Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
30
ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДІЄВА Тетяна Василівна
УДК 616.314-77-071-092.4.00414:616.314-089.28/.29
Розробка адгезивних засобів для поліпшення якості
фіксації повних знімних зубних протезів та
профілактики травматичних протезних стоматитів
(клініко-експериментальне дослідження)
14.01.22 –стоматологія
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий
співробітник Лабунець Василь Аксентійович,
Інститут стоматології АМН України, завідувач
відділу ортопедичної стоматології
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри ортопедичної стоматології
- доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович,
Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач
кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів-ортопедів
Провідна установа:
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Моз України, кафедра стоматології
Захист відбудеться “12” травня 2003 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).
Автореферат розісланий “11” квітня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з основних задач в ортопедичній стоматології є медична і соціальна реабілітація хворих з повною відсутністю зубів (Неспрядько В.П., Біда В.І., 1988; Чулак Л.Д., 1996; Нідзельський М.Я., 1997).
Згідно даним Лабунця В.А. (2000), потреба дорослого населення України у повному знімному протезуванні досить значна і складає 57,5 осіб (77,35 протезів) на 1000 обстежених. При цьому, кількість щелеп з повною відсутністю зубів і несприятливими анатомо-топографічними умовами протезного поля, досягає 87,1% від загальної їх кількості (15,1% верхніх і 72,0% нижніх щелеп).
Втрата всіх зубів веде до значних функціональних, морфологічних і психосоматичних розладів (Шварцзайд Е.Е., 1993; Омаров О.Г., Персин Л.С., Ерохина И.Г., 1995; Carlsson G.E., 1998). Але при всій складності захворювання, якість ортопедичної допомоги, що надається даній категорії хворих, все ще знаходиться на недостатньо високому рівні (Павленко О.В., 1989; Рожко М.М., 1993; Єрис Л.Б., 2000).
Продовжується використання акрилових пластмас для виготовлення повних знімних протезів, які характеризуються високим ступенем алергізації, токсичності, низькою теплопровідністю тощо (Сисоєв М.П., 1992; Жадько С.І., 1996; Гризодуб В.І., Жуков К.В., 1996; Варес Э.Я., Нагурний В.А., 2001). При цьому відзначається ряд істотних порушень у медико-технологічному процесі виготовлення протезів (Павленко О.В., 1989; Палійчук І.В., 1998; Новикова О.Б., 1998).
Відомо, що для досягнення повноцінної адаптації до повних знімних протезів, визначальне значення має ступінь їхньої фіксації і стабілізації в порожнині рота. Це можна досягти, завдяки обов’язковому врахуванню і ретельному аналізу анатомо-топографічних особливостей стану беззубих щелеп та за рахунок якісного їхнього виготовлення (Калинина Н.В., Загорский В.А., 1990; de Baat C., Van Aken A.A., Mulder J., 1997).
Разом з тим, навіть при ретельному дотриманні приведених вище рекомендацій, сила адгезії, яка виникає між базисом протеза і слизовою оболонкою протезного поля за рахунок слини, не завжди достатня для повноцінної фіксації, особливо, стабілізації повних знімних протезів у порожнині рота, в результаті чого погіршується їхня функціональна цінність (Уразаева Н.Н., 1987; Нідзельський М.Я., 1997).
У зв'язку з цим, у клініці ортопедичної стоматології розроблено цілий ряд різних за конструкцією і механізмом дії спеціальних апаратів, матеріалів, засобів, спрямованих на поліпшення фіксації і стабілізації протезів у порожнині рота. Однак, незважаючи на їхню незаперечну цінність, вони мають і низку недоліків, основними з яких є –складність технології виготовлення протезів, недовговічність запропонованих покриттів, трудомісткість здійснення деяких етапів, недостатня оснащеність зуботехнічних лабораторій, що призводить, в остаточному підсумку, до порушення адгезії протеза з тканинами протезного поля. Тому, на думку більшості дослідників, серед значного числа клінічних методів і технологічних пристроїв, що підвищують якість фіксації повних знімних протезів, найбільш широке практичне застосування знайшли адгезивні препарати, внаслідок чого їх промисловий випуск досяг значних обсягів (Alparslan N., 1998; Slaughter A., Katz R.V., Glasso J.E., 1999; Coates F.J., 2000).
Однак, дотепер, розробка адгезивних засобів в Україні не знайшла ще своєї належної практичної реалізації, не дивлячись на фундаментальні дослідження в даній галузі вітчизняного вченого Нідзельського М.Я. (1997).
З огляду на збільшення тривалості життя, зростаючу потребу населення в повному знімному протезуванні (Лабунець В.А. 2000; Алимский А.В., 2001), високий ступінь поширеності та інтенсивності основних стоматологічних захворювань (Косенко К.М., 1994; Політун А.М., 1996; Кузьмина Э.М., 1998; Леус П.А., 1998; Алимский А.В., 2000), проблема якісного надання ортопедичної допомоги даній категорії хворих буде зростати.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України "Розробка, дослідження адгезивних композицій, засобів для догляду і дезінфекції знімних зубних протезів" (№ ДР 0196 U 001804, інв. № 0298U002923). Здобувач була безпосереднім виконавцем теми.
Мета дослідження –підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з повною відсутністю зубів при несприятливих анатомо-топографічних умовах протезного поля шляхом розробки і використання нових вітчизняних адгезивних засобів для поліпшення якості фіксації і стабілізації повних знімних пластинкових протезів та профілактики травматичних протезних стоматитів.
Задачі дослідження:
1. Встановити соціальну і медичну потребу в розробці вітчизняних адгезивних засобів.
. Розробити рецептуру адгезивних засобів і вивчити їхні фізико-хімічні властивості в експерименті.
. Провести токсикологічні дослідження адгезивних засобів.
. Провести клінічну апробацію адгезивних композицій.
. Дати порівняльну характеристику розроблених адгезивних засобів із закордонними аналогами і розробити практичні рекомендації до їх застосування.
Об'єкт дослідження –адгезивні композиції для фіксації повних знімних зубних протезів на щелепах з повною відсутністю зубів.
