Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 1. 1. Господарський контроль в Україні : стан, сутність, перспективи.
1.Значення дисципліни та її зміст.
2. Послідовність вивчення і взаємозв’язок з іншими обліково-економічними дисциплінами.
3. Суть, значення, завдання та функції фінансово-господарського контролю.
4.Контроль як найважливіша функція управління.
5. Основні принципи побудови фінансово-господарського контролю.
6. Класифікація організаційних форм і видів господарського контролю.
7. Суб’єкти контролю в Україні та функції, які вони виконують.
8. Предмет і об’єкти фінансово-господарського контролю.
Самостійна робота
1. Методи вивчення основних нормативних актів, що використовуються в процесі навчання
2. Закони України « Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні.», «Про державну податкову службу».
3. Метод і методичні прийоми фінансово-господарського контролю.
4. Стан і перспективи розвитку господарського контролю в Україні
1.Значення дисципліни та її зміст.
2. Послідованість вивчення і взаємозв’язок з іншими обліково-економічними дисциплінами.
3. Суть, значення, завдання та функції фінансово-господарського контролю.
Контроль означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної доцільності. Фін контроль передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів роботи.
Контроль – перевірка, спостереження з метою перевірки.
Контроль – процес, що повинен забезпечити відповідність функці онування керованого об’єкта прийнятим управлінським рішенням, і спрямований на успішне здійснення поставлених цілей.
Фінансовий контроль – форма управління фінансами, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави.
Суть контролю – форма здійснення цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, яка передбачає систематичний нагляд за їх діяльністю для виявлення недоліків, відхилень від встановлених норм і запобігання зловживань.
Основне завдання: – виявити фактичний стан справ об’єкта контро лю, порівняти його з нормативним, зробити коригування.
Значення контролю:
Контроль має сприяти зміцненню державної фінансової дисциплі ни, покращення фін. стану суб’єктів контролю, збереженню державно го майна, попередженню зловживань.
Методол.засади, які використовуються при здійсненні контролю — закон укр “Про держконрольно — ревізійну службу Укр” М(с)БО та інші.
Осн.завд ФГК:
— перевірка дотримання порядку реалізації державної політики контролю за використанням підприємствами коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, стану обліку і звітності;
— прийняття органами державної контрольно-ревізійної служби обов'язкових до виконання підприємствами рішень за фактами порушень фінансової дисципліни,
— звертання органів державної контрольно-ревізійної служби в інтересах держави до судів і арбітражних судів;
— періодичне проведення планових ревізій, однак не рідше одного разу на три роки;
— встановлення адміністративної відповідальності за недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, за невиконання вимог контрольних органів щодо усунення порушень;
— здійснення фінконтролю контрольно-ревізійною службою у взаємодії з органами податкової служби, державного казначейства, суду й прокуратури з метою недопущення паралелізму й дублювання;
— систематичне інформування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про факти порушень фінансової дисципліни і внесення пропозицій щодо забезпечення їх усунення та притягнення винних до відповідальності.
ФГК виконує такі основні функції: профілактичну, інформаційну і мобілізуючу.
1. Інф ( одержана інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення корегуючих дій)
2. Профіл (ліквідування умов, які породжують безгосподарність)
3. Мобіл (передовий досвід одних підприємств може стати надбанням інших)
Завдання контролю:
Є 3 функції контролю:
Контроль власника є відомчий і внутрішньогосподарський.
Внутрішньогосподарський контроль здійснюється за наказом керівника підприємства штатними контролерами-ревізорами, співробітниками відділів даного підприємства. В здійсненні внутрішньогосподарського контролю значну роль відіграють працівник бухгалтерії та зокрема головний бухгалтер. У відповідності з нормативними документами, головний бухгалтер разом з керівниками підрозділів має контролювати оформлення, прийом і відпуск ТМЦ, витрати на з/п, дотримання штатної, фінансової і платіжної дисциплін, законності списання з балансу нестач, проведення інвентаризацій, вимагання дебіторської і погашення кредиторської заборгованості.
Завдання внутрішньогосподарського контролю:
Недопущення перевитрат, зловживань і раціонального використання робочої сили, впровадження прогресивних методів і технологій, збереження засобів і ТМЦ, випуск продукції, що має попит на ринку.
Працівники згідно плану здійснюють систематичний контроль за діяльністю підприємства. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає рішення про вилучення причин, що негативно впливають на роботу підприємства.
4.Контроль як найважливіша функція управління.
|
1. Способи і прийоми натурального і документального контролю. |
Предмет контролю – фінансові та господарські операції, що розглядаються з погляду законності, достовірності, доцільності та економічної ефективності збереження власно сті.
Метод контролю – сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірно сті, доцільності, операцій господарського суб’єкта шляхом документального дослід ження, визначення реального стану, порівняння і оцінки результатів перевірки.
Об’єкт – те, що перевіряється чи вивчається:
Прийоми фактичного контролю:
Прийоми документального контролю
5. Основні принципи побудови фінансово-господарського контролю.
Принципи контролю – норми проведення, обов’язкове дотримання яких визначає ефективність господарського контролю.
Часткові принципи: попередження порушень, виявлення і мобіліза ція резервів, виявлення нестач, розтрат, виявлення причин, що привели до безгосподарності виявлення винних осіб, виявлення доказу збитку, нанесеного певним порушенням.
6.Класифікація організаційних форм і видів господарського контролю.
Види контролю:
За суб’єктами контроль поділяється на:
Спеціалізовані органи контролю: державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, Державний митний комітет України, Держспоживзахист, Державна інспекція України по контролю за цінами, Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція, Державна санітарна інспекція.
Форми контролю:
Застосовується на стадії погодження і затвердження кошторисів, договорів.
2. За джерелами інформації:
3. За способом здійснення:
4. За повнотою вивчення процесів:
7. Суб’єкти контролю в Україні та функції, які вони виконують.
Права ревізорів:
Обов’язки ревізорів
Ревізор несе відповідальність за:
8. Предмет і об’єкти фінансово-господарського контролю.
Предметом фінансово-господарського контролю є виробнича й фінансово-господа рська діяльність суб'єктів господарювання
На стадії виробництва предметом контролю є процеси праці як доцільної діяльності людини: власне праця, предмети й засоби праці, додержання порядку оприбуткування, збереження, використання засобів виробництва,
На стадії, розподілу контроль охоплює як відшкодування спожитих засобів вироб ництва, так і розподіл та перерозподіл заново створеного продукту.
На стадії обміну предметом контролю є операції щодо збуту продукції (обсяг, якість, ціни, розрахунки).
На стадії споживання (завершальному циклі) контролю підлягає виробниче й осо бисте споживання, пов'язане з відтворенням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб.
Отже, предметом фінансово-господарського контролю є процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільне необхідного продукту, а також власність як матеріальна основа всіх цих стадій матеріального виробництва.
Об'єктами фінансово-господарського контролю є юридичні й фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням суспільної власності.
У більш конкретному значенні до об'єктів, які характеризують зміст окремих сторін предмета фінансово-господарського контролю, належать:
— необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, дебіторська заборгованість);
— запаси;
— кошти, розрахунки та інші активи;
— власний капітал та забезпечення зобов'язань;
— довгострокові й поточні зобов'язання;
— доходи й результати діяльності;
— витрати за елементами й витрати діяльності тощо.
Самостійна робота
|
1. Способи і прийоми натурального і документального контролю. |
Предмет контролю – фінансові та господарські операції, що розглядаються з погляду законності, достовірності, доцільності та економічної ефективності збереження власності.
Метод контролю – сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірності, доцільності, операцій господарського суб’єкта шляхом документального дослідження, визначення реального стану, порівняння і оцінки результатів перевірки.
Об’єкт – те, що перевіряється чи вивчається:
Прийоми фактичного контролю:
Прийоми документального контролю
3. Метод і методичні прийоми фінансово-господарського контролю.
Елементи методів фінансово-господарського контролю
Метод контролю — це сукупність прийомів і способів дослідження розширеного відтворення суспільне необхідного продукту й додержання вимог його законодавчого регулювання.
Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.
Аналіз — включає вивчення предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові об'єкти.
Синтез— прийом вивчення об'єкта в цілісності, у взаємозв'язку його частин.
Індукція — загальний висновок складають на основі частини елементів цієї множини (наприклад, перевірку дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного, а потім — синтетичного обліку).
Дедукція — дослідження стану об'єкта в цілому, а потім його складових, тобто роблять висновок від загального до окремого. Наприклад, перевірку витрат обігу спочатку проводять за даними синтетичного, а потім — аналітичного обліку.
Аналогія — ґрунтується на подібності деяких сторін різних об'єктів, становить основу моделювання
Моделювання — ґрунтується на заміні досліджуваного об'єкта на його аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.
Абстрагування — прийом відволікання. переходять від конкретних об'єктів до загальних понять
Конкретизація — дослідження об'єктів у всій різнобічності їх реальної, а не абстрак тної дійсності.
Системний аналіз — вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Цей прийом у контролі передбачає оцінку поведінки об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.
Функціонально-вартісний аналіз — вивчення об'єктів на стадії інженерної підгото вки виробництва, яка включає проектування й синтез складних систем у процесі дослі дження їх функціонування (оцінка економічної ефективності технологічних процесів).