Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
29
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.Н. КАРАЗІНА
Потапова Олена Ігорівна
УДК 811.111:81’37:159.955
КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНІ АСПЕКТИ
МЕТАФОРИЗОВАНИХ ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ НОМІНАЦІЙ НЕПРАВДИ ТА ОБМАНУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСКІЙ МОВІ
Спеціальність 10.02.04 –германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі англійської філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.
|
Науковий керівник: |
кандидат філологічних наук, доцент МОРОЗОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра англійської філології, доцент |
|
Офіційні опоненти: |
доктор філологічних наук, професор БЄЛЄХОВА ЛАРИСА ІВАНІВНА, Херсонський державний університет, кафедра романо-германських мов, професор кандидат філологічних наук, доцент БУЛАТЕЦЬКА ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА, Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра англійської філології, завідувач, факультет романо-германської філології, декан |
|
Провідна установа: |
Запорізький державний університет, кафедра теорії та практики перекладу, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя |
Захист відбудеться 09.06. 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи 4, ауд. 7–.
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи 4.
Автореферат розісланий 06.05.2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У реферованій дисертації представлено результати когнітивно-семантичного аналізу метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману (МЛФНно) у сучасній англійській мові.
Розширення соціальної сфери неправди та обману, що відзначається сьогодні дослідниками (В.В.Знаков; J.A.Barnes), створює серйозні перешкоди на шляху до досягнення взаєморозуміння й співробітництва між людьми. Тому не дивно, що ці феномени привертають пильну увагу філософів, соціологів, політологів, психологів, антропологів, фахівців з маркетингу, теорії комунікації та ін. (F.G.Bailey; S.Bok; D.B.Buller, J.K.Burgoon; B.M.DePaulo, J.I.Stone, G.D.Lassiter; K.Fillion; H.Lerner; A.Rich та ін.). Проте до відносно недавнього часу лінгвістика не зверталась до розгляду проблеми неправди/обману, що пов’язано, в першу чергу, з методологічними обмеженнями у виборі об’єктів дослідження традиційної лінгвістики.
Із зосередженням уваги мовознавців на дослідженні людського фактора в мові (Н.Д.Арутюнова; С.Д.Кацнельсон; О.С.Кубрякова; В.І.Постовалова; В.М.Телія; R.W.Gibbs; M.Johnson; G.Lakoff та ін.) неправда та обман посіли своє місце серед об’єктів лінгвістичного вивчення (Д.Болінджер, Х.Вайнрих). Дослідження лінгвістичних аспектів неправди/обману ведеться сьогодні в логіко-семантичному, структурно-семантичному, семантико-прагматичному, когнітивно-семантичному та дискурсивному напрямках. Представниками логіко-семантичного напрямку (І.Б.Шатуновський; S.Löbner) визначені основні параметри висловлювання, в якому мовець навмисно викривляє існуючий стан речей; дослідниками, що працюють у структурно-семантичному руслі (М.П.Семко; О.С.Токарєва; І.Ф.Янушкевич; J.Verschueren; H.Opalka), проаналізовані семантичні властивості номінативних одиниць неправди/обману; лінгвістами, увагу яких зосереджено на вивченні прагматичних характеристик відповідних висловлювань (Л.Р.Безугла, О.М.Бабич; О.Г.Пироженко; І.Ф.Янушкевич; J.Verschueren), досліджені мовленнєвоактові параметри останніх; представниками когнітивно-семантичного напрямку виявлені деякі аспекти мовної об’єктивації концептів неправди та обману (О.В.Мішина; Н.Н.Панченко) та типи моделей комунікативної події неправди (О.І.Морозова; L.Coleman, P.Kay; E.Sweetser); в руслі дискурсивного аналізу описані закономірності реалізації нещирості в дискурсі (С.М.Плотникова) та дискурсивні стратегії неправди (О.Г.Пироженко). Проте відсутні дослідження, що системно висвітлюють закономірності мовної об’єктивації концептуального комплексу неправди/обману з урахуванням когнітивних аспектів семантики відповідних одиниць –лексичної, словотвірної, частиномовної і дискурсивної.
Реферована дисертаційна робота, що виконана на матеріалі сучасної англійської мови, задовольняє назрілу потребу в комплексному дослідженні такого роду. За своєю проблематикою вона відноситься до кола робіт, спрямованих на виявлення способів подання знань в лексичній системі мови (Н.Д.Арутюнова; М.М.Болдирєв; Т.В.Булигіна, О.Д.Шмельов; С.А.Жаботинська; О.С.Кубрякова; З.Д.Попова, Й.А.Стернін; В.М.Телія; З.А.Харитончик; R.W.Gibbs; R.Jackendoff; M.Johnson; G.Lakoff; R.W.Langacker та ін.). У роботі виходимо з того, що знакову специфічність МЛФНно зумовлено метафоричною природою цих номінацій. У їх змісті органічно сполучається інформація про царину мети, що характеризує досліджувану сутність, і царину джерела, яка містить інформацію про об'єкт, що залучається для її визначення. Теорія когнітивної метафори, що демонструє, як нове пізнається людиною через відоме, визначається сучасними дослідниками як ключ до виявлення загальних закономірностей організації концептуальної системи мови (Л.І.Бєлєхова; В.М.Телія; M.H.Freeman; R.W.Gibbs; E.F.Kittay; Z.Kövacses; G.Lakoff, M.Johnson; M.Turner та ін.). Звернення до дослідження номінацій неправди/обману, як лексичних, так і фразеологічних, продиктовано загальними тенденціями розвитку сучасного мовознавства, для якого характерне “розмивання”меж між традиційними структурними (під)рівнями мови –лексичним і фразеологічним (В.Н.Телія), лексичним і граматичним (R.Langacker).
Актуальність роботи зумовлена її орієнтацією на вирішення проблеми моделювання вербалізованих знань, об’єктивованих у лексико-фразеологічній системі сучасної англійської мови, зокрема, однієї з її підсистем, що представлена номінаціями неправди та обману. Така постановка питання зумовлює наукове завдання роботи –комплексне дослідження семантики МЛФНно, спрямоване на структурування концептуального комплексу неправди/обману, об’єктивованого в лексиконі сучасної англійської мови.
Зв'язок із науковими темами. Дисертаційна робота відповідає профілю наукових досліджень факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, що проводяться у межах теми “Система мовленнєвої діяльності і навчання іншомовної комунікації (германські та романські мови)”(номер державної реєстрації 0103 U 004255).
Метою даного дослідження є виявлення закономірностей мовної об'єктивації концептуального комплексу неправди/обману на основі аналізу когнітивних аспектів частиномовної, словотвірної, лексичної та дискурсивної семантики МЛФНно.
Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та послідовно вирішено такі завдання:
Об'єктом дослідження виступають метафоризовані лексико-фразеологічні номінації сучасної англійської мови, в яких концептуальний комплекс неправди/обману одержує мовну об'єктивацію.
Предметом аналізу є когнітивно-семантичні характеристики (частиномовні, словотвірні, лексичні й дискурсивні) МЛФНно сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження послужили 264 МЛФНно, відібрані з 43 лексикографічних джерел, а також 1000 дискурсивних фрагментів, які містять досліджувані номінації. Фрагменти отримані методом суцільної вибірки з 44 творів сучасної англомовної художньої прози.
Методологія і методи дослідження. Дослідження базується на загальному положенні сучасної когнітивної лінгвістики про те, що значення мовних одиниць не можна описати відокремлено від когнітивних процесів, які лежать в основі смислоутворення на будь-якому рівні мовної системи.
Для аналізу фактичного матеріалу було використано методологічний апарат когнітивної лінгвістики, а саме, таких її напрямків, як теорія концептуальної метафори й фреймова семантика. У роботі було також застосовано наступні традиційні методи семантичних досліджень: метод лексичної трансформації (при виділенні корпусу фактичного матеріалу), ідентифікаційний та описовий методи (при аналізі внутрішньої форми фразеологізмів), компонентний аналіз (при відборі матеріалу й аналізі лексичного значення МЛФНно), контекстологічний аналіз (при виявленні дискурсивних конфігурацій концептуальних метафор), елементи статистичного аналізу (для наведення кількісного співвідношення МЛФНно), а також операції класифікації, систематизації та абстрагування.
Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає у тому, що в роботі вперше виділено типи МЛФНно відповідно до когнітивних категорій, які лежать в основі їх частиномовного й словотвірного значення, та визначено ступінь контекстної залежності МЛФНно, що входять до них; виявлено особливості метафоричного зображення комунікативної події неправди/обману; виділено й систематизовано кореляти концептуальних метафор, що репрезентовані МЛФНно; уточнено семантичну класифікацію МЛФНно; виявлено типи дискурсивних конфігурацій концептуальних метафор, що лежать в основі значення МЛФНно.
Наукову новизну отриманих результатів можна узагальнити в таких положеннях, що виносяться на захист:
Образ-схемі ОБ'ЄКТ, яка підпорядкована образ-схемі ШЛЯХ, притаманні такі різновиди: збільшений об'єкт; зменшений об'єкт; замаскований об'єкт; друга (зворотна) сторона об'єкта; перерваний ряд/послідовність об'єктів; скривлений об'єкт; м'який об'єкт.
Теоретичне значення роботи. Проведене дослідження розширює наукові уявлення щодо закономірностей організації концептуального комплексу неправди/обману, який об’єктивовано в англійській мові, і тим самим сприяє виявленню принципів загальної будови концептуальної системи мови. Результати роботи також є внеском у вирішення актуальних питань традиційної семантики (семантична класифікація номінативних одиниць) і фразеології (семантичні й граматичні особливості стійких словосполучень).
Теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження можуть знайти своє практичне застосування в курсах лексикології сучасної англійської мови (розділи “Лексична семантика”, “Словотвір”, “Словниковий склад мови”); граматики сучасної англійської мови (розділи “Морфологія”, “Синтаксис”); стилістики сучасної англійської мови (розділ “Стилістична семасіологія”); у спецкурсах з фразеології, когнітивної семантики, а також у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Особистий внесок автора полягає в дослідженні загальних рис семантики метафоризованих лексичних і фразеологічних номінацій неправди/обману, виділенні когнітивних основ семантики МЛФНно, розробці семантичної класифікації МЛФНно на базі когнітивних факторів формування їх значення, визначенні особливостей концептуалізації явища неправди/обману, виявленні конфігурацій концептуальних метафор у дискурсі.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення й висновки дисертації обговорювались на об'єднаних засіданнях кафедр факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, на конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (1999 –), на міжнародних конференціях: “Мовна компетенція, креативність та актуальні проблеми викладання іноземних мов”(Харківський державний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, вересень 1998), “Cognitive/Communicative Aspects of English”(Черкаський державний університет, Черкаси, травень 1999), “The Fifth Conference of the European Society for the Study of English”(Університет Гельсінкі, Фінляндія, серпень 2000), “Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва”(Київський національний університет імені Тараса Шевченко, Київ, лютий 2001), “Pragmatics and Beyond”(Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, травень 2001), “Филология и культура”(Тамбовський державний університет ім. Г.Р. Державіна, Тамбов, травень 2001), “PALC 2001: International Conference on Practical Applications in Language Сorpora”(Університет Лодзя, Польща, вересень 2001), “Congreso Internacional Sobre Nuevas Tendencias de la Lingüística”(Університет Гранади, Іспанія, листопад 2001), “Когнитивные сценарии коммуникации”(Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Партеніт, вересень 2002).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 11 статтях, 9 з яких опубліковано у фахових виданнях України, та у 7 тезах доповідей на наукових конференціях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії, списків лексикографічних джерел і джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дослідження –сторінок (обсяг основного тексту – 165 сторінок). Бібліографія містить 278 позицій, список джерел ілюстративного матеріалу –44 найменування, словників –43 найменування.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, формулюються мета й завдання дослідження, визначаються його об'єкт і предмет, фактичний матеріал і методи аналізу, розкриваються новизна, теоретичне й практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі подається дефініція понять неправди та обману, викладаються основні теоретичні принципи аналізу метафоризованих лексичних і фразеологічних одиниць у світлі сучасних тенденцій розвитку семантики, лексикології та фразеології.
У другому розділі аналізується граматична й словотвірна семантика МЛФНно в когнітивному аспекті, визначається семантико-рольова структура МЛФНно і вплив граматичного й словотвірного значень на їх лабільність.
У третьому розділі розглядаються когнітивні аспекти лексичної семантики МЛФНно, подається когнітивно-семантична класифікація МЛФНно, описуються дискурсивні конфігурації концептуальних метафор, що лежать в основі значення МЛФНно.
У загальних висновках формулюються результати проведеного дослідження й визначаються перспективи подальших наукових розробок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. “Теоретичні основи когнітивно-семантичного опису метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману”. Поняття неправди та обману нерідко розглядаються дослідниками як взаємозамінні. Їх об'єднує те, що як і у випадку неправди, так і у випадку обману мова йде про навмисну подачу суб'єктом такого образу тієї чи іншої ситуації, який не відповідає образу, що склався в його свідомості. У даній роботі ми дотримуємося позиції, відповідно до якої неправда є різновидом обману, а саме, вербальним обманом. Той факт, що неправда й обман, об’єктивовані в мові, нерідко органічно переплетені, дає нам підстави для їх об'єднання в концептуальний комплекс неправди/обману.
Номінативно рівнозначними відносно змісту, який іменується, є як лексичні, так і фразеологічні одиниці, що зумовлює континуальність семантичного простору МЛФНно. Різниця між ними проявляється в різному характері кодування явищ об'єктивної дійсності, що відбивається в людській свідомості: фразеологічне значення, як правило, більш емоційно забарвлене й експресивне, більш деталізоване, ніж лексичне значення відповідного слова-синоніма.
В семантиці МЛФНно ми виділяємо частиномовне, словотвірне та лексичне значення, що різняться за ступенем абстракції і способами концептуалізації інформації, яка подається. Частиномовне й словотвірне значення апелюють до достатньо загальних властивостей і/або достатньо крупних класів об'єктів і тим самим мають більш абстрактний характер у порівнянні з лексичним значенням. Вони відображають структуру фрагментів світу з позиції мовця. При цьому словотвірне значення, на відміну від частиномовного, не є обов'язковим. Лексичне значення містить інформацію про те, яким бачить людина фрагмент світу, а не те, у якій формі він відображений у її свідомості. Воно репрезентує результат пізнавальної діяльності людини, пов'язаної з абстрагуванням істотних ознак об'єктів або сутностей навколишньої дійсності, які номінує мовна одиниця. Опис значення МЛФНно, що належать до абстрактного прошарку лексикону, зводиться до опису сукупності ознак, які складають ядро їх лексичного значення.
Своєрідність номінативної функції досліджуваних лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману зумовлена процесом метафоризації, який лежить в основі їх лексичного значення. Метафора як когнітивний процес переносу інформації з однієї галузі знань в іншу розширює можливості пізнавальної діяльності людини. Вона дозволяє структурувати абстрактну царину неправди/обману за образом більш конкретних сфер життєдіяльності людини, висвітлюючи ту ознаку або набір ознак цього явища, які вважаються істотними для його розуміння. Наприклад, сутності навколишньої дійсності, об’єктивовані в номінації smoke and mirrors (букв. “дим і дзеркала”), мають набір ознак (smoke –білий, непрозорий, легкий, і т.п., mirror – має гладку поверхню, блищить, відображає предмети і т.п.). Метафоричне переосмислення значення номінації дозволяє використовувати її для називання абстрактного явища неправди/обману. При такому переосмисленні виділяються лише ті ознаки названих об'єктів, які є важливими для царини мети (smoke –непрозорість, mirror –властивість відображати і викривляти предмети).
Розділ 2. “Когнітивні аспекти граматичної і словотвірної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману”. Частиномовна семантика МЛФНно. В основі МЛФНно різної частиномовної належності лежить уявлення про три когнітивні категорії, що різняться між собою, –предметності, ознаковості та процесуальності. Серед МЛФНно виділяються: субстантивні, що називають предмет (butter, banana oil, crocodile tears, flannel, smoke and mirrors, story, etc.); дієслівні, що називають процес (act/play a/thepart of, crawl, deal from the bottom of the deck, draw the long bow, embroider, jockey, weasel, etc.); ад'єктивні, що називають ознаку предмета (hokey, inoperative, less than honest, not straight, etc.); адвербіальні, що називають ознаку процесу (in borrowed plumes, under colour of, under the guise of, etc.).
Словотвірна семантика МЛФНно. Основними словотвірними моделями МЛФНно є конверсія (субстантивація (phon(e)y adj : : phon(e)y n, cover up v : : cover-up n, take in v : : take-in n, etc.), вербалізація (soft soap n : : soft-soap v, goldbrick n : : goldbrick v, sweet talk n : : sweet-talk v, etc.), ад'єктивація (tongue in cheek adv : : tongue-in-cheek (reply) adj), подвійна конверсія (shuck n : : shuck v : : shuck n) і суфіксація (twister, sweeten the pill, stretcher, etc.).
Семантична структура похідних МЛФНно зберігає категоріальне та лексичне значення мотивуючих одиниць поряд із набуттям категоріального значення того класу слів, до якого вони включаються. У результаті нове найменування має властивість одночасно відбивати семантичні ознаки вихідного й результативного класів слів. Так, при транспозиції віддієслівні МЛФНно одержують процесуальні характеристики мотивуючого дієслова. Використання субстантивних (герундіальних) МЛФНно (cover-up, window dressing, etc.) дозволяє подати ситуацію або подію у вигляді єдиного (одномоментного) об'єкта сприйняття. При вербалізації у фокус уваги вводиться зміна стану справ у просторі, а об'єкт стає “внутрішнім”актантом дії (soft soap n : : soft-soap v, etc.), або ж ознака об'єкта набуває значення градуальності (sweeten the pill). Процес транспозиції ад'єктивних МЛФНно в клас субстантивних (phon(e)y adj : : phon(e)y n) дозволяє виділити відповідну ознаку, зробити її предметом особливого розгляду. Перехід адвербіальних МЛФНно до класу ад'єктивних забезпечує здатність транспонованого знака називати ознаку предметної сутності (tongue in cheek adv : : tongue-in-cheek (reply) adj).
Лабільність МЛФНно. МЛФНно різної частиномовної належності різняться за властивістю лабільності, яка визначається як відсутність “жорсткої “прив'язки”до певної ситуації”(К.В.Рахіліна). Ця властивість градуальна. Значення процесуальності зумовлює зв'язок МЛФНно із ситуацією, яка називається, та її учасниками, а значення предметності –незалежність від неї. Серед досліджуваних номінацій виділяються предметні, предметно-процесуальні, функціональні, реляційні та процесуальні.
Розділ 3. “Когнітивні аспекти лексичної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману”. МЕТАФОРА ПЕРЕДАЧІ як метафорична модель комунікативної події неправди/обману. В основі лексичного значення МЛФНно лежить МЕТАФОРА ПЕРЕДАЧІ (conduit metaphor), яка зображує мовне спілкування у вигляді процесу передачі об'єкта одним співрозмовником іншому (G.Lakoff, M.Johnson; J.Vanprays), що зумовлено фізичним досвідом людини (людина спрямовує об'єкт яким-небудь шляхом до місця призначення). Цей досвід відображено в образ-схемах ШЛЯХ і ОБ'ЄКТ, які у випадку комунікативної події неправди/обману мають ряд відмінних рис.
Образ-схема ШЛЯХ. Відповідно до МЕТАФОРИ ПЕРЕДАЧІ, максимально ефективним (інформативним) способом передачі об'єктів (ідей) є прямий шлях (нормативна комунікація). Будь-які відхилення від прямолінійного руху об'єкта, таким чином, будуть означати відхилення від комунікативної норми. Зміни в траєкторії руху об'єкта можуть носити різноманітний характер. Вони подані наступними варіантами образ-схем, що лежать в основі значення відповідних МЛФНно: рух об'єкта без досягнення пункту призначення (near (close to) the mark, far from the truth, etc.); рух об'єкта за межі пункту призначення (blow up, draw the long bow, hoke up, hype up, talk big, etc.); рух об'єкта з відхиленням від пункту призначення (blow off, evasion, move the goalposts, run round the Horn, sleight of hand, weasel, etc.); рух об'єкта паралельним шляхом (act/play a/thepart of, put a brave front/face on, play possum, etc.); рух об'єкта у протилежному напрямку (swear that black is white, etc.); рух об'єкта всередині/всередину/з контейнера (brazen out, lie in one's teeth, take in, etc.); проходження об'єкта над ціллю (come over one, come Yorkshire over one, put sb on, walkover, etc.); порушення видимості об'єкта в процесі його руху (snow, put up a smoke screen, give colour to, dress up, salt a mine, etc.).
Образ-схема ОБ'ЄКТ. В основі значення МЛФНно, які об'єктивують об’єкт, що рухається шляхом, або опредмечений слід його руху, лежить образ-схема ОБ'ЄКТ. Услід за А.Ченкі виділяємо концептуальну метафору МАКСИМАЛЬНО ІНФОРМАТИВНА МОВА –ОБ'ЄКТ ПРАВИЛЬНОЇ ФОРМИ. Форму/якість поверхні об'єкта можна змінити різними способами, що обумовлює цілу низку образ-схем, які об’єктивовані в МЛФНно: збільшений об'єкт (big talk, hot air, stretcher, tall story, applesauce, etc.); зменшений об'єкт (terminological inexactitude, economy of truth, etc.); замаскований об'єкт (smoke and mirrors, Trojan horse, cover story, wolf in sheep's clothing, doctor, etc.); друга (зворотна) сторона об'єкта (double-talk, backhanded compliment, paper tiger, in borrowed plumes, etc.); перерваний ряд/послідовність об'єктів (selective facts, jazz, etc.); скривлений об'єкт (crooked deal, not straight, etc.); м'який об'єкт (butter, flannel, saddle soap, etc.).
Способи концептуалізації комунікативної ситуації неправди/обману. При концептуалізації комунікативної ситуації спостерігач фокусує увагу на тих або інших аспектах того, що відбувається (R.Dirven, V.Verspoor; M.McGlone, J.L.Harding; I.Roth, J.P.Frisby); таким чином, у зоні його уваги виявляються ті компоненти ситуації, які в даний момент видаються істотними. Ці компоненти об'єктивуються у відповідних МЛФНно.
Кореляти концептуальних метафор, що репрезентовані МЛФНно. При концептуалізації явища неправди/обману людина називає акти неправди/обману, різноманітні дії, пов'язані з неправдою, вчинки обманщика, самого обманщика, того, кого обманюють і т.д., використовуючи знання з різних сфер своєї життєдіяльності. У МЛФНно об’єктивовано знання про такі домени:
Когнітивно-семантична класифікація МЛФНно. Когнітивні аспекти формування лексичного значення досліджуваних одиниць дають підставу для перегляду лексико-семантичної класифікації номінацій неправди/обману. Пропонуємо об'єднати МЛФНно в семантичні групи із загальним значенням:
Конфігурації концептуальних метафор, що лежать в основі значення МЛФНно, в художньому тексті. Одним із важливих аспектів вивчення метафоричних номінацій є дослідження закономірностей їх дискурсивного функціонування (З.Д.Попова, І.А.Стернин; А.В.Рудакова; S.Glucksberg, M.S.McGlone). Звернення до дискурсивної реалізації МЛФНно дозволяє виявити конфігурації відповідних метафоричних концептів, а також їх контекстні модифікації, до яких відносимо:
1.1. Використання одного елемента царини джерела концептуальної метафори: “The store is his bait. That's how he gets new prospectors to come to him. And he grows richer. ”(S.Sheldon)
Номінація bait –наживка для того, кого обманюють –репрезентує лише один елемент царини джерела “полювання”, у термінах якої концептуалізується неправда/обман.
1.2. Одночасна активізація як конвенційної, так і неконвенційної частини метафоричного концепту: She was far too persistent, it was like trying to sell a pig in a poke twice over to the same customer. (J.Fowles)
Конвенційна частина концептуальної метафори “неправда/обман –бізнес (продаж)”одержує розвиток шляхом використання неконвенційної частини царини джерела даного метафоричного концепту (покупець, що купує той самий товар удруге).
2.1. Деталізація царини джерела: … while she pays flawless lip service to the facts of life … she does so with a sort of unwarranted humour… (I.M.Banks)
Епітет flawless указує на те, що обман не розпізнаний пацієнсом, тобто з погляду досягнення своєї цілі є бездоганним.
2.2. Розширення царини джерела метафоричного концепту: No actress had won an Oscar with a better performance than Jo-Anne's now. Everything was there in her eyes. The fear, the helplessness, the awful need. (P.Booth)
Якості театральної гри в ситуації “неправда/обман –театр (кіно)”надається оцінна характеристика –одержання престижного призу; проте, ця нагорода не входить до прототипічного значення концепту “театр/кіно”, а є можливою асоціацією.
2.3. Конкретизація царини джерела метафоричного концепту: She slipped a look at Conchis, who bowed imperceptibly. He was playing a kind of Talleyrand role: the gallant fox. (J.Fowles)
Номінація fox з епітетом gallant актуалізує саме ті аспекти ролі агенса (Talleyrand role) у ситуації “неправда/обман –театр”, що є значущими для концептуалізатора.
3.1. Використання різноманітних концептів як еквівалентних: It was only about halfway through this lurid tale that I recognized it as a wildly distorted and embroidered version of an anecdote in your last letter which I presumably put into circulation in the first place. (D.Lodge)
Явище неправди/обману концептуалізовано як маніпулювання істиною-об'єктом, при цьому два різних види маніпулювання (викривлення й прикраса) постають у цьому контексті як еквівалентні.
3.2. Сплетіння різних концептів: Although she had done her best to prepare herself for Arezzo, Molly still had difficulty in making out the story. (J.Mortimer)
Два концептуальних переноси (“неправда/обман –винахід”, “неправда/обман –казка”) вербалізовані в тісно переплетених між собою МЛФНно (making out і the story). Ситуація неправди/обману концептуалізується як створення казки.
3.3. Опосередкований концептуальний перенос: ‘How does it save Israel to involve my father in some half-baked hoax which sooner or later is bound to be exposed?’(P.P.Read)
Ситуація неправди/обману концептуалізується в термінах контейнера, при цьому “контейнер –їжа”.
3.4. Конвергенція різноманітних прийомів: Straight away afterward they had begun to talk serious turkey, as Jo-Anne had floated the megabuck bait at Bobby's voraciously eager mouth. (P.Booth)
В наведеному прикладі реалізовані два прийоми: 1) використання одного елемента царини джерела концептуальної метафори (елемент наживка (bait) домену “полювання/риболовля”); 2) деталізація царини джерела епітетом (megabuck).
ВИСНОВКИ
Соціальна значущість явища неправди/обману зумовлює різноманітність і різносторонність засобів його вербалізації в лексиконі сучасної англійської мови, частиною якого є МЛФНно.
В основі запропонованого в роботі підходу до аналізу МЛФНно лежить принцип когнітивної обґрунтованості лексикону мови, послідовне застосування якого з урахуванням когнітивно-метафоричних процесів формування значення одиниць лексикону дозволило нам запропонувати класифікацію МЛФНно, відмінну від традиційної семантичної.
У семантиці МЛФНно виділяємо частиномовне, словотвірне й лексичне значення. Поглиблене дослідження цих значень з урахуванням когнітивних принципів, що лежать в їх основі, дозволило виявити закономірності концептуалізації явища неправди/обману в англійській мові. У роботі запропоновано рішення проблем, що стосуються: (1) виявлення особливостей частиномовного й словотвірного значень МЛФНно як відображення первинної категоризації явища неправди/обману; (2) установлення ступеня їх залежності від контексту; (3) визначення когнітивних процесів, що лежать в основі формування лексичного значення МЛФНно; (4) розробки семантичної класифікації МЛФНно з урахуванням особливостей об'єктивації феномена неправди/обману в мові; (5) виявлення типів дискурсивних конфігурацій концептуальних метафор, що лежать в основі значення МЛФНно.
Концептуальний комплекс неправди/обману, структурований на основі інформації, що міститься в лексичній, словотвірній, частиномовній і дискурсивній семантиці МЛФНно, являє собою складний багатогранний конструкт, глибинною сутністю якого є постійний процес, зміна в часі –цю інформацію дає частиномовне значення МЛФНно. Він характеризується значною кількістю ознак, певним чином пов'язаних із деяким відхиленням від еталонного уявлення носіїв мови про прототипічний об'єкт, –інформація отримана при аналізі когнітивних аспектів лексичного значення МЛФНно: ознаки об'єкта виявлені при аналізі метафоричного осмислення даного об'єкта, а відхилення від еталона –при аналізі фізичного досвіду людини, що лежить в основі виділення ознак об'єкта. Дослідження МЛФНно в художньому дискурсі дозволяє зробити висновок, що ознаки об'єкта можуть комбінуватися різним чином.
Отримані дані можуть бути основою для поглибленого дослідження властивості лабільності метафоризованих номінацій з урахуванням їх сполучуваності, лексичної семантики, а також для побудови на концептуальній основі відповідного лексико-фразеологічного поля. Запропонований підхід до дослідження МЛФНно є перспективним для подальшого дослідження як лексичних, так і фразеологічних метафоризованих номінацій стосовно комунікативного потенціалу сфери їх вжитку й уточнення словникових дефініцій МЛФНно.
Список опублікованих робіт за темою дисертації:
АНОТАЦІЯ
Потапова O.I. Когнітивно-семантичні аспекти метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди та обману в сучасній англійській мові. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 –германські мови. –Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. –Харків, 2004.
Дисертація є комплексним дослідженням когнітивної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману сучасної англійської мови. У структурі значення метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману виділено та досліджено частиномовне, словотвірне, лексичне та дискурсивне значення. На основі аналізу частиномовної та словотвірної семантики метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману виділені предметні, предметно-процесуальні, функциональні, реляційні та процесуальні типи й установлена їх ступінь зв’язку з контекстом (лабільність). Лексичну семантику метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману проаналізовано шляхом метафоричного моделювання. Виявлена специфіка метафоричної моделі комунікативної події неправди/обману та описані способи її мовної об’єктивації. Виділено й систематизовано кореляти концептуальних метафор неправди/обману. Семантична класифікація метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій неправди/обману уточнена шляхом урахування когнітивних аспектів значення досліджуваних одиниць. Розглянуто дискурсивні конфігурації концептуальних метафор, що лежать в основі значення МЛФНно.
Ключові слова: неправда та обман, метафоризовані лексико-фразеологічні номінації, когнітивна семантика, лабільність, концептуалізація, концептуальна метафора, емпірична основа значення.
АННОТАЦИЯ
Потапова Е.И. Когнитивно-семантические аспекты метафоризованных лексико-фразеологических номинаций лжи и обмана в современном английском языке. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 –германские языки. –Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. –Харьков, 2004.
Диссертация является комплексным исследованием когнитивной семантики метафоризованных лексико-фразеологических номинаций лжи/обмана (МЛФНло) современного английского языка. В структуре значения МЛФНло выделены частеречное, словообразовательное, лексическое и дискурсивное значения.
В соответствии с категориями предмета, признака и процесса, лежащими в основе частеречного значения МЛФНло, выделены субстантивные, адъективные, глагольные и адвербиальные номинации. Выявлены основные источники усложнения частеречной семантики МЛФНло –конверсия и деривация; в результате этих процессов транспонированная единица сочетает в себе грамматические значения двух классов. Рассмотрено влияние частеречного и словообразовательного значения МЛФНло на их лабильность (отсутствие жесткой привязки к контексту). По свойству лабильности МЛФНло разделены на предметные, предметно-процессуальные, функциональные, реляционные и процессуальные. Наибольшей степенью лабильности обладают предметные номинации, наименьшей –процессуальные.
Лексическая семантика МЛФНло проанализирована путем метафорического моделирования с целью выявления особенностей объективации явлений лжи и обмана в английском языке. Исследованы когнитивные аспекты формирования лексического значения МЛФНло, в основе которых лежит метафорическая модель коммуникативного события, представляющая его как процесс передачи информации в виде объекта одним собеседником другому. Процесс передачи, основывающийся на физическом опыте человека, структурирован образ-схемами ПУТЬ и ОБЪЕКТ. Отклонения от коммуникативной нормы (максимально информативной передачи мыслей и намерений) метафорически представлены изменениями в движении объекта по прямой траектории. Рассмотрены различные варианты образ-схем, лежащих в основе лексического значения МЛФНло и представляющих изменения в движении (движение объекта без достижения пункта назначения/за пределы пункта назначения; движение объекта с уклонением от пункта назначения/по параллельному пути/в противоположном направлении/внутри/во внутрь/из контейнера; прохождение объекта над целью; нарушение видения объекта в процессе его движения) или варианты движения в опредмеченном виде (увеличенный/уменьшенный/искривленный/замаскированный/мягкий объект; другая (обратная) сторона объекта; прерванный ряд/последовательность объектов). Определены способы концептуализации коммуникативной ситуации лжи/обмана, закрепленные в семантике МЛФНло, которые включают действие, событие, состояние/существование, обладание. Концептуальные корреляты метафор лжи/обмана объединяются в группы ЧЕЛОВЕК, ОКРУЖАЮЩИЙ ПРИРОДНЫЙ МИР, ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ЧЕЛОВЕКА С ДРУГИМИ ЛЮДЬМИ, ТВОРЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЧЕЛОВЕКА. В соответствии с когнитивными аспектами значения МЛФНло распределены по семантическим группам: недостаточное количество информации, избыточное количество информации, созданная информация, искаженная информация, скрытая информация. Выявлены конфигурации концептуальных метафор лжи/обмана в дискурсе: концептуальный перенос, основанный на актуализации отдельных элементов области источника; усложненный концептуальный перенос, основанный на “мелкозернистом”представлении области источника; сочетание нескольких когнитивных оснований.
Ключевые слова: ложь и обман, метафоризованные лексико-фразеологические номинации, когнитивная семантика, лабильность, концептуализация, концептуальная метафора, эмпирическое основание значения.
ABSTRACT
Potapova O.I. Cognitive-semantic Aspects of Metaphorized Lexical/Phraseological Nominations of Lying/Deception in the Present-dayEnglish Language. – Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 –Germanic Languages. –Vasyl Karazin National University, Kharkiv, 2004.
The study is a complex exploration of cognitive semantics of metaphorized lexical/phraseological nominations of lying/deception in the present-day English language. The part-of-speech, word-building, lexical and discourse meanings of metaphorized lexical/phraseological nominations of lying/deception are subject to analysis. Upon considering the part-of-speech and word-building meanings of metaphorized lexical/phraseological nominations of lying/deception, the latter are grouped into object, object-processual, functional, relational and processual types which possess a different degree of context dependence (lability). The study of the lexical semantics of metaphorized lexical/phraseological nominations of lying/deception is done from the standpoint of conceptual metaphor. The specificity of the metaphoric model of the communicative event of lying/deception is established and the ways of its objectivation in language are considered. The system of correlates of conceptual metaphors of lying/deception is presented. The semantic classification of metaphorized lexical/phraseological nominations of lying/deception is elaborated via taking into account the cognitive aspects of meaning of the units under study. Discourse configurations of conceptual metaphors which underpin the meaning of metaphorized lexical/phraseological nominations of lying/deception are considered.
Key words: lying and deception, metaphorized lexical/phraseological nominations, cognitive semantics, lability, conceptualization, conceptual metaphor, empirical basis of meaning.