Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ІА Дидактичні матеріали до вивчення слухачами історії правової системи та інституцій Європейського С

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 1.6.2024

Київська міська державна адміністрація

Київський міський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій

Грицяк І.А.

Дидактичні матеріали

до вивчення слухачами історії, правової системи та інституцій Європейського Союзу

Київ – 2005

Укладач: Грицяк Ігор Андрійович – докторант кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України

Верстка: Турло Люсьєна Володимирівна – методист Центру

Рекомендовано навчально-методичною радою Київського міського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій.

Протокол від 06 квітня 2005 року №1

ЗМІСТ

[1]
Хронологія основних подій, що передували утворенню Європейського Союзу та його розширенню

[2] Хронологія розширення Європейського Співтовариства

[3] СТРУКТУРА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

[4] ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у широкому розумінні)

[5] ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у вузькому розумінні)

[6] ТИПОВІ ПРАВОВІ АКТИ ЄВРОПЕЙЬКОГО СОЮЗУ

[7] ВИДИ ПРАВОВИХ АКТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

[8] Правова система Європейського Союзу

[8.1] засновницькі (або установчі) Договори;

[8.2] додані протоколи та декларації;

[8.3] договори та акти, що видозмінюють інституційну систему;

[8.4] договори та акти, що вносять зміни та доповнення до бюджетних процедур;

[8.5] договори та акти про прийняття нових держав – членів.

[8.6] Похідне (вторинне) законодавство складають:

[8.7] типові акти:

[9] СПЕЦІАЛЬНІ АКТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

[10] АКТИ ОРГАНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

[11] ІНСТИТУЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

[11.0.0.1] Особливості діяльності:

[12] ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І ІНСТИТУЦІЇ ЄС

[13] ДОПОМІЖНІ ФУНКЦІЇ ІНСТИТУЦІЇ ЄС

Хронологія основних подій, що передували утворенню Європейського Союзу та його розширенню

1950

9 травня Під впливом ідей Жана Моне французький міністр

закордонних справ Роберт Шуман закликає Францію, ФРН та інші європейські країни передати координацію виробництва вугілля та сталі єдиному наднаціональному органу.

1951

18 квітня Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН та Франція підписують Паризький договір про створення ЄОВС.

1952

15 липня Внаслідок ратифікації національними парламентами всіх шести країн набирає чинності Паризький договір про створення ЄОВС. Тимчасовим місцем перебування штаб-квартири керівного органу Об'єднання обирають Люксембург.

1957

25 березня Країни - члени ЄОВС - підписують Римський договір про заснування ЄЕС та Євратому.

Метою Римського договору є:

організація співтовариства;
створення спільного ринку шляхом усунення перешкод на шляху вільного руху капіталу, робочої сили, товарів і послуг;
розробка спільної зовнішньої торговельної, аграрної, транспортної політики та політики в галузі рибальства;
узгодження економічної та соціальної політики, та співпраця в галузі ядерних досліджень з мирними цілями.

1958

1 січня Римський договір набирає чинності. Штаб-квартири ЄЕС та Комісій Євратому розташувалися в Брюсселі, а інші установи ЄЕС та Євратому - в Страсбурзі та Люксембурзі.

1965

8 квітня Підписання угоди про об'єднання виконавчих органів трьох Співтовариств (ЄЕС, ЄОВС та Євратому). Угода набирає чинності 1 липня 1967 року.

1986

17 лютого Підписання Єдиного Європейського Акту (набере чинності 1 липня 1987 року). Цей акт:

систематизує взаємне визнання професійних кваліфікацій;
запроваджує відкриті тендери на виконання громадських робіт, вільний рух капіталу;
констатує рух у напрямку гармонізації податку на додану вартість та акцизних зборів і зменшення державної допомоги окремим галузям промисловості;
збільшує повноваження Європейського Парламенту;
розширює коло питань, щодо яких на засіданнях Ради Міністрів рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю.

1991

11 грудня Підписання Маастрихтського договору про створення Європейського Союзу.

Визначено три "стовпи", що на них віднині триматиметься об'єднана Європа:

Європейське Співтовариство, в тому вигляді, якого воно набуло в 1991р.;
1. розвиток спільної зовнішньої та безпекової політики, з обов'язковим схваленням Радою Міністрів, що підсилює її роль;
  1. співпраця у сфері правосуддя та внутрішніх справ (Рада Міністрів координує дії щодо надання притулку, імміграції, міжнародної злочинності, умов в'їзду, торгівлі наркотиками та міжнародного тероризму).

1993

1 листопада Офіційно набирає чинності Маастрихтський договір - засновано Європейський Союз.

1997

16-17 червня Ухвалено Амстердамський договір Європейською Радою

2 жовтня Договір підписали міністри закордонних справ держав-членів

1999

1 травня Амстердамський договір набрав чинності

Доповнюючи попередні засновницькі договори, Амстердамський договір:

посилив захист прав і свобод людини;

розширив сферу соціальної політики ЄС;

розвинув інститут європейського громадянства;

вніс поправки в інституційну систему ЄС (розширив повноваження Європарламенту і підвищив його роль у формуванні Євро комісії);

розширив сферу прийняття рішень у Раді Міністрів кваліфікованою більшістю;

розширив повноваження Голови Комісії;

посилив відкритість у процесі прийняття рішень у ЄС, запровадив поняття гласність;

зміцнив механізм спільної зовнішньої та безпекововї політики;

поставив за мету перетворити зони ЄС у зону свободи, безпеки й справедливості, де забезпечено вільне пересування людей.

2001

28 лютого Підписано главами держав-членів або урядів держав-членів ЄС Ніццький договір

2003

1 лютого Ніццький договір набрав чинності.

Його основна мета – реформування інституційної системи ЄС у зв’язку з розширенням ЄС.

2001

лютий Робота над проектом Договору про запровадження Конституції для Європи

2003

червень-

липень Проект Договору був прийнятий Європейським Конвентом за основу.

2003

грудень “провалено” підписання проекту Договору на Самміті ЄС;

2004

18 червня узгоджено остаточний текст Конституції ЄС;

29 жовтня підписано Договір та Заключний акт про запровадження Конституції для Європи главами держав-членів у Римі 29 жовтня 2004 р.

2005

січень ухвалено проект Конституції для Європи Європейським Парламентом і передано на ратифікацію державам-членам ЄС протягом 2-х років.

Хронологія розширення Європейського Співтовариства

18 квітня Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН та Франція утворюють Європейське об’єднання вугілля і сталі (Паризький договір про створення ЄОВС).

1957

25 березня Країни - члени ЄОВС утворюють Європейське економічне співтовариство та Європейське співтовариство з атомної енергії (Римські договори про заснування ЄЕС та Євратому).

1961

31 липня Ірландська Республіка (нейтральна держава) звертається із запитом про вступ до ЄЕС.

9-10 серпня Великобританія і Данія заявляють про намір звернутися із заявою про вступ до ЄЕС. Відповідні переговори починаються у листопаді.

1967

1 січня –

10 травня Великобританія, Данія та Ірландія вдруге звертаються з проханням про вступ до ЄС, а 21 червня заяву на вступ подає і Норвегія.

1972

22 січня Данія, Ірландія, Норвегія і Великобританія підписують угоду про вступ до ЄЕС. На референдумі 26 вересня норвежці висловлюють свою незгоду.

1973

1 січня Офіційний вступ до ЄЕС Великобританії, Данії та Ірландії, для яких встановлено 5-й річний перехідний період.

1976

7 липня Офіційний початок переговорів про вступ Греції до ЄЕС.

1977

28 березня Португалія, а за нею, 28 липня, й Іспанія, подають заяви про вступ до ЄС.

1981

1 січня Греція стає десятим членом ЄЕС.

1986

1 січня Іспанія та Португалія вступають до ЄЕС. Населення 12 держав-членів ЄЕС становить 321 мільйон чоловік.

1987

14 квітня Туреччина звертається з проханням про вступ до ЄЕС.

1995

1 січня Австрія, Фінляндія та Швеція вступають до Європейського Союзу.

2004

1 травня Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія, Словенія, Кіпр і Мальта вступають до Європейського Союзу.

СТРУКТУРА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у широкому розумінні)

ВСІ ПРАВОВІ НОРМИ ЄС (acquis communautaire)

Включаючи:

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРАВА
СУДОВІ СПРАВИ СУДУ ЄС
ПРАВО, ЩО ВИПЛИВАЄ:
- із зовнішніх відносин ЄС;
  - із доповнюючих правових норм (у конвенціях, угодах, договорах)

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у вузькому розумінні)

ПЕРВИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО

(Договори заснування)

ВТОРИННЕ (ПОХІДНЕ) ЗАКОНОДАВСТВО

(Правові акти для забезпечення ефективності Договорів заснування)

ТИПОВІ ПРАВОВІ АКТИ ЄВРОПЕЙЬКОГО СОЮЗУ

ВИДИ ПРАВОВИХ АКТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Типові правові акти ЄС
Спеціальні акти ЄС
Акти органів ЄС

Правова система Європейського Союзу

Право Європейського Союзу у широкому розумінні – усі правові норми, що діють у Євросоюзі; вони ще мають назву acquis communautaire (надбання ЄС), що охоплює все набуте Європейським Союзом у правовому і політичному розумінні і зафіксоване документально приблизно на 80 000 сторінках.

Право ЄС включає:

основні принципи права ЄС;
судові справи ЄС;
правові норми, що випливають із:
- зовнішніх відносин ЄС;
  - доповнюючих правових норм, що містяться у конвенціях, угодах, договорах).

Право Європейського Союзу у вузькому розумінні – це правові норми первинного і похідного (або вторинного) законодавства.

Первинне законодавство складають:

засновницькі (або установчі) Договори;
додані протоколи та декларації;
договори та акти, що видозмінюють інституційну систему;
договори та акти, що вносять зміни та доповнення до бюджетних процедур;
договори та акти про прийняття нових держав – членів.
Похідне (вторинне) законодавство складають:
типові акти:
- постанови;
  - директиви;
    - рішення;
      - рекомендації;
        
        висновки;
    - спеціальні акти:
      - про внутрішню роботу інституцій Європейського Союзу;
      - програми загальної гармонізації;
      - загальні декларації та між інституційні угоди тощо;
    - акти органів ЄС:
      - акти про призначення;
      - інші акти ЄС (повідомлення, Біла книга, Зелена книга).

Принципи права Європейського Союзу – це неписані джерела права, які походять від судової винахідливості і застосовуються суддею у відповідності до спільних цінностей та норм, що становлять конституційну філософію та політику судочинства.

Типологія основних принципів права ЄС:

Принцип основних прав
1. Права людини та громадянських свобод, що гарантуються національними конституціями та міжнародними інструментами захисту прав людини, серед яких головну роль відіграє Європейська конвенція з прав людини.

1.2. Індивідуальні права, пов’язані із захистом особистого і сімейного життя, житла та кореспонденції, релігійними свободами.

1.3. Права, безпосередньо пов’язані з економічним та соціальним життям (право приватної власності, право вільного здійснення економічної діяльності, захист комерційної таємниці, право на участь у профспілках).

14. Права, пов’язані із свободою слова.

2. Принципи, що витікають з правового Співтовариства

2.1. Прагнення Суду ЄС забезпечити функціонування Європейського Союзу як правового Співтовариства привело до впровадження в правопорядок ЄС обов’язку суворого дотримання принципів, притаманних будь - якій правовій системі, організованій за зразком поваги до права. В цьому контексті можна згадати принцип судового захисту, який поділяється на низу “підпринципів”:

поваги до наданих прав;
передбачуваності і ясності чинних норм;
доброї волі;
оприлюднення актів;
незворотності дії;
законної довіри;

2.2. До цієї категорії відносяться також принципи, пов’язані з правом на ефективний судовий захист і правом на неупереджений процес.

2.3. Можна також трактувати як прояви дотримання права принципи:

ефективного управління та неперервності державних послуг;
постійне застосування принципу пропорційності;
прозорості;
передбачливості;

3. Структурні принципи

На відміну від попередніх, ці принципи не мають безпосередньо на меті забезпечення захисту громадян ЄС чи підсудних, навіть якщо вони непрямим чином можуть мати такі наслідки. Мова іде про принципи, які певною мірою відображають економічну і політичну структуру Співтовариства.

3.1. Принципи конституційного характеру це регуляторні принципи, що керують розподілом компетенцій.

Зокрема, це принципи:

верховенства права;
субсидіарності і пропорційності;
інституціональної рівноваги;
лояльної співпраці між:
- інституціями,
- інституціями і державами – членами,
- державами - членами,
рівності і солідарності між державами – членами;
однакового застосування спільних норм;
безпосередності та верховенства права ЄС;
принципи ефективного управління та ефективного фінансового управління;
інші принципи, що приймаються поки що дуже обережно і формулюються таким чином, що дозволяє пророкувати їхнє найближче узаконення, як, наприклад, принцип покарання за порушення права ЄС.

3.2. Принципи економічного характеру головним чином відповідають основним принципам вільного пересування і недискримінації та доповнюються принципами вільної конкуренції та єдності спільного ринку. (Перелік цих принципів не є ні закритим, ні остаточним: так, наприклад, принцип європейської преференції, або принципи економічного і соціального узгодження, які раніше розглядалися як основні принцип права ЄС, були пізніше позбавлені Судом ЄС цієї якості).

Правові акти ЄС

Види правових актів ЄС
Вид акту	Характер акту
Постанова	акт загального застосування, обов'язковий в усіх своїх елементах і має пряму дію в усіх державах-членах; привілейований інструмент виконання законодавчої функції в ЄС.
Директива	має обмежені чи координовані повноваження; фіксує лише цілі, які мають бути досягнуті, залишаючи вибір засобів за національними урядами.
Рішення	є обов'язковим у всіх своїх елементах для тих, кому воно адресоване; найчастіше має індивідуальних адресатів.
Рекомендації та висновки	не мають обов'язкової сили; орієнтаційні правові інструменти, що запрошують адресатів до вироблення певної лінії поведінки.

Висновки до теми:

1. Вивчення конституційних основ права (правової системи) Європейського Союзу дає підстави констатувати, що Договори заснування цього Союзу становлять структуровану систему норм з власними джерелами, розробка і впровадження яких забезпечується інституціями згідно з відповідними процедурами, а ухвалення відбувається через автономні правові механізми.

2. Такий висновок випливає із формулювання Суду Європейського Співтовариства про те, що Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства (1957 р.), незважаючи на те, що він був укладений у формі міжнародного договору, все ж таки є основним конституційно - правовим актом Співтовариства.

3. Договори про Європейські Співтовариства заснували новий правопорядок, згідно з яким держави обмежують свої суверенні права у певних сферах, яких стає все більше, а суб’єктами є не лише держави - члени, але й їх громадяни.

4. Головними характеристиками права Європейського Союзу є, зокрема, його (1) верховенство по відношенню до права держав - членів та (2) пряма дія всіх положень, що застосовуються до них самих та їх громадян.

5. Право (правова система) ЄС – це новий правовий порядок, утворений засновницькими договорами, характеризується своєю автономністю та внутрішнім узгодженням власної системи правових джерел, а також специфічною природою взаємовідносин, що існують між правовими нормами Європейського Союзу та національними правовими системами держав - членів.

6. Подальший розвиток ЄС через (а) розширення компетенції в економічній сфері і єдину валюту, (б) розширення компетенції Союзу в сфері зовнішньої і безпекової політики, а також (в) у сфері внутрішніх справ і кримінального правосуддя не надав достатніх аргументів на користь федеральної системи.

7. Конструкція, що об’єднує 25 держав – членів на Європейському континенті, і сьогодні за своїм устроєм залишається особливим утворенням у формі Співтовариства / Союзу, в основі якого поєднується два різних, і одночасно взаємодоповнюючих, типи міжнародного співробітництва: (1) міжнародної організації та (2) міждержавного об’єднання з цілим комплексом цілей і завдань та надзвичайно складним масивом компетенцій і функціональних повноважень. Тому, визначаючи форми устрою сучасного Європейського Союзу, одні вчені вбачають у ньому елементи федерації, інші – конфедерації.

8. Поданий на ратифікацію державами-членами ЄС проект Конституції для Європи юридично оформлює Європейський Союз, уточнює його устрій, статус, природу відносин ЄС з державами - членами, їх громадянами, розмежовує повноваження в ЄС, закладає конституційні основи принципово нової моделі європейського законодавства. Проект Конституції для Європи засвідчує завершення еволюції європейської конструкції до високоінтегрованої конфедерації держав.

9. Новий Союз розглядається як міжнародне об’єднання держав, які, зберігаючи свою незалежність, задля для досягнення наперед узгоджених цілей передають у колективне розпорядження Союзу частину своїх суверенних прав, зокрема й тих, що стосуються внутрішніх справ, а саме питань економіки, ресурсів, монетарно - фінансової політики тощо.

Згідно з новітніми науковими підходами таке міжнародне об’єднання держав кваліфікується як сучасна конфедерація держав.

Список рекомендованої літератури:

Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник. К.: “К.І.С.”, 2004. – 260 с.
Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права: Навчальний посібник. / Упорядник – Ін-т європ. політики, Берлін. За наук. ред. В.П’ятницького. – Вид – во “Заповіт”. – 368 с.
Володимир Посельський. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.
Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 448 с.
Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посіб. / Пер. З англ. – К.: Т – во “Знання”, КОО, 2002. – 381 с. (Європейське право).
Сорон Жак – Люк. Курс європейських інституцій: європейська головоломка: Підручник. / Пер. з франц. За ред. В.І. Муравйова. – К.: ІМВ, 2001. – 444 с.
Європейський Союз: Консолідовані договори. / Пер. Ю.Петруся. За наук. ред. В.Муравйова. – К.: Вид-во “Port - Royal”, 1999. – 206 c.

СПЕЦІАЛЬНІ АКТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

АКТИ ПРО ВНУТРІШНЮ РОБОТУ ІНСТИТУЦІЙ
УХВАЛИ (РІШЕННЯ) РАДИ АБО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ СТОСОВНО ПРОГРАМИ ЄСпв
ПРОГРАМИ ЗАГАЛЬНОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ
ДОГОВОРИ (УГОДИ) ПРО АСОЦІЙОВАНЕ ЧЛЕНСТВО З ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ
ЗАГАЛЬНІ ДЕКЛАРАЦІЇ ТА ЗМІШАНІ (МІЖІНСТИТУЦІЙНІ) УГОДИ

АКТИ ОРГАНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ІНСТИТУЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Європейська Рада
Рада Міністрів (Рада ЄС)
Європейський парламент
Європейська Комісія
Суд ЄС і Суд і Інстанції
Палата Аудиторів
Економічний і Соціальний Комітет
Комітет регіонів
Європейський і Центральний банк
Європейський інвестиційний банк
Європол
Омбудсмен

Загальна характеристика:

Суміщення функцій. Це означає, що принаймні три найважливіших інституції ЄС (Європейський Парламент, Рада і Комісія) наділені функціями різного характеру, які не можуть бути чітко пристосовані до традиційного розмежування між законодавчими, виконавчими, судовими та наглядовими органами.

Поліцентричність структури. Незважаючи на те, що центральні інституції ЄС незмінно знаходяться у Брюсселі, вони також розміщуються у Люксембурзі і Страсбурзі. Крім того, Центр ядерних досліджень Євроатому, наприклад, розташовано в Іспрі (Італія) та Калхемі (Великобританія).

Розподілена лояльність. Теоретично всі інституції ЄС задумані й створені в такий спосіб, щоб бути відданими тільки одній справі — інтересам Євросоюзу. Однак це виявилося практично неможливим з принципових і прагматичних міркувань. Саме розподілена лояльність дозволяє європейським урядовцям знаходити “золоту середину” у їхній діяльності.

Розподіл влад. Цей принцип уперше був сформульований французьким філософом - конституціоналістом Монтеск’є у XVIII ст., і створення французьких післяреволюційних інституцій базувалося саме на його положеннях. Суть цього принципу полягає в тому, що, здійснюючи свою владу, законодавчі, виконавчі й судові органи мають бути повністю незалежними один від одного. Цей принцип застосовується до інституцій ЄС тому, що всі вони є незалежними одна від одної, хоча, як було згадано вище, і виконують змішані функції.

Європейська Рада

Загальна характеристика:

Склад – глави держав-членів і урядів держав-членів ЄС.

забезпечує форум для вільного і неофіційного обміну думками між главами держав і урядів;
класифікує компетенційні питання, закріплені у засновницьких договорах, питання політичного співробітництва і спільного опікування стосовно держав-членів;
генерує імпульси для прогресивного розвитку Співтовариства.

Особливості діяльності:

після кожного засідання Європейська Рада повинна представити Європарламентові звіт своїх слухань і щорічний письмовий звіт щодо прогресу, досягнутого Союзом.
рішення ЄР є політичними і загальними за суттю;
не мають сили закону;
не можуть бути реалізованими без “законодавчого наповнення”;
не є предметом судового контролю
на відміну від інших інституцій Європейська Рада діє без будь-яких правил внутрішнього розпорядку.

Європейський парламент

Загальна характеристика:

складається з представників народів держав-членів ЄС;
- обирається прямим загальним голосуванням на 5 років;
- кількість обраних депутатів від 15 держав – членів було 626, від 25 732 членів
- представлено більше 100 політичних партій і рухів;
- діє 8 політичних фракцій і груп, 27 постійних комітетів.

Функції, компетенція, повноваження Європарламенту:

Функції	були: • законодавча; • обрання та формування виконавчих органів ЄС; • контроль за діяльністю виконавчої влади ЄС; • просвітницько-інформаційна; будуть: законодавча; бюджетна; політичний контроль; консультаційна.
Сфери компетенції	• політична; • кадрова; • системотворча; • комунікативна.
Діяльність у політичній сфері	• право на участь у законотворчій діяльності; • контроль за здійсненням виконавчих повноважень структурними підрозділами Ради та Комісії.
Діяльність у кадровій сфері	• затверджує, зокрема, всіх членів Комісії; • призначає Омбудсмена; • консультує Раду стосовно призначення нею членів Виконавчої ради Європейського Центрального Банку та членів Палати Аудиторів.
Діяльність у системотворчій сфері	• перегляд окремих положень чинних Договорів, інших правових актів; • внесення змін і доповнень щодо процедурних питань, перерозподілу компетенції між ЄС та країнами-членами тощо.
Діяльність у комунікативній сфері	• забезпечує зворотний зв'язок між своїми депутатами і їх виборцями, відносини з парламентами країн-членів, асоційованих членів та третіх країн.

Рада Європейського Союзу (Рада Міністрів)

Загальна характеристика

Складається з представників кожної держави-члена на міністерському рівні, які мають повноваження брати зобов'язання від імені свого уряду.
Можуть делегуватися і представники міністерського рівня від територіальних утворень, що діють в рамках публічного права (наприклад, від федеральних земель Німеччини).
Головування здійснюється по черзі кожним членом Ради протягом шести місяців відповідно до алфавітного розташування держав-членів.
Голова Ради, як "перший серед рівних", не має вищої юридичної влади над іншими представниками.
Головуюча держава-член виконує адміністративну, ініціативну, координуючу та представницьку функції.
Частково змінючи свій склад і назву в залежності від предмета обговорення (питання освіти, транспорту, фінансів, промисловості тощо), Рада засідає по два-чотири рази на рік.

Підготовчу роботу для діяльності Ради ЄС здійснює Комітет постійних представників держав-членів (КОРЕПЕР), який поділяється на КОРЕПЕР-І і КОРЕПЕР-ІІ.

Спеціальні Комітети Ради

Політичний
Координаційний комітет зі співробітництва у сфері охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах
Стратегічний комітет з питань імміграції, зовнішніх кордонів та надання політичного притулку
Комітет з сільського господарства
Економічний і фінансовий комітет
Комітет по зайнятості
Комітет у справах світової організації торгівлі

Рада приймає рішення голосуванням:

Одностайно (100 % голосів)
Кваліфікована більшість (у попередньому складі з 87 членів Ради 62 голоси складали кваліфіковану більшість)
Проста більшість (50 % + 1)
Блокуюча меншість складає 26 голосів (від 87 членів Ради)

Європейська Комісія

Загальна характеристика:

ЄК -"двигун" європейської інтеграції.
ЄК - сила, яка пильнує за дотриманням договорів та оберігає інтереси Співтовариства.

Цілі Комісії:

забезпечення функціонування спільного європейського ринку;
захист інтересів Співтовариства;
представництво ЄС у закордонних стосунках.

Функції Комісії:

законодавча ініціатива;
нагляд за дотриманням угод;
реалізація політики ЄС у міжнародних торговельних відносинах.

Організаційно-правовий механізм реалізації

функцій Комісії включає повноваження:

на законодавчу діяльність;
на участь у підготовці та імплементації права ЄС;
на реалізацію правових актів;
на проведення переговорів з метою укладання міжнародних угод;
на представництво у відносинах з третіми країнами і міжнародними організаціями;
на контроль за дотриманням права ЄС.

Склад Комісії – 25членів (по 1-му від держави-члена ЄС), 8 з яких жінки.

термін дії складу - 5 років;
обслуговуючий персонал — близько 30 тис. співробітників, кожний п'ятий з яких зайнятий перекладацькою діяльністю.
уряди держав-членів визначають кандидатуру для призначення Голови Комісії;
інших осіб для призначення членами Комісії, але вже за спільною згодою з кандидатом на посаду Голови.
призначені у такий спосіб Голова та інші члени Комісії затверджуються Європарламентом як колективний орган, після чого призначаються на посади за спільною згодою урядів країн-членів.

Судова система ЄС

Структура судової системи ЄС

Суд ЄС
Суд першої інстанції
Суди держав-членів ЄС

Загальна характеристика:

складу Суду ЄС - 15 суддів;
судді обирають зі свого складу Голову Суду;
суддям допомагають 8 генеральних адвокатів;
судді і генеральні адвокати призначаються терміном на 6 років зі спільної згоди урядів держав-членів.

Функції Суду ЄС:

об'єднавча сила у застосуванні і тлумаченні права ЄС;
врегулювання всіх спірних питань, які виникають:
- між самими інституціями;
- між інституціями і державами-членами;
- між інституціями і фізичними особами;
вирішення спорів зі службовим персоналом.

Економічний і Соціальний комітет (ЕСК)

Загальна характеристика:

створено у 1958 р. для надання Раді та Комісії консультативної допомоги;
- складається з 222 представників різних категорій економічної і соціальної діяльності в країнах-членах ЄС, яких призначає Рада терміном на чотири роки;
  - має спеціалізовані секції (експертні групи), які готують висновки відповідно до свого фахового напрямку у сфері:
    - соціальної,
      - промислової,
      - екологічної,
      - міграційної політики,
      - політики у галузі освіти,
      - наукових досліджень,
      - зайнятості та охорони здоров'я.

Комітет Регіонів (КР)

Загальна характеристика:

створено у 1958 р. для надання Раді та Комісії консультативної допомоги;
- складається з 222 членів, які представляють регіональні та місцеві органи держав-членів ЄС;
  - відображаючи інтереси регіонів на європейському рівні, КР поширює свої консультативні повноваження на:
    - соціальну,
      - екологічну політику,
      - на питання, пов'язані із забезпеченням зайнятості.

Суд аудиторів

Загальна характеристика:

створений в 1975 р. для фінансового контролю (ще називають Рахунковою Палатою, Палатою Аудиторів), розпочав свою діяльність у 1977 р;
склад -с 15 членів, фахівців зовнішнього аудиту чи тих, хто має спеціальну кваліфікацію для цієї посади;
обираються Радою (в тому числі й на повторний термін) на шість років одноголосним рішенням та після консультацій з Європарламентом.

Банківська система ЄС

Структура:

	Система банків ЄС


Європейський інвестиційний банк (ЄІБ)	Європейська система центральних банків (ЄСЦБ)


	Європейський центральний банк (ЄЦБ)	Національні центральні банки держав-членів ЄС

Загальна характеристика:

Головне завдання ЄІБ (заснований у 1957 р.) - сприяння розвитку збалансованого та сталого спільного ринку в інтересах Співтовариства як за допомогою ресурсів міжнародного ринку капіталів, так і власних ресурсів.

Банк надає позички та гарантії, насамперед, у проекти, спрямовані:

на розвиток слаборозвинутих регіонів;
1. на модернізацію економіки країн-членів ЄС;
2. на підтримку великих проектів, що не можуть повністю фінансуватися однією державою-членом.

Головна мета ЄЦБ (заснований у 1998 р.) - забезпечення цінової стабільності та підтримка загальної економічної політики ЄС.

ЄСЦБ утворена в рамках Економічного і валютного союзу в 1998 р. Складається з ЄЦБ та національних центральних банків держав-членів ЄС.

Основні завдання ЄСЦБ:

визначати та здійснювати валютну політику ЄС;
проводити відповідні операції з іноземною валютою;
підтримувати та регулювати офіційні іноземні валютні резерви держав-членів;
сприяти налагодженому функціонуванню платіжної системи.

Омбудсмен

Функції Омбудсмена:

контролює діяльність адміністративних служб ЄС;
розглядає скарги від громадян ЄС або інших громадян, що знаходяться під юрисдикцією ЄС;
обирається Європарламентом на термін дії самого парламенту;
має особливий статус, що передбачає його незалежність;
може проводити за власною ініціативою перевірки, слідство;
направляє свої доповіді і пропозиції інституціям;
щорічно представляє Європарламенту доповідь з проблем прав людини.

Європол

Конвенція про створення Європолу (Європейського поліцейського відомства) підписана 26 липня 1995 р., а 1 жовтня 1998 р. вона набрала чинності.

Мета діяльності Європолу:

запобігання і боротьба з тероризмом,
незаконною торгівлею наркотиками та
іншими вадами організованої злочинності.

Завдання Європолу:

поліпшення ефективності діяльності правоохоронних служб держав-членів ЄС;
- сприяння оперативній співпраці між ними.

Список рекомендованої літератури:

Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник. К.: “К.І.С.”, 2004. – 260 с.
Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права: Навчальний посібник. / Упорядник – Ін-т євр. політики, Берлін. За наук. ред. В.П’ятницького. – Вид – во “Заповіт”. – 368 с.
Володимир Посельський. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.
Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 448 с.
Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посіб. / Пер. З англ. – К.: Т – во “Знання”, КОО, 2002. – 381 с. (Європейське право).

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І ІНСТИТУЦІЇ ЄС

ДОПОМІЖНІ ФУНКЦІЇ ІНСТИТУЦІЇ ЄС

Для нотаток

________________________________________________________________________

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Європейське Співтовариство

(колишнє Європейське Економічне Співтовариство)

Спільна політика з питань безпеки і зовнішніх відносин

(СПБЗ)

Співробітництво у сфері охорони порядку та правосуддя

(СОПП)

Маастрихтський (1992 р.) Договір про заснування ЄС (ДЗЄС)
Протоколи, Заключний Акт та заяви до ДЗЄС

ПОСТАНОВИ

РІШЕННЯ

ДИРЕКТИВИ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИСНОВКИ

ОСНОВНІ

РАМКОВІ

ВИЧАЙНІ

ЗВИЧАЙНІ

ПОХІДНЕ ВТОРИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Акти про призначення

Інші акти ЄС

Повідомлення

Зелена книга

Біла книга

ПОЛІТИЧНА

Європейська

Рада

ЗАКОНОДАВЧА ВИКОНАВЧА

Рада Міністрів (Рада ЄС) Європейська Комісія

Європейський Парламент

СУДОВА

Суд

Суд І інстанції

КОНСУЛЬТАТИВНА

ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА

КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВА

Економічний Соціальний

Комітет

Регіонів

Рада Міністрів (Рада ЄС)

Європейська Комісія

Європейський Центральний банк

Європейський інвестиційний банк

Палата

Аудиторів

Омбудсмен

ПРАВООХОРОННА

Європол

1. Гай Ричи
2. ПРЕДМЕТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ НАУКИ Человеческому обществу для жизни необходимы материальные блага жизненные у
3. Информатика Введение Использование ПЭВМ приводит к коренной перестройке технологии производства пра
4. Архангельский торговоэкономичекий техникум
5. Тема 1 Социальная стратификация и мобильность российского общества- история и современность 1
6. Настройка на партнера в деловом общении
7. 1 Жизнь Брежнева до вступления на пост руководителя страны
8. Реферат- Внутренний контроль
9. Гертруда
10. тематизація інформації в облікових регістрах; 29 Відображення обліку товарів у формах фінансової звітності
11. К~сіпкерлік осы инициативті шаруашылы~ ~ызметіні~ барлы~ ~атысушылары пайда табу ма~сатында ~зіндік ж~н
12. таможенная процедура в соответствии с которой товары перевозятся под таможенным контролем по таможенной т1
13. Конспект лекций - Юрчук В
14. УЧЕБНАЯ ПРАКТИКА Методические указания для студентов
15. Учет отремонтированных, реконструированных, модернизированных объектов
16. Topic Homework 1
17. Место и роль Японии в мировой экономике
18. Адвокат у кримінальному процесі
19. Реферат- Банки и их роль в современной экономике
20. Путешествие к морю исполнения желаний

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе