Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
з нормативної дисципліни “Цивільний захист”
Тема 3.1.5. “Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру”
Час: 90 хвилин.
Місце: аудиторія.
Навчальна мета: сформувати уміння здійснювати виявлення та оцінку інженерної обстановки на території досліджуваного об’єкта господарювання (адміністративно територіальної одиниці) у разі виникнення ймовірних для нього (неї) надзвичайних ситуацій, спричинених зсувом ґрунту, сильним вітром і підтопленням.
Навчальні питання та розподіл часу.
Вступ 5 хв.
1. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті зсуву ґрунту 40 хв.
2. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті підтоплення 40 хв.
Висновки 5 хв.
Научно-навчальні посібники:
1. Науково-навчальний стенд “Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій”
1. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки,
що може виникнути на території досліджуваного об’єкта
у результаті зсуву ґрунту
Зсув ґрунту – це сповзаюче зміщення верхніх шарів земної поверхні під впливом сил земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою (тобто більш глибокими шарами землі). Таке сповзаюче зміщення може виникнути на похилих ділянках території внаслідок природних причин (наприклад, збільшення крутизни схилів, перезволоження грунту таких схилів, підмив основи схилів морською або річковою водою) або внаслідок антропогенних впливів (наприклад, руйнування схилів: при облаштовуванні доріг та інших видів інженерних споруд; при вирубці лісів на схилах; при неправильному впровадженні заходів агротехніки на схилах та ін.).
За глибиною залягання шару грунту, що сповзає (Нзал,м) всі зсуви поділяються на: поверхневі зсуви - Нзал 1м; мілкі зсуви – 1м < Нзал≤5м; глибокі зсуви – 5м < Нзал≤20м.
За об`ємом сповзаючого шару (Vс.ш, м) всі зсуви поділяються на: малі зсуви – Vс.ш ≤10000м; великі зсуви – Vс.ш 100000 м; дуже великі зсуви – Vс.ш≤1000000м.
Робота з прогнозування екологічних наслідків надзвичайних ситуацій спричинених зсувами, виконується з використанням стандартного бланка “Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об`єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС, основні класифікаційні ознаки цієї НС) у такій послідовності:
попереднє оформлення бланку;
визначення та відображення назви первинного уражального чинника;
визначення та відображення основних характеристик джерела цього уражального чинника;
визначення та відображення форми, геометричних розмірів просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження;
визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів досліджуваного об’єкта;
визначення та відображення можливої кількості аварій на конкретних видах КЕМ і ТМ;
визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (втрати ОФ, МЗП);
визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг,осіб) і санітарних (Мсан,осіб), втрат виробничого персоналу (населення);
визначення та відображення можливої величини збитків (Зб, МЗП) від НС;
визначення та відображення можливого рівня (Рівень НС) конкретної надзвичайної ситуації;
визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з цих робіт.
При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів синього кольору) і пояснювальних написів (які виконують креслярським шрифтом чорним кольором).
Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні “пробіли” заголовку бланка (див. рис. 1) пояснювальних написів: “інженерної”, “Павлівського авіаційного заводу”, “зсуву грунту – 20203 (Нзал=5м, Vс.ш< 104 м3, глина) RНСгран.конкр> 10-6 за рік”. Крім того у рамку “Виконав” слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис виконавця та дату виконання документу.
Визначення і відображення первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником надзвичайних ситуацій природного характеру, спричинених зсувами – 20203 ( який створює інженерну обстановку на досліджуваному об`єкті) є механічний вплив рухомих мас ґрунту або гірських порід. Тому на вільній від інших зображень ділянці і Плану місцевості “Картки очікуваної...обстановки...” слід дописати чорним кольором креслярським шрифтом пояснювальний напис у вигляді “Первинний уражальний чинник – механічний вплив рухомих мас грунту”.
Визначення та відображення основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом зазначеного уражального чинника є процеси, які відбуваються на зсувонебезпечній ділянці території у разі виникнення на ній сповзаючого зміщення верхніх шарів земної поверхні під впливом сил гравітації без втрати контакту з нерухомою основою. Основними характеристиками цього джерела є: глибина залягання шару грунту, що сповзає - Нзал, м; об`єм сповзаючого шару грунту Vс.ш, м3;назва матеріалу основи. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” (поблизу від тактичного знака “межа зони можливого ураження внаслідок зсуву”) слід виконати пояснювальний напис у вигляді дробу. У чисельнику цього дробу слід записати основні характеристики конкретного зсуву (наприклад, у вигляді “зсув - Нзал=5м, Vс.ш< 104 м3, глина”), а у знаменнику – астрономічний час (“Ч”) і дату (“Д”) можливого виникнення НСПрХ:
При цьому дані про можливі (прогнозовані) величини Нзал, м і Vс.ш, м3, здобувають у результаті геологічного дослідження (методом буріння) конкретних зсувонебезпечних ділянок місцевості.
Визначення і відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження досліджуваного зсуву. Форму, геометричні розміри і просторове розташування зони можливого ураження досліджуваного зсуву рекомендується вважати повністю співпадаючими з відповідними параметрами зсувонебезпечної ділянки конкретної території, які визначені за результатом геологічного дослідження цієї ділянки. Зовнішню межу ЗМУ зсуву відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки...” з використанням тактичного знака у вигляді штрихової кривої синього кольору, у розриві якої чорним кольором креслярським шрифтом виконаний пояснювальний напис “Зсув”.
Визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів досліджуваного об`єкта. Механічний вплив великих мас ґрунту (або гірських порід), що сповзають, призводить до зруйнування будівель, споруд, інших матеріальних об`єктів (в тому числі і окремих природних об`єктів), які опинилися на шляху розповсюдження зсуву. Можливий ступінь зруйнування конкретних елементів досліджуваного об`єкта визначають з використанням даних таблиці 1 та інформації про прогнозовану величину, Нзал,м, конкретного дослід-жуваного зсуву.
Ступені зруйнування елементів
(упродовж першої години після початку зсуву, залежно від глибини залягання шару ґрунту, що сповзає Нзал, м)
|
Найменування елементів |
Руйнування |
|||
|
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
|
|
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 60...100т |
1,0...2,0 |
2,1...5,0 |
5,1...10,0 |
>10,0 |
|
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 20...50т |
1,0...2,0 |
2,1...4,0 |
4,1...8,0 |
>8,0 |
|
Будівлі цегляні одно- ,двоповерхові |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...5,0 |
>5,0 |
|
Будівлі цегляні (або із збірних залізобетонних елементів) багатоповерхові |
≤2,0 |
2,1...3,0 |
3,1...6,0 |
>6,0 |
|
Котельні |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
|
Залізобетонні огорожі |
- |
<1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
|
Газгольдери та наземні резервуари |
≤ 1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
|
Трансформаторні підстанції закритого типу |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1..3,0 |
>3,0 |
|
Захисні споруди класу А-IV |
1,1...2,0 |
2,1...5,0 |
5,1...10,0 |
>10,0 |
|
Шосейні дороги з асфальтовим покриттям |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
|
Найменування елементів |
Руйнування |
|||
|
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
|
|
Захисні споруди класу А-III |
2,1...3,0 |
3,1...5,0 |
5,1...10,0 |
>10,0 |
|
Злітно-посадкові смуги (бетоновані) |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
|
Залізничні колії |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
|
Заглиблені КЕМ (водопровід, теплотраса, каналізація, газопровід) |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...5,0 |
>5,0 |
|
Трубопроводи на металевих і залізобетонних естакадах |
<1,0 |
1,0...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
|
Кабельні підземні лінії |
- |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
|
Кабельні наземні лінії |
- |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
|
Повітряні ЛЕП високої напруги |
- |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
Визначені таким способом ступені можливого зруйнування кожного з елементів відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” з використанням тактичних знаків синього кольору у вигляді:
двох нахилених прямих (довжиною 10...15 мм кожна), що взаємно перетинаються, - у разі можливого повного зруйнування елемента;
нахиленого овалу (велика вісь якого має довжину 10...15 мм) з поперечними рисками (довжина кожної з них і відстань між ними становлять 3...4 мм) – у разі сильного зруйнування;
двох нахилених взаємно паралельних прямих (кожна довжиною 10...15 мм) з поперечними рисками (довжина кожної з них і відстань між ними становлять 3...4 мм) – у разі середнього зруйнування;
нахиленої прямої (довжиною 10...15 мм) з поперечними рисками (довжина кожної з них і відстань між ними становлять 3...4 мм) у разі слабкого зруйнування;
Вказані тактичні знаки слід “наносити” на умовні зображення конкретних елементів на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” (зберігаючи постійність нахилу прямих).
Слід також відзначати, що:
при слабкому зруйнуванні будівлі (споруди) пошкоджується її дах, руйнується заповнення вікон і дверей, починають руйнуватися не несучі перегородки між сусідніми приміщеннями, частково руйнується штукатурне покриття, а тому в цих приміщеннях люди можуть отримати травми і поранення, а обладнання і майно можуть бути пошкодженими;
при середньому зруйнуванні будівлі (споруди) до ознак слабкого зруйнування додається повне зруйнування даху будівлі, повне зруйнування ненесучих стін і перекриттів, повне зруйнування штукатурного покриття (внаслідок чого в будівлі може виникнути пожежа через пошкодження електромережі), тому в цих приміщеннях люди можуть загинути або отримати травми, поранення, опіки та отруєння чадним газом, а обладнання і майно – руйнується;
при повному зруйнуванні вся будівля перетворюється в уламки будівельних конструкцій, які утворюють завал, тому люди гинуть, отримують тяжкі травми, поранення, опіки та отруєння, опиняються під завалом, а обладнання – руйнується.
Місця можливого виникнення завалів відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” за допомогою тактичного знака синього кольору у вигляді нахиленої прямої довжиною 10...15мм, який “наносять” біля умовного позначення будівлі (споруди, де прогнозується сильне або повне зруйнування. Поряд з тактичним знаком завалу виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого вказують висоту завалу – Нзав,м, а у знаменнику – його довжину - Дзав,м, і ширину - Шзав,м):
При цьому величини висоти, довжини і ширини можливого завалу визначають з використанням співвідношень:
Нзав 0,5 Нбуд, (1)
Дзав Дбуд + Нбуд, (2)
Шзав Шбуд + Нбуд, (3)
де Дбуд, Шбуд і Нбуд - довжина, ширина і висота будівлі, м (на місці якої прогнозується утворення завалу).
Повні, сильні (а іноді й середні) зруйнування будівель (споруд, трубопроводів, підземних кабелів, повітряних ліній тощо) можуть спричиняти аварії, які супроводжуються виникненням вторинних надзвичайних ситуацій техногенного характеру, внаслідок вторинних пожеж (вибухів) – 10200, аварій з викидом РР – 10500 тощо. Результати такого прогнозу відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” шляхом виконання поряд з умовним позначенням будівлі (споруди, трубопроводу, електрокабелю і т. Ін.), де прогнозується повне, сильне чи середнє зруйнування, пояснювального напису у вигляді номера коду сфери виникнення відповідної вторинної НСТХ.
Визначення ті відображення кількості можливих аварій на конкретних видах комунально-енергетичних мереж (КЕМ) і технологічних мереж (ТМ) здійснюється з використанням співвідношення:
Nав конкр КЕМ = LповнCповн+LсильнCсильн+LсерCсер, (4)
де Nав конкр КЕМ (ТМ) – кількість аварій, що прогнозується на конкретному виді КЕМ чи ТМ (наприклад, на газопроводі, або на теплотрасі, або електрокабелі тощо), ав.; Lповн, Lсильн, Lсер - довжина ділянки конкретної КЕМ чи ТМ (яка за прогнозом може отримати повне, сильне чи середнє зруйнування), км; Cповн, Cсильн, Cсер - коефіцієнти, величина яких залежить від ступеня зруйнування конкретної ділянки КЕМ чи ТМ: Cповн = 12 ав/км, Cсильн = 6 ав/км, Cсер = 4 ав/км.
Результати такого розрахунку округляють до більшого цілого числа та відображають на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки очікуваної інженерної обстановки...” у вигляді пояснювального напису, наприклад:
“Nав. газопров = ...ав”, “Nав. теплотр = ...ав”, “Nав. електрокаб = ...ав”.
Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ) досліджуваного об`єкта внаслідок первинної НСПрХ рекомендується виконувати з використанням співвідношення.
Втрати ОФ =[1,0 ( ВОФповн)+0,7 ( ВОФсильн)+
+0,4 ( ВОФ сер) + 0,2 (ВОФсл)] / МЗП, (5)
де = ВОФповн, ВОФсильн, ВОФсер, ВОФсл – сумарні вартості основних фондів, тис.грн., елементів досліджуваного об`єкта, які за прогнозом отримають повні, сильні, середні, слабкі зруйнування відповідно; МЗП – величина мінімальної заробітної плати, тис.грн.
Результати такого розрахунку рекомендується відображати на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” з використанням пояснювального напису у вигляді “Втрати ОФ = ...МЗП”.
Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос) і санітарних (Мсан, ос) втрат виробничого персоналу (населення) людей, що знаходяться з початком зсуву у виробничих приміщеннях уражають уламки будівельних конструкцій, уражальні чинники пожеж та інших вторинних НСТХ. При цьому до санітарних втрат відносять тих, хто внаслідок впливу уражальних чинників може отримати травми, поранення, опіки, отруєння і т.ін., а до загальних втрат – ще й людей, які можуть загинути. Можливі величини загальних і санітарних втрат рекомендується визначати з використанням співвідношень:
Мзаг = 1,0 (Nповн) + 0,8 (Nсильн) + 0,12 (Nсер) + 0,08 (Nсл), (6)
Мсан = 0,3 (Nповн) + 0,2 (Nсильн) + 0,09 (Nсер) + 0,03 (Nсл), (7)
де (Nповн), (Nсильн), (Nсер), (Nсл) – сумарна кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни, що можуть знаходитись у будівлях, (спорудах), де прогнозується повне, сильне, середнє, слабке зруйнування, осіб.
Результати таких розрахунків рекомендується відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” з використанням пояснювальних написів у вигляді ”Мзаг = ...осіб” і ”Мсан = ... осіб”.
Визначення та відображення можливої величини збитків (Зб, МЗП) внаслідок надзвичайної ситуації рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:
Зб = Втрати ОФ+18Мсан+288 (Мзаг - Мсан) (8)
Результати такого розрахунку рекомендується відображати на вілній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки…» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Зб=…МЗП».
Визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації. Рекомендується за визначеним раніш значеннями величин Мзагиб = (Мзаг - Мсан), осіб, Мсан, осіб і Зб, МЗП, визначити поодинокі (часткові) рівні надзвичайної ситуації.
За підсумковий рівень надзвичайної ситуації приймають найвищий з вказаних часткових. Саме його відображають на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” за допомогою пояснювального напису у вигляді: “Рівень НС - ...”.
Визначення і відображення переліку та обсягу невідкладних робіт у зоні НС рекомендується виконувати на зворотному боці бланка “Картки...” за таким зразком.
1. Розвідка ділянок робіт рятувальників (nділ = ...) та визначення безпечних маршрутів ( nмаршр = ...) руху рятувальників;
2. Локалізація і гасіння вторинних пожеж, що можуть виникнути на ділянках робіт рятувальників або маршрутах руху рятувальників ( n = ...пож), де nпож = nповн + nсильн + n сер.
3. Локалізація аварій на газових, електроенергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах (nав=...ав), де nав = N ав.конкр КЕМ і ТМ.
4. Пошук уражених (nур = Мзаг, ос), матеріальних і культурних цінностей і діставання їх з-під завалів, з пошкоджених і палаючих будівель (споруд) із задимлених, загазованих і затоплених приміщень.
5. Надання негайної медичної допомоги людям, що отримали травми, поранення, опіки, отруєння та ін., та евакуація їх до лікувальних закладів поза межами зони НС (nнмд = Мсан,ос).
6.Організоване виведення (вивезення) непостраджалих осіб персоналу у безпечні райони. (nвивоз = МНПЗ – Мсан, ос).
7.Укріплення (або обрушення) будівель і конструкцій, що загрожують обвалом.
8.Виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
2 Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території Павлівського авіаційного заводу у результаті підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення)
Робота виконується з використанням стандартного бланка „ Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної), обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкту) у результаті (назва та місце виникнення події, яка призведе до НС, основні класифікаційні ознаки цієї НС)“ у такій послідовності:
Попереднє оформлення бланка передбачає дописування (з урахуванням інформації „Характеристики досліджуваного об’єкта”) у відповідні ”пробіли” бланка (див. рис.) пояснювальних написів: „інженерної”; „Павлівського авіаційного заводу”; „підтоплення - 20408 (Δh = 0,2м), RНС гран.конкр > 10-6 за рік”. Крім того у рамку „Виконав” слід дописати прізвище, ініціали, номер групи і особистий підпис виконавця, а також дату виконання документа. Всі пояснювальні написи слід виконувати чорним кольором креслярським шрифтом.
Картка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території Павлівського авіаційного заводу в результаті підтоплення - 20408
Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником надзвичайних ситуацій природного характеру, спричинених підвищенням рівня ґрунтових вод, є механічний вплив гідравлічних потоків підтоплення. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості „Картки очікуваної інженерної обстановки...” слід виконати чорним кольором креслярським шрифтом пояснювальний напис у вигляді: „Первинний уражальний чинник - механічний вплив гідравлічних потоків підтоплення”.
Визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела цього чинника. Джерелом вказаного уражального чинника є процеси, які відбуваються у верхніх шарах земної поверхні на ділянках території, де:
При цьому руйнівний потенціал гідравлічних потоків підтоплення зростає із збільшенням висоти підйому ґрунтових вод (тобто із зменшенням глибини їх залягання – Δh, де Δh – відстань від земної поверхні до рівня ґрунтових вод).
Враховуючи викладене, основні характеристики, джерела уражального чинника відображають (на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості) поряд з Планом досліджуваного об’єкта „Картки...” з використанням пояснювального напису у вигляді дробу. У „чисельнику” цього дробу вказують інформацію про ймовірну максимальну висоту підйому ґрунтових вод – Δh, м (за даними „Характеристики досліджуваного об’єкта”), а у „знаменнику” – інформацію про астрономічний час („Ч”) і дату („Д”) можливого виникнення прогнозованої НС, наприклад:
(Підтоплення – Δh = 0,2 м)
(Ч - Д)
Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження (ЗМУ) прогнозованої НС. Зоною можливого ураження прогнозованої НС є ділянка території досліджуваного об’єкта, на якій за зовнішніми ознаками (заболочування, збільшення вологості й погіршення санітарного стану території, вимокання зелених насаджень), а також за даними геологічної розвідки рівень ґрунтових вод перевищив середньобагаторічні показники, а глибина їх залягання – Δh стала меншою ніж 2,0 м.
Тому форму, геометричні розміри і просторове розташування зовнішніх меж ЗМУ відображають (за даними геологічної розвідки) на Плані досліджуваного об’єкта „Картки...” з використанням тактичного знаку синього кольору у вигляді штрихової кривої, у розриві якої чорним кольором креслярським шрифтом виконують пояснювальний напис: „Підтоплення”.
Визначення та відображення можливого ступеня зруйнування кожного з елементів досліджуваного об’єкта. Вплив первинного уражального чинника призводить до підмивання, деформації, зрушення з місця та інших видів пошкодження фундаментів будівель і споруд, трубопроводів, підземних кабелів та інших видів комунікацій, розташованих в межах ЗМУ. Вказане негайно призводить до середнього зруйнування зазначених будівель і споруд, а згодом може призвести до їх сильного або повного зруйнування.
Враховуючи викладене, можливий ступінь зруйнування цих будівель і споруд відображають з використанням тактичного знака синього кольору у вигляді двох нахилених взаємнопаралельних прямих (довжиною 10...15 мм кожна) з поперечними рисками (довжина яких і відстань між ними становлять 3...4 мм). Цей тактичний знак „наносять” на умовне позначення кожної із вказаних будівель і споруд на Плані досліджуваного об’єкта „Картки...”.
Визначення можливої величини втрати основних фондів досліджуваного об’єкта рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:
Втрати ОФ ≤ (0,4(∑ ВОФ сер )) / МЗП, (16)
де ∑ ВОФсер – сумарна вартість основних фондів елементів досліджуваного об’єкта, які за прогнозом отримають середні зруйнування, тис. гривень; МЗП – мінімальна заробітна плата, тис. гривень.
Визначену таким способом можливу величину втрати основних фондів рекомендується відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості „Картки...” з використанням пояснювального напису у вигляді: „Втрати ОФ ≤ ... МЗП”.
Визначення можливих величин загальних (Мзаг, осіб) і санітарних (Мсан, осіб) втрат виробничого персоналу (населення) рекомендується здійснювати з використанням співвідношень:
Мзаг ≤ 0,12 ∑ Nсер, (17)
Мсан ≤ 0,09 ∑ Nсер, (18)
де ∑ Nсер – сумарна кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни, що можуть знаходитись в будівлях і спорудах, які за прогнозом отримають середні зруйнування, осіб.
Визначені таким способом величини загальних і санітарних втрат виробничого персоналу (населення) рекомендується відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості „Картки..." з використанням пояснювальних написів у вигляді: „Мзаг ≤...осіб” і „Мсан ≤...осіб”.
Визначення можливої величини збитків внаслідок прогнозованої НС рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:
3б ≤ ВтратиОФ + 18 Мсан + 288 (Мзаг – Мсан) (19)
Визначену таким способом величину збитків внаслідок прогнозованої НС рекомендується відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості „Картки...” з використанням пояснювального напису у вигляді: „3б≤...МЗП”.
Визначення можливого рівня прогнозованої НС необхідно здійснювати шляхом установлення поодиноких рівнів за даними про можливі величини Мзагибл = (Мзаг – Мсан), осіб, Мсан, осіб, 3б, МЗП. При цьому визначають поодинокі рівні для кожного з цих показників, а за остаточний результат приймають найвищий з вказаних поодиноких рівнів.
Визначений таким способом рівень надзвичайної ситуації слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості „Картки…” з використанням пояснювального напису у вигляді: „Рівень НС-…”.
Перелік невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з них рекомендується виконувати на зворотному боці бланка „Картки…” у такій послідовності: