Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 4. Податковий облік з податку на прибуток підприємств
1.1. Податковий облік доходів.
1.2. Податковий облік витрат.
1.3. Податковий облік основних засобів.
1.4. Розрахунок податку на прибуток.
1.5. Декларування податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п. 14.1.56 ПКУ).
Для визнання доходів діє правило — принцип нарахування (п. 137.4 ПКУ).
Податковим Кодексом визначено порядок визнання доходів у податковому обліку та їхній склад (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Склад доходів та порядок їх визнання у податковому обліку
|
Вид доходів |
Дата визнання у податковому обліку |
|
Дохід від реалізації товарів (п. 137.1 ПКУ) |
Дата переходу покупцеві права власності на товар. |
|
Дохід від надання послуг та виконання робіт (п. 137.1 ПКУ) |
Дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. |
|
Дохід від продажу товарів за договором комісії (агентським договором) платником податку – комітентом (п. 137.5 ПКУ) |
Дата продажу товарів, що належать комітенту, яка зазначена у звіті комісіонера (агента). |
|
Дохід від торгівлі товарами або послугами з використанням автоматів із продажу товарів (послуг) чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності РРО, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою (п. 137.6 ПКУ) |
Дата вилучення з таких автоматів або подібного обладнання грошової виручки. |
|
Дохід від торгівлі товарами, виконання робіт, надання послуг, що здійснюються з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків (п. 137.7 ПКУ) |
Дата оформлення відповідного рахунка (розрахункового документа). |
|
Дохід від виготовлення товарів, виконання роботи, надання послуги з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання (п. 137.3 ПКУ) |
У кожному звітному податковому періоді, відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг). |
|
Дохід у вигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, ліцензійних платежів (у тому числі роялті) за користування об'єктами інтелектуальної власності (п. 137.11, п. 153.7 ПКУ) |
Дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів. |
|
Дохід від передачі майна у фінансовий лізинг (оренду) (п. 153.7 ПКУ) |
Дата передачі майна. |
|
Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які мають пільги з цього податку (пп. 135.5.5 ПКУ) |
Звітний період, в якому одержана така поворотна фінансова допомога. За винятком поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. |
|
Дохід від продажу іноземної валюти (п. 137.12 ПКУ) |
Дата переходу права власності на іноземну валюту. |
|
Суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду (137.13 ПКУ) |
Дата їх фактичного надходження. |
|
Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) (п. 137.10 ПКУ) |
Дата фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або дата надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку. |
|
Дохід платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій (п. 137.8 ПКУ) |
Дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку. |
|
Цільове фінансування з бюджету або соцфондів на капітальне фінансування (пп. 137.2.1 ПКУ) |
При нарахуванні амортизації на об’єкти, придбані за ці кошти. |
|
Цільове фінансування з бюджету або соцфондів для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому (пп. 137.2.2 ПКУ) |
Дата його фактичного отримання. |
|
Інше цільове фінансування з бюджету або соцфондів (пп. 137.2.3 ПКУ) |
Протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування. |
|
Доходи від страхової діяльності (п. 137.14 ПКУ) |
Дата виникнення відповідальності платника податку-страховика перед страхувальником за укладеним договором, незалежно від порядку сплати страхового внеску, визначеного у відповідному договорі |
|
Дохід за договорами довгострокового страхування життя та іншими та іншими договорами страхування, укладеними на строк більше одного року, договорами страхування, укладеними відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (п. 137.15 ПКУ) |
Дата виникнення права на отримання чергового страхового внеску відповідно до умов договорів |
|
Сума страхового відшкодування (пп. 140.1.6 ПКУ) |
Дата отримання страхового відшкодування |
|
Доходи від надання житлово-комунальних послуг (п. 13 підрозд. 4 розд ХХ ПКУ) |
Дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку. |
|
Доходи спеціалізованих експлуатуючих підприємств у вигляді вартості безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, визначеної на рівні звичайної ціни, що були побудовані споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів (п. 137.17 ПКУ) |
Одночасно з нарахуванням амортизації |
|
Доходи власника іпотечного сертифіката участі за операціями з таким іпотечним сертифікатом (п. 137.9 ПКУ) |
Дата нарахування протягом звітного періоду доходу за консолідованим іпотечним боргом (зменшеним на суму винагороди за управління та обслуговування іпотечних активів). |
|
Сума процентів за цінними паперами, придбаними платником податку з метою їх продажу або утримання до дати погашення (п. 137.18 ПКУ) |
Дата коли була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів згідно з умовами випуску таких цінних паперів. |
|
Інші доходи (п. 137.16 ПКУ) |
Дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. |
Тимчасово до 1 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.
У процесі будь-якої діяльності підприємства виникають витрати. Перелік і склад цих витрат кожним підприємством визначається окремо залежно від виду його діяльності. Але для того щоб при розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток платник мав підстави включити ці витрати до складу податкових витрат, головною умовою є те, щоб такі витрати були безпосередньо пов'язані з веденням господарської діяльності такого платника.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п. 14.1.27 ПКУ).
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Податковим Кодексом визначено порядок визнання витрат у податковому обліку та їхній склад (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
Склад витрат та порядок їх визнання у податковому обліку
|
Вид витрат |
Дата визнання у податковому обліку |
|
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ПКУ) |
Дата визнання доходу від реалізації таких товарів, від виконання робіт, послуг |
|
Витрати на виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі (п. 138.2 ПКУ) |
У звітному податковому періоді понесення (нарахування) |
|
Сума повернення поворотної фінансової допомоги в періоді іншому, ніж була отримана від осіб – не платників податку на прибуток, або осіб, що мають пільги із цього податку (пп. 135.5.5 ПКУ) |
У звітному податковому періоді повернення поворотної фінансової допомоги. За винятком поворотної фінансової допомоги від засновника/учасника (нерезидента), якщо її повернення буде не пізніше 365 календарних днів із дня її отримання. |
|
Нараховані платником податку суми податків та зборів (пп. 138.5.1 ПКУ) |
Останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору |
|
Витрати у вигляді орендних (лізингових) платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) (п. 153.7 ПКУ) |
Дата їх нарахування. |
|
Витрати платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу (пп. 138.5.2 ПКУ) |
Дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку. |
|
Витрати, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10%сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року (п. 146.12 ПКУ) |
Відносяться до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені. |
|
Витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій (пп. 138.5.3 ПКУ) |
Дата фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг). |
|
Суми процентів за борговими цінними паперами, емітованими платником податку (пп. 153.4.3 ПКУ) |
Дата протягом якої була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів. |
|
Застраховані збитки, яких зазнав платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності (пп. 140.1.6 ПКУ) |
Податковий період, в якому він зазнав збитків. |
|
Інші витрати (п. 138.5 ПКУ) |
Дата здійснення витрат |
Особливості визнання у податковому обліку витрат подвійного призначення полягають у тому, що при визначенні об'єкта оподаткування вони враховуються у складі податкових витрат підприємства з певним обмеженням. Це зумовлено тим, що такі витрати лише частково пов'язані з провадженням господарської діяльності платника податку.
Ст. 8 Закону про охорону праці встановлено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам безоплатно видаються за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
У податковому обліку витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, необхідними для виконання професійних обов'язків, витрати на придбання спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води за умови, що вищеперелічені засоби охорони праці включено до Переліку № 994, затвердженого Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Нацбанком України), належать до витрат подвійного призначення та згідно з пп. 140.1.1 п. 140.1 ст.140 ПКУ враховуються у складі витрат платника податку.
При цьому забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту здійснюється відповідно до встановлених норм. Витрати платника податку на забезпечення працівників засобами охорони праці понад встановлені норми або такими, що не включено до Переліку № 994, до складу витрат не включаються.
При визначенні оподатковуваного прибутку до складу витрат включаються витрати (крім тих, що підлягають амортизації), понесені платником податку на утримання та експлуатацію пунктів безоплатної медичної допомоги та профілактики працівників, у т. ч. на забезпечення медикаментами, медичним устаткуванням, інвентарем, а також витрати на заробітну плату найманих працівників цих закладів (абзац другий п. 140.1 ст. 140 ПКУ).
Крім того, у складі витрат враховуються витрати на проведення обов'язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі (п. 7 Переліку № 994).
Витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податків (крім тих, що підлягають амортизації), а також витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів для їх використання в господарській діяльності платника податку враховуються у складі витрат відповідного звітного періоду.
Будь-яких процентних обмежень для цієї категорії витрат Податковим кодексом не встановлено.
Водночас відповідні обмеження щодо врахування у складі витрат існують у частині виплати роялті. Зокрема, до складу витрат в обсязі, що перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (за вирахуванням ПДВ і акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків — в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному, не включається нарахування роялті у звітному періоді на користь нерезидента. Це застереження не стосується нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення, та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори.
Не враховується у складі витрат сума роялті, нарахована на користь нерезидента, що має офшорний статус (перелік офшорних зон затверджено розпорядженням № 143-р).
Крім того, згідно з пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПКУ невключаються до складу витрат витрати знарахування роялті:
Відповідно до пп. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 ПКУ при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат платника податку враховуються такі витрати, пов'язані з навчанням працівників:
У Податковому кодексі визначено порядок оподаткування сум, витрачених на навчання, у разі розірвання договору. Нагадаємо, що в такій ситуації платник податку зобов'язаний збільшити дохід у сумі фактично здійснених ним витрат на навчання, раніше включених до складу витрат.
Внаслідок такого збільшення доходу нараховуються додаткове податкове зобов'язання та пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення податкового зобов'язання, за кожен день недоплати, закінчуючи днем збільшення доходу.
Сума відшкодованих платнику податку збитків за таким договором не є об'єктом оподаткування в частині, що не перевищує суму сплачених додаткового податкового зобов'язання та пені (пп. 140.1.3 п. 140.1 ст. 140 ПКУ).
Витрати на гарантійний ремонт і заміну товарів передбачено пп. 140.1.4 п. 140.1 ст. 140 ПКУ. Зазначеною нормою встановлено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупця, в розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, оприлюднених платником.
При цьому оприлюднення рівня гарантійних замін означає поширене в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов'язання продавця, що стосується умов і термінів гарантійного обслуговування.
Щодо даної категорії витрат у ПКУ передбачено такі обмеження:
При визначенні витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, продавець, який здійснив заміну товару або послуги, має вести облік покупців, на користь яких здійснено таку заміну, відповідно до Порядку № 112.
Облік покупців ведеться платниками податку самостійно у Книзі обліку покупців, які отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування) (далі — Книга) (п. 5 Порядку № 112). Книга повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою і підписом керівника суб'єкта господарювання або його уповноваженого представника. Така Книга зберігається на підприємстві три роки.
Витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів у межах витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування як інші витрати (абзац «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 та пп. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 ПКУ).
При цьому слід враховувати те, що відповідно до п. 7 ст. 8 Закону про рекламу розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у т. ч. на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Якщо нараховані або сплачені платником податку суми на користь надавача рекламних послуг відповідають видам діяльності, що рекламується, фактично здійсненим у звітному або наступних періодах, або діяльності, яка зазначена у статутних документах платника і планується до запровадження, такі суми витрат підлягають включенню до витрат з метою оподаткування у повному обсязі відповідно до підтверджених первинних документів.
Водночас Податковим кодексом передбачено певні обмеження щодо витрат, пов'язаних з придбанням рекламних послуг у нерезидентів.
Так, згідно з пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат та не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з п. 160.8 ст. 160 ПКУ в обсязі, що перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків — в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному. При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус.
При визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати зі страхування, зокрема:
Дані витрати враховуються в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору (пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПКУ).
Водночас у складі витрат не враховуються витрати на страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачено законодавством, а також будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування, то застраховані збитки, понесені у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до витрат у податковому періоді, в якому вони понесені, а будь-які суми страхового відшкодування — до доходів у періоді їх отримання.
Гарантії та компенсації працівникам у разі службових відряджень передбачено ст. 121 КЗпП. Зокрема, встановлено, що працівники, які направляються у службове відрядження, мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з наймання житлового приміщення в порядку і розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ витрати платника податку, пов'язані з відрядженням фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником або є членами керівних органів платника, враховуються у складі витрат.
До таких витрат, зокрема, належать витрати на:
Крім того, до складу витрат включаються інші документально оформлені витрати, пов'язані з відрядженням, у т. ч. будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
До документів, що підтверджують вартість таких витрат, належать:
Водночас положеннями ПКУ дозволяється включати до складу витрат на відрядження витрати, які не потребують документального підтвердження. До таких витрат, зокрема, належать витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, тобто добові витрати.
Сума витрат на відрядження у межах України становить не більше ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у розрахунку на добу на 2012 р. ця сума дорівнює 214,60 грн. (1073 грн.х 0,2)), та не більше ніж 0,75 розміру мінімальної заробітної плати для відряджень за кордон, тобто 804,75 грн. (1073 грн. х 0,75).
Суми і склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою № 98 та Інструкцією № 59.
Будь-які витрати, здійснені у відрядженні, можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують їх зв'язок з діяльністю такого платника, зокрема (але не виключно) таких:
Для всіх категорій відряджених не дозволяється включати до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також суми чайових (за винятком випадків, коли вони включаються в рахунки за законами країни перебування) та плату за видовищні заходи.
Витрати на службові відрядження згідно з п. 138.10 ст. 138 ПКУ враховуються у складі відповідних груп витрат, зокрема:
Податковий кодекс містить заборону на включення до складу витрат суми фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат і витрат з розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством України (п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу).
Ці правила не застосовуються до електричної та/або теплової енергії при визначенні витрат платників податків, пов'язаних із передачею та/або постачанням електричної та/або теплової енергії.
При цьому враховуючи те, що обмеження, встановлені п. 140.3 ст. 140 ПКУ, стосуються лише втрат, які перевищують норми природного убутку, втрати в межах таких норм можуть бути враховані платником податку в податковому обліку, а втрати, що перевищують норми природного убутку, в податковому обліку підприємства не враховуються.