Склав- асистент О1
Работа добавлена на сайт samzan.net:
PAGE 12
Подільський державний аграрно – технічний університет
Кафедра енергетики сільськогосподарського
виробництва
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9
ТЕХНОЛОГІЯ МОНТАЖУ ТА ПУСКУ ЕЛЕКТРИЧНИХ ДВИГУНІВ.
Склав:
асистент О.В.Горбовий
м. Кам’янець – Подільський
2005
Мета : вивчити пристрої та технологію монтажу освітлювальних електроустановок , які використовуються у сільському господарстві .
Загальні відомості .
Для правильного вибору електродвигуна потрібно порівняти параметри навколишнього середовища та конкретні умови роботи двигуна з його технічними даними з метою забезпечення надійної роботи електропривода протягом установленого часу. Вибір електродвигуна за потужністю та частотою обертання допустимий лише на стадії попередніх розробок .
Основні пункти опитувального листа для правильного вибору електродвигуна (ЕД) :
назва електродвигуна , тип , ДСТ , ТУ ;
потужність , кВт ;
номінальна частота обертання , об/хв ;
форма виконання за способом монтажу згідно з ДСТ 2479—79 ;
ступінь захисту за ДСТ 17494—72 ;
схема з'єднання обмоток ;
номінальна напруга живильної мережі , В ;
межі коливання напруги , ± % ;
частота струму , Гц ;
назва механізму , його тип , ТУ ;
галузь застосування ;
режим роботи електродвигуна за ДСТ 183—74 , тривалість вмикання ;
(ПВ) або навантаження (ПН) , % ;
коефіцієнт завантаження за потужністю ;
тривалість робочого періоду ;
тривалість паузи ;
загальна тривалість роботи двигуна на рік , год ;
статичний момент на валу двигуна при пуску, Н • м. ;
закон зміни статичного моменту Мс на валу двигуна в період розгону :
динамічний момент інерції механізму, приведений до валу двигуна, кг • м2 ;
кількість пусків та реверсів на годину ;
тривалість пуску та реверсу , с ;
можливе перевантаження: величина в процентах, тривалість , частота ;
тип захисту від аварійних режимів ;
вид з'єднання двигуна з робочим механізмом ;
навантаження на кінці валу двигуна: аксіальне , Н ; радіальне , Н ;
динамічний дисбаланс механізму (для механізмів , які насаджуються на вал двигуна) , г • мм;
група експлуатації за ДСТ 17516—72 ;
кліматичне виконання та категорія розміщення за ДСТ 15150—69 ;
висота над рівнем моря , м ;
температура навколишнього середовища , °С ;
відносна вологість повітря , % ;
вміст агресивних газів і пари в навколишньому середовищі (назва та кількість , мг/м3 , г/м3) ;
запиленість навколишнього середовища, мг/м3 ;
визначений строк служби механізму за ДСТ 27.002—83 ;
рівень вібрації механізму , мм/с ;
рівень шуму механізму , Дб .
Асинхронні електродвигуни становлять більше 95% усіх електродвигунів які застосовуються в сільському господарстві . Асинхронний двигун (рис.1) складається двох основних частин : статора і ротора , який обертається на підшипниках .
Рис1. Основні частини асинхронного електродвигуна: а – статор , б - короткозамкнений ротор , в - ротор з фазною обмоткою ; 1 – станина ; 2 – осердя; 3,6 – обмотки ; 4 - короткозамкнене кільце ; 5-лопаті вентилятора ; 7 - контактні кільця.
Технічні характеристики двигунів (потужність , напруга , номінальний струм , частота обертання та ін.) наведені у паспорті , закріпленому на корпусі у вигляді таблички . У паспорті також зазначено модифікацію двигуна за виконанням і ступенем захисту від до торкання до струмоведучих частим та проникання вологи .
До початку монтажу необхідно вивчити проект і одержати від замовника документацію на обладнання .
Приміщення і фундамент під монтаж приймають за актом .
Фундаменти машин не повинні торкатись до фундаментів колон та інших несучих конструкцій будівель , щоб їм не передавалась вібрація машин . Не допускається зв'язувати між собою фундаменти окремих двигунів та сусідніх машин . Проходи для обслуговування двигунів повинні бути не менше 1 м між їх корпусами і обладнаннями або частинами будівель ( в деяких випадках допускається звуження до 0,6 м ) , відстань між двигунами повинна бути не менше 0.3 м .
Під час приймання фундаментів перевіряють : відповідність проекту , їх розміщення , габаритні , розміри , стан бетону , розміщення і габаритні розміри анкерних болтів або отворів для них . Допускається відхилення будівельних розмірів від проектних : основних розмірів фундаменту в плані + 30... - 30мм ; осей анкерних болтів у плані +5...-5мм відміток верхніх кінців болтів +25... -25 мм .
Ревізія електродвигунів .
Двигуни, одержані від замовника або заводу-виробннка піддають ревізії , до якої входить : зовнішній огляд , виявлення пошкоджень і забруднення обмоток та корпусу , продування двигуна сухим повітрям з метою видалення пилу , знімання кришок підшипників і перевірка заповнення їх мастилом (не менше 2/3 об'єму гнізда підшипника) , прокручування ротора (від руки) , перевірка стану коробки і контактних виводів , вимірювання опору ізоляції .
Кінці обмоток виведені у коробку двигуна і позначені таким чином : початок обмотки першої фази С1 , другої С2 , третьої – С3 , а кінці обмоток відповідно - С4 , С5 , С6 . Обмотки з'єднують у зірку або трикутник .
Для з'єднання обмоток статора у зірку (рис.2,а) їх кінці (С4,С5,С6) з'єднують між собою , а до початків (С1,С2,С3) підводять напругу від електромережі або , навпаки , з'єднують між собою початки фазних обмоток , а до кінців підводять напругу.
Щоб з'єднати обмотки статора у трикутник (рис.2,б) необхідно кінець обмотки першої фази (С4) з'єднати і початком обмотки другої (С2) , кінець обмотки якої (С5) з'єднують з початком обмотки третьої фази (С3) і її кінець (С6) - з початком обмотки першої (С1) .
Обмотки статора двигуна з'єднують у зірку або , трикутник залежно від значення лінійної напруги і паспортних даних двигуна . Наприклад , якщо номінальна напруга двигуна становить 220/380 В при ввімкненні його в електромережу з лінійною напругою 220 В обмотку з’єднують у трикутник , а при ввімкненні в мережу з напругою 380 В - у зірку .
а) б)
Рис.2. Схеми вмикання двигуна в електромережу : а) обмотки статора з'єднанні у зірку ; б) обмотки статора з'єднанні у трикутник .
Перед пуском електродвигуна необхідно виміряти опір ізоляції обмоток між собою , а також по відношенню до корпуса за допомогою мегомметра на 500 або 1000 В (типу М4100) .
Перед початком вимірювання необхідно перевірити справність мегомметра . Перемикач межі вимірювання мегомметра встановлюють в положення "МОм" . Зажими мегомметра Л і З з'єднують накоротко . При обертанні ручки мегомметра (з частотою приблизно 120 об/хв) стрілка приладу повинна зупинитись на нульовій поділці .
Вимірювання опору ізоляції виконують між кожною обмоткою і корпусом та попарно між обмотками (рис.3.) . Перед вимірюванням обмотки необхідно роз'єднати . При вимірюванні опору між обмоткою і корпусом один затискач мегомметра приєднують до одного з виводів обмотки а другий - до корпуса двигуна . Під час вимірювання опору ізоляції між фазними обмотками один затискач мегомметра приєднують до одного з виводів фазної обмотки , а другий затискач - до одного з виводів другої обмотки .
Для двигунів напругою до 1000 В опір ізоляції при температурі 10...30°С повинен становити не менше 0,5 МОм.
Опір ізоляції обмоток високовольтних двигунів потужністю до 100 кВт повинен бути не менше 1 МОм на 1 кВ номінальної лінійної напруги .
Знижених опору ізоляції обмоток нижче вказаних значень викликане проникненням в товщу ізоляції вологи , зволоженням поверхні та осіданням струмопровідного пилу на виводах і обмотках . У цих випадках рекомендується продути машину і почистити виводи її обмоток після чого знову виміряти опір ізоляції і якщо він не зміниться – обмотки двигуна потрібно сушити .
Рис.3. Вимірювання ізоляції електродвигуна за допомогою мегомметра :
а - між обмоткою та корпусом , б - між обмотками електродвигуна .
Сушіння електродвигунів .
Спосіб сушіння вибирають залежно від конструкції та потужності двигуна . Для двигунів потужністю до 15 кВт рекомендують обігрівати обмотки інфрачервоними опромінювачами або лампами розжарювання . Лампи розміщують поблизу обмоток або всередині статора , а двигун закривають вогнетривким кожухом з отворами для виходу вологи , яка випаровується . Двигуни потужністю 15...40 кВт сушать гарячим повітрям від тепло повітродувки або теплотою , що виділяється в обмотках при проходженні струму . Для цього загальмовують ротор і вмикають напругу живлення , знижену до 12... 15% номінальної напруги двигуна . В обмотках встановлюють струм , що дорівнює 0,7 номінального струму двигуна. В процесі сушіння стежать , щоб температура обмоток не перевищувала 80...90°С .
Двигуни потужністю понад 40 кВт сушать , нагріваючи статор струмами індукційних втрат (вихровими струмами) . Режим сушіння контролюють мегомметром і термометром . Опір ізоляції вимірюють через кожну годину . Сушіння вважають закінченим якщо опір протягом 2...4 годин не змінюється і становить не менше 1 Мом . За результатами сушіння складають протокол .
Встановлення електродвигунів .
Електродвигуни , що входять до комплекту технологічних механізмів (вентилятори , насоси , дробарки та ін.) , монтують організації , які встановлюють технологічне обладнання . Електромонтажники зобов'язані оцінити стан електродвигунів , зробити їх ревізію , а при необхідності і сушіння обмоток .
Для монтажу двигуна на фундаменті розмічають установочні розміри . При цьому враховують товщину прокладок (приблизно 2...5мм) . Розмічають отвори для кріплення полозків .
Згідно з установочними розмірами в отворі фундаментна монтують анкерні болти . При встановленні болтів використовують шаблон . Габаритні розміри болтів вибирають за проектом .
Фундамент очищають від бруду і промивають водою . Заливають анкерні болти цементним розчином , який готують з розрахунку 1:1 за об'ємом - чистий пісок і цемент .
Полозки і раму вирівнюють за допомогою прокладок за рівнем у повздовжньому і поперечному напрямах . Не допускається як прокладки використовувати дерево або цеглу . Продовжувати монтажні роботи або затягувати гайки болтів можна лише через 10... 15 діб . Вал електродвигуна з'єднують з валом робочого механізму за допомогою з'єднувальної муфти , пасової або зубчатої передачі та іншими способами . З'єднувальні муфти поділяються на жорсткі (з'єднують вали жорстко в одне ціле) , і пружні (допускають бокові та кутові зміщення валів у вузлах спряження) . Вали і муфти в місцях посадки очищають від іржи гасом або наждачною шкуркою (:00 або :000) , змащеною мастилом . У шпонкову канавку закладають шпонку . Кінець вала змащують мастилом . Напівмуфту або шків насаджують за допомогою гвинтового пристрою або молотка , попередньо знявши кришку підшийника з протилежного боку вала . Для знімання шківа або напівмуфти застосовують спеціальні знімачі . Якщо шків чи напівмуфту важко зняти або насадити , їх підігрівають полум'ям газового пальника до 250...300°С .
Нові підшипники перед посадкою промивають бензином і змащують мінеральним мастилом . Підшипник насаджують пристроєм з відрізка труби із заглушкою . Для знімання підшипників використовують знімач із захватами . Якщо підшипник важко вставити або зняти його підігрівають гарячим маслом (100°С) .
Висота фундаменту над підлогою не повинна перевищувати 400 мм. але повинна бути не менше 100...150 мм. Для утворення отворів під анкерні болти використовують дерев'яні клини . Час витримки бетонного фундаменту до початку монтажу – 10...15 діб .
Вантажно-розвантажувальні роботи під час монтажу обладнання , як правило , повинні виконуватись механізованим способом . При переміщенні вантажів необхідно дотримуватись норм піднімання ваги ( для осіб віком до 18 років та для жінок - 20 кг , чоловіки - 50 кг ). До початку робіт перевіряють справність такелажу, розчищають шляхи переміщення вантажу , перевіряють якість стропування. Невеликі двигуни ( до 50 кг ) при встановлені їх на фундамент піднімають , вручну не менше двох осіб .
Співвісність валів машин визначають центруванням . Перед центруванням необхідно впевнитися у щільності посадки напівмуфт на вали ; перевірити встановлення електродвигуна і машини за рівнем ; відсутності биття під час обертання валів . Вали центрують за допомогою скоб , закріплених на напівмуфтах (рис.4) . Замірюють зазори "а" і "б" пластинчатим щупом у чотирьох точках через 90° при одночасному провертанні валів . Результати вимірювань заносять до таблиці 9.1 .
а) б)
Рис.4. Монтажні центрувальні скоби :
а для центрування по втулкам напівмуфт ; б для центрування по ободам напівмуфт ; 1,4 – скоби ; 2,3 - болти для вимірювання зазорів ; 5 - кріпильні болти ; 6 –хомут ; 7 – риски .
|
Зазори |
Положення валів , (град) |
|||
|
0 |
90 |
180 |
270 |
|
|
а |
||||
|
б |
Визначення співвісності валів електродвигуна і робочої машини . Таблиця.9.1
Товщина прокладок повинна бути не менше 0,5 мм а кількість прокладок – не більше чотирьох .
При з'єднанні валів машин еластичними муфтами різниця замірів зазорів у діаметрально протилежних точках па відстані 300 мм від осі вала для двигунів з частотою обертання 1000 і 1500 об/хв повинна бути не більше 0,08 мм .
При клинопасовій передачі вали двигуна і робочої машин повинні бути суворо паралельними . Паралельність перевіряють сталевою струною або лінійкою (рис.5.) .
Вивірений двигун закріплюють і остаточно перевіряють точність центрування валів після затягування гайок анкерних болтів .
Електропроводку для підключення двигуна до мережі прокладають у сталевих трубах або кабелем . Трубу підводять безпосередньо до коробки виводів . Для з'єднання труби з коробкою використовують муфти і згони або гнучкі вводи .
Корпус електродвигуна обов'язково потрібно замуляти (з'єднувати з нульовим проводом мережі) . Як зануляючий провідник використовують четвертий провід або сталеву трубу електропроводки , чи окремо прокладений сталевий провідник .
В усіх випадках електрична провідність нульового захисного провідника повинна становити не менше 50% провідності фазного провода .
Провідники для занулення з круглої сталі повинні мати діаметр не менше : 5 мм при прокладанні у приміщені , 6 мм - у зовніших установках , 10 мм - в землі. До провідника приварюють наконечник із смугової сталі з отвором і приєднують бол
том з пружинною шайбою до корпуса . Обладнання , що зазнає вібрації , зануляють гнучкою перемичкою .
Кожним електродвигун та інше обладнання зануляють окремим відгалуженням від магістралі . Забороняється послідовно приєднувати до нульового захисного провідника кілька електроустановок .
Рис.5. Вимірювання валів електродвигуна та робочої машини при клинопасовій передачі .
Рис.6. Центрування валів електродвигуна і робочої машини :
а за допомогою скоб ; в за допомогою щупів ; в місця вимірів зазорів ; г клиновий щуп ; д пластинчастий щуп ; 1 напівмуфта двигуна ; 2 хомут кріплення скоби на напівмуфті ; 3 – скоби ; 4 - напівмуфти машини; 5 – штифт .
Перевірка маркування вивідних кінців .
Як правило , буквені позначення виводів обмоток електродвигунів вибивають на їх наконечниках або бирках , які закріплені на виводах . Однак буває так , що ці бирки губляться . У великих електромашин узгодженість обмоток рекомендується перевіряти навіть при наявності заводською маркування .
За допомогою мегомметра визначають належність виводів обмоток до відповідних фаз . Для того , щоб не переплутати знайдені виводи , на них тимчасово закріплюють картонні бирки , які вказують на їх належність до тієї чи іншої фази .
Після цього переходять до другого етапу - позначенню одноімених виводів обмоток машини .
До обмотки однієї із фаз приєднують джерело постійного струму (акумулятор або сухий елемент) , до другої фази - мілівольтметр (рис.7) . В момент ввімкнення рубильника в обмотках двох інших фаз буде індукуватись е.р.с. , напрямок якої залежить від напрямку струму в фазі , до якої подається живлення . Вмикання виводів мілівольтметра підбирають таке , при якому в момент подачі напруги від батареї , стрілка приладу відхиляється вправо . В цьому положенні до "плюса" батареї і "мінуса" мілівольтметра приєднані початки фазних обмоток , а до "мінуса" батареї і "плюса" вольтметра - їх кінці . Далі мілівольтметр приєднують до виводів третьої фази і аналогічно маркують її вивідні – кінці .
Рис.7. Визначення одноімених кінців обмоток статора електродвигуна за допомогою мілівольтметра постійного cструму .
ІІочатки і кінці фаз можна визначити також за допомогою мілівольтметра змінного струму або контрольної лампи . Для цього дві будь-які фази з'єднують послідовно (рис.8) і вмикають їх в мережу змінного струму зниженої напруги . В третю фазу вмикають вольтметр або контрольну лампу .
Рис.8. Визначення одноімених кіпців обмоток статора електродвигуна за допомогою вольтметра змінного струму або контрольної лампи .
Якщо дві фази , які живляться віл мережі , з'єднані різноіменими виводами (початок і кінець) , то в третій фазі вольтметр покаже напругу (лампочка буде світитись) , а при з'єднанні одноімених виводів (два початки або два кінці) покази вольтметра будуть дорівнювати нулю (лампочка не світиться) . Потім аналогічно визначають виводи обмотки третьої фази .
Початки і кінці фаз можна визначити також при послідовному з'єднані всіх трьох фаз . Кінці фазних обмоток з'єднують послідовно і вмикають в мережу (рис.9) . Паралельно кожній обмотці підключають вольтметр із шкалою 75-150 В при напрузі мережі 220В . При узгодженому ввімкнені обмоток (при з'єднанні кінців та початків обмоток фаз всі вольтметри повинні показати однакові напруги . Якщо ж дві обмотки ввімкнені узгоджено , а одна зустрічно то вольтметр приєднаний до неї , покаже більшу напругу у порівняні з іншими вольтметрами .
Рис.9. Визначення одноімених кінців обмоток статора електродвигуна за допомогою трьох вольтметрів змінного струму (метод відкритого трикутника) .
Початки і кінці фаз електродвигуна малої потужності до 4 кВт можна визначити способом пробних ввімкнень . Цей спосіб полягає в тому , що з чотирьох можливих схем з'єднання обмоток статора електродвигуна тільки одна з них є правильною .
Перед дослідом довільно проводять маркування виводів , наприклад : перша фаза – С1 і С4 , друга С2 і С5 , третя – С3 і С6 . Після цього з'єднують обмотки електродвигуна у "зірку" або "трикутник" і вмикають у мережу . При такому способі ввімкненні електродвигуна може статись , що одна з фазних обмоток виявиться неправильно ввімкненою , тобто "перевернутою". В цьому випадку електродвигун може не працювати або працювати ненормально . Необхідно шляхом пробних ввімкнень досягнути правильної роботи електродвигуна .
Випробування електродвигунів .
Якість монтажу електродвигунів перевіряють вмиканням їх у мережу спочатку вхолосту , потім під навантаженням . Перед вмиканням мегомметром вимірюють опір ізоляції електропроводок і двигуна , перевіряють справність замулення і пускозахисних апаратів .
При випробуванні вхолосту двигун від'єднують від технологічної машини і вмикають у мережу . Не допускаючи повної частоти обертання (25...10% номінальної) , вмикають двигун і прослуховують його (у двигуні не повинно бути сторонніх шумів) . Після пробного пуску двигун вмикають на годину і перевіряють : відсутність стуків і зачеплень обертальних частий , міцність кріплення до фундаменту , ступінь нагрівання підшипників (не більше 95 °С) , напрямок обертання ротора (для зміни напрямку обертання міняють місцями два будь-яких підвідних проводи у коробці) .
При нормальній роботі в холостому режимі двигун з'єднують з механізмом і випробовують під навантаженням протягом трьох годин . При цьому віброметром вимірюють вібрації двигуна у вертикальному , горизонтальному і осьовому напрямках . Амплітуда вібрації не повинна перевищувати 0,05 мм для двигунів з частотою обертання 3000 об/хв і 0,1 мм - для двигунів з 1500 об/хв .
Протягом випробувань через кожні 30 хв. вимірюють температуру нагрівання обмоток та підшипників та порівнюють з допустимою .
Двигун , який пройшов випробування під навантаженням , передають робочій комісії для приймально-здавальних випробувань .
Програма та порядок виконання роботи .
1 . Ознайомитись з основними характеристиками асинхронного електродвигуна з коротко замкнутим ротором .
2 . Вивчити вимоги до фундаменту під монтаж електродвигуна .
3 . Вивчити методи і правила сушіння обмоток електродвигунів .
4 . Вивчити правила монтажу електродвигунів на фундаменті .
5 . Виміряти опір ізоляції між обмотками електродвигуна та між обмотками і корпусом . Порівняти отримані значення з допустимими .
6 . Визначити "початки" і "кінці" фазних обмоток електродвигуна методом узгодженого та зустрічного вмикання .
7 . Визначити "початки" і "кінці" фазних обмоток електродвигуна методом відкритого трикутника .
8 . Вивірити" з'єднання валів електродвигуна і робочої машини.
9 . Враховуючи паспортні дані електродвигуна з'єднати його обмотки в "зірку" або "трикутник" . Запустити електродвигун і перевірити його працездатність .
Контрольні запитання
1 . Які вимогам ставляться до фундаментів двигунів?
2 . Як виконується ревізія електродвигунів?
3 . Як визначити опір ізоляції електродвигуна (між фазами , фаза - корпус)?
4 . Яким повинен були опір ізоляції електродвигунів?
5 . Як сушать електродвигуни?
6 . Як центрують вали двигуна і робочої машини?
7 . Як заземлюють електродвигуни?
8 . Як визначають початки і кінці фазних обмоток :
а) на постійному струмі ;
б)методом зустрічного і узгодженого ввімкнення двох обмоток ;
в)методом розімкненого трикутника ;
г) методом проб?
9 . За допомогою яких передач з’єднують двигун з робочою машиною?
10 . Як виконується вивірка з'єднання двигуна і машини напівмуфтами?
11 . Як виконують пуск електродвигуна при з'єднанні обмогок в „трикутник” та „зірку”?
12 . Як визначають схему з'єднання обмоток двигуна?
Загальні вказівки щодо виконання лабораторних робіт і оформлення звітів .
Роботи в учбовій лабораторії виконуються бригадами по 2-3 студенти .
Індивідуальне виконання роботи дозволяється тільки під безпосереднім наглядом викладача .
Перед виконанням роботи потрібно ознайомитися з методичними вказівками, нормативними документами та іншою літературою за вказівкою викладача . Кожен студент повинен чітко уявити собі мету та завдання роботи , ознайомитися із загальними теоретичними відомостями , методикою її виконання .
Складати електричну схему можна тільки після уважного її вивчення та встановлення можливих і допустимих діапазонів вимірювань . Складати схему слід починати з кіл навантаження , а потім вимірювально – інформаційних . Струмові кола і кола напруги бажано виконувати провідниками стандартних перетинів з різними забарвленнями . Ручки регулювання напруги встановити в положення , які відповідають мінімальним її значенням.
Складену схему перевіряє викладач і дає дозвіл на вмикання схеми під напругу .
Лабораторну роботу слід виконувати в послідовності передбаченою програмою .
Після виконання лабораторної роботи та перевірки викладачем отриманих результатів потрібно розібрати схему, та оформити звіт . Звіт оформляється у відповідності до вимог Державних стандартів .
В кінці звіту зробити висновки .
Для контролю знань студентів і самопідготовки в кінці кожної роботи наведені контрольні запитання .
Загальні правила роботи в лабораторії монтажу енергетичного обладнання та засобів автоматизації .
Перед початком занять у лабораторії викладач знайомить студентів з планом робіт кожного циклу , розміщенням робочих місць , і провести інструктаж з техніки безпеки ( із записом у журналі інструктажу ) .
Під. час роботи в лабораторії студент повинен знаходитись тільки на тому робочому місці , яке визначене графіком виконання лабораторних робіт. При виконанні лабораторних робіт студент зобов'язаний дотримуватись таких правил :
1. Перед виконанням роботи ознайомитись з робочим місцем , розміщенням джерел живлення , способами їх увімкнення та регулювання , а також способом вимикання джерела живлення у екстремальних ситуаціях .
2. Перед складанням електричної схеми впевнитись у відсутності напруги на вводі до робочого місця та наявності захисного заземлення . Під час складання схеми перевірити стан приладів і з'єднувальних проводів.
3. По закінченню складання схеми отримати дозвіл викладача на виконання роботи . Після підключення схеми до джерела живлення не торкатися руками затискачів , які знаходяться під напругою . Контроль напруги на затискачах приладів та інших елементів схеми здійснювати тільки за допомогою спеціальних вимірювальних приладів .
4. Не залишати без нагляду схему та вимірювальні прилади які залишаються під напругою . Всі зміни в електричній схемі проводити тільки при відсутності напруги .
5. Розбирати схему тільки після відключення джерела живленим із дозволу викладача .
6. Змотані провідники та прилади скласти на встановленому місті та прибрати робоче місце .
2. Тема- Як добре що ми знову тут зібрались Мета- закріпити і розширити кругозір дітей про пори року
3. Статья- Финансово-экономические программы. Российский рынок финансово-экономических программ
4. Реферат- Патологія печінки
5. Разработка и эксплуатация автоматизированных информационных систе
6. Об оценочной деятельности в городе Москве
7. а; цветовое пространство цветовая модель RGB CMYK XYZ YCbCr и др.
8. Тема- Особенности социальной адаптации детей после развода родителей
9. Тема VII Смутное время Нарушив старину грубо поправ казавшиеся безусловными обычаи растеряв во время
10. Реферат- Мировой океан и водные ресурсы России
11. Можна вважати що інформатика виникла одночасно з першими спробами механізувати й автоматизувати розумову
12. отчет по лабораторной работе 11 Экспериментальное определение отношения изобарной
13. Тема- Специальные мероприятия в системе связей с общественностью презентации конференции церемонии открыт
14. Связи с общественностью Курсовая работа по Теории и практике СМИ
15. По способу легитимации способ обозначения управомоченного лица способ наделения его правом
16. на тему- ldquo; Парная регрессия и корреляция rdquo; Вариант 7
17. Без грифа секретно
18. Реферат- Кем были древние бритты.html
19. ВАРИАНТЫ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ЗАДАНИЙ МО Группа И80 Номер варианта
20. Новые информационные технологии в процессе реформирования системы образовани