Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Міністерство праці та соціальної політики України
Комітет по нагляду за охороною праці України
ГАЛУЗЕВІ ІНСТРУКЦІЇ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Київ 2000
Типові інструкції з охорони праці
№ п/п |
Найменування інструкції |
1 |
ДНАОП 0.00-5.03-95. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів |
2 |
ДНАОП 0.00-5.04-95. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани |
3 |
ДНАОП 0.00-5.05-95. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів |
4 |
ДНАОП 0.00-5.06-94. Типова інструкція для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами |
5 |
ДНАОП 0.00-5.07-94. Типова інструкція для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані |
6 |
ДНАОП 0.00.10. Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів |
7 |
ДНАОП 0.00-5.20-94. типова інструкція для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів |
8 |
ДНАОП 0.00-5.18-96. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових) |
9 |
ДНАОП 0.00-5.19-96. Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів |
Примірні інструкції з охорони праці
№ п/п |
Найменування інструкції |
1 |
ВНАОТ 6.1.36-5.01-95. Інструкція з техніки безпеки під час ручного електродугового зварювання (для робітників) |
2 |
ВНАОТ 6.1.36-5.02-95. Інструкція з техніки безпеки під час газополумяної обробки металів (для робітників) |
3 |
ВНАОТ 6.1.36-5.03-95. Інструкція по техніці безпеки під час проведення радіографічного контролю (для операторів-радіографів) |
4 |
ВДОП 6.1.36- 5.04-95. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт з монтажу технологічного устаткування. Загальні вимоги безпеки |
5 |
ВДОП 6.1.36- 5.05-95. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт з монтажу технологічних трубопроводів. Загальні вимоги безпеки |
6 |
ВДОП 6.1.36- 5.06-95. Інструкція про охорону праці при виконанні такелажних робіт. Загальні вимоги безпеки |
7 |
ВДОП 6.1.36-5.09-96. Інструкція про охорону праці при виконанні теплоізоляційних робіт. Загальні вимоги безпеки |
8 |
ВДОП 6.1.35-5.10-95. Інструкція з охорони праці при виконанні робіт з виготовлення конструкцій будівельних сталевих. Загальні вимоги безпеки |
9 |
ВДОП 6.1.36-5.11-96. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт з монтажу металевих і залізобетонних конструкцій. Загальні вимоги безпеки |
10 |
ПІ 2.0.00-013-99. Інструкція з охорони праці для тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва |
11 |
ПІ 2.0.00-081-99. Інструкція з охорони праці під час виконання ручних робіт в рослинництві |
12 |
ПІ 2.0.00-082-99. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт із пестицидами та агрохімікатами |
13 |
ПІ 2.0.00-083-99. Інструкція з охорони праці під час післязбиральної доробки зерна |
14 |
ПІ 2.0.00-084-99. Інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів |
15 |
ПІ 2.0.00-085-99. Інструкція з охорони праці під час доробки та закладання на зберігання плодоовочевої продукції |
16 |
ПІ 2.0.00-086-99. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт у садах та на виноградниках |
17 |
ПІ 2.0.00-087-99. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт у захищеному ґрунті |
18 |
ПІ 2.0.00-088-99. Інструкція з охорони праці під час приготування та роздачі кормів |
19 |
ПІ 2.0.00-089-99. Інструкція з охорони праці під час догляду за тваринами |
20 |
ПІ 2.0.00-090-99. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт у птахівництві |
21 |
ПІ 2.0.00-091-99. Інструкція з охорони праці під час ветеринарних, санітарно-профілактичних робіт та штучного осіменіння тварин |
22 |
ПІ 2.0.00-092-99. Інструкція з охорони праці під час механічного та ручного доїння |
23 |
ПІ 2.0.00-093-99. Інструкція з охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту обладнання тваринницьких ферм |
24 |
ПІ 2.0.00-094-99. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт у колодязях, сечозбірниках, інших заглибленнях, де можливе накопичення небезпечних газів |
Зразки інструкцій з охорони праці за професіями
№ п/п |
Найменування професії |
1 |
Автозаправник |
2 |
Акумуляторник |
3 |
Апаратник термічного оброблення ковбасних виробів і мясопродуктів |
4 |
Арматурник |
5 |
Асфальтобетонник-варильник |
6 |
Бетоняр |
7 |
Буфетник |
8 |
Вальник дерев |
9 |
Вантажник |
10 |
Верстатник на деревообробному обладнанні |
11 |
Верстатник-розпилювач, зайнятий подовжнім розкроєм пиломатеріалів |
12 |
Водій автомобіля внутрішньозаводського транспорту |
13 |
Водій автонавантажувача |
14 |
Водій автоцементовоза |
15 |
Водій вантажного автомобіля |
16 |
Водій електро- та автовізка |
17 |
Водій електронавантажувача |
18 |
Водій легкового автомобіля |
19 |
Водій, зайнятий перевезенням людей вантажним автомобілем |
20 |
Вулканізаторник |
21 |
Газозварник |
22 |
Грохотник |
23 |
Двірник |
24 |
Дробильник дробильно-сортувальної установки |
25 |
Електрозварник ручного зварювання |
26 |
Електромонтажник по освітленню та освітлювальних мережах |
27 |
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування |
28 |
Жерстяник |
29 |
Завідувач складом |
30 |
Ізолювальник |
31 |
Ізолювальник на гідроізоляції |
32 |
Каменотес |
33 |
Касир торгівельного залу |
34 |
Коваль-молотобоєць |
35 |
Комірник |
36 |
Кухар |
37 |
Лаборант дорожньої лабораторії |
38 |
Лицювальник-мармурник |
39 |
Лицювальник-плиточник |
40 |
Ліфтер |
41 |
Майстер манікюрного кабінету |
42 |
Маляр |
43 |
Маляр по фарбуванню автомобілів |
44 |
Мастильник автомобіля |
45 |
Машиніст автогрейдера |
46 |
Машиніст піскорозкидача |
47 |
Машиніст автогудронатора |
48 |
Машиніст автокрана |
49 |
Машиніст асфальтоукладача |
50 |
Машиніст будівельних підйомників |
51 |
Машиніст бульдозера |
52 |
Машиніст вантажопідіймальних електролебідок |
53 |
Машиніст гідропідйомників і телескопічних вишок |
54 |
Машиніст дорожнього котка |
55 |
Машиніст екскаватора |
56 |
Машиніст електролебідки |
57 |
Машиніст електростанції пересувної |
58 |
Машиніст змішувача (оператор) асфальтобетону |
59 |
Машиніст компресора |
60 |
Машиніст котельної (кочегар), який обслуговує котли з тиском вище 0,07 МПа |
61 |
Машиніст маркувальної машини |
62 |
Машиніст навантажувальної машини |
63 |
Машиніст окислювальної установки по переробці гудрону в бітум |
64 |
Машиніст причіпного грейдера |
65 |
Машиніст розчиномішалки, бетономішалки |
66 |
Машиніст скрепера |
67 |
Машиніст снігоочисника |
68 |
Машиніст стрічкового транспортера (транспортувальник) |
69 |
Машиніст тепловоза (помічник машиніста) |
70 |
Машиніст тракторного навантажувача |
71 |
Машиніст трубоукладника |
72 |
Машиніст холодильних установок |
73 |
Машиніст штукатурної станції пересувної |
74 |
Мийник посуду |
75 |
Мідник |
76 |
Монтажник будівельних машин та механізмів |
77 |
Монтажник внутрішніх санітарно-технічних систем і устаткування |
78 |
Монтажник зовнішніх трубопроводів |
79 |
Монтажник систем вентиляції, кондиціонування повітря, пневмотранспорту та аспірації |
80 |
Муляр |
81 |
Оглядач та слюсар з ремонту рухомого складу |
82 |
Оператор заправних станцій |
83 |
Охоронник внутрішній |
84 |
Охоронник зовнішній |
85 |
Паркетник |
86 |
Пекарь-кондитер |
87 |
Перукар |
88 |
Підсобний робітник |
89 |
Плавильник кольорових металів та сплавів |
90 |
Покрівельник |
91 |
Працівник малих підприємств та фірм |
92 |
Прибиральник виробничих приміщень |
93 |
Прибиральник службових приміщень |
94 |
Продавець мясних продуктів |
95 |
Продавець непродовольчих товарів |
96 |
Продавець продовольчих товарів |
97 |
Рихтувальник кузовів |
98 |
Різальник по металу (гільйотинні ножиці) |
99 |
Різальник скла |
100 |
Робітник, зайнятий вивантаженням бітуму |
101 |
Робітник, зайнятий на розвантаженні залізничних вагонів |
102 |
Робітник-асфальтобетонник |
103 |
Скляр |
104 |
Слюсар водопровідник |
105 |
Слюсар механоскладальних робіт |
106 |
Слюсар по виготовленню і монтажу повітропроводів |
107 |
Слюсар по ремонту автомобілів |
108 |
Слюсар по ремонту дорожньо-будівельних машин |
109 |
Слюсар по ремонту та обслуговуванню вентиляції |
110 |
Слюсар по ремонту та обслуговуванню паливної апаратури автомобілів |
111 |
Слюсар ремонтник |
112 |
Столяр |
113 |
Тесляр |
114 |
Токар |
115 |
Тракторист |
116 |
Формувальник ковбасних виробів |
117 |
Шляховий робітник |
118 |
Штукатур |
Зразки інструкцій з охорони праці за видами робіт
№ п/п |
Вид роботи |
1 |
Антикорозійні роботи |
2 |
Бетонні роботи |
3 |
В закритих просторах |
4 |
В колодязях систем водопостачання і водовідведення |
5 |
Вантажно-розвантажувальні роботи |
6 |
Газонебезпечні роботи |
7 |
Експлуатація балонів |
8 |
Електромонтажні роботи на підприємстві |
9 |
Електромонтажні роботи у діючих електроустановках |
10 |
Електропраскою |
11 |
З вантажними машинами, які керуються з підлоги |
12 |
З епоксидним клеєм |
13 |
З етилованим бензином |
14 |
З кислотами та їдкими речовинами |
15 |
З монтажним пістолетом ПЦ-84 |
16 |
З монтажним поршневим пістолетом |
17 |
З пороховим пресом ПВ-5 |
18 |
З ручним електрифікованим інструментом |
19 |
З ручним інструментом та пристроями |
20 |
З ручним пневмоінструментом |
21 |
З ручними візками |
22 |
Земляні роботи |
23 |
Із застосуванням пожежонебезпечних матеріалів і шкідливих речовин |
24 |
Із з'єднання та закінцювання силових кабелів |
25 |
Із конструкцій мостових кранів |
26 |
Монтаж акумуляторних батарей |
27 |
Монтаж бетонних і залізобетонних конструкцій |
28 |
Монтаж вторинних ланцюгів |
29 |
Монтаж електричних машин |
30 |
Монтаж електричних силових та освітлювальних мереж |
31 |
Монтаж і демонтаж металевих трубчастих риштувань |
32 |
Монтаж кабельних мереж |
33 |
Монтаж контуру заземлення |
34 |
Монтаж пластмасових труб для електромонтажних розводок |
35 |
Монтаж розподільних устаткувань |
36 |
Монтаж силових трансформаторів |
37 |
На гусеничному транспортері |
38 |
На заточувальних верстатах |
39 |
На копіювальних апаратах |
40 |
На кругловязальній машині |
41 |
На круглопиляльних верстатах |
42 |
На лісопильних рамах |
43 |
На механічному і деревообробному обладнанні |
44 |
На персональних компютерах та відеодісплейних терміналах |
45 |
На пресах |
46 |
На риштуваннях і помостах |
47 |
На розкрійних машинах |
48 |
На самопідйомних колисках |
49 |
На свердлильних верстатах |
50 |
На фрезерних верстатах |
51 |
На швацьких станках |
52 |
На шліфувальних верстатах |
53 |
Паяльні роботи |
54 |
Перевезення, приймання, зберігання і видача балонів зі стиснутими і зрідженими газами |
55 |
Приготування дезінфікуючих розчинів |
56 |
Ручне переміщення вантажів |
57 |
Скління та герметизація теплиць |
58 |
Спорудження повітряних ліній електропередачі |
59 |
Шиномонтажні роботи |
Зразки інструкцій з охорони праці
за професіями
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила охорони праці на автомобільному транспорті”, "Правил технічної експлуатації автозаправних станцій", НАПБ А.01.001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні".
1.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.
1.4. За даною інструкцією автозаправник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та автозаправника.
1.5. Власник повинен застрахувати автозаправника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я автозаправника з вини власника, він (автозаправник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.6. За невиконання даної інструкції автозаправник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.7. До роботи автозаправником допускаються особи віком не менше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання та перевірку знань за даною професією, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці. Повторна перевірка знань проводиться через 12 місяців.
1.8. Автозаправник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Бути уважним до звукових сигналів водіїв транспортних засобів.
1.8.3. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.8.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.
1.8.5. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та техніки безпеки.
1.8.6. Не допускати присутності на робочому місці сторонніх осіб.
1.8.7. Утримувати робоче місце в чистоті, не захаращувати його.
1.8.8. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.8.9. Виконувати правила пожежної безпеки та вміти користуватися засобами пожежегасіння.
1.8.10. Знати засоби та вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.8.11. Не покидати робоче місце. При необхідності відлучитися з робочого місця слід відключити всі електроприлади.
1.8.12. Не виконувати роботи, пов'язані з ремонтом та обслуговуванням електротехнічного обладнання.
.9. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на заправника:
1.9.1. Дія пари нафтопродуктів.
1.9.2. Дія відпрацьованих газів.
1.9.3. Транспортні засоби, що рухаються.
1.9.4. Відсутність спеціального обладнання, устаткування, інструменту.
1.9.5. Підвищена або занижена температура, вологість повітря робочої зони.
1.9.6. Підвищені рівні шуму, вібрації на робочому місці.
1.9.7. Недостатня освітленість робочого місця.
1.10. Автозаправник забезпечується спецодягом: при виконанні робіт по заправці автомобілів паливом та мастилом - халат бавовняний, рукавиці комбіновані; на зовнішніх роботах взимку додатково - куртка і брюки бавовняні на теплій підкладці, валянці; в інший період року - плащ непромокальний.
1.11. До роботи на АЗС допускаються особи, які пройшли навчання за пожежно-технічною програмою і мають про це відповідне посвідчення.
1.12. На АЗС мають бути вивішені на видних місцях плакати, які містять обов'язки водія під час заправлення автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.
1.13. Місця заправлення та зливання нафтопродуктів повинні бути освітленими в нічний час.
1.14. АЗС повинні бути оснащені телефонним та гучномовним зв'язком.
1.15. Кришки зливних та замірних труб, люків, оглядових та зливних колодязів повинні утримуватись закритими.
1.16. Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах повинно здійснюватися спеціально призначеними для цієї мети стандартними вимірювальними приладами (пристроями).
1.17. Зливати нафтопродукти в підземні резервуари необхідно закритим способом (трубопроводом або через шланг).
Перед зливанням нафтопродукту з автоцистерн у резервуар слід заміряти рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання повинен контролюватися працівником АЗС та водієм автоцистерни.
Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, який виключає можливість іскроутворення в разі ударів о корпус резервуара, і заземлені.
1.18. Автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаний до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднування до заземлювального пристрою (струбцину, спеціальний наконечник, тощо). Кожна цистерна автопотяга повинна бути заземлена окремо до повного зливання з неї нафтопродуктів.
1.19. Кожне технічне обслуговування, ремонт, перевірка роздавальних колонок повинні фіксуватися в журналі обліку ремонту устаткування.
1.20. Очищення резервуарів повинно здійснюватись не рідше одного разу на два роки відповідно до вимог ГОСТ 1510-84, а також у разі заміни марки нафтопродукту.
1.21. За герметичністю фланцевих, різьбових та інших типів з'єднань у колонках, роздавальних рукавах, трубопроводах та арматурі повинен бути встановлений постійний нагляд, витікання, що виникло, слід негайно усунути.
1.22. Кришки оглядових та приймальних колодязів дозволяється відкривати лише для вимірювань і відбирання проб під час зливних операцій та проведення профілактичних заходів.
1.23. Для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах на АЗС повинен бути набір інструменту з металу, що не утворює іскор.
1.24. Ефективність вентиляційних установок повинна перевірятися щорічно спеціалізованими організаціями з відміткою в журналі.
1.25. Територія АЗС повинна бути спланована таким чином, щоб виключити потрапляння розлитих нафтопродуктів (у тому числі в разі аварії) за її межі.
Автомобілі, які чекають черги для заправлення, повинні знаходитись біля в'їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення паливних резервуарів і колонок.
.26. Забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Отримати завдання на проведення робіт.
2.2. Одягти спецодяг, застібнути рукава, заправити одяг таким чином, щоб не було звисаючих кінців, волосся заправити під головний убір.
2.3. Підготувати робоче місце до безпечної роботи: прибрати сторонні речі, впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене, звільнити проходи та підходи до нього.
2.4. Робочий інструмент та пристрої розташувати в зручному та безпечному для використання порядку.
2.5. Перевірити наявність та надійність заземлення роздавальних колонок та пістолетів, справність електропроводки.
2.6. Впевнитись в наявності та справності засобів пожежегасіння (ящики з піском, вогнегасники, азбестові покривала, протипожежний щит та його комплектність та інше).
2.7. В зимовий час очистити від снігу підїзні шляхи.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Під час заправлення на АЗС слід дотримуватись таких вимог:
3.1.1. Мотоцикли і моторолери подаються до бензоколонок з непрацюючими двигунами, пуск та вимкнення яких мають здійснюватися на відстані не менше 12 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом, з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправлення.
3.1.2. Нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки. Забороняється відпускання палива у поліетиленові каністри та скляну тару.
3.1.3. Облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до пуску двигунів водіями насухо протираються.
3.1.4. Випадково розлиті на землю нафтопродукти необхідно засипати піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення робочого дня вивозяться з території АЗС.
3.1.5. Відстань між автомобілем, який знаходиться під заправленням, та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, - не менше 1 м. При цьому для кожного транспортного засобу повинна бути забезпечена можливість маневрування та виїзду з території АЗС.
3.2. Прибирання території АЗС слід проводити за допомогою інструментів, виготовленнях з дерева або кольорових металів.
3.3. Використане промаслене ганчір'я необхідно складати в металевий ящик та щільно його зачиняти.
3.4. На території АЗС забороняється:
3.4.1. Заправлення транспортних засобів з працюючими двигунами.
3.4.2. Проїзд автотранспорту над підземними резервуарами.
3.4.3. Робота в одязі та взутті, облитих бензином.
3.4.4. Заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири.
3.4.5. Заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо).
3.4.6. В'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками.
3.4.7. Відпускання палива роздавальними колонками, які підключені до заповнюваних резервуарів (під час зливання нафтопродуктів).
3.4.8. Приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни.
3.4.9. Використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів.
3.4.10. Експлуатація вибухозахищеного електрообладнання, зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Привести до ладу робоче місце. Інструменти та пристосування скласти у відведене для них місце.
4.2. Очистити, при необхідності просушити спецодяг, скласти його у відведене для цього місце.
4.3. Обличчя, руки ретельно вимити з милом. При можливості прийняти душ. Мити руки нафтопродуктами забороняється.
4.4. Про всі недоліки, які мали місце під час роботи, доповісти керівникові.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Негайно припинити роботу, відключити електроенергію, видалити транспортні засоби з території АЗС, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
5.2. Повідомити про те, що сталося, керівника.
5.3. Якщо виникла пожежа, необхідно негайно припинити заправку, викликати пожежну частину, приступити до гасіння пожежі підручними засобами пожежегасіння.
5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу, а при необхідності викликати "швидку медичну допомогу".
5.5. Надання першої медичної допомоги.
5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.5.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.5.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.5.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ______
ДЛЯ АКУМУЛЯТОРНИКА
1. Загальні положення
.1. До роботи з акумуляторами допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальну підготовку, у тому числі на першу групу з електробезпеки.
.2. Акумуляторники повинні пройти обов'язковий медичний огляд при прийомі на роботу та проходити періодичні медичні огляди не рідше одного разу на 12 місяців. До роботи допускаються особи, які не мають протипоказань за станом здоров'я.
.3. Усі, хто знову поступають на роботу, повинні пройти вступний інструктаж в службі охорони праці. Результати інструктажу фіксуються в журналі реєстрації вступного інструктажу з охорони праці. Після цього проводиться остаточне оформлення знову працівника і направлення його до місця роботи.
.4. Кожний знову прийнятий на роботу повинен пройти первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. Всі працівники проходять повторний інструктаж не рідше одного разу на 6 місяців. Результати інструктажу фіксуються в журналі інструктажу на робочому місці.
.5. При прийомі на роботу і періодично, не рідше одного разу на 12 місяців, акумуляторник повинен пройти перевірку знань з питань безпеки праці за програмою, затвердженою власником.
.6. Акумуляторники зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку установи, виконувати режими праці та відпочинку.
.7. При роботі в акумуляторній можливий вплив на персонал таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
- ураження електричним струмом;
- термічні фактори (вибухи при зарядці батарей; опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем);
- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пари кислот, аерозолю, свинцю);
- підвищене фізичне навантаження;
.8. Адміністрація установи зобов'язана видати акумуляторнику спеціальні засоби електрозахисту, спецодяг та спецвзуття. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» акумуляторнику повинні бути видані:
- костюм бавовняний з кислотостійким просоченням (термін носіння - 12 місяців);
- чоботи гумові (термін носіння - 12 місяців);
- рукавиці гумові (чергові);
- фартух прогумований (черговий);
- окуляри захисні закриті (до зносу).
У процесі роботи акумуляторник повинен дотримуватися правил носіння спеціального одягу, спецвзуття, користування засобами індивідуального захисту.
.9. Акумуляторники зобов'язані знати і дотримуватися правила пожежо- і вибухобезпеки. Завалення і захаращення приміщень, проходів не допускається.
Паління дозволяється тільки в спеціально позначених і обладнаних приміщеннях для паління поза робочими місцями.
.10. Про кожний нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, потерпілий або очевидець нещасного випадку зобов'язаний негайно повідомити керівника. Керівник повинен організувати першу долікарську допомогу потерпілому, доставку його в лікувальну установу, повідомити про це роботодавця і службу охорони праці. Для розслідування нещасного випадку необхідно зберегти обстановку на робочому місці і стан обладнання такими, якими вони були під час випадку, якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не призведе до аварії.
.11. Акумуляторники повинні володіти прийомами надання першої долікарської допомоги, прийомами транспортування потерпілого, знати місце розташування і вміст аптечки, уміти користуватися засобами, що знаходяться в аптечці.
.12. Акумуляторники повинні знати і дотримуватися правил особистої гігієни.
.13. Особи, які допустили порушення інструкції з охорони праці, притягуються до відповідальності згідно з діючим законодавством, позачерговій перевірці знань з охорони праці.
. Вимоги безпеки перед початком роботи
.1. Упорядкувати і надіти спецодяг, спецвзуття, комбінезон, гумові чоботи, приготувати гумовий фартух, прогумовані нарукавники, гумові рукавички і захисні окуляри. Волосся прибрати під головний убір.
.2. Уважно оглянути робоче місце, привести його в порядок, прибрати усі заважаючи роботі предмети. Робочий інструмент, пристосування і допоміжний матеріал розікласти в зручному і безпечному порядку і перевірити їх справність.
.3. Перевірити і пересвідчитися в справності обладнання зарядних місць, стелажів, укриття шинопроводів і електролітних шлангів, вилки і електрошнура переносної електролампи.
.4. Перевірити освітленість робочого місця і роботу систем вентиляції, наявність протипожежного інвентарю.
.5. Перевірити наявність поблизу умивальника мила, вати в упаковці, рушника і засобів для нейтралізації кислоти або лугу при попаданні їх на шкіру і в очі.
.6. Акумуляторники не повинні приступати до виконання роботи при наступних порушеннях вимог безпеки:
- якщо припливно-витяжна вентиляція не працює;
- при несправностях, вказаних в інструкціях заводів - виготівників по експлуатації засобів захисту, що застосовуються, та обладнання, при яких не допускається їх застосування;
- при недостатній освітленості робочого місця;
- при несправності електропроводки і зарядних установок;
- у разі відсутності розчину питної соди або розчину борної кислоти.
Виявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунені до початку робіт, а при неможливості зробити це акумуляторники зобов'язані повідомити про них бригадира або керівника.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
.1. Акумуляторні роботи повинні виконуватися в спеціально виділеному приміщенні, куди повинен бути обмежений доступ людей. На дверях повинні бути вивішені знаки безпеки: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити". Припливно-витяжна вентиляція акумуляторного приміщення повинна включатися за півгодини до початку заряду батареї і відключатися після видалення всіх газів не менше, ніж через півтори години після відключення заряду.
.2. Для переміщення акумуляторних батарей по території та у приміщенні необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких виключає можливість падіння батарей.
.3. При перенесенні вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно використовувати пристрої (захвати) і дотримуватися заходів безпеки, щоб уникнути обливання електролітом.
.4. Переносити бутлі з кислотою, лугом і електролітами слід вдвох. Бутлі повинні бути надійно закріплені на носилках або інших пристроях, закриті притертими пробками і зберігатися в окремому приміщенні, яке провітрюється.
.5. Під час роботи акумуляторники зобов'язані:
- не допускати замикання клем акумуляторів металевими предметами;
- перевозити батареї на спеціальних возиках з гніздами по розміру батареї, що виключають можливість їх падіння;
- не допускати одночасного дотику до двох клем акумуляторів для запобігання короткому замиканню та іскрінню;
- перевіряти напругу акумуляторних батарей тільки вольтметром;
- приєднувати клеми акумуляторів на зарядку і від'єднувати їх після зарядки при вимкненому устаткуванні зарядного місця;
- з'єднувати акумуляторні батареї освинцьованими клемами, які створюють щільний контакт та виключають іскріння.
.6. Приєднувати батареї до мережі постійного струму і з'єднувати акумулятори між собою необхідно в гумових рукавичках і гумовому взутті.
.7. При необхідності виконання роботи на струмоведучих частинах потрібно користуватися інструментом з ізольованими рукоятками.
.8. Для огляду акумуляторних батарей необхідно користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 42 В.
.9. Для безпечного зливу кислоти потрібно встановлювати бутлі в спеціальні шарнірні підставки (качалки) або користуватися спеціальним сифоном,
.10. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових тощо), при цьому спочатку необхідно налити дистильовану воду, а потім в неї - тонким струменем кислоту.
.11. Залиття кислоти і приготування електроліту потрібно здійснювати в захисних окулярах і гумових рукавичках.
.12. Відкривати посудину з лугом при приготуванні лугового електроліту слід обережно і без застосування великих зусиль. Для полегшення відкривання флакона, пробка якого залита парафіном, необхідно прогріти горловину флакона ганчіркою, змоченою гарячою водою.
.13. Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною. Роздроблені куски їдкого калію необхідно опускати в дистильовану воду обережно за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки і перемішувати скляною або ебонітовою паличкою до повного розчинення.
.14. Заливати готовий електроліт в акумуляторні батареї слід через скляну воронку, заздалегідь вивернувши пробки із заливальних отворів і охолодивши електроліт до температури 35±10°С. Вимір рівня електроліту потрібно проводити за допомогою скляної трубки діаметром 3-5 мм.
.15. Заряджати нові акумуляторні батареї слід тільки після просочення пластин електролітом: для батарей з сухими зарядженими пластинами - через 3 години, а для батарей з незарядженими пластинами - через 4-6 годин.
.16. Здійснювати контроль за ходом зарядження слід за допомогою контрольних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).
.17. Проводити паяння акумуляторних батарей в акумуляторному приміщенні необхідно не раніше, ніж через 2 години після закінчення заряджання. Батареї, працюючі в режимі постійного підзарядження, за 2 години до початку паяння потрібно перевести в режим зарядження.
.18. Плавлення свинцю і заповнення ним форм при відливанні деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.
.19 Акумуляторникам забороняється:
- входити в акумуляторну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);
- працювати без спецодягу і інших засобів індивідуального захисту;
- зберігати і вживати їжу, воду і палити в акумуляторному приміщенні;
- користуватися електронагрівальними приладами;
- допускати в приміщення сторонніх осіб;
- користуватися для приготування електроліту скляним посудом;
- перемішувати електроліт, вдуваючи повітря через гумовий шланг;
- з'єднувати клеми акумуляторних батарей проводами без затискачів;
- покидати приміщення під час зарядження акумуляторів;
- проводити зарядження акумуляторних батарей при непрацюючій припливно-витяжній вентиляції;
- переносити і переміщувати одному бутлі з кислотою, лугом і електролітами з відкритими пробками.
Зарядження акумуляторних батарей повинно проводитися тільки при відкритих пробках і включеній витяжній вентиляції.
.20. Не допускається зберігати і заряджати кислотні і лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні, а також зберігати бутлі з кислотою і флакони з лугом в акумуляторному приміщенні в кількості, що перевищує добову потребу.
.21. Перед їжею і палінням необхідно вимити руки з милом і прополоскати рот водою. Не треба допускати попадання оксидів свинцю на шкіру.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
.1. По закінченні роботи акумуляторники зобов'язані:
- упорядкувати робоче місце, протерти і прибрати інструмент і пристосування і скласти їх у відведене місце;
- вимкнути після закінчення зарядження акумуляторних батарей зарядний агрегат, очистити батареї і клеми від електроліту, протерти їх досуха, перевірити чистоту отворів в пробках батарей;
- зняти спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту, очистити і прибрати їх в призначене для зберігання місце;
- вимити обличчя і руки теплою водою з милом, прополоскати рот, прийняти душ;
- повідомити про всі помічені під час роботи неполадки бригадиру або керівнику робіт.
.2. При передачі зміни про всі несправності доповісти безпосередньому керівнику або зміннику і зробити записи в змінний журнал.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. У разі попадання сірчаної кислоти на шкіру або в очі необхідно змити її струменем води, потім промити 5%-ним розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3% -ним (для очей) і доповісти про це керівнику робіт.
.2. При попаданні лугу на шкіру або в очі необхідно змити його струменем води, потім промити 5-10% -ним розчином борної кислоти (для шкіри тіла) і 2%-ним розчином борної кислоти (для очей) і повідомити керівнику.
.3. Пролиту сірчану кислоту потрібно засипати тирсою, змочити розчином соди або засипати содою і витерти досуха.
.4. У разі виявлення ознак отруєння аерозолями лугу необхідно вивести потерпілого на свіже повітря, дати йому випити молока як нейтралізуючий розчин, при необхідності, викликати бригаду швидкої допомоги.
.5. Якщо пролито луг, то його треба засипати піском або тирсою, видалити пісок (ошурки) і залити це місце розчином сильно розбавленої соляної або оцтової кислоти. Потім видалити нейтралізуючий розчин кислоти, вимити підлогу і рукавички водою і протерти їх досуха.
Якщо пролита кислота, то її засипають піском (тирсою засипати неможна!), потім видаляють пісок, що просочився кислотою, і засипають поверхню содою. Соду потім також видаляють і промивають це місце великою кількістю води.
Електроліт, пролитий на стелаж, треба витерти ганчірям, змоченим в 10%-ному нейтралізуючому розчині, а пролитий на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім це місце змочити нейтралізуючим розчином і протерти досуха.
Розчини і речовини для нейтралізації проливів кислоти, лугу або електроліту повинні зберігатися на стелажі протягом усього робочого часу і мати чіткі написи.
5.6. При зайнятті водню або горючих матеріалів потрібно приступити до гасіння вогнища зайняття первинними засобами пожежогасіння. У разі неможливості ліквідації пожежі своїми силами акумуляторник повинен викликати пожежну охорону у встановленому порядку і повідомити керівника робіт про випадок.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ АПАРАТНИКА ТЕРМІЧНОГО ОБРОБЛЕННЯ
КОВБАСНИХ ВИРОБІВ І М'ЯСОПРОДУКТІВ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 7.1.30-1.02-96 "Правила охорони праці для підприємств громадського харчування"
1.3. За даною інструкцією апаратник термічного оброблення ковбасних виробів і м'ясопродуктів (далі - апаратник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та апаратника.
1.4. Власник повинен застрахувати апаратника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я апаратника з вини власника, він (апаратник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції апаратник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До самостійної роботи апаратника термічного оброблення ковбасних виробів і м'ясопродуктів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, курсове навчання за фахом, стажування у досвідченого фахівця і здали екзамен кваліфікаційній комісії, санітарний мінімум, мають професійні навички і посвідчення встановленої форми про присвоєння кваліфікаційного розряду, пройшли вступний інструктаж, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.7. При роботі апаратника на апаратах з газоподібним паливом і електрообігрівом він повинен пройти спеціальне навчання і мати відповідне посвідчення.
1.8. Апаратник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.8.3. Проходити періодичний медичний огляд.
1.8.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.
1.8.5. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.8.6. Не допускати на своє робоче місце сторонніх осіб і не захаращувати його.
1.8.7. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.8.8. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.8.9. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на апаратника:
1.9.1. Рухомі та обертові частини устаткування (термокамери, термоагрегати, приводи, двері димогенераторів).
1.9.2. М'ясопродукти і ковбасні вироби, що переміщуються на рамах, у корзинах, люльках, лотках тощо.
1.9.3. Підвищена температура і відносна вологість повітря робочої зони.
1.9.4. Підвищена температура поверхонь устаткування, м'ясопродуктів і ковбасних виробів.
1.9.5. Підвищена загазованість повітря робочої зони.
1.9.6. Слизькість підлоги.
1.10. Крім санітарного одягу, апаратник забезпечується спецодягом та засобами індивідуального захисту: черевики шкіряні, рукавиці комбіновані. При переміщенні рам по коліях вручну додатково: каска захисна, козирок захисний.
1.11. До початку роботи і впродовж роботи працюючі на підприємстві повинні підлягати медичним обстеженням у відповідності з вимогами, встановленими установами санітарно-епідеміологічної служби.
1.12. Усі працівники до початку роботи повинні пройти підготовку за програмою санмінімуму і здати іспити з відміткою про це у відповідному журналі і в особистій медичній книжці. Подальше всі працівники, незалежно від термінів їх прийняття на роботу, повинні один раз на два роки проходити навчання і перевірку санмінімуму. Особи, які не здали санмінімум, до роботи не допускаються.
1.13. Не допускаються до роботи в цехах з виробництва м'ясних продуктів особи, які страждають захворюваннями, зазначеними в інструкції про порядок проведення медичних обстежень осіб, які поступають на роботу і працюють на харчових підприємствах, на спорудах водопостачання, у дитячих установах тощо.
1.14. Працівники виробничих цехів повинні під час появи ознак шлунково-кишкових захворювань, підвищенні температури, нагноєнні і симптомах інших захворювань повідомляти про це адміністрацію і звертатися до медичного пункту підприємства чи іншої медичної установи для одержання відповідного лікування.
1.15. Працівники виробничих цехів перед початком роботи повинні прийняти душ, одягнути чистий спеціальний одяг так, щоб він цілком закривав особистий одяг, підібрати волосся під косинку або ковпак і двократно вимити руки теплою водою з милом. Після закінчення роботи також прийняти душ.
.16. Заміна спецодягу повинна проводитися щоденно і за мірою забруднення.
1.17. У періоди епідеміологічного неблагополуччя за вказівками санітарно-епідеміологічної станції або органів державного ветеринарного нагляду працівники цехів перед миттям рук повинні їх дезінфікувати 0,2%-им розчином хлораміну або 0,1%-им освітленим розчином хлорного вапна.
1.18. У разі нездужання, ураження шкіри у вигляді поранень, опіків, гноячок, злущування слід звернутися до медпункту, за невеликих пошкоджень - обробляти антисептичними розчинами.
1.19. Для запобігання попаданню сторонніх предметів у сировину та готову продукцію забороняється:
1.19.1. Заносити і зберігати в харчових цехах дрібні скляні і металеві предмети (крім металевих інструментів і технологічного інвентарю).
1.19.2. Застібати спецодяг шпильками, голками і зберігати в кишенях халатів предмети особистого вжитку (дзеркала, гребінці, обручки, значки, цигарки, сірники тощо).
У кожному харчовому цеху повинен бути організований облік битких предметів.
1.20. Не дозволяється заходити у виробничі цехи без спецодягу або в спецодязі для роботи на вулиці.
1.21. Працівники повинні слідкувати за чистотою рук. Нігті на руках необхідно стригти коротко і не покривати їх лаком. Мити руки необхідно перед початком роботи і після кожної перерви в роботі, у разі переходу від однієї операції до іншої, після стикання із забрудненими предметами.
Після відвідування вбиральні мити руки необхідно двократно: у шлюзі після відвідування вбиральні до одягнення халату і на робочому місці, безпосередньо перед тим, як стати до роботи.
1.22. При виході з убиральні слід продезінфікувати взуття на дезінфікувальному килимку.
1.23. Вживати їжу необхідно тільки в їдальнях, буфетах, кімнатах для вживання їжі або інших пунктах харчування, розташованих на території підприємства або поблизу нього.
Не дозволяється зберігати харчові продукти в індивідуальних шафах гардеробної.
1.24. Виробничі приміщення, де встановлені камери для термічної обробки ковбасних виробів і м'ясопродуктів, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки за ГОСТ 12.1.004-85 і обладнані засобами техніки пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.4.009-83.
Поряд з входом в камери повинні знаходитись засоби пожежегасіння і протипожежний інвентар.
1.25. Улаштування і експлуатація топок, що працюють на газоподібному паливі, повинні відповідати Правилам безпеки систем газопостачання.
Подача палива через виробничі приміщення не дозволяється.
1.26. Димогенератори повинні установлюватись в окремому приміщенні.
Приміщення повинні бути обладнані механічною загальнообмінною вентиляцією.
Конструкція димогенератора і його дверей повинна забезпечувати герметичність.
1.27. Вміст оксиду вуглецю (СО) на робочому місці оператора від працюючого димогенератора не повинен перевищувати гранично допустимої концентрації (20 мг/м3).
Повинен бути забезпечений безпосередній контроль за вмістом СО в повітрі робочої зони з використанням газоаналізатора і сигналізацією про перевищення гранично допустимих концентрацій.
.28. Завантаження тирси у топку повинно бути механізовано.
1.29. У конструкції кожуха вентилятора і димоводів у найбільш низьких їх частинах повинні бути передбачені пристрої для відводу смоляних вод, що конденсуються.
1.30. Температура диму повинна регулюватись автоматично.
1.31. Для запобігання попадання іскор і золи в коптильні камери після димогенераторів повинні бути встановлені іскрогасильні камери.
.32. Димогенератор повинен бути термоізольований таким чином, щоб температура зовнішніх поверхонь на робочих місцях не перевищувала 45°С.
.33. Обжарювальні і коптильні неавтоматичні камери повинні бути споряджені запобіжними решітками.
Решітки повинні бути міцними, справними і періодично очищатись. Розташовувати решітки слід на відстані від рівня підлоги (вогнища) не менше ніж 1,5 м.
1.34. Камери повинні обладнуватися приладами автоматики і контрольно-вимірювальними приладами, що дозволяють проводити спостереження і регулювання процесу, знаходячись поза камерою.
1.35. Обжарювальні і коптильні камери повинні бути обладнані зонтами місцевого відсмоктування.
1.36. Двері термокамери повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм. При відкритих дверях повинна зупинятися подача пари і вмикатися вентилятори.
1.37. Лопасті вентиляторних установок повинні бути закриті огороджувальними решітками.
1.38. Повітроводи розподілу димоповітряної суміші повинні мати пристрій, що забезпечує за необхідності відвід і скид в атмосферу диму, що подається.
Пристрій повинен бути обладнаний фільтрами.
1.39. Зусилля при відкритті дверей секції термокамери не повинно перевищувати 80 Н (8,0 кгс).
1.40. Завантажувальні і вивантажувальні дверні отвори автокоптилок повинні мати суцільні бар'єри з висотою не меншою за 1,0 м, які захищають від падіння працівників у шахту.
Двері (завантажувальні, вивантажувальні, оглядові, ремонтні тощо) повинні бути споряджені прокладками, що забезпечують щільність прилягання їх до дверних рам і герметичність шахти. Двері повинні відкриватися назовні з шахти. Підіймальні двері автокоптилок щитового типу повинні мати пристрої (засуви, собачки тощо), що перешкоджають самочинному їх опусканню при обриві канатів.
1.41. Автокоптилки повинні бути обладнані в місцях завантаження і вивантаження двосторонньою звуковою і світловою сигналізацією. Приводити автокоптилки в дію необхідно тільки з одного місця. Кнопки "Стоп" установлюються біля кожного робочого місця, де проводиться завантаження або вивантаження продуктів, і на рамі привода.
1.42. Улаштування і обслуговування ротаційних печей для запікання хлібів, буженини, карбонату з газовим обігрівом повинні відповідати Правилам безпеки систем газопостачання, а з електрообігрівом Правилам безпечної експлуатації електроустановок та Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
Гарячі поверхні печі, доступні для обслуговуючого персоналу, повинні бути ізольовані. Ручки на завантажувальних дверцях повинні бути виготовлені із нетеплопровідного матеріалу.
1.43. Над печами за їх фронтом необхідно влаштовувати пристрої (зонти витяжної вентиляції) для видалення газів.
1.44. Варильні котли, що працюють під тиском понад 0,07 МПа (0,7 кгс/см²), повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
1.45. Варильні котли, що працюють під тиском, повинні бути обладнані манометрами і запобіжними клапанами, відрегульованими на гранично допустимий тиск.
1.46. Відвід охолоджувальної води повинен проводитися в каналізацію закритим способом з розривом струменя.
1.47. Варильні котли і паропроводи повинні бути термоізольовані. Температура зовнішньої поверхні теплоізоляції не повинна перевищувати 45°С.
Кришка повинна щільно закривати котел, на ній повинен бути установлений клапан, що запобігає підвищенню тиску всередині котла. Кришка котла обладнується противагами, зручними і безпечними пристосуваннями для її відкривання.
1.48. Перекидні котли повинні бути забезпечені пристроєм, що унеможливлює їх самоперекидання.
Висота верхньої кромки котла від площадки обслуговування повинна бути не менше, ніж 1,0 м.
Варильні котли повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує видалення пари і газів.
1.49. Перфоровані корзини для завантаження сировини в котли повинні мати надійні фіксатори стулок днища і пристрої для підвішування на гак підіймального механізму.
1.50. Паропроводи повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води.
1.51. Конструкція ярусів сушарки для ковбасних виробів повинна бути міцною. Корисне технологічне навантаження на 1 м2 ярусу може бути до 390 Н (40 кгс).
1.52. Для обслуговування верхніх ярусів сушарок повинні бути передбачені огороджені площадки і сходи у відповідності з ГОСТ 26887-86.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перевірити стан і придатність до користування санітарного одягу, спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.
2.2. Надягти санодяг і спецодяг таким чином, щоб не було вільно звисаючих кінців, зав'язок та інше; заправити волосся під головний убір.
.3. Оглянути своє робоче місце. Звільнити підходи до нього і не захаращувати їх під час роботи.
2.4. Перевірити достатність освітлення робочої зони; наявність та справність підніжної дерев'яної решітки, впевнитись в її стійкості.
2.5. Повісити на пульт управління плакат "НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!" і при знятій напрузі перевірити:
2.5.1. Санітарний стан обладнання, відсутність в ньому сторонніх предметів.
2.5.2. Наявність і справність контрольно-вимірювальних приладів, запобіжні пристрої і пристрої автоматики (манометрів, редукційного і запобіжного клапанів).
2.5.3. Стан ущільнюючих прокладок.
2.5.4. Наявність і справний стан теплоізоляції.
2.5.5. Наявність і цілісність заземлення, огородження приводів.
.6. Перевірити в димогенераторах:
2.6.1. Відсутність золи в димогенераторі і нагару на колоснику.
2.6.2. Наявність і справність пристроїв, які попереджують самовільне опускання підіймальних дверей при обриві канатів.
2.6.3. На холостому ході роботу ворушителя, нагнітального вентилятора, вентиля подачі води, роботу сигналізації і плавність хода транспортного ланцюга.
.7. Перевірити в камері (обжарювальні, коптильні, пароварильні):
2.7.1. Справність металевих решіток на підлозі.
2.7.2. Справність стопорів і зрізів підвісних шляхів, відсутність зміщення у стрілок, наявність контррейок на поворотах і над місцями проходу людей.
.8. Перевірити в ротаційних печах з електрообігрівом:
2.8.1. Справність огородження противаги і надійність закріплення дверей.
2.8.2. Наявність і справність колисок і лотків для продукту.
2.8.3. На холостому ході: роботу вентилятора і калорифера. Плавність обертання ротора, колисок з лотками.
.9. У варильних котлах:
2.9.1. Оглянути електротельфер і перевірити його роботу на холостому ході.
.9.2. Оглянути корзини для завантаження сировини в котел, впевнитись, що пристосування для підвішування на гак підіймального механізму - в справному стані.
2.9.3. Впевнитись в справності механізму закривання і відкривання кришки, перевірити, щоб кришка щільно прилягала до корпуса, не допускаючи витікання пари.
2.9.4. Перевірити, чи не забилися продуктами фільтруюча сітка, барботер і щілевий забірник.
.9.5. Перевірити при необхідності випускний кран. Відкрити випускний кран і продути його парою.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Пуск обладнання необхідно виконувати сухими руками і згідно з інструкцією з експлуатації завода-виготівника.
3.2. Подавання пари і гарячої води проводити повільно, відкриваючи вентиль по 1/4 оберту.
3.3. Слідкувати за чистотою підлоги і підлогових решіток, не допускати утворення слизькості і забрудненості підлоги.
3.4. Не торкатися рухомих частин обладнання, не знімати захисне огородження.
3.5. Слідкувати, щоб в обладнання не попали сторонні предмети.
3.6. Слідкувати за герметичністю паропроводів.
3.7. Слідкувати за показаннями контрольно-вимірювальних приладів.
3.8. Не залишати працююче обладнання без нагляду і не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
3.9. Не виконувати на працюючому обладнанні чищення, змащення, регулювання та усунення несправностей.
3.10. Димогенератори:
3.10.1. При ручному завантаженні необхідно остерігатися опіків, стояти з боку відкритої дверці.
3.10.2. Завантаження тирси проводити спеціальним пристосуванням (лопатою та інше).
3.10.3. При механічному завантаженні тирсу слід подавати поступово. Щоб уникнути її спресування, слід користуватися ворушителем.
3.10.4. Лійку завантажувати дерев'яними трісками слід на ½ її висоти.
3.10.5. Щоб тріски попали до камери, ворушитель включити на 1-2 хв. і підпалити.
3.10.6. Після з'явлення достатньої кількості вугілля і диму включити димогенератор в автоматичний режим.
3.10.7. По мірі накопичення в золильному відсіку золи звільняти його впродовж всієї зміни.
3.10.8. Накопичувати золу слід в спеціальному возику, заливаючи її водою, щоб уникнути загорання.
3.11. В автокоптильці не діставати продукцію, яка упала, під час руху ланцюга.
3.12. Камери (обжарювальні, коптильні, пароварильні):
3.12.1. Завантажувати ковбасні вироби в камери, а також переміщати їх підвісними коліями слід по одній рамі, штовхаючи від себе. При цьому руки працівника повинні впиратися у верхню частину рами, не нижче її середини.
Пересувати раму перед собою слід плавно, без ривків.
3.12.2. Не слід залишати рами, що переміщуються по підвісних коліях на стрілках та заокругленнях. Необхідно стежити за правильністю положення стрілок.
3.12.3. Рами і ролики повинні бути справними. Працювати слід у рукавицях. Для захисту очей від попадання окалини під час переведення стрілок необхідно використовувати прозорий козирок або захисні окуляри.
3.12.4. Розвантаження камер слід проводити після попереднього їх провітрювання.
Перед вивантаженням слід перекрити паровий вентиль і вивісити на ньому попереджувальний напис: “НЕ ВМИКАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!”
3.12.5. Вивантаження рам з камер необхідно проводити за допомогою спеціальних багрів.
3.12.6. Не дозволяється самостійно випалювати сажу.
3.13. Печі ротаційні:
3.13.1. Санітарну обробку печі проводять за температурою повітря всередині її не вище, ніж 30°С.
3.13.2. Для захисту від опіків працівники, які обслуговують ротаційні печі, повинні бути забезпечені рукавицями і нарукавниками.
3.13.3. Завантаження печі сировиною слід проводити до ввімкнення калорифера.
.13.4. Вивантаження готової продукції з печі необхідно проводити тільки після вимкнення калорифера.
3.13.5. Під час вивантаження лотків з печі і зливу жиру необхідно користуватися засобами індивідуального захисту: фартухами, рукавицями, захисними окулярами.
3.13.6. Розтоплений жир необхідно зливати в спеціальні ємності, заповнюючи не більше 2/3 їх об'єму .
3.13.7. Транспортування візків з жиром проводити тільки після того, як жир охолоне.
3.14. Котли варильні:
3.14.1. Завантажувати корзини в котел слід за допомогою електротельфера.
3.14.2. Водою котел слід наповнювати до рівня зливного патрубка.
3.14.3. Під час експлуатації котла для варіння субпродуктів необхідно слідкувати за тим, щоб рівень води в ньому не знижувався і не підвищувався.
3.14.4. Перед тим, як відкрити вентиль подачі пари, слід щільно закрити кришку.
3.14.5. Перед відкриванням кришки слід перевірити, чи закритий паровий вентиль, чи відкриті каналізаційний вентиль і продувочний кран, впевнитись по манометру у відсутності тиску в котлі.
3.14.6. При експлуатації перекидних котлів:
3.14.6.1. Завантаження окостів повинно проводитися в порожні котли. Вода заливається після завантаження. Вивантаження окостів проводити після зливу бульйону. Окости, що випадково впали, повинні вийматися за допомогою гака.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Відключити обладнання від електромережі, а на пусковий пристрій вивісити плакат "НЕ ВКЛЮЧАТИ, ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".
4.2. Димогенератори:
4,2.1. Викликати електромонтера і обезструмити димогенератор.
4.2.2. Перекрити вентиль подачі холодної води.
4.2.3. Очистити бункер ворушителя від залишків тирси.
4.2.4. При остиглому обладнанні вивантажити золу.
4.3. Камери:
4.3.1. Щільно закрити всі вентилі подачі в камеру пари, а також вентилі на магістральному паропроводі.
4.3.2. Впевнитись, що в камерах не залишилась продукція.
4.3.3. Входити до камери можна тільки при температурі повітря всередині не вище 30°С.
4.4. Упорядкувати робоче місце.
4.5. Прибрати засоби індивідуального захисту у відведене для них місце.
4.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: виникнення стороннього шуму, гудіння, підвищеної вібрації, відчуття електроструму на металевих частинах, підвищеної концентрації оксиду вуглецю та інше.
5.2. При виникненні аварійної ситуації слід негайно зупинити роботу, відключити устаткування від електромережі, огородити небезпечну зону, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону, доповісти про те, що сталося, керівнику робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати "швидку медичну допомогу".
5.4. Надання першої медичної допомоги:
5.4.1. Надання першої медичної допомоги при отруєнні оксидом вуглецю.
До приїзду лікаря потерпілого слід вивести на свіже повітря, забезпечити йому спокій, уникати охолодження.
В важких випадках давати вдихати кисень, проводити штучне дихання.
5.4.2. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.4.3. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.4. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну. При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння.
.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
_________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
.1. До самостійного виконання арматурних робіт допускаються особи, які досягли 18 років, мають посвідчення на право виконання арматурних робіт, визнані медичною комісією придатними до даної роботи.
.2. Арматурник, поступаючи на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів і способів надання долікарської допомоги потерпілим та повинен бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами щодо роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій. До початку роботи безпосередньо на робочому місці арматурник повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.
Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обовязкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
.3. Арматурник після первинного інструктажу на робочому місці має протягом 2змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого арматурника, який призначається наказом (розпорядженням) по підприємству.
.4. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці арматурник повинен проходити:
періодично, не рідше одного разу на квартал;
при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;
у звязку з допущеним випадком травматизму або порушенням вимоги охорони праці, що не призвело до травми.
.5. Арматурник повинен працювати у спецодязі та спецвзутті, що передбачені Типовими галузевими нормами: костюмі брезентовому, черевиках шкіряних з захисними носками, рукавицях брезентових, а при зовнішніх роботах взимку додатково повинен одягати куртку бавовняну на утеплювальній прокладці, брюки бавовняні на утеплювальній прокладці та валянки.
Арматурник повинен користуватися засобами індивідуального захисту: захисними окулярами, щитком із світлофільтром, каскою, запобіжним поясом і т.д. Спецодяг повинен бути відповідного розміру і зросту, не утруднювати рухи, бути правильно і акуратно заправленим і не мати вільних кінців і завязок.
.6. На кожній ділянці роботи повинні бути укомплектовані аптечки з медикаментами і засобами першої допомоги. Арматурник повинен знати місце зберігання аптечки і прийоми надання долікарської допомоги.
.7. Механізовані операції по заготівлі та обрубці арматури слід виконувати в окремому приміщенні або ділянці.
.8. Підлога на робочому місці повинна бути справна і не слизька, проходи навколо машини та окремих її вузлів завширшки не менше 1 м. Довгомірні стержні арматури, що виступають за габарити верстатів, слід обгородити стійкими переносними запобіжними пристроями. Захаращення робочого місця і проходів металом, виробами і відходами не допускається.
.9. Біля кожної машини на видноті повинні бути вивішені карта мащення та інструкція з експлуатації.
.10. Робоче місце протягом усього робочого часу необхідно тримати в порядку і чистоті і не захаращувати матеріалами, виробами та відходами.
.11. Все працююче обладнання, інструмент, що використовується, і пристрої повинні бути справні. Забороняється робота на несправному обладнанні і з випадковим або несправним інструментом і пристроями.
Перед початком роботи необхідно:
.1. Надіти спецодяг, заправити куртку в брюки, волосся сховати під головний убір. Забороняється працювати в розстебнутому одягу, а також без головного убору.
.2. Перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту.
.3. Прибрати непотрібне обладнання, при потребі, впорядкувати габарити металу і виробів.
.4. Перевірити наявність і справність інструменту, справність пристроїв і обладнання, розкласти інструменти на робочому місці в зручній послідовності.
.5. Перевірити кріплення основних вузлів машини, справність електроапаратури, проводки та заземлення, наявність і кріплення обгородження рухомих частин.
.6. Перевірити і, при потребі, відрегулювати ремінні та ланцюгові передачі і гальмовий пристрій.
.7. Змастити машину відповідно до схеми мащення.
.8. При потребі, включити електроосвітлення і відрегулювати місцеве освітлення.
.9. Перед кожним пуском верстата необхідно переконатись, що пуск нікому не загрожує, і попередити людей звуковим сигналом або голосом, якщо сигнал непередбачений.
.10. Після подачі сигналу включити обладнання для перевірки на холостому ходу. Звернути особливу увагу на справність органів управління і переключення, надійність гальмового пристрою. При виявленні несправності повідомити інженерно-технічного працівника і, по можливості, усунути дрібні дефекти самому або викликати ремонтний персонал.
.1. Виготовлення елементів арматурних виробів на верстатах.
.1.1. Управляти верстатом або машиною дозволяється тільки арматурникові, за яким закріплене дане обладнання. Передавати управління іншій особі забороняється.
.1.2. Арматурник несе відповідальність за стан і правильну експлуатацію обладнання, а також за виконання правил безпеки.
.1.3. Обладнання має бути оснащене розміщеним поблизу робочого місця відключаючим апаратом для централізованого відключення верстата від живильної мережі. Рубильник необхідно включати і виключати швидко, користуючись гумовими рукавицями і стоячи на справному ізолюючому килимку.
.1.4. Забороняється робота верстата із знятим або неправильно встановленим огородженням.
.1.5. Забороняється заміна інструменту і робочих частин машини, технічний огляд і ремонт під час роботи.
Огляд, очищення, мащення, регулювання, підтягування кріплень та усунення дрібних дефектів механічної частини верстата проводить машиніст після його зупинки, відключення від електромережі, встановлення плаката “Не включати працюють люди” і зняття тиску в пневматичній та гідравлічній системах. Обладнання не можна вважати знеструмленим, якщо сигнальна лампа, яка вказує на наявність напруги, не горить, бо це може бути звязане з її несправністю.
.1.6. Очищати машину і небезпечну зону біля неї слід розрідженим повітрям (відсмоктуванням) або за допомогою гачків, щіток, скребків тощо. Під час очищення робітник повинен бути в захисних окулярах.
3.1.7. Машиніст повинен виконувати тільки доручену йому роботу по технологічному процесу виробництва. Забороняється самовільне, без потреби, включення обладнання та робота на ньому.
.1.8. При будь-якій перерві в роботі верстат повинен бути виключений. Забороняється залишати обладнання або пульт управління, не відключивши його від електромережі і не дочекавшись повної зупинки.
3.1.9. При припиненні роботи слід виключити електровимикач на самому агрегаті, а потім рубильник мережі і замкнути його на обмежувач самовключення.
.1.10. Якщо природне освітлення недостатнє, треба включити штучне загальне і місцеве, яке не повинно осліплювати працюючих.
.2. Ручні арматурні роботи.
.2.1. Ручні роботи з арматурою треба виконувати в брезентових цілих рукавицях. Металевий пил, іржу, окалину прибирають із столів і стелажів шляхом відсмоктування пневматичним обладнанням або за допомогою щіток, захищаючи очі окулярами. Здувати пил стисненим повітрям забороняється.
.2.2. Ручне очищення арматури дозволяється металевими щітками і молотками, при цьому арматурник повинен надіти захисні окуляри.
.2.3. Ручна правка арматури виконується за допомогою правильної плити з косинцями або штирями, вигинаючи стержень за кінець або за допомогою спеціального ключа. Ключі для правки треба виготовляти з міцної некрихкої сталі розмірами відповідно до існуючих норм. При правці арматурник повинен у стійкому положенні правити рухом від себе, причому необхідно стежити, щоб ключ не зіскочив із стержня, а стержень не вийшов з косинців або штирів правильної плити.
.2.4. Ріжуть і гнуть арматуру вручну тільки при малому діаметрі стержнів і невеликому обсязі робіт. При ручному різанні та гнутті необхідно:
стежити, щоб ріжучі кромки ножів були міцно прикріплені до верстака;
не спиратися корпусом на важіль верстака, не подовжувати його трубою чи іншими предметами;
систематично перевіряти стан і кріплення ріжучих ножів і зазор між ними, який повинен бути не більше 1 мм. Несправні ножі слід замінити;
при різанні стержень однією рукою укласти до упору і притиснути до столу, а другою рукою опустити важіль ножиць;
при гнутті рухати гнуттєвий важіль від себе, руки тримати не ближче 200 мм від ріжучих ножів або гнуттєвих пальців.
.2.5. При різанні арматури малого діаметра або сіток за допомогою ручних ножиць необхідно користуватися справними ножицями, ріжучі кромки яких повинні бути правильно заточені і не мати тріщин. Під час різання звичайними ножицями рука робітника має спиратися на верстат.
.2.6. При роботі вдвох слід узгоджувати свої дії з напарником. При кантуванні та переміщенні каркасів забороняється перебувати перед каркасом.
.2.7. При роботі із зварювачем арматурник повинен надіти брезентовий спецодяг і залежно від умов закривати обличчя щитком або маскою зварювача. Щоб уникнути опіків, забороняється торкатися тільки що зварених вузлів каркаса.
.2.8. Ручне вязання слід проводити на спеціальній площадці на стелажах, козлах або стояках, висота яких повинна забезпечувати зручне положення арматурника під час роботи. Забороняється вязати каркас, стоячи на його стержнях. Для вязання каркасів необхідно застосовувати відпалений дріт діаметром 0,8,4 мм у вигляді лотків або нарізаний завдовжки 8мм і звязаний пучками.
.2.9. Забороняється проводити арматурні роботи на необгороджених площадках, розміщених на висоті понад 1 м над підлогою або перекриттям, у неосвітлених або затемнених місцях, а також стоячи на арматурі. Пересування по арматурі дозволяється тільки по ходових щитах.
.1. По закінченні роботи слід:
зупинити обладнання, відключити електроживлення;
очистити машину від окалини, пилу, бруду;
прибрати робоче місце і звільнити проходи;
очистити і скласти у відведене місце інструмент, пристрої, спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту;
вимити руки і обличчя теплою водою з милом або прийняти душ.
.2. Передати зміннику або інженерно-технічному працівнику відомості про всі несправності.
.1. Арматурник повинен бути обізнаний з можливими аварійним ситуаціями.
.2. У разі зміни звуку працюючого обладнання, появі стукоту, підвищенні нагрівання або інших дефектів верстат необхідно зупинити для зясування та усунення причини несправності і , при потребі, викликати ремонтний персонал.
.3. При сигналі “Стоп” необхідно негайно зупинити машину незалежно від процесу роботи. Все обладнання слід також відключити від мережі при припиненні подачі електроенергії або виключенні електроосвітлення.
.4. У разі нещасних випадків арматурник повинен вміти надавати першу долікарську допомогу, при необхідності, викликати швидку допомогу, а також повідомити адміністрацію про те, що сталося.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
_________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
.1. До роботи асфальтобетонником-варильником допускаються особи, які досягли 18 років, мають посвідчення на право виконання варильних робіт, визнані медичною комісією придатними до даної роботи та мають не нижче другої кваліфікаційної групи з електробезпеки.
.2. Асфальтобетонник-варильник, поступаючи на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, газобезпеки, прийомів і способів надання долікарської допомоги потерпілим та повинен бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами щодо роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.
До початку роботи безпосередньо на робочому місці асфальтобетонник-варильник повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.
Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обовязкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
.3. Асфальтобетонник-варильник після первинного інструктажу на робочому місці має протягом 2змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого, кваліфікованого асфальтобетонника-варильника, який призначається наказом (розпорядженням) по підприємству.
.4. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці асфальтобетонник-варильник повинен проходити:
періодично, не рідше одного разу на квартал;
при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;
у звязку з допущеним випадком травматизму або порушенням вимоги охорони праці, що не призвело до травми.
.5. Асфальтобетонник-варильник повинен працювати в спецодязі та спецвзутті, передбачених Типовими галузевими нормами: костюмі брезентовому, черевиках шкіряних та рукавицях брезентових.
Спецодяг і спецвзуття повинні бути справні і відповідати зросту і розміру робітника.
.6. Асфальтобетонник-варильник повинен виконувати вимоги інструкцій підприємств по експлуатації обладнання по приготуванню, перекачці та розігріву бітуму в котлах, а також по очистці варильних котлів.
.7. Асфальтобетонник-варильник для безпечного виконання технологічного процесу повинен знати та враховувати властивості бітуму від зміни температури:
завантаження бітумного котла не повинно перевищувати 3/4 обєму;
при обезводненні бітуму вспінення маси при температурі >100°С;
нагрів бітуму до робочої температури 180°С;
температура спалаху бітуму 250°С.
.8. Асфальтобетонник-варильник повинен стежити за сигналами, які мають відношення до його роботи або попереджають про небезпеку.
.9. Забороняється залишати без нагляду працюючу установку або передавати управління нею іншій особі.
.10. Асфальтобетонник-варильник повинен стежити, щоб у зоні обслуговування установки не перебували особи, не звязані з виробництвом.
.11. Асфальтобетоннику-варильнику забороняється працювати на несправному обладнанні або несправним інструментом, із знятими захисними пристроями, екранами (решітками).
Робочі площадки, сходи, огорожі та перехідні містки біля котлів повинні бути огороджені металевими поруччями висотою не менше 1 м та утримуватися в чистоті і посипатися піском.
.12. Асфальтобетонник-варильник повинен стежити за тим, щоб його робоче місце, проходи і підїзді до нього були очищені від сміття, бруду і сторонніх предметів.
При видимості менше 100 м (нічний час, туман) слід застосовувати штучне освітлення.
.13. На ділянці проведення робіт у спеціально відведеному місці повинна бути аптечка, укомплектована всім необхідним для надання потерпілим першої медичної допомоги.
.14. Забороняється працювати з дьогтепековими матеріалами особам, які хворіють на шкірні хвороби, хвороби очей і носоглотки, а також мають легкі садна на руках та обличчі.
.15. Категорично забороняється зберігати і приймати їжу безпосередньо на робочому місці.
.16. Асфальтобетонник-варильник повинен знати і виконувати такі правила пожежної безпеки:
палити тільки у спеціально відведених місцях;
не зберігати у відкритій тарі легкозаймисті рідини (бензин, солярове мастило та ін.);
не застосовувати відкритий вогонь при розігріванні бітумопроводів і насосів;
не використовувати для прочищення бітумопроводів розжарені прути і ломи;
при розпалюванні форсунок не кидати запалений факел на землю поблизу паливної установки;
щільно закривати горловини паливних баків металевими кришками.
.17. Для гасіння пожежі на площадках повинні бути вогнегасники, ящики з піском, лопати.
.1. До початку роботи асфальтобетонник-варильник повинен прийняти зміну, наперед довідавшись про всі недоліки в роботі обладнання, які мали місце протягом зміни, і вжити заходів до їх усунення, переконатись у справності обладнання, а також у наявності повного комплекту робочого і протипожежного інвентарю та чистоті робочого місця.
.2. Про всі несправності, помічені при перевірці обладнання, прийманні зміни і в процесі роботи, асфальтобетонник-варильник повинен повідомити інженерно-технічного працівника.
.3. Перед початком роботи асфальтобетонник-варильник повинен:
надіти спецодяг і спецвзуття;
перевірити технічний стан котлів, цистерн та топок, завантажувальної площадки, сходів, входів, наявність та справність електрообладнання та пускових пристроїв.
.4. Забороняється працювати на несправному обладнанні.
.5. Перед пуском установки у роботу необхідно перевірити:
наявність і справність захисних огорож;
справність захисного заземлення корпусів електродвигунів, пускових пристроїв і механізмів;
кріплення основних вузлів і деталей;
наявність і справність звукових та світлових сигналів;
наявність порошкових або вуглекислотних вогнегасників.
2.6. Пересвідчитись у тому, що обслуговуючий персонал знаходиться на своїх місцях і немає сторонніх осіб.
.7. Перевірити бітумні комунікації і при наявності застиглого бітуму прогріти труби і крани гарячою водою або парою.
.8. Асфальтобетонник-варильник повинен знати порядок розігріву бітуму різними видами палива.
Забороняється застосовувати бензин при розпалюванні котла твердим паливом (дрова, торф, камяне вугілля).
Запас твердого палива повинен зберігатися на відстані не менше 5 м від топок.
.9. При використанні рідкого палива (мазут) попередньо продути парою або повітрям форсунку і повітропровід.
.10. При підігріванні бітуму в бітумосховищі і котлах електронагрівальними пристроями асфальтобетонник-варильник повинен:
стежити за справністю ізоляції або обгороджень усіх струмоведучих елементів підігрівального пристрою;
не допускати оголення спіралей електронагрівальних елементів (вони повинні бути повністю занурені в бітум);
включати електропідігрів і освітлювальні лампи тільки за допомогою пускачів, рубильників та ін.;
не застосовувати металеві предмети для вимірювання рівня бітуму в котлах;
не залишати без нагляду сховище і котли при включених електронагрівальних пристроях.
.11. Перед перекачуванням бітуму по трубопроводах асфальтобетонник-варильник повинен спочатку перевірити справність фланцевих зєднань, кранів і насосів. Місця можливого застигання бітуму прогріти гарячою водою або парою.
.12. При обслуговуванні бітумних насосів необхідно додержуватися таких вимог з охорони праці:
включати насос тільки після розігрівання всіх бітумопроводів;
стежити за тим, щоб тиск бітуму в магістралі не перевищував встановленого;
при виявленні сторонніх шумів у насосі необхідно припинити роботу до усунення несправності;
при послідовному перекачуванні бітуму з різних котлів перекривати крани на бітумопроводах, що ведуть з одного котла в інший, дозволяється тільки після зупинки насоса.
.13. Для безпечного завантаження котлів бітумом із бітумосховища необхідно його перед цим нагріти до температури текучості 60°С і перекачувати насосом.
.1. Забороняється асфальтобетоннику-варильнику:
знаходитися під час роботи на площадках між люками котлів;
розпалювати топку або включати електропідігрів з несправним обладнанням.
.2. Погасити терміново топку при появі течі бітуму з цистерни чи котла.
.3. Слідкувати, щоб люки котлів були забезпечені металевими решітками та кришками, які захищають від попадання дощової води та закриття горловин котлів.
Решітки запобігають від можливого падіння варильника при огляді котлів.
.4. Варильник повинен слідкувати за температурним режимом підігріву бітуму, користуючись термовимірювальними приладами для контролю нагріву бітуму.
.5. При вспінюванні частину бітуму треба перекачати у запасний котел і інтенсивно перемішувати (механічними мішалками або за допомогою циркуляційної системи).
.6. Забороняється перемішувати бітум в котлах вручну.
Перед чисткою бітумного котла необхідно:
повністю видалити з котла залишок бітуму;
охолодити і добре провітрити котел;
відключити котел від усіх паро- і бітумопроводів.
.7. Чистка або ремонт бітумних котлів допускаються тільки після їх остигання. Робітники повинні користуватись захисними окулярами, брезентовими костюмами, а при потребі і протигазами. Працювати слід під наглядом інженерно-технічного працівника.
.8. Чистити котел повинні не менше двох робітників: один, який виконує чищення, надіває запобіжний пояс з прикріпленою до нього мотузкою, кінець якої тримає другий, страхуючий робітник, що стоїть поза котлом і спостерігає за першим.
.9. При роботі в котлі слід користуватись для освітлення низьковольтною акумуляторною або переносною лампою напругою не вище 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.
.10. Всяке переключення на трубопроводах з гарячим бітумом, а також відкривання засувок і вентилів парових і повітряних ліній необхідно виконувати обережно, поступовим поворотом маховика, засувок і вентилів. При цьому необхідно користуватись рукавицями.
.11. Забороняється подача великої кількості палива при запалюванні форсунки. При відсутності автоматичного запалювання необхідно форсунки запалювати факелом з просочених нафтою (мазутом) ганчірок, клоччя, намотаних на шматок товстого дроту (пруток) довжиною не менше 1,5 м, при відкритій подачі повітря або пари.
.12. Перед розпалюванням газової форсунки необхідно спочатку провентилювати топку протягом 5хв.
При запалюванні і регулюванні форсунки слід стояти збоку від топки. Забороняється стояти навпроти форсунки.
Спостерігати за полумям у топці слід через віконце в захисному екрані.
.13. При використанні газового пальника асфальтобетонник-варильник повинен стежити за тим, щоб газопроводи мали герметичні зєднання, які не допускають витоку газу, а тиск газу по манометру не перевищував допустимого.
.14. В разі припинення надходження газу в пальник, відриву або проскоку полумя всередину, пальник слід негайно виключити і доповісти змінному майстру про несправність.
.15. Забороняється чистити, кріпити, підтягувати і ремонтувати частини установки під час її роботи.
3.16. Забороняється в разі загоряння пального, бітумів або смол застосовувати воду для гасіння з огляду на можливе бурхливе скипання її або викид разом з рідиною, що горить, і ураження людей, які перебувають поблизу. Для цього слід користуватись порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, засипати полумя піском, землею або накрити джерело вогню брезентом.
.17. Забороняється вручну переливати гарячий бітум.
.18. При нещасних випадках асфальтобетонник-варильник повинен вміти надати першу долікарську допомогу і, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу, а також повідомити адміністрацію про те, що сталося.
.1. Відключити технологічне обладнання від електричного струму.
.2. Упорядкувати робоче місце і механізми, очистити їх від бітуму та бруду.
.3. Всі механізми і обладнання здати у встановленому порядку зміннику із записом в журналі про помічені дефекти, несправності.
.4. Зняти спецодяг, вимити руки і обличчя (бажано теплою водою), а спецодяг провірити і скласти у шафу.
.5. Руки, що забруднені бітумом чи дьогтем, робітник повинен протерти гасом, після чого змити теплою водою з милом.
.1. Аварійна зупинка котлів здійснюється в таких випадках:
при виявленні несправності;
при виявленні людей у небезпечній зоні.
.2. При підігріванні бітуму, який містить домішку води, до температури 95°С відбувається випаровування води і бурхливе піноутворення. Щоб не допустити спінювання і викид бітуму, слід застосовувати піногасники СКТН-1 (2краплі на 10 т) і МКТ-1 (4крапель на 10 т).
.3. При загорянні бітуму в котлах належить щільно закрити кришки і димову трубу. Якщо це неможливо виконати, необхідно гасити вогонь пінними вогнегасниками і піском. Забороняється для цієї мети застосовувати воду, бо це посилює горіння.
5.4. При виявленні течі бітуму з котла необхідно терміново перекрити топку, перекачати бітум в інші котли і повідомити майстра.
.5. При загорянні електрообладнання негайно знеструмити технологічне обладнання, вжити заходів щодо локалізації пожежі; якщо не вдалося погасити пожежу, необхідно негайно по телефону викликати пожежну команду.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
______________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
1.1. До проведення бетонних робіт допускаються чоловіки, які досягли 18 років і визнані медичною комісією придатними до даної роботи.
.2. Бетоняр, вступаючи на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів і способів надання долікарської допомоги потерпілим та повинен бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами і пільгами щодо роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.
До початку роботи безпосередньо на робочому місці бетоняр повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.
Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обовязкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
.3. Бетоняр після первинного інструктажу на робочому місці має протягом 2змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого бетоняра, який призначається наказом (розпорядженням) по підприємству.
.4. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці бетоняр повинен проходити:
періодично, не рідше одного разу на квартал;
при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;
у звязку з допущеним випадком травматизму або порушенням вимоги охорони праці, що не призвело до травми.
.5. Бетоняр повинен працювати у спецодязі та спецвзутті, що передбачені Типовими галузевими нормами: напівкомбінезоні бавовняному, черевиках шкіряних, рукавицях комбінованих; при роботі з віброінструментом напівкомбінезон бавовняний, напівчоботи гумові, рукавиці антивібраційні; на зовнішніх роботах взимку додатково у брюках і куртці бавовняних на утеплювальній прокладці та у валянках.
.6. Спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту повинні бути справні і відповідати зросту і розміру бетоняра.
.7. Бетоняру забороняється працювати на несправному обладнанні або несправним інструментом.
1.8. Бетоняр повинен стежити за тим, щоб його робоче місце, проходи і підїзди до нього були очищені від сміття, бруду і сторонніх предметів. У зимовий час проходи необхідно посипати піском, шлаком та ін.
.9. На ділянці ведення робіт у спеціально відведеному місці повинна бути аптечка, укомплектована всім необхідним для надання першої медичної допомоги потерпілому та бачок з питною водою.
.10. Забороняється знаходитися в небезпечній зоні підйомних механізмів, а також стояти під піднятим вантажем.
.11. Вмикати машини, електроінструменти та освітлювальні лампи дозволяється тільки за допомогою пускачів, рубильників. Забороняється торкатися погано ізольованих електропроводів, необгороджених частин електричного обладнання.
.12. Ходити над укладеною арматурою дозволяється тільки по спеціальних містках шириною не менше 600 мм, що спираються на опалубку.
.13. Напруга електровібраторів повинна відповідати напрузі живлячої їх електромережі. Напруга повинна бути не більше 36 В.
.14. Не дозволяється переносити тимчасову або постійну електропроводку, підключену до електромережі, що перебуває під напругою.
.15. Не дозволяється бетонування із зовнішніх риштувань при силі витру 10 м/сек та під час грози.
1.16. В темний час доби проводити роботи дозволяється тільки при освітленні не менше 50 лк. При цьому повинно бути добре освітлювані площадка управління, перехідні містки та всі робочі органи.
.17. Перед роботою з хімічними добавками до бетону бетоняр повинен памятати, що хлористий кальцій, який застосовується як прискорювач схоплювання і тужавіння бетону, небезпечний для шкіри обличчя і рук, а хлорне вапно та його водні розчини сильні окислювачі, здатні виділяти газоподібний хлор.
.18. При роботі з хлористим кальцієм або при застосуванні хлористого вапна і хлорованих сумішей необхідно надіти респіратор або протигаз, гумові рукавиці та фартух.
.19. При виготовленні залізобетонних виробів і конструкцій бетоняр повинен знати:
вимоги інструкції по експлуатації технологічного обладнання, що застосовується при виготовленні залізобетонних виробів;
технологічну схему виготовлення залізобетонних виробів;
основні види і причини неполадок обладнання і способи їх усунення;
правила очистки, складання, мащення форм і опалубок, укладання в них арматури і закладних частин, укладання і віброущільнення бетонної суміші;
режим вібрації бетонної суміші різної жорсткості;
встановлену на заводі або полігоні систему сигналізації.
2.1. Перед початком роботи бетоняр повинен вдягти спецодяг, спецвзуття та приготувати і перевірити справність засобів індивідуального захисту. Застебнути рукава, прибрати волосся під головний убір, заправити одяг так, щоб не звисали краї.
.2. До початку роботи бетоняр повинен:
перевірити наявність потрібного обладнання, інструменту, пристроїв і пересвідчитись зовнішнім оглядом у їх справності;
оглянути місце наступної роботи і підходи до нього;
- у разі транспортування бетонної суміші до місця роботи автосамоскидами переконатись у наявності і справності упорів;
- перевірити справність підмостків, настилів і огорож (товщина настилу повинна бути не менш як 40 мм, риштування повинні мати поруччя висотою не менш як 1000 мм і бортові дошки заввишки 150 мм, щоб не допустити падіння інструментів та інших предметів);
переконатись у міцності кріплень завантажувальних воронок, лотків і хоботів до опор, а також у надійності зєднання ланок металевих хоботів;
очистити від сміття та залишків бетонної суміші підмостки, настили, сходові марші тощо, а в зимовий час, крім того, очистити від снігу і посипати їх піском.
.3. При застосуванні на подачі бетонної суміші бетононасоса і бетоноукладача бетоняр повинен перевірити дію двосторонньої сигналізації (звукової, світлової) між мотористом бетононасоса і робітниками, які приймають бетон, а також очистити і щільно замкнути всі замкові зєднання бетоновода, встановити біля вихідного отвору бетоновода похилий козирок відбивач.
2.4. При подачі інертних матеріалів підйомниками-елеваторами, транспортерами та іншими засобами бетоняру не дозволяється очищати барабани і корита змішувальних машин, транспортерних стрічок і шнеків під час їх роботи. Очистка допускається тільки після повної зупинки машин і механізмів та відключення їх від електромережі.
.5. Приямок завантажувального ковша бетономішалки слід очищати тільки після надійного закріплення піднятого ковша.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. При транспортуванні бетонної суміші до місця укладання:
.1.1. При подачі бетонної суміші бетоняр повинен стежити за справністю тари і про всі порушення повідомляти майстра.
.1.2. Бетоняр повинен стежити, щоб отвори у настилі і риштаку для подавання бетону були відкриті тільки в період роботи, а по закінченні робочої зміни і під час перерв вони мають бути закриті. Відкривати баддю, бункер та іншу тару слід обережно, виконувати цю операцію повинні досвідчені бетонярі.
.1.3. Бетоняр, який працює з бетононасосом або з бетоноукладачем безпосередньо на укладанні бетону в конструкцію, не повинен допускати під час роботи бетоноукладача перебування біля вихідного кінця бетоновода і місцях його зєднання сторонніх осіб. Забороняється залишати робоче місце під час роботи бетононасоса.
.1.4. При доставці бетонної суміші автомобілями-самоскидами бетоняр повинен виконувати такі вимоги безпеки:
не підходити до самоскида до повної його зупинки;
не стояти під піднятим кузовом автосамоскида і поблизу завантаженого бункера;
очищати підняті кузови автосамоскидів з землі лопатами (скребками) з подовженим держаком;
не ставати на ходові частини, не перебувати в кузові самоскида.
.1.5. Забороняється стояти бетоняру на естакадах і пересувних містках під час подачі бетонної суміші в автомобілі-самоскиди. Містки можна пересувати тільки за відсутністі людей і транспорту на шляху їх пересування.
.1.6. При подачі бетонної суміші верхній кінець стрічкового конвеєра слід розташовувати над вантажоприймальним майданчиком на висоті не менше 500 мм.
.1.7. Під час роботи конвеєра необхідно слідкувати за його стійкістю, а також за справністю захисних навісів, огороджуючих конвеєр знизу над проходами і проїздами.
.2. При укладанні й ущільненні бетонної суміші:
.2.1. Під час розвантаження бетонної суміші для подачі її на укладання, бетоняр повинен перебувати за межами зони можливого падіння бетону.
.2.2. При подачі бетонної суміші в котлован за допомогою труб, лотків, риштаків треба стежити, щоб вони були надійно закріплені, а нижні кінці труб, хоботів або риштаків не виступали над площадкою приймання бетону більш як на 1 м.
.2.3. Бетоняр, який укладає бетонну суміш на поверхні з ухилом більше 20°, повинен користуватись запобіжним поясом.
.2.4. Перед початком ущільнення бетонної суміші електровібраторами необхідно зовнішнім оглядом перевірити:
цілісність ізоляції струмопідвідного шлангового проводу і надійність його кріплення;
справність пускових приладів;
щільність болтового зєднання;
справність заземлюючого контакту вібратора.
.2.5. Приєднання електровібраторів до електромережі слід проводити тільки за допомогою стандартних муфт і вилок, будь-які інші види приєднання забороняються.
Шлангові проводи, приєднані до вібратора, слід підвішувати, а не прокладати по укладеному бетону.
.2.6. Під час перерв в укладанні бетону або перенесенні вібратора на нове місце, вібратор від електромережі повинен бути відключений, при перенесенні його слід тримати за корпус.
.2.7. При роботі з електровібраторами переміщувати їх по ущільненій бетонній суміші слід за допомогою гнучких тяг, без ривків. Підтягувати вібратор за шланговий провід категорично забороняється. Не можна ставати на площадку вібратора або підштовхувати його ногами, якщо вібратор включений у мережу. Під час дощу вібратори повинні бути накриті, попадання води на вібратор не допускається.
.2.8. При роботі з пневматичними вібраторами приєднувати до них шланги і розєднувати їх дозволяється тільки після припинення подачі стисненого повітря. Включення пневматичних вібраторів повинно проводитись після встановлення їх у робоче положення. Необхідно стежити, щоб у місцях зєднання шлангів не було витоку повітря. Гнучкі шланги вібратора повинні бути витягнуті по прямій або плавній кривій без перегинів (кутів).
.2.9. Під час роботи з пневматичними вібраторами для захисту очей необхідно користуватись захисними окулярами.
.2.10. При роботі з електровібратором, щоб уникнути ураження електрострумом, бетоняр повинен користуватись гумовими діелектричними рукавицями.
.2.11. Для зменшення шкідливої дії шуму слід користуватися протишумовими вкладишами або навушниками, які не пропускають шуму високих тонів.
.2.12. При тривалій роботі вібратор необхідно через кожні півгодини виключати на пять хвилин для охолодження.
.2.13. Для зменшення шуму при роботі віброагрегату необхідно надійно кріпити форми до вібруючих машин і систематично перевіряти щільність усіх кріплень.
.3. При виготовленні залізобетонних виробів і конструкцій:
3.3.1. Під час роботи бетоняр повинен:
настройку, очистку і мащення механізмів та обладнання проводити тільки при виключених електродвигунах;
відходячи від обладнання (навіть на короткий час), відключити його;
уважно стежити за звуковими та світловими сигналами, які подають вантажопідйомні машини, автомобілі та електрокари;
при виявленні будь-яких несправностей у механізмах і обладнанні повідомити про це інженерно-технічного працівника.
.3.2. При ручному мащенні форм і опалубок необхідно користуватись розпорошувачем з довгим держаком, щоб не допустити попадання розпорошеної емульсії у верхні дихальні шляхи.
.3.3. Щоб уникнути шкірних захворювань рук, змащувати форми дозволяється тільки в гумових рукавицях.
.3.4. При стропуванні, транспортуванні та укладанні арматури і закладних частин у форми і опалубки бетоняр повинен:
перевірити справність вантажопідйомного механізму, придатність пристроїв, надійність роботи пускових кнопок і обмежувача піднімання, а також надійність заземлення футляра пускових кнопок;
звільнити шляхи переміщення арматури;
стропування арматури проводити з захватом з двох боків;
при підніманні і транспортуванні арматури тельфером забороняється перевищувати його вантажопідйомність;
транспортувати арматуру плавно, без ривків, підтримувати арматуру в горизонтальному положенні;
при потребі укладання арматури в штабелі необхідно забезпечити їх стійкість і не захаращувати підходи до пускових приладів і електророзподільних шаф;
при укладанні арматури стежити за правильним і надійним встановленням монтажних петель.
.3.5. При виготовленні залізобетонних конструкцій з наперед напруженою арматурою бетоняр повинен перевірити справність насосів, гідравлічних і механічних домкратів, пристроїв, які реєструють натяг, та іншого обладнання; перевірити призначену для натягу арматуру. Дефектні стержні, які мають підрізи, загини та скрутки, необхідно замінити.
.3.6. Ділянки натягу арматури повинні мати на торцях стендів захисні огорожі (сітки) висотою не менше 1,8 м.
Забороняється перебування у зоні підготовки і натягу арматури осіб, не звязаних з цією роботою.
.3.7. При перервах у роботі та після її закінчення бетоняр повинен відключити від електромережі установку для натягу арматури.
.3.8. При електротермічному натягу арматурних стержнів бетоняр повинен додержуватися таких вимог:
при остиганні стержнів забороняється стороннім особам перебувати біля форм;
на торці стержнів з анкерними упорами необхідно одягати запобіжні кожухи, які знімаються тільки при подаванні форм у пропарювальну камеру;
при нагріванні стержнів поза формою обгороджувати установки для нагрівання стержнів і струмоведучі пристрої.
.3.9. Перед укладанням бетонної суміші в форму або опалубку бетоняр повинен перевірити справність замків і петель форми, а також правильність і надійність кріплення монтажних петель до арматури.
Укладати бетонну суміш у форму слід рівномірно.
.3.10. При роботі на віброплощадці бетоняр повинен:
перед кожним включенням віброплощадки переконатись, що на ній немає людей;
розрівнювати бетонну суміш вручну тільки при виключеній віброплощадці;
під час роботи віброплощадки обовязково застосовувати засоби індивідуального захисту від виробничого шуму протишумові вкладиші або навушники.
.3.11. Спускання у пропарювальні камери допускається тільки після відключення подачі пари, охолодження камери і виробів, що є в ній, до 40°С; для спуску слід використовувати постійні або знімні драбини.
.3.12. При вийманні готових виробів з пропарювальних камер стропування необхідно проводити за всі наявні монтажні петлі.
.4. Вимоги з охорони праці при електропрогріванні залізобетонних конструкцій
.4.1. Бетоняр, який бетонує конструкції, що піддаються електропрогріванню, повинен пройти спеціальний інструктаж з безпечних способів роботи. Ті, хто працює поблизу ділянок, які прогріваються, повинні бути попереджені про небезпеку ураження електрострумом.
.4.2. Ділянки, які прогріваються, мають бути обгороджені, а в нічний час добре освітлені. Огорожі встановлюються на відстані не менше 3 м від межі ділянки, яка перебуває під струмом.
Забороняється перебування сторонніх людей і виконання будь-яких робіт на ділянках, які прогріваються електрострумом.
.4.3. При електропрогріві бетону монтаж і приєднання електрообладнання до живильної мережі повинні виконувати тільки електромонтери, які мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III, а не бетоняр.
.4.4. У зоні по електропрогріву повинна бути сигнальна лампа, розміщена на видноті, яка засвічується при включенні струму на ділянці. Починаючи з цього моменту, на робочій площадці можуть перебувати тільки особи, які обслуговують установку.
3.4.5. Бетоняр, який проводить електропрогрівання, повинен працювати в діелектричному гумовому взутті і таких же рукавицях; інструмент повинен мати ізольовані держаки.
.4.6. Перед бетонуванням необхідно пересвідчитись у тому, що підготовлена до електропрогріву ділянка, куди укладатимуть бетонну суміш, не перебуває під струмом.
.4.7. При бетонуванні на погано освітлених ділянках дозволяється користуватись переносними лампами напругою не більше 12 В.
.4.8. Перед вивантаженням бетонної суміші бетоняр повинен переконатись у правильності розміщення арматури і електродів. Відстань між електродами і арматурою повинна бути не менш як 5 см. Бетонну суміш необхідно вивантажувати обережно, не зсуваючи електроди.
.4.9. Поливати бетон дозволяється тільки після зняття напруги в конструкціях, що прогріваються.
.4.10. Перед електропрогріванням бетону для кращого контакту з проводами кінці електродів, що виступають, необхідно очистити від бетонної суміші. По закінченні електропрогріву кінці електродів, що виступають з бетону, треба зрізати.
.4.11. Вимірювати температуру бетону слід у діелектричних гумових калошах і рукавицях. При цьому необхідно додержуватися крайньої обережності, не підходити впритул до конструкції, а також не спиратись до неї. Роботи виконувати, по можливості, однією рукою, тримаючи другу за спиною або збоку.
.4.12. Перевіряти наявність напруги на частинах електроустановки рукою забороняється. Для цього слід застосовувати струмошукачі або контрольні лампи, які мають на кінцях проводів наконечники.
.4.13. Ходити або перевозити бетон у зоні електропрогріву, що перебуває під напругою, дозволяється тільки спеціально влаштованими ходами і підмостками.
.4.14. При електропрогріванні монолітних конструкцій, які бетонуються по частинах, незабетонована арматура, звязана з ділянкою, що прогрівається, повинна бути ретельно заземлена.
.4.15. При проведенні бетонних робіт на висоті бетоняр повинен:
включати напругу для електропрогріву тільки за відсутності людей в зоні прогріву;
вимірювати температуру бетону в зоні прогріву за допомогою дистанційних приладів або при виключеній напрузі.
.4.16. Забороняється проводити будь-які роботи посередині замкнутих залізобетонних конструкцій, що перебувають під напругою. Ці роботи можна виконувати тільки після відключення напруги.
.4.17. Електропрогрів залізобетонних конструкцій повинен здійснюватись напругою не вище 110В.
4.1. По закінченні роботи бетоняр повинен:
очистити від залишків бетонної суміші підмостки, настили, сходові марші;
привести в належний порядок робоче місце і механізми;
очистити від бетонної суміші бетономішалки, бетононасоси, вібратори, ручні інструменти;
зняти, почистити спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту;
вимити обличчя і руки теплою водою з милом або прийняти душ.
.2. Ручні інструменти і вібратори слід акуратно скласти у спеціально відведене місце.
.3. Про всі несправності і неполадки повідомити інженерно-технічного працівника.
5.1. В разі пошкодження сигналізації та припинення звязку між мотористом бетононасоса і бетонярами на укладанні бетону робота повинна бути припинена до відновлення сигналізації.
.2. При утворенні пробки в бетоноводі, трубопроводах або шлангах необхідно зупинити бетононасос, вжити заходів до видалення пробки відповідно до інструкції по експлуатації бетононасоса і повідомити майстра керівника робіт про вжиті заходи. Видаляти пробки дозволяється тільки після зняття тиску в системі.
.3. В разі виникнення пожежі вогнище пожежі необхідно гасити піском, вуглекислотним вогнегасником, тонким струменем води, парою.
.4. В разі, якщо швидка ліквідація пожежі власними силами неможлива, негайно треба викликати спеціальну пожежну команду.
.5. При нещасних випадках бетоняр повинен уміти надати першу долікарську допомогу і, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу, а також повідомити адміністрацію про те, що сталося.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 7.1.30-1.02-96 "Правила охорони праці для підприємств громадського харчування", ДНАОП 1.7.00-1.01-96 "Правила охорони праці для об'єктів роздрібної торгівлі".
1.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.
1.4. За даною інструкцією буфетник інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та буфетника.
1.5. Власник повинен застрахувати буфетника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я з вини власника, він (буфетник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.6. За невиконання даної інструкції буфетник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.7. До роботи буфетником допускаються особи не молодше 18 років, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли навчання по правилах безпечної експлуатації апаратів, машин, обладнання, медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.8. Буфетник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.8.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.
1.8.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.8.5. Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.
1.8.6. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.
1.8.7. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.9. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на буфетника:
1.9.1. Протяги.
1.9.2. Захаращеність робочого місця.
1.9.3. Відсутність спеціальних пристосувань, інструменту.
1.9.4. Підвищена температура обладнання.
1.9.5. Підвищені температура, вологість повітря робочої зони.
1.9.6. Підвищені шум, вібрація на робочому місці.
1.9.7. Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.
1.9.8. Недостатня освітленість робочої зони.
1.10. Буфетник забезпечується спецодягом: куртка біла бавовняна, шапочка біла бавовняна, фартух білий бавовняний, рушник, кітель білий полотняний, блузка біла бавовняна, наколка біла.
Заколювати спецодяг і тримати у кишенях одягу булавки, скляні та інші гострі предмети забороняється.
1.11. Жінки, зайняті роботою з продовольчими товарами, повинні бути охайно причесані, а чоловіки ретельно виголені.
1.12. Після відлучки з робочого місця і після спілкування з забрудненими предметами необхідно ретельно мити руки з милом. Особливо ретельно їх необхідно мити після відвідування вбиральні, упорядкування одягу, взуття. В цих випадках руки необхідно вимити теплою водою з милом, а потім 0,2%-ним розчином хлорного вапна, а потім знову помити руки з милом.
Особи, які працюють в одязі з короткими рукавами, повинні мити руки до ліктів.
1.13. Нігті повинні бути коротко підстриженими. За ними необхідно систематично слідкувати. На них не слід наносити лак.
1.14. Необхідно повідомити про всі одержані на виробництві чи дома порізи, удари та інші поранення, а також про інфекційні захворювання в сім'ї.
1.15. Кожний електронагрівальний апарат повинен підключатися до зовнішньої мережі окремою електропроводкою з індивідуальними плавкими вставками та пусковими пристроями.
1.16. Пускові пристрої повинні знаходитись у безпосередній близькості від робочого місця, забезпечуючи при цьому швидке і безпечне вмикання та вимикання апарату.
1.17. Буфетник повинен мати під ногами сухий настил, який ізолює його від підлоги.
1.18. Кавоварка, кавомолка, апарат для варки сосисок повинні бути заземлені. Заземлення необхідно періодично перевіряти.
1.19. Кавомолка повинна знаходитись у стійкому положенні. Гвинти, що скріплюють жорнова і диск, повинні бути щільно затягнені.
1.20. Кип'ятильник встановлюється на рівних і міцних підставках.
1.21. Автоматика кип'ятильника повинна забезпечувати:
1.21.1. Неможливість включення електронагрівачів при відсутності води в живильній коробці і кип'ятильній посудині чи рівні її нижче допустимої межі.
1.21.2. Відключення електронагрівачів при пониженні рівня води в живильній коробці і кип'ятильній посудині нижче допустимої межі.
1.21.3. Відключення електронагрівачів при наповненні збірника кипятку і включення їх при зниженні рівня до заданої межі.
1.22. Живильний клапан повинен забезпечувати припинення надходження води з водопроводу при досягненні рівня води в перекидній трубці нижче її краю на 55-56 мм для кип'ятильників продуктивністю 25-50 л і 70 мм для кип'ятильників продуктивністю 100 л.
1.24. Ножі повинні мати гладкі, без задирок, зручні і міцно насаджені дерев'яні рукоятки.
1.25. Ножі повинні мати на рукоятках запобіжні виступи.
1.26. Розділові дошки повинні бути виготовлені з твердих порід дерева, з гладкою поверхнею, без тріщин.
1.27. При механічній нарізці гастрономічних товарів обладнання встановлюється на робочій поверхні так, щоб рухомі частини його не виступали за межі цієї поверхні і в положенні, що виключало б його переміщення. На непрацюючій машині регулятор товщини нарізки повинен знаходитись в нульовому положенні. Заточувальний пристрій для ножа машини повинен знаходитись в неробочому положенні.
1.28. На робочому місці буфетника повинні бути встановлені зручні стільці для відпочинку. Не дозволяється використовувати для цих цілей ящики та інші випадкові речі.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягти спецодяг, перевірити наявність засобів захисту.
2.2. Інструмент, пристосування розташувати в зручному і безпечному для користування порядку.
2.3. Перевірити справність обладнання, наявність на ньому засобів захисту, захисного заземлення, справність автоматичного виключення їх живлення
2.4. Перед включенням кип'ятильника необхідно переконатись у справності автоматики, поплавкового пристрою, заповненні його водою і безупинному її надходженні.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Відкривати крани подачі пари і гарячої води на кавоварку необхідно плавно, без ривків.
3.2. Забороняється експлуатація кавоварки за відсутності води в котлі, несправності манометра, сигнальної лампочки рівня води, датчика автоматичного виключення живлення котла.
3.3. При застосуванні гідрофорів (посилювачів тиску) до кавоварочних машин гідравлічної дії з блок-кранами дуплекс-вимикач тиску гідрофору повинен бути налагоджений на вимикання насосу після досягнення в резервуарі тиску не більше 0,29 МПа.
3.4. Забороняється працювати на кавоварці при несправних тепловому автоматі, регуляторі тиску, манометрі та запобіжному клапані.
3.5. Перед включенням апарату для варки сосисок необхідно заповнити резервуар водою, помістити в апарат варочну або пропарочну вкладку, включити апарат за допомогою вимикача.
3.6. Воду в резервуарі нагрівати при максимальному ступені нагріву елементів, по досягненні необхідної температури перевести нагрівач на середній чи слабкий нагрів.
3.7. Завантажити в варочну або пропарочну сосиски для проведення обробки.
3.8. Забороняється експлуатація апарату без води.
3.9. Під час роботи кип'ятильника не повинно бути паріння, викиду кип'ятку. З метою уникнення опіку парою і кип'ятком забороняється відкривати кришку збірника кип'ятку.
3.10. При роботі з ножем лезо необхідно тримати від себе.
3.11. Забороняється експлуатація машини для нарізки гастрономічних товарів без огороджувального щитка ножа і заточувального пристрою, експлуатація заточувального пристосування без блокувального пристрою.
3.12. Забороняється перевіряти гостроту ріжучих кромок ножа рукою.
3.13. Не допускається підтримувати продукт в лотку рукою чи іншими предметами під час роботи машини, перевіряти зазори на працюючій машині.
3.14. Очищати ніж від засмальцьовування необхідно за допомогою виделки-лопатки і чистої серветки.
3.15. Знімати решту продуктів з ножа рукою забороняється.
3.16. Відкривати консервні банки необхідно спеціальними ключами або пристроями.
3.17. Розкриття та розпаковку тари необхідно проводити з використанням спеціальних інструментів (цвяходери, кліщі тощо).
3.18. При відкриванні пляшок з шипучими напоями не можна направляти їх горловину в напрямку людей.
3.19. Відкривати пляшки необхідно штопором або ключем.
3.20. При заливанні кави, какао у резервуар автомату для продажу гарячих напоїв треба користуватись спеціальною підставкою. Використання інших випадкових підставок, стільців, ящиків забороняється.
3.21. Не дозволяється витягування коркових пробок з горловини пляшки шляхом нанесення ударів по дну пляшки долонею руки або по твердій поверхні.
3.22. Використовувати для розливу напоїв посуд (чарки, фужери, келихи тощо), який має тріщини, сколи, забороняється.
3.23. Скляні пляшки, склянки необхідно переміщати та ставити таким чином, щоб вони не вдарялися.
3.24. При митті посуду в мийці спочатку необхідно включати холодну воду, а потім гарячу.
3.25. Харчові продукти, пролиті рідини, масло, осколки розбитого посуду і склотари, які впали на підлогу, слід негайно прибрати.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Вимкнути обладнання.
4.2. При відключенні механічного та теплового обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопкові станції, після цього вимикаються рубильники, магнітні пускачі та станції управління.
4.3. Механізм кавомолки необхідно очищати тільки щіткою чи сухою ганчіркою. Зовнішні поверхні кавомолки протираються сухою ганчіркою.
4.4. Злити кип'яток із збірника кип'ятку, закрити крани зливу кип'ятку та на трубопроводі підводу холодної води.
4.5. Прибрати робоче місце, інструмент.
4.6. Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації
5.1. Негайно відключити всіх споживачів електроструму.
5.2. Повідомити про те, що сталося, керівникові робіт.
5.3. Не допускати до небезпечної зони сторонніх осіб.
5.4. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. При необхідності викликати "швидку медичну допомогу".
5.5. Надання першої медичної допомоги.
5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.
5.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.5.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.5.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.5.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.6. Якщо сталася пожежа - викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежегасіння.
5.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника по ліквідації аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ВАЛЬНИКА ДЕРЕВ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.
1.3. За даною інструкцією вальник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та вальника.
1.4. Власник повинен застрахувати вальника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я вальника з вини власника, він (вальник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції вальник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До самостійної роботи вальником допускаються особи чоловічої статі не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання по валці дерев, медичне обстеження, не мають медичних протипоказань при роботі на висоті, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
.7. До валки дерев не допускаються особи фізично слабкі та з порушеннями органів зору та слуху.
.8. Вальник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Знати будову та правила безпечної експлуатації механізмів, пристосувань та іншого обладнання, яке застосовується при валці дерев.
1.8.3. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
.8.4. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.
.8.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
.8.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.8.7. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.8.8. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.
1.8.9. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.
1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на вальника:
1.9.1. Ураження електричним струмом.
1.9.2. Понижена чи підвищена температура повітря робочої зони.
1.9.3. Понижена чи підвищена вологість повітря робочої зони.
1.9.4. Гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях інструментів та обладнання.
1.9.5. Падіння предметів, деревини.
1.9.6. Рухомі частини механізованого інструменту.
1.9.7. Відлітаючі тріски, ошурки.
1.9.8. Перенапруження аналізаторів.
1.10. Вальник забезпечується спецодягом, спецвзуттям: куртка бавовняна, брюки брезентові, рукавиці комбіновані, черевики шкіряні; взимку додатково: куртка, брюки бавовняні на теплій прокладці, валянки.
1.11. Вальник повинен бути забезпечений поясом, захисною каскою, сокирою, ручною ножівкою, лопатою, трьома вірьовками довжиною по 50 м, при необхідності монтерськими кігтями.
1.12. На робочому місті у керівника повинна бути аптечка з повним набором медикаментів.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Отримати завдання від керівника робіт.
2.2. Одягти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту.
2.3. Перевірити справність інструменту, пристосувань, обладнання.
2.4. До початку ваління дерев необхідно підготувати робочу зону:
2.4.1. Вирубати навкруги дерева кущі, що заважають валці, а взимку розчистити сніг.
2.4.2. Розчистити стежки довжиною 4-5 м під кутом 45° в напрямку, протилежному падінню дерева (для відходу людей від падаючого дерева).
2.5. Огородити небезпечну зону, поставити чергових.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Забороняється звалювання дерев за умов несправності звалювальних пристосувань (гідроклини, гідродомкрати, звалювальні вилки, клини, лопатки).
3.2. Дозволяється одному вальнику без помічника звалювання дерев з використанням звалювальних лопаток, а також звалювання дерев діаметром 22 см і вище при використанні спеціальних механізмів, які забезпечують направлене звалювання (гідроклини, гідродомкрати).
3.3. Забороняється звалювання лісу одному вальнику без помічника при санітарному рубанні лісу та рубанні догляду; при розробці вітровально-буреломних дільниць і говільників; при зустрічному вітрі більше 3 м/с; на схилах більше 20°; при звалюванні небезпечних дерев.
3.4. Забороняється звалювання дерев при вітрі швидкістю 12,5 м/с і більше, в грозу, в період злив, під час густого туману, коли видимість менше 50 м.
3.5. При валці дерев необхідно дотримуватись наступних вимог:
3.5.1. Підпилювати чи підрубувати дерево слід з того боку, в який намічено звалювати дерево. Забороняється валити дерево без підрубування, робити підпил чи підруб з двох чи декількох сторін чи по колу.
3.5.2. Глибина підпилу чи підрубу повинна бути у прямостячих дерев не менше 1/4 товщини комля, а у дерев, нахилених у бік ваління, - не менше 1/3 товщини комля.
3.5.3. Перед валінням гнилих чи сухостійних дерев необхідно спробувати жердиною їх міцність: підрубувати такі дерева сокирою забороняється, замість підрубу слід робити підпил.
3.5.4. Нижня площина підпилу кутової форми повинна бути перпендикулярною до осі дерева, а верхня його сторона повинна утворювати кут до нижньої площини 25-35°; відстань між паралельними різами підпилу прямокутної форми повинна бути не менше 1/10 діаметра дерева в місці його спилювання.
3.5.5. Площа спилювання завжди повинна бути вище нижньої площини підпила чи підруба, але не вище його верхньої площини.
3.5.6. До виходу на підруб чи підпил повинен бути залишений недопил: при діаметрі дерева на висоті грудей до 40 см ширина недопила повинна бути 2 см; при діаметрі 40-60 см см; при діаметрі 61 см і вище - 4 см; при спилюванні гнилих дерев ширина недопила повинна бути збільшена на 2 см порівняно зі здоровими деревами.
3.5.7. У дерев, які мають боковий нахил по відношенню до напрямку звалювання, недопил повинен мати форму клина, більш тонкий край якого повинен бути повернутим в бік нахилу дерева; робити наскрізний пропил дерева без недопилу забороняється.
3.5.8. В бік нахилу звалюють дерева діаметром на висоті грудей до 35 см, які мають нахил в бік, зворотний звалюванню більше 5°, а також нахилені дерева діаметром більше 35 см - без застосування механізованих засобів, які забезпечують заданий повал; діаметром більше 60 см зі зворотним нахилом більше 5° - із застосуванням гідроклина.
3.6. Забороняється групове звалювання дерев шляхом збивання одного чи декількох підпиляних дерев іншим деревом.
3.7. Звалювання дерев біля ліній електропередачі дозволяється після відключення ліній від джерел живлення, а при необхідності після їх зняття.
Відключення та зняття електропроводів повинен виконувати власник лінії електропередачі.
Робітникам, які звалюють дерева, відключати лінії електропередачі забороняється.
.8. Звалювання дерев з корінням повинно виконуватись за допомогою коловорота, лебідки, трактора - бульдозера чи інших механізмів.
Робоча довжина троса для звалювання дерев з корінням повинна бути не менше 50 м.
.9. Рубання догляду (просвітлення і прочистка) необхідно проводити в весняно-літній період до випадання снігу.
При проведенні цього вирубання звалювання тонкомірних дерев (діаметром на висоті грудей до 8 см) і вирубання кущів повинні виконуватися спеціальним механізованим інструментом чи сокирами.
3.10. Звалювання дерев в гніздах порослі чи зрощених у пня (які ростуть поруч) необхідно виконувати в бік їх природного нахилу. Кожне дерево повинно звалюватись окремо.
.11. Забороняється залишати незвалені, підрублені, недопилені, зависші дерева на перерви, після закінчення роботи, а також при переході до інших дерев.
Забороняється також залишати недопилені, завислі вершини та суччя.
3.12. Звалювати зависші дерева слід лебідкою (механізованою чи ручною) чи за допомогою трактора.
При звалюванні декількох дерев кожне дерево необхідно звалювати окремо.
.12.1. Забороняється:
.12.1.1. Спилювати те дерево, на яке спирається зависле дерево, чи обрублювати суччя, на яке воно спирається.
3.12.1.2. Відпилювати чураки від комля завислого дерева.
3.12.1.3. Збивати зависле дерево шляхом звалювання на нього іншого дерева.
3.12.1.4. Підрубувати коріння чи пеньок завислого дерева.
3.12.1.5. Знімати зависле дерево тросом (вірьовкою) довжиною менше 30 м.
3.13. Бригада робітників, зайнятих на розробці вітровально-буреломних дільниць і проведенні санітарного рубання, повинна бути забезпечена пилами, сокирами, переносною лебідкою з тросом довжиною не менше 30 м, вірьовкою довжиною 10 м, звалювальною вилкою, дерев'яними і металевими клинами і чокерами довжиною 5-8 м, з розрахунку по одному чокеру на робітника.
3.14. При розробці вітрувально-буреломних дільниць, а також при санітарному рубанні необхідно виконувати вимоги:
3.14.1. Звалювання дерев виконувати в бік основного напрямку, а також в залежності від рельєфу місцевості, ступеня захаращення, способу вивозу лісу; в першу чергу виконують звалення найбільш небезпечних дерев і зломів, які можуть впасти самовільно.
3.14.2. Перед початком звалювання дерев необхідно прибрати (зняти за допомогою жердини) завислі суччя та вершини, які можуть стати причиною нещасного випадку при їх падінні.
3.14.3. До початку звалювання дерев, які мають тріщини від комля до вершини, необхідно ці дерева обв'язати п'ятьма витками вірьовки і для міцності обв'язки забити між стовбуром і вірьовкою клин; звалювання проводити звичайним способом.
3.14.4. Не дозволяється звалювання високого невідокремленого злому дерева, вершина якого знаходиться на землі без попереднього опробування жердиною з'єднань зламаної частини з комлевою частиною стовбура.
3.14.5. Зламана частина стовбура (незалежно від висоти злому) може бути звалена за допомогою лебідки, а при неможливості звалення лебідкою комлева частина дерева з зломом звалюється під кутом 90° до вертикальної площини, яка проходить через вісь зламаної частини дерева.
3.14.6. Звалення нахилених дерев (з частково пошкодженою кореневою системою) виконується в бік їх нахилу; щоб уникнути сколювання, одягається «бандаж», а підпил робиться до 1/2 діаметра комля; якщо дерево має нахил в гору при крутизні схилу більше 15°, комель його перед звалюванням слід закріпити тросом чи вірьовкою, щоб уникнути сповзання під гору.
3.15. При зависанні спиленого дерева і неможливості звалювання його за допомогою лебідки чи використанням трактора дозволяється застосовувати один з наступних способів:
3.15.1. Відтягнути комель завислого дерева вагами в бік та назад. У цьому повинна приймати участь бригада в складі не менше трьох чоловік.
3.15.2. Відтягнути комель завислого дерева в бік коловоротом.
3.15.3. Відтягнути комель завислого дерева в бік чи назад переносним ручним блоком.
3.16. Забороняється для закріплення вірьовки залазити на зависле дерево.
4. Вимоги безпеки під час звалюванні дерев
по частинах на вулицях населених пунктів
4.1. Зона, небезпечна для знаходження людей, повинна бути огороджена, позначена добре помітними попереджувальними знаками, а в необхідних випадках слід подавати попереджувальні звукові чи світлові сигнали.
Межа небезпечної зони визначається відстанню по горизонталі від можливого падіння вантажу при його переміщенні. Відстань при максимальній висоті дерева до 20 м повинна бути не менше 15 м.
4.2. Роботу слід виконувати в денний час, бригадою з трьох чоловік, під безпосереднім керівництвом керівника робіт.
4.3. Перед початком роботи керівник повинен обстежити забудову навколо дерев, наявність ЛЕП (лінії електропередачі), верхню кореневу систему і само дерево, ознайомити робітників з можливою небезпекою і встановити небезпечну зону.
4.4. 3абороняється спилювати дерева по частинах, якщо стовбур уражений гниллю більше, ніж на 1/3 діаметра чи у якого верхня коренева частина повністю зруйнована.
4.5. Якщо поблизу дерева, яке спилюється, проходить ЛЕП, то до початку роботи керівник робіт повинен погодити виконання робіт з представниками власника ЛЕП.
4.6. Забороняється спилювання дерев поблизу ЛЕП, яка знаходиться під напругою; електролінії повинні бути знеструмлені, а при необхідності зняті з опор.
4.7. Перед спилюванням необхідно попередити осіб, які мешкають в будинках поблизу місць спилювання дерев, що їм забороняється: виходити на балкони; відкривати вікна і двері, виходити і входити в будинок, якщо вхідні двері під'їзду виходять в бік спилюваних дерев; збирати під час роботи спилені суччя і чураки; підходити до небезпечної зони.
4.8. Якщо через небезпечну зону проходить шосейна дорога, то вона повинна бути перекрита на весь час виконання робіт, а транспорт направлений на об'їзд.
4.9. Якщо на небезпечній зоні знаходяться споруди, то на час виконання робіт люди з них повинні бути евакуйовані.
4.10. Забороняється спилювати одночасно два дерева; спочатку слід спиляти по частинах одне дерево, а потім друге.
4.11. У разі спилювання високих дерев по частинах робота повинна виконуватись за допомогою автовишок,
4.12. Під час роботи з автовишок робітники повинні отримати наряд-допуск.
4.13. Знаходячись в кошику автовишки, робітники повинні прикріплятися карабіном запобіжного пояса до кошика автовишки.
4.14. При підготовці до спилювання дерева по частинах необхідно:
4.14.1. Очистити повністю дерево від суччя і зрізати вершину; забороняється зрубувати суччя сокирою.
4.14.2. Прив'язати нижче на 3-5 м від початку вершини дерева три вірьовки і закріпити їх на час підпилу і спилювання вершини за нерухомі частини, які знаходяться на землі, відрегулювавши їх натягнення, при цьому кут між ними повинен бути 120°.
4.14.3. Пропилити ручною ножівкою вершину на глибину, яка дорівнює 2/3 діаметра дерева, після чого опустити робітника вниз разом з кошиком. Автовишку переміщають від дерева на безпечну відстань.
4.14.4. За сигналом керівника робіт зламувати вершину слід натягуванням трьох вірьовок; дві вірьовки натягуються в одному напрямку, а третю, яка створює противагу, - в протилежному.
4.1.5. В період спилювання суччя і зламування вершини знаходитись людям в радіусі 15 м від дерева забороняється.
Після видалення вершини приступають до спилювання дерева по частинах.
.16. Забороняється спилювання чураків, тримаючись одною рукою за дерево, а іншою пилити: спилювати чураки слід з закріпленим запобіжним поясом за кошик автовишки.
.17. 3абороняється скидати спиляні чураки на землю.
Чураки необхідно опускати плавно, без ривків, за допомогою вірьовки, один кінець повинен бути прив'язаний за середину чурака, який опускається, а другий кінець повинен бути в руках у робітника.
5. Вимоги безпеки під час підрізки дерев
5.1. Всі робітники, зайняті на підрізці дерев, повинні бути забезпечені: рукавицями, фартухами, запобіжними поясами, захисними окулярами, захисними касками, оранжевими куртками (жилетами).
5.2. Всі роботи по підрізці дерев слід виконувати під безпосереднім керівництвом керівника робіт.
5.3. Підрізати дерева дозволяється з драбин-стрем'янок, надійно скріплених крюками і башмаками.
5.4. Забороняється працювати з стрем'янками, які мають зламані тятиви і сходинки.
Справність стрем'янок повинен перевіряти керівник робіт щоденно до початку роботи.
5.5. При роботі на висоті більше 3 м у основи драбини-стрем'янки повинен знаходитись другий робітник для підтримки.
5.6. Забороняється опирати драбини безпосередньо на дерева і до гілля.
.7. Забороняється підкладати під нижні кінці драбини каміння, обрізки дощок та інші предмети.
5.8. Забороняється одноразово підніматися двом робітникам на одну драбину.
.9. Не дозволяється виконувати роботи по обробці дерев під час і після дощу до висихання стовбура і основного скелетного суччя.
.10. Забороняється при обрізці дерев:
.10.1. Ставати на огородження, решітки.
.10.2. Залазити на дерево.
5.10.3. При роботі сучкорізом становитися під зрізаємою гілкою.
5.10.4. Стороннім особам знаходитись під деревом, яке обрізається.
5.10.5. Класти в кишені та площадки стрем'янок садову замазку, щітки, ножі та інший інструмент, який застосовується при лікуванні ран та дупел дерев. Весь інструмент необхідно зберігати в спеціальній сумці.
5.10.6. При обрізці дерев, посаджених повздовж вулиць, встановлювати стрем'янки з боку проїзної частини дороги.
В виняткових випадках при необхідності такого встановлення навколо стрем'янки слід встановлювати огородження, а у основи стрем'янки повинен стояти другий робітник.
.10.7. Підрізати високі дерева поблизу ліній електропередачі, які знаходяться під напругою.
.11. При роботі сучкорізом з боку проїзної частини дороги робітник повинен стояти обличчям до транспорту, що рухається, а на відстані 10 м необхідно встановлювати знак «Обережно! Інші небезпеки». Робітники повинні бути в оранжевих куртках (жилетах).
6. Вимоги безпеки після закінчення роботи
6.1. Прибрати робочу зону; суччя, чураки вивезти у призначене для них місце.
6.2. Перевірити і упорядкувати інструмент, пристосування і обладнання, здати їх на склад чи керівнику робіт.
6.3. Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту, покласти у відведене для них місце.
6.4. Помити руки теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.
6.5. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
7. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
7.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, падіння з висоти, падіння предметів, відлітання суччя, гілок, тирси та інше.
7.2. При виникненні такої ситуації необхідно в небезпечну зону не допускати сторонніх осіб. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
7.3. Якщо стався нещасний випадок, необхідно потерпілому надавати першу медичну допомогу. При необхідності викликати “швидку допомогу”.
7.4. Надання першої медичної допомоги.
7.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
7.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на раку. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
7.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах. необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
7.4.4. Надання першої допомоги при потраплянні сторонніх тіл в органи і тканини.
Якщо в око потрапили дрібні частинки металу, дерева, комах, їх можна видалити промиванням ока струменем води, направленого від зовнішнього кута ока до внутрішнього.
Можна також вивернути віко і видалити частинку чистою вологою ватою чи чистою носовою хусткою. Терти очі не слід.
Не можна самому видаляти частинки, які потрапили в роговицю. Треба на око накласти суху стерильну пов'язку і направити потерпілого до лікарні.
Видалити самому сторонні тіла з м'яких тканин можна тільки в тому випадку, якщо це можна зробити легко і повністю.
При найменшому утрудненні слід звернутися до лікаря.
Після видалення стороннього тіла пошкоджене місце слід змастити йодом і накласти стерильну пов'язку.
7.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
7.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву, рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
7.5. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння, викликати пожежну частину.
7.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
______________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ВАНТАЖНИКА
.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".
.3. За даною інструкцією вантажник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) .
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та вантажника.
.5. Власник повинен застрахувати вантажника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я вантажника з вини власника, він (вантажник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
.6. За невиконання даної інструкції вантажник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
.7. До виконання вантажних робіт допускаються особи, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці. Особи молодше за 18 років, можуть бути допущені до вантаження і вивантаження вантажу, граничні норми якого відповідають Граничним нормам підйому і переміщення важких речей неповнолітніми, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 22.03.96 № 59.
Вантажник, що допускається до виконання вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням транспортних і вантажопідіймальних машин; вантажно-розвантажувальних робіт, що виконуються вручну з важкими великогабаритними вантажами; робіт з переміщення зріджених газів в балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих та інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо), повинен пройти спеціальне навчання безпеки праці і мати посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.
.8. Під час роботи вантажник проходить:
- навчання безпеки праці на діючому обладнанню щорічно, а на новому обладнанні - по мірі його надходження на підприємство, але до моменту пуску цього обладнання в експлуатацію;
- перевірку знань з охорони праці (на роботах з підвищеною небезпекою) - щорічно;
- перевірку знань з електробезпеки (при використанні обладнання, працюючого від електричної мережі) - щорічно;
- перевірку санітарно-гігієнічних знань; у продовольчому магазині (відділі, складі) - один раз на 2 роки, на підприємстві громадського харчування - щорічно;
- періодичний медичний огляд:
- який має безпосередній контакт з харчовими продуктами - щорічно;
- на якого впливають небезпечні і шкідливі виробничі чинники - відповідно до “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”.
.9. Жінки, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, переводяться на іншу роботу від дня встановлення вагітності.
.9. Вантажник повинен:
.9.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
.9.2. Користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту.
.9.3. Знаходячись на будівельному майданчику користуватись захисною каскою.
.9.4. Не допускати на своє робоче місце сторонніх осіб.
.9.5. Виконувати тільки ту роботу, за якою він проінструктований, і яка доручена керівником робіт.
.9.6. Не виконувати вказівок і розпоряджень, які суперечать правилам охорони праці.
.9.7. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконанням правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
.9.8. Надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.
.9.9. Утримувати в чистоті і порядку своє робоче місце, не захаращувати його.
.10. Під час роботи на вантажника можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
- рухомі машини і механізми, рухомі частини конвеєрів, вантажопідіймальних машин, переміщувані товари, тара, штабелі товарів, що складуються або обрушуються;
- знижена температура поверхонь холодильного обладнання;
- знижена температура повітря робочої зони;
- підвищений рух повітря;
- ураження електричним струмом;
- підвищений рівень статичної електрики;
- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструмента, обладнання, інвентарю, товарів і тари;
- хімічні чинники;
- фізичні перевантаження.
.11. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту, а у разі контакту з харчовими продуктами також і санітарним одягом.
.11.1. Під час вантаження і вивантаження (тут і далі - поза цехами) вугілля, піску, коксу, торфу і бітуму:
- комбінезон бавовняний з капюшоном з пилонепроникної тканини;
- черевики шкіряні;
- рукавиці брезентові.
Під час вантаження і вивантаження вантажів, що порошать:
- комбінезон бавовняний з капюшоном з пилонепроникної тканини;
- рукавиці брезентові;
- респіратор;
- окуляри захисні.
Під час вантаження і вивантаження кислот і їдких речовин:
- костюм суконний;
- чоботи гумові;
- рукавиці суконні;
- респіратор;
- окуляри захисні.
Під час вантаження і вивантаження лісоматеріалів:
- костюм бавовняний з водовідштовхуючим просоченням;
- черевики шкіряні;
- рукавиці брезентові.
Під час вантаження і вивантаження етилованого бензину:
- куртка бавовняна - чергова;
- чоботи гумові;
- фартух гумовий черговий;
- рукавички гумові чергові.
Під час вантаження і вивантаження солі:
- костюм бавовняний;
- чоботи кирзові;
- рукавиці комбіновані;
- куртка і брюки бавовняні на утеплювальної прокладці (на зовнішніх роботах взимку додатково) в залежності від кліматичних поясів.
Під час вантаження і вивантаження інших вантажів і матеріалів:
- куртка брезентова і брюки бавовняні з брезентовими наколінниками;
- рукавиці брезентові;
- окуляри захисні.
На зовнішніх роботах взимку додатково:
- куртка і брюки бавовняні на утеплювальної прокладці в залежності від кліматичних поясів;
- валянки в залежності від кліматичних поясів.
Під час супроводження вантажів на бортових автомашинах поза кабіною:
- в зимовий час замість куртки бавовняної на утеплювальної в особливому і IV кліматичних поясах видається кожушок - черговий;
- в інший час року видається плащ непромокальний -черговий.
Під час обслуговування холодильника, морозилки, рефрижератора, гартувальний камери мороженого, камери попереднього охолоджування дефростера:
- костюм бавовняний з водовідштовхуючим просоченням (крім працюючих в гартувальний камері мороженого);
- куртка і брюки бавовняні на утеплювальної прокладці;
- валянки;
- калоші гумові;
- рукавиці комбіновані.
.11.2. Норми безкоштовної видачі санітарного одягу.
Під час вантаження і вивантаження харчових продуктів:
- куртка бавовняна або халат бавовняний;
- фартух бавовняний;
- берет або шапочка бавовняна;
- рукавиці бавовняні.
На холодильниках, холодокомбінатах, базах, складах під час робіт з харчовими продуктами:
- куртка світла бавовняна;
- фартух бавовняний з водовідштовхуючим просоченням;
- шапочка біла бавовняна;
- рукавиці бавовняні.
.12. Для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки забороняється:
- проводити вантаження і вивантаження горючих рідин і інших легкозаймистих речовин під час працюючого двигуна автомобіля;
- кидати і кантувати бочки з горючими рідинами, користуватися стальними ломами для їх перекочування.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
.1. Підготувати робочу зону для безпечної роботи:
- звільнити шляхи переміщення вантажу і місце його укладання від сторонніх предметів;
- укласти на шляху переміщення вантажу тверде покриття або настили шириною 1,5 м: на м'якому ґрунті або нерівній поверхні, на рівні головки рейки під час переміщення вантажу через рейкові шляхи, в інших аналогічних ситуаціях;
- перевірити достатність освітлення проходів і місць складування, за необхідністю зажадати освітлення місць вантаження, вивантаження і переміщення вантажів;
- визначити на майданчику для укладання вантажів кордону штабелів, проходів і проїздів між ними;
- в холодний час року очистити від снігу, посипати піском, шлаком або іншими матеріалами покриті льодом схили і інші дільниці проходів, проїздів і вантажно-розвантажувальних майданчиків.
.2. Перевірити зовнішнім оглядом справність вантажозахоплюючих пристосування і наявність на них клейм або бирок з позначенням номера, дати випробування і вантажопідйомності.
.3. Перевірити справність і роботу:
- підіймально-порівнювальних майданчиків, підіймальних платформ гідравлічних возиків і іншого обладнання;
- кінцевих вимикачів, що обмежують рушення механізмів; кнопок управління («Пуск», «Стоп») і аварійних.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
.1. Маса вантажу, що підіймається (що знімається) вручну одним вантажником, не повинна перевищувати 50 кг.
.2. Переміщення, вантаження і вивантаження вантажу проводити з урахуванням його категорії і міри небезпеки.
.3. Під час переміщення великогабаритних вантажів вручну необхідно:
- застосовувати міцні, рівні, однакового діаметра і достатньої довжини катки, кінці яких не повинні виступати з-під переміщуваного вантажу більш ніж на 30-40 см;
- катки укладати паралельно і під час рушення вантажу стежити, щоб вони не поверталися відносно напряму рушення вантажу;
- для підведення катків під вантаж користуватися ломами, рейковими домкратами;
- брати каток для перекладання, коли він повністю звільниться з-під вантажу, поправляти його слідує ломом або ударами кувалди;
- під час пересування вантажу стерегтися катків, що вилітають з-під вантажу, або випадкового його зриву;
- вітринне скло великих розмірів перенести на ременях попарно декільком працівникам;
- під час переміщення вантажу по похилій площині вниз застосовувати затримуюче пристосування (вірьовки, троси і т.ін.). При цьому не допускається: знаходження попереду вантажу, що скочується, переміщення вантажу швидше за швидкість рушення працівників.
.4. Під час переміщення катно-бочкових вантажів по горизонтальній поверхні дотримуватись наступних вимог:
- під час перекочування бочок, рулонів, барабанів і інших подібних вантажів потрібно знаходитися за переміщуваним вантажем;
- не перекочувати вантажі, штовхаючи їх по краях, щоб уникнути удару рук об інші предмети, що знаходяться на шляху перекочування вантажу;
- не переносити катно-бочкові вантажі на спині незалежно від їх маси.
.5. Під час виконання робіт з переміщення стислих і зріджених газів в балонах, небезпечних і шкідливих речовин слідує:
- переміщувати балони з надітими запобіжними ковпаками, що закривають вентилі, використовуючи спеціальні возики. Не перенести балони на руках;
- під час перенесення балонів по сходам використати носилки, що мають ремінь, що затягує
- агресивні рідини (кислоти, лугу та інші) переносити тільки в спеціальних пристосованих для цього носилках (перевозити на возиках, тачках) в скляній тарі, вміщеній в плетені або дерев'яні кошики. Не допускається перенести бутлі з кислотою або лугом на спині, плечі або перед собою.
.6. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і укладання вантажу на автомобіль необхідно:
- під час подачі автомобіля до місця вантаження (вивантаження) відійти в безпечне місце:
- підкласти під колеса вантажного автомобіля упори (черевики). Автомобіль, поставлений під вантаження (вивантаження), повинен бути надійно загальмований стоянковим гальмом;
- під час вивантаження автомобіля-самоскиду не знаходитися в його кузові або на підніжці;
- очищати кузов автомобіля-самоскиду від залишків сипучих або в'язких вантажів скребками або лопатами з довгими рукоятками, знаходячись на землі;
- перед відкриванням бортів автомобіля пересвідчитися в безпечному розташуванні вантажу в кузові;
- відкривати і закривати борти під контролем водія автомобіля одночасно двом працівникам, що знаходяться з боків борта, що відкривається;
- відкривати для вивантаження стислих і зріджених газів в балонах той борт автомобіля, у бік якого балони лежать черевиками;
- вивантаження вантажів, які дозволяється скидати, проводити на естакаді, яка огороджена з боків запобіжними бруссями;
- сипучі вантажі, що пилять (цемент, алебастр та інші), вивантажувати в лари та інші закриті ємності, що оберігають їх від розпилення;
- вантажити і вивантажувати навалом вапно і інші їдкі речовини, що пилять, тільки механізованим способом, що виключає забруднення повітря робочої зони;
- спуск і підйом катно-бочкових вантажів проводити по сходам або похилам. Бочки з легкозаймистими і горючими рідинами вантажити (вивантажувати) по дерев'яним сходам або іншому безпечному пристосуванню;
- вивантажувати штучні довгомірні вантажі (колоди, дошки та інші) за допомогою міцних канатів не менш ніж двом працівникам, застосовуючи при цьому страховку вантажу канатами;
- колоди і пиломатеріали не дозволяється вантажити вище за стійки, а також розміщувати довгомірні вантажі по діагоналі в кузові, залишаючи виступаючі за бічні габарити автомобіля кінці і загороджувати вантажем дверей кабіни водія;
- під час перевезення вантажів (дошки, колоди) довжиною більше за 6 м надійно кріпити їх до причеп, у разі одночасного перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі розташовувати зверху;
- під час вантаження навалом вантаж розташовувати рівномірно по всій площі кузова, він не повинен підноситися над бортами;
- ящики, бочки і інший штучний вантаж укладати щільно, без проміжків, щоб при рушенні він не міг переміщатися по кузову; бочки з рідким вантажем встановлювати пробкою вгору;
- скляну тару з рідинами укладати тільки стоячи, кожне місце вантажу нарізно повинне бути добре укріплене в кузові, щоб під час рушення вантаж не міг переміститися або перекинутися;
- кожне місце вантажу з агресивною рідиною надійно укріпити в кузові, заздалегідь пересвідчившись в тому, що скляна тара знаходиться в дерев'яних або плетених кошиках, перекладена соломою або стружкою;
- штучні вантажі, що підносяться над бортом кузова, необхідно пов'язати міцними канатами (ув'язка вантажів металевими канатами або дротом не допускається). Висота вантажу не повинна перевищувати висоту проїздів під мостами, загальна висота від поверхні дороги до вищої точки вантажу не повинна бути більше за 3,8 м.
.7. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті слідує:
- пересувати вагон по фронту вивантаження з швидкістю не більше за 2 км/ч. Робітник повинен знаходитися збоку від вагона, поза рейковою колією. При цьому не допускається ставати на шлях, штовхати вагон позаду або тягнути його на себе, а також штовхати і гальмувати вагон, тримати його за буферне пристосування;
- до вантаження і вивантаження залізничного вагона приступати тільки після повної зупинки і закріплення його з двох сторін установкою під колеса гальмових черевиків;
- для полегшення відкривання дверей вагона використати спеціальне пристосування;
- не знаходитися при відкриванні дверей проти дверного отвору вагона, що відкривається в зв'язку з можливістю випадання вантажу;
- відкривати двері напіввагону з сипучим вантажем тільки спеціальним пристосуванням, що дозволяє працівнику знаходитися на безпечній відстані;
- під час завантаження в залізничний вагон ящиковий, бочковий та інші штучні вантажі укладати щільно, без проміжків.
.8. Припинити роботи у разі:
- виявлення невідповідності тари встановленим вимогам, а також відсутності на ній чіткого маркірування або ярликів;
- виникненні небезпечних і шкідливих виробничих чинників внаслідок впливу метеорологічних умов на фізико-хімічний склад вантажу (якщо не вжиті заходів по створенню безпечних умов провадження робіт).
.9. Під час штабелювання будматеріалів:
- штучний камінь укладати на висоту не більше за 1,5 м (щоб уникнути самообвалення);
- цеглу укладати на рівній поверхні не більш ніж в 25 рядів;
- висота штабеля пиломатеріалів під час рядового укладання не повинна перевищувати половину ширини штабеля, а під час укладання в клітки - повинна бути не більше за ширину штабеля;
- штабелям з піску, гравію, щебеню і інших сипучих матеріалів потрібно додавати природний кут укосу або захищати їх міцними підпірними стінами;
- ящики зі склом укладати в один ряд по висоті. Під час укладення і знімання ящиків зі склом працівники повинні знаходитися з торцевий сторони ящика.
.10. Дештабелювання вантажів повинно проводитися тільки зверху вниз.
.11. Під час взяття сипучих вантажів з штабеля не треба допускати утворення підкопу.
.12. Для запобігання аварійним ситуаціям: знати і застосовувати умовну сигналізацію під час вантаження і вивантаження вантажів підіймально-транспортними механізмами; під час завантаження (вивантаження) холодильних камер застосовувати запобіжні засоби, що виключають можливість випадкової ізоляції в них працівників.
Працівнику забороняється:
- знаходитися і виконувати роботи під піднятим вантажем, на шляхах рушення транспорту;
- ходити по залізничних шляхах, підлізати під стоячі вагони, перелізати через зчеплення, чіплятися за рухомі вагони, пройти між розчепленими вагонами, якщо поряд знаходиться тепловоз;
- розвантажувати вантаж в місцях, для цього не пристосованих (на тимчасові перекриття, безпосередньо на труби парово-і газопроводів, електричні кабелі, на рейкові шляхи, впритул до огорож і стін різних споруд і пристроїв).
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
.1. Прибрати знімні вантажозахоплювальні пристосування, інвентар і покласти у відведені місця зберігання.
.2. Вантажний возик встановити на рівну поверхню, рама гідравлічного возика повинна бути опущена в нижнє положення.
.3. Прибрати робоче місце від сміття.
.4. Спецодяг, засоби індивідуального захисту скласти у відведене для нього місце.
.5. Вимити руки, лице з милом, при можливості прийняти душ.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. У разі виникнення аварійних ситуаціях, перешкоджаючих виконанню технологічних операцій, потрібно припинити роботу і повідомити про це керівнику.
.2. Якщо є потерпілі надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу.
.3. Надання першої медичної допомоги.
5.3.1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.
У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
.3.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.
Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
.3.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівковою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оптової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
.3.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
.3.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
.3.7. Перша допомога при попаданні сторонніх тіл під шкіру чи в очі.
Вилучати стороннє тіло можна лише в тому випадку, коли є впевнення, що це можна зробити легко і повністю. Після його видалення змастити місце поранення настойкою йоду; накласти пов'язку. Сторонні тіла з очей, краще всього вилучати промиванням струменем води, направляючи струмінь від зовнішнього кута ока (від скроні) до внутрішнього (до носа). Терти очі не слід.
.4. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння. .5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
______________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ВЕРСТАТНИКІВ
НА ДЕРЕВООБРОБНОМУ ОБЛАДНАННІ
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
.2. За даною інструкцією столяр під час робіт на деревообробних верстатах (далі верстатник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та верстатника.
.3. Власник повинен застрахувати верстатника від нещасних випадків і професійного захворювання. В випадку пошкодження здоров'я по вині власника він (верстатник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
.4. За невиконання даної інструкції верстатник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
.5. До роботи на деревообробних верстатах допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, мають спеціальне навчання, посвідчення, яке дає право працювати на деревообробних верстатах; пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.
1.6. Деревообробні верстати необхідно встановлювати за принципом послідовності технологічних процесів.
1.7. В невеликих деревообробних цехах з устаткуванням загального призначення, не з'єднаними транспортними механізмами, верстати встановлюють у шаховому порядку.
1.8. Щоб не захаращувати робочі місця і проходи, між верстатами необхідно влаштувати майданчики для запасу заготовок і деталей.
1.9. Відстань між верстатами і конструкціями деревообробного цеху залежить від місця встановлення верстата і найбільших розмірів оброблюваних деталей.
1.10. Верстати повинні бути встановлені так, щоб світло падало з лівого боку і не утворювало відблисків та косих тіней на робочій поверхні верстата.
1.11. Крім проходів до робочих місць, в цехах повинен бути наскрізний проїзд по всій довжині виробничого приміщення. Його ширина в залежності від виду транспорту, який перевозить деталі повинна бути не менше 3,8 м, а тільки для проходу робітників не менше 1,5 м.
1.12. Для прибирання тирси, стружок, пилу верстати повинні бути обладнані пневмотранспортними установками.
1.13. Підлога біля верстата повинна бути рівною і не слизькою.
1.14. Кожний деревообробний верстат повинен бути забезпечений:
1.14.1. Швидкодіючим пристосуванням для включення та виключення електродвигуна.
1.14.2. Гальмуючим пристроєм.
1.14.3. Необхідними захисними засобами, огородженням, та заземленням.
1.15. Всі різальні інструменти верстатів необхідно правильно і гостро заточувати, зуби пилок, крім того, повинні бути розведені.
1.16. Виконувати роботу із знятими огородженнями забороняється.
1.17. Очищати, обтирати, змащувати верстати, замінювати інструмент, прибирати стружки можна тільки після виключення електродвигуна, зупинки рухомих частин.
1.18. Пускові пристрої повинні бути розміщені біля робочих місць.
1.19. Верстат повинен освітлюватись денним та електричним світлом таким чином, щоб весь стіл і ріжучі інструменти були чітко видні.
1.20. Не дозволяється переодягатися біля верстата та класти на нього одяг.
1.21. Оброблювані матеріали і деталі дозволяється складати біля верстатів на висоту не більше 1,7 м. Необхідно прийняти заходи, щоб штабелі були стійкими.
1.22. Поблизу працюючого електродвигуна не можна зберігати горючі речовини, обтиральні матеріали.
1.23. Верстатник зобов'язаний:
1.23.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.23.2. Користуватись спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.23.3. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.
1.23.4. Виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований та яка доручена керівником робіт.
1.23.5. Працювати тільки на тому верстаті, по правилах безпечної експлуатації якого проінструктований.
1.23.6. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
1.23.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.23.8. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.24. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які діють на верстатника:
- виліт деталей, які подаються до ріжучого інструменту;
- стикання з рухомими частинами обладнання;
- ураження електричним струмом;
- відсутність огороджувальних пристроїв і захисних пристосувань на рухомих частинах обладнання;
- відсутність сигналізації про пуск обладнання, про аварії;
- конструктивні недоліки обладнання;
- підвищений рівень шуму, вібрації, пилу.
1.25. Верстатник забезпечується спецодягом:
- костюм віскозно-лавсановий;
- фартух бавовняний;
- рукавиці комбіновані.
Для захисту від дії пилу, ошурок, стружки видаються окуляри захисні, вкладиші «Беруші».
1.26. На робочому місці вивішується інструкція з безпечної експлуатації верстата і табличка з прізвищем робітника, відповідального за роботу верстата.
.27. Всі рукоятки, кнопки, штурвали, маховички та інші частини управління обладнанням повинні мати написи про їх призначення.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
.1. Одягнути і упорядкувати спецодяг.
.1.1. Заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців.
.1.2. Надягти щільно головний убір, підібрати під нього волосся.
.2. Перевірити правильність і надійність встановлення захисних огороджень допоміжних та запобіжних пристроїв.
.3. Змастити всі частини, що труться, згідно з карткою змащення.
.4. Оглянути стан пускової та захисної апаратури, наявність захисного заземлення.
.5. Особливу увагу приділити кріпленню ріжучого інструменту.
.6. Перевірити правильність налагодження верстата.
.6.1. Провернути робочий вал від руки при виключеному електродвигуні.
.6.2. Пустити верстат на холостому ході.
Під час роботи він повинен давати рівний звук; стіл і станина не повинні вібрувати.
.6.3. Зробити випробувальну обробку декількох деталей.
.7. Якщо під час перевірки буде виявлена будь-яка несправність верстата, приступати до роботи забороняється до усунення всіх дефектів.
.8. Перевірити наявність і справність необхідних інструментів.
.9. Непотрібні предмети, інструмент, обтиральні матеріали перед початком роботи повинні бути прибрані з верстата.
.10. Під час ремонту, чистки, змащування верстата біля пускових пристроїв вивішувати напис - «Не включати! Працюють люди».
.11. Підтягнути послаблені гайки, контргайки, болти, клинці, перевірити шплінти болтових з'єднань верстата, допоміжних пристосувань і пристроїв.
.12. Перевірити на холостому ході верстата справність дії пускових, гальмуючих, огороджувальних, блокувальних і подавальних пристроїв і механізмів, надійність фіксації рукояток управління.
.13. Під час налагоджування верстата користуватись справними гайковими ключами, які відповідають розмірам гайок та болтів. Застосовувати прокладки між зівом ключа і гранями гайок, нарощувати ключ трубою чи іншими важелями забороняється.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
.1. Вимоги безпеки під час роботи на деревообробних верстатах повинні бути викладені в технологічній документації і виконуватись протягом всього технологічного процесу.
.2. Перед включенням верстата і під час його роботи присутність сторонніх осіб на робочому місці не дозволяється.
.3. Перед пуском верстата верстатник повинен кожний раз попереджувати про це підсобних робітників.
.4. Після пуску верстата деталь для обробки можна подавати тільки тоді, коли вал ріжучого інструмента набере повне число обертів.
.5. Подачу деталей для обробки на ріжучий інструмент слід виконувати плавно без товчків і ривків.
.6. Забороняється наближати руки до ріжучого інструменту і торкатися обертаючих частин верстата, стояти напроти ріжучої частини.
.7. Не дозволяється обробляти матеріали мерзлі, з гвіздками, з налиплим бетоном, глиною та інше.
.8. Під час розпилювання та стругання коротких і тонких, а також під час допилювання довгомірних деталей верстатник повинен користуватися штовхачем, обидві руки повинні бути на штовхачі.
.9. Вузькі (менше 100 мм) деталі можна обробляти тільки при наявності на верстаті притискних пристосувань, а короткі (менше 300 мм) тільки за допомогою спеціальних шаблонів.
.10. У разі виявлення несправності, в тому числі при появі сторонніх шумів, стуків, при перегріві ріжучого інструменту, верстат необхідно зупинити і викликати механіка.
.11. Необхідно слідкувати за станом підшипників. Необхідно виявити причину перегріву і ліквідувати. Не можна охолоджувати водою.
.12. У випадку самочинної зупинки різального інструменту верстата, коли оброблювана заготовка знаходиться під огородженням, необхідно виключити верстат і тільки після цього підняти огородження і усунути несправність.
.13. Верстатник повинен слідкувати за роботою підручного, який повинен:
.13.1. Приймати на себе оброблювану деталь і відводити її так, щоб не було перекосу.
.13.2. Знімати оброблювану деталь з верстата тільки після того, як вона пройде за межі ріжучого інструменту та за розклинювальний ніж.
.13.3. Повертаючи деталь верстатнику для повторного різу або обробки, пересувати її в боці від верстата і паралельно йому.
.13.4. Складувати деталі в штабелі чи на візок, не захаращуючи робоче місце.
.13.5. Своєчасно очищати робоче місце і прохід біля верстата від обрізків і ошурок.
.14. Верстатник не повинен передавати підручному, а також іншим особам та приймати від них будь-які предмети через працюючий верстат.
.15. Під час роботи забороняється становитися на стіл верстата, а також опиратися на нього.
.16. На робочому місці забороняється палити.
.17. У разі залишення робочого місця (навіть на короткий час) верстатник повинен виключити верстат, відлучатися можна тільки після повної його зупинки.
.18. Забороняється на ходу верстата витягувати сторонні речі, які випадково попали в подавальний привідний механізм.
.19. Видалення ошурок, відходів і пилу з верстата і місць, розташованих біля його рухомих частин дозволяється виконувати тільки після повної зупинки верстата, за допомогою щітки з довгою рукояткою чи мітли. Забороняється очищення верстата рукою, рукавицею чи ганчіркою.
4. Додаткові заходи безпеки
під час роботи на деревообробних верстатах
.1. Круглопиляльний верстат для поздовжнього розпилювання.
.1.1. Пильний диск повинен бути огороджений зверху ковпаком, який автоматично опускається на матеріал, що розпилюється, а знизу - нерухомим кожухом.
.1.2. Щілина в столі, яка служить для пропуску пильного диска, повинна бути закладена дерев'яним, чисто струганим вкладишем з сухої м'якої деревини, в якому робиться проріз для пильного диска. Ширина прорізу повинна бути не більше 10 мм.
.1.3. Обрізки, які застряли в пильній щілині, можна вилучати тільки за допомогою спеціального крючка після повної зупинки верстата.
.1.4. Для поздовжнього розпилювання матеріалів верстат повинен бути обладнаний розклинювальним ножем, який повинен відповідати наступним вимогам:
.1.4.1. Кромка ножа, звернута до пили, повинна бути загострена не більше, ніж на одну п'яту його ширини.
.1.4.2. Стовщена частина ножа повинна мати розмір, перевищуючий ширину розводу пили на 0,5 мм для пил діаметром до 600 мм і 1-2 мм для пил діаметром більше 600 мм.
.1.4.3. Висота ножа над столом верстата не повинна бути менше висоти верхніх зубців пили.
.1.4.4. Відстань від загостреної частини ножа і задніми зубцями пили будь-якого діаметра не повинна перевищувати 10 мм.
.1.4.5. Кріплення ножа забезпечується болтами, які повинні гарантувати постійне його знаходження в площині пропилу і швидку його заміну.
.1.5. Незалежно від застосування розклинювального ножа на верстаті попереду та ззаду пили повинні встановлюватись упори у вигляді завіси з стальних пластин різної довжини чи зубчатих секторів криволінійної форми, які забезпечують зберігання постійного кута заклинювання 55-60°. Упори повинні легко качатись на вісі і мати загострені кінці.
.1.6. Використовувати розклинювальний ніж для закріплення на ньому захисних та інших пристроїв забороняється.
.1.7. Забороняється:
.1.7.1. Одночасно розпилювати декілька заготовок без спеціального пристосування.
.1.7.2. Розпилювати матеріал, коротший за 300 мм або вужче 30 мм, без застосування спеціальних шаблонів.
.1.7.3. Розпилювати кругляк без каретки з механічною подачею.
.1.8. Під час поздовжнього розпилювання верстатник повинен знаходитись біля лівого переднього (по ходу подачі) кута верстата і направляти оброблюваний матеріал збоку, а не у торця, для того, щоб під час випадкового зворотного викиду він не вдарив в живіт чи грудь.
Допилювання матеріалу повинно виконуватись за допомогою штовхача.
.1.9. Вимоги до пильних дисків:
.1.9.1. Діаметр пили повинен бути таким, при якому верхні зубці виступають над оброблюваним матеріалом не менше, ніж на 50 мм.
.1.9.2. Поверхня пильного диска повинна бути досконало гладкою, чисто відшліфованою. На впадинах між зубцями та на самих зубцях не повинно бути тріщин, розширювань та задирок.
.1.9.3. Користуватися пилами із зламаними зубцями чи з мілкими тріщинами забороняється.
.1.9.4. Вібрація, биття та вісімки пильного диска не допускається.
.1.9.5. Зубці пил повинні бути гостро заточені і не мати посиніння ріжучих кромок.
.1.9.6. Величина розводу пили повинна бути для сухого матеріалу 0,5 мм, вологого 0,75 мм.
.1.9.7. Правильність встановлення пильного диска повинна перевірятися при малих обертах верстата шляхом підведення контрольного дерев'яного бруса к зубцям диска і до бокової його поверхні поблизу бід зубців. Малі обороти достигають обертанням вала від руки (при обов'язковому відключенні верстата від електромережі).
Виконувати перевірку диска при повних обертах вала, а також застосовувати металеві лінійки забороняється.
.2. Торцевий верстат.
.2.1. Рух передніх зубів пильного диска повинен бути направлений зверху до низу так, щоб пила притискувала розпилювальний матеріал до поверхні столу і до упорної лінійки.
.2.2. Пильний диск слід огороджувати суцільним металевим ковпаком з таким розрахунком, щоб в неробочому стані були закриті всі зубці, а в робочому - відкривались лише ті зубці, які приймають участь в розпилюванні.
.2.3. На торцевому верстаті необхідно встановлювати запобіжні упори, які обмежують переміщення пили так, щоб вона могла відхилятися в бік робітника лише настільки, наскільки це необхідно для пропила найбільшої ширини.
.2.4. Після закінчення розпилювання пила повинна автоматично відводитись противагою за упор, який обмежує з заднього боку робочу частину стола.
.2.5. У разі повернення пили у вихідне положення, вона не повинна відскакувати від свого упору.
.2.6. В кінцевому неробочому положенні пили повинен бути встановлений спеціальний пружний запір, який дозволяє здвинути пилу з місця тільки після прикладання до рукоятки пили певного зусилля робітника.
.2.7. Рамка верстата повинна бути збалансована таким чином, щоб зусилля на рукоятці, потрібне для надсилання пили на деревину не перевищувало 5 кг.
.2.8. Щілина для пильного диска в столі і упорній лінійці не повинна перевищувати величину розводу пили більше, ніж на 5 мм.
.2.9. Вершини зубців пили повинні опускатися нижче рівня стола на 50 мм.
.3. Фугувальний верстат.
.3.1. Ножовий вал фугувального верстата повинен бути круглого перетину.
.3.2. Площини стругальних ножів повинні бути відшліфованими. Іржа, тріщини, глибокі подряпини не допускаються.
.3.3. Щоб уникнути биття валу і вильоту ножів під час роботи їх слід попередньо збалансувати.
.3.4. Ножі з фігурними лезами на фугувальному верстаті застосовувати не дозволяється.
.3.5. Поверхня робочих столів і направляючих лінійок повинна бути рівною і гладкою.
.3.6. Стругання заготовок, коротших за 400 мм, вужчих за 50 мм, тонкіших за 30 мм, при ручній подачі забороняється.
.3,7. 3 ножового валу ножі дозволяється випускати не більше, як на 3 мм.
.3.8. Задня половина верстата в робочому стані повинна знаходитись в одній горизонтальній площині з лезами ножів в найвищій точці, а передня половина столу - нижче задньої на товщину шару деревини, що знімається: 2-3 мм для м'яких порід; 1 - 1,5 мм - для деревини середньої твердості і не нижче 0,5 мм - для твердих порід.
.3.9. Верстат повинен бути забезпечений захисною планкою і стальними гостроскошеними накладками, а неробоча частина щілини повинна бути щільно закрита.
.3.10. У разі фасонного фугування деталей з ручною подачею повинно застосовуватись пристосування для притискування їх до столу.
.4. Фрезерні верстати.
.4.1. Неробоча частина, а також (наскільки це можливо) і робоча частина ріжучих інструментів повинні бути закриті захисними кожухами.
.4.2. Ножеві вали фрезерних верстатів повинні бути круглими. Застосовувати накладки для надання валу круглої форми не допускається.
.4.3. Фрези і фрезерні головки, які працюють зі швидкістю різання 50 м/с, слід випробувати на розрив на спеціальних установках.
.4.4. При фрезеруванні прямолінійних деталей матеріали направляють по лінійці, а при профільному - в шаблонах по опорному кільцю, змонтованому на шпинделі. Деталі закріплюються в шаблоні більш надійним гвинтовим способом.
.4.5. Якщо діаметр ріжучого інструменту перевищує 200 мм чи на шпинделі встановлено декілька різців, верхній кінець шпинделя повинен бути закріплений в кронштейні.
.4.6. У разі наскрізного фрезерування або фрезерування з середини у направляючої лінійки, на боці, протилежному напрямку обертання фрези, повинні встановлюватись обмежувальні упори, які відповідають довжині дільниці, яка фрезерується.
.4.7. Фрезерування деталей менше 40x40 мм без спеціальних пристосувань забороняється.
.4.8. Отвір в столі для шпинделя не повинен перевищувати діаметра шпинделя більше, ніж на 30 мм.
.4.9. Криволінійне фрезерування необхідно виконувати в спеціальних пристосуваннях.
.5. Рейсмусові верстати.
.5.1. Ножовий вал повинен бути закритий зверху і спереду суцільним металевим ковпаком.
.5.2. На верстаті перед ножовим валом і позаду нього обов'язково повинні бути затискувачі. Передній затискувач бажано мати секційним.
.5.3. Від можливого викидання оброблюваного матеріалу перед передніми подавальними валками необхідно встановлювати гальмуючі кігті або зубчасті сектори.
.5.4. Довжина оброблюваної деталі має бути на 100 мм більше за відстань між осями передніх і задніх валків.
.5.5. Для оброблювання деталі слід мати притискні валки.
.5.6. Під час роботи верстатник не повинен стояти навпроти оброблюваної деталі; працювати на верстаті з піднятим захисним кожухом забороняється.
.5.7. Нижні подавальні валки повинні виступати над поверхнею столу на 0,2 мм при струганні твердих порід і на 0,4 мм - м'яких порід.
.5.8. Верхні подавальні валки повинні бути повністю ізольовані, щоб до них не можна було доторкнутися.
.5.9. Всі валки верстата не повинні мати тріщин, вибитих зубів і спрацьованої поверхні.
.5.10. Оброблювані деталі повинні легко захоплюватися подавальними валками і проходити через верстат без зупинки.
.5.11. Забороняється одноразово обробляти декілька деталей на верстаті, не обладнаними пружинними секційними валками.
.6. Ланцюго-довбальні і довбальні верстати.
.6.1. Деталі в каретці верстата під час обробки повинні закріплятись затискними пристроями.
.6.2. Робочий ланцюг натягується так, щоб відтяжка його від лінійок на середині не перевищувала 5 мм.
.6.3. Робоча і неробоча частини ланцюга повинні бути огородженими.
.6.4. Кожух огородження підвищується до супорту верстата, в результаті чого робоча і неробоча частини, ріжучий ланцюг завжди закриті.
.6.5. Передня частина кожуха повинна мати проріз для того, щоб можна було спостерігати за процесом роботи.
.6.6. Кривошипний механізм і всі рухомі частини довбального верстата повинні огороджуватись, а оброблюваний матеріал закріплятися на столі.
5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
.1. Відключити верстат, закрити рубильник.
.2. Упорядкувати робоче місце - прибрати стружку, ошурки, тирсу та інше.
.3. Інструменти та пристосування необхідно перевірити, і підготувати до наступної роботи, і покласти у відведене для них місце.
.4. Напівфабрикати і оброблені вироби повинні бути складені у відведене для них місце.
.5. Зняти спецодяг, помити обличчя, руки з милом; при можливості, прийняти душ.
.6. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. При роботі на деревообробних верстатах ситуації, які можуть привести до аварії і нещасних випадків, являються наслідком: ураження електричним струмом, вильоту заготовок та їх осколків, вильоту інструменту, відсутності захисних огороджень.
.2. У разі виникнення аварійної ситуації треба негайно відключити верстат від електромережі, загородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб.
.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
.4. Якщо є потерпілі, необхідно надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
6.5. Надання першої медичної допомоги:
.5.1. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
6.5.2. Перша допомога при пораненні:
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після нього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
6.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах:
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластикою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.
Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
6.5.4. Надання першої допомоги при теплових опіках:
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та обв'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
6.5.5. Перша допомога при кровотечі:
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити 2 зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
6.6. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.
.7. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ВЕРСТАТНИКІВ-РОЗПИЛЮВАЧІВ,
ЗАЙНЯТИХ ПОДОВЖНІМ РОЗКРОЄМ
ПИЛОМАТЕРІАЛІВ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 1.1.10-1.04-01 “Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями”.
.3. За даною інструкцією верстатник-розпилювач, зайнятий подовжнім розкроєм пиломатеріалів (далі верстатник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та верстатника.
.4. Власник повинен застрахувати верстатника від нещасних випадків і професійних захворювань.
У випадку пошкодження здоров'я верстатника з вини власника, він (верстатник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції верстатник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи на деревообробних верстатах допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, мають посвідчення, що дає право працювати на деревообробних верстатах; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж з пожежної безпеки та інструктаж на робочому місці.
1.7. Верстатник зобов'язаний:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
- користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту;
- пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі;
- виконувати тільки ту роботу, по якій він проінструктований та яка доручена керівником робіт;
- працювати тільки на верстаті, по правилах безпечної експлуатації якого він інструктований;
- не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
- вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;
- вміти користуватися первинними засобами пожежегасіння.
1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на верстатника:
- машини та механізми, що рухаються;
- рухливі частини виробничого обладнання;
- вироби, що пересуваються, заготівлі, матеріали;
- підвищений рівень шуму на робочому місці.
1.9. Джерела виникнення факторів:
- обертові дискові пили;
- механізми подачі заготівель, пиломатеріалів.
1.10. Дії факторів:
- можливе зіткнення рук працюючого з обертовими дисковими пилами;
- попадання рук під притискні ролики механізму подачі:
- зіткнення з частинами верстата, що рухаються та обертаються;
- зворотний виліт оброблюваного матеріалу, виліт дрібних обрізків, сучків;
- негативний вплив шуму на органи слуху.
1.11. Верстатник забезпечується засобами індивідуального захисту: костюм бавовняний; куртка бавовняна на прокладці, що утеплює, та штани бавовняні на прокладці, що утеплює, для виконання зовнішніх робіт взимку; рукавиці комбіновані; окуляри захисні; засоби захисту органів слуху.
1.12. На робочому місці вивішується інструкція з безпечної експлуатації верстата та табличка з прізвищем робітника, відповідального за роботу верстата.
.13. Усі рукоятки, кнопки, штурвали, маховики та інші частини управління обладнанням повинні мати написи про їх призначення.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перевірити гостроту заточення, рівномірність розведення зубів пили, переконатися у відсутності тріщин, зламаних зубів, зігнутості полотнини пилки. Дискові пили не допускається експлуатувати за відсутності хоча б одного зуба.
2.2. Перевірити правильність установки і кріплення пильного диска. Короткочасним включенням перевірити напрямок обертання пили. Пильний диск повинен обертатися назустріч матеріалу, що подається.
У верстаті з нижнім розташуванням пильного вала вершини зубів пили повинні виступати над площиною столу на відстань, яка дорівнює висоті пропила плюс не менше 10 мм, а у верстатах з верхнім розташуванням пильного вала повинні бути не нижче площини столу на 3...5 мм.
2.3. Перевірити наявність і справність огороджень пильних дисків і приводів верстата. Пильні диски не повинні торкатися огороджень.
Упори повинні бути гострими, не провертатися в напрямку, зворотному подачі матеріалів. Зазор між нижніми крайками упорів і поверхнею пристрою верстата, що подає, повинен бути не більше 2 мм; зазор між пластинками упорів - не більше 1 мм.
2.4. Перевірити стан дерев'яного вкладиша в столі верстата. Ширина щілини пропилу в дерев'яному вкладиші, виготовленому з деревини твердих порід, не повинна перевищувати 10 мм. Вкладиш повинен щільно входити в отвір столу верстата, а робоча поверхня його - лежати в одній площині з робочою поверхнею столу. Пильний диск не повинен торкатися крайок вкладиша.
2.5. Перевірити наявність і правильну установку розклинюючого ножа. Розклинюючий ніж встановлюють за диском пили на відстань між ножем і пилою не більше 10 мм по всій його довжині.
Висота ножа повинна бути не менше висоти робочої частини пили.
На багатопильних верстатах розклинюючі ножі встановлюють за крайніми пилками, а направляючі ножі - поза пил, розташованих між крайніми пилами.
2.6. Перевірити, щоб пили, встановлені на одному валу, мали однаковий діаметр, товщину, профіль зубів, розвід. Допускається встановлювати пили діаметром, що розрізняється не більше, ніж на 5 мм.
2.7. Перевірити короткочасним включенням дію: блокувальних пристроїв, огороджень інструмента, що ріже, та приводу верстата; аспіраційної системи; механізму для підйому завіси з упорів; механізму подачі. Перевірити дію гальмових пристроїв.
2.8. Переконатися в справності дії місцевих відсмоктувачів.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Перед включенням верстата попередити осіб, які працюють поруч.
Подачу пиломатеріалів робити рівномірно, без поштовхів. Зменшити зусилля подачі за наявності в дошці тріщин, гнилизни і сучків. Допилювання заготівель при ручній подачі робити за допомогою штовхальника.
3.2. Стежити, щоб на верстаті не оброблялися дошки з цвяхами та іншими металевими включеннями.
3.3. На верстатах з механічною подачею обробляти деталі тільки по товщині заданого розміру, на висоту якого встановлені притискні ролики.
3.4. Стежити, щоб довжина оброблюваного матеріалу була більше відстані між осями передніх і задніх посилкових роликів, дисків не менше, ніж на 100 мм.
3.5. На верстатах з ручною подачею обробляти пиломатеріали коротші за 400 мм і вужчі за 30 мм тільки із застосуванням спеціальних шаблонів.
3.6. Витягати обрізки, що застрягли в щілині, тільки при повній зупинці пили за допомогою спеціального гачка.
3.7. Не гальмувати пилу, натискаючи будь-яким предметом на поверхню диска або зубів.
3.8. Не знаходитися в площині працюючої пили в зоні можливого вильоту оброблюваного матеріалу.
3.9. Не заглядати під огородження пильного диска до повної зупинки його у випадку попадання обрізків у щілину.
3.10. Не розпилювати одночасно кілька заготівель пачкою без спеціального пристосування, що забезпечує притискання їх до направляючої лінійки та столу.
3.11. Не обробляти на верстаті обмерзлі дошки.
3.12. Огляд, чищення, обтирання, перевірку точності обробки деталей, закріплення огороджень, ручне збирання обрізків і обпилювань зі столу верстата робити тільки при повній зупинці пильного диска.
3.13. У разі появи стукоту, вібрації, зміни характеру шуму, перегріву інструмента, що ріже, необхідно відключити верстат і повідомити майстра.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Виключити обладнання. Дочекатися повної його зупинки. Упорядкувати робоче місце: забрати інструмент, пристосування; очистити верстат від бруду і пилу; витерти і змастити тертьові частини верстата; акуратно скласти готові деталі і матеріал, що залишився.
4.2. Збирання деревяних відходів (обпилювань, стружки, пилу) з поверхні устаткування, а також зі спецодягу робити щіткою або за допомогою пилососних установок.
Неприпустиме обдування верстата та одягу стисненим повітрям.
4.3. Використані під час роботи і при збиранні ганчірки, дрантя скласти в спеціальну металеву шухляду з кришкою, що закривається, і винести за межі цеху в спеціально відведене місце.
4.4. Вимити руки теплою водою з милом.
4.5. Про всі замічені недоліки в роботі обладнання повідомити змінному робітнику та майстру.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути у випадку: поразки електричним струмом, вибуху, пожежі, опіків та інше.
5.2. При виникненні аварійної ситуації слід негайно припинити роботу, відключити споживачі електроенергії, стиснутого повітря від мережі живлення, огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати "швидку медичну допомогу".
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Перша допомога при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.5. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. Якщо сталася пожежа, приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину.
5.6. Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
_________________________________________________
(повне найменування підприємства з указівкою підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ВОДІЯ АВТОМОБІЛЯ
ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила охорони праці на автомобільному транспорті”, НАПБ А.01.001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні".
1.3. За даною інструкції водій автомобіля внутрішньозаводського транспорту (далі водій) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та водія.
.4. Власник повинен застрахувати водія від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я водія з вини власника, він (водій) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. До керування автомобілями допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання (курси) та мають посвідчення, видане Державтоінспекцією на право керування автомобілем даної категорії.
1.6. Водії допускаються до виконання робіт тільки після проходження вступного інструктажу, інструктажу на робочому місці та інструктажу з питань пожежної безпеки. Знову прийняті на роботу водії повинні пройти стажування протягом 6-10 змін для засвоєння прийомів праці з наступною перевіркою знань.
1.7. Водії повинні знати і виконувати усі вимоги «Правил дорожнього руху».
1.8. Водію забороняється:
- керувати автомобілем у хворобливому стані, у разі перевтоми, у алкогольному або наркотичному сп'янінні, з залишковими явищами сп'яніння (такі водії до подальшої роботи не допускаються);
- розпивати спиртні напої в рейсі, у місцях відпочинку і роботи на трасі;
- передавати управління автомобілем іншим особам без дозволу адміністрації, використовувати автомобіль в особистих цілях;
- відпочивати і спати в кабіні при працюючому двигуні, використовувати його для обігріву кабіни на тривалих стоянках;
- усувати несправності під піднятим кузовом самоскида, якщо відсутні запобіжні пристрої під кузов.
1.9. Курити дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.
1.10. Водій при призначенні на роботу повинен одержати в адміністрації підприємства інструкцію з охорони праці, інструкцію з експлуатації автомобіля, технічний паспорт та спецодяг.
.11. У процесі роботи на водія автомобіля можуть впливати наступні шкідливі та небезпечні виробничі фактори:
- машини та механізми, що рухаються;
- вантажі, що перевозяться та складуються;
- підвищена запиленість повітря робочої зони;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищений вміст пари етилованого бензину;
- частини механізмів, що рухаються, електропроводи та струмоведучі частини електрообладнання автомобіля.
1.12. Водій повинен:
- бути уважним та акуратним під час виконання роботи, не відволікатися на сторонні справи і розмови та не відволікати інших;
- не торкатися частин механізмів, що рухаються, а також електропроводів та струмоведучих частин електрообладнання;
- при проходженні та проїзді по території підприємства користуватися тільки встановленими проходами і проїздами;
- не стояти і не проходити під піднятим вантажем.
1.13. При виїзді на лінію водій повинен мати при собі:
- посвідчення на право управління транспортним засобом даної категорії;
- реєстраційні документи на транспортний засіб;
- шляховий або маршрутний лист.
1.14. Водії в залежності від кліматичних умов роботи повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту: костюмом бавовняним; рукавицями комбінованими. Взимку додатково: курткою на прокладці, що утеплює; штанами на прокладці, що утеплює.
1.15. Водії повинні знати і дотримуватися правил особистої гігієни.
1.16. Водії повинні вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасному випадку.
1.17. Водій є відповідальним за дотримання правил охорони праці всіма особами, що знаходяться на автомобілі, і зобов'язаний вимагати виконання цих правил від всіх осіб, пов'язаних з роботою та обслуговуванням автомобіля.
1.18. Для пиття слід вживати воду із сатураторів, обладнаних фонтанчиків та питних бачків.
1.19. Приймати їжу необхідно в обладнаних приміщеннях (їдальні, буфети, кімнати прийому їжі).
1.20. Водії, що не виконують вимоги інструкції з охорони праці і правила дорожнього руху, несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до діючого законодавства.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед виїздом у рейс перевірити: технічний стан автомобіля та причепа (причіпного візка), особливу увагу звернути на справну дію гальм, рульового керування, освітлення, звукового сигналу, склоочисника, стан і ступінь справності акумуляторів, справність бортових запорів кузова, механізму зчеплення з причепом, наявність страхового троса, відсутність витоку повітря, гальмової рідини, палива, води та мастила.
На неперевіреному і несправному автомобілі або причепі (візку) та без номерного знака виїжджати на лінію забороняється.
2.2. Заправлення автомобіля паливом робити при непрацюючому двигуні. Заправлення автомобілів етилованим бензином слід проводити з бензоколонки зі шлангом, обладнаним роздавальним пістолетом. Забороняється заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою цебер, лейок тощо, а також відпускати етилований бензин у тару (каністри). Заправник та водій повинні знаходитися при заправленні з навітряного боку автомобіля.
2.3. Перед пуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль переключення передач поставлений у нейтральне положення.
.4. Швидкість руху транспортних засобів на території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а в приміщеннях км/год.
2.5. Для огляду автомобіля в темний час доби необхідно користуватися переносним електричним світильником напругою не вище 12 В с запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням.
2.6. При перевірці технічного стану автомобіля необхідно перевіряти також номенклатуру та справність інструментів і пристосувань, що видаються водію.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Не допускати до ремонту автомобіля і пуску двигуна рукояткою осіб, що не мають на це право (вантажників, агентів, пасажирів тощо).
3.2. Під час запуску двигуна за допомогою рукоятки не охоплювати пускову рукоятку великим пальцем.
3.3. Не дозволяти вантажникам та пасажирам сходити та сідати на ходу автомобіля, проїжджати на підніжках та крилах машини або стоячи в кузові.
3.4. При складанні та ув'язуванні вантажу в кузові необхідно залишати місце для перевезення вантажників.
3.5. У кузові тягача причепа та причіпного візка перевезення людей заборонене.
3.6. При будь-якій зупинці автомобіль повинен бути поставлений на ручне гальмо.
3.7. Не завантажувати автомобіль, причепи і візки понад установлені габарити і вантажопідйомність. Забороняється тягачами транспортувати більше двох візків.
3.8. При навантаженні і розвантаженні машини вантажопідйомними механізмами не знаходитися в кабіні автомобіля і не виконувати його обслуговування.
3.9. Подавати звуковий сигнал:
- при в'їзді і виїзді з воріт підприємства, складу;
- на початку руху з місця, якщо в кузові або поблизу автомобіля знаходяться люди;
- при русі заднім ходом;
- у місцях обмеженої видимості;
- у всіх випадках можливої небезпеки наїзду або зіткнення.
3.10. Користуватися тільки встановленими проїздами і переїздами. Забороняється перетинати залізничні колії в не встановлених місцях. Забороняється також ставити автомобіль на залізничних коліях або рухатися по них.
3.11. При наближенні до переїзду знижувати швидкість і переїжджати його зі швидкістю не більше 5 км/год., попередньо переконавшись в повній безпеці для руху.
3.12. Не відкривати і не закривати ворота бампером автомобіля.
. Вимоги безпеки під час ремонту та
технічного обслуговування автомобіля
4.1. При ремонті та обслуговуванні автомобіля водію забороняється виконувати без спеціального дозволу майстра наступні роботи:
- обробку металів на свердлильному верстаті ручним пневматичним інструментом, ручним електроінструментом;
- заточення інструмента на наждакових точилах;
- із застосуванням вантажопідйомних машин;
- газоелектрозварювальні роботи.
Для виконання зазначених вище робіт потрібно спеціальне навчання та інструктаж про заходи безпеки в обсязі спеціальних інструкцій за даними роботами.
4.2. Перед початком роботи з ремонту і технічного обслуговування автомобіля упорядкувати робочий одяг. Працювати в легкому взутті (тапочках, босоніжках) забороняється.
4.3. Перевірити наявність і справність ручного інструмента, пристосувань і засобів індивідуального захисту.
4.4. При користуванні переносною електролампою перевірити, чи є на лампі захисна сітка, чи справний шнур та ізоляційна гумова трубка. Напруга переносних електроламп допускається не вище 12 В.
4.5. Якщо поблизу робочого місця проводяться електрозварювальні роботи, то необхідно встановлювати щит (ширму) для захисту очей і обличчя від світлової дії електричної дуги.
4.6. При установці автомобіля на ремонтну яму всі бензобаки повинні бути закриті вогнетривкими чохлами.
4.7. Злив мастила та рідини з агрегатів автомобіля робити тільки в спеціальну тару. Мастило та солідол, що випадково потрапили на підлогу, засипати тирсою або сухим піском і видалити в спеціально відведене місце.
4.8. Не працювати під автомобілем, що знаходиться на похилій площині. У випадку крайньої необхідності прийняти всі заходи, що забезпечують безпеку роботи: загальмувати автомобіль та включити нижчу передачу, підкласти надійні підкладки під колесо, ключ із замка запалювання забрати, а кабіну закрити.
4.9. Під час зняття та установки агрегатів (задніх і передніх мостів, ресор, при знятті коліс тощо) під раму автомобіля установити спеціальні металеві козли.
4.10. Під час підйому та встановлення автомобіля на домкрат, розташовувати його тільки на твердому ґрунті. У разі потреби установки домкрата на пухкому і грузлому ґрунту під домкрат підкладати товсті широкі дошки, що забезпечують стійке положення домкрата, під колеса автомобіля повинні бути підкладені клини.
4.11. Не працювати і не знаходитися під автомобілем, якщо останній вивішений на домкраті без спеціальних підставок, що страхують.
4.12. Під час роботи під автомобілем необхідно розміщатися між колесами уздовж автомобіля.
4.13. Під час роботи лежачи під автомобілем використовувати лежаки, килимки або ґратчасті візки та надягати захисні окуляри.
4.14. Використаний обтиральний матеріал збирати в спеціально встановлені для цієї мети металеві шухляди з кришками.
4.15. Накачування шин стисненим повітрям робити тільки в спеціальному огородженні (клітці), при цьому необхідно переконатися, що запірне кільце цілком лягло в замковий паз диска.
4.16. Для підйому, зняття, установки і транспортування важких (масою більше 16 кг) агрегатів, вузлів і деталей автомобіля використовувати справні підйомно-транспортні механізми з допоміжними вантажозахватними пристроями.
4.17. Перед тим, як почати роботу з ремонту автомобіля, установленого на оглядовій канаві:
- перевірити правильність установки коліс стосовно напрямних;
- поставити автомобіль на гальма та покласти під колеса розпірні клини;
- переконатися в наявності вільного доступу в канаву, справності сходів та напідлогової ґрати в канаві.
4.18. Знаходячись в оглядовій канаві, огляд і ремонт автомобіля робити в захисних окулярах.
4.19. Заміну ресор робити тільки після їх розвантаження та установки козел під раму автомобіля. Перевірку збігу отвору вушка ресори та серги робити за допомогою борідки або оправки.
4.20. Не допускати людей і не знаходитися самому під піднятим кузовом автомобіля-самоскида без установки спеціальних підставок, що запобігають опусканню кузова. Застосовувати замість спеціальних підставок випадкові предмети (ломи, шматки металу тощо) забороняється.
4.21. Працюючи у верстака, стежити за тим, щоб поверхня його була гладкою, оббита листовою сталлю, не мала задирок.
При рубанні, карбуванні і подібних роботах надягати захисні окуляри.
Для захисту оточуючих людей від часток металу, що відлітають, на верстаку повинні бути поставлені запобіжні сітки або щити висотою не менше 1 м.
4.22. Пил і стружку з верстата та обладнання змітати щіткою. Здувати пил та стружку стисненим повітрям або забирати стружку голою рукою забороняється.
4.23. Щоб уникнути загазованості повітря, не допускати тривалу (більше 5 хв.) роботу двигуна в закритому невентильованому приміщенні.
4.24. Під час ремонту та обслуговування двигуна, що працює на етилованому бензині, дотримуватися інструкції з охорони праці для працюючих з етилованим бензином.
5. Вимог безпеки після закінчення роботи
5.1. Здати автомобіль черговому механіку і потім поставити на стоянку.
5.2. Про всі виявлені під час роботи недоліки докласти механіку гаража або диспетчеру.
5.3. По закінченні обслуговування та ремонту упорядкувати робоче місце, інструмент та пристосування.
5.4. Після закінчення всіх робіт руки та обличчя вимити теплою водою з милом. По можливості прийняти душ.
6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
6.1. При виникненні несправностей автомобіля (відмовленні гальм, рульового керування, акумулятора тощо, сторонньому шумі) негайно припинити роботу і довести до відома особи, відповідальної за безпечне проведення робіт або механіка.
6.2. При виникненні пожежі на машині негайно зупинити її, заглушити двигун, перекрити бензобак та відєднати акумулятор. Вогонь гасити вогнегасником, піском, землею.
6.3. При нещасному випадку потерпілий або очевидець зобов'язані сповістити особу, відповідальну за безпечне проведення робіт або механіка, та організувати надання першої допомоги потерпілому та направити його в медпункт.
6.4. Надання першої медичної допомоги.
.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану, і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
.4.4. Перша допомога при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
6.4.5. Перша допомога при опіках кислотами та лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
6.4.6. Перша допомога при кровотечі.
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
6.5. Якщо сталася пожежа, приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння. При необхідності викликати пожежну частину.
6.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по усуненню аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № _____
ДЛЯ ВОДІЯ АВТОНАВАНТАЖУВАЧА
. Загальні положення
.1. До роботи як водій автонавантажувача допускаються водії автомобілів - чоловіки і жінки не молодше 18 років, які мають посвідчення на право управління автонавантажувачами.
.2. На робочому місці працівник отримує первинний інструктаж з охорони праці і проходить навчання з охорони праці відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, діючого на підприємстві.
Працівник, що допускається до робіт по транспортуванню і переміщенню зріджених газів в балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих і інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо), повинен пройти спеціальне навчання з безпеки праці і мати посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.
.3. Під час роботи працівник проходить:
- перевірку знань безпеки праці - щорічно;
- перевірку знань по електробезпеці - щорічно;
- перевірку гігієнічних знань (в продовольчому складі (базі), холодильнику) - один раз на 2 роки;
- періодичний медичний огляд.
Повторний інструктаж з безпеки праці на робочому місці працівник повинен отримувати один раз на 3 місяці.
.4. Від дня встановлення вагітності жінки переводяться на іншу роботу.
.5. На працівника можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
- рухомі машини і механізми, рухливі частини підйомно-транспортного обладнання;
- штабелі товарів, що складуються, які обрушуються;
- знижена температура повітря робочої зони;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищене значення напруги в електричному ланцюгу;
- підвищений рівень статичної електрики;
- недостатня освітленість робочої зони; гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструмента, обладнання;
- нервово-психічні перевантаження.
1.6. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» водієві автонавантажувача повинні бути видані:
- костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців);
- рукавиці комбіновані (термін носіння - 1 місяць);
- жилет сигнальний (термін носіння - 12 місяців).
Постійно зайнятим на зовнішніх роботах взимку додатково:
- куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців).
.7. Для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки слід:
- прибирати використані обтиральні матеріали (промаслені кінці, ганчірки тощо) в металеві ящики з щільними кришками;
- не користуватися відкритим вогнем, сірниками або факелом і не палити при заправленні навантажувача пальним або перевірці рівня пального в баку;
- не залишати навантажувач з працюючим двигуном поблизу легкозаймистих матеріалів.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
.1. Пересвідчитися, що на робочому місці немає сторонніх предметів, а інструмент і необхідні деталі знаходяться в спеціально відведених місцях. Кабіна повинна задовольняти наступним вимогам:
- вітрове та бокове скло повинне бути без тріщин і затемнень, що утрудняють видимість;
- щітки склоочисника (при його роботі) повинні вільно переміщатися і забезпечувати нормальне очищення вітрового скла;
- замки дверей повинні бути справними і не допускати самочинного їх відкривання;
- сидіння і спинка сидіння повинні бути регульованими для забезпечення зручної посадки водія, не мати рваних місць, виступаючих пружин, провалів і гострих кутів;
- підлога кабіни повинна бути справною та заслана гумовим килимком.
.2. Перевірити зовнішнім оглядом:
- стан зварних швів верхніх кронштейнів;
- надійність кріплення деталей і механізмів;
- відсутність течі (палива, води, антифризу, мастильного масла) у всіх системах (живлення, охолоджування, змазки) двигуна;
- наявність гальмової рідини в головному циліндрі;
- відсутність пошкоджень в гнучких шлангах;
- відсутність пошкоджень ланцюгів і правильне їх кріплення до рами і каретки вантажопідйомника;
- стан енергоустаткування. Всі проводи енергоустаткування повинні мати надійну непошкоджену ізоляцію, а також повинна бути виключена можливість іскроутворення в проводах і затисках. Всі прилади енергоустаткування повинні бути надійно закріплені;
- заправлення навантажувача паливом, маслом, водою і гальмовою рідиною;
- рівень електроліту в акумуляторній батареї;
- стан шин і кріплення коліс. Шини і диски коліс повинні знаходитися в технічному стані, що гарантує безпеку руху. Диски коліс не повинні мати тріщин і погнутості. Вони повинні бути надійно закріплені на маточинах. Замкові кільця повинні бути справні і правильно встановлені.
Не дозволяється експлуатувати шини:
- з повністю зношеним малюнком протектора;
- що не відповідають розміру і допустимому навантаженню даного транспортного засобу;
- з крізним отвором, розривом ниток корду, розшаруванням і іншими механічними пошкодженнями покришки;
- спарені з шинами, що мають значний знос малюнка протектора.
.3. Перевірити роботу:
- ніжного і ручного гальм, у разі необхідності, зробити їх регулювання. При перевірці стоянкового гальма необхідно пересвідчитися у відсутності тріщин гальмового диска: важіль (рукоятка) ручного гальма при його затягненні нормальним зусиллям правої руки не повинен дійти до свого крайнього положення на 1-2 зуби храпового пристрою, не впиратися при цьому в сидіння водія і надійно утримуватися замикаючим пристроєм. Тяга і колодки ручного гальма повинні бути закріплені і зашпунтовані;
- підсилювача рульового управління. Люфт рульового колеса повинен бути не більше 25°;
- звукового сигналу;
- перемикача світла (фар, заднього ліхтаря, стоп-сигналу і ліхтарів поворотів);
- механізмів підйому і нахилу при русі без вантажу (на холостому ходу).
.4. Перевірити тиск в шинах. Тиск повітря в шинах повинен відповідати нормі, встановленій для даного транспортного засобу.
.5. Перевірити відповідність робочих пристроїв навантажувачів (вилочних захватів, крюків, ковшів і тощо) технічної документації.
Навантажувачі з вилочними захватами при транспортуванні дрібних або нестійких вантажів повинні бути обладнані запобіжною рамкою або кареткою для упирання вантажу при переміщенні.
Подовжувачі вилочних захватів повинні бути обладнані защіпками або пристроями, що надійно фіксують їх на захватах.
. Вимоги безпеки під час виконання роботи
.1. Дотримуватися Правил дорожнього руху, не передавати управління навантажувачем стороннім особам.
.2. Під час укладання (розбирання) штабелів вантажів навантажувачами в зоні їх роботи не повинні проходити шляхи ручного перенесення і перевезення вантажів, а також не повинні проводитися перевантажувальні роботи.
.2. Роботи по переміщенню вантажів проводити тільки по вказівці особи, в розпорядження якої виділений навантажувач.
.3. При запуску двигуна за допомогою рукоятки не охоплювати пускову рукоятку великим пальцем.
.4. При будь-якій зупинці ставити навантажувач на ручне гальмо.
.5. Підйом і опускання вантажу проводити на робочих горизонтальних майданчиках з твердим і рівним покриттям, обчищеним в зимовий час від льоду і снігу, а при ожеледі - посипаних піском.
.6. Підіймати і опускати вантаж тільки при наявності просвіту під вантажем, що забезпечує вільний хід і вихід вилочного захвата.
.7. Підйом вантажу проводити обережно, без ривків, поступово збільшуючи частоту обертання двигуна і плавно переміщуючи важіль управління, тільки при вертикальному або нахиленому назад положенні рами вантажопідйомника.
.8. Нахил рами вантажопідйомника з піднятим вантажем проводити плавно, не допускати різкого переміщення важеля управління циліндра нахилу.
.9. Вантаж розміщувати впритул до вертикальної рами вантажопідйомника і рівномірно відносно лівого і правого боку вилочного захвата, вантаж не повинен звішуватися з кінців вилочного захвата.
.10. Рух навантажувача починати, коли рама (з вантажем або без нього) відхилена назад, а вантаж підведений над землею на 0,3-0,4 м. Не допускати руху навантажувача з піднятим вантажем.
.11. Транспортування тари і установку її в штабель проводити поштучно або готовими пакетами.
.12. До місця навантаження (вивантаження) під'їжджати тільки на першій передачі; сповільнювати швидкість руху при наявності навіть невеликих нерівностей дорожнього покриття.
.13. Перед підйомом і опусканням вантажу загальмувати навантажувач і оглянути місце, звідки підіймати або куди опускати вантаж.
.14. Підйом вантажу, маса якого близька до граничної вантажопідйомності, проводити поступово: спочатку підняти його на 0,2-0,25 м, потім зупинити його і перевірити правильність дії механізмів і гальм. При виявленні неполадок вантаж негайно опустити.
.15. Переміщення вантажів великих розмірів, що утрудняють огляд шляху, проводити заднім ходом тільки при супроводі навантажувача особою, відповідальною за навантаження, зобов'язаною вказувати дорогу і подавати сигнали.
.16. Сповільнити рух навантажувача і подати звуковий сигнал: в місцях скупчення людей; в проходах; при проїзді мимо дверей і через ворота; при поворотах; рушенні з місця заднім ходом.
.17. Виявляти особливу обережність при транспортуванні вантажів у вузьких проїздах. Не зачіпати штабелі вантажів.
Перед в'їздом навантажувача у вузьке місце між штабелями, обладнанням, елементами конструкцій будівель і споруд водій зобов'язаний зупинити навантажувач і пересвідчитися у відсутності людей в зоні його роботи.
.18. Транспортувати дрібні штучні вантажі тільки в спеціальній тарі.
.19. У нічний час виконувати роботу тільки при хорошому електричному освітленні штабелів і доріг.
.20. Стежити, щоб переміщуваний вантаж протягом всього шляху не чіплявся за перешкоди і не знаходився над людьми.
3.21. Стежити за дорогою і навколишнім оточенням під час руху, своєчасно вживати заходів по запобіганню можливій аварії.
.22. Дотримуватися встановленої швидкості руху в залежності від умов руху і стану дорожнього покриття.
.23. Враховувати габарити отвору при проїзді через ворота і двері.
.24. Перевозити вантажі через рейкові шляхи по залізничному переїзду при піднятому шлагбаумі і дозволяючому сигналі світлофора.
.25. Проводити навантаження (розвантаження) вантажу в кузов автомобіля тільки збоку або позаду, не переносити вантаж через кабіну.
.26. У момент опускання вантажу в кузов автомобіля стежити, щоб в ньому не знаходилися люди.
.27. Дотримуватися норми ярусності для тари, не встановлювати в штабель несправну тару.
.28. Під час експлуатації навантажувача забороняється:
- виїжджати на лінію без дозволу адміністрації, подорожнього листа і прав на управління навантажувачем;
- відкривати ворота за допомогою натискання на них вилочним захватом навантажувача, а також вантажем, що перевозиться;
- перевозити вантаж, що перевищує вантажопідйомність навантажувача;
- при русі з вантажем допускати круті повороти, підіймати і опускати вантаж;
- транспортувати вантажі, центр ваги яких розташований на великій відстані від передньої стінки вилочного захвата;
- опускати вантаж на труби газо-, паропроводів, електричні кабелі, тимчасові перекриття;
- підіймати вантаж, що засипаний землею, будівельним сміттям, снігом, що примерз до землі або залитий бетоном;
- різко гальмувати при несприятливих погодних умовах (мокра, слизька дорога, ожеледь);
- покидати кабіну навантажувача при піднятому вантажі;
- залишати навантажувач в проїздах або на шляхах руху транспорту;
- працювати поблизу або під лінією електропередач;
- перевозити людей на навантажувачі, залишати його на похилій площині;
- ремонтувати завантажений навантажувач.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
.1. Поставити навантажувач на місце стоянки.
.2. Опустити вилочний захват в нижнє положення; поставити навантажувач на гальмо.
.3. Вийняти ключ з системи запалювання.
.4. Оглянути навантажувач для підготовки до наступного робочого дня (очистити машину від бруду і пилу, перевірити кріплення болтів, відсутність підтікання горючого, масла тощо).
.5. У холодний час року злити воду з системи охолоджування.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. Негайно припинити роботу у випадку:
- якщо каретка підіймального механізму перестає рухатися по направляючих, та вилочний захват не підіймається або не опускається;
- несправності гальма, рульового управління, звукового сигналу;
- появи підозрілих шумів, тріску, скреготу і інших незвичайних явищ в гідросистемі та інших вузлах.
Повідомити про це посадовій особі, в розпорядженні якої виділений навантажувач.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
_________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ВОДІЯ АВТОЦЕМЕНТОВОЗА
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
.2. За даною інструкцією водій автоцементовоза (далі водій) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та водія.
.3. Власник повинен застрахувати водія від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я водія з вини власника, він (водій) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
.4. Крім даної інструкції, водій автоцементовоза повинен бути проінструктований по інструкції для водія вантажного автомобіля.
.5. За невиконання даної інструкції водій несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
.6. До обслуговування автоцементовозів допускаються водії, які вивчили їх будову, правила безпечної експлуатації та правила експлуатації посудин, що працюють під тиском.
.7. На водія автоцементовоза додатково діє шкідливий фактор - дія пилу цементу.
.8. При систематичному перевезенні курних матеріалів видається спецодяг: костюм бавовняний, рукавиці комбіновані, жилет сигнальний.
При роботі на автомобілі, що працює на етилованому бензині, на час роботи на лінії видається: фартух гумовий з нагрудником, рукавиці гумові, нарукавники хлорвінілові.
.9. Без тягача цистерна-напівпричіп з пневматичним завантаженням і розвантаженням може бути використана для тимчасового зберігання цементу на будівельному майданчику.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
.1. Перед зчепленням з цистерною-напівпричепом необхідно:
.1.1. Впевнитись у справності сідельно-зчіпного пристрою, наявності шворня і в справності кріплення.
.1.2. Перевірити, щоб цистерна була загальмована стоянковим гальмом.
.1.3. Впевнитись в тому, що передня частина цистерни розташована по висоті так, що при зчепленні передня кромка опорного листа улучала на полозки чи сідло.
.1.4. Перевірити шланг і проводи, потім підвісити їх на гачок передньої частини цистерни.
.2. Впевнившись в справності і правильній підготовці цистерни-напівпричепа, необхідно зчепити тягач з цистерною-напівпричепом:
.2.1. Вийняти обмежники бокового розкачування сідла і закріпити їх болтами.
.2.2. Перевести важіль сідельно-зчіпного пристрою в крайнє переднє положення, яке фіксується зачіпкою кулака (якщо після розчеплення захвати залишились розчиненими і утримуються в цьому положенні кулаком, то переміщати важіль необов'язково).
.2.3. На малій швидкості подати тягач заднім ходом так, щоб шворінь цистерни ввійшов між скошеними кінцями сідла і відбулось зчеплення.
Слід впевнитись в тому, що важіль зайняв потрібне положення, шток кулака не виступає за передній торець сідла і запобіжник саморозчеплення опущений.
.2.4. Опірний пристрій цистерни-напівпричепа підняти в крайнє верхнє положення.
.2.5. В штепсельні розетки тягача вставити вилку електропроводки цистерни-напівпричепа.
.2.6. Стоянкове гальмо цистерни-напівпричепа опустити.
.2.7. З'єднати гнучкий шланг від компресора, який встановлений на тягачі з цистерною-напівпричепом.
.3. Не дозволяється випускати автоцементовоз на лінію без пізнавальних знаків автопоїзда.
.4. Водій повинен оглянути автоцементовоз, впевнитись в справності всіх механізмів і приладдя, заправити автомобіль, перевірити наявність масла в картері компресора і герметичність з'єднань люка і вентилів, підтягнути всі болтові з'єднання і ущільнення.
.5. Технічний стан шин повинен гарантувати безпечний рух автопоїзда.
.6. Не можна встановлювати шини:
- які не відповідають марці транспортного засобу по розміру навантаження, що допускається;
- з тиском в шині, який не відповідає встановленій нормі;
- з повністю зношеним малюнком протектора;
- з наскрізними отворами, розшаруванням чи іншими механічними пошкодженнями.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
.1. Вимоги при завантаженні автоцементовоза.
.1.1. Поставити його таким чином, щоб люк цистерни був під завантажуючим пристроєм.
.1.2. З площадки відкрити кришку люка, попередньо впевнившись, що в цистерні відсутній тиск.
.1.3. Після заповнення цистерни автоцементовоза щільно зачинити кришку люка цистерни автоцементовоза.
.1.4. Після підготовки цементовоза в транспортне положення на малій швидкості проїхати вперед.
.1.5. Процес завантаження закінчується підготовкою автопоїзда в транспортне положення, для чого необхідно від'єднати шланг від фільтра ІІ ступеня, а також завантажувальний шланг з соплом і укласти їх в транспортне положення.
.1.6. Відкривати і зачиняти люк цистерни автоцементовоза необхідно тільки з площадки обслуговування, яка розташована на одному з боків цистерни автоцементовоза.
.1.7. Тиск в резервуарі цементовоза з пневматичним завантаженням і розвантаженням цементу не повинен перевищувати 3 атм.
.1.8. Робота цементовоза дозволяється при температурі стінок цистерни не нижче - 30°С.
.2. Вимоги безпеки під час транспортування.
.2.1. Перед виїздом на лінію водій повинен:
3.2.1.1. Впевнитись у справності автоцементовоза.
.2.1.2. Перевірити справність ресор.
.2.1.3. Перевірити щільність з'єднань вихлопної труби з патрубком вихлопного колектора двигуна.
.2.1.4. Впевнитись у відсутності підтікання в бензопроводах і масла з картера двигуна.
.2.1.5. Оглянути сальникове ущільнення коробки відбору потужності.
.2.1.6. Перевірити ступінь опору кермової колонки обертанню.
.2.1.7. Перевірити надійність гальма.
.2.1.8. Перевірити стан шин і тиск в них.
.2.1.9. Впевнитись в справності цистерни-напівпричепа і приладів на ній, а також перевірити кріплення компресора, наявність в ньому масла, герметичність з'єднання повітропроводів,
сальникові ущільнення люка і вентилів.
.2.1.10. Перевірити правильність заповнення шляхового листа.
.2.2. Під час руху необхідно:
.2.2.1. Уважно слідкувати за дорожніми сигнальними знаками.
.2.2.2. Не перевищувати встановленої швидкості.
.2.2.3. Не допускати проїзду на підніжках, а також проїзду в кабіні осіб, які не мають відношення до роботи автоцементовоза.
При їзді на слизький дорозі і при спусканні з гір неможна виключати передачу.
.2.3. Рух автоцементовоза на території будівельного майданчика і діючих підприємств, а також в місцях проходу людей допускається з швидкістю не більше 10 км/год.
.2.4. Для зупинки автоцементовоза неможна різко гальмувати.
Слід пам'ятати, що автоцементовоз має великі габарити і масу, тому, чим більше швидкість руху, тим більше шлях гальмування, і може статися занос цистерни-напівпричепа.
При необхідності різкого гальмування на слизькій дорозі не слід виключати зчеплення.
.2.5. З настанням темряви водій повинен:
.2.5.1. При зупинці автомобіля в дорозі на неосвітлених дільницях і дорогах ввімкнути підфарники чи ближнє світло і заднє червоне світло. Автоцементовоз повинен стояти на узбіччі.
.2.5.2. Під час руху в умовах обмеженої видимості (менше 20 м, туман, дощ, снігопад, пил тощо) знизити швидкість, включити світло фар і періодично подавати звукові сигнали.
.2.6. Забороняється:
.2.6.1. Управляти автоцементовозом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, при хворобливому стані, а також при ступені втомленості, що може вплинути на безпеку руху.
.2.6.2. Передавати управління автоцементовозом іншим особам.
.3. Вимоги під час розвантаження цементу.
.3.1. Для запобігання утворення пробок в процесі саморозвантаження в конструкції сопла передбачений додатковий підсос атмосферного повітря.
Необхідно слідкувати за розрідженням ємності по встановленому на цистерні автоцементовоза мановакуумметру.
.3.2. Робота при несправному маномвакуумметрі, а також роз'єднувати шланги-повітропроводи, які знаходяться під тиском, забороняється.
На повітрозбірниках обов'язкове встановлення запобіжного клапана.
.3.3. Перед пуском компресора водій повинен впевнитись в справному стані всіх його частин і запобіжних пристроїв.
.3.4. Робота компресора забороняється у випадках з'явлення недопустимого биття маховика, нагрівання підшипників вище допустимої норми, відсутності масла в картері компресора, з'явлення сильних стуків, зламання будь-якої частини, несправності привода компресора, відсутності встановлених для даного компресора мастильних матеріалів.
3.3.5. Знімати огородження у компресора під час його роботи, залізати під огородження чи залишати їх незакріпленими після огляду чи ремонту не допускається.
.3.6. Для забезпечення процесу розвантаження цементу з автоцементовоза компресор переключають на режим нагнітання.
Повітря подають під тканину аероднища і до наконечника розвантажувального пристрою.
Система повітропроводів обов'язково повинна бути забезпечена запобіжними і зворотними клапанами.
.3.7. Утворювати попередній тиск в цистерні автоцементовоза під час розвантаження цементу не дозволяється.
.3.8. Під час розвантаження цементу з автоцементовоза необхідно:
.3.8.1. Відкрити кришку на патрубку.
.3.8.2. Шлангом для подачі стисненого повітря з'єднати компресор з повітропроводом цистерни-напівпричепа.
.3.8.3. З'єднати розвантажувальний шланг і направити його в склад приймання цементу.
.3.8.4. Відкрити запірний кран розвантажувального пристрою.
.3.8.5. Включити компресор і створити тиск в цистерні-напівпричепі, який дорівнює робочому.
.3.9. Під час розвантаження цистерни автоцементовоза необхідно слідкувати за показанням мановакуумметра і при підвищенні тиску вище допустимого зупинити компресор і усунути несправність.
.3.10. Закінчення розвантаження автоцементовоза характеризується падінням тиску в цистерні автоцементовоза до нуля.
.3.11. При чищенні чи ремонті усередині цистерни чи резервуарі робітники повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами, рятувальним поясом з мотузкою, один кінець якої закріплюється до пояса працюючого, а другий виведений через люк (лаз) зовні.
Помічник, який знаходиться зверху, повинен наглядати за роботою і тримати мотузку, страхуючи працюючого в резервуарі.
На виконання цих робіт видається наряд-допуск.
.3.12. Технічне обслуговування і ремонт автоцистерни при працюючому двигуні забороняється.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
.1. Очистити автоцементовоз від бруду, перевірити стан вузлів, усунути виявлені несправності, поставити автоцементовоз на місце, призначене для стоянки і загальмувати.
.2. Під час розчеплення тягача від цистерни-напівпричепа водій повинен:
.2.1. Опірний пристрій цистерни-напівпричепа опустити до упору на поверхню дороги (площадки) і подати тягач заднім ходом до переведення опірних пристроїв в переднє положення.
При цьому треба впевнитись в тому, що штир фіксатора закріпив положення опірних пристроїв.
.2.2. Цистерну-напівпричіп загальмувати стоянковим гальмом.
.2.3. Роз'єднувальні крани на тягачі і цистерні-напівпричепі закрити, їх важелі поставити упоперек корпуса крана, з'єднувальні головки роз'єднати і захисні кришки закрити.
.2.4. Вилки електропроводки цистерни-напівпричепа вийняти з штепсельних розеток тягача; від'єднати гнучкий шланг від компресора.
.2.5. Впевнитись, що підвішені на гак передньої частини цистерни проводи не заважають розчепленню.
.2.6. Запобіжник саморозчеплення відвести ву бік і перемістити важіль з'єднувально-зчіпного пристрою в крайнє переднє положення.
.2.7. При включеній першій передачі плавно подати тягач вперед до повного розчеплення з цистерною-напівпричепом.
.3. Зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.
.4. Помити руки, обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.
.5. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. Аварійна ситуація, крім викладених в інструкції для водіїв вантажних автомобілів, може додатково виникнути в разі: виходу з ладу компресора, зчіпного пристрою; лопання повітропроводів; виходу з ладу запобіжних та зворотних клапанів; розгерметизації цистерни; попадання цементу в обличчя та інше.
.2. При виникненні такої ситуації необхідно припинити роботу.
.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
.4. Якщо стався нещасний випадок, надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
.5. Надання першої медичної допомоги.
.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
.5.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.
У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно ретельно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, обмити 5 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а обпечену лугом - З %- ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3 %- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди.
У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
.5.5. Перша допомога при кровотечі.
.5.5.1. Підняти поранену кінцівку вверх.
.5.5.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).
.5.5.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.6. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.
.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
1. Загальні положення
1.1. До управління вантажним автомобілем допускаються особи не молодше 18 років, призначені наказом по підприємству, які мають посвідчення на право управління відповідним типом транспортного засобу і пройшли:
- професійну підготовку;
- медичний огляд (при ухиленні працівника від проходження медичних оглядів працівник до виконання трудових обов'язків не допускається);
- вступний інструктаж;
- навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;
- первинний інструктаж на робочому місці;
- відповідне навчання і інструктаж (які мають першу кваліфікаційну групу по електробезпеці).
До управління автомобілем, на шасі якого змонтовано спеціальне обладнання (самоскидні кузови, цистерни для перевезення горючих рідин, хімікатів, зрідженого газу, установки дегазаційний обладнання, ремонтні майстерні з телескопічними сходами, вежами тощо), допускаються водії, що пройшли додаткові курси навчання та мають відповідне посвідчення.
Виконання робіт, не пов'язаних з обов'язками водія, допускається після проведення цільового інструктажу.
1.2. Водій зобов'язаний:
.2.1. Дотримуватися норм, правил і інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки, правил дорожнього руху, правил внутрішнього трудового розпорядку.
.2.2. Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.
.2.3. Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей.
.2.4. Уміти поводитися з пожежним інвентарем і правильно використовувати його у разі виникнення пожежі.
.2.5. Виконувати тільки доручену роботу.
.3. Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
.4. Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт є:
- наїзди проїжджаючих транспортних засобів;
- наїзди при самовільному русі транспортних засобів;
- порушення правил дорожнього руху пішоходами, що приводять до аварійних ситуацій;
- термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полумя, витікання газу із газобалонної установки; опіки парою, водою із карбюратора);
- злочинні дії пасажирів та інших осіб;
- нервово-емоційне напруження при управлінні автомобілем;
- монотонність праці при управлінні автомобілем;
- шум, вібрація;
- незручна робоча поза при ремонті і технічному обслуговуванні автомобіля;
- підвищене фізичне навантаження;
- підвищена температура та швидкість руху повітря в теплий період року;
- підвищена загазованість повітря робочої зони (зміст двоокису вуглеводу, окислу вуглеводу, оксидів азоту, пари бензину та ін.).
Першочергове значення серед шкідливих виробничих факторів належить нервово-емоційному напруженню. Величина напруження пов'язана з кількістю і характером інформації, що надходить, відповідальністю за життя учасників руху і збереженням їх здоров'я, за збереження матеріальних цінностей, а також залежить від індивідуальних особливостей водія.
Інформаційний потік, що надходить до водія автомобіля, за певних умов може викликати стан монотонії та засинання під час руху. Це спостерігається під час поїздок у транспортному потоці, що рухається з рівномірною швидкістю, і посилюється за умов одноманітності шляху, низької інтенсивності руху.
Нервово - емоційне напруження залежить також від конкретних ситуацій в реальних дорожніх умовах: різке гальмування, обгін та ускладнений проїзд нерегульованого та регульованого перехрестя, вхід в транспортний потік і вихід з нього тощо.
.5. Спецодяг і інші засоби індивідуального захисту видаються згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту», а саме:
- при перевезенні вантажним автомобілем курних матеріалів - костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців); рукавиці комбіновані (термін носіння - 3 місяці); жилет сигнальний (термін носіння - 24 місяці);
- при перевезенні різних речовин 1-го і 2-го класів небезпеки і сильнопахучих вантажів та інфікованих матеріалів - костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців); рукавиці комбіновані (термін носіння - 3 місяці); жилет сигнальний (термін носіння - 24 місяці);
- при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів - додатково костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців); рукавиці комбіновані (термін носіння - 3 місяці);
- при виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових ямах, підйомниках і естакадах - додатково каска будівельника із підшоломником (чергова).
Керівник підприємства зобов'язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що прийшли в непридатність, до закінчення встановленого терміну носіння по причинах, що не залежать від працівника.
.6. При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника та звернутися в лікувальний заклад.
.7. При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров'ю присутніх і не призведе до аварії.
.8. При виявленні несправності устаткування, пристроїв, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні пристрої та інструменти забороняється.
.9. При пересуванні по території необхідно дотримуватися наступних вимог:
- ходити тільки по пішохідних доріжках, тротуарах;
- переходити залізничні шляхи і автомобільні дороги тільки у встановлених місцях;
- при виході з будівлі пересвідчитися у відсутності транспорту, що рухається.
.10. Для дотримання правил особистої гігієни водій повинен мати в автомобілі миючі засоби (поверхово-активні, придатні до вживання на шкірних покривах, типу «Ралі» та ін.), щітку для миття рук, рушник, дрантя для витирання рук від паливно-мастильних матеріалів. Водії, що мають контакт (забруднення рук) з різними маслами, лакофарбовими матеріалами і т.п. (перевезення вказаних речовин, виконання ремонтних робіт), повинні забезпечуватися захисними мазями, пастами.
.11. Для питва потрібно вживати воду з сатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.
.12. Приймати їжу слід в обладнаних приміщеннях (столовій, буфеті, кімнаті прийому їжі ).
.13. Водій автомобіля щорічно повинен проходити медичний огляд.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. При підготовці автомобіля до виїзду водій зобов'язаний перевірити:
- наявність посвідчення з талоном на право водіння автомобіля, подорожній лист;
- технічний стан автомобіля, справність гальмової системи, рульового управління, приладів освітлення і сигналізації, склоочисників, установку дзеркал, чистоту і видимість номерних знаків, а також відсутність підтікання палива, масла, води;
- тиск повітря в шинах;
- наявність інструмента та інвентарю;
- заправку автомобіля паливом, маслом, водою, гальмовою рідиною, антифризом і рівень електроліту в акумуляторній батареї;
- наявність запасного колеса, буксирного троса, аптечки першої допомоги, домкрата, вогнегасника.
.2. Заправлення автомобіля паливом проводити при непрацюючому двигуні. Заправлення автомобілів етилованим бензином потрібно проводити з бензоколонки зі шлангом, забезпеченим роздавальним пістолетом. Забороняється заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою відер, лійок і т. п., а також відпускати етилований бензин в тару (каністри). Заправник і водій повинні знаходитися при заправленні з навітряного боку автомобіля.
На заправному пункті забороняється:
- палити і користуватися відкритим вогнем;
- проводити ремонтні та регулювальні роботи;
- заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;
- допускати перелив і розлив палива;
- знаходження пасажирів в салоні.
.3. Перед заправкою системи охолодження двигуна антифризом необхідно:
- перевірити, чи немає в системі охолодження (в з'єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса) течі, а при наявності необхідно її ліквідувати;
- промити систему охолодження чистою гарячою водою.
.4. Виїзд автомобіля на маршрут слідування з несправностями, що загрожують безпеці руху, забороняється.
2.5. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставлений у нейтральне положення.
.6. Перед запуском двигуна автомобіля, який підключений до системи підігрівання, необхідно відключити і від'єднати елементи підігрівання.
.7. Забороняється здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.
.8. Запуск двигуна повинен робитися за допомогою стартера. Використовувати пускову рукоятку дозволяється тільки у виняткових випадках.
При запусканні двигуна автомобіля пусковою рукояткою необхідно, крім вимог згідно з п. 2.5, додатково додержуватися таких вимог:
- встановити упорні колодки з обох боків колеса;
- пускову рукоятку прокручувати знизу догори;
- не брати рукоятку в обхват;
- при ручному регулюванні випередження запалювання установлювати пізнє запалювання;
- не включаючи запалювання, провернути колінчастий вал, переконавшись, що важіль перемикання передач знаходиться у нейтральному положенні, включити запалювання;
- не застосовувати будь-яких важелів та підсилювачів, що діють на пускову рукоятку або храповик колінчастого валу.
.9. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а в приміщеннях - 5 км/год.
.10. Перевіряти технічний стан автомобіля і його агрегатів перед виїздом з території підприємства і після повернення на підприємство слід при загальмованих колесах. Виняток з цього правила складає випадок випробовування гальм.
.11. Для огляду автомобіля в темний час доби потрібно користуватися переносним електричним світильником напругою не вище 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням.
.12. При перевірці технічного стану автомобіля необхідно перевіряти також номенклатуру і справність інструментів і пристосування, що видаються водієві.
.13. Перед початком роботи водій зобов'язаний перевірити, щоб:
- вітрове та бокове скло не мало тріщин та затемнень, що утрудняють видимість;
- бокове скло плавно пересувалося від руки або склопідйомними механізмами;
- на сидінні та спинці сидіння не було провалів, рваних місць, виступаючих пружин та гострих кутів; сидіння і спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;
- замки всіх дверей були справними, що виключає можливість їх самовільного відкривання під час руху;
- опалювальні пристрої салону в холодний час були справними;
- підлога салону автомобіля була заслана килимком, що не має отворів та інших пошкоджень.
.14. Водій зобов'язаний перевірити, щоб автомобіль був забезпечений упорними колодками (не менше двох штук) для підкладення під колеса, широкою підкладкою під п'яту домкрата, а також медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем та вогнегасником.
.15. Водій не має права виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан не відповідає Правилам дорожнього руху, Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту і Правилам охорони праці на автомобільному транспорті.
.16. Водій може виїжджати на маршрут слідування тільки після проходження медичного огляду і наявності відповідної відмітки в подорожньому листі.
.17. Перед відправленням в рейс тривалістю більше доби водій повинен бути ознайомлений з режимом праці та відпочинку, мати записаний в подорожньому листі маршрут слідування з вказівкою місць тимчасового і тривалого відпочинку.
.18. Перед посадкою пасажирів на вантажний автомобіль, призначений для перевезення людей, водій повинен проінструктувати пасажирів про порядок посадки та висадки, попередити їх про те, що стояти у кузові автомобіля під час руху забороняється.
Перевезення дітей у кузові вантажного автомобіля забороняється.
.19. Проїзд у кузовах вантажних автомобілів, які не обладнані для перевезення пасажирів, дозволяється тільки особам, які супроводжують (отримують) вантажі за умов, що вони забезпечені місцем для сидіння, розташованим нижче рівня бортів.
.20. Забороняється:
- перевезення людей на безбортових платформах, на вантажі, розміщеному на рівні чи вище бортів кузова, на довгомірному вантажі і поряд з ним, на цистернах, причепах та напівпричепах усіх типів, у кузовах автомобілів-самоскидів і спеціалізованих автомобілів;
- перевезення людей у кабіні, кузові більше кількості людей, ніж обладнано місць для сидіння або вказано у паспорті заводу-виготовлювача;
- рух автомобіля з відкритими дверима і при находженні людей на підніжках;
- вистрибувати із кабіни чи кузова автомобіля.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Виконувати вимоги правил руху і вказівки регулювальників руху відповідно до Правил дорожнього руху.
.2. Вибирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, видимості і оглядовості, інтенсивності і характеру руху на дорогах, особливостей стану автомобіля і вантажу, що перевозиться або пасажирів.
.3. Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об'їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.
Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (із-за вантажу в салоні, при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а вантажовідправник зобов'язаний виділяти людину для організації руху автомобіля.
.4. Забороняється управляти автомобілем при відкритих дверях.
.5. Особи, які знаходяться в автомобілі, зобов'язані виконувати вимоги водія з питань безпеки.
.6. Включати ближнє світло фар при русі вдень слід в умовах недостатньої видимості (менше 300 м), у тунелях, а також незалежно від умов видимості при русі в колоні машин, при буксируванні, при перевезенні дітей, при транспортуванні великогабаритного або небезпечного вантажу.
.7. Вивантажувати вантаж з автомобіля-самоскиду у яр, ріку з обриву слід при наявності колесовідбійного бруса. При відсутності бруса забороняється підїжджати до брівки ближче, ніж на 1 м від заднього колеса.
.8. Переправлення автомобілів убрід та по льоду слід здійснювати тільки у місцях, які позначені спеціальними знаками та укажчиками.
.9. Водій повинен приймати необхідні заходи по усуненню дрібних несправностей, які були виявлені під час роботи на лінії, що не погрожують безпеці руху та збереженню людей, автомобіля та вантажу. Якщо усунути несправність неможливо, слід прямувати до найближчої ремонтної бази або повертатися у гараж, дотримуючись необхідних заходів безпеки.
.10. При зупинці (стоянці) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити заходів проти самовільного його руху; зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом.
Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному уклоні, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки.
На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.
.11. Виходячи з салону автомобіля, водій повинен переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги - ще і у відсутності руху як у попутному, так і зустрічному напрямках.
.12. Зчеплення та розчеплення автомобілів з причепами та напівпричепами повинно проводитися тільки на рівній неслизькій поверхні з твердим покриттям.
.13. Зчеплення автопоїзда, який складається із автомобіля та причепа, повинні проводити три чоловіки водій, робітник-зчіплювач та особа, яка координує їх роботу. При цьому водій подає автомобіль назад самим малим ходом, суворо виконуючи команди особи, яка координує проведення зчеплення. Подавати допомогу зчіплювачу, а також покидати своє місце до закінчення зчеплення забороняється.
У виключних випадках (дальні рейси, перевезення сільськогосподарських продуктів з полів тощо) зчеплення дозволяється проводити одному водію. У цьому випадку він повинен:
- загальмувати причіп стоянковим гальмом;
- перевірити стан буксирного обладнання;
- покласти упорні колодки під задні колеса причепа;
- провести зчеплення, включаючи зєднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем автомобіля та причепів, а також кріплення страхувальних тросів (ланцюгів) на причепах, що не мають автоматичного обладнання.
Забороняється проводити зчеплення при несправності дишля причепа (відсутність пружин дишля, упора, їх несправності тощо).
3.14. Слідкувати за тим, щоб борти напівпричепа при зчепленні та розчепленні були закриті. Перед зчепленням необхідно переконатися у тому, що сідельно-зчіпний пристрій, шворінь та їх кріплення справні, напівпричіп загальмований стоянковим гальмом, передня частина напівпричепа по висоті розташована так, що при зчепленні передня кромка опорного листа попадає на полозки або на сідло. При необхідності, слід підняти або опустити передню частину напівпричепа.
Перед зчепленням необхідно встановити упорні колодки під колеса напівпричепа.
Забороняється проводити розчеплення при неопущених котках опорного пристрою, а також нерівномірному завантаженні напівпричепа.
.15. Перед зчепленням автомобіля з напівпричепом слід підвісити за допомогою відтяжної пружини на гачок переднього борта напівпричепа зєднувальні шланги та електропроводи, щоб вони не заважали зчепленню. Після зчеплення зєднувальні шланги та електропроводи повинні бути приєднані.
.16. При ремонті автомобіля на маршруті слідування водій зобов'язаний виконувати вимоги безпеки:
- з'їхати на узбіччя дороги;
- установити знаки безпеки;
- включити габаритні вогні при поганій видимості;
- зупинити автомобіль за допомогою стоянкової гальмової системи;
- одягти сигнальний жилет;
- підкласти під колеса упори.
При роботах на узбіччі під автомобілем забороняється знаходитися з боку проїжджої частини.
.17. При проведенні ремонтних робіт в неопалювальному приміщенні або на відкритому повітрі, лежачи під автомобілем або стоячи навколішки, необхідно застосовувати лежак, мати.
.18. Забороняється підігрівати двигун відкритим вогнем.
.19. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) нижче 100 °С, інакше при відкриванні пробки станеться викид киплячої води. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік відкриваючого.
.20. Для попередження випадків обмороження при усуненні несправностей зимою в дорозі слід працювати тільки в рукавицях. Забороняється торкатися металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.
.21. Для запобігання виникненню пожежі на автомобілі забороняється:
- подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом;
- проводити ремонт паливної системи при працюючому двигуні, включеному запалюванні;
- залишати в кузові автомобіля або на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали;
- підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися їм в безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна;
- палити і користуватися відкритим вогнем при визначенні наявності палива у баці, а також при заправленні автомобілів із додаткових ємностей.
.22. Водієві забороняється:
- управляти автомобілем в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також в хворому або втомленому стані;
- передавати управління автомобілем особі, не вказаній в подорожньому листі, що знаходиться в нетверезому стані або не має при собі посвідчення на право управління автомобілем;
- самовільно відхилятися від маршруту, вказаного в подорожньому листі;
- перевозити вантаж, якщо він закриває огляд шляху;
- перевозити вантаж в несправній тарі;
- відривати за допомогою автомобіля вантаж, що знаходиться в ґрунті або примерз;
- допускати скупчення на двигуні або його картері бруду, пального, масла;
- користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторній батареї та усуненні несправностей механізмів;
- зберігати і перевозити в кабіні бензин та інші легкозаймисті рідини;
- відпочивати або спати в кабіні та кузові автомобіля при працюючому двигуні;
- допускати до ремонту автомобіля на маршруті слідування сторонніх осіб (супроводжуючих, пасажирів тощо);
- встановлювати домкрат на випадкові предмети;
- виконувати будь-які роботи, знаходячись під автомобілем, вивішеному тільки на домкраті, без установки козелка;
- використовувати як підставку під вивішений автомобіль випадкові предмети: камені, цеглини тощо.
3.23. При буксируванні транспортного засобу потрібно забезпечити постійне спостереження за транспортним засобом, що буксирується (в кабіні автомобіля, що буксирується, повинен знаходитися водій). Довжина зв'язуючої ланки жорсткого зчеплення не повинна перевищувати 4 м, а гнучкого - 6 м; при цьому зв'язуюча ланка гнучкого зчеплення через кожний метр повинна бути позначена сигнальними щитками або прапорцями розміром не менше 200 х 200 мм.
Включити при буксируванні в світлий час доби незалежно від умов видимості на транспортному засобі, що буксирує, ближнє світло фар, а на тому, що буксирується, - габаритні вогні; при поганій видимості на транспортному засобі, що буксирується, включити задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкому зчепленні - і передні габаритні вогні.
Буксирування забороняється:
- транспортним засобом з причепу;
- при загальній довжині поїзда зчеплених транспортних засобів понад 24 м;
- двоколісних мотоциклів без коляски і велосипедів;
- двох і більше механічних транспортних засобів одночасно;
- транспортного засобу без робочого гальма або з несправним гальмом, якщо маса транспортного засобу, що буксирується, перевищує половину загальної фактичної маси, що буксирує;
- на гнучкому зчепленні з швидкістю більше 30 км/год. або транспортного засобу з несправними гальмами;
- на гнучкому зчепленні транспортного засобу з несправним рульовим управлінням.
3.24. При роботі на внутрішньозаводській лінії, крім Правил дорожнього руху і вимог інструкції з охорони праці, дотримуватися наступних додаткових вимог:
- якщо на шляху руху зустрічаються перешкоди, об'їжджати їх на відстані не ближче 1 м, а якщо ширина проїзду недостатня для такого об'їзду, припинити рух і вимагати видалення з проїзду перешкод;
- бути особливо уважним на поворотах, при виїзді із-за кутів будівель, переїзді через залізничні шляхи, у вузьких місцях, а також на складах; швидкість в цих випадках повинна бути мінімальною:
- подавати попереджувальний сигнал при рушенні з місця і в небезпечних місцях.
.25. При навантаженні довгомірних вантажів необхідно дотримуватися наступних правил безпеки:
- вантажі, що перевищують габарити транспортного засобу по довжині на 2 м і більше, слід перевозити на автомобілях з причепами-розпусками, до яких вантажі повинні надійно кріпитися;
- при одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі повинні розміщуватися зверху;
- забороняється перевозити вантажі, що виступають за бокові габарити автомобіля;
- забороняється загороджувати вантажем двері кабіни водія;
- забороняється навантажувати довгомірні вантажі вище стояків причепа.
.26. Перед перевезенням контейнерів водій зобовязаний оглянути навантажені контейнери з метою визначення правильності вантаження, справності, а також надійності кріплення контейнерів на спеціалізованих напівпричепах або універсальних автомобілях (автопоїздах).
.27. При транспортуванні контейнерів водій зобовязаний додержуватися таких заходів безпеки:
- різко не гальмувати;
- знижувати швидкість перед поворотами, закругленнями та нерівностями дороги;
- звертати особливу увагу на висоту воріт, мостів, контактних мереж, дерев тощо.
.28. Навантаження небезпечного вантажу на автомобіль та розвантаження його з автомобіля повинно проводитися при виключеному двигуні, за винятком випадків наливання та зливання (нафтопродуктів в автоцистерну), що робиться за допомогою насоса, який установлений на автомобілі і приводиться в дію двигуном автомобіля. Водій в такому разі знаходиться біля пульта керування насосом.
.29. Забороняється:
- сумісне перевезення небезпечних речовин і харчових продуктів або фуражу;
- палити і використовувати відкритий вогонь при навантаженні, розвантаженні та перевезенні вибухонебезпечних, пожежонебезпечних вантажів.
.30. Перед завантаженням автомобілів на залізничні платформи за допомогою вантажопідіймальних механізмів водій зобовязаний:
- відєднати клему від акумуляторної батареї;
- у разі завантаження автомобілів ущільнюючим способом типу “ялинка” довести рівень палива у паливному баці до половини або менше половини його ємності;
- перевірити справність пробки паливного бака і надійність його закриття.
.31. Після завантаження автомобіля на залізничну платформу необхідно переконатися у надійності його кріплення, відсутності на ньому та платформі замащених обтиральних матеріалів і додаткових ємностей з горючими та мастильними рідинами.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після повернення з маршруту слідування очистити автомобіль від бруду і поставити на місце, відведене для стоянки.
.2. У зимовий час при зберіганні в неопалювальному гаражі злити воду з радіатора і двигуна.
.3. Залишатися на нічліг в закритому автомобілі забороняється.
.4. При зупинці автомобіля водій, покидаючи кабіну, повинен вжити всіх заходів проти самовільного руху - вимкнути запалювання або перекрити подачу палива, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати стоянковим гальмом.
Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному схилі, необхідно додатково поставити під колеса упорні колодки.
4.5. Перед постановкою автомобіля на місце стоянки водій повинен переконатися у відсутності витоку палива або усунути його.
.6. При зупинці і стоянці на неосвітлених дільницях дороги в темний час доби або в інших умовах недостатньої видимості на автомобілі повинні бути включені габаритні або стоянкові вогні.
.7. Ширина проїзду між автомобілями в приміщеннях для стоянки повинна бути достатньою для вільного в'їзду автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля - не менше 0,5 м.
.8. Після постановки автомобіля в приміщенні для стоянки двигун повинен бути зупинений.
.9. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках забороняється:
- палити, користуватися відкритим вогнем;
- залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів;
- підзаряжувати акумуляторні батареї (в приміщеннях);
- зберігати будь-які матеріали і предмети;
- мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки і одяг;
- зберігати паливо (бензин, дизельне паливо), за винятком палива в баках автомобілів;
- заправляти автомобілі рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з баків і випускати газ;
- встановлювати предмети і обладнання, які можуть перешкоджати швидкій евакуації автомобілів у разі пожежі або іншого стихійного лиха;
- пуск двигуна з будь-якою метою, крім виїзду автомобіля з приміщення.
. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. При дорожньо-транспортній пригоді водії, причетні до неї, зобов'язані:
- негайно зупинитися і не торкати з місця транспортний засіб, а також інші предмети, що стосуються випадку;
- у разі необхідності, викликати медичну допомогу, а якщо це неможливо, відправити потерпілих на попутному транспорті в найближчу лікувальну установу;
- повідомити про те, що трапилось, в ДАІ, записати прізвища очевидців і чекати прибуття працівників автомобільної інспекції.
.2. При виникненні пожежі під час руху необхідно зупинити автомобіль, вжити заходів до гасіння пожежі засобами пожежогасіння.
.3. При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону, керівнику робіт і приступити до гасіння пожежі.
При загорянні одягу необхідно передусім загасити полум'я підручним матеріалом. При цьому неможна накривати потерпілого з головою, щоб уникнути опіку дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння.
.4. При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов'язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягнути сигнальний жилет і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м - за їх межами.
.5. Перед підйомом частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, закрити двері, встановити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки.
При підйомі частини автомобіля на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку.
Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.
.6. При накачуванні або підкочені знятих з автомобіля шин в дорожніх умовах необхідно у вікна диска колеса встановити запобіжну вилку, відповідної довжини і міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.
.7. При появі під час руху запаху бензину водій повинен негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її.
.8. На автомобілі, працюючому на газовому паливі, при будь-якій несправності редукторів високого та низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральний вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля та направити на перевірку в спеціальну майстерню (на спеціалізовану дільницю).
.9. При вимушеній зупинці на залізничному переїзді водій автомобіля зобов'язаний висадити людей і негайно вжити всіх заходів для звільнення переїзду і зупинки поїзда.
Якщо автомобіль не вдається видалити з переїзду, то водій автомобіля повинен:
- послати двох людей вздовж шляхів в обидва боки на 1000 м від переїзду (якщо одного, то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подачі сигналу зупинки машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинки служить круговий рух руки: вдень - з клаптем яскравої матерії або будь-яким добре видним предметом, вночі - факелом або ліхтарем;
- залишатися біля автомобіля і подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів;
- бігти назустріч поїзду (локомотиву, дрезині) при його появі, подаючи сигнал зупинки.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
ДЛЯ ВОДІЯ ЕЛЕКТРО- ТА АВТОВІЗКА
1. Загальні положення
.1. До роботи як водії електро- та автовізка допускаються чоловіки і жінки не молодше 18 років, які мають посвідчення на право управління електро- та автовізком.
1.2. На робочому місці працівник отримує первинний інструктаж з охорони праці і проходить навчання з охорони праці відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, діючого на підприємстві.
Працівник, що допускається до робіт по транспортуванню і переміщенню зріджених газів в балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих і інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо), повинен пройти спеціальне навчання з безпеки праці і мати посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.
.3. Під час роботи працівник проходить:
- перевірку знань з безпеки праці - щорічно;
- перевірку знань по електробезпеці - щорічно;
- перевірку гігієнічних знань (в продовольчому складі (базі), холодильнику) - один раз на 2 роки;
- періодичний медичний огляд.
Повторний інструктаж з безпеки праці на робочому місці працівник повинен отримувати один раз на 3 місяці.
При переведенні на електрокар іншої конструкції, з якою працівник незнайомий, він повинен пройти практичне навчання по управлінню електрокаром даної конструкції на протязі не менше однієї робочої зміни.
1.4. Від дня встановлення вагітності жінки переводяться на іншу роботу.
.5. На працівника можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
- рухомі машини і механізми, рухливі частини підійомно-транспортного обладнання;
- штабелі товарів, що складуються, які обрушуються;
- знижена температура повітря робочої зони;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищене значення напруги в електричному ланцюгу;
- підвищений рівень статичної електрики;
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструмента, обладнання;
- нервово-психічні перевантаження.
1.6. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» водієві електро- та автовізка повинні бути видані:
- костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців);
- рукавиці комбіновані (термін носіння - 1 місяць);
- жилет сигнальний (термін носіння - 12 місяців).
Постійно зайнятим на зовнішніх роботах взимку додатково:
- куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців).
.7. Для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки не палити та не користуватися відкритим вогнем при перевезенні вибухонебезпечних та легкозаймистих вантажів. Прибирати в металеві ящики з щільними кришками використані обтиральні матеріали (промаслені кінці, ганчірки тощо).
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Провести огляд транспортного засобу і перевірити зовнішнім оглядом: комплектність електровізка; справність настилу і бортів платформи возика.
.2. Перевірити справність:
- звукового сигналу (сигнал повинен бути чутний на відстані 10-15 м);
- рульового управління, замка запалювання;
- системи освітлення;
- кріплення і стану акумуляторної батареї;
- зчіпного пристрою;
- гальм (гальмова система вважається справною, якщо гальмовий шлях при швидкості 10 км/год. складає не більше 2 м);
- міцність кріплення коліс, цілісність шин і тиск у них.
2.3. Перед виконанням поточного ремонту електро- та автовізка перевірити справність інструменту, пристроїв, розташувати їх для зручного і безпечного використання.
2.4. Перевірити відповідність робочого місця водія наступним вимогам:
- сидіння і спинка сидіння не повинні мати рваних місць, виступаючих пружин, провалів, гострих кутів;
- підлога повинна бути справною та заслана гумовим килимком.
2.5. Випробувати дію механізмів і пристроїв електро- та автовізка в русі без вантажу.
2.6. Не виїжджати на лінію без дозволу адміністрації, подорожнього листа і прав на управління електро- та автовізком.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Дотримуватися швидкості руху і правил дорожнього руху для водіїв автомобільного транспорту. Вибирати таку швидкість руху, яка забезпечує безпеку водія, оточуючих осіб і збереження вантажу. Швидкість руху не повинна бути більше:
- на прямих дільницях території підприємства -10 км/год.;
- на проїздах, схилах і головних проїздах всередині будівлі - 5 км/год.;
- при в'їздах в будівлі і вузьких проїздах - 3 км/год.
Рух заднім ходом проводити на зниженій швидкості.
3.2. Подавати попереджувальний звуковий сигнал при:
- рушенні з місця уперед і назад;
- зміні напряму руху;
- заїзді у ворота, двері приміщень і ліфтових кабін;
- зустрічі з механізованим транспортом;
- поворотах, переїзді рейкових шляхів;
- наявності небезпеки наїзду на людину (виїзді із-за кута будівлі або колони, мимо дверей тощо);
- зустрічі з пішоходами на шляху руху, знаходячись на відстані не менше 5 м від них. Якщо пішоходи не сходять з дороги - зупинитися;
- відстані не менше 5 м до транспорту, який повільно рухається при обгоні, вантажних возиків. Не обганяти транспорт, що наздоганяється, якщо він не поступається дорогою. При русі в будівлях з підвищеним рівнем шуму подавати переривисті сигнали.
.3. Сповільнювати рух при несправностях дороги; не виконувати робіт в місцях, де внаслідок несправності підлоги або захаращення проїздів створюється загроза безпеці руху.
.4. Об'їжджати на відстані не ближче 1 м переносні сходи і інше пристосування і пристрої з працюючими на них людьми. Припинити рух, якщо ширина проїзду недостатня для об'їзду працівників, і зачекати видалення їх з проїзду. При проїзді мимо обладнання і дверей не наближатися до них ближче, ніж на 0,5 м.
.5. При русі через залізничний переїзд керуватися дорожніми знаками, світловою і звуковою сигналізацією, положенням шлагбаума і вказівками чергового по переїзду. Не виїжджати на залізничний переїзд при закритому або шлагбаумі, який починає закриватися, і, незалежно від положення шлагбаума, при блимаючих червоних сигналах світлофора або включеній звуковій сигналізації. При відсутності шлагбаума при переїзді через залізничне полотно зупинитися за 5 м до нього і, пересвідчившись у відсутності залізничного транспорту, що наближається, продовжити рух.
.6. Перевіряти дотримання правил укладання вантажів, що перевозяться:
- при навантаженні навалом вантаж не повинен підійматися над бортами кузова (стандартними або нарощеними) і повинен розташовуватися рівномірно по всій площі підлоги;
- штучні вантажі, що підіймаються над бортами кузова, повинні бути пов'язані міцними канатами або вірьовками;
- дрібні і насипні вантажі потрібно укладати в ящики, коробки, стійкові та ящикові піддони;
- стежити, щоб вантаж не підіймався над проїжджою частиною дороги більше, ніж на 3,8 м, мав ширину не більше 2,5 м, не виступав за задню точку габариту платформи більше, ніж на 2 м.
Ящики, бочки та інші штучні вантажі повинні бути укладені щільно, без проміжків, щоб при русі (різкому гальмуванні, рушенні з місця, поворотах) вони не могли переміщатися по підлозі кузова. При наявності проміжків між місцями вантажу вставляти міцні дерев'яні прокладки і розпірки.
Бочки з рідким вантажем повинні встановлюватися пробками вгору.
Пильні вантажі при перевезенні в кузові або відкритій тарі повинні бути накриті для запобігання від розпилення.
Скляну тару з рідинами встановлювати вертикально.
При вантаженні скляної тари в два ряди застосовувати міцні прокладки, що оберігають нижній ряд від розбивання під час перевезення; балони укладати в горизонтальному положенні, вентилі балонів зі стислими газами повинні бути закриті металевими ковпаками.
При перевезенні балонів кузов повинен бути обладнаний стелажами з виїмками по розміру балонів, оббитими повстю. Стелажі повинні мати запірні пристосування, які оберігають балони від трясіння і ударів.
При перевезенні балонів більше, ніж в один ряд, обов'язково застосовувати прокладки, що оберігають балони від зіткнення один з одним. Перевозити балони у вертикальному положенні тільки в спеціальних контейнерах і при наявності платформ в місцях навантаження і вивантаження. При перевезенні балонів в літній жаркий час необхідно вкривати їх матеріалом, що захищає від сонячних променів. Не перевозити спільно кисневі і ацетиленові балони (допускається спільне транспортування незарядженого ацетиленового генератора з кисневим балоном).
3.7. В'їзд на схил здійснювати на малій швидкості і під прямим кутом.
.8. Під час руху за їдучим попереду транспортом знаходитися від нього на відстані не менше 10 м.
3.9. При аварійній зупинці візка на похилому майданчику поставити під колеса гальмові клиння.
3.10. Буксирувати несправний електро- та автовізок тільки за допомогою спеціального пристосування, попередивши про це адміністрацію підприємства. Не переміщувати несправний електро- та автовізок ударами або натисканням справного візка.
3.11. Зберігати інструмент і пристосування в спеціально відведеному місці.
3.12. При перерві в роботі електровізок встановити на рівному місці, загальмувати ручним гальмом, встановити всі важелі в нейтральне положення, роз'єднати штепсельний розїм електроживлення, вийняти ключ із замка електроланцюга управління.
3.13. Водієві забороняється:
- різко гальмувати, якщо це не потрібно для забезпечення безпеки руху;
- здійснювати проїзд по залізничних шляхах (крім спеціальних проїздів), по земельному неутрамбованому ґрунту, сніжних заметах, розжареному шлаку, крижаних водоймищах, а також по несправних дорогах;
- залишати електро- та автовізок в проїздах або проходах загального користування, на шляхах руху автомобілів і на залізничних переїздах або без нагляду;
- при перервах в роботі залишати ключ в електрозамку (замку запалювання);
- здійснювати рух при схилі дороги понад 20°;
- відкривати ворота, натискуючи на них електро- та автовізком або вантажем, що перевозиться;
- перевозити вантаж, що перевищує вантажопідйомність електро- та автовізка;
- проїжджати по недостатньо освітленому або проїзду, що не відповідає нормі (по ширині) ;
- транспортувати вантаж, що закриває оглядовість шляху;
- проводити ремонт завантаженого електро- та автовізка;
- допускати різке рушення з місця і крутий поворот;
- перевозити людей на платформі електро- та автовізка;
- затрудняти або перешкоджати руху інших транспортних засобів, рухаючись з малою швидкістю.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Оглянути і очистити електро- і автовізок від пилу і бруду і поставити на відведене для нього місце. Підготувати його до наступного робочого дня.
4.2. Відключити акумулятор, злити воду з системи охолодження двигуна автовізка, вийняти і здати ключі від електричного замка (замка запалювання) відповідальній особі.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. При виникненні пожежі евакуювати людей, викликати пожежну охорону, до її прибуття вжити можливих заходів до гасіння пожежі за допомогою первинних засобів пожежогасіння.
5.2. При інших аварійних ситуаціях, перешкоджаючих виконанню технологічних операцій, потрібно припинити роботу і повідомити про це керівнику.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № _____
ДЛЯ ВОДІЯ ЕЛЕКТРОНАВАНТАЖУВАЧА
1. Загальні положення
1.1. До роботи як водій електронавантажувача допускаються чоловіки і жінки не молодше 18 років, навчені по програмі для водіїв електронавантажувачів (електрокар), що здали екзамен та мають посвідчення на право управління електронавантажувачами, а також першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.
1.2. На робочому місці працівник отримує первинний інструктаж з охорони праці і проходить навчання з охорони праці відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, діючого на підприємстві.
Працівник, що допускається до робіт по транспортуванню і переміщенню зріджених газів в балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих і інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо) повинен пройти спеціальне навчання з безпеки праці і мати посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.
.3. Під час роботи працівник проходить:
- перевірку знань з безпеки праці - щорічно;
- перевірку знань по електробезпеці - щорічно;
- перевірку гігієнічних знань (в продовольчому складі (базі), холодильнику) - один раз на 2 роки;
- періодичний медичний огляд.
Повторний інструктаж з безпеки праці на робочому місці працівник повинен отримувати один раз на три місяці.
.4. Жінки від дня встановлення вагітності переводяться на іншу роботу.
.5. На працівника можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
- рухомі машини і механізми, рухливі частини підйомно-транспортного обладнання;
- штабелі товарів, що складуються, які обрушуються;
- знижена температура повітря робочої зони;
- підвищений рівень вібрації; підвищена рухливість повітря;
- підвищене значення напруги в електричному ланцюгу;
- підвищений рівень статичної електрики;
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструмента, обладнання;
- нервово-психічні перевантаження.
1.6. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту. Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» водієві електронавантажувача повинні бути видані:
- костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців);
- рукавиці комбіновані (термін носіння - 1 місяць);
- жилет сигнальний (термін носіння - 12 місяців).
Постійно зайнятим на зовнішніх роботах взимку додатково:
- куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння - 36 місяців).
.7. Для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки не вїжджати на навантажувачі у вибухонебезпечному виконанні в приміщення, де існує небезпека вибуху або пожежі. Прибирати в металеві ящики з щільними кришками використані обтиральні матеріали (промаслені кінці, ганчірки тощо).
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Зробити щозмінне технічне обслуговування і перевірити:
- кріплення важелів управління;
- стан гальмової системи. Гальма вважаються справними, якщо навантажувач з робочим навантаженням зупиняється на наступній відстані від початку гальмування: 2,0 м - при швидкості навантажувача 10 км/год.; 1,5 м - при швидкості 7 км/год.; 1,0м - при швидкості 3 км/год.;
- наявність і справність плавких запобіжників;
- справність вантажопідйомника (відсутність пошкоджень ланцюгів, правильність їх кріплення до рами і каретки вантажопідйомника тощо). Пересвідчитися в роботі механізмів підйому і нахилу при русі без вантажу;
- справність електрозамка;
- кріплення коліс, стан шин (тиск в пневматичних шинах);
- роботу звукового сигналу і світлової сигналізації (освітлення);
- рівень електроліту в акумуляторній батареї;
- справність акумуляторів. Кришка акумуляторної батареї повинна щільно прилягати до корпусу.
.2. Періодично оглядати і змащувати механізм рульового управління, частини контролера, що труться, гальмові важелі тощо. Контролер перевіряти не рідше одного разу на п'ять днів.
.3. Перевірити відповідність робочого місця наступним вимогам:
- відсутність сторонніх предметів;
- сидіння і спинка сидіння не повинні мати рваних місць, виступаючих пружин, провалів і гострих кутів;
- підлога на робочому місці повинна бути справною та заслана гумовим килимком.
2.4. Перевірити відповідність робочих пристроїв навантажувачів (вилочних захватів, крюків, ковшів тощо) технічної документації.
Навантажувачі з вилочними захватами при транспортуванні дрібних або нестійких вантажів повинні бути обладнані запобіжною рамкою або кареткою для упирання вантажу при переміщенні.
Подовжувачі вилочних захватів повинні бути обладнані защіпками або пристроями, що надійно фіксують їх на захватах.
2.5. До роботи не допускаються навантажувачі, що мають такі основні дефекти:
- невідрегульовані і несправні гальма;
- несправні звукові сигнали;
- тріщини в зварювальних швах рами і каретки вантажопідйомника, вилочному захваті тощо;
- ланцюги з дефектами або зносом понад встановлених норм бракування;
- шум, тріск, скрегіт у гідросистемі навантажувача;
- ослаблення кріплень противаг і їх некомплектність;
- теча у з'єднаннях маслопроводів, гідросистеми і акумуляторах;
- ослаблення кріплення вантажних ланцюгів до рами і каретки вантажопідйомника;
- відсутність обертання хоч би одного катка рами і каретки;
- ослаблення кріплення зірочок вантажних ланцюгів;
- ненадійне кріплення пальців циліндрів;
- зниження тиску в шинах, наявність на них крізних пробоїв і пошкодження корду.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Роботи по переміщенню вантажів проводити тільки за вказівкою особи, в розпорядження якої виділений навантажувач.
.2. При русі дотримуватися Правил дорожнього руху для водіїв транспорту. Експлуатувати навантажувач на робочих горизонтальних майданчиках з твердим і рівним покриттям, обчищеним в зимовий час від льоду і снігу, а при ожеледі - посипаних піском.
.3. Під час укладання (розбирання) штабелів вантажів навантажувачами в зоні їх роботи не повинні проходити шляхи ручного перенесення і перевезення вантажів, а також не повинні проводитися перевантажувальні роботи.
.4. Дотримуватися встановленої швидкості руху в залежності від умов руху і стану дорожнього покриття. Зменшувати швидкість в місцях пересічення пішохідних доріжок, у входів та виходів у виробничі приміщення.
При будь-якій зупинці ставити навантажувач на ручне гальмо.
3.5. Не перевищувати на території підприємства швидкість 5 км/год.; у вузьких, захаращених місцях, в приміщеннях і на поворотах, при русі мимо воріт, дверей, штабелів - З км/год.
.6. При зустрічі з пішоходами по шляху руху попереджати їх сигналом, знаходячись на відстані не менше 5 м; якщо пішоходи не сходять з дороги, зупинити навантажувач.
.7. При перевезенні вантажу без тари стежити за тим, щоб вантаж був надійно укладений на вилочному захваті і не торкався поверхні шляху руху.
.8. Подавати попереджувальний звуковий сигнал перед початком руху уперед або назад, підйомом і опусканням вантажу, а також у всіх випадках, коли є можливість несподіваного наїзду на людину.
.9. При подачі навантажувача заднім ходом, особливо у вузьких проїздах, заздалегідь пересвідчитися у тому, що руху нічого не заважає.
.10. Дотримуватися дистанції, щоб уникнути наїзду при раптовій зупинці. Відстань до транспорту, що йде попереду, повинна бути не менше 10 м, а на схилах - не менше 20 м.
.11. Враховувати габарити отвору при в'їзді і виїзді через ворота, двері.
.12. Зберігати при собі ключ від головного вимикача і коробки контролера, не передавати ключ стороннім особам.
.13. Постійно стежити за станом акумуляторів, не допускати їх розряду нижче допустимих норм.
.14. Постійно стежити за гальмовою системою, користуватися гальмом як можна рідше, заздалегідь при цьому вимикаючи двигун.
.15. Перш ніж перейти на задній хід, необхідно загальмувати навантажувач до повної зупинки.
.16. Перевозити вантаж через рейкові шляхи по залізничному переїзду при піднятому шлагбаумі і дозволяючому сигналі світлофора.
.17. Під'їжджати до місця вантаження (вивантаження) на першій передачі, не гальмувати різко при ожеледі і мокрій, слизькій дорозі.
.18. Під'їжджати вилочним захватом під тару або вантаж на малій швидкості, вила підводити так, щоб вантаж розташовувався відносно їх рівномірно.
.19. Підводити вила вантажного захоплювача під піддон слід обережно. Не проводити одночасний підйом і висунення піддону з осередку стелажу і навпаки.
.20. Укладати довгомірні вантажі спареними навантажувачами під керівництвом спеціально виділеної особи.
.21. При розміщенні вантажу на вилочному навантажувачі потрібно дотримуватися наступних вимог:
- вантаж повинен розміщуватись на захватній вилці таким чином, щоб не виникав перекидний момент; при цьому вантаж повинен бути притиснутий до рами вантажопідйомника;
- вантаж повинен розміщуватися рівномірно на обидві лапи і може виходити уперед за межі вилки не більше, ніж на 1/3 довжини лап;
- великогабаритні вантажі дозволяється укладати вище захисного пристрою, але не більше одного місця.
.22. Проводити захоплення вантажу вилочним захватом при нахилі рами “від себе”, підіймати вантаж - при нахилі рами “на себе”.
.23. Проводити нахил вилочного захвата з вантажем повільно, плавно переміщуючи важіль управління.
3.24. Підхоплювати і оставляти вантаж тільки при наявності просвіту під вантажем, що забезпечує вільний хід і вихід вилочного захвата.
Захватний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання вантажу від землі не менше величини дорожнього просвіту навантажувача і не більше 0,5 м для навантажувача на пневматичних шинах і 0,25 м для навантажувача на вантажошинах.
.25. При роботі навантажувача зі стрілою необхідно спочатку підняти вантаж, а потім проводити його транспортування.
Забороняється зіштовхувати вантаж зі штабеля та підтягувати його.
.26. Перед підйомом і опусканням вантажу загальмувати навантажувач і оглянути місце, звідки підіймати або куди опускати вантаж.
3.27. Підйом і складування вантажу проводити за умов, що навантажувач стоїть на рівній горизонтальній поверхні.
.28. Підіймати і транспортувати вантаж відповідно до вантажопідйомності машини і таблиці допустимих навантажень на вилах електронавантажувача в залежності від положення центра ваги вантажу.
.29. Вести навантажений навантажувач при спуску під ухил понад 3° тільки на задньому ходу та з малою швидкістю.
3.30. При транспортуванні вантажу підіймати його на висоту не більше 200-300 мм від поверхні шляху, а нахил підйомника “на себе” проводити не повністю.
3.31. Виявляти особливу обережність при транспортуванні вантажів у вузьких проїздах. Не зачіпати штабелі вантажів при повороті.
Перед в'їздом навантажувача у вузьке місце між штабелями, обладнанням, елементами конструкцій будівель і споруд водій зобов'язаний зупинити навантажувач і пересвідчитися у відсутності людей в зоні його роботи.
.32. Ставити навантажувач перед підйомом і опусканням вантажу на стоянкове гальмо.
.33. Встановлювати ящики в штабель по одному або готовими пакетами.
.34. Під час роботи забороняється:
- проводити профілактичне обслуговування або ремонт навантажувача при піднятих вантажозахватних пристроях (без страховки);
- працювати на машині зі знятим щитком, що закриває панель з електроапаратурою, знятою кришкою акумуляторного ящика;
- укладати вантаж вище захисного пристрою, що захищає робоче місце водія від падіння вантажу;
- укладати вантажі краном безпосередньо на захватний пристрій навантажувача;
- проводити підйом і переміщення вантажу за допомогою тільки одного захоплювача навантажувача;
- торкатися неізольованих, пошкоджених проводів і електророзподільних пристроїв, наїжджати на електричні проводи, що лежать на землі;
- опускати вантаж на труби газо-, паропроводів, електричні кабелі, тимчасові перекриття;
- підіймати та перевозити вантаж невстановленої маси, підіймати затиснутий та примерзлий вантаж;
- підіймати, опускати і перевозити людей на вилочному захваті навантажувача;
- допускати присутність людей під піднятим вантажем; перевозити вантажі в несправній тарі, ящики вгору дном, на бічних або торцевих стінках;
- виїжджати на схили понад 14° і допускати різке гальмування навантажувача;
- працювати поблизу лінії електропередач та під ними;
- знаходитися і проїжджати під піднятим вантажем;
- перевозити на електронавантажувачах легкозаймисті рідини, а також кислоти, якщо акумуляторна батарея розташована під вантажною платформою;
- залишати навантажувач включеним, ставити його в місцях руху автомобілів і на полотні залізниці;
- покидати пост управління при піднятому вантажі.
Якщо необхідно відлучитися від навантажувача, то опустити вилочний захват, вийняти ключ з електричного замка, поставити навантажувач на стоянкові гальма.
.35. Припинити роботу, якщо по будь-якій причині каретка рухомого механізму перестає рухатися по сковзалках, і вилочний захват не опускається і не підіймається, і повідомити про це особу, у ведення якої виділений навантажувач. Ці несправності усувати самому водієві не дозволяється.
3.36. У разі втрати навантажувачем стійкого положення (коли задні колеса почнуть відриватися від ґрунту) негайно опустити вантаж вниз.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Поставити навантажувач на місце стоянки.
.2. Опустити в нижнє положення вилочний захват або змінити робоче пристосування.
.3. Поставити навантажувач на стоянкове гальмо.
.4. Розімкнути штепсельний розїм і вийняти з гнізда вимикача оперативного ланцюга спеціальний ключ.
.5. Оглянути навантажувач для підготовки до наступного робочого дня (очистити його від бруду, пилу, перевірити кріплення болтів, відсутність підтікання масла з гідросистеми тощо). У разі необхідності, закріпити болти, підтягнути сальники циліндрів підйому і нахилу рами тощо.
. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. При виникненні поломки або несправності навантажувача, що загрожує безпеці водія або безпеці оточуючих людей (особливо несправності гальма, рульового управління і звукового сигналу), негайно припинити роботу і повідомити про це безпосереднього керівника або посадову особі, в розпорядження якої виділений навантажувач.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
1. Загальні положення
1.1. До управління легковим автомобілем допускаються особи не молодше 18 років, призначені наказом по підприємству, які мають посвідчення на право управління відповідним типом транспортного засобу і пройшли:
- професійну підготовку;
- медичний огляд (при ухиленні працівника від проходження медичних оглядів працівник до виконання трудових обов'язків не допускається);
- вступний інструктаж;
- навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;
- первинний інструктаж на робочому місці;
- відповідне навчання і інструктаж (які мають першу кваліфікаційну групу по електробезпеці).
Виконання робіт, не пов'язаних з обов'язками водія, допускається після проведення цільового інструктажу.
1.2. Водій зобов'язаний:
.2.1. Дотримуватися норм, правил і інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки, правил дорожнього руху, правил внутрішнього трудового розпорядку.
.2.2. Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.
1.2.3. Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров'ю людей.
.2.4. Уміти поводитися з пожежним інвентарем і правильно використовувати його у разі виникнення пожежі.
.2.5. Виконувати тільки доручену роботу.
.3. Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
.4. Небезпечними і шкідливими виробничими факторами при виконанні робіт є:
- наїзди проїжджаючих транспортних засобів;
- наїзди при самовільному русі транспортних засобів;
- порушення правил дорожнього руху пішоходами, що приводять до аварійних ситуацій;
- термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полумя, витікання газу із газобалонної установки; опіки парою, водою із карбюратора);
- злочинні дії пасажирів та інших осіб;
- нервово - емоційне напруження при управлінні автомобілем;
- монотонність праці при управлінні автомобілем;
- шум, вібрація;
- незручна робоча поза при ремонті і технічному обслуговуванні автомобіля;
- підвищене фізичне навантаження;
- підвищена температура та швидкість руху повітря в теплий період року;
- підвищена загазованість повітря робочої зони (зміст двоокису вуглеводу, окислу вуглеводу, оксидів азоту, пари бензину тощо).
Першочергове значення серед шкідливих виробничих факторів належить нервово-емоційному напруженню. Величина напруження пов'язана з кількістю і характером інформації, що надходить, відповідальністю за життя учасників руху і збереженням їх здоров'я, за збереження матеріальних цінностей, а також залежить від індивідуальних особливостей водія.
Інформаційний потік, що надходить до водія автомобіля, за певних умов може викликати стан монотонії та засинання під час руху. Це спостерігається під час поїздок у транспортному потоці, що рухається з рівномірною швидкістю, і посилюється за умов одноманітності шляху, низької інтенсивності руху.
Нервово - емоційне напруження залежить також від конкретних ситуацій в реальних дорожніх умовах: різке гальмування, обгін та ускладнений проїзд нерегульованого та регульованого перехрестя, вхід в транспортний потік і вихід з нього тощо.
.5. Спецодяг і інші засоби індивідуального захисту видаються згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту», а саме:
- при управлінні легковим автомобілем - рукавиці комбіновані (термін носіння - 3 місяці); жилет сигнальний (термін носіння - 24 місяці);
- при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів додатково - костюм бавовняний (термін носіння - 12 місяців); рукавиці комбіновані (термін носіння - 3 місяці);
- при виконанні робіт по технічному обслуговуванню і ремонту на оглядових канавах, підйомниках і естакадах додатково - каска будівельника з підшоломником (чергова).
Керівник підприємства зобов'язаний замінити або відремонтувати спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту, що прийшли в непридатність до закінчення встановленого терміну носіння по причинах, що не залежать від працівника.
.6. При захворюванні або травмуванні як на роботі, так і поза нею необхідно повідомити про це керівника та звернутися в лікувальний заклад.
.7. При нещасному випадку потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції по наданню долікарської допомоги, викликати працівника медичної служби. Зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров'ю присутніх і не призведе до аварії.
.8. При виявленні несправності устаткування, пристроїв, інструмента повідомити про це керівника. Користуватися і застосовувати в роботі несправні пристрої та інструменти забороняється.
.9. При пересуванні по території необхідно дотримуватися наступних вимог:
- ходити тільки по пішохідних доріжках, тротуарах;
- переходити залізничні шляхи і автомобільні дороги тільки у встановлених місцях;
- при виході з будівлі пересвідчитися у відсутності транспорту, що рухається.
.10. Для дотримання правил особистої гігієни водій повинен мати в автомобілі миючі засоби (поверхово-активні, придатні до вживання на шкірних покривах, - типу «Ралі» та ін.), щітку для миття рук, рушник, дрантя для витирання рук від паливно-мастильних матеріалів. Водії, що мають контакт (забруднення рук) з різними маслами, лакофарбовими матеріалами і т.п. (перевезення вказаних речовин, виконання ремонтних робіт), повинні забезпечуватися захисними мазями, пастами.
.11. Для питва потрібно вживати воду з сатураторів, обладнаних фонтанчиків або питних бачків.
.12. Приймати їжу слід в обладнаних приміщеннях (столовій, буфеті, кімнаті прийому їжі).
.13. Водій автомобіля щорічно повинен пройти медичний огляд.
. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. При підготовці автомобіля до виїзду водій зобов'язаний перевірити:
- наявність посвідчення з талоном на право водіння автомобіля, подорожній лист;
- технічний стан автомобіля, справність гальмової системи, рульового управління, приладів освітлення і сигналізації, склоочисників, установку дзеркал, чистоту і видимість номерних знаків, а також відсутність підтікання палива, масла, води;
- тиск повітря в шинах;
- наявність інструмента та інвентарю;
- заправку автомобіля паливом, маслом, водою, гальмовою рідиною, антифризом і рівень електроліту в акумуляторній батареї;
- наявність запасного колеса, буксирного троса, аптечки першої допомоги, домкрата, вогнегасника.
.2. Заправлення автомобіля паливом проводити при непрацюючому двигуні. Заправлення автомобілів етилованим бензином потрібно проводити з бензоколонки зі шлангом, забезпеченим роздавальним пістолетом. Забороняється заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою відер, лійок тощо, а також відпускати етилований бензин в тару (каністри). Заправник і водій повинні знаходитися при заправленні з навітряного боку автомобіля.
На заправному пункті забороняється:
- палити і користуватися відкритим вогнем;
- проводити ремонтні та регулювальні роботи;
- заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;
- допускати перелив і розлив палива;
- знаходження пасажирів в салоні.
.3. Перед заправкою системи охолодження двигуна антифризом необхідно:
- перевірити, чи немає в системі охолодження (в з'єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса) течі, а при наявності - необхідно її ліквідувати;
- промити систему охолодження чистою гарячою водою.
.4. Виїзд автомобіля на маршрут слідування з несправностями, що загрожують безпеці руху, забороняється.
2.5. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставлений у нейтральне положення.
.6. Перед запуском двигуна автомобіля, який підключений до системи підігрівання, необхідно відключити і від'єднати елементи підігрівання.
.7. Забороняється здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.
.8. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а в приміщеннях - 5 км/год.
.9. Перевіряти технічний стан автомобіля і його агрегатів перед виїздом з території підприємства і після повернення на підприємство слід при загальмованих колесах. Виняток з цього правила складає випадок випробовування гальм.
.10. Для огляду автомобіля в темний час доби потрібно користуватися переносним електричним світильником напругою не вище 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням.
.11. При перевірці технічного стану автомобіля необхідно перевіряти також номенклатуру і справність інструментів і пристосування, що видаються водієві.
.12. Перед початком роботи водій зобов'язаний перевірити, щоб:
- вітрове та бокове скло не мало тріщин та затемнень, що утрудняють видимість;
- бокове скло плавно пересувалося від руки або склопідйомними механізмами;
- на сидінні та спинці сидіння не було провалів, рваних місць, виступаючих пружин та гострих кутів; сидіння і спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;
- замки всіх дверей були справними, що виключає можливість їх самовільного відкривання під час руху;
- опалювальні пристрої салону в холодний час були справними;
- підлога салону автомобіля була заслана килимком, який не має отворів та інших пошкоджень.
.13. Водій зобов'язаний перевірити, щоб автомобіль був забезпечений упорними колодками (не менше двох штук) для підкладення під колеса, широкою підкладкою під п'яту домкрата, а також медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем та вогнегасником.
.14. Водій не має права виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан не відповідає Правилам дорожнього руху, Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту і Правилам охорони праці на автомобільному транспорті.
.15. Водій може виїжджати на маршрут слідування тільки після проходження медичного огляду і відповідної відмітки в подорожньому листі.
.16. Перед відправленням в рейс тривалістю більше доби водій повинен бути ознайомлений з режимом праці та відпочинку, мати записаний в подорожньому листі маршрут слідування з вказівкою місць тимчасового і тривалого відпочинку.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Виконувати вимоги правил руху і вказівки регулювальників руху відповідно до Правил дорожнього руху.
.2. Вибирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, видимості і оглядовості, інтенсивності і характеру руху на дорогах, особливостей стану автомобіля і вантажу, що перевозиться, або пасажирів.
.3. Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об'їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.
Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (із-за вантажу в салоні, при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а вантажовідправник зобов'язаний виділяти людину для організації руху автомобіля.
.4. Забороняється управляти автомобілем при відкритих дверях.
.5. Особи, які знаходяться в автомобілі, зобов'язані виконувати вимоги водія з питань безпеки.
.6. При зупинці (стоянці) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити заходів проти самовільного його руху; зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом.
Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному уклоні, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки.
На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.
.7. Виходячи з салону автомобіля, водій повинен переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги - ще і у відсутності руху як у попутному, так і зустрічному напрямках.
.8. При ремонті автомобіля на маршруті слідування водій зобов'язаний виконувати вимоги безпеки:
- з'їхати на узбіччя дороги;
- установити знаки безпеки;
- включити габаритні вогні при поганій видимості;
- зупинити автомобіль за допомогою стоянкової гальмової системи;
- одягти сигнальний жилет;
- підкласти під колеса упори.
При роботах на узбіччі під автомобілем забороняється знаходитися з боку проїжджої частини.
.9. При проведенні ремонтних робіт в неопалювальному приміщенні або на відкритому повітрі, лежачи під автомобілем або стоячи навколішки, необхідно застосовувати лежак, мати.
.10. Забороняється підігрівати двигун відкритим вогнем.
.11. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) нижче 100 °С, інакше при відкриванні пробки станеться викид киплячої води. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік відкриваючого.
.12. Для попередження випадків обмороження при усуненні несправностей зимою в дорозі слід працювати тільки в рукавицях. Забороняється торкатися металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.
.13. Для запобігання виникнення пожежі на автомобілі забороняється:
- подавати при несправній паливній системі бензин в карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом;
- проводити ремонт паливної системи при працюючому двигуні, включеному запалюванні;
- залишати в салоні автомобіля або на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали;
- підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися їм в безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна;
- палити і користуватися відкритим вогнем при визначенні наявності палива у баці, а також при заправленні автомобілів із додаткових ємностей.
.14. Водієві забороняється:
- управляти автомобілем в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також в хворому або втомленому стані;
- передавати управління автомобілем особі, не вказаній в подорожньому листі, яка знаходиться в нетверезому стані або не має при собі посвідчення на право управління автомобілем;
- самовільно відхилятися від маршруту, вказаного в подорожньому листі;
- перевозити вантаж, якщо він закриває огляд шляху;
- перевозити вантаж в несправній тарі;
- відривати за допомогою автомобіля вантаж, що знаходиться в ґрунті або примерз;
- допускати скупчення на двигуні або його картері бруду, пального, масла;
- користуватися відкритим вогнем при перевірці рівня електроліту в акумуляторній батареї та усуненні несправностей механізмів;
- зберігати і перевозити в салоні бензин та інші легкозаймисті рідини;
- відпочивати або спати в салоні автомобіля при працюючому двигуні;
- допускати до ремонту автомобіля на маршруті слідування сторонніх осіб (супроводжуючих, пасажирів тощо);
- встановлювати домкрат на випадкові предмети;
- виконувати будь-які роботи, знаходячись під автомобілем, вивішеному тільки на домкраті, без установки козелка;
- використовувати як підставку під вивішений автомобіль випадкові предмети: камені, цеглини тощо.
.15. При буксируванні транспортного засобу потрібно забезпечити постійне спостереження за транспортним засобом, що буксирується (в кабіні автомобіля, що буксирується, повинен знаходитися водій). Довжина зв'язуючої ланки жорсткого зчеплення не повинна перевищувати 4 м, а гнучкої - 6 м; при цьому зв'язуюча ланка гнучкого зчеплення через кожний метр повинна бути позначена сигнальними щитками або прапорцями розміром не менше 200 х 200 мм.
Включити при буксируванні в світлий час доби незалежно від умов видимості на транспортному засобі, що буксирує, ближнє світло фар, а на тому, що буксирується, - габаритні вогні; при поганій видимості на транспортному засобі, що буксирується включити задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкому зчепленні - і передні габаритні вогні.
Буксирування забороняється:
- транспортним засобом з причепу;
- при загальній довжині поїзда зчеплених транспортних засобів понад 24 м;
- двоколісних мотоциклів без коляски, велосипедів;
- двох і більше механічних транспортних засобів одночасно;
- транспортного засобу без робочого гальма або з несправним гальмом, якщо маса транспортного засобу, що буксирується, перевищує половину загальної фактичної маси, що буксирує;
- на гнучкому зчепленні зі швидкістю більше 30 км/год. або транспортного засобу з несправними гальмами або рульовим управлінням;
- на гнучкому зчепленні транспортного засобу з несправним рульовим управлінням.
.16. При роботі на внутрішньозаводській лінії, крім Правил дорожнього руху і вимог інструкції з охорони праці, дотримуватися наступних додаткових вимог:
- якщо на шляху руху зустрічаються перешкоди, об'їжджати їх на відстані не ближче за 1 м, а якщо ширина проїзду недостатня для такого об'їзду, припинити рух і вимагати видалення з проїзду перешкод;
- бути особливо уважним на поворотах, при виїзді із-за кутів будівель, переїзді через залізничні шляхи, у вузьких місцях, а також на складах; швидкість в цих випадках повинна бути мінімальною:
- подавати попереджувальний сигнал при рушенні з місця і в небезпечних місцях.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після повернення з маршруту слідування очистити автомобіль від бруду і поставити на місце, відведене для стоянки.
.2. У зимовий час при зберіганні в неопалювальному гаражі злити воду з радіатора і двигуна.
.3. Залишатися на нічліг в закритому автомобілі забороняється.
.4. При зупинці автомобіля водій, покидаючи кабіну, повинен вжити всі заходи проти самовільного руху - вимкнути запалювання або перекрити подачу палива, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати стоянковим гальмом.
Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному схилі, необхідно додатково поставити під колеса упорні колодки.
.5. Перед постановкою автомобіля на місце стоянки водій повинен переконатися у відсутності витоку палива або усунути його.
.6. При зупинці і стоянці на неосвітлених дільницях дороги в темний час доби або в інших умовах недостатньої видимості на автомобілі повинні бути включені габаритні або стоянкові вогні.
4.7. Ширина проїзду між автомобілями в приміщеннях для стоянки повинна бути достатньою для вільного в'їзду автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля - не менше 0,5 м.
.8. Після постановки автомобіля в приміщенні для стоянки двигун повинен бути зупинений.
.9. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках забороняється:
- палити, користуватися відкритим вогнем;
- залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів;
- підзаряджувати акумуляторні батареї (в приміщеннях);
- зберігати будь-які матеріали і предмети;
- мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки і одяг;
- зберігати паливо (бензин, дизельне паливо), за винятком палива в баках автомобілів;
- заправляти автомобілі рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з баків і випускати газ;
- встановлювати предмети і обладнання, які можуть перешкоджати швидкій евакуації автомобілів у разі пожежі або іншого стихійного лиха;
- пуск двигуна з будь-якою метою, крім виїзду автомобіля з приміщення.
. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. При дорожньо - транспортному випадку водії, причетні до нього, зобов'язані:
- без гаяння часу зупинитися і не торкати з місця транспортний засіб, а також інші предмети, що стосуються випадку;
- у разі необхідності викликати медичну допомогу, а якщо це неможливо, відправити потерпілих на попутному транспорті в найближчу лікувальну установу;
- повідомити про те, що трапилось в ДАІ, записати прізвища очевидців і чекати прибуття працівників автомобільної інспекції.
.2. При виникненні пожежі під час руху необхідно зупинити автомобіль, вжити заходів до гасіння пожежі засобами пожежогасіння.
.3. При виникненні пожежі повідомити в пожежну охорону, керівнику робіт і приступити до гасіння пожежі.
При загорянні одягу необхідно передусім згасити полум'я підручним матеріалом. При цьому неможна накривати потерпілого з головою, щоб уникнути опік дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння.
.4. При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов'язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягнути сигнальний жилет і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м - за їх межами.
.5. Перед підйомом частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, закрити двері, встановити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки.
При підйомі частини автомобіля на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку.
Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.
.6. При накачуванні або підкачуванні знятих з автомобіля шин в дорожніх умовах необхідно у вікна диска колеса встановити запобіжну вилку відповідної довжини і міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.
.7. При появі під час руху запаху бензину водій повинен негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її.
.8. На автомобілі, працюючому на газовому паливі, при будь-якій несправності редукторів високого і низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральний вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля та направити на перевірку в спеціальну майстерню (на спеціалізовану дільницю).
.9. При вимушеній зупинці на залізничному переїзді водій автомобіля зобов'язаний висадити людей і негайно вжити всіх заходів для звільнення переїзду і зупинки поїзда.
Якщо автомобіль не вдається видалити з переїзду, то водій автомобіля повинен:
- послати двох людей вздовж шляхів в обидва боки на 1000 м від переїзду (якщо одного, то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подачі сигналу зупинки машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинки служить круговий рух руки: вдень - з клаптем яскравої матерії або будь-яким добре видним предметом, вночі - факелом або ліхтарем;
- залишатися біля автомобіля і подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів;
- бігти назустріч поїзду (локомотиву, дрезині) при його появі, подаючи сигнал зупинки.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
_________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
1. Загальні положення
.1. До перевезення людей вантажним автомобілем допускаються найбільш дисципліновані та досвідчені водії.
Перевезення пасажирів вантажним автомобілем дозволяється в кількості, яка передбачена його технічною характеристикою, при цьому пасажири не повинні заважати водієві керувати автомобілем і обмежувати огляд.
.2. Перевезення людей до 8 чоловік, крім водія, допускається у вантажному автомобілі, що пристосований для цього, і дозволяється водіям, які мають стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення водія транспорту категорії “С”, а в разі перевезення понад зазначену кількість (включаючи пасажирів у кабіні) водій повинен мати посвідчення категорій “С” і “Д”.
.3. За водієм, що зайнятий перевезенням людей, наказом по підприємству (автогосподарству) закріплюється спеціально призначений для цієї мети автомобіль.
.4. Усі водії транспортних засобів підлягають обовязковому періодичному медичному огляду в установлені строки.
.5. Водій, що приймається на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів та способів надання долікарської допомоги потерпілим, бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці, правилами поведінки при виникненні аварій.
До початку роботи безпосередньо на робочому місці з водієм проводиться первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.
Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обовязкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
.6. Водій, що приймається на роботу, після первинного інструктажу на робочому місці має протягом 2змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідчених кваліфікованих водіїв або спеціалістів, які призначаються наказом (розпорядженням) по підприємству.
.7. Водій, зайнятий перевезенням людей, здійснює доставку робітників до місця роботи і назад, до пунктів харчування, медичних закладів, а також інші перевезення, звязані з виробничої діяльністю підприємства.
.8. На кожний маршрут перевезення робітників до місця роботи складається схема руху із зазначенням небезпечних ділянок шляху.
.9. Водій повинен працювати на спеціально обладнаному для перевезення людей автомобілі в спеціальному одязі і взутті, передбаченими Типовими галузевими нормами: комбінезон бавовняний, рукавиці комбіновані двопалі. В зимовий період: куртка і брюки бавовняні на утепленій прокладці.
Під час виконання робіт по утриманню і ремонту автомобільних доріг додатково жилет сигнальний.
.10. Водій повинен виконувати вимоги діючих “Правил дорожнього руху” і цієї інструкції.
.11. Водій повинен вживати всіх можливих заходів, щоб запобігти й усунути небезпеку під час руху.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
.1. Перед виїздом на лінію водій повинен перевірити технічний стан автомобіля, який гарантує безпеку руху і безперебійну роботу на лінії, звернувши особливу увагу на:
справний стан гальм, рульового управління, кабіни, шин, приладів освітлення та сигналізації, склоочисників;
наявність та справність інструменту і інвентарю;
заправку автомобіля паливом, мастилом і водою;
рівень гальмової рідини та електроліту;
тиск повітря у шинах відповідно до норм;
надійність закріплення бортових запорів та наявність всередині кузова заборонних написів: “У кузові не стояти”, “На бортах не сидіти”;
наявність поза кабіною в місці, доступному для людей, що знаходяться в кузові автомобіля, легкознімного вогнегасника місткістю не менше 2 літри.
.2. Вантажний автомобіль, призначений для систематичного перевезення людей, повинен бути обладнаний підніжками, розташованими безпосередньо під дверима для входу та виходу людей.
.3. Вантажний автомобіль, призначений для систематичного перевезення людей, має бути обладнаний звуковим або світловим звязком між кузовом і кабіною, драбинкою для посадки і висадки пасажирів, освітленням всередині кузова.
.4. Вантажні автомобілі, обладнані для перевезення людей, щоквартально повинні проходити технічний огляд в територіальних органах Державтоінспекції.
.5. Перед виїздом на лінію для перевезення людей водій повинен переконатися в тому, що автомобіль чисто вимитий, обладнаний:
тентом або іншим пристроєм, який захищає людей від атмосферного впливу;
рівною підлогою без наскрізних отворів та щілин;
випускною трубою глушника, що виведена за габарити кузова на 30мм з виносом у правий бік;
закріпленими сидіннями в кузові на відстані не менше 0,3м від верхнього краю борту і 0,3,5м від підлоги.
Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.
.6. Якщо під час огляду автомобіля виявлено недоліки, несправності і усунути їх своїми силами неможливо, водій, не приступаючи до роботи, повинен повідомити про це особу, що відповідає за технічний нагляд.
.7. Перед виїздом з гаража водій повинен одержати від особи, відповідальної за експлуатацію транспортних засобів, інструктаж про порядок руху, особливості маршруту і помітку в подорожньому листі “Придатний для перевезення пасажирів” із зазначенням кількості пасажирів, що водночас допускається до перевезення. В подорожньому листі має бути записано прізвище старшого, який їде в кузові автомобіля.
.8. Забороняється перевезення людей в кузові вантажних автомобілів, що спеціально для цього не обладнані, а також у буксированому або такому, що буксирує, автомобілі.
.9. Приступаючи до роботи, водій повинен мати при собі:
посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та талон, що додається до посвідчення;
реєстраційний документ на транспортний засіб;
оформлений подорожній лист;
схему (маршрут) руху.
.10. Після зупинки автомобіля біля місця посадки і висадки пасажирів водій повинен загальмувати автомобіль, затягнути стоянкове гальмо, поставивши важіль перемикання коробки передач у нейтральне положення.
.11. Водієві забороняється:
управляти автомобілем у хворобливому стані або при втомі, вживати до роботи і в робочий час навіть найслабші алкогольні напої або наркотичні засоби;
передавати управління автомобілем іншим особам.
.12. Водій, що відробив одну зміну, до перевезення людей у цей же день не допускається.
.13. Перед поїздкою водій повинен проінструктувати пасажирів про порядок посадки і висадки та попередити їх про те, що стояти в кузові автомобіля під час руху заборонено.
.14. Число пасажирів у кузові не повинно перевищувати для вантажних автомобілів числа місць, наведених у таблиці:
Таблиця
Вантажопідйомність (т) |
Менше 1,5 |
,5 |
,5 |
,5,5 |
|
Більше 7 |
Кількість пасажирів (число місць для сидіння) чол. |
9 |
.15. Швидкість руху при перевезенні пасажирів не повинна перевищувати 60 км/год.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
.1. Водій повинен починати рух, тільки переконавшись, що це буде безпечно для пішоходів і пасажирів, після одержання сигналу від старшого, який сидить у кузові, після подачі попереджувального сигналу, не створюючи перешкод руху іншого транспорту.
.2. Рух автомобіля з пневматичним приводом гальм дозволяється при наявності тиску в системі гальм не менше 5 кг/см2.
.3. Забороняється перевозити людей у кабіні поруч з водієм в кількості понад передбачену технічною характеристикою кількість місць.
.4. Не можна допускати посадку і висадку на ходу, їзду на підніжках, бамперах, крилах, бортах та ін.
.5. При появі під час руху різкого запаху бензину, дизельного палива і відпрацьованих газів водій повинен негайно зупинити машину, виявити причину їх появи, усунути несправність.
.6. При наближенні до ділянок дороги з підвищеною небезпекою руху водій повинен знизити швидкість до меж, які гарантують безпеку руху, а в разі потреби, зупинити автомобіль у безпечному місці.
.7. Рух по переїзду та зупинка перед ним в разі відсутності покажчика числа рядів або ліній розмітки допускається тільки в один ряд.
.8. Забороняється обганяти транспорт як перед переїздом, так і на самому переїзді.
.9. Забороняється вїжджати на переїзд при закритому шлагбаумі, коли горять червоні вогні (незалежно від положення шлагбаума), при цьому водій повинен зупинитись не менше, ніж за 5 м від шлагбаума (світлофора), а при його відсутності не ближче 10 м від найближчої рейки.
.10. При відкритому шлагбаумі або невключеному червоному світлі світлофора вїжджати на переїзд можна, тільки переконавшись у відсутності поїздів (локомотивів, дрезин), що наближаються.
.11. Якщо на переїзді немає шлагбаума і світлової сигналізації, водій, перш, ніж виїхати на нього, повинен зупинитися, вийти з машини і переконатися в тому, що до переїзду не наближається поїзд (локомотив, дрезина).
3.12. Водієві забороняється:
переїжджати залізничні колії у невстановлених місцях; вїжджати на переїзд, якщо за ним утворився затор, який змусить зупинитися на переїзді;
переключати передачі і виключати зчеплення на переїзді;
самовільно відкривати шлагбаум або обїжджати його.
.13. При вимушеній зупинці на переїзді водій автомобіля повинен:
висадити і відвести пасажирів убік від залізничної колії;
при можливості послати двох чоловіків уздовж колії в обидва боки від переїзду на 1000 м (якщо одного, то в бік гіршої видимості), пояснивши їм, як подавати сигнали зупинки поїздам, які наближаються: вдень круговим рухом руки з клаптем яскравої тканини (речі) перед собою, вночі засвіченим ліхтарем або факелом;
залишатися біля транспортного засобу і вживати заходів до якнайшвидшого звільнення переїзду, уважно стежачи, чи не наближається поїзд (локомотив, дрезина);
з моменту зупинки подавати звукові сигнали загальної тривоги (один довгий, три коротких), а якщо зявиться поїзд, бігти йому назустріч збоку від рейкової колії, подаючи сигнал зупинки.
.14. Наближаючись до повороту дороги в гірській або пересіченій місцевості, водій повинен зайняти крайнє праве положення і подати звуковий сигнал.
.15. На дорогах у гірській та пересіченій місцевості забороняється:
рух на крутих спусках з виключеним зчепленням або передачею;
стоянка в місцях, з яких дорогу не видно на 100 м у кожному напрямку.
.16. Забороняється переключати передачі на підйомі по слизькій дорозі з незабезпеченим коефіцієнтом зчеплення колеса з дорогою, особливо в зимовий час. При цьому водій повинен вибрати таку передачу, яка забезпечить подолання всієї ділянки шляху без перемикань.
.17. При русі по пильних дорогах необхідно збільшити дистанцію між автомобілями. Автомобіль, який іде ззаду, має бути поза межею пилу автомобіля, що йде попереду.
.18. Рух автомобіля по кризі рік, водоймищ дозволяється тільки по спеціально обладнаних зїздах та дорогах, обставлених віхами, які мають покажчики та дорожні знаки. При русі автомобіля по кризі доцільно висадити людей з автомобіля і переправити пішки на відстані 5 м один від одного і не менш як 20 м від автомобіля. Дверцята кабіни водія повинні бути відчинені і зафіксовані.
.19. В темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, незалежно від ступеня освітлення дороги, на вантажному автомобілі для перевезення людей, що рухається, повинні вмикатися фари ближнього (дальнього) світла.
.20. Дальнє світло слід переключати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку.
Світло переключають при більшій відстані, якщо водій зустрічного транспортного засобу періодичним переключенням світла фар покаже потребу в цьому.
У разі засліплення водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зменшити швидкість або зупинитися.
.21. Під час вимушеної зупинки і стоянки на неосвітлених ділянках доріг у темну пору доби в умовах недостатньої видимості на вантажному автомобілі для перевезення людей мають бути увімкнені габаритні або стоянкові вогні (в умовах недостатньої видимості дозволяється увімкнути ближнє світло або протитуманні фари та задні протитуманні ліхтарі).
Якщо габаритні вогні несправні, транспортний засіб слід прибрати за межі дороги.
.22. Протитуманні фари слід використовувати в умовах недостатньої видимості як окремо, так і з ближнім або дальнім світлом фар.
.23. Забороняється підключати задні протитуманні ліхтарі до сигналів гальмування.
.24. У всіх випадках, що загрожують безпеці людей або рухові транспортних засобів, водій повинен вжити всіх залежних від нього заходів, щоб не допустити нещасного випадку або дорожньо-транспортної пригоди, та відвести автомобіль за межу проїжджої частини дороги, при необхідності.
.25. Коли водій змушений відійти від машини, він повинен вимкнути двигун і загальмувати автомобіль ручним гальмом, взявши з собою ключ запалювання.
Виходячи з кабіни автомобіля на проїжджу частину дороги, водій повинен спочатку переконатись у відсутності руху транспортних засобів як у попутному, так і в зустрічному напрямках.
.26. Забороняється перевозити дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля.
.27. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
у разі вимушеної зупинки;
у разі засліплення водія світлом фар;
на транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено Правилами;
на транспортному засобі, що буксирується (якщо сигналізація відсутня або зіпсована, цей транспортний засіб повинен бути позначений знаком аварійної зупинки, який прикріплюється на ньому ззаду);
для інформування водіїв про виникнення заторів в дорожньому русі.
.28. Разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, яка забезпечує безпеку руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними у разі:
дорожньо-транспортної пригоди;
вимушеної зупинки в місцях, де з урахуванням наявної видимості транспортний засіб не може бути своєчасно помічений іншими водіями.
.29. Якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.
.30. При несправності паливної системи водієві забороняється у всіх випадках запуск двигуна шляхом заливання бензину в карбюратор безпосередньо із ємності шлангом або іншим способом.
.31. Забороняється під час стоянки водіям, пасажирам відпочивати або спати в кабіні, закритому кузові при працюючому двигуні.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
.1. По закінченні роботи водій автомобіля, призначеного для перевезення людей, повинен:
оглянути автомобіль і переконатись у його справності;
про всі несправності і дефекти повідомити механіка гаража і свого змінника;
поставити автомобіль у призначене для стоянки місце, поставити важіль коробки передач у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом і зупинити двигун;
замкнути дверцята кабіни;
забороняється зберігання автомобіля поза межами місць, спеціально призначених для цього.
.2. Для забезпечення надійної роботи автомобіля при перевезенні людей в зимовий період водій повинен своєчасно підготувати його до експлуатації в умовах низьких температур повітря.
.3. Підготовка автомобіля повинна проводитися у відповідності з діючим положенням, яке визначає порядок технічного обслуговування і ремонту, а також інструкціями заводів-виготовлювачів з урахуванням дорожніх та кліматичних умов його роботи.
.4. При підготовці автомобіля до експлуатації в зимовий період повинні бути виконані такі основні роботи:
заміна масел, мастил і спеціальних рідин в агрегатах і механізмах на масла, мастила і рідини, які відповідають зимовому періоду року згідно з заводськими інструкціями їх застосування;
перевірка стану і дії системи охолодження, пристрою для виведення конденсату з пневматичної системи гальм, приладів опалення автомобіля, пускових підігрівачів двигуна;
очистка від забруднень і промивка паливних баків, паливних фільтрів, паливопроводів, бензинового насоса, карбюратора;
перевірка стану і зарядка акумуляторних батарей, установлення щільності електроліту в акумуляторах і регулювання відповідно до правил експлуатації автомобільних акумуляторних батарей в зимовий період;
установка на автомобілі засобів утеплення двигуна;
виконання інших робіт, встановлених Положенням з технічного обслуговування та ремонту, в якому визначається порядок технічного обслуговування.
.5. Для полегшення запуску двигуна в зимовий період в системі охолодження слід використовувати рідини з низькою температурою замерзання (антифриз).
При використанні в системі охолодження антифризу водій повинен дотримуватись вимог безпеки, згідно з ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила охорони праці на автомобільному транспорті”.
.6. Для автомобіля, який експлуатується в зимовий період, повинні бути додатково передбачені:
заправка агрегатів автомобіля маслами, мастилами і робочими рідинами, які забезпечують його нормальну працездатність в умовах низьких температур;
утеплення акумуляторних батарей;
запобігання шибок кабіни від замерзання, що забезпечується протираннями суміші солі та гліцерину;
підтримання в кабіні необхідної температури повітря за допомогою стаціонарної пічки.
.7. Безгаражне зберігання автомобілів в міжсезонний період виконується на майданчиках для відкритої стоянки. В зимовий період автомобілі для перевезення людей, як правило, повинні зберігатись в теплому приміщенні.
.8. Перед початком зимового періоду експлуатації на підприємстві повинен проводитись інструктаж водіїв по особливостях водіння автомобілів в зимовий період.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
.1. При дорожньо-транспортному випадку водії, причетні до нього, зобов'язані:
- негайно зупинитися і не переміщати транспортний засіб, а також інші предмети, що стосуються випадку;
- у разі необхідності, викликати медичну допомогу, а якщо це неможливо, відправити потерпілих на попутному транспорті до найближчої лікувальної установи;
- повідомити про те, що трапилось, в ДАІ, записати прізвища очевидців і чекати прибуття працівників автомобільної інспекції.
.2. При виникненні пожежі під час руху необхідно зупинити автомобіль, вжити заходів до гасіння пожежі засобами пожежогасіння.
.3. При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов'язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягнути сигнальний жилет і встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м - за їх межами.
5.4. Перед підйомом частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, закрити двері, встановити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки.
При підйомі частини автомобіля на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат міцну дерев'яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку.
Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.
.5. При накачуванні або підкочені знятих з автомобіля шин в дорожніх умовах необхідно у вікна диска колеса встановити запобіжну вилку відповідної довжини і міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.
.6. При появі під час руху запаху бензину водій повинен негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її.
.7. На автомобілі, працюючому на газовому паливі, при будь-якій несправності редукторів високого та низького тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральний вентилі, а несправні вузли зняти з автомобіля та направити на перевірку в спеціальну майстерню (на спеціалізовану дільницю).
.8. При вимушеній зупинці на залізничному переїзді водій автомобіля зобов'язаний висадити людей і негайно вжити всіх заходів для звільнення переїзду і зупинки поїзда.
Якщо автомобіль не вдається видалити з переїзду, то водій автомобіля повинен:
- послати двох людей вздовж шляхів в обидва боки на 1000 м від переїзду (якщо одного, то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подачі сигналу зупинки машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинки є круговий рух руки: вдень - з клаптем яскравої матерії або будь-яким добре видним предметом, вночі - факелом або ліхтарем;
- залишатися біля автомобіля і подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів;
- бігти назустріч поїзду (локомотиву, дрезині) при його появі, подаючи сигнал зупинки.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ
1. Загальні положення
1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”, ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила охорони праці на автомобільному транспорті”.
.3. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.
1.4. За даною інструкцією вулканізаторник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та вулканізаторника.
1.5. Власник повинен застрахувати вулканізаторника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі пошкодження здоров'я вулканізаторника з вини власника, він (вулканізаторник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.6. За невиконання даної інструкції вулканізаторник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.7. До роботи вулканізаторником допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання за даною професією, медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.
1.8. Вулканізаторник повинен:
1.8.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.8.2. Користуватися спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.
1.8.3. Постійно утримувати в чистоті та порядку робоче місце.
1.8.4. Не захаращувати проходи та проїзди матеріалами та устаткуванням.
1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на вулканізаторника:
1.9.1. Захаращення робочих місць інструментами, матеріалами, готовими виробами.
1.9.2. Відсутність спеціальних пристроїв, інструменту, обладнання для проведення робіт згідно з прийнятою технологією.
1.9.3. Підвищена загазованість та запиленість.
1.9.4. Підвищена температура, вологість робочої зони.
1.9.5. Підвищена температура поверхні обладнання.
1.9.6. Підвищений рівень шуму, вібрації на робочому місці.
1.9.7. Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.
1.9.8. Недостатня освітленість робочої зони.
1.9.9. Шкідливі компоненти в складі матеріалів, які застосовуються.
1.9.10. Термічні фактори (пожежі, вибухи вулканізаційних апаратів, опіки рук).
1.9.11. Наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (пилу гуми, пари бензину).
1.10. Вулканізаторник забезпечується спецодягом: комбінезон бавовняний, рукавиці комбіновані, нарукавники.
1.11. Приміщення для виконання вулканізаційних робіт повинно бути обладнане припливно-витяжною та місцевою вентиляцією.
1.12. Верстати для шероховки повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією для відсмоктування пилу, надійно заземлятись та мати огорожу приводу.
1.13. Вулканізаційні апарати повинні випробуватись кожні 12 місяців. Результати випробувань фіксуються в спеціальному журналі.
1.14. Манометри та спеціальні електричні термометри для заміру температури нагрівальних елементів повинні перевірятися кожні 12 місяців.
1.15. Ємності з бензином та клеєм необхідно держати тільки зачиненими, відкриваючи їх у разі потреби. На робочому місці дозволяється зберігати бензин і клей у кількості, що не перевищує змінну потребу.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягнути спецодяг, заправити його так, щоб не було звисаючих кінців, волосся заправити під головний убір.
2.2. Прибрати з робочого місця сторонні предмети, матеріали, пристрої, які не будуть використовуватися.
2.3. Робочий інструмент, пристрої розташувати в зручному та безпечному для використання порядку.
2.4. Перевірити наявність та справність заземлення устаткування; справність електропроводки та електроарматури; місцевої витяжки верстата для шероховки.
2.5. Включити припливно-витяжну вентиляцію.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Шини перед ремонтом повинні бути очищені від пилу, бруду, льоду тощо.
3.2. Під час роботи на вулканізаційних апаратах необхідно постійно стежити за рівнем води в котлі, тиском пари по манометру та дією запобіжного клапану. При зниженні рівня води її можна підкачувати тільки невеликими порціями.
3.3. Запобіжний клапан повинен бути відрегульований на гранично допустимий робочий тиск, щоб уникнути вибуху котла.
3.4. У випадку несправності насоса (неможна підкачати воду) слід негайно зупинити роботу, вилучити паливо з топки та випустити пару. Гасити паливо водою не дозволяється.
3.5. Забороняється працювати на несправному вулканізаційному апараті, а також ремонтувати його за наявності тиску в котлі.
3.6. Під час експлуатації парових котлів для живлення вулканізаційного обладнання необхідно виконувати вимоги техніки безпеки для котлів та посудин, що працюють під тиском.
3.7. Під час огляду покришки за допомогою спредера необхідно слідкувати за тим, щоб гаки постійно захватували борти покришки. Якщо гаки погнулися, роботу необхідно негайно припинити.
3.8. Роботу по шорсткості шин слід проводити тільки в захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції.
3.9. Розкрій, промазування матеріалу гумовим клеєм і складання варильних мішків слід робити на спеціальних столах. Столи повинні бути покриті рівними і гладкими листами кольорового металу.
3.10. Впуск пари в парову сорочку мульди кільцевого вулканізатора, а також повітря у повітряний мішок можна проводити тільки після закривання форми, а у вулканізаційний котел - тільки переконавшись, що кришка закрита і надійно зафіксована (кришка котла повинна бути щільно закрита і не мати перекосів).
3.11. При роботі на парових мульдах подача стиснутого повітря у варильний мішок може проводитись тільки після остаточного закріплення покришки та бортових накладок струбцинами.
3.12. Забороняється послабляти струбцини раніше, ніж з варильних мішків буде випущене повітря.
3.13. При вирізанні латок лезо ножа необхідно переміщувати від себе (від руки, в якій затиснутий матеріал), а не на себе. Працювати можна тільки ножем, який має справну рукоятку і гостро заточене лезо.
3.14. Після очистки пошкодженого місця латку притискують до камери, яка ремонтується, гвинтом струбцини і проводять вулканізацію.
3.15. Виймати камеру із струбцини після вулканізації можна тільки після того, як відновлена ділянка охолоне.
3.16. Забороняється:
3.16.1. Працювати без клапана, а також з несправним або неопломбованим клапаном на вулканізаційному апараті.
3.16.2. Встановлювати на клапан додатковий вантаж.
3.16.3. Користуватися несправним, неопломбованим або неперевіреним манометром.
3.16.4. Користуватися манометрами, в яких закінчився термін перевірки.
3.16.5. Наносити обмежувальну риску на склі манометра.
3.16.6. Палити в вулканізаційному приміщенні.
3.16.7. Відлучатися від робочого місця під час роботи вулканізаційного апарату або допускати до роботи на ньому інших осіб.
3.16.8. Користуватися манометром з розбитим склом і відсутньою червоною рискою на циферблаті.
3.16.9. Використовувати етилований бензин для приготування гумового клею.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Виключити електрообладнання.
4.2. Привести до ладу робоче місце. Прибрати інструмент, обладнання, пристрої в відведене для них місце.
4.3. Зняти спецодяг, помити обличчя, руки теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.
4.4. Повідомити майстра про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації
5.1. Припинити роботу, відключити устаткування рубильником від електромережі. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
5.2. Повідомити про те, що сталося, майстра.
5.3. Якщо є потерпілі, необхідно їм надати першу медичну допомогу, а при необхідності викликати “швидку медичну допомогу”.
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку зі льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі неможна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку неможна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до її гасіння підручними засобами пожежегасіння.
5.6. Виконувати вказівки майстра по ліквідації аварійної ситуації.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________