Формування основ наукового світогляду

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Міністерство освіти і науки

Бериславський педагогічний коледж

Предмет: педагогіка

Модуль № 5

Семестр VI

Кількість годин 2

Лекція

Тема: Формування основ наукового світогляду

Викладач: Тупікіна С.В.

     

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії викладачів

Протокол № _______ від ______________

Голова предметної (циклової) комісії

     ____________________________________

Берислав

Тема лекції: Формування основ наукового світогляду

Знати: поняття світогляд, його структурні компоненти, види; шляхи і засоби формування наукового світогляду у молодших школярів; особливості світоглядних уявлень, народних знань українців та методику ознайомлення молодших школярів з народними традиціями, знаннями та віруваннями.

Вміти: використовуючи зміст початкової освіти і виховання, зміст окремих уроків, виховних заходів вміти продумувати стратегію і цільові завдання уроку, заходу так, щоб вони були спрямовані як на засвоєння учнями певної суми знань та вмінь, так і на формування особистості молодшого школяра, його наукового світогляду, ціннісних орієнтацій, мотивів, потреб, інтересів.

Тип лекції: тематична

Ключові поняття: світогляд, види світогляду, знання, поняття, погляди, переконання, вірування.

План

1.  Поняття про світогляд.
2.  Світоглядні уявлення, вірування, що історично склалися у народу України.
3.  Народні знання.
4.  Методика ознайомлення молодших школярів з традиціями українського народу, з народними святами, звичаями.
5.  Педагогічний такт до світоглядних понять, думок, які формуються у дітей,
6.  Шляхи, засоби і методи формування наукового світогляду у молодших школярів.

Основна література

1.  Артемова Л.В. Історія педагогіки України. – К.: Либідь, 2006. - 424с.
2.  Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. – К.: Вища школа, 2002. – 407с.
3.  Боряк О. Україна: етнокультурна мозаїка. – К., 2006 – 328с.
4.  Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2007. - 516с. – С.114-115.
5.  Воропай О. Звичаї українського народу. – К.: Школа, 2006.- 384с.
6.  Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. – К.:2006, - 256с.
7.  Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні –К., 1997.
8.  Етнографія України  /За ред.. С.А.Макарчука. – Львів: Світ, 2004. – 520.
9.  Закон України «Про загальну середню освіту». - К., 1999.
10.  Концепція національного виховання //Початкова школа. - 1995. - №2 –

С.48-52.

1.  Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 647.
2.  Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1- 4 класи.  – К.: Початкова школа, 2007.
3.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5т. К.: Рад. шк., 1976.
4.  Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Академвидав, 2007. - 560с. – С.267 – 271.

Додаткова література

1.  Книга вчителя початкової школи: Довідниково-методичне видання / Упоряд.Г.Ф.Древаль,А.М.Заїка.- Х.:ТОРСІНГ ПЛЮС. 2006.- 464с.
2.  Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. –– Х.: ОВС, 2002.  – 400с.
3.  Матвієнко О.В. Виховання молодших школярів: теорія і технологія.- К.:ВД «Стилос», 2006.- 543с.
4.  Настільна книга педагога. /Упоряд.Андрєєва В.М., Григориш В.В. - Х.: Вид. Група «Основа», 2006. – 352с.
5.  Особистісно орієнтований підхід в початковій освіті. /Упоряд. О.Кондратюк. - К.:Шк. світ, 2008. - 128с.
6.  Рибальченко І.М. Супутник класного керівника. 1-4 класи. – К.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. - 176с.
7.  Шкода М.Н. Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди.  прикмети українського народу. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАС», 2008. - 544с.

Д.з.  Сухомлинський В.О. «Сто порад вчителю»: поради 21, 22, 23, 25, 29, 30, 96.

Бесіда: «Сімейні та календарні свята в Україні» і участь у них дітей,

аналіз «Програми 1-4 класи» з одного предмету з точки зору реалізації завдань формування наукового світогляду.

