Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ВИДАВНИЧА ПРОДУКЦІЯ ТА її ВИДИ. КНИГА ЯК ОСНОВНИЙ ПРЕДМЕТ ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Головною метою діяльності будь-якого видавництва чи видавничої організації є підготовка і випуск у світ видавничо ї п р о д у к ц і. Основу її складає сукупність різноманітних за -формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю та призначенням видань. Своєрідність і особливість будь-якого окремого виду видавничої продукції полягає в тому, що, з одного боку, за цілим рядом ознак він має свої специфічні особливості, а з іншого - йому притаманні немало і спільних рис, властивих будь-якому виданню.
1. Видавнича продукція за цільовим або соціально-функціональним призначенням
Значним масивом цього розділу є офіційні та нормативні видання. Офіційними вважаються такі видання, які складаються з текстів документів, вироблених і затверджених офіційними органами чи організаціями різних рівнів, — державними, відомчими, громадськими, політичними. Це передусім закони, постанови, укази законодавчих і виконавчих органів влади, стенограми засідань, доповіді та матеріали з'їздів, пленумів, інших офіційних зібрань. Сюди відносяться також різноманітні інструкції, прейскуранти, стандарти, технічні умови, статути. Друкуються вони окремими назвами, серійними виданнями та зібраннями томів, що продовжуються. Такими є, зокрема, "Відомості Верховної Ради України", "Закони України", "Кодекс законів про працю", "Матеріали І з'їзду Народного руху України" тощо. Видання такого вида вимагають особливо ретельної редакційної підготовки з точки зору їх абсолютної відповідності (навіть граматичної і стилістичної) з оригіналом.
Інший значний за обсягом блок складають наукові видання. В основі текстового матеріалу - результати теоретичних чи експериментальних досліджень одного або групи авторів у тій чи іншій галузі знань. Сюди відносяться також історичні документи, першо- чи перодруки пам'яток культури, науки, літератури та мистецтва, доповнені, як правило, науковими приміткам, коментарями, атрибуцією текстів. (Характерний приклад із недавніх набутків українського книговидання - популярні серед читачів серії "Пам'ятки історичної думки України", "Літературні пам'ятки України"). Наукові видання мають такі підвиди: монографії автореферати дисертацій, препринти, збірники наукових праць, тези доповідей та повідомлень на різних наукових зібраннях (конференціях, з'їздах, симпозіумах).
Близькими до попередніх с науково-популярні видання. Оскільки призначаються вони здебільшого для широкого кола читачів, які не є спеціалістами конкретної галузі знань, головною вимогою для їх створення є доступний, популярний стиль викладу. Наприклад: "Популярно про складне", "Бесіди про науку", "Евріка".
Навчальні видання. Це особливий вид видань, створений у відповідній формі і покликаний допомогти широкому загалу конкретного користувача (учня, студента, аспіранта, викладача) в оволодінні ним конкретним навчальним предметом. Зовнішньою ознакою навчального видання є зазначення на його вихідних даних рекомендаційного грифу відповідного освітнього міністерства, відомства, навчального чи наукового закладу, а також проходження і визначеного порядку рецензування. Навчальні видання мають кілька підвидів з чітко обумовленими характеристиками й вимогами, які важливо розрізняти під час підготовки рукопису до друку: підручник, навчальний посібник, методичний посібник, наочний посібник (таблиці), хрестоматія, робочий зошит, самовчитель, задачник, практикум, курс лекцій, навчальна і робоча програми.
Довідкові видання. У доступній читачеві формі подають стислі й найголовніші відомості щодо того чи іншого поняття, предмета терміна, події, персоналії. Матеріали довідкових видань мають зручну форму розміщення, здебільшого за алфавітним принципом (суцільним або проблемно-тематичним), що дає можливість швидко віднаходити їх і не потребує суцільного читання. Підвиди цього блоку: словник (правописний, етимологічний, орфографічний, термінологічний, тлумачний, перекладний, біографічний, біобібліографічний, частотний), словник-довідник, довідник, енциклопедія, розмовник, путівник. Літературно-художні видання. Об'єднують усі твори художньої літератури, різноманітні за жанрами, часом і місцем їх появи у світ. Це художні, документально-художні твори, альманахи, антології, пісенники.
Рекламні видання. Цільове призначення цього виду видавничої продукції - від імені конкретного виробника, рекламодавця чи спонсора якнайкраще (щодо змісту тексту та його оформлення) представити потенційному споживачеві чи покупцеві товари, ідеї послуги. Масив цієї продукції складають проспекти, каталоги путівники, афіші, плакати, рекламні оголошення і повідомлення для засобів масової інформації. Особливістю підготовки до друку такого виду видань є те, що за їх зміст і форму відповідає замовник.
2. Видавнича продукція за адресністю читача.
Для широкого кола читачів (масове видання). Цей тип видання розрахований практично на необмежене ні віковими, ні професійними ні освітніми рамками коло читачів чи споживачів. Як правило друкується значними накладами (на початку 90-х років минулого століття наклад українських бестселерів історичної тематики складав одним або кількома заводами 100-500 тисяч примірників). У нинішніх умовах кризи вітчизняного книговидання масовими стали видання від 20 і більше тисяч примірників).
Для дітей та юнацтва. Відповідно до специфіки читацької аудиторії ці видання потребують особливого художнього оформлення поліпшеного поліграфічного виконання (шрифт, папір, ілюстрації) та специфічного формату. Це можуть бути казки, художні, науково-популярні твори тощо.
Бібліотечні видання розраховані на поповнення фондів існуючої мережі державних і відомчих бібліотек. Формуються відповідно до існуючих чи нових бібліотечних серій. 3-поміж найпопулярніших — "Бібліотека школяра" (художні твори за шкільною програмою), "Золота бібліотека школяра" (науково-популярні пізнавальні твори), книги за держзамовленням, включені до, Національної програми соціально значущих видань, ювілейні видання тощо.
Видання для службового користування. Значний за обсягом масив друкованої продукції передусім відомчого характеру, який містить у собі інформацію, призначену для певної категорії користувачів (фізичних осіб чи закладів, установ грифом на. Видання цього виду оформляються довільно, без дотримання вимог державних і стандартів, з поміж яких – ІSВN, ББК, УДК тощо. Бібліофільські видання. Здебільшого це репринтні відтворення раритетних видань або поліпшені художнім і поліграфічним виконанням із специфічним форматом видання окремих книжкових шедеврів. Їхній наклад є незначним, а ціна - малодоступна для пересічного читача. Показовими прикладами є відтворення першого видання "Енеїди" І.Котляревського, "Кобзаря" Т.Шевченка.
Видання для сліпих. Специфічний вид видань, призначений для сприйняття незрячими текстів завдяки створеній французьким педагогом Л.Брайлем рельєфно-крапковій системі письма - так званого шрифту Брайля, який читається з допомогою дотику пальцями рельєфно-крапкового зображення літер і малюнків. Для цієї категорії читачів видаються також рельефно-графічні посібники, в яких методом пресування полімерної плівки створюються рельєфні рисунки, карти, плани і схеми. В Україні підготовкою і виданням цієї літератури займається спеціально створене державне видавництво..
3. Видавнича продукція за знаковою природою інформації.
Найпоширенішими у цьому блоці друками є текстові видання. Формою і основним засобом передачі їхнього змісту є словесний, цифровий, формульний чи змішаний текст.
Головним знаковим матеріалом нотних видань є нотні знаки, за допомогою яких фіксуються музичні твори для збереження їх і навчання іншими користувачами.
Картографічні видання творяться у відповідній проекції меншеного і узагальненого зображення поверхні землі чи якого іншого небесного тіла за допомогою певної системи умовних знаків. Підвидами цієї продукції є карти, карти-схеми, глобуси.
Зображальні видання складають ту частину друкованої продукції, де домінує зображальний матеріал у вигляді репродукції творів мистецтва чи фото, а текст виконує лише допоміжно- пояснювальну функцію. Можна виділити такі підвиди: альбом (художній, технічний, фотоальбом), атлас (анатомічний, ботанічний, географічний, зоологічний, мовознавчий, медичний), гравюра, екслібрис, етикетка, літогравюра, ксилографія, офорт, художня листівка, художній плакат.
4. Видавнича продукція за формою і матеріальною конструкцією.
Книжкові видання. Це найпоширеніший вид друкованої продукції, що складає основний предмет діяльності переважної більшості видавництв. Являє собою неперіодичне видання у вигляді скріплених у корінці друкованих аркушів (кодексу), обтягнутих оправою або обкладинкою.
Журнальні видання. Періодичні ілюстровані видання
кодексного типу певного формату і обсягу, що містять у собі
відповідну кількість оригінальних творів, рефератів і документі об'єднаних певним тематичним змістом. Журнали умовно можна розділити на такі підвиди: суспільно-політичний, науковий, науково -популярний, літературно-художній, виробничо-практичний, реферативний, дитячий.
Газетні видання. Періодичні ілюстровані видання у вигляді одного або декількох, як правило, не зшитих аркушів паперу, що містять різножанрові, специфічні для журналістики, матеріали інформаційного й аналітичного характеру. Мають свою розвинену типологію.
Буклетні видання. Переважно багатокольорові аркушеві друки складені в два або декілька згинів. До такого виду друкованої продукції найчастіше звертаються туристичні агенції, виробники промислових продовольчих товарів, організації та установи в період відзначень ювілеїв, подій чи проведення інших знакових заходів.
До блоку видавничої продукції за ознакою форми чи матеріальної конструкції слід віднести і різноманітні плакати, листівки, календарі та календарики, книжки-іграшки.
5. Видавнича продукція за належністю до видавця, автора чи спонсора.
Власне видання. Видання, випущене в світ коштом видавництва. У випадку, коли видання фінансується автором або спонсором, причетність їх до появи друкованого продукту, згідно із договором, обумовлюється на вихідних даних. Зміст цієї інформації є довільним. Для прикладу: "Видання здійснено коштом автора" або "Видання здійснено за сприяння (такого-то) спонсора".
Спільне видання. Це результат співпраці двох або декількох видавництв. Міра участі кожного з них у творенні спільного продукту може бути різною: уступка авторських прав на перевидання, переклад, фінансова допомога, підготовка певної частини тексту. Зовнішньою ознакою спільного видання є обов'язкове зазначення відповідної інформації у вихідних і реквізитних даних. Форма співробітництва щодо випуску спільного видання і всі деталі оформлення вихідних даних обумовлюється у дво- чи тристоронньому договорі.
Піратське видання. Видання, що з'являється в світ з порушенням законодавства про авторські і суміжні права. Поширений приклад: видана одним видавництвом популярна книга з'являєгься на книжковому ринку з вихідними даними іншого видавництва, яке змінило у виданні лише обкладинку, оперативно і з найменшими витратами роз тиражувавши готовий книжковий блок. Часто видавці додруковують наклад видання, що користується попитом у читачів, без інформування про це автора і виплати йому додаткової авторської винагороди. Такі порушення можуть ставати предметом судових позовів.
До цього блоку варто додати ще відомче видання випускається відомством для своїх потреб, у якому переважає інформація про діяльність цього відомства), посмертне видання здійснюється незабаром після смерті автора), прижиттєве видання з'являється у світ за життя автора), ювілейне видання (приурочене конкретній ювілейній даті), меморіальне видання (друкується на відзначення пам'ятної події в житті держави). Характерним прикладом останнього виду видання є багатотомна "Книга пам'яті країни", у якій, у межах кожної області, подано прізвища всіх громадян України, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
6. Видавнича продукція за рівнем художнього оформлення і способом поліграфічного виконання.
Мініатюрне видання. Випускається нестандартними форматами. Відповідно до світової книговидавничої практики такими книгами прийнято вважати видання, висота і ширина яких — менше 80 сантиметрів, у Росії- в межах 100 мм. Найменша на земній кулі книга — українська.
Подарункове видання. Випускається в поліпшеному художньому і поліграфічному оформленні й призначається для подарунків. Часто буває нестандартних форматів і дорогою за ціною.
Факсимільне видання. Це перевидання значної історичної художньої пам'ятки в такому варіанті, який повторює всі особливості оригіналу: формат, ґатунок паперу, обкладинку, граматично - стилістичну специфіку тексту. Подібним до цього. є репринтні видання, яке здійснюється шляхом фотографічного відтворення всіх сторінок видання без найменшого редакторського втручання в текст.
7. Видавнича продукція за кількістю видань,
періодичністю випуску та способом укладання текстів.
Перше видання -твір, що з'являється в світ вперше.
Стереотипне видання. Це практично нове відтворення попереднього видання без жодних змін..
Перевидання. Повторний випуск видання яке вже побачило світ. Має кілька підвидів: доповнене видання (додано автором чи видавництвом нові глави, параграфи чи навіть абзаци); виправлене видання (усунені виявлені граматичні і фактологічні помилки неточності); перероблене видання (значна частина тексту зазнала суттєвих змін), розширене видання (виклад матеріалу розширений за рахунок урізноманітнення тематичного блоку, кількості прикладів тощо).
За періодичністю випуску варто розрізняти: неперіодичні, періодичні, серійні видання.
За способом укладання текстів визначаємо таку класифікацію: однотомне видання, багатотомне видання, академічне видання, вибрані твори, повне зібрання творів, серійні видання.
8. Книга як основний предмет видавничої діяльності.
Таким чином, зорієнтувавшись у цій різноманітній палітрі друкарської продукції, навчившись її розрізняти за цілим рядом перелічених вище ознак, видавець може приступати до створення й реалізації власної видавничої програми.
За винятком суто спеціалізованого газетно-журнального та етикетково-пакувального видавничо-поліграфічного комплексу, в усіх інших випадках головним предметом діяльності і видавця, і поліграфіста стає підготовка та випуск у світ книжкової продукції. Осягнути всю повноту цього складного, відповідального і тривалого в часі процесу не можна без з'ясування сутності, форм, функцій та інших особливостей книги як основного предмета видавничої діяльності.
Точне і повне визначення поняття книга й досі залишається проблемою для дискусій у світовому книгознавстві. Пояснюється це, з одного боку, еволюцією матеріальної форми книги в історичному розрізі, а з іншого - її універсальними особливостями та багатофункціональним визначенням.
Складною і багатозначною є етимологія слова книга в різних мовах. Доведено, що в слов'янських народів воно походить від кореня на (киен), що означало обрубок або вирізку з дерева. Правдоподібність такої етимології підсилює зв'язок цього слова з буковим деревом у ряді романо-германських мов (англійське bоок, німецьке bисh, голландське Ьоек). Саме на вирізках з цього дерева исали перші в Європі книги. У найдавнішій українській рукописній пам'ятці "Остромирова Євангелія" слово "книга" вживається в значенні письмо, буква. Існують припущення, що в слов'янські мови це слово могло прийти через тюркські від китайського ку ен - буквально сувій паперу, шовку. Давньомонгольска назва книги bicig означає загострений предмет для писання, а готське bока виводить на конкретну букву алфавіту. Отож, у всіх випадках у багатьох народів первинним значенням для поняття книга ставав або матеріал для нанесення на нього письма, або якийсь писемний елемент, або пристрій, з допомогою якою цей елемент наносився.
Віддавна формувалася і головна функція книги як чинника збереження та поширення в часі і просторі інформації певного змісту. У цьому контексті напрошується важливість розуміння подвійної природи книги. З одного боку, це викінчений матеріальний предмет, що має свою форму і конструкцію, з іншого — це носій зафіксованої людиною писемної чи графічної інформації, це своєрідний світ знань, поглядів і образів її творців .Перша випливає з рекомендацій ЮНЕСКО, поширених для книговидавничого світу 1964 році: У відповідності до рекомендацій цієї міжнародної організації у сфері культури, книга — це друкована неперіодична публікація, яка містить не менше 48 сторінок, не враховуючи Книга - це видання у вигляді блоку скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі обсягом понад 48 сторінок.обкладинки, і призначена для читацької аудиторії. Відповідно друкований текст обсягом до 5 сторінок називається листівкою, а від 5 до 48 сторінок - брошурою. Чітко окреслене поняття книги і в Державному стандарті України.