Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МАКОВСЬКИЙ Олег Казимирович
ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ
МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ
Спеціальність 20.02.02
Військова педагогіка та психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Здобувач Маковський О. К.
Хмельницький – 2002
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.
Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент
Галімов Анатолій Володимирович,
Національна академія Прикордонних
військ України ім. Богдана Хмельницького,
науково-дослідний відділ, начальник відділу.
Офіційні опоненти:
заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук, професор Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут проблем виховання АПН України, лабораторія позашкільних установ освіти, головний науковий співробітник;
кандидат педагогічних наук, доцент Грязнов Ігор Олександрович, Національна академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, кафедра соціально-економічних дисциплін, старший викладач.
Провідна установа – Київський інститут внутрішніх справ МВС України, кафедра правової та соціальної педагогіки, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 29 “ листопада 2002 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький –3, вул. Шевченка, 46.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький –3, вул. Шевченка, 46).
Автореферат розіслано “ 25 “ жовтня 2002 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат психологічних наук,
доцент Потапчук Є. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За своїм соціальним становищем офіцер є формальним лідером свого підрозділу, але цього найчастіше виявляється недостатньо для ефективного керівництва підлеглими в обстановці, яка ускладнилася і висуває додаткові вимоги до професійних особистісних якостей офіцера.
Багато вітчизняних педагогів і психологів, які займаються проблемами вищої школи, досить обґрунтовано довели, що якості особистості значною мірою залежать від характеру її діяльності. (Б. Г. Ананьєв, О. С. Анісімов, І. Д. Бех, Л. І. Божович, В. І. Вдовюк, Л. Г. Вяткін, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, А. В. Карпов, Г. С. Костюк, Л. П. Меньшин, С. І. Самигін, А. Й. Сиротенко, Л. Д. Столяренко). Однак, аналіз стану роботи з професійної підготовки офіцерів, особливо визначення організаційно-педагогічних умов формування якостей лідера, показав, що ця проблема стосовно військово-професійної діяльності ще мало вивчена. Тому виникла необхідність дослідження організаційно-педагогічних умов формування якостей лідера у курсантів, здійснення оцінки складових її окремих компонентів і виявлення їхнього впливу на успішність навчально-виховного процесу.
Проблема лідерства у військовому колективі розглядалась у роботах В. І. Вдовюка (1971 р.), Д. М. Коцеруби (2000 р.), Г. П. Кривошея (1994 р.), В. К. Луценка (1979 р.), О. Г. Романовського (2001 р.), Г. Г. Шевченка (1996 р.). Проте, проблема формування в курсантів якостей лідера військового колективу не була предметом спеціального дослідження.
У сучасному суспільстві виникло протиріччя між потребою держави у висококваліфікованих офіцерських кадрах, спроможних уміло управляти підрозділом, бути лідерами своїх колективів і реальним рівнем професійно-особистісної підготовки, яку здобувають випускники вищих військових навчальних закладів (ввнз).
Таким чином актуальність теми полягає в тому, що на перший план поставлено одну з найбільш нагальних проблем, розв’язання якої дасть змогу значним чином підняти ефективність основ професійно-особистісної підготовки військових спеціалістів, що володіють лідерськими якостями, та ефективно керувати підлеглими.
Недостатня теоретична розробка цієї проблеми в психолого-педагогічній літературі, потреба практики в удосконаленні системи професійної підготовки курсантів, зокрема, розвитку їх лідерських якостей обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування лідерських якостей майбутніх офіцерів".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до Перспективного плану дисертаційних досліджень у Прикордонних військ України на 1998 – 2005 рр. у рамках НДР №201-1302 І - “Рекомендації офіцеру Прикордонних військ України щодо організації та проведення виховної роботи в підрозділах ПВУ”.
Об’єкт дослідження - процес формування лідерських якостей майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі.
Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх офіцерів.
Мета дослідження полягає в розробці, науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов формування лідерських якостей у курсантів вищих військових навчальних закладів.
Гіпотеза дослідження: ефективне формування у майбутніх офіцерів якостей лідера можливе за таких організаційно-педагогічних умов:
· виділення завдань формування лідерських якостей у пріоритетний напрямок професійної підготовки курсантів;
· демонстрування викладачами і командирами підрозділів зразків лідерської поведінки у процесі навчальної та службової взаємодії з курсантами;
· забезпечення у навчально-виховному процесі можливостей для проявлення курсантами ініціативи і самостійності, лідерської поведінки;
· ігрове моделювання у педагогічному процесі способів виконання курсантами лідерських функцій майбутньої професійної діяльності;
· індивідуалізація професійної підготовки курсантів на підставі діагностики та корегування їх лідерських якостей;
· підвищення психолого-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу щодо формування лідерських якостей у курсантів.
Згідно з метою та гіпотезою були визначені такі завдання дослідження:
1. З’ясувати сутність і особливості формування лідерських якостей майбутніх офіцерів у період їх професійної підготовки.
2. Визначити критерії, показники та рівні розвитку лідерських якостей курсантів ввнз.
3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх офіцерів.
4. Розробити педагогічну технологію формування якостей лідера майбутніх офіцерів.
5. Підготувати методичні рекомендації викладачам і командирам навчальних підрозділів щодо формування лідерських якостей у курсантів.
Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові принципи системного підходу; загальнопсихологічні принципи діяльнісного підходу, концептуальні положення щодо факторів формування і розвитку особистості; щодо всебічного розвитку особистості як важливої мети педагогічної діяльності; щодо активності особистості в педагогічному процесі; щодо формування спеціаліста як особистості і як професіонала; щодо взаємозв’язку між зовнішніми і внутрішніми факторами розвитку суб’єктів навчання; щодо значення самооцінки в процесі самовдосконалення.
Дослідження здійснювалось на основі концепції безперервної та цілісної професійної підготовки кадрів у вищих військових закладах освіти (Д. В. Іщенко, А. Я. Найн, І. Г. Радванський, А. О. Тихончук, Є. В. Ткаченко) і спиралось на методологічну сутність системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (С. І. Архангельська, В.П. Беспалько, Н. В. Кузьміна); на фундаментальні положення вітчизняної психологічної (Б. Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн) і педагогічної науки (В. К. Бахтін, І. Д. Бех, Л. Г. Вяткін, П. Я. Гальперин, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, Л. В. Занков, Г. С. Костюк, І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, М. Н. Скаткін).
Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження:
теоретичні методи (контент-аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності та особливостей лідерських якостей офіцерів;
емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме й непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосувалися з метою вивчення сформованості лідерських якостей курсантів;
педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх офіцерів;
методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами й процесами.
Етапи і дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідження за темою дисертації проводилося поетапно на базі Одеського військового інституту сухопутних військ МО України, Окремого факультету Внутрішніх військ МВС України при Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького та Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України.
На першому етапі (1996 - 1998 рр.) визначався стан вивчення проблеми в психолого-педагогічній науці, аналізувалася практика роботи вищих військових навчальних закладів, формувалися гіпотеза й завдання дослідження, розроблялася методика експериментального дослідження.
На другому етапі (1998 - 2000 рр.) було проведено констатуючий і почато формуючий експеримент з метою встановлення організаційно-педагогічних умов формування якостей лідера військового колективу.
На третьому етапі (2000 - 2002 рр.) завершувався формуючий експеримент, здійснювався аналіз і теоретичне узагальнення результатів дослідження, їхня практична апробація.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
- уперше визначено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх офіцерів: виділення завдань формування лідерських якостей у пріоритетний напрямок професійної підготовки майбутніх офіцерів; показ викладачами й командирами навчальних підрозділів зразків лідерської поведінки; створення можливостей для проявлення курсантами ініціативи й самостійності; моделювання у педагогічному процесі ситуацій виконання курсантами лідерських функцій керівника військового підрозділу; індивідуалізація професійної підготовки курсантів на основі діагностики і корекції їх лідерських якостей; підвищення психолого-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу щодо формування лідерських якостей курсантів;
– уточнено сутність та особливості лідерства майбутніх офіцерів в умовах професійної підготовки у ввнз;
– визначено критерії, показники та рівні розвитку лідерських якостей курсантів;
- розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера майбутніх офіцерів.
Практична значущість результатів проведеного дослідження полягає в його спрямованості на підвищення рівня професійної підготовки майбутніх офіцерів, удосконалення навчально-виховного процесу у ввнз на основі впровадження педагогічної технології формування лідерських якостей. Розроблена у дослідженні педагогічна технологія формування якостей лідера може використовуватися викладацьким складом ввнз України з метою підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх офіцерів. Запропоновані у дисертації діагностичні методики можуть використовуватись під час вивчення індивідуальних особливостей курсантів та професійної атестації офіцерів.
Обґрунтовані в дослідженні висновки й практичні рекомендації впроваджені в навчально-виховний процес на Окремому факультеті Внутрішніх військ МВС України при Національній академії Прикордонних військ України (акт реалізації від 05.03.2002, № 235), на факультеті Внутрішніх військ Київського інституту внутрішніх справ (акт реалізації від 08.02.2002, № 287) шляхом використання запропонованих методик при атестації курсантського та офіцерського складу, застосування педагогічної технології формування якостей лідера в освітньому процесі. Результати дослідження можуть бути використані у вищих військових навчальних закладах, а також на курсах підвищення кваліфікації і перепідготовки офіцерського складу.
Особистий внесок здобувача. У статті “Умови формування спрямованості курсантів військових навчальних закладах освіти на роль лідера у військовому підрозділі”, написаній у співавторстві з Ю. Г. Юрчуком, особистим внеском здобувача є визначення комплексу нових якостей у службово-бойовій діяльності офіцера, які є основою його лідерства в колективі.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження апробовані на міжвузівській науково-теоретичній конференції “Проблеми сучасної інженерної технології” (10 – 11 січня 2002 року, м. Хмельницький) та на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів” (16 – 18 квітня 2002 року, м. Вінниця).
Узагальнені результати дослідження доповідалися й обговорювались на засіданні кафедри педагогіки та психології Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького.
Публікації. За матеріалами дослідження автором видано 7 наукових статей у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 145 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 8 таблицях і на 9 рисунках. Бібліографія містить 178 найменувань.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи та особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.
Дослідження лідерства у вітчизняній педагогіці проводили Е. М. Дубровська, І. П. Волков Ю. І. Морозов, Б. Д. Паригін, В. Н. Такінін Л. І. Уманський.
Е. М. Дубровська відзначає, що лідерство - це взаємовплив між лідером і членами групи, які залежать один від одного в процесі досягнення спільної мети в груповій ситуації. Лідерство визначається такими змінними як: характеристика лідера, характеристика послідовників, характеристика групової ситуації.
І. П. Волков розглядає лідерство як процес внутрішньої соціально-психологічної організації та керування спілкуванням і діяльністю членів малої групи та колективу, який здійснюється лідером як суб’єктом групових норм, що формуються спонтанно в міжособистісних відносинах і сподіваннях. Виходячи з цього, прояв лідерства необхідно розглядати з урахуванням індивідуальних особливостей лідера, групових норм і цінностей, характеру групової діяльності та значущості ситуації.
Ю. І. Морозов виявив у своєму дослідженні, що з лідерством корелюють такі якості, як: уміння переконати, готовність прийти на допомогу, упевненість у своїх силах, уміння знайти ефективний підхід; тоді як емоційне лідерство тісно пов’язане зі справедливістю в оцінюванні інших, готовністю прийти на допомогу та товариськістю.
Під лідерством прийнято розуміти, підкреслює Б. Д. Паригін, один із процесів організації та керування малою соціальною групою, який сприяє досягненню спільної групової мети в мінімальні терміни з максимальним ефектом, детермінований пануючими в суспільстві соціальними відносинами.
В. Н. Такінін визначає процес впливу лідерства на поведінку учасників групи, основу якого складають відносини домінування та підпорядкування. В особистісному плані лідерство виявляється, як здатність впливати на окремих індивідів і групу, орієнтуючи їхні зусилля на досягнення мети організації. Під впливом він розуміє будь-яку поведінку індивіда, що вносить зміну в установки, ставлення іншого індивіда. Лідерство визначається ієрархією позицій індивідів у залежності від їхніх ціннісних потенціалів і внесків у життєдіяльність групи.
Л. А. Уманський розглядає лідерство як соціально-психологічне явище, сутність якого зводиться до здійснення провідного впливу одних членів групи на інших, у створенні оптимального вирішення групового завдання.
У військовій психолого-педагогічній літературі нами виявлено різні аспекти розуміння проблеми формування якостей лідера. Ці дослідження, в основному, присвячені негативному лідерству, його впливу на групові взаємовідносини. Більш конкретно процес лідерства у військових колективах розглядає у своїх роботах В. П. Каширін. Він відзначає, що лідером стає той, хто не лише має що дати групі, але і хоче та вміє нею володіти. Особливе статусне положення лідера, підкреслює Г. А. Давидов, у тому, що "з лідерами, як правило, дружать, їх в усьому підтримують, до їхньої думки прислухаються, з ними швидко погоджуються інші військовослужбовці - члени цього колективу".
Навчально-виховний процес у вищому військовому навчальному закладі висуває нові вимоги до військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів, що потребує уточнення сутності та змісту якостей лідера в курсантів. У дисертаційному дослідженні зроблено висновок про те, що якості лідера майбутніх офіцерів – це такі професійно важливі властивості, які передбачають наявність у курсантів специфічних для їхньої професії знань, спеціальних умінь і навичок та визначаються характером і спрямованістю діяльності курсантів, особливостями курсантських колективів та навчально-виховного процесу.
Діяльність офіцера протягом усієї служби спрямована на розвиток певних якостей, які створюють своєрідну професійну структуру його особистості в процесі службово-бойової діяльності. Характерною особливістю при цьому є виконання офіцером службових обов’язків з метою успішної організації ведення сучасного бою, виконання тактичних завдань та оперативного використання Внутрішніх військ МВС України, що потребує від нього мати високі професійні якості (дисциплінованість, командирська мужність, рішучість, здатність витримувати тривалі фізичні навантаження та негаразди військової служби, підвищені самостійність, особиста відповідальність).
Ураховуючи цю специфіку, якості лідера офіцера можна визначити сукупністю основних функцій офіцера, обумовлених тим чи іншим видом службової діяльності, а саме: військово-професійною, військово-організаторською, творчою, військово-педагогічною та взаємовідносинами, які складаються між командиром і підлеглими в процесі цієї діяльності.
Якості офіцера як лідера військового колективу були визначені за допомогою експертів, які проранжували більше ста професійно-важливих якостей за ступенем значущості для службово-бойової діяльності. Особистісний профіль лідерських якостей офіцера має ієрархічну багаторівневу структуру, в якій виділяються п’ять блоків: а) професійний; б) соціально-психологічний; в) творчий; г) особистісний; д) індивідуально-типологічний.
Аналіз психолого-педагогічної літератури та досвіду діяльності керівного і професорсько-викладацького складу ввнз щодо формування лідерських якостей курсантів дав можливість визначити основні організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності цього процесу: виділення завдань формування лідерських якостей у пріоритетний напрямок професійної підготовки майбутніх офіцерів; демонстрування викладачами і командирами підрозділів зразків лідерської поведінки у процесі навчальної та службової взаємодії з курсантами; забезпечення у навчально-виховному процесі можливостей для проявлення курсантами ініціативи і самостійності; ігрове моделювання у педагогічному процесі способів виконання курсантами лідерських функцій майбутньої професійної діяльності; індивідуалізація професійної підготовки курсантів на основі діагностики та корегування їхніх лідерських якостей; удосконалення психолого-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу щодо формування якостей лідера у курсантів.
У другому розділі – "Організаційно-педагогічні аспекти формування лідерських якостей майбутніх офіцерів" – обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування лідерських якостей з урахуванням яких було розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера майбутніх офіцерів, основними елементами якої є: ігрова педагогічна програма формування якостей лідера військового колективу; серія тренінгових вправ; методичні рекомендації командному та професорсько викладацькому складу щодо формування якостей лідера майбутніх офіцерів.
Прояв лідерства розглядається нами з урахуванням індивідуальних особливостей лідера, групових норм та цінностей, характеру групової діяльностії. Соціально-психологічний феномен лідерства виступає в ролі індикатора ефективності офіційного керівництва. Прояв невідповідності міжособистісної взаємодії, незадоволеність рішенням, характером діяльності командира сприяє формуванню процесу самоорганізації всередині міжгрупової взаємодії, здатної протистояти зовнішньому впливу для задоволення потреб, що не реалізуються в офіційній структурі колективу.
Важливу роль у детермінації поведінки і діяльності курсанта під час формування в нього якостей лідера відіграють мотиви, як підсвідомі або усвідомлені психічні спонукання до вчинення конкретної цілеспрямованої дії. Для більш повної та точної характеристики організаційних умов формування лідерських якостей виділені дві взаємозалежні групи мотивів: загальні мотиви, що детермінують лінію поведінки, спрямованість діяльності особистості та мотиви, що формують особливості самого процесу самоствердження курсантів у ролі лідера, його засоби, прийоми, способи, у тому числі престижно-особистісні мотиви (наполегливість зайняти в колективі відповідне становище та місце в системі взаємовідносин).
З метою ефективного впливу на формування професійно-важливих якостей курсантів ввнз розроблено ігрову педагогічну програму формування якостей лідера військового колективу.
Структура ігрової педагогічної програми складається з: концептуальної основи (механізми ігрової діяльності спираються на фундаментальні потреби особистості курсанта в самовираженні, самоствердженні, самовизначенні, саморегуляції, самореалізації); змістовної частини (її складає спектр цільових орієнтацій: дидактичні цілі, виховні цілі, розвиваючі цілі та соціалізуючі цілі); процесуальної частини (ігрова програма охоплює всі сфери процесу навчання й виховання курсантів у ввнз). Для підготовки та проведення занять з формування якостей лідера військового колективу методом ігрової педагогічної програми використані стандартні ігрові методики.
Для підвищення ефективності роботи щодо формування лідерських якостей курсантів ввнз розроблено серію тренінгових вправ, які значною мірою підвищують пізнавальний інтерес до навчання і роблять навчальний процес більш результативним. Для зручності проведення тренінгових вправ щодо структури особистості лідера особистісні характеристики лідера було згруповано у шість блоків: уявлення лідера про себе; потреби та мотиви, які впливають на поведінку лідера; система найважливіших переконань; стиль прийняття рішення; стиль міжособистісних стосунків; стійкість до стресу.
Таким чином, розроблена педагогічна технологія формування якостей лідера у майбутніх офіцерів є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу, що визначає спеціальний набір і компонування форм, методів, способів та прийомів навчання.
У третьому розділі – "Експериментальна перевірка ефективності формування лідерських якостей у майбутніх офіцерів" – розкрито сутність організації експериментального дослідження процесу формування лідерських якостей у майбутніх офіцерів, а також розроблено методичні рекомендації викладачам вищих військових навчальних закладів щодо їх формування.
Вирішення завдань експериментальної роботи здійснювалось послідовно і включало три етапи.
Протягом першого етапу на підставі теоретичного і практичного вивчення проблеми формування якостей лідерів у майбутніх офіцерів було визначено й уточнено гіпотезу, завдання та методику експериментальної роботи, розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера у майбутніх офіцерів; визначено показники і критерії якостей лідера у військовому колективі; здійснено організаційні заходи щодо відбору та вивчення складу контрольних та експериментальних груп; проведено інструктивно-методичні заняття з усіма категоріями учасників експерименту.
На другому етапі експериментальної роботи було проведено апробацію педагогічної технології формування якостей лідера майбутніх офіцерів, перевірено ефективність запропонованих методик, спрямованих на виявлення організаційно-педагогічних умов формування якостей лідерів.
Отримані результати постійно аналізувались, узагальнювались і порівнювались на підставі розроблених критеріїв і показників, що дозволило виявити тенденції та динаміку розвитку якостей лідерів майбутніх офіцерів.
Третій етап включав у себе всебічну перевірку і узагальнення отриманих результатів; аналіз і обговорення результатів експерименту в індивідуальних бесідах з його учасниками; формулювання висновків та пропозицій щодо формування якостей лідерів у майбутніх офіцерів.
Перевірку гіпотези дослідження було здійснено за допомогою стандартної методики, що включала в себе систему взаємопов’язаних методів, а також порядок застосування та узагальнення отриманих результатів.
Визначення рівня сформованості лідерських якостей у майбутніх офіцерів можливе на основі комплексного врахування п’яти критеріїв: військово-професійного, соціально-психологічного, творчого, особистісного, індивідуально-типологічного.
Використання цих критеріїв на практиці дозволило досягти єдності в оцінці сформованості якостей лідера майбутніх офіцерів і створити методику діагностики їхньої сформованості. Поряд із якісною оцінкою, критерії виразності якостей лідера допускають і кількісне вираження. Правомірність такого підходу обґрунтовано в теорії та доведено на практиці.
Для вираження показників у кількісних одиницях найбільш прийнятною є трибальна система оцінок. За умови, коли ознаки, властиві лідеру військового колективу, виявляються постійно, є стійкими, яскраво вираженими, мають високий ступінь розвитку, ставиться 5 балів; коли ознаки виявляються часто, але недостатньо виражені, мають середній ступінь розвитку - 4 бали; якщо ознаки виявляються рідко, ступінь розвитку є слабким - 3 бали.
Визначені критерії дають можливість виділити три рівні розвитку якостей лідера й умов їхнього формування: низький, середній і високий.
З метою перевірки ефективності запропонованої педагогічної технології формування якостей лідера у майбутніх офіцерів було проведено формуючий експеримент. Для проведення формуючого експерименту було створено експериментальну та контрольну групи, які за основними якісними показниками характеризувалися в основному однаково, що забезпечило досить високу об’єктивність вихідних положень для проведення експериментальної роботи. Крім цього, також було враховано й інші чинники: узгодженість керівництва курсантів експериментальних і контрольних груп, наявність єдиних документів, що регламентують діяльність досліджуваних груп тощо.
Після закінчення кожного етапу формуючого експерименту було здійснено діагностичну роботу за методиками, які використовувалися для виявлення вихідного та кінцевого рівня розвитку якостей лідера. Результати формуючого експерименту, як основного методу дослідження, постійно аналізувалися, порівнювалися і доповнювались іншими методами.
Під час проведення формуючого експерименту відбулося зростання частки суспільних мотивів у загальній мотивації курсантів до навчальної діяльності. Більш суттєве зростання відбулося в експериментальних групах, що свідчить про те, що запропонована педагогічна технологія формування якостей лідера курсантів вищих військових навчальних закладів впливає на навчальну діяльність курсантів, що позитивно відзначається на формуванні якостей особистості.
Результати експериментальної перевірки ефективності формування якостей лідера показали (рис. 1, 2), що організація педагогічного процесу згідно з поданою технологією дозволяє суттєво поліпшити професійну підготовку курсантів, підвищити ступінь сформованості в них якостей лідера військового колективу, що безсумнівно впливає на ефективність керування підрозділом в їхній практичний діяльності.
Рис. 1. Рівні розвитку лідерських якостей на початку та після
закінчення експерименту в контрольній групі
Рис. 2. Рівні розвитку лідерських якостей на початку та після
закінчення експерименту в експериментальній групі
Сукупність теоретичних та емпіричних методів дослідження, постійний аналіз та порівняння отриманих результатів дозволили якісно вирішити завдання щодо впровадження та перевірки ефективності педагогічної технології тренінгу, яку спрямовано на формування якостей лідерів у майбутніх офіцерів.
Організація навчально-виховного процесу в експериментальній групі з використанням педагогічної технології формування якостей лідера майбутніх офіцерів дозволило на 18 відсотків підвищити рівень сформованості у курсантів якостей лідера військового колективу, що безсумнівно впливає на ефективність керування підлеглими в майбутній службовій діяльності.
ВИСНОВКИ
2. Особистісний профіль лідерських якостей офіцера має ієрархічну багаторівневу структуру, в якій виділяються п’ять блоків: професійний (теоретична і практична підготовленість, професіоналізм, системне бачення військової діяльності, адаптивність, прогностичність, володіння методами керівництва колективом, військово-професійна спрямованість), соціально-психологічний (здатність налагоджувати продуктивні міжособистісні взаємини, уміння організовувати та стимулювати діяльність підлеглих, враховувати їх індивідуальні особливості, вимогливість, здатність викликати повагу і довіру, гнучкість у стосунках з людьми, толерантність), творчий (творче ставлення до роботи, військова креативність, педагогічна майстерність, широка ерудиція), особистісний (дисциплінованість, хоробрість, відповідальність, самовладання, енергійність, самостійність, працездатність, тактовність, комунікабельність, справедливість, виправка, моральність, принциповість, самокритичність) та індивідуально-типологічний (нормальна збудливість, сила і врівноваженість нервових процесів, стійкість до стресів, практичність мислення, фізична досконалість).
3. Визначення рівня сформованості лідерських якостей у майбутніх офіцерів можливе на основі комплексного врахування п’яти критеріїв: військово-професійного, соціально-психологічного, творчого, особистісного, індивідуально-типологічного.
4. Врахування визначених критеріїв дає можливість виділити три рівні сформованості лідерських якостей у майбутніх офіцерів: низький середній і високий. Курсантам з низьким рівнем властива невисока навчальна успішність і дисциплінованість, соціальна пасивність, нестабільність міжособистісних стосунків з товаришами, конфліктність, низький соціометричний статус у колективі, слабка лідерська орієнтація, недостатня сформованість комунікативних умінь. Курсанти з середнім рівнем розвитку лідерських якостей демонструють задовільну успішність у навчанні, виконують окремі громадські доручення, однак інколи допускають порушення навчальної та військової дисципліни, користуються повагою окремих членів колективу, проте іноді конфліктують з товаришами, прагнуть до лідерства але не завжди об’єктивно оцінюють свої можливості. Курсанти з високим рівнем сформованості лідерських якостей характеризуються успішністю навчальної діяльності, дисциплінованістю, користуються авторитетом у товаришів, посідають високий соціометричний статус у колективі, вміють налагоджувати безконфліктну міжособистісну взаємодію, адекватно оцінюють власні можливості, виявляють прагнення до лідерства.
5. Організаційно-педагогічними умовами успішного формування у курсантів лідерських якостей є: виділення завдань формування лідерських якостей у пріоритетний напрямок професійної підготовки курсантів; демонстрування викладачами і командирами підрозділів зразків лідерської поведінки у процесі навчальної та службової взаємодії з курсантами; забезпечення у навчально-виховному процесі можливостей для проявлення курсантами ініціативи і самостійності; ігрове моделювання у педагогічному процесі способів виконання курсантами лідерських функцій майбутньої професійної діяльності; індивідуалізація професійної підготовки курсантів на основі діагностики та корекції їхніх лідерських якостей; підвищення психолого-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу щодо формування лідерських якостей у курсантів.
6. Застосування у вищому військовому навчальному закладі педагогічної технології, розробленої на основі обґрунтованих умов, підвищує рівень розвитку лідерських якостей майбутніх офіцерів, що засвідчує істинність сформульованої гіпотези.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальших наукових пошуків: дослідження динаміки становлення випускника вищого військового навчального закладу в ролі лідера військового колективу; вивчення педагогічних умов і шляхів розвитку лідерських якостей курсантів у процесі вивчення фахових дисциплін; розробка і валідизація методик діагностування лідерських якостей курсантів тощо.
1. Маковський О. К. Лідерство як соціально-психологічний феномен: типологія лідерства // Збірник наукових праць № 18. Частина ІІ.– Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. – С. 199 - 203.
2. Маковський О. Особливості формування якостей лідера у курсантів вищих військових навчальних закладів // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 1. – С. 200 – 204.
3. Маковський О. Педагогічні умови формування якостей лідера вищого військового навчального закладу. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – № 2. – С. 40 – 43.
4. Маковський О. Особливості якостей лідера військового колективу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2002. – № 3. – С. 153 – 156.
5. Юрчук Ю. Г., Маковський О. К. Умови формування спрямованості курсантів військових навчальних закладах освіти на роль лідера у військовому підрозділі // Вісник Львівського державного університету. Серія: педагогічна. – 2002. – № 16. – Ч. 1. – С. 108 – 111.
6. Маковський О. К. Теоретичні аспекти дослідження психолого-педагогічних умов формування якостей лідера // Збірник наукових праць № 19. Частина ІІ. (Спеціальний випуск. Матеріали ІІІ міжвузівської науково-теоретичної конференції “Проблеми сучасної інженерної технології”). – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – С. 173 - 177.
7. Маковський О. К. Дослідження процесу формування якостей лідера у курсантів військового колективу // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Випуск 6. Частина І. (Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів”). – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2002. – С. 90 – 93.
Маковський О. К. Формування лідерських якостей майбутніх офіцерів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02 - “військова педагогіка та психологія”. - Національна академія Прикордонних військ України, Хмельницький, 2002.
У дисертації досліджуються питання формування якостей лідера майбутніх офіцерів. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, визначено й обґрунтовано основні педагогічні умови підвищення ефективності формування зазначеної властивості у курсантів, уточнено сутність та особливості лідерства в умовах ввнз.
Визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування якостей лідера, розроблено педагогічну технологію формування якостей лідера у майбутніх офіцерів, а також обґрунтовано основні елементи проведення тренінгових вправ.
Для експериментальної перевірки зазначених умов автором розроблено критеріально-діагностичний апарат оцінки формування якостей лідера в умовах ввнз. Установлено, що використання визначених критеріїв на практиці дозволило досягти єдності в оцінці рівня сформованості якостей лідера в курсантів. Підвищення рівня сформованості якостей лідерів у курсантів позитивно впливає на загальну успішність курсантів, створює сприятливі умови для ефективного вирішення службово-бойових завдань.
Ключові слова: лідер, якості лідера, формування якостей лідера, курсант, організаційно-педагогічні умови, тренінгова вправа, ігрова технологія, педагогічна технологія.
Маковский О. К. Формирование лидерских качеств будущих офицеров. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02 – “военная педагогика и психология”. – Национальная академия Пограничных войск Украины, Хмельницкий, 2002.
В диссертации определена иерархическая многоуровневая структура качеств лидера, которые необходимо формировать и развивать у будущих офицеров. Она состоит из пяти блоков: профессиональный; социально-психологический; творческий; личностный; индивидуально-типологический.
Анализ психолого-педагогической литературы дает возможность утверждать, что для эффективного педагогического влияния коллектива на личность необходимо создать благоприятные условия для восприятия личностью тех влияний, которые коллектив осуществляет как субъект воспитания. Основными организационно-педагогическими условиями формирования качеств лидера у курсантов ввузе было определено:
выделение задач формирования лидерских качеств в приоритетное направление профессиональной подготовки курсантов;
демонстрирование преподавателями и командирами подразделений образцов лидерского поведения в процессе учебного и служебного взаимодействия с курсантами;
обеспечение в учебно-воспитательном процессе возможностей для проявления курсантами инициативы и самостоятельности;
игровое моделирование в педагогическом процессе способов выполнения курсантами лидерских функций будущей профессиональной деятельности;
индивидуализация профессиональной подготовки курсантов на основе диагностики и коррекции их лидерских качеств;
повышение психолого-педагогической компетентности профессорско-преподавательского состава в формировании лидерских качеств у курсантов.
Результаты экспериментальной проверки эффективности формирования качеств лидера показали, что организация педагогического процесса в соответствии с представленной технологией позволяет существенно улучшить профессиональную подготовку курсантов, степень сформированности у них качеств лидера воинского коллектива, который несомненно влияет на эффективность управления подразделением в их практической деятельности. Педагогическая технология формирования лидерских качеств у будущих офицеров, максимально приближенная к реальной воинской деятельности, повышает уровень сплоченности курсантского коллектива.
В исследовании определены пять критериев развития качеств лидера: военно-профессиональный, социально-психологический, творческий, личностный, индивидуально-типологический. Использование этих критериев на практике позволило достичь единства в оценке сформированности качеств лидера у курсантов и создать методику её диагностики.
На основе проведенного эксперимента были разработаны методические рекомендации для формирования качеств лидера у курсантов ввуза. Результаты опытно-экспериментальной работы подтвердили выдвинутую гипотезу и свидетельствуют о высокой эффективности предложенных автором методических рекомендаций относительно усовершенствования формирования качеств лидера у курсантов ввуза.
Основные результаты исследования использованы в учебно-воспитательном процессе ОФ ВВ МВД Украины при Национальной академии Пограничных войск Украины, Киевском институте внутренних дел МВД Украины.
Ключевые слова: лидер, качества лидера, формирование качеств лидера, курсант, организационно-педагогические условия, тренинговое упражнение, игровая технология, педагогическая технология.
Makovskyi O. K. Leaders’ quality formation of the future officers. – Manuscript.
Thesis on gaining the scientific degree of a candidate of pedagogical sciences on specialty 20.02.02 – “military pedagogy and psychology”. – The National Academy of the Border Guard Troops of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Khmelnytskyi. 2002.
The problem of leaders’ quality formation of the future officers of the Interior Troops (The Ministry of Home Affairs of Ukraine) is being researched in this thesis. There has been conducted a psychological and pedagogical analysis of the problem involved, determined and substantiated principal pedagogical conditions and ways which facilitate leaders’ quality formation of the cadets. The essence and peculiarities of the leadership as social and psychological phenomenon have been specified.
There has been determined and substantiated organizational and pedagogical conditions of leaders’ quality formation, and worked out pedagogical technologies of leaders’ quality formation of the cadets within higher military educational establishments. The main elements of training exercises conducting have been substantiated.
To perform the experimental check-up of the conditions determined the author worked out criterion and diagnostic apparatus and playing technology for leaders’ quality formation in the higher military educational establishments. It has been set that the usage of determined criteria allowed in practice to achieve the unity in estimating a level of leaders’ quality formation and to create methods of its diagnosis. Increasing of leaders’ quality formation of the cadets influences positively the general progress, creates favorable conditions for effective solving of strategic and service tasks.
Key words: leader, leaders’ qualities, leaders’ qualities formation, cadet, organizational and pedagogical conditions, training exercise, playing technology, pedagogical technology.