Предмет дослідження –якість фіксації і стабілізації повних знімних пластинкових протезів та профілактика травматичних протезних стоматитів.
Методи дослідження: соціологічні –для виявлення ступеня обґрунтованості розробки вітчизняних адгезивних засобів за даними анкетного опитування; лабораторні –для визначення ступеня адгезії розроблених адгезивних композицій і закордонних аналогів; токсикологічні –для вивчення гострої і хронічної токсичності, локальної подразнюючої дії адгезивних композицій на слизову оболонку порожнини рота та їх сенсибілізуючу дію; мікробіологічні –для вивчення ступеня мікробного забруднення розроблених адгезивних засобів; біохімічні –для вивчення токсично-гігієнічних показників адгезивних засобів; клінічні –для вивчення ступеня впливу адгезивних композицій на слизову оболонку протезного поля, ефективність їхнього використання у хворих з повною відсутністю зубів та визначення анатомо-топографічного стану беззубих щелеп; статистичні –для визначення достовірності отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі даних клінічного обстеження і анкетного опитування хворих з повною відсутністю зубів вперше обґрунтована медична і соціальна необхідність розробки вітчизняних адгезивних засобів для поліпшення фіксації і стабілізації повних знімних пластинкових протезів.
Встановлено, що 68,9% хворих з повною відсутністю зубів на нижній і 17,6% на верхній щелепах мають виражені несприятливі анатомо-топографічні умови протезного поля для повноцінного протезування.
На підставі лабораторних випробувань, токсико-гігієнічних і клінічних досліджень розроблена нова рецептура адгезивних композицій для поліпшення фіксації і стабілізації повних знімних протезів та профілактики травматичних пошкоджень і запальних процесів у слизовій оболонці протезного поля.
Встановлено, що включення до складу адгезивних композицій бентонітової глини значно поліпшує ступінь адгезії, а -амінокапронової кислоти –сприяє зниженню ступеня атрофії альвеолярного відростка і запальних процесів у слизовій оболонці ротової порожнини.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані адгезивні композиції, які створені на основі вітчизняних інгредієнтів призначені для покращення якості фіксації, поліпшення стабілізації повних знімних пластинкових протезів у порожнині рота, а також профілактики травматичних пошкоджень і запальних процесів у слизовій оболонці протезного поля.
На підставі клінічних досліджень і модельних випробовувань показано, що розроблені адгезивні засоби знаходяться на рівні закордонних аналогів.
Доведено, що розроблені гелі зменшують тиск базису на слизову оболонку протезного поля і сприяють попередженню алергійних реакцій, прискорюють час адаптації до протезів, знижують процеси атрофії в кістковій тканині альвеолярного відростка, не подразнюють тканини порожнини рота та проявляють протизапальні властивості.
Розроблені адгезивні гелі знайшли практичне застосування у відділі ортопедичної стоматології Інституту стоматології АМН України, відділеннях ортопедичної стоматології Одеської обласної стоматологічної поліклініки, ЛзП УМВС України в Одеській області, міської стоматологічної поліклініки № 10 (м. Одеса), що підтверджено відповідними актами впровадження.
Матеріали роботи включені в навчальний процес та практичну роботу кафедр: ортопедичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, ортопедичної стоматології і стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківської державної медичної академії, ортопедичної стоматології Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького, ортопедичної стоматології і ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної освіти, ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету.
Пріоритетність дослідження підтверджена Патентом України на винахід № 39407 А, МКБ 7 А61 С13/23 "Адгезивний засіб для фіксації повних знімних зубних протезів".
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована наукова література і проведено патентно-інформаційний пошук за темою дисертації. Визначено актуальність проблеми, сформульовані мета і задачі дослідження. Самостійно проведені усі клінічні і соціологічні дослідження, здійснена статистична обробка даних, систематизація, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Сформульовано висновки і рекомендації для наукового і практичного використання результатів роботи. Оформлено дисертацію та опубліковано наукові праці, які висвітлюють зміст усіх розділів роботи.
Дисертант брав безпосередню участь у розробці рецептури композицій адгезивних засобів і проведенні їх доклінічних випробувань разом з співробітниками лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН України (зав. лаб. –д.мед.н. Терешина Т.П.2).
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені й обговорені на науково-практичних конференціях (Одеса, 1998, 2001), на I-й Міжнародній слав'янській конференції молодих вчених-стоматологів (Одеса, 2002), на VI Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2002).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 6 статей у спеціалізованих фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 коротке повідомлення, 1 тези доповіді на конгресі, 1 патент України на винахід. Серед 6 статей: у 4 викладені основні результати роботи, 2 –оглядові. Подана Заявка на винахід (№ 2003010292 від 14.01.03 р.). Опубліковано 3 нововведення ("Реєстр галузевих нововведень", Київ, 1999).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена російською мовою на 171 сторінках принтерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 29 таблицями, 4 малюнками. Список використаних джерел містить 238 джерел вітчизняних авторів і 108 іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи досліджень. Для виявлення медичної потреби і обґрунтування соціальної необхідності розробки й випуску вітчизняних адгезивних засобів було проведено клінічне обстеження та анкетне опитування 211 хворих у віці 40-75 років з повною відсутністю зубів, результати чого реєстрували у спеціально розробленій анкеті. Серед обстежених група чоловіків склала 84, а жінок –осіб, у яких були зафіксовані 293 протеза (157 на нижній і 136 на верхній щелепах).
Під час розробки рецептури адгезивних засобів пошук основних інгредієнтів проводили за двома напрямками, а саме –пошук гелеподібних (клеючих) і біологічно активних компонентів.
У якості згущуючих компонентів обрано Na-карбоксиметилцелюлозу (Na-КМЦ), а також окис кремнію. Для отримання однорідної гелеподібної маси, в якості дисперсної фази, було обрано гліцерин і воду. Оптимальне кількісне співвідношення комплексу Nа-КМЦ, окису кремнію, гліцерину і води встановлено на підставі результатів попередніх досліджень, за якими розроблено основні технологічні параметри - в'язкість, тиксотропність і прилипання.
