Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Міністерство освіти і науки
Бериславський педагогічний коледж
Предмет: педагогіка
Модуль № 5
Семестр VI
Кількість годин 2
Лекція
Тема: Формування основ наукового світогляду
Викладач: Тупікіна С.В.
Розглянуто на засіданні
предметної (циклової) комісії викладачів
Протокол № _______ від ______________
Голова предметної (циклової) комісії
____________________________________
Берислав
Тема лекції: Формування основ наукового світогляду
Знати: поняття світогляд, його структурні компоненти, види; шляхи і засоби формування наукового світогляду у молодших школярів; особливості світоглядних уявлень, народних знань українців та методику ознайомлення молодших школярів з народними традиціями, знаннями та віруваннями.
Вміти: використовуючи зміст початкової освіти і виховання, зміст окремих уроків, виховних заходів вміти продумувати стратегію і цільові завдання уроку, заходу так, щоб вони були спрямовані як на засвоєння учнями певної суми знань та вмінь, так і на формування особистості молодшого школяра, його наукового світогляду, ціннісних орієнтацій, мотивів, потреб, інтересів.
Тип лекції: тематична
Ключові поняття: світогляд, види світогляду, знання, поняття, погляди, переконання, вірування.
План
Основна література
С.48-52.
Додаткова література
Д.з. Сухомлинський В.О. «Сто порад вчителю»: поради 21, 22, 23, 25, 29, 30, 96.
Бесіда: «Сімейні та календарні свята в Україні» і участь у них дітей,
аналіз «Програми 1-4 класи» з одного предмету з точки зору реалізації завдань формування наукового світогляду.
Початкове ознайомлення з новим матеріалом
Поняття про світогляд.
Світогляд це система поглядів на дійсність в яких людина виражає своє ставлення до оточуючої природи, соціального середовища і усвідомлює своє місце в світі; це сукупність філософських, наукових, політичних, естетичних, правових поглядів і переконань людини.
Науковий світогляд цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до самої себе.
Його основу становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство, й стали внутрішньою позицією особистості.
С. визначає ідейну спрямованість життя людини.
Є рушійною силою суспільного розвитку.
С. визначається рівень суспільного розвитку.
Світогляд складається з таких підсистем:
Структура має компоненти:
Погляди певна точка зору на суть важливих явищ природи, суспільного життя, людського пізнання; прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції, передбачення, що пояснюють явища природи і суспільства, є орієнтирами в поведінці, діяльності, в стосунках.
Переконання більш високий ступень усвідомлення оточуючого світу, впевненість людини в правильності своїх поглядів і переконань, що вимагає постійної готовності їх відстоювати; психічний стан особистості, який характеризується стійкими поглядами, впевненістю у правильності власних думок, поглядів, це сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину.
Невід'ємною частиною переконань людини є її почуття. Втілення світоглядних переконань у життя, їх обстоювання і захист людина переживає емоційно.
Важливий елемент світогляду теоретичне мислення, здатність аналізувати, синтезувати, порівнювати, робити висновки. Воно дає змогу творчо осмислювати знання, розширювати світогляд.
Складником світогляду є й воля людини, свідома саморегуляція людиною своєї поведінки і діяльності, регулювальна функція мозку, що полягає у здатності активно досягати свідомо поставленої мети, долаючи зовнішні та внутрішні перешкоди. Реалізуючи світоглядні ідеї в практичній діяльності, людина виявляє вольові якості (цілеспрямованість, рішучість, принциповість, самовладання).
Для наукового світогляду характерні такі риси:
Наукова картина світу це система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою стає елементом світогляду кожної людини, адже кожен хоче скласти певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з'явилося життя на Землі». На основі наукових даних про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики землетруси);
Фактори:
Види
/ \
повсякденний матеріалістичний
науковий ідеалістичний
Функції С.:
Умови формування наукового С. у школярів:
процесі урочної і позакласної роботи.
З науковим співіснує релігійний світогляд.
Релігія особлива форма свідомості, стрижнем якої є віра в Бога - творця світу. Професор П. Щербань так визначає місце наукового і релігійного світоглядів у системі виховання: «Проте, є Бог чи його нема це не проблема педагогіки. Бог існує для тих, хто вірить у Нього. Головне призначення наукового світогляду - відповісти на запитання: «Який є світ?», а релігійного - «Як жити у світі?». Тож краще було б, якби вони не ворогували між собою. Релігія звертається до почуттів людей і в цьому подібна до мистецтва. А тому слід позбутися зневажливого ставлення до релігії і разом з тим не поспішати відмовлятися від матеріалістичних переконань... Що ж до дискусій на світоглядні теми, то вони були і будуть, але корисними стануть лише при повазі до опонента. Цілком може статись, що погляди опонентів не стільки суперечать, скільки доповнюють один одного».
Педагогам сучасної школи варто прислухатися до таких порад:
ставлячись до релігії, школа і вчитель повинні формувати у своїх вихованців науковий світогляд.
літературу, мистецтво, Біблію.
та індивідуальні особливості учнів, а також сімейні умови виховання.
образи чи приниження гідності й почуттів віруючих учнів.
віротерпимості, якій ґрунтується на тому, що всі люди віруючі: тільки одні вірять у те, що Бог є, а інші - що його немає. Головне - прищепити дитині доброту і чесність, здатність на благородний вчинок, уміння мислити і обстоювати свої переконання. А віра чи невір'я цей вибір має бути самоусвідомленим.
Робота з підручником: Ф.с. 242-243, 245-249.
Визначення:
{обмеження знань
Особливості формування наукового { малий життєвий досвід
світогляду у молодших школярів {навіюваність
{відсутність переконань
І етап ( 1-4 кл.) підготовчий
Науковий світогляд виявляється у поведінці людини і визначається оптимальним засвоєнням понять, законів, теорій, готовністю обстоювати свої ідеали, погляди, переконаністю у щоденній поведінці та діяльності.
Наголошуючи на визначальній ролі світогляду в поведінці людини,
В. Сухомлинський писав: «Переконання це не лише усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять, а й особиста її готовність діяти відповідно до цих правил і понять. Переконаність ми спостерігаємо тоді, коли діяльність людини мотивується світоглядом, коли істинність того чи іншого поняття не тільки не викликає в людини сумнівів, а й формує її суб'єктивний стан, її особисте ставлення до істини».
Шляхи:
Великі можливості формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі. Кожна наука вивчає закономірності явищ певної галузі об'єктивного світу і, відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду учнів. Предмети природничого циклу сприяють формуванню системи понять про явища і процеси природи, про її закономірності, виховують активне перетворювальне ставлення до природи. Під час вивчення гуманітарних, суспільних дисциплін учні знайомляться з етапами розвитку людських цивілізацій, сутністю явищ, що в них відбувалися. Вивчення рідної мови і літератури, історії свого народу, географії своєї країни сприяє формуванню в них ідеалів, поглядів на розвиток суспільства, розумінню ними змісту життя людей, визначенню мети діяльності, спрямованості своєї поведінки.
Оскільки світогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, що визначають ставлення людини до навколишнього середовища й до самої себе, то кожен навчальний предмет складова єдиного цілого у його формуванні. Вчитель може успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни і здійснює в процесі навчання міжпредметні зв'язки. Це дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуванню цілісного наукового світогляду.
У процесі вивчення навчальних дисциплін: теоретична спрямованість навчально-виховного процесу; забезпечення діалектичного мислення учнів на уроці.
Зміст/ робота з підручниками і ін. / програмами початкової школи
Організація навчального процесу (картка «Формування світогляду»
Форми і методи роботи. (Приклад лабораторної роботи).
Соціальна і професійна позиція вчителя.
Організація єдності свідомості, переживань і діяльності.
У позаурочній виховній роботі: підготовка виховних заходів, які б збагачували світоглядні знання школярів, формували погляди і переконання; залучення учнів до різноманітних видів діяльності, які сприяли б поєднанню їх свідомості, переживань і поведінки; корекція помилкових світоглядних понять, уявлень, поглядів і переконань учнів;
Форми позакласної роботи:
Масові: бесіди, ранки, перегляд і обговорення к/ф, робота з книгою,читацька конференція, відвідування музеїв, усний журнал, екскурсія, фестиваль.
Групові: гуртки, клуби.
Індивідуальні: бесіди, заняття за інтересами.
Теми: Чому буває грім?, Очевидне неймовірне. Загадки неба. Сон і сновидіння. Про тебе самого, малого.
Перетворення знань на світоглядні погляди і переконання тісно пов'язане з формуванням в учнів системи ставлень до навколишнього середовища й до себе. Правильне ставлення до них формується в ситуаціях, коли індивід діє певним чином. Тому в процесі формування світогляду створюють умови, в яких учень міг би виявити своє ставлення до подій, явищ, про які йдеться, не побоявся дати їм принципову оцінку, висловити свою думку. Це сприяє формуванню єдності слова і діла, світогляду й поведінки, активної життєвої позиції.
Методика виявлення рівня сформованості світогляду учнів:
У формуванні світогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обряди народного календаря як джерела глибокого осмислення учнями екологічних, моральних та естетичних проблем. У народному розумінні Людина органічна частина Матері-Природи, вищий вияв, вінець її розвитку. Звідси випливають ідеї гуманного ставлення до природи, її багатства, збереження її первозданності і цілісності.
У народному розумінні неоціненне виховне значення мають народні філософські ідеї про безмежність світу, вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ (сонце як джерело життя, земля як годувальниця всього живого), а також прогностична функція народного календаря («Вінця навколо Сонця на дощ», «Небо над лісом посиніло буде тепло», «Зірки стрибають на мороз», «Дощ на Зелені свята будуть великі достатки» та ін.). Матеріали народного календаря використовують на всіх уроках в початковій школі, у багатогранній позакласній та позашкільній роботі.
Перетворення знань у світоглядні погляди і переконання тісно повязані з формуванням в учнів системного ставлення до дійсності та до себе. Тому виховна робота повинна передбачити ставлення умов, в яких учень мав би змогу виявляти своє ставлення до подій, явищ, що сприятиме формуванню єдності слова і діла, світогляду і поведінки, активної життєвої позиції.
Це цікаво
В конституціях 43 держав світу законодавчого закріплення привілейоване положення певного віросповідання.
США: церква за законом відокремлена від держави, але діє офіційний лозунг: «Мы веруем в Бога». На доларах цей лозунг символізує економічну і релігійну єдність в житті країни. Присяга на Біблії.
відбулося. Дурень втішається тим, що і з іншими може трапитися те ж саме, що з ним. Абу - аль Фародж.
формою правління, що будь-яка значна зміна в суспільному вихованні чи навряд можлива без зміни в самому державному устрої. Гельвецій.
інакше ні на що не здатне. Р. Кіплінг
которых гложет мысль, что они ни на что не способны. В.А.Сухомлинский
Переконання
человечества. Людей можно соблазнить материальными, благами, хлебом, но человек может бросить хлеб и пойти за тем, кто успокоит его совесть: «Ибо тайна бытия человеческого не в том, чтобы только жить, а в том, для чего жить.»
проповедовать истину.
людського життя.
Сьоме небо гай, куди сягають лише душі найвищих обранців.
«Про померлих погано не говорять», «Дух покійника не можна гнівити»,
«Душа аж світиться» - знання про душу, досконалі душі світяться.
«Лисий попутав» та «Ввечері не згадуй чорта» - знання про темний світ і магнетизм думок. «Що заключиш, те й матимеш.»
поневолених пітьмою. Радісні, сяйливі у людей здорових, світлих.
Криниця знань
К.Мотрич
Наші предки справіку володіли знаннями про духовні сили людини. Згадайте хоча б обіди, вечері, де збиралася вся родина. Цілий ритуал! Перший починав трапезу старійшина роду, благословляючи домочадців і їжу. І за тим багато прочитується: повага до роду, традицій. Тут відбувалося і взаємна підзарядка силою добра, світла, шліфувалася складна психологія родинних відносин.
Наречену слід виводити з хати, коли збираються всі гості, щоб її зайвий раз не, прострілювали «недоброзичливі очі».
Вагітна жінка оголошувалася мало не святою. На кожен день майбутній матері складався гороскоп. Коли розташування планет виявляється несприятливим, жінка мала бути стриманою, виваженою, щоб її почуття не позначилися негативно на дитині. Турботи про нащадків у наших предків були дивовижними. То народна інтуїція і конкретне знання про мікро і макрокосмос у Всесвіті.
Заряд добра і мудрості.
Формування світогляду
І етап (підготовчий, 1-4 кл.) У свідомості дітей «відклалася» науково достовірна картина природних явищ і обєктів. Важливе осмислення саме конкретних явищ.
Лабораторна робота
Результати спостережень за сезонними змінами в живій природі спонукає учнів до активної розумової діяльності:
Задача:
Десь посередині травня, після ранніх дощів, наступають тихі, теплі дні. Вітер видуває, щоб не дошкуляти змореним 10000 кілометровим шляхом перельоту птахів. Вони повертаються додому з Африки. У польоті стрижи легко відрізнити від ластівки …
Стриж розвиває 160км. На годину, а ластівки 17, 5м/с. Порівняйте їхні швидкості. Чому стриж, який рухається в 2,5 рази швидше, прилітає так пізно?
Задача
«Снова князь у моря ходить,
С синя моря глаз не сводит,
Глядь поверх текучих вод
Лебедь белая плывет.
А.Пушкин
- Хто пояснить, чому тримається птах на поверхні, не тоне?
Учень: - Тому що сила тяжіння дорівнює Архімедовій силі.
Далі один з учнів пропонує класові коротке повідомлення про різновиди лебедів, що живуть на території нашої країни.
Далі розвязують кілька варіантів задач подібних до цієї.
Перевірка знань студентів:
Теми повідомлень: