Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
БУЛГАКОВА Наталія Борисівна
УДК 378.09– 054.6(0433)
СИСТЕМА ПРОПЕДЕВТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН З ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН
У ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
13.00. 04 – теорія і методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.
Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор Лузік Ельвіра Василівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козаков Віталій Андрійович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології; доктор педагогічних наук, професор Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник; доктор педагогічних наук, професор Ярошенко Ольга Григорівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, професор кафедри методики природничих дисциплін
Провідна установа Харківський Національний університет ім. В.Н.Каразіна, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків
Захист відбудеться "14" листопада 2002 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д. З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України. Автореферат розісланий "12" жовтня 2002 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Березівська Л.Д.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Докорінні зміни в економічному і політичному житті нашої країни зумовили модернізацію освітньої системи в усіх її ланках. У національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ ст.”) 1993 р., Національній доктрині розвитку освіти 2001 р. визначено перспективи розвитку цієї галузі на кінець ХХ – першу чверть ХХІ ст. Одним із завдань програмних документів є створення цілісної системи освіти. При цьому відзначається особлива роль вищої школи як завершальної ланки в ланцюгу духовного і професійного формування особистості, що навчається.
Головні цілі навчання в університеті визначаються вимогами суспільства до системи вищої освіти, яка повинна, спираючись на світовий досвід науки і техніки, орієнтуватися на стійкий розвиток. Тому сьогодні найзагальніша вимога до вищої освіти - формувати людину, здатну до самостійного творчого розв'язання всіх завдань, що ставлять нові суспільні та економічні умови, які мають нестабільний характер. науково-технічний прогрес, політичний та економічний суверенітет України неможливі без гнучкої системи вищої освіти, яка має швидко адаптуватися до нових умов. Такою системою є відкрита система безперервної освіти, в основі якої лежить теза “освіта протягом усього життя”. Створення її моделі потребує характеристики таких наукових понять, як відкритість, упорядкованість, варіативність, гармонійність системи.
Водночас сучасна інтеграція України в світову систему освіти посилює її роль і відповідальність за підготовку фахівців із зарубіжних країн. Стратегічним завданням державної освітньої політики, як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти, є “вихід на ринок світових освітніх послуг”. В умовах ринку українська освіта може бути перспективним “товаром” для країн “третього світу”, багатьох країн СНД, Китаю та ін. До розпаду СРСР близько половини контингенту іноземних громадян навчалось у вищих закладах освіти України, і тому “освітні можливості” цих закладів повинні посилювати мотивацію здобуття освіти саме в нашій країні з першого ступеня безперервної освіти.
Першим ступенем вищої освіти для іноземних громадян є підготовчий факультет, де вони здобувають знання до подальшого успішного засвоєння навчального матеріалу у вищому закладі освіти. Таким чином, до структури вищої освіти іноземних громадян додатково входить пропедевтична підготовка. Вона, як і вся система вищої освіти, зумовлюється динамікою суспільних змін у нашій країні й у світі, бо цього вимагають сучасний науково-технічний прогрес, ринкові відносини, потреба у вихованні таких особистісних якостей, як активність у досягненні поставленої мети, самостійність прийняття рішень, спроможність до аналізу змін, готовність до співробітництва і взаємовідносин з іншими людьми, до зміни типу діяльності, творче мислення, високі духовні якості. Отже, пропедевтична підготовка іноземних громадян на підготовчому факультеті повинна забезпечити формування не тільки певних знань і вмінь для подальшого успішного навчання, а й особистісних якостей тих, хто навчається.
Як показав досвід роботи автора в навчально-методичній комісії довузівської підготовки іноземних громадян при Міністерстві освіти і науки України, на багатьох нових факультетах, яких у незалежній Україні стало в кілька разів більше, ця підготовка здійснюється на основі суб'єктивно-інтуїтивного підходу. Зрозуміло, що підвищенню якості підготовки сприяє педагогічна майстерність викладачів. Але її неможливо досягти без опрацювання педагогічних технологій навчання і контролю з урахуванням фундаменталізації та гуманітаризації вищої освіти, безпосередньо пов'язаних з добором навчального матеріалу та структуруванням змісту навчальних дисциплін. Для успішного розв'язання проблеми якісної підготовки студентів-іноземців у сучасних умовах треба проаналізувати нагромаджений досвід аудиторної роботи.
Багаторічні дослідження з удосконалення процесу навчання іноземних громадян проводилися на багатьох підготовчих факультетах вищих навчальних закладів Києва (Національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет будівництва і архітектури, Національний авіаційний університет), Львова (Національний університет імені Івана Франка), Москви (Університет дружби народів ім. Патриса Лумумби, Автомобільно-дорожній інститут), Санкт-Петербурга (Державний технічний університет), Іркутська (Державний університет), Одеси (Державний політехнічний університет), Харкова (Національний університет ім. В.Н. Каразіна, Державний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”) та ін. Ці дослідження в основному були спрямовані на пошук оптимальних форм і засобів навчання, шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів-іноземців, на розробку інтенсивної системи навчання, вибір засобів підвищення ефективності навчального процесу, методику кількісної оцінки результатів навчання (В.Безрукова, О.Горошенко, Л. Карпенко, К.Колодяжний, О.Лазарєва). Протягом десятиріч основний акцент робився на дослідженні психолого-педагогічних особливостей в навчанні іноземних громадян, на механізмах формування інтернаціональних навчальних груп (М.Іванова, К.Ізотова, С.Поварніцина, А.Філіпов, Л.Цоколь, Н.Шагліна, І.Ширяєва та ін.), технології навчання російської мови як іноземної (Т.Левченко, М.Луцюк, Г.Макарова, О. Митрофанова, О.Хомякова та ін.).
У процесі впровадження результатів дослідження в практику викладання студентам-іноземцям природничих дисциплін використовувався досвід учених з дослідження таких напрямів:
педагогічні системи (С.Архангельський, А.Алексюк, Ю.Бабанський, Б.Гершунський, В.Давидов, Т.Ільїна, І.Ільясов, Н.Кузьміна, Е.Страчар, А.Сохор);
структура змісту ( В.Ледньов, І.Лернер, Н. Ничкало);
методологічні та дидктичні аспекти організації навчального процесу в вищій та середній школі (С.Архангельський, Ю.Бабанський, С.Гончаренко, І.Зязюн І.Ільясов, Л.Коваль, М.Махмутов);
методика навчання (Н.Буринська, Л.Занков, Н.Чайченко, Г.Чернобельська, В.Шаталов, О.Ярошенко та ін.);
психологія особистості (Г.Балл, В.Білоус, Л.Виготський, Г.Гальперін,
І. Зимня, А.Леонтьєв, Р.Немов, Н.Тализіна);
інформаційні технології (В. Беспалько, В.Биков, В.Козаков).
Останнім часом зросла кількість наукових праць щодо впорядкованості педагогічної системи, де на прикладі різних систем освіти доведено, що ефективність реального навчального процесу підвищується за його системної цілісності ( А. Лигоцький, Е.Лузік, І.Мархель, І. Новик , І. Якиманська).
Але, як показують аналіз науково-педагогічної і методичної літератури та ознайомлення з досвідом інших підготовчих факультетів, поза увагою залишилась проблема взаємозв'язку цілей, змісту і засобів навчання іноземних громадян у цілісному навчальному процесі. Не досліджувались роль, місце, мета і функція пропедевтичної підготовки як фундаменту засвоєння загальнонаукових і освітньо-технічних дисциплін на першому курсі технічного університету, її специфічні особливості. Виникла потреба в розв'язанні проблеми взаємозв'язку мети, змісту й методів формування предметних знань, дидактичного забезпечення і прогнозування результатів навчання іноземних громадян з першого ступеня безперервної освіти. В умовах ринку це сприятиме не тільки престижу освітньої системи України, а й конкурентоспроможності навчального закладу, що здійснює пропедевтичну підготовку іноземних громадян.
Ми вважаємо, що розв'язання зазначеної проблеми можливе за умови створення цілісної, впорядкованої системи пропедевтичної підготовки. І воно потребує, по-перше, наукового осмислення, методології визначення мети, ролі, місця й функції пропедевтичної підготовки в системі безперервної освіти; по-друге, обґрунтування ідей, що впливають на гармонійність і впорядкованість змісту підготовки, кількісну і якісну оптимізацію структури змісту дисциплін, які формують цю підготовку; по-третє, оновлення дидактичного забезпечення навчального процесу, що передбачає не тільки традиційні засоби навчання, а й сучасні інформаційні технології на базі комп'ютерної техніки. Джерелом таких обґрунтувань можуть бути і педагогічні дослідження, і праці, в яких досліджувалися закономірності функціонування природних систем, розглядався математичний опис їх
стійкості, гармонійності. Це праці таких учених, як В.Арнольд, В.Афанасьєв, І.Добронравова, Ф.Ковальов, Л.Лєсков, М.Планк, І.Пригожин, І.Стенгерс, О.Сонін, Ю.Урманцев, А.Урсул, М.Фєйгенбаум, В.Храмова, О.Чалий, О.Щєрбаков та ін. У них стверджується, що для природних систем характерні цілісність, упорядкованість, відкритість, варіативність, гармонійність. Звідси випливає, що, коли використати природну систему як аналогову модель освітньої системи, то в останній можна одержати властивості, притаманні природній системі.
Опрацьовуючи теоретичні дослідження та аналізуючи реальний навчальний процес на підготовчому факультеті Національного авіаційного університету, ми звернули увагу, що обґрунтований взаємозв'язок мети, структури змісту й засобів навчання як елементів системи пропедевтичної підготовки приведе до внутрішньої впорядкованості і дасть змогу зняти суперечності між початковим рівнем підготовки і рівнем знань з природничих дисциплін, потрібний для успішного навчання на першому курсі університету; між обсягом змістової інформації з предмета, рівнем володіння мовою предмета й терміном навчання.
Необхідність розв'язання виявлених суперечностей зумовлює актуальність теми дослідження, системне комплексне обґрунтування якості пропедевтичної підготовки іноземних студентів як складової безперервної освіти в технічному університеті.
Отже, актуальність і доцільність розглядуваного дослідження пов'язані з необхідністю:
підвищення якості підготовки іноземних студентів у нових соціально-економічних умовах шляхом створення цілісної системи пропедевтичної підготовки на основі вибору науково обґрунтованої аналогової моделі;
забезпечення цілісності навчального процесу на підготовчому факультеті науковим обґрунтуванням структури змісту навчальних дисциплін, вибору форм і засобів навчання іноземних громадян відповідно до їхніх потреб;
подальшого навчання у вищих закладах освіти та розв'язання раніше згаданих суперечностей шляхом упровадження експериментальної методики навчання природничим дисциплінам;
формування особистісних якостей студентів-іноземців шляхом мотивації пізнавальної діяльності;
підвищення ефективності процесу навчання й управління упровадженням комбінованих та інформаційних технологій.
Поставлена проблема має самостійну науково-теоретичну цінність. Суть її полягає в тому, щоб з позицій природничих наук, синергетики, філософії, дидактики визначити дидактичні умови ефективності системи пропедевтичної підготовки. Їх реалізація дасть змогу наблизитись до моделі випереджальної освіти, оптимізувати цілісний процес формування предметних знань, умінь і особистісних якостей студентів та показати, що набуті знання і вміння сприяють успішному навчанню у вищому закладі освіти.
Розв'язання зазначеної проблеми має принципове значення для вдосконалення підготовки громадян із зарубіжних країн. Воно також визначає основний напрям практичного впровадження положень дослідження в природничі дисципліни третього ступеня багатоступеневої системи загальної середньої освіти і в дисципліни загальнонаукової та освітньої підготовки на першому курсі вищого навчального закладу.
Актуальність означеної проблеми, відсутність теоретичних розробок пропедевтичної підготовки з природничих дисциплін і зумовили вибір теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до тематичних планів Інституту педагогіки АПН України “Дидактичне забезпечення складових державного стандарту шкільної хімічної освіти” (Державний реєстраційний номер 0100 U 004156) та Національного авіаційного університету за темою: “Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу і поліпшення якості підготовки з дисциплін природничого циклу” (Державний реєстраційний номер 01.85.0082920). Тему дисертації узгоджено в Раді з координації досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №2 від 9.02.1999).
Наше дослідження стало продовженням пошуку шляхів щодо підвищення якості підготовки іноземних громадян. У роботі пропонується авторський підхід до реалізації пропедевтичної підготовки, що ґрунтується на вимогах кваліфікаційної характеристики випускника підготовчого факультету й сучасних вимогах до змісту і технології навчання в технічному закладі освіти.
Дисертація є підсумком понад 20 років безперервної роботи автора як доцента, завідуючого секції кафедри природничих наук підготовчого факультету для іноземних громадян, де пройшли підготовку студенти понад 40 країн світу, та експериментатора – наукового співробітника з проблем дидактики й методики навчання студентів-іноземців у вищому технічному навчальному закладі.
Об'єкт дослідження – процес навчання та виховання студентів-іноземців у технічному університеті.
Предмет дослідження – мета, зміст, методи і засоби навчання іноземних громадян у процесі пропедевтичної підготовки у технічному університеті.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати концепцію й модель цілісної системи пропедевтичної підготовки студентів-іноземців у технічному університеті.
Визначення провідної концептуальної ідеї дослідження пов'язано з необхідністю створення на сучасному етапі відкритої, цілісної системи пропедевтичної підготовки, яка створює умови для успішного навчання іноземних громадян у вищому навчальному закладі.
Дослідження ґрунтується на таких концептуальних положеннях:
1. Головна функція пропедевтичної підготовки в сучасних умовах - залучити іноземних громадян до навчальної діяльності, яка створює умови для їхнього подальшого навчання у вищому закладі освіти.
2. Організація навчання на підготовчому факультеті як цілісна система підтверджується можливістю математичного опису єдності її змістової і процесуальної частин, структуру яких залежно від умов можна варіювати.
3. Успішність підготовки студентів-іноземців залежить від розробки науково-методичного забезпечення процесу навчання, форм, методів і засобів навчання й контролю з урахуванням індивідуальних особливостей іноземних громадян.
Основні положення концепції відображають цілісність змістового і процесуального компонентів пропедевтичної підготовки іноземних громадян з урахуванням специфічних особливостей аудиторної роботи.
Провідна ідея та основні положення концепції спираються на загальну гіпотезу дослідження. Вона ґрунтується на припущенні, що виявлені закономірності функціонування природних систем у різних (стабільних і нестабільних) умовах і єдність математичного опису їх гармонійності на різних рівнях розвитку матерії, дадуть змогу за аналогією розробити модель освітньої системи, де якісна трансформація пропедевтичної підготовки іноземних громадян у технічному закладі освіти відбудеться, якщо її зміст формуватиметься згідно із законами природних систем.
Загальна гіпотеза конкретизується на часткових гіпотезах:
1. Відкритість, цілісність, упорядкованість освітньої системи можливі за умови її формування відповідно до законів природних систем.
2. Рівень сформованості предметних знань на мові-посереднику буде вищим за умови структурованого варіативного змісту навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки, адекватного сучасним вимогам, а також побудови, відповідних до зазначеного змісту навчальних планів, програм, дидактичних матеріалів.
3. Подальше навчання студента-іноземця буде успішнішим, якщо його підготовка здійснюватиметься в умовах наступності фундаментальних та освітньо-технічних дисциплін з урахуванням індивідуальних і регіональних особливостей студентів.
4. Якість пропедевтичної підготовки підвищується за умови організації різної виховної діяльності, що має пізнавальний характер і викликає інтерес у студентів-іноземців до подальшої професійної діяльності.
Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:
1. Проаналізувати історико-методологічну організацію навчання студентів-іноземців з різних країн з метою визначення загальних вимог для якісної сучасної пропедевтичної підготовки.
2. Виявити закономірності функціонування різних природних систем і можливість їх математичного опису для обґрунтування вибору природної системи як аналогової моделі системи освіти.
3. Розробити концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки і на її основі представити моделі структури цілісної системи пропедевтичної підготовки та оптимального навчального процесу в сучасних умовах.
4. Створити за допомогою аналогової природної системи модель освітньо-кваліфікаційних рівнів системи освіти, визначити в ній місце пропедевтичної підготовки, обґрунтувати її мету і функцію.
5. Визначити умови формування змісту пропедевтичної підготовки й показати варіативну, оптимальну структуру змісту навчальних дисциплін на основі математичного опису гармонійності природних систем. Розробити модель циклічної системи навчальних дисциплін у технічному університеті.
6. Вивчити психолого-педагогічні особливості представників з різних країн з метою мотивації, стимулювання навчання та управління їхньою навчальною діяльністю.
7. Створити на мові-посереднику адаптивну методичну систему формування предметних знань та провести експериментальне обґрунтування її ефективності для студентів-іноземців з різних країн.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс сучасних загальнонаукових, теоретичних та емпіричних методів дослідження. У дослідженні проблеми створення сучасної системи пропедевтичної підготовки на основі вибору природної аналогової моделі ми спиралися на такі методи, як історичний (розділи 1,2), аксіоматичний (розділи 1,2), монографічний (загальний) (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3), системні методи (підрозділи 2.3, 2.5, 3.3, 4.1, 4.3), порівняння (розділ 1, підрозділи 2.2, 2.5, 3.3, 6.3), узагальнення (розділи 1,2,6 підрозділи 2.5, 3.1, 4.1), прогнозування (розділи 1,2,3). При розробці концептуальних положень, визначенні умов формування змісту, створенні педагогічних моделей використано метод аналогії (розділи 2,3,4), моделювання (підрозділи 3.2, 3.5, 4.3), аналіз і синтез (розділи 1,3,5), логічні методи (розділи 2, 3 підрозділи 3,5, 4.3), категоріальний метод (розділи 3, 5). Вивчаючи особливості роботи в аудиторії, ми спирались на аналіз педагогічного досвіду (розділи 1, 4, 6), анкетування (розділи 5, 6), спостереження (розділи 4,6). В процесі розробки адаптивної системи формування предметних знань для виявлення взаємозв'язку елементів знань, послідовності подання інформації використовувався метод графів (підрозділ 5.1). Для експериментального обґрунтування ефективності запропонованої методики застосовували контрольні тести, методи математичної статистки, педагогічний експеримент (розділи 5, 6).
Дослідження проводилося з 1979 по 2001 р. У ньому умовно можна виділити чотири етапи науково-педагогічного пошуку.
Перший етап (1979 –1985) – аналітично-констатуючий. Вивчався в теорії і на практиці стан досліджуваної проблеми. Аналізувалася науково-методична література з питань специфіки навчання іноземних громадян, вивчався досвід формування предметних знань у представників з різних регіонів світу на підготовчих факультетах країни. Для вибору аналога освітньої системи на основі вивчення наукової літератури проводився аналіз функціонування природних систем у різних умовах та виявлялась єдність їх математичного опису.
Другий етап (1986 –1992) – пошуковий. Проаналізовано обрану для дослідження проблему, визначено предмет, мету, завдання, гіпотезу, концепцію дослідження; представлено моделі структури цілісної системи пропедевтичної підготовки та оптимального навчального процесу. Виявлено інваріантність математичного опису природних систем на різних рівнях розвитку матерії, теоретично обґрунтовано вибір періодичної системи хімічних елементів Д.Менделєєва як аналогової моделі освітньої системи. За аналогією розроблено теоретичну модель освітньо-кваліфікаційних рівнів, що дала змогу визначити місце пропедевтичної підготовки іноземних громадян в освітній системі, обґрунтувати умови формування її змісту та провести оптимальне, гармонійне структурування змісту навчальних дисциплін, а також представити циклічну модель навчальних дисциплін у технічному університеті.
Третій етап (1993 – 1997) – формуючий експеримент. Проведено експериментальну перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження. Науково обґрунтовано мету, функцію пропедевтичної підготовки, критерії структурування варіативного змісту навчальних дисциплін. Це дало можливість розробити навчально-контролюючі програми, адаптивну систему навчання, здійснити порівняльний аналіз підготовки студентів (на прикладі хімії) за різними методиками й формами організації навчального процесу, виявити ефективні шляхи його вдосконалення. Експериментально випробувано адаптивну навчально-контролюючу програму для початкового і подальшого етапів навчання та впроваджено в навчальний процес.
Четвертий етап (1998–2001) – завершально-коригуючий. Оброблялися й узагальнювалися здобуті результати, коригувалась варіативність змісту дисциплін для студентів, що прибули на навчання в різні терміни. Визначено перспективи подальшого дослідження цієї актуальної проблеми.
Результати дослідження у вигляді методичних матеріалів впроваджено на інших підготовчих факультетах, підготовлено та опубліковано навчальні посібники, методичні розробки, вказівки, рекомендації для студентів-іноземців і викладачів.
Експериментальною базою дослідження були підготовчі факультети для іноземних громадян Національного авіаційного університету (Київ), Національного технічного університету “КПІ” (Київ), Державного політехнічного університету (Харків), Державного автомобільно-дорожнього технічного університету (Харків) та Фрунзенського авіаційного училища (Бішкек). експериментальні дослідження проводилися з більш як 700 іноземними студентами з 20 країн світу.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що вперше розроблено й теоретично обґрунтовано концепцію і представлено модель структури цілісної сучасної системи пропедевтичної підготовки іноземних громадян та модель оптимального навчального процесу на основі ідеї створення штучної системи за аналогом природної системи.
Виявлені закономірності функціонування природних систем у стабільних і нестабільних умовах та принципи їх формоутворення показали, що в природі існує універсальне явище самоорганізації, яке є основою науки синергетики. Це дало змогу вперше розглянути з позиції синергетики періодичну систему хімічних елементів Д.Менделєєва як відкриту систему і представити графічне зображення 218 елементів у вигляді спіралі і циклоїди, простежити цілісність, циклічну упорядкованість, здатність до самоускладнення, гармонійність і теоретично обґрунтувати її “матричну роль” для створення будь-яких динамічних систем. За аналогією вперше розроблено модель освітньо-кваліфікаційних рівнів, що дала можливість визначити місце, обґрунтувати мету й функцію пропедевтичної підготовки, і модель циклічної системи навчальних дисциплін для технічного університету. Ця модель дає змогу на різних рівнях навчання науково обґрунтувати циклічні закономірності формування змісту навчальних дисциплін залежно від професійної спрямованості, відображає реалізацію принципів наступності, інтеграції, показує адекватність змісту підготовки будь-якої спеціальності залежно від умов, що відповідає тенденції встановлення оптимального науково обґрунтованого балансу між дисциплінами різних рівнів підготовки.
Для визначення умов формування структури змісту навчальних дисциплін набуло подальшого розвитку вивчення інваріантності математичного опису впорядкованості й гармонійності природних систем. Вперше було встановлено, що різні рівні розвитку матерії (молекула ДНК, атоми, періодична система хімічних елементів) можна описати в єдиному ключі математичних констант за допомогою чисел: 0,618/1,618 (модуль Фібоначчі) і 1,309 (вурф), а також підтверджено, що ці числа є критеріями впорядкованості й гармонійності будь-яких систем. З'явилась можливість за аналогією розрахувати кількісний оптимальний, варіативний склад елементів структури змісту навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки і математично підтвердити гармонійність і впорядкованість їх змісту.
За допомогою структурно-логічної схеми теоретично обґрунтовано зміст природничої дисципліни (на прикладі хімії), опрацьовано її дидактичне забезпечення та набула подальшого розвитку методика адаптивної системи формування й контролю предметних знань мовою-посередником. Удосконалено методику використання нових інформаційних технологій навчання на базі комп'ютерної техніки завдяки вперше створеній нами навчально-контролюючій програмі (для початкового та подальшого етапів навчання іноземних студентів).
Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес:
робочі плани й робочі програми для студентів, що прибули на навчання у різні терміни;
навчальні посібники з органічної та загальної хімії для самостійної роботи студентів-іноземців;
інтегровані навчально-контролюючі програми з хімії з урахуванням змістових та лінгвістичних особливостей предмета;
частотний словник (6 мов) та інтегровані методичні рекомендації з хімії і російської мови для самостійного навчання студентів;
комплекти опорних схем і методичні рекомендації для викладачів при подачі навчального матеріалу у “згорнутій” формі;
комплекти завдань для всіх форм і засобів поточного, рубіжного та міжсесійного контролю знань;
методичні розробки, рекомендації та вказівки.
Розроблені теоретичні положення і здобуті результати дослідження мають загальне значення, бо можуть бути використані під час розробки нових навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників не тільки для підготовки іноземних громадян, а й для учнів третього ступеня багаторівневої системи навчання, який є проміжним між загальноосвітньою школою та вищим закладом освіти. Основні положення дисертаційного дослідження можна використати для формування змісту різних видів підготовки у технічному університеті. Методичні матеріали можуть знадобитися у процесі навчання біженців, у роботі шкіл національних меншин, учні яких мають прогалини у знаннях і недостатньо володіють українською (російською) мовою. Здобуті результати впорядкованості й гармонії природних систем можуть допомогти також при створенні будь-яких штучних систем.
Результати дослідження впроваджувалися на підготовчих факультетах для іноземних громадян Національного авіаційного університету (акт від 18.11.1998 р.), Національного технічного університету України “КПІ” ( акт від 20.06.1996 р.), Харківського державного політехнічного університету (довідка від 24.05.1999 р.), Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету (довідка від 24.05. 1999 р.), Фрунзенського авіаційного училища (акт від 17.10.1994 р.) у вигляді матеріалів дидактичного забезпечення навчального процесу.
Особистий внесок здобувача полягає в подальшому теоретичному обґрунтуванні ідей, гіпотез і положень досліджуваної проблеми, що знайшли математичне підтвердження у сумісній праці з Е.В. Лузік; розробці концепції дослідження; створенні й складанні робочих планів, програм, написанні навчально-методичної літератури; розробці комп'ютерних навчально-контролюючих програм, тестових завдань, комплектів опорних схем, усіх видів контролю знань для різних етапів навчання; методичному керівництві секцією щодо забезпеченню навчального процесу на підготовчому факультеті для іноземних громадян; у підготовці експериментальних матеріалів та безпосередній участі в дослідно-експериментальній роботі.
Вірогідність і аргументованість здобутих результатів забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; використанням різних методів дослідження, адекватних поставленої меті, предмету, завданням; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних для студентів з різних країн, позитивними результатами подальшого навчання випускників факультету в університеті, а також упровадженням методичних матеріалів у навчально-виховний процес підготовки іноземних громадян, репрезентативністю вибірки і статистичною значущістю одержаних показників.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжрегіональних, міжвузівських науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: УП Всесоюзна нарада-семінар викладачів фізики та хімії підготовчих факультетів "Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на підготовчих факультетах для іноземних громадян" (Київ – Кишинів,1982 р.); науково-методична конференція “Актуальні проблеми опису та викладання російської мови і загальнонаукових дисциплін на початковому етапі навчання іноземних учнів”(Харків, 1988 р.); Х Всесоюзна нарада-семінар ”Інтенсифікація навчання та виховання іноземних студентів на підготовчих факультетах вищих навчальних закладів СРСР”(Полтава, 1989 р.); Міжнародна нарада-семінар (Ленінград, 1990 р.); науково-методична конференція “Сучасні методи навчання на підготовчих факультетах іноземних громадян”(Волгоград, 1989 р.); науково-методична конференція “Проблеми багатоступеневої підготовки бакалаврів та фахівців з напрямку “Авіація і космонавтика”(Київ – Харків, 1995 р.); міжнародна науково-методична конференція "Заочне навчання: стратегія і практика" (Москва, 1997 р.); міжнародний семінар з соціоники (Київ, 1999 р.); міжнародна наукова конференція “Сучасні проблеми термінології та термінографії”(Київ - Харків, 2000 р.); ІУ Міжнародна науково-практична конференція “Гуманітарна освіта в технічних навчальних закладах: проблеми та перспективи” (Київ, 2002).
Публікації. Основні наукові результати дослідження висвітлено у монографіях – 2; наукових статтях – 21; науково-методичних матеріалах – 1; навчальних посібниках – 4; електронних навчальних посібниках – 2; опорних схемах – 2 комплекти; методичних розробках – 9; методичних рекомендаціях – 3; авторських довідках – 2; тезах – 6; науково-дослідних звітах – 9. Усього на тему дослідження опубліковано 61 роботу. З них одноосібних – 32, публікацій у виданнях, затверджених ВАК України, – 22.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, шести розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (343 назви) та 5 додатків на 64с. Загальний обсяг дисертації становить 446 сторінок (352 - обсяг основного тексту). У роботі подано 30 таблиць, 46 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми і доцільність проведення дослідження; показано зв'язок теми з науковими планами; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; сформульовано основні положення гіпотези й розробленої концепції; викладено методи дослідження, основні етапи науково-педагогічного пошуку; розкрито наукову новизну, практичне значення роботи та впровадження результатів дослідження; визначено особистий внесок здобувача; сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію результатів роботи. Дослідження щодо створення цілісної системи пропедевтичної підготовки визначило логіку побудови дисертації. Наведемо стислий виклад основного змісту дисертації за розділами.
У першому розділі “Історико-методологічний аналіз організації системи навчання іноземних громадян у процесі пропедевтичної підготовки” показано, що підготовка іноземних громадян для подальшого навчання у вищих навчальних закладах почалась наприкінці 50-х років минулого століття. До 1990 р. це була чітко організована система, що досягла досить високого рівня й користувалась великою увагою з боку держави. Навчальні плани того періоду відображали комунікативну, освітню й політичну мету. Цій меті відповідав зміст пропедевтичної підготовки, в якому ідейно-виховна робота посідала особливе місце.
Порівняльний аналіз основних напрямів і тенденцій систем освіти в різних країнах показав, що реформування й становлення нової освітньої системи в світі ґрунтується на таких напрямах, як безперервність, підвищення фундаментальності, інтегрованості, гуманітаризації, комп'ютеризації тощо. Як наслідок реалізації цих напрямів у розв'язанні проблеми забезпечення якості підготовки фахівців почала проявлятись тенденція до встановлення оптимального, науково обґрунтованого балансу між дисциплінами різних рівнів підготовки, теоретичними й практичними блоками.
На початку 90-х років, спираючись на світові освітні напрями, було закладено освітні реформи в Україні. Ці зміни вплинули й на пропедевтичну підготовку іноземних громадян, ідеологічна роль якої фактично відпала. Сучасне стратегічне завдання освітньої політики України - це вихід на ринок міжнародних освітніх послуг, поглиблення міжнародного співробітництва. Тому сучасний навчально-виховний процес для іноземних громадян орієнтований на побудову цілісної системи гуманітарної освіти. Основне завдання сучасної пропедевтичної підготовки визначається як діяльність освітньої системи, що забезпечує якісну підготовку спеціалістів для зарубіжних країн.
Пропедевтична підготовка представників різних регіонів світу – це складний процес, який залежить від багатьох факторів: вихідного рівня підготовки студентів, терміну прибуття на навчання, психічного стану в період адаптації, здатності засвоювати інформацію мовою-посередником тощо. Як одна із складових безперервної освіти ця підготовка має бути базою для наступних рівнів навчання, а це потребує особливого осмислення й обґрунтування змісту підготовки й певної структури навчальних дисциплін, що входять до її складу. Виникає потреба розробити концепцію цілісної системи сучасної пропедевтичної підготовки як інваріантної частини вузівської підготовки. Опрацьовуючи концепцію дослідження, ми звернули увагу на те, що в освітній системі мають бути такі якості як динамічність, адаптивність, упорядкованість, відкритість, гармонійність, варіативність. Ці якості характерні для природних систем. Отже, якщо штучну систему будувати за аналогом природної системи, то названі якості будуть і в штучній системі.
У другому розділі “Теоретичне обґрунтування вибору природної системи як аналогової моделі освітньої системи” передбачалося для обґрунтованого вибору природної системи як аналога здобути інформацію про здатність різних систем функціонувати в змінних (нестабільних) умовах. Виявилося, що всі природні утворення є саморегулюючими і мають природний механізм самоорганізації. Явище самоорганізації є універсальним. Це є основа науки синергетики. тому, аналізуючи різні природні системи, ми розглядали їх згідно із законами синергетики. Далі ми припустили, що, коли різні природні системи (від атомів до кристалів) прагнуть до стійкості, впорядкованості, самоорганізації, то, можливо, у природі існує єдність їх математичного опису.
Результати досліджень свідчать, що числа Фібоначчі або модуль Ф (0.618 або 1.618) та пов'язана з ним залежність: Ф2 : 2 = 2.618 : 2 = 1.309 – число вурф (W) притаманні як неорганічному, так і органічному світу й описують динамічні системи. Наші розрахунки показали, що ці числа присутні на рівні молекул (молекула ДНК) та атомів. Отже, вони існують у природі на різних рівнях розвитку матерії. Тому як аналог системи освіти треба обрати таку природну систему, яка була б стійкою, впорядкованою, поєднувала гармонію “внутрішніх частин” з циклічністю та спроможністю до зростання в нестабільних умовах. Таким вимогам відповідає періодична система хімічних елементів Д. Менделєєва. Як відображення законів природи, вона може бути підставою гіпотези про можливу “матричну” роль для формування циклічних, гармонійних систем, які розвиваються, і може бути використана як аналогова модель освітньої системи з метою отримання оптимальних результатів, оскільки в ній водночас представлені всі етапи впорядкування реальних систем.
У третьому розділі “Методологічні основи створення цілісної системи пропедевтичної підготовки студентів-іноземців” побудова безперервної освітньої системи в нашій країні пов'язана з організаційними змінами в структурі вищої освіти. Головною позитивною рисою такої системи є те, що вона спрямована на оперативне задоволення потреб системи освіти, на розвиток особистості й професіоналізм самих студентів. Це пов'язано з диференціацією та індивідуалізацією навчання. На нашу думку, зв'язок між довузівським і вузівським ступенями безперервної освіти буде тіснішим, якщо пропедевтичну підготовку розглядати як інваріантну частину вузівської підготовки. На відміну від довузівської підготовки учнів нашої країни пропедевтична підготовка іноземних громадян будується з урахуванням її специфічних особливостей і головних функцій вищої школи, а саме: акумуляція, розвиток, систематизація, розширення знань з предмета мовою-посередником; культурно-просвітня та виховна робота з урахуванням адаптації особистості в нових умовах; підготовка до професійної діяльності.
У сучасних умовах пропедевтичну підготовку іноземних громадян ми розглядаємо як перетворення набутих знань, умінь, навичок у психічні властивості особистості, які сприяють подальшому успішному навчанню у вищому закладі освіти. Цього можна досягти, якщо пропедевтичну підготовку іноземних громадян вважати підсистемою цілісної освітньої системи. Під цілісністю ми розуміємо сукупність об'єктів, взаємодія яких спричиняє виникнення нових інтегрованих якостей. До основних об'єктів системи пропедевтичної підготовки відносимо зміст і методи реального навчального процесу. Звідси: зміст пропедевтичної підготовки вважаємо “ядром”, яке забезпечує послідовні етапи розвитку особистості від одного освітнього рівня до іншого.
Сучасна дидактика розглядає зміст як “ядро”, навколо якого ґрунтуються форми, методи і засоби процесу навчання. Така модель будови освітньої системи нагадує сучасну ядерну модель будови атома. Атом – складна система, що зберігає цілісність, стійкість, упорядкованість. Це дало змогу зробити припущення: якщо побудувати модель освітньо-кваліфікаційних рівнів системи освіти за аналогією до періодичної системи хімічних елементів, то вона характеризуватиметься цілісністю, впорядкованістю, системністю, варіативністю.
Періодична система Д. Менделєєва включає чотири види хімічних елементів, що розподіляються по періодах (циклах). Аналогічно у системі освіти можна виділити чотири завершені етапи (цикли): дошкільний, шкільний, вузівський, післявузівський. У періодичній системі розподіл хімічних елементів ускладнюється з кожним періодом. Так, у першому періоді є хімічні елементи тільки одного виду, у другому –двох і так далі. Аналогічно й у освітній системі: з кожним етапом ускладнюється і поширюється сукупність знань, умінь та навичок тих, хто навчається. Якщо й освітні етапи схематично показати у вигляді таблиці (або вектора), в полі якої цифри збігаються з початком і кінцем періоду періодичної системи хімічних елементів, то дістанемо модель освітньо-кваліфікаційних рівнів. У цій моделі (рис.1) пропедевтична підготовка займає місце між шкільним і вузівським етапами, бо за формою організації навчання вона є інваріантною частиною вузівського етапу, а за змістом типових навчальних програм наближається до шкільного етапу. Це дає змогу довести, що головною функцією змісту пропедевтичної підготовки є підвищення освітнього рівня студентів, але на відміну від навчальних дисциплін першого курсу вона виконує подвійну, точніше “змішану” (гібридну) функцію, бо розкриває мовою-посередником істотні явища природи, її закони і обґрунтовує практичні можливості використання цих законів.
Отже, головною метою пропедевтичної підготовки студентів-іноземців є навчання мови предмета як засобу здобуття наукової і практичної інформації в тому обсязі, який забезпечує успішне сприймання та розуміння лекцій на першому курсі. Зміст її визначається змішаними “блоками” навчальних дисциплін: освітньо-наукових (математика, фізика, хімія), освітньо-технічних (креслення, інформатика), освітньо-гуманітарних (українська (російська) мова, історія України), в яких формування структури змісту можна розглядати у вигляді системи філософських категорій: загальне – особливе – часткове, що відображають зміст навчальних дисциплін. Із урахуванням цих категорій, на основі робочих програм навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки структуровано їх зміст (табл. 1).
Продовжуючи аналогію, зазначимо, що освітня система – це циклічна система, де циклом є навчальний рік. У ній протягом навчального року (циклу) знання, уміння і навички реалізуються за допомогою навчальних дисциплін, поєднаних у різні види підготовки. Отже, навчальні дисципліни - це об'єкти циклу освітньої системи. У періодичній системі об'єктами циклу (періоду) є хімічні елементи зі своїми порядковими номерами. У кожному періоді вони перебувають у процесі взаємного переходу: метал – амфотерний елемент – неметал. Ця послідовність повторюється в кожному періоді, але зі збільшенням номера періоду металеві
Етапи Модель освітньо-кваліфікаційних рівнів
I 1 Дошкільний 2
II 3 Шкільний 10
III Вузівський
0 курс Пропедевтична підготовка іноземних студентів
I курс 11 18
II курс 19 36
IIІ курс 37 54
IV курс 55 Бакалавр 71
V курс 72 Спеціаліст 80
VI курс 81 Магістр 86
IV Післявузівський
Рис. 1 Графічне визначення місця пропедевтичної підготовки
в системі освіти
властивості посилюються. Така природна оптимальна послідовність кожного циклу забезпечується розподілом електронів в атомах за принципом мінімального запасу енергії.
Якщо дисципліни кожного циклу навчання розмістити в навчальному плані (НП) у чіткій послідовності, починаючи від загальнонаукових і закінчуючи гуманітарними, то нові навчальні дисципліни залежно від їх мети матимуть порядковий номер на початку або в кінці навчального плану кожного циклу і навпаки порядковий номер (місце в навчальному плані) визначає мету і дає змогу розставити акценти в структурі змісту будь-якої навчальної дисципліни. Отже, зі зміною реальних потреб і необхідністю введення до навчального плану нових дисциплін відповідно до місця структура їх змісту буде спрямовуватись на розширення освітніх або інтелектуальних можливостей студента.
Продовжуючи додержувати такого порядку розташування навчальних дисциплін (НД) на наступних рівнях навчання, можна побудувати модель циклічної системи НД вищої технічного освіти, в якій з кожним циклом поступово посилюватиметься технічна підготовка студентів (рис.2).
Таблиця 1
Структура змісту навчальних дисциплін пропедевтичної підготовки
Філософські категорії Зміст навчальних дисциплін, %
освітньо-наукові освітньо-технічні освітньо-гуманітарні
Математика Фізика Хімія Креслення Інформатика Укр./рос. мова Історія України
Загальне 50 50 31 19 - 31 31
Особливе 31 31 50 50 62 50 50
Часткове 19 19 19 31 38 19 19
Побудована модель циклічної системи НД вищої технічної освіти за аналогією до періодичної системи Д.Менделєєва зберігає циклічність, упорядкованість, гармонію, здатність до зростання й розвитку і дає змогу виявити закономірність формування змісту навчальних дисциплін залежно від місця в циклічній системі освіти, яку можна сформулювати так: зміст навчальної дисципліни в циклічній системі навчальних дисциплін вищої освіти перебуває в періодичній залежності від місця у послідовному розподілі НД.
Ця модель показує, що процес пізнання розглядається як ряд загальноосвітніх циклів з дзеркальною симетрією динаміки зміни змісту навчальних дисциплін. Спостерігається періодичне повернення процесу пізнання від однієї навчальної дисципліни до іншої. І ця ритмічність повторюється на кожному новому циклі навчання, створюючи своєрідну циклоїду системи вищої освіти.
Таким чином, навчальна дисципліна, перетворюючись з кожним циклом, поглиблює і розширює знання студентів у підготовці до професійної діяльності. Додержання циклічної закономірності змісту навчальних дисциплін дає змогу розробити вимоги стандартизації навчальної дисципліни на кожному рівні навчання залежно від порядкового номера в навчальному плані, реалізувати наступність, дидактичну інтеграцію на всіх рівнях навчання, а також реалізувати завдання системи безперервної вищої освіти. Дослідження показало, що зміст професійного навчання – це обґрунтована, логічно впорядкована інформація (наукова і технічна) про навчальний матеріал, що має професійну спрямованість відповідно до рівня й профілю освіти. Отже, чітко визначилися три складові, які дають змогу сформулювати концептуальні положення цілісності системи пропедевтичної підготовки.
Розглядаючи пропедевтичну підготовку як систему з такими загальними якостями, як динамічність, гнучкість, варіативність, адаптивність до зміни умов тощо, ми звернули увагу на те, що ці якості притаманні, насамперед природним системам. Отже, першою складовою концепції системи пропедевтичної підготовки є принципи, за якими вибиралась природна система, а саме: циклічність, упорядкованість, здатність до зростання і розвитку, гармонійність, єдність математичного опису компонентів, що входять до природної системи. Відповідно до цієї системи будувалась аналогова модель освітньої системи, Друга складова концепції – це принципи, що забезпечують побудову змісту пропедевтичної підготовки. До них ми віднесли: відповідність аналоговій моделі, впорядкованість, системність, гармонійність, варіативність. До третьої складової концепції входять засоби педагогічної комунікації. Це форми, методи навчання, що враховують специфічні особливості пропедевтичної підготовки і спрямовані на практичну реалізацію розроблених теоретичних положень формування змісту для перетворення предметно-змістової складової навчання в особистісно-значущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студентів-іноземців.
Концепція розкриває цілісність системи пропедевтичної підготовки, побудованої на закономірностях функціонування природних систем. Основними психолого-дидактичними і методичними положеннями концепції пропедевтичної підготовки є:
1. Кожний навчальний предмет - впорядкована, гармонійна система, що охоплює змістову і процесуальну частини, структура яких визначається гармонійним співвідношенням загального – особливого - часткового.
2. Формування в студентів-іноземців знань забезпечується зазначеним оптимальним співвідношенням у навчальному матеріалі кожного предмета, що може варіюватися залежно від початкового рівня підготовки й терміну навчання студентів.
3. Предметні знання дисциплін природничого циклу виступають як:
гібридний блок засвоєння мови предметів, ліквідації прогалин у знаннях, їх систематизації і формування єдиної картини природи; засіб відображення соціально значущого досвіду, виробленого людством; провідна функція особистісно значущого досвіду навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця, яка сприяє його успішному навчанню на першому курсі вищого закладу освіти.
4. У навчальних дисциплінах єдність функцій пояснення, прогнозу і практичної спрямованості відповідає проведеному структуруванню змісту й відображає інваріант системи пропедевтичної підготовки, забезпечуючи розвивальну (пізнавальну й методологічну) функцію.
5. Системно-структурований, інформаційно-психологічний і суб'єктно-діяльнісний підходи, комплексні методи руху від загального до часткового, порівняння й узагальнення, від аналізу до синтезу, від причини до наслідку є базою для осмислення й розвитку логічного мислення при формуванні предметних знань в умовах комбінованих технологій і управління навчальним процесом.
Створюючи цілісну систему пропедевтичної підготовки, ми враховували, що вона функціонуватиме за умови, якщо об'єктивно значуще стає суб'єктивно необхідним для іноземного студента з будь-якої країни. Тому в процесі дослідження визначили вимоги, яких треба додержувати, щоб система функціонувала ефективно, а саме:
1. Зміст, мета і мотиви засвоєння предметних знань усвідомлюються студентами-іноземцями.
2. Засвоєння предметних знань визначається рівнем, необхідним для успішного навчання на першому курсі ВНЗ.
3. Предметні знання систематизуються, засвоюються студентами за умови постійного закріплення понятійної лексики, багаторазового її повторення, різноманітності форм навчання.
4. Розуміння, закріплення і розвиток предметних знань визначаються постійним контролем у різних формах.
5. Роль викладача з предмета визначається формою спілкування з урахуванням індивідуальних особливостей студентів у період адаптації, а саме: організаційно-пізнавальна діяльність викладача залежить не тільки від структурування навчального матеріалу, а й від того, як засвоюються дидактичні одиниці інформації; усвідомлення предмета залежить від характеру спільної діяльності викладача і студента (суб'єкт-суб'єктних або суб'єкт-об'єктних відносин); повноцінне сприйняття знань визначається початковим рівнем підготовки, розвитком логічного мислення та рівнем засвоєння наукового стилю мови предмета.
Провідними напрямами практичної реалізації розробленої нами концепції є: орієнтація на сучасні вимоги рівня знань, процесу їх формування, організації навчальної діяльності студентів-іноземців відповідно до першого курсу університету; відображення в навчальному процесі методологічно обґрунтованого структурування змісту, психолого-дидактичних і методичних підходів, що забезпечують реалізацію гіпотези, мети і завдань дослідження. Важливим також є поєднання комбінованих технологій, що забезпечують засвоєння предметних знань мовою-посередником для студентів з будь-якої країни; посилення активізації пізнавальної і самостійної діяльності студентів; гармонійне співвідношення процесу учіння, навчання й навчальної діяльності іноземних студентів з урахуванням їхніх мотивів і потреб.
Ми розглядаємо формування предметних знань як цілісний, системний, упорядкований навчальний процес, який в умовах ринкової економіки співвідноситься з основними потребами студента-іноземця: що він хоче? (мотив), як це реалізується? (процес) і де він може продовжити навчання? (результат). Такий підхід ми поклали в основу створення моделі структури цілісної системи пропедевтичної підготовки, в якій зазначеному відповідають три компоненти: мотиваційно-змістовий, процесуально-організаційний, результативно-оцінний.
Провідним вважаємо мотиваційно-змістовий, бо саме він спрямовує і коригує весь процес навчання студентів.
Процесуально-організаційний компонент відбиває мотиваційно-діяльнісний бік навчання.
Результативно-оцінний компонент фактично фіксує роль викладача, його майстерність працювати в аудиторії мовою-посередником та реалізацію мотиваційно-спонукаючої діяльності студентів-іноземців.
У четвертому розділі “Психолого-педагогічні особливості навчання студентів-іноземців на підготовчому факультеті” показано, що ефективність пропедевтичної підготовки забезпечується не тільки особливістю побудови й організації навчального процесу, а й урахуванням національних особливостей і психічного стану іноземного громадянина на момент прибуття його на навчання. На основі аналізу літературних джерел і наших спостережень визначено найхарактерніші психічні риси студентів різних регіонів світу в адаптаційний період; сформульовано головні поради викладачам з предмета щодо створення працездатної атмосфери в аудиторії.
На основі узагальнення національних особливостей іноземних громадян в період адаптації приділено увагу корекції їх мотиваційної сфери, досліджено пізнавально-цінісні мотиви іноземних студентів країн Центральної Африки, Магрибу, Латинської Америки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії, що дало змогу виділити методичні підходи та функції викладачів з предмета, які сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів.
Для оптимального використання навчального часу і посилення мотивації оволодіння навчальним матеріалом проаналізовано фактичне “навантаження” студентів з різних країн протягом навчального року. На основі узагальнення цих даних та з опорою на концептуальну ідею розроблено модель оптимального впорядкованого навчального процесу як системи, що включає діяльність викладача і студента, характеризується єдністю математичного опису і спрямуванням на здобуття знань студентами в процесі психокорекції. Це сприяло вдосконаленню організаційних форм проведення занять на вступному етапі.
У п'ятому розділ “Технологія навчання дисциплінам природничого циклу студентів-іноземців на підготовчому факультеті” висвітлено впровадження розробленої концепції в навчальний процес як єдність змісту, форм, прийомів і засобів навчання іноземних громадян (на прикладі хімії як найскладнішої в лінгвістичному плані природничої дисципліни пропедевтичної підготовки в технічному університеті). Реалізація змістового компонента навчальної дисципліни забезпечується гнучкою організацією проведення кожного заняття з урахуванням специфічних особливостей групи студентів і розробленим комплексом дидактичних засобів з навчання предмету мовою-посередником.
Інформаційно-психологічний і суб'єктно-діяльнісний підходи в процесі навчання студентів-іноземців хімії визначили шлях формування предметних знань за допомогою адаптивних навчально-контролюючих програм, розроблених нами для початкового і подальших етапів навчання. Використання в навчальному процесі адаптивних технологій навчання іноземних громадян з урахуванням міжпредметних зв'язків підвищує мотивацію пізнавальної діяльності студентів і сприяє формуванню їхніх особистісних якостей. Наші випускники успішно продовжують навчатися в різних вузах країни і протягом 20 років ми не мали нарікань з приводу підготовки студентів не тільки технічних, а й медичних спеціальностей. Водночас спостерігається певне зниження успішності студентів на першому курсі вузу. Для з'ясування причин цього було проведено анкетування 250 студентів із 38 країн. Аналіз анкетування показав, що основною причиною є мовний бар'єр: тільки 38% викладачів технічних спеціальностей приділяють увагу мові предмета, 44% - роблять це недостатньо, а 17% - зовсім не приділяють. Це було враховано в процесі розробки експериментальної методики.
Створена нами експериментальна методика формування предметних знань мовою-посередником “зв'язала” всі компоненти пропедевтичної підготовки в цілісну, варіативну систему, яка зберігає впорядкованість і гармонійність у сучасних умовах.
У розділі розкриваються інформаційно-методичне забезпечення та практична реалізація процесу навчання іноземних громадян, який спрямовано на посилення мотивації вивчення предмета, формування творчої особистості студента. Вибір форм і засобів навчання ґрунтується, по-перше, на тому, що знання, вміння та навички формуються в процесі учіння, навчання і навчальної діяльності студентів-іноземців, і, по-друге, на принципах управління пізнавальною діяльністю студентів. Ми визначили такі принципи:
опора на психічні й національні особливості студентів-іноземців з урахуванням адаптації;
визначення суб'єкт-суб'єктних стосунків між викладачем і студентом-іноземцем;
єдність мети і мотивації навчання в рідній країні й на підготовчому факультеті;
комбінація засобів і прийомів навчання;
пріоритетність результатів зворотного зв'язку для корекції навчально - виховного процесу.
Відповідно до кваліфікаційної характеристики випускника підготовчого факультету розроблялися й використовувалися дидактичні засоби навчання. З цією метою здійснювались:
добір елементів знань з предмета (на основі розробленої структурно-логічної схеми), структурування змісту за допомогою визначених критеріїв гармонійності та складання робочого плану дисципліни;
міждисциплінарна інтеграція предметів і координація з українською (російською) мовою (через створення частотного словника, використання граматичних моделей за темами предмета, програмованих навчальних матеріалів мовою-посередником);
диференціація змісту окремих розділів (або тем): використання методу графів що дало змогу виділити професійно спрямовані елементи знань, необхідні для подальшої професійної підготовки;
самопідготовка, самоконтроль та самокорекція із скороченням часу в процесі засвоєння навчального матеріалу через використання розроблених адаптивних комп'ютерних навчально-контролюючих програм;
формування навичок самостійно оволодівати навчальним матеріалом українською (російською) мовою, уміння обирати оптимальне рішення під час розв'язування задач і вправ з предмета через програмований посібник, наприклад з курсу хімії, для самостійної роботи;
посилення мотивації навчання та активізації пізнавальної діяльності через “покрокове” конструювання навчального процесу, створення ігрових, дискусійних, проблемних ситуацій;
постійний контроль із зворотним зв'язком з виявленням помилок змістової та лінгвістичної складових предмета.
Підсумковий контроль знань з предмета показав, що підвищенню якості підготовки іноземних громадян сприяє використання обраних методів та адаптованих засобів навчання, а це створює умови успішного подальшого навчання.
У шостому розділі “Експериментальне дослідження ефективності методики формування предметних знань з хімії у студентів-іноземців” розглянуто організацію педагогічного дослідження методики формування предметних знань у процесі пропедевтичної підготовки; викладено методику проведення контролю знань студентів; визначено результати експериментального навчання.
Експериментальне дослідження, що охоплювало вивчення досвіду роботи з іноземними громадянами, показало загальні труднощі для всіх підготовчих факультетів, а саме:
1. Середній рівень предметних знань іноземних громадян, які прибувають на навчання, відповідає рівню знань учнів 8-9 класів (загальноосвітньої школи) і для студентів багатьох країн означає репродуктивний рівень сприймання.
2. Викладачі з предмета не мають фахової підготовки викладання навчального матеріалу мовою-посередником на відміну від викладачів-гуманітаріїв, які мали підготовку за фахом “Російська мова як іноземна”.
3. Особливості різних шкіл, програм, психічного стану студентів, які щорічно прибувають з різних країн, потребують оперативного коригування викладання природничих дисциплін в іноземних аудиторіях, бо методичні поради іноді мають вузьке спрямування (наприклад, тільки для студентів Куби, Лаосу чи Монголії) і не завжди корисні для роботи із студентами інших країн.
Основна мета нашого експерименту полягала в тому, щоб показати, що використання розроблених у процесі нашого дослідження теоретичних і методичних основ формування предметних знань у технічному університеті підвищує якість підготовки іноземних студентів з усіх регіонів світу і дає змогу продовжити їм подальше успішне навчання.
Відповідно до програми нашого дослідження визначено такі завдання експериментальної роботи: розробити тестові завдання і визначити початковий рівень знань з предмета; простежити динаміку засвоєння предметних знань студентами з різних країн і виявити причини результативності процесу навчання; добрати структурні елементи знань з предмета для розуміння основ хімії; забезпечити щотижневу єдність предметної та мовної сторін діяльності студентів для ефективного формування знань, підвищення пізнавальної активності, самонавчання; підтвердити або спростувати ефективність навчання хімії за розробленою експериментальною методикою.
Для експериментальної перевірки ефективності формування предметних знань з природничої дисципліни на основі кваліфікаційної характеристики, що відображає предметно-видові, фундаментально-освітні й виховні вміння випускника підготовчого факультету, ми запропонували робочі плани, інтегровану робочу програму, методичні посібники, розробки, вказівки, рекомендації для студентів, комплект опорних схем, перелік граматичних моделей, частотний словник, матеріали для поточного, рубіжного, міжсесійного машинного та безмашинного контролю знань протягом навчального року, комп'ютерні навчально-контролюючі програми для вступного та подальшого етапів навчання. У процесі розробки програм ми використали один із видів креативних технологій, який передбачає застосування комп'ютерної графіки. Під час експерименту на перших заняттях для зменшення стресу, дискомфорту значну увагу приділили індивідуальному самонавчанню та самоконтролю за допомогою адаптивних навчально-контролюючих програм. Для порівняння в контрольних групах підхід до організації навчання був традиційний: використовувався переважно інформаційно-репродуктивний метод. Результати показали, що для студентів експериментальних груп незалежно від країни, з якої вони прибули, час на вивчення навчального матеріалу скоротився на 20 –25% , при засвоєнні елементів знань - у середньому на 75%. У результаті перевірки знань, умінь та навичок протягом навчального року ми умовно виділили чотири рівні досягнень студента, що відбилися в рубіжних контрольних роботах. Перший рівень свідчить, що студенти ознайомлені з фундаментальною дисципліною, тобто це репродуктивний рівень навчальної діяльності. Другий рівень відповідає взаємопов'язаним знанням лексичної та предметної складових дисципліни. На цьому рівні студенти розуміють без словника адаптований текст завдання чи питання викладача. Фактично це репродуктивно-пошукова діяльність студента-іноземця. Третій рівень передбачає вміння студента поєднувати знання з різних предметів (українська (російська) мова, математика, хімія), що свідчить про продуктивний рівень навчання. Четвертий рівень - це рівень трансформації знань з різних розділів предмета, іноді – різних дисциплін. Цей рівень має елементи творчої навчальної діяльності. На кожному рівні навчальної діяльності студентів з різних країн в експериментальних групах спостерігалось підвищення коефіцієнта успішності.
Особлива увага під час проведення експерименту зверталась на об'єктивність оцінки успішності студентів-іноземців, на ставлення їх до навчання, інтерес до вивчення предмета. Звідси – ідентичність застосування критеріїв і порівняння одних і тих самих величин. Для перевірки достовірності експериментальних даних було проведено машинний контроль з фіксацією часу на відповідь за розробленими нами тестовими завданнями. Статистична обробка якості тесту показала, що він має коефіцієнт надійності 0,904. Порівняльний результат тестового контролю підтвердив результат безмашинного контролю. Перевірка результатів підсумкового контролю засвоєння основних понять, закономірностей, узагальнених умінь показала вищі результати в експериментальних групах студентів з різних країн і стала практичним підтвердженням гіпотези про те, що цілісність системи пропедевтичної підготовки, яка ґрунтується на закономірностях природних систем і реалізована в експериментальній методиці навчання, сприяє успішнішому нагромадженню та систематизації знань з хімії у студентів з будь-якої країни (рис. 3)
Рис.3 Результати підсумкового засвоєння знань в експериментальних
і контрольних групах
ВИСНОВКИ
Здобуті в процесі дослідження результати дають підстави для таких загальних висновків:
1. Нові соціально-економічні умови розвитку України зумовлюють потребу досліджувати теоретичні й методичні засади якісної підготовки фахівців для зарубіжжя. Вивчення історико-методологічних підходів до формування предметних знань мовою-посередником у представників з різних країн показало, що педагогічною наукою й практикою нагромаджено значний досвід. Визначено такі напрями дослідження:
обґрунтування оптимальних форм і засобів навчання;
удосконалення методики кількісної оцінки результатів навчання;
психолого-педагогічні особливості механізму формування навчальних груп;
удосконалення технології навчання української (російської) мови як іноземної.
Аналіз стану дослідження проблеми пропедевтичної підготовки іноземних громадян показав, що в науково-педагогічній і методичній літературі в основному наведено дані, щодо підготовки іноземців у період існування СРСР. Після 1990 р. кількість підготовчих факультетів значно зросла, але їх науково-методична й дослідницька робота фактично не висвітлювалась, а на багатьох “молодих” факультетах пропедевтична підготовка здійснювалась на основі суб'єктивно-інтуїтивного підходу. Тому на сучасному етапі розвитку професійної освіти в Україні особливого значення набувають пошуки ефективної, цілісної системи підготовки іноземних студентів для подальшого успішного навчання у вищих закладах освіти.
2. Сучасну пропедевтичну підготовку іноземних громадян у технічному університеті ми розглянули як підсистему системи вищої технічного освіти, що забезпечує засвоєння змістової і лінгвістичної інформації, необхідної для їхнього успішного навчання на першому курсі вищого навчального закладу. Існуючі суперечності між вхідним рівнем підготовки іноземних громадян, які прибувають на навчання, і необхідним рівнем знань з предмета, обсягом змістової інформації, рівнем володіння мовою предмета і терміном навчання зумовили пошук шляхів розв'язання виявлених суперечностей і створення цілісної системи пропедевтичної підготовки. Цей пошук спричинив виникнення ідеї створення освітньої системи за аналогом природної системи. З цією метою розглянуто закономірності функціонування природних систем у різних умовах і виявлено, що природні системи (від атомів до кристалів) - це відкриті системи, які мають механізм самоорганізації та прагнуть до стійкості, упорядкованості, поєднуючи гармонію внутрішніх частин із здатністю зростати в нестабільних умовах. Основними принципами формоутворення в природі є цілісність, симетрія, пропорційність, ритм, розвиток по спіралі, головне в цілому.
Виявлені закономірності й принципи функціонування різних природних систем дали змогу розглянути періодичну систему хімічних елементів Д.Менделєєва з позиції законів синергетики. З'явилась можливість подати її графічне зображення у вигляді спіралі й циклоїди для 218 елементів, простежити цілісність, циклічність, спроможність до самоускладнення, упорядкованість у нестабільних умовах і обґрунтувати як аналогову модель системи освіти.
Аналіз математичної єдності природних систем на прикладі атомів, молекули ДНК, періодичної системи хімічних елементів, показав, що різні рівні розвитку матерії знаходяться в єдиному ключі математичних констант і описуються числами 0,618 (1,618) – модуль Фібоначчі та 1,309 – вурф (W), і що ці числа є критеріями гармонії та впорядкованості будь-яких систем.
3. Розроблено і науково обґрунтовано концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки формування предметних знань на основі структурування навчальних дисциплін відповідно до законів природних систем і перетворення предметно-змістової складової в особистіснозначущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця. В основу концепції покладено три складові:
принципи, що забезпечують вибір природної системи як аналогової моделі системи вищої технічної освіти;
принципи, що забезпечують формування змісту пропедевтичної підготовки і структуру змісту навчальних дисциплін, які входять до неї;
методи педагогічної комунікації, у тому числі форми, прийоми й засоби навчання з урахуванням специфічних особливостей пропедевтичної підготовки іноземних громадян.
Наведені складові дали змогу розробити модель трикомпонентної структури пропедевтичної підготовки, яка ґрунтується на взаємопов'язаній діяльності викладача-предметника й студента і в основі якої лежить мотиваційно-змістовий, процесуально-організаційний та результативно-оцінний компоненти, а також представити модель оптимальної організації навчального процесу як системи на основі єдності математичного опису учіння, навчання й навчальної діяльності іноземних студентів, спрямованої на активізацію їхньої пізнавальної діяльності і нагромадження знань в умовах психокорекції.
4. За допомогою аналогової моделі побудовано модель системи освітньо-кваліфікаційних рівнів. Ця модель показала місце пропедевтичної підготовки в освітній системі, дала змогу обґрунтувати її освітню функцію та виявити умови формування змісту пропедевтичної підготовки іноземних громадян у вигляді змішаних (гібридних) блоків: освітньо-наукового, освітньо-технічного, освітньо-гуманітарного. Для формування структури змісту в кожній навчальній дисципліні визначено на основі трикомпонентної системи філософських категорій загальне – особливе – часткове й розраховано оптимальний, варіативний і кількісний склад компонентів змісту. Оптимальність розрахунків підтверджена модулем Фібоначчі та вурфом.
5. За аналогією до періодичної системи хімічних елементів розроблено модель циклічної системи навчальних дисциплін вищої технічного освіти, яка зберігає ритмічність, упорядкованість, здатність до зростання й розвитку. Вона дає змогу:
виявити закономірність змісту будь-якої навчальної дисципліни залежно від місця в циклічній системі навчальних дисциплін;
виробити вимоги до стандартизації навчальних дисциплін згідно з місцем на будь-якому рівні навчання;
простежити просторово-часовий зв'язок у пізнавальному процесі безперервної освіти студентів-іноземців;
реалізувати наступність і міжпредметну координацію на всіх рівнях навчання.
6. Аналіз психолого-педагогічної літератури довів доцільність вивчення психічних і індивідуальних особливостей іноземних громадян для вироблення стратегії управління навчально-виховним процесом на підготовчому факультеті, посилення особистісно зорієнтованої діяльності викладача-предметника, спрямованої на активізацію пізнавальної діяльності й формування особистих якостей студента. Виявлено найхарактерніші регіональні й психічні особливості представників з різних країн; сформульовано загальні рекомендації викладачам предмета для формування особистісних якостей студентів, подолання стану когнітивного дисонансу, посилення мотивації, стимулювання навчання.
Доведено, що реалізація задач пропедевтичної підготовки в процесі учіння, навчання й навчальної діяльності студентів-іноземців досягається застосуванням сукупності засобів навчання з урахуванням таких об'єктивних умов, як рівень стартової підготовки, рівень володіння мовою предмета, термін навчання, і суб'єктивних чинників, як психологічні особливості групи, готовність викладача до роботи в аудиторії мовою-посередником, сумісність з групою тощо. Принципово важливим чинником, який впливає на розвиток особистості студента-іноземця, посилює його пізнавальну діяльність, особливо в період адаптації, є зміст навчального матеріалу, що розкривається за допомогою принципів науковості, посильної складності, доступності, послідовності, професійного спрямування.
Для управління навчальною діяльністю визначено необхідні принципи, а саме: опора на психічні й регіональні особливості студентів, орієнтація на суб'єкт-суб'єктні відносини між викладачем і студентом, єдність мети і мотивації навчання в рідній країні та на підготовчому факультеті, комбінування засобів і прийомів навчання, пріоритетність результатів зворотного зв'язку для коригування навчально-виховного процесу.
7. Розроблено методичну систему формування предметних знань та узагальнених умінь мовою-посередником, яка забезпечується реалізацією основних функцій викладача згідно з етапом навчання й поєднанням системно-структурованого, інформаційно-психологічного та суб'єктно-діяльнісного підходів. Єдність особистості, мотивації і діяльності є умовою успішного формування й систематизації предметних знань..
8. Показано можливість практичної реалізації розробленої концепції в навчальному процесі природничих дисциплін на прикладі хімії, а саме:
розраховано кількісний і якісний склад структури змісту предмета для навчання студентів-іноземців технічних спеціальностей з урахуванням гармонійного співвідношення загального – особливого - часткового;
розроблено комплект навчально-методичного забезпечення предмета з урахуванням реалізації змістового і лінгвістичного компонентів дисципліни;
розроблено комплект адаптивних навчально-контролюючих програм і тестових завдань для використання комп'ютерних технологій на початковому і подальших етапах навчання хімії;
доведено доцільність організації гнучкого навчального процесу з природничих дисциплін на основі комбінованих, адаптивних технологій, що ґрунтуються на використанні міжпредметних зв'язків, алгоритмізації подачі навчального матеріалу, контролі засвоєння предметних знань у поєднанні з мотивацією й активізацією пізнавальної діяльності студентів.
Ефективність експериментальної методики навчання хімії доведена позитивною динамікою засвоєння змістової і лінгвістичної складових навчальної дисципліни, що є результатом розв'язання завдань, які ставилися щодо розробки цілісної системи пропедевтичної підготовки іноземних громадян у технічному університеті як першого ступеня безперервної освіти.
Водночас проведене педагогічне дослідження не розв'язує всього комплексу проблем підвищення якості пропедевтичної підготовки іноземних громадян. Потребує подальшого дослідження проблема формування студентських груп з урахуванням національних і психологічних особливостей студентів. Актуальним є пошук шляхів мотивації та активізації представників з різних країн у процесі створення та впровадження комбінованих технологій у навчальний процес. Перспективною є розробка методики формування й систематизації предметних знань мовою-посередником на основі адаптивних навчально-контролюючих програм з усіх дисциплін природничого циклу, що дасть змогу реалізувати індивідуалізацію навчального процесу на підготовчому факультеті незалежно від терміну прибуття на навчання і стартового рівня підготовки іноземного громадянина. Доцільно розробити технологію використання природних аналогових моделей в інших видах навчальної підготовки у системі освіти.
Основний зміст дисертації розкрито в таких публікаціях:
Монографії
1. Булгакова Н.Б. Пропедевтическая подготовка в техническом вузе. Монографія. - К.:КМУГА, 1999. - 176 с.
2. Булгакова Н.Б. Технології технічної освіти іноземних громадян. У кн. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія. -К.: ВІПОЛ, 2001. – С. 165 – 180.
Навчальні посібники
3. Булгакова Н.Б. Методика самостоятельной работы по химии для студентов-иностранцев. Учебное пособие. - К.:КИИГА, 1989. - 131с.
4. Булгакова Н.Б., Лузік Э.В. Рекомендации по формированию учебных планов в системе многоуровневой модели образования. Учебное пособие для слушателей ФПК. - К.:КМУГА, 1996. - 36 с.
5. Булгакова Н.Б., Сербина Р.В., Холодникова С.Н. Органическая химия. Учебное пособие для студентов-иностранцев. – К.: КМУГА, 2000. –103 с..
6. Булгакова Н.Б., Применко В.И. Получение, свойства и применение авиацонних полимеров. Учебное пособие. –К.: КИИГА, 1976. – 87 с.
7. Булгакова Н.Б. Вводный курс химии. Электронное учебное пособие. - К.:КМУГА, 1994, - 3 Мб.
8. Булгакова Н.Б. Периодическая система Д.И. Менделеева. Электронное учебное пособие. К.:КИИГА, 1992. - 3,5 Мб.
Брошури, наукові статті, авторські свідоцтва
9. Булгакова Н.Б. Естественная система элементов. Научно-методические материалы. - К.: КМУГА, 1996. - 24 с.
10.Булгакова Н.Б. “Золоті” числа атомів и молекул // Біологія і хімія в школі. –1999. -№5. С.41 –43.
11. Булгакова Н.Б. Квантовий підхід до розуміння математичної мови природи // Математика в школі. – 2000. - № 2. – С.46 – 49.
12. Булгакова Н.Б. Самостійна робота студентів-іноземців як фактор становлення особистості // Соціалізація особистості. - К.: 1999. Випуск спеціальний. – С. 126 – 131.
13. Булгакова Н.Б. Роль та цілі сучасної пропедевтичної підготовки іноземних громадян в багаторівневій системі неперервної технічної освіти // Проблеми загальної і професійної педагогіки. –Харків: Каравела, 2000. - С.84 – 90.
14. Булгакова Н.Б. Активізація пізнавальної діяльності іноземних студентів на основі суб'єкт-суб'єктних відносин // Педагогіка і психологія. – 1999. - № 4. – С. 105 – 111.
15. Булгакова Н.Б. Реалізація принципу безперервності при вивченні природничих дисциплін іноземними студентами // Теорія і практика педагогічного процесу. – Харків: Каравела, 2000. – С.12–19.
16. Булгакова Н.Б. Наступність у навчанні іноземних студентів у системі “пропедевтична підготовка – перший курс вищого навчального закладу” // Соціалізація особистості. – К.: Логос, 2000. вип. 2. – С. 104 – 111.
17. Булгакова Н.Б. Формування змісту пропедевтичної підготовки іноземних студентів в технічному університеті // Професійна підготовка бакалаврів у закладах другого рівня акредитації: Організаційне і науково-методичне забезпечення: – Харків: Каравела, 2000. – С. 55 – 64.
18. Булгакова Н.Б. Періодична система як аналогова модель динамічних відкритих систем // Біологія і хімія в школі. – 2000. -№ 4. – С. 14 – 16.
19. Булгакова Н.Б. Порядок у структурі природних систем // Фізика та астрономія в школі, 2000.- № 3. – С.43 – 45.
20. Булгакова Н.Б. Взаємозв'язок навчальних дисциплін в пропедевтичній підготовці іноземних громадян // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2000. - № 8. – С. 63 – 66.
21. Булгакова Н.Б. Формування предметних знань на мові-посереднику в іноземних громадян у процесі пропедевтичної підготовки // Соціалізація особистості. – К.: Логос, 2000. - Вип. 3. – С.171 – 178.
22. Булгакова Н.Б. Врахування регіональних особливостей іноземних студентів у процесі пропедевтичної підготовки // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 2. – С. 99 – 105.
23. Булгакова Н.Б. Визначення ефективності засвоєння предметних знань іноземних студентів у процесі пропедевтичної підготовки // Проблеми особистісної орієнтації педагогічного процесу. – Харків: Каравела, 2000. – С.6 – 11.
24. Булгакова Н.Б. Концепція цілісної системи пропедевтичної підготовки іноземних громадян // Наука і сучасність. – К.: - 2000. Вип. 2. - Ч.1. –С. 34 – 42.
25. Булгакова Н.Б. Аналогова модель циклічної системи навчальних дисциплін у технічному університеті // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів.: -2000. - № 1. – С. 70 –78.
26. Булгакова Н.Б. Якість пропедевтичної підготовки іноземних громадян у сучасних умовах //Наукові записки Тернопільського державного університету. Серія: Педагогіка. – 2000. - № 9. – С. 14 – 17.
27. Булгакова Н.Б. Організація контролю предметних знань іноземних студентів у процесі пропедевтичної підготовки // Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблем соціальної педагогіки. – Харків: Каравела, 2000. – С. 25 –31.
28. Булгакова Н.Б. Використання в педагогічній системі принципів розвитку природних систем // Педагогіка і психологія, 2000. -№3.- С. 72 –78.
29. Булгакова Н.Б. Дидактичні засоби у процесі пропедевтичної підготовки іноземних студентів //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. №10. – 2000. – С. 152 – 156.
30. Булгакова Н.Б., Алябьева М.С. Активные методы обучения по курсу химии // Сб. Оптимизация учебно-воспитательного процесса студентов-иностранцев по естественным дисциплинам. - Иркутск.: ИГУ, 1989. - С.123-127 (авторський текст –3 с).
31. Булгакова Н.Б. Нова версія періодичної системи Д.І Менделєєва. Авторська довідка №638 від 12.03.1996. – К.: УФАМТ.
32. Булгакова Н.Б. Використання кодового числа для визначення стійкості динамічних систем. Авторська довідка № 634 від 15.02.1996. –К.: УФАМТ.
Навчально-методичні матеріали
33. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Капустян А.И., Табенская Т.В., Юманкулова И.Ф. Методическое руководство по химии. Ч.I. - К.:КИИГА, 1978. - 61с.
34.Булгакова Н.Б., Працюк Г.Х. Задание по химии для самостоятельной работы. - К.:КИИГА, 1979. - 26 с.
35. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Табенская Т.В., Холодникова С.Н., Юманкулова И.Ф. Методическое руководство по химии. Ч.II. - К.:КИИГА, 1980. - 39 с.
36.Булгакова Н.Б., Холодникова С.Н., Иванова С.А., Юманкулова И.Ф. Строение атома. - К.:КИИГА, 1981. - 36 с.
37. Булгакова Н.Б., Холодникова С.Н., Иванова С.А., Юманкулова И.Ф. Растворы. - К.:КИИГА, 1982. - 32 с.
38. Булгакова Н.Б., Холодникова С.Н., Иванова С.А Электрохимия. - К.:КИИГА, 1983. - 35 с.
39. Булгакова Н.Б. Задание по химии. - К.:КИИГА, 1987. - 23 с.
40. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Табенская Т.В., Холодникова С.Н. Методическая разработка по химии. - К.:КИИГА, 1987. - 44 с.
41. Булгакова Н.Б., Иванова С.А., Холодникова С.Н. Электрохимия. Металлы. - К.:КИИГА, 1988. - 32 с..
42. Барышовец П.П., Булгакова Н.Б., Карасев А.В., Калинина В.Г., Свиридова Н.Н. Естественные дисциплины. Методические указания для студентов-иностранцев подготовительного факультета. - К.:КИИГА, 1992. - 50 с..
43. Булгакова Н.Б. Общая химия. Опорные схемы. - К.:КМУГА, 1997. - 4 с.
44. Булгакова Н.Б. Органическая химия. Опорные схемы. - К.:КМУГА, 1997. - 4 с.
45. Булгакова Н.Б., Головская М.А. Методика самостоятельной работы по химии и русскому языку для студентов-иностранцев подготовительного факультета. - К.:КИИГА, 1989. - 38 с.
46. Булгакова Н.Б., Григорьева Л.А., Сербина Р.В., Стороженко М.П., Холодникова С.Н. Методические указания по химии для студентов-иностранцев подготовительного факультета (1-ый семестр). - К.: КИИГА, 1993 – 41с.
Матеріали конференцій, тези доповідей, звіти
47. Булгакова Н.Б. Реализация принципа непрерывности в преподавании естественных дисциплин ПФ для иностранных граждан //Сб. Заочное обучение. - М.: МГЗИПП, 1997. - С.62-63.
48. Булгакова Н.Б. Формирование предметных знаний на языке-посреднике у иностранных студентов в процессе пропедевтической подготовки // Тези доповідей міжнародної наукової конференції “Сучасні проблеми термінології та термінографії”. – Київ.: 2000. – С. 98 – 99.
49. Булгакова Н.Б. Методы совершенствования учебного процесса по химии // Материалы конференции: Проблеми багатоступеневої підготовки бакалаврів та фахівців з напрямку “Авіація та космонавтика”. – К.: КМУЦА, 1995. – С. 30 – 31.
50. Булгакова Н.Б. Реализация развивающихся целей в курсе химии // Тезисы докладов и сообщений на Х Всесоюзном совещании-семинаре физики и химии ПФ для иностранных граждан вузов СССР. – Полтава.: 1989. – С.62 .
51. Булгакова Н.Б. Координация курса химии с русским языком // Сб. Актуальные проблемы описания и преподавания русского языка и общенаучных дисциплин на начальном этапе обучения иностранных учащихся. – Харьков.: ХПИ, - 1988. – С. 164 –165.
52. Булгакова Н.Б. Анализ и методы интенсификации преподавания курса химии студентам-иностранцам подготовительного факультета // Тезисы УП Всесоюзного совещания-семинара преподавателей физики и химии ПФ для иностранных граждан. – Киев – Кишинев.: КГУ, -1982. – С.45.
53. Булгакова Н.Б. Разработка форм и методов осуществления межпредметных связей //Отчет НИР тема 1К-82ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1985 - 36 с.
54. Булгакова Н.Б. Особенности дидактических методов реализации языкового аспекта вводного курса химии//Отчет НИР тема 3К-85ПФ № регистр. 01.85.0082920. - К.:КИИГА, 1986, раздел 1.31 - С.20-30.
55. Булгакова Н.Б. Исследование активных методов обучения и грамматических моделей по научному стилю речи //Отчет НИР тема 3К-85ПФ № регистр. 01.85.0082920. - К.:КИИГА, 1987, раздел 5 С.59-72, раздел 6.2 - С.75 -77.
56. Булгакова Н.Б. Рекомендации к использованию опорных схем в курсе химии //Отчет НИР тема 3К-85ПФ № регистр. 01.85.0082920. - К.:КИИГА, 1988, раздел 5 - С. 30 –58.
57. Булгакова Н.Б. Совершенствование учебно-познавательной деятельности в курсе химии //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1989 - С. 33 – 36.
58. Булгакова Н.Б. Активизация познавательной деятельности студентов-иностранцев при изучении химии на основе межпредметных связей //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1990 - С.40 – 45.
59. Булгакова Н.Б. Совершенствование познавательной деятельности в процессе реализации развивающих целей обучения с учетом экологических проблем //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1991 - С. 53 – 57.
60. Булгакова Н.Б. Разработка программно-педагогических средств обучения и контроля по химии //Отчет НИР тема 8К-85ПФ № регистр. 01.86.0021213. - К.:КИИГА, 1993 - С. 35 – 40.
61. Булгакова Н.Б. Организация и проведение рейтинговой системы контроля знаний студентов //Отчет НИР тема 8К-ПФ № регистр. 01.8.9031666. - К.:КИИГА, 1994 - С. 45 – 67.
АНОТАЦІЇ
Булгакова Н.Б. Система пропедевтичної підготовки іноземних громадян з природничих дисциплін у технічному університеті. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, Київ, 2002 .
У дисертації здійснено дослідження теоретико-методологічних, історико-педагогічних і методичних основ організації навчання іноземних громадян у технічному університеті.
Науково обґрунтовано і розроблено концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки формування предметних знань на основі структурування змісту навчальних дисциплін відповідно до законів природних систем і перетворення предметно-змістовної складової в особистісно-значущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця.
Розроблено структуру пропедевтичної підготовки як цілісної системи, що побудована на взаємопов'язаній діяльності викладача і студента. Показана практична реалізація розробленої концепції на прикладі навчальної дисципліни “Хімія”. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої системи пропедевтичної підготовки іноземних громадян у технічному університеті.
Ключові слова: пропедевтична підготовка, цілісна, відкрита, гармонійна система, студенти-іноземці, аналогова модель, природничі дисципліни, структура змісту, формування предметних знань.
Булгакова Н.Б. Система пропедевтической подготовки иностранных граждан по естественнонаучным дисциплинам в техническом университете. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 2002.
Диссертация содержит исследование теоретико-методологических, историко-педагогических и методологических основ организации обучения иностранных граждан в техническом университете.
Проведенный анализ проблемы формирования предметных знаний у иностранных граждан позволяет выделить два этапа в процессе пропедевтической подготовки. На первом этапе, который охватывает период до 1990 года, была организована жесткая, четкая система обучения студентов-иностранцев достаточно высокого уровня, пользующаяся постоянным вниманием со стороны государства. После 1990 года начинается второй этап пропедевтической подготовки. В этот период реформирование и становление новой образовательной системы основывается на таких направлениях, как: непрерывность, повышение фундаментальных знаний, гуманитаризация, компьютеризация образования и т.п. Эти изменения отражаются и на пропедевтической подготовке иностранных граждан. Она как одна из составляющих многоступенчатой системы непрерывного образования должна служить базой для последующих уровней обучения иностранных граждан в нашей стране.
Современная пропедевтическая подготовка иностранных граждан в техническом университете рассматривается нами как подсистема системы высшего технического образования, которая обеспечивает усвоение содержательной и лингвистической информации, необходимой для успешного обучения на первом курсе вуза. Существующие противоречия между исходным уровнем подготовки прибывающих на учебу иностранных граждан и требуемым уровнем знаний по предмету; объемом содержательной информации, уровнем овладения языком предмета и сроком обучения обусловили поиск путей решения этих противоречий и создания целостной системы пропедевтической подготовки. Этот поиск привел к идее использования природной системы как аналога образовательной системы.
Научно обоснована и разработана концепция целостной системы пропедевтической подготовки формирования предметных знаний на основе структурирования содержания учебных дисциплин по законам природных систем и трансформации, предметно-содержательной составляющей в личностно-значимое содержание учебно-познавательной деятельности студента-иностранца.
При разработке концепции целостной системы пропедевтической подготовки обращено внимание на необходимость присутствия в образовательной системе таких качеств, как: открытость, целостность, упорядоченность, вариативность, гармоничность. Эти качества характерны для природных систем, и анализ закономерностей их функционирования показал, что большинство природных систем – это открытые системы, упорядоченность и гармоничность которых может быть описана математически с помощью чисел модуль Фибоначчи и вурф. Анализ природных систем с позиции законов синергетики позволил в качестве аналоговой модели образовательной системы выбрать периодическую систему Д.И.Менделеева и по аналогии разработать модели образовательно-квалификационных уровней, циклической системы учебных дисциплин в техническом университете, а также представить модели целостной трехкомпонентной структуры системы пропедевтической подготовки и модель оптимального учебного процесса.
Разработанная трехкомпонентная структура пропедевтической подготовки как целостная система построена на взаимосвязанной деятельности преподавателя и студента с учетом национальных особенностей и психического состояния в период адаптации. Для управления учебной деятельностью студентов-иностранцев определены необходимые принципы такие, как опора на индивидуальные особенности студентов; ориентация на субъект-субъектные отношения между преподавателем и студентом; единство целей и мотивации обучения в родной стране и на подготовительном факультете; комбинация методов и приемов обучения; приоритетность результатов обратной связи для коррекции учебно-воспитательного процесса.
Представлена практическая реализация разработанной концепции на примере учебной дисциплины "Химия", как единства содержания, форм, приемов и методов обучения, разработано дидактическое обеспечение учебного процесса, которое направлено на повышение качества подготовки иностранных граждан. Эффективность экспериментальной методики обучения химии доказана положительной динамикой усвоения содержательной и лингвистической составляющих учебной дисциплины, что явилось результатом решения комплекса задач по разработке целостной системы пропедевтической подготовки иностранных граждан в техническом университете.
Ключевые слова: пропедевтическая подготовка, целостная, открытая гармоничная система, студенты-иностранцы, аналоговая модель, естественнонаучные дисциплины, структура содержания, формирование предметных знаний.
Bulgakova N.B Propaedeutic training system for foreign citizens on natural subjects at a technical university. Manuscript.
Dissertation for getting an academic degree of Doctor of Science in Pedagogies, speciality 13.00.04 - Theory and methods of Vocational Education. The Institute of Pedagogic at the Academy of Pedagogical sciences of Ukraine, Kiev, 2002.
The dissertation contains the research on theorenico-methodological, historico-pedagogical, as well as methodological fundamentals of the organization of foreign citizens training at a technical higher educational institution.
The concept has been scientifically substantiated and worked out on creation of an integral system of propaedeutic training of forming knowledge on subjects on the basis of structuring training disciplines content according to the laws of natural systems and transforming the subjects content constituent into the personally significant content of foreign students educational and cognitive activities.
The structure of the propaedeutic training as an integral system based on the interrelated activities of a lecturer and a student has been worked out. The practical realization of the developed concept has been demonstrated on the example of educational discipline "Chemistry". The pedagogical experiment has corroborated the efficiency of the proposed propaedeutic training system for foreign citizens at a technical university.
Key words: propaedeutic training, integral, open harmonious system, analogy model, foreign students, content structure, natural subjects, forming knowledge on subjects.
Підписано до друку ........10.2002 р. Формат 60 х 90/16. Ум. - друк. арк....
Обл. – вид. арк……Тираж 100 примірників. Замовлення №…..
Видавництво…………..
Адреса…………….
Тел/факс…………...