставі питомих показників утворення відходів.

Місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекобезпеки на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 5 грн. за рік, та власники побутових відходів, які мають договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Органи Мінекобезпеки на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Власники відходів, які утворюють та розміщують відходи на своїй території до 1 червня поточного року подають до органів Мінекобезпеки на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році. До заяви додаються:

- проект ліміту на утворення та розміщення відходів;

- довідка про наявність спеціально відведених в установленному законодав-ством порядку місць чи об'єктів розміщення відходів;

- відомості про склад і властивості відходів що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

- довідка про нормативно допустимі обсяги утворення відходів;

- довідка про питомі показники утворення відходів;

- довідка про наявність потужностей з утилізації відходів;

- копія договору (контракту) на передачу відходів іншим власникам;

- довідка про обсяги токсичних відходів та обсяги утворення, використання та поставку відходів як вторинної сировини і відходів виробництва за поточний рік;

- висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами;

- інформація стосовно розміщення відходів, накопичених за попередні роки;

- наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

- звіт про виконання планових заходів у сфері поводження з відходами за попередній рік;

- перспективний план заходів у сфері поводження з відходами, спрямований на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.

 Органи Мінекобезпеки на місцях розглядають заяви і до 1 липня видають дозволи на розміщення відходів або надсилають власникам повідомлення з викладенням причин відмови у видачі дозволів, встановлюючи термін повторного подання необхідних документів.

На підставі одержаних дозволів власники відходів готують скориговані проекти лімітів на утворення та розміщення відходів і до 1 вересня поточного року подають їх на погодження органам Мінекобезпеки на місцях.

Дозвіл набирає чинності після затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів.

 Проекти лімітів на утворення та розміщення відходів розглядаються органами Мінекобезпеки на місцях, які погоджують або відхиляють їх протягом двох тижнів. У разі відхилення пректу ліміту власникові відходів надсилається лист з викладенням причин відхидення та встановлюється термін повторного розгляду.

Погоджені проекти лімітів на утворення та розміщення відходів органи Мінекобезпеки на місцях передають на затвердження обласній державній адміністрації.

Ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на 1 рік і доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року. У разі утворення відходів, що перевищують обсяги затверджених лімітів, власник відходів повинен одержати на них окремий дозвіл.Ввідповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне затвердження або незатвердження лімітів утворення та розміщення відходів несе власник відходів. Контролює Мінекоресурсів на місцях.

Міністерство екології та природних ресурсів України

Державне управління екології та природних ресурсів в Полтавській області

36000 м. Полтава, вул. Зигіна 1                                                              тел. 7-28-03

 

Дозвіл

на розміщення відходів у 2002 році

(без ліміту не дійсний)

№22152                                                                                         від 01.07.2001р.

Дійсний з 01.01.2002                     до 31.12.2002р.

Дозвіл видано                                    Відкрите акціонерне товариство

„Автотранспортне підприємство”

Код власника відходів                                  03118311

Код території                                                  5310137000

Адреса                                                             м. Полтава, вул. Спаська, 4/15

Начальник держуправління                                   

 

Перелік і кількість для розміщення відходів

№

Найменування відходу

Клас небезпеки

Код

Кількість, т

Місце розміщення

1

Відпрацьовані ртутні лампи, шт

1

1.19.04

100

2

Відпрацьований акумулятор-ний свинець

1

1.16.05

5,10

3

Відпрацьований розчин електроліту

2

1.43.00

2,00

4

Відпрацьовані нафтопродукти

2

1.12.00

10,00

5

Відпрацьовані маслофільтри

3

1.13.00

0,10

звалище

6

Масне ганчір’я

3

1.13.00

0,10

звалище

7

Масний пісок

3

1.13.00

0,15

звалище

8

Відпрацьовані автошини

4

31,67

9

Відходи, м3:

  •  від прибирання території
  •  від прибир. вироб. приміщ.
  •  від працюючих

4

267,00

звалише

10

Брухт чорних металів

3

80,00

11

Стружка чорних металів

3

0,75

12

Тирса

4

1.39.28

0,50

звалище

13

Шлам мийки автомашин

3

15,00

14

Нафтошлами

3

1.13.00

0,10

Підпис виконавця           


ЛІМІТ №22152

на утворення та розміщення відходів на 2005 рік

ліміт без дозволу не дійсний

Відкрите акціонерне товариство „Полтавське автотранспортне підприємство”

Продук-ція, що випуска-ється

Річний обсяг проду-кції в одини-цях виміру

Код, найменування групи і виду відходу

Класнебезпе-ки

Обсяг накопи-чення на 1 січня 2001 р.

Норма-тивно-допус-тимий обсяг утворе-ння відхо-дів, т/рік

обсяг утилізації відходів, т/рік

Обсяг розміщення відходів, т/рік

Ліміт на розмі-щення відхо-дів, т/рік

Ліміт на утворе-ння відхо-дів, т/рік

Утилізо-вано власни-ком на своїй терто-рії

Передано іншому власни-ку на утиліза-цію

На своїх об’єк-тах

На об’єктах ін-шого влас-ника

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Відпр. ртутні лампи, шт.

1

5

100

100

Відпр. акумуляторний свинець

1

5,1

5,1

Відпр. розчин електроліту

2

1,8

2

2

Відпр. нафтопродукти

2

12,44

10

10

Відпр. маслофільтри

3

0,1

0,1

0,1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Масне ганчір’я

3

0,1

0,1

0,1

Масний пісок

3

0,15

0,15

0,15

Відпрацьовані автошини

4

9,4

31,67

31,67

Відходи:

  •  від прибир. території
  •  від прибир. вироб. приміщень
  •  від працюючих

4

267

267

267

Брухт чорних металів

3

80

80

Стружка чорних металів

3

0,75

0,75

Тирса

4

0,5

0,5

0,5

Шлам мийки автомашин

3

15

15

15

Нафтошлами

3

0,1

0,1

0,1

Начальник держуправління екоресурсів        


Статистична звітність автотранспортного підприємства

Відповідно до статті 17-г) та 26 Закону України „Про відходи” підприємства, установи та організації усіх форм власності зобов’язані подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами у встановленому порядку. Як зазначається у Постанові [  ], державна статистична звітність про відходи ведеться за встановленими уніфікованими формами відповідно до [  ], та номенклатурою відходів.

Підприємства заповнюють форми державної статистичної звітності на підставі документів первинного обліку і подають їх в установленому порядку територіальним органам державної статистики та відповідним органам виконавчої влади.

Основними формами статистичної звітності про відходи є:

- форма 1-токсичні відходи „Звіт про утворення, використання та знешкодження токсичних відходів”(річна);

- форма 3-МТП ”Звіт про залишки та витрати матеріалів”(піврічна);

- форма 4-МТП ”Звіт про залишки і використання палива та паливно-мастильних матеріалів”(квартальна);

-  форма 14-МТП „Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва”(піврічна).

Згідно [  ], державна статистична звітність про небезпечні відходи ведеться за окремою формою. Реєстр звітних статистичних одиниць, що повинні складати звіти про небезпечні відходи, формується органами державної статистики за поданням Мінекобезпеки.


3. Будівництво, експлуатація та рекультивація полігону ТПВ у місті ...

Вихідні дані

Термін експлуатації = 20 років

Факична виділена площа під полігон по варіантах

№ п/п

Назва міста

Площа,га

№ варіанту для вибору складу грунту

1

Бердичів

10

2

Бердянськ

50

3

Київ

45

4

Кременчук

20

5

Полтава

20

6

Комсомольськ

5

7

Севастополь

30

8

Житомир

25

9

Запоріжжя

35

10

Дніпропетровськ

45

11

Дніпродзержинськ

15

12

Івано – Франківськ

15

13

Ровеньки

5

14

Кривий Ріг

33

15

Донецьк

40

16

Красноармійськ

6

17

Краматорськ

7

18

Миколаїв

25

19

Одеса

35

20

Охтирка

6

21

Бориспіль

54,3

22

Тернопіль

15

23

Вінниця

20

24

Суми

20

25

Євпаторія

14

26

Сміла

8

27

Ялта

10

28

Ужгород

10

29

Черкаси

20

30

Херсон

20

31

Білгород - Дністровський

5

32

Харків

45

33

Горлівка

20

Склад грунту та глибина залягання грунтових вод на виділеній ділянці

№ варіанту

Глибина залягання грунтових вод

Склад грунту на виділеній ділянці

а

3,5

До 2 м – легкі суглинки,

Далі – важкі суглинки

б

3

Важкі суглинки

в

5,5

До 2 м – піщані грунти,

Далі – легкі суглинки

г

4

Легкі суглинки

д

3,8

Піщані грунти

2.1 Вибір ділянки під полігон

Полігон повинен міститися на відстані від кордонів житлової забудівлі не менше ніж на 500 м. (СЗЗ), від аеродромів – не менше 10 км, від автодороги – не більще 500 м .

Для розміщення полігонів використовують відпрацьовані кар’єри глини, піску, каменю, яри, балки, закриті шахти. Полігони ТПВ не повинні забруднювати зони масового відпочинку, водосховища, ставки, підземні води. Грунтові води повинні знаходитися на глубині не менше 2 м. від полігону. Ділянки з виходом ключів виключаються.

Для полігонів можна використовувати земельні ділянки несільськогосподарського призначення, не придатні для с/г і промислового виробництва.

Слід використовувати ділянки, розміщені з підвітряного боку по відношенню до селітебної зони населених пунктів і промислових підприємств, а також розташовані за рельєфом нижче міської території і водосховищ. Стік грунтових вод повинен бути направлений у протилежний бік від міста, зон відпочинку, населення і водозабору.

Вибір ділянки під полігон є відповідальним рішенням і проводиться в декілька етапів. На першому етапі за даними геологічного обстеження намічають зони залягання водоупорних грунтів з низьким стоянням грунтових вод, потім відбирають ділянки під полігон. На заключному етапі проводять порівняння з санітарно-гігієнічними, техніко – економічними, гідрогеологічними показниками ділянок і роблять остатичний вибір місцеположення полігону.

2.2 Інженерна підготовка

Оскільки основа по гідрогеологічних, і інженерно-геологічних умовах відпрацьованого піщаного кар’єру не придатна для спорудження полігона ТПВ без додаткових інженерних заходів, пропонується 5 варіантів протифільтраційних екранів для захисту дна і бортів кар’єру від проникнення води і можливого фільтрату в грунтові води, в тому числі:

-екран глиняний  - найбільш простий, надійний і довговічний. Його застосування є найбільше економічним. Глина для екрану непорушеної структури повинна мати коефіцієнт фільтрації не менше 0,0086 м/добу (1,0x10 см/с) При використанні глини в екрані вона ущільнується шарами із зволоженням до оптимальної вологості. Товщина шару глини не менше 0,5 метра, при цьому верхній шар товщиною 0,2 метра обробляється гербицидами для запобігання руйнування верхнього шару кореневою системою рослин.

-екран із полімер бетону, товщиною 0,16 м, який має підвищену щільність бетону (Кф<0,001 м/добу), тріщиностійкість, морозостійкість і стійкий до дії агресивного середовища. Як основа може бути піскоцементна суміш товщиною 15см.

-екран бетоно-плівковий - в ньому бетон виконує захисні функції, а плівка протифільтраційні. Бетонні плити товщиною 0,16 м вкладають на захищену від пошкодження плівку.

-екран асфальтополімербетонний  конструктивно виконується двома шарами на основі із грунту, обробленого бітумом товщиною 0,15 метра. Відмінність звичайного асфальтобетону від асфальтополімербетону полягає в тому, що асфальтополімербетон виготовляється на модифікованому в’яжучому, яке складається з бітуму з добавленням каучуку або других полімерів в кількості 10-20% від маси бітуму.

-екран з поліетиленової плівки  конструктивно складається із спланованої та обробленої на глибину 0,2 метра гербіцидами основи із однорідного грунту. На поліетиленову плівку, яка стабілізована сажею, укладається захисний шар із дрібнозернистого грунту не менше 0,5м.

Студенти в залежості від складу грунту та залягання грунтових вод вибирають захисний екран.

Для відведення атмосферної і паводкової води по периметру полігона необхідно влаштовати нагірну канаву.

Для збирання фільтрату в перші 10 років експлуатації полігона необхідно влаштування дренажної системи для його збирання і насосної станції перекачування (рециркуляції) фільтрату на заізольовані шари ТПВ через стальні перфоровані труби.

Конструкція дренажної може бути прийнята в двох варіантах:

- із застосуванням збірних залізобетонних лотків перерізом 0,5 х 0,3 м, які перекриті залізобетонними плитами з отворами та засипані щебенем на висоту 0,5м;

- із азбоцементних перфорованих труб діаметром 200 мм, які вкладені на бетонну основу і засипанні щебенем висотою 0,5 м.

Насосна станція працює в автоматичному режимі в залежності від рівня фільтрату в приймальному резервуарі.

Навкруги території полігона в першу чергу будівництва необхідно влаштовувати огорожу висотою 1,8 метрів. Мета влаштування огорожі - не допустити появи на території полігона людей, тварин, виключити можливість випадкового виникнення пожежі.

