Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Модуль 1. Теоретичні та організаційно-правові основи податкового менеджменту
Тема 1. Теоретичні, правові та організаційні основи податкового менеджменту
Лекція 1 (1год.)
План
Сучасна податкова система України формувалася і продовжує розвиватися в надзвичайно несприятливих соціально-економічних умовах. Тривале ігнорування в нашій країні світового досвіду оподатковування, постійне втручання політичних факторів у хід реформування податкової системи, тяжка фінансова криза еко -номіки все це негативно впливає на ефективність податкової політики в Україні.
Податкова система сукупність податків, зборів та платежів, що законодавче закріплені у даній державі; принципів, форм та методів їх визначення, зміни або скасування; дій, що забезпечують їх сплату, контроль та відповідальність за порушення податкового законодавства.
У сучасних умовах при управлінні податковою системою великого значення набуває об'єктивна оцінка і критичне узагальнення світового і вітчизняного досвіду проведення податкової політики. Тільки при успішному використанні даних передумов можна розраховувати на кваліфікований податковий менеджмент: від розробки нових законодавчих і нормативних актів з питань оподаткування до надходження податків до бюджету.
Податкова політика система дій, які проводяться державою в галузі податків і оподаткування. Податкова політика знаходить своє відображення у видах податків, розмірах податкових ставок, визначенні кола платників податків і об'єктів оподаткування, у податкових пільгах.
Податкова політика є складовою частиною загальної фінансової політики держави на середньострокову та довгострокову перспективу.
Податкова політика містить у собі такі поняття: -концепція державної діяльності в галузі оподатковування; -податковий механізм; -управління податковою системою країни.
Виділяють такі стратегічні напрямки податкової політики:
1) побудова стабільної податкової системи, що забезпечує єдність, несупере- ! чність і незмінність протягом фінансового року всієї системи податків і зборів;
2) скорочення числа податків шляхом їхнього укрупнення і скасування тих
податків, що не приносять значних надходжень до бюджету;
3) полегшення податкового тягаря виробників продукції і недопущення подвійного оподатковування шляхом чіткого визначення бази оподаткування;
4) скорочення пільг і винятків із загального режиму оподатковування.
Управління податковою системою являє собою складову частину загальної системи управління фінансами країни. Сутність управління розкривається у функціях. Функції управління це певний вид діяльності в управлінні, що відокремився в процесі спеціалізації управлінської праці. До них належать: планування, організація, координація, стимулювання і контроль. Зазначені функції виступають не ізольовано, а у взаємозв'язку і взаємозалежності.
У сфері управління податковою системою ці функції мають свій специфічний зміст.
Планування це наукове передбачення плину розвитку і визначення шляхів здійснення розширеного відтворення. Податкове планування, будучи органічною частиною планування фінансів країни, забезпечує узгоджену взаємодію всіх його елементів.
На державному рівні роль податкового планування визначає аналіз надходження податків, тенденцій і факторів росту бази оподаткування і на цій підставі визначення обсягів податкових надходжень до бюджету.
Організація як функція управління податковою системою виражається, насамперед, у виборі і формуванні системи органів управління, порядку їх підпорядкованості, встановленні прав і обов'язків кожного органу. У ширшому розумінні ця функція припускає також розробку нових методів оподатковування, наприклад зміну бази, ставки, податкових пільг, порядку подання декларацій тощо. Результат виконання функції організації полягає у створенні структури органів управління, закріпленої у відповідних положеннях, посадових інструкціях та інших нормативних документах.
Координація в області управління податковою системою передбачає забезпечення єдності дій податкових органів по усуненню диспропорцій у передбачених бюджетом планових завданнях з податків і зборів, які виникають внаслідок зміни соціально-економічних і фінансових умов.
Стимулювання означає, що органи управління пов'язують активність людей Із задоволенням їх матеріальних і духовних потреб. На перший погляд може здатися, що стимулювання як функція управління має обмежене застосування в податковому менеджменті. Сплата податків обов'язкова. Держава забезпечує стягнення податків з платників примушуванням, через яке реалізується на практиці фіскальна функція податків.
Але податки мають не тільки фіскальну, але й соціальну функцію. Сплата податків до державного бюджету пов'язана з необхідністю задоволення потреб платників податків у безпеці, правовому захисті, фінансуванні частини витрат на освіту, охорону здоров'я, науку і культуру за рахунок державних коштів.
Суспільні інтереси задовольняються за допомогою сплати підприємствами, організаціями і населенням податків і зборів до державного бюджету.
Стимулювання означає і певну матеріальну відповідальність за своєчасну і повну сплату податків.
Контроль як функція управління в сфері управління податковою системою заснований на загальних принципах системи державного контролю.
Форми податкового контролю визначаються вимогами податкової політики держави. Крім того, контролюється правильність і своєчасність сплати податків підприємствами і населенням. Тому податковий контроль є багаторівневим і всебічним.
Схема проведення податкового контролю наведена на рис. 1.
Податковий контроль розглядається з двох боків: як функція або елемент державного управління економікою та як особлива діяльність із виконання податкового законодавства України. Обидві боки податкового контролю перебувають в нерозривній єдності, безперервному розвитку й удосконалені.
Податковий менеджмент припускає використання усієї сукупності методів впливу на платників податків та проявляється у плануванні, регулюванні, стимулюванні та контролі за процесом оподаткування. Обґрунтований вибір і раціональне поєднання методів управління необхідні для побудови дієвого податкового механізму системи форм і методів управління податковою системою з метою реалізації податкової політики.
Податковий менеджмент це процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики.
Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, добре забезпеченої кадрами та необхідною технікою податкової служби сукупності державних органів, що організують та контролюють надходження податків та податкових платежів до бюджету.
Система податкових органів це розгалужена мережа спеціалізованих структур. У вузькому значенні слова податкові органи ідентичні податковій адміністрації з підвідомчими їй інспекціями. Вони здійснюють контроль тільки за надходженням до бюджет}' податкових платежів. Податкові служби в широкому значенні слова забезпечують надходження до бюджету всіх відрахувань, які згідно із законом включені до податкової системи. У цьому випадку система податкових органів включає також і митні органи, казначейства і податкову міліцію.
Державна податкова служба Україні, її структура, статус, підпорядкованість
Основним законодавчим документом, що регламентує діяльність податкових органів, є закон України «Про Державну' податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. №509-ХП, із змінами й доповненнями (далі Закон №509), в якому визначені функції податкової служби, принципи її роботи, права й обов'язки як працівників податкових органів, так і платників податків.
Згідно із законом Україні «Про державну податкову службу в Укра'їні» органи податкової служби визначені ж єдина система контролю за дотриманням податкового й валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою й своєчасністю внесення до відповідного бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також неоподатковуваних прибутків, встановлених законодавством України.
Структура Державної податкової служби України
До системи органів державної податкової служби належать:
- Державна податкова адміністрація України;
- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах.
У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями податкова міліція.
Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є:
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
- розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних зазіхань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Рисунок 2. Структура органів ДПС
У Державній податковій адміністрації України та державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії, які є дорадчими органами і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій.
Структура Державної податкової адміністрації України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Підпорядкованість органів державної податкової служби
Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.
Органи державної податкової служби України координують свою діяльність із фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, органами внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюю-
ними органами, установами банків, а також із податковими службами інших держав.
Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.
Заступники Голови Державної податкової адміністрації України призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.
Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції Перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України.
Завдання органів державної податкової служби
Завданнями органів державної податкової служби є:
• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою й своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів;
• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування ;
• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб;
• роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Завдання податкової міліції
Завданнями податкової міліції є:
• запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
• розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
• запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
• забезпечення безпеки діяльності органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних зазіхань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Функції державної податкової служби
Державна податкова адміністрація України:
1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових інспекцій, пов'язану із:
• здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
• обліком платників податків, інших платежів;
• виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків;
4) роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки;
5) надає органам державної податкової служби методичну й практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірку її стану;
6) розробляє основні напрями, форми й методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;
7) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
8) надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів картку з ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних юридичних осіб - платників податків;
9) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, і'х зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану зі здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час 'їх транспортування, зберігання і реалізації;
10) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства.
Функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в містах із районним поділом виконують ті ж функції, що й Державна податкова адміністрація, зазначені у пунктах 1,4,5,7.
Функції державних податкових інспекцій у районах, містах без районного поділу, районах у містах:
1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі;
2) забезпечують облік платників податків, правильність обчислення й своєчасність надходження цих податків, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб платників податків;
3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування й обчислення податків;
4) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій та адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства;
5) здійснюють перевірки фактів приховування й заниження сум податків, інших платежів;
6) за дорученням спеціальних підрозділів для боротьби з організованою злочинністю здійснюють перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків;
роз'яснюють через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі.
Функції, покладеш на податкові органи, викладеш в ст. 10 Закону №509. Для їх реалізації податкові органи наділені досить широкими повноваженнями, які закріплені в статті 11 Закону №509. Відповідно до цієї статі податковим органам надано право:
1. Здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, та у громадян перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів до бюджету, наявності посвідчень про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок. Перевіряти у посадових осіб і громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб і громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів до бюджету, а також проводити перевірки достовірності інформації, отриманої для занесення до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів.
Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється Державною податковою адміністрацією України.
Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян суб'єктів підприємницької діяльності для перевірки правильн о-сті нарахування й своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстава виклику, дата і година, на яку викликається громадянин.
2. Одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, а також від громадян'довідки про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність або обіг коштів на цих рахунках, в тому числі про нена-
дходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, й іншу інформацію, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, інших платежів до бюджету; входити в будь-які інформаційні системи, зокрема комп'ютерні, для визначення об'єкта оподаткування.
Крім того, представники податкових органів можуть одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів від підприємств, установ, організацій усіх форм власності, включаючи Національній банк України і його установи, комерційні банки, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності про суми доходів, виплачених фізичним особам і утриманих з них податків, інших обов'язкових платежів, від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, від органів реєстрації актів громадянського стану про громадян, що померли; а також одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики
дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
3. Обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, якщо вони використовуються для отримання доходів незалежно від їх розташування.
У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб державних податкових інспекцій до обстеження зазначених приміщень, неподання документів про отримані доходи і проведеш витрати, державні податкові інспекції мають право визначити оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян
також із урахуванням оподаткування осіб, що займаються аналогічною діяльністю.
4. Вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавств про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами державних по-
даткових органів.
5. Зупиняти операції підприємств, установ, організацій і громадян на розрахункових, валютних, інших рахунках в установах банків, Інших кредитно-фінансових установах у разі:
а) відмови у проведенні документальної перевірки чи недопущення працівників державних податкових інспекцій для обстеження приміщень, які використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням інших об'єктів оподаткування;
б) неподання (або відмови подати) державним податковим органам та їх посадовим особам бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів до бюджету;
в) непред'явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення;
г) відсутності обліку об'єктів оподаткування.
6. Вилучати (залишаючи копії) у підприємств, установ і організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів до бюджетів, а у громадян підприємців, що порушують порядок здійснення заняття підприємницької діяльності, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти) з подальшою передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи.
7. Застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції.
8. Стягувати з підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та результатів фінансово-господарської діяльності у безсігірному порядку до бюджетів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів, суми недоїмки з податків, інших платежів, а також суми штрафів та інших санкцій. З громадян таке стягнення проводиться за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріуси*.
9. Надавати в межах своїх повноважень відстрочки і розстрочки сплати податків, інших платежів на умовах податкового кредиту з урахуванням фінансового стану платників податків.
10. За несвоєчасне виконання установами банків та іншими фінансово-кредитними установами розпоряджень державних податкових органів про безспірне стягнення податків, інших платежів, а також доручень підприємств, установ, організацій і громадян про сплату податків, інших платежів стягувати з
установ банків чи інших фінансово-кредитних установ пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у розмірах, встановлених законодавством щодо таких видів платежів.
11. Накладати адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також на фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, і громадян у випадках, передбачених законодавством.
12. Користуватися безперешкодно в службових цілях засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності.
13. У разі виявлення зловживань під час здійснення контролю за надходженням валютної виручки, проведенням розрахунків із споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій.
14. Вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; у разі необхідності опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви.
15. Надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.
16. Матеріально й морально заохочувати громадян, які надають допомогу в боротьбі з порушеннями податкового законодавства.
Права, передбачені пунктами 5, 7 - 11, 13, 15, 16, надаються тільки головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.
Згідно зі статтею 13 Закону №509 посадові особи державних податкових інспекцій зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законом, забезпечувати виконання покладених на державні податкові органи функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
За невиконання або неналежне виконання посадовими особами державних податкових інспекцій своїх обов'язків вони притягуються до дисциплінарної, адміністративної, карної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з абзацом 3 статті 13 Закону №509 збитки, завдані неправомірними
діями посадових осіб державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, а не осіб, винних у цьому.
Істотним є те, що посадові особи державних податкових інспекцій зобов'язані дотримувати комерційну та службову таємницю. При цьому потрібно мати на увазі, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не представляють комерційну таємницю» від 09.08.93 р. №611 комерційною таємницею не є:
• установчі документи, документи, які дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;
• інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
• дані, необхідні для перевірки обчислення й сплати податків та інших обов'язкових платежів;
• відомості про чисельність і склад працюючих, їх заробітну плату загалом і за професіями та посадами, а також про наявність вільних робочих місць;
• документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
• інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізації продукції, яка заподіює шкоду здоров'ю, а також інші порушення законодавства України й розміри заподіяних при цьому збитків;
• документи про платоспроможність;
• відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, союзах, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
• відомості, які відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
Права та обов'язки платників податків обумовлені не тільки Законом №509, але й законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. №1251- XII, із змінами й доповненнями (далі Закон №1251).
Відповідно до ст. 11 Закон>' №1251 на платника податків покладається відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподаткування.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону №1251 платники податків зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансове-
господарську діяльність і забезпечувати ЇЇ зберігання в терміни, встановлені законодавством;
2) подавати державним податковим органам та іншим державним органам відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, які використовуються для отримання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, керівники і відповідні посадові особи підприємств, організацій і установ, а також фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень, законів про оподаткування і підписати (або відмовитися від підпису) акт про проведення перевірки.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням чи списанням податкової заборгованості. У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) виплачується в порядку, встановленому законами України.
Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Права платників податків закріплені в ст. 10 Закону №1251. Відповідно до цієї статті платники податків мають право:
1) подавати державним податковим органам документи, які підтверджують право на пільги відносно оподаткування в порядку, встановленому законами України;
2) отримувати й ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;
3) оскаржити у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів і дії їх посадових осіб.