Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Вона стала спадкоємницеютрадицій щосформувались на українських землях протягомпопередніхтисячоліть

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-06-09

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

Народна архітектура

Народна архітектураукраїнцівбагата типами споруд і ориґінальна за їх формами. Вона стала спадкоємницеютрадицій, щосформувались на українських землях протягомпопередніхтисячоліть. Й хоча великий вплив на становленнянародноїархітектури, характер будівель та їхнєрозміщеннямалиприродніумови, будівельніматеріали та способибудування, українцізумілистворитиориґінальні й характернітиписелянськоїхати та християнського храму, що є спільними для усіх земель, заселенихукраїнцями (цестосується як етнічних земель, так і діаспорногорозселення).

У однійіздавніхукраїнських колядок співається: "Церквузбудую з трема верхами, з трема віконці". І справді тип храму, найбільшпоширеногосередукраїнськихкультовихспоруд, є переважнотриверхим. Більшістьзразківдерев'яноїцерковноїархітектури, щопоходять з XVI-XX століть є власне церквами, щоскладаються в своїйоснові з трьохзрубів (веж), центрально урівноважених. Тобтовища і ширша вежа розміщуваласьпосерединіміж притвором ("бабинцем") і вівтарем. Кожна вежа маєдекільказаломів і завершуєтьсябанею з ліхтарем і маківкою з хрестом. Дещоінший тип співвідношеннярозміру й висоти веж спостерігаємо в українських церквах Лемківщини. Квадратнийзруб (вежа) ізнаметовимперекриттям (квадратнимчивосьмикутним) є основою будівельноїконструкціїдерев'яноїхрамовоїархітектуриукраїнців. Якщонаметовеперекриття є лише над середнімзрубом, то цеоднобанна (одноверха) церква, коли ж над всіматрьомазрубами - трибанна. Інколи до середньогозрубу з південного і північногобоківдолученоще по одному зрубу - таким чином будуєтьсяп'ятибаннацерква. Коли ж у ційостаннійзаповнюватизрубамизападаючі кути, то утворитьсядев'ятизрубнабудова. У всіхваріантах над центральнимзрубом верх найвищий, над бічними ж верхи нижчі, а над кутовими - щенижчі. Донинізберегласьлише одна така вертикально-центричнацерква з дев'ятьма верхами - козацькийдерев'яний собор XVIІІ століття у Новомосковську.

Здругоїполовини XVI століття в дерев'яномубудівництвіУкраїнипочинаютьпрактикувати шести- та восьмикутнізруби, щопомітнопосилювалопластичнувиразністьбудови. Тоді ж почали усталюватисьестетичні засадихрамобудування. Наприклад, головні точки церков часто вписуються у рівностороннійтрикутникабо ж рівнораменнийхрест.

Зовніукраїнські церкви зашальовувалисьдошками, покрівля ж буланайчастішез ґонту (дерев'янихдощечок). Вікнарозташовуванодовільно, але, як правило, доситьвисоко над землею. Форма їхбулапрямокутна, квадратначи кругла. Церкви не мали парадного фасаду. Будівлівирішувались таким чином, щободнаковоестетичносприйматися з усіхбоків. Більшістьдерев'янихцерковмаютьсвоєріднийдашок-опасання по периметру. Окремимархітектурновагомимелементомбулооформлення дверей, що вели безпосередньо до церкви, і надглавниххрестів, щоприкрашалисявибагливимкованим орнаментом.

У внутрішньомупросторіцерковцікавою є одна характерна закономірність. На око українськацерквазавждивидається на 20 відсотківвищоювідреальнихрозмірів. Такийзоровийефектможливийзавдякиспеціальномуцілеспрямованомукомбінуваннювнутрішніхоб'ємівзрубів і верхів (бань). Цябудівельназакономірністьвпершенауковообґрунтована і підтвердженаматематичнимирозрахункамипрофесораВ.Щербаківського (1913 р.). Вона досить активно використовуваласьтакожнароднимимайстрами в архітектурііконостасів, як і в архітектурних принципах мурованихцерков (власне того напрямкумурованогобудівництва, щоперейнявтрадиції народного дерев'яногобудівництва (наприклад, Волоськацерква і Каплицятрьохсвятителів у Львові).

Невід'ємноюрисою церковного ансамблю в Українібулидзвіниці. Їхвисота та формизалежатьвідархітектури церкви. Коли дзвіницястоїтьбезпосередньобіля церкви, їїформибезпосередньоповторюютьформи веж церкви. Традиційноукраїнськідзвіниці, як і церкви, бувають одно-чибагатоярусними, з ґалерейками і опасаннямидашком по периметру будівліабо ж без них (рідше), на зрубахчикаркасні (в Галичині), або ж на зрубі церкви над бабинцем (на Лемківщині).

Інтер'єрицерковвизначалисьіконостасами - з липового, добре висушеного дерева (до 30 років), наскрізьрізьбленими й золоченими. Складалисяіконостаси з 5, 6 і навіть 7 ярусів. Ікони ("образu") відділялисьрізьбленими колонками. Зрідкаіконибулискульптурнимирізьбленими.

Іщеоднієюхарактерноюособливістюукраїнськихнароднихцерков і церковнихансамблів є ритм, якийвідіграє тут таку саму роль, як і в музично-співочихкомпозиціях. Усіоб'єми, лініїконструкцій, деталі й оздоби церкви пов'язанієдиним ритмом й витворюютьнеповторнуархітектурнусимфонію.

Дужепоширенимибудівлямибулитакожкаплиці, щоїх ставили на роздоріжжях та узбіччяхдоріг. Вони маютьпрямокутну форму, дво-абочотирисхилідахи. Вхідоблаштовувавсяізпричілкової (вужчої) стіни, перед ним часто булопіддашшя, підтримуванедвомастовпчиками.

Архітектурний характер житлових та господарськихбудівельбагато у чомувизначаєтьсяприродніми, кліматичнимиумовамимісцевості і - відповідно - використовуванимибудівельнимиматеріалами. У багатихлісом районах будівлівіддавназводили з дерева, у степу - з глини, соломи і каменю, у зонілісостепу - ізглини, соломи, дерева. Але тип українськоїхати є фактичноєдиним на всіхтериторіях, заселенихукраїнцями (хоча в деталях існує ряд місцевихвідмінностей). Повсюдипануєтридільний тип хатиіз входом з поздовжньоїпівденноїсторони. Входятьзавжди у сіни. З одного боку сінейвласне хата ("світлиця"), яку інодіперегороджують на хату і так званукімнату, з другого боку - комора, що часом перетворюється на другу хату. Відділенівідсінейперегороджуваннямкімнатизвуться "ванькир", а прибудованідосіней - "хитя" чи "хитка". Складнішітипи хат постаютьізтридільноїзасобомперегороджування.

Внутрішнєплануванняхатитакож є сталим практично для всієїтериторіїУкраїни. По один бік входу з сінейстоїтьніч, з другого боку дверей - "мисник", або "полиця" для посуду. Міжпіччю і причільноюстіною - "піл" (дерев'янийпоміст для спання) аболіжко. На покуті (кут міжсхідним та південнимвікнами) підобразaми - стіліз лавами уздовжстін (на західноукраїнських землях часом - розкладнедерев'янеліжко-лава: "бамбетель") та ослоном. Укутку при печібіля дверей стоять "кочерги" або "коцюби", білямисника - відро ("зрізок") з водою. На покуті - на полицяхчи на стінах - образu (домашніікони), прикрашеніквітами і зіллям, прибранівишиваними рушниками, часом з лампадкою. При переділюванні на хату і кімнату над ліжком в головах у останнійтакожвішалиобразu. До традиційнихмеблівтакож належали багатооздобленіскрині з майномдівчат і жінок, жердки над полом для розвішуванняодягу. Коли в хатібулинемовлята, над полом підвішуваликолиску для дитини.

Двері в хатах - завждиодностулкові на металевихзавісах, дах - чотирисхилий. Долівка - земляна, мазана глиною, або ж дерев'яна. Пічвикладається з каміння, глиниабокахлів (у гуцулів). Перед отворомпечібуваєприпічок з глиниабо ж цегли, за піччю - запічок. Дим виводиться через комин, хоча в реґіоні Карпат збереглисятакожкурніхати.

Планисадибвідрізняютьсязалежновідмісцевості. В Карпатах хата з господарськимибудівлямиоб'єднуваласьпід одним дахом (у лемків і бойків - витягнені в ряд, а в гуцулів - замкнені у своєріднутвердиню "ґражду" (високу огорожу з дахом). Огорожібуваютьплетені ("тин", "пліт", "ліса"), дерев'яні ("паркани", "частоколи") або ж викладені з каменючи у вигляді валу, обсадженоготерням (на південних землях). Окремовідхати ставились "комори", "стодоли", "клуні", "стайні", "хліви". На подвір'ї часто бувають "погребиці" чи "льохи". Великий сільськогосподарськийреманентзберігають у "шопах", "возовнях", "колешнях".

Ізтрадиційнихгосподарськихбудівель в Україніособливийінтересстановлятьводянімлини і вітряки. Першіз'явились на територіїУкраїни в ХІІ столітті і поділяються на наливні і підливні. Наливнінабули в Українібільшогопоширення. Млини стали популярнимсуб'єктом (як і мірошники, мука та ін.) народнихприслів'їв, приказок, казок, леґенд, пісень.

У XVIII - XIX століттях на територіїУкраїнимасовогопоширеннянабули й вітряки, з якимитакожпов'язанобагатопереказів, повір'їв та леґендхліборобів-українців. Вітрякитакожбуваютьдвохтипів: кізлові ("стовпівки" - більшдавній тип) та наметові (шатрові).




1. Мировоззрение человека
2. Создание сложных запросов
3. производ. запасов.html
4. варіантів впливів умов і вибору з них оптимального з огляду на певний критерій ефективність затрачений час
5.  Теоретические аспекты смешанной экономики Основные черты
6. ТЕМА- СИСТЕМА НАЦИОНАЛЬНЫХ СЧЕТОВ Система национальных счетов Российской Федерации СНС РФ начала реаль
7. Вариант 10 1
8. Амазония
9. на тему- ОРГАНИЗАЦИЯ МАЛОГО ПРЕДПРИЯТИЯ ПО ПРОИЗВОДСТВУ ДОМАШНИХ ТАПОЧЕК
10. История Бельгии
11. Лабораторная работа 44
12. Массаж в различных видах спорта
13. вариант переработки нефти с помощью технологической классификации В нашей стране с 1967 г
14. Производство кирпичной кладки и организация труда каменщиков
15. Контрольная работа- Право природопользования
16. патологія онкологія і морфологія тварин А В
17. Курсовая работа Заключение договора на торгах и аукционах
18. Психолого-дидактические характеристики учебной деятельности
19. Тодор Живков
20.  5 п. 1 ст. 23 Налогового кодекса РФ Представлять в инспекцию бухгалтерскую отчетность нужно был