Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 616.39 –.5 –:615.356
ПІДКОВА ВІРА ЯРОСЛАВІВНА
СТАН ВІТАМІННОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ ТА
ШЛЯХИ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ
14.01.10 - Педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України
Науковий керівник:
кандидат медичних наук, доцент Шульга Анатолій Олександрович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, Богмат Людмила Феодосіївна,
Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м.Харків,
завідувач відділу патології підлітків;
доктор медичних наук, професор Овчаренко Леонід Сергійович
Запорізький державний інститут удосконалення лікарів МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії.
Провідна установа:
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
кафедра госпітальної педіатрії №2
Захист дисертації відбудеться “9”жовтня 2003 року о 13.30 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (м.Харків, пр. Леніна, 4).
Автореферат розісланий “9” вересня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.І.Овчаренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За сучасних екологічних, біологічних, соціальних та соціально-гігієнічних умов викликає занепокоєність прогресування зниження у школярів природньої резистентності організму, адаптаційних резервів (Спиричев В.Б. и соавт., 1996, Агарков В.И. и соавт., 2000, Коренев Н.М. и др., 2000). Цьому сприяє й формування хронічної полігіповітамінної недостатності, адже проблема вітамінної забезпеченості у дітей в сучасних умовах набула великої актуальності, в зв’язку із значною розповсюдженістю гіповітамінозів серед дітей шкільного віку, що не мають тенденції до зниження.
З урахуванням накопичених знань про роль вітамінів та відомостей про наслідки гіпо- та авітамінозів для здоров’я людини, в усьому світі збільшується їх додаткове застосування. Вітамінотерапія знайшла широку розповсюдженість і в педіатричній практиці (Антипкин Ю.Г., Омельченко Л.И., Отт В.Д. и соавт., 1997, Шабалов Н.П., Маркова И.В., 1993). Приймаючи до уваги, що фактичне харчування, яке традиційно склалося, не задовольняє потреби дітей у вітамінах (Кульчицкая В.П., Карповец П.М. и соавт., 1998), і питанням організації харчування школярів, постійному забезпеченню їх раціонів достатньою кількістю вітамінів приділяється недостатня увага, актуальним лишається пошук нових шляхів оптимізації вітамінної забезпеченості дітей шкільного віку. В останні роки значна увага у корекції вітамінної недостатності приділяється використанню полівітамінних препаратів профілактичного напрямку (Лукьянова Е.М. и соавт., 1997), які дозволяють зменшити частоту та тривалість захворювань і запобігти розвитку гіповітамінозних станів.
З метою подальшого удосконалення методів профілактики гіповітамінозів виникла необхідність вивчення вітамінної забезпеченості школярів на фоні фактичного харчування.
Зв’язок теми з планом наукових праць установи. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри пропедевтики дитячих хвороб Запорізького державного медичного університету: “Вивчення вітамінної забезпеченості дітей шкільного віку” (1997-2000, державний реєстраційний №0197U001356). Роль автора у вирішенні цієї проблеми –вивчення особливостей забезпеченості школярів вітамінами А, β-каротином, С, Е, ціанокобаламіном та фолієвою кислотою на тлі фактичного харчування.
Мета і задачі дослідження. Розробити ефективний метод профілактики вітамінної недостатності у школярів на підставі вивчення клінічних ознак недостатності вітамінів, стану їх розумової та фізичної працездатності і вмісту ретинолу, β-каротину, токоферолу, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти у сироватці крові.
1.Вивчити фактичне харчування школярів в осінній та весняний період з урахуванням середньодобового споживання: а) білків, жирів, вуглеводів; б) вітамінів: ретинолу, токоферолу, тіаміну, рибофлавіну, піридоксину, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти; в)основних мікроелементів: кальцію, фосфору, магнію, заліза.
. Визначити частоту клінічних проявів основних гіповітамінозів у школярів в осінній та весняний періоди.
3. Встановити стан біоценозу товстої кишки у дітей восени та навесні.
. Вивчити у школярів динаміку вмісту в сироватці крові ретинолу, токоферолу, β-каротину, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти.
.Оцінити ефективність 6-місячного профілактичного використання полівітамінного препарату “Ундевіт” .
. Розробити рекомендації по використанню полівітамінного препарату “Ундевіт” у школярів.
Об’єкт дослідження –стан здоров’я дітей шкільного віку.
Предмет дослідження –вітамінна забезпеченість школярів.
Методи дослідження –про вітамінну забезпеченість у дітей шкільного віку судили за результатами клініко-лабораторних досліджень, що проводилися восени та навесні. Фізичний розвиток оцінювали за допомогою антропометричних вимірювань; фізичну працездатність –за допомогою степ-тесту; розумову працездатність –за умов вивчення можливості сприйняття інформації за одиницю часу; спостерігали стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи із використанням індекса Кердо, а також мікробіоценоз кишечнику та захворюваність.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведена можливість та нешкідливість профілактичного використання полівітамінного препарату “Ундевіт” у школярів всіх вікових груп з метою зменшення частоти клінічних проявів гіповітамінозів, збереження фізичної, розумової працездатності, зниження захворюваності.
Вперше показано, що піврічне призначення школярам препарату “Ундевіт” сприяє усуненню в них дисвітамінозу і не призводить до підвищення вмісту ретинолу, β-каротину, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти вище середніх гігієнічних рівнів, а токоферолу – вище вікових коливань.
Встановлено, що використання полівітамінного препарату “Ундевіт” протягом 6 місяців позитивно впливає на стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи, біоценоз товстого кишечнику дітей шкільного віку.
Практичне значення роботи. Результати проведених досліджень дозволили рекомендувати до впровадження включення до фактичного харчування дітей усіх форм навчання та рівнів здоров’я, полівітамінного препарату профілактичного напрямку “Ундевіт”. Призначення школярам полівітамінного препарату “Ундевіт” протягом 6 місяців сприяє попередженню: гіповітамінозних станів, зниження на кінець учбового року фізичної та розумової працездатності, небажаних змін у біоценозі товстого кишечнику.
Використання полівітамінного комплексу “Ундевіт” додатково до фактичного харчування школярів з їх харчовими звичками сприяє підвищенню резистентності організму до інфекційних захворювань, знижує частоту загострень хронічних процесів.
Результати досліджень впроваджено в практику роботи лікувальних закладів: міських дитячих лікарень та поліклінік № 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8 м.Запоріжжя, центральних районних лікарень м.Вільнянська та м.Мелітополя, II дитячого відділення клінічної міської лікарні м.Дніпропетровська, обласній дитячій лікарні м.Миколаїв. Рекомендації впроваджено також в роботу Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, Терпіннівської допоміжної школи-інтернату Мелітопільського району, Новомиколаївської школи-інтернату. Матеріали дисертації використовуються в учбовому процесі у Запорізькому державному медичному університеті, Запорізькому інституті удосконалення лікарів.
Особистий внесок дисертанта. Автором особисто відібрана та проаналізована наукова література, проведені всі клінічні спостереження в умовах школи-інтернату. Всім обстеженим власноручно проведене визначення рівнів ретинолу, β-каротину, токоферолу, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти.
Автором самостійно виконано весь обсяг досліджень фізичної, розумової працездатності, стану вегетативної регуляції серцево-судинної системи. Дисертантом проведений аналіз отриманих результатів та їх статистична обробка, написані усі глави дисертації, обгрунтована доцільність тривалої дотації полівітамінного препарату, сформульовані висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлено в доповідях на ІІ-ій конференції Асоціації дитячих лікарів України “Лікувально-профілактичне харчування та пробіотики в педіатрії” (Київ, 1998); ІІ-ій Українській науково - практичній конференції “Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків” (Харків, 1999); X з’їзді педіатрів України (Київ, 2000); Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Здоров'я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000); науково-практичній конференції “Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії” (Київ, 2000); 3-ій науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ, 2002); міжрегіональній конференції “Клінічна та експериментальна медицина” (Тернопіль, 2002).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт, з них: 4 статті у фахових виданнях ВАК України та 7 тез у матеріалах з’їзду педіатрів, науково-практичних конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на: 146 сторінках машинопису. Складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних літературних джерел, який включає 244 найменування, що розміщені на 23 сторінках. Робота ілюстрована 27 таблицями, 2 рисунками, які займають 6 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал та методики дослідження. Під спостереженням перебувало 700 школярів віком від 7 до 17 років, які навчалися в школі-інтернаті №8 м.Запоріжжя. Обстежені діти розподілені на 3 вікові групи: молодша –від 7 до 10 років (321 дитина); середня –від 11 до 14 років (206 дітей); старша –від 14 до 17 років (73 дитини). За станом здоров’я діти, що знаходились під наглядом, належали до II та III групи здоров’я. До III групи здоров’я були включені діти тільки з хронічним компенсованим тонзилітом.
При визначенні стану здоров’я клініко-лабораторне обстеження школярів передбачало вивчення функціонального стану органів та систем, резистентності та реактивності організму дітей, рівню (за індексом Кеттлє) та гармонійності фізичного та нервово-психічного розвитку, наявності хронічної (в тому числі вродженої) патології. Приділяли особливу увагу клініко-медичним оглядам дітей вузькими спеціалістами (окулістом, невропатологом, отолярингологом, ортопедом, ендокринологом) та клініко-лабораторному обстеженню дітей, яке включало клінічний аналіз крові та сечі, копрограму, вимірювання артеріального тиску, біохімічний аналіз крові (протеїнограма, сіалові кислоти, сіромукоїди, С-реактивний білок, антистрептолізин, білірубін, АСТ, АЛТ, тимолова проба); рентгенологічне (грудної клітини) та ультразвукове дослідження (серця, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок, сечового міхура); електро-, фонокардіографію, кардіоінтервалографію.
У 700 школярів вивчали захворюваність, у 358 –клінічні симптоми вітамінної недостатності, у 333 –фізичний розвиток, у 200 –розумову працездатність, у 180 –фізичну працездатність, у 160 –фактичне харчування та вегетативну регуляцію серцево-судинної системи, у 130 –вітамінну забезпеченість, у 60 –мікрофлору кишечнику.
Перше клінічне обстеження школярів проводилось восени, до початку профілактичної дотації полівітамінного препарату “Ундевіт”, друге –весною, після 200-денної вітамінізації (по 1 драже через день дітям у віці 7-10 років, старшим –по 1 драже щоденно). Група порівняння замість полівітамінів отримувала плацебо.
