економічних цілей розвитку підприємства
Работа добавлена на сайт samzan.net:
111111111111111111111111111
Під стратегією управління обіговими активами підприємства варто розуміти процес розробки загального напрямку в рішенні питань формування і використання обігових активів підприємства, що сприяє досягненню стратегічних фінансово-економічних цілей розвитку підприємства.
У рамках стратегії управління обіговими активами необхідне формування тактики управління обіговими активами, що складається з розробки та рішення середньострокових проблем управління обіговими активами з урахуванням тактичних цілей розвитку підприємства.
Розроблені стратегія і тактика управління обіговими активами є основою для формування політики управління обіговими активами. Вважаємо, що політика управління обіговими активами являє собою сукупність конкретних методів і прийомів досягнення поставленої оперативної мети, що сприяє стратегічному фінансово-економічному розвитку підприємства.
На підставі всього сказаного вище, а також, з огляду на двоїсту природу обігових активів підприємства, у рамках загальної політики управління обіговими активами можна виділити: 1) політику формування обсягу, складу і структури обігових активів підприємства, а також 2) політику фінансування обігових активів підприємства.
Виходячи з принципів Парето-ефективності, ми визначили, що політика фінансування обігових активів може бути визнана ефективною, якщо вона припускає найкращий варіант досягнення мети управління обіговими активами підприємства з усіх можливих. А ступінь відхилення від мети і буде характеризувати ефективність політики фінансування обігових активів.
Висновок щодо якості фінансування обігових активів, містять характеристики “ефективне” чи “неефективне”. Чітке розмежування цих двох станів можливо при використанні критеріїв оцінки. Враховуючи, що під критерієм розуміються визначені вимоги до діяльності чи системи, які включають у себе опис мети та якість її досягнення, сам процес оцінки ефективності політики фінансування обігових активів, таким чином, може бути визначений, як послідовні дії, що включають обґрунтування цілей і систему критеріїв оцінки.
Різноманіття завдань фінансового управління обіговими активами дозволяє застосувати до оцінки ефективності політики фінансування обігових активів багатокритеріальний підхід та виділити наступні критерії її ефективності: достатність; рентабельність; ризик; вартість залучення.
Критерії ефективності лежать в основі побудови запропонованої в роботі системи показників її визначення. Запропонована в роботі система критеріїв та показників з різних сторін характеризує політику фінансування обігових активів та її основні елементи (рис.1).
22222222222222222222222222222222222
Метою аналізу є виявлення тенденцій динаміки загально-го обсягу, складу оборотних активів, а також вивчення ефек-тивності їхнього використання. Ефективність оборотних активів характеризується трьома найважливішими показни-ками: коефіцієнтом оборотності, періодом обороту, рівнем рентабельності.
етапи.
На першому етапі оптимізації в торговому підприємстві розраховуються нормативи окремих видів оборотних активів, авансованих у товарні запаси, що відволікаються в дебіторсь-ку заборгованість, і збережених у формі залишку коштів. Об-сяг нормованих засобів окремих видів оборотних активів виз-начається в першу чергу планованим обсягом реалізації то-варів і періодом їхнього обороту на даному торговому підприємстві. На другому етапі оптимізації структура оборот-них активів уточнюється з позицій їхньої ліквідності. Хоча усі види оборотних активів так чи інакше є ліквідними, загальний рівень їхньої ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності торгового підприємства по поточ-них фінансових зобов’язаннях протягом усього планового періоду. Для зручності аналізу оборотні активи торгового підприємства поділяються на три групи:
1) активи в готових засобах платежу, тобто кошти в касі, на розрахункових рахунках і в інших формах, короткострокові фінансові вкладення;
2) активи у швидколіквідній формі - це короткострокова дебіторська заборгованість по поточних господарських опе-раціях;
3) активи в слабколіквідній формі - це товарні запаси, за-паси матеріалів, запаси малоцінних предметів і предметів, що швидко зношуються, безнадійна дебіторська заборгованість, інші види.
Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій
У процесі цього етапу оптимізації з урахуванням обсягу і графіка платіжного обороту торгового підприємства повинна бути визначена незнижувана сума оборотних активів у формі готових засобів платежу.
Прискорення оборотності оборотних активів дає можливість збільшити прибуток торговому підприємству, в якого є потреба вивільнити певну їх суму, тому що між швидкістю обороту цих активів і їхнім розміром існує про-порційна залежність. Суму оборотних активів, що вивільня-ються в процесі прискорення їхнього обороту, можна визначи-ти за формулою
-ю
де: ЕОА - економія суми, що досягається, оборотних ак-
тивів у процесі прискорення їхнього обороту;
П00АФ - період обороту оборотних активів у перед-
плановому періоді, у днях;
П00АП - планований період обороту оборотних ак-
тивів, у днях;
Р0 - планований одноденний обсяг реалізації товару. Регулюючи склад оборотних активів за періодом їхньої оборотності, можна домогтися прискорення загальної їхньої оборотності.
Як і будь-який вид активів, оборотні активи повинні при-носити торговому підприємству певний прибуток. Цей прибу-ток генерується в процесі всієї господарської діяльності торго-вого підприємства. Разом з тим окремі види оборотних активів здатні приносити торговому підприємству і прямий доход у формі відсотків та дивідендів у процесі їхнього використання. Усі види оборотних активів піддаються ризику втрат, тому необхідно мінімізувати втрати в процесі використання обо-ротних активів. Це інфляція, несприятлива кон’юнктура, ри-зик, неповернення дебіторської заборгованості, природний збиток товарів та ін. Для керування мінімізацією втрат з ура-
хуванням цих факторів оборотні активи прийнято поділяти на дві груп:
1) оборотні активи, піддані інфляції, - грошові активи, ко-роткострокові фінансові вкладення у формі депозитних внесків і окремих фондових інструментів, дебіторська забор-гованість;
2) оборотні активи, не піддані інфляції, - запаси товарів і матеріалів, малоцінних предметів та предметів, що швидко зношуються, й деякі інші.
Товарні запаси в підприємств торгівлі складають 70-90% загальної суми оборотних активів, тому авансування засобів у товарні запаси потребує уважного розгляду. Основними за-вдання при цьому є:
а) визначення необхідного обсягу засобів;
б) забезпечення своєчасного залучення в товарообіг зай-
вих запасів товарів;
в) реальне відображення в обліку вартості товарних за-
пасів в умовах інфляції.
товарів на кінець планового періоду. Особливе місце належить коштам, що відволікаються в дебіторську заборгованість. Тут два напрями:
1) формування прийнятних термінів розрахунку за това-
Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій
ри, що поставляються;
2) формування умов надання покупцям споживчого кре-диту.
При цьому виконуються такі процедури: виявляються фінансові можливості надання торговим підприємством спо-живчого кредиту; визначається гранична сума оборотних ак-тивів, що відволікаються в дебіторську заборгованість за спо-живчим кредитом; визначаються групи товарів, по яких на-дається споживчий кредит; встановлюються ліміти розмірів наданого кредиту. Оцінюється розмір фінансових втрат від відволікання оборотних активів і форм їхньої компенсації; формуються системи штрафів за прострочення виконання зо-бов’язань; визначення процедури стягнення простроченої дебіторської заборгованості за споживчим кредитом.
444444444444444444444444444444444444444
Управління товарними запасами, процесом їх формування і реалізації, є базовою підсистемою управління операційним циклом, що в значній мірі визначає динамічні характеристики циклу і ступінь його відхилення від рівноважного стану.
Ключовими позиціями в системі управління запасами є вирішення наступних проблем:
1) моніторинг поточного стану запасів;
2) визначення оптимального рівня запасів;
3) встановлення оптимального режиму розміщення запасів у постачальників;
4) підтримка ефективного рівня страхового запасу. Більшість торгових компаній розвинених країн управління запасами здійснюють на основі використання комп’ютерної технології і автоматизованих систем контролю і управління, що охоплює інформацію по всій торговій мережі компанії. Системи управління базами даних дозволяють постійно поновлювати інформацію про стан запасів. При досягненні точки замовлення автоматично розміщувати замовлення через комп’ютерну мережу і на основі вбудованого модельного інструментарію здійснювати інформаційну підтримку прийнятих рішень.
Основною ідеєю моделі, що використовується в автоматизованій системі контролю і прийняття рішень є структуризація витрат, в залежності від їх поведінки при зміні рівня запасів, і розрахунок оптимального рівня, який мінімізую сукупні втрати.
У цьому контексті в структурі витрат, як правило, виділяють три групи, що подані в таблиці 2.2.(Додаток 2).
Враховуючи тенденції наведені в таблиці та специфіку діяльності, кожне підприємство самостійно повинно визначити найоптимальнішу структуру та розмір товарних запасів, щоб здійснювати безперервний процес своєї роботи і не нести збитків від надлишкових запасів.
2.4. Оптимізація управління дебіторською заборгованістю
В сучасній практиці фінансового управління підприємствами в Україні одним з самих проблемних елементів оборотних активів є дебіторська заборгованість. Порушення нормального циклічного процесу її трансформації в грошові кошти на рівні окремих підприємств є основою механізму розвитку кризи неплатежів в масштабі всієї економіки. Деформація операційного циклу на цій стадії стає джерелом цілого комплексу проблем, що втягують підприємство стан загальної кризи - втрати ліквідності, нездатності відповідати по зобов'язанням, виплачувати заробітну плату і, в кінцевому випадку до припинення діяльності. У зв'язку з цим, одною з задач загальної проблеми підтримки фінансово-господарської стабільності, що потребує особливої уваги, є дослідження принципів управління дебіторського заборгованістю і пошук шляхів його оптимізації.
Управління дебіторською заборгованістю має свою специфіку, в залежності від характеру і джерел п утворення, типу підприємства, стадії його життєвого циклу, стану ринкової кон'юнктури та інших факторів. При цьому, в загальному випадку, область прийняття рішень має наступну структуру:
визначення оптимального об'єму інвестицій в дебіторську заборгованість і встановлення доцільної частки реалізації товарів в кредит в загальному об'ємі товарообігу;
розробка стандартів кредитування, тобто прийнятних критеріїв кредитоспроможності клієнтів і встановлення кредитних комерційних лімітів для різних клієнтів згідно цим критеріям;
визначення кредитного періоду - максимально допустимого строку оплати платежів дебіторами;
розробка системи дисконтів та інших методів стимулювання більш прискореної оплати дебіторської заборгованості, включаючи вдосконалення
системи розрахунків;
розробка системи моніторингу погашення дебіторської заборгованості
розробка політики інкасації.
Останні п'ять напрямків системи прийняття рішень, у відповідності з міжнародною термінологією, об'єднують в загальну категорію - кредитну політику підприємства і розробляють, виходячи з умови, що частка реалізації товарів в кредит в загальній структурі товарообігу вже визначена.
Прийняття рішення по наданню товарного кредиту лежить на перетині двох галузей - управління товарним і запасами і управління дебіторською заборгованістю. Воно є рішенням компромісу між доходністю і ліквідністю і визначає позицію підприємства на шкалі "прибуток-ризик". Це пов'язано з тим, що надання товарного кредиту, з одного боку, стимулює зростання товарообігу і прибутку, тобто прискорює стадію реалізації запасів, а з другого боку, - веде до уповільнення отримання підприємством грошових коштів, тобто, погіршує його ліквідну позицію в короткостроковому аспекті. Таким чином, процес прийняття рішень повинен бути побудований на мисленні категоріями системного підходу, врахуванні виникаючих прямих і зворотних зв'язків, оцінці сукупного ефекту рішення на операційний цикл і стан підприємства в цілому.
Вибір оптимальних умов надання кредиту є одним з найважливіших факторів оптимізації управління дебіторською заборгованістю в цілому. Однак, навіть найбільш ефективні кредитні умови можуть ставати безкорисними при неплатоспроможності більшої частини клієнтів. У зв'язку з цим, не менш важливою складовою кредитної політики підприємства є розробка кредитних стандартів, у відповідності з якими вибираються клієнти і ранжуються по ступеню кредитного ризику. Зниження кредитних стандартів підприємства грає роль, аналогічну пом'якшенню кредитних умов подовженню кредитного і дисконтного періодів, підвищенню цінових дисконтів. Послаблення вимог до кредитоспроможності клієнтів приваблює нових споживачів і веде до розширення продаж. Однак, після визначеної межі, різко зростає ризик підвищення частки простроченої і безнадійної дебіторської заборгованості, що може повністю елімінувати користь від росту товарообігу і прибутку і, в деяких випадках, призвести кризи ліквідності і банкрутства. Таким чином, розробка оптимальних кредитних стандартів клієнтів є одним з найважливіших елементів фінансової політики підприємства, що здійснює значний вплив на структуру його операційного циклу і підтримання фінансово-господарської рівноваги
55555555555555555555555555555555555555555555555555555555
2. Индикация модулей базовой мобильной станции Ericsson RS4000
3. Классификация органов исполнительной власти и виды правонарушений
4. Статья- Эпигенетические изменения водовмещающих пород под действием техногенных факторов
5. Основы бизнеса Отчет о выполнении лабораторной работы 6 Создание системы б
6. Математика как языковая игра
7. Документоведение
8. Гильотинные ножницы с нижним резом
9. Константу можно выносить за знак производной.html
10. 2003 г
11. Детский мир Конкурс проводит- Центр гражданского образования Восхождение Свидетельство о регистра
12. ru Все книги автора Эта же книга в других форматах Приятного чтения Ренсом Риггз Дом стран
13. Влияние философии развивающихся стран и стран с переходной экономикой на философию нового тысячелетия
14. Понятие и состав ресурсов коммерческого банка 2.html
15. . Общая характеристика преступного нарушения правил дорожного движения и эксплуатации транспорт
16. Реферат- Управління інноваційним розвитком підприємств
17. School Reform- Pros nd Cons
18. О высоком назначении поэта и поэзии в лирике А. Пушкина
19. Принципы эффективной управленческой команды на примере проекта «SHOW HOME»
20. чудские копи Важность Алтая как горнопромышленного района была так велика что в 1744 г