Зовнішнє освітлення полігона здійснюється прожекторами, які встановлюються на мачтах. Освітлення робочих карт складування вмикають у весняний та осінній періоди в другу зміну, взимку - на більш тривалий час. Висота мачт 16-20 метрів.

З метою постійного спостереження за змінами гідродинамічного і гідрогеохімічного режиму ґрунтової води на ділянці полігона ТПВ як до будівництва, так і під час експлуатації необхідні виміри рівня ґрунтової води і аналіз змін її хімічного складу. Для нього необхідно передбачити контрольні свердловини. Глибина свердловин на 0,2 – 0,5 м. нижче рівня ґрунтової води. Свердловини необхідно закрити металевими кришками, що виключає випадкове їх забруднення.

2.2 Розрахунок площі полігону

2.1.1 Розрахунок проектної місткості полігону

Розрахунковий термін експлуатації = 20 років.

Місткість полігону розраховується для обгрунтування необхідної площі дільниці складування ТПВ.

Місткість полігону ET на розрахунковий  термін знаходять за формулою

ЕТ= ((У1+У2)∙(Н1+Н2)∙Т∙К2)/4∙К1

Де У1,У2 – питомі річні норми накопичування ТПВ за обсягом на перший і останній роки експлуатації, м3/чол.∙ рік;

Н1, Н2 – кількість жителів, які обслуговуються полігоном на перший (заданий) і останній роки експлуатації (розраховується), чол.

Т – розрахунковий термін експлуатації полігону, роки (в середньому 20 років);

К1 – коефіцієнт, який враховує ущільнення ТПВ у процесі експлуатації полігону на увесь термін Т (таблиця 3.1)

К2 – коефіцієнт, який враховує обсяг зовнішніх ізолюючих шарів грунту (проміжний і останній – таблиця 3.3);

Кількість жителів, які обслуговуються полігоном в останній рік експлуатації Н2 визначається з таблиці 1.13:

Н другого року=300 тис. (чисельність населення міста)*1,03=309тис.чол

Н третього року = 309 тис. чол.*1,03 = 318,3 тис. чол

.......

Н двадцятого року = Н дев’ятнадцятого року*1,03 = ...

Тоді У1 розраховується:

У1 = Qр/Н1

Де Qр – кількість ТПВ, які підлягають виведенню протягом першого року експлуатації, м3 (таблиця 1.8 );

У2 знаходимо за формулою:

У2 = У1*1,805 (м3/чол. рік)

Де 1,805 – середній коефіцієнт зростання ТПВ за 20 років.

Приймаємо висоту (глибину) полігону в залежності від чисельності населення міста, а також виділеної площі під полігон.

Висоту підбираємо по таблиці 3.3, приблизно по виділеній площі під полігон.

Таблиця 3.1

Значення коефіцієнта К1 при різній масі ущільнюючого бульдозера або катка

Маса бульдозера або катка, тонн

Повна проектована висота полігону

К1

3-6

20 ... 30

3,0

12-14

Менше 10

3,7

12-14

20 ... 30

4,0

20-22

50 і більше

4,5

Примітка, Використовуємо бульдозери масою 12 – 14 тонн

Коефіцієнт К2, що враховує об’єм ізолюючих шарів грунту в залежності від загальної висоти полігону, знаходять по таблиці 1.3

Таблиця 3.2

Значення К2 , який враховує об’єм ізолюючих шарів грунту.

Загальна висота, м

5,25

7,5

9,75

12-15

16-39

40-50

Більше 50

К2

1,37

1,27

1,25

1,22

1,20

1,18

1,16

Якщо для забезпечення робіт із проміжної і залишкової ізоляції використовується грунт полігону, який розробляється, то К2=1

Таблиця 3.3

Орієнтовочна площа ділянки складування полігону на розрахунковий термін експлуатації = 20років.

Середня чисельність населення, що обслуговується, тис. чол

Висота складування ТПВ, м

12

20

25

35

45

60

50

6,5

4,5-5,5

-

-

-

-

100

12,5

8,5

6,5-7,5

-

-

-

250

31

21

16

11,5-13,5

-

-

500

61

41

31

23

16,5-20

-

750

91

61

46

34

26

-

1000

121

81

61

45

35

27-32

Необхідну площу дільниці складування (Фус) встановлюють за формулою

Фус=3∙Ет/Нп∙10000, га,

Де 3 – коефіцієнт, що враховує закладення зовнішніх відкосів 1:4;

Нп – висота складування ТПВ (глибина полігону), м.

Необхідну площу полігону (Ф) знаходять за формулою

Ф=1,1∙Фус+Фдоп, га,

Де 1,1 – коефіцієн, що враховує смугу навколо дільниці складування;

Фдоп – площа дільницігосподарської зони і майданчики мийки контейнерів

Приймаємо Ф доп=1 га.

Фактичну місткість полігону визначають в залежності від конкретно відведеної площі на плоскому рельєфі, байраку, відпрацьованому кар’єрі тощо. Підбираємо розміри і на плакаті подаємо план і розріз полігону. Визначаємо 4 карти, і додаткові приміщення.

2.1.2 Розрахунок фактичної місткості

Полігон проектується на плоскому рельєфі. Фактична відведена площа із вихідних даних. В тому числі 0,6 га на під’їздну дорогу від автомагістралі. 4 – 5% від загальної площі на господарську частину

Реальний участок в проекті має прямокутну форму довжиною ..., шириною ... (задаємо). Висота полігона Н уточнюється за умови закладання укосів 1:4 і необхідності мати верхню площадку, розміри якої забезпечать нормальну роботу сміттєвозів та бульдозерів:

Н = Ш : 8 – н                                           

де Ш – ширина ділянки складування, наприклад Ш = 265 м.;

8 – подвійне закладання відкосів (4*2);

н – показник зниження висоти полігона, який забезпечує оптимальні розміри верхньої площадки, м., тоді визначаємо:

Мінімальна ширина верхньої площадки (Шв) визначається подвоєним радіусом розвороту сміттєвозів і умови мінімального наближення сміттєвозів до відкосу 10м.

Шв = 9·2+10·2 = 38м

Приймаємо Шв = 40м.

Показник зниження висоти

н = 40:8 = 5м.

Висота полігона

Н = 265:8 – 5 = 28 м. Приймаємо з ущільненням Нущ =14 (розділено на 2)

Фактична місткість полігона з врахуванням ущільнення (надземна частина):

,м3                               

де С1 і С2 – площі основ і верхньої частини.

 Основу ми прийняли на початку (ширину*довжину) =С1

Довжина верхньої площадки:

Доснови – Нущ*8

680 - 14·8 = 568 м.

680 – довжина верхньої площадки

8 – подвійне закладання укосів

Ширина верхньої площадки:

265 - 14·8 = 153 м. (відповідно)

Тоді фактична місткість:

            

Потреба в ізоляційному матеріалі визначається:

Вг = Ву(1 – 1/К2)

Для ізоляції Ву =1830470 м3 ущільнених ТПВ потрібний грунт в об’ємі Вг. К2 визначили раніше.

Середня проектуєма глубина котловану в основі полігону визначається:

Нк=(1,1*Вг)/С1

1,1 – коефіцієнт, який враховує відкоси

С1 – див. раніше (площа основи котловану)

Розбиваємо площу котловану на 4 черги (довжину основи/2 * ширину основи/2)

Кожна із цих черг експлуатується з урахуванням вкладки 5 робочих шарів ТПВ (2 м ТПВ і 0,25м грунта).загальна висота: Нзг=2*5+0,25*5.

У тому числі над поверхнею землі: Нзг – Нк

Об’єм котловану однієї черги визначається: Вг/4

2.1.3  Організація і технологія складування

Організація  робіт по  складуванню  ТПВ  передбачає такі  основні процеси: приймання, складування, ущільнення, ізоляцію ТПВ.

Облік ведеться по об’єму в неущільненому стані. Відмітка про прийняту кількість ТПВ робиться в „Журналі прийому ТПВ”. При заїзді на територію полігона водії здають диспетчеру (другій уповноваженій особі) подорожній лист і одержують направлення до місця розвантаження.

Існує дві основні схеми складування ТПВ на полігонах: складування по схемі вирівнювання (поверхнева засипка) і траншейна. Решта - їх модифікації.

Поверхнева при наявності глубоких відкритих кар’єрів тощо. Траншейна – на рівнинній площадкі.Траншейну схему краще приймати на рівних ділянках з розробкою траншей і використанням грунту, який виймається, для ізоляції раніше вкладених побутових відходів.

Розвантаження сміттєвозів провадиться в місцях, які передбачені технологічною схемою експлуатації полігона.    Щоденно   відводиться   добова карта для складування відходів, яку умовно ділять на дві половини. На протязі дня сміттєвози поперемінно розвантажуються на одну половину карти, а на другій половині вивантажені ТПВ складуються на робочій карті за допомогою бульдозера. Складування ТПВ найкраще передбачати методом "насуву". При такому методі складування виконується знизу вгору. (На день виділяється карта. В одну частину вигружають відходи)

Організація місця розвантаження ТПВ.

Об’єм ТПВ, що приймається у робочої карти за день м3(із 1 розділу/ на 45 – враховується ущільнення, інші методи утилізації (сортування тд))

ТПВ доставляється сміттєвозами, які вміщають 24 м3, кожному сміттєвозу для розвантаження необхідна площа 50*2 м.

Об’єм ТПВ, що розвантажується одночасно Qс=0,125*Qрк,

0,125 – коефіцієнт, визначає мінімальну площу ділянки розвантаження сміттєвозів.

На ділянкі одночасно юудуть розвантажуватися:Qc/24= сміттєвозів

Площа ділянки розвантаження: Sд (м2)=50*кількість сміттєвозів.

Загальна площа ділянки перед робочою картою, де здійснюється розвантаження, складе: Sд*2.(округлити)

Бульдозер згортає відходи на робочу карту, створюючи шар до 0,3 м. За рахунок 12-20 ущільнених шарів створюється вал з похилими укосами висотою 2,0 м над рівнем площадки розвантаження сміттєвозів. Після розрівнювання відходів їх ущільнюють бульдозером. Рекомендована товщина шару визначається необхідністю ефективного ущільнення ТПВ і подрібнення великогабаритних відходів.

Ущільнений шар ТПВ висотою 2м. ізолюється шаром грунту 0,25м. Складування ТПВ на картах, де раніше вони були відсипані, ущільнені і закриті ізолюючим шаром грунту, провадиться не раніше, ніж через 12 місяців.

Влітку необхідно передбачити поливання відходів, які складуються, водою з метою поліпшення ущільнення і ліквідації горіння легких фракцій відходів.

2.1.4 Господарська зона  полігона.

Територія полігона повинна бути поділена на зони (% до  площі  полігона): господарська, складування і знешкодження (визначили раніше).

В господарській зоні полігона розташовуються побутові і виробничі приміщення для експлуатаційного персоналу, будівлі для зберігання і ремонту машин і механізмів, склади інвентаря і ПММ, миття і дезинфекції сміттєвозів, пожрезервуар, інженерні мережі.

Між господарською зоною і зоною складування необхідно залишити санітарну смугу.

Територія  господарської зони повинна мати тверде покриття на проїздах, площадках, влаштоване освітлення, озеленення. В'їзд на полігон передбачається тільки із сторони господарської зони, де провадиться облік і контроль привезених відходів.

В господарській зоні розташовуються такі побутові та виробничі будівлі і споруди:

  1.  Виробничо-побутовий будинок;
  2.  Гараж з ремонтними майстернями;
  3.  Трансформаторна підстанція;
  4.  Газорозподільний пункт зблокований з котельнею;
  5.  Протипожежний резервуар;
  6.  Насосна для перекачування фільтрату;
  7.  Склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ);
  8.  Приміщення для миття сміттєвозів;
  9.  Прохідна.

На виїзді з території полігона дезинфекція коліс сміттєвозів проводиться шляхом їх проїзду через бетонну ванну глибиною 0,3 метра, яка наповнена дезинфікуючими засобами і тирсою. Для приготування дезрозчину (розчин 3% лізолу) поряд споруджується спеціальне приміщення.

Територія господарської зони, як і весь полігон, повинна бути огорожена (висота 1,8 метра).

В виробничо-побутовому приміщенні передбачається чоловічий і жіночий гардероб, душ, сушіння спецодягу, кімната відпочинку і приймання їжі, кімната майстра, кладова.

Гараж з ремонтними майстернями повинен бути розрахований на розміщення і ремонт всіх машин і механізмів, які використовуються на полігоні.

Протипожежний резервуар - підземний із збірних залізобетонних
конструкцій об’ємом 100 мЗ води, виходячи з втрат води на зовнішнє
пожежогасіння 10 л/с.

Розміщення площадок для миття забезпечує в'їзд машин на них без перетинів інших проїздів. Стічна вода від миття сміттєвозів попадає на очисні споруди з бонзомаслоуловлювачем. Після освітлення вода використовується у технологічному процесі.

Для забезпечення теплом виробничо-побутового приміщення, майстерень, нагрівання води для приготування дезрозчнну можна передбачити котельню.

2.1.5 Засоби механізації 

Машини та механізми, якими забезпечується полігон, призначені для виконання технологічних операцій, які виконуються постійно і періодично.

До постійних технологічних операцій відносяться:

-розрівнювання і ущільнення відходів;

розробка і перевезення грунту для ізоляції відходів;

остаточне укладанні, ущільнення до проектної позначки робочого
шару;

укладання шару остаточної засипки.

До технологічних операцій, які виконуються періодично відноситься:

спорудження тимчасових шляхів;

поливання відходів для зменшення запилювання повітря і створення
умов пожежної безпеки;

влаштування водотривкої основи;

збирання і знешкодження фільтрату;

різні роботи па полігоні (прибирання снігу, поливання території,
перестановка сітчатих загорож).

Одними з основних механізмів на полігоні є бульдозери, які виконують такі технологічні операції:

- зсування побутових підходів з місця розвантаження сміттєвозів до
робочої карти;

-розрівнювання побутових відходів тонкими шарами товщиною до 0,3 метра;

подрібнення великих фракцій і ущільнення тонких шарів;

розрівнювання і ущільнення шару ізоляції;

-підготовка ґрунтової основи (в комплексі з другими машинами).

Для таких технологічних операцій, як зсування побутових відходів від місця розвантаження до робочих карт, розрівнювання відходів і шарій ізоляції рекомендується використання бульдозерів ДЗ-42 на базі трактора потужністю 75к.с. (55кВт). Решту операцій необхідно виконувати бульдозерами марки ДЗ-54С на базі трактора потужністю 100к.с.(73,5 кВт), а також Т- 100М3 ( 14т), Т-170 (18т).

Для розробки і транспорту грунта найкраще використовувати екскаватори і автосамоскиди.

Для поливання влітку відходів, що складуються, з метою профілактики від пожеж і збільшення ефекту ущільнення необхідна одна поливально-миюча машина.

Розрахунок необхідних засобів механізації для полігона

При розрахунку необхідної кількості машин використовуються укрупнені показники, виходячи з кількості відходів, які приймаються на полігон, та з врахуванням коефіцієнта їх використання (табл. 2.4 ).

Таблиця 2.4

Види робіт

Тип машин

Норматив оснащення на 100 т.м3 відходів і матеріалу для ізоляції, маш.

Зсування відходів на карту, розрівнювання, ущільнення відходів, розрівнювання шару ізоляції, влаштування і утримання тимчасових шляхів

бульдозер на базі трактора потужністю 115 кВт

0,4

Розробка грунту для ізоляції ТПВ і транспортування його на карти

екскаватор ємність ковша до 0,35 м3

автосамоскид до 5 т.

0,8

1,4

Виходячи з даних  норм  визначимо необхідну кількість  машин для нормальної експлуатації полігона на першу чергу, тобто перші 5 років.

Середній об’єм ТПВ , що вивозяться за перший рік, складає ...  тис. мЗ.

Таким чином кількість необхідних бульдозерів складає:

... /100 х 0,4 =... (приймаємо округлено в середньому близько 2-3 шт.)

Теж, екскаваторів:

... /100 х 0,8 = ... (приймаємо округлено в середньому близько 3 - 5 шт.)

Теж, автосамоскидів:

.../100x1,4 = ... (приймаємо округлено в середньому близько 9 шт.)

З урахуванням того, що на полігон будуть завозити будівельні відходи та інші інертні матеріали необхідна кількість екскаваторів та автосамоскидів зменшиться і становитиме:

- екскаваторів   5 х 0,6 = 3 шт.

- автосамоскидів    9 × 0,6 = 5 шт.

2.1.6 Визначення складу і чисельності персоналу полігону

Полігон поховання ТПВ є підрозділом спецавтотранспорта комунальної служби міста. Штат його залежить від потужності полігону. Склад і чисельність персоналу визначають з таблиці 2.5.

На полігон ТПВ доставляють транспортом спецавтогосподарства і відомчими автомобілями. Вокремих випадках на полігоні проходять поховання слаботоксичних промислових відходів, що зумовлює необхідність вибіркового лабораторного контролю відходів і організації зберігання в лабораторії зразків деяких відходів. У цьому випадку в штат полігона включають посади інженера – хіміка і лаборанта.

Таблиця 2.5

Зразковий склад і чисельність персоналу ТПВ

Штатні посади

Чисельність персоналу в залежності відкількості відходів, що приймаються, тис. м3/рік

Менше 25

25-60

61-120

130-240

250-360

370-500

510-800

810-1500

1501-3000

Начальник цеху

-

-

-

-

-

1

1

1

1

Старший майстер

-

-

-

1

1

-

-

-

-

Майстер

1

1

1

1

2

2

3

4

4

Диспетчер

-

-

-

-

1

2

2-3

3-4

3-4

Інженер-хімік

-

-

-

-

-

-

1

1

1

Лаборант

-

-

-

-

1

1

2

2

2

Машиніст бульдозера

-

-

-

-

-

73

82

82

82

Машиніст каткаущільнювач

1

2

2-3

3-5

5-6

5-6

5-6

5-6

5-6

Машиніст екскаватора

-

-

-

2

2

3

2-3

2-3

2-3

Електрослюсар

-

-

-

1

1

1

1

1

2

Робітники

1

2

3

4

5

6

7-8

7-8

7-10

Сторожова охорона

4

4

4

4

4

4

4

4

4

2.1.7 Основні технологічні операції при експлуатації полігонів

На рисунку 2.2 показані основні технологічні операції, що забезпечують вимоги охорони навколишнього середовища.

Контроль за забрудненням грунтових вод здійснюється за допомогою відбору проб з контрольних колодязів, свердловин, заставлених по периметру полігону. Майстер полігону не менше одного разу в декаду проводить огляд санітарно-житлової зони і організує її очистку.

На території ТПВ забороняється спалення ТПВ. Регулярно очищують нагірні канави, забруднення від яких можуть потрапити в поверхневі води.

Рисунок 2.2

2.1.8 Рекультивація і використання ділянок закритих полігонів

При досягненні проектної позначки укладання ТПВ на полігоні закінчується, полігон закривається. Перед закриттям полігона останній шар відходів закривають ізолюючим шаром грунту. Його товщина визначається з умов наступного використання земельної ділянки.( При використанні для лісопосаджень товщина верхнього ізолюючого шару грунту повинна бути 1 метр, при цьому верхні 0,2 м - родючий грунт.)

В ущільненому шарі ТПВ ідуть мікробіологічні процеси мінералізації і знешкодження, в першу чергу, органічних речовин. За рахунок біотермічних процесів температура в товщі ТПВ поступово піднімається і перевищує 300С. В цей період відбувається інтенсивне виділення газів і зниження вологості. Тому посадки дерев та кущів на рекультивованому полігоні протягом перших 3-5 років необхідно поливати. Використовувати полігон допускається через рік після закриття. Тільки впродовж 15 – 29 років під ізолюючим шаром грунту органічні речовини набувають властивостей культурного шару товщиною 1 – 2 м. Повний розпад ТПВ відбувається по всій глибині через 50 – 100 років.

При рекультивації ділянок полігону, основним заходом є створення ізолюючого шару грунту. Для цього нижній шар до 50% допускається робити з попелу, шлаку ТЕЦ і котелень.

В період рекультивації виконують збір, очищення і утилізацію біогазу, як енергетичного палива. Для цього створюють систему шахт, свердловин і колекторів.

Закриті полігони допускається використовувати під лісосмуги, стадіони, спортмайданчики, луки, ріллю, відкриті склади палива і будматеріалів, відкриті автостоянки тощо, виходячи із даних таблиці 2.6

Таблиця 2.6

Характеристика ізолюючого шару при рекультивації полігону

Види використання дільниці закритого полігону ТПВ

Шар ізолюючого грунту, см

Період між закриттям ділянок полігону і новим використанням, років

Особливі умови

Лісопосадки (береза, тополя, клен)

25

1

Полив посадок перші 3 роки

Зрни відпочинку, лижні гірки

60

1

-

Стадіони, спортивні майданчики і автостоянки без дренажу і підземних комунікацій

100

3

-

Луки і рілля при дрібному оранні

40

1

Полив посадок у засушливі періоди верхні 20 см ізоляції – культурний шар

При глибокому оранні або глибинних корнеплодів до 40 см

60

1

-

Городні культури (овочі, ягоди, фруктові сади)

60

100

15

15

-

-

Відкриті склади палива, будматеріалів і тари харчового призначення

150

3

Ущільнення ТПВ не менше 750 кг/м3

При підготовці до закриття полігону необхідно простежити, щоб у верхньому шарі ТПВ не було великогабаритних відходів і шкідливих для рослин речовин.

Посадку дерев слід провадити не раніше одного року після закриття полігона. В цей період необхідне спостереження - місця осідання підсипати та вирівняти грунтом.

Для захисту укосів полігона від ерозії їх озеленяють безпосередньо після укладання зовнішнього ізолюючого шару захисними насадженнями кущів різних порід.

Для контролю за станом грунту на території закритого і рекультивованого полігона необхідно визначити дві ділянки площею 25 м2 кожна. На них методом "конверта" відбирають зразки грунту з поверхні і через кожні 0,25 м в глибину.

Концентрація хімічно шкідливих речовин в зразках грунту порівнюють з кларком - середнім вмістом цієї речовини в незабрудненому грунті.

Рекультивація знижує вміст токсичних речовин до рівня ГДК в грунті в межах допустимих загально санітарних і транслокаційних показників

2.1.9 Оцінка впливу полігону складування ТПВ на навколишкє середовище

Полігони ТПВ повинні забезпечувати охорону навколишнього середовища за шістьма показниками шкідливості: органолептичному, загальносанітарному, міграційно – водному, міграційно – повітряному і санітарно – токсикологічному.

Органолептичні показники шкідливості характеризують зміну запаху, смаку і харчової цінності рослин, запаху атмосферного повітря, смаку, кольоровості і запаху грунтових і поверхневих вод.

Загальносанітарний показник відбиває в процесі зміни біологічної активності і показників самоочищення грунту прилеглих ділянок.

Фітоаккумуляційний (транслокаційний) показник характеризує процес міграції хімічних речовин з грунту ближніх ділянок і територій рекультивованих полігонів у культурні рослини, що використовуються як продукт живлення і фуражу.

Міграційно – водний показник шкідливості відбиває процес міграції хвмвчних речовин фільтрату ТПВ в поверхневі і підземні води. Міграційно – повітряний показник сумарно характеризує ефект впливу чинників у комплексі.

Студенти виконують оцінку впливу полігону на забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, розробляють заходи по мінімізації впливу ТПВ на навколишнє середовище.

Оцінка впливу забруднюючих речовин фільтрату ТПВ на водні об’єкти

Основа під відходами, що складуються на полігоні, повинна мати шар грунту з коефіцієнтом фільтрації води не більше 10 см/с товщиною не менше 0,5 м.

На полігонах захоронення ТПВ фільтрат створюється як результат просачування через шар відходів атмосферних опадів, грунтових вод, зволоження від надходження оборотної води після миття контейнерів. Для захисту грунтових вод від фільтрату встановлюються протифільтраційні екрани (див. розділ 2.2) Для захисту довкілля на полігонах також найкраще передбачати безстрокову схему використання води, що представлена на рисунку 2.3

Рисунок 2.3

1 Схема збору дренажних вод та вод від мийки контейнерів

2 3

4

 

5

12 11          6        7

10

8            9

1 – проміжна ізоляція

2 – схил

3 – напірний трубопровід

4 – трубопровід стічних вод від мийки контейнерів

5 – водоупорний вал

6 – трубопровід дренажних вод

7- колодязь для прийому дренажних вод

8 – всмоктуючий патрубок

9 – насос

10 – дренажна канава

11 – водоупорна основа полігону

12 – напрямок руху дренажних вод.

За даними Санкт – Петербурзького науково - дослідного центру екологічної безпеки РАН фільтрат містить близько 60 найменувань високомолекулярних екологічних забруднень, які утворюються в наслідок мікробіологічного окислення харчових відходів і безпосереднього їх вилучення водою із маси ТПВ. В таблиці 2.8 наведені склад і концентрації деяких забруднень для яких студенти ведуть облік валового скиду речовин.

Таблиця 2.8

Склад та концентрація органічних забруднень в фільтраті полігону ТПВ

№ п/п

Найменування забруднюючої речовини

Концентрація, мг/дм3, варіанти

ГДК в воді мг/дм3

а

б

в

г

д

1

Циклоксанова кислота

896

800

859

790

900

0,2

2

Метилбензоатна кислота

600

620

580

630

400

-

3

Діметилбензоатна кислота

520

500

450

800

400

-

4

Валеріанова (пентанова) кислота

344

350

350

343

330

0,1

5

Оцетова кислота

320

300

400

300

320

0,01

6

Бензойна кислота

240

250

500

250

300

-

7

Метилбутанова кислота

128

120

125

130

120

-

8

Пропіонова кислота

120

200

220

130

150

-

9

Фенол (карболова) кислота

96

90

100

96

95

0,001

10

Саліцилова кислота

28

30

31

29

28

-

11

Метилкапронова кислота

20

21

20

25

30

-

12

Енантова (гектанова) кислота

20

20

15

20

25

-

13

Дібутіловий ефір

18

18

18

19

20

-

14

Пальмітинова (гексалеканова) кислота

16,4

20

15

16

20

-

15

Хлориди

2300

2200

2800

2500

2300

350

16

Сульфати

До 50

До 50

До 50

До 50

До 50

500

17

Нітрити

300

300

350

500

400

-

18

Аммонійний азот

1400

1400

1500

1200

1500

-

19

БСК

500

560

540

550

520

3,0

20

ХСК

3700

3800

3800

3700

3600

-

Загальні витрати води Qзаг на зволоження ТПВ можна визначити за формулою:

Q заг = (qп*Qдоб*Тз)/ 10000=0,12*Qдоб, м3/рік

Де qп – витрати води на 1 м3 ТПВ, л/м3.

Для розрахунку можна прийняти qп = 10 л/м3;

Qдоб – добовий обсяг відходів, що підлягають зволоженню ( Таблиця 1.8) м3/добу;

Тз – кількість діб за рік, коли відбувається зволоження. Для розрахунку приймають Тз=120 діб.

Валовий скид забруднюючих речовин (Р), наведених у таблиці 2.7 можна визначити за формулою

Р=С*Qзаг/108, т/рік

Де С – концентрація забруднюючої речовини, мг/м3.

Оцінка впливу викидів забруднень в атмосферу від полігонів складування ТПВ

В процесі мікробіологічного розкладу ТПВ відбувається інтенсивне виділення біогазу за перші 5 – 7 років, потім поступово знижується і протягом 20 – 30 років стабілізується. Якщо проект передбачає утилізацію біогазу з метою зниження антропогенного тиску на навколишнє середовище і економії енергетичних ресурсів, то на полігоні повинні забезпечуватися оптимальні умови для мінералізації і знешкодження ТПВ.

Макрокомпопентом газової продукції полігона є метан (СН4 ) - 40-60% і діоксид вуглицю  (СО2) - 30-45%. У вигляді сумішей присутні: молекулярний азот, сірководень, водень і інші з неприємним запахом і токсичні з’єднання.

В анаеробній зоні, де відбувається утворення біогазу, найбільший розвиток знаходять процеси, які протікають у відсутності або при надзвичайно малих парціональних тисках молекулярного кисню. Найбільш важливою причиною виникнення умов у товщі відходів є витіснення повітря водою, через яку кисень дифундує в 10 разів повільніше, ніж у повітрі.

Таке перезволоження, особливо в присутності значної кількості необхідних органічних речовин, сприяє спочатку розмноженню аеробів, які споживають кисень ( О2), а потім анаеробних мікроорганізмів.

Безконтрольна генерація і міграція в товщі відходів на протязі значного часу після закінчення експлуатації полігона приводять до пригнічення зелених насаджень на занятих територіях.

Збір і знешкодження біогазу екологічно необхідні і можуть бути економічно вигідні.

Найбільш оптимальними умовами для виділення біогазу є: вологість – 50-60 %, температура в товщі ТПВ – 40-450С, рН – 6-8. Збільшення вологості небажане, тому що це може привести до інтенсивного вилугування в фільтрат забруднюючих речовин, поступати кисень, понижувати енергетичну цінність біогазу і зменшення його кількості.

При оптимальних умовах за 100 років виробляється 200 – 400 м3 біогазу з 1 тонни ТПВ, в тому числі за перші 10 років більше 50 %. Практично в систему утилізації може надходити 50 % газу, що утворився. Біогаз містить метан – 57,2 – 65,1 % обсягу; СО2 – 30,8-32,7; Н2 – 0,6-2,6; Н2S – 0,2-0,6; N2 – 1,5-2,0; СnНm – 1,1-1,4.

Біогаз є цінним енергетичним ресурсом і після збору та очистки може використовуватися як паливо замість мазуту чи природного газу.

Так, 1 м3 біогазу еквівалентний по теплу 0,5 л мазуту або 0,3 м3 природного газу.

Студенти обчислюють кількість біогазу  (Qбг), що може надходити для утилізації виходячи з річного накоричення ТПВ, використовуючи формулу:

Qбг = 0,05*Пр*qбг, м3

Пр – річне накопичування ТПВ у місті (таблиця 1.8) в тоннах.

qбг – питома норма надходження біогазу в процесі розкладання ТПВ, м3/т. Прийняти qбг=200 м3/т.

Отримане значення Qбг використовують для розрахунку еквівалентних за теплом кількості мастила і природного газу, які можна економити в разі утилізації біогазу.

Для фінансової оцінки ефективності утилізації біогазу необхідно виходити з економії еквівалентної кількості мазуту вартістю 68 – 80 $/т і природного газу – 68 – 80 $/м3.

2.1.10 Розробка і обгрунтування типу конструкції захисних смуг

Студенти розробляють рекомендації, які звичайно могли б використовуватись при розробці містобудівної проектної документації.

Передусім рекомендації слід підкріпити розрахунком екологічних функцій СЗЗ шляхом створення цілісної, територіально – непреривної системи підвищення якості міського середовища за допомогою зелених насаджень. На приміській території, де знаходиться полігон ТПВ, температура повітря на кілька градусів нища, ніж у місті. Тому підбір різноманітних порід кущів і дерев для формування СЗЗ повинен проводитися з метою повного очищення біогазу від токсичних компонентів на приміській території і надходження в місто збагаченого киснем і фітонцидами повітря. Вибір порід зелених насаджень буде досконалішим , якщо скористатися даними таблиці 2.9.

Для покращення санітарно – гігієнічних функцій і підвищення екологічної стійкості СЗЗ, в рекомендаціях слід відобразити можливість створення ніш для розвитку чи відновлення флори чи фауни, характерних для даної природної зони.

Згідно з ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" санітарно-захисна зона повинна бути не менше 500 метрів. Ефективність функції СЗЗ підвищується за рахунок наявності лісного масиву між полігоном та населеними пунктами. Але обгрунтувати розрахунки розмірів площадок СЗЗ з урахуванням якісного складу зелених насаджень у зв’язку з відсутністю нормативних даних практично неможливо. (Найкраще прийняти санітарно-захисну зону 800 м.)

На протязі річної вегетації з 1 м2 поверхні листяної пластинки виділяється така кількість кисню, кг:

  •  Бузок – 1,1
  •  Осина – 1,0
  •  Граб – 0,9
  •  Липа – 0,89
  •  Липа дрібнолистяна – 0,47
  •  Дуб – 0,85
  •  Сосна – 0,81
  •  Клен – 0,65
  •  Ліщини – 0,59
  •  Бук – 0,55

Двадцятирічні соснові насадження площею 1 га поглинають щорічно 9,35т СО2 і виділяють 7,25 т О2.

Звичайно, кисень що виділився частково піде на окислення деяких компонентів біогазу – вуглеводнів, сірководню тощо.

