У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і Причини кризи новонародженості- Фізіологічні народжуючись дитина фізично відокремлюєтьсявід мат

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.4.2025

Билет 5.2

9. Психологічний розвиток немовляти.

Процес   народження   -  тяжкий,   переломний   момент  у  житті дитини. Психологи називають цей період - криза новонародженості.

Причини кризи новонародженості:

  1.  Фізіологічні (народжуючись, дитина фізично відокремлюєтьсявід матері. Він потрапляє в зовсім інші умови: холод, яскрава освітленість,повітряне середовище, що вимагає іншого типу дихання, необхідністьзміни типу харчування).
  2.  Психологічні (психіка новонародженої дитини являє собоюнабір вроджених безумовних рефлексів, які допомагають дитині в першігодини його життя).

Криза новонародженості - проміжний період між внутрішньоутробним і позаутробного способом життя. Дитина найбільш безпорадний у момент свого народження. У нього немає жодної ситуації, що форми поведінки. Все складається за життя. У ході антропогенезу практично зникли які б то не було інстинктивні функціональні системи. Перехід до нового типу функціонування забезпечується тільки дорослим.

Етап новонародженості - це час адаптації дитини до нових, позаутробного умов життя, подовження періоду неспання в порівнянні з періодом сну, формування перше, необхідних для психічного розвитку реакцій - зорового і слухового зосередження (тобто вміння зосередитися на звуковому або зоровому сигналі), першим умовних рефлексів, наприклад на положення при годуванні.

Психологічна характеристика періоду новонародженості.

Дитина має чутливість: розрізняє солений, гіркий, солодкий смак; реагує на звукові подразники. Важливі події в психічному житті дитини - виникнення слухового і зорового зосередження.

Немовля, придбавши здатність реагувати на голос доглядає за ним матері, бачити її обличчя, встановлює з нею емоційні зв'язки. Приблизно в 1 місяць малюк, побачивши маму, зупиняє погляд на її обличчі, піднімає руки, швидко рухає ногами, видає гучні звуки і починає усміхатися.

21. Криза особистості підлітка.

Підліткову кризу пов'язують із духовним зростанням особистості підлітка і зміною соціального статусу. В психологічній літературі існують різні точки зору щодо характеру перебігу підліткової кризи: а) розуміння всього періоду підлітковості як однієї безперервної, тривалої кризи;

б) погляд на кризу як на точку, момент дуже нетривалих за часом змін;

в) розглядання кризи, як результату неправильних виховних впливів;

г) оцінка кризи, як необхідного і закономірного етапу психічного розвитку.

Розмаїття цих уявлень базується на емпіричних дослідженнях, які справді таки вказують на те, що в одних підлітків яскраво виявляються основні симптоми кризи: впертість, негативізм, егоцентризм, зухвалість, протести проти авторитетів, відчуження (деперсоналізація), порушення оцінки образу фізичного «Я» та ідентичності, асоціальність поведінки. В інших особистісний розвиток відбувається без особливих екстраординарних зовнішніх проявів.

Уявлення про психічний розвиток як процес якісних перетворень (криз), періодичного зламу старих структур і формування нових, найбільш повне вираження знайшли у роботах Л.С. Виготського. Так, у взаєминах з оточуючими в егоцентрика спостерігається перебільшена сконцентрованість на собі, яка виявляється у почутті власної виключності і завищеній самооцінці, які досягають ступеня гротеску. Він може виявляти нечутливість до близьких, гостро реагувати на критику, заздрити успіхам оточуючих.

Особистісне зростання підлітка. Підліток продовжує жити в сім'ї, вчитися у школі, контактувати з однолітками, але сама соціальна ситуація трансформується в його свідомості у зовсім нові ціннісні орієнтації.

Саме у підлітковому віці змінюється внутрішня позиція у ставленні до школи і уміння. Якщо у молодших класах діти психологічно захоплені власне навчальною діяльністю, то в період пубертату їх починають приваблювати, як уже зазначалось, взаємини з однолітками. Ці взаємини стають основою внутрішнього інтересу підлітків.

23. Кризи й стабільні періоди психічного розвитку особистості.

Криза розвитку - це наступний основний елемент механізму розвитку дитини. Л.С.Виготський під кризою розвитку розумів зосередження різких і капітальних зрушень і зсувів, змін і переломів в особистості дитини. Криза - це переломний пункт у нормальному перебігу психічного розвитку. Він виникає тоді, «коли внутрішній хід дитячого розвитку завершив якийсь цикл і перехід до наступного циклу буде обов'язково переломним ...» (Виготський Л. С, 1984, з. 384). Криза - це ланцюг внутрішніх змін дитини при відносно незначних зовнішніх зміни. Сутністю кожної кризи, зазначав він, є перебудова внутрішнього переживання, що визначають ставлення дитини до середовища, зміна потреб і мотивів, які рухають його поведінкою. На це вказувала і Л. І. Божович, згідно з думкою якої причиною поява кризи є незадоволення нових потрібностей дитини (Божович Л. І., 1979).

Перша з них - руйнівна сторона кризи. Дитячий розвиток включає в себе процеси згортання і відмирання. Виникнення нового неодмінно означає відмирання старого. Процеси відмирання старого сконцентровані переважно в кризових віках. Але негативна сторона кризи - це зворотна, тіньова сторона позитивною, конструктивністю боку. «Тут завжди здійснюються і конструктивні процеси, що відбуваються позитивні зміни, котрі становлять головний зміст кожного переломного періода», - підкреслює В. У. Давидов (Давидов В. В., 1986, з. 76). Мова йде про вже відомих нам психологічних новоутвореннях.

На закінчення кілька слів про особливості протікають кризи розвитку.

По-перше, для нього характерна нечітко меж, що відокремлюють початок і кінець кризи від суміжних віків. Тому батькам, педагогам, вихователям або лікарям-педіатрам важливо знати психологічну картину кризи, а також індивідуальні особливості дитини, накладають свій відбиток на протікання кризи.

По-друге, ми стикаємося з важковиховуваних дітей в цей момент внаслідок того, «що зміна педагогічної системи, яка застосовується до дитини, не встигає за швидкими змінами його особистості». Семирічна дитина в цей час стає неврівноваженою, нестриманим і примхливим.

Наявність кризових періодів у розвитку дитини припускає-лага існування стабільних періодів. Якщо для них характерно прогресивний розвиток дитини, то розвиток самої кризи має негативний, руйнівний характер. Відбувається затухання прогресивний характер розвитку.




1. Боевая служба временного розыскного поста
2.  Правовое государство- сущность понятие признаки 2
3. Джакомо Кваренги
4. Эволюция системы образования
5. Статья 1 НазначениеСтатья 2
6. МОДУЛЬ 4 2012 Закон Вагнера регулировал Испол
7. Тата тёти атяти Таня хочет кататься на санках
8. бизнес плана Планирование важнейшая предпосылка эффективной организации менеджмента.html
9.  Контроль в этнокультурном образовании как функция педагогического менеджмента
10. Лабораторна робота 9 ВИЗНАЧЕННЯ КОНСТАНТ І ШВИДКОСТІ ПРОЦЕСУ ФІЛЬТРУВАННЯrdquo; Вико