Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Питання для самоконтролю
1. Спеціальна пенсія – це щомісячна пенсійна виплата, право на отримання якої визначається у відповідності з умовами та нормами, встановленими законодавством, що надається особі , в зв’язку з виконанням нею державних чи інших суспільно-значимих функцій, або особам, які мають особливі заслуги перед державою, а також для тих, що постраждали внаслідок техногенних та екологічних катастроф з метою компенсації втраченого заробітку.
2. Безпосередньо Законом № 1058-IV пенсії за вислугою років не передбачено. У ньому лише говориться, що ці пенсії, нарівні з пільговими пенсіями для працюючих у шкідливих умовах, призначаються корпоративними пенсійними фондами згідно окремого законодавчого акту. Але тимчасово, до прийняття такого законодавчого акту і втілення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, такі пенсії призначаються згідно старим нормам, що передбачені Законом № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення». Таке положення зберігається протягом вже більше семи років дії Закону № 1058-IV: право на пенсію визначається за нормами Закону № 1788-XII, а розмір– за нормами Закону № 1058-IV. Пенсія за вислугу років призначається окремим категоріям робітників, зайнятих на роботах, виконання котрих призводить до втрати професійної придатності до досягнення пенсійного віку.
Пенсії за вислугу років - особливий вид пенсії, що представляє собою щомісячні грошові виплати, що сплачуються громадянам у зв'язку з їх тривалою виробничою діяльністю (як правило незалежно від віку та стану працездатності) пропорційно з їх минулим заробітком.
Пенсія за вислугу років служить формою матеріального забезпечення таких категорій працівників, які в силу особливого характеру професії не можуть продовжувати працювати за цією професією в силу особливих вимог, що пред'являються до стану здоров'я даної категорії працівників, або в силу того, що подальша робота по колишній професії не завжди доцільна у зв'язку з деякими звичайними віковими змінами, а також в силу того, що продовження роботи в цих умовах праці і в цих професіях з високим ступенем вірогідності може призвести до втрати або зниження працездатності, встановлення інвалідності.
Пенсія (крім пенсії працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах, а також пенсії, призначеної у зв'язку з педагогічною діяльністю в школах та інших установах для дітей, і пенсії, призначеної у зв'язку з лікувальної та іншою роботою з охорони здоров'я населення в сільській місцевості і селищах міського типу) виплачується за умови залишення роботи, з урахуванням якої вона встановлена.
Пенсія, призначена працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах, а також, пенсія, призначена у зв'язку з педагогічною діяльністю в школах та інших установах для дітей, і пенсія, призначена у зв'язку з лікувальної та іншою роботою з охорони здоров'я населення в сільській місцевості і селищах міського типу, виплачуються в повному розмірі незалежно від одержуваної заробітної плати.
Види пенсій за вислугу років. Пенсія за вислугу років надається у зв'язку з:
Підземної роботою, а також роботою з особливо шкідливими і важкими умовами праці; Роботою на суднах морського і річкового флоту рибної промисловості з видобутку, обробки риби та морепродуктів; Роботою в професійних аварійно-рятувальних службах або формуваннях; Роботою у цивільній авіації;Педагогічної діяльністю у школах та інших установах для дітей; Лікувальної і іншою роботою з охорони здоров'я населення; Творчої роботою на сцені у театрах та інших театрально-видовищних підприємствах і колективах.
Пенсія за вислугу років надається також: Особам, які проходили військову службу і службу в органах внутрішніх справ, а також прокурорам, слідчим, науковим і педагогічним працівникам органів і установ прокуратури; Державним службовцям; Суддям.
3. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. отже, проведене нами дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. для створення універсальної та зрозумілої законодавчої бази подальшого реформування національної пенсійної системи необхідно її уніфікувати за однорідними групами правовідносин, відійшовши від врегулювання умов пенсійного забезпечення окремих професійних категорій різними законодавчими актами;
2. остаточне визначення на законодавчому рівні перспективи розвитку інституту спеціальних пенсій, їх поняття, коло суб’єктів та підстави надання на основі єдиного нормативного закріплення;
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.
Стаття 21. Оплата праці, відпустки та пенсійне забезпечення, З.У. Про службу в органах місцевого самоврядування
Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
5. Спеціальні пенсії встановлюються окремими законодавчими актами, що визначають особливий правовий статус осіб, якщо виконують державні чи інші суспільно-значимі функції, мають особливі заслуги перед державою, а також тих, що постраждали внаслідок техногенних та екологічних катастроф.
Стаття 92 КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ Виключно законами України визначаються: 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
6. Стаття 3. Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
Особи, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та
членами їх сімей Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: а) партизанів і підпільників, визнаних такими законодавством України, які не займали командні посади, та членів їх сімей; б) робітників і службовців відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів,військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей; в) громадян, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, тачленів їх сімей; г) військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення,
контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей; д) працівників воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей.
7. Стаття 8. Кошти на виплату пенсій, З.У. Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
8. ЗУ «Про державну службу»
Стаття 37. Пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям
На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
9. Стаття 138. Про судоустрій та статус суддів
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці
1. Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12), або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
2. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
4. У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
5. Виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12 ), "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ), "Про державну службу" ( 3723-12 ), припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
10. Стаття 37. Пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про державну службу
Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ), "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Стаття 20. Гарантії трудових прав народного депутата України
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про статус народного депутата України
При досягненні народним депутатом під час строку його депутатських повноважень віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України, він має право на пенсію, що обчислюється із суми заробітної плати працюючого народного депутата без обмеження граничного розміру пенсії.
Стаття 138. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про судоустрій і статус суддів
Виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ), "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ), "Про державну службу" ( 3723-12 ), припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Практичні завдання
1.
|
військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу внутрішніх справ |
осіб, які виконують обов’язки державної служби (державні службовці та прирівняні до них особи, посадові особи органів місцевого самоврядування, народні депутати, судді та службові особи органів прокуратури) |
наукових (науково - педагогічних) працівників; осіб, які мають особливі заслуги перед україною |
осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи |
|
”Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, |
“Про державну службу”, ”Про державну підтримку засобів масової інформації та спеціальний захист журналістів”, ”Про дипломатичну службу”, “Про судову експертизу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, ”Про прокуратуру”, Митним кодексом україни |
”Про наукову і науково- технічну діяльність” |
”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” |
“Про пенсії за особливі заслуги перед україною”
Пенсії поділяються за:
- джерелом фінансування – кошти на виплату пенсій виділяються за рахунок дер-
жавного бюджету (державні), внесків на державне пенсійне забезпечення (страхо-
ві) або виплати з бюджету підприємства, на котрому працювала особа (приватні);
- економічним значенням – система пенсійного забезпечення у кожній країні
своя і пенсія може виплачуватися з декількох джерел, а тому носитиме ха-
рактер основної або додаткової;
- способом призначення – пенсії призначені у разі наявності пенсійного віку та
трудового стажу (трудові), при настанні певного страхового випадку (страхові);
- формою виплати – пенсії виплачуються у грошовій формі, у випадках, коли є
фінансові труднощі, пенсії можуть виплачуватися у натуральній формі.
- тривалістю отримання – пенсії призначаються на певний термін (до повно-
ліття у випадку пенсії по втраті годувальника або до закінчення лікування –
пенсія по інвалідності) або довічно (пенсій по віку); Національний лісотехнічний університет України
252 Збірник науково-технічних праць
- способом виплати – виплата пенсії має разовий або періодичний (кожного
місяця) характер.
2.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
|
19.07.2011 р. |
N К-20813/08 |
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Білуги С. В., суддів: Гаманка О. І., Загороднього А. Ф., Заїки М. М., Співака В. І., та секретаря Овчіннікова А. А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії державного службовця, встановила:
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії державного службовця.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2007 позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправним рішення комісії з розгляду питань пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсії відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 18.04.2005 N 2. Визнано за ОСОБА_1 право на призначення йому пенсії державного службовця. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця з моменту його звернення за призначенням пенсії, тобто з 26.02.2004. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська виплатити ОСОБА_1 різницю між пенсією державного службовця та одержуваною ним пенсією за віком за весь період виплати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було задоволено частково. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2007 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 19.02.2004 позивач досяг пенсійного віку. Відповідно до записів трудової книжки позивача стаж державної служби останнього становив 22 роки і 13 днів, з яких: 14 років і 9 місяців служба в КДБ СРСР та 7 років 3 місяці і 13 днів роботи в Дніпропетровському обласному управлінні юстиції. Згідно його заяви від 26.02.2004 до органів Пенсійного фонду України він просив призначити йому пенсію державного службовця. Відповідно до рішення комісії з розгляду питань пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсії відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 18.04.2005 N 2 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії державного службовця, в зв'язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців. Оскільки на думку позивача, відмова в призначенні пенсії державного службовця є неправомірною, він звернувся до суду.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про Державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Згідно пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 N 283, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи вищенаведене законодавство та беручи до уваги, що під час роботи в органах юстиції позивач одержував надбавку за вислугу років державного службовця з урахуванням строку служби в органах КДБ, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов'язання відповідача включити до стажу ОСОБА_1 період його служби в КДБ СРСР та правомірно визнав за позивачем право на отримання пенсії державного службовця.
Згідно вимог статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Посилання апеляційного суду, як на підставу відмови в задоволенні позову, на те, що позивач не писав заяви про припинення виплати пенсії за віком та перехід на пенсію державного службовця, є безпідставним, оскільки першочергово 26.02.2004 ОСОБА_1 подав заяву про призначення йому пенсії державного службовця, а органи Пенсійного фонду в односторонньому порядку розпорядженням від 06.03.2004 призначили йому пенсію за віком, і лише тільки 18.04.2005 відмовили в призначенні пенсії державного службовця.
Крім того, предметом даного спору фактично є встановлення права позивача на призначення йому пенсії державного службовця, тобто наявність необхідних вимог, передбачених законодавства для призначення даного виду пенсії, а не процедура та порядок її призначення.
Відповідно до вимог статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 - скасувати.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.08.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірним рішення щодо відмови в призначенні пенсії державного службовця залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий |
С. В. Білуга |
|
Судді: |
О. І. Гаманко |
|
|
А. Ф. Загородній |
|
|
М. М. Заїка |
|
|
В. І. Співак |
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2012 року м. Київ
Верховний Суд України у складі:
|
головуючого |
Гусака М.Б., |
|
суддів: |
Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., – |
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (далі – ДПІ), управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області (далі – управління ПФУ) про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
У травні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними: дії ДПІ щодо видачі довідки про заробітну плату для нарахування пенсії державного службовця з надбавкою за вислугу років у розмірі 25 відсотків, відмову ДПІ включити в довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії та відповідно в заробітну плату матеріальну допомогу та видати довідку про заробітну плату станом на 1 січня 2006 року; а також зобов’язати ДПІ видати довідку про заробітну плату з урахуванням фактично одержуваної надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків і матеріальної допомоги та довідку про заробітну плату станом на 1 січня 2006 року. Крім того, ОСОБА_1 просила зобов’язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії з дати призначення з урахуванням 35 відсотків надбавки за вислугу років та матеріальної допомоги в сумі 4 162 грн 4 коп., а також урахувати при перерахуванні матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 5 вересня 2008 року позовні вимоги задовольнив частково: визнав неправомірною відмову ДПІ у видачі довідки про заробітну плату станом на 1 січня 2006 року, зобов’язав видати таку довідку, у задоволенні інших вимог – відмовив.
При цьому цей суд виходив із того, що управління ПФУ при розрахунку розміру заробітної плати для визначення розміру пенсії обґрунтовано взяло надбавку за вислугу років у розмірі 25 відсотків, оскільки такий відповідав фактичному стажу державної служби ОСОБА_1 на посадах, що дають право на отримання пенсії згідно з Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу” (далі – Закон № 3723-XII). Крім того, суд визнав обґрунтованим не включення до складу заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, пославшись на те, що така матеріальна допомога є одноразовою виплатою та не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії”.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 4 листопада 2008 року постанову суду першої інстанції скасував частково, зобов’язав управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати призначення, виходячи з розрахунку надбавки (винагороди) за вислугу років у розмірі 35 відсотків від посадового окладу та надбавки за спеціальне звання, у решті – залишив без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалами від 7 квітня та 14 липня 2011 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.
На обґрунтування свого рішення суд касаційної інстанції послався, зокрема, на те, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою та не є складовою заробітної плати у розумінні частини другої статті 33 Закону № 3723-XII, а факт утримання з суми такої допомоги збору на обов’язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), ОСОБА_1 просить скасувати ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 квітня та 14 липня 2011 року та направити справу на новий касаційний розгляд.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 жовтня 2011 року допустив справу до провадження Верховного Суду України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 33, 37 Закону № 3723-XII.
Заява про перегляд оскаржуваних рішень Вищого адміністративного суду України підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, обґрунтовано виходив із того, що в доданій до заяви позивачки ухвалі цього ж суду від 18 січня 2007 року по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано згадувані норми матеріального права, а саме: касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що матеріальна допомога, на яку нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховується до заробітку для обчислення пенсії державного службовця.
Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права касаційним судом, вважає неправильним висновок цього суду в оскаржуваних ухвалах про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР “Про оплату праці” (далі – Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, висновок касаційного суду про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням законів № 3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин – стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788 XII.
Отже, Вищий адміністративний суд України у справі, що розглядається, неправильно застосував норми матеріального права.
У зв’язку з наведеним та відповідно до частини другої статті 243 КАС ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 квітня та 14 липня 2011 року підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 квітня та 14 липня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Головуючий |
М.Б. Гусак |
|
Судді: М.І. Балюк |
В.П. Барбара |
|
І.С. Берднік |
С.М. Вус |
|
Л.Ф. Глос |
Т.В. Гошовська |
|
Л.І. Григор’єва |
М.І. Гриців |
|
В.С. Гуль |
В.І. Гуменюк |
|
А.А. Ємець |
Т.Є. Жайворонок |
|
В.В. Заголдний |
Г.В. Канигіна |
|
М.Р. Кліменко |
Є.І. Ковтюк |
|
П.І. Колесник |
М.Є. Короткевич |
|
О.А. Коротких |
В.І. Косарєв |
|
О.В. Кривенда |
В.В. Кривенко |
|
О.Т. Кузьменко |
В.Л. Маринченко |
|
В.В. Онопенко |
Л.І. Охрімчук |
|
П.В. Панталієнко |
М.В. Патрюк |
|
В.Ф. Пивовар |
Б.М. Пошва |
|
О.Б. Прокопенко |
Я.М. Романюк |
|
Ю.Л. Сенін |
А.М. Скотарь |
|
Ю.Г. Тітов |
І.Б. Шицький |
|
В.Ф. Школяров |
А.Г. Ярема |