Таблиця 2.9

Породи дерев та кущів, що використовуються для покращення санітарно-гігієнічних умов міста

№ п/п

Породи дерев та кущів

Підвищують рівень іонізації повітря

Найбільш газостійкі породи

Газопоглинаючі властивості, мг/100г сухої маси

1

Акація біла

+

-

-

2

Акація жовта

-

+

-

3

Береза бородавчаста

-

+

69,5

4

Береза пушиста

-

-

81,5

5

Бузина червона

-

-

-

6

В’яз гладкий

-

+

-

7

Дерен білий

-

+

-

8

Дуб черешчатий

+

+

-

9

Смерека колюча

-

+

14,5

10

Смерека звичайна

+

-

-

11

Жимолость татарська

-

-

-

12

Верба біла

+

+

79,5

13

Верба коз’я

-

+

77,0

14

Клени

-сріблястий

+

+

-

-гостролистний

-

+

34,0

-татарський

-

+

24,5

15

Калина звичайна

-

+

-

16

Липа

-крупнолистна

-

+

74,0

-дрібнолистна

-

-

74,0

17

Лохи

-сріблястий

-

+

-

-вузьколистний

-

+

58

18

Можжевельник казацький

+

-

-

19

Осина

-

+

57,5

20

Троянда зморшчата

-

+

-

21

Горобина звичайна

+

+

-

22

Бузок

-угорський

+

+

49,5

-звичайний

-

-

68,0

23

Смородина золотиста

+

+

-

24

Сосни

-кримська

+

-

-

-звичайна

+

-

10,5

25

Тополі

-бальзамична

-

+

64,0

-канадська

-

+

81,0

-пірамідальна

+

-

-

-чорна

+

-

32,5

26

Туя західна

+

-

9,5

27

Черемха звичайна

-

+

72,0

28

Чубушник венечний

-

+

-

29

Яблуня сибірська

-

-

80,5

30

Ясень

-

+

80

Примітка. – „+” – породи яким надається перевага

Таблиця 2.10

Можливість міжвидового співіснування дерев та кущів при створенні СЗЗ

Дерево, кущ

Співіснування

Неможливе

Найкраще

Акація жовта

Черемха звичайна

Сосна звичайна, тополя бальзамічна

Береза бородавчаста

Дуб, бук, сосна і смерека у віці – 2-30 років

Липа, клен гостролистний, горобина звичайна

Бузина червона

Сосна звичайна, тополя бальзамічна

-

Дуб черешчатий

Акація біла, береза, бузина червона, клен татарський, осина, сосна, ясен

-

Смерека звичайна

Дуб, клен татарський, бузок звичайний, тополя канадська

Ліщина, горобина

Верба срібляста

Акація біла

-

Клен татарський

Дерен, дуб

-

Клен ясенелистий

Сосна, ясен зелений

Дерен білий

Сосна звичайна

Акація біла

Бузина, в’яз, клен ясенолистий, осина, тополя канадська, черемха звичайна

Дерен червоний, липа дрібнолистяна, клен гостролистяний, дуб черешчатий

Тополя бальзамічна

Бузина червона

Акація жовта

Тополя канадська

Смерека звичайна

Бузина червона, клен татарський

Черемха звичайна

Акація жовта, сосна

-

Ясен звичайний

Дуб черешчатий

-

Примітка. – відсутні дані.

2.11 Використання полігону ТПВ для видалення промислових відходів

Перелік промислових відходів 4 і 3 класу небезпеки, які можливо приймати на полігон ТПВ в обмеженій кількості та складувати з додержанням особливих умов, наведений у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Код групи і виду відходів

Відходи

Допустима кількість на 1000 м3 відходів,т

Особливі умови складування

1

2

3

4

1.39.28

Дерев’яні відходи, в т.ч. титса, стружки

10

Не повинно бути тирси, якою посипають підлогу в промислових приміщеннях

1.21.06

Лоскут хромовий

3

Укладання шаром не більше 0,2 метра

1.39.29

Дерев’яна та паперова тара

10

Не повинно бути промасленого паперу

1.39.30

Обрізки кожзамінників

3

Укладання шаром не більше 0,2 метра

Відходи з гуми, поліуретану ППУ-ПН-3

Не обмежен.

Складування в окремих траншеях з наступним засипанням

Перелік промислових відходів 4 класу небезпеки, які можуть прийматися на полігон ТПВ без обмеження і використовуватися як ізолюючий матеріал наведений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Код групи і виду відходів

Відходи

1.24.01

Алюмосилікатний шлам СБ 43-6

1.36.02.1

Асбоцементнмй лом

1.36.02.2

Асбокрихта

1.39.02

Відходи, до складу яких входить гіпс

1.39.03

Вапно, вапняк, шлам після гасіння вапна

1.39.07

Відходи пароніту

1.29.00

Формовочні стержневі суміші, які не мають важких металів

1.24.05

Шлами водоочищення та пом’якшення води

1.39.11

Шлаки вугілля, торфу

1.39.12

Шліфувальні матеріали

Вкажіть, які відходи із Вашої дільниці (розділ 2) ви можете вивозити на звалище.

На лист виноситься плані розріз полігону.

Генлан.

Будується із сіткою. Вказується 4 частини, а також деякі карти. Можливо.   Частина полігону – під час експлуатації, частина – після. Вказується під’їздна дорога, господарча частина, мийка машин. СЗЗ із відповідною посадкою.

Розріз.

Відповідні висоти, дренаж, збір дренажної води.Висоти складування і ізоляційні шари.




1. Размышления у справочной полки
2. Особливості обліку витрат і виходу продукції мясного скотарства
3. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Одеса 2007 Ди
4. Психотерапевтическая коррекция сексуальной дисгармонии при малопрогредиентнои шизофрении у женщин
5. відійти від реального життя все далі й далі
6. тема Набута вада серця Ревматичний полісерозит D
7. Понятие и виды третьих лиц в гражданском процессе
8. на тему 4- Процессы принятия решений в организации
9. Язвенная болезнь
10. Новости от Виктора Где живет Джин Ребята собираються на пары
11. найдем Отсюда используя 5 получаем формулу для оценки модуля вектора момента тормозящей силы
12. Ну вот я снова здесь Моя замечательная волшебная страна
13. Організація оплати праці на підприємстві
14. СБЕРБАНК РОССИИ 3
15. национальный характер и национальный менталитет
16. Tllinn в эстонском языке происходит от слов tni linn датский град tli linn зимний град или tlu linn дом у
17. Инженерно геодезическая практика
18. Модуль 2 1.Що слід розуміти під терміном управління і де переважно він застосовується- атермін управ
19. ВОСТОЧНОСИБИРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГИЙ И УПРАВЛЕНИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ КОЛЛЕДЖ
20. на тему- Сравнительная оценка конкурентоспособности организации Выполнила- Федотова Елен

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе