092000 1989III Основою для формування загальнополітичних та стратегічних заходів Програми стали рекомендац
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ЗВІТ
ПРО ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ УКРАЇНИ
за 2006 рік
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (далі – Програма), затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-III.
Основою для формування загальнополітичних та стратегічних заходів Програми стали рекомендації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.) щодо формування Всеєвропейської екомережі як єдиної просторової системи.
Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Крім того, Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності.
Протягом 2006 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища разом з іншими центральними органами виконавчої влади здійснювалися заходи, спрямовані на виконання Програми.
- Нормативно правове забезпечення реалізації Програми.
Відповідно до основних завдань Програми у сфері формування екомережі, охорони, збереження та відтворення біотичних, земельних, водних ресурсів у 2006 році здійснювалася відповідна робота щодо вдосконалення нормативно - правової бази, спрямованої на:
а)формування та функціонування екомережі
З метою визначення просторової структури екомережі, порядку розроблення та затвердження регіональних схем екомережі підготовлено та затверджено наказ Мінприроди від 24.03.06 № 136 „Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій щодо розроблення схем регіональної екомережі”.
У зв'язку зі змінами назв центральних органів виконавчої влади та їх структури виникла необхідність уточнення посадового складу Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі. З цією метою розроблено та здійснюється підготовка до подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1603”.
б) розвиток природно-заповідної справи
Для поліпшення умов реалізації єдиної державної політики у сфері розвитку природно-заповідної справи, вдосконалення управління природними, біосферними заповідниками та національними природними парками, прискорення формування національної екомережі, розвитку міжнародного співробітництва розроблено та забезпечено прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження Кабінету Міністрів України від 8.02.06 № 70-р „Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року” та розроблено і здійснюється доопрацювання проекту Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року.
З метою забезпечення охорони та недопущення погіршення стану парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанія" й скасування розпорядження Кабінету Міністрів України про охоронну зону навколо, як таку, що прийнята з порушенням вимог законодавства, прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України „Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.04 №871” "Про охоронну зону навколо парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанія" (від 25.05.2006 № 288-р).
На виконання пункту 5 статті 2 Указу Президента України від 23.05.05 № 838 стосовно забезпечення протягом 2005-2006 років встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно заповідного фонду України, нанесення таких меж на відповідні планово-картографічні матеріали, підготовлено доручення Кабінету Міністрів України від 19.12.05 №51061/61/1-04 головам Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій вжити відповідних заходів щодо встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також доручення Кабінету Міністрів України від 07.03.06 № 9745/1/1-06 щодо забезпечення доведення до заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади відповідних переліків територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, межі яких повинні бути встановленні в натурі (на місцевості) та нанесенні на відповідні картографічні матеріали.
в) охорону, використання та відтворення біотичних ресурсів
Для забезпечення ведення обліку кількісних, якісних та інших характеристик природних рослинних ресурсів, обсягу, характеру, режиму їх використання, а також для здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами у рослинному світі і для забезпечення відомостями про стан рослинного світу, прийнято постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку ведення державного обліку і кадастру рослинного світу” (від 22.02.06 № 195).
З метою впровадження державної політики у сфері збереження та невиснажливого використання біорізноманіття, спрямованої на зменшення антропогенного впливу на біорізноманіття, забезпечення природних умов для існування та відтворення біорізноманіття, невиснажливого використання біоресурсів, а також збереження біорізноманіття, у тому числі для формування оптимального середовища для існування людини, розроблено проект закону України „Про Загальнодержавну програму збереження та відтворення біорізноманіття України на 2007-2025 роки”. Проект закону доопрацьовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 106 „Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм”.
Для забезпечення охорони та невиснажливого використання лісів, сприяння реалізації державної політики щодо запровадження сталого управління лісами і підвищення ефективності функціонування лісового сектору країни, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів України прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства” (від 18.04.06 № 208) та розроблено і здійснюється погодження із заінтересованими центральними органами виконавчої влади проекту розпорядження Кабінету Міністрів України ”Про утворення Міжвідомчої робочої групи із координації заходів щодо забезпечення виконання п.25 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2006 № 273” з метою координації заходів щодо забезпечення виконання п.25 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2006 № 273 (щодо забезпечення реформування лісового господарства).
З метою внесення змін до законів України „Про рослинний світ”, „Про тваринний світ”, „Про Червону книгу України” для приведення їх у відповідність до частини першої статті 4 Закону України ”Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” розроблено та здійснюється доопрацювання проекту закону України ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України ”Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.
Розроблено, погоджено з заінтересованими центральними органами виконавчої влади та направлено Кабінетові Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвердження Концепції збереження видів тварин, що мігрують”, його прийняття дозволить встановити основні принципи щодо збереження мігруючих видів тварин відповідно до міжнародних зобов’язань.
З метою вдосконалення механізму компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, розроблено та доопрацьовується проект постанови Кабінету Міністрів України “Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесених до Червоної книги України”.
Розроблено, погоджено із заінтересованими профільними науковими і громадськими організаціями та направлено до Тимчасового секретаріату Карпатської конвенції проект Протоколу про збереження біорізноманіття Карпат до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.
г) збереження та відновлення ландшафтів і природних комплексів
Для забезпечення збереження та відновлення унікальних природних комплексів Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне, оздоровче й ресурсне значення, попередження негативних впливів на гірські екосистеми та забезпечення формування скоординованої діяльності в Карпатському регіоні на шляху до екологічно-збалансованого розвитку, а також поліпшення якості життя, зміцнення місцевих економік та громад, збереження культурної спадщини, розроблено та готується до подання Кабінетові Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат”.
З метою визначення головних засад державної політики щодо забезпечення інтегрованого управління екологічно вразливими територіями - прибережними смугами морів на основі узгоджених збалансованих дій на державному, регіональному, місцевому рівні з врахуванням різноманітності природних, естетичних ресурсів та економічного розвитку розроблено та здійснюється погодження із заінтересованими центральними органами виконавчої влади проекту Закону України „Про прибережну смугу морів”.
д) охорону та відтворення земельних ресурсів
Для забезпечення охорони та відтворення земельних ресурсів розроблено та підписано спільний наказ Держкомзему, Мінбуду, Держводгоспу, Мінагрополітики, Держкомлісгоспу, УААН від 27.01.06 № 19/16/22/11/17/12 (зареєстровано в Мінюсті від 5.04.06 за № 389/12263) „Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів)”. Порядок регламентує механізм нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів: промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; земель лісового і водного фондів.
На виконання наказу Держкомзему від 17.10.02 № 175 (зареєстровано в Мін'юсті 14.03.03 за № 117/7438) „Про порядок консервації земель" Держкомземом розроблено Методичні рекомендації щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації. Зазначені рекомендації визначають склад, зміст, послідовність та організацію виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо консервації земель. Земельні ділянки, відведені під консервацію відповідно з вказаними рекомендаціями, стануть складовою частиною національної екологічної мережі України.
е) збереження та невиснажливого використання морських ресурсів
З метою сприяння зменшенню забруднення Чорного моря, відтворенню біоресурсів моря, поліпшення їх якості, забезпечення умов невиснажливого використання морських ресурсів розроблено та подано Кабінетові Міністрів України проект закону України „Про ратифікацію Протоколу про збереження біорізноманіття і ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення”.
2. Наукове та фінансове забезпечення реалізації Програми
Обсяг коштів, передбачений Планом природоохоронних заходів за бюджетною програмою ДФОНПС 2401260 „Формування національної екологічної мережі” на 2006 рік становив 5000,0 тис. грн., фактичні видатки здійснено у сумі 2476,9 тис. грн, що становить 49,5 % від річних призначень.
У 2006 році здійснено науково-дослідні роботи, тематика яких відповідала пріоритетам діяльності міністерства щодо формування екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття, зокрема: виконано 7 робіт, спрямованих на створення та ведення державних кадастрів тваринного та рослинного світу, природно-заповідного фонду України; 8 робіт, спрямованих на створення нових об’єктів природно-заповідного фонду; розроблено 12 проектів організації території, відводу земельних ділянок та винесення меж в натуру існуючих об’єктів; здійснено 7 заходів, що випливають з виконання зобов’язань України за міжнародними угодами; 3 - з інформування громадськості; 6 заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази об’єктів природно-заповідного фонду та 9 щодо збереження популяцій видів рослин і тварин.
Кількість заходів, що планувалось завершити у звітному році – 52, але у зв’язку з запізнілим фінансуванням, на 100% профінансовано - 29 робіт, з яких завершено у звітному році 25 заходів.
За результатами проведених робіт:
досліджено стан популяції окремих видів рослин України, занесених до Додатку І Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Проведено систематизацію наукової інформації щодо сучасного стану охорони видів рослин України (64 види), занесених до Додатку І Бернської конвенції; досліджено популяції та еколого-ценотичні особливості окремих видів рослин; складено картосхему поширення цих видів; встановлено фактори, що лімітують поширення даних видів; визначені необхідні заходи щодо їх охорони. Підготовлено рекомендації щодо окремих видів рослин (60 видів) для включення до Додатку І Бернської конвенції. Видано наукове видання „Рослини України під охороною Бернської конвенції”;
підготовлено до видання Червону книгу України (рослинний світ), зокрема: складено загальний перелік видів, які необхідно включити до нового видання Червоної книги України (рослинний світ), у яких наведено: статус, наукове та практичне значення, мотиви охорони, біоморфологічна характеристика, чисельність та структура популяцій, причини зміни чисельності, екологічні умови місцезростання, лімітуючі антропогенні фактори, необхідні заходи з охорони; складено картосхеми поширення цих видів; видано спецвипуск екологічного часопису "Жива Україна";
здійснено науковий опис Поліського природного коридору, включаючи перелік та опис його структурних елементів; розроблено проект схеми Поліського природного коридору з картографічними матеріалами; виданий випуск екологічного часопису "Жива Україна", присвяченого Поліському природному коридору;
здійснено наукове опрацювання заходів щодо створення Карпатської екомережі, обґрунтовано розвиток екомережі у Карпатах як складової частини Всеєвропейської екомережі;
підготовлено проект Національної доповіді про стан формування національної екомережі. Здійснено аналіз стану формування національної екомережі за 5 років, у т.ч. нормативно-правого, організаційного, фінансового та наукового забезпечення формування екомережі; аналіз динаміки складу територій і об'єктів екомережі на державному та регіональному рівнях; кількісні та якісні показники; опис екомережі, включаючи перелік та опис структурних елементів (ключових, сполучних, буферних та відновлювальних територій), картографічні матеріали; аналіз стану формування екомережі як складової частини Всеєвропейської екомережі, міжнародне співробітництво. Видано спецвипуск екологічного часопису "Жива Україна", присвячений результатам реалізації першого етапу Програми;
з метою ознайомлення та залучення широких верств населення України до процесу формування, збереження та використання екомережі проведено просвітницькі акції (Галицько-Слобожанським природним коридором); проведено семінар для вчителів, студентів, натуралістів із зазначених питань; організовано та проведено фотовиставку; видано спецвипуск екологічного часопису "Жива Україна";
підготовлено списки видів, що пропонується занести до третьої редакції Червоної книги України (тваринний світ) та списки видів, що пропонуються до виключення з чинної редакції; підготовлено та представлено мапи місць знахідок видів, що пропонуються включити до третьої редакції Червоної книги України (тваринний світ); виданий спецвипуск екологічного часопису "Жива Україна";
до бази даних Державного кадастру тваринного світу введено оновлену інформацію про поширення видів тварин, занесених до чинної редакції Червоної книги (тваринний світ); удосконалено функції програмного забезпечення; база даних кадастру доповнена зображеннями птахів; розроблено інструкції щодо внесення даних за видами, які знаходяться під охороною, у регіональний компонент Державного кадастру; представлено стратегічний план розвитку кадастру до 2010 року; видано спецвипуск екологічного часопису "Жива Україна";
розроблено проект Порядку включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екомережі, Методичні рекомендації щодо визначення територій, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову та естетичну цінність і будуть включені до переліків територій та об'єктів екомережі або зарезервовані для цих потреб та Рекомендації щодо визначення режимів охорони та використання екосистем ключових, сполучних буферних та відновлюваних територій екомережі;
розроблено практичні рекомендації, спрямовані на підтримку, збереження та відновлення червонокнижних видів риб Карпат, у тому числі шляхом створення об’єктів природно-заповідного фонду, внесення змін до законодавства України з врахуванням положень міжнародних договорів, стороною яких є Україна (Конвенція про біорізноманіття, CITES, Бернська та Боннська конвенції, Протоколу про збереження ландшафтного та біологічного різноманіття до Бухарестської конвенції про захист Чорного моря від забруднення). Розроблено структурований план заходів щодо відтворення популяцій видів риб Карпатського регіону з розрахунками їх вартості;
удосконалено систему ведення державного кадастру території та об'єктів природно-заповідного фонду. Опрацьовано й узагальнено дані щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.06 згідно з існуючою нормативно-правовою базою; апробовано автоматизовану систему ведення кадастру, можливості здійснення узагальнення даних відповідно до існуючих кадастрових форм та внесення пропозицій щодо удосконалення системи ведення кадастру;
створено інформаційну базу у сфері заповідної справи: розроблено CD-версію Веб-порталу, 500 примірників CD-дисків з інформаційною інтерактивною системою "Природні та біосферні заповідники, національні природні парки України";
підготовлено матеріали до проектів створення національних природних парків Черемоського (перший етап), "Верховинського" (перший етап), "Кременецькі Гори" (перший етап), "Перлина Волино-Поділля" (перший етап), "Нижньосульського”, "Великий Бір","Зачарований Край" (перший етап);
здійснено І етап інвентаризації природних комплексів та об'єктів ПЗФ у Харківській та Донецькій областях та за її результатами заповнено 197 кадастрових карток (107 - у Донецькій та 90 - у Харківській обл.);
розроблено проект організації території Сирецького дендропарку загальнодержавного значення;
продовжуються роботи щодо розроблення проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів національних природних парків Ічнянського, Ужанського та "Гуцульщина";
розроблено проекти організації території, відводу земельних ділянок та винесення меж в натурі для національних природних парків: „Вижницький”, "Гуцульщина", "Синевир" (перший етап), Карпатського (перший етап), Ічнянського, Ужанського;
зміцнено матеріально-технічну базу об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема: Карпатського біосферного заповідника, природного заповідника "Єланецький Степ", національних природних парків Ужанського та Ічнянського.
З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано заходи з формування екомережі, зокрема, на розроблення проектів організації територій, відводу земельних ділянок та винесення меж у натурі існуючих об'єктів у Чернігівській області у сумі 543,79 тис.гривень (для Ічнянського національного природного парку); у Закарпатській області - 284,82 тис.гривень (для Карпатського біосферного заповідника (перший етап) та Ужанського національного природного парку); у Івано-Франківській області - 239,3 тис.гривень (для національного природного парку "Гуцульщина").
За результатами аналізу інформації, наданої місцевими органами виконавчої влади (додаток 1) щодо стану фінансування заходів з формування екомережі на регіональному рівні, з’ясовується, що фактичне фінансування заходів на місцевому рівні здійснюється у недостатньому обсязі, у порівнянні з запланованим (за виключенням м. Київ у 2006 році з місцевого бюджету виділено біля 15741,4 тис. гривень). Близько 96% коштів виділених на заходи з формування екомережі з місцевих бюджетів складають кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. У 2006 році на заходи з формування, охорони та використання національної екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття з місцевих бюджетів виділено майже 7589,9 тис.гривень (на 2971,7 тис.гривень (або 18%) менше від запланованого на 2006 рік), у т.ч. з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища – 7332,9 тис. гривень. За період 2001-2005 роки з місцевих фондів виділено на фінансування зазначених заходів близько 19369,6 тис.гривень, з них у 2005 році відповідно – близько 7438,0 тис.гривень. На 2007 рік заплановано кошти на відповідні заходи у сумі 11782,3 тис.гривень. Найгірша ситуація з фінансуванням заходів щодо формування, охорони та використання національної екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття з місцевих бюджетів спостерігається у Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській та Черкаській областях.
Заходи, що виконувалися на місцевому рівні, в основному спрямовувалися на розроблення, впровадження регіональних програм та схем розвитку екомережі, на утримання установ природно-заповідного фонду, на підготовку проектів організацій та винесення меж у натурі об'єктів ПЗФ місцевого значення, підготовку наукових обґрунтувань щодо створення об'єктів ПЗФ, інвентаризацію флори і фауни, формування місцевих переліків і списків рідкісних й занесених до Червоної книги України тварин і рослин, та інші наукові дослідження відповідно до обласних програм.
3. Організаційне забезпечення та координація виконання Програми в областях
З метою координації виконання Програми в областях на виконання її положень, розробляються регіональні програми формування екомережі. Так у 2006 році затверджено програми формування регіональної екомережі у Дніпропетровській (рішення облдержадміністрацій від 17.02.06 № 55-р-06) та Закарпатській (рішення облдержадміністрації від 12.01.06 № 695) областях.
На сьогодні розроблено і затверджено програми формування регіональної екомережі у дев’яти областях - Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Тернопільській, Харківській, Чернігівській областях; в АР Крим, Донецькій, Житомирській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Хмельницькій областях розробляються проекти програм (8 проектів), у Волинській, Запорізькій, Київській, Херсонській, м. Севастополь (5 проектів) заплановано розпочати їх розроблення у 2007 році, у решті областей - розроблені заходи щодо реалізації Програми, включені до раніше затверджених регіональних програм охорони навколишнього природного середовища.
Для визначення основних елементів екомережі на загальнодержавному та місцевому та рівні проводилися роботи щодо розроблення проектів регіональних схем екомережі. На даний час розроблено проекти регіональних схем екомережі з нанесенням її елементів на планово-картографічні матеріали в АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській, Чернівецькій областях та м. Київ (17 проектів). У Волинській, Запорізькій, Одеській та м. Севастополь заплановано розпочати розроблення у 2007 році, у решті областей проводяться наукові дослідження щодо визначення основних елементів екомережі та розроблення регіональних схем екомережі.
З метою координації діяльності місцевих органів виконавчої влади щодо формування екомережі в регіонах діють обласні координаційні ради.
За результатами реалізації першого етапу Програми підготовлено, проведено засідання колегії Мінприроди та прийнято відповідне рішення (від 18.07.06 №6) щодо подальшого впровадження Програми.
З метою започаткування робіт з картографічного забезпечення екомережі проведено засідання колегії Мінприроди щодо картографічного забезпечення виробничими підрозділами Укргеодезкартографії ведення екологічної мережі, прийнято рішення (від 25.12.06 №16). На виконання зазначеного рішення розроблено План заходів з картографічного забезпечення розроблення регіональних та зведеної схем формування екологічної мережі України.
У Закарпатській області проведено спільне засідання колегій Мінприроди та облдержадміністрації (22.09.06) з питань розвитку природно-заповідної справи, за результатами засідання запропоновано розглядати розвиток природно-заповідної справи в Україні у комплексі з туризмом і рекреацією як один із напрямів соціально-економічного розвитку.
Основними напрямами роботи в областях, відповідно до Програми були:
- розроблення регіональних програм та схем формування екомережі та інтеграція положень програм у плани економічного та соціального розвитку регіонів;
- роботи щодо виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біотичного і ландшафтного різноманіття, їх обстеження та підготовка наукових обґрунтувань щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду і включення до екомережі;
- розширення існуючих та створення нових територій та об'єктів ПЗФ;
- створення захисних лісонасаджень;
- встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів;
- залуження деградованих земель;
- виведення земель з інтенсивного використання, відновлення природного стану (ренатуралізація) територій, що зазнали антропогенного впливу;
- інвентаризація флори та фауни перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі;
- започаткування робіт з ведення кадастрів рослинного і тваринного світу;
- формування переліку першочергових заходів щодо формування регіональної екомережі у 2007 році з передбачуваними обсягами фінансування за рахунок місцевих коштів;
- проведення тематичних конференцій за участю заінтересованих сторін, громадськості тощо;
- інформування громадськості щодо цілей і задач розбудови екомережі через засоби масової інформації.
