Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 1.2 статистичне спостереження
практична робота
1.2.1 статистичне спостереження
1.2.2 організація статистичного спостереження експедиційним способом
Мета: визначення сутності поняття статистичного спостереження,
оволодіння навичками статистичного зведення та групування, засвоєння
методологічних засад статистики та оволодіння її основними поняттями.
В результаті виконання практичного заняття студент:
- повинен знати сутність статистичного спостереження, його форми, види та
способи; поняття зведення та групування, їх класифікації, основні питання
методології групувань;
- повинен мати уяву про організацію статистичного спостереження, помилки
спостереження та методи контролю достовірності даних;
- повинен вміти: визначати об'єкт, одиницю спостереження та відповідний
елемент сукупності; проводити контроль достовірності даних; визначати основний
перелік питань програми спостережень, проектувати макети таблиць для
проведення групувань;
- повинен мати навички: організації статистичного спостереження та
обробки відповідного матеріалу
План викладу і засвоєння матеріалу:
Питання для самоконтролю:
Домашнє завдання:
Суть та організаційні форми статистичного спостереження.
Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Він є дуже важливим, бо від отриманих результатів буде залежати подальший хід дослідження. Інформація, отримана шляхом статистичного спостереження повинна:
1) бути достовірною;
2) носити масовий характер (значення повинні носити узагальнюючий характер на якомусь великому масиві, адже статистика – це спостереження саме за масовими явищами і процесами);
3) бути порівняльною (вираженою в таких одиницях виміру, які роблять можливим її порівняння з аналогічною інформацією).
Статистична інформація – це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в процесі управління економікою. Статистична інформація – це первинний статистичний матеріал, який формується в процесі статистичного спостереження, групується, аналізується, узагальнюється і на основі якого робляться висновки.
Статистичне спостереження – це науково організований збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються в суспільстві2.
Спостереження не завжди буває статистичним (наприклад, спостереження за якістю продукції на ринку не є статистичним). Спостереження буде статистичним тоді, коли:
1) вивчаються статистичні закономірності (ті закономірності, які проявляються в масовому процесі у великої кількості одиниць сукупності)
2) ведеться реєстрація фактів, які заносяться у відповідні документи і підлягають подальшому аналізу.
Отже можна доповнити, що статистичне спостереження повинно бути: масовим, планомірним, мати певний характер повторюваності (одноразовим, періодичним або систематичним).
Існує дві форми статистичного спостереження:
1) Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна).
Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер.
2) Спеціально організоване статистичне спостереження проводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх
перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги).
План статистичного спостереження.
Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. План статистичного спостереження містить дві частини:
1) програмно-методологічна частина;
Першим завданням у програмно-методологічній частині є мета дослідження. Далі необхідно визначити об'єкт дослідження (узагальнено можна сказати, що об'єктом статистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які мають досліджуватися). По-третє, визначається одиниця спостереження.
Одиниця спостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації, за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані.
Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки. Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення).
Після визначення одиниці спостереження, переходимо до визначення програми – переліку питань або ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження. Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.
2) організаційна частина.
Ця частина вказує:
Час може бути об'єктивним і суб'єктивним.
Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані.
Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.
Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за 2012 рік, об'єктивний час:1.01.2012 – 31.12.2012, суб'єктивний час: 10.01.2012-17.01.2013 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу)
Існує також критичний момент спостереження – момент часу, на який припадає реєстрація відомостей.
Наприклад, при переписі населення у 1984 році реєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час, як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).
Види статистичного спостереження.
Поточне (безперервне) спостереження – спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів.
Одноразові і періодичні спостереження відносяться до групи так званих переривчастих спостережень – коли факти реєструються в певні проміжки часу. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення, періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів.
Суцільне спостереження – це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності.
Несуцільне спостереження – лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації. Несуцільне спостереження може бути:
а) вибірковим – таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково;
б) спостереження основного масиву – полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина.
в) монографічне спостереження – передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими.
г) анкетне спостереження – заключається в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається анкета) з проханням заповнити і повернути її. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Проте ступінь повернення анкет дуже низька: близько 40%.
Способи одержання інформації.
1) Безпосередній облік фактів – використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів.
2) Документальний – отримання інформації через документи первинного обліку;
3) Опитування – інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання.
Опитування може бути:
Методичні вказівки
Статистичне спостереження слід проводити за строго визначеним планом, якій містить програмні та організаційні питання. При складанні плану статистичного спостереження головним питанням є – програма спостереження. При її побудові виходять з мети та завдань дослідження.
До організаційних питань спостереження відносять:
- визначення одиниці спостереження;
- встановлення часу та строку його проведення;
- визначення форм та видів спостереження; визначення способів реєстрації
фактів.
Статистичний матеріал, який зібрано під час спостереження, повинен бути
точним та достовірним. Помилки спостереження виявляються шляхом перевірки та контролю достовірності даних. По-перше здійснюють зовнішній контроль формулярів спостережень, перевіряють правильність та повноту їх заповнення. Потім здійснюють логічний та арифметичний контроль.
Якщо у результаті першої стадії статистичного дослідження одержують
відомості про кожну одиницю сукупності, то завдання другої стадії – упорядкування та узагальнення первинного матеріалу шляхом зведення та групування, що дозволяє надати узагальнюючу характеристику сукупності.
Складові статистичного зведення такі:
1) розробка програми систематизації та групування даних;
2) обґрунтування системи показників для характеристики груп і сукупності в
цілому;
3) проектування макетів таблиць, в яких подаються результати зведення;
4) безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок показників.
Групування полягає в розділенні сукупності на групи по істотним для них
ознаках.
Результати зведення та групування можуть бути представлені у вигляді
статистичних рядів, які можуть бути варіаційними та атрибутивними. Якщо
групувальна ознака кількісна, постає питання про кількість груп та межі кожної з них.
Практичні завдання та вправи
1. Визначте, який з наведених прикладів є статистичним спостереженням:
2. Проводиться обстеження інвестиційної привабливості об’єктів літнього
відпочинку регіону. Визначте:
3. Визначте об’єкт, одиницю спостереження та одиницю сукупності
обстежень:
4. Складіть перелік запитань, що входять до програми спостереження:
5. Визначте перелік найважливіших питань (ознак), які характеризують
одиницю сукупності:
6. Визначте місце, час та органи проведення статистичних спостережень:
7. Визначте об'єктивний, суб'єктивний час спостереження та критичний
момент:
8. Визначте, що є об’єктом таких спостережень:
9. Визначте одиницю сукупності та одиницю спостереження в наведених далі
прикладах:
10. Визначте основний перелік питань програми таких спостережень:
2 В нашому курсі ми звертаємо увагу саме на суспільні та економічні процеси, хоча, звичайно, оскільки статистика може використовуватись і в інших науках, наприклад природознавчих, останню умову можна опустити.