Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ
На правах рукопису
УДК 616.314-089.28:616.314.17-008.1-056
КРІЛЬ Андрій Йосипович
ВИКОРИСТАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ЗУБІВ
В ОРТОПЕДИЧНОМУ ЛІКУВАННІ
14.01.22-“Стоматологія”
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Полтава –р.
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі ортопедичноїь стоматології
Івано-Франківської державної медичної академії.
Науковий керівник - доктор медичних наук, професор
ПАВЛЕНКО Олексій Володимирович,
Київська медична акдемія післядипломної
освіти, професор кафедри ортопедичної
стоматології
Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор
ГРИЗОДУБ Василь Іванович,
Харківський інститут удосконалення
лікарів, завідувач кафедрою ортопедичної
стоматології
кандидат медичних наук, професор
МАКЄЄВ Валентин Федорович,
Львівський державний медичний
університет, завідувач кафедрою
ортопедичної стоматології
Провідна організація –Національний медичний університет
ім. акад. О.О.Богомольця, кафедра ортопедичної стоматології, м.Київ.
Захист відбудеться “”червня 1999 року о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради при Українській медичній стоматологічній академії (314024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава, вул. Шевченка, 23).
Автореферат розіслано “” квітня 1999 року
Вчений секретар
спеціалізованої ради, Н.В.ГОЛОВКО
доцент
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
А к т у а л ь н і с т ь т е м и
Потреба людей в зубопротезуванні збільшується поступово з віком. Головними причинами втрати зубів сучасних людей є ускладнений карієс і захворювання тканин пародонту, рідше травми. Причому необхідність протезування виникає в значно молодшому віці, ніж раніше.
Не зважаючи на значні успіхи ортопедичної стоматології, залишається проблемою протезування невеликих дефектів у фронтальній ділянці зубного ряду. Відсутність навіть одного переднього зуба приводить до порушення функцій відкусування їжі і мовлення та створює помітний естетичний дефект, що має значний психологічний вплив на пацієнта і спонукає його звертатись за ортопедичною допомогою. Крім того, наявність фронтальних дефектів зубних рядів робить представників багатьох професій професійно непридатними (педагоги, актори, лектори і т.п.).
При протезуванні цих дефектів перед стоматологом постають такі основні проблеми:
Якщо зуби втрачені внаслідок ускладненого карієсу або травми, то ці проблеми можна успішно вирішити шляхом застосування сучасних естетичних незнімних конструкцій (метало-пластмасових або метало-керамічних мостовидних протезів). Недоліком цих конструкцій є необхідність значного зішліфовування опорних зубів, а в багатьох випадках і їх депульпація. Значні можливості для протезування таких дефектів відкриває зубна імплантація та адгезивні мостовидні протези, проте застосування цих методів має ряд обмежень - дефіцит кісткової тканини в місці дефекту, імунний статус, вік пацієнта, висота опорних зубів та їх стійкість, недосконалість технологій виготовлення.
При захворюваннях тканин пародонту умови протезування значно погіршуються: один або група зубів мають настільки сильну рухомість, що підлягають обов’язковому видаленню, а корені зубів, що обмежують дефект, в тій чи іншій мірі оголені, внаслідок чого вони теж мають І-ІІ ступінь рухомості. Така клінічна картина свідчить про відсутність резервних сил пародонту цих зубів і їх неспроможність взяти на себе додаткове навантаження як опори незнімної конструкції. Крім того, на момент видалення фронтальних зубів вони можуть бути опорами для мостовидних протезів, що заміщують дефекти в бокових ділянках. В цьому випадку виникає необхідність знімання таких конструкцій і перепротезування із включенням всіх зубів щелепи в єдиний протез. Це не завжди можливо здійснити чисто з технічного боку, бо зуби різних функціональних груп мають неоднакову осьову орієнтацію на щелепі. Щоб зробити всі опори строго паралельними, доводиться зішліфовувати значний об'єм твердих тканин, а така маніпуляція протипоказана пацієнтам похилого віку, із загальносоматичними захворюваннями. Внаслідок прогресуючої резорбції кісткової тканини при захворюваннях пародонту після видалення фронтальних зубів виникають дефекти великого розміру у вертикальному напрямку, що створює додаткові труднощі для естетичного протезування - штучні зуби в місці дефекту доводиться робити значно довшими, ніж природні.
Окремою проблемою є підбір кольору штучного зуба, особливо при необхідності замістити невеликий (в 1-2 зуби) дефект, адже при проведенні реставрації всієї фронтальної групи зовнішній вигляд людини створюється фактично заново, тому погрішності у визначенні кольору несуттєві. Оптична характеристика окремо взятого природного зуба настільки складна, що створені на сьогодні прилади не спроможні точно ідентифікувати зуб в ротовій порожнині з одним із еталонів стандартної розколірки. Тому в клінічній практиці найбільш поширеним залишається візуальний підбір, який в значній мірі суб’єктивний і залежить від індивідуального кольоросприйняття і умов освітлення, адже відомо, що пластмаса та кераміка як два основних облицювальних матеріали, по-різному сприймаються при денному та штучному освітленні. Інший бік цієї проблеми –це вікові зміни природних зубів. У пацієнтів старшого віку їх власні зуби стають темнішими, вкриваються сіткою дрібних тріщин, на місцях оклюзійних контактів з’являються різко пігментовані фасетки. Все це надає їм індивідуальних особливостей, тоді як бездоганно виконана кілька років тому металокерамічна реставрація не змінються в кольорі і тому стає помітною на фоні природних зубів.
Інша проблема протезування –це відновлення звичних для пацієнта оклюзійних і артикуляційних співвідношень, до яких адаптована його зубо-щелепова система. Керамічні конструкції досить складно коректувати, вони перевантажують опорні зуби та скронево-нижньощелеповий суглоб і стирають зуби-антагоністи. Пластмасові штучні зуби, навпаки, через надмірне стирання приводять до передчасної втрати міжальвеолярної висоти, а для перетирання їжі пацієнт змушений здійснювати більше жувальних рухів. Процес адаптації до протеза, незалежно від його конструкції, в значній мірі залежить від того, наскільки точно відкоректовані лікарем не тільки центральне, але і всі інші спввідношення зубних рядів. Саме на цю маніпуляцію, як правило, витрачається більшість робочого часу при припасуванні протеза.
Проте навіть бездоганно виготовлений зубний протез стає непридатним, якщо пацієнт не зможе сприйняти його психологічно, змиритись із необхідністю появи в ротовій порожнині металевих або пластмасових конструкцій, що повинні замінити його власні зуби. Тому значна частина пацієнтів намагається приховати від оточуючих наявність у них будь-яких ортопедичних конструкцій і віддає перевагу методам лікування, що зберігають їх власні зуби.
Ми пропонуємо вирішення комплексу цих проблем шляхом виготовлення традиційних за технологією протезів, але з нетрадиційного конструкційного матеріалу –коронкових частин видалених зубів. Адже при патології пародонту видаляються зуби з практично неушкодженою коронковою частиною, які в подальшому з метою протезування майже не використовуються, за винятком окремих випадків (Гумецький Р.А., 1984). Оскільки в літературі нами не знайдено рекомендацій по підготовці видалених зубів до введення в протез, а також самої технології виготовлення таких протезів, при плануванні даної роботи було визнано актуальною розробку методу ортопедичного лікування з використанням видалених зубів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана як частина комплексної науково-дослідної роботи кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківської медичної академії “Клініко-експериментальне обгрунтування методів протезування мостоподібними і знімними пластинчатими протезами з використанням удосконалених технологій їх виготовлення з метою ранньої діагностики і профілактики зубопротезних деформацій”, реєстраційний № ИА 01002010 Р.
М е т о ю даної роботи є обгрунтування на основі експериментальних даних та клінічних спостережень можливості використання видалених зубів в ортопедичному лікуванні, а також розробка конструкцій та технології виготовлення протезів з натуральними зубами.
Для досягнення цієї мети поставлені такі з а в д а н н я:
. Визначити потребу в різних конструкційних матеріалах при ортопедичному лікуванні.
2. Визначити критерії відбору вихідного матеріалу.
. Дати фізико-хімічну характеристику натуральним зубам як конструкційному матеріалу.
. Вибрати оптимальні умови консервації видалених зубів.
. Розробити технологію виготовлення протезів з використанням натуральних зубів в залежності від клінічної ситуації та конструкції протеза.
. Дати порівняльну характеристику протезів з натуральними зубами і тих, що виготовлені за традиційними методиками.
Н а у к о в а н о в и з н а виконаної роботи полягає в наступних положеннях :
- на основі експериментальних даних та перевірки в практичних умовах доведена можливість використання коронкових частин видалених зубів в ортопедичному лікуванні як облицювального матеріалу;
- вперше показано можливість застосування видалених зубів при виготовленні знімних конструкцій зубних протезів;
- запропоновано та випробувано на практиці раціональну технологію виготовлення незнімних та знімних протезів з натуральними зубами (патент на винахід № 22258 А від 03.02.98);
Практичне значення одержаних результатів
Запропоновано технології виготовлення незнімних протезів (штифтовий зуб, незнімна шина-протез, адгезивний мостовидний протез, мостовидний протез з фіксацією на коронках та напівкоронках) та знімних протезів (малий сідловидний протез з кламерною або замковою фіксацією, частковий іммедіат-протез, бюгельний протез, пластинковий протез) з використанням коронкових частин видалених зубів. В якості консерванта для натуральних зубів запропоновано використання слабких (в концентрації 0,5 –,0 %) розчинів альдегідів –формальдегіду або глютарового альдегіду.
Рекомендації щодо виготовлення протезів з використанням коронок видалених зубів, грунтовані на матеріалах дисертації, впроваджені у практику ортопедичних відділень Івано-Франківської міської, Івано-Франківської обласної стоматполіклінік, стоматполіклініки Івано-Франківської державної медичної академії, а також в учбовий процес кафедр ортопедичної стоматології Івано-Франківської державної медичної академії та Львівського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача
Експериментальні та клінічні дослідження, їх інтерпретація та обгрунтування положень, що виносяться на захист, здійснені автором особисто. Експериментальні дослідження в процесі виконання роботи проведені на кафедрі металофізики Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, кафедрі патологічної фізіології Івано-Франківської медичної академії та в бактеріологічній лабораторії Івано-Франківської санітарно-епідеміологічної станції. Клінічні спостереження проведені на кафедрі ортопедичної стоматології Івано-Франківської медичної академії.
Апробація результатів дисертації
Про підсумки роботи по мірі виконання дисертації зроблено доповіді на засіданні Івано-Франківського обласного науково-практичного товариства (м.Івано-Франківськ, 1993,1995,1996 р.р.), обласній науковій конференції молодих вчених-медиків (м.Івано-Франківськ, 1995), міжкафедральному засіданні завідуючих кафедр ортопедичної стоматології (м.Івано-Франківськ, 1995), науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (м.Полтава, 1996), першому Міжнародному Конгресі з проблем зубної трансплантології (Башкортостан, Уфа, 1994), -й конференції Європейської Асоціації стоматологів-отопедів (Німеччина, Тюбінген, 1996).
Апробація дисертації відбулась на міжкафедральному засіданні профільних кафедр стоматологічного факультету Івано-Франківської медичної академії (м.Івано-Франківськ, 1998 р.) та засіданні апробаційної ради при Українській медичній стоматологічній академії (Полтава, квітень 1998).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, одержано патент на винахід № 22258 А від 03.02.98 “Спосіб протезування із використанням коронок натуральних зубів”.
Об`єм роботи
Дисертація складається із вступу, літературного огляду, трьох розділів власних досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій і бібліографічного покажчика літератури, який включає 156 найменувань наукових праць вітчизняних та 56 зарубіжних авторів.
Робота викладена українською мовою на 118 сторінках машинопису і включає 12 таблиць та 24 ілюстрації. Загальний об’єм роботи 143 сторінки.
ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження:
Для реалізації мети роботи та поставлених завдань було виконано такий об’єм досліджень.
Для визначення основних закономiрностей появи i розвитку дефектiв зубних рядiв в рiзних вiкових групах нами проаналiзовано 1100 амбулаторних карток пацiєнтiв, в однаковій мірі чоловіків і жінок, у віці від 15 до 76 років, що одержали ортопедичне лiкування в клiнiцi кафедри ортопедичної стоматологiї IФМА протягом 1993-1995р.р.
Середні терміни користування та причини передчасної переробки протезів вивчено на основі опитування та клінічного обстеження 512 пацієнтів, що звернулись на повторне лікування в ортопедичне відділення поліклініки Івано-Франківської медичної академії.
Вивчення фізико-хімічних властивостей натуральних зубів як конструкційного матеріалу проведено на 24 натуральних зубах, видалених у пацієнтів обох статей різного віку, внаслідок значної рухомості (ІІІ ст.) при локалізованому та генералізованому парадонтиті, а також з ортодонтичних міркувань. Для дослідження вибирали зуби з інтактною коронковою частиною або наявністю невеликих (до 2 мм) каріозних порожнин в пришийковій ділянці. При цьому вивчалась зміна мікротвердості цих зубів на етапах виготовлення протезу методом вдавлювання чотирикутної алмазної піраміди з кутом при вершині 136 у вестибулярну поверхню досліджуваного зуба на приладі ПМТ-3. Адгезивна міцність з’єднання натурального зуба з основними базисними пластмасами (гарячої та холодної полімеризації) у порівнянні із штучними пластмасовими і фарфоровими, а також адгезивна міцність з’єднання натурального зуба із металевим каркасом при допомозі пломбувальних матеріалів (композитів хімічного та світлового твердіння, склоіномерного та полікарбоксилатного цементів) проводилась на розривній машині РЕМ-500. Стійкість видалених зубів, вмонтованих у знімний протез, до впливу хімічних агентів ротової порожнини (лугів, кислот і т.п.), вивчалась на підставі зміни інтенсивності вивільнення іонів Са+ (в мкг) поверхневими шарами емалі методом “кислотної біопсії”in vitro, а також проникності емалі цих же зубів для іонів Са+ за методикою (Чиликин В.Н., 1979) протягом етапів виготовлення знімного протезу.
Для пошуку оптимальних умов консервації натуральних зубів нами випробувано кілька розчинів, що рекомендувались різними авторами для трансплантації зубів і зубних зачатків.
Клінічні дослідження проведені на двох групах пацієнтів, по 20 чол. у кожній, одній з яких протези виготовлялись за запропонованою методикою, а іншій - за традиційними технологіями. Під час клінічних спостережень ми визначали ступінь рухомості зубів, глибину зубо-ясенної кишені, ступінь кровоточивості ясен та ступінь атрофії альвеолярного відростка за даними Rtg-дослідження в зоні локалізації процесу. Крім того, для діагностики запальних процесів ясен навколо опорних зубів користувались методом прижиттєвого забарвлення глікогену ясен за Шиллєром-Пісарєвим, стану судинної системи - методом визначення стійкості капілярів ясен за В.І.Кулаженко, для ранньої діагностики вогнищ демінералізації на поверхні емалі зубів, вміщених в протез - транслюмінесцентним методом. Оцінку кислотостійкості емалі цих зубів проводили за методикою В.Р.Окушко, а наростання потенційних можливостей жувальних м’язів після накладання протезів оцінювали за приростом гнатодинамометричних показників в ділянці дефекту. Мікробіологічний контроль натуральних зубів, вміщених в протез, здійснювали контактним методом стерильними дисками з послідуючою інкубацією і посівом на ідентифікаційні поживні середовища.
Отримані результати:
Викопірування амбулаторних карток показало, що дефекти зубів та зубних рядів у жителів м.Івано-Франківська та області з’являються у молодому віці (15-25 років), що потребує раннього ортопедичного втручання.
Пацієнти 1 вікової групи (15-24 роки) в 21,4 % випадків мають дефекти твердих тканин зубів і зубних рядів, середня величина дефекту - 0,6 ум.од. на 1 пацієнта. У 2 віковій групі (25-34 роки) величина незаміщеного дефекту зростає до 5,5 ум.од., а частота виникнення - до 82.8 %. У наступних вікових групах частота виникнення дефектів залишається високою (83,6-94,9 %), а середня величина дефекту поступово зростає від 5,5 до 14,4 ум.од. на 1 пацієнта.
Аналіз застосування різних конструкційних матеріалів, зроблений за даними роботи ортопедичного відділення Івано-Франківської обласної стоматполіклініки за 1995 рік, показав наступний розподіл конструктивних матеріалів в незнімних конструкціях : метал - 7860 од.(56,2%), пластмаса 503 од.( 3,6%), фарфор - 10 од.( 0,1%), метал + пластмаса - 5191 од.(37.1%), метал + керамiка - 418 од.(3,0%). Частка комбiнованих конструкцiй (метал + пластмаса або фарфор) у знiмних протезах повнiстю припадає на бюгельнi конструкцiї, оскiльки пластинковi протези з металевим базисом у повсякденнiй практицi майже не виготовляються, i складає 0,9% (10 iз 1164 протезiв). Решта конструкцiй можна вважати чисто пластмасовими, якщо не брати до уваги метал кламерiв (виготовлення пластинкових протезiв з фарфоровими зубами в звiтнiй документацiї не зафiксовано). Слiд зауважити, що частка пластмаси в знiмних конструкцiях значно зростає за рахунок базису протезу.
Для визначення придатності натуральних видалених зубів до використання в ортопедичному лікуванні нами було визначено критерії оцінки вихідного матеріалу: інтактність (неушкодженість каріозним процесом) коронкової частини зуба, за винятком невеликих порожнин в пришийковій ділянці розміром до 2 мм на вестибулярній або апроксимальній поверхні каріозної чи некаріозної етіології, що потрапляють в зону препарування під час підготовки до введення зуба в протез; відсутність цементних або амальгамових пломб; збереження природного кольору та блиску емалі; відсутність глибоких тріщин та сколів емалі; стертість емалі та дентину не більше 1/3 клінічної висоти коронки зуба.
На нашу думку, згаданим вище критеріям відповідають: зуби з ІІ-ІІІ ступенем рухомості, що видаляються внаслідок руйнування зв’язкового апарату зуба і атрофії кісткової лунки при захворюванні тканин пародонту ( пародонтит, парадонтоз); зуби, видалені внаслідок гострої травми, що привела до відлому коронкової частини зуба або його вивиху, коли репозиція уламків чи реплантація з певних причин неможливі; зуби, що видаляються під час обширних оперативних втручань на щелепах з приводу кист та новоутворень; зуби, видалені з ортодонтичних міркувань; інтактний секційний матеріал.
Особливий інтерес представляють зуби з першої групи, оскільки це найбільш доступний метод одержання великої кількості практично інтактних зубів, що мають хороші механічні та естетичні показники.
При виборі оптимального консерванта для видалених зубів з метою їх подальшого використання в ортопедичних конструкціях ми вважали, що консервуючий розчин повинен відповідати таким вимогам: максимально зберігати механічні властивості твердих структур зуба, забезпечувати достатній рівень дезінфекції вихідного матеріалу, не змінювати природне забарвлення зуба, не здійснювати шкідливого впливу на тканини ротової порожнини в процесі вимивання при функціонуванні протезу. Згаданим вище критеріям відповідають слабкі (в концентрації 0,5-2,0 %) розчини альдегідів - формальдегіду та глютарового альдегіду, які є найбільш доступними для користування.
Дослідження фізико-хімічних властивостей видалених зубів, введених у знімний протез, показали, що мікротвердість натуральних зубів в процесі виготовлення протезу зазнає незначних змін, загалом вона збільшується на 2-5 %.
Іони Са+ майже однаково легко вивільняються з поверхневих шарів емалі в групі різців та ікол. Дещо більше вивільнення іонів Са+ в наших дослідженнях спостерігалось в групі молярів та премолярів. Різці нижньої щелепи вивільняли Са+ легше, ніж різці верхньої щелепи, а премоляри і моляри - легше порівняно з різцями, однаковою мірою на верхній та нижній щелепі. При вивченні проникності вестибулярної поверхні емалі для Са+ спостерігалась та сама тенденція, тобто проникність збільшувалась в напрямку від різців до молярів і була більшою для різців нижньої щелепи порівняно з різцями верхньої щелепи. Експозиція зубів у консерванті (1,0 % розчин формальдегіду) приводить до зменшення інтенсивності вивільнення іонів Са+ (для різців нижньої щелепи 7,82 + 0,05 проти 7,96 + 0,04, Р<0,05), а полімеризація базисної пластмаси - до його збільшення (8,38 + 0,01, P<0,001). Після фіксації протеза з видаленими зубами в ротовій порожнині інтенсивність демінералізації продовжує зростати (8,50 + 0,35). Проникність емалі для іонів Са+ протягом цього ж періоду поступово збільшується: після дії консерванта (5,37 + 0,14 проти 5,26 + 0,24), після полімеризації базисної пластмаси (6,01 + 0,25) та після фіксації протеза в ротовій порожнині (6,80 + 0,28, Р<0,05 ).
Паралельно з описаним дослідженням ми спостерігали, що свіжовидалений зуб протягом короткого періоду часу різко змінює своє забарвлення (стає світлішим ), особливо в сухому середовищі . Проте після фіксації знімного протезу з таким зубом в ротовій порожнині через певний проміжок часу (від 3 днів до 2 тижнів, залежно від терміну експозиції зуба в консерванті) він повертає своє природне забарвлення і не змінює його протягом довгого періоду часу (максимальний період наших спостережень становить 5,5 років). Період відновлення забарвлення співпадає з періодом стабілізації показників інтенсивності вивільнення та поглинання іонів Са+.
Проведене експериментальне дослідження адгезивної міцності з’єднання типу “зуб-базисна пластмаса”та “зуб-металевий каркас”показало, що адгезивна міцність з’єднання типу “натуральний зуб - базисна пластмаса”у значній мірі детермінується механічними властивостями самого базисного матеріалу. Вона дещо нижча від міцності з’єднання пластмасового зуба з базисом (30 + 2,1 МПа проти 50+1,4 МПа), проте достовірно вища від з’єднання фарфорового зуба з базисними пластмасами (23 + 1,8 МПа, Р<0,05), що дозволяє вводити натуральний зуб
безпосередньо в базисну пластмасу. Руйнування зразка з натуральним зубом при випробуванні йде в переважній більшості випадків в товщі базисного матеріалу, рідше по лінії адгезивного шва, у зразків з пластмасовими зубами - лише в товщі базисного матеріалу, у зразків з фарфоровими зубами - лише по лінії адгезивного шва.
Адгезивна міцність з’єднання типу “натуральний зуб - металевий каркас”достовірно вища для КХС, ніж для НС, на 18,5%. Усі випробувані композитні пломбувальні матеріали показали високу адгезивну міцність (понад 30 МПа), а склоіономерні та полікарбоксилатні матеріали можна рекомендувати як метод вибору при індивідуальній непереносимості пацієнтом композитних матеріалів. Піскоструменева обробка металевого каркасу покращує адгезивну міцність з’єднання на 10-11% для КХС і 8-9% для НС.
Методика протезування, що пропонується, передбачає виготовлення традиційних типів конструкцій зубних протезів, які відрізняються тим, що в якості облицювального матеріалу в них використані коронкові частини видалених людських зубів. В залежності від конкретної клінічної ситуації пропонується застосування таких конструкцій: заміщення дефекту коронкової частини окремо взятого зуба штифтовою конструкцією з облицьовкою з натурального зуба; включення поодинокого видаленого зуба в незнімну шину-протез за допомогою композиту; заміщення часткового включеного дефекту зубного ряду невеликої протяжності (1-2 зуби) адгезивним мостовидним протезом, в якому коронкові частини видалених зубів служать для облицювання проміжної частини; заміщення такого ж дефекту розміром 1-4 зуби незнімним мостовидним протезом з фіксацією на повних коронках, в якому проміжна частина побудована з коронок видалених зубів; заміщення такого ж дефекту зубного ряду малим сідловидним протезом з кламерною або замковою фіксацією; заміщення такого ж дефекту зубного ряду частковим знімним пластинковим протезом по типу іммедіат-протезу; заміщення комбінованих дефектів зубних рядів частковим знімним пластинковим або бюгельним протезом, в якому штучний зубний ряд у фронтальній ділянці побудований з видалених зубів, а в боковій - із штучних (пластмасових або фарфорових); протезування повністю беззубої щелепи повним знімним протезом такого ж типу при переході від часткового до повного протезу.
Клінічні дані одержано на основі обстеження 45 пацієнтів, яким було виготовлено незнімні та знімні конструкції протезів за період з 1993 р. по грудень 1997 р. Терміни спостереження у 16 пацієнтів перевищують 3 роки. Із числа прийнятих пацієнтів віком від 15 до 68 років жінок було 25, чоловіків - 20. У 3 випадках заміщались дефекти, що виникли на двох щелепах, в решті випадків - на одній щелепі. Всього було виготовлено 48 протезів, в яких використано 81 видалений натуральний зуб; з них 13 незнімних протезів (27,1%) і 35 знімних протезів (72,9%). Основну увагу ми приділяли протезуванню невеликих (від 1 до 3 зубів) дефектів фронтальної ділянки, що виникають при видаленні цих зубів внаслідок захворювань тканин пародонту або травми. Максимальний термін спостереження за знімним протезом бюгельної конструкції складав 5,5 років. В одному випадку відбулось від’єднання двох зубів від металевого каркасу через 3 роки функціонування протезу, що ми пояснюємо недосконалістю композиту, який був застосований для фіксації. Після відповідної обробки зуби були знову встановлені на каркасі, і пацієнт продовжував успішно користуватись тим же протезом.
Клінічні методи дослідження показали, що протези, виготовлені з використанням натуральних зубів, мають ряд переваг над традиційними: вони естетичні, більш гігієнічні, пацієнти легше і швидше адаптуються до них і краще сприймають психологічно, ніж повністю “чужі”штучні зуби. Виникнення карієсу, відлому емалі нами не спостерігалось протягом всього періоду спостереження. В процесі виготовлення протезу ми зауважили зміну забарвлення натурального зуба, вміщеного в протез: він різко біліє відразу ж після видалення, особливо в сухому середовищі, але після фіксації протезу поступово відновлює своє забарвлення. Період відновлення забарвлення залежить від терміну експозиції зуба в консерванті, і співпадає по часу із стабілізацією показників вивільнення і поглинання іонів кальцію.
ВИСНОВКИ
1. При вивченні особливостей ортопедичного лікування жителів м. Івано-Франківська та області встановлено високий відсоток пацієнтів з дефектами зубних рядів у молодому віці, що потребують раннього ортопедичного втручання; конструктивно серед незнімних протезів, виготовлених жителям регіону, переважають штамповано-паяні коронки і мостовидні протези (95,6%), а серед знімних протезів - пластмасові пластинкові протези (99,1%); серед матеріалів при виготовленні незнімнх конструкцій найчастіше використовуються металеві сплави (56,2%), а знімних - пластмаси (99,1%).
2. Для використання в протезуванні придатні перш за все зуби самого пацієнта з неушкодженою коронковою частиною, видалені внаслідок захворювань пародонту або травми, якщо консервативні методи лікування недоцільні.
3. Дослідження натуральних зубів як конструкційного матеріалу показало, що за своїми фізико-хімічними показниками вони займають проміжне положення між пластмасовими та фарфоровими штучними зубами, і тому можуть успішно застосовуватись для відбудови дефектів зубного ряду у незнімних та знімних конструкціях; на етапах виготовлення протезу змінюється забарвлення натурального зуба: він стає світлішим після консервації і поступово відновлює своє природне забарвлення після фіксації протеза в ротовій порожнині протягом періоду стабілізації показників вивільнення та поглинання іонів кальцію.
4. Для консервації зубів доцільно використовувати слабкі (0,5-2,0 %) розчини альдегідів - формальдегіду та глютарового альдегіду, які забезпечують достатній рівень дезінфекції, сприяють збереженню фізико-механічних властивостей зуба та не змінюють в значній мірі його забарвлення.
. Розроблена нами методика передбачає виготовлення традиційних типів незнімних та знімних конструкцій протезів із натуральними зубами в якості облицювального матеріалу, з незначними змінами у технології виготовлення, застосування яких не потребує великих економічних витрат.
. Клінічне застосування запропонованих конструкцій протезів та його аналіз показали, що вони мають певні переваги над звичними методами протезування, оскільки зменшують кількість корекцій, сприяють швидшій адаптації пацієнта і мають естетичний вигляд.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При наявності дефекту коронкової частини фронтального зуба рекомендуємо виготовлення штифтової конструкції з використанням відламаної частини в якості облицювального матеріалу.
. При наявності невеликих (в 1-2 зуби) дефектів зубного ряду у фронтальному відділі рекомендуємо виготовлення незнімних та знімних конструкцій зубних протезів по типу адгезивного мостовидного протеза, незнімної шини-протеза, мостовидного протеза з фіксаціїю на коронках та напівкоронках, малого сідловидного протеза або іммедіат-протеза. При виборі конкретної із перерахованих вище конструкцій слід керуватись перш за все станом зубів, що обмежують дефект, особливо оцінити їх рухомість та резервні сили пародонту, а також ступінь атрофії альвеолярного паростка. При видаленні зубів з приводу захворювань пародонту перевагу слід віддавати знімним конструкціям.
. При поєднанні дефектів у фронтальній та боковій ділянках рекомендуємо виготовлення пластинкових та бюгельних конструкцій, в яких фронтальний дефект відновлений коронковими частинами натуральних зубів, а боковий - штучними пластмасовими або фарфоровими зубами.
. В якості консерванта для натуральних зубів рекомендуємо використовувати слабкі розчини формальдегіду або глютарового альдегіду.
. Для покращення фіксації натурального зуба в тілі протезу пропонуємо в пришийковій ділянці робити уступ в формі оберненого конуса, а в кореневий канал при його пломбуванні вводити дротяну петлю.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Заміщення фронтальних включених дефектів зубних рядів у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта //Новини стоматології.-1997.-№1(10).-С.21-23.
. Вивчення процесів обміну кальцію в натуральних зубах, вміщених в знімний протез //Галицький лікарський вісник.- 1998.- Т.5, ч.1.- С.69-72.
. Ретроспективний огляд використання різних конструкційних матеріалів //Галицький лікарський вісник.- 1998.- Т.5, ч.1.- С.73-75.
. Использование естественных зубов в ортопедическом лечении //Сборник статей первого Международного конгресса по проблемам зубной трансплантологии.- Башкортостан, Уфа, 1994.- С.15-17, 89-90. / Cпівавтор Павленко О.В./.
. Натуральні зуби як конструктивний елемент протеза //Актуальні проблеми ортопедичної стоматології.-Матеріали науково-практичної конференції, м.Івано-Франківськ, 1995.-С.49.
. Застосування знімних протезів з натуральними зубами для заміщення малих дефектів у фронтальному відділі //Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні.- Матеріали доповідей наукової конференції 20 травня 1996 року, Полтава, 1996.-С.205-206.
. Використання натуральних зубів у слухопротезуванні // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні.- Матеріали доповідей наукової конференції 20 травня 1996 року, Полтава, 1996.-С.206. /Співавтор Павленко О.В./.
8. Use of natural teeth in partial dentures //20 th Annual Conference European Prosthodontic Association (EPA).-Germany,Tubingen, 1996.-P.75.
9. Динаміка виникнення дефектів зубних рядів та конструктивні особливості протезів, що виготовляються жителям м.Івано-Франківська та області //Питання ортопедичної стоматології.- Збірник наукових праць, Полтава, 1997.- С.64-68.
10. Спосіб протезування із використанням коронок натуральних зубів. Патент на винахід № 22258 А від 03.02.98 НДЦПЕ України.
АНОТАЦІЯ
Кріль А.Й. Використання натуральних зубів в ортопедичному лікуванні.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія.- Українська медична стоматологічна академія, м.Полтава, 1998.
Дисертацію присвячено питанням протезування пацієнтів протезами, виготовленими з використанням коронкових частин видалених природних зубів. Вивчено динаміку виникнення і розвитку дефектів зубних рядів та потребу у різних конструкційних матеріалах для виготовлення протезів у жителів м.Івано-Франківська та області. Проведено експериментальне вивчення механічних та фізико-хімічних властивостей натуральних зубів на етапах виготовлення протезу. Розроблено раціональні технології виготовлення незнімних та знімних конструкцій зубних протезів з використанням видалених зубів.
Основні результати роботи знайшли практичне застосування.
Ключові слова: натуральні зуби, ортопедичні методи, незнімні протези, знімні протези, конструкційний матеріал.
АННОТАЦИЯ
Криль А.Й. Использование естественных зубов в ортопедическом лечении.- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22- стоматология.- Украинская медицинская стоматологическая академия, г.Полтава, 1998.
Диссертация посвящена вопросам протезирования пациентов протезами, изготовленными с использованием коронковых частей удаленных естественных зубов. Изучена динамика возникновения и развития дефектов зубных рядов и потребность в различных конструкционных материалах для изготовления протезов у жителей г.Ивано-Франковска и области. Установлено, что дефекты зубов и зубных рядов возникают у жителей региона в молодом возрасте (І-ІІ возрастные группы по ВОЗ), а это требует раннего ортопедического вмешательства. Частота возникновения дефектов резко возрастает во ІІ группе и в дальнейшем стабилизируется на высоком уровне (82,8 % - 97,8 %). Конструкционно среди изготавливаемых зубных протезов преобладают штамповано-паянные коронки и мостовидные протезы (95,6 %) и пластмассовые пластиночные протезы (99,1 %). Среди материалов для изготовления несъемных протезов в основном используются металлические сплавы (56,2 %), а съемных –пластмассы (99,1 %). Это обуславливает невысокую эстетичность несъемных протезов и недостаточную прочность съемных конструкций.
Для выявления возможности использования удаленных зубов самого пациента как конструкционного материала при ортопедическом лечении возникшего дефекта проведено экспериментальное изучение изменения механических и физико-химических свойств естественных зубов на этапах изготовления протеза. Установлено, что микротвердость консервированных зубов в процессе изготовления и функционирования протеза существенно не изменяется (в общем она возрастает на 2 - 5 %). Адгезионная прочность соединения натурального зуба с базисными пластмассами ниже, чем пластмассового (30 + 2,1 МПа против 50+1,4 МПа), но выше, чем фарфорового (23 + 1,8 МПа, Р<0,05). Это позволяет вводить натуральный зуб непосредственно в базис протеза при изготовлении съемных конструкций. Для соединения натурального зуба с металлическим каркасом целесообразно использовать композитные пломбировочные материалы, имеющие адгезионную прочность соединения с металлами больше 30 МПа. Адгезионная прочность соединения натурального зуба с кобальто-хромовыми сплавами выше на 18,5 % по сравнению с нержавеющей сталью.
Выделение и поглощение ионов Са+ поверхностными слоями эмали натуральных зубов, вставленных в протез, на различных этапах изготовления протеза происходит параллельно и сбалансировано. Эти показатели стабилизируются на протяжении определенного периода времени после фиксации протеза в полости рта, который зависит от продолжительности пребывания зуба в консерванте. На этапах изготовления протеза изменяется интенсивность окраски натурального зуба в протезе: после консерванта он становится светлее, а потом постепенно восстанавливает природный цвет. Термин восстановления цвета совпадает со сроками стабилизации показателей выделения и поглощения ионов Са+ .
Для консервации зубов целесообразно использовать слабые (0,5 –,0 %) растворы альдегидов –формальдегида или глютарового альдегида, которые обеспечивают достаточный уровень дезинфекции, способствуют сохранению физико-механических свойств зуба и не изменяют в значительной степени его окраску.
Клинические данные получены на основании обследования 45 пациентов, которым было изготовлено 48 протезов с 81 удаленным зубом, в основном для возмещения фронтальных дефектов небольшой протяженности (1-2 зуба). Максимальный срок наблюдения за протезом бюгельной конструкции составил 5,5 лет.
Разработаннная методика подготовки удаленных зубов позволяет применять их как конструкционный материал при изготовлении традиционных несъемных и съемных конструкций зубных протезов.
Основные результаты работы нашли практическое применение.
Ключевые слова: естественные зубы, ортопедические методы, несъемные протезы, съемные протезы, конструкционный материал.
ANNOTATION.
Kril A.J. Using natural teeth in prosthetic treatment.- Manuscript.
A dissertation to obtain the scientific degree of candidate of science (medicine) in speciality 14.01.22 -stomatology, Ukrainian Medical Stomatological Academy, t. Poltava, 1998.
The dissertation deals with prosthetic treatment of patients by dentures manufactured with use of crown portions of extracted natural teeth. Dynamics of the origin and development of the teeth rows defects and the requirements in different construction materials to make prosthesesfrom with citizens of Ivano-Frankivsk and Region were studied. An experimental study of mechanical and physicochemical properties of natural teeth at the stages of the prostheses manufacturing was carried out. Rational technologies to manufacture fixed and removable dentures with application of extracted teeth were elaborated.
The main results of the work are being applied practically.
Key words: natural teeth, prosthetic methods, fixed dentures, removable dentures, construction materials.