Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
ЧАРИ НОЧІ
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її, -
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе -
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани...
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п'яні.
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, -
Гори! Життя - єдина мить,
Для смерті ж - вічність ціла.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.
І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.
Загине все без вороття:
Що візьме час, що люди,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас - боги скупі,
Над нас - глухі й нечулі..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її -
Знов молодість не буде!"
1904
Мария Ильенкова
Художественный перевод на русский язык
Смеются, плачут соловьи,
Терзая песнями нам сердце:
«Целуй её, люби, люби!
Остынет кровь – и не согрется!
Ты не смотри, что за чертой:
Или забытье, иль измена –
Весна идет на голос твой,
Весна – одна она бессменна!
На миг единый ты оставь
Печаль, тоску, раздумья, горе –
И пламень собственной души
Соедини с кипящим морем.
Лови летящие мгновенья!
Будь очарован, опьянен любовью!
Среди мечтаний и забвенья
Пусть страсть твоею правит кровью.
Смотри же: вся земля дрожит
В обьятьях жаркой ночи.
Цветку лист пылко шелестит,
Траве ручей бормочет.
Вон виден блеск звезды в воде,
Летят туманы к тучам…
Здесь пьяный аромат везде,
Там ивы гнутся в танце жгучем.
Коль искорка в тебе горит,
Коль гаснуть ей еще не время –
Гори! Ведь жизнь – единый миг,
А вечность – жизни есть потеря.
Так что ты здесь стоишь один,
Когда весь мир поёт?
Ударь аккордом золотым:
Весна, весна, весна идёт!
С огнём и песнею иди
Под звон бокалов и веселье
На праздник счастья и любви,
Цветов и сонного томленья.
Ведь все исчезнет без следа:
Что временем, а что людьми
Убито будет… И огня,
Огня любви в груди не будет!
Захочешь дни свои вернуть,
Подобно Фаусту, но боги
Твоих молитв отринут суть –
Им недосуг твои тревоги».
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Смеются, плачут соловьи,
Терзая песнями нам сердце:
«Целуй её, люби, люби!
Остынет кровь – и не согрется!»
25.11.13