У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Вона стала спадкоємницеютрадицій щосформувались на українських землях протягомпопередніхтисячоліть

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-06-09

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.4.2025

Народна архітектура

Народна архітектураукраїнцівбагата типами споруд і ориґінальна за їх формами. Вона стала спадкоємницеютрадицій, щосформувались на українських землях протягомпопередніхтисячоліть. Й хоча великий вплив на становленнянародноїархітектури, характер будівель та їхнєрозміщеннямалиприродніумови, будівельніматеріали та способибудування, українцізумілистворитиориґінальні й характернітиписелянськоїхати та християнського храму, що є спільними для усіх земель, заселенихукраїнцями (цестосується як етнічних земель, так і діаспорногорозселення).

У однійіздавніхукраїнських колядок співається: "Церквузбудую з трема верхами, з трема віконці". І справді тип храму, найбільшпоширеногосередукраїнськихкультовихспоруд, є переважнотриверхим. Більшістьзразківдерев'яноїцерковноїархітектури, щопоходять з XVI-XX століть є власне церквами, щоскладаються в своїйоснові з трьохзрубів (веж), центрально урівноважених. Тобтовища і ширша вежа розміщуваласьпосерединіміж притвором ("бабинцем") і вівтарем. Кожна вежа маєдекільказаломів і завершуєтьсябанею з ліхтарем і маківкою з хрестом. Дещоінший тип співвідношеннярозміру й висоти веж спостерігаємо в українських церквах Лемківщини. Квадратнийзруб (вежа) ізнаметовимперекриттям (квадратнимчивосьмикутним) є основою будівельноїконструкціїдерев'яноїхрамовоїархітектуриукраїнців. Якщонаметовеперекриття є лише над середнімзрубом, то цеоднобанна (одноверха) церква, коли ж над всіматрьомазрубами - трибанна. Інколи до середньогозрубу з південного і північногобоківдолученоще по одному зрубу - таким чином будуєтьсяп'ятибаннацерква. Коли ж у ційостаннійзаповнюватизрубамизападаючі кути, то утворитьсядев'ятизрубнабудова. У всіхваріантах над центральнимзрубом верх найвищий, над бічними ж верхи нижчі, а над кутовими - щенижчі. Донинізберегласьлише одна така вертикально-центричнацерква з дев'ятьма верхами - козацькийдерев'яний собор XVIІІ століття у Новомосковську.

Здругоїполовини XVI століття в дерев'яномубудівництвіУкраїнипочинаютьпрактикувати шести- та восьмикутнізруби, щопомітнопосилювалопластичнувиразністьбудови. Тоді ж почали усталюватисьестетичні засадихрамобудування. Наприклад, головні точки церков часто вписуються у рівностороннійтрикутникабо ж рівнораменнийхрест.

Зовніукраїнські церкви зашальовувалисьдошками, покрівля ж буланайчастішез ґонту (дерев'янихдощечок). Вікнарозташовуванодовільно, але, як правило, доситьвисоко над землею. Форма їхбулапрямокутна, квадратначи кругла. Церкви не мали парадного фасаду. Будівлівирішувались таким чином, щободнаковоестетичносприйматися з усіхбоків. Більшістьдерев'янихцерковмаютьсвоєріднийдашок-опасання по периметру. Окремимархітектурновагомимелементомбулооформлення дверей, що вели безпосередньо до церкви, і надглавниххрестів, щоприкрашалисявибагливимкованим орнаментом.

У внутрішньомупросторіцерковцікавою є одна характерна закономірність. На око українськацерквазавждивидається на 20 відсотківвищоювідреальнихрозмірів. Такийзоровийефектможливийзавдякиспеціальномуцілеспрямованомукомбінуваннювнутрішніхоб'ємівзрубів і верхів (бань). Цябудівельназакономірністьвпершенауковообґрунтована і підтвердженаматематичнимирозрахункамипрофесораВ.Щербаківського (1913 р.). Вона досить активно використовуваласьтакожнароднимимайстрами в архітектурііконостасів, як і в архітектурних принципах мурованихцерков (власне того напрямкумурованогобудівництва, щоперейнявтрадиції народного дерев'яногобудівництва (наприклад, Волоськацерква і Каплицятрьохсвятителів у Львові).

Невід'ємноюрисою церковного ансамблю в Українібулидзвіниці. Їхвисота та формизалежатьвідархітектури церкви. Коли дзвіницястоїтьбезпосередньобіля церкви, їїформибезпосередньоповторюютьформи веж церкви. Традиційноукраїнськідзвіниці, як і церкви, бувають одно-чибагатоярусними, з ґалерейками і опасаннямидашком по периметру будівліабо ж без них (рідше), на зрубахчикаркасні (в Галичині), або ж на зрубі церкви над бабинцем (на Лемківщині).

Інтер'єрицерковвизначалисьіконостасами - з липового, добре висушеного дерева (до 30 років), наскрізьрізьбленими й золоченими. Складалисяіконостаси з 5, 6 і навіть 7 ярусів. Ікони ("образu") відділялисьрізьбленими колонками. Зрідкаіконибулискульптурнимирізьбленими.

Іщеоднієюхарактерноюособливістюукраїнськихнароднихцерков і церковнихансамблів є ритм, якийвідіграє тут таку саму роль, як і в музично-співочихкомпозиціях. Усіоб'єми, лініїконструкцій, деталі й оздоби церкви пов'язанієдиним ритмом й витворюютьнеповторнуархітектурнусимфонію.

Дужепоширенимибудівлямибулитакожкаплиці, щоїх ставили на роздоріжжях та узбіччяхдоріг. Вони маютьпрямокутну форму, дво-абочотирисхилідахи. Вхідоблаштовувавсяізпричілкової (вужчої) стіни, перед ним часто булопіддашшя, підтримуванедвомастовпчиками.

Архітектурний характер житлових та господарськихбудівельбагато у чомувизначаєтьсяприродніми, кліматичнимиумовамимісцевості і - відповідно - використовуванимибудівельнимиматеріалами. У багатихлісом районах будівлівіддавназводили з дерева, у степу - з глини, соломи і каменю, у зонілісостепу - ізглини, соломи, дерева. Але тип українськоїхати є фактичноєдиним на всіхтериторіях, заселенихукраїнцями (хоча в деталях існує ряд місцевихвідмінностей). Повсюдипануєтридільний тип хатиіз входом з поздовжньоїпівденноїсторони. Входятьзавжди у сіни. З одного боку сінейвласне хата ("світлиця"), яку інодіперегороджують на хату і так званукімнату, з другого боку - комора, що часом перетворюється на другу хату. Відділенівідсінейперегороджуваннямкімнатизвуться "ванькир", а прибудованідосіней - "хитя" чи "хитка". Складнішітипи хат постаютьізтридільноїзасобомперегороджування.

Внутрішнєплануванняхатитакож є сталим практично для всієїтериторіїУкраїни. По один бік входу з сінейстоїтьніч, з другого боку дверей - "мисник", або "полиця" для посуду. Міжпіччю і причільноюстіною - "піл" (дерев'янийпоміст для спання) аболіжко. На покуті (кут міжсхідним та південнимвікнами) підобразaми - стіліз лавами уздовжстін (на західноукраїнських землях часом - розкладнедерев'янеліжко-лава: "бамбетель") та ослоном. Укутку при печібіля дверей стоять "кочерги" або "коцюби", білямисника - відро ("зрізок") з водою. На покуті - на полицяхчи на стінах - образu (домашніікони), прикрашеніквітами і зіллям, прибранівишиваними рушниками, часом з лампадкою. При переділюванні на хату і кімнату над ліжком в головах у останнійтакожвішалиобразu. До традиційнихмеблівтакож належали багатооздобленіскрині з майномдівчат і жінок, жердки над полом для розвішуванняодягу. Коли в хатібулинемовлята, над полом підвішуваликолиску для дитини.

Двері в хатах - завждиодностулкові на металевихзавісах, дах - чотирисхилий. Долівка - земляна, мазана глиною, або ж дерев'яна. Пічвикладається з каміння, глиниабокахлів (у гуцулів). Перед отворомпечібуваєприпічок з глиниабо ж цегли, за піччю - запічок. Дим виводиться через комин, хоча в реґіоні Карпат збереглисятакожкурніхати.

Планисадибвідрізняютьсязалежновідмісцевості. В Карпатах хата з господарськимибудівлямиоб'єднуваласьпід одним дахом (у лемків і бойків - витягнені в ряд, а в гуцулів - замкнені у своєріднутвердиню "ґражду" (високу огорожу з дахом). Огорожібуваютьплетені ("тин", "пліт", "ліса"), дерев'яні ("паркани", "частоколи") або ж викладені з каменючи у вигляді валу, обсадженоготерням (на південних землях). Окремовідхати ставились "комори", "стодоли", "клуні", "стайні", "хліви". На подвір'ї часто бувають "погребиці" чи "льохи". Великий сільськогосподарськийреманентзберігають у "шопах", "возовнях", "колешнях".

Ізтрадиційнихгосподарськихбудівель в Україніособливийінтересстановлятьводянімлини і вітряки. Першіз'явились на територіїУкраїни в ХІІ столітті і поділяються на наливні і підливні. Наливнінабули в Українібільшогопоширення. Млини стали популярнимсуб'єктом (як і мірошники, мука та ін.) народнихприслів'їв, приказок, казок, леґенд, пісень.

У XVIII - XIX століттях на територіїУкраїнимасовогопоширеннянабули й вітряки, з якимитакожпов'язанобагатопереказів, повір'їв та леґендхліборобів-українців. Вітрякитакожбуваютьдвохтипів: кізлові ("стовпівки" - більшдавній тип) та наметові (шатрові).




1. Краткое содержание Всем известно что солнечный свет благотворно влияет на настроение человека оказывая
2. Сравнительная оценка пчелиных ульев
3. Инфекция на бродильных производствах
4. Реферат- Христианская любовь
5. 1- наклонных плоскостей называемых скатами 1 основой которых служат стропила 2 и обрешётка 3
6. Бухгалтерская отчетность организации
7. Период перестройки, августовский путч 1991г Воспоминания Н Рыжкова, М Горбачева и Б Ельцина как исторический источник
8. Реферат- Зигмунд Фрейд (1856-1939) основоположник психоанализа
9. вот жизненные ценности бренда
10. рабстве 30 мая 2013 ВАЛЕРИЙ ШАМБАРОВ Традиционными штампами в западной общественн.html