Двічі на рік восени та весною проводилось визначення вегетативного індексу (Кердо) (Вейн А.М., 2000), який дозволяє судити про стан урівноваженості між симпатичним та парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи. Фізична працездатність (ФП) оцінювалась із використанням степ-тесту, що базується на урахуванні потужності навантаження, яке виконується при частоті серцевих скорочень 170 ск./хв. –ФП. Розумова працездатність (РП) оцінювалась шляхом проведення коректурної проби з кільцями Ландольта на першому уроці та в кінці учбових занять в середу і п’ятницю одного тижня. Наявність вітамінної недостатності у школярів виявляли згідно клінічних ознак недостатності вітамінів. Про стан біоценозу кишечнику робили висновок на підставі аналізу бактеріальних досліджень складу мікробної флори, яку він містить (дослідження проводили в бактеріологічній лабораторії санепідстанції Орджонікідзевського району м.Запоріжжя). Фактичне харчування досліджували шляхом вивчення меню-розкладок шкільних сніданків, обідів та вечерь з індивідуальних анкет, в які включалась вся фактично спожита їжа школярами протягом 3-х днів за тижневим меню (в понеділок, середу, п’ятницю). Склад нутрієнтів фактично спожитої їжі розраховували згідно довідкових таблиць хімічного складу харчових продуктів, з урахуванням втрат вітамінів при кулінарній обробці. Захворюваність з тимчасовою втратою навчальної працездатності розраховувалась згідно індексу пропусків.
Біохімічні та радіоімунні дослідження вмісту вітамінів в крові проведені в умовах Центральної науково-дослідницької лабораторії Запорізького державного медичного університету. Лабораторне визначення вмісту в сироватці крові вітаміну С проведене методом Тильманса в модифікації Фармера С. та Ейбта А., вітамінів А та β-каротину –спектрофотометричним мікрометодом Бессея, вітаміну Е –спектрофотометричним методом Bieri J., Feels L. в модифікації Бєлєнічева І.Ф. і співавт.; кількість вітаміну В і фолієвої кислоти визначали радіоімунологічним методом з використанням відповідного комерційного набору реактивів фірми “Amercham” (США).
Статистична обробка отриманих даних проведена на персональному комп’ютері класу Pentium з використанням стандартного пакету Microsoft Excel. Достовірність показників та відносних величин оцінювали за допомогою t-критерію Ст’юдента.
Результати власних досліджень та їх обговорення. На початку клініко-лабораторних досліджень, восени, було проведене вивчення фактичного харчування дітей, в результаті якого встановлено надмірне вживання вуглеводів школярами всіх вікових груп (Р<0,05), що впливало на співвідношення між білками, жирами та вуглеводами в раціонах, яке в середньому дорівнювало 1:0,9:6,2, замість рекомендованих 1:0,9:4,7. Енергетична цінність їжі перевищувала рекомендовані норми як у дівчаток, так і у хлопчиків всіх вікових груп за рахунок зайвого вживання вуглеводів. Навесні встановлена така ж незбалансованість раціонів, що й восени, з тією різницею, що окрім вуглеводів, в раціонах дітей спостерігали надлишок і жирів (особливо в молодшій групі школярів і в дівчаток старшої групи Р<0,05), а співвідношення між інгредієнтами стало дорівнювати 1:1:6,2. Середньодобова енергетична цінність спожитої їжі також перевищувала нормативи потреб в усіх вікових групах, переважно за рахунок зайвого вживання вуглеводів.
Вивчення вітамінного складу фактично спожитої їжі показало, що найбільш значна недостатність токоферолу в їжі (16,0%) спостерігалась у хлопчиків середньої вікової групи. Недостатність тіаміну, рибофлавіну та піридоксину у спожитій їжі у школярів всіх вікових груп знаходилась в межах 25,0%-31,0%. Дефіцит аскорбінової кислоти складав близько 31,0% від фізіологічних вікових потреб. Більшість дітей споживала достатню кількість ціанокобаламіну, лише дівчатка молодшої групи мали дефіцит вітаміну до 15,0%. Виключенням стала фолієва кислота, яка була присутня в їжі хлопчиків молодшого і старшого віку та у всіх дітей середнього віку в помірному надлишку –від 6,0% до 23,0%.
Навесні дефіцит вітамінів в їжі дітей збільшився, окрім ретинолу. Нестача токоферолу у дітей старшого віку та хлопчиків середнього віку виросла до 22,0%; тіаміну –до 35,0%, рибофлавіну –до 31,0%, піридоксину –до 41,0%; ціанокобаламіну –до 21,0%. Дефіцит аскорбінової кислоти в їжі навесні був найсуттєвішим - він збільшився до 50,0% у школярів всіх вікових груп (Р<0,05). Фолієва кислота і навесні в спожитій їжі була присутня в надлишку до 14,0%.
Мінеральний склад харчових раціонів як восени, так і навесні, був недостатнім за кальцієм (до 32,0%) та надлишковим за фосфором (від 18,0% до 27,0%), залізом і магнієм (до 31,0%-35,0%), що співпадає з даними Поворознюка В.В. і співавт. (2002).
Проведені дослідження фактичного харчування школярів підтвердило незбалансованість харчування дітей шкільного віку, про що вказували Кульчицька В.П. (1997), Богатирьова Р.В. (1998). Незбалансованість їжі по основним інгредієнтам співпадала з вираженою незбалансованістю по вітамінній забезпеченості. Дисбаланс по вітамінам характеризувався дефіцитом більшості з них.
Недостатнє надходження вітамінів з їжею клінічно проявилося синдромом полігіповітамінозу або гіповітамінозу. За даними клінічного обстеження, серед 358 оглянутих дітей восени відзначені окремі клінічні ознаки недостатності токоферолу –у 5,9%, ретинолу –у 20,9%, недостатності вітамінів групи В –у 42,5%, дефіциту аскорбінової кислоти –у 60,9%, наявність симптомів полігіповітамінозу –у 15,4%.
Серед симптомів недостатності ретинолу найчастіше зустрічалися: швидка стомлюваність (19,6%); зниження апетиту (17,6%); блідість та сухість шкіри (16,2%), її лущення (15,4%), піодермії (14,3%). Такі симптоми, як покреслення та ламкість нігтів зареєстровано тільки у 7,5%, зниження темнової адаптації –у 5,0%, а світлобоязнь –у 3,9% дітей.
Найбільш поширеними проявами недостатності токоферолу були м’язова слабкість –у 4,5% школярів, м’язова гіпотонія –у 5,0%, а одночасно ці два симптоми були виявлені у 3,6% дітей.
Недостатність вітамінів групи В найчастіше проявлялася підвищеною дратівливістю, неспокоєм (38,0%), хейлозом (35,8%), ангулярним стоматитом (32,4%), сухістю та синюшністю губ (31,8%), втратою апетиту сумісно з нудотою (29,0%), закріпом (28,8%), швидкою психічною та фізичною стомлюваністю (22,6%). Клінічні ознаки недостатності вітамінів групи В відрізнялись високою варіабельністю і зустрічались в різних сукупностях (недостатність тіаміну та рибофлавіну, тіаміну та піридоксину, рибофлавіну та піридоксину та інш.).
Клінічні ознаки дефіциту аскорбінової кислоти виявлялися найчастіше блідістю і сухістю шкіри (52,8%), підвищеною уразливістю ясен (48,3%), їх кровоточивістю (29,9%). У 45,3% дітей при недостатності аскорбінової кислоти відзначена підвищена ламкість капілярів. Досить часто, у 43,0% спостерігалась ледве помітна синюшність носогубного трикутника, вух, нігтів, а у 14,5% - набряк міжзубних сосочків.
Навесні, при повторному огляді, кількість дітей з ознаками вітамінної недостатності збільшилася. Так, кількість школярів з ознаками недостатності ретинолу зросла з 20,9% до 28,8% (Р<0,05), з недостатністю токоферолу –з 5,9% до 9%, з проявами дефіциту вітамінів групи В –з 42,5% до 52,5% (Р<0,05), з недостатністю аскорбінової кислоти –з 60,9% до 75,7% (Р<0,05).
В зв’язку із зростанням навесні кількості школярів з ознаками вітамінної недостатності, змінилась і частота окремих клінічних ознак гіповітамінозів. Поряд із зростанням вдвічі загальних ознак недостатності ретинолу, стали частішими й такі специфічні симптоми, як покреслення та ламкість нігтів, світлобоязнь та зниження темнової адаптації. Частіше стали зустрічатися і прояви недостатності токоферолу –м’язова гіпотонія реєструвалась в 1,7 рази частіше, ніж восени, а м’язова слабкість –в 1,6 рази.
Що стосується ознак недостатності вітамінів групи В, то навесні достовірно (Р<0,05) зросла частота таких симптомів, як хейлоз (до 44,6%), сухість та синюшність губ (до 42,9%), ангулярний стоматит (до 42,4%), підвищена дратівливість, неспокій та закріпи (до 40,1%). Значно частіше навесні спостерігалися гіперестезія та м’язова слабкість, частота яких збільшилася до 14,7% та 7,9% відповідно.
Прояви недостатності аскорбінової кислоти навесні теж стали зустрічатися частіше: характерні зміни шкіри, ясен та підвищена ламкість капілярів зросла до 66,7%-72,9%, синюшність носогубного трикутника, вух, нігтів та кровоточивість ясен збільшились до 61,0%-74,9%, симптом набряку міжзубних сосочків –до 64,4%. Весь симптомокомплекс гіповітамінозу С зареєстровано у 26,6% обстежених.
Проведене клінічне дослідження дітей показало, що вже восени у більшості школярів спостерігалися клінічні симптоми недостатності вітамінів А, Е, С та групи В. Навесні клініка гіповітамінозів спостерігалася у всіх школярів, причому прояви хвороби носили більш тяжкий характер. Збільшилась і кількість дітей з синдромами полівітамінної недостатності (навесні вони зафіксовані у 23,7% школярів, що на 8,0% вище, ніж восени).
Лабораторні дослідження вітамінної забезпеченості школярів дозволили встановити порушення вітамінного балансу і восени, і, особливо, навесні. Незважаючи на те, що середні показники ретинолу у дітей і восени, і навесні знаходились у межах норми (38,3±1,9мкг/100мл –,0±3,8мкг/100мл), зафіксовано зниження його рівня нижче норми вже восени у 33,0% обстежених, а навесні було визначене у 43,3% школярів. Середній рівень концентрації β-каротинів у сироватці крові був вищим восени (112,2±8,2мкг/100мл проти 103,4±7,7мкг/100мл), хоча показники і не виходили за межі норми. Поряд з цим, показники забезпеченості β-каротином, нижчі за норму, були у 42,0% обстежених школярів восени і 36,7% навесні (Р<0,05).
Забезпеченість токоферолом дітей шкільного віку восени була достатньо високою –,0% досліджених мали його концентрацію в сироватці крові на рівні верхньої межі норми. Навесні такий рівень був присутній тільки у 3,3% дітей (Р<0,05), а показники токоферолу нижчі за норму були визначені у 20,0% школярів (Р<0,05).
Рівень забезпеченості аскорбіновою кислотою у обстежених дітей протягом року був низьким: показники вмісту аскорбінової кислоти вже восени у 80,0%-85,0% школярів були нижчими за нижню межу норми, і у 90,0% школярів –весною. Недостатність аскорбінової кислоти навесні була значно суттєвішою: якщо восени її концентрація в сироватці крові складала 0,49±0,05мг/100мл, то навесні –,30±0,06мг/100мл (Р<0,01).
Рівень ціанокобаламіну та фолієвої кислоти у школярів навесні, нижчий за фізіологічний, визначений лише в поодиноких випадках.
Як відомо, вітамінна недостатність і порушення мікробіоценозу кишечнику взаємопов’язані між собою і значно впливають на клітинні та гуморальні фактори захисту, а імунна система, в свою чергу, може впливати на склад мікрофлори. Тому, паралельно з дослідженнями вітамінної забезпеченості школярів у них вивчено мікробний пейзаж кишечнику.
У 23,0% дітей восени, поряд з нормальною мікрофлорою, виявлені високі концентрації кишечної палички зі зміненою ферментативною активністю (лактозонегативної –у 17,0%), протею (у 13,0%), гемолізуючих паличок (у 17,0%). Інша умовнопатогенна флора (клебсієла, клостридія, цитробактер, ентеробактер) виділена у 17,0% дітей, гриби роду Candida –у 12,0%.
Весною дітей з нормальною мікрофлорою кишечнику не спостерігалося. Значне підвищення концентрацій мікробних тіл лактозонегативної кишечної палички виявлено у 73,0% дітей, умовнопатогенної мікробної флори –у 23,0%. Наведені дані свідчать про порушення еубіотичного стану мікробіологічної системи на тлі встановленого в школярів дисвітамінозу.
Вплив постійної недостатності вітамінів на стан здоров’я дітей вивчався за даними фізичного розвитку, розумової та фізичної працездатності, загальної захворюваності дітей та оцінки стану вегетативної регуляції серцево-судинної системи.
Оцінка фізичного розвитку дітей (згідно індекса Кеттлє) восени показала, що середній рівень фізичного розвитку спостерігався у більшості школярів (в 63,2%); нижче середнього –у 10,0%, а вище середнього –у 12,3% дітей. Низький розвиток був зафіксований у 6,7% учнів, дуже низький –у 3,4%, а високий та дуже високий рівень фізичного розвитку спостерігався у 2,2% дітей, не відрізняючись по статі.
Навесні визначена тенденція до збільшення кількості дітей з фізичним розвитком, нижчим за середній, як серед хлопчиків, так і серед дівчаток на 12,2% (Р<0,1). Не виключено, що факторами, які в першу чергу негативно вплинули на фізичний розвиток дітей, було незбалансоване харчування та дефіцит вітамінів А, С та В-комплекса. Деякий вплив могли мати і сезонні коливання маси тіла.
Фізична працездатність школярів восени, відповідно віку, знаходилась на рівні 9,89±0,61-11,06±0,70 кГм/хв/ (молодший вік); 11,22±0,87-14,63±0,83 кГм/хв/кг (середній вік); 10,67±0,64-16,20±0,88 кГм/хв/кг (старший вік). Навесні показники фізичної працездатності відповідно зросли до рівню 11,98±0,51-14,97±0,65 кГм/хв/кг (Р<0,05); 11,97±0,40-16,10±0,31 кГм/хв/кг та 13,43±0,35-16,23±0,71 кГм/хв/кг.
Дослідження розумової працездатності, як одного з показників оцінки функції центральної нервової системи, показало, що восени, на кінець робочого тижня (в п’ятницю), в порівнянні з його серединою (в середу), у школярів зростала стомлюваність як до уроків (0,91±0,03-1,44±0,05 біт/сек проти 1,04±0,05-1,60±0,06 біт/сек), так і після них (0,90±0,03-1,40±0,06 біт/сек проти 1,06±0,04-1,62±0,07 біт/сек), що виражалося у зниженні можливостей (до 8,0%) сприйняття інформації. Навесні, як у середині, так і на кінці тижня, після уроків, зниження показників розумової працездатності школярів (0,76±0,04-1,23±0,05 біт/сек проти 0,89±0,04-1,29±0,05біт/сек) стало більш значущим (від 9,0% до 16,0%) (Р<0,05; Р<0,01).
Вегетативний індекс Кердо восени знаходився близько “0” у більшості досліджених (61,0%), що свідчило про рівновагу функціонування окремих ланок вегетативної системи. Перевагу симпатичного відділу зафіксовано у 31,0% учнів, а парасимпатичного –у 8,0%. Показники індексу Кердо навесні свідчили про збільшення кількості дітей з перевагою симпатичного відділу (до 68,3%), за рахунок зменшення збалансованого функціонування вегетативної системи по регуляції серцево-судинної системи (Р<0,05).
Стосовно захворюваності, яка оцінена за індексом пропуску занять за період з осені до весни, сума пропущених днів внаслідок хвороби у дітей досягала 5180 (індекс пропусків –,4).
Проведеними дослідженнями доведено, що незбалансоване та нераціональне, завдяки харчовим звичкам дітей, фактичне харчування протягом року, приводило до поглиблення вітамінного дисбалансу, який проявлявся клінічно у вигляді окремих специфічних ознак і був підтверджений лабораторно. Отримані дані стали підставою для призначення дітям шкільного віку полівітамінного препарату “Ундевіт” з метою лікування гіповітамінозу та профілактики його поглиблення в зимовий період.
Серед арсеналу полівітамінних препаратів “Ундевіт” має у своєму складі 11 вітамінів, 7 із яких у фактичному харчуванні школярів присутні в недостатній кількості. Цей препарат не містить β-каротин, мікроелементи, яких у їжі школярів достатньо. Заборони на застосування полівітамінного препарату “Ундевіт” у дітей шкільного віку немає, а його склад, відповідно віковим дозам вітамінів, не перевищує максимальні добові.
З метою оцінки ефективності призначення “Ундевіту”, проведено порівняння клініко-лабораторних та інструментальних даних, що характеризували загальний стан здоров’я, розвиток та вітамінну забезпеченість дітей, які отримували “Ундевіт”, та школярів, які отримували плацебо.
Аналіз результатів показав, що серед дітей, які додатково отримували полівітамінний препарат “Ундевіт”, навесні значно зменшилась кількість школярів, у яких спостерігалися симптоми недостатності ретинолу, токоферолу, аскорбінової кислоти та вітамінів групи В. Частота полігіповітамінозів в цій групі зменшилась з 15,4% до 4,1%, дівітамінозів –з 18,4% до 5,2%, а моногіповітамінозів –з 47,2% до 14,5% (Р<0,05); в той час, як серед школярів групи порівняння ці стани відповідно зросли до 23,7%, 19,8%, 56,5% (Р<0,05).
Дослідження ретинолу і β-каротину у сироватці крові показали, що хоча їх показники восени і навесні знаходились, в основному, в межах норми, навесні середні показники цих вітамінів у школярів, які додатково отримували полівітамінний препарат “Ундевіт”, були вірогідно вищі, ніж восени (46,9±1,4мкг/100мл проти 38,3±1,9мкг/100мл –Р<0,05; та 136,5±2,7мкг/100мл проти 87,7±4,3мкг/100мл – Р<0,01), показники, нижчі за норму, зустрічалися навесні значно рідше (по ретинолу –у 9,0% школярів проти 43,3%, Р<0,01, а по β-каротину –у 5,0% проти 36,7%, Р<0,01).
Незважаючи на задовільний рівень токоферолу у дітей восени (1,92±0,05мг/100мл –,65±0,09мг/100мл), у школярів основної групи його вміст у сироватці крові навесні став стабільнішим і знаходився на рівні, близькому до верхньої межі норми, в той час, як у школярів групи порівняння концентрація токоферолу у сироватці крові знизилась до рівня, близького нижній межі норми (від 1,63±0,05мг/100мл до 0,95±0,08мг/100мл, Р<0,01).
Вміст аскорбінової кислоти в сироватці крові вже восени був знижений у 80,0%-85,0% школярів; весною цей дефіцит зберігався у 90,0% школярів групи порівняння. І навпаки, вітамінізація протягом 6 місяців сприяла нормалізації рівню аскорбінової кислоти (0,71±0,02мг/100мл проти 0,30±0,06мг/100мл, Р<0,01) у 56,0% школярів.
Рівень ціанокобаламіну та фолієвої кислоти у сироватці крові школярів, які отримували полівітамінний комплекс, не відрізнявся від початкового (осіннього).
Відзначено позитивний вплив полівітамінного комплексу “Ундевіт” і на стан мікробіоценозу кишечнику. В основній групі, навесні, дітей з протеєм, гемолізуючими паличками та з високим титром атипічної флори (лактозонегативних ешеріхій) після дотації “Ундевітом” не спостерігалось, в той час, як в групі порівняння частота виявлення протею, гемолізуючих паличок лишилась на осінньому рівні, а високий титр лактозонегативних кишечних паличок та КПнфа навесні став зустрічатися у 17,0% та 73,0% школярів (проти 0% та 47,0%, Р<0,05).
Тривалий прийом препарату забезпечив утримання мікрофлори кишечнику на осінньому рівні та сприяв збільшенню кількості аеробів, що мали належну ферментативну активність, тобто, санації мікрофлори.
Позитивний вплив призначення препарату “Ундевіт” доведено і на інших показниках. Показники фізичного розвитку основної групи дітей відрізнялися від показників школярів із групи порівняння. Ця різниця полягала в тому, що у дітей основної групи частота середнього рівня фізичного розвитку навесні зберігалася як у хлопчиків, так і в дівчаток на рівні осінніх спостережень (у 58,1%-65,7%), в той час, як у школярів групи порівняння визначена тенденція зниження частоти середнього рівня фізичного розвитку за рахунок збільшення показників, нижчих за середні.
Фізична працездатність школярів, які отримували полівітаміни, вірогідно зросла навесні у хлопчиків до 17,07±0,78–,85±0,96 кГм/хв/кг проти 14,97±0,65–,23±0,71 кГм/хв/кг, яка зафіксована в групі порівняння (Р<0,05); а в дівчаток –до рівня 13,39±0,53–,46±0,32 кГм/хв/кг проти 11,97±0,40–,43±0,35 кГм/хв/кг (Р<0,05).
Розумова працездатність теж була вищою навесні (до 20,0%) у школярів, що отримували “Ундевіт”. В той самий час у дітей групи порівняння визначено статистично вірогідне зниження показників розумової працездатності переважно, після уроків, вже починаючи з середини тижня (0,76±0,04–,29±0,05 біт/сек проти 1,04±0,07–,49±0,08 біт/сек, Р<0,05-Р<0,01).
Аналіз показників вегетативного індексу у дітей, які приймали полівітаміни, свідчить про тенденцію до зростання числа осіб з урівноваженим типом вегетативної регуляції серцево-судинної системи, в той час, як у школярів групи порівняння кількість дітей із перевагою симпатикотонії зросла в 4 рази. Цей факт можна пояснити тим, що подовжене застосування полівітамінів школярами сприяє встановленню рівноваги у вегетативній регуляції серцево-судинної системи.
Тривалий прийом полівітамінного препарату “Ундевіт” впливав позитивно на показники резистентності організму школярів, що підтверджено зниженням їх захворюваності. Серед дітей, які отримували полівітаміни, кількість пропущених днів із-за хвороб була в 1,4 рази меншою, а індекс пропусків в 1,4 рази нижчим, ніж у групі порівняння.
Таким чином, проведені дослідження показали, що у школярів усіх форм навчання, незалежно від стану здоров’я, спостерігаються лабораторні (субклінічні) та клінічні форми гіповітамінозів вже восени, які навесні поглиблюються та зростають по частоті. Вони суттєво впливають на захворюваність, показники фізичного розвитку, фізичної, розумової працездатності та мікробіоценозу кишечнику. Профілактичний прийом “Ундевіту” протягом 6 місяців показав безпечність та високу ефективність цього заходу по запобіганню розвитку полігіповітамінозів та дисвітамінозів.
ВИСНОВКИ
В дисертації на підставі вивчення вмісту в сироватці крові ретинолу, β-каротину, токоферолу, ціанокобаламіну, аскорбінової та фолієвої кислоти у школярів в осінній та весняний періоди, а також оцінки розумової, фізичної працездатності, біоценозу товстої кишки, доведена доцільність тривалого профілактичного використання полівітамінного препарату “Ундевіт”.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
1. Підкова В.Я., Шульга А.О. Вітамінна недостатність у школярів та шляхи її оптимізації // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №5. - С.38-41. (Здобувач провела аналіз фактичного харчування, клінічне обстеження 130 дітей у динаміці, дослідила рівень аскорбінової кислоти у сироватці крові 130 школярів у динаміці, рівень ціанокобаламіну та фолієвої кислоти - у 30 дітей у динаміці, проаналізувала отриманий матеріал).
2. Пидкова В.Я. Показатели физической и умственной работоспособности школьников на фоне длительной профилактической витаминизации // Запорож.мед.журн. - 2002. - №4. - С.40-42.
3. Шульга А.А., Пидкова В.Я. Современные представления о микроэкологии, дисбактериозе кишечника // Актуальні питання фармац. та мед.науки та практики: Зб.наук.ст. - Запоріжжя, 1999. - Вип. IV. - С.112-117. (Здобувачем здійснений підбір літератури та її узагальнення, разом з Шульгою А.О. розроблений план статті, особисто обстежена мікрофлора кишок у 60 школярів).
4. Пидкова В.Я. Состояние микроэкологии кишечника у детей школьного возраста на фоне длительной профилактической поливитаминизации // Актуальні питання фармац. та мед.науки та практики: Зб.наук.ст. - Запоріжжя, 1999. - Вип.V. - С.175-178.
5. Підкова В.Я., Гончарова Н.Г., Шульга А.О. Забезпеченість вітамінами школярів на фоні фактичного харчування // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - №4. - С.68. –(Матеріали Х з'їзду педіатрів України). (Здобувач провела обстеження та анкетування 30 дітей, дослідила рівень аскорбінової кислоти у сироватці крові, проаналізувала отриманий матеріал).
6. Підкова В.Я., Шульга А.О. Вітамінопрофілактика та її застосування в педіатричній практиці // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №3. - С.83-84. –(Матеріали наук.-практ. конф. “Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії”). (Дисертант провела клінічне динамічне обстеження 120 школярів, вивчила їх фізичний розвиток, фізичну та розумову працездатність, захворюваність).
7. Досвід застосування полівітамінного препарату "Ундевіт" у дітей шкільного віку / Шульга А.О., Підкова В.Я., Круть О.С., Латишенко І.Ф., Ніконова М.М., Пащенко І. В., Радутна О.А. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №2. - С.54. - (Матеріали 3-ої наук.-практ.конф. “Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії”). (Здобувачем обстежено 150 школярів, досліджений їх стан здоров'я, фізична та розумова працездатність, визначений рівень вітамінів С, А, Е, β-каротину у сироватці крові).
8. Підкова В.Я., Шульга А.О. Вітаміни, як засіб запобігання їх недостатності у школярів // Тр. ІІ-ої конф. Асоціації дитячих лікарів України. - К., 1998. - С.36. (Здобувач провела клінічне динамічне обстеження 55 школярів, дослідила рівень вітамінів у сироватці крові 30 школярів у динаміці).
9. Підкова В.Я., Шульга А.О. Залежність функціонального стану вегетативної нервової системи дівчаток-підлітків від фактичного харчування на фоні профілактичної вітамінізації // Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків: Тези доп.II Укр. наук.-практ. конф. - Х., 1999. - С.21-23. (Автором обстежено 30 дітей з вегетативними дисфункціями та визначено їх вегетативний індекс).
10. Підкова В.Я., Шульга А.О. Стан здоров'я дітей шкільного віку на фоні тривалої профілактичної полівітамінізації // Здоров'я школярів на межі тисячоліть: Матеріали наук.-практ. конф. Укр.наук.-дослід. ін-ту охорони здоров'я дітей та підлітків. - Х., 2000. - С. 198 - 200. (Автором проведено обстеження 300 школярів у динаміці, досліджена їх захворюваність).
11. Підкова В.Я., Шульга А.О. Тривала вітамінопрофілактика як форма оздоровлення дітей в умовах середньої школи // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Зб.наук. праць XLV підсумкової (міжрегіон.) наук.-практ.конф. –Тернопіль, 2002. - Вип.7. - С.111. (Здобувач дослідила стан здоров'я 250 школярів у динаміці, вивчила їх захворюваність, фізичний розвиток, фізичну та розумову працездатність).
АНОТАЦІЯ
Підкова В.Я. Стан вітамінної забезпеченості школярів та шляхи її оптимізації. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 –“Педіатрія”. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена питанням оптимізації вітамінної забезпеченості дітей шкільного віку в зв’язку із розповсюдженістю в сучасних умовах серед школярів гіповітамінозних станів. Клініко-лабораторними методами досліджень доведено недостатнє вітамінозабезпечення дітей вже восени, яке навесні погіршилося. Це зумовлено, в першу чергу, фактичним харчуванням та харчовими звичками.
Вітамінна недостатність вплинула на загальну резистентність організму, на фізичну, розумову працездатність, стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи та мікробіоценоз кишечнику.
Навесні відзначено зниження розумової та фізичної працездатності, підвищення загальної захворюваності, порушення рівноваги вегетативної регуляції серцево-судинної системи та негативні зміни в мікрофлорі кишечнику.
Обгрунтована доцільність та розроблена методика тривалого профілактичного призначення полівітамінного препарату “Ундевіт” у дітей шкільного віку. Доведено, що подовжене застосування препарату значно зменшує кількість клінічних ознак вітамінної недостатності, покращує вітамінну забезпеченість і загальний стан школярів, фізичну та розумову працездатність, підвищує їх резистентність до хвороб, сприяє рівновазі вегетативної регуляції серцево-судинної системи та поліпшенню мікробного пейзажу кишок.
Ключові слова: діти шкільного віку, вітамінна забезпеченість, вітамінна недостатність, профілактика.
АННОТАЦИЯ
Пидкова В.Я. Состояние витаминной обеспеченности школьников и пути ее оптимизации. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 –“Педиатрия”. Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2003.
Диссертация посвящена вопросам оптимизации витаминной обеспеченности детей школьного возраста в связи с распространенностью среди школьников гиповитаминозных состояний в современных условиях. С помощью клинико-лабораторных методов исследований обнаружена недостаточная витаминная обеспеченность детей уже осенью, в наиболее благоприятный период по витаминной обеспеченности организмов. Это обстоятельство повлияло на общую резистентность организма, физическую, умственную работоспособность, состояние вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы и микробиоценоз кишечника.
К весне витаминная обеспеченность детей ухудшилась, что было обусловлено, в первую очередь, фактическим питанием и пищевыми привычками. Отмечено избыточное потребление школьниками весной не только углеводов, которое встречается и осенью, но и жиров, что привело к несбалансированному питанию. Наряду с этим, отмечен и усугубившийся к весне дефицит поступления с пищей ретинола, токоферола, тиамина, рибофлавина, пиридоксина, цианокобаламина, и, особенно –аскорбиновой кислоты. Из минералов в недостаточном количестве поступал кальций, а в избытке –фосфор, железо и магний.
Весной у наблюдаемого контингента увеличилось количество клинических признаков витаминной недостаточности, наличие которых было подтверждено лабораторно. Отмечено снижение умственной и физической работоспособности, повышение общей заболеваемости, нарушение равновесия вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы и негативные изменения в составе микрофлоры кишечника. Улучшению нарушенных процессов способствовало длительное профилактическое применение школьниками поливитаминного комплекса “Ундевит”.
Обоснована целесообразность и разработана методика профилактического назначения поливитаминного препарата “Ундевит”у детей школьного возраста. Доказано, что продолжительное применение препарата значительно уменьшает количество клинических проявлений витаминной недостаточности, улучшает витаминную обеспеченность и общее состояние школьников, физическую и умственную работоспособность, повышает их резистентность к заболеваниям, способствует равновесию вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы и улучшению состава микробного пейзажа кишечника. Наблюдениями за период витаминизации установлено снижение заболеваемости детей ОРВИ и уменьшение количеств обострений хронических заболеваний.
Ключевые слова: дети школьного возраста, витаминная обеспеченность, витаминная недостаточность, профилактика.
SUMMARY
Pidkova V.Ya. The status of vitamins provision of schoolchildren and the ways of its optimization. –Manuscript.
The candidate thesis is to stand for the candidate of medicine degree; specialty 14.01.10 –“Pediatrics”. The Kharkov State Medical University of Ministry of Health Protection of Ukraine, Kharkov, 2003.
The thesis is devoted to the problems of the optimization of the vitamins provision the children of school age inspite on life hypovitaminic status conditions which is widespread among the schoolchildren. The clinic-laboratory analyses has evident the vitamin deficiency of the children organisms already in autumn, and the situation becomes aggravated in spring. This is caused, first of all, by the actual nutrition of the children and it eating habits.
The vitamin deficiency has influenced on the general resistibility of the human body, physical and intellectual efficiency, status of vegetative regulation of cardio-vascular system and the microbiocoenosis of intestine.
In spring there was recorded the decrease of intellectual and physical activity, increase of sickness rate, disbalance in vegetative regulation of cardio-vascular system and negative changes in intestine microflora.
There has been justified the efficiency and developed the method of the prophylactic continuous use of the “Undevit” polyvitamins by the children of school age. It has been established that the long term therapy with this remedy substantially reduces the number of clinic symptoms of vitamin deficiency, improves the provision with vitamins and the common status of schoolchildren, increases their physical and intellectual capacity, their resistance to diseases, restores the balance of the vegetative regulation of cardio-vascular system, and improves the microbe scenery in the intestine.
Key words: children of school age, vitamin provision, vitamin deficiency, prophylactic measures.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
БФ –біфідумфлора
ВІ –вегетативний індекс
ВР –вегетативна регуляція
ВСД –вегето-судинна дисфункція
КПл –кишечна паличка лактозонегативна
КПнфа –кишечна паличка з нормальною ферментативною активністю
УПФ –умовно патогенна флора
РП –розумова працездатність
ФП –фізична працездатність
ХКТ –хронічний компенсований тонзиліт
Підписано до друку 29.04.2003.
Обсяг 0,8 авт. арк. Формат 60х90/16.
Тираж 100 прим. Папір офсетний. Зам. № 65.
Надруковано у друкарні видавництва “Новий день”
(Свідоцтво ДК 3 150 від 20.07.2001 р.)
м. Мелітополь, вул. К.Маркса,21.
Тел/факс (06192) 70-3-07, 70-3-55.