Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Київ ~

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 14.4.2024

17

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОРОЗОВ Микола Георгійович

                  

                                                  УДК 619:617.711/.713-002-022.6:636.22/.28 (477.7)

ІНФЕКЦІЙНІ КЕРАТОКОН’ЮНКТИВІТИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ

ХУДОБИ У ГОСПОДАРСТВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

16.00.08 –епізоотологія та інфекційні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ –

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор

                                     АТАМАСЬ Валентин Якимович,

                                     Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри епізоотології та паразитології

Офіційні опоненти: 

                 доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки

України, ЛИТВИН Володимир Петрович, Національний аграрний

університет, завідувач  кафедри епізоотології та інфекційних хвороб;

              доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і

техніки АР Крим КОВАЛЬОВ Василь Львович, Кримський

державний аграрний університет, завідувач кафедри мікробіології

і  вірусології

Провідна установа:

Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра мікробіології, вірусології та зоології, м. Біла Церква,.

Захист відбудеться   “19” лютого 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, кім. 41.

Автореферат розісланий “17” січня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                    Міськевич С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ветеринарна наука стверджує, що вчасне попередження та лікування захворювань сільськогосподарських тварин і птиці є одним із дійових факторів підвищення продуктивності тваринництва, надійним засобом збільшення необхідних для життя людини ресурсів ( продуктів харчування ). З цією метою ветеринарна медицина вирішує завдання щодо оздоровлення сільськогосподарських тварин від незаразних та заразних захворювань, створення високопродуктивних видів тварин, стійких до різноманітних захворювань. Відомо, що концентрація поголів’я на обмеженій території, порушення технології годівлі та утримання завжди негативно впливають на природну резистентність організму тварин. Зниження резистентності організму є однією з основних причин виникнення різноманітних захворювань, серед яких значну частину займають захворювання очей. Останнім часом масові захворювання очей у великої рогатої худоби мають тенденцію до все більшого розповсюдження.

За даними ряду авторів кератокон'юнктивіти різної етіології у великої рогатої худоби зустрічаються в багатьох країнах світу і спричиняють значні економічні збитки тваринницьким господарствам. Ці збитки складаються із зниження молочної та м’ясної продуктивності тварин, втрати племінної й господарської цінності, а також передчасного вибраковування хворих тварин (Плахотин М.В., Захаров В.И., Алахвердиев Р.С., 1966; Плахотин М.В., Алахвердиев Р.С., Копенкин Е.П., 1971; Slatter D. H., Edwards M. E., Wilxoc G. E. et al., 1982).

Незважаючи на великі досягнення ветеринарної науки етіологія, патогенез, клінічні ознаки кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби залишаються недостатньо вивченими і потребують нових,  більш глибоких досліджень, бо немає єдиної точки зору щодо головного етіологічного фактора цих захворювань. На даний момент видовий склад збудників кератокон'юнктивітів досить широкий, дослідники називають серед них рикетсії, віруси, хламідії, мікоплазми, моракселу, телязії та авітаміноз –А (Voigt A., Dietz O., 1962 ; Русинов А.Ф. 1965; Русинов А.Ф., 1968; Копенкин Е.П., 1988; Черванев В.А., 1989; Хамадиев Р.Х., Равилов А.З., Хусаинов Ф.М. и др., 1990; Єршов В.Д., Лаврова І.Г., 1995; Борисевич В., Коваленко В., Борисевич Б., Мархонь З. та інші, 2001).

Заслуговує на увагу питання терапії тварин, хворих на кератокон'юнктивіти, яке на даний момент є проблематичним (Русинов А.Ф., 1962; Авроров В.Н., 1973; Майчук Ю.Ф., Давыдов А.Б., Хромов Г.Л., 1976; Власенко В.М., 1996; Юрченко Л.І., Юрченко О.Л.,  1998). Це пов’язано з біологічною особливістю деяких збудників даного захворювання, які є внутрішньоклітинними паразитами і можуть тривалий час зберігатися в клінічно здоровому організмі й виділятися в навколишнє середовище, тобто ці тварини стають джерелами збудника інфекції протягом тривалого часу, навіть - всього життя (Черванев В.А., 1991;Шароварчук Р.І., Борисевич В.Б., Кудрявченко О.В., Ткаченко С.М., 2000).

Складність діагностики, лікування і профілактики масових кератокон’юнкти-вітів у великої рогатої худоби, різноманітність етіологічних факторів, неоднозначність впливу на організм різних препаратів, які застосовують при цих захворюваннях, роблять, на наш погляд, цю проблему актуальною як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом науково-дослідної роботи кафедр епізоотології та паразитології і акушерства та хірургії факультету ветеринарної медицини Одеського державного аграрного університету з теми “Крайова епізоотологія найбільш поширених інфекційних захворювань тварин та птиці півдня України” ( номер державної реєстрації 0101U001736 ).

Мета і задачі дослідження. З’ясувати розповсюдження  і вивчити етіологічну структуру збудників, клінічний прояв, особливості епізоотичного процесу та удосконалити існуючі методи терапії і систему профілактичних заходів при масових кератокон’юнктивітах у великої рогатої худоби в умовах півдня України.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі задачі:

- з’ясувати розповсюдження і встановити етіологію масових кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби  в  умовах півдня України;

- вивчити клінічний прояв і особливості епізоотичного процесу при інфекційних кератокон'юнктивітах у великої рогатої худоби;

- удосконалити існуючі методи терапії хворих  тварин з урахуванням комплексного підходу до цієї проблеми та зональних особливостей перебігу захворювання;

- вивчити імунологічну реактивність організму хворих на інфекційні кератокон’юнктивіти телят при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії;

- удосконалити систему заходів при інфекційних кератокон'юнктивітах у великої рогатої худоби.

Об’єкт дослідження –велика рогата худоба червоної степової  породи, у якої спостерігалися масові захворювання з клінічною картиною кератокон’юнктивітів.

Предмет дослідження –статистичні дані районних підприємств державної ветеринарної медицини щодо розповсюдження масових кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби; результати клінічних досліджень  великої рогатої худоби різних вікових груп з ознаками кератокон’юнктивітів; мазки-зскрібки з кон’юнктиви повік та рогівки –досліджувались на наявність в них мікроорганізмів; зскрібки з кон’юнктиви і рогівки –досліджувались з метою ізоляції та визначення мікроорганізмів; проби крові - досліджувались біохімічно, а також на вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, Т- і В-лімфоцитів; терапевтична ефективність тетрацикліну, егоцину L.A., тетрациклінової мазі, новокаїнової блокади, мареполіміелу, біостимулятора ( екстракт алое ) при масових  кератокон’юнктивітах.

Методи дослідження. При виконанні роботи використовували епізоотологічний, вірусологічний, бактеріологічний, серологічний, імунологічний, гематологічний, біохімічний, гельмінтологічний, біологічний, клінічний та статистичний методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше  в господарствах півдня України вивчено епізоотичну ситуацію щодо масових захворювань великої рогатої худоби на кератокон’юнктивіти; встановлено їх етіологію, особливості епізоотичного процесу і клінічного прояву; удосконалено існуючі методи терапії хворих тварин; вивчено динаміку показників неспецифічної імунологічної реактивності організму хворих телят при сполученому застосуванні етіотропних, патогенетичних і стимулюючих засобів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень поглиблюють сучасні знання з етіології, патогенезу, лікування і профілактики інфекційних кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби.

На підставі проведених досліджень розроблені і впроваджені в господарствах Одеської області “Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон’юнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України”. Використання цих рекомендацій дає змогу практичним лікарям ветеринарної  медицини розібратись в етіології масових захворювань очей великої рогатої худоби і корінним чином покращити ситуацію щодо цих захворювань в неблагополучних господарствах.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Одеського державного аграрного університету і Державного аграрного університету Молдови.

Особистий внесок здобувача. Автором  дисертації самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень.

Діагностичні дослідження патологічного матеріалу від великої рогатої худоби на рикетсіоз, хламідіоз і мораксельоз, виконані в бактеріологічному відділі Одеської обласної  державної лабораторії ветеринарної медицини. Методичну допомогу при виконанні цих досліджень надавав завідувач відділу, лікар ветеринарної медицини Б.Я.Кавецький.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Одеського державного аграрного університету в 1997 - 2002 рр., а також на Міжнародній науково-практичній конференції: Біла Церква, 1998.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано шість наукових статей у провідних фахових виданнях, а саме: дві статті в журналі „Ветеринарна медицина України”, три - у збірниках наукових праць, одна стаття в матеріалах міжнародної конференції та одні рекомендації виробництву.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 16 таблицями, 17 рисунками і включає вступ, огляд літератури, власні дослідження, їх аналіз і узагальнення, висновки та пропозиції для виробництва, список використаної літератури, що містить 260 джерел, з них 50 - іноземних, 9 додатків.

ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконували протягом 1996 –років на базі лабораторій кафедр епізоотології та паразитології і акушерства та хірургії Одеського державного аграрного університету, Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, лабораторiї iмунологiї i патоморфологiї Одеського науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії iм. акад. В.П.Фiлатова, лабораторії НДІ здоров’я родини, а також господарств Одеської області. Матерiалом дослiджень була велика рогата худоба червоної степової породи, серед якої спостерiгалися масові захворювання очей з клiнiчною картиною кератокон’юнктивiту.

Вивчення розповсюдження захворювань очей у великої рогатої худоби проводили за статистичними даними районних державних пiдприємств ветеринарної медицини Одеської областi та за результатами власних досліджень.

З метою встановлення етіології масових кератокон'юнктивітів відбирали патологічний матеріал з кон'юнктивального мішка, з кон’юнктиви та рогівки хворих телят і висівали на МПА, МПБ, 2%-й глюкозо-кров’яний агар, середовище Кітт–Тароці за методиками, описаними О.Ф.Русиновим (1986) і Є.П.Копьонкіним (1988) з подальшою ідентифікацією виділених мікроорганізмів за “Коротким визначником бактерій Бергі”. Одночасно проводили спеціальні дослідження на рикетсіоз, хламідіоз, мораксельоз, інфекційний ринотрахеїт, телязіоз і гіповітаміноз А.

З метою постановки дiагнозу на рикетсiоз робили мазки-зскрiбки з кон’юнктиви повiк та рогiвки за В.М.Авроровим (1973), висушували на повiтрi, фiксували спирт - ефiром та фарбували за Романовським-Гiмза, Стемпом, Маккiавело та Гiмiнесом, після чого досліджували їх методом світлової мікроскопії.

Паралельно матеріал від хворих телят, а також морських свинок і кроликів  (мазки-зскрібки з кон’юнктиви та рогівки  у телят і кроликів, перитонеальна рідина і зскрібки з очеревини у морської свинки) дослiджували на рикетсіоз методом люмiнесцентної мiкроскопiї в прямiй модифiкацiї, згiдно з “Настановою щодо використання сухих люмiнесцируючих антитiл до рикетсiй Бернета”, затвердженою 7 сiчня 1972 року. Бiологiчну пробу при дослідженні на рикетсіоз ставили на  морських свинках і  кроликах.

Для постановки діагнозу на хламідіоз досліджували пофарбовані за Романовським-Гімза мазки-зскрібки з кон’юнктиви та рогівки хворих телят методом світлової мікроскопії. Паралельно проводили дослідження мазків-зскрiбків з кон’юнктиви хворих телят методом люмiнiсцентної мiкроскопiї в прямiй модифiкацiї згiдно з “Інструкцiєю щодо використання антитiл дiагностичних флуоресцiруючих родоспецифiчних моноклональних хламiдiйних, мишиних сухих”, затвердженою 20 липня 1993 р.

Дослідження на інфекційний ринотрахеїт проводили методом люмiнесцентної мiкроскопiї в прямiй модифiкацiї згiдно з “Тимчасовою настановою щодо використання набору діагностикумів інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби”, затвердженою 25 квітня 1994 р. Матеріалом для досліджень слугували мазки-зскрібки з кон’юнктиви та рогівки хворих телят.

Для постановки діагнозу на телязiоз промивали очi хворих та умовно здорових телят 3% водним розчином борної кислоти або фiзiологiчним розчином, з наступним мiкроскопiчним дослiдженням вимитої рідини згідно з “Методичними вказівками щодо лабораторних досліджень на телязiоз великої рогатої худоби”.

Визначення кількості каротину в сироватці крові проводили калориметричним методом згідно із загальноприйнятою методикою.

Для дослiдження показникiв iмунологiчної реактивностi у телят було використано методичні рекомендації “Прискорена первинна оцiнка iмунологiчного статусу людини” (1990), розроблені в лабораторiї iмунологiї i патоморфологiї Одеського науково-дослідного інституту очних хвороб і тканинної терапії iм. акад. В.П.Фiлатова, адаптовані нами для проведення iмунологiчних дослiджень у телят.

Одночасно проводили морфологiчнi та бiохiмiчнi дослiдження кровi. Кiлькiсть гемоглобiну визначали за допомогою гемоглобiнометра Салi, кiлькiсть еритроцитiв i лейкоцитiв - в камерi Горяєва, лейкограму виводили пiсля фарбування мазкiв кровi (контрольних i дослiдних тварин) за Романовським-Гiмза за загальноприйнятою методикою. Загальний бiлок дослiджували  рефрактометрично, бiлковi фракцiї - турбiдиметричним методом; каротин - калориметричним методом.

Лiкування хворих тварин проводили комплексно, використовуючи етiотропну та патогенетичну терапiю. Новокаїнову блокаду проводили за методикою В.М. Авророва (1970).

Клiнiчнi дослiдження тварин усiх вiкових груп проводили в напрямку виявлення характерних ознак захворювань очей, зокрема масових кератокон’юнктивiтiв згідно із загальноприйнятою методикою офтальмологічного дослідження. Використовували такі методи дослідження: огляд, пальпацію, бокове (фокусне) освітлення, офтальмоскопію і пробу з флюоресциїном. Об’єктивнi данi проведених клiнiчних дослiджень протоколювали, а найбiльш характернi ознаки фотографували.

Дослідження проведені на 9407 головах великої рогатої худоби різних вікових груп, 5-ти кроликах, 5-ти морських свинках.

Результати дослiджень обробляли статистично (Г.Ф. Лакін 1973).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розповсюдження масових кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби в господарствах адміністративних районів Одеської області

Проведені дослідження свідчать про широке розповсюдження масових кератокон'юнктивітів в господарствах адміністративних районів Одеської області. Так, із 26 районів області вони зареєстровані в 17-ти, що становить 65%. У 9-ти інших районах кератокон'юнктивіти теж мають місце, але масового характеру не набувають.

Етіологія масових кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби в господарствах півдня України

Захворювання очей мають складну  етіологію, яка обумовлена заразними агентами та причинами неінфекційного походження. З метою виявлення інфекційних агентів, які могли б бути причиною виникнення масових кератокон'юнктивітів у великої рогатої худоби, нами  проведені  бактеріологічні, серологічні, вірусологічні та біологічні дослідження.

При бактеріологічному дослідженні вмісту кон’юнктивального мішка, отриманого від 100 хворих на кератокон’юнктивіти телят, ізольовано 276 культур мікроорганізмів, з них паличкоподібних –, кокоподібних –. При класифікації паличкоподібні мікроорганізми розподілили на 9 видів,  кокоподібні –на 6.

Паличкоподібні мікроорганізми включали такі види: Escherichia coli (23 штами), Corynebacterium xerosis (12 штамів), Corynebacterium bovis (9 штамів), Bacillus subtilis (35 штамів), Bacillus brevis (15 штамів),  Bacillus larvae (8 штамів), Bacillus megaterium (44 штами), Bacillus stearothemophilus (6 штамів), Moraxella bovis (8 штамів).

Кокоподібні мікроорганізми віднесені до видів: Staphylococcus epidermidis (20 штамів), Staphylococcus aureus (47 штамів), Staphylococcus saprophyticus (19 штамів), Streptococcus pneumoniae (14 штамів), Streptococcus faecium (9 штамів),  Streptococcus (S.sp.,гр.N.) (1 штам ).

паличкоподібні і 2 кокоподібні мікроорганізми не були класифіковані.    

Із паличкоподібних мікроорганізмів найчастіше виділяється B.megaterium і B.subtilis, відповідно 15,94% і 12,68%, а з кокоподібних - Staph.aureus та Staph.epidermidis, відповідно 17,02% і 7,24%.

Таким чином, результати проведених бактеріологічних досліджень свідчать, що виявлені нами мікроорганізми, які знаходяться в кон’юнктивальному мішку хворих на кератокон'юнктивіти телят, крім диплобацили Моракса, відносяться до умовно-патогенної мікрофлори, яка спричиняє секундарну інфекцію. Moraxella bovis здатна викликати підгостре запалення кон’юнктиви. У подальшому шляхом проведення мікроскопічних, імунологічних та вірусологічних досліджень наші зусилля були спрямовані на пошуки інших агентів, які могли б спричинити виникнення масових кератокон'юнктивітів у великої рогатої худоби.

Методом мікроскопії досліджено 862 мазки-зскрібки від 311 хворих телят, які фарбували за Романовським-Гімза, Маккіавело, Гімінесом, Стемпом. При позитивних результатах мікроскопічного дослідження виявляли внутрішньоклітинні включення, характерні для рикетсіозу. Рикетсії у фарбованих мазках частіше виявляли у цитоплазмі епітеліальних клітин, рідше - поза їх межами поблизу “ голих ядер” у вигляді кокоподібних, еліпсоїдних або паличкоподібних включень. Фарбовані за Романовським-Гімза вони мали темно-синій колір, за Гімінесом –червоний, за Маккіавелло –яскраво-червоний, за Стемпом –рожевий.

Позитивні результати на рикетсіоз отримані нами у 72,29% випадків. За своєю діагностичною ефективністю при рикетсіозі методи фарбування мазків-зскрібків за Романовським-Гімза, Стемпом, Маккіавело і Гімінесом майже рівноцінні, але найбільш простим щодо виконання, на наш погляд, є метод фарбування за Романовським-Гімза.

У окремих випадках діагноз на рикетсіоз підтверджували біологічною пробою на морських свинках і кроликах.

Для визначення етіологічної ролі рикетсій, хламідій та вірусу інфекційного ринотрахеїту використали прямий метод імунофлюоресценції. Цим методом досліджували мазки-зскрібки з кон’юнктиви та рогівки 71 теляти, хворих на кератокон'юнктивіти. За результатами проведених досліджень рикетсії виявлені у 70,42%, хламідії –у 33,80% хворих телят. Вірус інфекційного ринотрахеїту виявлено лише у одного хворого теляти (1,40%).

Гельмінтологічними дослідженнями 405 проб вмісту кон’юнктивального мішка від 405 тварин з клінічною картиною кератокон'юнктивітів з 8 колективних господарств і 5 господарств приватного сектора в жодному випадку телязій не було виявлено.

Особливості епізоотичного процесу при масових рикетсіозних кератокон'юнктивітах великої рогатої худоби у господарствах півдня України

Особливості епізоотичного процесу при масових рикетсіозних кератокон'юнктивітах у великої рогатої худоби в умовах півдня України вивчали на 9407 головах великої рогатої худоби різних вікових груп. Хворіла на рикетсіозний кератокон'юнктивіт велика рогата худоба усіх вікових груп.

Джерелом збудника інфекції були хворі тварини і ті, які перехворіли, в клітинах епітелію кон’юнктиви і рогівки яких протягом 12 місяців після видужування (термін спостереження) ми виявляли рикетсії.

Захворюваність великої рогатої худоби різних вікових груп на рикетсіозний кератокон'юнктивіт наведена в табл. 1.

                                                                                                                   Таблиця 1                                                                                                                                                                                                                                             Захворюваність великої рогатої худоби різних вікових груп на                                рикетсіозний кератокон'юнктивіт

Вік тварин

     Клінічно              обстежено, гол.

Виявлено хворих

всього, гол.

%

до 1 місяця

1372

,30

1 –місяці

1407

,66

3 –місяців

1411

,26

6 –місяців

1359

,11

9 –місяців

1572

,75

дорослі

2286

,75

Всього:

9407

,59

Як видно з даних, наведених в таблиці 1, із 9407 обстежених голів великої рогатої худоби різних вікових груп виявлено 1373 хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, що становить 14,59%. Захворюваність великої рогатої худоби різних вікових груп була різною: найвищою - серед молодняка віком 1-3 місяці (53,66%), 3-6 місяців (20,26%), 6-9 місяців (11,11%); найнижчою - серед дорослої великої рогатої худоби (2,75%) та молодняка 9-12 місяців (3,75%).

Вивчаючи щомісячну захворюваність великої рогатої худоби на рикетсіозний кератокон’юнктивіт протягом календарного року, нами встановлена чітко виражена сезонність цього захворювання. Отримані дані свідчать про те, що починаючи з квітня кількість тварин, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, різко збільшується і досягає максимуму в червні. У липні, серпні і вересні тримається на високому рівні, потім поступово знижується і у листопаді –грудні досягає захворюваності, відміченої у січні –березні. Підвищення захворюваності у квітні –вересні, на наш погляд, обумовлюється високою активністю мух, збільшенням кількості пилу в повітрі, що спричиняє мікротравми кон’юнктиви і рогівки, зниженням резистентності останніх в результаті підвищеного ультрафіолетового опромінення.

Клінічний прояв інфекційних кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби у господарствах півдня України

Згідно з результатами проведених нами досліджень на півдні України масові кератокон’юнктивіти спричиняють рикетсії, хламідії, мораксели і вірус інфекційного ринотрахеїту. Ускладнює перебіг кератокон’юнктивітів секундарна мікрофлора і гіповітаміноз А.

Клінічні ознаки при масових кератокон’юнктивітах, спричинених рикетсіями й іншими збудниками, схожі, тому без чітко проведеної лабораторної діагностики важко встановити правильний діагноз.

Клінічним обстеженням  1373 голів великої рогатої худоби різних вікових груп встановлено, що перебіг масових рикетсіозних кератокон’юнктивітів характеризується вираженою стадійністю.

Перша стадія (серозно-катаральна) –у хворих тварин спостерігається інтенсивна сльозотеча, виділення серозного ексудату, набряк і гіперемія кон’юнктиви при  помірному спазмі повік і пригніченні  тварин. Больова реакція під час пальпації добре виражена. Тривалість цієї стадії два-шість днів.

Друга стадiя ( ерозiї рогiвки) - характеризується утворенням ерозiй рогiвки, про що свiдчить порушення її дзеркальностi (чiтко дiагностується при кератоскопiї). Ерозiї дiaметром 2-5 мм з'являються у ценрi рогiвки, вони сiро-блакитного кольору з набряклими нерiвними краями. Решта рогiвки зберiгає прозорiсть. Стан тварини виразно пригнiчений. Має мiсце свiтлобоязнь, значний витiк серозно-катарального ексудату, iн’єкцiя судин кон’юнктиви, поверхнева васкуляризація рогівки. Основною відмінністю другої стадії від першої є поширення запального процесу на рогівку. Ця стадiя триває вiд двох до чотирьох днiв. У подальшому вона переходить у виразку з одночасною чіткою iнфiльтрацiєю рогiвки.

Третя стадiя (клiтинної iнфiльтрацiї) - проявляється вираженим пригнiченням тварини, вiдмовою вiд корму, виснаженням, світлобоязню. Значно знижується рухливiсть хворих тварин –вони здебiльшого стоять або лежать. З кон'юнктивального мiшка видiляється рясний слизово-гнiйний ексудат. Спостерiгаються гiперемiя i набряк сполучної оболонки ока, кон'юнктивальна (поверхнева) i перикорнеальна (глибока) iн'єкцiя судин. Рогiвка спочатку сiро-блакитна, далi стає димчастою, а згодом набуває молочно-бiлого кольору iз жовтуватим вiдтiнком. Третя стадiя триває вiд семи до тринадцяти днiв.

Четверта стадiя (дозрiвання абсцесу рогiвки) - зустрічається у  тварин порiвняно рiдко. Вона характеризується вираженим блефароспазмом, рясною сльозотечею з витiканням iз очей та носа слизово-гнiйного ексудату, свiтлобоязню, вираженим набряком повiк, значною болючістю очей при пальпацiї, гiперемiєю кон'юнктиви, iн'єкцiєю судин склери, поверхневою та глибокою васкуляризацiєю рогівки. У центрi рогiвки утворюється напiвсферичне випинання (кератоконус, кератоглобус) жовтуватого кольору, оточене судинами, i проходить формування абсцесу рогiвки. Температура тiла тварини може пiдвищуватися на 1-1,5С. У передній камері ураженого ока знаходять ексудат. Запальний набряк та клітинна інфільтрація спостерігається також у склері, райдужній оболонці та циліарному тілі. Кришталик у цій стадії буває в стані набряку з відшаруванням капсули. Ця стадія триває один-два тижні, а при утворенні кератоконуса чи стафіломи –до трьох-чотирьох тижнів.

П'ята стадiя (виразки рогiвки) - характеризується утворенням виразки рогiвки на фонi її інфiльтрацiї та ерозiї. Спостерiгається рясна сльозотеча, видiлення слизового або слизово-гнiйного ексудату, свiтлобоязнь, набряк повiк, сильний бiль при пальпацiї ока, значна гiперемiя та набряк кон'юнктиви, змiшана iн'єкцiя судин. У центрi iнфiльтрованої рогiвки виявляють виразку рiзної величини i глибини (iнодi до десцеметової оболонки з утворенням десцеметоцеле). Тривалiсть цiєї стадiї - вiд п’яти до дванадцяти днiв.

Шоста стадiя (утворення рубця рогiвки) - є кiнцевою стадiєю хвороби, при якiй спостерiгається послiдовний перебiг гранулювання, рубцювання та епiтелiзацii. Запальнi явища затухають, інфiльтрат розсмоктується, починаючи вiд лiмба у напрямку центру рогiвки, де спочатку утворюється гранульома. Остання поступово ущiльнюється. Судини частково або повнiстю облiтеруються i в рогiвцi залишається сполучнотканинний рубець (лейкома, нубекула або макула). Процес формування рубця повiльний і тривалий. Перехiд у завершальну, шосту, стадiю може вiдбуватися з третьої, четвертої або п'ятої стадiй. Рубець певною мiрою порушує зiр і без лiкування не розсмоктується. У результаті лiкування, в залежностi вiд глибини ураження шарiв рогiвки, може наставати повне або часткове розсмоктування рубця. Як ускладнення виникає перфорацiя рогiвки з випадiнням райдужної оболонки i кришталика, гнiйний iридоциклiт або гнiйний панофтальмiт. Такi ускладнення вимагають проведення енуклеацiї очного яблука. Тривалість цієї стадії від двох до шести тижнів.

При хламідійному кератокон’юнктивіті частіше уражалось одне, рідше -  обидва ока. Клінічні ознаки цієї хвороби схожі з такими же при рикетсіозному кератокон’юнктивіті: сльозотеча, світлобоязнь, припухлість повік і гіперемія кон’юнктиви (спочатку поверхнева, потім глибока). Витіки з кон’юнктивального мішка і порожнини носа водянисті, серозні, потім до них  домішується слиз і вони мутніють, стають неоднорідними.

Можливий перехід патологічного процесу з кон’юнктиви на рогівку: спочатку виникає поверхневе асептичне, потім глибоке гнійне запалення. Колір рогівки змінюється від білого до жовтого, проходить поверхнева і глибока її васкуляризація. У деяких хворих тварин поверхневі судини у великій кількості проростають у рогівку, тому її периферія стає яскраво-червоною і  горбистою, розвивається панозний кератит з наступним утворенням рубця.

Клінічні ознаки кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби, спричинених моракселами, починаються з сильної сльозотечі і світлобоязні. Спочатку має місце катаральне запалення кон’юнктиви. Через добу або трохи пізніше настає помутніння рогівки, в неї вростають у великій кількості поверхневі кровоносні судини, через що вона має м’ясоподібний вигляд і начебто вкрита крупнозернистими грануляціями. Під епітелієм і боуменовою оболонкою розростається сполучна тканина. Поверхня її деформована. Хвороба може закінчитися утворенням виразок рогівки чи грубого деформованого рубця, що спричиняє незворотну сліпоту тварини.

Клінічні ознаки кератокон’юнктивіту при інфекційному ринотрахеїті характеризуються раптовим підвищенням температури тіла, пригніченням, зниженням апетиту, прискореним диханням внаслідок запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Через 2 – 3 дні відмічається набряк і гіперемія кон’юнктиви. Витіки з очної щілини спочатку рідкі і прозорі, а потім стають слизово-гнійними і гнійними. Через декілька днів у хворих тварин уражаються поверхневі і більш глибокі шари рогівки.

Ефективність комплексного лікування молодняка великої рогатої худоби при рикетсіозному і хламідійному кератокон'юнктивітах

Лікування молодняка великої рогатої худоби при масових кератокон’юнктивітах проводили комплексно з використанням етіотропних та патогенетичних засобів.

При виборі етіотропних засобів для лікування хворих тварин при масових кератокон’юнктивітах враховували, що:

- рикетсії і хламідії високочутливі до антибіотиків тетрациклінового ряду;

- секундарна мікрофлора, виділена нами із кон’юнктивального мішка хворих тварин,  теж більш чутлива до вищеназваних антибіотиків;

- водні розчини антибіотиків при введенні їх до кон’юнктивального мішка не зволожують поверхню рогівки і кон’юнктиви повік тому, що вони покриті жиром, який виробляють мейбомові залози. У зв’язку з цим введена  рідина стікає у внутрішній кут ока і виводиться через сльозовивідні шляхи. Мазь антибіотика більш тривалий час затримується  в кон’юнктивальному мішку;

- рикетсіоз і хламідіоз -  захворювання всього організму, тому крім місцевого лікування  ми застосовували парентеральне введення антибіотиків.

Перед проведенням лікування визначали чутливість ідентифікованої мікрофлори, виділеної з кон’юнктивального  мішка молодняка великої рогатої худоби при масових  кератокон’юнктивітах, до антибіотиків: пеніциліну, стрептоміцину, еритроміцину, хлорамфеніколу, поліміксину, тетрацикліну і егоцину  L.A. Аналіз проведених досліджень дає можливість стверджувати, що мікрофлора, ізольована з кон’юнктивального мішка хворих на кератокон’юнктивіти телят, високочутлива до антибіотиків: егоцину L.A., хлорамфеніколу, тетрацикліну, еритроміцину.

Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт з використанням егоцину L.A.  

З метою  визначення ефективності комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон’юнктивіт, з використанням егоцину L.A. створили 10 груп тварин: 5 дослідних і 5 контрольних. У дослідні й контрольні групи відбиралися хворі телята за принципом аналогів  на різних стадіях перебігу хвороби: серозно-катаральної; ерозії рогівки; клітинної інфільтрації і виразки рогівки.

Тварин контрольної групи лікували за загальноприйнятою схемою, вона включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим і місцеве застосування тетрациклінової мазі.

Тварин дослідних груп лікували за вдосконаленою нами схемою. Вона включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим, місцеве застосування тетрациклінової мазі і внутрішньом’язове введення егоцину L.A. Результати проведених досліджень стосовно ефективності комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний  кератокон’юнктивіт з використанням егоцину L.A., наведені в таблиці 2, з якої видно, що ефективність лікування тварин дослідних і контрольних

                                                                                                                                                                                           Таблиця 2

                                                                                                                 

Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт з використанням егоцину L.A.

Групи

тварин

Метод

лікування

Стадія перебігу хвороби

Кількість хворих тварин, гол.

З них видужали

Тривалість лікування, днів

М m

кількість

тварин, гол.

%

Дослідна

- егоцин L.A. у дозі 1 мл  на 10 кг маси тварини;

- блокада ока за Авроровим 1раз у 5 днів 0,5% розчином новокаїну у дозі 20 мл на одне око;

- мазь тетрациклінова 1 раз на день під повіки хворого ока

серозно-катаральна

,0

,5   0,32

ерозії

рогівки

,0

,4   0,39

клітинної

інфільтрації

,0

,0   0,97

дозрівання абсцесу рогівки

,0

,0   0,32

виразки

рогівки

,7

,8   0,28

Контрольна

- блокада ока за Авроровим 1раз у 5 днів 0,5% розчином  новокаїну у дозі 20 мл на одне око;

- мазь тетрациклінова 2 рази на день під повіки хворого ока.

серозно-катаральна

,0

,6   0,32

ерозії

рогівки

,0

,5  0,32

клітинної

інфільтрації

,0

,0  0,39

дозрівання абсцесу рогівки

,0

,5   0,32

виразки

рогівки

,6

,5   0,64

груп на серозно-катаральній стадії, стадіях ерозії рогівки і клітинної інфільтрації була однаковою –% хворих телят видужали, але тривалість лікування  була різною. На серозно-катаральній стадії захворювання у телят дослідної групи, в порівнянні з контролем, тривалість лікування була на 1,1 дня коротшою.

На стадії ерозії рогівки у телят дослідної групи в порівнянні з контролем термін лікування скоротився на 2,1 дня, а на стадії клітинної інфільтрації тривалість лікування  хворих телят була коротшою на 2 дні.

Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон’юнктивіт, з використанням егоцину L.A. на стадії дозрівання абсцесу рогівки у тварин дослідної групи була на 20% вищою в порівнянні з тваринами контрольної групи, а термін лікування - на 2,5 дня коротшим. Найнижчою ефективність лікування була в групах телят, хворих на рикетсіозний кератокон’юнктивіт, у стадії виразки рогівки. У контролі вона становила 66,6%, а у телят дослідної групи –,7%, тобто на 20,1% була вищою. Різниця в тривалості лікування телят контрольної і дослідної груп становила 2,7 дня.

Ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон’юнктивіт, в стадії виразки рогівки з використанням антибіотиків окситетрацикліну - 200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів мареполіміелу і екстракту алое

Для визначення  ефективності комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон’юнктивіт, з використанням антибіотиків окситетрацикліну-200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів –екстракту алое і мареполіміелу, створили шість груп тварин: п’ять дослідних і одну контрольну. В дослідну і контрольну групи відбиралися за принципом аналогів хворі телята з рикетсіозним кератокон’юнктивітом на стадії виразки рогівки.

Тварин контрольної групи не лікували (1 група).

Тварин другої групи лікували за схемою: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів та антибіотик окситетрациклін-200 пролонгованої дії у дозі  1мл/1 кг маси тіла тварини внутрішньом’язово, з інтервалом введення 72 години.

При лікуванні телят третьої групи використовували: 1% очну окситетрациклінову мазь два рази на добу, ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів та антибіотик окситетрациклін-200 пролонгованої дії у дозі 1мл/10 кг маси тіла тварини внутрішньом’язово, з інтервалом введення 72 години, а також біостимулятор - екстракт алое рідкий для ін’єкцій у дозі 2 мл на тварину, підшкірно, один раз на добу протягом досліду.

Телят четвертої групи лікували за схемою: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів, антибіотик окситетрациклін-200 пролонгованої дії у дозі 1 мл/10 кг маси тіла тварини внутрішньом’язово, з інтервалом введення 72 години, та біостимулятор мареполіміел (ін’єкційний розчин) у дозі 5 мл на одну тварину, підшкірно, один раз у п’ять днів.

При лікуванні телят п’ятої групи застосовували таку схему лікування: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів, ін’єкційний антибіотик егоцин L.A. пролонгованої дії один раз у п’ять днів внутрішньом’язово, у дозі 1 мл/10 кг живої маси тіла тварини, та біостимулятор мареполіміел (ін’єкційний розчин) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно один раз у п’ять днів.

Хворих тварин шостої групи лікували за схемою: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів, ін’єкційний розчин енроксилу 5% у дозі 1,0 мл/20 кг живої маси тіла тварини підшкірно, один раз на добу протягом шести днів, та біостимулятор мареполіміел (ін’єкційний розчин) у дозі 5 мл на одну тварину  підшкірно 1 раз у п’ять днів.

Ефективність лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон’юнктивіт на стадії виразки рогівки, в другій, третій, четвертій, п’ятій і  шостій групах становила 100%. Серед телят контрольної групи видужування не настало,  і на 28 день спостереження у них  захворювання продовжувалося.

У четвертій, п’ятій і шостій групах видужування без ускладнення настало у 28,5% хворих телят. Видужування з ускладненнями у вигляді більма з перспективою розсмоктування настало у 57,1% хворих телят п’ятої і шостої груп; у 42,8% - телят четвертої та 42,4% - телят третьої групи.

У результаті проведеного лікування у 57,1% хворих телят другої групи та у 42,4% телят третьої  групи мали місце ускладнення у вигляді стійкого більма. У телят четвертої групи стійке більмо  залишалось у 28,7% хворих телят. Найменше ускладнень (по 14,4%) встановлено у хворих телят п’ятої і шостої груп.

Різною була також тривалість лікування: серед телят другої групи вона становила  18,11,1 дня; серед телят третьої групи –,01,1 дня; серед телят четвертої групи –,80,8 дня; серед телят п’ятої групи –,80,7 дня; серед телят шостої групи –,20,8 дня.

Враховуючи ефективність і тривалість лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон’юнктивіт на стадії виразки рогівки ( без ускладнень та з ускладненнями у вигляді більма з перспективою розсмоктування), можна зробити висновок, що запропоновані нами схеми комплексного лікування з використанням егоцину L.A., енроксилу та мареполіміелу дають змогу вилікувати і зберегти зір у 85,6% тварин.

Комплексне лікування з використанням окситетрацикліну-200 та мареполіміелу забезпечує видужування 71,3% хворих телят.

Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератокон’юнктивіт, з використанням егоцину L.A.

При комплексному лікуванні телят, хворих на хламідійний кератокон’юнктивіт, ми використали новий антибіотик егоцин L.A. З метою визначення ефективності комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератокон’юнктивіт, з використанням егоцину L.A. створили дві групи тварин: дослідну і контрольну, по 25 голів кожна.

Тварин контрольної групи лікували за загальноприйнятою схемою, яка включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим і місцеве застосування тетрациклінової мазі.

Тварин дослідної групи лікували за вдосконаленою нами схемою. Вона включала ретробульбарну новокаїнову блокаду ока за В.М.Авроровим, місцеве застосування тетрациклінової мазі і внутрішньом’язове введення егоцину L.A.

Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератокон’юнктивіт, з використанням егоцину L.A. становила 92% і була на 12% вищою у порівнянні з тваринами контрольної групи. Термін лікування в дослідній групі, де використовували ін’єкційний антибіотик егоцин L.A., був коротший на 3,8 дня в порівнянні з контролем.

Динаміка показників імунологічної реактивності організму телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії

Метою вивчення динаміки показників імунологічної реактивності організму телят було патогенетичне обгрунтування доцільності клінічного використання біостимулятора мареполіміелу при комплексному лікуванні тварин, хворих на рикетсіозний  кератокон'юнктивіт.

Дослідження включали визначення наступних імунологічних показників: абсолютного вмісту в крові лімфоцитів; Т- лімфоцитів; В- лімфоцитів; фагоцитарної активності нейтрофілів. Імунологічні показники визначались у хворих тварин до лікування, на 14-й і 28-й дні від початку лікування. Дослід проводився на тваринах п’яти груп. У тварин контрольної групи, яких не лікували (1 група), на 14-й та 28-й дні спостерігається достовірне зниження всіх досліджуваних показників імунологічної реактивності організму.

На 14-й день кількість лімфоцитів у тварин, яких не лікували, зменшилась до 3,000,39 тис.кл./мкл., (р< 0,05); кількість Т- і В лімфоцитів –до 1,190,16 тис.кл./мкл. та 0,510,06 тис.кл./мкл., відповідно. На 28-й день кількість лімфоцитів становила 2,500,24 тис.кл./мкл., кількість Т- і В лімфоцитів, відповідно, - 1,210,17 тис.кл./мкл. та 0,430,08 тис.кл./мкл.

Фагоцитарна активність нейтрофілів на 14-й день у тварин, яких не лікували, становила 29,80,63%, а на 28-й – 28,90,48%, що в порівнянні з початком досліду вказує на достовірне зниження цього показника (р< 0,05 і р < 0,05). Результати вивчення показників імунологічної реактивності організму  у тварин контрольної і дослідних груп дозволяють стверджувати, що у телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, спостерігається виражена імуносупресія, а саме: зниження абсолютної кількості лімфоцитів, Т- і В- популяцій цих імунокомпетентних клітин та фагоцитарної активності нейтрофілів. Як показали результати дослідження динаміки імунологічної реактивності організму телят, хворих на кератокон'юнктивіти, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії у тварин, яких лікували з використанням біостимуляторів, спостерігалося підвищення показників імунного статусу організму, особливо в групах тварин, яким при комплексному лікуванні використовували мареполіміел. Згідно з отриманими результатами найбільш значне підвищення показників імунного статусу організму зареєстровано у телят шостої групи, яким для лікування  використовували енроксил, новокаїнову блокаду за В.М.Авроровим, 1% окситетрациклінову очну мазь та біостимулятор - мареполіміел. Встановлено підвищення показників імунологічної реактивності організму у тварин дослідних груп, яким на фоні застосування етіотропної терапії використовували мареполіміел, що свідчить про імунокорегуючу дію цього біостимулятора. Отримані результати щодо імунореабілітаційного впливу мареполіміелу дозволяють обгрунтувати його клінічну ефективність при сполученому застосуванні з препаратами етіотропної та патогенетичної терапії у телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт.

 

Система заходів при інфекційних кератокон'юнктивітах великої рогатої худоби

На підставі результатів проведених досліджень і даних літератури нами розроблена система заходів профілактики і боротьби при інфекційних кератокон'юнктивітах великої рогатої худоби в умовах півдня України. Основні положення даної системи відображені у “Рекомендаціях з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон'юнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України”, затверджених Управлінням ветеринарної медицини Одеської обласної державної адміністрації 22 травня 2002 року.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично та експериментально обгрунтовано етіологію масових кератокон'юнктивітів великої рогатої худоби в умовах півдня України, вивчено клінічний прояв та особливості епізоотичного процесу, удосконалено методи терапії хворих тварин і систему протиепізоотичних заходів.

. На території Одеської області інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби мають широке розповсюдження: вони зареєстровані в 17 з 26 районів області.

. Масові інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби в господарствах Одеської області спричиняють як самостійно, так і в асоціаціях рикетсії (72,3%), хламідії (33,8%), мораксели (8,0%) і вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4%). Інфекційний процес ускладнюється паличкоподібною і кокоподібною секундарною мікрофлорою (Escherichia coli, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium bovis, Bacillus subtilis, Bacillus brevis,  Bacillus larvae, Bacillus megaterium, Bacillus stearothemophilus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus,  Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus faecium,  Streptococcus sp.,гр.N).

4. Перебіг і клінічні ознаки кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, між собою схожі. Для рикетсіозного кератокон'юнктивіту у великої рогатої худоби характерна стадійність розвитку патологічного процесу (серозно –катаральна, ерозії рогівки, клітинної інфільтрації, дозрівання абсцесу, виразки рогівки, рубця рогівки). Така стадійність інколи спостерігається і при хламідійному кератокон'юнктивіті. При мораксельозному кератокон'юнктивіті стадійності нами не встановлено. Рикетсіозний кератокон'юнктивіт супроводжується чітко вираженою імуносупресією.

. На півдні України до інфекційних кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, сприйнятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Джерелом збудника інфекції є дорослі тварини та хворий молодняк. Масові інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби відмічаються в квітні –вересні. В інші місяці року захворювання реєструються, але не набувають масового характеру.

. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить на серозно-катаральній стадії 100,0%; клітинної інфільтрації - 100,0%; дозрівання абсцесу рогівки - 100,0% і виразки рогівки - 86,7%. При традиційному методі лікування з використанням ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М. Авроровим і місцевим застосуванням тетрациклінової очної мазі ефективність становить відповідно 100,0%,100,0%, 100,0%, 80,0% і 66,6%. Запропонований нами метод дає можливість скоротити термін лікування на 1,1-2,7 дня.  

. Терапевтична ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт на стадії виразки рогівки, з використанням ін’єкційних антибіотиків окситетрацикліну–, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів - екстракту алое і мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі, становить 100,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево тетрациклінову очну мазь, на 33,4% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 1,7-3,3 дня.

. Ефективність комплексного лікування телят, хворих на хламідійний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі становить 92,0%, що у порівнянні з традиційним методом, при якому використовували ретробульбарну новокаїнову блокаду за В.М. Авроровим і місцево застосовували тетрациклінову очну мазь, на 12,0% вища і дає можливість скоротити термін лікування на 3,8 дня.

. Результати проведених досліджень свідчать, що лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт з використанням 1% очної окситетрациклінової мазі два рази на добу, ретробульбарної новокаїнової блокади за В.М.Авроровим один раз у п’ять днів, ін’єкційного розчину енроксилу 5% у дозі 1 мл/20 кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятора мареполіміелу (ін’єкційного розчину) у дозі 5 мл на одну тварину  підшкірно 1 раз у п’ять днів, є більш ефективним в клінічному та в імуно-реабілітаційному відношенні і пропонується нами для широкого використання у ветеринарній офтальмології.

. Використання мареполіміелу при комплексному лікуванні телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, підвищує імунологічну реактивність організму. У хворих тварин збільшується кількість Т- і В лімфоцитів, гамаглобулінів, підвищується фагоцитарна активність нейтрофілів. Це свідчить про доцільність застосування цього препарату у ветеринарній офтальмології.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для експрес-діагностики інфекційних кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і вірусом інфекційного ринотрахеїту, пропонуємо використовувати прямий метод імунофлюоресценції.

. Для лікування великої рогатої худоби, хворої на інфекційні кератокон'юнктивіти пропонуємо схему лікування яка є найбільш ефективною в клінічному та імуно-реабілітаційному відношенні: 1% очна окситетрациклінова мазь два рази на добу, ретробульбарна новокаїнова блокада за В.М. Авроровим один раз у п’ять днів, ін’єкційний розчин енроксилу 5% у дозі 1мл/20кг живої маси тварини підшкірно один раз на добу, протягом шести днів, та біостимулятор мареполіміел               ( ін’єкційний розчин ) у дозі 5 мл на одну тварину підшкірно 1 раз у п’ять днів.

3. При виникненні, а також для попередження спалахів масових інфекційних кератокон'юнктивітів у великої рогатої худоби на півдні України пропонуємо використовувати розроблені нами “Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон’юнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України”.

    

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Морозов М. Г. Характеристика мікрофлори очей у телят, хворих на кератокон'юнктивіти // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. пр. - Біла Церква, 1998. - Вип.5.- Ч. 2. - С. 184-186.

. Морозов М. Г. Епізоотологія кератокон’юнктивітів великої рогатої худоби в господарствах півдня України // Ветеринарна медицина України. - 1999.- № 5.- С. 12-13.

3. Морозов М. Г. Ефективність використання егоцину L. A. ін’єкційного для профілактики та лікування масових кератокон’юнктивітів у великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1999.- № 7.- С. 36-37.

. Морозов М. Г., Атамась В.Я. Динаміка імунологічної реактивності організму телят, хворих на кератокон’юнктивіти, при сполученому застосуванні етіотропної та патогенетичної терапії // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. / ОДСГІ. - Одеса, 2000. - Вип. 4 (9). - С. 170-176.

. Морозов М.Г. Ефективність комплексної терапії тварин, хворих на кератокон’юнктивіти // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. / ОДСГІ. - Одеса, 2001. - Вип. 4 (14). - С. 178-184.

. Морозов М. Г. Клінічний прояв і диференційна діагностика при масових кератокон’юнктивітах великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. / ОДАУ. - Одеса, 2001. - Вип. 5 (16). - С. 21-26.

. Морозов М.Г., Атамась В.Я. Рекомендації з діагностики, профілактики та боротьби з масовими кератокон'юнктивітами великої рогатої худоби в господарствах півдня України / Одеса: КЦ “Акваріум ”, 2002. –с.

Морозов М.Г. Інфекційні кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби у господарствах півдня України. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08. –епізоотологія та інфекційні хвороби .–Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню кератокон'юнктивітів у великої рогатої худоби в господарствах півдня України. Встановлено, що масові кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби в господарствах Одеської області спричинюють рикетсії (72,3%), хламідії (33,8%), диплобацила Моракса (8,0%) і рідко вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4%). Вивчено мікрофлору кон’юнктивального мішка хворих на кератокон'юнктивіти тварин. До інфекційних кератокон'юнктивітів, спричинених рикетсіями, хламідіями і моракселами, на півдні України сприйнятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Джерелом збудника інфекції є дорослі тварини та хворий молодняк.

Показано терапевтичну ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт, з використанням ін’єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі, а також терапевтичну ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт на стадії виразки рогівки, з використанням ін’єкційних антибіотиків окситетрацикліну200, егоцину L.A., енроксилу і біостимуляторів - екстракту алое і мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М. Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі.

Встановлено, що рикетсіозний кератокон'юнктивіт супроводжується чітко вираженою імуносупресією. Доказано доцільність використання біостимуляторів і безпосередньо мареполіміелу при комплексному лікуванні телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт.

Ключові слова: кератокон'юнктивіт, велика рогата худоба, рикетсії, хламідії, мораксела, дослідження, лікування, мареполіміел, імунологічна реактивність.

Морозов Н.Г. Инфекционные кератоконъюнктивиты крупного рогатого скота в хозяйствах юга Украины. –Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.08. –эпизоотология и инфекционные болезни. –Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению кератоконъюнктивитов у крупного рогатого скота в хозяйствах юга Украины. Установлено, что массовые кератоконъюнктивиты крупного рогатого скота в хозяйствах Одесской области вызывают риккетсии (72,3%), хламидии (33,8%), диплобацила Моракса (8,0%) и редко вирус инфекционного ринотрахеита (1,4%). Изучена микрофлора конъюнктивального мешка больных на кератоконъюнктивиты животных. Установлено, что инфекционный процесс осложняется палочковидной и коковидной, секундарной микрофлорой  (Escherichia coli, Corynebacterium xerosis, Corynebacterium bovis, Bacillus subtilis, Bacillus brevis, Bacillus larvae, Bacillus megaterium, Bacillus stearothemophilus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus faecium, Streptococcus sp.,гр.N).

К инфекционным кератоконъюнктивитам, вызванным риккетсиями, хламидиями и моракселами, на юге Украины восприимчив крупный рогатый скот всех возрастных групп, но чаще поражается молодняк в возрасте от двух недель до одного года. Источником возбудителя являются взрослые животные и больной молодняк.

Течение и клинические признаки кератоконъюнктивитов у крупного рогатого скота, вызванных риккетсиями, хламидиями и моракселами, похожи между собой. Для риккетсиозного кератоконъюнктивита у крупного рогатого скота характерна стадийность развития патологического процесса (серозно-катаральная, эрозии роговицы, клеточной инфильтрации, созревания абсцесса, язвы роговицы, рубца роговицы). Такая же стадийность наблюдается и при хламидиозном кератоконъюнктивите. При моракселезном кератоконъюнктивите стадийности нами не установлено. 

Диагноз на кератоконъюнктивиты, которые вызывают риккетсии, хламидии, моракселы и вирус инфекционного ринотрахеита, необходимо ставить комплексно с учетом эпизоотологических данных, клинических признаков и результатов лабораторного исследования. Для экспрэс-диагностики кератоконъюнктивитов, вызванных риккетсиями, хламидиями и вирусом инфекционного ринотрахеита, необходимо использовать прямой метод иммунофлюоресценции.

Показано терапевтическую эффективность комплексного лечения телят, больных риккетсиозным кератоконъюнктивитом, с использованием инъекционного антибиотика егоцина L.A., ретробульбарной новокаиновой блокады глаза по В.Н. Авророву и местного применения тетрациклиновой глазной мази, а также терапевтическую эффективность комплексного лечения телят, больных риккетсиозным кератоконъюнктивитом на стадии язвы роговицы, с использованием инъекционных антибиотиков окситетрациклина –, егоцина L.A., энроксила и биостимуляторов - экстракта алоэ и мареполимиела, ретробульбарной новокаиновой блокады глаза по В.Н. Авророву и местного применения окситетрациклиновой глазной мази.

Изучено эффективность комплексного лечения телят, больных хламидиозным кератоконъюнктивитом, с использованием инъекционного антибиотика егоцина L.A., ретробульбарной новокаиновой блокады глаза по В.Н. Авророву и местного использования тетрациклиновой глазной мази.

Установлено, что риккетсиозный кератоконъюнктивит протекает на фоне четко выраженной иммуносупрессии. Доказано целесообразность использования биостимуляторов и непосредственно мареполимиела при комплексном лечении телят, больных риккетсиозным кератоконъюнктивитом. Под действием мареполимиела у больных животных увеличивается количество Т- и В лимфоцитов, гаммаглобулинов, повышается фагоцитарная активность нейтрофилов.

Разработаны и внедрены в производство “Рекомендации по диагностике, профилактике и ликвидации массовых кератоконъюнктивитов крупного рогатого скота в хозяйствах юга Украины”.

Ключевые слова: кератоконъюнктивит, крупный рогатый скот, риккетсии, хламидии, мораксела, исследования, мареполимиел, иммунологическая реактивность.

Morozov N. G. Infectious keratoconjunctivitises in Cattle in South Ukrainian Farms. – Маnuscript.

Dissertation for Candidate of Veterinary Science Degree, speciality 16.00.08. –epizootologi and infectious diseases. –National Agriculture University, Kiev, 2003.

The dissertation is devoted to research study of keratoconjunctivitises in cattle in South Ukrainian farms. There has been ascertained that mass keratoconjunctivitises in cattle in the farms of Odessa region are caused by Rickettsia (72.3%), Chlamydia (33.8%), Diplobacilli of Moracs (8.0%) and rarely by Virus of Infectious Rhinotracheitis (1.4%). Microflora of conjunctive bag of animals ill with keratoconjunctivitises has been examined. Cattle of all age groups, but more frequently young cattle aged 2 weeks – 1 year, is susceptible to infectious keratoconjunctivitises caused by Rickettsia, Chlamydia and Moracsellas in the south of Ukraine. Adult and young sick animals are being niduses of pathogenic organisms.

There has been shown therapeutic efficiency of complex treatment of calves for rickettsial keratoconjunctivitis with the use of injections of antibiotic Egocyne L.A., retrobulbar Novocaine blockade of eyes after V.N. Avrorov and local application of Tetracycline eye ointment, and also therapeutic efficiency of complex treatment of calves for rickettsial keratoconjunctivitis at the stage of corneal ulcer with the use of injections of antibiotics Oxytetracycline-200, Egocyne L.A., Enroxile and biologic stimulators as extract of Aloe and Marepolimiel, retrobulbar Novocaine blockade of eyes after V.N. Avrorov and local application of Oxytetracycline eye ointment.

It has been found out that rickettsial keratoconjunctivitis proceeds against the background of acute immune suppression. Advisability of use of biologic stimulators, namely of Marepolimiel, in complex treatment of calves for rickettsial keratoconjunctivitis has been proven.

Key words: keratoconjunctivitis, cattle, Rickettsia, Chlamydia, Moracsellas, investigations, Marepolimiel, immune reactivity.




1. Италия Общие сведения
2. Детский домшкола 95 Современному обществу нужна полноценная личность обладающая физическим психич
3. О качестве и безопасности пищевых продуктов Федеральный Закон от 02
4. В последнее время встречается все большее и большее количество детишек у которых диагностируется данное на
5. мысль 1~ 72 Редакционная коллегия- В
6. Лекция 7 Технологии обеспечения безопасности информационных систем Факторы угроз информа
7. Учебник нового века Главный редактор Заведующий психологической редак
8. выборного съезда Аграрной партии России от 9 октября 2004 года
9. настоящему живёшь
10. Свойство материала проводника препятствовать прохождению через него электрического тока называется элект
11. несколько месяцев в штатах и целый месяц в Испании
12.  Теоретические и методические аспекты форме фонда заработной платы7 1
13. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Сімферополь ~ 2
14. Сущность и содержание национальнопсихологических явлений
15. тематическое ожидание наработки объекта до первого отказа; суммарная наработка при достижении которой п
16. Методические рекомендации по защите курсовых работ ПМ 01 Выполнение профилактических мероприятий специа
17.  Условия применения шкалы
18. Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської Земля.html
19. Гамма функции
20. Покупатель должен подтвердить наличие у него соответствующего количества продуктов dobe Illustrtor Photoshop