модульною системою ’ Київ Атіка 2007 УДК 340.html

ПАРАМЕТРИ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Початок дії

Напрям дії

Зупинення дії

Припинення дії

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Л. А. ЛУЦЬ

Загальна теорія ДЕРЖАВИ та ПРАВА

Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою)

■

Київ • Атіка • 2007

УДК 340.12+321.01 ](477)(075.8) ББК 67.9(4УКР)0я73 Л86

Рекомендовано Вченою радою юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 8 від 17.05.2006 р.)

Рецензенти:

Козловський А. А.- віце-президент з наукової роботи Міжнародного науково-технічного університету, завідувач кафедри права Європейського Союзу, доктор юридичних наук, професор;

Тихомиров О. Д.- доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії держави і права Київського національного університету внутрішніх справ;

Шмельова Г. Г.- завідувач кафедри загальноправових дисциплін Кримського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, кандидат юридичних наук, доцент.

Луць Л. А.

Л86 Загальна теорія держави та права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою).-К.: Атіка, 2007.-412 с. ISBN 978-966-326-265-9

Навчально-методичний посібник підготовлено відповідно до навчальних програм курсу «Загальна теорія держави та права», який викладають в усіх юридичних вищих навчальних закладах України та на юридичних факультетах, з урахуванням теми «Болонського процесу».

Основні положення курсу викладено в юридичних словниках та структурно-логічних схемах, що відображають найсуттєвіші закономірності державно-правових явищ. До кожної теми додаються творчі та тестові завдання (об'єднані у контрольні модулі), що є необхідним для належного функціонування кредитно-модульної системи. Така форма посібника дає змогу висвітлити всі питання, що передбачені програмою, суттєво полегшує процес сприйняття та засвоєння навчального матеріалу, дозволяє забезпечити уніфікацію критеріїв щодо контролю та оцінювання набутих студентами знань тощо.

Посібник буде корисним не лише студентам, а й викладачам курсу «Загальна теорія держави та права» як основа для подальшого вдосконалення курсу за кредитно-модульною системою.

УДК 340.12+321.01|(477)(075.8) ББК 67.9(4УКР)0я73

ISBN 978-966-326-265-9

ПЕРЕДМОВА

Глибокі системні трансформації, що притаманні сучасному українському суспільству, зумовлюють потребу в осмисленні основних їх напрямів та тенденцій, пошуку адекватних форм їх здійснення. Утвердження принципів громадянського суспільства, демократичної правової держави та інших європейських правових ідей, вимагає підготовки високопрофе-сійних фахівців, які могли б забезпечити їх впровадження у національну соціальну практику. Значну їх частку мають становити юристи - професіонали з новим юридичним мисленням та високим рівнем правової культури, підготовлені відповідно до європейських вимог у межах, насамперед, Болонського процесу.

Водночас такий процес передбачає не тільки реформування системи освіти, а й формування уніфікованих освітянських правил. А це, у свою чергу, вимагає перегляду як структури та методики викладання навчальних курсів, так і методів контролю та перевірки засвоєних знань і набутих умінь та навичок.

' Запропонований автором навчально-методичний посібник «Загальна теорія держави та права» (за кредитно-модульною системою) підготовлено відповідно до таких вимог. Водночас він зберігає сутність та призначення цієї фундаментальної методологічної дисципліни, значущість якої у системі юридичної освіти зумовлено універсальною системою знань про найзагальніші закономірності державно-правових явищ.

В основу структури посібника покладено курс лекцій автора, зафіксований у схемах та словниках до кожної теми. Така форма посібника Дає змогу не тільки висвітлити всі питання, передбачені програмою курсу та ті, що необхідні для формування цілісної системи знань про державу та право, а й суттєво полегшує процес сприйняття та засвоєння навчального матеріалу студентами.

Посібник дає можливість повною мірою досягати цілей курсу: формування абстрактного, юридичного мислення студентів на основі поняттєво-категоріального апарату; набуття вмінь та навичок роботи зі спеціальною літературою та юридичними актами; застосування загальнотеоретичних знань для розв'язання конкретних пізнавальних та практичних завдань; виконання контрольних модульних та іспитових

тестових завдань; вміння логічно та правильно висловлювати свої думки під час публічних виступів.

Посібник складається із трьох розділів. Засвоєння матеріалу студентами здійснюється у межах двох розділів: «Загальна теорія держави» та «Загальна теорія права». Перший розділ «Загальна теорія держави та права як наука та навчальна дисципліна» є методологічною основою для другого та третього розділів, оскільки у ньому висвітлено питання про об'єкти, предмет та методологію загальної теорії держави та права, а також про структуру відповідної навчальної дисципліни та її значення.

Обсяг посібника у межах розділів «Загальна теорія держави» та «Загальна теорія права» розраховано на виконання трьох модулів (по 8 семінарських занять кожний). Кожне заняття проводиться у межах програмних питань, які подаються на початку теми. Для роботи на семінарі пропонуються творчі та теоретико-практичні завдання, які потребують засвоєння поняттєвого апарату, положень, викладених у лекціях та схемах посібника, а також роботи зі спеціальною та навчальною літературою, джерелами права, правозастосовними, правотлумачними актами. Список навчальної літератури подано після передмови, а список джерел права та спеціальної літератури додано до кожної теми. Розкриття кожного завдання, його обґрунтування потребує використання не лише відповідних положень посібника, а й відповідних тематичних джерел, запропонованих для підготовки.

До кожної теми додано відповідну кількість тестових завдань, які є самостійною роботою студента і з яких складаються модульні завдання.

Такий посібник дає змогу студентові засвоїти основні загальнотеоретичні поняття та конструкції, набути вмінь та навичок їх використання при розв'язанні конкретних життєвих ситуацій, здати модульні контрольні форми та виконати під час навчального процесу мінімальні вимоги щодо програми, а також підготуватися до іспиту. Іспит має визначити ступінь засвоєння програмного матеріалу та набуття навичок щодо його практичного застосування.

Посібник має інноваційний характер як за змістом, так і за структурою, враховує вітчизняний та зарубіжний досвід підготовки юристів-спеціалістів.

Посібник дасть змогу студентові заздалегідь підготуватися до лекції, а лекторові детальніше зупинитися на тому чи іншому питанні, ілюструючи його прикладами з юридичної практики, аналізуючи існуючі в юридичній науці точки зору, розкриваючи методику застосування загальнотеоретичних понять та конструкцій під час розв'язання конкретної життєвої ситуації.

Навчальна література до курсу

Абдулаев М. И. Теория государства и права: Учебник для вузов.-СПб: Питер, 2003.

Алексеев С. С. Право: азбука - теория - философия. Опыт комплексного исследования - М., 1999.

Бабаев В. К., Баранов В. М., Толстик В. А. Теория государства и права в схемах и определениях: Учебное пособие - М.: Юристь, 1999.

Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Под общ. ред. В. И. Дани-ленко / Пер. с фр- М., 2000.

Венгеров А. Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов.- М.: Юриспруденция, 1999.

Головистикова А. Н., Дмитриев Ю. А. Теория государства и права.- М.: Эксмо, 2005.

Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина - X.: Право, 2002.

Кельман М. С, Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держави та права: Підручник - Львів: Новий Світ. - 2000, 2003.

Котюк В. О. Загальна теорія держави і права.- К., 2005.

Лазарев В. В., Липень С. В. Теория государства и права - М.: Спарк, 1998.

Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методологическое пособие.- М.: Юристь, 2006.

Мухаев Р. Т. Теория государства и права: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция».- М.: Юнити-Дана, 2005.

Общая теория государства и права / Под общ. ред. А. Ф. Вишневского- Минск: Тесей, 1999.

Общая теория государства и права. Академический курс в 3 томах / Отв. ред. проф. М. Н. Марченко.- М.: Зерцало-М, 2001.

Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В. В. Лазарева.-М.: Юристь, 2003.

Оксамытный В. В. Теория государства и права: Учебник для студ. высших учебных заведений.- М.: ИМПЭ-ПАБЛИШ, 2004.

Поляков А. В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода. Курс лекций.- СПб.: Гос. дом Санкт-Петербургского гос. ун-та, 2004.

Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов / Под общ. ред. В. С. Нерсесянца.- М: НОРМА-ИНФРА.- М., 1999.

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник - Вид. 5-е, зі змінами - Тернопіль: Лілея, 2002.

Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник - X., 2005.

Сырых В. М. Теория государства и права: Учебник для вузов-М.: Юстицинформ, 2006.

Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Мату-зова и А. В. Малько - М.: Юристь, 2001.

Теория государства и права: Учебник / Под ред. докт. юрид. наук, проф., засл. деятеля науки РФ Р. А. Ромашова.- СПб.: «Юридический центр Пресс», 2005.

Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. В. М. Корельського и проф. В. Д. Перевалова.- М.: НОРМА, 2003.

Теория государства и права: Хрестоматия: В 2 т.- М.: Городец, 2004.

Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / Відп. ред. Зайчук О. В., наук. ред. Оніщенко Н. М - К.: Юрінком Інтер, 2006.

Четверний В. А. Понятие права и государства: Введение в курс теории права и государства - М.: Дело, 1997.

W. Lang, J. Wrdblewski, S. Zawadzki. Teoria paiistwa і prawa.-Warszawa, 1986.

L. Morawski. Wstej> do prawoznawstwa.- Тогшї, 1996.

A. Redelbach, S. Wronkowska, Z. Ziembinski. Zarys teorii panstwa і prawa.- Warszawa, 1992.

P. Winczorek, T. Stawecki. Wstep do prawoznawstwa.- Warszawa, 1999.

Розділ І

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЯК НАУКА

І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Програмні питання

❖ Загальна теорія держави та права як наука. її функції та місце у системі юридичних наук.

Об'єкт і предмет загальної теорії держави та права.

Методологія загальної теорії держави та права. Поняттєво-категоріальний апарат загальної теорії держави

та права.

❖ Загальна теорія держави та права як навчальна дисципліна: структура, завдання, призначення та місце у системі навчальних юридичних дисциплін.

Спеціальна література

Алексеев С. С. Право: азбука-теория-философия. Опыт комплексного исследования - М., 1999.

Васильев А. И. Правовые категории - М., 1976.

Джегутанов Б. К., Стрельченко В. И., Балахонский В. В., Хон Г. Н. История и филосифия науки: Учеб. пособие для аспирантов - СПб., 2006.

Жоль К. К. Философия и социология права - К., 2000.

Зеленков М. Ю. Политология для юристов.- М., 2003.

Ильин В. В. Теория познания. Введение. Общие проблемы - М., 1993.

Казимирчук В. П. Право и методы его изучения.- М., 1965.

Карбонье Ж. Юридическая социология - М., 1986.

Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права).- М., 2000.

Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права.-Л., 1989.

Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права? // Право України.- 2001.- № 7. '

Лапаева В. В. Социология права. Краткий учебный курс.- M., 2000.

Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права - M., 2002.

Лукич Р. Методология права.-M., 1981.

Малахов В. П. Философия права - Екатеринбург, 2002.

Недбайло П. О. Введение в общую теорию государства и права.-К., 1971.

Нерсесянц В. С. Философия права.- М., 1997.

Оксамытный В. В. Российское правоведение: тенденции развития // Россия на рубеже тысячелетий - М., 2000.

Орзих М. Ф. Содержание методологии юридической науки // Правоведение.- 1973.-№ 1.

Сартр Ж. П. Проблемы метода - М., 1994.

Синха С. П. Юриспруденция. Философия права.- М., 1994.

Степин В. С. Теоретическое знание - М., 2000.

Сырых В. М. Логические основания общей теории права. Элементный состав. Т. 1.- М., 2000.

Сырых В. М. Метод правовой науки: основные элементы, структура.-М., 1980.

Тарановский Ф. В. Энциклопедия права.- СПб., 2001.

Тарасов H. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение.- 2001.- № 1.

Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения.- М., 1996.

Фельдман Д. И., Курдюков Г. И., Лазарев В. В. Теоретические проблемы методологии исследования государства и права.- Казань, 1975.

Честное И. Л. Актуальные проблемы теории государства и права. Эпистемология государства и права,- СПб., 2004.

Четверний В. А. Понятие права и государства. Введение в курс теории права и государства.- М., 1997.

Чиркни В. Е. Государствоведение: Учебник.- М., 2000.

Шабалин В. А. Методологические вопросы правоведения.- Саратов, 1972.

Юдин Б. Г. Методология науки. Системность. Деятельность.- М., 1997.

Юрій M. Ф. Соціологія.- К., 2005.

Яковлева Е. Ю. Научное и вненаучное знание.- СПб., 2000.

Posner R. The Problems ofjurisprudence- Chicago, 1990.

Юридичний словник

Загальна теорія держави та права - це система знань про загальні закономірності державно-правових явищ, їх сутність, призначення, виникнення, функціонування та розвиток у суспільстві.

Функції загальної теорії держави та права - це основні напрями виявлення та фіксації знань про загальні закономірності державно-правових явищ.

Предмет загальної теорії держави та права - основні сутнісні властивості державно-правових явищ, що зумовлюються загальними закономірностями їх виникнення, функціонування та розвитку.

Державно-правові закономірності - це стійкі, об'єктивні зв'язки між державно-правовими явищами, між ними та іншими соціальними явищами, що виявляються через їхні юридичні властивості.

Метод загальної теорії держави та права - це спосіб пізнання державно-правових явищ, що складається із системи прийомів, за допомогою яких виявляються загальні закономірності їх виникнення, функціонування та розвитку.

Загальнотеоретичне поняття - це науково достовірне знання про загальні закономірності державно-правових явищ.

Сутність загальної теорії держави та права - виявлення загальних закономірностей державно-правових явищ та утворення на цій основі загальнотеоретичного поняттєво-категоріального апарату.

Загальнотеоретичні категорії - це загальні поняття, що відображають стійкі суттєві внутрішні та зовнішні взаємозв'язки державно-правових явищ.

НАУКА -

система знань про світ та людину, закономірності їх виникнення та розвитку, отриманих за допомогою відповідних методів

Суспільно-гуманітарні науки: філософія; філологія; економічна наука; соціологія; політологія; історія;

культурологія;

етика;

лінгвістика;

статистика;

юриспруденція

Технічні науки:

теоретична механіка,

будівельні конструкції,

радіотехніка

Природничі науки

біологія;

ботаніка;

хімія;

фізика;

астрономія;

інші

СИСТЕМА ЮРИДИЧНИХ НАУК	Науки, що вивчають зарубіжне право: - конституційне право зарубіжних країн; - цивільне право зарубіжних країн; - кримінальне право зарубіжних країн
Теоретичні науки: - загальна теорія держави та права; - філософія права; - соціологія права; - порівняльне правознавство			-

Галузеві науки: - конституційне право; - адміністративне право; - кримінальне право; - цивільне право; - трудове право; - сімейне право; - земельне право; - екологічне право; - кримінально-процесуальне право; - кримінально-виконавче право; - цивільно-процесуальне право; - інші				Міжгалузеві юридичні науки: - кримінологія; - організація та діяльність судів і правоохоронних органів; - прокурорський нагляд; - господарське право; - соціальне (соціального забезпечення) право; - інші
			Прикладні (юридичні) науки: - криміналістика; - судова медицина; - судова психіатрія; - юридична психологія; - правова статистика
Науки, що вивчають римське право
Науки міжнародного права		Історично-правові науки: - історія держави та права; - історія політичних і правових учень
*

Метод

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЯК НАУКА

Предмет

Теорія держави:

політичне державознавство;

юридичне державознавство;

порівняльне державознавство

Теорія права: філософія права; юридична догматика; соціологія права; порівняльне правознавство

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ

об'єктивні зв'язки;

причинно-наслідкові та функціональні зв'язки; стійкі зв'язки; загальні зв'язки;

виявляються через найсуттєвіші ознаки (юридичні властивості) явищ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

суспільна наука; юридична наука;

загальнотеоретична наука (містить наукові знання про загальніші закономірності державно-правових явищ);

фундаментальна наука (виявляє сутнісні властивості державно-правових явищ);

методологічна наука (виконує системоутворювальну роль у комплексі юридичних наук)

ФУНКЦІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

онтологічна (виявлення сутності державно-правових явищ, причин їх виникнення та існування);

гносеологічна (пізнавальна) (виявлення та пояснення державно-правових закономірностей); евристична (виявлення нових закономірностей);

прогностична (виявлення тенденцій розвитку державно-правових явищ);

методологічна (створення поняттєвого апарату, який є базовим для галузевих та інших юридичних наук); ідеологічна (формує правосвідомість суб'єктів);

організаційно-прикладна (спрямована на зміну державно-правових явищ, обґрунтування необхідності);

розв'язання тих чи інших державно-правових проблем

ОБ'ЄКТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА -частина державно-правової реальності, що пізнається в межах предмета загальної теорії держави та права

Державно-правові явища

Право

Держава

Філософія

Соціологія

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА РЕАЛЬНІСТЬ
Конституційне право Кримінальне право

о аз

О.

5 'З

Я"

ОБ'ЄКТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА: державно-правові явища: форма держави, апарат держави, система джерел права, правові відносини, правотворчість, правореалізація, правотлумачення тощо

о со я о. с 1> еа о ч >> о. н

й я О.

о вз

о. с

аз

о о І м

5 03

о.

Предмет загальної теорії держави та права -основні сутнісні властивості

державно-правових явищ, що зумовлюються загальними закономірностями їх виникнення, функціонування та розвитку

со

а.

<и

X зг

<и

Загальна теорія держави та права

Цивільно-процесуальне право

Кримінально-процесуальне право

Історія

Політологія

ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

закономірності виникнення державно-правових явищ; закономірності формування (побудови) державно-правових явищ; закономірності функціонування державно-правових явищ; закономірності розвитку державно-правових явищ

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

вивчає державно-правові явища в цілому; держава та право пізнаються як взаємопов'язані явища; його змістом є загальні закономірності державно-правових явищ, в яких проявляється їхня сутність і соціальне призначення; в його межах виявляються основні сутнісні властивості державно-правових явищ;

предмет є лише стороною об'єкта, що пізнається

МЕТОДОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА -це система підходів, методів і засобів пізнання державно-правових явищ та виокремлення загальних закономірностей їх виникнення, функціонування та розвитку

Теоретико-	Вчення про метод	Методи та засоби	Методика теоре-
правовий	загальної теорії	теоретико-правового	тико-правового
підхід	держави та права	дослідження	дослідження

МЕТОД (ПРИЙОМИ) ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

збирання і вивчення одиничних фактів; індукція;

сходження від конкретного до абстрактного;

системно-структурні прийоми;

сходження від абстрактного до конкретного

Предмет визначає	Особливості об'єкта
частку	загальнотеоретичного дослідження
прийомів пізнання	зумовлює коло прийомів
у межах методу	у межах метода

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ зумовлюють необхідність застосування філософських, а також різноманітних загальнонаукових та спеціально-наукових (зокрема, спеціально-юридичних) методів

і—► філософські методи (діалектичний, матеріалістичний, ідеалістичний тощо); —► загальнонаукові методи (соціологічні, психологічні, конкретно-історичні, системні, структурно-функціональні, загальнологічні тощо);

'—► спеціальнонаукові методи:

а) неюридичні (статистичні, кібернетичні, математичні);

б) спеціально-юридичні (формально-догматичні, порівняльно-правові,
конкретизації, тлумачення, правового моделювання, техніко-юридич-
ного аналізу)

СИСТЕМА МЕТОДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Філософські:

- діалектичний;

- матеріалістичний;

- ідеалістичний;

- інші

Загальнонаукові:

- соціологічний;

- історичний;

- системний;

- психологічний;

- структурно-функціональний;

- формально-логічні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, аналогія, моделювання тощо)

Спеціальнонаукові методи:

а) неюридичні:

- статистичні;

- кібернетичні;

- інші;

б) спеціально-юридичні:

- техніко-юридичного аналізу;

- тлумачення;

- правового моделювання;

- інші

ПОНЯТТЄВО-КАТЕГОРІАЛЬНИИ АПАРАТ

поняття «держава»; поняття «функція держави»; поняття «механізм держави»; поняття «право», «функція права»; поняття «джерело права», «система права»; поняття «механізм правового регулювання»;

поняття «реалізація права», «застосування права», «тлумачення права»; поняття «правопорушення», «юридична відповідальность»; поняття «правова система суспільства»; інші поняття

зумовленості виникнення, функціонування та розвитку державно-правових явищ соціальними змінами;

відповідності форм держави та права рівню розвитку суспільства; взаємозв'язку норм права та правовідносин;

опосередкованості в нормі права загальних та індивідуальних інтересів; ідентифікованості правової системи з певним її типом; зумовленості ефективності правового регулювання рівнем правосвідомості учасників суспільних відносин; співвіднесення в праві можливого та необхідного; зумовленості форми правління державно-політичним режимом

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»

—► є вступним курсом до системи юридичних дисциплін; —^ метою є акцентування уваги на способах викладу теоретичного матеріалу;

—^ за обсягом є вужчою від науки (остання включає також основні принципи, концепції, основні закономірності виникнення та розвитку державно-правових явищ);

—► має суб'єктивний характер (залежить від автора навчальних програм, кількості годин курсу);

—^ структура курсу відображає основні розділи науки, проте залежить також від суб'єктивних факторів;

—► призначення цієї дисципліни - сформувати у студентів-юристів стійкі знання щодо понять, методів, принципів;

—^- пізнання державно-правових явищ, а також уміння формування навичок та застосування до конкретних ситуацій;

—^. мета дисципліни - формування абстрактного юридичного мислення засвоєнням основних понять, ознак, особливостей державно-правових явищ та методів їх пізнання

СТРУКТУРА КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»

загальна теорія держави та права як наука і навчальна дисципліна; загальна теорія держави; загальна теорія позитивного права

РОЗВИТОК ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ВІТЧИЗНЯНИМИ ПРАВОЗНАВЦЯМИ
Автори		Наукові праці та підручники
Неволін К. 0.		Энциклопедия законоведения-Т. І-К., 1839
Чижов М. Ю.		Источник и формы права - Варшава, 1872
Ренненкампф М. К.		Очерки юридической энциклопедии- К., 1880; Юридическая энциклопедия.-К., 1907
Гредескул М. А.		К учению об осуществлении права- X., 1900; Лекции по общей теории права.- СПб., 1909
Палієнко М. І.		Учение о существе права и правовой связанности государства.-X., 1908
Жилін 0. О		Із лекцій по енциклопедії права - К., 1910
Спекторський Є. В.		Энциклопедия права - Варшава, 1912
Кістяківський Б. О.		Социальные науки и право. Очерки по методологии социальных наук и общей теории права - М., 1916
Тарановський Ф. В.		Учебник энциклопедии права - Юрьев, 1917
Фатєєв А. М.		Лекции по общей теории права - Прага, 1923
Дністрянський С. С.		Загальна наука права і політики. Т. 1- Прага, 1923; Погляди на теорії права та держави,- Львів, 1925; Соціальні форми права.- К., 1925
Дністрянський С.		Наука про право та державу.- Прага, 1923
Окіншевич Л.		Вступ до науки про право та державу.- Мюнхен, 1987
Бабун Р.		Загальна наука про право та державу - К., 1927
Назаренко Є. В.		Теорія держави та права.- К., 1958
Недбайло П. 0.		Основи теорії держави і права.- К., 1959; Введение в общую теорию государства и права.- К., 1971

Розділ II

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

ТЕМА і. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ

Програмні питання

❖ Суспільство: поняття, ознаки, структура.

* Основні причини виникнення держави: минулі та сучасні погляди.

❖ Загальне поняття та ознаки держави, її сутність і призначення. Суб'єкти (носії) та джерела влади. Суверенітет як ознака держави.

* Правовий статус нації (народу) як джерела влади та юридичні гарантії його забезпечення.

•> Поняття типу держави. Типологізація держав. •:♦ Поняття та види функцій держави, форми та методи їх здійснення.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Чи тотожні поняття «суспільство», «держава», «країна»? Назвіть основні ознаки та структуру суспільства.

Назвіть форми соціальної організації у додержавному суспільстві. Чи існує влада в додержавному суспільстві?

Назвіть основні причини виникнення держав. Чим викликана різноманітність поглядів щодо походження держави? Чи відмінні західна та східна форми виникнення держави?

Розкрийте зміст поняття «влада». Чи тотожні поняття «вплив» та «влада»? Назвіть суб'єктів (носіїв) влади та джерела влади. Чи завжди народ є джерелом влади? Як розуміти такий зміст конституційного припису?

Чи відрізняються поняття «держава» та «державність»? Назвіть основні ознаки держави. Чи змінюється сутність та призначення держав у процесі еволюційного розвитку людства?

Чи тотожні поняття «політична влада» та «державна влада»? Проаналізуйте текст Конституції України та визначте, в яких її статтях розкриваються сутність, призначення, форми та методи організації і функціонування державної влади в Україні?

З якою метою встановлюється правовий статус нації (народу), національних меншин? Які міжнародні та внутрішньодержавні юридичні гарантії забезпечують правовий статус нації (народу), національних меншин? Чи тотожні поняття «населення», «нація», «народ»? Чи кожній нації має кореспондувати та або інша держава?

Яка ознака є необхідною для сучасної держави як особливого суб'єкта політичних відносин? Розкрийте зміст поняття «суверенітет». Які види суверенітету вам відомі? Чи може бути обмеженим суверенітет держави?

Визначте поняття типу держави, виокремте основні типи та види сучасних держав.

Які поняття дають змогу глибше розкрити сутність та призначення держави? Назвіть основні види функцій держави. Чи відрізняються функції держави та функції органів держави? Назвіть основні методи та форми здійснення функцій держави.

Які функції держави є першочерговими на нинішньому етапі розвитку людства?

Яка питома вага (набір) функцій держави свідчить про повне одержавлення суспільства? Як це впливає на зміну соціальної структури суспільства в цілому?

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України.- 1996.-№30.-От. 141.

Загальна декларація прав людини // Права людини - К., 1989, 1992.

Конвенція про захист прав і основних свобод людини // Збірник договорів Ради Європи.- К., 2000.

Європейська соціальна хартія // Збірник договорів Ради Європи.-К., 2000.

Європейський кодекс соціального забезпечення // Збірник договорів Ради Європи,- К., 2000.

Б. Спеціальна література

1. Антонович М. Права національних менших в Україні: національне
законодавство та міжнародно-правові стандарти // Право У країни .-
2004.- № 6.

Аристотель. Политика // Сочинения- М., 1988.

Гумплович Л. Общее учение о государстве.-СПб., 1910.

Гусейнов О. М. О самоопределении как моральном праве народа // Свободная мысль - 1993 -№ 16.

Денисов В. Н. Принцип рівноправності й самовизначення народів // Юридична енциклопедія - К., 2003 - Т. 5.

Кашанин» Т. В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы - М., 1999.

7. Косарев А. И. Происхождение и сущность государства - М., 1976.

Локк Д. О политическом и гражданском обществе // Сочинения: В4Т.-М., 1988.-Т. 3.

Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности-СПб., 1907-Т. 1.

Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади // Право України - 2001.- № 8 - С. 41-44.

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права - М., 1969.

12. Спенсер Г. Основание социологии - СПб., 1908 - Т. 1,2.

Фома Аквнский. О правлении властителей // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (XI-XVII вв.).- Л., 1990.

Шемчушенко Ю. С. Держава // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. Ю. С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін- К.: Укр. енцикл., 1999.- Т. 2.-С. 80-81.

Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства.- М, 1985.

Юридичний словник

Суспільство - це стійка взаємодія людей (їх об'єднань), основою якої є спільні інтереси та спрямованість на виживання і розвиток.

Влада - це цілеспрямований вплив одного суб'єкта на поведінку іншого з метою підпорядкування.

Політична влада - це система засобів виявлення, координації інтересів різних соціальних груп, формування загальнозначущих інтересів з метою підпорядкування поведінки учасників суспільних відносин для забезпечення соціальної стабільності.

Державна влада - це система державно-правових засобів, за допомогою яких поведінка учасників суспільних відносин підпорядковується загальнозначущим (загальносуспільним) інтересам.

Суб'єкт державної влади - це спеціально уповноважений державою учасник суспільних відносин щодо використання владних засобів.

Суверенітет держави - це така її властивість, яка проявляється у верховенстві державної влади в межах країни та незалежності поза її межами.

Держава - це організація політичної влади у суспільстві, яка забезпечує його цілісність; функціонування та розвиток шляхом управління та координації інтересів різних соціальних груп.

Функції держави - основні напрями діяльності держави, які розкривають її соціальну сутність і спрямованість.

Тип держави - сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних групі держав у конкретно-історичних умовах.

Права нації (народу) - це зафіксовані у відповідних джерелах права природно-соціальні цінності, які необхідні для їх існування та розвитку у конкретно-історичних умовах.

Правовий статус нації (народу) - це сукупність їх прав та обов'язків, що зафіксована у відповідних джерелах права.

Юридичні гарантії прав нації (народу) - це система юридичних засобів забезпечення їх реалізації, охорони та захисту.

ОЗНАКИ СУСПІЛЬСТВА

первинним його суб'єктом є людина;

воно є специфічною організацією населення (людей);

воно є своєрідним об'єднанням людей задля задоволення спільних потреб;

його основною метою є виживання та розвиток;

воно є стійкою взаємодією людей (об'єднань);

така взаємодія забезпечується соціальними нормами та іншими соціальними засобами;

у процесі розвитку утворюються соціальні інститути (для здійснення спільної діяльності, задоволення загальнозначущих потреб);

одним із соціальних інститутів є держава

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПЕРВІСНОЇ ДЕРЖАВИ

поділ суспільства на соціальні групи з різноманітними інтересами, що зумовило необхідність узгодження цих інтересів; необхідність управління загальносуспільними справами; завоювання інших територій чи захист своєї території

ОСНОВНА ПРИЧИНА

ВИНИКНЕННЯ НОВІТНЬОЇ ДЕРЖАВИ

^реалізація права нації на самовизначення

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

• патріархальна (Арістотель, Михайловський, Фільмер): держава є результатом еволюційного розвитку сім'ї;

теологічна (Аквінський, Ейве, Марітен): держава є результатом божого творіння;

договірна (Гроцій, Локк, Руссо): держава виникає на підставі суспільної угоди, в якій люди передають частину своїх прав державі та зобов'язуються підпорядковуватися їй, а держава - охороняти їхні права;

насильницька (Дюрінг, Гумплович, Каутський): держава є результатом завоювання та інструментом здійснення управління на завойованій території;

органічна (Спенсер): держава є результатом розвитку природи;

марксистська (Маркс, Енгельс, Ленін): держава виникає в результаті непримиренності класових суперечностей, вона є організацією, що забезпечує існування цілісності суспільства в таких умовах;

гідравлічна (Вітфогель): держава виникає з потреби забезпечення управління великою кількістю людей у процесі будівництва іригаційних спо-

руд;

психологічна (Петражицький, Фромм): виникнення держави зумовлене особливостями людської психіки (одні схильні підкорятися, інші - керувати)

ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ

виражає інтереси певної частини населення; має специфічний апарат управління та примусу;

для утримання апарату запроваджує податки, поширює владу щодо людей, які проживають на належній їй території;

встановлює норми права;

здійснює управління справами суспільства та узгоджує інтереси різних соціальних груп;

володіє суверенітетом

СОЦІАЛЬНА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ

Формує загальнозначущий інтерес ...

Задовольняє потреби ...

Координує інтереси ..

ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ

здійснює управління справами суспільства для забезпечення його цілісності

СУБ'ЄКТИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Народ

Державний службовець

Орган держави

Організаційні засоби

ДЖЕРЕЛА ВЛАДИ

Матеріально-технічні засоби

Право

Засоби примусу

Обов'язки

етнічні;

економічні;

політичні;

культурні;

екологічні

ПРАВОВИЙ СТАТУС НАЦІЇ

Права

етнічні;

економічні;

політичні;

культурні;

екологічні

Універсальні

діяльнісні (Міжнародний Суд ООН); документальні (Статут ООН)

МІЖНАРОДНІ

діяльнісні (Комітет до-^ помоги національно-визвольним рухам ОАЄ);

документальні (Африканська хартія прав людини та народів) ^

ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ НАЦІЙ (НАРОДІВ)

- діяльнісні (Конституційний Суд України)

Внутрішньодержавні

- документальні ' (Конституція України)

За державним устроєм

За релігійним підходом

унітарна

За формою держави

сегментарна;

моністична;

плюралістична

За формаційним підходом

рабовласницька; феодальна; буржуазна; соціалістична

ТИПИ ДЕРЖАВ

- теологічна

За цивілізаційним підходом

За ідеологічним підходом

* Первинні:

андська;

візантійська;

греко-римська;

єгипетська;

крітська;

месопотамська;

центральноамериканська

Вторинні:

африканська;

західна;

ісламська;

індуська;

китайська;

латиноамериканська;

японська

Республіка:

парламентська;

президентська;

парламентсько-президентська;

президентсько-парламентська

комуністична; консервативна; ліберальна; націоналістична

Моністична

ТИПИ ДЕРЖАВ ЗА ЇХ ФОРМОЮ
^

Сегментарна

Плюралістична

Державна влада централізована, здійснюється за принципом єдиновладдя

Державна влада доволі централізована, здійснено розподіл повноважень між системою органів державної влади

Державна влада здійснюється за принципом розподілу влад при ефективній системі стримувань і противаг

За сферою суспільних відносин

економічна;

політична;

культурна;

екологічна

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

— За територією поширення: зовнішні:

оборонна;

підтримання світового порядку;

інтеграція в світову економічну систему;

міжнародне співробітництво;

екологічна внутрішні:

економічна;

політична;

фінансова;

соціальна (соціального забезпечення);

екологічна;

захисту прав і свобод особи

За соціальним значенням:

основні;

неосновні

за способом здійснення

- регулятивні;

- охоронні

ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Організаційні:

управлінсько-регламентуюча;

господарська;

ідеологічна

Правові:

правотворча;

правозахисна;

правоохоронна;

правореалізаційна;

правотлумачна

Позаправові:

насилля;

шантаж;

створення екстремальних умов

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Назвіть теорію, яка пов'язує виникнення держави із суспіль-
ної еволюції: від сім'ї (родини) до громади і держави:

1) теологічна; 2) патріархальна; 3) договірна; 4) гідравлічна.

2. Назвіть теорію, яка причиною виникнення держави називає
божественну волю:

1) теологічна; 2) патріархальна; 3) договірна; 4) гідравлічна.

3. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із необ-
хідністю організації іригаційних робіт:

1) теологічна; 2) патріархальна; 3) договірна; 4) гідравлічна.

4. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із резуль-
татом суспільної угоди людей:

1) теологічна; 2) патріархальна; 3) договірна; 4) гідравлічна.

5. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із резуль-
татом завоювання певних територій:

1) соціально-економічна; 2) насильницька; 3) психологічна; 4) органічна.

6. Назвіть теорію, що пов'язує походження держави із непри-
миренністю класових суперечностей:

1) марксистська; 2) насильницька; 3) психологічна; 4) органічна.

7. Назвіть теорію, що пояснює походження держави із особли-
востей психіки людини, усвідомлення людьми необхідності пев-
них моделей поведінки:

1) соціально-економічна; 2) насильницька; 3) психологічна; 4) органічна.

8. Назвіть теорію, що пояснює походження держави із законо-
мірностей розвитку природи:

1) соціально-економічна; 2) насильницька; 3) психологічна; 4) органічна.

9. Укажіть, яка форма виникнення держави значною мірою є
підтвердженням гідравлічної (іригаційної) теорії:

1) африканська; 2) західна; 3) східна; 4) американська.

10. Укажіть, яка форма виникнення держави значною мірою є
підтвердженням соціально-економічної теорії:

1) африканська; 2) західна; 3) східна; 4) азійська.

11. У відповідях під якими номерами правильно названо при-
чини утворення первісних держав:

1) розвиток засобів масової інформації; 2) поділ суспільства на соціальні групи з відмінними інтересами; 3) поява комп'ютерів; 4) необхідність управління загальними справами?

12. У відповідях під якими номерами правильно названо при-
чини утворення первісних держав:

1) розвиток засобів масової інформації; 2) захист своєї соціальної організації від нападу; 3) поява комп'ютерів ; 4) завоювання інших народів та територій?

13. У відповідях під якими номерами правильно названо спо-
соби утворення сучасних держав:

1) завоювання інших народів; 2) розпад держав; 3) об'єднання держав; 4) захист своєї держави?

14. Організація політичної влади у суспільстві, яка забезпечує
його цілісність, функціонування та розвиток шляхом управління та
координації інтересів різних соціальних груп:

1) механізм держави; 2) держава; 3) громадянське суспільство; 4) демократія.

15. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки держави:

1) рівність членів суспільства; 2) поширення влади на людей, що проживають на належній державі території; 3) самоврядування; 4) суверенітет?

16. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки держави:

1) рівність членів суспільства; 2) управління загальносуспільними справами; 3) самоврядування; 4) узгодження інтересів різних соціальних груп?

17. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки держави:

1) рівність членів суспільства; 2) наявність норм права; 3) самоврядування; 4) наявність специфічного апарату управління та примусу?

18. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки держави:

1) рівність членів суспільства; 2) вираження інтересів певної частини населення; 3) самоврядування; 4) суверенітет?

19. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки держави, що відрізняють її від влади у первісному суспільстві:

1) влада не відокремлюється від суспільства; 2) створюється система загальнообов'язкових правил поведінки; 3) влада поширюється на всіх членів роду, на якій території вони не перебували би; 4) влада виражає інтереси певної частини населення?

20. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ознаки
держави, що відрізняють її від влади у первісному суспільстві:

1) для утримання влади встановлюються податки; 2) влада не відокремлюється від суспільства; 3) влада поширюється на людей.

що проживають на належній території; 4) влада тримається на авторитеті?

21. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки держави, що відрізняють її від інших організацій сучасного
суспільства:

1) рівність членів; 2) суверенітет; 3) вирішує загальносуспільні справи; 4) самоврядування?

22. У відповідях під якими номерами правильно вказано оз-
наки держави, що відрізняють її від інших організацій сучасного
суспільства:

1) самоврядування; 2) наявність специфічного апарату управління і примусу; 3) добровільність вступу; 4) встановлення норм права?

23. Здатність задовольняти потреби і координувати ін-гереси
різних соціальних груп і формувати загальнозначущий інтерес:

1) механізм держави; 2) соціальна сутність держави; 3) громадянське суспільство; 4) демократія.

24. Забезпечення цілісності суспільства шляхом управління
загальносуспільними справами:

1) механізм держави; 2) соціальна сутність держави; 3) призначення держави; 4) демократія.

25. Цілеспрямований вплив одного суб'єкта на поведінку іншо-
го з метою підпорядкування:

1) мораль; 2) творчість; 3) влада; 4) суспільство.

26. Система засобів виявлення, координації інтересів різних
соціальних груп, формування загальнозначущих інтересів з метою
підпорядкування поведінки учасників суспільних відносин для за-
безпечення соціальної стабільності:

1) моральна влада; 2) релігійна влада; 3) політична влада; 4) економічна влада.

27. Система державно-правових засобів, за допомогою яких
поведінка учасників суспільних відносин підпорядковується за-
гальним суспільним інтересам:

1) моральна влада; 2) релігійна влада; 3) державна влада; 4) економічна влада.

28. Сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних групі
держав у конкретно-історичних умовах:

1) держава; 2) тип держави; 3) форма держави; 4) режим.

29. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ти-
пи держав за формаційним підходом:

1) буржуазна; 2) космічна; 3) економічна; 4) феодальна?

30. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ти-
пи держав за цивілізаційним підходом:

1) первинна; 2) космічна; 3) економічна; 4) вторинна?

.31. У відповідях під якими номерами правильно зазначено типи первинних держав за цивілізаційним підходом:

1) китайська; 2) єгипетська; 3) греко-римська; 4) японська?

32. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ти-
пи вторинних держав за цивілізаційним підходом:

1) західна; 2) візантійська; 3) ісламська; 4) крітська?

33. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ти-
пи держав за ідеологічним підходом:

1) космічної ідеології; 2) комуністичної ідеології; 3) сімейної ідеології; 4) консервативної ідеології?

34. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ти-
пи держав за ідеологічним підходом:

1) космічної ідеологія; 2) національної ідеології; 3) сімейної ідеології; 4) ліберальної ідеології?

35. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за релігійним підходом:

1) економічні; 2) світські; 3) теологічні; 4) консервативні?

36. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за видом релігії:

1) економічні; 2) католицькі; 3) православні; 4) консервативні?

37. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ти-
пи держав за видом релігії:

1) економічні; 2) ісламські; 3) індуські; 4) консервативні?

38. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за видом релігії:

1) економічні; 2) іудейські; 3) протестантські; 4) консервативні?

39. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за географічним критерієм:

1) політичні; 2) економічні; 3) західні; 4) східні?

40. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за географічним критерієм:

1) політичні; 2) економічні; 3) європейські; 4) азійські?

41. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за географічним критерієм:

1) політичні; 2) економічні; 3) африканські; 4) американські?

42. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за устроєм:

1) економічна; 2) федеративна; 3) політична; 4) унітарна?

43. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за формою правління:

1) економічна; 2) республіка; 3) політична; 4) монархія?

44. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
типи держав за політичним режимом:

1) економічна; 2) демократична; 3) політична; 4) авторитарна?

45. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за політичним режимом:

1) економічна; 2) тоталітарна; 3) політична; 4) ліберальна?

46. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
типи держав за формою держави (правлінням, устроєм, режимом):

1) економічна; 2) моністична; 3) політична; 4) сегментарна?

47. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
держав за формою держави (правлінням, устроєм, режимом):

1) економічна; 2) плюралістична; 3) політична; 4) моністична?

48. Основні напрями діяльності держави, які розкривають її
соціальну сутність і спрямованість:

1) держава; 2) функції держави; 3) форма держави; 4) режим?

49. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
функції держави за сферами суспільного життя:

1) основні; 2) економічні; 3) постійні; 4) політичні?

50. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
функції держави за соціальним значенням державної діяльності:

1) внутрішні; 2) основні; 3) зовнішні; 4) неосновні?

51. У відповідях під якими номерами правильно названо види
функцій держави за часом їх здійснення:

1) основні; 2) постійні; 3) неосновні; 4)) тимчасові?

52. У відповідях під якими номерами правильно названо види
функцій держави за їх територіальною спрямованістю:

1) ідеологічні; 2) внутрішні; 3) основні; 4) зовнішні?

53. Зазначте, до якого виду функцій держави належить діяль-
ність зі створення механізму захисту особи:

1) економічна; 2) гуманістична; 3) політична; 4) культурно-виховна?

54. Зазначте, до якого виду функцій держави належить діяль-
ність зі створення системи загальноосвітніх установ:

1) економічна; 2) гуманістична; 3) політична; 4) культурно-виховна?

55. Зазначте, до якого виду функцій держави належить участь
держави у розв'язанні глобальних господарських проблем:

І) економічна; 2) гуманістична; 3) політична; 4) культурно-виховна?

56. Зазначте, до якого виду функцій держави належить участь
військових підрозділів України у складі миротворчих контингентів:

1) економічна; 2) гуманістична; 3) політична; 4) культурно-виховна?

ТЕМА 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ

Програмні питання

♦:♦ Поняття, елементи форми держави. Класифікація держав за формою чи її елементами.

❖ Форма державного правління: поняття, ознаки, види.

•:♦ Монархія та республіка: їх поняття, ознаки. Види форм правління сучасних держав.

❖ Поняття та види державного устрою. Унітарні та федеративні держави: поняття, ознаки.

•> Поняття та види державного режиму. Поняття та ознаки демократичного, авторитарного, тоталітарного режимів.

❖ Об'єднання держав. Конфедерація: поняття, ознаки. Міждержавні об'єднання: поняття, ознаки, види.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Назвіть відомі вам випадки зміни форми сучасних держав чи її елементів. Визначте поняття форми держави, а також найбільш поширені класифікаційні підвиди сучасних держав за формою чи її елементами.

Назвіть фактори, що визначають існування в тій чи іншій державі конкретної форми правління. Визначте поняття та охарактеризуйте форму державного правління за основними ознаками.

Назвіть основні форми державного правління. Охарактеризуйте монархічну форму правління за основними ознаками. Назвіть основні її сучасні види, визначте її частку щодо республіканських форм правління.

Чи не вважаєте ви, що у сучасних умовах монархія є архаїчною формою правління? Назвіть нетипові форми монархії. Поясніть причини їх існування. В які історичні періоди виникає дуалістична монархія? Які фактори визначають потребу в існуванні такої форми правління? Як співвідносяться монархічна форма правління та демократичний режим у сучасних державах?

Чому більш поширеною формою правління у сучасний період є республіка? Охарактеризуйте республіканську форму правління за основними ознаками. Назвіть основні сучасні типові та нетипові республіканські форми правління. Які фактори визначають потребу в їх існуванні? Чому є витребуваною змішана форма правління?

Які форми державного устрою вам відомі? Які із них можуть бути більш витребувані у майбутньому і чому? Визначте поняття державного устрою.

Які держави можуть бути лише унітарними і чому? Визначте поняття унітарної держави та охарактеризуйте її за основними ознаками. Назвіть відомі вам види унітарних держав.

Які фактори спричинюють виникнення та стабільне функціонування федерації? Визначте поняття федеративної держави та охарактеризуйте її за основними ознаками. Назвіть відомі їх види.

Який елемент форми держави визначає характер та способи взаємодії влади, суспільства та особи? Визначте поняття державного режиму та виокремте основні його сучасні різновиди. Охарактеризуйте демократичний, авторитарний та тоталітарний режими за їх основними ознаками. Чи можливим є перехід держави від тоталітарного до демократичного режиму без проміжної форми?

Які види об'єднань держав нині вам відомі? Чи є конфедерація формою державного устрою? Визначте поняття конфедерації. Охарактеризуйте це явище за основними ознаками. Чи відомі вам сучасні конфедеративні об'єднання?

Розкрийте сутність такого об'єднання як імперія. Чи існують імперії в наш час?

Які функції нині виконують міждержавні об'єднання. Визначте їх поняття та назвіть види. Виокреміть їх основні ознаки. Які перспективи їх розвитку у майбутньому? Чи втрачають ознаки суверенності держави, що належать до міждержавних об'єднань? Які перспективи розвитку держав у майбутньому у зв'язку з передачею частини суверенних ознак міждержавним об'єднанням? Чи не відбувається зміна сутності і призначення держави вже сьогодні?

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30.

Конституции государств Европы: Сборник / Под ред. П. А. Окунь-кова.-М., 2001.

Б. Спеціальна література

Арекдт X. Истоки тоталитаризма.-М., 1996.

Арон Р. Демократия и тоталитаризм.- М., 1993.

Батанов О. В. Президентська республіка // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. Ю. С. Шемчушенко та ін.- К.: Укр. енцикл., 2003-Т. 5: П-С- С. 66-67.

Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії.- К., 2002.- С. 311-320.

Даль Р. О демократии / Перевод с англ.- М., 2000.

Дубина О. К. Монархія // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. Ю. С. Шемчушенко та ін.- К.: Укр. енцикл, 2003.- Т. 3: К-М.-С. 758.

Кашкин С. Ю. Политический режим в современном мире: понятие, сущность, тенденции развития.- М., 1993.

Ковлер А. И. Кризис демократии. Демократия на рубеже XXI века.-М., 1997.

Курас 1. Федерація чи унітарна держава // Політика і час- 1993.-№6.

Оборотов Ю. Н. Современное государство.- Одесса, 1998.

Петров В. С. Сущность, содержание и формы государства.- Л., 1971.

Салыгин Е. Н. Теократическое государство - М., 1999.

Тихомиров Л. А. Монархическая государственность-М., 1999.

Тихонова Є. А. Парламентська республіка // Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол. Ю. С. Шемчушенко та ін - К.: Укр. енцикл., 2002-Т. 4: Н-П.- С. 438-439.

Тускоз Ж. Міжнародне право / Пер. з фран.- К., 1998 - С. 44-64,-128-134, 147-150.

Федерация в зарубежных странах.- М., 1993.

Чиркин В. Е. Нетипичные формы правления в современном государстве//Государство и право.-1994.

Чиркин В. Е. Основы сравнительного государствоведения - М., 1997.

Чиркин В. Е. Современное государство - М., 2001.

Шаповал В. М. Конституційні системи зарубіжних країн- К., 1992.

Шаповал В. М. Республіка // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. Ю. С. Шемчушенко та ін - К.: Укр. енцикл., 2003 - Т 5: П-С-С. 297.

Szostak W. Wspölczesne teorie panstwa.- Krakow- 1997. Rozd. I,

III.

23. Skrypty Веска. Wstejj do prawoznawstwa- Warszawa.- 1999-
S. 29-37.

Юридичний словник

Форма держави - це система способів та засобів організації і здійснення державної влади.

Державне правління - це спосіб формування та функціонування вищих органів державної влади.

Монархія - це така форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється повністю або частково однією особою і передається у спадок.

Республіка - це така форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк.

Державний устрій - це спосіб поділу держави на частини, що відображає характер розподілу влади між нею та складовими частинами, центральними та місцевими органами.

Унітарна держава - це такий вид устрою, за якої складові частини держави не мають суверенних, державних ознак.

Федеративна держава - це такий вид устрою, за якої складові частини держави мають суверенні та інші державні ознаки.

Державний режим - методи здійснення державної влади.

Демократичний режим - це методи здійснення державної влади через представницькі інститути з урахуванням інтересів різних індивідів та соціальних груп.

Недемократичний режим - це методи здійснення державної влади в інтересах лише керівної соціальної групи з обмеженням інтересів інших соціальних груп та індивідів.

Авторитарний режим - це методи здійснення державної влади через недосконалі демократичні інститути з неналежним забезпеченням прав та свобод особи.

Тоталітарний режим - це методи здійснення державної влади шляхом повного контролю над особою та суспільством, за відсутності демократичних інститутів та з порушенням правового статусу особи.

Конфедерація - це об'єднання держав, необхідне для здійснення певних завдань, без передачі суверенних ознак.

Міждержавне об'єднання - це утворена на підставі установчого міжнародного договору спільнота держав з частковою передачею суверенних ознак.

Державний устрій

ЕЛЕМЕНТИ ФОРМИ ДЕРЖАВИ

►Державний режим

Державне правління

ОЗНАКИ ФОРМИ ДЕРЖАВИ

—► складається з трьох елементів;

державне правління розкриває структурну організацію суспільства; ^—► державний устрій розкриває територіальну організацію суспільства;

державний режим розкриває політичну організацію суспільства;

всі три елементи взаємопов'язані та дають змогу розглядати державу як

цілісне явище

ВИДИ ДЕРЖАВ ЗА ФОРМАМИ ЧИ ЕЛЕМЕНТАМИ

За формою держави: плюралістична; сегментарна; моністична

За формою державного режиму

Демократична:

- представницько-демократична;

- ліберально-демократична;

- соціально-демократична

Недемократична:

- диктаторська;

- військова;

- авторитарна;

- автократична;

- тоталітарна;

- фашистська

За формою правління:
Республіка: - президентська; - парламентська; - змішана (президентсько-парламентська, парламентсько-президентська)	Монархія
	абсолютна	обмежена: - дуалістична; - парламентська
	За державним устроєм:
	Унітарна:	Феде-
		складна,	ративна
			(складна)
		з автономним
	я	утворенням:
	(-о	- адміністратив-
	о.	ним;
		- політичним;
		- національно-
		культурним

наявність відповідного способу формування вищих органів влади (вибори, призначення, спадкування); наявність відповідної структури цих органів; розподіл повноважень між вищими органами влади; наявність відповідних зв'язків між цими органами та населенням

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

МОНАРХІЯ

класична:

абсолютна (Оман),

обмежена (парламентська) (Швеція, Данія);

змішана:

- дуалістична (Йорданія, Кувейт);

гібридна (республіканська монархія) - Малайзія

РЕСПУБЛІКА

класична:

парламентська (ФРН, Італія),

президентська (США); змішана:

президентсько-парламентська (Франція);

парламентсько-президентська (Киргизстан);

гібридна (монархічна республіка)-КНДР;

супергібридна - Білорусь

ОЗНАКИ МОНАРХІЇ

одноособове безстрокове здійснення влади; концентрація всієї повноти влади в руках однієї особи; спадковий порядок правонаступництва вищої влади; відсутність юридичної відповідальності глави держави; відсутність політичної відповідальності глави держави

ОЗНАКИ РЕСПУБЛІКИ

народ є суб'єктом, який безпосередньо впливає на формування організації влади;

вищі державні органи є виборними;

вищі державні органи обираються на певний строк;

вищі державні органи функціонують за принципом розподілу (існують

підсистеми законодавчих, виконавчих та судових органів);

державні службовці несуть відповідальність за свої дії та бездіяльність;

за діяльністю вищих органів державної влади здійснюється контроль з

боку суспільства

ОЗНАКИ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї форми правління президент одночасно є главою держави та очолює систему органів виконавчої влади)

глава держави - президент - очолює систему органів виконавчої влади; глава держави - президент - обирається всім населенням; підсистеми вищих органів влади здійснюють діяльність за принципом розподілу влад;

глава держави - президент - виконує відповідні функції у системі

стримувань і противаг;

уряд формується президентом;

уряд відповідальний перед президентом

ОЗНАКИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї форми правління парламент формує уряд, який перед ним і відповідальний)

відсутній чіткий розподіл влад між законодавчими, виконавчими та судовими органами;

глава держави - президент - обирається парламентом;

систему органів виконавчої влади очолює прем'єр-міністр, який має

досить значні повноваження;

уряд формується партією чи коаліцією партій, що перемогли на парламентських виборах;

уряд відповідальний перед парламентом

ОЗНАКИ ПРЕЗИДЕНТСЬКО-ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї форми правління глава держави є главою виконавчої влади, а уряд - відповідальний перед ним і перед парламентом)

парламентський спосіб обрання глави держави - президента; президент є і главою держави, і главою виконавчої влади; уряд має широкі повноваження;

уряд відповідальний і перед главою держави - президентом, і перед парламентом

ОЗНАКИ ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї форми правління уряд формується парламентом, але відповідальний і перед парламентом, і перед президентом)

уряд формується парламентом; уряд очолює прем'єр-міністр; уряд має широкі повноваження;

уряд відповідальний і перед парламентом, і перед главою держави -президентом

ОЗНАКИ УНІТАРНОЇ ДЕРЖАВИ

наявність єдиної конституції або конституційних законів; наявність єдиного громадянства;

наявність єдиної системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади;

наявність єдиної фінансово-грошової системи;

адміністративно-територіальні одиниці не мають ознаки суверенітету; наявність єдиної системи нормативно-правових актів

ОЗНАКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ ДЕРЖАВИ

дуалістичний характер правової системи;

складові частини федерації мають ознаки суверенітету;

встановлення виключної компетенції для загальнофедеральних органів;

наявність подвійного громадянства;

загальнофедеральний апарат держави і наявність у суб'єктів федерації власних систем законодавчих, виконавчих та судових органів; дуалістична система нормативно-правових актів (загальнофедеральна та власна для суб'єктів федерації);

розмежування компетенції між загальнофедеральними органами держави та органами суб'єктів федерації

недемократичний

тиранія;

олігархічний;

військовий;

деспотичний;

фашистський;

диктаторський;

автократичний;

авторитарний (Гондурас, Індонезія);

тоталітарний (КНДР)

гібридний:

диктабланда (лібералізація економіки без демократизації політики): Сальвадор, Гватемала; демокрадура (демократизація політики без демократизації економіки): Заїр, Габон, Кенія; неконсолідована демократія (виборний спосіб формування органів влади, гарантування певних свобод особи, але нестабільність правління): Румунія, Бразилія

народ бере участь у формуванні органів державної влади; існує виборний шлях формування вищих органів влади; змагальний характер формування вищих органів влади; наявність політичного багатоманіття; правовий характер діяльності органів держави; наявність гарантій правового статусу особи;

наявність ефективних політичних механізмів щодо виявлення соціальних інтересів;

наявність контролю за діяльністю органів влади з боку населення

ОЗНАКИ АВТОРИТАРНОГО РЕЖИМУ

народ відсторонений від формування органів державної влади; існує монополія влади (однієї особи, групи осіб); існує централізація влади; заборонено політичну опозицію;

відсутній розподіл влади між законодавчими, виконавчими та судовими органами;

бюрократизація методів управління; декларування невтручання в економіку

ОЗНАКИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ

абсолютна концентрація влади в одному центрі; монополія влади єдиної політичної партії; існує жорсткий контроль за опозицією; монополія на ідеологію засобів масової інформації; централізоване управління економікою; командно-адміністративна система управління; повний контроль над особою та суспільством;

використання, насамперед, військових засобів під час розв'язування внутрішніх політичних конфліктів

унітарна

проста (Болгарія, Польща); складна (Данія, Китай, Україна)

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ

федеративна

за національним складом:

адміністративна;

адміністративно-національна;

національна

за правовим джерелом (положенням):

конституційна;

договірна;

конституційно-договірна

договірний спосіб утворення;

держави об'єднуються для здійснення певних завдань;

держави не передають суверенних ознак конфедеративним органам

(останні лише координують спільні інтереси);

держави об'єднуються на певний строк;

відсутня єдина система законодавчих, виконавчих та судових органів; відсутня єдина територія, громадянство, податки, армія, фінансово-грошова система;

рішення конфедеративних органів не мають прямої дії на території держав-суб'єктів конфедерації;

за наявності юридичних колізій верховенство мають внутрішньодержавні норми права суб'єктів конфедерації

ОЗНАКИ МІЖДЕРЖАВНИХ ОБ'ЄДНАНЬ

договірний спосіб утворення (у межах установчого міжнародно-правового договору);

держави об'єднуються на довгострокову перспективу; держави частково передають об'єднанню суверенні ознаки; існування інтеграцій економічних, правових, політичних сторін суспільного життя;

створення спеціальних наднаціональних органів; може існувати єдина валюта, єдине громадянство; створення спеціального механізму взаємодії міжнародного та національного права;

рішення органів міжнародного об'єднання можуть мати пряму дію і верховенство у разі юридичних колізій

за територією

регіональні:

азійські;

американські;

африканські;

європейські

(Європейський

Союз)

релігійні (Організація Ісламська конфедерація)

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Система способів та засобів організації і здійснення держав-
ної влади:

1) державне правління; 2) державний устрій; 3) форма держави; 4) державний режим.

2. Назвіть елементи форми держави:

1) державне правління; 2) політична система; 3) державний устрій; 4) апарат держави.

3. Назвіть елементи форми держави:

1) державний режим; 2) політична система; 3) державний устрій; 4) апарат держави.

4. Спосіб формування та функціонування вищих органів дер-
жавної влади:

1) державне правління; 2) державний устрій; 3) форма держави; 4) державний режим.

5. Як називається форма правління, за якої вища державна
влада здійснюється повністю або частково однією особою і пере-
дається у спадок:

1) республіка; 2) монархія; 3) демократія; 4) конфедерація?

6. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки монархії:

1) джерелом влади є народ; 2) спадковий порядок правонасту-пництва вищої влади; 3) влада здійснюється однією особою; 4) вища влада здійснюється виборним органом?

7. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки монархії:

1) джерелом влади є народ; 2) глава держави здійснює владу одноособово та безстроково; 3) відсутність політичної та юридичної відповідальності глави держави за результати здійснення влади; 4) вища влада здійснюється виборним органом?

8. Як називається форма державного правління, за якої вища
державна влада здійснюється виборним органом, що обирається
населенням на певний строк:

1) республіка; 2) монархія; 3) демократія; 4) конфедерація?

9. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки республіки:

1) суб'єктом формування влади є народ; 2) глава держави здійснює владу одноособово та безстроково; 3) відсутність політичної та юридичної відповідальності глави держави за результати здійснення влади; 4) вищі державні органи влади є виборними?

10. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки республіки:

1) органи вищої державної влади обираються на певний строк; 2) глава держави здійснює владу одноособово та безстроково; 3) відсутність політичної та юридичної відповідальності глави держави за результати здійснення влади; 4) вищі органи державної влади здійснюють повноваження за принципом розподілу влади?

11. Яку форму правління характеризує така ознака - президент
одночасно є главою держави та очолює виконавчу владу:

1) президентська республіка; 2) парламентська монархія; 3) парламентська республіка; 4) президентсько-парламентська республіка?

12. Яку республіканську форму правління характеризує така
ознака - уряд формується та відповідальний перед парламентом:

13. Яку форму правління характеризує така ознака - уряд від-
повідальний і перед президентом, і перед парламентом:

14. Як називається форма державного правління, коли глава
держави (президент) обраний населенням, формує за погодженням
з парламентом склад уряду, яким керує сам:

1) монархія; 2) президентська республіка; 3) парламентська республіка; 4) змішана республіка?

15. Як називається республіканська форма державного правлін-
ня, коли уряд формується та відповідальний перед парламентом:

1) монархія; 2) президентська республіка; 3) парламентська республіка; 4) змішана республіка?

16. Як називається форма державного правління, коли глава
держави (президент) є водночас і главою виконавчої влади, а уряд
відповідальний і перед главою держави, і перед парламентом:

1) монархія; 2) президентська республіка; 3) парламентська республіка; 4) президентсько-парламентська?

17. Як називається форма державного правління, коли парла-
мент формує уряд, який підзвітний лише йому, але глава держави
(монарх) наділений такими функціями формально:

1) парламентська монархія; 2) президентська республіка; 3) парламентська республіка; 4) змішана республіка?

18. Як називається форма державного правління, коли уряд
формується парламентом, але відповідальний і перед парламен-
том, і перед президентом:

1) державне правління; 2) державний устрій; 3) форма держави; 4) парламентсько-президентська?

з 19. Проаналізуйте такі дані: «Відповідно до Конституції Португалії, главою держави є президент. Він призначає прем'єр-міністра. Законодавчу владу здійснює парламент. Парламент контролює діяльність уряду. Уряд Португалії (Рада Міністрів) - вищий орган управління формується із представників партій, що мають більшість у парламенті. Уряд відповідальний перед президентом і парламентом». Визначте, яку форму державного правління має Португалія:

1) монархія парламентська; 2) монархія дуалістична; 3) президентська республіка; 4) парламентська республіка; 5) президентсько-парламентська республіка; 6) парламентсько-президентська республіка; 7) унітарна держава (проста); 8) унітарна держава (складна); 9) федеративна держава?

20. Проаналізуйте такі дані: «Відповідно до Конституції Шве-
ції, глава держави - король. Вищим органом державної влади є,
парламент. Виконавчу владу здійснює уряд (Кабінет Міністрів^
який формується за безпосередньої участі парламенту та. відпові-
дальний перед ним. Парламент має право розпуску урядуй». Визнач-
те, яку форму державного правління має Швеція:

21. Проаналізуйте такі дані: «Відповідно до Конституції Італії,
вищим органом законодавчої влади є парламент. Він контролює
діяльність уряду. Уряд (Рада Міністрів) - вищий виконавчий орган
влади у країні. Президент призначає голову і за його порадою ін-
ших членів уряду. Парламент має винести вотум довіри уряду
(протягом 10 днів після утворення)». Визначте, яку форму держав-
ного правління має Італія:

22. Проаналізуйте такі дані: «Відповідно до Конституції Авст-
ралії, глава держави - королева Великобританії, яка здійснює свої
повноваження через генерал-губернатора, що призначається нею.
Законодавча влада здійснюється парламентом, виконавча - гене-
рал-губернатором. Уряд утворюється із представників партії, що
отримала більшість у парламенті. Уряд несе відповідальність пе-
ред нижньою палатою федерального парламенту». Визначте, яку
форму державного правління має Австралія:

23. Проаналізуйте такі дані: «Король - глава держави Бельгія.
Законодавчі повноваження король поділяє з парламентом. Він
призначає міністрів, які під керівництвом прем'єр-міністра утво-
рюють уряд (Раду міністрів). Члени уряду не тільки признача-
ються, а й звільняються королем, але поряд з цим, уряд має
користуватися і довір'ям парламенту». Визначте, яку форму дер-
жавного правління має Бельгія:

24. Проаналізуйте такі дані: «Відповідно до Конституції Греції,
президент призначає прем'єр-міністра й за його рекомендацією
призначає та відкликає членів уряду. Законодавча влада належить
парламенту. Виконавча - здійснюється партією, що отримала бі-
льшість місць у парламенті. Прем'єр-міністром стає лідер цієї пар-
тії». Визначте, яку форму державного правління має Греція:

25. Проаналізуйте такі дані: «За Конституцією ФРН, главою
держави є федеральний президент, законодавчий орган парламент
складається з двох палат - Бундестагу та Бундесрату. Уряд очолює
канцлер, кандидатуру якого пропонує президент, а обирає Бун-
дестаг. Повноваження канцлера у державному апараті ФРН досить
широкі. Члени уряду відповідальні лише перед канцлером. Кон-
трольні функції щодо уряду має Бундестаг». Визначте, яку форму
державного правління має ФРН:

26. Проаналізуйте такі дані: «Згідно з Конституцією Іспанії,
главою держави є король, який здійснює повноваження за пого-

^женням з головою уряду. Законодавча влада належить парламенту - генеральним кортесам. Уряд - Раду міністрів - очолює голова, кандидатуру якого пропонує король та схвалює парламент. Члени уряду призначаються та звільнюються королем за пропозицією голови уряду. Уряд відповідальний за свою діяльність перед парламентом. Визначте, яку форму державного правління має Іспанія:

27. Проаналізуйте такі дані: «Згідно з Конституцією, главою
держави Люксембург є Великий герцог, якому формально нале-
жать повноваження виконавчої влади. Законодавча влада здійсню-
ється парламентом - Палатою депутатів. Фактично виконавчу
владу здійснює уряд, члени якого призначаються та звільняються
Великим герцогом. Уряд несе відповідальність перед парламен-
том». Визначте, яку форму державного правління має Люксем-
бург:

28. Проаналізуйте такі дані: «За Конституцією, главою держа-
ви Нідерланди є король (королева). Законодавчу владу здійснює
парламент - Генеральні штати. Виконавча влада здійснюється
урядом, члени і голова якого призначаються і звільняються коро-
лем. Уряд несе відповідальність перед парламентом». Визначте,
яку форму державного правління має королівство Нідерланди:

29. Проаналізуйте такі дані: «За Конституцією Франції, гла-
вою держави є президент, повноваження якого є широкими у всіх
сферах державного життя. Законодавча влада здійснюється парла-
ментом. Уряд Франції - Раду міністрів, очолює прем'єр-міністр,
якого призначає (а також приймає відставку) - президент. За про-
позицією прем'єр-міністра президент призначає і членів уряду,
а також приймає їх відставку. Парламент контролює діяльність уряду.

Уряд відповідальний перед парламентом». Визначте, яку форму державного правління має Франція:

30. Проаналізуйте такі дані: «За Конституцією Швейцарії, за-
конодавчу владу здійснює парламент, виконавчу - уряд (Феде-
ральна Рада), який формується із представників партій, що мають
більшість у парламенті. Очолює уряд президент, який обирається
парламентом. Контроль за діяльністю уряду здійснює парламент».
Визначте, яку форму державного правління має Швейцарія:

31. Проаналізуйте такі дані: «За конституцією Японії, глава
держави - імператор. Законодавчу владу здійснює парламент, ви-
конавчу - уряд (Кабінет Міністрів), який очолює прем'єр-міністр.
Прем'єр-міністр призначається імператором за поданням парла-
менту із його членів. Уряд несе відповідальність перед парламен-
том». Визначте, яку форму державного правління має Японія:

32. Проаналізуйте такі дані: «За Конституцією Данії, глава дер-
жави - король. Законодавчу владу здійснює парламент, виконавчу -
уряд (Рада міністрів), який очолює прем'єр-міністр, що є лідером
партії парламентської більшості (він і формує уряд); за конститу-
цією, членів уряду призначає король. Діяльність уряду контролює
парламент». Визначте, яку форму державного правління має Данія:

33. Проаналізуйте такі дані: «За Конституцією Ісландії, глава
держави - президент. Законодавчу владу здійснює парламент та
президент, виконавчу - президент та уряд (кабінет міністрів).

ірем'єр-міністри та міністри призначаються президентом, він дійснює свої повноваження через своїх міністрів (членів кабінету гіністрів). Уряд несе відповідальність перед парламентом». Визначте, яку форму державного правління має Ісландія: і 1) монархія парламентська; 2) монархія дуалістична; 3) президентська республіка; 4) парламентська республіка; 5) президентсько-парламентська республіка; 6) парламентсько-президентська республіка; 7) унітарна держава (проста); 8) унітарна держава (складна); 9) федеративна держава?

34. Спосіб поділу держави на частини, що відображає характер
розподілу влади між нею та складовими частинами, центральними
та місцевими органами:

1) державне правління; 2) державний устрій; 3) форма держави; 4) державний режим.

35. Державний устрій, за якого складові частини держави не
мають ознак державності, суверенітету:

1) демократична держава; 2) унітарна держава; 3) авторитарна держава; 4) сегментарна держава.

36. У відповідях під якими номерами названо ознаки унітарної
держави:

1) наявність політичної свідомості; 2) наявність єдиної конституції; 3) наявність суб'єктів федерації; 4) наявність єдиної системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади?

37. У відповідях під якими номерами названо ознаки унітарної
держави:

1) наявність політичної свідомості; 2) наявність єдиного громадянства; 3) наявність суб'єктів федерації; 4) наявність єдиної системи нормативно-правових актів?

38. Державний устрій, за якого складові частини держави ма-
ють ознаки державності, суверенітету:

1) демократична держава; 2) федеративна держава; 3) авторитарна держава; 4) сегментарна держава.

39. У відповідях під якими номерами названо ознаки федера-
тивної держави:

1) наявність політичної свідомості; 2) дуалістичний характер системи нормативно-правових актів; 3) релігійна природа держави; 4) наявність власної системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади у складових частинах держави?

40. У відповідях під якими номерами названо ознаки федера-
тивної держави:

1) наявність політичної свідомості; 2) розмежування компетенції між загальними органами держави та складовими її частинами; 3) релігійна природа держави; 4) встановлення виключної компетенції для загальнофедеральних органів?

41. Проаналізуйте дані: «Канада у територіальному відношенні
поділяється на 10 провінцій та 2 території». У кожній провінції є
своя конституція, виборча легіслатура, уряд, діє лейтенант-
губернатор, який призначається центральною владою (за порадою
провінційного уряду). Питання, які провінції можуть вирішувати
самостійно, зафіксовано у законодавстві Канади. Визначте, яку
форму державного устрою має Канада:

42. Проаналізуйте такі дані: «Норвегія складається із 19 об-
ластей. Очолює кожну область губернатор, який призначається
королем. В областях діють виборні ради». Визначте, яку форму
державного устрою має Норвегія:

43. Проаналізуйте такі дані: «Територія Іспанії розподілена на
області. У кожній області вибирається населенням асамблея, яка
видає закони, що діють на території даної області. Асамблея фор-
мує місцевий уряд. Діяльність органів автономних областей конт-
ролюється урядом, конституційним судом, рахунковою палатою.
Визначте, яку форму державного устрою має Іспанія:

44. Проаналізуйте такі дані: «Австрія поділена на 9 земель,
кожна з яких має конституцію, парламент, уряд». Визначте, яку
форму державною устрою має Австрія:

45. Проаналізуйте такі дані: «Австралія - держава, що нале-
жить до складу Співдружності, яку очолює Великобританія. Вона
складається з 6 штатів та 2 територій. У кожному штаті є губерна-
гор, що призначається англійською королевою, парламент, уряд, судові органи». Визначте, яку форму державного устрою має Австралія:

46. Проаналізуйте такі дані: «Територія Данії поділяється на
14 амтів». На чолі кожного амту перебуває амтман, що признача-
ється королем. У кожному амті діють виборні ради. Визначте, яку
форму державного устрою має Данія:

1) монархія парламентська; 2) монархія дуалістична; 3) президентська республіка; 4) парламентська республіка; 5) президент-еько-парламентська республіка; 6) парламентсько-президентська республіка; 7) унітарна держава (проста); 8) унітарна держава (складна); 9) федеративна держава?

47. Проаналізуйте такі дані: «ФРН - держава, що складається із
16 земель. Кожна земля має власну конституцію, виборний зако-
нодавчий орган та уряд, який очолює прем'єр-міністр». Визначте,
яку форму державного устрою має ФРН:

48. Проаналізуйте такі дані: «Італія - держава, що поділена на
області, які складаються із провінцій. П'ять областей мають статус
автономії. В областях діють ради, діяльність яких координується
комісарами, що призначаються центральним урядом». Визначте,
яку форму державного устрою має Італія:

49. Проаналізуйте такі дані: «Велике Герцогство Люксембург -
держава, що складається із трьох округів, які поділені на кантони.
Функції місцевої адміністрації виконують вищі посадові особи, які
призначаються урядом; в округах - комісарами; у кантонах - бур-
гомістрами». Визначте, яку форму державного устрою має Велике
Герцогство Люксембург:

50. Проаналізуйте такі дані: «Королівство Нідерланди - держа-
ва, що складається із 12 провінцій, в яких діють органи місцевого
самоврядування. Комісари, які очолюють ці органи, призначають-
ся королем». Визначте, яку форму державного устрою має коро-
лівство Нідерланди:

51. Проаналізуйте такі дані: «Франція - держава, що поділена
на 95 департаментів, департаменти - на комуни. У департаментах
діють органи самоврядування. Центральну владу на місцях здійс-
нюють префекти, що призначаються президентом». Визначте, яку
форму державного устрою має Франція:

52. Проаналізуйте такі дані: «Швейцарська конфедерація скла-
дається із 23 кантонів, три з яких мають напівконтони. В кожному
кантоні є своя конституція, свої парламенти та уряди». Визначте,
яку форму державного устрою має Швейцарська конфедерація:

53. Проаналізуйте такі дані: «Японія - держава, що складається
із 47 префектур, місцеве управління здійснюють виборні збори
префектури. Головні посадові особи у префектурах - губернато-
ри». Визначте, яку форму державного устрою має Японія:

54. Проаналізуйте такі дані: «Бельгія - держава, що складаєть-
ся із 9 провінцій, які очолюють губернатори і в яких діють пред-
ставницькі та виконавчі органи. Губернатори здійснюють місцеве
управління спільно з виборними радами провінцій». Визначте, яку
форму державного устрою має Королівство Бельгія:

55. Проаналізуйте такі дані: «Швеція - держава, що складається
із 24 округів (ленів), в яких діють органи місцевого, самоврядування.
Діяльність цих органів контролюється губернаторами, які представ-
ляють у ленах центральну владу та очолюють адміністративні бю-
ро». Визначте, яку форму державного устрою має Швеція:

56. Способи та засоби здійснення державної влади:

1) державне правління; 2) державний устрій; 3) форма держави; 4) державний режим.

57. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види державного режиму:

1) ідеологічний; 2) демократичний; 3) економічний; 4) тоталітарний?

58. У відповідях під якими номерами названо ознаки демокра-
тичного режиму:

1) виборність вищих органів влади; 2) контроль над засобами масової інформації; 3) гарантованість правового статусу особи; 4) відсутність політичного плюралізму?

59. У відповідях під якими номерами названо ознаки демокра-
тичного режиму:

1) змагальний характер формування вищих органів влади; 2) контроль над засобами масової інформації; 3) політичне багатоманітні; 4) відсутність політичного плюралізму?

60. У відповідях під якими номерами названо ознаки демокра-
тичного режиму:

1) правовий характер діяльності органів держави; 2) контроль над засобами масової інформації; 3) наявність ефективних механізмів у політичних партій щодо виявлення соціальних інтересів; 4) відсутність політичного плюралізму?

61. У відповідях під якими номерами названо ознаки автори-
тарного режиму:

1) політичний плюралізм; 2) централізація влади; 3) заборона політичної опозиції; 4) забезпечення правового статусу особи?

62. У відповідях під якими номерами названо ознаки автори-
тарного режиму:

1) політичний плюралізм; 2) народ відсторонений від влади;

3) монополія влади; 4) забезпечення правового статусу особи?

63. У відповідях під якими номерами названо ознаки тоталі-
тарного режиму:

1) наявність демократичних інститутів; 2) монополія однієї політичної партії; 3) забезпечення прав та свобод особи; 4) жорсткий контроль над опозицією?

64. У відповідях під якими номерами названо ознаки тоталіта-
рного режиму:

1) наявність демократичних інститутів; 2) монополія на засоби масової інформації; 3) централізоване управління економікою;

4) жорсткий контроль над опозицією?

65. У відповідях під якими номерами названо ознаки тоталіта-
рного режиму:

1) наявність демократичних інститутів; 2) монополія ідеології; 3) забезпечення прав та свобод особи; 4) використання військових засобів під час розв'язання внутрішніх політичних колізій?

66. У випадках надзвичайних ситуацій у загальнонаціональних
межах, яких ознак може набувати демократичний режим:

1) тоталітарних; 2) ліберальних; 3) авторитарних; 4) функціональних?

67. Назвіть способи поділу держави у разі формування дер-
жавного устрою:

1) демократичний; 2) національно-територіальний; 3) авторитарний; 4) адміністративно-територіальний.

68. Назвіть способи поділу держави у разі формування дер-
жавного устрою:

1) демократичний; 2) змішаний; 3) авторитарний; 4) адміністративно-територіальний.

69. Об'єднання незалежних держав, необхідне для здійснення
певних завдань, досягнення певної мети:

1) монархія; 2) федерація; 3) автономія; 4) конфедерація.

70. Об'єднання держав з частковою передачею суверенних
ознак:

1) конфедерація; 2) автономія; 3) міждержавна організація (об'єднання); 4) федерація.

ТЕМА 3. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

Програмні питання

♦:♦ Механізм держави: поняття, призначення, склад. ♦:♦ Поняття, ознаки, елементи апарату держави.

❖ Принципи організації та діяльності апарату держави. Роль принципу розподілу влад в організації апарату сучасних держав.

❖ Види апаратів сучасних держав.

❖ Поняття, ознаки органу держави. Класифікація органів держави. Органи законодавчої, виконавчої, судової влади.

Творчі та теоретико-практичні завдання

1. З якою метою формується механізм держави? Назвіть основні елементи механізму держави та визначте його поняття. , 2. Розкрийте співвідношення понять «механізм держави» та «апарат держави». Охарактеризуйте апарат держави за основними ознаками та виокремте його основні елементи.

Чи змінюється функціональна спрямованість апарату та механізму держави в ході еволюційного розвитку держави?

Які фактори сприяють виникненню відмінних ознак у державних апаратах різних країн?

Назвіть принципи організації та діяльності апарату держави. Визначте фактори, які зумовлюють необхідність принципу розподілу влади в орагнізації та діяльності апаратів сучасних держав? Назвіть сучасні держави, в яких цей принцип не функціонує.

Який інститут в апараті сучасної держави забезпечує функціонування системи противаг та стримань? Які державно-правові засоби використовуються для забезпечення ефективності такої системи?

Чи забезпечується взаємодія та реалізація принципів «демократизм» та «розподіл влад» у межах функціонування в апараті Держави інституту глави держави?

Назвіть основні сучасні моделі системи державних органів (апаратів). Визначте країни, де ці моделі є найбільш типовими.

Охарактеризуйте орган держави за основними ознаками, здійсніть класифікацію органів держави. Визначте, чим зумовлюється потреба у створенні відповідних органів держави.

Чи змінюються характерні ознаки держави та їх види у процесі розвитку людства?

Розкрийте співвідношення понять «працівник», «службовець», «державний службовець», «службова особа», «посадова особа». Визначте поняття «державний службовець» та види державних службовців за їх роллю в реалізації функцій держави.

Назвіть форми безпосередньої участі народу у формуванні та здійсненні публічної влади. Назвіть країни, в яких вони реально чи формально не здійснюються. Визначте причини та умови, за яких відомі вам форми народовладдя є реальними.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України.- 1996.— №30.-Ст. 141.

Конституции государств Европы: Сборник / Под ред. П. А. Окунь-кова.- М, 2001.

Б. Спеціальна література

Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади // Юридична енциклопедія.- К., 2002.- Т. 4.

Аппарат государственного управления: интересы и деятельность.-К., 1993.

Батанов О. В. Органи судової влади.- К., 2002 - Т. 4.

Вельский К. С. Разделение властей и ответственного управления.-М., 1990.

Гурне Бернар. Державне управління - К., 1993.

Институты конституционного права иностранных государств.-М., 2002.

Колдаев В, М. Государственная власть. Механизм государственной власти.-М., 1993.

Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т. Т. 1-2. Часть Общая: Учебник / Отв. ред. проф. Б. А. Страшун.-М., 2000.

Конституционное право государств Европы: Учебн. пособие для студ. юрид. вузов и факультетов / Отв. ред. Д. А. Ковачев.- М., 2005.

Кривенко Л. Т. Органи законодавчої влади // Юрид. енциклоп.-К., 2002.- Т. 4.

Крылов Б. С. Разделение властей: система сдержек и противовесов // Журнал российского права.- 1998 - № 6.

Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран - М., 1998.

Осавелюк А. М. Современный механизм системы сдержек и противовесов // Государство и право.- 1993.-№ 12.- С. 108-117.

Петрышин А. В. Государственная служба.- Харьков, 1998.

15. Рабінович П. М. Орган держави // Юрид. енциклопедія.- К.,
2002.- Т. 4.

16. Разделение властей: история и современность - М., 1996.

17. Сахаров Н. А. Институт президентства в современном мире.- М.,
1994.

18. Сиренко В. Ф. Интересы - власть - управление.- К., 1991.

Стартов Ю. П. Институт государственной службы: содержание и структура // Государство и право - 1996 - № 5.

Чиркин В. Е. Основы государственной власти: Учебное пособие.- М, 1996.

Чиркин В. Е. Основы сравнительного государствоведения.- М., 1997.

Энтин Л. М. Разделение властей: опыт современных государств.-М., 1995.

Юридичний словник

Механізм держави - система державних органів, установ і підприємств, які здійснюють завдання та функції держави.

Апарат держави - система органів держави, що забезпечують державну владу шляхом виконання завдань та реалізації функцій держави.

Орган держави - це структурно-організований колектив державних службовців та інших працівників, які наділені відповідними повноваженнями та необхідними засобами для виконання завдань та реалізації функцій держави.

Орган законодавчої влади - це колегіальний, представницький орган держави, який виконує її законодавчі та деякі контролюючі функції.

Органи виконавчої влади - це органи держави, що здійснюють її завдання у формі виконання законів та реалізують функції у формі виконавчо-розпорядчої діяльності.

Органи судової влади - органи держави, що здійснюють її завдання та реалізують функції у формі правосуддя.

Державні службовці - це громадяни, що займають у встановленому порядку посади у штаті державних органів, здійснюють повноваження від імені держави й отримують встановлену нею заробітну плату.

Державна служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в органах державної влади та їх апараті.

ЕЛЕМЕНТИ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВИ, необхідні для виконання завдань та реалізації функцій

державні установи (здійснюють функції держави у сферах, де немає потреби у владних повноваженнях: освіта, культура, охорона здоров'я) апарат держави,

органи держави (наділені повноваженнями та самостійні у відповідній

сфері державної діяльності)

державні підприємства (здійснюють функції держави у сфері виробництва, надання послуг, виконання робіт)

ОЗНАКИ АПАРАТУ ДЕРЖАВИ

функціонує як ієрархічна система органів;

складається з органів, які наділені державно-владними повноваженнями (законодавчих, виконавчих, судових тощо);

для забезпечення владних повноважень використовує засоби управління та примусу;

Органи судової влади

Контрольно-наглядові органи

Органи виконавчої влади

має структурно-функціональну будову

	Елементи апарату держави (органи держави)

Орган законодавчої влади

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ ДЕРЖАВИ

оптимальної побудови;

ефективності його функціонування;

професіоналізм;

субсидіарність (ієрархічність);

політичної лояльності;

застосування спеціально-дозвільного типу регулювання

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ

Демократизм; Гуманізм;

законність, конституційність; розподілу влад;

пріоритетність засобів управління; гласність

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АПАРАТУ АВТОРИТАРНИХ (ТОТАЛІТАРНИХ) ДЕРЖАВ

підпорядкування партійній ідеології; пріоритетність застосування примусу; монополія на засоби масової інформації; єдиновладдя; партійна відданість;

проведення в життя інтересів лише своєї політичної партії; ■ недостатнє забезпечення прав і свобод особи; порушення принципу законності;

недостатнє функціонування принципів демократизму та гласності

ЗМІСТ ПРИНЦИПУ РОЗПОДІЛУ ВЛАД

функціонує в умовах демократичного режиму (що не дає змоги концентрувати владу в одному центрі);

конституційне визначення принципу розподілу влад;

конституційне встановлення співвідношення повноважень усіх гілок влади;

законодавче закріплення компетенції законодавчих, виконавчих та судових органів;

чітка визначеність процедури передачі владних повноважень; невтручання органів однієї гілки влади в діяльність іншої; наявність системи стримувань і противаг

ЗАСОБИ СТРИМУВАНЬ І ПРОТИВАГ (залежить від форми держави)

діяльність глави держави; вотум недовіри; ■ вето; імпічмент;

наявність суду конституційної юрисдикції;

діяльність уповноваженого з прав людини (омбудсмена);

участь парламента і президента у формуванні вищих судових органів

СУЧАСНІ МОДЕЛІ СИСТЕМ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

Центрально-сегментарна

(заснована на принципі розподілу влад; апарат складається з центральних і місцевих органів влади. Частина повноважень передана органам місцевого самоврядування; характер апарату -полісистемний)

Монотеократична

(заснована на принципі єдиновладдя, пов'язаного з догмою, традиційною релігійною ідеологією; глава держави є водночас і вищою релігійною особою, утворює консультативні інституції, до якої належать авторитетні релігійні та світські особи)

, ,

Моноцефальна

(заснована на принципі єдиновладдя; вся повнота влади перебуває в одному центрі (глава держави, рада); централізований характер влади тісно пов'язаний з однопартійністю. Рішення приймаються одноособово; роль держави перебільшено)

ОЗНАКИ ОРГАНУ ДЕРЖАВИ

є елементом апарату держави; складається з державних службовців; наділений державно-владними повноваженнями; здійснює повноваження в межах, установлених законом; наділений матеріальними засобами, необхідними для здійснення повноважень;

видає обов'язкові до виконання юридичні акти; має юридично визначену форму та компетенцію

За місцем в апараті держави: первинні, вторинні

За часом здійснення повноважень: постійні, тимчасові

За способом утворення: виборні, призначувані, успадковувані

За обсягом компетенції: загальної компетенції, спеціальної

За структурою: прості, складні

За територією діяльності: центральні, місцеві

За порядком здійснення компетенції: колегіальні, одноособові

За змістом, напрямом діяльності

орган законодавчої влади; органи виконавчої влади; органи судової влади; контрольно-наглядові органи

ВЛАСТИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

є громадянином (підданим) певної держави; займає штатну посаду в органі держави; виконує завдання та функції держави;

здійснює повноваження в межах і в порядку, що встановлені законом; отримує зарплату з бюджету держави

ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

Керівники (наділені владними повноваженнями, скеровують діяльність спеціалістів та інших працівників)

Спеціалісти (мають спеціальні знання та навички для виконання завдань і функцій держави)

ПРАЦІВНИКИ (фізичні особи, які за трудовим договором працюють на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, спрямовують свою інтелектуальну діяльність на виконання завдань чи мети цих підприємств, установ, організацій та одержують зарплату

Службовці - це працівники, які здійснюють інтелектуальну діяльність

Технічно-допоміжний персонал - це працівники, які створюють умови для діяльності службовців та інших працівників

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Система державних органів, установ і підприємств, які здій-
снюють завдання та функції держави:

1) апарат держави; 2) механізм держави; 3) орган держави; 4) держава.

2. Назвіть елементи механізму держави:

1) політична партія; 2) орган держави; 3) державна установа; 4) спортивна організація.

3. Назвіть елементи механізму держави:

1) політична партія; 2) державне підприємство; 3) державна установа; 4) спортивна організація.

4. Система органів держави, що здійснюють її завдання та
функції:

1) політична партія; 2) орган держави; 3) апарат держави; 4) спортивна організація.

5. Назвіть елементи апарату держави:

1) державна установа; 2) органи держави; 3) політична партія; 4) релігійна організація.

6. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
апарату держави:

1) веде боротьбу за владу в державі; 2) функціонує як ієрархічна система органів; 3) є громадянською організацією; 4) складається з органів, які наділені державно-владними повноваженнями?

7. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
апарату держави:

1) веде боротьбу за владу в державі; 2) утворює підсистеми органів (законодавчих, судових тощо); 3) є громадянською організацією; 4) для забезпечення владних повноважень використовує засоби управління та примусу?

8. У відповідях під якими номерами правильно названо загаль-
ні принципи організації та діяльності апарату держави:

1) релігійності; 2) оптимальної побудови; 3) пізнавальності; 4) професіоналізму.

9. У відповідях під якими номерами правильно названо загаль-
ні принципи організації та діяльності апарату держави:

1) релігійності; 2) ефективного функціонування; 3) пізнавальності; 4) субсидіарності?

10. У відповідях під якими номерами правильно названо за-
гальні принципи організації та діяльності апарату держави:

1) релігійності; 2) застосування спеціально-дозвільного типу регулювання; 3) пізнавальності; 4) політичної лояльності?

11. У відповідях під якими номерами правильно названі прин-
ципи організації та діяльності апарату сучасної демократичної
держави:

1) релігійності; 2) демократизму; 3) пізнавальності; 4) гласності?

12. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи організації та діяльності апарату сучасної демократичної
держави:

1) релігійності; 2) гуманізму; 3) пізнавальності; 4) принципу розподілу влад?

13. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи організації та діяльності апарату сучасної демократичної
держави:

1) релігійності; 2) пріоритетності управлінських засобів; 3) пізнавальності; 4) законності?

14. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи організації та діяльності апарату сучасної демократичної
держави:

1) релігійності; 2) конституційності; 3) пізнавальності; 4) гласності?

15. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи організації та діяльності апарату авторитарних (тоталітар-
них) держав:

1) демократизму; 2) підпорядкування партійній ідеології; 3) гласності; 4) пріоритетності засобів примусу?

16. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи організації та діяльності апарату авторитарних (тоталітар-
них) держав:

1) демократизму; 2) монополії на засоби масової інформації;

3) гласності; 4) єдиновладдя?

17. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи організації та діяльності апарату авторитарних (тоталітар-
них) держав:

1) демократизму; 2) принцип партійної відданості; 3) гласності;

4) проведення інтересів лише своєї політичної партії?

18. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи організації та діяльності апарату авторитарних (тоталітар-
них) держав:

1) демократизму; 2) недостатнього забезпечення прав особи;

3) гласності; 4) порушення принципу законності?

19. Зазначте, які гілки влади відповідають принципу розподілу
влади:

1) контрольна; 2)законодавча; 3) виконавча; 4)судова?

20. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
сучасні моделі систем державних органів:

1) тоталітарна; 2) центрально-сегментарна; 3) моноцефальна;

4) монотеократична?

21. Який різновид апарату сучасної держави є розцентралізо-
ваним шляхом передачі владних повноважень органам місцевого
самоврядування, складається з органів центральної влади та їх
представницьких структур на місцях:

1) моноцефальний; 2) центрально-сегментарний; 3) монотеок-ратичний; 4) тоталітарний?

22. Який різновид апарату сучасної держави функціонує за
принципом єдиновладдя, шляхом забезпечення владної ієрархії
всіх органів, яку очолює одна особа або орган держави:

1) моноцефальний; 2) центрально-сегментарний; 3) монотео-кратичний; 4) тоталітарний?

23. Який різновид апарату сучасної держави функціонує за
принципом єдиновладдя, застосованого на релігійних догмах та
общинних традиціях, шляхом зайняття вищою духовною особою
посади глави держави:

1) моноцефальний; 2) центрально-сегментарний; 3) монотеок-ратичний; 4) тоталітарний?

24. Структурно-організований колектив державних службовців
та інших працівників, які наділені відповідними повноваженнями
та необхідними засобами для виконання завдань та реалізації фун-
кцій держави:

1) політична партія; 2) орган держави; 3) механізм держави; 4) апарат держави.

25. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки органу держави:

1) є громадською організацією; 2) складається із державних службовців; 3) наділений державно-владними повноваженнями; 4) здійснює економічні функції?

26. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки органу держави:

1) є громадською організацією; 2) є елементом апарату держави; 3) здійснює повноваження у межах встановлених законом; 4) здійснює економічні функції?

27. У відповідях під якими номерами правильно названі ознаки
органу держави:

1) є громадською організацією; 2) видає обов'язкові до виконання юридичні акти; 3) має юридично визначену форму та компетенцію; 4) здійснює економічні функції?

і. 28. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки органу держави:

1) є громадською організацією; 2) наділений матеріальними засобами, необхідними для здійснення повноважень; 3) наділений державно-владними повноваженнями; 4) здійснює економічні функції?

29. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види органів держави за місцем у системі державного апарату:

1) постійні; 2) вторинні; 3) колегіальні; 4) первинні?

30. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види органів держави за способом утворення:

1) вторинні; 2) виборні; 3) місцеві; 4) призначувальні?

31. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види органів держави за змістом або напрямом діяльності:

1) виборні органи; 2) органи законодавчої влади; 3) колегіальні; 4) органи виконавчої влади?

32. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види органів держави за змістом або напрямом діяльності:

1) органи законодавчої влади; 2) первинні; 3) органи судової влади; 4)вторинні?

33. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види органів держави за територіальним критерієм:

1) постійні; 2) центральні; 3) колегіальні; 4) місцеві?

34. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи держави за часом здійснення повноважень:

1) загальні; 2) постійні; 3) колегіальні; 4) тимчасові?

35. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни держави за обсягом компетенції:

1) загальні; 2) постійні; 3) спеціальні; 4) тимчасові?

36. У відповідях під якими номерами правильно вказані види
органів держави за порядком здійснення компетенції:

1) загальні; 2) постійні; 3) одноособові; 4) колегіальні?

37. Колегіальний, представницький орган держави, який вико-
нує її законодавчі та деякі контрольні функції:

1) орган прокуратури; 2) орган законодавчої влади; 3) органи судової влади; 4) органи виконавчої влади.

38. Органи держави, що здійснюють її завдання у формі вико-
нання законів та реалізують функції у формі виконавчо-розпо-
рядчої діяльності:

1) орган прокуратури; 2) орган законодавчої влади; 3) органи судової влади; 4) органи виконавчої влади.

39. Органи, що здійснюють завдання та функції держави у фор-
мі правосуддя:

1) орган прокуратури; 2) орган законодавчої влади; 3) органи судової влади; 4) органи виконавчої влади.

40. Громадяни, що займають у встановленому порядку посади
у штаті державних органів, здійснюють службові повноваження
від імені держави і отримують встановлену нею зарплату:

1) працівники; 2) службовці; 3) державні службовці; 4) учасники.

41. У відповідях під якими номерами правильно зазначено вла-
стивості державного службовця:

1) є іноземцем; 2) є громадянином певної держави; 3) займає штатну посаду в державній організації; 4) займається підприємництвом?

42. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки державного службовця:

1) є іноземцем; 2) виконує завдання і функції держави; 3) здійснює повноваження у межах та порядку встановленому законом; 4) займається підприємництвом?

43. У відповідях під якими номерами правильно названо вла-
стивості державного службовця:

1) є іноземцем; 2) отримує зарплату з бюджету держави; 3) здійснює завдання і функції від імені держави; 4) займається підприємництвом?

44. У відповідях під якими номерами правильно названо види
державних службовців за їх роллю в реалізації функцій держави:

1) організатори; 2) керівники; 3) виконавці; 4) спеціалісти?

45. Професійна діяльність осіб, які займають штатні посади в
органах державної влади та їх апараті, називається:

1) комерційною діяльністю; 2) державною службою; 3) культурною діяльністю; 4) службою захисту.

ТЕМА 4. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ

Програмні питання ♦> Основні сучасні концепції держави.

Становлення та розвиток концепції правової держави. Поняття та ознаки правової держави.

Громадянське суспільство як необхідна умова функціонування правової держави, його поняття та основні ознаки.

Поняття, ознаки та принципи соціальної держави.

Сутність та різновиди сучасних держав.

Поняття, ознаки, функції сучасних демократичних держави.

* Поняття, ознаки, функції недемократичних (авторитарних) держав.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Назвіть основні концепції сучасної держави. Чим, на вашу думку, викликана багатоманітність поглядів щодо сутності та призначення сучасної держави. Чи не спостерігається у сучасних концепціях зближення позицій щодо сутності та призначення держави?

Наскільки реальною нині є концепція «світової держави»? Чим зумовлена її поява?

Чому теорія правової держави є найбільш витребуваною західною практикою державотворення в кінці XX ст- на початку XXI ст.? Охарактеризуйте правову державу за її основними ознаками?

Чи дає змогу закріплення конкретних ознак та принципів правової держави у конституції чи конституційних законах, визнати такою конкретну державу?

Охарактеризуйте громадянське суспільство за основними ознаками.

Чим, на вашу думку, зумовлена різноманітність підходів щодо ідеї соціальної держави та відсутність єдиної концепції такої держави?

Чи може існувати соціальна, правова держава у суспільстві, яке не відповідає ознакам громадянського?

Назвіть основні різновиди сучасних держав залежно від політичного режиму. Які держави світу нині можуть вважатися демократичними чи такими, що формують демократичну державу? Які фактори зумовлюють їхнє існування?

Охарактеризуйте сучасну демократичну державу за основними ознаками та функціями. Чи може існувати демократична держава у суспільстві, яке не відповідає ознакам громадянського?

Наскільки реальним є політико-юридичний ідеал «демократична, соціальна, правова держава»? Чи існують реально такі держави сьогодні?

Охарактеризуйте недемократичні (зокрема, автократичні) держави за основними ознаками та функціями. Назвіть їх різновиди та фактори, що зумовлюють їх існування.

Чи може бути правова, соціальна держава недемократичною? Чим зумовлено те, що більшість держав світу нині не можна назвати демократичними?

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30.-От. 141.

Конституции государств Европы: Сборник / Под ред. П. А. Окунь-кова.- М, 2001

3. Загальна декларація прав людини // Права людини - К., 1989, 1992.

Конвенція про захист прав і основних свобод людини // Збірник договорів Ради Європи - К., 2000.

Європейська соціальна хартія // Збірник договорів Ради Європи.-К., 2000.

Європейський кодекс соціального забезпечення // Збірник договорів Ради Європи.- К., 2000.

Б. Спеціальна література

Бабкін В. Д. Соціальна демократія: проблеми і перспективи - К., 2000.

Бабкін В. Д. Соціальна держава та захист прав людини // Правова держава.- 1998.- Вип. 9.

Гаджіїее К. С. Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования // Вопросы философии.- 1991.- № 7.

Даль Р. Введение в теорию демократии - М., 1992.

Данилов С. Ю. Правовые демократические государства: очерки истории - М., 2000.

Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду.- К., 1999.

Зидентоп Л. Демократия в Европе - М., 2004.

Кириченко С. О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства.- Автореф. дис. ... к. ю. н- К., 2001.

Корніснко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в українському суспільстві // Право України.- 2001.- № 2.

10. Лейпхарт А. Демократия в многослойных обществах: сравните-
льное исследование.-М., 1997.

Маркарян К. Общая теория постиндустриального государства.-2002.

Оболонский А. В. Бюрократия и государство.- М., 1996.

Оборотов Ю. Н. Современное государство - Одесса, 1998.

Панкевич О. 3. Соціальна держава: поняття та загальнотеоретична характеристика: Автореф. дис.... к. ю. н - Львів, 2003.

Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. А. Я. Сухарев - М, 2001.

Рабінович П. М. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування) // Українське право - 1996 - № 3.

Рабінович П. М. Про соціальну сутність сучасних демократичних держав (у зв'язку з проектом нової Конституції України) // Вісник Академії правових наук України.- 1993.- № 1.

Сіленко А. О. Соціальна держава: теорія перемін.- Одеса, 2000.

Скакун О. Ф. Теорія правової держави в політико-правовій думці дореволюційної Росії // Проблеми правознавства - Вип. 51.- К., 1990.

Скрипнюк О. В. Проблема соціальної держави в контексті концепції «державного мінімалізму» // Право України.- 2000.- №11.

Соврменное государство в глобализирующемся мире: проблемы теории // Правоведение.- 2004- № 4.

Соколов А. Н. Правовое государство: от идеи до ее материализации.- Калининград, 2002.

Цыганков А. П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика.- М., 1995.

Четверин В. А. Понятие права и государства.- М., 1997

Четверний В. А. Демократическое конституционное государство.-М., 1993.

Чиркин В. Е. Основы сравнительного государствоведения.- М., 1997.

Чиркин В. Е. Социальное государство и «гражданское общество» // Конституционно-правовые проблемы формирования социального правового государства. Мат. межд. науч.-практ. конферен - Минск, 2000.

Шемчушенко Ю. С. Держава // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. Ю. С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін - К.: Укр. енцикл., 1999.- Т. 2.-С. 80-81.

Юрківський В. М. Країни світу: Довідник.- К., 1999.

Яковюк I. В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення: Автореф. дис. ... к. ю. н.- Харків, 2000.

Якубенко В. М. Принципи соціальної держави: стан і перспективи їх реалізації в Україні: Автореф. дис. ... к. ю. н - К., 2005.

Якушик В. Проблеми типології правової держави // Філософська і соціологічна думка - 1993.- № 9-10.

Якушик В. М. Государство переходного типа (вопросы теории).-К., 1991.

Юридичний словник

Громадянське суспільство - стійка взаємодія людей та їх об'єднань, що заснована на різноманітних формах власності, демократичних інститутах, ефективній системі соціального захисту та рівних юридичних можливостях існування та розвитку особи в усіх сферах суспільного життя.

Правова держава - організація політичної влади громадянського суспільства, яка, насамперед, юридичними засобами забезпечує рівні можливості існування та розвитку особи в усіх сферах суспільного життя.

Соціальна держава - організація політичної влади, яка створює необхідні умови для формування громадянського суспільства, всебічного розвитку особи завдяки ефективній системі соціального захисту.

Демократична держава - організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує цілісність, функціонування та розвиток суспільства шляхом координації інтересів різних соціальних груп через демократичні інститути та управління загальносуспільними справами.

Авторитарна держава - організація політичної влади партійно-бюрократичної еліти, яка здійснює управління суспільства в своїх інтересах за допомогою засобів примусу.

ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВИ

Держава плюралістичної демократії
(державі відводиться роль арбітра,
координатора інтересів різних соціа-
льних груп, що представлені громад-
ськими організаціями)
■

Ґ \

Теорія загального благоденства (державі, яка втрачає класовий характер, відводиться роль виразника інтересів усіх прошарків населення)

ґ ^

Соціальна держава (організація політичної влади, яка створює необхідні умови для формування громадянського суспільства, всебічного розвитку особи завдяки ефективній системі соціального захисту)

Правова держава (організація політичної влади громадянського суспільства, яка насамперед юридичними засобами забезпечує рівні можливості існування та розвитку особи в усіх сферах суспільного життя)

Теорія еліт (основна роль в управлінні державними справами відводиться компетентній (професійній) правлячій еліті)

Теорія всесвітньої держави (висуваються засади можливої в майбутньому державної організації світового суспільства)

людина є основною соціальною цінністю; гарантування розвитку усіх форм власності; захищеність усіх форм власності;

наявність демократичних інститутів виявлення та координації інтересів різних соціальних груп;

наявність ефективної системи соціального захисту; юридично рівні можливості для існування та розвитку особи

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

—► основою правової держави є громадянське суспільство;

—► громадянське суспільства базується на розвинутій ринковій економіці;

—^ існують демократичні інститути (демократичний державний режим);

—^ існує ефективна система соціального захисту;

—^ у взаємовідносинах держави та права первинним має бути право;

—^- право, створене державою, має відповідати морально-правовим цінностям суспільства

ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
Соціально-змістовні	Формальні
закріплення та забезпечення прав і свобод особи	розподіл влад на законодавчу, виконавчу та судову
верховенство правового (демократичного) закону	юридична захищеність особи
взаємовідповідальність держави та особи	високопрестижне становище суду в суспільстві
правове регулювання поведінки людей та їх об'єднань має здійснюватися на загальнодозвільних засадах	дотримання законів усіма суб'єктами суспільного життя (режим законності)
існує високий рівень правової культури населення

Соціальне партнерство

Соціальна рівність

Соціальні зобов'язання

Соціальна справедливість

Гарантованість соціальних прав

ОЗНАКИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

визнання людини найвищою соціальною цінністю; взаємозв'язок із громадянським суспільством; забезпечення соціального компромісу;

взаємодія ринкових відносин з державним регулюванням економіки; забезпеченість правового статусу особи; наявність ефективної системи соціального захисту; створення галузі соціального права (права соцзабезпечення)

ОЗНАКИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ

вираження волі більшості населення через демократичні інститути;

розв'язання загальносоціальних справ;

координація інтересів різних соціальних груп;

формування громадянського суспільства;

ідеологічний плюралізм;

наявність розвинутого приватного права;

розцентралізація влади;

передача частини владних повноважень органам місцевого самоврядування

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ

Формування демократичної, соціальної, правової держави

Формування недемократичної (авторитарної, тоталітарної) держави

Змішаний - пошук державами свого шляху розвитку у

перехідний період

ВНУТРІШНІ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ

Гуманітарна:

забезпечення правового статусу особи; екологічна; створення ефективної системи соціального захисту; підтримка освітніх, наукових, культурних програм

Економічна:

забезпечення та захист усіх форм власності; формування та підтримка ринкових відносин; формування державного бюджету

Політична:

забезпечення суверенітету;

захист конституційного ладу та національної безпеки;

створення демократичних інститутів;

захист правопорядку

ЗОВНІШНІ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ

Гуманітарна: допомога населенню інших країн; екологічна; міжнародного співробітництва; участь у міжнародному захисті прав людини

Економічна: участь у розв'язанні глобальних економічних та наукових проблем

Політична: розвиток міжнародних договірних відносин; захист територіальної цілісності;

боротьба з міжнародним тероризмом; підтримання міжнародного правопорядку

ОЗНАКИ СУЧАСНОЇ НЕДЕМОКРАТИЧНОЇ (АВТОРИТАРНОЇ) ДЕРЖАВИ

вплив і контроль держави у всіх сферах суспільного життя;

існування монополії державної ідеології;

наявність розвинутого публічного права;

зрощення партійного і державного апаратів;

державне регулювання економіки;

зацентралізованість влади;

застосування переважно засобів примусу;

вираження волі лише еліти;

недосконалість демократичних інститутів;

монополія держави на засоби масової інформації

ВНУТРІШНІ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ НЕДЕМОКРАТИЧНОЇ (АВТОРИТАРНОЇ) ДЕРЖАВИ

<4— "

—ч—

ь-

Гуманітарна:

- неефективність системи соціального захисту;

- відсутність програм розвитку освіти, науки, культури;

- заідеологізованість культурно-виховних функцій;

- недосконалість механізмів забезпечення прав і свобод особи;

- неналежний захист навколишнього природного середовища

Економічна:

- забезпечення лише державної форми власності;

- централізоване управління економікою

Політична:

- відсутність (недосконалість) демократичних інститутів;

- функціонування лише інститутів, що забезпечують партійно-бюрократичну ідеологію

ЗОВНІШНІ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ НЕДЕМОКРАТИЧНОЇ (АВТОРИТАРНОЇ) ДЕРЖАВИ

Гуманітарна: обмежена участь у міжнародному співробітництві;

обмежена участь у міжнародно-правовому захисті прав людини

зв яз-

Економічна: економічна ізоляція від інших держав; обмеження регіональних і глобальних

економічних ків

Політична: посилення мілітаризації;

обмеження міжнародних договірних відносин

ГРУПИ СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ ЗА ЇХ СОЦІАЛЬНОЮ СУТНІСТЮ

Держави, які забезпечують координацію інститутів різних соціальних груп, об'єднують їх у межах суспільства

Держави, які виражають інтереси певних груп суспільства (еліти), а цілісність суспільства забезпечують насамперед засобами примусу

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Зазначте, яка із сучасних теорій відводить державі роль
арбітра, координатора інтересів різних соціальних груп, що пред-
ставлені громадськими організаціями:

1) правової держави; 2) соціальної держави; 3) держави плюралістичної демократії; 4) постіндустріальної держави?

2. Зазначте, яка із сучасних теорій основну роль в управлінні
державними справами відводить компетентній (професійній) прав-
лячій еліті:

1) правової держави; 2) соціальної держави; 3) теорія еліт; 4) теорія загального благоденства?

3. Зазначте, яка із сучасних теорій відводить державі, що втра-
чає класовий характер, роль виразника інтересів усіх прошарків
населення:

1) правової держави; 2) соціальної держави; 3) держави плюралістичної демократії; 4) теорія загального благоденства?

4. Зазначте, яка із сучасних теорій стверджує про можливість
державної організації світового суспільства:

1) правової держави; 2) соціальної держави; 3) держави плюралістичної демократії; 4) всесвітньої держави.

5- Організація політичної влади громадянського суспільства, яка, насамперед, юридичними засобами забезпечує рівні можливості існування та розвитку особи у всіх сферах суспільного життя:

1) держава; 2) громадянське суспільство; 3) правова держава; 4) соціальна держава.

6. У відповідях під якими номерами правильно названо кон-
цептуальні положення правової держави:

1) політичність; 2) основою є громадянське суспільство; 3) наявність демократичного режиму; 4) духовність?

7. У відповідях під якими номерами правильно названо кон-
цептуальні положення правової держави:

1) політичність; 2) громадянське суспільство базується на розвитку ринкової економіки; 3) існує ефективна система соціального захисту; 4) духовність?

8. У відповідях під якими номерами правильно названо концеп-
туальні положення правової держави:

1) політичність; 2) у взаємозв'язку держави і права первинним має бути право; 3) позитивне право має відповідати морально-правовим цінностям (засадам природного права); 4) духовність?

9. У відповідях під якими номерами правильно зазначено соці-
ально-змістовні ознаки правової держави:

1) юридична захищеність; 2) верховенство правового (демократичного) закону; 3) суверенітет; 4) взаємовідповідальність держави та особи?

10. У відповідях під якими номерами правильно названо соці-
ально-змістовні ознаки правової держави:

1) юридична захищеність особи; 2) принцип розподілу влади;

3) високий рівень правової культури населення; 4) правове регу-
лювання здійснюється на загальнодозвільних засадах?

11. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
формальні ознаки правової держави:

1) взаємна відповідальність особи і держави: 2) неподільність державної влади; 3) високозначуще становище судових органів;

4) дотримання законів усіма суб'єктами суспільного життя?

12. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
формальні ознаки правової держави:

1) закріплення основних прав людини у конституції та інших законах; 2) високопрестижне становище судових органів; 3) суверенітет; 4) розподіл влад на законодавчу, виконавчу, судову?

13. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
формальні ознаки правової держави:

1) юридична захищеність особи; 2) режим законності; 3) взаємовідповідальність особи і держави; 4) суверенітет?

14. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
формальні, ознаки правової держави:

1) суверенітет; 2) рівність членів; 3) юридична захищеність особи; 4) режим законності?

15. Стійка взаємодія людей та їх об'єднань, що заснована на
різноманітних формах власності, демократичних інститутах, ефек-
тивній системі соціального захисту та рівних юридичних можли-
востях існування та розвитку особи у всіх сферах суспільного
життя:

1) держава; 2) громадянське суспільство; 3) правова держава; 4) соціальна держава.

16. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки громадянського суспільства:

1) застосування засобів примусу; 2) людина є основною соціальною цінністю; 3) централізація економіки; 4) гарантування розвитку усіх форм власності?

17. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки громадянського суспільства:

1) застосування засобів примусу; 2) наявність демократичних інститутів; 3) централізація економіки; 4) захищеність всіх форм власності?

18. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки громадянського суспільства:

1) застосування засобів примусу; 2) юридично рівні можливості для існування та розвитку особи ; 3) централізація економіки; 4) наявність ефективної системи соціального захисту?

19. Організація політичної влади, яка створює необхідні умови
для формування громадянського суспільства, всебічного розвитку
особи завдяки ефективній системі соціального захисту:

1) держава; 2) громадянське суспільство; 3) правова держава; 4) соціальна держава.

20. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки соціальної держави:

1) федералізм; 2) наявність ефективної системи соціального захисту; 3) авторитаризм; 4) забезпеченість правового статусу особи?

21. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки соціальної держави:

1) федералізм; 2) взаємозв'язок із громадянським суспільством; 3) авторитаризм; 4) створення соціального права?

22. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки соціальної держави:

1) федералізм; 2) взаємодія ринкових відносин з державним регулюванням економіки; 3) авторитаризм; 4) забезпечення соціального компромісу?

23. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки соціальної держави:

1) федералізм; 2) визнання людини найвищою соціальною цінністю; 3) авторитаризм; 4) взаємозв'язок із громадянським суспільством?

24. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи соціальної держави:

1) парламентаризм; 2) соціального партнерства; 3) економічності; 4) соціальної рівності?

25. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи соціальної держави:

1) парламентаризм; 2) соціальних зобов'язань; 3) економічності; 4) соціальної справедливості?

26. У відповідях під якими номерами правильно названо прин-
ципи соціальної держави:

1) парламентаризм; 2) гарантованості соціальних прав; 3) економічності; 4) соціальної рівності?

27. У відповідях під якими номерами правильно названо види
держав за способами здійснення державної влади:

1) гуманістичні; 2) демократичні; 3) преюдиційні; 4) автори-
тарні?

28. У відповідях під якими номерами правильно названо види
держав за способами здійснення державної влади:

2) гуманістичні; 2) тоталітарні; 3) преюдиційні; 4) ліберальні?

29. У відповідях під якими номерами правильно названо види
держав за способами здійснення державної влади:

1) гуманістичні; 2) теократичні; 3) преюдиційні; 4) аристократичні?

30. У відповідях під якими номерами правильно названо види
держав за способами здійснення державної влади:

1) гуманістичні; 2) расистські; 3) преюдиційні; 4) фашистські?

31. Організація політичної влади більшості населення, яка
забезпечує цілісність, функціонування та розвиток суспільства
шляхом координації інтересів різних соціальних груп через демо-
кратичні інститути та управління загальносуспільними справами:

1) авторитарна держава; 2) демократична держава; 3) політичний режим; 4) форма правління.

32. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки демократичної держави:

1) державне регулювання економіки; 2) вираження волі більшості населення через демократичні інститути; 3) застосування засобів примусу; 4) розв'язання загальносоціальних справ?

33. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки демократичної держави:

1) державне регулювання економіки; 2) координація інтересів різних соціальних груп; 3) застосування засобів примусу; 4) формування громадянського суспільства?

34. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки демократичної держави:

1) державне регулювання економіки; 2) ідеологічний плюралізм; 3) застосування засобів примусу; 4) розвинене приватне право?

35. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки демократичної держави:

1) державне регулювання економіки; 2) розцентралізація влади; 3) застосування засобів примусу; 4) передача владних повноважень органам самоврядування?

36. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій демократичних держав:

1) централізоване управління економікою; 2) забезпечення всіх форм власності; 3) забезпечення державних форм власності; 4) забезпечення правового статусу особи?

37. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій демократичних держав:

1) централізоване управління економікою; 2) формування та підтримка ринкових відносин; 3) забезпечення державних форм власності; 4) забезпечення суверенітету?

38. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій демократичних держав:

1) централізоване управління економікою; 2) захист конституційного ладу та національної безпеки; 3) забезпечення державних форм власності; 4) створення ефективної системи соціального захисту?

39. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій демократичних держав:

1) централізоване управління економікою; 2) створення демократичних інститутів; 3) забезпечення державних форм власності; 4) захист усіх форм власності?

40. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій демократичних держав:

1) централізоване управління економікою; 2) формування державного бюджету; 3) забезпечення державних форм власності; 4) підтримка освіти, науки, культури?

41. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій демократичних держав:

1) централізоване управління економікою; 2) захист навколишнього середовища; 3) забезпечення державних форм власності; 4) захист правопорядку?

42. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій демократичних держав:

1) централізоване управління економікою; 2) створення демократичних інститутів; 3) забезпечення державних форм власності; 4) екологічна?

43. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій демократичних держав:

1) мілітаризація; 2) міжнародне співробітництво; 3) захист територіальної цілісності; 4) відсутність договірних зв'язків з іншими державами?

44. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій демократичних держав:

1) мілітаризація; 2) міжнародне співробітництво; 3) участь у міжнародному захисті прав людини; 4) відсутність договірних зв'язків з іншими державами?

45. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій демократичних держав:

1) мілітаризація; 2) підтримка міжнародного правопорядку;

3) боротьба з міжнародним тероризмом; 4) відсутність договірних
зв'язків з іншими державами?

46. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій демократичних держав:

1) мілітаризація; 2) участь в міжнародній охороні навколишнього середовища; 3) розвиток міжнародних договірних відносин;

4) відсутність договірних зв'язків з іншими державами?

47. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій демократичних держав:

1) мілітаризація; 2) допомога населенню інших країн; 3) участь у розв'язанні глобальних економічних проблем; 4) відсутність договірних зв'язків з іншими державами?

48. Організація політичної влади партійно-бюрократичної елі-
ти, яка здійснює управління суспільства в своїх інтересах за допо-
могою засобів примусу:

1) авторитарна держава; 2) демократична держава; 3) політичний режим; 4) форма правління.

49. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки сучасної недемократичної (авторитарної) держави:

50. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
сучасної недемократичної (авторитарної) держави:

1) недосконалість демократичних інститутів; 2) розцентралізація влади; 3) вплив та контроль держави у всіх сферах суспільного життя; 4) передача владних повноважень органам самоврядування?

51. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
сучасної недемократичної (авторитарної) держави:

1) існування монополії державної ідеології; 2) розцентралізація влади; 3) розвинене публічне право; 4) передача владних повноважень органам самоврядування?

52. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
сучасної недемократичної (авторитарної) держави:

1) зрощення партійного та державного апаратів; 2) розцентралізація влади; 3) зацентралізованість влади; 4) передача владних повноважень органам самоврядування?

53. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки сучасної недемократичної (авторитарної) держави:

1) вираження волі лише еліти; 2) розцентралізація влади; 3) монополія на засоби масової інформації; 4) передача владних повноважень органам самоврядування?

54. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій авторитарної держави:

1) забезпечення правового статусу особи; 2) неефективний соціальний захист; 3) ефективний механізм захисту навколишнього середовища; 4) відсутність програм розвитку освіти, культури, науки?

55. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій авторитарної держави:

1) забезпечення правового статусу особи; 2) забезпечення лише державних форм власності; 3) ефективний механізм захисту навколишнього середовища; 4) централізоване управління економікою?

56. У відповідях під якими номерами правильно названо види
внутрішніх функцій авторитарної держави:

1) забезпечення правового статусу особи; 2) відсутність (недосконалість) демократичних інститутів; 3) ефективний механізм захисту навколишнього середовища; 4) заідеологізованість культурно-виховних функцій?

57. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій авторитарної держави:

1) забезпечення правового статусу особи; 2) обмежена участь у міжнародному співробітництві; 3) ефективний механізм захисту навколишнього середовища; 4) посилення мілітаризації?

58. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій авторитарної держави:

1) забезпечення правового статусу особи; 2) обмежена участь у міжнародно-правовому захисті прав людини; 3) ефективний механізм захисту навколишнього середовища; 4) економічна ізоляція від інших держав?

59. У відповідях під якими номерами правильно названо види
зовнішніх функцій авторитарної держави:

1) забезпечення правового статусу особи; 2) обмеження міжнародних договірних відносин; 3) ефективний механізм захисту навколишнього середовища; 4) обмеження регіональних економічних зв'язків?

ТЕМА 5. ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА

Програмні питання

❖ Політична система суспільства: поняття, ознаки, структурні частини.

❖ Функції та типологізація політичних систем.

❖ Місце та роль держави у політичній системі суспільства. Взаємодія держави та особи у політичній системі.

❖ Держава та органи місцевого самоврядування.

Поняття, види та функції політичних партій, їх взаємодія із державою у політичній системі суспільства. Групи політичного лобіювання.

Поняття та види громадських організацій, їх взаємодія із державою.

❖ Тенденції розвитку політичних систем сучасності.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Які фактори зумовлюють потребу у формуванні політичної системи суспільства?

Розкрийте зміст поняття «політика». Чи може здійснюватися політика поза сферами життєдіяльності людей?

Дайте характеристику політичної системи суспільства за основними ознаками та структурними частинами, що забезпечує інтеграцію елементів політичної системи в цілісне явище.

Яке суспільство має необхідні засоби для утворення системи стримувань та противаг, що може запобігати абсолютному пануванню тієї чи іншої групи, яка здійснює політичну владу?

Розкрийте сутність політичної системи, визначте основні її функції та типи.

Який елемент політичної системи забезпечує її стійкий характер?

Визначте місце держави у політичній системі суспільства. Ви-окремте основні закономірності, які розкривають взаємодію особи та держави. Чи міцна держава - це завжди благо для громадян?

Визначте роль та місце органів місцевого самоврядування у політичній системі суспільства, розкрийте проблеми їх взаємодії з державою. З якою метою держави передають частину владних повноважень органам місцевого самоврядування? Чи впливає це на характер політичної системи?

Дайте характеристику політичних партій, виокреміть основні їх різновиди, розкрийте зміст основних функцій політичних партій та значущість діяльності опозиційних партій для формування демократичної держави. Чи впливає це на природу політичної системи?

Чим відрізняється політична партія від групи політичного лобіювання? Дайте характеристику групи політичного лобіювання та визначте типи політичних систем, в яких можливе їх існування. Яку роль відіграють профспілкові та релігійні організації у сучасних політичних системах? Охарактеризуйте громадські організації. Визначте основні проблеми їх взаємодії з державою.

Чи впливають засоби масової інформації на формування політичної системи? Які ще суб'єкти беруть участь у формуванні політичної системи суспільства?

Які фактори впливають на формування сучасної політичної системи суспільства? Назвіть основні тенденції їх розвитку.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30.-Ст. 141.

Конституции государств Европы: Сборник / Под ред. П. А. Окунь-кова.-М., 2001.

Закон України «Про об'єднання громадян» // Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 34.

Закон України «Про політичні партії в Україні» // Відомості Верховної Ради України.- 2001.- № 23.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України - 1997.- № 24.

Б. Спеціальна література

Андреев С. С. Политические системы и политическая организация общества // Социально-политический журнал.- 1992.- № 1.

Белов Г. А. Функции политической системы // Кентавр.- 1995.- № 3.

Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібник- К., 2000.

Гаджнев В. С. Введение в геополитику - М., 1998.

Дмитриев Ю. А. Соотношения понятий политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества // Государство и право - 1994.- № 7.- С. 28-34.

Дюверже М. Политические партии / Пер. с фр.- М., 2001.

Златопольский Д. Л. Государство и личность: основы взаимоотношений // Вестник МГУ. Сер. 11. Право. 1993,-№ 1.-С. 3-12.

Литвин В. Феномен партії // Віче - 1992.- № 6.

Любимов А. П. Проблемы правового формирования лоббизма // Государство и право - 1999.- № 7.- С. 63-69.

Морозова Л. А. Государство и церковь: особенности взаимоотношений // Государсвто и право - 1995.- № 3.

11. Основы теории политической системы.- М., 1988.

Пантин В. К, Лапкин В. В. Эволюционное усложнение политических систем: проблемы методологии и исследования // Полис- 2002 - № 2.

Политология для юристов: курс лекций / Под ред. проф. Н. И. Матузова и проф. А. В. Малько.- М., 1999.

Рудич Ф. М. Політична система суспільства // Юридична енциклопедія- К.: Укр. енцикл., 2002 - Т. 4.

Рябов С. Г. Політична теорія держави.- К., 1996.

Селезнев Л. И. Политические системы современности - СПб., 1995.

Чарльз Ф. Эндрейн. Сравнительный анализ политических систем. Эффективность осуществления политического курса и социальные преобразования.- М., 2000.

Чиркин В. Е. Глобальные модели политических систем современного общества: индикаторы эффективности // Государство и право.-1992.- №5.

Якушик В. М. Політична система і політичний режим // Політична думка.- 1993.- № 1.

Blondel J. Then and Now: Comparative Politics - Political Studies-1999.- Vol. 47.-№ 1.

21. Lawson K. The Comparative study of political parties - N. Y - 1976.

Юридичний словник

Політика - це сфера суспільного життя, в межах якої формуються засоби політичної влади, що необхідні для досягнення соціальної стабільності.

Політична система суспільства - це структурно організована сукупність людей та їхніх об'єднань, у результаті взаємодії яких забезпечується здійснення політичної влади та досягнення соціальної стабільності.

Функції політичної системи - це основні напрями забезпечення її життєздатності.

Органи місцевого самоврядування - це виборні або сформовані іншим способом органи населення певної території, діяльність яких спрямована на розв'язання завдань місцевого значення.

Об'єднання громадян - це добровільне формування людей, створене на основі єдності інтересів для реалізації спільних цілей.

Політична партія - це добровільне об'єднання громадян, основною метою якого є здобуття, утримання та вплив на державну владу чи місцеве самоврядування відповідно до своєї програми розвитку.

Громадянська організація - це добровільне об'єднання людей для задоволення та захисту спільних інтересів.

Група політичного лобіювання - це об'єднання громадян, що обмежується лише цілеспрямованим впливом на державну владу (без її здобуття) для задоволення власних інтересів.

наявність елементів - суб'єктів політики;

наявність стійких зв'язків між суб'єктами (політичних відносин);

виникнення зв'язків завдяки політичній діяльності;

забезпечення стійкості зв'язків завдяки політичним та правовим нормам;

наявність необхідних структурних частин: інституційної, функційної,

нормативної;

метою є досягнення соціальної стабільності;

наявність політичної влади як системоутворювальної умови

ЕЛЕМЕНТИ (СУБ'ЄКТИ) ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

люди;

держава;

політичні партії;

соціальні групи;

громадські організації;

нації;

недержавні організації;

органи місцевого самоврядування;

групи політичного лобіювання

Інституційна -
охоплює суб'єктів
політики (наділених
політичною свідо-
містю та політичною
^ультурою)

' Нормативна - ' включає політичні та правові норми, політичні традиції, політичну ідеологію

Функціональна -зв'язки між суб'єктами політики (політичні відносини), політична діяльність

МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

т— * ^

Національні соціальні Міжнародні Інші національні

підсистеми: системи політичні системи

економіка;

культура;

екологія

ІНТЕРЕСИ, ПОТРЕБИ

Політичні партії Загальнозначущий інтерес Громадські організації

політичні ди політичні рішення політичні програми політичні норми

АПАРАТДЕРЖАВИ

акції

Політичні Закони Акти глави

держави

Постанови Рішення Декларації
уряду суду

Кадрова (підготовка та відбір суб'єктів влади)

Прогностична (виявлення нових потреб та інтересів)

Цільова (виявлення мети та завдань розвитку суспільства)

Адаптаційна (пристосуван- ^ ня до зовнішніх і внутрішніх змін)

ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Організаційна, або регу-►ляторна (організація суб'єктів політики на досягнення мети)

Узгоджувальна (формування за-гальнозначущих цінностей, інтересів)

Контрольна (контроль за виконанням політичних норм)

Ідеологічна (вироблення та впровадження у суспільство правил політичної поведінки)

За стилем управління За рівнем політичної За змістом управління:

суспільством:

командна;

змагальна;

соціальноконсолідо-вана (примиренська)

авторитарна;

ліберально-демократична;

змішана;

консервативна

За характером взаємодії із зовнішнім середовищем:

відкрита;

закрита

За типом політичної культури та політичними ролями суб'єктів:

західні;

східіні;

демократично орієнтовані;

недемократичні (тоталітарні);

доіндустріальні;

індустріальні;

постіндустріальні;

частково індустріальні;

євроконтинентальні;

англо-американські

ОЗНАКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ДЕРЖАВУ ЯК ОСНОВНИЙ ІНСТИТУТ ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ

держава є виразником політично-правового зв'язку всіх суб'єктів суспільного життя;

держава є офіційним представником усього суспільства; визначає основні напрями розвитку суспільства; має спеціальний апарат управління та примусу;

має спеціальні матеріально-технічні, силові, інформаційні та інші ресурси;

володіє суверенітетом;

має монополію на правотворчість, створення загальнообов'язкових правил поведінки;

виконує загальносоціальні функції

МОДЕЛІ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ОСОБИ У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ

тоталітарна (держава є головним суб'єктом політичної системи, а тому контролює всі сфери суспільного життя; інтереси особи поглинаються інтересами держави)

прагматична (інтереси особи та держави збалансовані та взаємо-узгоджені; держава гарантує забезпечення інтересів особи; особа дотримується правил, встановлених державою)

ліберальна (держава виконує функції захисту прав особи та розв'язує конфлікти між членами суспільства; інтереси особи мають пріоритет перед інтересами держави)

ДЕРЖАВА ТА ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Держава	Органи місцевого самоврядування
- визначає правове положення органів місцевого самоврядування	- вирішують питання місцевого значення в межах встановленої компетенції
- передає частину владних повноважень органам місцевого самоврядування	- не належать до апарату держави, мають власні владні повноваження
- створює умови для належної діяльності органам місцевого самоврядування	- допомагають державі здійснювати управління справами суспільства на місцях

Кадрова (відбір майбутніх спеціалістів для органів держави та органів місцевого самоврядування)

Конкурентна (боротьба за„ політичну владу та її використання)

Внутрішньопартійна (розподіл партійних повноважень, визначення керівництва партій, формування виборчих списків)

Контрольна (контроль за ви конанням полі тичних норм)

Програмна (фіксація основних напрямів розвитку суспільних інтересів у різних сферах)

Ідеологічна (впровадження своїх ідей, програмних цілей у свідомість членів суспільства)

Інтеграційна (об'єднання відповідної частини суспільства)

ОЗНАКИ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ

добровільне об'єднання громадян;

виражає інтереси певної соціальної групи (груп);

має політичну програму розвитку суспільства;

веде боротьбу за здобуття та утримання державної влади чи за вплив на неї; має внутрішню організацію

ВИДИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

За правовим статусом у політичній системі: легальна, нелегальна

За методами здійснення програми: революційна, реформаторська

За ідейними засадами діяльності: прагматична, харизматична, доктринальна

За ставленням до відповідної ідеології: центристська, ліва, права

За соціальною спрямованістю програми:

За характером політичних дій: поміркована, консервативно-реакційна, радикально-екстремістська

За представництвом в апараті держави: правляча, опозиційна

державно-партютична; соціал-демократична; ліберально-демократична; соціалістична

комуністична;

націоналістична;

расова;

нацистська;

релігійна

—► є добровільним об'єднанням громадян;

—► виражає інтереси певної соціальної групи;

—► здійснює цілеспрямований вплив на державну владу;

—► не має на меті здобуття державної влади;

—► може існувати лише в поліцентричній політичній системі;

—^ може існувати лише за умови можливого компромісу суспільних інтересів

ВИДИ ГРУП ПОЛІТИЧНОГО ЛОБІЮВАННЯ

За галузевою ознакою

аграрії;

освітяни;

промисловці

За соціальними сферами

7 ■ ■ г

у сфері економіки; - вчителі;

у сфері політики; - юристи;

в культурній сфері - лікарі

За належністю
до релігії
▼

іудейська;

мусульманська;

християнська (католицька, православна, протестантська)

ОЗНАКИ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

є добровільним об'єднанням людей;

створюється для задоволення та захисту спільних інтересів; створюється для задоволення суспільних, колективних чи особистісних інтересів;

має внутрішню організацію та правове положення; не має на меті здобуття державної влади

За соціальним складом: масова, елітарна

За територією, на яку поширює діяльність: міжнародна (універсальна, регіональна), внутрішньодержавна (загальна, місцева)

За внутрішньою побудовою: централізована, нецентралізована

За сферою суспільного життя: економічна, екологічна, культурна, політична

За умовами членства: заснована на членстві, не має фіксованого членства

За правовим статусом у політичній системі: легальна, нелегальна

За організаційно-правовою формою:

асоціація громадян; громадський союз (спілка); громадський рух

громадський фонд;

орган громадської самодіяльності;

громадські установи

ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВИ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Держава	Громадська організація
визначає правове положення громадської організації	сприяє або перешкоджає державі в питанні управління справами суспільства
створює умови для функціонування громадських організацій	здійснює діяльність відповідно до правил, установлених державою
контролює законність діяльності громадських організацій	спрямовує діяльність лише на забезпечення суспільних, колективних чи індивідуальних інтересів

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ СУЧАСНОСТІ розширення кола суб'єктів політичної системи;

посилення ролі міжнародних організацій у формуванні політичної системи;

посилення зв'язків між суб'єктами політичної системи;

посилення міжнаціональних зв'язків;

розширення динаміки розвитку політичної системи;

виникнення умов для функціонування у межах багатополярного світо-

порядку

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Структурно організована сукупність людей та їх об'єднань,
у результаті взаємодії яких забезпечується здійснення політичної
влади та досягнення соціальної стабільності:

1) держава; 2) політична система; 3) політична організація; 4) партія.

2. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
політичної системи суспільства:

1) наявність економічних відносин; 2) наявність суб'єктів політики; 3) наявність суб'єктів господарювання; 4) наявність політичних відносин?

3. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
політичної системи суспільства:

1) наявність економічних відносин; 2) наявність економічної діяльності; 3) наявність політичних норм; 4) наявність політичних відносин?

4. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
політичної системи суспільства:

1) наявність економічних відносин; 2) можливість досягнення соціальної стабільності; 3) наявність суб'єктів господарювання; 4) наявність суб'єктів політики?

5. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
політичної системи суспільства:

1) наявність економічних відносин; 2) наявність політичних відносин; 3) наявність суб'єктів господарювання; 4) наявність політичної влади?

6. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
політичної системи суспільства:

1) наявність економічних відносин; 2) наявність політичної діяльності; 3) наявність суб'єктів господарювання; 4) наявність політичних норм?

7. У відповідях під якими номерами правильно зазначено еле-
менти політичної системи:

1) моральні норми; 2) суб'єкти політики; 3) економічні відносини; 4) політичні відносини?

8. У відповідях під якими номерами правильно зазначено еле-
менти політичної системи суспільства:

І) держава; 2) моральні норми; 3) громадські організації; 4) економічні відносини?

9. У відповідях під якими номерами правильно зазначено еле-
менти політичної системи

1) політичні партії; 2) соціальні групи; 3) звичаї; 4) економічні відносини?

10. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи політичної системи:

1) державні організації; 2) органи місцевого самоврядування; 3) економічні відносини; 4) звичаї?

11. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні структурні частини політичної системи:

1) екологічна; 2) інституційна; 3) масова; 4) нормативна?

12. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні структурні частини політичної системи:

1) функційна; 2) екологічна; 3) масова; 4) інституційна?

13. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні структурні частини політичної системи:

1) нормативна; 2) економічна; 3) функційна; 4) моральна?

14. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні структурні частини політичної системи:

1) традиційна; 2) інституційна; 3) кооперативна; 4) функційна?

15. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
політичної системи за кількістю політичних партій:

1) безпартійна; 2) двопартійна; 3) непартійна; 4) багатопар-тійна?

16. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
політичної системи за політичним режимом:

1) економічна; 2) демократична; 3) спортивна; 4) авторитарна?

17. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
політичної системи за стилем управління суспільством:

1) економічна; 2) командна; 3) спортивна; 4) змагальна?

18. У відповідях під якими номерами правильно названо типи
політичної системи за змістом управління суспільством:

1) економічна; 2) змішана; 3) спортивна; 4) ліберально-демократична?

19. До функцій політичної системи суспільства належать:

1) освітянська; 2) узгоджувальна; 3) економічна; 4) адаптаційна.

20. До функцій політичної системи суспільства належать:

1) освітянська; 2) ідеологічна; 3) економічна; 4) контрольна.

21. До функцій політичної системи суспільства належать:

1) освітянська; 2) організаційна; 3) економічна; 4) прогностична.

До функцій політичної системи суспільства належать: 1) освітянська; 2) кадрова; 3) економічна; 4) цільова.

До функцій політичної системи суспільства належать:

1) освітянська; 2) адаптаційна; 3) економічна; 4) прогностична.

24. Назвіть стійкий елемент політичної системи:

1) громадська організація; 2) держава; 3) політична партія; 4) громадянський рух.

25. Назвіть динамічний елемент політичної системи:

1) господарське товариство; 2) підприємство; 3) державна установа; 4) політична партія.

26. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) держава; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

27. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) політична партія; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

28. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) громадська організація; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

29. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) народ; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

30. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) нація; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

31. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) громадянин; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

32. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) соціальна група; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

33. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) орган місцевого самоврядування; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

34. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) група політичного лобіювання; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

35. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) парламент; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

36. Назвіть суб'єкт політичної системи:

1) політична норма; 2) уряд; 3) політичні відносини; 4) політична свідомість.

37. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки,
що визначають місце держави у політичній системі суспільства:

1) лише держава є офіційним представником усього суспільства; 2) держава є моральним лідером; 3) держава є виразником політико-правового зв'язку всіх суб'єктів суспільного життя; 4) держава має космічні апарати?

38. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки,
що визначають місце держави у політичній системі суспільства:

1) володіє суверенітетом; 2) держава є моральним лідером; 3) держава має спеціальний апарат управління та примусу; 4) держава має космічні апарати?

39. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки,
що визначають місце держави у політичній системі суспільства:

1) держава створює систему загальнообов'язкових правил поведінки; 2) держава є моральним лідером; 3) держава визначає основні напрями розвитку суспільства; 4) держава має космічні апарати?

40. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки,
що визначають місце держави у політичній системі суспільства:

1) держава має спеціальний апарат управління і примусу; 2) держава є моральним лідером; 3) держава виконує загальносо-ціальні функції; 4) держава має космічні апарати?

41. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки,
що визначають місце держави у політичній системі суспільства:

1) держава визначає основні напрями розвитку суспільства; 2) держава є моральним лідером; 3) держава має монополію на правотворчість; 4) держава має космічні апарати?

42. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки,
що визначають місце держави у політичній системі суспільства:

1) держава має спеціальні ресурси (військові, інформаційні та ін.); 2) держава є моральним лідером; 3) держава є офіційним представником усього суспільства; 4) держава має космічні апарати?

43. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки, що визначають місце держави у політичній системі су-
спільства:

1) держава має спеціальний апарат управління та примусу; 2) держава є моральним лідером; 3) держава володіє суверенітетом; 4) держава має космічні апарати?

44. Добровільне формування людей, створене на основі єдності
інтересів для реалізації спільних цілей:

1) політична партія; 2) об'єднання громадян; 3) громадська організація; 4) господарське товариство.

45. Добровільне об'єднання громадян, основною метою якого є
здобуття, утримання та вплив на державну владу чи місцеве само-
врядування відповідно до своєї програми розвитку:

1) політична партія; 2) об'єднання громадян; 3) громадська організація; 4) господарське товариство.

46. Під якими номерами відповідей правильно зазначено види
політичних партій за представництвом у апараті держави:

1) опозиційні; 2) націоналістичні; 3) правлячі; 4) революційні?

47. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види політичних партій залежно від методів здійснення своєї
програми:

1) опозиційні; 2) ліберальні; 3) революційні; 4) реформаторські?

48. У відповідях під якими номерами правильно названо функ-
ції політичних партій:

1) економічна; 2) програмна; 3) кадрова; 4) культурна?

49. У відповідях під якими номерами правильно названо функ-
ції політичних партій:

1) економічна; 2) представницька; 3) ідеологічна; 4) культурна?

50. У відповідях під якими номерами правильно названо функ-
ції політичних партій:

1)економічна; 2) конкурентна; 3) програмна; 4)культурна?

51. У відповідях під якими номерами правильно названо функ-
ції політичних партій:

1) економічна; 2) ідеологічна; 3) програмна; 4) культурна?

52. У відповідях під якими номерами правильно названо функ-
ції політичних партій:

1) економічна; 2) інтеграційна; 3) кадрова; 4) культурна?

53. У відповідях під якими номерами правильно названо функ-
ції політичних партій:

1) економічна; 2) конкурентна; 3) представницька; 4) культурна?

54. Об'єднання громадян, що обмежується лише цілеспрямова-
ним впливом на державну владу (без її здобуття) для задоволення
власних інтересів:

1) політична партія; 2) група політичного лобіювання; 3) громадська організація; 4) орган місцевого самоврядування.

55. Добровільне об'єднання людей для задоволення та захисту
спільних інтересів:

1) політична партія; 2) об'єднання громадян; 3) громадська організація; 4) господарське товариство.

56. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку сучасної політичної системи:

1) розпад; 2) деформація; 3) розширення кола суб'єктів політичної системи; 4) посилення зв'язків між суб'єктами політичної системи?

57. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку сучасної політичної системи:

1) розпад; 2) деформація; 3) посилення динаміки розвитку політичної системи; 4) посилення міжнаціональних зв'язків?

58. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку сучасної політичної системи:

1) розпад; 2) деформація; 3) посилення ролі міжнародних організацій у формуванні політичної системи; 4) розширення кола суб'єктів політичної системи?

59. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку сучасної політичної системи:

1) розпад; 2) деформація; 3) посилення ролі міжнародних організацій у формуванні політичної системи; 4) виникнення умов для функціонування у межах багатополярного світопорядку?

60. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку сучасної політичної системи:

1) розпад; 2) деформація; 3) розширення кола суб'єктів політичної системи; 4) посилення динамізму розвитку політичної системи?

61. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку сучасної політичної системи:

1) розпад; 2) деформація; 3) виникнення умов для функціонування у межах багатополярного світопорядку; 4) розширення кола суб'єктів політичної системи?

62. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку сучасної політичної системи:

1) розпад; 2) деформація; 3) посилення ролі міждержавних організацій у формуванні політичної системи; 4) розширення кола суб'єктів у політичній системі?

ТЕМА 6. СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

Програмні питання

♦> Умови та причини виникнення держави Україна.

❖ Ознаки та сутність сучасної Української держави, її внутрішні та зовнішні функції.

❖ Форма Української держави ♦:♦ Апарат Української держави.

♦:• Взаємодія держави та інших елементів політичної системи України.

❖ Проблеми формування в Україні демократичної, соціальної, правової держави.

♦:♦ Тенденції розвитку сучасної Української держави.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Визначте причини, що зумовили виникнення держави Україна. Назвіть умови, за якими стало можливим становлення сучасної Української держави. Які, на вашу думку, традиції державотворення збережено в Україні?

Визначте поняття «сучасна Українська держава» та його співвідношення з поняттями «українська державність». Розкрийте сутність сучасної Української держави.

Проаналізуйте Конституцію України та назвіть, які основні внутрішні та зовнішні функції в ній зафіксовано.

В яких статтях Конституції України розкривається сутність, призначення, форми та методи організації та здійснення державної влади в Україні? Дайте характеристику державного правління, державного устрою та державного режиму в Україні.

Які фактори, на вашу думку, викликають зміни форми української держави? Чи можливі зміни її форми у майбутньому?

Яка форма державного правління та устрою є найбільш оптимальною для України?

Охарактеризуйте апарат української держави. Використовуючи загальну класифікацію органів держави визначіть видову належність органів Української держави.

Чи реалізується принцип розподілу влад в Україні? Назвіть відомі вам проблеми реформування апарату Української держави.

До якого типу належить політична система України? Назвіть проблеми взаємодії в її межах держави, особи та суспільства.

Використовуючи критерії класифікації політичних партій та громадських організацій визначте видову належність таких об'єднань у політичній системі України.

Чи сформоване в Україні громадянське суспільство? Проаналізуйте Конституцію України та визначте, які ознаки соціальної правової держави в ній зафіксовані. Які проблеми їх реального здійснення існують на даний час в практиці України?

Назвіть основні тенденції розвитку сучасної Української держави.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, №30.-От. 141.

Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1990.- № 31.- Ст. 429.

Акт про проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України - 1991.- № 38.- Ст. 502.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації в Україні» // Відомості Верховної Ради України - 1999 - № 20-21.

Закон України «Про державну службу» // Зібрання законодавства України - Серія 3: Звід законів України.- 2000 - № 10.

Закон України «Про судоустрій України» // Голос України.-19.03.2002.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України - 1997 - № 24.

Закон України «Про об'єднання громадян» // Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 34.

Закон України «Про політичні партії в Україні» // Відомості Верховної Ради України.- 2001.- № 23.

Б. Спеціальна література

Бистрицький Є., Білий О. Державотворення в Україні: шляхи легітимації//Політична думка.- 1996.-№ 1.

Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібник.- К., 2000.

Бульба О. Деякі аспекти реформування моделі поділу влади в Україні // Право України.- 2004.- № 4.

Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в України // Право України.- 2000.- № 1.

Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / За ред. С. В. Бобровник- К., 1997.

Журавльов Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії і практики) // Право України - 1998 - №11.

Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду.-К., 1999.

Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність // Матеріали науково-практичної конференції - 1996 р - К., 1997.

Кривенко Л. Світовий досвід і утвердження парламентаризму в Україні // Віче. - 1996.- № 12.

Кузьминець О. В. Історія держави і права України: Навч. посібник для вищих навчальних закладів.- К., 2003.

Курас І. Федерація чи унітарна держава? // Політика і час-1993.-№6.

Перегуда Є. В. До проблеми законодавчої регламентації багатопартійності в Україні // Право України.- 2001.- № 4.

Погорілко В. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України - 2001.- № 8.

Політична система України // Політологічний енциклопедичний словник- К., 1999.

Рябов С. Г. Політична теорія держави.- К., 1996.

Селіванов В. М. Право і влада суверенної України - К., 2002.

Скрипнюк О. Соціальна правова держава в Україні - К., 2000.

Солов'євич І. Сутність державної влади в Україні (конституційно-правовий аспект) // Право України.- 1997.- №11.

Ткачук П. Україна: шляхи формування соціальної держави // Вісник Конституційного Суду України.- 2003- №6.

Цвєтков В. В., Горбатенко В. П. Демократія - Управління - Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства.- К., 2001.

Цвєтков В. В., Кресіна І. О., Коваленко А. А. Суспільна трансформація і державне управління в Україні: політико-правові детермінанти.-К., 2003.

Шемчушенко Ю. Проблеми розбудови української державності // Право України.- 1997.-№ 1.

Щедрова Г. П. Громадянське суспільство і соціально-демократична, правова держава: становлення, функції і тенденції розвитку в сучасній Україні-К., 1996.

ОЗНАКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

наявність демократичних інститутів;

розцентралізація влади шляхом передачі владних повноважень органам

місцевого самоврядування;

розв'язання загальносоціальних справ;

ідеологічний плюралізм;

координація інтересів різних соціальних груп;

забезпечення існування різних форм власності;

вираження волі керівних соціальних груп;

недосконалість ряду демократичних інститутів;

збереження значної частки владних повноважень у системі виконавчих органів;

держава продовжує контролювати низку сфер суспільного життя; громадянське суспільство лише формується

ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Внутрішні		Зовнішні
Політичні:		Політичні:
захист конституційного ладу та правопорядку		розвиток міжнародно-договірних відносин
створення демократичних інститутів		оборонна
		підтримка міжнародного правопорядку
		боротьба з міжнародним тероризмом
Економічні:		Економічні:
недосконалість процесів формування державного бюджету		обмежена участь у розв'язанні глобальних економічних, господарських проблем
підтримка всіх форм власності
Гуманітарні:		Гуманітарні:
захист навколишнього природного середовища		міжнародне співробітництво
формальне закріплення прав і свобод людини		участь у міжнародному забезпеченні прав людини
недосконалість системи соціального захисту
низький рівень підтримки наукових, освітніх, культурно-виховних програм

ФОРМА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Державне правління: парламентсько-президентська республіка

Державний режим: нестабільна демократія

Державний устрій: унітарна держава з автономним утворенням

с; О

с ^ со

•5 'З о.

> н

X ч> п

X со и О.

3 * а

СО св >>

:~ К С

О н «

Л X

3 о ч

? >>

се -О

* 5 я

>> 5

сз'Сч Л І

о .£

се 03 ее *

та

о. 5 о.

х ■£ н

я о и

о 2 .ь

О, Ж 5

о н 5
°<

Оц «»

се 2 к Ї о м

о * с

центральні органи: міністерства, державні комітети, комітети, державні комісії, інші

місцеві органи: Рада міністрів АРК, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні в м. Києві та в м. Севастополі державні адміністрації

адміністрація державних, казенних підприємств, установ

- триває формування сучасної соціальної, правової демократичної держави; -реформується державний апарат за принципом розподілу влад;

• подальший розвиток плюралістичної ідеології; -розв'язання загальносоціальних справ;

- вдосконалення механізму охорони національної безпеки та суверенітету; -формування досконалішої системи органів виконавчої влади відповідно

до демократичних стандартів; -формування громадянського суспільства;

- курс на реальне гарантування правового статусу особи; -забезпечення стабільних ринкових економічних відносин; -входження в європейський політичний, економічний, правовий простір

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Назвіть причини виникнення сучасної Української держави:
1) укладення договору; 2) передача владних повноважень;

3) реалізація права народу на самовизначення; 4) еволюційний
розвиток

2. У відповідях під якими номерами правильно названо умови
виникнення сучасної української держави:

1) об'єднання з іншою державою; 2) криза радянської держави; 3) розпад СРСР; 4) входження до міжнародних об'єднань?

3. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки сучасної Української держави:

1) сформоване громадянське суспільство; 2) наявність демократичних інститутів; 3) вираження волі керівної соціальної групи;

4) монополія на засоби масової інформації?

4. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки сучасної Української держави:

1) сформоване громадянське суспільство; 2) передача частини владних повноважень органам місцевого самоврядування; 3) недосконалість ряду демократичних інститутів; 4) монополія на засоби масової інформації?

5. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки сучасної Української держави:

1) сформоване громадянське суспільство; 2) ідеологічний плюралізм; 3) державний контроль низки сфер суспільного життя; 4) монополія на засоби масової інформації?

6. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки сучасної Української держави:

1) сформоване громадянське суспільство; 2) забезпечення існування різних форм власності; 3) координація інтересів різних соціальних груп; 4) монополія на засоби масової інформації?

7. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки сучасної Української держави:

1) сформоване громадянське суспільство; 2) розв'язання загаль-носоціальних справ; 3) збережена значна частка владних повноважень у системі виконавчих органів; 4) монополія на засоби масової інформації?

8. У відповідях під якими номерами правильно названо зов-
нішні функції Української держави:

1) оборонна функція; 2) обмеження участі у міжнародно-правовому захисті прав людини; 3) розвиток міжнародно-договірних відносин; 4) посилення мілітаризму.

9. У відповідях під якими номерами правильно названо зов-
нішні функції Української держави:

1) підтримка міжнародного правопорядку; 2) обмеження участі у міжнародно-правовому захисті прав людини; 3) обмежена участь у розв'язанні глобальних економічних проблем; 4) посилення мілітаризму?

10. У відповідях під якими номерами правильно названо внут-
рішні функції Української держави:

1) недосконалість процесів формування державного бюджету; 2) підтримка всіх форм власності; 3) посилення мілітаризму; 4) монополія на засоби масової інформації?

11. У відповідях під якими номерами правильно названо внут-
рішні функції Української держави:

1) формальне закріплення низки прав та свобод людини; 2) створення демократичних інститутів; 3) посилення мілітаризму; 4) монополія на засоби масової інформації?

12. У відповідях під якими номерами правильно названо внут-
рішні функції Української держави:

1) недосконалість системи соціального захисту; 2) захист конституційного ладу та правопорядку; 3) посилення мілітаризму; 4) монополія на засоби масової інформації?

13. У відповідях під якими номерами правильно названо внут-
рішні функції Української держави:

1) низький рівень підтримки наукових, освітніх, культурно-виховних програм; 2) захист навколишнього середовища; 3) посилення мілітаризму; 4) монополія на засоби масової інформації?

14. Якою є Україна за формою державного правління:

1) президентською республікою; 2) парламентсько-президентською республікою; 3) президентсько-парламентською республікою; 4) парламентською республікою?

15. Якою є Україна за формою державного устрою:

1) федеративною; 2) унітарною; 3) унітарною з автономним утворенням; 4) федеративною з автономним утворенням?

16. Якою є Україна за державним режимом:

1) тоталітарною; 2) авторитарною; 3) демократичною; 4) нестабільною демократією?

17. У відповідях під якими номерами правильно названо орган
законодавчої влади України:

1) Кабінет Міністрів України; 2) Верховна Рада України; 3) Верховна Рада Автономної Республіки Крим; 4) Конституційний Суд України?

18. У відповідях під яким номером правильно названо законо-
давчий орган України:

1) Президент України; 2) Верховна Рада України; 3) Верховна Рада Автономної Республіки Крим; 4) Кабінет Міністрів України?

19. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ор-
гани виконавчої влади України:

1) Апеляційний суд України; 2) Міністерство транспорту і зв'язку України; 3) обласна прокуратура; 4) Севастопольська міська державна адміністрація?

20. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Верховна Рада АР Крим; 2) Кабінет Міністрів України; 3) міська рада; 4) Київська міська державна адміністрація?

21. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) селищна рада; 2) Міністерство фінансів України; 3) Верховна Рада України; 4) обласна державна адміністрація?

22. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) обласна рада; 2) Київська міська держадміністрація; 3) Державна митна служба України; 4) місцевий суд?

23. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Міністерство праці та соціальної політики України; 2) Державний комітет статистики України; 3) міська рада; 4) Апеляційний суд України?

24. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Міністерство юстиції України; 2) міська рада; 3) обласна прокуратура; 4) Міністерство освіти і науки України?

25. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Рада міністрів АР Крим; 3) районна державна адміністрація; 4) Державний комітет України із земельних ресурсів?

26. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Верховна Рада АР Крим; 2) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України; 3) селищна рада; 4) районний відділ внутрішніх справ?

27. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) міська рада; 2) Служба безпеки України; 3) обласне управління внутрішніх справ; 4) сільський голова?

28. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Верховна Рада АР Крим; 2) Кабінет Міністрів України; 3) обласна рада; 4) районна державна адміністрація?

29. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) сільська рада; 3) Рада міністрів АР Крим; 4) Міністерство внутрішніх справ України?

30. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Міністерство освіти і науки України; 3) сільська рада; 4) Рада міністрів АР Крим?

31. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
органи виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Кабінет Міністрів України; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

32. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Міністерство внутрішніх справ; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

33. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

34. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) обласна державна адміністрація; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

35. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Міністерство юстиції України; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

36. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Міністерство освіти і науки України; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

37. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни виконавчої влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Фонд державного майна України; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

38. У відповідях під якими номерами правильно названо орга-
ни судової влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Конституційний Суд України;

3) сільська рада; 4) прокуратура?

39. У відповідях під якими номерами правильно названо органи
судової влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Верховний Суд України; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

40. У відповідях під якими номерами правильно названо органи
судової влади України:

1) Верховна Рада України; 2) Апеляційний суд України; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

41. У відповідях під якими номерами правильно названо органи
судової влади України:

1) Верховна Рада України; 2) місцевий суд; 3) сільська рада;

4) прокуратура?

42. У відповідях під якими номерами правильно названо органи
судової влади України:

1) Верховна Рада України; 2) господарський суд області; 3) сільська рада; 4) прокуратура?

43. У відповідях під якими номерами правильно названо конт-
рольно-наглядові органи України:

1) Верховна Рада України; 2) прокуратура області; 3) Кабінет Міністрів України; 4) міська рада?

44. У відповідях під якими номерами правильно названо конт-
рольно-наглядові органи України:

1) Верховна Рада України; 2) Державна податкова адміністрація області; 3) місцевий суд; 4) сільська рада?

45. У відповідях під якими номерами правильно названо
тенденції розвитку Української держави:

1) посилення мілітаризму; 2) обмеження міжнародного співробітництва; 3) формування правової держави; 4) подальший розвиток плюралістичної ідеології?

46. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку Української держави:

1) посилення мілітаризму; 2) обмеження міжнародного співробітництва; 3) формування державного апарату за принципом розподілу влади; 4) формування системи виконавчих органів відповідно до демократичних стандартів?

47. У відповідях під якими номерами правильно названо тенден-
ції розвитку української держави:

1) посилення мілітаризму; 2) обмеження міжнародного співробітництва; 3) формування демократичної держави; 4) охорона національної безпеки?

48. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку Української держави:

1) посилення мілітаризму; 2) обмеження міжнародного співробітництва; 3) охорона суверенітету; 4) формування соціальної держави?

49. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку Української держави:

1) посилення мілітаризму; 2) обмеження міжнародного співробітництва; 3) формування громадянського суспільства; 4) забезпечення стабільних ринкових економічних відносин?

50. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку Української держави:

1) посилення мілітаризму; 2) обмеження міжнародного співробітництва; 3) реальна гарантованість правового статусу особи; 4) входження у європейський простір?

51. У відповідях під якими номерами правильно названо тен-
денції розвитку Української держави:

1) посилення мілітаризму; 2) обмеження міжнародного співробітництва; 3) охорона суверенітету; 4) реальна гарантованість правового статусу особи?

Розділ III

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПРАВА

ТЕМА 7. ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

Програмні питання

♦:♦ Праворозуміння: основні сучасні підходи.

♦:• Юридичний позитивізм: основні засади.

❖ Природничо-правовий підхід. Теорія прав та свобод людини.

❖ Соціологічне праворозуміння.
♦> Інтегративна юриспруденція.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Що зумовлює багатозначність терміну «право»? Чи ідентичні за значенням терміни «право на життя», «норма права», «право держави на застосування примусу», «цивільне право», «право України», «права власника», «європейське право», «мусульманське право»?

Які, на вашу думку, причини зумовлюють багатоманітність інтерпретацій права? Охарактеризуйте основні сучасні типи праворозуміння. Чи існують відмінності у західному та східному типах праворозуміння.

Який тип праворозуміння прямо вказує на зв'язок держави та права? Виокремте основні засади юридичного позитивізму, як цього типу праворозуміння.

Яка із концепцій є новітнім напрямом позитивізму XX ст.? Виокремте її основні засади.

Назвіть ознаки юридичного позитивізму (зокрема, нормативізму), які визначають переваги та недоліки цієї концепції.

Який тип праворозуміння дає змогу розкрити ціннісні аспекти права? Виокремте основні засади природничої юриспруденції.

Назвіть ознаки природничої юриспруденції, які визначають переваги та недоліки цієї концепції.

Яке місце займає теорія прав та свобод особи в натуралістичній юриспруденції?

Який тип праворозуміння дає змогу розглядати право як форму опосередкування соціальних потреб та інтересів? Виокрем-те основні засади соціологічного праворозуміння.

Назвіть ознаки соціологічного підходу розуміння права, які дають змогу визначити переваги та недоліки цієї концепції.

Які принципи зумовлюють появу інтегративного праворозуміння? Охарактеризуйте концепцію інтегративної юриспруденції.

Чи є можливим у сучасних умовах формування концепції універсального, всесвітнього права?

Джерела для підготовки Спеціальна література:

Аннерс Э. История европейского права - М., 1996.

Бабенко А. Н. Правовая социализация как процесе освоения правовых ценностей // Государство и право.- 2005 - № 2.

Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства.-М., 1998.

Бержель Ж.-Л. Общая теория права - М., 2000.

Берман Г. Западная традиция права. Эпоха формирования.- М., 1995,2000.

Варьяс М. Ю. Правопонимание: опыт интегративного подхода.-М., 1999.

Гоббс Т. Сочинения.-М., 1991.-Т. 2.

Жоль К К. Философия и социология права - К., 2000.

Завадская Л. М. Теория права: новые идеи.- М., 1991.

Карташов В. Н. О многообразии подходов к праву и интегратив-ному его определению // Труды МГЮА: Сборник статей - 2003.- № 10.

КелъзенX. Чистое учение о праве / Пер. с нем.-Вып. 1-М., 1987.

Ковлер А.И. Антропология права - М., 2002.

Конт О. Курс позитивной философии // Родоначальники позитивизма.- Вып. 4.- СПб., 1912.

Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права.- СПб., 2004.

Кудрявцев В. Н., Казимирчук В. П. Современная социология права.-М., 1995.

Лейст О. Э. Три концепции права // Государство и право.-1991.-№ 2.

Ллойд Д. Идея права - М., 2002.

ЛоккД. Сочинения.-М„ 1988.-Т. 3.

Мальцев Г. В. Социальная справедливость и право.- М., 1977.

Нерсесянц В. С. Философия права - М., 1997.

Нерсесянц В. С. Процессы универсализации права в глобализирующемся мире // Государство и право.- 2005.- № 5.

22. Оль П. А. Правопонимание: от плюрализма к двуединству- СПб., 2005.

23. Паунд Р. Современная правовая теория // Антология мировой
правовой мысли.- М., 1999.

24. Сандевуар П. Введение в право / Пер. с фр - М., 1994.

25. Синха Сурия Пракаш. Юриспруденция. Философия права: Крат-
кий курс.-М., 1996.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество.- М., 1992.

Тихомиров Ю. В. Основы философии права.- М., 1997.

28. Толстик В. А. От плюрализма правопонимания к борьбе за содер-
жание права // Государство и право - 2004.- № 9.

29. Тоффлер Э. Третья волна - М., 2002.

Царьков И. И. Развитие правопонимания в европейской традиции права - СПб., 2006.

Честное И. Л. Правопонимание в эпоху постмодернизма // Правоведение- 2002- № 2.

Чиркин В. Е. Общечеловеческие ценности, философия права и позитивное право // Право и политика.- 2000.- № 8.

Шершеневич Г. Ф. Общая теория права.- Вып. 1.- М., 1910.

Штамлер Р. Сущность и задачи права и правоведения - СПб., 1908.

35. Эрлих Е. Основы социологии права // Антология мировой право-
вой мысли - М., 1999.

Юридичний словник

Тип праворозуміння - це сукупність основних засад, що визначають певний підхід до розуміння змісту та сутності права.

Юридичний позитивам: право - це система юридичних норм, встановлених та забезпечених державою.

Нормативістська юриспруденція: право - це система юридичних норм, за допомогою яких здійснюється регулювання, охорона та захист суспільних відносин.

Соціологічна юриспруденція: право - це зумовлена суспільними відносинами система юридичних норм, що впорядковують реальну поведінку суб'єктів суспільного життя.

Природнича юриспруденція: право - це система природно-соціальних та правових цінностей, які необхідні людині (особі) для її існування та розвитку в конкретних історичних умовах.

Права людини - це природньо-соціальні та правові цінності, що породжені біосоціальними властивостями людини і є необхідними для її існування та розвитку в конкретних історичних умовах.

Інтегративна юриспруденція: право - це втілені в юридичних нормах та фактичних правових діяннях правові цінності, що визначають їх ефективність.

Теорія прав та свобод людини - це система основних засад, які через природно-правові цінності визначають бажаний статус особи у конкретному суспільстві.

Юридичний позитивізм

Інтегративна юриспруденція

ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

Соціологічна юриспруденція

Природнича юриспруденція

Релігійний ідеалізм протестантизм неотомізм

феноменологізм екзистенціалізм неокантіанство

Соціологічна юриспруденція

прагматизм

Історико-матеріалістичний підхід

ІНТЕГРАТИВНА ЮРИСПРУДЕНЦІЯ

ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОГО ПОЗИТИВІЗМУ (НОРМАТИВІЗМУ), ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

визначають прямий зв язок права з державою, оскільки держава встановлює та забезпечує норми права;

дієвість права пов'язана з його нормативною природою (система правил поведінки загального характеру);

дієвість права пов'язана з формальною визначеністю норм права (вираженням їх змісту в джерелах права);

ефективність регулятивного впливу визначається можливістю чіткого встановлення меж дозволеної та забороненої поведінки; є обов'язковими до виконання адресатами;

таке розуміння права дає змогу визначити загальні стандарти поведінки для однойменних учасників суспільних відносин

ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОГО ПОЗИТИВІЗМУ (НОРМАТИВІЗМУ), ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕДОЛІКИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

перебільшення ролі держави в нормотворенні;

поза межами права залишаються норми, створені іншими суб'єктами; недооцінювання зв'язку права з економікою, політикою, іншими соціальними явищами;

часто абсолютизується юридична форма, недооцінюється зміст, а тому не розмежовуються право та закон;

не охоплює діяльнісні (прагматичні) аспекти (не охоплює чинне, «живе» право)

ОЗНАКИ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

визначають пріоритет суспільних відносин, що зумовлюють зміст права;

розкривають залежність права від соціальних факторів;

орієнтують на реалізацію права, впорядковують реальну поведінку

суб'єктів суспільних відносин;

розширюють межі нормотворення;

охоплюють діяльнісні аспекти («живе» право);

збільшують кількість суб'єктів нормотворення

ОЗНАКИ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕДОЛІКИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

соціальний детермінізм викликає обмеженість та однобокість розуміння права (оскільки специфіка суспільних відносин визначається конкретно-історичними умовами);

втрачаються чіткі критерії правомірного та неправомірного; недооцінювання ролі спеціальних правотворчих суб'єктів; перевищення (абсолютизація) ролі судових та адміністративних органів у нормотворенні

ОЗНАКИ ПРИРОДНИЧОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

заснована на пріоритеті прав людини, ідей справедливості, рівності;

право пов'язане не з державою, а з природою людини (її біосоціальни-

ми властивостями);

є ціннісною характеристикою права;

розмежовує право та закон;

дає змогу сформулювати систему природно-соціальних та правових цінностей, що використовуються як критерії правового закону права людини визначаються її біосоціальними властивостями;

належать людині від народження;

мають невід'ємний, невідчужуваний характер;

зміст і обсяг прав людини відповідають конкретно-історичним умовам

рівня розвитку суспільства;

виникають об'єктивно, незалежно від держави;

є певними вимогами щодо держави;

їх визнання, дотримання, захист є обов'язком держави;

визнаються вищою природно-соціальною та правовою цінністю;

визначають взаємодію людей, а також людей та держави;

є необхідними для нормального існування та розвитку людини в конкретно-історичних умовах

ОЗНАКИ ПРИРОДНИЧОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕДОЛІКИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

формальна невизначеність права знижує його регулятивні (формально-юридичні) властивості; ототожнення права та моралі; є більш близьким до правосвідомості;

знижує можливості права як загального стандарту поведінки учасників суспільного життя;

не дає змоги встановити чіткі критерії між правомірним і неправомірним (оскільки морально-правові уявлення можуть бути різними у різних суб'єктів);

допускає доволі вільне тлумачення змісту права

ОЗНАКИ ІНТЕГРАТИВНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

намагання об'єднати юридичну форму та соціальний зміст права, що посилює його функційні можливості;

поєднує певні концептуальні позиції природничої, позитивістської,

соціологічної юриспруденції;

намагання відобразити у праві нові явища;

долає обмеженості природничої, позитивістської, соціологічної юриспруденції;

підкреслює важливість у праві морально-правових цінностей норм права та їх втілення у практику

ОЗНАКИ ІНТЕГРАТИВНОЇ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ НЕДОЛІКИ ЦІЄЇ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

механічне поєднання елементів різних концепцій;

відсутність чітких характерних ознак, розмитість поняття права

ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВА

Природнича юриспруденція (Гроцій, Гобс,

Локк, Руссо)

Позитивістська юриспруденція (Бентам, Кельзен, Конт, Шершеневич)

Інтегративна юриспруденція (Холл)

Соціологічна ^ юриспруденція (Канторович, Ерліх, Гурвіч, Паунд)

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. У межах якого типу праворозуміння право трактується як
система юридичних норм, встановлених та забезпечених державою:

1) юридичний позитивізм; 2) соціологічна юриспруденція;

3) психологічна юриспруденція; 4) інтегративна юриспруденція?

2. Яка концепція інтерпретує право як систему юридичних
норм, за допомогою яких здійснюється регулювання, охорона та
захист суспільних відносин:

1) природнича юриспруденція; 2) психологічна юриспруденція; 3) нормативістська юриспруденція; 4) інтегративна юриспруденція?

3. Назвіть ознаки позитивістської (зокрема, нормативістської)
юриспруденції, які визначають її переваги:

1) заснована на природничих цінностях; 2) визначає прямий зв'язок права та держави; 3) ототожнює право та мораль; 4) має нормативну природу.

4. Назвіть ознаки позитивістської (зокрема, нормативістської)
юриспруденції, які визначають її переваги:

1) заснована на природничих цінностях; 2) є формально-визначеною; 3) ототожнює право та мораль; 4) чітко визначає межі дозволеної та забороненої поведінки.

5. Назвіть ознаки позитивістської (зокрема, нормативістської)
юриспруденції, які визначають її переваги:

1) заснована на природничих цінностях; 2) держава встановлює та забезпечує норми права; 3) ототожнює право та мораль;

4) має загальний та обов'язковий характер.

6. Назвіть ознаки позитивістської (зокрема, нормативістської)
юриспруденції, які визначають її недоліки:

1) нормативний характер; 2) перебільшення нормотворчої ролі держави; 3) загальний характер; 4) абсолютизація юридичної форми.

7. Назвіть ознаки позитивістської (зокрема, нормативістської)
юриспруденції, які визначають її недоліки:

1) нормативний характер; 2) нерозмежованість права та закону; 3) загальний характер; 4) відсутність діяльнісних (прагматичних) аспектів.

8. Назвіть ознаки позитивістської (зокрема, нормативістської)
юриспруденції, які визначають її недоліки:

1) нормативний характер; 2) недооцінювання зв'язків права та економіки; 3) загальний характер; 4) недооцінювання зв'язків права та політики.

9. У межах якої концепції право трактується як зумовлена су-
спільними відносинами система юридичних норм, що впорядко-
вують реальну поведінку суб'єктів суспільного життя:

1) природнича юриспруденція; 2) психологічна юриспруденція; 3) соціологічна юриспруденція; 4) інтегративна юриспруденція?

10. Назвіть ознаки соціологічної юриспруденції, які визначають
її переваги:

1) заснована на природничих цінностях; 2) зумовленість змісту права об'єктивно існуючими суспільними відносинами; 3) ототожнення права та моралі; 4) орієнтує на реалізацію права.

11. Назвіть ознаки соціологічної юриспруденції, які визнача-
ють її переваги:

1) заснована на природничих цінностях; 2) розширює межі та збільшує кількість суб'єктів нормотворення; 3) ототожнення права та моралі; 4) охоплює діяльнісні аспекти.

12. Назвіть ознаки соціологічної юриспруденції, які визнача-
ють її переваги:

1) заснована на природничих цінностях; 2) розкриває залежність права від соціальних факторів; 3) ототожнення права та моралі; 4) охоплює діяльнісні (прагматичні) аспекти.

13. Назвіть ознаки соціологічної юриспруденції, які визнача-
ють її недоліки:

1) нормативний характер; 2) соціальний детермінізм; 3) загальний характер; 4) відсутність чітких критеріїв правомірного.

14. Назвіть ознаки соціологічної юриспруденції, які визнача-
ють її недоліки:

1) нормативний характер; 2) недооцінювання ролі спеціальних правотворчих суб'єктів; 3) загальний характер; 4) перевищення ролі судових та адміністративних органів у нормотворенні.

15- У межах якої концепції право трактується як система природно-соціальних та правових цінностей, що необхідні людині (особі) для її існування та розвитку в конкретних історичних умовах:

1) природнича юриспруденція; 2) психологічна юриспруденція;

3) соціологічна юриспруденція; 4) інтегративна юриспруденція?

16. Назвіть ознаки природничої юриспруденції, що визначають
її переваги:

1) визначає прямий зв'язок права та держави; 2) є ціннісною характеристикою права; 3) має формально-визначений характер;

4) розмежовує право та закон.

17. Назвіть ознаки природничої юриспруденції, що визначають
її переваги:

1) визначає прямий зв'язок права та держави; 2) заснована на пріоритеті прав людини; 3) має формально-визначений характер; 4) містить систему природно-соціальних та правових цінностей.

18. Назвіть ознаки природничої юриспруденції, що визначають
її переваги:

1) визначає прямий зв'язок права та держави; 2) право пов'язане із біосоціальними властивостями людини; 3) має формально-визначений характер; 4) заснована на пріоритеті ідей справедливості та рівності.

19. Назвіть основні засади теорії прав та свобод людини:

1) формальна визначеність; 2) невідчужуваний характер прав людини; 3) примусовість; 4) виникнення прав людини не залежить від держави.

20. Назвіть основні засади теорії прав та свобод людини:

1) формальна визначеність; 2) визнання прав людини вищою соціальною та правовою цінністю; 3) примусовість; 4) визначає взаємодію людини та держави.

21. Назвіть основні засади теорії прав та свобод людини:

1) формальна визначеність; 2) права людини є необхідними для існування людини в конкретних історичних умовах; 3) примусовість; 4) захист прав людини є обов'язком держави.

22. Назвіть основні засади теорії прав та свобод людини:

1) формальна визначеність; 2) притаманні людині від народження; 3) примусовість; 4) права людини - певні вимоги до держави.

23. Назвіть основні засади теорії прав та свобод людини:

1) формальна визначеність; 2) права людини визначаються її біосоціальними властивостями; 3) примусовість; 4) зміст та обсяг відповідає конкретним історичних умовам.

24. Назвіть ознаки природничої юриспруденції, які визначають
її недоліки:

1) примусовий характер; 2) зниження регулятивних властивостей через формальну невизначеність; 3) загальнообов'язковий характер; 4) ототожнення права та моралі.

25. Назвіть ознаки природничої юриспруденції, які визначають
її недоліки:

1) примусовий характер; 2) близькість за змістом до правосвідомості; 3) загальнообов'язковий характер; 4) відсутність чітких критеріїв правомірного та неправомірного.

26. Назвіть ознаки природничої юриспруденції, які визначають
її недоліки:

1) примусовий характер; 2) доволі широке та вільне розуміння змісту; 3) загальнообов'язковий характер; 4) зниження можливостей загального стандарту поведінки суб'єкта.

27. У межах якої концепції право трактується як втілені у юри-
дичних нормах та фактичних правових діяннях правові цінності,
що визначають їх ефективність:

1) природнича юриспруденція; 2) психологічна юриспруденція;

3) соціологічна юриспруденція; 4) інтегративна юриспруденція?

28. Назвіть ознаки інтегративної юриспруденції, які визнача-
ють її переваги:

1) виводиться із емоцій людей; 2) поєднує елементи природної, соціологічної та позитивістської юриспруденції; 3) право є інтуїтивним; 4) дає змогу подолати обмеженість природничої, соціологічної, позитивістської юриспруденції.

29. Назвіть ознаки інтегративної юриспруденції, які визнача-
ють її переваги:

1) виводиться із емоцій людей; 2) намагається поєднати юридичну форму та соціальний зміст; 3) право є інтуїтивним;

4) є намаганням відобразити у праві нові явища.

30. Назвіть ознаки інтегративної юриспруденції, які визнача-
ють її переваги:

1) право породжується емоціями людини; 2) визнання важливості у праві як правових цінностей, так і норм права; 3) право є інтуїтивним; 4) визнання важливості у праві як правових цінностей, так і їх втілення у юридичну практику.

31. Назвіть ознаки інтегративної юриспруденції, які визнача-
ють її недоліки:

1) право породжується переживаннями людини; 2) механічне поєднання елементів різних концепцій права; 3) право є інтуїтивним; 4) відсутність чітких характерних ознак, розмитість поняття.

ТЕМА 8. ПОЗИТИВНЕ ПРАВО: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Програмні питання

* Поняття та компоненти, з яких складається позитивне право.

Причини його виникнення і шляхи формування.

Об'єктивне право: поняття, ознаки, сутність, призначення.

Поняття та види функцій права.

Принципи права: поняття, ознаки, види.

♦:♦ Сучасні загальноцивілізаційні принципи права.

❖ Основні принципи сучасного права України.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Назвіть основні концепції виникнення права. На яких причинах виникнення права концентрується увага? Що у них є спільним або відмінним?

Чи може існувати держава без встановлених нею юридичних норм? Які фактори відіграють суттєву роль у генезисі права?

Визначте, з яких компонентів складається позитивне право. Коли виникає юридичний позитивізм? Назвіть перспективи його розвитку.

Визначте основні шляхи формування права. У чому проявляється відмінність для східного та західного шляхів виникнення права? Чому на зміну звичаєвому праву прийшло позитивне право?

Що дає змогу вирізнити право серед інших нормативних регуляторів? Охарактеризуйте об'єктивне право за основними ознаками.

Розкрийте соціальну сутність та призначення права. Назвіть основні напрями впливу права на людину та суспільство, які розкривають його соціальну сутність та призначення.

Визначте призначення принципів права, виокремте їх ознаки та види. Де фіксуються загальні принципи права?

Які фактори викликали появу загальноцивілізаційних принципів права? Охарактеризуйте основні загальноцивілізаційні принципи права.

Проаналізуйте текст Конституції України, визначте статті, в яких застосовується термін «право» та в якому значенні він використаний, а також ті, які фіксують принципи права.

Визначте види принципів права, що зафіксовано у джерелах права України. Що є спільного та відмінного у них? Назвіть їх видову належність.

Наведіть приклади фіксації функцій права у чинній системі джерел права України.

Розкрийте співвідношення принципів міжнародного права та права України.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України-
1996.-№30.-Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.- К., 2004.

3. Кодекс адміністративного судочинства України.- К., 2005.
Б. Спеціальна література

Алексеев С. С. Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного исследования.- М., 1999.

Байтин М. И. О приципах и функциях права: новые моменты // Правоведение - 2000 - № 3 - С. 4-16.

Бержелъ Ж.-Л. Общая теория права.- М., 2000.

Вопленко Н. Н. Сущность, функции и принципы права- М., 1998.

Евинтов В. И. Проблема общих принципов права в современных западных концепциях международного права // Идеи мира и сотрудничества в современном международном праве - К., 1990.

Емельянов С. А. Право: определения понятий.- М., 1992.

Ильин И. А. О сущности правосознания.- М, 1993.

Карбонье Ж. Юридическая социология,- М.,1986.

Кистяковский Б. А. Философия и социология права.- СПб., 1998.

Колодій А. М. Принципи права України.- К., 1998.

Коростей В. Про функції права // Право України.- 2004.- № 9.

Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права.- СПб., 2004.

Лейст О. Э. Сущность права,- М., 2002.

Мальцев Г. В. Понимание права. Подходы и проблемы - М., 1999.

Морозова Л. А. Влияние глобализации на функции права // Государство и право.- 2006 - № 10.

Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности.- СПб., 2000.

Рабінович П. М. Принципи права // Юридична енциклопедія.- К., 2003.- Т. 5.

Радько Т. Н., Толстик В. А. Функции права,- Нижний Новгород, 1995.

Сандевуар П. Введение в право,- М., 1994.

Фулей Т. І. Загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права: деякі теоретичні аспекти // Право України.- 2003.

Фулей Т. І. Сучасні загальнолюдські принципи права та проблеми їх впровадження в Україні: Автореф. дис.... к. ю. н.- К., 2003.

Халфина Р. О. Право как средство социального управления - М, 1988.

Штамлер Р. Сущность и задачи права и правоведения.- СПб., 1908.

24. ЯвичЛ. С. Сущность права.-Л., 1985.

Юридичний словник

Позитивне право - це система юридичних норм, встановлених та забезпечених державою.

Об'єктивне право - це система норм права, встановлених (санкціонованих) та забезпечених державою, з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин.

Функції права - це основні напрями впливу права на людину та суспільство, що розкривають його сутність та призначення.

Принципи права - це основні нормативні засади позитивного права, що визначають сутність та спрямованість правового регулювання.

Загальноцивілізаційні принципи права - це зафіксовані у позитивному праві універсальні нормативні засади, що втілюють кращі правові здобутки людства та визначають сутність та спрямованість правового регулювання у будь-якій правовій системі.

Правові принципи - це фундаментальні правові ідеї, що відображають досягнення правового розвитку конкретного суспільства чи людства в цілому.

КОМПОНЕНТИ ПОЗИТИВНОГО ПРАВА

ОБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО

СУБ'ЄКТИВНЕ ПРАВО

ЮРИДИЧНИЙ ОБОВ'ЯЗОК

є первинним щодо суб'єктивного права;

не залежить від індивідуальної свідомості суб'єкта є вторинним щодо об'єктивного права;

їх реалізація залежить від волі та свідомості суб'єкта

ускладнення суспільних відносин (соціальні зміни);

економічні фактори;

географічні фактори;

культурно-релігійні фактори;

національні фактори;

виникнення держави;

необхідність регулювання суспільних відносин, дієвість якого забезпечується примусовими засобами

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА

природнича (Гобс, Локк, Гроцій): право виникає з природи людини; теологічна (Аквінський, Марітен): право є результатом божого творіння; договірна (Руссо, Монтеск'є): право виникає на підставі суспільної угоди;

позитивна (Конт, Шершеневич): право створюється державою; історична (Гуго, Савіньї, Пухта): право виникає еволюційно зі звичаїв та традицій;

марксистська (Маркс, Енгельс, Ленін): право - це зафіксована в законі воля панівного класу;

нормативна (Кельзен): право виникає з необхідності регулювання поведінки суб'єктів;

психологічна (Петражицький, Тард): виникнення права зумовлене особливостями людської психіки (емоції, переживання); соціологічна (Ерліх, Канторович, Паунд, Гурвіч): право виникає з об'єктивних суспільних відносин;

солідаризму (Дюгі): право виникає з соціальної солідарності; реалістична (Ієрінг): право виникає з необхідності захисту інтересів державою

	ОСНОВНІ СПОСОБИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВИ
			\	г	\
Санкціонування звичаєвих норм		Створення судових прецедентів		Видання нормативно-правових актів

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРАВА

ЗАХІДНИЙ

СХІДНИЙ

ЗМІШАНИЙ

1) послідовно еволюційний шлях від додер-жавного суспільства до створення публічно-владної організації, а потім - держави

1) потреба об'єднання великої кількості людей для виконання суспільних справ (будівництво іригаційних споруд), поява апарату управління

1) утворення племінних союзів з метою оборони своєї території; право виникає з релігійного світогляду

2) індивідуалістський світогляд

3) теорія прав людини, рівності, суспільної згоди

2) колективістський світогляд

3) теорія обов'язків людини, яка є частиною певного колективу

2) привнесення державно-правових ознак іншими народами, державами

4) економічних, релігійні, національно-культурні причини

4) несприятливі кліматичні та природні умови; суспільна форма власності на землю

5) звичаї санкціонуються (стають правовими звичаями), потім - створюються прецеденти, нормативно-правові акти, нормативно-правові договори

5) право виникало з релігії та моралі шляхом санкціонування з боку держави

ОЗНАКИ ОБ'ЄКТИВНОГО ПРАВА

встановлюється (санкціонується) державою;

формулює правила поведінки у вигляді прав та обов'язків;

забезпечується державою;

розмежовує права та обов'язки;

утворює цілісну систему норм права;

існує як єдина система норм у суспільстві;

має визначені межі дії;

є формально визначеним за змістом;

має зовнішні, юридичні форми вираження;

спрямоване на регулювання, охорону та захист суспільних відносин; має загальнообов'язковий характер

ЗАГАЛЬНОСОЦІАЛЬНА СУТНІСТЬ ПРАВА (вираження узгодженої волі суб'єктів)

є результатом узгодження інтересів учасників суспільних відносин; фіксується у відповідних джерелах права;

здатна бути еталоном поведінки для учасників суспільного життя; забезпечується державою

регулювати суспільні відносини

охороняти суспільні відносини

захищати суспільні відносини

ОЗНАКИ ФУНКЦІЙ ПРАВА

розкривають сутність права; відображають його основні ознаки; визначають призначення права;

визначають напрями його впливу на поведінку суб'єктів; характеризуються стабільністю та тривалістю дії

За сферою суспільного життя:

економічні;

політичні;

культурні

Загальносоціальні: соціального компромісу (забезпечення компромісу інтересів);

організаторсько-управлінська (організація суспільних відносин, розв'язання соціальних проблем); комунікативна (є засобом зв'язків між учасниками суспільних відносин); орієнтаційна (спрямовує поведінку суб'єктів суспільного життя, визначає засоби задоволення інтересів; оцінювально-пізнавальна (є джерелом знань про право, визначає критерії правомірної та неправомірної поведінки суб'єктів); ідеологічно-виховна (є засобом формування світогляду)

В И

д и

н к

ц І

п р

А В А

За територією поширення: - внутрішні;

зовнішні

Спеціальносоціальні:

- регулятивна:

статична або закріплювальна (фіксує існуючі суспільні відносини);

творча або динамічна (прогнозує і розвиває нові відносини);

стимулювальна (забезпечує розвиток бажаних відносин);

- охоронна:

обмежувальна (встановлює заборони для небажаної поведінки);

витіснювальна (сприяє усуненню небажаних відносин);

- захисна або відновлюваль-на (відновлює порушені відносини)

формування відповідними суб'єктами правоведення;

нормативність;

загальнообов'язковість;

об'єктивна зумовленість;

вираженість у формах інших джерел права;

забезпечуваність державою (державами);

засадничий характер;

первинність щодо норм права;

високий ступінь абстрагованості;

стабільність;

внутрішня впорядкованість;

наявність юридичної сили похідної від суб'єкта правотворення

ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОСТІ (ОСНОВОПОЛОЖНОСТІ):

загальноцивілізаційні принципи (універсальні засади);

загальноправові принципи (спільні засади для декількох правових систем);

загальні принципи системи права (для міжнародних чи національних правових систем)

ВИДИ ПРИНЦИПІВ ПРАВА

ЗА СФЕРОЮ ДІЇ: загальні принципи права (спільні засади правового регулювання для національних чи міжнародних правових систем); міжгалузеві (спільні для кількох галузей); галузеві (засади, що визначають сутність правового регулювання у межах певних галузей права); інститутів права

ЗА ТЕРИТОРІЄЮ ПОШИРЕННЯ:

Міжнародні;

національні (внутрішньодержавні)

ЗА ПРЕДМЕТОМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ:

конституційного права;

цивільного права;

кримінального права

ЗА ІНШИМИ КРИТЕРІЯМИ:

типологічні

конкретно-історичні

ОЗНАКИ СУЧАСНИХ ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ ПРАВА

втілення кращих правових здобутків людства;

є універсальними, нормативними засадами позитивного права;

витребуваність у будь-якій правовій системі;

є засобом регулювання широкого кола відносин;

є базою для формування принципів національних і міжнародної систем права;

є інструментом зближення національних та міжнародної систем права; використовуються як правові стандарти для реформування сучасних національних систем права

ЮРИДИЧНА РІВНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ (до однойменних суб'єктів не можуть застосовуватися різні стандарти поведінки)
	ВИДИ СУЧАСНИХ ЗАГАЛЬНО-ЦИВІЛІЗА-ЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ ПРАВА
ПОВАГА ТА ЗАХИСТ ОСНОВНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ (права людини розглядаються як вища правова цінність, а їх забезпечення -як обов'язок держави)

СПРАВЕДЛИВІСТЬ (співмірність реальних потреб та інтересів суб'єктів, відображення їх у праві; право є мірою відповідності потреб та інтересів суб'єктів)

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

незастосування сили чи погрози силою; співробітництво між державам; невтручання у внутрішні справи держави; добросовісне виконання зобов'язань; вирішення спорів мирними засобами; суверенна рівність держав; рівність та самовизначення народів

ЗАГАЛЬНОЦИВІЛІЗАЦІЙНІ:

демократизм;

юридична рівність суб'єктів;

справедливість;

повага та захист основних прав і свобод людини

ЗАГАЛЬНІ: (основні засади права України) - відображення та впровадження загальноцивілізаціиних принципів, а також верховенство права, Конституції та законів України

МІЖГАЛУЗЕВІ: (засади декількох галузей) наприклад, здійснення правосуддя тільки судом; змагальність сторін; рівність учасників судового процесу перед судом

ПІДГАЛУЗЕВІ: (засади окремих підгалузей) наприклад, принцип виборчого права: вибори є загальними, рівними, вільними, прямими при таємному голосуванні

ГАЛУЗЕВІ: (засади окремих галузей: конституційного, цивільного, адміністративного, кримінально-процесуального тощо)

- наприклад, добровільність шлюбу, рівність прав і обов'язків подружжя

ІНСТИТУТІВ ПРАВА: наприклад, принципи державної служби: компетентності, по-запартійності, професіоналізму, рівного доступу до служби

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Система юридичних норм, встановлених та забезпечених
державою:

1) природниче право; 2) позитивне право; 3) прецедентне право; 4) юридичний обов'язок.

2. Назвіть компоненти позитивного права:

1) функції права; 2) об'єктивне право; 3) правова свідомість; 4) юридичний обов'язок.

3. Назвіть компоненти позитивного права:

1) функції права; 2) суб'єктивне право; 3) правова свідомість; 4) юридичний обов'язок.

4. Зазначте, яка із теорій передбачає можливість виникнення
права із суспільної угоди:

1) природнича; 2) договірна; 3) психологічна; 4) реалістська.

5. Зазначте, яка із теорій передбачає можливість виникнення
права із природи людини:

1) природнича; 2) договірна; 3) психологічна; 4) реалістська.

6. Зазначте, яка із теорій передбачає можливість виникнення
права із необхідності захисту інтересів суспільства:

1) природнича; 2) договірна; 3) психологічна; 4) реалістська.

7. Зазначте, яка із теорій передбачає можливість виникнення
права із психологічних властивостей людини:

1) природнича; 2) договірна; 3) психологічна; 4) реалістська.

8. Зазначте, яка із теорій передбачає можливість виникнення
права із звичаїв, традицій:

1) матеріалістична; 2) позитивна; 3) історична; 4) соціологічна.

9. Назвіть, яка із теорій передбачає можливість виникнення
права із об'єктивних суспільних відносин:

1) матеріалістична; 2) позитивна; 3) історична; 4) соціологічна.

10. Назвіть, яка із теорій передбачає можливість виникнення
права як необхідність фіксації волі пануючого класу у законі:

1) матеріалістична; 2) позитивна; 3) історична; 4) соціологічна.

11. Назвіть, яка із теорій передбачає, що право створене держа-
вою:

1) матеріалістична; 2) позитивна; 3) історична; 4) соціологічна.

12. У відповідях, під якими номерами правильно названо ос-
новні способи виникнення права в процесі формування держави:

1) застосування норм моралі; 2) санкціонування звичаїв; 3) тлумачення релігійних норм; 4) створення судових прецедентів?

13. У відповідях, під якими номерами правильно названо ос-
новні способи виникнення права в процесі формування держави:

1) застосування норм моралі; 2) санкціонування звичаїв; 3) тлумачення релігійних норм; 4) видання нормативно-правових актів?

14. Визначте шляхи формування права:

1) африканський; 2) східний; 3) латиноамериканський; 4) західний.

15. Система норм права, встановлених (санкціонованих) та
забезпечених державою для регулювання, охорони та захисту
суспільних відносин:

1) природниче право; 2) об'єктивне право; 3) суб'єктивне право; 4) юридичний обов'язок.

16. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки об'єктивного права:

1) встановлюється державою; 2) не має форм зовнішнього виразу; 3) утворює єдину систему норм права; 4) має декларативний характер?

17. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки об'єктивного права:

1) забезпечується державою; 2) не має форм зовнішнього вираження; 3) має визначені межі дії; 4) має декларативний характер?

18. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки об'єктивного права:

1) є формально визначеним; 2) не має форм зовнішнього вираження; 3) сформоване у вигляді прав та обов'язків; 4) має декларативний характер?

19. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки об'єктивного права:

1) має зовнішню форму вираження; 2) не має форм зовнішнього вираження; 3) спрямована на врегулювання суспільних відносин; 4) має декларативний характер?

20. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки об'єктивного права:

1) спрямоване на захист суспільних відносин; 2) не має форм зовнішнього вираження; 3) спрямоване на охорону суспільних відносин; 4) має декларативний характер?

21. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки об'єктивного права:

1) має нормативний характер; 2) не має форми зовнішнього вираження; 3) має загальнообов'язковий характер; 4) має декларативний характер?

22. Основні напрями впливу права на людину та суспільство,
що розкривають його сутність та призначення:

1) норми права; 2) функції права; 3) принципи права; 4) джерела права.

23. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки функцій права:

1) мають декларативний характер; 2) розкривають сутність права; 3) визначають призначення права; 4) тлумачать його зміст?

24. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки функцій права:

1) мають декларативний характер; 2) відображають основні ознаки права; 3) визначають напрями його впливу на поведінку суб'єктів; 4) тлумачать його зміст права?

25. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки функцій права:

1) мають декларативний характер; 2) характеризується стабільністю; 3) характеризується тривалістю; 4) тлумачать зміст права?

26. Під якими номерами правильно названо види загальносо-
ціальних функцій права:

1) організаторсько-управлінська; 2) стимулювальна; 3) творча; 4) оцінювально-пізнавальна.

27. Під якими номерами правильно названо види загальносо-
ціальних функцій права:

1) творча; 2) закріплювальна; 3) комунікативна; 4) соціального компромісу?

28. Під якими номерами правильно названо види загальносо-
ціальних функцій права:

1) творча; 2) орієнтаційна; 3) обмежувальна; 4) ідеологічно-виховна?

29. Під якими номерами правильно названо види спеціально-
соціальних функцій права:

1) творча; 2) оцінювальна; 3) обмежувальна; 4) витіснювальна?

30. Під якими номерами правильно названо види регулятив-
них спеціально-соціальних функцій права:

1) пізнавальна; 2) творча; 3) оцінювальна; 4) закріплювальна.

31. Під якими номерами правильно названо види охоронних
спеціальносоціальних функцій:

1) пізнавальна; 2) обмежувальна; 3) оцінювальна; 4) відновлю-вальна?

32. Під якими номерами правильно названо види регулятив-
них спеціальносоціальних функцій:

1) пізнавальна; 2) статична; 3) оцінювальна; 4) стимулювальна.

33. Основні нормативні засади позитивного права, що визна-
чають сутність та спрямованість правового регулювання:

1) функції права; 2) принципи права; 3) джерела права; 4) норми права.

34. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
принципів права:

1) нормативність; 2) врегульованість; 3) об'єктивна зумовленість; 4) сформованість?

35. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки принципів права:

1) забезпеченість діяльністю; 2) врегульованість; 3) вираже-ність у зовнішніх формах права; 4) сформованість?

36. У відповідях під якими номерами правильно вказані озна-
ки принципів права:

1) засадничий характер; 2) врегульованість; 3) первинність щодо норм права; 4) сформованість?

37. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки принципів права:

1) високий ступінь абстрагованості; 2) врегульованість; 3) стабільність; 4) сформованість?

38. Основоположні нормативні засади позитивного права, що
об'єктивовані у відповідних зовнішніх формах і мають загально-
обов'язковий характер:

1) правовий звичай; 2) принципи права; 3) нормативно-правовий прецедент; 4) нормативно-правовий договір.

39. У відповідях під якими номерами правильно названо
основні ознаки принципів права:

1) містить індивідуальний припис; 2) мають загальний, засадничий характер; 3) для вираження змісту використовують форму іншого джерела права; 4) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

40. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні ознаки принципів права:

1) містять індивідуальний припис; 2) мають високий ступінь абстрагування; 3) є первинними щодо норми права; 4) поширюють дію на персоніфікованих суб'єктів?

41. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні ознаки принципів права:

1) містять індивідуальний припис; 2) формуються відповідним суб'єктом правотворчості; 3) мають обов'язковий характер щодо адресатів; 4) поширюють дію на персоніфікованих суб'єктів?

42. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні ознаки принципів права:

1) містять індивідуальний припис; 2) мають письмову форму вираження; 3) мають юридичну силу, похідну від суб'єктів правотворчості; 4) поширюють дію на персоніфікованих суб'єктів?

43. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за їх фундаментальністю:

1) принцип релігійності; 2) загальні принципи для декількох національно-правових систем; 3) принцип моральності; 4) загальні принципи для міжнародної та національної систем права?

44. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за територіальним критерієм:

1) принцип релігійності; 2) принципи міжнародної системи права; 3) принцип моральності; 4) принципи національної системи права?

45. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за їх фундаментальністю:

1) принцип релігійності; 2) загальноцивілізаційні принципи права; 3) принцип моральності; 4) загальні принципи системи міжнародного права.

46. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за сферою дії:

1) акти застосування права; 2) загальні; 3) складні; 4) галузеві?

47. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за сферою дії:

1) акти застосування права; 2) міжгалузеві; 3) складні; 4) принципи інститутів права?

48. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за територією поширення:

1) міжнародні; 2) галузеві; 3) внутрішньодержавні; 4) складні?

49. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за предметом регулювання:

1) міжнародно-правові; 2) економічні; 3) конституційно-правові; 4) політичні?

50. Зафіксовані у позитивному праві універсальні нормативні
засади, що втілюють кращі правові здобутки людства та визнача-
ють сутність і спрямованість правового регулювання у будь-якій
правовій системі:

1) принцип моральності; 2) загальні принципи права; 3) загальноцивілізаційні принципи права; 4) галузеві принципи.

51. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки загальноцивілізаційних принципів права:

1) релігійний характер; 2) універсальний характер; 3) традиційний характер; 4) нормативний характер?

52. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки загальноцивілізаційних принципів права:

1) релігійний характер; 2) втілюють кращі правові здобутки людства; 3) традиційний характер; 4) витребуваність у будь-якій правовій системі.

53. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки загальноцивілізаційних принципів права:

1) релігійний характер; 2) є засобом регулювання широкого кола відносин; 3) традиційний характер; 4) є базою для формування принципів національної та міжнародної системи права?

54. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки загальноцивілізаційних принципів права:

1) релігійний характер; 2) є інструментом зближення національного та міжнародного права; 3) традиційний характер; 4) є правовим стандартом для реформування сучасних національних систем права?

55. У відповідях під якими номерами правильно названо види
сучасних загальнолюдських принципів права:

1) принцип професіоналізму; 2) принцип демократизму; 3) принцип справедливості; 4) принцип моральності?

56. У відповідях під якими номерами правильно названо види
сучасних загальнолюдських принципів права:

1) принцип професіоналізму; 2) принцип юридичної рівності; 3) принцип поваги і захисту основних прав людини; 4) принцип моральності?

57. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за сферою дії:

1) принцип моральності; 2) загальні принципи права; 3) принцип релігійності; 4) галузеві принципи?

58. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів системи права України:

1) принципи релігійності; 2) загальні принципи права; 3) принципи моральності; 4) міжгалузеві принципи?

59. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів системи права України:

1) принципи релігійності; 2) галузеві принципи; 3) принципи моральності; 4) принципи інститутів права?

60. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів системи права України:

1) принципи релігійності; 2) загальні принципи; 3) принципи моральності; 4) галузеві принципи?

61. У відповідях під якими номерами правильно названо види
принципів права за сферою дії:

1) принципи моральності; 2) міжгалузеві принципи; 3) принципи релігійності; 4) принципи інститутів права?

ТЕМА 9. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Програмні питання

❖ Правовий статус особи: поняття, види.

♦:♦ Суб'єктивне право та юридичний обов'язок: поняття, види.

♦:♦ Механізм впровадження прав та свобод людини (природно-правових цінностей) у сучасну національну юридичну практику. Юридичні гарантії прав та свобод особи: поняття, види. Міжнародно-правовий механізм захисту прав та свобод людини.

♦> Тенденції розвитку правового статусу особи. Проблеми реалізації правового статусу в Україні.

Правосвідомість як властивість правосуб'єктної особи. Поняття та елементи правосвідомості.

❖ Правова культура особи: поняття, елементи, способи формування.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Як, на вашу думку, співвідносяться соціальний та правовий статус особи? Розкрийте поняття правового статусу особи та охарактеризуйте його основні види.

Розкрийте співвідношення понять «права людини», «права громадянина», «права особи». Чи вдалим є поєднання в одній теоретичній конструкції «права людини» та «права громадянина»? Чи ідентичні правовий статус людини та правовий статус громадянина за обсягом прав та обов'язків?

Розкрийте співвідношення понять «права особи» та «свобода особи». Яку роль відіграє поняття «свобода особи» у її правовому статусі?

Чому правовий статус особи складається не тільки із суб'єктивних прав, а й із юридичних обов'язків? Розкрийте сутність взаємодії суб'єктивного права та юридичного обов'язку. Розкрийте поняття суб'єктивного права та юридичного обов'язку та охарактеризуйте основні види суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.

Визначте поняття та структуру механізму впровадження права, свобод людини та інших природничо-правових цінностей у національну юридичну практику. Де вони фіксуються та на кого покладається обов'язок з їх впровадження? Чи однакове ставлення всіх держав до такого обов'язку та до процедури імплементації?

6. Чи є ефективним функціонування прав та свобод людини,
якщо держава не створює відповідних гарантій їх забезпечення? Визначте поняття та охарактеризуйте основні види юридичних гарантій прав людини.

Охарактеризуйте міжнародний механізм гарантування прав та свобод людини. Чи є при цьому взаємодія із обов'язками особи. Чому у міжнародному праві правовий статус особи визначається як сукупність прав і свобод людини?

Чи змінюється обсяг прав та обов'язків особи, їх зміст у сучасних умовах? Визначте основні тенденції розвитку правового статусу особи.

Проаналізуйте текст Конституції України і на цій підставі охарактеризуйте правовий статус особи в Україні. Чи відрізняється формальний та реальний правовий статус особи в Україні? Назвіть основні проблеми його реалізації в Україні. Наведіть приклади найбільш поширених порушень прав та свобод особи в нашій державі та запропонуйте способи їх подолання.

Чи може вважатися правосуб'єктною особа, яка не володіє такою властивістю як правосвідомість? Визначте поняття та охарактеризуйте основні елементи та види правової свідомості.

Визначте поняття правової культури особи та охарактеризуйте її за основними складовими. Розкрийте співвідношення понять «правосвідомість» та «правова культура». Визначте основні способи їх формування.

Визначте, які наслідки для правової системи та особи в Україні мають правовий ідеалізм та правовий нігілізм. Запропонуйте способи подолання негативних наслідків, породжених такими явищами.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№30.-Ст. 141.

Закон України «Про громадянство України» // Урядовий кур'єр -1 березня 2001 року.-№ 39.

Закон України «Про статус суддів» // Відомості Верховної Ради України.-1993.- № 8.- Ст. 56.

Закон України «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України.- 1991,-№ 53.-Ст. 793.

Закон України «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 9.- Ст. 62.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.- К., 2004.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005.-К.,2005.

Б. Спеціальна література

Аграновская Е. В. Правовая культура и обеспечение прав личности.- М, 1988.

Витрук Н. В. Права человека, состояние и перспективы развития // Право и власть.- М., 1990.- С. 154-179.

Гом'сн Д. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини.-Львів, 2002.

Горшкова С. А. Стандарты Совета Европы по правам человека и российское законодательство - М, 2001.

Даниленко Г. М. Международная защита прав человека: Вводный курс- М., 2000.

Дженис М, Кэй Р., Бредли 3. Европейское право в области прав человека (практика и комментарии).- М., 1997.

Ильин И. А. О сущности правосознания.- М., 1993.

Казаков В. К, Малахов В. П. Правосознание: природа, содержание, логика // Государство и право.- 2002.- № 3.

Козюбра М. Природа соціальних прав людини та особливості механізмів їх реалізації // Вісник Конституційного Суду України.- 2002 - № 5.

Куц Ю. Реалізація прав людини і націй // Юридический вестник-2002.-№ 1.

Ледях И. А. Хартия основных прав Европейского Союза // Государство и право.- 2002.- № 1.

Мартшенко А. В. Права народов в современном международном праве.-К., 1993.

Матузов Н. И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны «одной медали» // Правоведение - 1994.- № 2.

Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура // Право України.- 2001.- № 4.

Неважжсш И. Д. Типы правовой культуры и форм правосознания // Правоведение.- 2000.- № 2.

Общая теория прав человека / Отв. ред. Е. А. Лукашева.- М., 1996.

Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // Право України.- 2001.-№7.

Петрухин И. Л. Человек как социально-правовая ценнность // Государство и права.- 1999.- № 10.

Потопейко Д. А. Правосознание как особое общественное явление.- К., 1989.

Права человека / Отв. ред. Е. А. Лукашева - М., 2001.

Права человека: итоги века, тенденции, перспективы / Под общей ред. Е. А. Лукашева.- М., 2002.

Пустовіт Ж. Поняття соціальних гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України.- 2000 - № 3.

Рабінович П. М., Панкевич І. М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування.-Львів, 2001.

Рабінович П. М., Раданович Н. М. Европейська конвенція з прав людини: проблеми національної імплементації.-Львів, 2002.

Саидов А. X. Международное право прав человека.- М., 2002.

Сальников В. П. Правовая культура: Актуальные проблемы теории права.- Уфа, 1995.

Семитко А. П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс-Екатеринбург, 1996.

Соколов Н. Я. Профессиональное сознание юриста.- М., 1988.

Туманов В. А. Европейский суд по правам человека - М., 2001.

Чиркин В. Е. Общечеловеческие ценности и современное государство // Государство и право.- 2002.- № 2.

Шемшученко Ю. С, Пархоменко Н. М. Правовий статус особи // Юридична енциклопедія.- К., 2003.- Т. 5.

Шмельова Г. Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини // Право України - 1994-№ 10.

ІПумак І. Поняття громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України.- 1999.- № 10.

34. ЩегорцевВ. А. Социология правосознания-М., 1981.

35. Цимбалюк М. Функції правосвідомості та їх онтологічна інтер-
претація // Право України.- 2006.- №11.

36. ЯвичЛ. С. Сущность права-Л., 1985.

37. Яремчук Е. П. Негосударственные формы защиты суб'ективных
прав-Дис. ... канд. юрид. наук -СПб., 2002.

Юридичний словник

Правовий статус особи - це закріплені у відповідних джерелах права і гарантовані державою суб'єктивні права та юридичні обов'язки особи.

Суб'єктивне право - це закріплена у нормах права та забезпечена державою можливість певної поведінки суб'єкта, спрямованої на задоволення власних інтересів.

Юридичний обов'язок - це закріплена у нормах права та забезпечена державою необхідність певної поведінки суб'єкта для задоволення інтересів уповноваженої особи.

Механізм впровадження прав та свобод людини у національну юридичну практику - це система міжнародних та внутрішньодержавних правових засобів введення та забезпечення прав і свобод людини у національній юридичній практиці.

Юридичні гарантії прав та свобод людини - це система міжнародних та внутрішньодержавних правових засобів реалізації, охорони та захисту прав особи.

Правосвідомість - це система почуттів, уявлень, поглядів та переконань з приводу діючого чи бажаного права.

Правова культура особи - це така її властивість, яка характеризується повагою до права, знанням його змісту та правомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях.

ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Гарантованість з боку держави

Закріплення І

Суб'єктивні права

Суб'єктивні обов'язки

ВИДИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ

ЗАГАЛЬНИЙ:

сукупність усіх суб'єктивних прав та юридичних обов'язків особи у певному суспільстві (наприклад, правовий статус особи, закріплений в Конституції України)

СПЕЦІАЛЬНИЙ:

сукупність суб'єктивних прав та юридичних обов'язків окремих категорій суб'єктів (наприклад, правовий статус студентів, військовослужбовців, пенсіонерів)

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ:

сукупність суб'єктивних прав та юридичних обов'язків конкретної особи в певний час та в певному місці, зумовлений віком, статтю, сімейним станом, професійними та іншими характеристиками

ХАРАКТЕРНІ КОМПОНЕНТИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ

правові принципи та норми; правосуб'єктність; порядок набуття та втрати; інтереси суб'єктів; права та обов'язки;

гарантії дотримання прав та обов'язки

За суб'єктним

складом: індивідуальні; колективні

За способом здійснення:

активні;

пасивні

За змістом:

особистісні (громадянські);

соціальні;

економічні;

політичні;

культурні

ВИДИ СУБ'ЄКТИВНИХ

ПРАВ ТА ЮРИДИЧНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ОСОБИ

За суб'єктами:

громадян;

іноземців;

жінок;

дітей;

студентів;

пенсіонерів;

інвалідів; -осіб без громадянства

ОСНОВНІ СТАДІЇ МЕХАНІЗМУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ В ЮРИДИЧНУ ПРАКТИКУ

Визначення співвідношення внутрішньодержавного і міжнародного права

Визначення етапів (періодів) впровадження

- визнання пріоритету міжнародного права;

визнання верховенства міжнародних договорів;

визнання їх складових частин національним джерелом права;

. визнання верховенства національного права

першочергова фіксація та забезпечення прав і свобод людини;

визначення права і свобод, що будуть забезпечені в майбутньому

Встановлення меж, що окреслюють сфери здійснення прав і свобод

Встановлення засобів здійснення прав і свобод людини

Встановлення юридичних гарантій забезпечення прав і свобод людини

природні фактори;

соціальні фактори (політичні, економічні, духовні та інші)

гконкретизація змісту; , встановлення змісту; тлумачення змісту;

визначення критеріїв відповідності національній практиці;

визначення суб'єктів впровадження та контролю встановлення процедур здійснення прав і свобод людини

ОСНОВНІ ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

право на життя; гідність особи;

свобода та особиста недоторканність;

недоторканність приватного життя (права на листування, телефонні переговори, телеграфні повідомлення, відомості медичного, інтимного характеру, дані про заподіяння моральної шкоди); недоторканність житла; національна належність, рідна мова;

свобода пересування, вибір місця перебування та проживання; свобода совісті

ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

свобода думки та слова;

право на інформацію;

право на утворення об'єднань;

право на проведення мітингів, демонстрацій та інших публічних заходів; право на участь в управлінні справами держави; право на звернення до органів держави; право брати участь у виборах і референдумах

ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

право на власність; свобода підприємництва; право на працю;

право вибору професії, роду занять

ОСНОВНІ КУЛЬТУРНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ —► право на освіту;

—► свобода літературної, художньої, науково-технічної та іншої творчості; —► право на охорону інтелектуальної власності; —^ право на участь у культурному житті

ОСНОВНІ СОЦІАЛЬНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

право на отримання зарплати (винагороди, грошового забезпечення, стипендії, гонорару);

право на захист материнства та дитинства;

право на соціальне забезпечення в разі хвороби, каліцтва, втрати

годувальника;

право на житло;

право на охорону здоров'я та медичну допомогу; право на відпочинок;

право на безпечне для життя та здоров'я довкілля; право на страйк

ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ОСОБИ

поважати права інших осіб;

не порушувати права інших осіб;

не зловживати своїм правом;

не створювати перешкоди в здійсненні прав іншими особами; дотримувати конституцію та закони;

захищати державу, її територіальну цілісність, незалежність; виконувати військовий обов'язок; сплачувати податки

Соціальні: - ефективний механізм соціального захисту

Економічні:

матеріальні умови;

розвинуті ринкові відносини

Політичні:

демократична, поліцентрична політична система;

розвинуте самоврядування

ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА

ГРОМАДЯНИНА

Юридичні:

документальні;

діяльнісні

Інституційні:

- система державних і недержавних інститутів, що забезпечують здійснення прав і свобод людини

Національний

Міжнародний

За юридичною природою:

нормативно-правові;

індивідуально-правові;

інтерпретацій-но-правові

Документальні

За онтологічним статусом

Діяльнісні:

правоохоронних органів;

судових органів;

адміністративних органів

За юридичною значущістю:

юридичні (формально-обов'язкові);

неюридичні (заяви, декларації")

ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ

За механізмом забезпечення:

засоби реалізації прав і свобод особи;

засоби охорони прав і свобод особи;

засоби захисту прав і свобод особи

За сферою застосування

Міжнародно-правові

Внутрішньодержавні

Регіональні

Універсальні

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ

збільшення обсягу прав і свобод особи;

розширення змісту прав і свобод особи шляхом впровадження природно-правових цінностей;

дедалі більше держав закріплюють природно-правові цінності в конституційно-правовому статусі особи; посилюється гарантованість прав і свобод особи; зростає гарантованість міжнародно-правового захисту; підвищується поінформованість світової громадськості про стан дотримання прав людини;

зростає активність неурядових організацій у захисті прав і свобод особи

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

Документальний (Загальна декларація прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р.)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ: -документальний (Конвенція про захист прав та основних свобод людини 1950 р., Паризька Хартія для нової Європи 1990 р., Європейська соціальна хартія); - діяльнісні (Європейський Суд з прав людини)

АРАБСЬКИЙ: - документальний (Каїрська декларація про права людини за ісламом 1990 р.;

-діяльнісний (Організація «Ісламська конференція»)

УНІВЕРСАЛЬНИЙ

РЕГІОНАЛЬНІ

Діяльнісний (комітети, комісії та інші органи ООН, Міжнародний Суд)

АМЕРИКАНСЬКИЙ:

документальний (Американська декларація прав і обов'язків людини 1948 р., Американська конвенція про права людини 1969 р.;

діяльнісний (Міжнародна комісія з прав людини, Міжамериканський суд з прав людини)

АФРИКАНСЬКИЙ:

документальний (Африканська Хартія прав людини і народів 1981 р.);

діяльнісний (Африканська комісія з прав людини і народів)

ОЗНАКИ ПРАВОСВІДОМОСТІ

є специфічною формою суспільної свідомості;

змістом її є правові почуття, переконання, ідеї, концепції, що відображають ставлення до чинного чи бажаного права; є джерелом права (генерує ідеали, цінності); її носіями є суб'єкти права;

вона є невід'ємним елементом правового діяння;

її структура включає правову психологію та правову ідеологію

СТРУКТУРА ПРАВОСВІДОМОСТІ

За формою відображення дійсності:

почуття;

звички;

настрої

Правова	Правова
психологія	ідеологія

За змістом правових поглядів:

знання права;

оцінювання права;

стереотипи правової поведінки

За формою відображення дійсності:

ідеї;

уявлення;

погляди;

поняття;

концепції

ВИДИ ПРАВОСВІДОМОСТІ

За суб'єктним складом:

індивідуальна;

колективна

За глибиною відображення правової реальності:

буденна;

Професійна;

наукова

За територіальною поширеністю:

локальна;

загальна

ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ

Правовий нігілізм

(зневажливе, негативне ставлення до права або заперечення його цінності взагалі):

- правопорушення;

- невиконання нормативно-правових приписів;

- підміна законності доцільністю;

- юридичні колізії;

- конфлікти між органами державної влади;

- порушення прав і свобод особи

Правовий ідеалізм

(абсолютизація прав та юридичної практики):

- використання правових засобів у сферах, де відсутня потреба в їх застосуванні;

- декларативний характер нормативно-правових приписів;

- переоцінювання можливостей права

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Закріплені у відповідних джерелах права і гарантовані дер-
жавою суб'єктивні права та юридичні обов'язки особи:

1) об'єктивне право; 2) правові відносини; 3) правовий статус особи; 4) правовий порядок.

2. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
правового статусу особи:

1) національний; 2) загальний; 3) моральний; 4) індивідуаль-
ний?

3. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
правового статусу особи:

2) національний; 2) спеціальний; 3) моральний; 4) загальний?

4. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
суб'єктивних прав особи за суб'єктним складом:

1) активні; 2) колективні; 3) пасивні; 4) індивідуальні?

5. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
суб'єктивних прав особи за способом їх здійснення:

1) активні; 2) колективні; 3) пасивні; 4) індивідуальні?

6. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
суб'єктивних прав особи за змістом:

1) активні; 2) політичні; 3) пасивні; 4) соціальні?

7. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
суб'єктивних прав особи за змістом:

1) активні; 2) громадянські; 3) пасивні; 4) економічні?

8. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
суб'єктивних прав особи за змістом:

1) активні; 2) культурні; 3) пасивні; 4) політичні?

9. Система міжнародних та внутрішньодержавних правових за-
собів введення та забезпечення прав та свобод у національній
юридичній практиці:

1) правотворчість; 2) правозастосування; 3) механізм впровадження прав та свобод людини; 4) кодифікація.

10. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії впровадження прав та свобод людини:

1) підготовка проекту нормативно-правового акта; 2) визначення співвідношення внутрішньодержавного та міжнародного права; 3) визначення етапів; 4) систематизація?

11. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії впровадження прав та свобод людини:

1) підготовка проекту нормативно-правового акта; 2) визначення суб'єкта впровадження; 3) встановлення меж впровадження; 4) систематизація?

12. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії впровадження прав та свобод людини:

1) підготовка проекту нормативно-правового акта; 2) встановлення засобів здійснення прав людини; 3) встановлення юридичних гарантій прав людини; 4) систематизація?

13. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
стадії впровадження прав та свобод людини:

1) підготовка проекту нормативно-правового акта; 2) встановлення критеріїв відповідності національній юридичній практиці; 3) встановлення процедур впровадження; 4) систематизація?

14. Система міжнародних та внутрішньодержавних правових
засобів забезпечення реалізації, охорони та захисту прав людини:

1) правотворчість; 2) правозастосування; 3) юридичні гарантії; 4) кодифікація.

15. У відповідях під якими номерами правильно названо види
документальних юридичних гарантій прав людини за юридичною
значущістю:

1) юридичні; 2) політичні; 3) економічні; 4) неюридичні?

16. У відповідях під якими номерами правильно названо види до-
кументальних юридичних гарантій прав людини за природою актів:

1) нормативно-правові; 2) політичні; 3) економічні; 4) індивідуально-правові?

17. У відповідях під якими номерами правильно названо види
діяльнісних юридичних гарантій прав людини за суб'єктами:

1) політичні; 2) економічні; 3) правоохоронні; 4) судові?

18. Назвіть рівні захисту прав та свобод особи:

1) систематичний; 2) національний; 3) міжнародний; 4) типологічний.

19. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на життя», зафіксоване у Консти-
туції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

20. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на повагу людської гідності»:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5)культурне.

21. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на свободу світогляду і віроспові-
дання», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

22. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на свободу думки і слова», зафік-
соване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5)культурне.

23. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на свободу об'єднань у політичні
партії», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

24. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право володіти, користуватися і розпоря-
джатися своєю власністю», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

25. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «свобода пересування», зафіксована у
Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5)культурне.

26. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право направляти індивідуальні чи колек-
тивні письмові звернення до органів державної влади», зафіксова-
не у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

27. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на відшкодування моральної шко-
ди», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5)культурне.

28. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на підприємницьку діяльність»:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

29. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на працю», зафіксоване у Консти-
туції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

30. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на страйк для захисту своїх еконо-
мічних інтересів», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

31. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на страйк для захисту своїх соціа-
льних інтересів», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5)культурне.

32. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на відпочинок», зафіксоване у Кон-
ституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

33. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на соціальний захист», зафіксоване
у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

34. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на охорону здоров'я», зафіксоване
у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

35. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на житло», зафіксоване у Консти-
туції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

36. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на медичну допомогу», зафіксоване
у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

37. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на безпечне для життя і здоров'я
довкілля», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

38. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на освіту», зафіксоване у Консти-
туції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

39. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «свобода літературної творчості», зафіксо-
ване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

40. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на належні умови праці», зафіксо-
ване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

41. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на відшкодування матеріальної
шкоди», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

42. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на недоторканність житла», зафік-
соване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

43. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на таємницю телефонних розмов»,
зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

44. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «право на участь в управлінні державними
справами», зафіксоване у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

45. Зазначте, до якого виду прав особи (згідно з міжнародними
стандартами) належить «свобода наукової творчості», зафіксоване
у Конституції України:

1) громадянське; 2) політичне; 3) економічне; 4) соціальне; 5) культурне.

46. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «захист
Вітчизни», зафіксований у Конституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5)культурний.

47. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «захист
незалежності та територіальної цілісності», зафіксований у Кон-
ституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

48. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «шану-
вання державних символів України», зафіксований у Конституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

49. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «не за-
подіювати шкоду природі», зафіксований у Конституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

50. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «не за-
вдавати шкоду культурній спадщині України», зафіксований у
Конституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

51. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «неухи-
льно додержуватися Конституції України», зафіксований у Кон-
ституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний

52. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «неухи-
льно додержуватися законів України», зафіксований у Конституції
України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

53. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «спла-
чувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених зако-
ном», зафіксований у Конституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

54. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «не по-
сягати на права і свободи» людини, зафіксований у Конституції
України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

55. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «не по-
сягати на честь і гідність людини», зафіксований у Конституції
України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5)культурний.

56. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «війсь-
ковий обов'язок», зафіксований у Конституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5)культурний.

57. Зазначте, до якого виду обов'язків особи належить «неухи-
льно додержуватися Конституції України та законів України», за-
фіксований у Конституції України:

1) громадянський; 2) політичний; економічний; 4) соціальний; 5) культурний.

58. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
міжнародно-правові гарантії прав людини:

1) Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права; 2) Конституція України; 3) Загальна декларація прав людини; 4) Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»?

59. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
міжнародно-правові гарантії прав людини:

1) Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;

2) Конституція України; 3) Американська декларація прав і обо-
в'язків людини; 4) Закон України «Про свободу совісті та релігійні
організації»?

60. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
міжнародно-правові гарантії прав людини:

1) Паризька хартія для нової Європи; 2) Конституція України;

3) Африканська хартія прав людини і народів; 4) Закон України
«Про свободу совісті та релігійні організації»?

61. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
міжнародно-правові гарантії прав людини:

1) Конвенція про захист прав і основних свобод людини; 2) Конституція України; 3) Європейська соціальна хартія; 4) Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»?

62. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
міжнародно-правові гарантії прав людини:

1) Європейська хартія регіональних мов; 2) Конституція України; 3) Рамкова конвенція про захист національних меншин;

4) Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»?

63. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
міжнародно-правові гарантії прав людини:

1) Європейська конвенція про громадянство; 2) Конституція України; 3) Європейська конвенція про захист прав дітей; 4) Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»?

64. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
міжнародно-правові гарантії прав людини:

1) Європейський Суд з прав людини; 2) Конституція України;

3) Міжамериканський суд з прав людини; 4) Закон України «Про
свободу совісті та релігійні організації»?

65. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Закон України «Про освіту»; 2) Загальна декларація прав людини; 3) Закон України «Про політичні партії»; 4) Європейський Суд'з прав людини?

66. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Закон України «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»; 2) Загальна декларація прав людини; 3) Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»; 4) Європейський Суд з прав людини?

67. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Конституційний Суд України; 2) Загальна декларація прав людини; 3) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 4) Європейський Суд з прав людини?

68. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Верховний Суд України; 2) Загальна декларація прав людини; 3) Міністерство внутрішніх справ; 4) Європейський Суд з прав людини?

69. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Закон України «Про інформацію»; 2) Загальна декларація прав людини; 3) правозахисна громадська організація; 4) Європейський Суд з прав людини?

70. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 2) Загальна декларація прав людини; 3) апеляційний суд області;

4) Європейський Суд з прав людини?

71. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Конституція України; 2) Загальна декларація прав людини; 3) Апеляційний суд України; 4) Європейський Суд з прав людини?

72. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
внутрішньодержавні гарантії прав людини:

1) Конституційний Суд України; 2) Загальна декларація прав людини; 3) Конституція України; 4) Європейський Суд з прав людини?

73. У відповідях під якими номерами правильно зазначено тен-
денції розвитку правового статусу особи:

1) різноманітність механізмів захисту; 2) збільшення обсягу прав та свобод особи; 3) відсутність гласності; 4) збільшення кількості держав, що впроваджують права людини?

74. У відповідях під якими номерами правильно зазначено тен-
денції розвитку правового статусу особи:

1) різноманітність механізмів захисту; 2) розширення змісту прав та свобод особи; 3) відсутність гласності; 4) посилення гаран-тованості прав та свобод особи?

75. У відповідях під якими номерами правильно зазначено тен-
денції розвитку правового статусу особи:

1) різноманітність механізмів захисту; 2) ріст активності неурядових організацій у сфері захисту прав людини; 3) відсутність гласності; 4) зростання гарантованого міжнародно-правового захисту?

76. Система почуттів, уявлень, поглядів та переконань з приво-
ду чинного чи бажаного права:

1) правовий порядок; 2) законність; 3) правова свідомість; 4) правотворчість.

77. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
структурні частини правосвідомості:

аполітична ситуація; 2) правова психологія; 3) політична ідеологія; 4) правова ідеологія?

78. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи правосвідомості за формою відображення дійсності:

1) політична ситуація; 2) правові уявлення; 3) політична ідеологія; 4) правові погляди?

79. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи правосвідомості за формою відображення дійсності:

1) політична ситуація; 2) правові почуття; 3) політична ідеологія; 4) правові поняття?

80. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи правосвідомості за змістом правових поглядів:

1) політична ситуація; 2) знання права; 3) політична ідеологія; 4) оцінка права?

81. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи правосвідомості за змістом правових поглядів:

1) політична ситуація; 2) стереотипи пр оведінки; 3) по-

літична ідеологія; 4) знання права?

82. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правосвідомості за суб'єктним складом:

1) політична; 2) індивідуальна; 3) моральна; 4) групова?

83. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правосвідомості за глибиною відображення правової реальності:

І) політична; 2) професійна; 3) моральна; 4) буденна?

84. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правосвідомості за глибиною відображення правової реальності:

1) політична; 2) наукова; 3) моральна; 4) професійна?

85. Властивість особи, що характеризується повагою до права,
знанням його змісту та правомірною поведінкою в усіх життєвих
ситуаціях:

1) правова ідеологія; 2) правова психологія; 3) правова культура; 4) правові звички.

86. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи правової культури особи:

1) моральна оцінка; 2) повага до права; 3) релігійні переконання; 4) знання змісту норм права?

87. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи правової культури особи:

1) моральна оцінка; 2) нетерпимість до правопорушень; 3) релігійні переконання; 4) звичка дотримуватися норм права?

88. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
елементи правової культури особи:

1) вміння користуватися нормами права; 2) уміння реалізації права; 3) релігійні переконання; 4) правомірна поведінка?

89. У відповідях, під якими номерами правильно зазначено за-
соби формування правової культури:

1) засоби примусу; 2) правове навчання; 3) самовиховання; 4) політична агітація?

90. У відповідях, під якими номерами правильно зазначено за-
соби формування правової культури:

1) засоби примусу; 2) правова поінформованість; 3) політична агітація; 4) правомірна юридична практика?

91. У відповідях, під якими номерами правильно зазначено ви-
ди основних деформацій правосвідомості у сучасних умовах:

1) праворозуміння; 2) правовий нігілізм; 3) правова активність; 4) правовий ідеалізм?

ТЕМА 10. СИСТЕМА ОБ'ЄКТИВНОГО ПРАВА

Програмні питання

Поняття, ознаки, структура системи права.

Норма права: поняття, ознаки, елементи, види, співвідношення з іншими соціальними нормами.

Поняття інституту права, їх види.

Поняття та види галузей права. Критерії їх утворення.

❖ Поняття та ознаки публічного і приватного права. Критерії їх утворення.

❖ Особливості системи національного та міжнародного права. ♦:♦ Сучасна система права України: стан та перспективи розвитку.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Яка категорія дає змогу розглядати право як цілісне явище. Охарактеризуйте систему права за основними ознаками та виок-ремте її структуру. З якою метою використовується категорія «система права»?

Визначте первинні елементи системи права. Охарактеризуйте норму права за основними ознаками та видами. Яке значення для юридичної практики має їх класифікація?

Проаналізуйте структуру норм права. Назвіть точки зору, що існують у юридичній літературі відносно її структури. Чи може норма права складатися лише з двох елементів?

Визначте місце норм права в системі соціальних норм. Поясніть, чому питома вага норм права у сучасній системі соціальних норм різних країн є різною?

Охарактеризуйте взаємозв'язок норм права та інших соціальних норм у різних країнах сучасності. Які, на вашу думку, фактори сприяють збільшенню питомої ваги норм права у сучасній системі соціальних норм?

У чому, на вашу думку, проявляється правова значущість групування норм права? Чи є потреба в групуванні норм права? Охарактеризуйте інститут права за основними ознаками та видами. Визначте критерії такого групування.

Які фактори є значущими для утворення галузі права? Вио-кремте основні ознаки галузі права. Охарактеризуйте її основні види. Визначте їх місце у системі права.

Визначте критерії групування норм та інститутів права в галузі. Які, на вашу думку, елементи методу правового регулювання є важливими для утворення таких галузей як конституційне та цивільне право?

Що викликає потребу в групуванні норм публічного та приватного права? Охарактеризуйте ці групи норм та виокреміть критерії їх групування. У чому, на вашу думку, полягає важливість виокремлення норм приватно правового та публічно-правового характеру? Чи не зникає при цьому потреба галузевого групування?

Чим зумовлене групування норм матеріального та процесуального права? Які галузі права можна назвати матеріальними, а які процесуальними?

Чим зумовлена складність у сучасному нормативно-правовому масиві, встановлення параметрів групування?

Чи може загальнотеоретична конструкція системи права бути застосована для характеристики системи міжнародного права? Виокремить особливості системи національного права та системи міжнародного права. Які фактори їх зумовлюють?

Яким, на вашу думку, є співвідношення норм міжнародного та національного права у сучасній системі права України. Яка питома вага норм міжнародного права може бути загрозливою для збереження особливостей українського права?

Охарактеризуйте сучасну систему права України. Визначте проблеми формування та тенденції їх розвитку.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України - 1996-
№30.-Ст. 141.

Кодекс адміністративного судочинства України.- К., 2005.

Цивільний кодекс України.- К., 2004.

Кримінальний кодекс України - К., 2001.

Сімейний кодекс України // Урядовий кур'єр - № 44 - 6 березня 2002.

6. Закон України «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради Ук-
раїни.- 1993.- № 9.- Ст. 62.

Б. Спеціальна література

Алексеев С. С. Общая теория права - М., 1982 - Т. 2.

Антропов В. Г. Правовая логика: структура правовой нормы.-Волгоград, 1999.

Бабаев В. К. Логико-юридическое развитие правовых норм // Правоведение,- 1978.-№2.

Байтин М. И., Петров Д. Е. Система права: к продолжению дискуссии // Государство и право.- 2003.- № 1.

Берг О. В. Некоторые вопросы теории нормы права // Государство и право.- 2003.- № 4.

Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения - М., 1978.

Бобылев А. И. Современное толкование системы права и системы законодательства // Государство и право.- 1998 - № 2.

Буткевия В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник - К., 2002.

Давид Р., Жофре-Спинози К. Основные правовые системы современности.-М., 1999.

Киримова Е. А. Правовой институт: понятие и виды: Учебное пособие / Под ред.. И. Н. Сенякина.- Саратов, 2000.

Кокошин В. Логічна структура норм права (деякі практичні аспекта) // Право України - 1995- № 7.

Кудрявцев Ю. В. Нормы права как социальная информация.- М., 1981.

Лукашук И. И. Нормы международного права.- М., 1997.

Мадіссон В. Онтологія приватного права // Право України.-2001.-№ 1.

Нерсесянц В. С. Право в системе социальной регуляции - М., 1986.

Нормы права. Проблемы теории / Под ред. М. И. Байтина, В. К. Бабаева-Саратов, 1987.

Пеньков Е. М. Социальные нормы-М., 1990.

Петров Д. Е. Отрасль права: Автореф. ... канд. юрид. наук.- Саратов, 2001.

Поленина С. В. Система права и система законодательства в со-временых условиях // Правоведение.- 1987-№ 5.

Поленина С. В. Система правовых норм и отраслевое подразделение права // Правоведение.- 1987.- № 4.

Протасов В. Н. Основы общеправовой процесуальной теории.-М., 1991.

Селіванов В. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі права України // Право України - 1996.-№ 12.

Селіванов В., Діденко Н. Діалектика приватного та публічного в правовому регулюванні // Право України.- 2001.- №11.

Сорокин В. Д. Правовое регулирование: предмет и метод: Учебное пособие.- СПб., 2000.

Теорія юридического процесса / Под ред. В. М. Горшенева.-Харьков, 1985.

Тиунова Л. Б. Система правовых норм и отраслевое подразделение права // Правоведение.- 1987.

Тихомиров Ю. А. Публичное право.- М., 1995.

Черданцев А. Ф. Специализация и структура норм права // Правоведение, 1970.-№ 1.

Черепахин Б. Б. К вопросу о частном и публичном праве.- М., 1994.

Юридичний словник

Система права - належним чином взаємоузгодженні та груповані принципи та норми позитивного права.

Структура системи права - це зумовлена станом та характером суспільних відносин внутрішня будова системи права, яка виражає єдність, узгодженість норм та принципів права, а також їх з групування в інститути, галузі та інші системні утворення.

Норма права - це загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене (санкціоноване) та забезпечене державою (державами) з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин.

Гіпотеза - це частина норми права, яка визначає умови, обставини її дії.

Диспозиція - це частина норми права, яка визначає права та обов'язки суб'єктів права, що виникають за наявності умов, передбачених у гіпотезі.

Санкція - це частина норми права, яка визначає заходи примусу, що застосовуються при порушенні диспозиції.

Інститут права - це підсистема норм права, що регулює певну групу однорідних суспільних відносин.

Галузь права - це підсистема норм права, що регулює відносно самостійну сферу однорідних суспільних відносин специфічним методом.

Предмет правового регулювання - це сукупність однорідних суспільних відносин, що регулюється позитивним правом.

Метод правового регулювання - це сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання однорідних суспільних відносин.

Приватне право - це підсистема норм права, що регулює відносини між юридично рівними суб'єктами диспозитивним методом.

Публічне право - це підсистема норм права, що регулює відносини між юридично підпорядкованими суб'єктами імперативним методом.

Система міжнародного права - це комплекс норм та принципів міжнародного права, взаємоузгоджених та групованих у відповідні системні утворення.

Система права України - це комплекс норм та принципів національного права, взаємоузгоджених та групованих в інститути та галузі права

Соціальна норма - це загальносоціальне, формально не визначене правило поведінки учасників суспільного життя.

ОЗНАКИ СИСТЕМИ ПРАВА

зумовлена суспільними відносинами, що реально існують; має об'єктивний характер, бо утворюється відповідно до потреб суспільства;

первинним елементом є норми права;

норми права взаємоузгоджуються та не діють ізольовано одна від одної норми права групуються в певні системні утворення - інститути та галузі права;

має галузеву структуру;

характеризується цілісністю та стабільністю;

може змінювати внутрішню організацію, реагуючи на потреби суспільства

ГАЛУЗЬ ПРАВА

ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ ПРАВА

СИСТЕМА СОЦІАЛЬНО-НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

За способом встановлення:

норми права; норми моралі; звичаї;

релігійні канони;

корпоративні

норми

За способом вираження:

усні;

письмові

За сферою суспільних відносин:

усні;

політичні;

економічні;

етичні;

організаційні;

інші

Соціально-технічні норми:

будівельні норми та правила;

державні стандарти;

технічні умови;

агрономічні норми;

правила експлуатації технічних засобів;

правила благоустрою населеного пункту

СТРУКТУРА НОРМИ ПРАВА

Гіпотеза («якщо...»)

Диспозиція («тоді ...»)

Санкція («інакше...»)

ОЗНАКИ НОРМИ ПРАВА

встановлюється державою;

є загальнообов'язковою;

є формально визначеною за змістом;

забезпечується державою;

поширює дію на неперсоніфіковане коло суб'єктів; не вичерпує дію фактом застосування; формується у вигляді прав і обов'язків; регулює невизначену кількість суспільних відносин; має внутрішню будову (структуру)

ВИДИ ЕЛЕМЕНТІВ НОРМИ ПРАВА

ГІПОТЕЗА

ДИСПОЗИЦІЯ

САНКЦІЯ

За складом: проста (існує єдина обставина, що зумовлює дію норми); складна (існують дві чи більше таких обставин)

За складом: проста (існує один варіант поведінки); складна (існують декілька варіантів поведінки)

За складом: проста (існує один засіб впливу); складна (існують декілька засобів впливу)

За ступенем визначеності:

абсолютно визначена (умови настання диспозиції точно визна чені);

відносно визначена (існує можливість уточнення умов); альтернативна (пропонується кілька умов на вибір)

За ступенем визначеності:

абсолютно визначена (точно встановлює права та обов'язки); відносно визначена (суб'єкти можуть уточнювати кількість та зміст прав і обов'язків)

За ступенем визначеності:

абсолютно визначена (точно визначає вид та обсяг засобів впливу);

відносно визначена (визначає лише межі та обсяги засобів примусу);

альтернативна (існує можливість вибору засобу примусу з-поміж запропонованих)

За способом охорони суспільних відносин: каральна (права порушника обмежуються); відновлювальна (спрямована на відновлення порушених прав); — кумулятивна (поєднується декілька засобів примусу)

ОЗНАКИ ІНСТИТУТУ ПРАВА

є складовою частиною галузі права; однорідність змісту (суспільних відносин);

утворюється з норм права, що об'єднані спільним предметом регулювання; нормативна впорядкованість; відносна самостійність у межах галузі;

юридична єдність норм права (заснована як на змісті, так і на юридичній формі вираження)

КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ ПРАВА

За предметом правового регулювання (галузевою ознакою):

норми конституційного права;

норми адміністративного права;

норми цивільного права;

норми інших галузей.

За суб'єктом правотворення:

норми, створені правотворчим органом держави;

норми делегованого правотворення.

За функціями у правовому регулюванні:

регулятивні;

охоронні.

За дією на коло суб'єктів: загальні;

спеціальні;

виключні.

За ступенем визначеності змісту:

абсолютно визначені;

відносно визначені;

альтернативні;

ситуативні; оцінювальні

За методом правового регулювання: імперативні; диспозитивні; заохочувальні; рекомендаційні.

За характером диспозиції: уповноважуючі норми; зобов'язуючі норми; забороняючі норми.

За дією у просторі: загальні; локальні.

За дією у часі:

постійні; тимчасові.

За характером урегулювання суспільних відносин: матеріальні; процесуальні

ОЗНАКИ ГАЛУЗІ ПРАВА

є складовою частиною системи права; утворюється з інститутутів права; нормативна впорядкованість;

критеріями групування інститутів у галузі права є предмет і метод правового регулювання;

кожна галузь права має власний предмет регулювання; є відносно самостійною в межах системи права

ОЗНАКИ ПРЕДМЕТА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

—► це найбільш значущі для суспільства відносини;

—► ці відносини є однорідними, стійкими, типовими;

—► їх виникнення пов'язано з вольовою цілеспрямованою діяльністю

учасників суспільних відносин; —► ці відносини є усталеними; такими, що неодноразово повторюються; —► ці відносини регулюються або можуть регулюватися нормами права; —► їх можна контролювати

ОЗНАКИ МЕТОДУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Різноманітні поєднання цих ознак утворюють

метод конкретної галузі

- це спосіб (прийоми) впливу на суспільні відносини за допомогою правових засобів;

- наявність однорідних суспільних відносин, що піддаються впливу;

- існування визначеного кола суб'єктів, на яких здійснюється вплив;

- встановлення правового статусу суб'єктів;

- наявність підстав виникнення прав та обов'язків (юридичні факти);

- встановлення змісту прав та обов'язків;

- визначення процедури реалізації прав та обов'язків;

- визначення характеру юридичних наслідків

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ, ЩО УТВОРЮЮТЬ МЕТОД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

	МЕТОДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Імперативний (спосіб впливу на учасників суспільних відносин, які перебувають у підпорядкуванні)				Диспозитивний (спосіб регулювання суспільних відносин між учасниками, які є юридично рівними)
		Стимулюючий 1 Рекомендаційний
зобов'язання, заборони			дозволи

ОСНОВНІ ГАЛУЗІПР'АВА (види, предмет та метод правового регулювання)

Конституційне право	Відносини щодо основ конституційного ладу, формування органів державну, правового статусу особи	Імперативний
Цивільне право	Особисті немайнові та майнові відносини	Диспозитивний
Цивільно-процесуальне право	Відносини, що виникають з приводу здійснення цивільного судочинства	Диспозитивний, імперативний
Кримінальне право	Відносини, що виникають з необхідності покарання за вчинення злочину	Імперативний
Кримінально-процесуальне право	Відносини, що виникають з приводу здійснення кримінального судочинства	Імперативний
Адміністративне право	Відносини, що складаються у сфері здійснення виконавчої влади (управлінські відносини)	Імперативний
Фінансове право	Відносини, що виникають при здійсненні фінансової та бюджетної діяльності держави (акумуляція та централізований розподіл грошових коштів)	Імперативний
Трудове право	Відносини, що виникають між власником (уповноваженим ним органом управління) підприємства, установи та організації, фізичною особою-працедав-цем, з одного боку, та найманим працівником - з іншого	Диспозитивний, імперативний
Земельне право	Відносини, що регулюють правовий режим земель, порядок їх використання та охорони, землеустрою та земельного кадастру	Імперативний, диспозитивний
Сімейне право	Шлюбно-сімейні відносини	Диспозитивний
Господарське, аграрне, екологічне, кримінально-виконавче, соціальне (соціального забезпечення), морське, комерційне (підприємницьке), космічне право та інші

ОЗНАКИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА

—► задоволення загального (публічного) інтересу;

—► одноособове волевиявлення суб'єктів;

—► відносини між юридично підпорядкованими суб'єктами;

—► імперативний метод регулювання (субординаційні способи впливу);

—► немайнові відносини

	ГАЛУЗІ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА
Конституційне	лг	Кримінальне	Кримінально-процесуальне
Адміністративне	Фінансове	Цивільно-процесуальне

ОЗНАКИ ПРИВАТНОГО ПРАВА

задоволення особистого (приватного) інтересу; волевиявлення декількох суб'єктів; відносини рівносторонні, їхні суб'єкти - юридично рівні; диспозитивний метод (координаційні способи впливу); майновий характер відносини між суб'єктами; використання договірних форм

ГАЛУЗІ ПРИВАТНОГО ПРАВА

Цивільне

1 V

Сімейне
г ' 1 1

Корпоративне

г '

Господарське

Комерційне Аграрне

КРИТЕРІЇ ТИПОЛОПЗАЦІЇ ПРИВАТНО-ПРАВОВИХ ТА ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ НОРМ

Тип відносин:

- субординаційні;

- рівносторонні

Методи:

- імперативний;

- диспозитивний;

- змішаний

Способи ініціювання захисту інтересів:

- державою;

- особою

створюється державами;

відповідає загальновизнаним принципам міжнародного права; складається з норм, що регулюють відносини між державами; ця система є менш структуризованою, ніж система національного права, вона забезпечується державами;

у межах цієї системи формуються специфічні галузі, інститути права та інші системні утворення

ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПРАВА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОГО ТИПУ

переважає галузеве групування;

важливою є типологізація приватноправових і публічноправових норм; переважаючою є матеріальна норма;

створення норм покладається в основному на спеціальні правотворчі

суб'єкти;

високий рівень нормативності

ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО

ТИПУ

—► переважає галузеве групування;

—► важливою є типологізація норм загального права та права справедливості;

—► переважаючою є процесуальна норма; —► середній рівень нормативності;

—^. створення норм здійснюється, крім правотворчих суб'єктів, також і вищими судовими органами

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ПРАВА УКРАЇНИ

зміна змісту низки галузей права; створення нових інститутів і галузей права;

приведення у відповідність до європейських правових стандартів; розширення сфери приватного права;

зміна низки прийомів впливу на суспільні відносини в галузях публічного та приватного права

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Належним чином взаємоузгоджені та згруповані принципи
і норми позитивного права:

1) кодифікація; 2) система права; 3) система законодавства; 4) юридична техніка.

2. Зумовлена станом та характером суспільних відносин вну-
трішня будова системи права, яка виражає єдність, узгодженість
норм принципів права, а також їх згрупування в інститути, галузі
та інші системні утворення:

1) структура норми права; 2) організація законодавства; 3) структура системи права; 4) кодифікація.

3. Під якими номерами правильно вказано ознаки системи
права:

1) зумовленість суспільними відносинами; 2) наявність засобів громадського впливу; 3) наявність первинного елементу норми права; 4) наявність індивідуального правового припису?

4. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки системи права:

1) взаємоузгодженість норм права; 2) наявність засобів громадського впливу; 3) згрупування норм в інститути права; 4) наявність індивідуального правового припису?

5. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки системи права:

1) наявність галузевої структури; 2) наявність засобів громадського впливу; 3) цілісність та стабільність; 4) наявність індивідуального правового припису?

6. У відповідях під якими номерами правильно вказано озна-
ки системи права:

1) можливість зміни під впливом потреб суспільства; 2) наявність засобів громадського впливу; 3) згрупування норм в галузі права; 4) наявність індивідуального правового припису?

7. У відповідях під якими номерами правильно вказано еле-
менти системи права:

1) нормативно-правовий припис; 2) норма права; 3) моральна норма; 4) нормативно-правовий акт?

8. У відповідях під якими номерами правильно вказано підси-
стеми, що утворюють структуру системи права:

1) нормативно-правовий припис; 2) інститут права; 3) моральна норма; 4) галузь права?

9. Загальносоціальне формально невизначене правило поведін-
ки учасників суспільного життя:

1) агрономічні норми; 2) математичні правила; 3) соціальні норми; 4) технічні умови.

10. Назвіть види соціальних норм за способом їх утворення:

1) технічні норми; 2) звичаєві норми; 3) математичні норми; 4) моральні норми.

11. Загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене (сан-
кціоноване) та забезпечене державою (державами) з метою регу-
лювання, охорони та захисту суспільних відносин:

1) нормативно-правовий припис; 2) норма права; 3) індивідуальний припис; 4) правомірна поведінка.

12. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки норми права:

1) виникає у свідомості особи; 2) є загальнообов'язковою;

3) має внутрішню будову (структуру); 4) забезпечується суспіль-
ним впливом?

13. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки норми права:

1) виникає у свідомості особи; 2) формується у вигляді прав та обов'язків; 3) встановлюється державою; 4) забезпечується суспільним впливом?

14. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки норми права:

1) виникає у свідомості особи; 2) є формально визначеною за змістом; 3) регулює невизначену кількість суспільних відносин;

4) забезпечується суспільним впливом?

15. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки норми права:

1) виникає у свідомості особи; 2) не вичерпує свою обов'язковість фактом застосування; 3) забезпечується державою; 4) забезпечується суспільним впливом?

16. Частина норми права, яка визначає умови, обставини її дії:
1) диспозиція; 2) гіпотеза; 3) санкція; 4) заохочення.

17. Частина норми права, яка визначає права та обов'язки суб'єк-
тів права, що виникають за наявності умов, передбачених у гіпотезі:

1) диспозиція; 2) гіпотеза; 3) санкція; 4) заохочення.

18. Частина норми права, яка визначає заходи примусу, що за-
стосовуються при порушенні диспозиції:

1) диспозиція; 2) гіпотеза; 3) санкція; 4) заохочення.

19. Назвіть елементи норми права:

І) модуль; 2) гіпотеза; 3) табу; 4) санкція.

20. Назвіть елементи норми права:

1) модуль; 2) диспозиція; 3) табу; 4) санкція.

21. Назвіть елементи норми права:

1) модуль; 2) гіпотеза; 3) табу; 4) диспозиція.

22. Назвіть елементи норми права:

1) абзац; 2) дефініція; 3) гіпотеза; 4) преамбула.

23. Назвіть елементи норми права:

1) абзац; 2) дефініція; 3) диспозиція; 4) преамбула.

24. Назвіть елементи норми права:

1) абзац; 2) дефініція; 3) санкція; 4) преамбула.

25. Зазначте, якого виду гіпотез не існує:

1) абсолютно-визначеної; 2) бланкетної; 3) складної; 4) альтернативної.

26. Зазначте, якого виду диспозиції не існує:

1) абсолютно-визначеної; 2) бланкетної; 3) відновлювальної; 4) альтернативної.

27. Визначіть, який вид диспозиції за ступенем визначеності
зафіксований у нормативно-правовому приписі: «Закон про кримі-
нальну відповідальність, що встановлює злочинне діяння або по-
силює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі»:

1) абсолютно-визначена; 2) відносно-визначена; 3) складна; 4) проста.

28. Визначіть, який вид диспозиції за ступенем визначеності
зафіксований у нормативно-правовому приписі: «Фіктивний пра-
вочин визначається судом недійсним»:

1) абсолютно-визначена; 2) відносно-визначена; 3) складна; 4) проста.

Назвіть види елементів норми права за складом: 1) загальні; 2) прості; 3) індивідуальні; 4) конкретні.

Назвіть види елементів норми права за складом: 1) загальні; 2) складні; 3) індивідуальні; 4) конкретні.

Назвіть види елементів норми права за ступенем визначеності: 1) загальні; 2) абсолютно-визначені; 3) індивідуальні; 4) конкретні.

32. Назвіть види елементів норми права за ступенем визначе-
ності:

]) загальні; 2) відносно-визначені; 3) індивідуальні; 4) конкретні.

33. Назвіть види санкцій за способом охорони суспільних від-
носин:

1) загальні; 2) відновлювані; 3) індивідуальні; 4) конкретні.

34. Назвіть види санкцій за способом охорони суспільних від-
носин:

1) загальні; 2) каральні; 3) індивідуальні; 4) конкретні.

35. Назвіть види санкцій за способом охорони суспільних від-
носин."

1) загальні; 2) штрафні; 3) індивідуальні; 4) конкретні.

36. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно ви-
значені, відносно визначені): «Суд касаційної інстанції не може
розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не
були заявлені у суді першої інстанції»:

1) гіпотеза проста, абсолютно-визначена; 2) диспозиція проста, абсолютно-визначена; 3) санкція проста, абсолютно-визначена; 4) гіпотеза проста, відносно-визначена; 5) диспозиція проста, відносно-визначена; 6) санкція проста, відносно-визначена; 7) гіпотеза складна, абсолютно-визначена; 8) диспозиція складна, абсолютно-визначена; 9) санкція складна, абсолютно-визначена; 10) гіпотеза складна, відносно-визначена; 11) диспозиція складна, відносно-визначена; 12) санкція складна, відносно-визначена.

37. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно ви-
значені, відносно визначені): «Верховний Суд України відмовляє в
задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для про-
вадження за винятковими обставинами, не підтвердилися»:

38. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Підрядник зобов'язаний додер-
жувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних
для проектування та виконання пошукових робіт, і має право від-
ступити від них лише за згодою замовника»:

39. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначе-
ні, відносно визначені): «Наймач зобов'язаний використовувати
житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження
житла та підтримувати його в належному стані»:

40. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Україна гарантує піклування та
захист своїм громадянам, які перебувають за її межами»:

41. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначе-
ні, відносно визначені): «Наймач зобов'язаний використовувати
житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження
житла та підтримувати його в належному стані»:

1) гіпотеза проста, абсолютно-визначена; 2) диспозиція проста, абсолютно-визначена; 3) санкція проста, абсолютно-визначена; 4) гіпотеза проста, відносно-визначена; 5) диспозиція проста, відносно-визначена; 6) санкція проста, відносно-визначена; 7) гіпотеза складна, абсолютно-визначена; 8) диспозиція складна, абсолютно-визначена; 9) санкція складна, абсолютно-визначена; 10) гіпотеза складна, відносно-визначена; II) диспозиція складна, відносно-визначена; 12) санкція складна, відносно-визначена.

42. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначені, відносно визначені): «Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом»:

43. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначені,
відносно визначені): «Дружина та чоловік мають рівне право на
повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань»:

44. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначе-
ні, відносно визначені): «Адвокат може мати помічника або кіль-
кох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту»:

45. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Рішення про накладення дисцип-
лінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікацій-
ної комісії адвокатури або в судовому порядку»:

46. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначені,
відносно визначені): «Організація озброєної банди з метою нападу
на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також
участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі - караються по-
збавлення волі на строк від 5 до 15 років з конфіскацією майна»:

47. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Ухилення від призову за мобілі-
зацією - карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років»:

48. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно ви-
значені, відносно визначені): «Примушування давати показання
при допиті шляхом незаконних дій з боку особи, яка проводить
дізнання або досудове слідство,- карається обмеженням волі на
строк до 3-х років або позбавленням волі на той самий строк»:

49. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначе-
ні, відносно визначені): «Підміна чужої дитини, вчинена з корис-
ливих мотивів, - карається обмеженням волі на строк до 5 років
або позбавленням волі на той самий строк»:

50. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Держава заохочує і підтримує
благодійницьку діяльність щодо дітей»:

51. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Кожному гарантується право віль-
ного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових
продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення»:

1) гіпотеза проста, абсолютно-визначена; 2) диспозиція проста, абсолютно-визначена; 3) санкція проста, абсолютно-визначена;

4) гіпотеза проста, відносно-визначена; 5) диспозиція проста, відносно-визначена; 6) санкція проста, відносно-визначена; 7) гіпотеза складна, абсолютно-визначена; 8) диспозиція складна, абсолютно-визначена; 9) санкція складна, абсолютно-визначена; 10) гіпотеза складна, відносно-визначена; 11) диспозиція складна, відносно-визначена; 12) санкція складна, відносно-визначена.

52. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Держава сприяє розвиткові ліку-
вальних закладів усіх форм власності»:

53. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Використання примусової праці
забороняється»:

54. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначені,
відносно визначені): «Використання праці жінок і неповнолітніх
на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється»:

55. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначе-
ні, відносно визначені): «Голосування на засіданнях Верховної Ра-
ди України здійснюється народним депутатом України особисто»:

56. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Президент України приймає рі-
шення про визнання іноземних держав»:

57. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Президент України є главою
держави і виступає від її імені»:

58. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначені, відносно визначені): «Міністерство транспорту та зв'язку України організовує і виконує відповідно до законодавства роботи із стандартизації, сертифікації, метрології»:

59. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно ви-
значені, відносно визначені): «Виборча комісія не може прийняти
рішення про дострокове припинення своїх повноважень»:

60. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно ви-
значені, відносно визначені): «Недбале зберігання вогнепальної
зброї або бойових приписів, якщо це спричинило загибель людей
або інші тяжкі наслідки карається обмеженням волі на строк до
трьох років або позбавленням волі на той самий строк»:

61. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксова-
ні у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «Постановления суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від 2-х до 5-ти років»:

62. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксо-
вані у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санк-
ція). Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно
визначені, відносно визначені): «До закінчення процедури пога-
шення заборгованості господарським судом не розглядається
клопотання про визнання підприємства-боржника банкрутом і від-
криття ліквідаційної процедури»:

63. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначе-
ні, відносно визначені): «У разі розірвання договору зобов'язання
сторін припиняється»:

64. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначені,
відносно визначені): «Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків»:

65. Визначіть, які структурні елементи норми права зафіксовані
у нормативно-правовому приписі (гіпотеза, диспозиція, санкція).
Назвіть їх видову належність (прості, складні, абсолютно визначе-
ні, відносно визначені): «Якщо завдання стосується разової дії,
винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою»:

66. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
правових норм за характером диспозиції:

1) імперативні; 2) уповноважувальні; похідні; 4) зобов'язальні?

67. У відповідях під якими номерами правильно вказані види
правових норм за характером диспозиції:

1) імперативні; 2) уповноважувальні; 3) похідні; 4) заборонні?

68. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
норм права за дією у часі:

1) постійні; 2) загальні; 3) тимчасові; 4) локальні?

69. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
правових норм за ступенем визначеності змісту:

1) уповноважувальні; 2) абсолютно визначені; 3) доповню-вальні; 4) відносно визначені?

70. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
норм права за дією на коло суб'єктів:

\) постійні; 2) заборонні; 3) загальні; 4) спеціальні?

71. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
правових норм за методом правового регулювання:

1) уповноважувальні; 2) імперативні; 3) зобов'язальні; 4) диспозитивні.

72. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди юридичних норм за функціями у правовому регулювання:

1) загальні; 2) охоронні; 3) диспозитивні; 4) регулятивні?

73. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правових норм за предметом регулювання:

1) політичні; 2) цивільні; 3) адміністративні; 4) регулятивні?

74. Підсистема норм права, що регулює певну групу однорід-
них суспільних відносин:

1) норма права; 2) норма моралі; 3) інститут права; 4) звичай.

75. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки інституту права:

1) наявність нормативно-правових приписів; 2) врегулювання однорідних суспільних відносин; 3) наявність засобів громадського впливу; 4) нормативна впорядкованість?

76. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки інституту права:

1) наявність нормативно-правових приписів; 2) об'єднання норм права у межах спільного предмета; 3) наявність засобів громадського впливу; 4) відносна самостійність у межах галузі права?

77. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види інститутів права за складом:

1) матеріальні; 2) прості; 3) складні; 4) процесуальні?

78. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
інститутів права за характером врегульованих суспільних відносин:

1) матеріальні; 2) прості; 3) складні; 4) процесуальні?

79. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди інститутів права за функціями в правовому регулювання:

1) регулятивні; 2) прості; 3) складні; 4) охоронні?

80. У відповідях під якими номерами правильно названо інсти-
тути права України:

1) цивільне право; 2) виборче право; 3) право власності; 4) конституційне право?

81. У відповідях під якими номерами правильно названо інсти-
тути права України:

1) цивільне право; 2) правовий статус особи; 3) державна служба; 4) конституційне право?

82. Підсистема норм права, що регулює відносно самостійну
сферу однорідних суспільних відносин специфічним методом:

1) норма права; 2) норма моралі; 3) галузь права; 4) звичай.

83. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки галузі права:

1) наявність нормативно-правових приписів; 2) утворюються із інститутів права; 3) наявність засобів громадського впливу;

4) критеріями групування є предмет та метод правового регулювання?

84. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки галузі права:

1) наявність нормативно-правових приписів; 2) відносна самостійність у межах системи права; 3) наявність засобів громадського впливу; 4) наявність власного об'єкта регулювання?

85. Сукупність однорідних суспільних відносин, що регулю-
ються позитивним правом:

1) соціальна норма; 2) предмет правового регулювання; 3) норми математичні; 4) габарити.

86. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки предмета правового регулювання:

1) наявність нормативно-правового припису; 2) наявність однорідних, типових суспільних відносин; 3) наявність засобів масового впливу; 4) стійкість, повторюваність суспільних відносин?

87. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки предмета правового регулювання:

1) наявність нормативно-правового припису; 2) відносини, що регулюються або можуть регулюватися правом; 3) наявність засобів масового впливу; 4) відносини, що піддаються контролю?

88. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки предмета правового регулювання:

1) наявність нормативно-правового припису; 2) найбільш значущі для суспільних відносин; 3) наявність засобів масового впливу; 4) виникають в результаті вольової, цілеспрямованої діяльності учасників суспільних відносин?

89. Сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких здійс-
нюється правове регулювання однорідних суспільних відносин:

1) предмет правового регулювання; 2) інститут права; 3) галузь права; 4) метод правового регулювання.

90. Назвіть ознаки методу правового регулювання:

1) інкорпорація; 2) визначене коло суб'єктів; 3) юридичні факти (підстави виникнення прав та обов'язків); 4) норма моралі.

91. Назвіть ознаки методу правового регулювання:

1) інкорпорація; 2) встановлення правового статусу суб'єктів;

3) визначення характеру юридичних наслідків; 4) норма моралі.

92. Назвіть ознаки методу правового регулювання:

1) інкорпорація; 2) встановлення змісту конкретних прав та обов'язків; 3) визначення процедури реалізації прав та обов'язків;

4) норма моралі.

93. Назвіть методи централізованого регулювання:

1) індивідуальний; 2) загальний; 3) імперативний; 4) локальний.

94. Назвіть методи децентралізованого регулювання:

1) індивідуальний; 2) загальний; 3) диспозитивний; 4) локальний.

95. У відповідях під якими номерами правильно названо галузі
права:

1) політичне; 2) конституційне; 3) цивільне; 4) матеріальне?

96. У відповідях під якими номерами правильно названо галузі
права:

1) політичне; 2адміністративне; 3) кримінально-процесуальне; 4) матеріальне?

97. У відповідях під якими номерами правильно вказані галузі права:
1) політичне; 2) фінансове; 3) цивільно-процесуальне; 4) мате-
ріальне?

98. У відповідях під якими номерами правильно названо галузі
права:

1) політичне; 2) трудове; 3) кримінальне; 4) матеріальне?

99. Підсистема норм права, що регулює відносини між юри-
дично підпорядкованими суб'єктами імперативним методом:

1) інститут права; 2) публічне право; 3) галузь права; 4) норма права.

100. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки публічного права:

1) диспозитивний метод регулювання; 2) одноособове волевиявлення; 3) відносини між юридично рівними суб'єктами; 4) імперативний метод регулювання?

101. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки публічного права:

1) диспозитивний метод регулювання; 2) відносини між юридично підпорядкованими суб'єктами; 3) відносини між юридично рівними суб'єктами; 4) задоволення загального (публічного) інтересу?

102. У відповідях під якими номерами правильно названо га-
лузі публічного права:

1) цивільне; 2) конституційне; 3) кримінальне; 4) сімейне?

103. У відповідях під якими номерами правильно названо га-
лузі публічного права:

1) цивільне; 2) адміністративне; 3) кримінально-процесуальне; 4) сімейне?

104. У відповідях під якими номерами правильно названо га-
лузі публічного права:

]) цивільне; 2) цивільно-процесуальне; 3) фінансове; 4) сімейне?

105. Підсистема норм права, що регулює відносини між юри-
дично рівними суб'єктами диспозитивним методом:

1) інститут права; 2) приватне право; 3) галузь права; 4) норма права.

106. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки приватного права:

1) імперативний метод регулювання; 2) задоволення особистого (приватного) інтересу; 3) відносини між юридично підпорядкованими суб'єктами; 4) волевиявлення кількох суб'єктів?

107. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки приватного права:

1) імперативний метод регулювання; 2) задоволення особистого (приватного) інтересу; 3) відносини між юридично підпорядкованими суб'єктами; 4) диспозитивний метод регулювання?

108. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки приватного права:

1) імперативний метод регулювання; 2) задоволення особистого (приватного) інтересу; 3) публічні відносини; 4) координаційний спосіб впливу?

109. У відповідях під якими номерами правильно названо га-
лузі приватного права:

1) конституційне; 2) цивільне; 3) торгове; 4) кримінальне?

110. Назвіть критерії розподілу системи права на публічне та
приватне право:

1) індивідуальний характер; 2) стиль; 3) тип відносин (субор-динаційні, рівносторонні); 4) консолідація.

111. Назвіть критерії розподілу системи права на публічне та
приватне право:

1) індивідуальний характер; 2) стиль; 3) методи правового регулювання (імперативний, диспозитивний); 4) консолідація.

112. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки системи міжнародного права:

1) створюється законотворчим суб'єктом; 2) складається із норм, що регулюють відносини між державами; 3) створюється державами; 4) регулює майнові відносини?

113. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки системи міжнародного права:

1) створюється законотворчим суб'єктом; 2) забезпечується державами; 3) відповідає загальновизнаним принципам міжнародного права; 4) регулює майнові відносини?

114. Назвіть особливості сучасної системи права України:

1) політизація сфер суспільного життя; 2) створення нових інститутів права; 3) посилення ідеологізації; 4) формування відповідно до європейських правових стандартів.

115. Назвіть особливості сучасної системи права України:

1) політизація сфер суспільного життя; 2) розширення сфери приватного права; 3) посилення ідеологізації; 4) зміна змісту низки галузей права.

ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧІСТЬ. ЗОВНІШНІ ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА

Програмні питання

♦:♦ Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії, принципи.
Поняття та стадії законотворчості.

❖ Поняття та склад правотворчої техніки.

Зовнішня форма (джерело) права: поняття, ознаки. ♦:♦ Юридична природа основних джерел права.

Система джерел права: поняття, ознаки, елементи, структура. ♦:♦ Поняття, структура нормативно-правового припису, його

види та співвідношення із нормою права та статтею джерела права. Форми викладу норм права у відповідних джерелах права.

❖ Система джерел права України.

Творчі та теоретико-практичні завдання

1. Чи відрізняються поняття «правотворення», «нормотворен-
ня», «правотворчість», «законотворість»?

У чому полягає призначення правотворчої діяльності держави? Хто здійснює такий вид діяльності? Охарактеризуйте правотворчу діяльність за основними ознаками. Виокремте її основні стадії та види.

Визначте поняття законотворчості та виокремте основні стадії. Назвіть фактори, які викликали потребу на певному етапі розвитку людства у створенні законодавчого органу, що здійснює специфічний різновид правотворчої діяльності.

Поясніть позицію, висвітлену у юридичній літературі: «Рівень юридичної техніки відображає стан правової культури суспільства». Дайте характеристику складових правотворчої техніки та розкрийте її призначення.

Проаналізуйте текст Конституції України та визначте, які складові правотворчої техніки використав суб'єкт законотворення.

Чи тотожні, на вашу думку, поняття «зовнішня форма» та «джерело права»? Чи оправданим є використання категорії зовнішня форма (джерело) права? Охарактеризуйте зовнішню форму (джерело) права за основними ознаками, назвіть основні їх види.

Які особливості використання джерел права у різні історичні епохи вам відомі? Розкрийте юридичну природу основних джерел права. Чи відоме українській історії таке джерело права як прецедент?

Чи можуть джерела права у межах певної держави або міждержавної організації існувати як певна система? Які фактори сприяють утворенню системи і за яких умов вона є ефективною? Дайте характеристику структурних частин системи джерел права, виокремте основні її ознаки та елементи.

Розкрийте співвідношення статті джерела права, нормативно-правового припису та норми права. Визначте структуру нормативно-правового припису та виокреміть основні його види.

Охарактеризуйте основні форми викладу норм права у відповідних джерелах права.

Визначте співвідношення конкретних джерел права у системі джерел права України. Назвіть відомі вам джерела конституційного та цивільного права України.

Які деформації законотворчої діяльності в Україні вам відомі? Які, на вашу думку, можливі способи їх подолання.

Чи можлива дія судового прецеденту в Україні? Які судові органи могли б створювати судові прецеденти, що містять норми права?

Чи можуть діяти джерела міжнародного права у правовій системі України? Який механізм необхідний для забезпечення ефективної взаємодії джерел міжнародного та національного права.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України-1996.-№36.-Ст. 141.

Регламент Верховної Ради України // К.: Парлам. вид-во, 2006.

Закон України «Про міжнародні договори України» // Офіційний вісник України - 2004- № 35.- Ст. 2317.

Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. // Звіт законів України.- 2000.- № 9.- Ст. 117.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні // Відомості Верховної Ради України.- 1997.- № 24 - Ст. 170.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України.- 1999.- № 20-21.- Ст. 41.

Закон України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» // Відомості Верховної Ради України.- 1991.- № 33 - Ст. 44.

Цивільний кодекс України.- К., 2003

Б. Спеціальна література

Блищенко И. П., Дорна Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве.- М., 1999.

Бодотов С. В. Законодательный процесс в Великобритании // Журнал российского права.- 1998.- № 4-5.

Богдановская И. Ю. Судебный прецедент - источник права? // Государство и право-2002.-№ 12.

Бошно С. В. Соотношение понятий: источник и форма права // Юрист.-2001.-№ 10.

Гавршов О. А. Стратегия правотворчества и социальное прогнозирование.-М., 1993.

Заєць А. Законодавча діяльність: деякі питання методології теорії і практики // Українське право.- 1996.- № 1.

Законодательная техника: Научно-практическое пособие / Под ред. Ю. А. Тихомирова - М., 2000.

Зивс С. Л. Формы права - М., 1981.

Иванов В. В. К вопросу о теории нормативного договора // Журнал российского права.- 2000.- № 7.

Калинин А. Ю., Комаров С. А. Форма (источник) права как категория в теории государства и права // Правоведение - 2000 - № 6.

Керимов Д. А. Законодательная техника - М., 1998.

Козловський А. А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право України - 2000 - № 2.

Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні// Право України.- 2004.-№3.

Кросс Р. Прецедент в английском праве.- М., 1985.

Луць Л. А., Рабінович П. М, Шмельова Г. Г. Прецедент правовий // Юридична енциклопедія.- К., 2003.- Т. 5.

Малеин Н. С. Правовые принципы, нормы и судебная практика // Государство и право.- 1996 - № 6.

Марченко М. Н. Источники права: Учебное пособие - М., 2005.

Мережко О. О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики.- К., 2002.

Михайлов О. В. Систематизация нормативно-правовых актов как способ их совершенствования.- М, 2003.

Обычай в праве: Сборник - СПб., 2004.

Петрова Л. В. Джерела права (критичний методологічний досвід) // Вісник Академії правових наук України - 1997 - № 1 (8).

Полетта С. В., Сильченко Н. В. Научные основы типологизации нормативно-правовых актов.- М, 1987.

Проблемы юридической техники: Сб. стат.- Нижний Новгород, 2000.

Судебная практика как источник права- М., 1997.

Тихомиров Ю. А. Договор как регулятор общественных отношений // Правоведение - 1990.- № 5.

Троицкий В. С, Морозова 77. А. Делегированное законодательство // Государство и право.- 1997 - № 4.

Харитонов Е., Підопригора О. Деякі міркування з приводу нор-мотворчості // Право України.- 2000.- № 8.

Швеиь М. Нова технологія законотворення // Право України.-2003.-№ 3.

Шмельова Г. Г. Законодавча термінологія. Законодавча техніка. Законодавчі презумпції. Законодавчі фікції // Юридична енциклопедія.-Т. 2.-К., 1999.-С. 503-505.

Шмельова Г. Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми законодавства // Концепція розвитку законодавства України.- К., 1996.

31. Язык закона / Под ред. А. С. Пиголкина.- М., 1990.

Юридичний словник

Правотворчість - це юридична діяльність правотворчих суб'єктів, що спрямована на створення (об'єктивацію), зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів.

Законотворчість - це правотворча діяльність органів законодавчої влади або народу, яка спрямована на створення (об'єктивацію), зміну, припинення та систематизацію нормативно-правових приписів.

Правотворча техніка - це сукупність засобів та прийомів створення (об'єктивації) зміни, припинення та систематизації нормативно-правових приписів.

Юридична (правотворча) термінологія - це словесне вираження державно-правових понять у нормативно-правових приписах.

Юридичні (правотворчі) конструкції - структурне розміщення (моделі) державно-правових явищ, за допомогою яких формуються нормативно-правові приписи.

Юридична (правотворча) технологія - це засоби (процедури) нормативної побудови змісту джерел права.

Засоби організаційно-документального оформлення джерел права - це реквізити та структурна організація тексту.

Юридична (правотворча) стилістика - це прийоми найбільш доцільного використання мовних засобів у процесі створення нормативно-правових приписів.

Зовнішня форма (джерело) права - це форма об'єктивації норми права шляхом надання їй загальнообов'язковості.

Нормативно-правовий акт - це письмовий юридичний акт правотворчого суб'єкта, що містить норму чи принцип права.

Нормативно-правовий договір - це письмовий юридичний акт суб'єктів договірної правотворчості, що містить норму чи принцип права.

Нормативно-правовий прецедент - це письмовий юридичний акт правозастосовного органу держави, що містить норму чи принцип права і набуває загальнообов'язкового характеру під час вирішення аналогічних справ.

Правовий звичай - санкціоноване державою (державами) звичаєве правило поведінки, яке набуває загальнообов'язкового характеру.

Система джерел права - це комплекс взаємопов'язаних та взаємоузгоджених нормативно-правових приписів, які об'єктивовані у відповідних зовнішніх формах і утворюють нормативно-правову організацію, необхідну для забезпечення правового регулювання у будь-якому суспільстві.

Нормативно-правовий припис - це логічно і граматично завершене та об'єктивоване судження, що має загальнообов'язковий характер.

Нормативно-правовий інститут - це підсистема нормативно-правових приписів, що регулює певний вид (групу) однорідних суспільних відносин.

Нормативно-правова галузь - це підсистема нормативно-правових приписів, що регулюють певну сферу однорідних суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

Стаття - це структурна частина тексту певного джерела права, що є словесно-документальною формою вираження норми права та нормативно-правового припису.

Юридична сила джерела права - це така його властивість, яка характеризує формальну обов'язковість одного джерела права відносно до іншого і визначається часткою владних повноважень правотворчого суб'єкта.

ОЗНАКИ ПРАВОТВОРЧОСТІ

спрямована на створення та об'єктивацію нормативно-правових приписів;

здійснюється спеціально уповноваженим правотворчим суб'єктом; спрямована на зміну або припинення нормативно-правових приписів; є різновидом юридично значущої діяльності; спрямована на систематизацію нормативно-правових приписів; є процедурною діяльністю органу держави чи міждержавної організації;

є послідовним процесом, що складається з певних послідовних стадій, що регламентується нормами права;

результати цієї діяльності фіксуються в юридичних (зовнішніх) формах вираження

ПРИНЦИПИ ПРАВОТВОРЧОСТІ

наукової обгрунтованості створення джерел права з використанням надбань юридичної науки та інших наукових знань; демократизму (характеризує рівень участі громадян у правотворчості та врахування інтересів різних соціальних груп);

законності (дотримання процедури правотворчості, а також компетенції правотворчого суб'єкта); гласності (відкритість процедури правотворчості); професіоналізму (компетентність, обізнаність, наявність навичок у суб'єктів правотворення);

оперативності (своєчасність прийняття нормативно-правових приписів, унесення до них змін, скасування);

диференціації правотворчої компетенції (розподіл повноважень між правотворчими суб'єктами);

компаративності (використання позитивного досвіду інших держав)

ВИДИ ПРАВОТВОРЧОСТІ

За способом правотворчості: пряма (здійснюється шляхом прийняття рішень на референдумі чи на загальних зборах);

опосередкована (здійснюється шляхом прийняття рішень уповноваженим на те органом чи посадовою особою)

За суб'єктами правотворчості: правотворчість народу; органів держави;

спеціально уповноважених посадових осіб держави;

органів місцевого самоврядування; недержавних організацій; об'єднань громадян; фізичних осіб, які використовують найману працю

За способом формування нормативно-правових

приписів: створення (встановлення); санкціонування

За способом надання юридичної сили: делегована; договірна; санкціонована; прецедентна

За значущістю:

Законотворчість; підзаконна правотворчість

ВИДИ ЗАКОНОТВОРЧОСТІ

За способом здійснення: прийняття закону шляхом референдуму;

прийняття закону шляхом здійснення законотворчої процедури

За суб'єктами: закони,прийняті народом; закони, прийняті органом законодавчої влади

	СТАДІЇ ПРАВОТВОРЧОСТІ
1. Підготовка проекту джерела права
2. Прийняття джерела права правотворчим суб'єктом
	3. Оприлюднення джерела права	ч

СТАДІЇ ЗАКОНОТВОРЧОСТІ

1. Законодавча ініціатива Підготовка проекту джерела права:

розробка концепції закону;

підготовка законопроекту;

внесення законопроекту до органу законодавчої влади

2. Обговорення законопроекту:

підготовка до слухання (в т. ч. розгляд у профільному комітеті);

заслуховування доповіді суб'єкта законодавчої ініціативи;

заслуховування доповіді представника профільного комітету; виступи народних депутатів, представників фракцій;

прийняття законопроекту чи одного з альтернативних законопроектів у першому читанні

3. Прийняття закону: прийняття під час процедури другого читання (постатейно та в цілому);

неприйняття (відхилення);

прийняття (під час процедури третього читання) доопрацьованого законопроекту, за який не проголосовано в цілому під час процедури другого читання;

підписання прийнятого в цілому закону керівником законодавчого органу

4. Підписання главою держави прийнятого закону 5. Офіційне опублікування закону та набрання ним чинності

ВИДИ ЗАСОБІВ ТА ПРИЙОМІВ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ

—► логічні; —► мовні; —► соціологічні; —► психологічні; —► технічні; —► ідеологічні; '—► організаційні

ПРАВОТВОРЧА ТЕХНІКА (СКЛАД)

—► правотворча (юридична) термінологія;

—► правотворчі (юридичні) конструкції;

—► правотворча (юридична) стилістика;

—► засоби організаційно-документального оформлення;

—► особливі засоби правотворчої (юридичної) техніки

ВИДИ ТЕРМІНІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ПРАВОТВОРЧОСТІ

Загальновживані (колектив, батьки, діти, народ, житло, земля)

Спеціальнотехнічні (техніка безпеки, габарити, маркування, потужність)

Спеціальноюридичні (заповіт, судочинство, договір, позов, апеляція)

однозначність;

загальновживаність;

стійкість;

взаємоузгодженість термінів; взаємопов'язаність термінів

ПРАВОТВОРЧІ (ЮРИДИЧНІ) КОНСТРУКЦІЇ

(напр., склад злочину; зміст правовідношення; властивості юридичної особи; істотні або типові умови договору)

Нормативна побудова (нормативний припис фіксує зв'язки права, обов'язку, міри відповідальності)

Системна побудова (взаємопов'язаність із іншими нормами)

Галузева типологізація (відповідність основним ознакам галузі права)

ВИМОГИ ДО ПРАВОТВОРЧОЇ (ЮРИДИЧНОЇ) СТИЛІСТИКИ

відповідність вимогам сучасної літературної мови; лаконічність (стислість викладу);

простота (відсутність складних мовних конструкцій, фразеологічних зворотів);

зрозумілість для адресатів; точність (однозначність термінів); визначеність виразів (фраз);

правильне використання сполучників, порівнянь, неологізмів; відсутність емоційного забарвлення; відповідність мові ділових (офіційних) документів

ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Реквізити:

- назва, заголовки;

- номер та дата прийняття;

- грифи («погоджено», «затверджено», «завізовано», «зареєстровано...»);

- підписи;

- посади, прізвище та ініціали;

- реєстраційний номер/ код, присвоєний органом юстиції

Структурна побудова:

- послідовна диференціація: томи (книги), розділи, глави, статті, пункти, параграфи, підпункти, частини, абзаци;

- нумерація структурних підрозділів

ВИДИ ПРАВОВИХ ПРЕЗУМПЦІЙ

За сферою дії:

- загальноправові (добропорядність, знання закону, істинність змісту джерел права);

- галузеві;

- міжгалузеві

За можливістю спростування: - спростовні; неспростовні

ВИДИ ПРАВОВИХ СИМВОЛІВ

За суб'єктами:

- держави;

- органів держави;

- органів місцевого самоврядування;

- об'єднань громадян;

- інших недержавних організацій

За предметом регулювання:

- конституційного права (державний герб);

- цивільного права (знак для товарів і послуг, фірмове найменування);

- фінансового права (грошові знаки. Сертифікат цінних паперів)

За способом зовнішнього виразу:

- предметні (свідоцтво, печатка, банкнота, монета);

- музичні (державний гімн);

- словесні (присяга, девіз),

- діяльнісні (церемонія нагородження, інавгурація);

- інші (електронний цифровий підпис)

ОСОБЛИВІ ЗАСОБИ ПРАВОТВОРЧОЇ (ЮРИДИЧНОЇ) ТЕХНІКИ

Правова презумпція: припущення про наявність або відсутність юридичних фактів (презумпція невинуватості особи при вчиненні суспільно небезпечного діяння, презумпція набуття повної цивільної дієздатності з досягненням повноліття, презумпція недостовір-ності негативної інформації про особу)

Правова фікція: прийом, за допомогою якого неіснуючий факт оголошується існуючим (оголошення особи померлою, визнання її безвісно відсутньою, мовчання - свідчення згоди на зроблену пропозицію, визнання вчасно не пред'явлених вимог кредиторів повністю погашеними)

Правова аксіома: очевидні положення, що не потребують доведення (не можна бути суддею по справі, в якій сам виступаєш стороною спору; не можна двічі притягати до одного й того ж виду юридичної відповідальності за одне правопорушення)

Правове застереження: умова, що частково змінює зміст чи обсяг дії норми права, є формою узгодження інтересів суб'єктів, створює новий правовий режим, породжує специфічні юридичні наслідки. Оформлюється за допомогою виразів «як правило», «за винятком», «крім випадків», «незалежно від», «у цьому разі»

Правовий символ: умовний образ, що набуває правового змісту та охороняється державою (державний прапор, державний гімн, штандарт глави держави, герб населеного пункту, почесна відзнака, суддівська мантія, паспорт громадянина)

Правова примітка:

текстовий, цифровий або образотворчий матеріал, що міститься в додатках або виносках до основного тексту джерела права та доповнює його довідковим, інформаційним, аналітичним, порівняльним масивом (таблиця, діаграма, схема, карта, графік, персональний склад органу, опис банкноти, структура файлів тощо)

Правова класифікація:

поділ державно-правових явищ на види, групи, типи, розділи тощо (малий, великий та середній платник податків)

ОЗНАКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

приймається компетентним (правотворчим) суб'єктом;

є формально-обов'язковим волевиявленням правотворчого суб'єкта;

містить норму права та принципи права;

є загальнообов'язковим для адресатів;

має письмову та юридичну форми вираження;

діє в часі, просторі та щодо певного кола осіб (адресатів);

має юридичну силу

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

За суб'єктами правотворчості: прийнятий безпосередньо народом (на референдумі); глави держави; органу законодавчої влади;

органу виконавчої влади;

контрольно-наглядового органу;

органу місцевого самоврядування; керівника підприємства, установи чи організації або фізичної особи-працедавця

За юридичною силою:

закони;

підзаконні нормативно-правові акти

За характером і обсягом дії:

загальної дії (акти, що охоплюють усю сукупність відносин певного виду на відповідній території);

виключної дії (застосовуються лише за надзвичайних обставин, напр., при запровадженні правового режиму воєнного стану);

обмеженої дії (є чинними лише на окремій території чи щодо чітко визначених суб'єктів, які перебувають на даній території, напр., щодо спеціальної економічної зони, нерезидентів)

ОЗНАКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ

приймається декількома правотворчими суб'єктами;

містить норми права та принципи права;

діє в часі, просторі та щодо певного кола осіб (адресатів);

є загальнообов'язковим для адресатів;

має письмову та юридичну форми вираження;

має юридичну силу;

забезпечується державами

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ

За кількісним складом:

- двосторонні;

- багатосторонні

За предметом регулювання:

- у міжнародному праві;

- у конституційному праві;

- у трудовому праві;

- в інших галузях права

ОЗНАКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ

створюється правозастосовним суб'єктом, спеціально уповноваженим на правотворення;

містить норму права чи принцип права;

норма чи принцип права обєктивуються в акті застосування права; має письмову зовнішню форму вираження;

поширює свою дію та має обов'язковий характер лише щодо суб'єктів

та відносин в аналогічній справі;

є більш близьким до юридичної практики;

створюється лише за відсутності нормативно-правової регламентації; має юридичну силу, похідну від суб'єкта правотворення

ВИДИ ПРЕЦЕДЕНТІВ

Нормативно-правові

Правотлумачні

Правозастосовчі

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРЕЦЕДЕНТІВ

За предметом регулювання:

у міжнародному праві;

у конституційному праві;

у цивільному праві;

у трудовому праві;

в адміністративному праві

За суб'єктами правотворення

судові;

адміністративні

санкціонується органом держави;

містить норму права;

є загальнообов'язковим для адресатів;

має обмежені регуляторні можливості (охоплює незначне коло адресатів та невелику кількість випадків);

використовується для виразу форми інших джерел права;

має юридичну силу, похідну від суб'єкта санкціонування;

має стійкий характер (санкціонується після багаторазового застосування)

ВИДИ ПРАВОВИХ ЗВИЧАЇВ

За предметом регулювання:

- у міжнародному праві;

- у конституційному праві;

- у цивільному праві;

- у морському праві;

- у торговому (комерційному) праві

За суб'єктами санкціонування:

- санкціоновані інститутами міжнародних організацій;

- санкціоновані органом законодавчої влади;

- санкціоновані главою держави;

- санкціоновані судовими органами

ОЗНАКИ СИСТЕМИ ДЖЕРЕЛ ПРАВА

є зовнішньою формою системи права;

первинним елементом є нормативно-правовий припис, через який формалізується та об'єктивується норма права;

нормативно-правові приписи взаємопов'язані та взаємоузгоджені;

є поліструктурним утворенням;

має структурні частини: нормативно-правові інститути, нормативно-правові галузі та інші системні утворення;

є нормативно-правовою організацією, необхідною для забезпечення правового регулювання в будь-якому суспільстві;

нормативно-правові приписи об'єктивуються у відповідних зовнішніх формах права;

має динамічний, значною мірою суб'єктивний характер (залежить від діяльності суб'єктів правотворчості)

РЕГУЛЯТИВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПРИПИСИ

Гіпотеза

Диспозиція

ОХОРОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПРИПИСИ

Гіпотеза

Санкція

ФОРМИ ВИКЛАДУ НОРМ ПРАВА У ДЖЕРЕЛАХ ПРАВА

За повнотою (способом) викладу:

- пряма;

- відсилочна;

- бланкетна

За рівнем узагальнення:

- абстарктна;

- казуїстична

СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМ ПРАВА, НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ І СТАТЕЙ ДЖЕРЕЛ ПРАВА
' Гіпотеза, диспозиція, санкція	Норма права		Гіпотеза, диспозиція, санкція	Норма права		Гіпотеза, диспозиція, санкція	Норма права
	Один нормативно-правовий припис		Гіпотеза -диспозиція	Два нормативно-правових приписи		Гіпотеза -диспозиція	Два нормативно-правові приписи
			Гіпотеза -санкція			Гіпотеза -санкція
Одна стаття		Одна стаття		Гіпотеза - диспозиція, гіпотеза - санкція, гіпотеза диспозиція, гіпотеза - санкція, гіпотеза -диспозиція, гіпотеза - санкція	Дві статті; одне або декілька джерел права

СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМИ ПРАВА ТА СТАТТІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Норма права

1. Зміст норми права г ширшим від тексту статті

2. Зміст норми права та текст статті збігаються

3. Зміст норми права є вужчим від тексту статті

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ

За предметом правового регулювання (галузевою ознакою):

приписи конституційного права;

приписи адміністративного прав;

приписи цивільного права;

приписи інших галузей права

За юридичною формою виразу:

приписи законів;

приписи міжнародних договорів;

приписи прецедентів;

приписи підзаконних нормативно-правових актів

За способом (повнотою) викладу

та рівнем узагальнення: прямі; відсилочні; банкетні; абстрактні; казуїстичні

За функціями у правовому регулюванні: регулятивні; охоронні

За характером диспозиції: уповноважуючі приписи; зобов'язальні приписи; заборонні приписи

За характером регулювання суспільних відносин:

Приписи прямого регулювання (подаються у вигляді правил поведінки (напр., купівлі-продажу об'єктів нерухомості).

Приписи опосередкованого регулювання:

- дефінітивні (подаються у вигляді визначення понять (напр., «громадянство - це правовий зв'язок між фізичною особою та державою»));

оперативні (приписи, що стосуються введення в дію джерел права, внесення до них змін та припинення їх дії);

декларативні (подаються у вигля-
ді ідей, цілей, засад, завдань дже-
рела права (напр., Україна - соці-
альна правова держава)

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ

За предметом правового

регулювання: інститути адміністративного права;

інститути цивільного права;

інститути інших галузей права

За обсягом нормативно-правових приписів:

прості; складні

За характером урегульованих суспільних відносин: матеріальні; процесуальні

За сферою поширення: галузеві; міжгалузеві

За функціями у правовому регулюванні: регулятивні; - охоронні

	ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ГАЛУЗЕЙ
За предметом правового		За обсягом нормативно-правових
	регулювання:		інститутів та підгалузей:
- конституційна;		- прості;
- адміністративна; - цивільна;		- складні

- кримінальна;		За характером суспільних відносин,
- трудова;		що регулюються:
- цивільно-процесуальна;		- матеріальні;
- комплексна (включає нор-		- процесуальні
ми права різних галузей);

- інші

СИСТЕМА ДЖЕРЕЛ ПРАВА УКРАЇНИ ЗА ПРЕДМЕТОМ РЕГУЛЮВАННЯ

конституційна нормативно-правова галузь; цивільна нормативно-правова галузь; господарська нормативно-правова галузь; кримінальна нормативно-правова галузь; адміністративна нормативно-правова галузь; трудова нормативно-правова галузь; земельна нормативно-правова галузь; сімейна нормативно-правова галузь; фінансова нормативно-правова галузь; соціальна (соціального забезпечення); муніципальна нормативно-правова галузь; кримінально-процесуальна нормативно-правова галузь; цивільно-процесуальна нормативно-правова галузь; кримінально-виконавча нормативно-правова галузь; адміністративно-процесуальна нормативно-правова галузь; господарсько-процесуальна нормативно-правова галузь; інші нормативно-правова галузь

ВИДИ ДЖЕРЕЛ ПРАВА

нормативно-правовий акт: нормативно-правовий договір; правовий звичай

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Юридична діяльність правотворчих суб'єктів, що спрямова-
на на створення (об'єктивацію), зміну, припинення та системати-
зацію нормативно-правових приписів:

1) правозастосування; 2) правотворчість; 3) правотлумачення; 4) реалізація права.

2. У відповідях під якими номерами правильно зазначено озна-
ки правотворчості:

1) здійснюється будь-яким суб'єктом; 2) спрямовується на встановлення, зміну чи припинення нормативно-правових приписів; 3) є послідовним процесом, що складається із певних стадій; 4) результати фіксуються в нормах моралі?

3. У відповідях під якими номерами правильно зазначено озна-
ки правотворчості:

1) здійснюється будь-яким суб'єктом; 2) здійснюється право-творчим суб'єктом; 3) результати фіксуються в юридичних зовнішніх формах (виразах); 4) результати фіксуються в нормах моралі?

4. У відповідях під якими номерами правильно зазначено озна-
ки правотворчості

1) здійснюється будь-яким суб'єктом; 2) є процедурою, що регламентується нормами права; 3) є процедурною діяльністю органів держави чи міждержавної організації; 4) результати фіксуються у нормах моралі?

5. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
принципи правотворчості:

1) авторитарності; 2) гласності; 3) заідеологізованості; 4) законності?

6. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
принципи правотворчості:

1) авторитарності; 2) наукової обгрунтованості; 3) заідеологізованості; 4) демократизму?

7. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
принципи правотворчості:

1) авторитарності; 2) професіоналізму; 3) заідеологізованості; 4) оперативності?

8. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
принципи правотворчості:

1) авторитарності; 2) деференціації правотворчої компетенції; 3) заідеологізованості; 4) компаративності?

9. У відповідях під якими номерами правильно зазначено види
правотворчості за способом формування нормативно-правових приписів:

1) тлумачення нормативно-правових приписів; 2) створення нормативно-правових приписів; 3) конкретизація нормативно-правових приписів; 4) санкціонування нормативно-правових приписів?

10. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правотворчості за суб'єктами правотворення:

1) громадянина; 2) органу законодавчої влади; 3) особи без громадянства; 4) глави держави?

11. У відповідях під якими номерами правильно зазначено вид
правотворчості за способом надання юридичної сили:

1) моральна; 2) договірна; 3) політична; 4) делегована?

12. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правотворчості за способом здійснення:

1) моральна; 2) пряма; 3) опосередкована; 4) загальна?

13. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії правотворчості:

1) встановлення юридично значущих фактів; 2) створення індивідуального припису; 3) підготовка проекту джерела права; 4) оприлюднення (опублікування)?

14. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії правотворчості:

1) встановлення юридично значущих фактів; 2) прийняття джерела права; 3) створення індивідуального припису; 4) опублікування (оприлюднення)?

15. Правотворча діяльність органів законодавчої влади або на-
роду, яка спрямована на створення, об'єктивацію, зміну, припи-
нення та систематизацію нормативно-правових приписів:

1) правозастосування; 2) законотворчість; 3) правотлумачення; 4) реалізація права?

16. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії законотворчості:

1) встановлення юридично значущих фактів; 2) застосування релігійних джерел; 3) обговорення законопроекту; 4) набрання чинності законом?

17. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії законотворчості:

1) встановлення юридично значущих фактів; 2) застосування релігійних джерел; 3) законодавча ініціатива; 4) прийняття закону?

18. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ста-
дії законотворчості:

1) встановлення юридично значущих фактів; 2) застосування релігійних джерел; 3) опублікування; 4) підписання закону?

19. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законотворчості за способом здійснення:

1) шляхом референдуму; 2) шляхом оголошення у пресі;

3) шляхом укладання угоди; 4) шляхом здійснення законодавчої
процедури.

20. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законотворчості за суб'єктами:

1) органу законодавчої влади; 2) прокуратури; 3) суду; 4) народу?

21. Сукупність засобів та прийомів створення (об'єктивації), змі-
ни, припинення та систематизації нормативно-правових приписів:

1) реалізація права; 2) тлумачення права; 3) правотворча техніка; 4) індивідуальна юридична техніка?

22. Словесний вираз державно-правових понять у нормативно-
правових приписах:

1) юридичні конструкції; 2) юридична термінологія; 3) право-творча технологія; 4) юридична стилістика.

23. Структурне розміщення (моделі) державно-правових явищ,
за допомогою яких формуються нормативно-правові приписи:

1) юридичні конструкції; 2) юридична термінологія; 3) право-творча технологія; 4) юридична стилістика.

24. Засоби (процедури) нормативної побудови змісту джерел
права:

1) юридичні конструкції; 2) юридична термінологія; 3) право-творча технологія; 4) юридична стилістика.

25. Прийоми найбільш доцільного використання мовних засо-
бів під час створення нормативно-правових приписів:

1) юридичні конструкції; 2) юридична термінологія; 3) право-творча технологія; 4) юридична стилістика.

26. Реквізити та структурна організація тексту:

1) юридична термінологія; 2) юридичні конструкції; 3) засоби документально-організаційного оформлення; 4) юридична стилістика.

27. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні види термінів, що використовуються у правотворчості:

1) загальнозначущі; 2) принципові; 3) спеціально-технічні;

4) відомі'.'

28. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні види термінів, що використовуються у правотворчості:

1) спеціально-юридичні; 2) принципові; 3) спеціально-технічні; 4) відомі?

29. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
моги щодо раціонального використання термінології:

1) моральність; 2) однозначність; 3) загальновизнаність; 4) політичність?

30. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
вимоги щодо раціонального використання термінології:

1) моральність; 2) стійкість; 3) взаємоузгодженість; 4) політичність?

31. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правотворчої технології за способом (повнотою) викладу норми
права:

1) пряма; 2) ідеологічна; 3) бланкетна; 4) політична?

32. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди правотворчої технології за рівнем узагальнення:

1) пряма; 2) казуїстична; 3) ідеологічна; 4) абстрактна?

33. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ви-
ди цивільно-правової юридичної конструкції:

1) склад злочину; 2) властивості юридичної особи; 3) юридична відповідальність; 4) юридичні властивості нормативно-правового акта?

34. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види цивільно-правової юридичної конструкції:

1) склад злочину; 2) зміст цивільних правовідносин; 3) властивості інтерпретаційного акта; 4) юридичні властивості нормативно-правового акта?

35. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види кримінально-правової юридичної конструкції:

1) склад злочину; 2) властивості юридичної особи; 3) склад угоди; 4) юридичні властивості нормативно-правового акта?

36. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
вимоги щодо правотворчої стилістики:

1) моральність; 2) лаконічність; 3) точність; 4) ідеологічність?

37. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
вимоги щодо правотворчої стилістики:

1) моральність; 2) простота; 3) зрозумілість;4) ідеологічність?

38. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
вимоги щодо правотворчої стилістики:

1) моральність; 2) відповідальність вимогам сучасної літературної мови; 3) відсутність емоційного забарвлення; 4) ідеологічність?

39. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
вимоги щодо правотворчої стилістики:

1) моральність; 2) відповідність мові офіційних документів; 3) визначеність фраз; 4) ідеологічність?

40. У відповідях під якими номерами правильно зазначено осо-
бливі засоби правотворчої техніки:

1) правові процедури; 2) правові аксіоми; 3) юридична термінологія; 4) правові презумпції?

41. У відповідях під якими номерами правильно зазначено осо-
бливі засоби правотворчої техніки:

1) правові процедури; 2) правові фікції; 3) юридична термінологія; 4) правові символи?

42. У відповідях під якими номерами правильно зазначено осо-
бливі засоби правотворчої техніки:

1) правові процедури; 2) правові застереження; 3) юридична термінологія; 4) правові примітки?

43. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види правових презумпцій за сферою дії:

1) прості; 2) галузеві; 3) міжгалузеві; 4) складні?

44. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види правових символів за предметом правового регулювання:

1) західні; 2) конституційно-правові; 3) цивільно-правові; 4) східні?

45. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види правових символів за предметом правового регулювання:

1) західні; 2) фінансово-правові; 3) цивільно-правові; 4) східні?

46. Форма об'єктивації норми права шляхом надання їй загаль-
нообов'язковості:

1) норма права; 2) інститут права; 3) зовнішня форма (джерело) права; 4) правозастосовний акт.

47. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки джерел права:

1) містить індивідуальний припис; 2) містить нормативно-правовий припис; 3) має загальнообов'язковий характер; 4) поширює свою дію на персоніфікованих суб'єктів?

48. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки джерел права:

1) містить індивідуальний припис; 2) фіксує волевиявлення правотворчого суб'єкта; 3) має визначені межі дії; 4) розповсюджує свою дію на персоніфікованих суб'єктів?

49. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
ознаки джерел права:

1) містить індивідуальний припис; 2) має юридичну силу; 3) є зовнішньою формою вираження змісту норми права; 4) розповсюджує свою дію на персоніфікованих суб'єктів?

50. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні види джерел права:

1) правовий звичай; 2) акт тлумачення права; 3) нормативно-правовий акт; 4) акт застосування права?

51. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні види джерел права:

1) нормативно-правовий прецедент; 2) акт тлумачення права; 3) правова доктрина; 4) акт застосування права?

52. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні види джерел права:

1) принципи права; 2) акт тлумачення права; 3) нормативно-
правовий договір; 4) акт застосування права?

53. Письмовий юридичний акт правотворчого суб'єкта, що
містить норму чи принцип права:

2) правовий звичай; 2) нормативно-правовий акт; 3) норматив-
но-правовий прецедент; 4) нормативно-правовий договір.

54. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки нормативно-правового акта:

1) містить правила-роз'яснення; 2) приймається правотворчим суб'єктом; 3) містить індивідуальний припис; 4) містить норму права?

55. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки нормативно-правового акта:

1) містить правила-роз'яснення; 2) загальнообов'язковість для адресатів; 3) містить індивідуальний припис; 4) має юридичну силу?

56. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки нормативно-правового акта:

І) містить правила-роз'яснення; 2) поширює дію у часі; 3) містить індивідуальний припис; 4) поширює дію у просторі?

57. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки нормативно-правового акта:

1) містить правила-роз'яснення; 2) поширює дію щодо певного кола осіб; 3) містить індивідуальний припис; 4) має письмову форму вираження?

58. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки нормативно-правового акта:

1) містить правила-роз'яснення; 2) має юридичну форму зовнішнього вираження; 3) містить індивідуальний припис; 4) має юридичну силу?

59. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових актів за обсягом та характером дії:

1) акти застосування права; 2) акти тлумачення права; 3) нор-мативно-цравові акти загальної дії; 4) нормативно-правові акти виключної дії.

60. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових актів за суб'єктами правотворення:

1) акти застосування права; 2) акти тлумачення права; 3) нормативно-правові акти глави держави; 4) нормативно-правові акти органів виконавчої влади?

61. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових актів за юридичною силою:

]) акти застосування права; 2) акти тлумачення права; 3) закони; 4) підзаконні нормативно-правові акти?

62. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
нормативно-правових актів за характером та обсягом дії:

1) акти застосування права; 2) нормативно-правові акти загальної дії; 3) акти тлумачення права; 4) нормативно-правові акти обмеженої дії?

63. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
нормативно-правових актів за характером та обсягом дії:

1) акти застосування права; 2) нормативно-правові акти загальної дії; 3) акти тлумачення права; 4) нормативно-правові акти виключної дії?

64. Письмовий юридичний акт суб'єктів договірної правотвор-
чості, що містить норму чи принцип права:

1) правовий звичай; 2) нормативно-правовий акт; 3) нормативно-правовий прецедент; 4) нормативно-правовий договір.

65. У відповідях під якими номерами правильно вказано ос-
новні ознаки нормативно-правового договору:

1) містить індивідуальний припис; 2) містить норму права; 3) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів; 4) має юридичну силу?

66. У відповідях під якими номерами правильно вказано ос-
новні ознаки нормативно-правового договору:

1) містить індивідуальний припис; 2) встановлюється декількома правотворчими суб'єктами; 3) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів; 4) діє у часі, просторі та на певне коло осіб?

67. У відповідях під якими номерами правильно вказано ос-
новні ознаки нормативно-правового договору:

1) містить індивідуальний припис; 2) має загальнообов'язковий характер; 3) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів; 4) має письмову, юридичну форму вираження?

68. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
нормативно-правових договорів за кількісним складом:

1) конституційно-правові; 2) двосторонні; 3) цивільно-правові; 4) багатосторонні.

69. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових договорів за предметом регулювання:

1) міжнародний нормативно-правовий договір; 2) двосторонній; 3) колективний договір; 4) багатосторонній?

70. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових договорів за предметом регулювання:

1) конституційний нормативно-правовий договір; 2) двосторонній; 3) генеральна угода; 4) багатосторонній?

71. Письмовий юридичний акт правозастосовного органу дер-
жави, що містить норму чи принцип права і набуває загально-
обов'язкового характеру у вирішенні аналогічних справ:

1) правовий звичай; 2) нормативно-правовий акт; 3) нормативно-правовий прецедент; 4) нормативно-правовий договір?

72. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні ознаки нормативно-правового прецеденту:

1) містить правила-роз'яснення; 2) норма об'єктивується в акт застосування права; 3) поширює дію лише на суб'єктів та відносини в аналогічній справі; 4) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

73. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні ознаки нормативно-правового прецеденту:

1) містить правила-роз'яснення; 2) створюється лише за відсутності нормативно-правової регламентації; 3) містить норму чи принцип права; 4) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

74. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки нормативно-правового прецеденту:

І) містить правила-розв'язання; 2) створюється правозастосов-ними суб'єктами, що спеціально уповноважені на правотворення;

3) має юридичну силу, похідну від суб'єкта правотворення; 4) по-
ширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

75. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових прецендентів за суб'єктами правотворення:

1) політичні; 2) судові; 3) економічні; 4) адміністративні?

76. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових прецедентів за предметом регулювання:

1) політичні; 2) міжнародно-правові; 3) цивільно-правові;

4) економічні?

77. У відповідях під якими номерами правильно названо види
нормативно-правових прецедентів за предметом регулювання:

1) політичні; 2) конституційно-правові; 3) адміністративно-правові; 4) економічні?

78. Санкціоноване державою (державами) звичаєве правило
поведінки, яке набуває загальнообов'язкового характеру:

1) правовий звичай; 2) нормативно-правовий акт; 3) нормативно-правовий прецедент; 4) нормативно-правовий договір.

79. У відповідях під якими номерами правильно названо ос-
новні ознаки правового звичаю:

1) містить правила-роз'яснення; 2) санкціонується органом держави; 3) має обмежені регулятивні можливості; 4) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

80. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні ознаки правового звичаю:

1) містить правила-роз'яснення; 2) використовує для вираження змісту форми інших джерел права; 3) містить норму права; 4) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

81. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки правового звичаю:

1) містить правила-роз'яснення; 2) має загальнообов'язковий характер для адресатів; 3) має стійкий характер; 4) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

82. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки правового звичаю:

1) містить правила-роз'яснення; 2) має юридичну силу, похідну від суб'єкта санкціонування; 3) регулює невелику кількість випадків; 4) поширює дію на персоніфікованих суб'єктів?

83. У відповідях під якими номерами правильно названо види
правових звичаїв за суб'єктами санкціонування:

1) акт застосування права; 2) правовий звичай, санкціонований органами держави; 3) акт тлумачення права; 4) правовий звичай, санкціонований інституціями міжнародних організацій?

84. У відповідях під якими номерами правильно названо види
правових звичаїв за предметом регулювання:

1) економічний; 2) міжнародно-правовий звичай; 3) цивільно-правовий звичай; 4) політичний?

85. Комплекс взаємопов'язаних та взаємоузгоджених норматив-
но-правових приписів, які об'єктивовані у відповідних зовнішніх
формах і утворюють нормативно-правову організацію, необхідну
для забезпечення правового регулювання у будь-якому суспільстві:

1) система права; 2) моральна система; 3) система джерел права; 4) система правозастосовних актів?

86. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки системи джерел права:

1) складаються із правила-роз'яснення; 2) є зовнішньою формою системи права; 3) складаються з індивідуально-правових приписів; 4) мають динамічний характер?

87. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки системи джерел права:

1) складається із правила-роз'яснення; 2) нормативно-правові приписи взаємоузгоджені; 3) складається із індивідуально-правових приписів; 4) має поліструктурну будову?

88. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки системи джерел права:

1) складається із правила-роз'яснення; 2) структурними частинами є нормативно-правові інститути ; 3) складається із індивідуально-правових приписів; 4) структурними частинами є нормативно-правові галузі?

89. У відповідях під якими номерами правильно названо
ознаки системи джерел права:

1) складається із правила-роз'яснення; 2) первинним елементом є нормативно-правовий припис; 3) складається із індивідуально-правових приписів; 4) є нормативно-правовою організацією будь-якого суспільства?

90. Логічно і граматично завершене та об'єктивоване суджен-
ня, що має загальнообов'язковий характер:

1) норма права; 2) правило-роз'яснення; 3) індивідуальний припис; 4) нормативно-правовий припис.

91. У відповідях під якими номерами правильно названо вид нор-
мативно-правового припису за функціями у правовому регулюванні:

1) правозастосовний нормативно-правовий припис; 2) регулятивний нормативно-правовий припис; 3) правореапізаційний нормативно-правовий припис; 4) охоронний нормативно-правовий припис?

92. У відповідях під якими номерами правильно названо вид
нормативно-правового припису за характером регулювання:

1) правозастосовний; 2) прямий; 3) правореалізаційни; 4) опосередкований?

93. У відповідях під якими номерами правильно названо вид
опосередкованого нормативно-правового припису:

1) правозастосовний; 2) дефінітивний; 3) правореалізаційний; 4) оперативний?

94. У відповідях під якими номерами правильно названо вид
опосередкованого нормативно-правового припису:

1) правозастосовний; 2) оперативний; 3) правореалізаційний; 4) декларативний?

95. У відповідях під якими номерами правильно зазначено вид
нормативно-правового припису за повнотою викладу:

1) правозастосовний; 2) абстрактний; 3) правореалізаційний; 4) бланкетний?

96. У відповідях під якими номерами правильно зазначено вид
нормативно-правового припису за повнотою викладу:

1) правозастосовний; 2) казуїстичний; 3) правореалізаційний; 4) посилковий?

97. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ос-
новні критерії групування нормативно-правових приписів:

1) предмет і метод правового регулювання; 2) гіпотеза норми права; 3) юридична сила; 4) норма-заохочення?

98. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ос-
новні критерії групування нормативно-правових приписів:

1) суб'єкти правотворення; 2) гіпотеза норми права; 3) державний устрій; 4) норма-заохочення?

99. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
структурні частини системи джерел права:

1) галузь права; 2) нормативно-правовий інститут; 3) інститут права; 4) нормативно-правова галузь?

100. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
структурні частини системи джерел права:

1) галузь права; 2) комплексна нормативно-правова галузь; 3) інститут права; 4) міжнародний нормативно-правовий інститут?

101. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
структурні частини системи джерел права:

1) галузь права; 2) нормативно-правова підгалузь; 3) інститут права; 4) комплексна нормативно-правова галузь?

102. Підсистема нормативно-правових приписів, що регулює
певний вид (групу) однорідних суспільних відносин:

1) норма права; 2) інститут права; 3) нормативно-правовий інститут; 4) галузь права.

103. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види нормативно-правових інститутів за кількістю нормативно-
правових приписів:

1) загальні; 2) прості; 3) спеціальні; 4) складні?

104. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види нормативно-правових інститутів за характером врегульова-
них відносин:

1) загальні; 2) процесуальні; 3) спеціальні; 4) матеріальні?

105. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види нормативно-правових інститутів за предметом регулювання:

1) загальні; 2) цивільно-правові; 3) спеціальні; 4) конституційно-правові?

106. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види нормативно-правових галузей за предметом регулювання:

1) загальні; 2) цивільно-правові; 3) спеціальні; 4) кримінально-правові?

107. Підсистема нормативно-правових приписів, що регулю-
ють певну сферу однорідних суспільних відносин специфічним
методом правового регулювання:

1) норма права; 2) інститут права; 3) нормативно-правова галузь; 4) галузь права.

108. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види нормативно-правових галузей за характером врегульованих
відносин:

1) загальні; 2) процесуальні; 3) спеціальні; 4) матеріальні?

109. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
види нормативно-правових галузей за кількістю інститутів:

1) загальні; 2) прості; 3) спеціальні; 4) складні.

110. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ос-
новні джерела права України:

1) протест прокурора; 2) правовий звичай; 3) вирок суду; 4) нормативно-правовий договір?

111. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
основні джерела права України:

1) протест прокурора; 2) нормативно-правовий акт; 3) судовий прецедент; 4) правовий звичай?

112. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
основні джерела права України:

1) протест прокурора; 2) Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»; 3) судовий прецедент; 4) нормативно-правова постанова Верховної Ради України?

113. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
основні джерела права України:

1) протест прокурора; 2) Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Сирійської Арабської Республіки про торговельне судноплавство (2003 p.); 3) судовий прецедент; 4) Цивільний кодекс України?

114. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
основні джерела права України:

1) протест прокурора; 2) Кримінальний кодекс України 3) судовий прецедент; 4) Конституція України?

115. Визначте, до якого виду належить такий за характером ре-
гулювання нормативно-правовий припис: «постанова - письмове
рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у яко-
му вирішуються вимоги адміністративного позову»:

1) загальний; 2) індивідуальний; 3) дефінітивний; 4) заохочувальний?

116. Визначте, до якого виду належить такий за характером ре-
гулювання нормативно-правовий припис: «особа може відмовити-
ся від свого майнового права»:

1) загальний; 2) індивідуальний; 3) прямий; 4) заохочувальний?

117. Визначте, до якого виду належить такий за характером ре-
гулювання нормативно-правовий припис: «загальними засадами
цивільного законодавства є ... свобода договору, справедливість,
добросовісність, судовий захист цивільного права та інтересу...»:

1) загальний; 2) індивідуальний; 3) декларативний; 4) заохочувальний?

118. Визначте, до якого виду належить такий за характером ре-
гулювання нормативно-правовий припис: «цей кодекс набирає
чинності 1 січня 2005 року, але не раніше набрання чинності Ад-
міністративним процесуальним кодексом України»:

1) загальний; 2) індивідуальний; 3) оперативний; 4) заохочувальний?

119. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
форми викладу норм права у статях за повнотою викладу:

1) абстрактна; 2) пряма; 3) проста; 4) посилкова?

120. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
форми викладу норм права у статтях за рівнем узагальнення:

1) нормативна; 2) посилкова; 3) абстрактна; 4) пряма?

121. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
форми викладу форм права в статтях за повнотою викладу:

1) регулятивна; 2) бланкетна; 3) посилкова; 4) проста?

122. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
форми викладу норм права у статтях за рівнем узагальнення:

1) абстрактна; 2) складна; 3) казуїстична; 4) пряма?

123. Джерелом права є:

1) юридичний факт; 2) правовий звичай; 3) традиція; 4) мораль.

124. Джерелом права є:

1) юридичний факт; 2) нормативно-правовий акт; 3) традиція; 4) мораль.

125. Джерелом права є:

1) юридичний факт; 2) нормативно-правовий договір; 3) традиція; 4) мораль.

126. Джерелом права є:

1) юридичний факт; 2) нормативно-правовий прецедент;

3) традиція; 4) мораль.

127. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) міжнародний договір;

4) релігія.

128. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) колективний договір; 4) релігія.

129. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) закон України; 4) релігія.

130. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю»; 4) релігія.

131. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів»; 4) релігія.

132. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок заміни особи, яка проводить діяльність з управління активами пенсійного фонду»; 4) релігія.

133. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) Конституція України; 3) релігія.

134. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) Цивільний кодекс України; 3) релігія.

135. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) Кримінальний кодекс України; 3) релігія.

136. Джерелом права в Україні є:

1) правомірна поведінка; 2) мораль; 3) Кримінально-процесуальний кодекс України; 3) релігія.

137. Властивість джерела права, яка характеризує формальну обо-
в'язковість одного джерела права щодо до іншого і визначається част-
кою владних повноважень правотворчого суб'єкта:

1) норма права; 2) зміст права; 3) юридична сила; 4) юридична техніка.

138. Структурна частина тексту певного джерела права, що є
словесно-документальною формою вираження норми права та но-
рмативно-правового припису:

1) норма права; 2) юридична термінологія; 3) стаття; 4) правовий звичай.

ТЕМА 12. СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

Програмні питання

❖ Система нормативно-правових актів: поняття, елементи, ознаки.

Закон: поняття, ознаки, види. Закони України.

Система законодавства: поняття, структура.

Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки, види. Підзаконні акти України.

Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі та щодо кола осіб.

Поняття, значення та способи систематизації нормативно-правових актів.

Проблеми та тенденції розвитку системи нормативно-правових актів України.

Творчі та теоретико-практичні завдання

Чим викликана неоднозначність у трактуванні системи нормативно-правових актів? Охарактеризуйте систему нормативно-правових актів за основними ознаками.

Чому, на вашу думку, систему законодавства часто трактують як сукупність нормативно-правових актів? Чим викликано розширення змісту цього поняття у юридичній науці? Дайте загальнотеоретичну характеристику системі законодавства.

Як співвідносяться поняття «система права», «система нормативно-правових актів», «система законодавства», «система джерел права»? Чи таке багатоманіття понять, на вашу думку, не створює певних труднощів для юридичної практики? Наскільки відповідає сучасним реаліям та є необхідним поняття «система законодавства».

Визначте роль закону у правовій системі, заснованій на принципі верховенства права. Чи є можливим його пріоритетне значення в такій системі? Дайте характеристику закону за основними ознаками та видами.

Наскільки необхідним у сучасних правових системах світу с основний закон Конституція? Розкрийте зміст поняття «Конституція» (як основний закон держави). Визначте причини відсутності Конституції як основного закону у відповідних державах світу.

Яким шляхом розвивається європейська практика у напряму створення основного закону - Конституції?

Визначте частку підзаконних актів, що не є загрозливою для пріоритетності закону у системі нормативно-правових актів? Охарактеризуйте підзаконні нормативно-правові акти за їх основними ознаками та видами.

Визначте ієрархію підзаконних актів та їх співвідношення із законами у системі нормативно-правових актів України. Чи завжди юридична сила нормативно-правових актів дозволяє забезпечити їх ієрархію?

Розкрийте зміст поняття «чинність нормативно-правових актів» та визначте межі (параметри) їх дії. Визначте допустиму частку нормативно-правових приписів «переживаючої» та «зворотної» дії у системі нормативно-правових актів України. Назвіть кодекси України, в яких допускається така дія. Чи є у них відмінності між приписами щодо переживаючої та зворотної дії?

Закон України «Про міжнародні договори України» передбачає, що в разі розбіжностей між чинним законодавчим актом України та міжнародним договором застосовується правило міжнародного договору. Чи втрачає при цьому чинність законодавчий припис, якщо він не відповідає міжнародному договору?

Охарактеризуйте основні способи систематизації нормативно-правових актів. Чи можливе застосування такого способу систематизації як консолідація в Україні? В яких державах цей спосіб систематизації є найбільш поширеним?

Який спосіб систематизації нормативно-правових приписів в Україні є найбільш витребуваним і чому? Які причини відсутності ефективної єдиної автоматизованої системи обліку нормативно-правових актів та інших джерел права в Україні? Визначте основні шляхи їх подолання.

Визначте основні проблеми становлення системи нормативно-правових актів в Україні та її співвідношення із системою джерел права України. Назвіть найбільш поширені причини деформацій цієї системи та тенденції її розвитку.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради У країни.-1996.-№ ЗО.-Ст. 141.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України - 1997.- № 24- Ст. 170.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України - 1999.- № 20-21.- Ст. 41.

Кодекс адміністративного судочинства України - К., 2005.

Цивільний кодекс України.- К., 2004.

Кримінальний кодекс України - К., 2001

7. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднен-
ня нормативно-правових актів та набрання ними чинності» // Офіційний
вісник України.- 1997 - Число 24.

Б. Спеціальна література

АбасовА, С. Пространство. Время. Познание-Баку, 1986.

Бахрах Д. Н. Действие норм права во времени: теория, законодательство, судебная практика.- М., 2004.

Бєлкін Д. Конституція України - закон прямої дії // Право України.- 1997.-№ 1.

Бобровник С. В. Систематизація законодавства // Юридична енциклопедія.- К., 2003.- Т. 5.

Бобровник СВ., Богініч О. Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку.- К., 1994.

Бобылев А. И. Современное толкование системы права и системы законодательства // Государство и право.- 1995.- № 2.

Законодавство: проблеми ефективносте.- К., 1995.

Игнатьева М. Н. Система законодательства: теоретико-правовой анализ.- Якутск, 2001.

Капустина М. А. Действие юридических норм во времени-СПб.,2001.

Керимов А. Д. Закон во Франции: от принятия до промульгации // Государство и право.- 1997 - № 7.

Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право Украхни.- 2000.- № 2.

Конституция, закон, подзаконный акт.- М., 1994.

Котюк І., Котюк О. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів // Право України - 2000.- № 8.

Лисенкова О. Законодавство України: необхідне нормативне визначення поняття // Право України - 1999 - № 11.

Литягин Н. Н. Ревизия и систематизация законодательства // Государство и право - 2003.- № 4.

Марченко, М. Н. Источники права.- М., 2005.

Медведев А. М. Правовое регулирование действия закона во времени // Государство и право.- 1995.- № 3.

Михайлов О. В. Систематизация нормативно-правовых актов как способ их совершенствования.- М., 2003.

Мурашин Л. О. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України - 2000 - № 9.

Опришко В. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України // Право України.- 1999.- № 12.

Пархоменко Н. М. Звід законів // Юридична енциклопедія.- К., 1999.-Т. 2.

Лоленина С. В., Сильченко И. В. Научные основы типологизации нормативно-правовых актов.- М., 1987.- Гл. 2, 3.

Сильченко Н. В. Закон: проблемы этимологии, социологии и логики.- Минск, 1993.

Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення.- К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2003.

25. Тихомиров Ю. А. Действие закона.- М., 1992.

Тихомиров Ю. А., Талапина Э. В. О кодификации и кодексах // Журнал российского права.- 2003- № 3.

Чернобель Г. Г. Закон и подзаконный акт // Закон: создание и толкование- М., 1998.

Шебанов А. Ф. Система отраслей законодательства: основные построения // Правоведение.- 1976 - № 4.

Шмельова Г. Г. Кодифікація і особливості її здійснення в законотворчому процесі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні-Львів, 1996.

Шмельова Г. Г. Концепція закону: загальнотеоретичний аспект // Право України.- 1992-№ 1.

Яценко В. Н. Закон и подзаконный нормативно-правовой акт: соотношение понятий // Журнал российского права - 2003.- № 2.

33. Sources of Law. Comparative Empirical Study - London.- 1991.

Юридичний словник

Система нормативно-правових актів - це належним чином згрупований комплекс нормативно-правових приписів, що містяться у нормативно-правових актах.

Система законодавства - це належним чином згрупований комплекс нормативно-правових приписів, що містяться у законах.

Закон - це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку та має вищу юридичну силу.

Конституція - це закон, що має найвищу юридичну силу та визначає правові основи взаємодії особи, суспільства та держави.

Підзаконні нормативно-правові акти - це нормативно-правові акти компетентних суб'єктів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Пряма дія нормативно-правових актів - це дія нормативно-правових актів на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, а також на ті, що виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати після набрання ним чинності.

Зворотна дія нормативно-правових актів - це дія нормативно-правового акта на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, але з моменту виникнення цих відносин.

Переживаюча дія нормативно-правових актів - це дія нормативно-правового акта на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, а на відносини, які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати може поширюватися дія попереднього нормативно-правового акта.

Систематизація нормативно-правових актів - це правотвор-ча діяльність зі зведення нормативно-правових приписів у єдину систему.

Облік нормативно-правових актів - це спосіб систематизації, який полягає у збиранні, зберіганні, підтриманні у контрольному стані нормативно-правових актів, а також створенні пошукової системи, яка необхідна для знаходження нормативно-правових приписів.

Інкорпорація - це спосіб систематизації, який полягає в об'єднанні нормативно-правових приписів за певним критерієм в єдиному збірнику, без зміни змісту.

Консолідація - це спосіб систематизації, який полягає в об'єднанні нормативно-правових приписів, що регулюють одну і ту саму сферу суспільних відносин в єдиний звідний акт без зміни змісту.

Кодифікація - це спосіб систематизації, який полягає у змістовній переробці нормативно-правових приписів, пов'язаних спільним предметом регулювання та об'єднанні їх в єдиному акті.

ОЗНАКИ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
▼	▼		▼
Нормативно-правовий припис	Нормативно-правовий припис т л	г	Нормативно-правовий припис
	Норма правови	тивно-й припис		Норма правови	тивно-йприпис

ЮРИДИЧНА СИЛА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА - це така його властивість, яка породжує юридично обов'язкові наслідки, залежить від компетенції правотворчого суб'єкта і визначає формальне співвідношення одного акта до іншого

ОЗНАКИ ЗАКОНУ

приймається органом законодавчої влади; приймається народом;

регулює найважливіші суспільні відносини; приймається в особливому порядку; має вищу юридичну силу

ВИДИ ЗАКОНІВ

За юридичною силою: - конституція; - конституційні закони; - органічні закони; - звичайні закони			За часом функціонування: - постійні; - тимчасові


			За юридичною формою вираження: - конституція; - кодекс; основи законодавства; - закон
За предметом галузевого регулювання: - конституційні; - цивільні; - адміністративні; - кримінальні; - фінансові: - цивільно-процесуальні

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

Конституція України

Конституційні закони України: Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 р. № 2222-ІУ

Звичайні закони:

про міжнародні договори України;

про місцеві державні адміністрації;

про місцеве самоврядування в Україні;

про судоустрій України;

про громадянство України;

про адвокатуру;

про прокуратуру;

про освіту;

про вибори Президента України;

про Конституційний Суд України;

інші

Кодекси України:

цивільний;

сімейний;

земельний;

митний;

кримінальний;

про адміністративні правопорушення;

бюджетний;

цивільно-процесуальний;

адміністративного судочинства;

кримінально-процесуальний;

кримінально-виконавчий;

інші

Основи законодавства України:

про охорону здоров'я;

про культуру;

про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ОЗНАКИ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

приймається компетентним органом; видається на підставі закону; видається відповідно до закону; видається для виконання закону; містить норму чи принципи права; є загальнобов'язковим для адресатів; конкретизує припису закону;

має письмову та юридичну зовнішню форми вираження; має юридичну силу

ОСНОВНІ ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ УКРАЇНИ

постанови Верховної Ради України; укази та розпорядження Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, постанови, розпорядження, рішення міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів; постанови Верховної Ради АРК;

постанови, рішення та розпорядження Ради міністрів АРК; розпорядження голів місцевих державних адміністрацій; рішення місцевих рад;

рішення виконавчих комітетів, акти інших виконавчих органів місцевих рад;

розпорядження сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної в місті, обласної ради;

накази та розпорядження керівників підприємств та організацій; інші підзаконні нормативно-правові акти України є підсистемою системи нормативно-правових актів;

первинним елементом є нормативно-правовий припис, що міститься в законодавчих актах;

має галузеву, ієрархічну структуру;

має суб'єктивний характер;

критерієм групування приписів є предмет і метод правового регулювання

ПОРЯДОК НАБРАННЯ ЧИННОСТІ (ВСТУПУ В ЮРИДИЧНУ СИЛУ) НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ УКРАЇНИ

Загальне процесуальне правило: у разі виникнення в тексті нормативно-правового акту слів чи словосполучень на кшталт «з моменту», «з часу», «через», «після» тощо чинність нормативно-правових актів починається з дня, наступного за днем настання обумовленої дати (обставини)

з моменту прийняття; з моменту підписання; з моменту опублікування;

з моменту отримання адресатами (акти, що не підлягають опублікуванню);

з дати, зазначеної в самому акті;

після спливу певного строку, зазначеного в нормативно-правовому акті;

після спливу певного строку з моменту опублікування;

з моменту реєстрації або після спливу певного строку з моменту реєстрації;

у зв'язку з виникненням певних обставин (настанням відкладальної умови);

поетапно

ОФІЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ОПУБЛІКУВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ

АКТІВ УКРАЇНИ

Журнал «Відомості Верховної Ради України»
	Журнал «Офіційний вісник України»

Газета «Голос України»

Офіційний

вісник Президента України

конституція України набула чинності з моменту її прийняття;

закон України набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування;

закон, прийнятий на всеукраїнському референдумі - з моменту його опублікування;

постанова Верховної Ради України - через 10 днів з дня її офіційного оприлюднення, якщо інше не вказано в самій постанові, але не раніше дня її опублікування;

указ Президента України - через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не вказано в самому указі, але не раніше дня його опублікування;

постанова Кабінету Міністрів України - з моменту її прийняття, якщо більш пізня дата не вказана всамій постанові;

постанова Кабінету Міністрів України, що визначає права та обов'язки людини,- не раніше дня її опублікування;

накази та інші акти центральних органів виконавчої влади, що мають міжвідомчий характер або визначають права людини,- через 10 днів після їх реєстрації в Міністерстві юстиції України, якщо більш пізня дата не вказана в самому акті;

інші акти центральних органів виконавчої влади - з моменту їх прийняття, якщо більш пізня дата не вказана в самому акті;

розпорядження голів районних, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, накази керівників структурних підрозділів цих адміністрацій -з моменту реєстрації у відповідному органі юстиції України;

якщо ці розпорядження мають загальний характер або визначають права людини - з моменту оприлюднення;

рішення місцевих рад - з дня їх офіційного оприлюднення;

рішення виконавчих комітетів місцевих рад, розпорядження сільських селищних, міських голів - з моменту їх прийняття;

накази (розпорядження) керівників підприємств, установ та організацій -з моменту їх прийняття

ПОРЯДОК НАБРАННЯ ЧИННОСТІ* НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ УКРАЇНИ Загальне правило: офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після їх включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів із зазначенням присвоєного реєстраційного коду

ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

у разі незаконності нормативно-правового акта (як превентивний досу-довий захід) - до вирішення питання органом цивільного чи господарського правосуддя про їх зміну чи припинення чиннності; наявність виняткових обставин (запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану);

з мотивів неконституційності - до вирішення питання органом конституційного правосуддя;

якщо застосовуються додаткові заходи щодо вдосконалення регулювання суспільних відносин

ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

зупинення чиннності нормативно-правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за протестом прокурора (у разі їх незаконності);

зупинення чинності рішення сільської, селищної, міської ради сільським, селищним, міським головою;

зупинення чинності рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради сільським, селищним, міським головою, головою районної в місті ради (у разі його незгоди з рішенням); зупинення чинності певних нормативно-правових актів чи їх окремих підрозділів у разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану (з мотивів обмеження окремих прав і свобод людини, розширення кола повноважень відповідних органів влади тощо);

зупинення дії актів Кабінету Міністрів України Президентом України (з мотивів їх неконституційності) з одночасним зверненням до КСУ; зупинення дії законів України повністю або частково законом України про державний бюджет України на відповідний фінансовий рік (з мотивів збалансування доходної та видаткової частин бюджету, усунення суперечностей між нормативно-правовими актами, стимулювання інвестиційної діяльності тощо)

прийняття нового нормативно-правового акта з того самого питання (з прямою вказівкою в новому акті про припинення чинності «старого» нормативно-правового акта чи без неї);

зміна обставин, з приводу яких приймався нормативно-правовий акт; закінчення строку, на який приймався нормативно-правовий акт; припинення суспільних відносин, на регулювання яких був розрахований нормативно-правовий акт;

скасування акта органом, який його прийняв, чи органом вищого рівня; скасування акта в судовому порядку (визнання його неконституційним або незаконним);

настання(виникнення)певних юридичних фактів

ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

прийняття нового нормативно-правового акта, яким припинено чинність «старого» («старих») нормативно-правового акта (ЦК України 2003 р. припинив дію ЦК УРСР 1963 р.);

закінчення строку дії нормативно-правового акта (Закон України «Про Державний бюдет України на 2006 рік» припинив свою дію з 1 січня 2007 р.);

зміна обставин, з приводу яких приймався нормативно-правовий акт (Закон України «Про ліквідацію наслідків повені на Закарпатті»);

припинення суспільних відносин, на регулювання яких був розрахований нормативно-правовий акт (припинення обігу купонів споживача, запроваджених з метою захисту споживчого ринку України в період лібералізації цін і тарифів у 1992 році);

настання (виникнення) юридичних фактів (Закон України 1998 р. «Про внесення змін до Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»» діє до прийняття рішення ВРУ про повне погашення заборгованості з виплати пенсій, що здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України), скасування нормативно-правового акта органом, який його прийняв (Указ Президента України від 14.09.2005 р. № 1271 «Про скасування Указу Президента України від 19 липня 2005 року № 1110», згідно з яким скасовано Указ «Про впорядкування виготовлення в Україні бланків державних цінних паперів та документів суворого обліку з високим ступенем захисту»); скасування нормативно-правового акта органом вищого рівня (скасування місцевою радою рішення свого ж виконавчого комітету; скасування Президентом України або головою обласної держадміністрації розпорядження голови районної держадміністрації; скасування Президентом України актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим); визнання акта (його окремих положень) Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим згідно з рішенням Конституційним Судом України неконституційним;

визнання актів (їх окремих положень) органів державної влади (крім вищезгаданих органів), органів місцевого самоврядування згідно з рішеннями судів загальної юрисдикції (відповідно до підсудності) незаконними

	НАПРЯМ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
				і	г
Пряма дія		Зворотна дія	Переживаюча дія
	ПРЯМА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА
- акт діє на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності (Цивільний кодекс України, згідно з пунктом 5 його Прикінцевих та перехідних положень, застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності)		- акт діє на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати після набрання ним чинності (щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виниклим або продовжують існувати після набрання ним чинності)

СХЕМА ПРЯМОЇ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА:

і*-

(дата набрання чинності новим ^ нормативно-правовим актом)

«старі» відносини

«нові» відносини

ЗВОРОТНА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА Загальне правило: нормативно-правові акти зворотної дії не мають

ВИНЯТКИ:

- нормативно-правовий акт, що скасовує або пом'якшує відповідальність (стаття 5 Кримінального кодексу України: закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі)

- в нормативно-правовому акті міститься вказівка на можливість застосування зворотної сили, але при цьому правове положення суб'єктів правовідносин погіршуватися не може

ЗВОРОТНА ДІЯ - це дія нормативно-правового акта на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, але з моменту виникнення цих відносин

СХЕМА ЗВОРОТНОЇ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА:

. (дата набрання чинності новим нормативно-правовим актом)

«старі» відносини

ПЕРЕЖИВАЮЧА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

Можлива лише за умови, якщо новий нормативно-правовий акт дозволяє дію «старого» акта на певний час

Дія нового нормативно-правового акта на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності

Дія «старого» нормативно-правового акта на правовідносини, що виникли до набрання чинності новим актом та продовжують існувати (згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше)

СХЕМА ПЕРЕЖИВАЮЧОЇ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА: дія старого нормативно-правового ^(дата набрання чинності новим

акта

нормативно-правовим актом)

-н—*—^

«старі» відносини

нові відносини нові відносини

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ПРОСТОРІ Обмежується територією держави та державним суверенітетом

У межах території держави (земельний, водний, повітряний простір у межах державного кордону: надра, територіальні води, континентальний шельф)

За межами географічної території держави (територія дипломатичних установ, військових підрозділів, дислокованих за межами держави; цивільні літаки -у відкритому повітряному просторі; цивільні судна -у відкритому водному просторі; військові літаки -у відкритому повітряному просторі, повітряному просторі та аеропортах іноземних держав; військові кораблі - у відкритому водному просторі, територіальних водах та портах іноземних держав; космічні об'єкти, трубопроводи та інші об'єкти, що розміщено у відкритому космічному або водному просторі)

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА У ПРОСТОРІ

лг ■ ^

Поширює дію на територію всієї

держави (Конституція України, Цивільний кодекс України)

Поширює дію на частину території

держави, у межах повноважень органу,

який видав акт (рішення місцевих рад, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій)

Поширює дію в межах, спеціально встановлених нормативно-правовим актом (Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»

	ПРИНЦИП ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОСТІ - визначає порядок, згідно з яким нормативно-правовий акт не поширює свою дію на той чи інший простір
Не поширює дію на іноземні держави, дипломатичні представництва іноземних держав	Не поширює дію на військові підрозділи, літаки, кораблі іноземних держав	Не поширює дію на космічні та інші об'єкти іноземних держав

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ПРОСТОРІ

Загальне правило

Нормативно-правовий акт діє на тій території, на яку поширює свої повноважень правотворчий орган, який цей акт прийняв

Виняток з загального правила

Нормативно-правовий акт однієї держави може діяти на території іншої держави, якщо міжнародний договір між цими державами дозволяє таку дію, а законодавство держави не заперечує такої дії

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО ПЕВНОГО КОЛА

СУБ'ЄКТІВ

Щодо фізичних осіб:

- громадян;

- осіб з подвійним громадянством;

- іноземців;

- осіб без громадянства

Щодо юридичних осіб:

- держави;

- органів держави;

- іноземної держави;

- міжнародних організацій;

- спільних підприємств;

- юридичних осіб приватного права;

- іноземних юридичних осіб публічного права

ЗАГАЛЬНЕ ПРАВИЛО ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА ЩОДО ПЕВНОГО КОЛА СУБ'ЄКТІВ

Нормативно-правовий акт діє щодо осіб, які перебувають на території його дії та є суб'єктами відносин, на які поширюється його дія

МЕЖІ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО ПЕВНОГО КОЛА

СУБ'ЄКТІВ

Територія держави

Правовий статус особи

ПРИНЦИП ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОСТІ

Визначає порядок, згідно з яким нормативно-правові акти не поширюють дію на певне коло суб'єктів

Особи, які наділені дипломатичним імунітетом (повним, обмеженим)

Особи, які наділені імунітетом у межах виконання службових повноважень

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО ДІЮТЬ НА ПЕВНЕ КОЛО СУБ'ЄКТІВ

Акти загальної дії:

поширюють чинність на все населення країни (Конституція України, закон про податок з доходів фізичних осіб)

Акти спеціальної дії:

- поширюють чинність на певну категорію осіб (пенсіонери, військовослужбовці, жертви політичних репресій)

Акти виключної дії: поширюють чинність на певне коло суб'єктів за їх належністю до громадянства (закони України про вибори органів влади, органів місцевого самоврядування, військову службу діють щодо її громадян; закон про правовий статус іноземців - щодо іноземних громадян)

усунення недоліків у системі джерел права (подолання розбіжностей в актах, усунення їх множинності, дублювання);

узгодження нормативно-правових приписів з метою утворення єдиної системи джерел права;

підвищення ефективності правозастосування, реалізації прав; подолання відставання нової системи джерел права від динамічного розвитку суспільних відносин

ВИДИ ОБЛІКУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Журнальний

Картковий

Реєстровий

Автоматизований

ВИДИ ІНКОРПОРАЦІЇ

За обсягом:

загальна;

галузева;

міжгалузева;

спеціальна

За суб'єктами здійснення:

правотворчого суб'єкта;

спеціально уповноваженого суб'єкта;

інших суб'єктів за їх ініціативою

За	За способом
юридичною	упорядку-
значущістю:	вання:
- офіційна;	- предметна;
- офіціозна;	- хроноло-
- неофіційна	гічна

ІНКОРПОРАЦІЯ ЗА ЮРИДИЧНОЮ ЗНАЧУЩІСТЮ

Офіційна: підготовка та видання збірників правотвор-чим суб'єктом або затвердження збірника, підготовленого органом, якому це було доручено (Відомості Верховної Ради України)

Офіціозна: підготовка та видання збірників за дорученням правотворчого органу без його затвердження (Офіційний вісник України, Зібрання діючих міжнародних договорів України)

Неофіційна: підготовка та видання збірників суб'єктами за власною ініціативою без спеціального доручення та контролю правотворчого суб'єкта

	ІНКОРПОРАЦІЯ ЗА СПОСОБОМ УПОРЯДКУВАННЯ
Предметна (за галузевою належністю)		Хронологічна (за часом видання)

	ВИДИ ІНКОРПОРАТИВНИХ АКТІВ
Бюлетень		Звід
	Збірник
Відомості		Вісник

ОЗНАКИ КОДИФІКАЦІЇ

здійснюється спеціально уповноваженим правотворчим суб'єктом; завжди є офіційною;

охоплює галузеві відносинии або відносини інститутів у межах галузі охоплює велику сферу відносин;

спрямована на переопрацювання змісту нормативно-правових приписів у межах галузевого звідного акта;

в кодифікованому акті фіксуються найбільш важливі, принципові норми права;

спрямована на створення більш стійких, стабільних приписів; кодифікований акт є значним за обсягом і складним за структурою

ВИДИ КОДИФІКАЦІЇ (ЗА ОБСЯГОМ)

Загальна;

охоплює всі або значну частину нормативно-правових галузей, змінює великий обсяг нормативно-правових приписів, а її результатом є звідний кодифікований акт (Основи законодавства України про охорону здоров'я)

Міжгалузева (комплексна): - охоплює нормативно-правові приписи декількох нормативно-правових галузей, що регулюють об'ємні сфери однорідних суспільних відносин або комплексної нормативно-правової галузі (Кодекс торговельного мореплавства України, ГКУ)

Галузева:

- охоплює нормативно-правові приписи окремих нормативно-правових галузей (ЦКУ, ЦПКУ, ККУ, КПКУ)

Спеціальна:

- охоплює нормативно-правові приписи окремих нормативно-правових інститутів (Бюджетний кодекс України, Водний кодекс України)

основи законодавства (містять найбільш загальні, принципові приписи відповідних галузі, інститутів);

кодекси (містять приписи найбільш детального та всеохоплюючого регулювання в межах галузі, інституту);

статути (містять нормативно-правові приписи, що регулюють діяльність окремих органів, підприємств, установ, організацій в тій чи іншій сфері суспільних відносин);

положення (містять нормативно-правові приписи, що визначають правовий статус окремих органів, установ, їх груп або структурних підрозділів); регламенти (містять нормативно-правові приписи, що визначають правовий статус певного органу (установи) та процедуру його (її) діяльності); правила (містять нормативно-правові приписи, що визначають порядок діяльності певних органів, установ, організацій)

КОНСОЛІДАЦІЯ

(напр., Кодекс доріг громадського користування (Франція), Консолідований акт про охорону природи (Англія)

Об'єднання (за предметом) нормативно-правових приписів в єдиним звідним актом		Без зміни змісту

ОЗНАКИ КОНСОЛІДАЦІЇ

нормативно-правові приписи об'єднуються за предметом регулювання;

об'єднання приписів відбувається в єдиному звідному акті; систематизація здійснюється без зміни нормативно-правових приписів, що зафіксовані в чинних джерелахправа; містить частково ознаки як інкопорації, так і кодифікації; нормативно-правові приписи, що використовуються з чинної системи джерел права, розташовуються в певній послідовності в межах загальної структури майбутнього акта;

здійснюється зовнішнє опрацювання та редакційне правлення (коригування) нормативно-правових приписів для досягнення єдиного стилю;

використовується уніфікована термінологія;

усувається дублювання, суперечності в нормативно-правових приписах, замінюється застаріла термінологія

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ

АКТІВ УКРАЇНИ

збільшення кількості нормативно-правових актів; виникнення значної кількості суперечливих і конкуруючих нормативно-правових приписів, наявність прогалин у законодавстві;

зростання частки дублювань нормативно-правових приписів, їх розбіжностей;

зацентралізованість системи нормативно-правових актів; наявність численних змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, що знижує ефективність правового регулювання, авторитетність нормативно-правових актів;

невідповідність усього нормативно-правового масиву Конституції України;

невідповідність значної частини нормативно-правових актів України міжнародним стандартам;

відсутність ефективного механізму реалізації нормативно-правових актів та належного контролю за їх виконанням

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

УКРАЇНИ

інтенсифікація законотворення; підвищення соціальної значущості закону; поява нових нормативно-правових галузей; поява комплексних галузей;

необхідність уніфікації нормативно-правових приписів у межах системи нормативно-правових актів та джерел права в цілому; потреба в створенні нормативно-правового акта, який би охоплював питання системи нормативно-правових актів в цілому; створення автоматизованих (комп'ютерних) способів систематизації нормативно-правових приписів;

ліквідація деформацій у системі нормативно-правових актів України

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Належним чином згрупований комплекс нормативно-пра-
вових приписів, що містяться у нормативно-правових актах:

1) система права; 2) правова система; 3) система нормативно-правових актів; 4) джерела права.

2. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
системи нормативно-правових актів:

1) є системою правил-тлумачення; 2) є підсистемою системи джерел права; 3) первинним її елементом є індивідуальний припис; 4) первинним її елементом є нормативно-правовий припис?

3. У відповідях під якими номерами правильно названо струк-
турні частини системи нормативно-правових актів:

1) група індивідуальних приписів; 2) нормативно-правовий інститут; 3) нормативно-правова галузь; 4) юридичний факт?

4. У відповідях під якими номерами правильно названо еле-
менти системи нормативно-правових актів:

1) правило-роз'яснення; 2) індивідуальний припис; 3) нормативно-правовий припис; 4) юридичний факт?

5. Нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або
самого народу, який регулює найважливіші суспільні відносини,
приймається в особливому порядку і має вищу юридичну силу:

1) підзаконний нормативно-правовий акт; 2) закон; 3) акт застосування права; 4) правотлумачний акт.

6. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
закону:

1) містить індивідуальний припис; 2) приймається органами законодавчої влади; 3) містить правила-роз'яснення; 4) приймається народом?

7. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
закону:

1) містить індивідуальний припис; 2) регулює найважливіші суспільні відносини 3) містить правила-роз'яснення; 4) приймається органами законодавчої влади?

8. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
закону:

1) містить індивідуальний припис; 2) має особливий порядок прийняття; 3) містить правила-роз'яснення; 4) має вищу юридичну силу?

9. У відповідях під якими номерами правильно названо ознаки
закону:

1) містить індивідуальний припис; 2) приймається народом;

3) містить правила-роз'яснення; 4) має особливий порядок прийняття.

10. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки закону:

1) містить індивідуальний припис; 2) має вищу юридичну силу; 3) містить правила-роз'яснення; 4) має особливий порядок прийняття?

11. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів за юридичною силою:

1) постанова законодавчого органу; 2) рішення органів місцевого самоврядування; 3) конституція; 4) звичайні закони?

12. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів за юридичною силою:

1) постанова законодавчого органу; 2) рішення органів місцевого самоврядування; 3) конституційні закони; 4) органічні закони?

13. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів за способом законотворення:

1) оголошення у пресі; 2) на сесії ради; 3) шляхом референдуму; 4) через законотворчу процедуру?

14. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів за часом функціонування:

1) постійні; 2) декларативні; 3) тимчасові; 4) дефінітивні?

15. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів за галузевою належністю:

1) матеріальні закони; 2) конституційно-правові; 3) цивільно-правові; 4) економічні?

16. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів за галузевою належністю:

1) матеріальні; 2) кримінальні; 3) адміністративні; 4) економічні?

17. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів за юридичною формою вираження:

1) рішення міської ради; 2) розпорядження сільського голови; 3) Кодекс; 4) Конституція?

18. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів України за юридичною силою:

1) Конституція України; 2) постанова Кабінету Міністрів України; 3) конституційні закони; 4) Указ Президента України?

19. У відповідях під якими номерами правильно названо види
законів України за юридичною силою:

1) Конституція України; 2) постанова Кабінету Міністрів України; 3) звичайні закони; 4) Указ Президента України?

20. Нормативно-правові акти компетентних суб'єктів, що ви-
даються на підставі закону, відповідно до закону і для його вико-
нання:

1) підзаконний нормативно-правовий акт; 2) закон; 3) акт застосування права; 4) правотлумачний акт.

21. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки підзаконних нормативно-правових актів:

1) містить індивідуальний припис; 2) приймається компетентним суб'єктом; 3) містить правило-роз'яснення; 4) видається на підставі закону?

22. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки підзаконних нормативно-правових актів:

1) містить індивідуальний припис; 2) містить норму права; 3) містить правило-роз'яснення; 4) видається відповідно до закону?

23. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки підзаконних нормативно-правових актів:

1) містить індивідуальний припис; 2) є загальнообов'язковим для адресатів; 3) містить правило-роз'яснення; 4) видається для виконання закону?

24. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки підзаконних нормативно-правових актів:

1) містить індивідуальний припис; 2) має юридичну форму вираження; 3) містить правило-роз'яснення; 4) конкретизує приписи закону?

25. У відповідях під якими номерами правильно названо озна-
ки підзаконних нормативно-правових актів:

1) містить індивідуальний припис; 2) має письмову форму вираження; 3) містить правило-роз'яснення; 4) має юридичну силу?

26. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів за сферою дії:

1) індивідуальні акти; 2) загальні нормативно-правові акти; 3) спеціальні нормативно-правові акти; 4) локальні нормативно-правові акти?

27. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів за юридичною формою:

1) договір; 2) постанова; 3) звичай; 4) указ?

28. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів за юридичною формою:

1) договір; 2) наказ; 3) звичай; 4) рішення?

29. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів за юридичною формою:

1) договір; 2) розпорядження; 3) звичай; 4) указ?

30. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів за часом:

1) загальні; 2) постійні; 3) спеціальні; 4) тимчасові?

31. У відповідях під якими номерами правильно названо види
підзаконних нормативно-правових актів України:

1) вирок суду; 2) рішення обласної ради; 3) розпорядження сільського голови; 4) договір купівлі-продажу?

32. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів України

1) договір купівлі-продажу; 2) розпорядження голови районної державної адміністрації; 3) постанова Кабінету Міністрів України; 4) нормативно-правовий договір?

33. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів України:

1) нормативно-правовий договір; 2) розпорядження голови обласної державної адміністрації; 3) закон; 4) Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»?

34. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів України:

1) рішення міської ради; 2) договір поставки продукції; 3) положення Міністерства освіти і науки України; 4) Указ Президента України «Про нагородження хрестом «За мужність»?

35. У відповідях під якими номерами правильно вказано види
підзаконних нормативно-правових актів України:

1) закон; 2) постанова Верховної Ради України; 3) правовий звичай; 4) рішення міської ради?

36. Належним чином згрупований комплекс нормативно-
правових приписів, що містяться у законах:

1) система права; 2) правова система; 3) система законодавства; 4) джерела права.

37. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки
системи законодавства:

1) є системою правил-роз'яснення; 2) є підсистемою системи нормативно-правових актів; 3) є системою індивідуальних приписів; 4) має суб'єктивний характер?

38. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки
системи законодавства:

1) є системою правил-роз'яснення; 2) первинним елементом є нормативно-правовий припис, об'єктивований у законах; 3) є системою індивідуальних приписів; 4) критеріями згрупування нормативно-правових приписів є предмет і метод правового регулювання?

39. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
структурні частини системи законодавства:

1) правило-роз'яснення; 2) інститут законодавства; 3) індивідуальний припис; 4) галузь законодавства?

40. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ос-
новні межі дії нормативно-правового акта:

1) конституція; 2) час; 3) закон; 4) простір?

41. У відповідях під якими номерами правильно зазначено ос-
новні межі дії нормативно-правового акта:

1) конституція; 2) коло суб'єктів (осіб); 3) закон; 4) предмет правового регулювання?

42. У відповідях під якими номерами правильно зазначено па-
раметри дії нормативно-правового акта у часі:

1) набрання чинності; 2) систематизація; 3) зупинення чинності; 4) преюдиція?

43. У відповідях під якими номерами правильно зазначено па-
раметри дії нормативно-правового акта у часі:

1) напрям дії; 2) систематизація; 3) припинення чинності; 4) преюдиція?

44. У відповідях під якими номерами правильно зазначено на-
прями дії нормативно-правових актів у часі:

1) проста; 2) зворотна; 3) пряма; 4) переживаюча?

45. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
загальні правила щодо визначення моменту набрання чинності
нормативно-правовим актом:

1) з моменту винесення рішення по справі; 2) з моменту прийняття; 3) за збігом строку оскарження; 4) з моменту опублікування?

46. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
загальні правила щодо визначення моменту набрання чинності
нормативно-правовим актом:

1) з моменту винесення рішення по справі; 2) за збігом строку, вказаного у нормативно-правовому акті; 3) за збігом строку оскарження; 4) з моменту отримання адресатом?

47. У відповідях під якими номерами правильно зазначено
загальні правила щодо визначення моменту набрання чинності
нормативно-правовим актом:

1) з моменту винесення рішення по справі; 2) у строк, зазначений у нормативно-правовому акті; 3) за збігом строку оскарження; 4) з моменту підписання?

48. У відповідях під якими номерами правильно зазначено офі-
ційні джерела опублікування:

1) газета «Урядовий кур'єр»; 2) журнал «Віче»; 3) Офіційний вісник України; 4) газета «Високий замок»?

49. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила набрання чинності законами України:

1) з моменту прийняття; 2) з моменту реєстрації у відповідних органах юстиції; 3) з дня офіційного оприлюднення; 4) через 10 днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене законом, але не раніше дня опублікування?

50. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила набрання чинності нормативними указами Президента
України, якщо термін не зазначено в указі:

1) з моменту прийняття; 2) з моменту реєстрації у відповідних органах юстиції; 3) з дня офіційного оприлюднення; 4) через 10 днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено указом, але не раніше дня опублікування?

51. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила набрання чинності нормативними постановами Верховної
Ради України, якщо термін не зазначено у постанові:

1) з моменту прийняття; 2) з моменту реєстрації у відповідних органах юстиції; 3) з дня офіційного оприлюднення; 4) через 10 днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено постановою, але не раніше дня опублікування?

52. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила набрання чинності рішення міської ради, якщо термін не за-
значено у рішенні:

1) з моменту прийняття; 2) з моменту реєстрації у відповідних органах юстиції; 3) з дня офіційного оприлюднення; 4) через 10 днів з дня офіційного оприлюднення?

53. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила набрання чинності нормативного розпорядження сільського
голови, якщо термін не зазначено у розпорядженні:

54. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила набрання чинності нормативним розпорядженням голови
обласної державної адміністрації, якщо інше не зазначено у роз-
порядженні:

1) з моменту прийняття; 2) з моменту реєстрації у відповідних органах юстиції; 3) з дня офіційного оприлюднення; 4) через 10 днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено законом, але не раніше дня опублікування?

55. Визначте момент набрання чинності Законом України, в
якому не зазначено дату набрання чинності, який опубліковано у
газеті «Урядовий кур'єр» 26.11.06 р.:

1) 07.12.06; 2) 26.11.06; 3) 27.11.06; 4) 06.12.2006.

56. Визначте момент набрання чинності нормативним Указом
Президента України від 05.12.2006 р., який опубліковано у газеті
«Урядовий кур'єр» 14.12.2006 р. (строк набрання чинності в Указі
не зазначено)?

1) 25.12.2006; 2) 6.12.2006 ; 3) 16.12.2006; 4) 05.12.2006.

57. Визначте момент набрання чинності Законом України,
в якому зазначено, що він набирає чинності з 18.12.06:

1) 28.12.2006; 2) 19.12.2006; 3) 29.12.2006; 4) 12.12.2006.

58. Визначте момент набрання чинності нормативною постано-
вою Верховної Ради України від 12.12.2006 р., яка опублікована у
газеті «Голос України» 14.12.2006 р. (строк набрання чинності у
постанові не вказано):

1) 25.12.2006; 2) 24.12.2006; 3) 15.12.2006.

59. Визначте момент набрання чинності Законом України, який
прийнято на всеукраїнському референдумі та опубліковано у га-
зеті «Урядовий кур'єр» 22 січня 2007 р.:

1) 01.02.2007; 2) 23.01.2007; 3) 22.01.2007; 4) 31.01.2007.

60. Визначте момент набрання чинності Законом України,
в якому зазначено, що він набирає чинності з 15.01.2007:

1) 15.01.2007; 2) 16.01.2007; 3) 25.01.2007; 4)26.01.2007.

61. Визначте момент набрання чинності нормативним указом
Президента України, в якому зазначено, що він набирає чинності з
15.01.2007:

1) 15.01.2007; 2) 16.01.2007; 3) 25.01.2007; 4) 26.01.2007.

62. Визначте момент набрання чинності нормативним Указом
Президента України, в якому зазначено, що він набирає чинності з
22.01.2007:

1) 22.01.2007; 2) 23.01.2007; 3) 01.02.2007; 4) 02.02.2007.

63. Визначте момент набрання чинності нормативною постано-
вою Верховної Ради України, в якій зазначено, що вона набирає
чинності з 10.01.2007:

1) 10.01.2007; 2) 11.01.2007; 3) 20.01.2007; 4) 21.01.2007.

64. Визначте момент набрання чинності нормативною постано-
вою Верховної Ради України, в якій зазначено, що вона набирає
чинності з 11.01.2007:

1) 12.01.2007; 2) 11.01.2007; 3) 20.01.2007; 4) 21.01.2007.

65. Визначте момент набрання чинності нормативною постано-
вою Кабінету Міністрів України, що прийнято 11.01.2007 р. (дату набрання чинності у постанові не вказано):

1) 21.01.2007; 2) 12.01.2007; 3) 11.01.2007; 4) 22.01.2007.

66. Визначте момент набрання чинності нормативною постано-
вою Кабінету Міністрів України, прийнятою 11.01.2007 р., в якій
зазначено, що вона набирає чинності з 22.01.2007:

1) 23.01.2007; 2) 22.01.2007; 3) 11.01.2007; 4) 12.01.2007.

67. Визначте момент набрання чинності нормативною постано-
вою Кабінету Міністрів України, прийнятою 11.01.2007 р., в якій
зазначено, що вона набирає чинності з 21.01.2007:

1) 23.01.2007; 2) 22.01.2007; 3) 11.01.2007; 4) 12.01.2007.

68. Визначте момент набрання чинності нормативною постано-
вою Кабінету Міністрів України, прийнятою 11.01.2007 р., в якій
зазначено, що вона набирає чинності 22.01.2007 р.:

1) 23.01.2007; 2) 22.01.2007; 3) 11.01.2007; 4) 12.01.2007.

69. Визначте момент набрання чинності наказом Міністерства
транспорту і зв'язку України про затвердження тарифів на переве-
зення пасажирів від 10.01.2007 р., що зареєстрований у Міністер-
стві юстиції України 22.01.2007 (дату набрання чинності у наказі
не вказано):

1) 10.01.2007; 2) 11.01.2007; 3) 02.02.2007; 4) 22.01.2007.

70. Визначте момент набрання чинності наказом Міністерства
транспорту і зв'язку України про затвердження тарифів на переве-
зення пасажирів від 10.01.2007 р., що зареєстровано у Міністерстві
юстиції України 22.01.2007., в якому зазначено, що він набирає
чинності з 12.02.2007 р.:

1) 22.01.2001; 2)01.02.2007; 3) 13.02.2007; 4) 16.02.2007.

71. Визначте момент набрання чинності наказом Міністерства
транспорту і зв'язку України про затвердження тарифів на переве-
зення пасажирів від 10.01.2007 р., що зареєстровано у Міністерстві
юстиції України 22.01.2007, наказ набирає чинності з 15.02.2007 р.:

1) 22.01.2007; 2) 01.02.2007; 3) 15.02.2007; 4) 16.02.2007.

72. Визначте момент набрання чинності наказом Міністерства
освіти і науки України від 08.01.2007 р., що визначає права людини,
який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.01.2007 (да-
ту набрання чинності у наказі не вказано):

1) 08.01.2007; 2) 22.01.2007; 3) 01.02.2007; 4) 02.02.2007.

73. Визначте момент набрання чинності наказом Міністерства
економіки України та Фонду державного майна України, що має
міжвідомчий характер, від 10.01.2007 р., зареєстрованим у Мініс-
терстві юстиції 22.01.2007 р.:

1) 10.01.2007; 2) 22.01.2007; 3) 01.02.2007; 4) 02.02.2007.

74. Визначте момент набрання чинності розпорядженням голо-
ви обласної державної адміністрації від 10.01.2007 р., яке зареєст-
роване в обласному управлінні юстиції 15.01.2007 р.:

1) 10.01.2007; 2) 11.01.2007; 3) 15.01.2007; 4) 16.01.2007.

75. Визначте момент набрання чинності розпорядженням голо-
ви обласної державної адміністрації від 10.01.2007 р., що має зага-
льний характер, зареєстроване в обласному управлінні юстиції
15.01.2007 та опубліковане у місцевій газеті 16.01.2007:

1) 11.01.2007; 2) 15.01.2007; 3) 16.01.2007; 4) 17.01.2007.

76. Визначте момент набрання чинності розпорядженням голо-
ви районної державної адміністрації від 11.01.2007 р., що визначає
права людини, зареєстрованим в обласному управлінні юстиції
15.01.2007 та опублікованим у місцевій газеті 17.01.2007:

1) 11.01.2007; 2) 12.01.2007; 3) 15.01.2007; 4) 18.01.2007.

77. Визначте момент набрання чинності рішенням міської ради
від 15.01.2007 р., що опубліковане у місцевій газеті 16.01.2007 р.:

1) 15.01.2007; 2) 16.01.2007; 3) 17.01.2007; 4) 25.01.2007.

78. Визначте момент набрання чинності рішенням виконавчого
комітету районної ради від 10.01.2007 р., яке оголошено по місце-
вому телебаченню 11.01.2007 р.:

1) 10.01.2007; 2) 11.01.2007; 3) 12.01.2007; 4) 21.01.2007.

79. Визначте момент набрання чинності розпорядженням сіль-
ського голови від 10.01.2007, оголошеного на загальному сільсь-
кому сході 11.01.2007 р.:

1) 10.01.2007; 2) 11.01.2007; 3) 12.01.2007; 4) 21.01.2007.

80. Визначте момент набрання чинності наказом керівника
державної установи від 10.01.2007 р.:

1) 10.01.2007; 2) 11.01.2007; 3) 12.01.2007; 4) 21.01.2007.

81. Визначте момент набрання чинності рішенням обласної ра-
ди від 12.01.2007 р., що опубліковане 15.01.2007 р. у місцевій газе-
ті, в якому зазначено, що рішення набуває чинності з 17.01.2007 р.:

1) 12.01.2007; 2) 15.01.2007; 3) 17.01.2007; 4) 18.01.2007.

82. Визначте момент набрання чинності рішенням обласної ра-
ди від 12.01.2007 р., що опубліковане 15.01.2007 р. у місцевій газе-
ті, в якому зазначено, що рішення набуває чинності з 16.01.2007 р.:

1) 12.01.2007; 2) 15.01.2007; 3) 16.01.2007; 4) 17.01.2007.

83. Визначте момент набрання чинності наказом керівника
державного підприємства від 15.01.2007 р., який доведено до ві-
дома працівників підприємства 16.01.2007 р.:

1) 15.01.2007; 2) 16.01.2007; 3) 17.01.2007; 4) 25.01.2007.

84. Визначте момент набрання чинності рішенням Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.01.2007 р., що
зареєстроване у Міністерстві юстиції України 01.02.2007 р. (дату набрання чинності не вказано у рішенні):

1) 17.01.2007; 2) 18.01.2007; 3) 01.02.2007; 4) 12.02.2007.

85. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила зупинення дії нормативно-правових актів України:

1) з дня офіційного оприлюднення; 2) у разі введення воєнного чи надзвичайного стану; 3) з моменту прийняття; 4) у разі внесення протесту прокурора на незаконний нормативно-правовий акт органу виконавчої влади?

86. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила зупинення дії нормативно-правових актів України:

1) з дня офіційного оприлюднення; 2) незаконного рішення сільської ради розпорядженням сільського голови; 3) з моменту прийняття; 4) актів Кабінету Міністрів України з мотивів їх неконституційності Президентом України.

87. У відповідях під якими номерами правильно названо
основні моменти зупинення дії нормативно-правових актів за за-
конодавством України:

1) окремих актів чи їх частин у період введення надзвичайного стану; 2) скасування дії нормативно-правових актів суб'єктом, що його прийняв; 3) незаконних нормативно-правових актів органу виконавчої влади за протестом прокурора; 4) закінчення строку дії нормативно-правового акта?

88. У відповідях під якими номерами правильно названо
основні моменти зупинення дії нормативно-правових актів за за-
конодавством України:

1) окремих законів на відповідний фінансовий рік Законом України «Про Державний бюджет»; 2) скасування дії нормативно-правових актів суб'єктом, що його прийняв; 3) незаконного рішення сільської ради розпорядженням сільського голови; 4) закінчення строку дії нормативно-правового акта?

89. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила припинення дії нормативно-правових актів України:

1) з моменту офіційного оприлюднення; 2) з моменту прийняття нового нормативно-правового акта; 3) з моменту реєстрації; 4) закінчення строку дії?

90. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила припинення дії нормативно-правових актів України:

1) з моменту офіційного оприлюднення; 2) зміна обставин, з приводу яких приймався нормативно-правовий акт; 3) з моменту реєстрації; 4) скасування у порядку підлеглості?

91. У відповідях під якими номерами правильно названо пра-
вила припинення дії нормативно-правових актів України:

1) з моменту офіційного оприлюднення; 2) неконституційності нормативно-правових актів за рішенням Конституційного Суду України; 3) з моменту реєстрації; 4) незаконних нормативно-правових актів судами загальної юрисдикції?

92. У відповідях під якими номерами правильно названо
основні моменти припинення дії нормативно-правових актів за
законодавством України:

1) дії окремих законів на відповідний фінансовий рік Законом України «Про Державний бюджет»; 2) скасування дії нормативно-правових актів суб'єктом, що його прийняв; 3) незаконного рішення сільської ради розпорядженням сільського голови; 4) закінчення строку дії нормативно-правового акта?

93. У відповідях під якими номерами правильно названо
основні моменти припинення дії нормативно-правових актів за
законодавством України:

1) окремих законів на відповідний фінансовий рік Законом України «Про Державний бюджет»; 2) незаконного розпорядження голови обласної державної адміністрації Президентом України; 3) прийняття нового нормативно-правового акта; 4) введення воєнного стану?

94. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні моменти припинення дії нормативно-правових актів за зако-
нодавством України:

1) окремих законів на відповідний фінансовий рік Законом України «Про Державний бюджет»; 2) неконституційності нормативно-правового акта за рішенням Конституційного Суду України; 3) незаконного нормативно-правового акта за рішенням суду загальної юрисдикції; 4) введення воєнного стану?

95. У відповідях під якими номерами правильно названо осно-
вні моменти припинення дії нормативно-правових актів за законо-
давством України:

1) окремих законів на відповідний фінансовий рік Законом України «Про Державний бюджет»; 2) міською радою незаконного рішення її виконавчого комітету; 3) Президентом України незаконного акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 4) введення воєнного стану?

96. Дія нормативно-правових актів на правовідносини, які ви-
никли після набрання ним чинності, а також на ті, що виникли до
набрання ним чинності, але тривають (продовжують існувати) піс-
ля набрання ним чинності:

1) зворотна дія; 2) пряма дія; 3) постійна дія; 4) переживаюча дія.

97. Дія нормативно-правового акта на правовідносини, які ви-
никли до набрання ним чинності, але з моменту виникнення цих
правовідносин:

1) зворотна дія; 2) пряма дія; 3) постійна дія; 4) переживаюча дія.

98. Дія нормативно-правового акта на правовідносини, які ви-
никли після набрання ним чинності; а на відносини, які виникли
до набрання ним чинності і продовжують існувати може поширю-
ватися дія попереднього нормативно-правового акта:

1) зворотна дія; 2) пряма дія; 3) постійна дія; 4) переживаюча дія.

99. Визначте, яку дію нормативно-правових актів у часі (пряму,
зворотну, переживаючу) встановлює такий нормативно-правовий
припис: «Неоскаржені судові рішення, ухвалені в першій інстанції
до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства
України, набирають законної сили в порядку, встановленому
Цивільним процесуальним кодексом України 1963 р. або Госпо-
дарським процесуальним кодексом України 1991 року (Розд. VII
Кодексу адміністративного судочинства України):