З метою уповільнення розчинення адгезива у порожнині рота в гелеподібну масу введено дикальційфосфат водяний (ДКФ) у розрахованій концентрації. Поліпшення органолептичних і смакових властивостей здійснювали шляхом уведення ментолу та ароматизатора (цитрусового або м'ятного). Поряд з цим, використовували фарбник рожевого кольору і консервант –сорбінову кислоту.
Як додатковий компонент, для посилення прилипаємості адгезивних композицій використовували бентонітову глину, яка являє собою природний комплексний мінерал і має здатність набрякати у воді, адсорбувати речовини, виділяючи при цьому обмінні катіони –Са, Мg, Na, К.
Посилення антисептичних властивостей розробленого засобу досягли включенням до складу бензоату натрію, який проявляє протимікробну дію. Для профілактики травматичних пошкоджень слизової оболонки протезного поля до складу адгезивної композиції введено -амінокапронову кислоту.
Адгезивні властивості розроблених композицій вивчали за допомогою універсальної випробувальної машини типу "Instrom 1195" із швидкістю 5мм/хв і охопленням силового навантаження 200N. Сила адгезії розраховувалась за формулою: А= Fср/S (кг/м або МР), де: F –середнє значення сили напруги для проведених досліджень, а S –контактна площа в м.
В'язкість встановлювали шляхом розтяжки краплі адгезивної речовини і фіксації часу її відриву від скляної трубки діаметром 0,5см до позначки 1см. Критерієм високого ступеня в'язкості були показники, коли відсоток розтяжки краплі до позначки відриву складав не менш 50%, а час відриву –більш 1 хв. Еталоном виміру була 1 хв. Позитивними результатами вважали ті, коли відрив краплі відбувався тільки після 1 хв. від початку спостереження.
Токсикологічні дослідження гелів проводили згідно вимог, викладених в "Методичних вказівках для експериментального (фармакологічного) і клінічного дослідження гігієнічних і лікувально-профілактичних засобів для догляду за порожниною рота" та "Державних санітарних правилах і нормах безпеки продукції парфюмерно-косметичної промисловості". Вивчали гостру і хронічну токсичність гелів, подразнюючу дію при нанесенні на шкіру і слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість.
Ступінь атрофії альвеолярного відростка визначали за методом (А.В. Николаевой, 1967).
Біохімічні методи дослідження проводили у ротовій рідині з метою оцінки протизапальної дії розроблених адгезивних засобів –визначали загальну протеолітичну активність казеїнолітичним методом M.Kunitz (1946) у модифікації (Р.Д.Барабаш, А.П.Левицкий, 1973) і активність еластази за методом Visser, Brouf ( 1972).
Для оцінки функціонального стану слизової оболонки протезного поля використано методику J.B.Woelfel et al., (1974). Протизапальна дія визначалася також за показником ступеня міграції лейкоцитів за методикою М.А. Ясиновського в модифікації О.І.Сукманського з співавт. (1980), а зарядовий стан клітин букального епітелію –за методикою В.Г. Шахбазова (1986) в модифікації О.В.Дєньги (1997). Ступінь фіксації та стабілізації повних знімних протезів у порожнині рота встановлювали за методикою М.С.Шварцмана (1974).
Швидкість слиновиділення виміряли об’ємом виділеної слини за одиницю часу (мл/хв), рН слини визначали на універсальному іонометрі ЕВ-74.
Всі отримані цифрові показники обробляли загальновідомими методами математичної статистики з використанням t-критерію Ст’юдента на персональному комп’ютері IBM PC.
Результати дослідження та їх обговорення. На основі аналізу результатів анкетного опитування встановлено, що з 211 опитуваних осіб 109 (54,6%) не знали про наявність спеціальних адгезивних засобів для поліпшення фіксації повних знімних протезів і не одержали відповідної консультації лікарів-стоматологів про їх ефективність. З 102 (45,4%) осіб, інформованих про наявність подібних засобів, 85 осіб (83,3%) ними не користувалися у зв’язку з значною їх ціною. Варто зазначити, що 189 (89,6%) з 211 опитаних осіб проявили готовність до застосування адгезивних засобів при умові їх фінансової доступності. При цьому, вони вказали на необхідність випуску вітчизняних препаратів.
При клінічному обстеженні анатомо-топографічного стану протезного поля беззубих щелеп виявлено наступне їх співвідношення: розподіл типу верхніх щелеп з повною відсутністю зубів згідно класифікації Шредера склав –-й тип у 39,21%, 2-й –у 43,17%, 3-й –у 17,62% осіб від загальної їх кількості; розподіл типу нижніх щелеп з повною відсутністю зубів згідно класифікації Келера визначено у такому співвідношені: 1-й тип –,12%, 2-й –,21%, 3-й –,97% і 4-й тип – 17,70%.
Таким чином, кількість щелеп з повною відсутністю зубів та недостатньо сприятливими анатомо-топографічними умовами протезного поля на нижній щелепі складає 68,88 %, а на верхній –,62%, що в цілому від загальної кількості беззубих щелеп складає 86,5 %.
Наведені результати клінічних оглядів і соціологічних досліджень свідчать про негайну медичну і соціальну потребу в розробці спеціальних адгезивних засобів для поліпшення якості ортопедичного лікування хворих з повною відсутністю зубів.
За даними попередніх модельних випробувань 6 експериментальних адгезивних композицій було встановлено, що найбільш значна ступінь адгезії визначається в композиціях, що містили бентонітову глину. Тому подальші лабораторні випробування, токсикологічні і клінічні дослідження проводили з відповідними композиціями, до складу яких вона входила (табл.1).
Так, відсоток розтяжки краплі адгезива до мітки відриву складає у "Super Poli Grip" 88%, у "Фіксодента" –%, адгезивному гелі №1 –% і адгезивному гелі № 2 –%, а показники часу відриву краплі були 1,8; 1,9; 2,4 и 2,0 хвилини, відповідно.
Результати вивчення ступеня адгезії різних адгезивних композицій довели, що сила адгезії досить значна і складає в адгезивній композиції №1 –,30 1,95 кг/м,адгезивній композиції №2 з -амінокапроновою кислотою–75,51 1,4 кг/м, у "Super Poli-Grip" –,501,45 кг/м і "Фіксодента" –,41,3 кг/м.
Таким чином, порівняльний аналіз лабораторних показників розроблених адгезивних засобів і їх закордонних аналогів показав, що вони усі за своїми фізичними параметрами знаходяться практично на одному рівні.
Наступним етапом досліджень було вивчення токсикологічних, подразнюючих і сенсибілізуючих властивостей розроблених адгезивів, а також визначення впливу їх на ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп.
Таблиця 1 -
Склад розроблених адгезивних композицій та їх процентний вміст (в мас.%)
|
Склад адгезивних композицій |
|
Адгезив №1 |
Адгезив №2 |
|
Бентонітова глина –-10 Бензоат натрию – 0,3-0,7 Двуокис кремнія – 3-5 Натрійкарбоксиметилцелюлоза –-7 Гліцерин – 18-22 Дікальційфосфат дегідрат – 3-5 Ментол – 0,05-0,1 Ароматизатор – 0,1-0,3 Барвник – 0,001- 0,003 Вода – залишок |
Бентонітова глина –-10 Бензоат натрию – 0,3-0,7 Двуокис кремнія – 3-5 Натрійкарбоксиметилцелюлоза –-7 Гліцерин – 18-22 Дікальційфосфат дегідрат – 3-5 Ментол – 0,05-0,1 Ароматизатор – 0,1-0,3 Барвник – 0,001- 0,003 -амінокапронова кислота –- 0,8 Вода –залишок |
Результати досліджень гострої і хронічної токсичності при нанесенні адгезивів на шкіру і внутрішньошлунковому уведенні статевозрілим тваринам (білі щурі у віці 2,5-3 місяці) обох статей вагою 160 –г, показали на відсутність їх токсичної дії на шкіру і суттєвих відхилень від стану норми основних біохімічних і морфологічних показників при внутрішньошлунковому введенні.
При вивченні локальної дії адгезивних засобів при втиранні в шкіру і слизову оболонку порожнини рота не встановлено їх подразнюючої дії.
Показник оцінки індексу сенсибілізуючої дії розроблених адгезивних засобів був менше одиниці, що свідчить про її відсутність.
Дослідження мікробного забруднення розроблених адгезивних гелів показали, що вони не містять патогенних мікроорганізмів, що обумовлено насамперед, включенням до складу бензоату натрію.
Одержані дані про вплив адгезивів на ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп у тварин свідчать про їх позитивну дію на кісткову тканину, що підтверджується зниженням ступеня атрофії, особливо при випробуванні композиції №2, до складу якої уведена -амінокапронова кислота. Так, якщо в контрольній групі тварин, яким втирали гель-плацебо, ступінь атрофії складав 37,21,11%, то в щурів, яким втирали адгезивні композиції №1 та №2, ступінь атрофії був достовірно менший і складав відповідно 34,61,21% і 32,31,28%.
Таким чином, результати експериментальних досліджень на тваринах довели, що розроблені адгезивні композиції не виявляють токсичної дії на організм, не подразнюють слизову оболонку порожнини рота, сприяють зниженню ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп, особливо адгезивний гель №2, до складу якого входить біологічно активний компонент -амінокапронова кислота, не викликають сенсибілізуючої дії, а також не містять патогенних мікроорганізмів.
Результати досліджень стану слизової оболонки протезного поля в процесі жувального навантаження свідчать, що з використанням адгезивних засобів скоріше нормалізується її стан (табл. 2).
Таблиця 2 -
Показники стану слизової оболонки протезного поля у хворих з повними знімними пластинковими протезами з застосуванням адгезивних засобів і без їх використання
|
Критерії оцінки стану протезного поля |
Кількість обстежених осіб |
|
Без застосування адгезивів |
Адгезивний гель №1 |
Адгезивний гель №2 |
|
Верхня щелепа |
Нижня щелепа |
Верхня щелепа |
Нижня щелепа |
Верхня щелепа |
Нижня щелепа |
|
|
Відмінно |
7 |
|||||
|
Добре |
5 |
|||||
|
Задовільно |
2 |
- |
- |
- |
||
|
Незадовільно |
- |
3 |
- |
- |
- |
- |
|
Всього |
14 |
При цьому, завдяки наявності в їх складі бензоату натрію, який проявляє протимікробну дію, а також -амінокапронової кислоти (адгезивний гель №2), яка є природним антиоксидантом, були менш виражені запальні процеси у слизовій оболонці порожнини рота.
Показники ступеня фіксації повних знімних протезів до слизової оболонки протезного поля на нижній і верхній щелепах (табл. 3), а також отримані дані про їх стабілізацію у порожнині рота (табл. 4) беззаперечно свідчать про значне посилення якості фіксації і стабілізації, особливо у порівнянні з контрольною групою хворих.
Потрібно відмітити також, що одним із достатньо важливих клінічних критеріїв оцінки ефективності використання хворими повних знімних зубних протезів є показник кількості корекцій при практично ідентичних умовах користування. Згідно одержаних даних (табл. 5,6), значно зменшилася кількість корекцій, а разом з тим і травматичних пошкоджень слизової оболонки протезного поля, з 2,21 корекцій на верхній і 2,77 –на нижній щелепах у осіб, які не застосовували адгезивнї засоби, до 0,58 і 1,37 корекцій, відповідно до тих, які їх використовували.
Наведені дані свідчать про профілактичну дію розроблених адгезивних композицій, спрямованих перш за все, на зменшення і застереження виникнення травматичних пошкоджень слизової оболонки протезного поля.
Таблиця 3
Показники спупеня фіксації повних знімних пластинкових протезів на верхній і нижній щелепах в залежності від
анатомо-топографічного стану протезного поля
|
Критеріі оцінки фіксации повних знімних протезів |
Кількість обстежених |
||
|
Нижня щелепа |
Верхня щелепа |
||
|
Контрольна группа (без застосування адгезивного засобу) |
Основна група (з застосуванням адгезивного засобу № 1) |
Контрольна група (без застосування адгезивного засобу) |
Основна група (з застосуванням адгезивного засобу № 1) |
|
1тип |
тип |
тип |
тип |
Всього |
тип |
тип |
3тип |
тип |
Всього |
тип |
2тип |
3тип |
Всього |
1тип |
тип |
тип |
Всього |
|
|
Відмінно |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||||||||
|
Добре |
2 |
- |
- |
- |
- |
|||||||||||||
|
Задовільно |
1 |
4 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||||||||
|
Незадовільно |
1 |
7 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||
|
Всього |
4 |
Таблиця 4
Показники ступеня стабілізації повних знімних пластинкових протезів у порожнині рота на верхній і нижній щелепах
в залежності від ступеня атрофії
|
Крітерії оцінки стабілізації повних знімних протезів |
Кількість обстежених |
||
|
Нижня щелепа |
Верхня щелепа |
||
|
Контрольна группа (без застосування адгезивного засобу) |
Основна група (з застосуванням адгезивного засобу № 1) |
Контрольна группа (без застосування адгезивного засобу) |
Основна група (з застосуванням адгезивного засобу № 1) |
|
1тип |
тип |
тип |
тип |
Всього |
тип |
тип |
тип |
тип |
Всього |
тип |
тип |
тип |
Всього |
тип |
тип |
тип |
Всього |
|
|
Відмінно |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||||||
|
Добре |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||||||||||||
|
Задовільно |
2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||||||
|
Незадовільно |
2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||
|
Всього |
4 |
Таблиця 5
Кількість корекцій повних знімних пластинкових протезів при застосуванні адгезивних засобів і без їх використання на нижній щелепі
|
Тип атрофії щелепи |
Кількість корекцій протезів |
|
Контрольна группа (без застосування адгезивного засобу) |
Основна група (з застосуванням адгезивного засобу № 2) |
|
Відсутня корекція |
корекція |
-3 корекції |
4 і більш корекцій |
Відсутня корекція |
корекція |
-3 корекції |
і більш корекцій |
|
|
1-й тип |
- |
- |
||||||
|
2-й тип |
- |
- |
||||||
|
3-й тип |
- |
- |
||||||
|
4-й тип |
- |
- |
- |
|||||
|
Всього |
- |
,5 |
- |
,5 |
||||
|
Усього |
102,5 |
,5 |
||||||
|
На 1 протез |
2,77 |
,34 |
Таблиця 6
Кількість корекцій повних знімних пластинкових протезів при застосуванні адгезивних засобів і без їх використання на верхній щелепі
|
Тип атрофії щелепи |
Кількість корекцій протезів |
|
Контрольна группа (без застосування адгезивного засобу |
Основна група (з застосуванням адгезивного засобу №2) |
|
Відсутня корекція |
корекція |
-3 корекції |
4 і більш корекцій |
Відсутня корекція |
корекція |
-3 корекції |
4 і більш корекцій |
|
|
1-й тип |
- |
- |
- |
- |
||||
|
2-й тип |
- |
- |
||||||
|
3-й тип |
- |
- |
||||||
|
Всього |
- |
,5 |
,5 |
- |
,5 |
- |
||
|
Усього |
55 |
,5 |
||||||
|
На 1 протез |
2,21 |
,58 |
Поряд з приведеними клінічними тестами, були проведені також дослідження, спрямовані на вивчення впливу розроблених адгезивних засобів на функцію слиновиділення, ступеня міграції лейкоцитів у ротову порожнину, морфо-функціонального стану клітин букального епітелію, протизапальної дії, а також мікробної забрудненості поверхні базису пластинкових протезів.
Враховуючи, що зубні протези сприймаються тканинами порожнини рота і організмом у цілому, як чужорідне тіло, і являють собою сильний подразник нервових скінчень слизової оболонки, викликають нервові і гуморальні реакції, які не залежать від людини, важливим клінічним показником при цьому є функціональний стан слиних залоз. Відомо, що ранньою реакцією в процесі адаптації на фіксацію протеза в ротовій порожнині є посилення салівації.
Згідно отриманих даних, як в контрольній, так і в дослідних групах хворих, в перші дні після фіксації протеза в порожнині рота простежувалось суттєве збільшення слиновиділення у порівнянні з показниками до протезування, а саме –з 0,480,2 мл/хв до 0,790,2 мл/хв. Разом з тим, через місяць виявлено значне зменшення слиновиділення у хворих дослідних груп в порівнянні з контрольною, показники спостерігалися на рівні 0,680,1 мл/хв і 0,640,2 мл/хв відповідно, що вказує про нормалізуючу дію розроблених адгезивних засобів на процеси слиновиділення.
Одержані кількісні показники лейкоцитів і епітеліальних клітин у ротових змивах пацієнтів з повними знімними протезами показали значне зниження їх у осіб, що використовували адгезивні засоби, особливо адгезивний гель № 2, - з 505,561,5 тис. лейкоцитів в 1 мл ротового змиву в контрольній групі до 305,5 29,4 тис. у осіб, які застосовували адгезивний гель № 2, а кількість епітеліальних клітин, відповідно –з 36,75,5 тис. до 22,63,5 тис. в 1 мл ротового змиву.
Результати вивчення зарядового стану клітин букального епітелію свідчать про достовірне зниження в контрольній групі хворих усередненого відсотка рухомих ядер і плазмолем КБЕ, що пов’язано з впливом протезу на слизову оболонку. При цьому, на протязі одного місяця зменшується відношення амплітуди зміщення плазмолем і ядер з 1,37 до 1,2. Це свідчить про негативний вплив протезів на організм в контрольній групі, що пов’язано з хімічною інтоксикацією залишкового мономеру пластмаси в базисі на слизову оболонку порожнини рота. В той же час, у групі пацієнтів, які використовували адгезивні гелі, через 1 місяць після протезування відзначалось збільшення відсотку рухомих ядер і плазмолем КБЕ, а також зменшення відношення амплітуд плазмолем і ядер.
Наведені дані вказують на наявність в цьому випадку, лише адаптаційної перехідної реакції в зв’язку з появою нефізіологічного навантаження на тканини протезного поля під тиском протезу і пояснюється, на нашу думку, значним зменшенням хімічної інтоксикаційної дії пластмаси протеза, завдяки наявності ізолюючого шару адгезивного матеріалу між базисом протеза і слизовою оболонкою протезного поля.
Для встановлення протизапальної дії розроблених адгезивних гелей була вивчена протеолітична активність ротової рідини у хворих. Згідно отриманих даних, протеолітична активність ротової рідини у пацієнтів з повними знімними зубними протезами під впливом адгезивних засобів достовірно знизилась, особливо у пацієнтів, що використовували адгезивний гель № 2 з -амінокапроновою кислотою (5,7±0,63), як по відношенню до початкового рівня (7,6±0,60), так і в групі порівняння (7,6±0,61). У пацієнтів цієї групи зменшилась також і активність еластази в ротовій рідині (з 8,5±0,71 до 6,4±0,62). Це достатньо показово, враховуючи, що еластаза служить своєрідним біохімічним маркером запально-деструктивних процесів.
Результати дослідження мікробної забрудненості протезів свідчать про те, що кількість мікроорганізмів в 1 мл змиву з поверхні базису повного знімного пластинкового протезу у хворих, які користувались адгезивними засобами, була в 3,5 рази нижча, ніж в змивах осіб, що їх не використовували.
Таким чином, ретроспективний аналіз приведених вище досліджень дозволяє зробити висновок, що в нашій країні спостерігається значна медична і соціальна потреба хворих з повною відсутністю зубів у вітчизняних адгезивних засобах для поліпшення якості фіксації і стабілізації повних знімних зубних протезів та профілактики травматичних пошкоджень слизової оболонки протезного поля. В зв’язку з цим, для поліпшення результатів ортопедичного лікування хворих нами розроблені нові адгезивні гелі, проведені їх лабораторні і клінічні випробування, які вказують на високу ефективність їх використання і повну відповідність зарубіжним аналогам.
Запропоновані рецептури адгезивних композицій можуть також слугувати основою для подальшого їх вдосконалення та розробки цілеспрямованих препаратів для лікування протезних стоматитів.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності ортопедичного лікування хворих з повною відсутністю зубів при несприятливих анатомо-топографічних умовах протезного поля шляхом розробки і використання нових вітчизняних адгезивних засобів для поліпшення якості фіксації і стабілізації повних знімних пластинкових протезів та профілактики травматичних протезних стоматитів.
1. Результати клінічного обстеження і соціологічного опитування хворих з повною відсутністю зубів свідчать про медичну і соціальну необхідність розробки у нашій країні спеціальних адгезивних засобів з метою поліпшення якості фіксації і стабілізації повних знімних зубних протезів та профілактики травматичних протезних стоматитів.
. Визначена значна кількість щелеп з повною відсутністю зубів та несприятливими анатомо-топографічними умовами протезного поля для повноцінного протезування, яка складає 86,5 % від загальної їх кількості (17,6% - верхніх і 68,9 % - нижніх щелеп).
. Розроблені нові адгезивні композиції, які призначені для поліпшення ступеня фіксації повних знімних пластинкових зубних протезів в порожнині рота у хворих з повною відсутністю зубів при несприятливих анатомо-топографічних умовах протезного поля і профілактики травматичних протезних стоматитів, що за своїми властивостями знаходяться на рівні закордонних аналогів.
. На підставі лабораторних випробувань адгезивних композицій встановлено, що введення до їх складу бентонітової глини значно поліпшує ступінь адгезії. При цьому, сила відклеювання досить значна і складає 86,31,95 кг/м проти 72,41,3 кг/м; 74,501,45 кг/м і 75,511,4 кг/м, відповідно у "Фіксодента", "Super Poli Grip" і в адгезивному гелі з додатковим включенням -амінокапронової кислоти.
. Токсикологічні випробування розроблених адгезивних засобів не виявили їх локальної подразнюючої дії на слизову оболонку порожнини рота і шкіру, сенсибілізуючої дії на організм, а також мікробної забрудненості, і показали, що по загальної більшості параметрів між контрольною і дослідними групами тварин достовірної різниці не має. При цьому відмічено, що в групі тварин, де використовувалася адгезивна композиція, до складу якої входила -амінокапронова кислота, спостерігалося зменшення ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп –з 37,21,11% в контрольній групі до 32,31,28% в дослідній.
. Результати клінічного випробування розроблених адгезивних засобів свідчать про значне поліпшення якості фіксації і стабілізації повних знімних протезів в порожнині рота та профілактичну їх спрямованість на виникнення травматичних пошкоджень і запальних процесів у слизовій оболонці протезного поля. Так, кількість корекцій протезів зменшилась з 2,21 корекцій на верхній і 2,77 –на нижній щелепах у хворих, які не використовували адгезивні засоби, до 0,58 і 1,37 корекцій, відповідно до осіб, які їх застосовували.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Розроблені адгезивні засоби призначені для поліпшення якості фіксації і стабілізації повних знімних зубних протезів та профілактики травматичних ушкоджень слизової оболонки протезного поля, особливо для хворих з несприятливими анатомо-топографічними умовами і фізіологічним станом протезного поля.
. З метою профілактики запальних явищ і застереження посттравматичних ускладнень, особливо у первинних протезоносіїв та у осіб з повторно виготовленими протезами, на протязі 1-1,5 місяця рекомендується використовувати адгезивний гель, до складу якого входить -амінокапронова кислота, що має виражену протизапальну дію. При цьому тривалість найбільш оптимальної фіксації складає 5-7 годин.
. Після закінчення періода адаптації пацієнтів до повних знімних пластинкових протезів для досягнення ще більш ефективної фіксації і стабілізації в порожнині рота рекомендується застосовувати адгезивний гель без -амінокапронової кислоти, який володіє більш значними адгезивними властивостями та тривалістю ефективної фіксації –-14 годин.
. У зв’язку з тим, що розроблені адгезивні композиції являють собою своєрідний ізолюючий шар між пластмасовою поверхню базиса протеза та слизовою оболонкою протезного поля і є, по суті своїй мякою прокладкою, вони можуть бути використані в якості профілактичного засобу для попередження виникнення травматичних протезних стоматитів при наявності кісткових нагорбів, які не підлягають попередньому хірургічному втручанню.
. Запропоновані до клінічного застосування адгезивні засоби зменшують тиск на слизову оболонку протезного поля та забезпечують герметичне прилягання протезів, сприяя тим самим повноцінному жуванню, нормалізації мови, слиновиділення, адаптаційним процесам та гігієнічному стану порожнини рота. Вони зменшують хімічну інтоксикацію та попереджують виникнення алергічних реакцій на залишковий мономер в пластмасовому базисі, не володіють подразнюючою дією на слизову оболонку порожнини рота і протезного поля, сприяють зниженню атрофічних процесів в кістковій тканині альвеолярного відростка. Згладжують психо-емоційний стрес, що пов’язане перш за все, з своєрідністю конструктивних властивостей даних протезів та нефізіологічною передачею жувального тиску.
. Враховуючи, що за даними соціологічного дослідження, 53,6% хворих з повною відсутністю зубів не знають про існування адгезивних засобів для поліпшення фіксації протезів, пропонуємо стоматологам-ортопедам доводити хворим про їх наявність та навчати відповідним правилам користування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Терешина Т.П., Лабунец В.А., Диева Т.В. Разработка рецептуры и оценка технологических показателей адгезивных композиций, предназначеных для улучшения фиксации полных съемных пластиночных зубных протезов // Современная стоматология. –.- № 4. - С. 90-92.
Здобувачу належить участь в розробці рецептури, проведенні модельних випробувань, визначенні технологічних показників адгезивних композицій, аналізі результатів дослідження. Оформлено статтю до друку.
2. Лабунец В.А., Диева Т.В. Клинические испытания нового отечественного адгезивного средства для больных с полным отсутствием зубов // Вісник стоматології. –. - № 4. –С. 114-118.
Здобувачу належить проведення клінічних випробувань, аналіз одержаних даних. Оформлено статтю до друку.
3. Лабунець В.А., Дієва Т.В. Вплив нових розроблених адгезивних засобів на функціональний стан тканин порожнини рота і слиновиділення в хворих з повними знімними зубними протезами // Одеський медичний журнал. – 2003. - № 1. –С. 37-39.
Здобувачу належить проведення клінічних випробувань, аналіз одержаних даних. Оформлено статтю до друку.
4. Лабунец В.А., Диева Т.В. Социальное и медицинское обоснование разработки и промышленного выпуска отечественных адгезивных средств для реабилитации больных с полным отсутствием зубов // Медична реабілітація, курортологія і фізіотерапия. –. - № 4 (32). –С. 49-52.
Здобувачу належить проведення клінічних обстежень, анкетне опитування, аналіз одержаних даних. Оформлено статтю до друку.
5. Лабунець В.А., Дієва Т.В., Дієв Є.В. Використання адгезивних засобів у клініці ортопедичної стоматології. Досягнення і проблеми // Галицький лікарський вісник. ––Т. 10, № 1. –С. 121-123.
Здобувачем проведено збір та аналіз літератури за темою роботи, оформлено оглядову статтю до друку.
6. Диева Т.В. К вопросу о необходимости разработки отечественных адгезивных средств для фиксации полных съемных пластиночных протезов // Вісник стоматології. –. - № 2. –С. 34-36.
. Терешина Т.П., Лабунец В.А., Диева Т.В. Экспресс-методика определения вязкости гелеобразных средств, применяемых в стоматологии // Вісник стоматології. –. - № 2. - С. 42.
Здовувачу належить участь в постановці задачі, розробці методики. Оформлено статтю до друку.
8. Диева Т.В. Предварительные клинико-экспериментальные результаты испытания разработанного отечественного адгезивного препарата // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. –Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. –С. 329.
9. Патент № 39407 А Україна, МКБ 7 А61 С13/23. Адгезивний засіб для фіксації повних знімних зубних протезів / Т.П.Терешина, Н.В.Мозгова, Н.М. Мержієвська, К.М.Косенко, В.А.Лабунець, Т.В.Дієва –Одеський НДІ стоматології. –заявка № 2000074149; Заявл. 13.07.2000; Опубл. 15.06.2001. –Бюл.№5.
Здобувачу належить участь в постановці задачі, розробці рецептури адгезивного засобу. Проведено інформаційно-патентний пошук та оформлено необхідну медико-технічну документацію.
АНОТАЦІЯ
Дієва Т.В. Розробка адгезивних засобів для поліпшення якості фіксації повних знімних зубних протезів та профілактики травматичних протезних стоматитів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. –Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, 2003 р.
Робота присвячена удосконаленню ортопедичного лікування хворих з повною відсутністю зубів –розробці адгезивних засобів для поліпшення якості фіксації і стабілізації повних знімних зубних протезів та профілактики травматичних пошкоджень і запальних процесів у слизовій оболонці протезного поля.
На підставі проведеного клінічного обстеження та анкетного опитування хворих з повними знімними пластинковими протезами обґрунтована медична та соціальна потреба в вітчизняних адгезивних засобах.
Модельні випробування розроблених адгезивних композицій вказали на високу ступінь їх адгезивних властивостей і відповідність рівню закордонних аналогів.
Встановлено, що включення до складу композицій бентонітової глини значно поліпшує ступінь адгезії. При цьому, сила відклеювання склала у адгезиві №1 86,31,95 кг/м, адгезиві №2 з -амінокапроновою кислотою–75,511,4 кг/м, "Super Poli-Grip" –,501,45 кг/м і "Фіксоденті" –,41,3 кг/м.
Дані токсикологічних досліджень свідчать про індиферентність адгезивів до тканин порожнини рота та організму в цілому. Спостерігається зниження атрофії альвеолярного відростка щелеп при застосуванні композиції, до складу якої входить -амінокапронова кислота, - з 37,21,11% в контрольній групі до 32,31,28% в дослідній.
Результати клінічних досліджень вказують на значне покращення якості фіксації і стабілізації повних знімних зубних протезів, зменшення травматичних пошкоджень та запальних процесів у слизовій оболонці протезного поля.
Ключові слова: повні знімні зубні протези, адгезивні засоби, фіксація, стабілізація, травматичні протезні стоматити.
АННОТАЦИЯ
Диева Т.В. Разработка адгезивных средств для улучшения качества фиксации полных съемных зубных протезов и профилактики травматических протезных стоматитов. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 –стоматология. –Институт стоматологии АМН Украины, г. Одесса, 2003 г.
Работа посвящена усовершенствованию ортопедического лечения больных с полным отсутствием зубов путем разработки адгезивных средств для улучшения качества фиксации и стабилизации полных съемных зубных протезов, а также профилактики травматических повреждений и воспалительных явлений в слизистой оболочке протезного ложа.
Результаты клинического обследования и анкетного опроса данной категории больных позволили заключить о медицинской и социальной необходимости в отечественных адгезивных средствах.
Учитывая изложеное, нами были разработаны две адгезивные композиции, в состав которых входят: бентонитовая глина –-10, бензоат натрия –,3-0,7, двуокись кремния –-5, натрий карбоксиметилцеллюлоза –-7, глицерин –-22, дикальцийфосфат дегидрат –-5, ментол –,05-0,1, ароматизатор –,1-0,3, краситель –,001-0,003, вода –остальное. С целью профилактики воспалительных явлений в состав второго адгезивного геля была введена -аминокапроновая кислота –- 0,8.
Модельные испытания разработанных адгезивных композиций указали на высокую степень их адгезии и соответствие зарубежним аналогам. При этом, сила отклеивания у адгезива №1 составила 86,31,95 кг/м, у адгезива №2с -аминокапроновой кислотой–75,511,4 кг/м, у "Super Poli-Grip" –,501,45 кг/м и "Фиксодента" –,41,3 кг/м.
Токсикологические испытания разработанных адгезивных средств не выявили их локального раздражающего действия на слизистую оболочку полости рта и кожу, сенсибилизирующего воздействия на организм. При этом отмечено снижение атрофии альвеолярного отростка челюстей при испытании композиции с -аминокапроновой кислотой –с 37,21,11% в контрольной группе до 32,31,28% в исследуемой.
Микробиологические исследования показали, что адгезивные гели не содержат патогенных микроорганизмов, обладают антибактериальными свойствами, что обусловлено содержанием в их составе бензоата натрия.
Результаты клинического исследования свидетельствуют о значительном усилении качества фиксации, стабилизации полных съемных протезов в полости рта, уменьшении травматических повреждений и воспалительных явлений в слизистой оболочке протезного поля. При этом, число коррекций данного рода протезов уменьшилось с 2,21 коррекции на верхней и 2,77 –на нижней челюстях у больных, которые не применяли адгезивные средства, до 0,58 и 1,37 коррекций, соответственно, у их использовавших.
Наряду с этим, полученые нами данные о степени влияния разработанных адгезивных средств на слизистую оболочку полости рта и протезное ложе, согласно показателям изучения протеолитической активности ротовой жидкости, степени миграции лейкоцитов и интенсивности слущивания эпителия, микробной обсемененности поверхности протезов, скорости слюноотделения, электрокинетической подвижности ядер клеток буккального эпителия, указывают на отсутствие раздражающего действия, противовоспалительную и антимикробную эффективность, нормализацию адаптационных процессов, слюноотделения, гигиенического состояния полости рта, снижение химического интоксикационного действия остаточного мономера, предупреждение возникновения аллергических реакций и свидетельствуют о медицинской целесообразности их непосредственного использования в клинике ортопедической стоматологии.
Для профилактики воспалительных явлений и предотвращения посттравматических осложнений, особенно у первичных протезоносителей и у лиц с повторно изготовленными протезами, на протяжении 1-1,5 месяца рекомендуем использовать адгезивный гель, в состав которого входит –аминокапроновая кислота, обладающий противовоспалительным действием. При этом продолжительность наиболее эффективной фиксации протезов составляет 5-7 часов.
После завершения периода адаптации пациентов к полным съемным пластиночным протезам, для достижения более эффективной степени их фиксации и стабилизации в полости рта целесообразней использовать адгезивный гель без -аминокапроновой кислоты, обладающий более выраженными адгзивными свойствами и продолжительностью эфективной фиксации 12-14 часов.
Ключевые слова: полные съемные зубные протезы, адгезивные средства, фиксация, стабилизация, травматические протезные стоматиты.
THE ANNOTATION
Dieva T.V. The elaboration of adhesive means for the improved fixation of completely removable dentures and prophylactics of traumatic prosthetic stomatites. –Typescript.
Thesis for a Ph.M.D. degree on specialty 14.01.22 –dentistry. –The Institute of Dentistry of AMS of Ukraine, Odessa, 2003.
The work is devoted to the improvement of orthopedic treatment of patients with the total lack of teeth, such as the elaboration of adhesive means for the better fixation, stabilization of completely removable dentures, prophylactics of traumatic injuries and inflammatory phenomena in mucous membrane of prosthetic bed.
On the base of clinical examination and questionnaire of patients with the completely removable laminar dentures the medical and social necessities of domestically produced adhesive means were based.
The model tests of the elaborated adhesive compositions show the high degree of their adhesion and correspondence to the level of foreign analogues.
The inclusion of benthone clay into these compositions was determined to improve considerably the degree of adhesion. While the strength of peeling off was 86,3 1,9kg/m, against to -aminocaproic acid - 75,511,4 kg/m, “Super Poli-Grip” –,501,45kg/m and “Fixodent” –,41,3 kg/m.
The data of toxicological investigations speak of their indifference to the tissues of oral cavity and organism as a whole. The reduction in atrophy of alveolar appendage at the use of composition with -aminocaproic acid from 37,21,11% in the control group to 32,31,28% in the studied one.
The results of clinical investigations point at the considerable improvement of fixation quality and stabilization of completely removable dentures, reduction in traumatic injuries and inflammatory phenomena in mucous membrane of prosthetic bed.
Key words: completely removable dentures, adhesive measures, fixation, stabilization, traumatic prosthetic stomatites.
2 Автор щиро дякує співробітникам зазначеної лабораторії за допомогу в проведенні досліджень.