4. Формування складових структурних елементів екомережі, в т. ч. на транскордонних територіях
Збільшення площі території, що формує національну екомережу України, відбувалося, у першу чергу, за рахунок розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Природно-заповідний фонд України станом на 01.01.07 має у своєму складі 7279 територій та об'єктів загальною (фактичною) площею 2854,5 тис.гектарів. Відношення площі ПЗФ до площі держави ("показник заповідності") становить 4,73% (порівняно з 2005 роком відсоток заповідності зріс на 0,08).
За 2006 рік створено (оголошено) 54 об'єкти ПЗФ площею 50762,1 гектарів; ліквідовано 18 об'єктів ПЗФ площею 1088,2 гектарів; збільшено площу 9 об'єктів на 1383,2 гектарів; зменшено площу 3 об'єктів на 42,5 гектарів; уточнено площі (збільшено) на 10,3 гектарів.
У 2006 році створено 2 національні природні парки (НПП):
Мезенський національний природний парк (Указ Президента України від 10.02.06 № 122/2006), загальна площа 31035,2 гектарів, з них 8543,9 гектарів у постійному користуванні і 22491,3 гектарів у користуванні інших землекористувачів (Чернігівська область);
Національний природний парк "Великий Луг" – (Указ Президента України від 10.02.06 № 121/2006), загальна площа 16756,0 гектарів, з них 9324,0 гектари у постійному користуванні і 7432,0 гектари у користуванні інших користувачів (Запорізька область).
Частка площ територій та об'єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді складає: природних заповідників - 5,6%, біосферних заповідників - 7,6%, національних природних парків - 24,2%, заказників -36,8%, пам'яток природи - 0,9%, регіональних ландшафтних парків - 21,1%, заповідних урочищ - 3,2%, ботанічних садів - 0,1%, зоологічних парків -0,01%, дендрологічних парків 0,05%, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва - 0,44%.
Частка площ ПЗФ від площ адміністративних одиниць ("показник заповідності") в окремих регіонах значно різниться. Найменшою - менше, або близько до 1% - вона є у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській областях, найбільшою — 10,0-14,8% - у Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях, м. Києві, а в м. Севастополі становить 30,2%. У Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Черкаській, Харківській областях та Автономній Республіці Крим заповідні території складають близько 2-5%, у Волинській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській - 6-9%. Таким чином, у різних регіонах України показник заповідності коливається від 1 до 15%, при цьому, у дванадцяти областях України він становить всього 1-3%, у десяти областях має середні значення - 4-9%, і тільки у трьох областях та містах Київ і Севастополь - перевищує 10%. У цілому в Україні частка заповідних територій складає 4,73% (додаток 2).
Табл.1
Охоронні території та об'єкти природно-заповідного фонду України
|
Категорія територій та об'єктів природно-заповідного фонду |
Площа земельних угідь, тис. гектарів |
|||
|
стан на 1.09.00 |
план на 2005 рік |
стан на 1.01.06 |
стан на 1.01.07 |
|
|
Національні природні парки |
600,0 |
1455,0 |
670,9 |
718,7 |
|
Природні заповідники |
160,0 |
350,0 |
164,3 |
164,3 |
|
Біосферні заповідники |
212,0 |
250,0 |
226,3 |
226,3 |
|
Інші категорії |
1427,0 |
2200,0 |
1854,7 |
1854,7 |
|
Разом |
2399,0 |
4255,0 |
2807,1 |
2854,5 |
Порівняно з 2000 роком площа природно-заповідного фонду збільшилася на 455,5 тис.гектарів, у порівнянні з 2005 роком – зросла на 47,4 тис.гектари, але темпи зростання площ природно-заповідного фонду не відповідають завданням Програми (табл.1 та додаток 3).
З метою охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду розроблено програму робіт щодо забезпечення встановлення в натурі (на місцевості) та нанесення меж територій та об'єктів ПЗФ на відповідні планово-картографічні матеріали, яка дорученням Кабінету Міністрів України доведена до заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади. Слід зазначити, що на об'єктах природно-заповідного фонду, підпорядкованих Мінприроди, межі встановлено повністю в 11 з 19 установ, у 4 – частково та у 4 новостворених ведуться відповідні роботи. При цьому кошти, що виділяються з ДФОНПС на ці заходи, постійно збільшуються. Однак, за браком коштів у Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській та деяких інших областях встановлення меж територій та об'єктів місцевого значення взагалі не проводилося.
За даними Держкомзему станом на 01.01.07 видано 226 правовстановлюючих документів на земельні ділянки та встановлено в натурі (на місцевості) межі об'єктів природно - заповідного фонду на площі 185,4 тис. гектарів.
Протягом 2006 року продовжувалися роботи щодо обстеження природних територій, перспективних для наступного заповідання та збереження біо- і ландшафтного різноманіття, внаслідок яких виявлено біля 69 таких територій та підготовлено біля 61 наукового обґрунтування щодо нових об'єктів екомережі.
У Вінницькій області отримано погодження землекористувачів та заінтересованих організацій, прийнято рішення обласної ради від 29.12.06 щодо створення національного природного парку „Південне Поділля” (матеріали передано до Державної служби заповідної справи).
Продовжувалися роботи щодо інвентаризації природних комплексів та їх компонентів, у т.ч. інвентаризація територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; інвентаризація флори і фауни, щодо вивчення перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі; ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду; ведення кадастрів тваринного та рослинного світу; розроблення регіональних переліків та списків тваринного і рослинного світу, які підлягають особливій охороні на території областей та тих, що внесено до Червоної книги України тощо.
Здійснювалися роботи щодо створення нових об'єктів екомережі, зокрема:
Волинська область - розроблено проект створення національного природного парку (далі - НПП) „Прип’ять-Стохід” та підготовлено матеріали до проекту створення НПП „Ківецівського” і розширення загально зоологічного заказника місцевого значення „Зубр”;
Житомирська область - підготовлено матеріали щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення „Древлянський”;
Закарпатська область - підготовлено матеріали щодо створення НПП „Зачарований край”;
Запорізька область - на стадії погодження з землевласниками та землекористувачами матеріли створення регіонального ландшафтного парку (далі – РЛП) „Каінкулакський степ”, підготовлено матеріали щодо створення НПП „Приазовський”;
Івано-Франківська область– підготовлено наукове обґрунтування щодо створення Верховинського НПП та ще 9 об'єктів місцевого значення;
Київська область - підготовлено матеріали щодо створення НПП „Голосіївський;
Кіровоградська область - підготовлено проект створення РЛП „Світловодський”;
Миколаївська область - здійснюються заходи щодо створення НПП „Кінбурнськаа коса”;
Одеська область - розроблено проекти створення регіональних ландшафтних парків "Тузловські лимани", "Тарутинський степ" та ботанічної пам'ятки природи "Віковий дуб" (580 років);
Полтавська область - розробляються проекти щодо створення НПП “Нижньосульський”, “Кременчуцькі плавні”, “Нижньоворсклянський” та РЛП “Гадяцький”;
Рівненська область - розробляється проект створення НПП „Перлина Волині і Поділля”;
Харківська область розроблено проекти створення НПП „Слобожанський” та 6 об'єктів ПЗФ місцевого значення;
Херсонська область - готуються матеріали щодо розширення території Чорноморського біосферного заповідника НАНУ та створення НПП „Нижньодніпровський” і 6 об'єктів місцевого значення;
Черкаська область - готуються матеріали щодо створення НПП "Нижньосульський", "Черкаський бір" та "Холодний яр";
Чернівецька область – матеріали щодо розширення території НПП "Вижницький" та щодо створення НПП "Хотинський";
Чернігівська область – матеріали щодо розширення гідрологічного заказника загальнодержавного значення „Дорогинський”;
АР Крим - матеріали щодо створення НПП „Тарханкутський”, „Сиваський”, наукове обґрунтування щодо створення пам'ятки природи загальнодержавного значення „Півострів Меганом” тощо.
Збільшення площі територій екомережі відбувалося також за рахунок розширення інших елементів екомережі, зокрема: лісів, лісовкритих площ, сіножатих, пасовищ, прибережних захисних смуг.
Ліси та інші лісовкриті площі
За даними Держлісгоспу, у 2006 році створено 19 тис. гектарів нових лісів, що на 9,6 тис.гектарів більше у порівнянні з попереднім роком (у 2005 році - створено 9,4 тис.гектарів). Обсяги захисного лісорозведення по областях за 2006 рік наведено у додатку 4.
Загальна площа лісів та лісовкритих площ - складає близько 10,5 млн. гектарів.
З метою збереження біорізноманіття виділено і знаходиться під охороною 23,5 тис. гектарів генетичних резерватів, понад 2 тис.гектарів плюсових насаджень та понад 3,5 тис.гектарів плюсових дерев.
Станом на 01.01.07 у лісовому фонді підприємств, що відносяться до сфери управління Деркомлісгоспу, створено близько 3 тисяч територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 млн.гектарів. На сьогодні уже заповідано 14,1 % підпорядкованих земель. У 2006 році створено 8 територій та об'єктів природно-заповідного фонду площею 1691 гектар (заказників - 4, пам'яток природи - 4), 833 гектари земель лісогосподарського призначення надано у постійне користування та 1908,5 гектарів без вилучення включено до складу Мезинського НПП, розширено площі двох ландшафтних заказників місцевого значення у Волинській області: „Градівський” на 385,6 гектари та „Осницький” на 775,2 гектари.
Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги
За даними Держводгоспу, в Україні налічується 63 тис. річок загальною довжиною 206 тис. км, площа прибережних захисних смуг вздовж річок досягає 1,3 млн. гектарів.
На 1 січня 2007 року межі прибережних захисних смуг уздовж річок встановлено довжиною біля 72 тис. км, у межах прибережних захисних смуг залужено 63 тис.гектарів і заліснено 77 тис.гектарів земель, у тому числі у 2006 році встановлено межі прибережних захисних смуг довжиною 3,7 тис. км, залужено 7,8 тис.гектарів і заліснено 7,0 тис.гектарів (у 2005 році встановлено - 2,97 тис. км, залужено 7,12 гектарів і заліснено 2,196 гектарів). Це оціночні дані, Державна статистична звітність з питань щодо поліпшення стану річок відмінена.
Водогосподарськими організаціями відповідно до компетенції встановлено й облаштовано прибережні захисні смуги лише на річках у складі водогосподарських систем, що становить незначну частину від їх загальної довжини і площі. У цілому ж через брак коштів та законодавчу неврегульованість роботи щодо створення водоохоронних зон з виділенням прибережних захисних смуг на річках країни виконуються в недостатніх об'ємах.
Заходи щодо встановлення меж прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів у 2006 році за даними з областей проводились у АР Крим, м.Київ та 14 областях. Розроблено біля 246 проектів землеустрою щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Роботи щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг у звітному році не велися у Закарпатській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській областях та у м.Севастополь. У більшості з перелічених регіонів технічну документацію щодо визначення та встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг розроблено у 80-х роках і на сьогодні вона потребує коригування, що вимагає відповідного фінансування.
Мінприроди направлено запити Держкомзему стосовно можливості фінансування у 2008 році робіт з розроблення проектів землеустрою щодо встановлення розмірів та меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів загальнодержавного значення.
Охорона та збереження водно-болотних угідь
В Україні 4% території (2416.9 тис. гектарів) вкриті поверхневими водами (річками, озерами, водосховищами, ставками тощо), а відкриті заболочені землі складають 1.6%.
Україна також має морські акваторії, які відіграють надзвичайно важливу екологічну роль, зокрема під час міграції птахів. Загальна площа водно-болотних угідь України складає близько 4,5 млн. гектарів.
Загалом мережа водно-болотних угідь міжнародного значення, які входять до складу національної екомережі, нараховує 33 водно-болотних угіддя загальною площею 676251 гектар (додаток 5).
У 2006 році продовжувалися заходи щодо забезпечення охорони і збереження водно болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення.
Поліським природним заповідником розроблено Паспорт про водно-болотне угіддя міжнародного значення "Поліські болота " (Житомирська область). У Закарпатській області розроблено паспорт водно-болотного угіддя „Озеро Синевир".
Протягом 2006 року у Запорізькій області з метою забезпечення формування екомережі здійснювався проект у рамках гранту Офісу радника з питань сільського господарства, природи та якості харчових продуктів Посольства Королівства Нідерландів в Україні щодо розроблення менеджмент плану природних комплексів та ресурсів для водно-болотного угіддя міжнародного значення „Затока та коса Обіточна”.
У Одеській області ведеться робота щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду у межах існуючих водно-болотних угідь, зокрема на території системи озер Шагани-Алібей-Бурнас здійснюються заходи щодо створення регіонального ландшафтного парку „Тузлівські лимани”. Проектом створення національного природного парку „Нижньодністровський” передбачено включити до його складу території межиріччя Дністра-Турунчука та Північної частини Дністровського лиману. З метою підвищення екологічної свідомості та обізнаності громадськості щодо охорони і збереження водно-болотних угідь у 8 районах області щороку організовуються та проводяться заходи з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь міжнародного значення.
У Херсонській області з метою уточнення меж водно-болотних угідь прийнято розпорядження обласної державної адміністрації від 23.06.06 №620 «Про організацію роботи з уточнення меж водно-болотних угідь міжнародного значення як середовище існування водоплавних птахів на території області» та підготовлено Державним підприємством геодезії, картографії та кадастру „Херсонгеоінформ” відповідний картографічний матеріал.
У Запорізькій області з метою забезпечення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення розроблено та затверджено менеджмент-план для водно-болотного угіддя міжнародного значення „Затока та коса Обіточна”.
Охорона та відтворення земельних ресурсів
Держкомземом розроблено Методичні рекомендації щодо механізму виведення з господарського обігу земель, що підлягають консервації. Зазначені рекомендації визначають склад, зміст, послідовність та організацію виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо консервації земель. Земельні ділянки, відведені під консервацію відповідно з вказаними рекомендаціями, стануть складовою частиною національної екологічної мережі України.
Для запобігання та припинення розвитку ерозійних процесів впроваджується ґрунтозахисна система землеробства, яка передбачає залуження деградованих земель та виведення їх з інтенсивного використання, відновлення природного стану територій, що зазнали антропогенного впливу в областях проводились заходи з рекультивації та консервації земель.
Під консервацією знаходиться близько 2,7 тис.гектарів деградованих і забруднених земель.
Структурні елементи екомережі
Для визначення основних елементів екомережі на місцевому та загальнодержавному рівні тривають роботи щодо розроблення проектів регіональних схем екомережі. З метою визначення порядку розроблення та затвердження регіональних схем екомережі підготовлено та затверджено наказ Мінприроди від 24.03.06 № 136 „Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій щодо розроблення схем регіональної екомережі”.
З метою визначення механізму включення територій та об’єктів, які представляють цінність з точки зору ландшафтного та біотичного різноманіття, до переліків територій та об’єктів екомережі розроблено проект Порядку включення територій та об’єктів до переліків екомережі.
Розпочато та ведуться роботи щодо розбудови природних коридорів загальнодержавного значення, зокрема станом на 01.01.07:
здійснено ландшафтознавче та біогеографічне обґрунтування просторової локалізації Галицько-Слобожанського міжрегіонального транскордонного екокоридору, підготовлено переліки ландшафтних комплексів, екосистем і екотопів для формування національної екомережі та загальну схему екокоридору;
підготовлено концептуальне обгрунтування структури та компонентів Азово-Чорноморського екокоридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Дністровського річкового меридіанного екокоридору та підготовлено картосхему коридору;
розроблено концепцію регіональної схеми формування екомережі Поліського екокоридору, здійснено науковий опис Поліського природного коридору, включаючи перелік та опис його структурних елементів, підготовлено обґрунтування меж коридору як єдиної територіальної системи, розроблено проект схеми коридору з картографічними матеріалами.
Формування транскордонних елементів екомережі
У 2006 році продовжувалася підготовка матеріалів щодо створення транскордонного українсько-білорусько-польського біосферного резервату „Західне Полісся". Робочі матеріали щодо української частини біосферного резервату, куди увійшли Шацький національний природний парк та прилеглі території загальною площею біля 75 тис.гектарів, підготовлено та погоджено з польською стороною. На сьогодні проводиться узгодження матеріалів між Польщею та Республікою Бєларусь. Після доопрацювання та погодження сторонами матеріали будуть направлені на розгляд координаційного комітету у рамках Програми ЮНЕСКО „Людина і біосфера".
У Закарпатській області здійснюються заходи щодо створення двохстороннього природно-заповідного об'єкту з Угорщиною, куди з української сторони пропонується включити майбутній регіональний ландшафтний парк „Притисянський", а з угорської сторони ряд аналогічних об'єктів Сатмар-Берегського району.
Карпатським біосферним заповідником у 2006 році проведено робочі зустрічі на рівні керівництв заповідника та румунського національного парку „Марамороські гори" з метою створення міжнародного українсько-румунського транскордонного біосферного резервату в Марамороських горах.
У Вінницькій області проведено підготовчі роботи, розроблено бізнес-план та наукове обґрунтування щодо створення білатерального природного парку по долині річки Дністер на межі території України (Вінницька область) та Республіки Молдови. 21 липня 2006 р. відбулася робоча зустріч щодо створення транскордонного природного парку „Дністер" з представниками Міністерства екології та природних ресурсів Республіки Молдова
У Івано-Франківській області здійснюються заходи щодо створення Верховинського національного природного парку, який у перспективі планується уключити до спільного україно-румунського природоохоронного резервату.
У Львівській області тривають роботи зі створення регіонального ландшафтного парку "Равське Розточчя" - складової частини проектованого міжнародного українсько-польського біосферного резервату на Розточчі. Створення Розточанського міжнародного біосферного заповідника (резервату) заплановано на базі вже існуючих природоохоронних територій Польщі та України. У березні 2006 року у Львові відбулося V засідання Міжурядової українсько-польської координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва, в рамках якого обговорювалося питання щодо перспективи створення українсько-польського біосферного заповідника на Розточчі.
У Закарпатській області Ужанський національний природний парк є частиною єдиного у світі Міжнародного трилатерального польсько-словацько-українського біосферного заповідника "Східні Карпати". З польської сторони до нього входять національний парк "Бещади" та два ландшафтні парки - "Долина Сяну" і Ціснянсько-Ветлінський. Із словацької - національний парк „Полоніни".
Відтворення природного стану елементів екомережі, охорона, збереження та невиснажливе використання екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття
З метою збереження та відтворення видів тварин розроблено та доопрацьовуються проекти: Плану дій про збереження ведмедя бурого (Ursus arctos L.) в Україні; Плану дій щодо збереження зубра (Bison bonasus L.) в Україні; Плану імплементації положень Директиви 79/409/ЕЕС щодо збереження диких птахів.
Разом із словацькою стороною розроблялася спільна українсько-словацька номінація „Букові праліси Карпат" з метою включення цього об'єкту до Списку всесвітньої природної та культурної спадщини. Українська частина номінації представлена буковими пралісами на території Карпатського біосферного заповідника, національних природних парків „Ужанський" та „Синевир". У січні 2006 року матеріали передано для подальшого розгляду до Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Здійснюються наукові дослідження з метою розроблення заходів щодо забезпечення міграції тварин у місцях перетину транспортних коридорів. Так, у Кіровоградській області під час реконструкції та будівництва автодоріг планується створювати біопереходи для спрощення міграції тварин, у т.ч. тунельні переходи, які повинні забезпечувати оптимальні умови для міграцій тварин. У Львівській області Інститутом екології Карпат ведуться роботи щодо розроблення системи заходів та рекомендацій щодо запобігання зміни популяцій земноводних під впливом транспорту.
У Волинській області на водоймах Луцького району проводиться моніторинг за зимуючими водоплавними та коловодними птахами для розроблення заходів щодо їх охорони під час міграцій та зимівлі. Розроблено системи стабільності гідрологічного режиму на болотах в заплаві р.Прип'ять - в місцях гніздування очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП.
У Дніпропетровської області розроблено проект програми розвитку рибного господарства до 2010 року, яким передбачено проведення робіт щодо відтворення природних нерестовищ, поліпшення шляхів міграції риб, налагодження водообміну в плавнях, створення зимувальних ям, розчищення русел річок, у тому числі і на території Дніпровсько-Орільського природного заповідника.
На базі ботанічного саду Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка створено обласний центр по збереженню і відновленню різноманіття місцевої флори. Завданнями центру є збереження рідкісних і зникаючих рослин місцевої флори в ботанічному саду та реінтродукція їх у природу.
У Запорізькій області з метою забезпечення формування екомережі у рамках конкурсного фінансування Міністерства освіти, здійснюється проект „Концептуальні засади формування екомережі Азово-Чорноморського екологічного коридору та збереження цілісності географічних популяцій рослин і тварин в різних ландшафтних елементах”.
Хмельницькою обласною радою прийнято рішення 5 сесії від 20.12.06 № 18-5/2006 „Про Положення та Перелік видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Хмельницької області" та від 20.12.06 № 17-5/2006 „Про затвердження Порядку встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення на території Хмельницької області".
У Херсонській області протягом року здійснено моніторинг чисельності птахів, у тому числі рідкісних видів. Щороку на території водно-болотних угідь, що входять до складу Чорноморського біосферного заповідника, з метою поліпшення їх стану, проводяться біотехнічні заходи, серед яких: підготовка островів до гніздування колоніальних птахів, підтримка стану колоніальних поселень птахів, спеціальна охорона рідкісних видів птахів. Підготовлено "Національний план дій зі збереження огара в Україні".
У Сумській області під час проведення засідань Сумсько-Курської робочої групи щодо створення єврорегіону «Ярославна» заплановано розпочати роботи з спільного моніторингу заплав річок Сейм і Псел в межах транскордонних екологічних коридорів. також передбачено спільну реалізацію науково-дослідного проекту «Динаміка лісостепових екосистем Східної Європи в ХХ – ХХІ столітті (на прикладі територій «Центрально-Чорноземного заповідника» (Курська область) та відділення «Михайлівська цілина» Українського степового заповідника (Сумська область).
У Одеській області підготовлено та прийнято розпорядження обласної державної адміністрації від 01.02.2006 р. № 44/А-2006 «Про заходи щодо охорони рідкісних видів ранньоквітучих диких рослин» та від 14.11.06 №759/А-2006 „Про забезпечення державного контролю за використанням та охороною земель, лісових та водних ресурсів на території Одеської області”. Для забезпечення контролю за охороною рибних ресурсів у нерестовий період 2006 року видано наказ від 16.04.06 № 33 „Про забезпечення охорони водних живих ресурсів у весняно-літній нерестовий період 2006 року”; а також погоджено План спільних міжвідомчих заходів: щодо боротьби з браконьєрством, порушенням правил рибальства і протидії незаконному продажу риби та інших водних живих ресурсів на рік.
З метою збільшення площ зелених насаджень загального користування Київською міською радою прийнято рішення від 09.03.2006 № 172/3263 „Про затвердження Положення про створення та утримання буферних парків”.
5. Пропаганда знань з питань формування екомережі, залучення громадськості до виконання Програми
Питання формування, збереження та використання екомережі постійно висвітлювалися та обговорювалися у засобах масової інформації на сторінках друкованих видань, під час спеціальних виставок, семінарів, круглих столів, громадських слухань, еколого-просвітницьких заходів тощо. За сприяння Мінприроди видається екологічний журнал „Жива Україна”, на сторінках якого постійно друкуються матеріали присвячені теоретичним та практичним аспектам формування екомережі на національному та регіональному рівнях, збереженню, невиснажливому використанню біо- та ландшафтного різноманіття. У 2006 році видано 8 номерів журналу.
Видано наукове видання „Рослини України під охороною Бернської конвенції” та інформаційне видання „Поліський природний коридор”.
Надавалися консультації установам природно-заповідного фонду щодо здійснення природоохоронних заходів на виконання міжнародних конвенцій в рамках підготовки щорічних Літописів природи.
У рамках виконання Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція) до відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь 2 лютого підготовлено прес-реліз, проведено урочисте засідання в Мінприроди із залученням громадських організацій та територіальних органів Мінприроди. Опрацьовувалися звіти територіальних управлінь щодо стану водно-болотних угідь за 2005 рік та отримана інформація за 2006 рік.
Представники Міністерства брали участь у заходах, під час яких обговорювались питання формування екомережі, зокрема:
у роботі Семінару неурядових природоохоронних організацій, присвяченого 10-річчю Європейського року охорони природи (“ENCY-1995” +10) (13-14.02.06, м. Київ);
у роботі міжнародної конференції „Формування національної екомережі України у контексті формування Всеєвропейської екомережі” (13.03.06, м.Київ);
у першій фокус –групі програми „Сприяння Всеєвропейській екомережі – фокус на Південно-Східній Європі та Чорноморському регіоні” (12.05.06, м.Бєлград, Сербія і Чорногорія);
у засіданні ХІІ з’їзду Українського ботанічного товариства щодо питань формування та підтримки національної екомережі, створення морських заповідних об'єктів та Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів (16.05.06, м. Одеса).
Телерадіокомпанією „Ведана” проведено агітаційний тур містами і селами вздовж Галицько-Слобожанського екокоридору з метою ознайомлення населення України з ідеєю екомережі та створено документальний фільм „Веснянки”.
23 травня 2006 року організовано і проведено заходи з відзначення Міжнародного дня біорозмаїття, на які було запрошено представників громадських екологічних організації, ЗМІ та творчі колективи. У рамках зазначеної події проведено семінар "Науково-дослідна програма щодо створення, збереження та використання національної екомережі на період з 2007 по 2015 роки", театралізоване шоу „Веснянки”, що представив однойменний екологічний проект, який мав на меті ознайомлення населення України з ідеєю екомережі як основи збереження біорозмаїття України та прес-конференцію за участю Міністра охорони навколишнього природного середовища.
23 березня 2006 року в приміщенні Оргхуського центру Мінприроди організовано та проведено прес-конференцію Всеукраїнської громадянської кампанії "Гарду - ТАК!" щодо проблем захисту унікального об'єкту національної природної та культурної спадщини "Історичного ландшафту центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького", зокрема екологічно та суспільно-небезпечної розбудови Ташлицької ГАЕС на цій території.
З метою надання методичної допомоги щодо формування регіональної екомережі Івано-Франківської області, розширення меж Галицького НПП та проведення консультацій щодо впровадження екологічного проекту Британської ради з екосистемних аспектів розбудови екомережі здійснено робочу поїздку в Івано-Франківську область (м. Галич, м. Івано-Франківськ, 2-5.02.06).
Представники громадськості та неурядових організацій запрошувалися на наради, семінари, засідання, які організовувалися міністерством, зокрема взяли участь:
у робочій нараді „Обговорення проекту методичних рекомендацій щодо Порядку включення територій та об’єктів до переліків територій та об’єктів екомережі” (14.09.06);
у засіданні Національної комісії з питань Червоної книги України (14.09.06);
у роботі семінарів „Науково-дослідна програма щодо створення, збереження та використання національної екомережі на період з 2007 по 2015 роки” (23.05.06, м. Київ), „Презентація індикативної мапи Південно-Бузького меридіонального річкового коридору” (24.10.06, м. Київ), „Наукове обґрунтування схеми Поліського природного коридору” (29.11.06, м. Київ).
Інформація щодо заходів, спрямованих на виконання Програми, які здійснювалися міністерством, постійно розміщувалася на сайті Мінприроди.
У 2006 році видано книги «Управління природними ресурсами і природоохоронна діяльність» (Івано-Франківська область), "Заповідні куточки Кіровоградщини", "Золоті стежини Кіровоградщини" (Кіровоградська область), „Червона книга України: рослини Хмельницької області”, „Заповідні місця Хмельниччини”, „Червона книга Хмельницької області” (Хмельницька область), „Збірника законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища”, "Природоохоронне інспектування", "Буковина. Заповідний край", "Заповідна справа в Україні'' (Чернівецька область), альманахи „Екологія та думка", „Свята справа" (Дніпропетровська область), буклет „Екологічна мережа Хмельниччини. Штрих перший" (Хмельницька область).
Тематичні статті щодо розбудови екомережі, збереження біо- та ландшафтного різноманіття публікувалися у місцевих газетах, зокрема: „Екологічний сполох” (Тернопільська область), „Екологічний вісник Буковини” (Чернівецька область), „Вінниччина”, „Місто”, Подолія” (Вінницька область), „Наш край” (Донецька область), Печерний Николаев”, „Рідне Прибужжя” (Миколаївська область) та підготовлено матеріали до засобів масової інформації, виступів на телебаченні у телепрограмах „Екосвіт” (Вінницька область), „Людина і природа” (Дніпропетровська область), радіопередач тощо.
Територіальними підрозділами Мінприроди проводилися презентації з питань формування екологічної мережі, велася просвітницько-виховна робота з питань дбайливого ставлення до природи, проводилися громадські слухання, організовувались фотовиставки („Смарагдові скарби Карпат” (Чернівецька область), надавалася практична допомога щодо створення еколого просвітницьких центрів, кімнат природи та кабінетів екології у навчальних закладах, читалися лекції студентам та школярам, подавалася інформація на Веб-сторінках.
Питання щодо розбудови екомережі та збереження біо- та ландшафтного різноманіття обговорювалися під час семінарів, конференції, громадських слухань, зокрема:
У Луганській області організовано і проведено міжнародний семінар стосовно пропозицій до програми ТАСІС щодо збереження степового біорізноманіття Сходу України (лютий 2006 року) за участю представників природоохоронних органів, науковців та громадськості Луганської і Ростовської областей, Всесвітнього союзу охорони природи.
У Львівській області проведено 3 громадські слухання щодо стану розроблення регіональної програми формування екологічної мережі Львівської області.
У м. Одеса проведено Міжнародну конференцію "Бачення проблеми збереження та сталого розвитку дельти Дунаю" (лютий 2006 року) та міжнародний науково-практичний семінар "Міжнародна експертиза результатів моніторингу реалізації першої черги відновлювальних робіт ГСХ "Дунай-Чорне море" (квітень 2006 року) з урахуванням впливу інших видів господарської діяльності на природні комплекси дельти Дунаю" за участю Мінтрансзв'язку, МЗС, представників міжнародних організацій, наукових організацій, громадськості.
У Сумах проведено науково-практичну конференцію „Сучасні проблеми геоекології та раціонального природокористування Лівобережної України”, (вереснь 2006 року), науково-практичний семінар "Роль національних природних парків у збереженні довкілля та їх співпраця з органами місцевого самоврядування" (грудень 2006 року), семінар „Роль учителя біології у природоохоронній діяльності. Внесок загальноосвітніх навчальних закладів у збереження природно-заповідного фонду Сумщини”, та читацькі слухання в обласній науковій бібліотеці.
У Чернівецькій області організовано і проведено науково-практичну конференцію "Інноваційні підходи екологічного виховання у позашкільній роботі" (травень 2006 року), IV міжнародну наукову конференцію "Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки", проведеної з ініціативи Буковинської філії Національного екоцентру України "Крона", Міжнародну науково-практичну конференцію з питань збереження природних екосистем в контексті сталого розвитку, проведеної з нагоди 25-річчя Карпатського національного природного парку, круглий стіл "Перспективи створення національного природного парку "Хотинський" (травень 2006 року), семінари (вересень, листопад 2006 року) у Кельменецькій та Хотинській районних державних адміністраціях щодо створення національного природного парку "Хотинський".
Висновки та пропозиції
Підсумовуючи наведену вище інформацію, слід зазначити, що для забезпечення ефективного виконання Програми, прискорення темпів її реалізації, насамперед необхідно внести зміни до Програми з врахуванням змін у соціально-економічній сфері й правових відносинах у сфері використання земельних ресурсів та передбачити і розробити механізми фінансування з усіх джерел, особливо на місцевому та галузевому рівнях.
Разом з цим, необхідно внести зміни до Закону України „Про природно-заповідний фонд України” стосовно врегулювання питань земельних відносин на територіях природно-заповідного фонду з наступним внесенням відповідних змін до Земельного кодексу України та щодо надання Службі державної охорони природно-заповідного фонду України статусу правоохоронного органу.
В умовах земельної реформи прискорити розвиток природно-заповідного фонду та вдосконалити нормативно-правову базу щодо спрощення процедури вилучення та надання земельних ділянок установам природно-заповідного фонду, надання заповідного статусу природним територіям, що не вилучаються у землекористувачів та власників землі, а також щодо запровадження механізму першочергового викупу цінних природних ділянок установами природно-заповідного фонду.
Прийняти Загальнодержавну програму збереження та відтворення біорізноманіття України на 2008-2025 роки і Загальнодержавну програму розвитку заповідної справи на період до 2020 року.
Опрацювати потенціал розвитку екомережі на засадах самоокупності, за рахунок розвитку туристичної та рекреаційної галузей, зокрема розробити програми розвитку туристичної діяльності в межах територій та об'єктів ПЗФ.
Завершити вдосконалення законодавчо-нормативної бази формування, збереження та збалансованого використання екомережі, особливо на методично-інстуктивному рівні, з цією метою необхідно розробити:
проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Порядку включення територій та об’єктів до переліків територій та об’єктів екомережі;
проект Порядку державного обліку територій та об’єктів екомережі;
проект Переліку територій та об’єктів екомережі;
проект Порядку здійснення державного моніторингу екомережі;
рекомендації щодо механізму економічного стимулювання суб’єктів землеволодіння і землекористування до здійснення заходів щодо розвитку та підтримки екомережі.
З метою поліпшення стану річок найближчим часом необхідно значно прискорити роботи щодо створення водоохоронних зон з виділенням прибережних захисних смуг та винесенням їх меж у натурі як елементів національної екологічної мережі. Об'єми цих робіт у 2007 році і в наступні роки будуть залежати від обсягів фінансування. Для забезпечення здійснення заходів щодо поліпшення стану річок шляхом створення водоохоронних зон з виділенням прибережних захисних смуг та винесенням їх меж у натурі потрібно щороку виділяти кошти у сумі 10 - 15 мільйонів гривень.
Потребує зміцнення кадровий потенціал виконавців Програми; розроблення та запровадження заходів щодо належного кадрового забезпечення реалізації Програми на загальнодержавному та місцевих рівнях та підвищення кваліфікації існуючих спеціалістів.
Продовжувати здійснювати заходи, спрямовані на підвищення рівня екологічної свідомості широких верств населення з питань збереження біо- та ландшафтного різноманіття і формування національної екомережі.
Додаток 1
|
Фінансування заходів щодо формування національної екомережі в розрізі джерел фінансування (місцевих джерел фінансування), тис. грн. (узагальнені дані, надані облдержадміністраціями, міськими адміністраціями мм. Київ та Севастополь, Рескомприроди АР Крим) |
||||||||||||
|
Адміністративні одиниці |
2001-2005 роки |
у т.ч. 2005 рік |
заплановано на 2006 рік |
2006 рік |
заплановано на 2007 рік |
|||||||
|
всього, у тому числі з |
місцевого бюджету |
з них з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) |
відсоток (%) від загального розміру фонду ОНПС |
грантів та інших місцевих джерел фінансування |
всього, у тому числі з: |
місцевого бюджету |
з них з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС |
грантів та інших місцевих джерел фінансування |
||||
|
АР Крим |
682,3 |
4,9 |
400,0 |
2,45 |
2,45 |
2,45 |
0,07 |
- |
400,0 |
- |
- |
- |
|
Вінницька |
574,0 |
384,0 |
379,0 |
283,1 |
283,1 |
283,1 |
5,2 |
- |
451,5 |
451,5 |
451,5 |
- |
|
Волинська |
59,9 |
- |
19,0 |
1175,6 |
- |
- |
- |
1175,6 |
67,0 |
- |
- |
67,0 |
|
Дніпропетровська |
- |
266,7 |
400,0 |
350,0 |
350,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Донецька |
4673,9 |
1797,7 |
4 318,0 |
2908,0 |
2908,0 |
2908,0 |
5,8 |
- |
3600,0 |
3600,0 |
3600,0 |
- |
|
Житомирська |
112,0 |
20,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
90,0 |
90,0 |
90,0 |
- |
|
Закарпатська |
281,3 |
88,0 |
- |
439,1 |
439,1 |
439,1 |
26,0 |
- |
370,0 |
370,0 |
370,0 |
- |
|
Запорізька |
- |
262,8 |
1129,7 |
- |
- |
- |
- |
- |
128,2 |
128,2 |
128,2 |
- |
|
Івано-Франківська |
512,8 |
1314,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Київська |
- |
3,700 |
165,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Кіровоградська |
314,3 |
373,0 |
85,0 |
70,0 |
70,0 |
70,0 |
4,0 |
60,0 |
60,0 |
60,0 |
- |
|
|
Луганська |
90,0 |
90,0 |
557,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Львівська |
- |
5,5 |
5,5 |
180,0 |
180,0 |
180,0 |
3,3 |
130,0 |
130,0 |
130,0 |
- |
|
|
Миколаївська |
1362,8 |
254,4 |
388,0 |
328,5 |
328,5 |
328,5 |
10,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Одеська |
- |
1001,8 |
1474,0 |
734,8 |
734,8 |
734,8 |
13,2 |
- |
6097,1 |
6097,1 |
6097,1 |
- |
|
Полтавська |
5986,8 |
649,3 |
1076,0 |
914,5 |
914,5 |
914,5 |
20,5 |
- |
321,2 |
321,2 |
321,2 |
- |
|
Рівненська |
1025,5 |
129,4 |
15,0 |
242,5 |
242,5 |
242,5 |
16,5 |
- |
235,0 |
235,0 |
235,0 |
- |
|
Сумська |
451,7 |
69,8 |
84 |
273,6 |
131,6 |
126,1 |
6,2 |
141,9 |
439,2 |
185,7 |
110,5 |
253,4 |
|
Тернопільська |
189,2 |
272,0 |
103,0 |
188,9 |
89,2 |
25,0 |
3,1 |
90,1 |
142,8 |
142,7 |
75,0 |
- |
|
Харківська |
867,0 |
195,0 |
173,0 |
47,0 |
47,0 |
47,0 |
0,6 |
- |
44,0 |
44,0 |
44,0 |
- |
|
Херсонська |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Хмельницька |
168,0 |
64,0 |
- |
20,0 |
20,0 |
20,0 |
3,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Черкаська |
- |
120,7 |
130,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
50,0 |
50,0 |
50,0 |
- |
|
Чернівецька |
150,6 |
62,0 |
45,0 |
30,0 |
30,0 |
30,0 |
57,7 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Чернігівська |
1867,7 |
10,0 |
15,0 |
577,0 |
562,0 |
15,0 |
0,6 |
- |
600,0 |
580,0 |
20,0 |
- |
|
Разом |
19369,6 |
7438,0 |
10561,6 |
8765,1 |
7589,9 |
7332,9 |
13225,9 |
11782,3 |
11782,3 |
|||
|
м. Київ |
1010,0 |
5787,0 |
14642,6 |
15741,4 |
15741,4 |
5005,6 |
34,2 |
- |
17263,5 |
15438,5 |
1825,0/17,9 |
- |
|
м.Севастополь |
1200,4 |
106,181 |
55,0 |
66,8 |
66,8 |
66,8 |
- |
- |
91,2 |
91,2 |
91,2 |
- |
Додаток 2
Площа природно –заповідного фонду, створення та розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду у 2006 році
(у розрізі областей)
|
Адміністративні одиниці |
Площа ПЗФ (тис. га) та відсоток від загальної площі області (АР Крим) станом на 01.01.07 |
Розширено у 2006 році існуючі (загальнодержавного та місцевого значення) заповідні об'єкти |
Створено у 2006 році нових об'єктів (місцевого та загальнодержавного значення) ПЗФ |
|
АР Крим |
129,081(5,0%) |
Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.12.06 №284-5/06 розширено площу пам’ятки природи місцевого значення «Червоний камінь» на 1 га. Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.12.06 №284-5/06 розширено площу парку пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення „Сакський курортний парк”, на 8 га. |
- |
|
Вінницька |
24,027 (0,9%) |
- |
- |
|
Волинська |
180,9 (8,9%) |
Розширено ландшафтні заказники „Градівський”, на 385,6 га; „Осницький”, на 775,2 га. |
- |
|
Дніпропетровська |
34,9 (1,1%) |
- |
- |
|
Донецька |
80,80 (3,0%) |
Рішенням Донецької обласної ради від 21.09.06 №5/5-82 розширено площу ботанічного заказника місцевого значення „Крейдяна рослинність біля села Кірове”, на 192,3 га. Рішенням Донецької обласної ради від 21.12.06 №5/7-143 розширено площу ботанічної пам'ятки природи місцевого значення „Мар'їна гора”, на 51,0 га. |
Рішенням Донецької обласної ради від 23.11.2006 № 5/6-108 оголошено ботанічним заказником місцевого значення „Крейдяне” - 102,9 га. |
|
Житомирська |
79,44 (2,7%) |
- |
- |
|
Закарпатська |
156,1 (12,2%) • |
Підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації від 05.04.2006 р.№203 „Про розширення території Карпатського біосферного заповідника" на 13,2 тис.га |
Рішенням обласної ради від 12.01.2006 р. №694 оголошено геологічну пам'ятку природи „Скелі" - 51,0 га. |
|
Запорізька |
70,1 (2,6%) |
- |
Національний природний парк „Великий Луг” - 16756 га (Указ Президента України від 10.02.2006 № 121/2006). |
|
Івано-Франківська |
194,6 (14%) |
- |
- |
|
Київська |
32,2 (1,1%) |
- |
- |
|
Кіровоградська |
28,1 (1,1%) |
- |
- |
|
Луганська |
67,1 (2,5%) |
- |
Рішенням Луганської облради від 08.09.06 року № 5/19 створений гідрологічний заказник місцевого значення на площі 393 га. |
|
Львівська |
113,4 (5,2%) |
- |
- |
|
Миколаївська |
54,8/2,2% |
- |
- |
|
Одеська |
102,4 (3,1%) |
- |
- |
|
Полтавська |
116,5 (4,1%) |
- |
- |
|
Рівненська |
168,1 (8,4%) |
- |
- |
|
Сумська |
157,0 (6,6%) |
- |
Рішенням Сумської обласної ради від 04.08.06 створено: ландшафтний заказник місцевого значення „Духанівський" - 0,0719 га; ботанічний заказник місцевого значення „Ковиловий” – 0,0039 га; ботанічні пам’ятки природи місцевого значення „Гай Цеймерна” – 0,0028 га, “Дуб С.П. Супруна” – 0,00003 га; “Синівська” – 0,0035 га; геологічну пам’ятку природи місцевого значення: „Попів камінь” – 0,001 га, гідрологічну пам’ятку природи місцевого значення: „Криниця Д.Г.Голодного” – 0,0006 га, „Великосамбірська криниця”- 0,001 га; Рішенням Сумської обласної ради від 01.12.06 створено:загальнозоологічний заказник місцевого значення “Русанівський” - 0,353 га, ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: “Русанівський гай” – 0,0014 га, “Русанівські дерева” - 0,00003 га, “Дуб В.Ф.Кайдаша” – 0,00003 га, “Модрина князів Щербатових” – 0,00002 га, “Дуб-орел”- 0,001 га, гідрологічну пам’ятку природи місцевого значення „Ведмедівська криниця” - 0,0076 га, комплексну пам’ятку природи місцевого значення „Парк"- 0,022 га. 16 об'єктів ПЗФ місцевого значення площею – 0,47 га |
|
Тернопільська |
116,5 (8,4%) |
- |
Створено 7 нових об’єктів ПЗФ місцевого значення площею 0,01129 га: Рішенням Тернопільської обласної ради від 08.09.2006р. №44 створено: ландшафтний заказник місцевого значення “Киданецькі скелі” - 0,0096 га, ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: „Чортківська катальпа”, 0,00001 га, „Шкільний дуб” - 0,00001 га; „Айлант Антона Горбачевського”, 0,00001 га, „Сосна Веймутова” - 0,00001 га. Рішенням Тернопільської обласної ради від 14.12.2006р. №105 створено: комплексні пам’ятки природи місцевого значення: „Прохова скалка” - 0,00015 га, „Відслонення сармату в с. Великий Глибочок” - 0,0015 га. |
|
Харківська |
55,4 (1,8%) |
- |
- |
|
Херсонська |
185,6 (6,5 %) |
Рішенням Херсонської обласної ради VIII сесії п'ятого скликання від 08.11.06 №105 надано позитивний висновок щодо розширення території Чорноморського біосферного заповідника НАНУ на 22120 га. |
Рішенням Херсонської обласної ради III сесії п'ятого скликання від 05.07.06 №44 оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк Ботанічний" - 9 га. |
|
Хмельницька |
305,5 (14,8%) |
- |
- |
|
Черкаська |
39,3 (1,9%) |
Рішенням Черкаської обласної ради від 10.11.06 № 5-9 розширено площу Тясминського каньйону, на 0,6971га, |
Створено 11 об'єктів ПЗФ місцевого значення загальною площею 160,287га: Рішення обласної ради від 10.11.2006 № 5-9/У).ботанічний заказник Крисякове - 8,2 га: гідрологічні заказники: Сабадашківський - 52,4 га; Питовник - 0,9 га; Рудьково - 3,5 га; Шахтарський -1,0 га; Птахоферма- 1,5 га; Катеринопільський - 3, 7 га; ландшафтний заказник Садиба пана Даховського - 88,8 га, ботанічні пам'ятки природи: Тирса-0,18 га; Джерело - 0,02 га; Алея Старицького- 0,087 га |
|
Чернівецька |
81,3 (10,0 %) |
- |
Створено 5 заповідних територій місцевого значення площею 1134,861 га: Рішення сесії обласної ради V скликання від 16.10.06р. № 105-7/06: ландшафтний заказник „Красноїльський”- 1114,261га, пам’ятки природи: ботанічні „Берна”- 5,0га, „Липа дрібнолиста”- 3,0га, комплексні: „Городище”- 10,6га, геологічні „Тарничка”- 2,0га, |
|
Чернігівська |
243,2 (7,6%) |
- |
Указом Президента України від 10.02.2006 р. № 122/2006 створено Мезинський національний природний парк - 31 тис. га |
|
м. Київ |
11,8 (14,1%) |
- |
Рішенням Київради від 09.03.06 № 169/3260 створено дендрологічний парк „Юнатський”, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва „Народницький парк”, пам'ятка природи „Замкова гора”. |
|
м.Севастополь |
26,2 (30,2%) |
- |
- |
|
Разом: |
2854,5 (4,73) |
Створено 54 об'єкти ПЗФ |
Додаток 3
Зміна кількості (шт.) та площі (тис. га) об’єктів ПЗФ України за категоріями в 2000-2007 роках
|
Категорії об’єктів ПЗФ |
2000 |
01.01.01 |
01.01.02 |
01.01.03 |
01.01.04 |
01.01.05 |
01.01.06 |
01.01.07 |
||||||||
|
Кіл. |
площа |
Кіл. |
площа |
Кіл. |
площа |
Кіл. |
площа |
Кіл. |
площа |
Кіл. |
площа |
Кіл. |
площа |
Кіл. |
площа |
|
Природні заповідники |
16 |
160,7 |
16 |
160,8 |
17 |
163,7 |
17 |
163,7 |
17 |
163,7 |
17 |
163,9 |
17 |
164,3 |
17 |
164,3 |
|
Біосферні заповідники |
4 |
212,1 |
4 |
222,5 |
4 |
222,5 |
4 |
222,5 |
4 |
222,5 |
4 |
226,3 |
4 |
226,3 |
4 |
226,3 |
Національні природні парки |
11 |
599,8 |
11 |
599,8 |
11 |
599,8 |
12 |
632,1 |
12 |
632,1 |
15 |
670,9 |
15 |
670,9 |
17 |
718,7 |
|
Заказники: |
2432 |
987,5 |
2507 |
1026,1 |
2556 |
1051,9 |
2600 |
1069,4 |
2632 |
1074,3 |
2648 |
1073,3 |
2693 |
1089,1 |
2709 |
1089,1 |
|
загальнодержавного значення |
281 |
344,8 |
284 |
349,8 |
283 |
348,9 |
292 |
356,4 |
292 |
356,4 |
292 |
356,4 |
303 |
366,5 |
303 |
366,5 |
|
місцевого значення |
2151 |
642,7 |
2223 |
676,3 |
2273 |
703,0 |
2308 |
713,1 |
2340 |
717,9 |
2356 |
716,9 |
2390 |
722,6 |
2406 |
726,6 |
|
Пам'ятки природи: |
2992 |
22,0 |
3016 |
24,4 |
3028 |
24,5 |
3029 |
24,5 |
3025 |
24,6 |
3044 |
24,6 |
3057 |
25,3 |
3078 |
25,3 |
|
загальнодержавного значення |
132 |
5,7 |
132 |
5,7 |
132 |
5,7 |
132 |
5,7 |
132 |
5,7 |
132 |
5,7 |
132 |
5,8 |
132 |
5,8 |
|
місцевого значення |
2860 |
16,3 |
2884 |
18,6 |
2896 |
18,8 |
2897 |
18,8 |
2893 |
18,9 |
2912 |
18,9 |
2925 |
19,5 |
2946 |
19,7 |
|
Ботанічні сади: |
22 |
2,0 |
22 |
2,0 |
22 |
2,0 |
22 |
1,9 |
22 |
1,9 |
22 |
1,9 |
25 |
1,9 |
25 |
1,9 |
|
загальнодержавного значення |
17 |
1,9 |
17 |
1,9 |
17 |
1,9 |
17 |
1,8 |
17 |
1,8 |
17 |
1,8 |
17 |
1,8 |
17 |
1,8 |
|
місцевого значення |
5 |
0,1 |
5 |
0,1 |
5 |
0,1 |
5 |
0,1 |
5 |
0,1 |
5 |
0,1 |
8 |
0,1 |
8 |
0,14 |
|
Зоологічні парки: |
12 |
0,4 |
12 |
0,4 |
12 |
0,4 |
12 |
0,4 |
13 |
0,4 |
12 |
0,4 |
12 |
0,4 |
12 |
0,4 |
|
загальнодержавного значення |
7 |
0,1 |
7 |
0,1 |
7 |
0,1 |
7 |
0,1 |
7 |
0,1 |
7 |
0,1 |
7 |
0,1 |
7 |
0,12 |
|
місцевого значення |
5 |
0,3 |
5 |
0,3 |
5 |
0,3 |
5 |
0,3 |
6 |
0,3 |
5 |
0,3 |
5 |
0,3 |
5 |
0,3 |
|
Дендрологічні парки: |
35 |
1,4 |
35 |
1,5 |
35 |
1.5 |
38 |
1,5 |
39 |
1,5 |
41 |
1,5 |
42 |
1,5 |
43 |
1,5 |
|
загальнодержавного значення |
19 |
1,3 |
19 |
1,35 |
19 |
1,35 |
19 |
1,4 |
19 |
1,3 |
19 |
1,3 |
19 |
1,3 |
19 |
1,3 |
|
місцевого значення |
16 |
0,1 |
16 |
0,15 |
16 |
0,15 |
19 |
0,1 |
20 |
0,2 |
22 |
0,2 |
23 |
0,2 |
24 |
0,2 |
|
Парки-пам'ятки садово- паркового мистецтва: |
516 |
13,4 |
527 |
13,6 |
529 |
13,7 |
536 |
13,6 |
538 |
13,6 |
537 |
13,4 |
539 |
13,4 |
536 |
13,4 |
|
загальнодержавного значення |
88 |
6,0 |
88 |
6,0 |
88 |
6,0 |
88 |
6,0 |
88 |
6,0 |
88 |
6,0 |
88 |
6,0 |
88 |
6,0 |
|
місцевого значення |
428 |
7,4 |
439 |
7,6 |
441 |
7,7 |
448 |
7,6 |
450 |
7,6 |
449 |
7,4 |
451 |
7,4 |
448 |
7,4 |
Регіональні ландшафтні парки |
28 |
410,3 |
35 |
464,6 |
37 |
483,7 |
44 |
603,6 |
44 |
618,4 |
44 |
605,3 |
46 |
627,6 |
45 |
626,6 |
Заповідні урочища |
740 |
76,0 |
754 |
79,0 |
759 |
84,1 |
773 |
82,2 |
774 |
82,1 |
785 |
83,7 |
793 |
95,4 |
793 |
95,4 |
Разом:(фактична площа ПЗФ) |
6808 |
2398,7 |
6939 |
2508,7 |
7010 |
2557,8 |
7087 |
2718,3 |
7120 |
2738,1* |
7169 |
2757,4* |
7243 |
2807,1* |
7279 |
2854,5* |
% фактичної площі ПЗФ від площі України |
4,0 |
4,16 |
4,2 |
4,5 |
4,5 |
4,57 |
4,65 |
4,73 |
Примітка: * - загальна фактична площа ПЗФ України (без урахування площ тих об’єктів ПЗФ, території яких входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ).
Додаток 4
Обсяги захисного лісорозведення по областях за 2006 рік (га)
(дані Держкомлісгоспу)
|
№ пп |
Обласні управління, підприємства |
план |
виконання |
% |
|
1 |
Волинське |
1347 |
1520 |
113 |
|
2 |
Житомирське |
600 |
892 |
149 |
|
3 |
Рівненське |
1118 |
1129 |
101 |
|
4 |
Чернігівське |
59 |
1031 |
1747 |
|
ПОЛІССЯ |
3124 |
4572 |
146 |
|
|
5 |
Вінницьке |
504 |
536 |
106 |
|
6 |
Київське |
363 |
348 |
96 |
|
7 |
Полтавське |
910 |
912 |
100 |
|
8 |
Сумське |
300 |
464 |
155 |
|
9 |
Тернопільське |
313 |
313 |
100 |
|
10 |
Харківське |
543 |
561 |
103 |
|
11 |
Хмельницьке |
421 |
439 |
104 |
|
12 |
Черкаське |
562 |
584 |
104 |
|
ЛІСОСТЕП |
3916 |
4157 |
106 |
|
|
13 |
Дніпропетровське |
705 |
730 |
104 |
|
14 |
Донецьке |
589 |
594 |
101 |
|
15 |
Запорізьке |
641 |
641 |
100 |
|
16 |
Кіровоградське |
656 |
646 |
98 |
|
17 |
Рескомліс АР Крим |
500 |
504 |
101 |
|
18 |
Луганське |
3445 |
3461 |
100 |
|
19 |
Миколаївське |
1036 |
1038 |
100 |
|
20 |
Одеське |
1216 |
1237 |
102 |
|
21 |
Херсонське |
861 |
871 |
101 |
|
СТЕП |
9649 |
9722 |
101 |
|
|
22 |
Закарпатське |
10 |
10 |
100 |
|
23 |
Ів.-Франківське |
60 |
67 |
112 |
|
24 |
Львівське |
105 |
140 |
133 |
|
25 |
Чернівецьке |
105 |
215 |
205 |
|
КАРПАТИ |
280 |
432 |
154 |
|
|
26 |
Севастоп. ДЛМГ |
11 |
11 |
100 |
|
27 |
Тетерів. ДВЛГ |
150 |
150 |
100 |
|
Разом |
17130 |
19044 |
111 |
Додаток 5
Водно-болотні угіддя України міжнародного значення
|
№ |
Назва водно-болотного угіддя |
Дислокація (АР Крим, область) |
Площа, Тис. га |
Взято під охорону в межах ПЗФ, тис. га |
|
|
Озеро Кугурлуй |
Одеська |
6.5 |
0 |
|
|
Озеро Картал |
Одеська |
0.5 |
0 |
|
|
Кілійське гирло |
Одеська |
32.8 |
32.8 |
|
|
Озеро Сасик |
Одеська |
21.0 |
0 |
|
|
Система озер Шагани-Алібей-Бурнус |
Одеська |
19.0 |
0 |
|
|
Межиріччя Дністра і Турунчука |
Одеська |
7.6 |
4.374 |
|
|
Північна частина Дністровського лиману |
Одеська |
20.0 |
3.226 |
|
|
Тилігульський лиман |
Одеська, Миколаївська |
26.0 |
26.0 |
|
|
Дельта Дніпра |
Херсонська |
26.0 |
1.0 |
|
|
Ягорлицька затока |
Херсонська, Миколаївська |
34.0 |
30.3 |
|
|
Тендрівська затока |
Херсонська |
38.0 |
38.0 |
|
|
Каркінітська та Джарилгацька затоки |
Херсонська, АР Крим |
87.0 |
27.946 |
|
|
Центральний Сиваш |
Херсонська, АР Крим |
80.0 |
50.0 |
|
|
Східний Сиваш |
Херсонська, АР Крим |
165.0 |
59.148 |
|
|
Молочний лиман |
Запорізька |
22.4 |
19.0 |
|
|
Обитічна коса та Обитічна затока |
Запорізька |
2.0 |
2.0 |
|
|
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса |
Запорізька |
1.8 |
0.417 |
|
|
Білосарайська коса та Білосарайська затока |
Донецька |
2.0 |
2.0 |
|
|
Крива затока та Крива коса |
Донецька |
1.4 |
1.4 |
|
|
Шацькі озера |
Волинська |
32.85 |
32.85 |
|
|
Заплава річки Прип’ять |
Волинська |
12.0 |
9.55 |
|
|
Заплава річки Стохід |
Волинська |
10.0 |
8.75 |
|
|
Озеро Синевир |
Закарпатська |
0.029 |
0.029 |
|
|
Торфово-болотний масив Переброди |
Рівненська |
12.718 |
7.565 |
|
|
Поліські болота |
Житомирська |
2.145 |
2.145 |
|
|
Заплава Десни |
Сумська |
4.27 |
4.27 |
|
|
Бакотська затока |
Хмельницька |
1.59 |
1.59 |
|
|
Пониззя річки Смотрич |
Хмельницька |
1.48 |
1.48 |
|
|
Дніпровсько-Орільська заплава |
Дніпропетровська |
2.56 |
2.56 |
|
|
Великий Чапельський під |
Херсонська |
2.359 |
2.359 |
|
|
Аквально-скельний комплекс Карадагу |
АР Крим |
0.224 |
0.224 |
|
|
Аквально-скельний комплекс мису Казантип |
АР Крим |
0.251 |
0.251 |
|
|
Аквально-прибережний комплекс мису Опук |
АР Крим |
0.775 |
0.775 |
|
Загалом: |
676.25 |
372 (55%) |
2. тема взглядов человека на мир его убеждений и представлений ~ это
3. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
4. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 8 Генерация базы данных физического уровня в среде СУБД ccess с применением пакета Erwin
5. Об обязательном социальном страховании от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеван
6. і Перші київські князі їхня внутрішня та зовнішня політика
7. тема США имеет большое сходство с английской что проявляется и в правовом регулировании отношений возника
8. Погрешности при измерениях
9. 22 15 Тенденции развития теории управления в начале XXI века
10. 1953 гг СССР понес в ВОВ колоссальные потери- людские потери- потери среди военных- 85 млн
11. а не давших положительного результата научноисследовательских опытноконструкторских и технологических р
12. Автолэнд 23Анализ конкурентоспособности компании ООО Автолэнд 3
13. Мысли Величие человека I Я одинаково порицаю и берущих на себя задачу восхвалять человека и вид
14. Тема- Занятость населения и рынок труда в России Защитил
15. вариант духовные люди которые напротив глубоко погрузились во внутренний мир друг друга
16. Встреча с кометой Галлея
17. западной части Африки
18. Задание 1 В рамках антикризисного пакета мер Агентство страхования вкладов было наделено в 2008 г
19. тематизированный курс обучения особенностью которого является комплексный характер- базируется на изучен
20. Техномикс Дата регистрации- 31