Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 1 1 Господарський контроль в Україні - стан сутність перспективи

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тема 1. 1. Господарський контроль в Україні : стан, сутність, перспективи.

1.Значення дисципліни та її зміст.

2. Послідовність вивчення і взаємозв’язок з іншими обліково-економічними дисциплінами.

3. Суть, значення, завдання та функції фінансово-господарського контролю.

4.Контроль як найважливіша функція управління.

5. Основні принципи побудови фінансово-господарського контролю.

6. Класифікація організаційних форм і видів господарського контролю.

7. Субєкти контролю в Україні та функції, які вони виконують.

8. Предмет і об’єкти фінансово-господарського контролю.

Самостійна робота

1. Методи вивчення основних нормативних актів, що використовуються в процесі навчання

2. Закони України « Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні.», «Про державну податкову службу».

3. Метод і методичні прийоми фінансово-господарського контролю.

4. Стан і перспективи розвитку господарського контролю в Україні

 1.Значення дисципліни та її зміст.

 2. Послідованість вивчення і взаємозв’язок з іншими обліково-економічними дисциплінами.

3. Суть, значення, завдання та функції фінансово-господарського контролю.

Контроль означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної доцільності. Фін контроль передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів роботи.

Контроль – перевірка, спостереження з метою перевірки.

Контроль – процес, що повинен забезпечити відповідність функці онування керованого об’єкта прийнятим управлінським рішенням, і спрямований на успішне здійснення поставлених цілей.

Фінансовий контроль – форма управління фінансами, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави.

Суть контролю – форма здійснення цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, яка передбачає систематичний нагляд за їх діяльністю для виявлення недоліків, відхилень від встановлених норм і запобігання зловживань.

Основне завдання: – виявити фактичний стан справ об’єкта контро лю, порівняти його з нормативним, зробити коригування.

Значення контролю:

  1.  утвердження законності, демократії в суспільстві
  2.  попередження правопорушень, зловживань
  3.  виявлення порушень, відхилень від норм і обґрунтування для притягнення до відповідальності винних осіб
  4.  захист і збереження власності.

Контроль має сприяти зміцненню державної фінансової дисциплі ни, покращення фін. стану суб’єктів контролю, збереженню державно го майна, попередженню зловживань.

   Методол.засади, які використовуються при здійсненні контролю — закон укр “Про держконрольно — ревізійну службу Укр” М(с)БО та інші.

  Осн.завд ФГК:

— перевірка дотримання порядку реалізації державної політики контролю за використанням підприємствами коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, стану обліку і звітності;

— прийняття органами державної контрольно-ревізійної служби обов'язкових до виконання підприємствами рішень за фактами порушень фінансової дисципліни,

— звертання органів державної контрольно-ревізійної служби в інтересах держави до судів і арбітражних судів;

— періодичне проведення планових ревізій, однак не рідше одного разу на три роки;

— встановлення адміністративної відповідальності за недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, за невиконання вимог контрольних органів щодо усунення порушень;

— здійснення фінконтролю контрольно-ревізійною службою у взаємодії з органами податкової служби, державного казначейства, суду й прокуратури з метою недопущення паралелізму й дублювання;

— систематичне інформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про факти порушень фінансової дисципліни і внесення пропозицій щодо забезпечення їх усунення та притягнення винних до відповідальності.

     ФГК виконує такі основні функції: профілактичну, інформаційну і мобілізуючу.

1. Інф ( одержана інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення корегуючих дій)

2. Профіл (ліквідування умов, які породжують безгосподарність)

3. Мобіл (передовий досвід одних підприємств може стати надбанням інших)

Завдання контролю:

  •  перевірка дотримання реалізації державної політики контролю за використанням підприємствами коштів бюджетів, стану б/о і фін. звітності;
  •  прийняття органами державної контрольно-ревізійної служби рішень за фактами пору шень фін. дисципліни, нецільового використання коштів, несплати податків і прихо вування отриманих дохо дів;
  •  періодичне проведення планових ревізій використання бюджетних коштів, збереження майна;
  •  систематичне інформування органів виконавчої влади про факти по рушення фінансової дисципліни і внесення пропозицій щодо їх усунення і прийняття винних до відповідальності.

Є 3 функції контролю:

  1.  профілактична (попередження порушень);
  2.  інформаційна (на основі інформації про перевірку роблять висновки);
  3.  мобілізуюча (збір досвіду роботи кращих під-в для ін. підприємств)

Контроль власника є відомчий і внутрішньогосподарський.

Внутрішньогосподарський контроль здійснюється за наказом керівника підприємства штатними контролерами-ревізорами, співробітниками відділів даного підприємства. В здійсненні внутрішньогосподарського контролю значну роль відіграють працівник бухгалтерії та зокрема головний бухгалтер. У відповідності з нормативними документами, головний бухгалтер разом з керівниками підрозділів має контролювати оформлення, прийом і відпуск ТМЦ, витрати на з/п, дотримання штатної, фінансової і платіжної дисциплін, законності списання з балансу нестач, проведення інвентаризацій, вимагання дебіторської і погашення кредиторської заборгованості.

Завдання внутрішньогосподарського контролю:

Недопущення перевитрат, зловживань і раціонального використання робочої сили, впровадження прогресивних методів і технологій, збереження засобів і ТМЦ, випуск продукції, що має попит на ринку.

Працівники згідно плану здійснюють систематичний контроль за діяльністю підприємства. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає рішення про вилучення причин, що негативно впливають на роботу підприємства.

4.Контроль як найважливіша функція управління.

1. Способи і прийоми натурального і документального контролю.

Предмет контролю – фінансові та господарські операції, що розглядаються з погляду законності, достовірності, доцільності та економічної ефективності збереження власно сті.

Метод контролю – сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірно сті, доцільності, операцій господарського суб’єкта шляхом документального дослід ження, визначення реального стану, порівняння і оцінки результатів перевірки.

Об’єкт – те, що перевіряється чи вивчається:

  •  нематеріальні активи, запаси;
  •  кошти, розрахунки та ін. активи;
  •  власний капітал, довгострокові і поточні зобов’язання;
  •  доходи і фінансові результати, витрати.

Прийоми фактичного контролю:

  1.  Інвентаризація – порівняння фактичної наявності ТМЦ і коштів, розрахунків з даними б/о на одну і ту ж дату (проведення інвентаризацій регламентується "Інструкцією про інвентаризацію ОЗ, ТМЦ, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. зі змінами від 05.03.2008 р.).
  2.  Контрольні замірки – застосовуються при перевірці достовірності обсягів виконання робіт.
  3.  Спостереження – контроль стану об’єкта, його якісних характеристик. (наприклад, контроль дотримання правил безпеки зберігання ТМЦ).
  4.  Експертно-лабораторний аналіз – контроль якості сировини, матеріалів, готової продукції.
  5.  Контрольний запуск сировини – застосовують при перевірці кількості виходу готової продукції в переробній промисловості. (Ревізор перевіряє увесь технологічний процес переробки).

Прийоми документального контролю

  1.  Нормативно-правова перевірка – встановлює, чи не суперечать господарські операції, відображені в документі, чинним законодавчим нормам, правилам.
  2.  Формальна – для контролю дотримання діючих форм документів правильності, повноти заповнення їх реквізитів, наявності підписів.
  3.  Арифметична – контроль проведених розрахунків, підведених підсумків даних.
  4.  Експертна перевірка документів – детальне поглиблене дослідження достовірності документа за наявності ознак недоброякісного документа.
  5.  Зустрічна перевірка документів – співставлення даних підприємства, яке перевіряється з даними підприємства, з яким пов’язана діяльність.
  6.  Логічна перевірка – суть полягає у визначенні об’єктивної можливості здійснення господарських операцій (наприклад, вироблена кількість продукції і виробничі потужності підприємства).

5. Основні принципи побудови фінансово-господарського контролю.

Принципи контролю – норми проведення, обов’язкове дотримання яких визначає ефективність господарського контролю.

  1.  Всеосяжність – поширення контролю на всі сфери суспільної діяльності.
  2.  Науковість – застосування досягнень науки і техніки, провідного досвіду в процесі здійснення контролю.
  3.  Економічність – здійснення контролю з найменшими затратами.
  4.  Дієвість – активний вплив суб’єктів контролю на об’єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень з усунення виявлених недоліків, профілактики їх у подальшій діяльності.
  5.  Доцільність – проявляється в тому, що інформація за результатами перевірки повинна мати певний економічний зміст, бути потрібною і корисною при прийнятті управлінських рішень.
  6.  Раціональності – здійснення контролю без певних труднощів і значних витрат.
  7.  Об’єктивності – контролер має дати об’єктивну оцінку діяльності підприємства з документальними обґрунтуваннями фактів, обов’язковим виявленням причин і зв’язків між ними.
  8.  Повноти – виявлення і детальне вивчення всіх фактів, що мають значення для контролю.
  9.  Раптовості
  10.  Гласності.

Часткові принципи: попередження порушень, виявлення і мобіліза ція резервів, виявлення нестач, розтрат, виявлення причин, що привели до безгосподарності виявлення винних осіб, виявлення доказу збитку, нанесеного певним порушенням.

6.Класифікація організаційних форм і видів господарського контролю.

Види контролю:

За суб’єктами контроль поділяється на:

  1.  Державний контроль здійснюють органи державної влади та управління: Рахункова палата ВРУ, Державна податкова адміністрація України, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство України, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці і соціальної політики, Державний комітет статистики, Антимонопольний комітет України, Національний банк України.

Спеціалізовані органи контролю: державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, Державний митний комітет України, Держспоживзахист, Державна інспекція України по контролю за цінами, Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція, Державна санітарна інспекція.

  1.  Муніципальний – здійснюють органи місцевих рад та їх комісії (проводять ревізії та тематичні перевірки).
  2.  Незалежний – здійснюють приватні аудиторські фірми.
  3.  Контроль власника:
  •  відомчий – здійснюють міністерства, відомства, концерни, асоціації;
  •  внутрішньогосподарський – здійснюють власники підприємств, бухгалтерія і фінансова служба підприємства (перевірки і службові розслідування).

Форми контролю:

  1.  За періодичністю здійснення:
  •  попередній – здійснюється до виконання господарських операцій з метою запобігання незаконним діям, неефективному використанню коштів і прийняттю необґрунтованих рішень.

Застосовується на стадії погодження і затвердження кошторисів, договорів.

  •  поточний (оперативний) – здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Його завдання – оперативне виявлення і своєчасне припинення порушень і відхилень, що виникли в процесі виконання господарських операцій і виробничих завдань.
  •  наступний (ретроспективний) – здійснюється після завершення господарських операцій по закінченні визначеного звітного періоду. Мета – встановити правильність, законність і доцільність здійснених господарських операцій, виявити недоліки в роботі підприємства, факти крадіжок.

2. За джерелами інформації:

  •  документальний – полягає у встановленні суті і достовірності господарських операцій за даними первинних документів, облікових регістрів і звітності, у яких вона відображена.
  •  фактичний – полягає у встановленні реального стану об’єкта за допомогою зважування, вимірювання, лабораторних аналізів.

3. За способом здійснення:

  •  ревізія – встановлення законності, достовірності, доцільності проведення господарських операцій і правомірності дій посадових осіб, що їх здійснили за певний період. Є відомчі і позавідомчі, планові і позапланові;
  •  аудит – незалежна експертиза стану б/о та звітності. Перевірити, чи ведеться облік згідно законодавства;
  •  тематична перевірка – контроль окремих питань фінансово-господарської діяльності;
  •  службове розслідування – контроль дотримання посадовими особами службових обов’язків відповідно до законодавства;
  •  слідство – процесуальні дії, в ході яких встановлюється провина службових посадових осіб у здійсненні певних порушень. Проводиться судово-слідчими правоохоронними органами, матеріали, як правило передаються в суд.

4. За повнотою вивчення процесів:

  •  суцільний – всі документи і регістри б/о, де відображено факти господарювання за весь період, що контролюється;
  •  вибірковий – вивчення частини документів;
  •  комбінований – частина документів суцільним методом, частина – вибірковим.

7. Субєкти контролю в Україні та функції, які вони виконують.

Права ревізорів:

  •  перевіряти грошові і бухгалтерські документи, звіти, кошториси, документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і ТМЦ;
  •  мати доступ до складів, сховищ;
  •  залучати кваліфікованих фахівців для проведення робіт за їх профілем;
  •  вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, ТМЦ, грошей, опечатувати каси, склади, архіви; вилучати необхідні документи.
  •  одержувати від банків необхідні відомості, довідки про банківські операції і залишки коштів;
  •  пред’являти керівникам вимоги щодо усунення виявлених порушень;
  •  накладати адміністративні стягнення, застосовувати фінансові санкції.

Обов’язки ревізорів

  •  дотримуватись законодавства;
  •  при виявленні порушень, передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, повідомляти державні органи;
  •  володіти прийомами контролю;
  •  об’єктивно викладати виявлені факти порушень і зловживань;
  •  брати участь у розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків;
  •  доповідати керівництву підприємства про результати ревізії.

Ревізор несе відповідальність за:

  •  своєчасність, якість ревізії;
  •  об’єктивність викладання її результатів;
  •  приховування виявлених порушень і зловживань, їх заниження;
  •  правильність і обґрунтованість висновків за результатами ревізій;
  •  використання службового становища в корисних цілях;
  •  передчасне розголошення результатів ревізії.

8. Предмет і об’єкти фінансово-господарського контролю.

Предметом фінансово-господарського контролю є виробнича й фінансово-господа рська діяльність суб'єктів господарювання

  На стадії виробництва предметом контролю є процеси праці як доцільної діяльності людини: власне праця, предмети й засоби праці, додержання порядку оприбуткування, збереження, використання засобів виробництва,

  На стадії, розподілу контроль охоплює як відшкодування спожитих засобів вироб ництва, так і розподіл та перерозподіл заново створеного продукту.

  На стадії обміну предметом контролю є операції щодо збуту продукції (обсяг, якість, ціни, розрахунки).

 На стадії споживання (завершальному циклі) контролю підлягає виробниче й осо бисте споживання, пов'язане з відтворенням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб.

   Отже, предметом фінансово-господарського контролю є процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільне необхідного продукту, а також власність як матеріальна основа всіх цих стадій матеріального виробництва.

 Об'єктами фінансово-господарського контролю є юридичні й фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням суспільної власності.

У більш конкретному значенні до об'єктів, які характеризують зміст окремих сторін предмета фінансово-господарського контролю, належать:

— необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, дебіторська заборгованість);

— запаси;

— кошти, розрахунки та інші активи;

— власний капітал та забезпечення зобов'язань;

— довгострокові й поточні зобов'язання;

— доходи й результати діяльності;

— витрати за елементами й витрати діяльності тощо.

Самостійна робота

1. Способи і прийоми натурального і документального контролю.

Предмет контролю – фінансові та господарські операції, що розглядаються з погляду законності, достовірності, доцільності та економічної ефективності збереження власності.

Метод контролю – сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірності, доцільності, операцій господарського суб’єкта шляхом документального дослідження, визначення реального стану, порівняння і оцінки результатів перевірки.

Об’єкт – те, що перевіряється чи вивчається:

  •  нематеріальні активи, запаси;
  •  кошти, розрахунки та ін. активи;
  •  власний капітал, довгострокові і поточні зобов’язання;
  •  доходи і фінансові результати, витрати.

Прийоми фактичного контролю:

  1.  Інвентаризація – порівняння фактичної наявності ТМЦ і коштів, розрахунків з даними б/о на одну і ту ж дату (проведення інвентаризацій регламентується "Інструкцією про інвентаризацію ОЗ, ТМЦ, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. зі змінами від 05.03.2008 р.).
  2.  Контрольні замірки – застосовуються при перевірці достовірності обсягів виконання робіт.
  3.  Спостереження – контроль стану об’єкта, його якісних характеристик. (наприклад, контроль дотримання правил безпеки зберігання ТМЦ).
  4.  Експертно-лабораторний аналіз – контроль якості сировини, матеріалів, готової продукції.
  5.  Контрольний запуск сировини – застосовують при перевірці кількості виходу готової продукції в переробній промисловості. (Ревізор перевіряє увесь технологічний процес переробки).

Прийоми документального контролю

  1.  Нормативно-правова перевірка – встановлює, чи не суперечать господарські операції, відображені в документі, чинним законодавчим нормам, правилам.
  2.  Формальна – для контролю дотримання діючих форм документів правильності, повноти заповнення їх реквізитів, наявності підписів.
  3.  Арифметична – контроль проведених розрахунків, підведених підсумків даних.
  4.  Експертна перевірка документів – детальне поглиблене дослідження достовірності документа за наявності ознак недоброякісного документа.
  5.  Зустрічна перевірка документів – співставлення даних підприємства, яке перевіряється з даними підприємства, з яким пов’язана діяльність.
  6.  Логічна перевірка – суть полягає у визначенні об’єктивної можливості здійснення господарських операцій (наприклад, вироблена кількість продукції і виробничі потужності підприємства).

3. Метод і методичні прийоми фінансово-господарського контролю.

Елементи методів фінансово-господарського контролю

   Метод контролю — це сукупність прийомів і способів дослідження розширеного відтворення суспільне необхідного продукту й додержання вимог його законодавчого регулювання.

Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

  Аналіз — включає вивчення предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові об'єкти.

  Синтез— прийом вивчення об'єкта в цілісності, у взаємозв'язку його частин.

  Індукція — загальний висновок складають на основі частини елементів цієї множини (наприклад, перевірку дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного, а потім — синтетичного обліку).

  Дедукція — дослідження стану об'єкта в цілому, а потім його складових, тобто роблять висновок від загального до окремого. Наприклад, перевірку витрат обігу спочатку проводять за даними синтетичного, а потім — аналітичного обліку.

  Аналогія — ґрунтується на подібності деяких сторін різних об'єктів, становить основу моделювання

  Моделювання — ґрунтується на заміні досліджуваного об'єкта на його аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.

  Абстрагування — прийом відволікання. переходять від конкретних об'єктів до загальних понять

 Конкретизація — дослідження об'єктів у всій різнобічності їх реальної, а не абстрак тної дійсності.

  Системний аналіз — вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Цей прийом у контролі передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.

  Функціонально-вартісний аналіз — вивчення об'єктів на стадії інженерної підгото вки виробництва, яка включає проектування й синтез складних систем у процесі дослі дження їх функціонування (оцінка економічної ефективності технологічних процесів).




1. Технология превращения мечты в цель или как выбрать хорошую профессию является эффективным ИНСТРУМЕНТОМ
2. Философские системы Кун Цзы и Лао Цзы
3. . Медсестра школьного медпункта оказывает помощь школьнику упавшему на перемене с опорой на правую кисть
4. Невская битва 1240 года Ледовое побоище 1242 года
5. . ПОДЗЕМНЫЕ ВОДЫ ПОНЯТИЕ ПРОИСХОЖДЕНИЕ ВИДЫ
6. ями выполненными автором в китайском стиле Предисловие Смертоносные гвозди ~ пятая заключительн
7. Три способа улучшить юзабилити внешних поисковых серверов
8. Лекция 23 Оформление реквизитов организационнораспорядительных документов Бланк документа и требова
9. Речевое взаимодействие.html
10. THE LOVE FFIRS OF N OLD MID
11. Foundtion for Course in Mircles
12. .О. заведующего кафедры
13. Метаболічні зміни в органах щурів за умов свинцево-кадмієвих токсикозів та їх корекція гепатопротекторами
14. Реферат- Математическое развитие младших школьников
15. Оценка рыночной стоимости и стоимости восстановительного ремонта автомобиля ВАЗ-21070
16. прежнему не утихают споры о характере взаимоотношений регионов с федеральным центром
17. это совокупность специфических способов и приемов воспитательной работы которые используются в процессе о
18. Экономика природопользования и сервис экосистем Экология Методические указания по.
19. Понятие КСО 2 Три концепции КСО
20. заданием необходимо спроектировать закрытое трехпролетное промышленное здание