Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра архітектури та інженерних вишукувань
Самостійна робота
З дисципліни: Водопостачання та водовідведення.
Виконав:
студент ІІІ курсу
Групи ПЦБ 1101-1
Над’ярний В.Р.
Перевірив:
Маслій І.В
Суми 2013
Зміст:
1.Розрахунок внутрішнього водогону
Система внутрішнього водогону має таке облаштування: увід, водомірний вузол, водорозподільчу магістраль, стояки, підводки до санітарних приладів, арматуру.
Увід водопроводу в будівлю виконують під прямим кутом до стіни будівлі. Довжина уводу повинна бути найменшою. Увід доцільно проектувати в середню частину будинку.
Глибину закладення уводу (з ухилом від будинку 0,003 - 0,005) приймають в залежності від глибини закладення труб міського водогону та глибини промерзання грунту
Увід водопроводу виконується:
а) із чавунних труб при діаметрі уводу більше 50мм;
б) із сталевих оцинкованих труб при діаметрі уводу менше 50мм.
Водомірний вузол розташовують безпосередньо за зовнішньою стіною підвалу в приміщенні з температурою повітря не нижче +2 °С якомога ближче до місця уводу.
Внутрішню водопровідну мережу проектують із сталевих водогазопровідних оцинкованих або неоцинкованих труб або із пластикових труб.
Магістраль водопроводу прокладається по підвалу вздовж внутрішньої капітальної стіни. Для видалення води магістральна мережа проектується з ухилом у бік уводу.
Стояки водопроводу прокладаються у місцях розташування санітарних приладів відкритим або закритим способом. Водопровідні стояки нумерують Ст.В1, СтВ.2….
Підвідні труби від стояків до приладів прокладають на 0,2 - 0,3м вище підлоги.
На аксонометричній схемі внутрішнього водогону показують:
- увід водопроводу з позначенням діаметру ;
- магістральні трубопроводи, стояки, підводки до санітарних приладів з позначенням діаметрів;
- водозапірну арматуру. На схемі слід показати позначки поверхні землі, підлоги, підвалу.
Потім визначають розрахунковий напрямок подання води. За розрахунковий напрямок приймається напрямок від уводу водопроводу до найбільш віддаленого та найвище розташованого санітарно-технічного приладу (диктуючого водорозбірного приладу).
Гідравлічний розрахунок внутрішнього водогону
виконують таким чином:
1. Розрахунковий напрямок подавання води розбивається на розрахункові ділянки, починаючи від найбільш віддаленної точки водорозбору. Розрахунковою ділянкою називається ділянка водорозбірної мережі, на якій витрати води залишаються постійними¸ або ділянка поміж двома відгалуженнями. Ділянки позначаються цифрами.
2. Данні для гідравлічного розрахунку заносимо до таблиці 1 Гідравлічного розрахунку внутрішнього водогону (таблиця №1), а саме:
- заносимо № розрахункових ділянок;
- N - кількість санітарно-технічних приладів на розрахункових ділянках, що визначається по планам поверхів ;
- визначаємо величину Р – ймовірність дії санітарно-технічних приладів (одне значення для всієї будівлі
Ймовірність дії приладів, які обслуговують споживачів води¸ визначається для всієї будівлі за формулою:
де:
Q=5,6л/c; - норма витрат води в л, одним споживачем за годину найбільшо го водоспоживання.
U=100; – загальна кількість споживачів води у будинку.
N=150; – загальна кількість санітарно-технічних приладів всієї будівлі.
q0=0,25; – найбільші витрати води приладом в л/с, приймається за СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий». Нормы проектирования.
При встановленні на розрахункових ділянках мережі різних приладів значення q0 приймається для приладу, витрати якого є найбільшими. Отже, в розрахунках приймаємо q0 = 0,25 л/с (для ванн)
- Визначаємо величину a , яка в залежності від кількості приладів на розрахунковій ділянці та ймовірності їх дії Р, тобто від сполучення NР на кожній ділянці, приймається згідно зі СНи П 2.04.01.-85, або згідно з таблиці №2;
- Визначаємо максимальні секундні витрати на розрахунковій ділянці згідно формули:
- Підбір діаметрів труб d, швидкостей руху v та витрат напору на одиницю довжини i виконуємо по таблицям для гідравлічного розрахунку водопровідних труб (Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб. Справочное пособие).
Діаметри труб визначаються в залежності від швидкості руху води у магістралях та стояках. Найбільш економічна швидкість 0,7 - 1,5 м/с.
- Визначаємо довжини розрахункових ділянок l,м
- Визначаємо витрати напору на розрахункових ділянках h= i*l
-Визначаємо витрати напору по довжині на розрахунковому напрямку hдовж. шляхом додавання витрат напору на окремих ділянках.
Визначаємо необхідний (потрібний) напір за формулою:
Ннбх. = hг. + hув. + hвод. + hдовж. + hм. + hвільн.; м,
де:
hг = hпід + 4*hпов + hприб = 2 + 4*3,2 + 1 = 15,8м; - геометрична висота підйому води (м), яка дорівнює різниці, позначок підводу води до диктуючого водорозбірного крану та позначки землі біля будівлі.
hув. - втрати напору на уводі.
hув. = i*l = 0,005*11,55 = 0,06м;
i = 0,005; -приймається в межах 0,003-0,005;
l = 11,55м; - довжина уводу (довжина труби, що з’єднує зовнішній водогін з внутрішнім (до водомірного вузла) - визначається згідно генплану)¸ м.
hвод. - витрати напору у водомірі, м.
hвод. = S*q2 = 0,032*1,432 = 0,07м;
S = 0,032; - опір водоміру – приймається в залежності від марки водоміру;
q = 1,43; - розрахункові секундні витрати.
hдовж. = 38,9 м; - сумарні витрати напору по довжині, м.
hм. = 38,9 * 0,3 = 11,67 м; - витрати напору на місцеві опори, м.
Витрати напору на місцеві опори (тобто на водопровідну арматуру) hм приймаються у розмірі 30% від h довж.
hвільн = 3 м; - вільний напір на виливання води з диктуючого водорозбірного крану, визначається згідно до СНиП 2.04.01-85
Ннбх. = 15,8 + 0,06+ 0,07 + 38,9 + 11,67 + 3 = 69,5 м;
Для обліку кількості води, що подається в будівлю¸ встановлюються водоміри, які розраховуються на пропускання максимальних добових витрат води так, щоб допустимі при довгостроковій експлуатації водоміру середні витрати води, були більші 4% максимальної добової витрати води.
Максимальні добові витрати води визначаються за формулою:
qж =300; - норма водоспоживання в л/добу на 1 людину.
U = 100; - загальна кількість споживачів води;
Кдоб = 1,2; - коефіцієнт добової нерівномірності, який приймається у межах 1,1 - 1,3
Висновок:
Ннбх. = 61,12м > Нгар. = 20м, отже виникає потреба у встановленні додаткового насосу в підвалі будинку.
2.2. Розрахунок дворової каналізаційної мережі
При проектуванні внутрішньої каналізації житлового будинку слід нанести на план типового поверху стояки і показати відвідні труби від санітарних приладів. Каналізаційні стояки нумерують Ст.К1-1, Ст.К.2-1- ... Діаметри стояків повинні бути не менше діаметрів відвідних труб. Стояки встановлюються у місцях розташування груп санітарних приладів і по можливості ближче до тих приладів, до яких надходять найбільш забруднені стоки. Для прочищення каналізаційної мережі на стояках на висоті 1,0 м від підлоги улаштовуються ревізії. Ревізії встановлюються на першому та останньому поверхах.
Відвідні труби у житлових будівлях прокладаються над підлогою.
Випуски служать для приймання стічної води від окремих стояків (або від груп стояків) та відводу стічної води за межі будівлі.
Випуски прокладають з невеликим ухилом під стелею підвального приміщення. Довжину випуску (від стіни будинку) приймають рівній 3-5м. Діаметр випусків приймають рівним діаметру стояка.
Витяжні труби є продовженням стояків і вони виводяться вище покрівлі на висоту 0,5м.
Дворова каналізаційна мережа служить для збору стічної води від випусків будівель та відведення її у вуличну мережу. Дворова мережа прокладається паралельно фасаду будівлі на відстані не менше¸ ніж Зм. Глибина прокладання дворової мережі залежить від глибини промерзання грунту. Початкова ділянка прокладається на 0,3м вище глибини промерзання.
Дворова каналізаційна мережа улаштовується із керамічних, чавунних або азбестоцементних труб і прокладається з ухилом 0,008 - 0,15. Швидкість руху стоків приймається в межах 0,7-4 м/сек.
Оглядові колодязі влаштовують із збірних залізобетонних елементів діаметром 1000мм і розташовують на випусках, на поворотах та на прямих ділянках вуличної та міської каналізаційної мережі через 35 - 50м.
Контрольний колодязь розміщують в кінці дворової мережі на відстані 1 - 1,5м від червоної лінії (межа забудови). Якщо міська або вулична мережа прокладається на більшій глибині, ніж дворова¸ в контрольних колодязях виконується перепад.
Дані для розрахунку дворової каналізаційної мережі заносяться до табл. 2 Гідравлічного розрахунку дворової каналізації (додаток 6).
Ділянка мережі – це відстань між двома каналізаційними колодязями. До першого каналізаційного колодязя поступають стічні води з першого випуску. Вони рухаються по ділянці К1-К2 і їх кількість визначається за формулою:
qк =∑(q + qс); л/сек
Декілька каналізаційних стояків в підвалі з'єднують в один випуск. Користуючись таблицею 1 гідравлічного розрахунку внутрішнього водогону¸ можна визначити максимальні секундні витрати води для кожного стояка: q = 5 q0 ; л/сек , а потім визначити загальну суму стоків. що потрапляють у випуск.
qс - найбільші секундні витрати стоку від приладів приймаються згідно до СНиП 2.04.01-85 . Приймаємо для унітазів qс=1,6 л/сек
Ділянка К2-К3 – це відстань між другим та третім каналізаційними колодязями. Ця ділянка приймає стічні води з ділянки К1-К2 та з випуску 2. Аналогічно позначають інші ділянки дворової каналізаційної мережі та визначають кількість стічних вод на цих ділянках.
Згідно із розрахунковими витратами стічних вод на кожній ділянці підбираються діаметри труб¸ ступінь наповнення та швидкості руху стічної води (А.Лукиных, Н.Лукиных. Таблица для гидравлического расчета канализационных сетей¸або згідно з додатком 7). Наповнення труб h/d повинно бути не більше 0,6 діаметру. З'єднання двох суміжних ділянок у колодязі виконується по рівню води. Швидкість руху стічної води приймається до 4 м/сек. і на кожній послідуючій ділянці вона повинна бути такою ж, як і на попередній, або більшою.
На підставі розрахунків будується профіль дворової каналізації.