Початкове ознайомлення з новим матеріалом

Поняття про світогляд.

Світогляд – це система поглядів на дійсність в яких людина виражає своє ставлення до оточуючої природи, соціального середовища і усвідомлює своє місце в світі; це сукупність філософських, наукових, політичних, естетичних, правових поглядів і переконань людини. 

Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до самої себе.

Його основу становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство, й стали внутрішньою позицією особистості.

С.  визначає ідейну спрямованість життя людини.

Є рушійною силою суспільного розвитку.

С. визначається рівень суспільного розвитку.

Світогляд складається з таких підсистем:

1.  найбільш загальні знання як основа формування поглядів і переконань;
2.  світоглядні вміння (виконувати розумові операції, робити висновки);
3.  сукупність почуттів, в яких виражається позиція особистості;
4.  вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей (цілеспрямованість, рішучість, самовладання, принциповість).

Структура має компоненти:

1.  система наукових знань,
2.  погляди,
3.  переконання,
4.  ідеали.

Погляди – певна точка зору на суть важливих явищ природи, суспільного життя, людського пізнання; прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції, передбачення, що пояснюють явища природи і суспільства, є орієнтирами в поведінці, діяльності, в стосунках.

Переконання – більш високий ступень усвідомлення оточуючого світу, впевненість людини в правильності своїх поглядів і переконань, що вимагає постійної готовності їх відстоювати; психічний стан особистості, який характеризується стійкими поглядами, впевненістю у правильності власних думок, поглядів, це сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину.

Невід'ємною частиною переконань людини є її почуття. Втілення світоглядних переконань у життя, їх обстоювання і захист людина переживає емоційно.

Важливий елемент світогляду — теоретичне мислення, здатність аналізувати, синтезувати, порівнювати, робити висновки. Воно дає змогу творчо осмислювати знання, розширювати світогляд.

Складником світогляду є й воля людини, свідома саморегуляція людиною своєї поведінки і діяльності, регулювальна функція мозку, що полягає у здатності активно досягати свідомо поставленої мети, долаючи зовнішні та внутрішні перешкоди. Реалізуючи світоглядні ідеї в практичній діяльності, людина виявляє вольові якості (цілеспрямованість, рішучість, принциповість, самовладання).

Для наукового світогляду характерні такі риси:

1.  правильно пояснює минуле і сучасне (малює наукову картину світу.

Наукова картина світу — це система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою стає елементом світогляду кожної людини, адже кожен хоче скласти певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з'явилося життя на Землі». На основі наукових даних про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики — землетруси);

1.  дозволяє передбачати хід розвитку подій і явищ суспільства і природи;
2.  має гуманістичний характер.

Фактори:

1.  приналежність до того чи іншого суспільного класу, групи, верстви;
2.  особливості особистого життя людини;
3.  матеріальні умови життя людини;
4.  макросередовище і мікросередовище;
5.  засоби масової комунікації

Види

/        \

повсякденний    матеріалістичний

науковий             ідеалістичний

Функції С.:

1.  орієнтаційна
2.  інформаційно-відображувальна
3.  оціночна

Умови формування наукового С. у школярів:

1.  Забезпечення глибокої наукової доведеності, логічної переконаності всіх теоретичних висновків і фактів світоглядного характеру.
2.  Дотримання принципу історизму при вивченні програмного матеріалу.
3.  Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів в

         процесі  урочної і позакласної роботи.    

1.  Пробудження емоційного ставлення учнів до матеріалу, який вивчається.
2.  Тісний зв'язок навчання з життям.
3.  Врахування вікових і індивідуальних особливостей в процесі навчання і виховної роботи.  (Рядки К.Д.Ушинського з картки.)
4.  Особистість вчителя.  

З науковим співіснує релігійний світогляд.

Релігія — особлива форма свідомості, стрижнем якої є віра в Бога - творця світу. Професор П. Щербань так визначає місце наукового і релігійного світоглядів у системі виховання: «Проте, є Бог чи його нема — це не проблема педагогіки. Бог існує для тих, хто вірить у Нього. Головне призначення наукового світогляду - відповісти на запитання: «Який є світ?», а релігійного - «Як жити у світі?». Тож краще було б, якби вони не ворогували між собою. Релігія звертається до почуттів людей і в цьому подібна до мистецтва. А тому слід позбутися зневажливого ставлення до релігії і разом з тим не поспішати відмовлятися від матеріалістичних переконань... Що ж до дискусій на світоглядні теми, то вони були і будуть, але корисними стануть лише при повазі до опонента. Цілком може статись, що погляди опонентів не стільки суперечать, скільки доповнюють один одного».

Педагогам сучасної школи варто прислухатися до таких порад:

1.  Поважаючи релегійні почуття віруючих учнів та їхніх батьків, поважно

ставлячись до релігії, школа і вчитель повинні формувати у своїх вихованців науковий світогляд.

1.  Учитель має бути людиною високої культури, знати історію, світову

літературу, мистецтво, Біблію.

1.  Визначаючи форми і методи формування світогляду, враховувати вікові

та індивідуальні особливості учнів, а також сімейні умови виховання.

1.  Учитель повинен зробити все, щоб запобігти виникненню конфлікту,

образи чи приниження гідності й почуттів віруючих учнів.

1.  Учитель має спиратися на принцип релігійного плюралізму і

віротерпимості, якій ґрунтується на тому, що всі люди віруючі: тільки одні вірять у те, що Бог є, а інші - що його немає. Головне - прищепити дитині доброту і чесність, здатність на благородний вчинок, уміння мислити і обстоювати свої переконання. А віра чи невір'я — цей вибір має бути самоусвідомленим.

Робота з підручником:  Ф.с. 242-243, 245-249.

Визначення:

1.  науковий світогляд
2.  погляд
3.  переконання
4.  Характеристика релігійного світогляду. Вимоги до вчителя.
5.  Шляхи формування наукового світогляду
6.  навчальний процес
7.  виховні ситуації
8.  позакласна робота
9.  учнівське самоврядування
10.  позиція вчителя

  {обмеження знань

Особливості формування наукового     { малий життєвий досвід

світогляду у молодших школярів           {навіюваність

                                      {відсутність переконань

І етап ( 1-4 кл.) – підготовчий

Науковий світогляд виявляється у поведінці людини і визначається оптимальним засвоєнням понять, законів, теорій, готовністю обстоювати свої ідеали, погляди, переконаністю у щоденній поведінці та діяльності.

Наголошуючи на визначальній ролі світогляду в поведінці людини,

В. Сухомлинський писав: «Переконання — це не лише усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять, а й особиста її готовність діяти відповідно до цих правил і понять. Переконаність ми спостерігаємо тоді, коли діяльність людини мотивується світоглядом, коли істинність того чи іншого поняття не тільки не викликає в людини сумнівів, а й формує її суб'єктивний стан, її особисте ставлення до істини».

Шляхи:

Великі можливості формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі. Кожна наука вивчає закономірності явищ певної галузі об'єктивного світу і, відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду учнів. Предмети природничого циклу сприяють формуванню системи понять про явища і процеси природи, про її закономірності, виховують активне перетворювальне ставлення до природи. Під час вивчення гуманітарних, суспільних дисциплін учні знайомляться з етапами розвитку людських цивілізацій, сутністю явищ, що в них відбувалися. Вивчення рідної мови і літератури, історії свого народу, географії своєї країни сприяє формуванню в них ідеалів, поглядів на розвиток суспільства, розумінню ними змісту життя людей, визначенню мети діяльності, спрямованості своєї поведінки.

Оскільки світогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, що визначають ставлення людини до навколишнього середовища й до самої себе, то кожен навчальний предмет — складова єдиного цілого у його формуванні. Вчитель може успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни і здійснює в процесі навчання міжпредметні зв'язки. Це дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуванню цілісного наукового світогляду.

У процесі вивчення навчальних дисциплін: теоретична спрямованість навчально-виховного процесу; забезпечення діалектичного мислення учнів на уроці.

Зміст/ робота з підручниками і ін. / програмами початкової школи

1.  Які початкові   знання про природу отримують діти? Про суспільство?                       

Організація навчального процесу (картка «Формування світогляду»

Форми і методи роботи. (Приклад лабораторної роботи).

Соціальна і професійна позиція вчителя.

Організація єдності свідомості, переживань і діяльності.

У позаурочній виховній роботі: підготовка виховних заходів, які б збагачували світоглядні знання школярів, формували погляди і переконання; залучення учнів до різноманітних видів діяльності, які сприяли б поєднанню їх свідомості, переживань і поведінки; корекція помилкових світоглядних понять, уявлень, поглядів і переконань учнів;

Форми позакласної роботи:

Масові: бесіди, ранки, перегляд і обговорення к/ф, робота з книгою,читацька конференція, відвідування музеїв, усний журнал, екскурсія, фестиваль.

Групові: гуртки, клуби.

Індивідуальні: бесіди, заняття за інтересами.

Теми: Чому буває грім?, Очевидне – неймовірне. Загадки неба. Сон і сновидіння. Про тебе самого, малого.

Перетворення знань на світоглядні погляди і переконання тісно пов'язане з формуванням в учнів системи ставлень до навколишнього середовища й до себе. Правильне ставлення до них формується в ситуаціях, коли індивід діє певним чином. Тому в процесі формування світогляду створюють умови, в яких учень міг би виявити своє ставлення до подій, явищ, про які йдеться, не побоявся дати їм принципову оцінку, висловити свою думку. Це сприяє формуванню єдності слова і діла, світогляду й поведінки, активної життєвої позиції.

Методика виявлення рівня сформованості світогляду учнів:

1.  аналіз відповідей із світоглядних питань на уроках;
2.  спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у різних ситуаціях;
3.  порівняння даних спостережень педагогів, батьків та інших учасників педагогічного процесу;
4.  проведення спеціальних співбесід, обговорення моральних та інших проблем.

У формуванні світогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обряди народного календаря як джерела глибокого осмислення учнями екологічних, моральних та естетичних проблем. У народному розумінні Людина – органічна частина Матері-Природи, вищий вияв, вінець її розвитку. Звідси випливають ідеї гуманного ставлення до природи, її багатства, збереження її первозданності і цілісності.

У народному розумінні неоціненне виховне значення мають народні філософські ідеї про безмежність світу, вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ (сонце як джерело життя, земля як годувальниця всього живого), а також прогностична функція народного календаря («Вінця навколо Сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — буде тепло», «Зірки стрибають — на мороз», «Дощ на Зелені свята — будуть великі достатки» та ін.). Матеріали народного календаря використовують на всіх уроках в початковій школі, у багатогранній позакласній та позашкільній роботі.

Перетворення знань у світоглядні погляди і переконання тісно пов’язані з формуванням в учнів системного ставлення до дійсності та до себе. Тому виховна робота повинна передбачити ставлення умов, в яких учень мав би змогу виявляти своє ставлення до подій, явищ, що сприятиме формуванню єдності слова і діла, світогляду і поведінки, активної життєвої позиції.

Це цікаво

В конституціях 43 держав світу законодавчого закріплення привілейоване положення певного віросповідання.

США: церква за законом відокремлена від держави, але діє офіційний лозунг: «Мы веруем в Бога». На доларах цей лозунг символізує економічну і релігійну єдність в житті країни. Присяга на Біблії.

1.  Розумна людна втішає себе тим, що усвідомлює неминучість того, що

відбулося. Дурень втішається тим, що і з іншими може трапитися те ж саме, що з ним. Абу - аль – Фародж.

1.  Знания дают человеку вес, а поступки блеск. Г. Корнель.
2.  Найважливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити.  Т.Едісон.
3.  У кожній країні мистецтво формувати людей так тісно пов’язане з

формою правління, що будь-яка значна зміна в суспільному вихованні чи навряд можлива без зміни в самому державному устрої. Гельвецій.

1.  Виховання – найвище з благ, але тільки тоді, коли воно першого сорту,

інакше ні на що не здатне. Р. Кіплінг

1.  В наших школах не должно быть несчастных детей – детей, душу

которых гложет мысль, что они ни на что не способны. В.А.Сухомлинский

1.  Мы все должники человечества за свое умственное развитие. Н.Г.Чернышевский.
2.  Каждый класс, начиная с самого младшего, должен иметь свое округленное миросозерцание, доступное возрасту ученика…. С каждым годом это миросозерцание  углубляется. К.Д.Ушинский.

Переконання 

1.  Потребность веры, по Ф.М.Достоевскому, есть главная задача человека и

человечества. Людей можно соблазнить материальными, благами, хлебом, но человек может бросить хлеб и пойти за тем, кто успокоит его совесть: «Ибо тайна бытия человеческого не в том, чтобы только жить, а в том, для чего жить.»

1.  Запретите проповедовать заблуждение, и вы тем самым запретите

проповедовать истину.

1.  Найважливіше завдання цивілізації – навчити людину мислити. Т.Едісон.
2.  «Робити аборт – гріх» та «Бог послав дитину» - Знання про циклічність

людського життя.

1.  Земля – Астральний (небесний) світ – земля:«Від щастя на сьомому небі».

Сьоме небо – гай, куди сягають лише душі найвищих обранців.

«Про померлих погано не говорять»,  «Дух покійника не можна гнівити»,

«Душа аж світиться» - знання про душу, досконалі душі світяться.

«Лисий попутав» та «Ввечері не згадуй чорта» - знання про темний світ і магнетизм думок. «Що заключиш, те й матимеш.»

1.  «Очі – дзеркало душі». Сумні, погаслі очі бувають у людей хворих і

поневолених пітьмою. Радісні, сяйливі – у людей здорових, світлих.

Криниця знань

                                 К.Мотрич

Наші предки справіку володіли знаннями про духовні сили людини. Згадайте хоча б обіди, вечері, де збиралася вся родина. Цілий ритуал! Перший починав трапезу старійшина роду, благословляючи домочадців і їжу. І за тим багато прочитується: повага до роду, традицій. Тут відбувалося і взаємна підзарядка силою добра, світла, шліфувалася складна психологія родинних відносин.

Наречену слід виводити з хати, коли збираються всі гості, щоб її зайвий раз не, прострілювали «недоброзичливі очі».

Вагітна жінка оголошувалася мало не святою. На кожен день майбутній матері складався гороскоп. Коли розташування планет виявляється несприятливим, жінка мала бути стриманою, виваженою, щоб її почуття не позначилися негативно на дитині. Турботи про нащадків у наших предків були дивовижними. То народна інтуїція і конкретне знання про мікро – і макрокосмос  у Всесвіті.

Заряд добра і мудрості.

Формування світогляду

І етап (підготовчий, 1-4 кл.) У свідомості дітей «відклалася» науково – достовірна картина природних явищ і об’єктів. Важливе осмислення саме конкретних явищ.

1.  Простежте, які рослини зацвітають раніше (теплолюбові чи холодостійкі). Чому?
2.  У місцях, де на глибині залягає сіль, утворюються порожнини, печери або великі ями. Використовуючи знання про розчинність речовин, поясніть, чи може таке відбуватися якщо замість солі залягає глина? Чому?
3.  Кактус випаровує 5, а береза – 2000г  води за добу. Поясніть цю різницю.

Лабораторна робота

Результати спостережень за сезонними змінами в живій природі спонукає учнів до активної розумової діяльності:

1.  Визначте: коли наступає  розквіт весни?
2.  Намалюйте схему дерева. Розташуйте в певній послідовності залежно від часу цвітіння гілки вишні, яблуні, білої акації, бузку.

Задача:

Десь посередині травня, після ранніх дощів, наступають тихі, теплі дні. Вітер видуває, щоб не дошкуляти змореним 10000 – кілометровим шляхом перельоту птахів. Вони повертаються додому з Африки. У польоті стрижи легко відрізнити від ластівки …

Стриж розвиває 160км. На годину, а ластівки – 17, 5м/с. Порівняйте їхні швидкості. Чому стриж, який рухається в 2,5 рази швидше, прилітає так пізно?

Задача

«Снова князь у моря ходить,

С синя моря глаз не сводит,

Глядь – поверх текучих вод

Лебедь белая плывет.

  А.Пушкин

- Хто пояснить, чому тримається птах на поверхні, не тоне?

Учень: - Тому що сила тяжіння дорівнює Архімедовій силі.

Далі один з учнів пропонує класові коротке повідомлення про різновиди лебедів, що живуть на території нашої країни.

Далі розв’язують кілька варіантів задач подібних до цієї.

 

Перевірка знань студентів:

1.  Провести фронтальну перевірку з теми «Розумове виховання».
2.  Гра: назви форму роботи з розумового виховання.
3.  Обговорення фрагментів бесід «Сімейні та календарні свята в Україні».
4.  Обговорення порад В.О.Сухомлинського. (Учіть спостерігати, учіть бачити.)
5.  Аналіз навчальної програми з точки зору формування наукового світогляду.

Теми повідомлень:

1.  Народні знання ( астрономія, метеорологія, математика, ботаніка, зоологія, медицина, ветеринарія).
2.  Світоглядні поняття, які були поширені в Україні до прийняття християнства.
3.  Обожнення природних явищ та небесних світил.
4.  Вірування, пов’язані з нечистою силою.
5.  Православ’я  - релігія українців.
6.  Релігійні свята, пов’язані із світоглядними уявленнями, їх значення у житті народу.
7.  Методика ознайомлення молодших школярів з традиціями українського народу, з народними святами, звичаями.
8.  Педагогічний такт учителя щодо світоглядних понять, думок, які формуються у дітей.

15

1. ТЕМА ЛИШЕНИЕ СВОБОДЫ КРАСНОДАР 1999 ПЛАН Введение
2. Ставропольский городской штаб студенческих отрядов 29 ноября 2013 г
3. ЗАТВЕРДЖУЮ ректор МГУ професор А
4. . Общая характеристика Раздражающим называется действие химических веществ на окончания чувствительны
5. Реферат Человек и социоантропогенез
6. Нейросетевая реализация системы
7. темах электросвязи
8. Лекция 16 Лекция 16 Отражение и преломление плоских волн на плоскойгранице раздела двух сре
9. Метаболизм
10. тема взаимосвязанных между собой видов многообразие которых обусловлено многогранностью самого реального
11. ... удаление боли есть труд божественный
12. Проектирование механизмов двухцилиндрового четырехтактного двигателя внутреннего сгорания
13. Коллективный договор его роль в защите работников от безработицы
14. на тему Исследование трансформации системы таможенных платежей при создании интеграционного объединения
15. Тема- Эмулятор установки и обновления баз в справочноправовых системах ГАРАНТ и Консультант Плюс.html
16. Реферат- Родинки
17. Історія створення кінотехніки
18. Тема- Собственность- права и формыОтсутствие возможности субъекта собственности присвоить и использовать по
19. Ремонт колесных пар
20. Социально-психологические аспекты лиц с ограниченной возможностью в Республике Беларусь

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе