Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім Ю. КОНДРАТЮКА
Кафедра комп’ютерної інженерії
Методичні вказівки до виконання курсового проекту
«РОЗРОБКА МІСЬКОЇ ТЕЛЕФОННОЇ МЕРЕЖІ З ВИКОРИСТАННЯМ АНАЛОГОВИХ СИСТЕМ КОМУТАЦІЇ»
з дисципліни: «Системи комутації в електрозв’язку» для студентів
за напрямом підготовки 6.050903 «Телекомунікації»
Полтава 2011
1. ЗАДАЧІ І ПРЕДМЕТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Методичні вказівки виконання курсового проекту «Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації»
з дисципліни: «Системи комутації в електрозв’язку» для студентів напрямку підготовки 6.050903 «Телекомунікації» очної та заочної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2011. – 32 с.
Укладач: В.М. Петрянін, доцент кафедри комп’ютерної інженерії, кандидат технічних наук, доцент.
Відповідальний за випуск: В.М. Петрянін, доцент кафедри комп’ютерної інженерії, кандидат технічних наук, доцент.
Рецензент: Н.В. Рвачова, кандидат технічних наук.
Затверджено науково-методичною
радою університету
Протокол № 1 від 29 березня 2011 р.
Коректор М.М. Рокитна
ВСТУП
Курсове проектування є етапом вивчення дисципліни «Системи комутації в електрозв’язку» і виконується з метою:
а) закріплення і розширення знань по дисципліні СКЕЗ;
б) придбання навиків застосування теоретичних знань для вирішення конкретних технічних задач;
в) отримання навиків самостійного виконання деяких завдань інженерної роботи;
г) вироблення навиків оформлення технічної документації, складання записки пояснення і розробки ілюстративного матеріалу і креслень.
2. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Автоматические системы коммутации: Учебник для вузов / О.Н. Иванова, М.Ф. Копп, З.С. Коханова. Г.Б. Метельский; Под ред. О.Н. Ивановой. - М-: Связь, 1978.
2. Автоматическая коммутация: Учебник для вузов /О.Н.Иванова, М-Ф-Копп, З.С.Коханова, Г.М.Метельский; Под ред. О.Н.Ивановой. М.: Радио и связь, 1988.
3. Костін Ю.С., Різуненко А.О., Козелков О.О. Телефонні апарати. Навчальний посібник. – Полтава: ПВІЗ, 2007.
4. Станционные сооружения городских телефонных сетей /Ю.Н. Кор-нышев, А.Л. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю. Н. Корнышева: Учебник для рабочих связи. - М.: Радио и связь, 1987.
5. Станционное оборудование сельской телефонной связи: Учебник для рабочих связи / Ю.Н. Корнышев, А.Я. Маркович, М.Н. Пискер, В.М. Романцов; Под ред. Ю.Н. Корнышева. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Радио и связь, 1990.
6. Костін Ю. С. Основи побудови аналогових систем комутації:
Навч. посіб., Полтава: Видавництво ПВІЗ, 2006.
7. Костін Ю. С., Одарущенко О. М. Методичний посібник з дисципліни "Системи комутації в електрозв'язку" (частина 1) Методичний посібник. – Полтава: ПВІЗ, 2004.
8. Квазиэлектронная АТС «КВАНТ»/ В.О. Жогло, А.А. Иванов, А.П. Иванов и др.; Под ред. Я.Я. Лочмелиса. - М.: Радио и связь, 1987.
9. Костин Ю. С., Одарущенко О. Н. Квазиэлектронные АТС. Учебное пособие (лекции). –Полтава:ПВИС,2003.
10. Васильев Е.К.,.Симкин Л. М. Квазиэлектронные и электроннные телефонные станции. Учебное пособие для рабочих. М.: Радио и связь, 1991.
11. Костін Ю. С. Підстанція і сільські координатні АТС. Навчальний посібник. -Полтава: ПВІЗ, 2006.
12. Костін Ю. С., Одарущенко О. М., Стрюк О. Ю. Основи побудови телефонних мереж загального користування: Навчальний посібник. Полтава: ПВІЗ, 2005. 152 с.
13. Коммутационное оборудование городских координатных АТСК-У / Л. С. Васильева, Б. С. Лившец, И. Б. Мовшович и др. – М. : Радио и связь, 1991.
14. Костин Ю. С., Одарущенко О. Н. Цифровая АТС Квант Е -Полтава: ПВИС, 2003.
3. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Завдання для курсового проекту видається викладачем згідно варіанту.
Студент виконує свій варіант завдання згідно з номером по списку у журналі. До виконання курсового проекту слід приступити лише після вивчення відповідних лекцій та опрацювання вказаної літератури.
Вимоги до оформлення
Записку- пояснення брошурують у вигляді зошита аркушів формату А4 (297 х 210 мм) з цупкою обкладинкою. Лицьову сторону обкладинки оформляють як титульний аркуш. Сторінки заповнюються з одного боку. Чиста сторона може бути використана студентом для внесення змін та доповнень після перевірки курсового проекту.
С початку записки пояснення поміщають завдання і зміст. Рубрикація повинна відповідати пунктам завдання. Всі розрахунки в тексті проводять по формулах, які записують спочатку в загальному вигляді з вказівкою умовних позначень і розмірностей, нумерують по порядку з обов'язковими посиланнями на джерела. Список використаної літератури, приводиться в кінці проекту. Сторінки, рисунки і таблиці нумерують.
Креслення і схеми в курсовому проекту виконуються акуратно, за допомогою креслярських інструментів або програмних продуктів.
Всі необхідні функціональні і принципіальні схеми виконуються акуратно олівцем або чорнилами, із збереженням існуючих способів зображення та умовних позначень. Допускається курсовий проект оформлювати, використовуючи ЕОМ.
Пояснення повинні бути чіткими, короткими, без скорочення слів. У разі потреби потрібно давати посилання на літературу, указуючи сторінку, номер креслення або формули. Значення фізичних величин повинні бути забезпечений розмірностями.
Проект повинен бути підписаний студентом з вказівкою дати. Виконаний і оформлений курсовий проект здається на перевірку викладачеві на кафедру.
Курсовий проект, виконаний недбало, без проміжних обчислень, з пропуском задач, не по своєму варіанту, повертається назад студенту не зарахованим.
При отримання перевіреного курсового проекту необхідно виконувати вказівки викладача, ліквідувавши допущені помилки (виправлення вносяться на зворотній стороні аркуша).
Термін перевірки курсового проекту – 5-10 днів, тому її слід здати на завчасно, відповідно до рекомендованим кафедрою графіка робіт.
При здачі заліку з курсу пред’являється курсовий проект і студент пояснює виконання деяких частин проекту.
Без пред'явлення зарахованого курсового проекту студент не допускається до здачі заліку.
Послідовність побудови викладу матеріалу в записці пояснення
Виконанню проекту повинне передувати вивчення курсу змістового модуля 1 Електромеханічні комутаційні прилади дисципліни “Системи комутації в електрозв'язку”. Проект охоплює, в основному, розділи курсу, присвячені питанням побудови і принципам функціонування аналогових АТС, та їх взаємодії на телефонній мережі.
Зміст
Вступ
Розділ 1. В цьому розділі дають коротку характеристику, призначення, особливості використання комутаційним елементам, які складають основу комутаційного поля координатних АТС та проводять синтез двокаскадного комутаційного блока
Розділ 2. В даному розділі здійснюють розробку функціональної схеми типу АТСК-У та схеми міської телефонної мережі, на якій функціонують аналогові станції (тип, ємність, відстань між АТС вказується у варіанті).
Розділ 3. Розробка схеми групоутворення квазіелектронної відомчої АТС типу «КВАНТ».
Висновок
Перелік умовних скорочень.
Список використаної літератури.
на тему:
“Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації”
Розділ 1.
Завдання та початкові дані
Синтезувати двокаскадний комутаційний блок (КБ) на БКЗ з параметрами: NVABМ, де N - кількість входів; VAB - кількість промліній; М - кількість виходів.
Тип ПВ-ПВ, який працює в режимі вільного шукання, з кількістю входів N = 100, значення VAB, М та тип БКЗ каскаду А, В зазначено в табл. 1
Тип ВП-ВП, який працює в режимі групового шукання, з кількістю виходів М = 100, значення VAB, N та тип БКЗ каскаду А, В зазначено в табл.2.
Таблиця 1
|
Варіант |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
VAB |
30 |
50 |
70 |
50 |
30 |
20 |
60 |
40 |
40 |
60 |
50 |
70 |
60 |
60 |
80 |
30 |
30 |
|
М |
10 |
30 |
40 |
20 |
20 |
10 |
20 |
30 |
20 |
40 |
20 |
20 |
30 |
40 |
30 |
10 |
20 |
|
БКЗА |
10104 |
20104 |
10123 |
||||||||||||||
|
БКЗВ |
20104 |
10123 |
10104 |
Таблиця 2
|
Варіант |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
VAB |
10 |
20 |
30 |
40 |
30 |
20 |
20 |
40 |
30 |
10 |
30 |
20 |
20 |
30 |
40 |
30 |
10 |
|
N |
20 |
40 |
60 |
60 |
40 |
30 |
50 |
70 |
50 |
30 |
60 |
40 |
30 |
30 |
50 |
70 |
40 |
|
БКЗА |
10104 |
20104 |
10123 |
||||||||||||||
|
БКЗВ |
20104 |
10123 |
10104 |
kA, kB - кількість комутаторів на відповідному каскаді; nA, nB - кількість входів до одного комутатора; mA, mB - кількість виходів з одного комутатора; fAB - зв'язність схеми.
Якщо ємність поля чи вертикалі БКЗ використовувати повністю, то для схеми ПВ-ПВ - nA= mмкс-A; nB=mмкc-B, а для схеми ВП-ВП - mA=mMKC-A.
mB = mMKC-B.
4. Кількість точок комутації (ТК) на одному каскаді дорівнює добуткові точок комутації одного комутатора на кількість комутаторів у цьому каскаді.
5. Зобразити комутаційний граф. Для блоків типу ВП-ВП оберіть значення параметра напрямку q порівнюваним 1 чи 2. Значення миттєвої доступності D, визначається за допомогою побудованого графа для виклику, який надходить в момент зайнятості доступних йому промліній.
За fAB = 2 величина D може мати кілька значень, всіх їх має бути зазначено.
Методичні вказівки
У двохланкових КБ комутація входу з виходом виконуються через дві точки ТК. Якщо в одноланковий КБ вхід може бути сполучений тільки з одним виходом, то в двохланкових КБ – з одним з декількох виходів, тобто. ТК використовується значно краще.
У координатних АТС використовуються три типи двохланкових схем:
Вибір типу КБ визначається призначенням ступеня шукання типом БКЗ, числом входів, виходів і проміжних ліній між ланками. Кожна ланка складається з певного числа комутаторів, побудованих на вертикалях БКЗ.
Для побудови двухзвенной схеми необхідно розрахувати її комутаційні параметри ( рис.1).
На схемі показані прийняті позначення:
Очевидно, що
або
Існує два типи двохланкових схем комутаторів: ПВПВ і ВПВП.
Порядок розрахунку двухзвенных схем визначений так, що для схем
ПВПВ спочатку задаються значеннями і, а для схем ВПВП – значеннями і . Це необхідно для повного використання поля вертикалі заданого типу МКС. Обережні параметри розраховуються в наступній послідовності:
ПВПВ ВПВП
1. nA 4. nB 1. mA 4. mB
2. KA=N/ nA 5. KB= VAB/ nB 2. KA= VAB/ mA 5. KB=M/ mB
3. mA=VAB/ KA 6. mB=M/ KB 3. nA=N/ KA 6. nB= VAB/ KB
Зв'язаність, що розраховується в останню чергу, може вийти цілим або дробовим числом. Якщо зв'язність задається і рівна f АВ = 1 те розрахунок параметрів спрощується.
Число БКЗ на ланках визначається відношенням заданого числа вертикалей, виходячи їх параметрів схеми, що розраховується, до вертикалей заданих на ланках БКЗ.
Розділ 2.
Дані стосовно міської телефонної мережі (МсТМ).
МсТМ з п'ятизначною нумерацією складається з трьох районних АТС (РАТС):
РАТС-2. декадно-крокової системи типу АТС-54 ємністю N2 номерів;
РАТС-3, квазіелектронної системи, типу «Квант» ємністю N3 номерів;
РАТС-4, координатної системи типу АТСК-У ємністю N4 номерів.
У РАТС-4 ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К. Зазначені станції обслуговують центральну частину міста. Обладнання вузла спецслужб (ВСС) розташовано в приміщенні РАТС-2.
На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС) за допомогою міжміських з’єднувальних ліній (МЗЛ) при вхідному міжміському зв’язку та замовно-з’єднувальних ліній (ЗЗЛ) при вихідному міжміському зв’язку.
Дані стосовно проектованої РАТС.
Проектовану РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N5 номерів призначено для обслуговування віддаленого мікрорайону. Внутрішньостанційне з'єднання має здійснюватися через одну ступінь групового пошуку. Відстані до існуючих РАТС становлять L5-2, L5-3, L5-4, кілометрів. У проектовану РАТС-5 необхідно ввімкнути:
абонентські лінії від індивідуальних телефонних апаратів;
лінії від таксофонів, частка яких становить 0,015 від ємності проектованої РАТС;
з'єднувальні лінії від виробничої АТС (ВАТС) квазіелектронної системи типу «Квант» ємністю NВАТС номерів, з яких 50% абонентів не мають права виходу на МсТМ. Відстань поміж РАТС-5 та ВАТС - LВАТС.
Вихідні дані стосовно МсТМ наведено в табл. 3.
Таблиця 3
|
Цифра X |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
N2 |
7000 |
8000 |
9000 |
10000 |
9000 |
8000 |
7000 |
6000 |
5000 |
7000 |
|
N3 |
1024 |
1536 |
2048 |
2048 |
1536 |
1024 |
2048 |
1024 |
2048 |
1536 |
|
L5-4, км |
8,0 |
9,0 |
9,5 |
8,5 |
10,0 |
11,0 |
9,0 |
8,0 |
7,0 |
10,0 |
|
NВАТС |
128 |
256 |
512 |
1024 |
2048 |
2048 |
1024 |
512 |
256 |
128 |
|
LВАТС |
2,5 |
2,0 |
1,2 |
2,4 |
2,6 |
2,7 |
2,2 |
3,0 |
1,5 |
2,8 |
|
Цифра Y |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
N4 |
8000 |
9000 |
7000 |
6000 |
8000 |
7000 |
6000 |
5000 |
9000 |
5000 |
|
N5 |
9000 |
8000 |
7000 |
6000 |
5000 |
4000 |
5000 |
7000 |
8000 |
9000 |
|
L5-2, км |
11,0 |
10,0 |
9,0 |
8,0 |
7,0 |
8,0 |
9,0 |
11,0 |
12,0 |
10,0 |
|
L5-3, км |
6,0 |
7,0 |
8,0 |
11,0 |
12,0 |
10,0 |
8,0 |
9,0 |
10,0 |
7,0 |
Завдання:
1. Визначити тип з'єднувальних ліній (ЗЛ) між РАТС даної МсТМ.
5. Використовуючи схему МсТМ за п. 2 цього завдання зобразити функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонента А з абонентом Б (станції, куди ввімкнено абонентів, зазначено в табл. 4).
Таблиця 4
Вихідні дані для побудови з'єднувального тракту
|
Цифра Y |
Абонент |
Станція включення абонентів при цифрі X |
||
|
0 |
1 |
2 |
||
|
0 |
А В |
РАТС-4 РАТС-5 |
ПС ПС |
|
|
1 |
А В |
РАТС-5 РАТС-4 |
ПС РАТС-5 |
РАТС-4 ПС |
|
2 |
А В |
РАТС-5 РАТС-2 |
РАТС-3 РАТС-5 |
РАТС-4 ПС |
|
3 |
А В |
РАТС-5 РАТС-3 |
РАТС-5 ПС |
РАТС-3 ПС |
|
4 |
А В |
РАТС-5 ПС |
РАТС-3 РАТС-5 |
ПС РАТС-3 |
|
5 |
А В |
РАТС-2 РАТС-3 |
ПС РАТС-2 |
РАТС-4 РАТС-2 |
|
6 |
А В |
РАТС-2 РАТС-4 |
РАТС-4 РАТС-2 |
РАТС-4 РАТС-3 |
|
7 |
А В |
РАТС-2 РАТС-5 |
ПС РАТС-3 |
РАТС-3 РАТС-4 |
|
8 |
А В |
РАТС-2 ПС |
РАТС-5 ПС |
|
|
9 |
А В |
РАТС-5 РАТС-5 |
РАТС-2 РАТС-2 |
|
Методичні вказівки
При зображені структурної схеми необхідно використовувати умовні позначення, приведенні у Додатку 8. Структурну схему МсТМ зображують відповідно до [Додаток 2, рис. Д-2.1].
Розглянута МсТМ - мережа з п'ятизначною нумерацією. Усі РАТС на мережі з'єднуються за принципом "кожна з кожною" двома пучками однобічних з'єднувальних ліній, проводність яких визначено в п. 1 завдання.
Схема зображується в масштабі з дотриманням заданих відстаней поміж РАТС. Місце розташовування АТС та АМТС обирається довільно, ВСС розташовують поруч з РАТС-2, де він знаходиться відповідно до умови. Провідність 3JI до ВСС - така сама, як до РАТС, на якій його розміщено.
Зв'язок опорних РАТС з ПС та ВАТС - організовується по трьох пучках ЗЛ: пучок вихідних (від ПС, ВАТС), пучок вхідних на (ПС, ВАТС) ЗЛ місцевого зв'язку й пучок трипроводових ЗЛМ для вхідного міжміського зв'язку.
Номери АЛ ВАТС, які мають право виходу на МсТМ та ПС, входять до складу нумерації тієї РАТС, до якої їх увімкнено. Таксофони не мають абонентських номерів, їх вмикають «понад» номерну ємність РАТС.
Тип з'єднувальних ліній між РАТС залежить від їхньої довжини. При відстанях меньше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1,5 км, то ЗЛ - двопроводові, при відстані менше 1,5 км – трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільне є застосовування з'єднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).
В умові задачі задано довжини ЗЛ від РАТС-5 до інших станцій мережі. Для визначення відстані між існуючими АТС слід враховувати, що схема МсТМ зображується в масштабі 1 см = 1 км.
Тип ЗЛ, використовуваних для місцевого зв'язку за з'єднань РАТС з МсТМ та ВАТС, може бути визначено у два способи:
виходячи з розподілу норм затухання на телефонній мережі;
залежно від відстані.
У даній задачі застосовуватиметь другий варіант.
На схемі повинні бути показані усі пучки ЗЛ, їх провідність і направленість. Зв'язок з ПСК-1000К організується по трьом пучкам ЗЛ: два пучка двопроводових вихідних (від ПСК) і вхідних (на ПСК) ЗЛ місцевого зв'язку і пучок трипроводових ЗЛМ для вхідного міжміського зв'язку. Аналогічно три пучка організуються для зв'язку з ВАТС, але використовуються тільки трипроводові лінії.
Замовно-з'єднувальні лінії (ЗЗЛ) для вихідного міжміського зв'язку від РАТС до АМТС і з'єднувальні лінії міжміські (ЗЛМ) для вхідного зв'язку від АМТС до РАТС можуть бути ущільнені чи фізичні трипроводові (у даній задачі прийнятий другий варіант ліній).
На структурній схемі усі пучки ЗЛ, які використовуються для міжміського зв'язку, повинні бути позначені надписами "ЗЗЛ" чи "ЗЛМ".
Біля позначення кожної станції (РАТС, ВАТС, ПСК) вказується її тип, ємність і нумерація.
Номери АЛ ПСК і ВАТС входять у склад нумерації тої РАТС, в яку вони включені.
4. Таблиця розподілу напрямків з поля І ГП складається за формою Додатк 4, табл. Д-4. Тут перелічуються всі напрямки, які включаються в ступінь І ГП відповідно до структурної схеми МсТМ, розробленої в п. 2 завдання. Оскільки задана МсТМ містить невелику кількість РАТС, то є доцільним виконати внутрішньостанційний зв'язок через один (перший) ступінь ГП. За такого способу у виходи ступеня і 1ГП, окрім ЗЛ до РАТС, АМТС та ВСС, вмикаються напрямки до тисячних груп АП, ПС та ВАТС великої ємності.
Дня кожного напрямку зазначаються: код (цифри номера, які приймає маркер ІГП для обирання даного напрямку); максимальна доступність DМАКС
В останньому рядку таблиці зазначається сумарна кількість виходів усіх задіяних напрямків, на підставі якої визначається максимальна кількість резервних напрямків, що залишилися, з поля ступеня 1 ГП.
Величини DМАКС можуть набирати таких значень: у напрямках до тисячних груп ступеня АП та ПС - 20 чи 40, до ВАТС та ВСС 20, до інших РАТС - 40 чи 60 (більших значень можна набирати до РАТС ємністю > 8000), до АТМС -20 чи 40 (більше значення - для ЗЗЛ від РАТС ємністю > 8000);
При виборі доступності слід пам'ятати, що ємність блока ГП-3, застосовуваного на ступеню 1ГП, становить М = 400 виходів. Отже, є неодмінне виконання умови
Функціональні схеми РАТС типу АТСК-У наведено в додатку 3, рис. Д-3.1.
Типи комплектів РЗЛ, ЗЛ для зв'язку з АТС наведено в додатку 7, табл. Д-7.1 і Д-7.2.
У виходи ступеня II ГП увімкнено запаралелені зі ступенем І ГП напрямки внутрішнього зв'язку (до тисячних груп АП), пучки ЗЛ до ПС та ВАТС середньої (потужної) ємності. З ступеня II ГП також може бути виділено напрямок до ступені ГПК-ГПКМ. У поле ГПК-ГПКМ вмикаються ЗЛ до ВАТС малої ємності (N < 100 номерів), тому даний ступінь доцільно встановити на проектованій РАТС лише за наявності в завданні ВАТС малої ємності, ввімкнених до АТСК-У. У напрямку кожної ВАТС з виходів ступеня ГПК-ГПКМ виділяються два пучки - ЗЛ та ЗЛМ.
Отже, при складанні функціональної схеми проектованої РАТС слід стежити, щоби кількість напрямків зв'язку до інших РАТС, провідність ЗЛ та типи РЗЛ відповідали умовам задачі.
З'єднувальний тракт зображується для умов заданої МсТМ, він має відповідати структурній схемі МсТМ (п. 2 завдання). Заданий тракт бажано зобразити спочатку спрощено з використанням лише умовних позначок АТС, тобто навести структурну схему тракту.
Па функціональній схемі з'єднувального тракту зображуються ступені пошуку, лінійні комплекти й прилади керування , які беруть участь у встановленні даного з'єднання. Позначувана в схемі провідність ЗЛ має відповідати структурній схемі МсТМ (п. 2 завдання).
При складанні тракту рекомендується користуватися функціональними схемами АТС, зображеними:
в додатку 1, рис. Д-1.1 - функціональна схема декадно-крокової РАТС;
в додатку 3, рис. Д-3.1 - функціональна схема координатної РАТС;
На схемі з'єднувального тракту біля кожного пристрою керування (регістра, маркера) подано літерні позначення (К, Т, С, Д, О) тих цифр номера, що їх цей прилад приймає в перебігу встановлення даного з'єднання. Шляхи передавання адресної інформації позначаються стрілками, а способи передавання зображуються відповідно до рисунків наведених у Додатку Д-8-3 та Д-5.1 і Д-5.2.
Розділ 3.
Завдання
У РАТС-5 ввімкнено виробничу АТС (ВАТС) типу «Квант» ємністю Nвatc. Відстань від опорної РАТС-5 до ВАТС дорівнює LВАТС. максимальна довжина абонентської лінії - LАЛ.
Значення NВАТС та LВАТС наведено в табл. 3, a LАЛ в табл. 5 даного розділу.
1. Розробити схему групоутворення ВАТС. На схемі подати перший, другий та останній блоки БАЛ та БЗЛ. Зазначити нумерацію блоків, кількість міжблокових зв'язків, а також нумерацію АЛ. В абонентських номерах виокремити цифри номера, що набираються при внутрішньостанційному зв'язку. Визначити кількість шнурових комплектів.
2. Зобразити функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонентів А та Б, увімкнених до станцій, зазначених в табл. 5.
Таблиця 5
Вихідні дані для побудови з'єднувального тракту
|
Абонент |
Станції вмикання абонентів за цифри Y |
||||
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
А |
РАТС-2 |
РАТС-4 |
ВАТС |
ВАТС |
ПС |
|
Б |
ВАТС |
ВАТС |
РАТС-2 |
РАТС-2 |
ВАТС |
|
Lал , м |
100 |
200 |
150 |
50 |
250 |
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
А |
ВАТС |
ВАТС |
РАТС-5 |
ВАТС |
РАТС-3 |
|
Б |
РАТС-5 |
ПС |
ВАТС |
ПС |
ВАТС |
|
Lал , м |
300 |
400 |
280 |
180 |
240 |
Методичні вказівки
Схему групоутворення КЕАТС «КВАНТ» наведено на рис. 3.1 та 1.2 даної задачі.
Для побудови схеми слід визначити:
- кількість блоків БАЛ типу 64x32x16/16;
- кількість та тип блоків БЗЛ;
зв'язність fбал-бзл, fБЗЛ-БЗЛ, fБЗЛ;
кількість вихідних і вхідних шнурових комплектів: VВШК, VВхШК.
Рис. 3.1. Схема групоутворення АТС «Квант» ємністю 128 номерів.
За ємності ВАТС NВАТС < 512 номерів використовують БЗЛ типу БЗЛ-04 з параметрами 323232, а за NВАТС > 512 номерів - БЗЛ-06 з параметрами 646464.
Кількість приймачів набирання номера (ПНн), комплектів з’єднувальних ліній (КЗЛВИХ, КЗЛВХ), приймачів та передавачів багаточастотних (ПРМБЧ, ПРДБЧ) залежить під відповідного телефонного навантаження на ці комплекти та норм втрат викликів. ПНН, КЗЛВХ, КЗЛВИХ, ПРМБЧ, ПРДБЧ рівномірно розподіляються по всіх блоках БЗЛ і вмикаються до каскаду D. Кількість даних станційних комплектів у задачі не обчислюється.
Входи каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками, зв'язність яких становить fБАЛ-БЗЛ, fБЗЛ-БЗЛ, та внутрішньоблоковими перемичками, зв'язність яких -fБЗЛ.
Кількість блоків БАЛ визначається за формулою:
gБАЛ = NВАТС / NБАЛ,
де NБАЛ = 64 - кількість АЛ, ввімкнених до блока БАЛ. Кількість блоків БЗЛ визначається таким чином:
- якщо NВАТС < 256 (128 чи 256), то використовують БЗЛ-04 з параметрами 32x32x32 (два чи чотири блоки відповідно);
- за VВАТС >256 застосовується БЗЛ-06 з параметрами 64x64x64, при цьому
gБЗЛ = gБАЛ/ 2. Зв'язність fБАЛ-БЗЛ (fБЗЛ-БАЛ) визначається за формулою:
fБАЛ-БЗЛ = МвихБАЛ/ gБЗЛ = 16/gБЗЛ.
Число входів у каскад С одного БЗЛ від усіх БАЛ дорівнює:
NБАЛ-БЗЛ=fБАЛ-БЗЛ gБАЛ.
Інші входи до каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками БЗЛ-БЗЛ та внурішньоблоковими перемичками усередині БЗЛ. Значення зв'язності fБЗЛ-БЗЛ та fБЗЛ визначаються за допомогою наступного співвідношення
NБЗЛ-БЗЛ = NБЗЛ - NБАЛ-БЗЛ = 64 - NБАЛ-БЗЛ =fБЗЛ + (gБЗЛ- 1) fБЗЛ-БЗЛ.
Наведене співвідношення враховує, що перемички усередині БЗЛ займають два входи до каскаду С, а міжблокові перемички позв'язують БЗЛ один з одним за принципом «кожний з кожним». Для прискорення визначення можна рекомендувати взяти значення fБЗЛ-БЗЛ з табл. 3.1.
Таблиця 3.1
-Рекомендовані значення fБЗЛ-БЗЛ
|
N, ємність ВАТС |
512 |
1024 |
2048 |
|
fБЗЛ-БЗЛ |
6 |
4 |
2 |
Кількість ВШК та ВхШК зумовлено параметрами БАЛ: 64x32x16/16. Загальна кількість ВШК та ВхШК на ВАТС дорівнює:
VВШК= VВхШК х gБАЛ 16.
Рис. 3.2 - Схема групоутворення АТС «Квант» ємністю 2048 номерів
У частині схеми тракту, котрий належить до ВАТС «Квант», зображуються абонентські, шнурові та лінійні комплекти, приймачі сигналів керування, що вони беруть участь у встановленні даного з'єднання, а також ПКП та ЦКП.
Рис. 3.3 Схема АТС «Квант» ємністю 256 номерів
Рис. 3.4 - Схема АТС «Квант» ємністю 2048 номерів
У частині схеми тракту, котрий належить до ВАТС «Квант», зображуються абонентські, шнурові та лінійні комплекти, приймачі й давані сигналів керування, що вони беруть участь у встановленні даного з'єднання, а також ПКП та ЦКП. Типи лінійних комплектів залежать від провідності застосовуваної ЗЛ у напрямку до опорної РАТС-5. За використання трипроводових ЗЛ на АТС «Квант» встановлюються: на вихідному кінці вихідний комплект з можливістю видавання адресної інформації декадним кодом батарейними Імпульсами трипроводовий (ВихКБ-3); на вхідному кінці вхідний комплект з можливістю приймання адресної інформації декадним кодом батарейними імпульсами (ВхКБ-3). Якщо в напрямку до опорної РАТС використуються двопроводові ЗЛ, то на ВАТС доцільно встановити аналогічні двопроводові комплекти - ВихКБ-2, ВхКБ-2.
ЗЛ від ВАТС на опорній РАТС вмикаються у входи ступеня 1ГП, відповідно до функціональної схеми РАТС-5 (розділ 2).
ЗЛ до ВАТС вмикаються власним виходом у поле ступеня 1ГП чи II ГП РАТС-5 через відповідний комплект РЗЛВих. Якщо ємність ВАТС < 300 номерів, то для зв'язку з ВАТС на РАТС типу АТСК-У використовується ступінь ГПК-ГПКМ.
Д О Д А Т К И
Рис. Д-1.1. Функціональна схема декадно-крокової РАТС, ємністю 4000 номерів.
Рис. Д-2.1. Структурна схема МсТМ.
ДОДАТОК 3
ФУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА АТСК-У
Рис. Д-3.1. Функціональна схема АТСК-У.
ДОДАТОК 4
КОМУТАЦІЙНІ БЛОКИ НА СТУПЕНІ ГРУПОВОГО ПОШУКА АТСК – У
На ступенях ГП здійснюється режим групового шукання. Маркер блоку ГП перш за все вибирає потрібний напрям відповідно до отриманою з регістра адресної інформації у вигляді однієї або декількох цифр. Потім МГП по обхідних шляхах виконує обумовлене вільне шукання, вибираючи вільну витікаючу лінію у вибраному раніше напрямі, доступну входу блоку через вільну, що викликав, ПЛ. Після закінчення шукання МГП включає електромагніти БКЗ в ланках блоку і звільняється. Час заняття маркера блоку ГП приблизно 0,6 с.
На ступенях групового шукання в координатних АТС застосовуються двокаскадні КБ типу ВПВП — однозв'язні з розширенням на ланці А або двохзв'язні без розширення. Різні блоки ГП відрізняються числом входить N, проміжних Vba і витікаючих ліній М, зв'язністю fAB, коефіцієнтом розширення на ланці А = VAB/N і провідністю.
До основних комутаційних параметрів блоків ГП відносяться число напрямів Н і доступність у напрямі D. Важливою перевагою ступеня ГП в координатних АТС є електричний розподіл поля блоку на напрями. Це забезпечується замонтированною програмою маркера і дозволяє підвищувати доступність для всіх або декількох напрямів за рахунок зменшення загального числа напрямів. Таким чином гнучко використовується ємність поля ГП і забезпечується підвищена доступність для крупних пучків довгих сполучних ліній.
У АТСК У на ступенях групового шукання використовуються наступні типи КБ ГП:
ГП 3 80120400, І ГП, ІІ ГП;
ГП 6 6080400, для напряму к/от ВВхС, ВВихС;
ГПК 4040200, для напряму к/от АМТС ;
ГП СПУ 2040200, для сільський приміських АТС;
ГП спец 2020200.;
Принцип побудови і роботи цих КБ однаковий. В комутаційному блоці передбачається повне використовування ємність вертикалей в кожній ланці.
На основних ступенях ГП районних станцій системи АТСК-У вживаний трипроводовий комутаційний блок ГП-3. В блоці використовується двокаскадна однозв'язна схема типу ВПВП 80X120X400. Максимальне число напрямів Нмах=20, а максимальна доступність в напрямі може бути рівний Dmax=20, 40, або 60. Функціональна схема цього комутаційного блоку приведена на рис. 5,а [6], де вказано число ліній, зв'язність і кількість БКЗ в ланках. Число вертикалей в ланці А рівно кількості вхідних ліній, і тому в каскаді А необхідно встановити чотири БКЗ 20X20x3. В каскаді В число вертикалей відповідає кількості проміжних ліній, і для цьомого каскаду необхідно шість БКЗ 20203. Коефіцієнт розширення на ланці А блоку ГП-3 А=VAB /N =120/80=1,5. Визначимо структурні параметри даного блоку ГП 3 раніше були визначені:
|
Параметр |
Каскади |
|
|
А |
В |
|
|
Число комутаторів |
КА=6 |
КВ=20 |
|
Число входів |
nA=13,3. |
nB=6 |
|
Число виходів |
mA=20 |
mВ=20 |
В АТСК У може бути одна або два ступені ГП. Нумерація 5-ти або
6-ти значна. Ємність РАТС не більше 10 000 номерів.
Якщо нумерація 5-ти значна: КТСДО, і оскільки К0 і 8, то на районований мережі може бути до 8 РАТС по 10000 номерів, або NСЕТИ=80 000 номерів.
Якщо нумерація 6-ти значна: К1К2ТСДО, і оскільки К10 і 8 (вузли вхідного зв'язку), а К2 =0. 9 для всіх РАТС, то в мережі може бути до 8 ВВхС і по 10 РАТС ємністю по 10000 номерів.
Якщо нумерація 7 і значна: К1К2К3ТСДО, і оскільки К10 і 8 (вузли вхідного зв'язку), то:
NСЕТИ=8 000 000;
8 ВВихС;
10 ВВхС в кожному ВВихС;
10 РАТС в кожному ВВхС.
Всього в мережі з семизначною нумерацією буде 81010 = 800 РАТС, а сумарна ємність мережі NСЕТИ=8 000 000 номерів.
Залежно від нумерації на мережі максимальне число РАТС може бути:
5-ти значна 8 РАТС Н=20 D=20;
6-ти значна 80 РАТС ;
7 і значна 800 РАТС ;
Для вибору РАТС використовуються ступені ГП. В станціях великої ємності для ефективного обслуговування навантаження, що поступає, використовуються декілька типів ГП, згаданих вище, згрупованих в загальний ступінь.
Групування РАТС, тобто побудова загального ступеня ГП може бути:
РАТС з одним ступенем ГП;
РАТС з двома ступенями ГП.
РАТС з п'ятизначною нумерацією
Групоутворення для п'ятизначно РАТС з одним ступенем ГП
При п'ятизначній нумерації на МсТМ в полі І ГП (рис. Д-4.1) РАТС повинне включатися:
АП – ступені абонентного шукання своїй РАТС (АП 1 . АП 0);
ВСС;
АМТС;
інші РАТС (до семи РАТС).
Рис. Д-4.1. Групоутворення для 5-ти значної РАТС з одним ступенем ГП
Максимальне число напрямів в ГП-3 Н=20, а доступність D=20(Н), 40(Н+Н)
Групоутворення для п'ятизначної РАТС з двома ступенями ГП
При п'ятизначній нумерації на ГТС в полі двох ГП (І ГП і ІІ ГП) (рис. Д-4.2) РАТС повинне включатися:
В полі І ГП В полі IІ ГП
ВСС; АП – АП 1 . АП 0;
АМТС;
інші РАТС (до семи РАТС).
Рис. Д-4.2. Группоутворення для 6-ти значної РАТС
з двома ступенями ГП
Максимальне число напрямів в ГП-3 Н=20, а доступність D=20, 40.
За рахунок об'єднання напрямів можна отримати велику доступність
D= 40(Н+Н), D=60(Н+Н+Н).
Рекомендовані наступні доступності для економії числа ПЛ (VCD):
до АП D=20;
до ВСС D=20;
до АМТС D=20;
до інших РАТС D=40;
до ІІГП D=60.
Группообразованіє для п'ятизначної РАТС з однією і двома ступенями ГП приведено на рис.Д.-4.1 і рис.Д.-4.2., відповідно.
РОЗПОДІЛ НАПРЯМКОВ З ПОЛІ ГП АТСК-У
Приклад
На МсТС з п’ятизначною нумерацією працюють три координатні (КД) РАТС-5, РАТС-6 та РАТС-7 ємністю N5=5000, N6=4000, N7=6000 відповідно. В РАТС-7 ввімкнена ВАТС типу “Квант” ємністю NВАТС=900. Вузол спеціальних служб (ВСС) знаходиться у приміщенні РАТС-5.
Таблиця Д-4.1
Розподіл напрямків з поля ГП РАТС – 7
|
Напрямок |
Код |
DMAX |
Сигнали з маркера ІГП у регістр |
|
До АП 1 - ї тисяч |
71 |
20 |
1, 2 |
|
До АП 2 - ї тисяч |
72 |
20 |
1, 2 |
|
До АП 3 – ї тисяч |
73 |
20 |
1, 2 |
|
До АП 4 - ї тисяч |
74 |
20 |
1, 2 |
|
До АП 5 - ї тисяч |
75 |
20 |
1, 2 |
|
До АП 6 - ї тисяч |
76 |
20 |
1, 2 |
|
До ВАТС “Квант” |
79 |
20 |
1, 2, 9 |
|
До ПСК 1000К |
70 |
20 |
1, 2 |
|
До РАТС-5 |
5 |
60 |
1, 9 |
|
До РАТС-6 |
6 |
40 |
1 |
|
До АМТС |
8 |
20 |
1, 4 |
|
До ВСС |
0 |
20 |
1,9 |
|
Загальна кількість виходів поля |
300 |
ДОДАТОК 5
ФУНКЦІЙНА СХЕМА ВНУТРІШНЬОСТАНЦІЙНОГО З’ЄДНУВАЛЬНОГО ТРАКТУ
Рис. Д.-5.1. Схема з’єднувального тракту при внутрішньостанційному повідомленні на АТСК-У
ДОДАТОК 6
СХЕМА З’ЄДНУВАЛЬНОГО ТРАКТУ ВІД АТСДК ДО АТСК-У
Рис. Д- 6.1. Схема з’єднувального тракту від АТСДК до АТСК-У:
а) структурна схема тракту, б) функціональна схема тракту
ДОДАТОК 7
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Д-7.1. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ СТАНЦІЙ
Існуючі РАТС, АМТС, ПС, ВАТС:
Проектована РАТС, ВАТС:
Вузол спецслужб ВСС
Д-7.2. УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ЗЛ
а) трипроводові фізичні ЗЛ; б) двопроводові фізичні ЗЛ;
в) ущільнені ЗЛ системою передавання ІКМ
Д-7.3. СПОСОБИ ПЕРЕДАВАННЯ АДРЕСНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ДКШІ
ДКБІ
БЧК
Багаточастотний код «2 з 6»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім Ю. КОНДРАТЮКА
Кафедра комп’ютерної інженерії
на тему:
“РОЗРОБКА МІСЬКОЇ ТЕЛЕФОННОЇ МЕРЕЖІ З ВИКОРИСТАННЯМ АНАЛОГОВИХ СИСТЕМ КОМУТАЦІЇ”
Виконав: студент гр.301ТТ
П.І.Б.
Перевірив: доцент кафедри
П.І.Б.
Полтава-2011
PAGE - 19 -