Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Інститут зернового господарства
Украінська академія аграрних наук
КРАСНЄНКОВ Сергій Васильович
УДК 633.174:631.5
Наукове обгрунтування оптимізаціі технологіі
вирощування сорго в умовах недостатнього
і нестійкого зволоження північного
Степу Украіни
06.01.09 - рослинництво
Автореферат
дисертаціі на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук
Дніпропетровськ
1999
Дисертаціію і рукопис
Робота виконана на Ерастівській дослідній станціі інституту зернового господарства УААН в 1978-1998 рр.
Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор,
академік УААН Бабич Анатолій Олександрович,
інститут кормів УААН, директор
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Циков Валентин Сергійович, інститут зернового господарства, завідувач відділу
доктор сільськогосподарських наук, професор Шепель Микола Андрійович, Кримський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва та насінництва
доктор сільськогосподарських наук, професор Щербаков Віктор Якович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри рослинництва
Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра кормовиробництва, фізіологіі рослин i ботаніки, м. Днiпропетровськ
Захист дисертаціі відбудеться “_4_“ _червня_ 1999 р. о _13_годині на засіданні спеціалізованоі вченоі ради Д.08.353.01 в інституті зернового господарства УААН за адресою: 320027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36
З дисертаціію можна ознайомитися в бібліотеці інституту зернового
господарства.
Відгуки на автореферат просимо надсилати в двох примірниках, засвід-чених підписом і печаткою.
Автореферат розісланий “_2_” __травня__ 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованоі вченоі ради ____________ О.Д.Артюх
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність. В північному Степу Украіни основним джерелом забезпечення тваринництва фуражним зерном, грубими і соковитими кормами і зернові колосові, кукурудза, однорічні і багаторічні трави. В посушливі роки ці культури помітно знижують рівень врожайності, тому важливого значення набуваі вирощування сорго, яке характеризуіться високою посухостійкістю і різноманітністю господарського використання (зерно, силос, зелений корм, технічні цілі та ін.). Розширення посівних площ і підвищення врожайності сорго обмежуіться тим, що раніше роз-роблені і рекомендовані технологіі вирощування не забезпечують повноі реалізаціі рівня потенційноі продуктивності рослин, оскільки не врахо-вують взаімозв'язок біологічних особливостей цііі культури з природ-ним варіюванням погодних умов по роках. Останні і зумовлюі актуальність досліджень по агробіологічному обгрунтуванню і розробці аг-ротехнічних заходів, які б сприяли зменшенню негативного впливу факторів навколишнього середовища на формування продуктивності сорго.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження по темі ди-сертаційноі роботи були складовою частиною тематичного плану інституту зернового господарства за 1978-1998 рр. і виконувалися за Державною науково-технічною програмою “Продовольство 95” (№ д.р. 0194U01288): проекти “Зерно”, “Зерновий комплекс 2000”, “Корми і кормовий білок”.
Мета і задачі досліджень. На основі багаторічних досліджень пе-редбачалося встановити закономірності впливу основних погодних умов на особливості росту і розвитку рослин та продуктивність сорго і, виходячи з цього, розробити комплекс прийомів оптимізаціі технологіі його вирощування на зерно, силос, зелений корм і технічні цілі в умовах недостатнього і нестійкого зволоження. Одержані дані стали підставою для поглибленого аналізу рівня антропогенного впливу на підвищення або послаблення адаптивності рослин сорго до зміни гідротермічних фак-торів і покращення умов використання його посівами ресурсів зовнішнього середовища шляхом оптимізаціі елементів технологіі вирощування.
В дослідженнях вирішувались такі задачі: проведення статистично-порівняльного аналізу багаторічного експериментального матеріалу і визначення реакціі рослин на варіювання окремих елементів погоди по роках; встановлення особливостей росту, розвитку і формування продуктивності рослин сорго при сівбі після різних попередників; вивчення можливості мінімалізаціі основного і удосконалення передпосівного обробітку грунту при застосуванні гербіцидів; розробка умов одержання повноцінних сходів сорго при висіві насіння різного класу посівного стандарту і в зв'язку з прийомами догляду за посівами; розробка заходів підвищення ефективності мінеральних добрив як у допосівний період, так і при підживленні протягом вегетаціі сорго; визначення сортовоі реакціі різних біотипів сорго на строки сівби, форму і величину площі живлення рослин; виявлення способів підвищення конкурентоспроможності сорго в боротьбі з бур'янами в агроценозі; встановлення строків проведення десикаціі посівів різними препаратами, оптимальних строків та способів збирання врожаю сорго при вирощуванні на зерно в суцільних посівах; економічна і біоенергетична оцінка застосування інтенсивноі і енергозберігаючоі технологій вирощування сорго.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати досліджень дали змогу науково обгрунтувати оптимізовану технологію вирощування сорго на зерно, силос, зелений корм і технічні цілі для умов недостатньо-го і нестійкого зволоження .
На основі проведеного аналізу стану і тенденцій виробництва сорго в різних краінах і власних досліджень теоретично і практично обгрунтована доцільнiсть збільшення посівних площ сорго в посушливих умовах степовоі зони Украіни замiсть кукурудзи. Застосування методів кореляційного і регресійного аналізів для порівняння одержаних в дослідах даних з динамікою основних метеорологічних факторів дозволило вперше визначити взаімозв'язки між продуктивністю сорго і гідротермічними умовами на протязі вегетаціі і окремих міжфазних періодів. Визначено місце сорго в сівозміні і показано, що із зернофуражних культур (ярий ячмінь, кукурудза і сорго) для пересіву озимих культур слід використовувати ранньостиглі сорти сорго. Доведено недоцільність заміни оранки безполицевим або нульовим обробітком грунту і визначено оптимальні способи передпосівного обробітку грунту, які забезпечують високу ефективність гербіцидів і одержання дружних сходів сорго. Розроблено і запропоновано заходи по стабілізаціі коефіціінтів використання азоту та фосфору із добрив у різні за зволоженням роки. Розроблено заходи по підвищенню стійкості рослин до негативного впливу несприятливих умов у період сівба-сходи, які дозволяють зменшити різницю між лабораторною і польовою схожістю насіння та сформувати оптимальну густоту рослин. Вперше визначена сортова реакція і встановлена диференційна форма і величина площі живлення рослин в залежності від біологічних особливостей сортів і гібридів, напряму іх господарського використання та рівня родючості грунту. Встановлені оптимальні і допустимі строки сівби різних за скоростиглістю сортів зернового і віничного сорго, що забезпечуі максимальне використання біокліматичних ресурсів зони. Науково обгрунтовані заходи поліпшення кормовоі цінності зеленоі маси сорго-суданкового гібрида при вирощуванні його в сумішках із амарантом, встановлені оптимальні способи розміщення та співвідношення компонентів, які забезпечують найкраще поіднання іх біологічних особливостей в сумісних посівах. Удосконалені способи підвищення конкурентоспроможності посівів сорго в боротьбі з бур'янами при безгербіцидній технологіі його вирощування. Розроблені регламенти застосування різних десикантів залежно від строків використання і визначено іх вплив на якість насіння сорго. Встановлені оптимальні строки збиран-ня сорго на зерно при вирощуванні ранньостиглих сортів у суцільних посівах.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором на базі лабораторних і польових дослідів. Під науковим керівництвом автора і за його участю визначалися напрями досліджень, розроблені програма і схеми дослідів, проведені аналіз і узагальнення експериментальних даних, іх математична обробка, розроблені і впроваджені рекомендаціі виробництву, підготовлена і оформлена дисертація.
Практичне значення результатів досліджень. Наукові положення дисертаційноі роботи увійшли складовою частиною у “Науково обгрунтовану систему кормовиробництва Дніпропетровськоі області“ (Дніпро-петровськ, 1987); у “Практичне керівництво по освоінню інтенсивних технологій вирощування польових культур” (Дніпропетровськ, 1987); у “Науково обгрунтовану систему землеробства Дніпропетровськоі області“ (Дніпропетровськ, 1988); реалізовані у рекомендаціях “Як вирощувати високі врожаі зернових культур у колективних і фермерських господарствах степовоі зони Украіни” (Дніпропетровськ, 1993); у “Науково обгрунтованих заходах збільшення виробництва кормів (Дніпропетровськ, 1996).
Розробки автора знайшли практичне застосування в 1995-1998 рр. у господарствах степового регіону Украіни на площі 14,5 тис. га, в тому числі у Дніпропетровській області на площі 2,6 тис. га.
Апробація роботи. Матеріали дисертаціі доповідались і одержали позитивну оцінку на засіданнях Вченоі ради інституту зернового господарства (1981-1998 рр.), інституту кормів (1994-1998 рр.), координаційно-методичних радах (Сімферополь-Клепініно, 1994; Херсон-Миколаів, 1995; Кіровоград-Дніпропетровськ, 1997), республіканських конференціях (Вінниця, 1995; Киів, 1995), Всесоюзних нарадах (Москва, 1988; Зерноград, 1990), на Російській конференціі (Волгоград, 1992), міжнародних конференціях (Вінниця, 1994, 1998; Умань, 1998).
Результати досліджень пропагувались по телебаченню, радіо, у періодичній пресі, в лекціях на семінарах і курсах підвищення кваліфікаціі керівників і спеціалістів господарств степовоі зони Украіни.
Публікаціі. За результатами досліджень по темі дисертаціі опублі-ковано 73 наукових праці, з них у журналах - 33, наукових збірниках - 11, в рекомендаціях і брошурах - 16, матеріалах конференцій - 13.
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 324 сторінках машинописного тексту, складаіться з 12 розділів, висновків, пропозицій виробництву. Експериментальний матеріал представлений 111 таблиця-ми, 11 ілюстраціями і 34 додатками. Список використаних літературних джерел включаі 518 найменувань, в т. ч. 68 іноземних.
УМОВИ, МЕТОДИКА і ОБ'іКТИ ДОСЛіДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконувалась в 1978-1998 рр. на Ерастівській дослідній станціі інституту зернового господарства УААН, яка розташована в П'ятихатському районі Дніпропетровськоі області. За зональним розподілом цей район належить до північноі частини степовоі зони Украіни.
Грунтовий покрив представлений чорноземом звичайним важкосуглинковим. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,0-4,5%, валового азоту - 0,23-0,26, фосфору - 0,11-0,12 і калію - 2,0-2,5%. Реакція грунтового розчину - нейтральна (рH водноі витяжки дорівнюі 6,5-7,0). Поглинаючий грунтовий комплекс представлений кальціім (29,9-31,2) і магніім (4,9-5,6 мг·екв на 100 г грунту). Вологість в'янення - 11,2-12,1%, грунтові води залягають на глибині 8-12 м.
Клімат - помірно континентальний і характеризуіться недостатнім і нестійким зволоженням. Середньобагаторічна сума опадів - 455 мм, за роки досліджень протягом вегетаціі сорго складала 264 мм з коливаннями від 145 (1986 р.) до 368 мм (1980 р.). Щодо критичного періоду водоспоживання рослин сорго найбільш сприятливими були 1979, 1982, 1988, 1991та 1997 роки, коли в липні-серпні іх випадало від 127 до 171 мм. В посушливі роки за цей період кількість опадів була в 1986 р. - 56 мм, 1989 р. - 45, 1990 р. - 78, 1992 р. - 19 і в 1993 р. - 33 мм.
Найбільш висока температура (18-19оС) в роки досліджень за вегетаційний період сорго відмічалась у 1979, 1981, 1986, 1988, 1996 і 1998 роках. Недостатня теплозабезпеченість сорго була в 1978, 1980, 1987, 1990 та 1997 роках, коли цей показник дорівнював відповідно - 16,0-17,3оС.
Польові і лабораторні дослідження проводилися згідно з прийня-тими методиками Г.Ф.Лакина (1982), Г.Ф.Никитенка (1982), Б.А.Доспехова (1985, 1987), А.Я.Боярського, Г.Л.Громико (1985), а також методичними розробками інституту зернового господарства УААН (1980) і інституту кормів УААН (1997).
Технологія вирощування сорго відповідала зональним рекомендаціям. Польові роботи виконувались за допомогою серійних машин і знарядь в оптимальні агротехнічні строки. Площа посівноі ділянки ста-новила 92,4-200 м2, обліковоі - 56,0-140 м2 при трьох-чотирьох повтореннях, розміщення варіантів систематичне або рендомізоване.
Об'іктом досліджень були районовані та перспективні в північному Степу Украіни сорти та гібриди зернового, цукрового, віничного сорго та сорго-суданкові гібриди.
Хімічні аналізи зразків грунту, рослин і зерна виконували у відділі підвищення родючості грунту інституту зернового господарства та на Дніпропетровській проектно-пошуковій станціі хімізаціі сільського господарства. Вміст амінокислот у зерні і зеленій масі сорго визначався у міжвузівському центрі м. Дніпропетровська.
В період проведення досліджень враховувався вплив факторів, які вивчалися, на проходження фаз вегетаціі, лабораторну і польову схожість насіння, кущистість і лінійний приріст, формування площі лис-товоі поверхні, вміст хлорофілу, продуктивність фотосинтезу, біологічну активність і вологість грунту, водоспоживання, забур'яненість посівів, досліджували водопроникність, щільність і твердість грунту, проводили економічну і біоенергетичну оцінку рекомендованих заходів вирощування сорго. Облік врожаю зеленоі маси цукрового сорго і сорго-суданкових гібридів проводили шляхом скошування рослин з обліковоі площі ділянок і визначення іх ваги. Сорго на зерно збирали комбайном “Сампо”, вихід віників визначали методом “стандартного кільця”.
ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦіЛЬНОСТі ВИРОЩУВАННЯ СОРГО
ДЛЯ СТАБіЛіЗАЦіі ВИРОБНИЦТВА ФУРАЖНОГО ЗЕРНА ТА
ЗЕЛЕНОі МАСИ В УМОВАХ НЕДОСТАТНЬОГО ЗВОЛОЖЕННЯ
За останні 34 роки загальна площа посіву зернового сорго в світі збільшилася з 38,5 до 47,1 млн. га. В середньому за 1992-1996 рр. вона становила 44,3 млн. га (Fao production, 1994, 1996). В Африці цю культуру висівали на 21,65 млн. га, в Азіі - на 14,83, в краінах Північноі Америки - на 5,83 , в тому числі у США - на 4,05 млн. га. В наш час більше 80% посівів сорго в цій краіні розміщуіться в “сорговому поясі“, куди входять штати Небраска, Міссурі, Канзас і Техас. В івропі сорго висівають на 138 тис. га. Завдяки створенню нових гібридів, розробкам і впровадженню сучасноі технологіі вирощування, врожайність сорго в світі в 1975-1996 рр. підвищилась з 11,9 до 14,1 ц/га. За валовим виробництвом зерна у світі (62,41 млн. т) ця культура займаі п'яте місце після пшениці, рису, кукурудзи та ячменю. Перше місце по цьому показнику належить США - 16,88 млн. т, ріст його обсягів був зумовлений, переважно, збільшенням рівня врожайності. В 1941-1955 рр. вона дорівнювала 11,8 ц/га, в 1982 р. - 37,1 і в 1996 р. - 42,4 ц/га.
В Украіні зернове сорго вирощують у південних і центральних областях. За період з 1950 по 1985 рр. площа його посіву розширилась з 6,6 до 89,6 тис. га, максимальною вона була у 1987 р. - 93,5 тис. га. В 1989, 1990 рр. посіви скоротились до 26,1 i 26,9, а в 1993-1997 рр. - до 5,4-10,4 тис. га. Середньорічне виробництво зерна сорго за період 1950-1987 рр. збільшилось від 3,0 до 132,8 тис. т, що забезпечувалось розширенням площі посіву і зростанням врожайності з 4,5 до 14,2 ц/га. На початку 1988 р. в міру поглиблення кризи в сільському господарстві валовий збір зерна сорго поступово зменшувався.
Аналіз динаміки посівних площ цукрового сорго і сорго-суданко-вих гібридів ускладнюіться тим, що вони не виділяються окремо в державній статистичній звітності. Досвід впровадження технологіі вирощування сорго в господарствах степового регіону і обсяги насіння, що реалізуіться, дозволяють зробити висновок, що цукрове сорго і сорго-суданкові гібриди висівають на більших площах у порівнянні з зерновим сорго. За нашими розрахунками у 1982-1990 рр. вони коливались від 130 до 200 тис. га.
В умовах недостатнього і нестійкого зволоження сорго перевершуі за продуктивністю кукурудзу і може компенсувати недобір фуражного зерна і зелених кормів у посушливі роки. В наших дослідах в середньому за 21 рік (1978-1998) урожайність зернового сорго дорівнювала 51,3 ц/га, а зеленоі маси цукрового сорго 394 ц/га, тоді як урожайність кукурудзи становила відповідно 45,7 і 326 ц/га . Для об'іктивноі і всебічноі оцінки ефективності вирощування цих культур в умовах нестійкого зволоження нами була згрупована іх врожайність по роках відносно гідротермічного коефіціінта за Г.Т.Селяниновим (табл. 1).
Таблиця 1
Врожайність сорго і кукурудзи в різні за умовами
зволоження роки (1978-1998)
ГТК Урожайність, ц/га
Роки за Кількість зерна зеленоі маси
травень- років зернове куку- цукрове куку-
-вересень сорго рудза сорго рудза
Зволожені і помірно посушливі понад 0,81 14 53,6 51,9 421 356
Посушливі 0,61-0,80 4 47,5 40,1 362 298
Гостропо- сушливі 0,30-0,60 3 46,2 35,2 329 236
В роки з достатньою кількістю опадів зернове сорго перевищувало кукурудзу за врожайністю зерна на 1,7 ц/га (3,3%), в посушливі - на 7,4 ц/га (18,5%) і у гостропосушливі - на 11,0 ц/га (31,3%), а за врожайністю зеленоі маси цукрове сорго відповідно - на 18,3; 21,5; 39,4%.
Аналогічні результати одержані в 1983-1998 рр. на Нікопольській, Магдалинівській, Софіівській і Криничанській сортодільницях, а також в господарствах П'ятихатського району Дніпропетровськоі області.
Аналіз тенденцій світового виробництва сорго та стану його виро-щування в Украіні вказуі на можливість широкого використання цііі культури для зміцнення кормовоі бази тваринництва в південних і центральних областях. Недостатні і нестабільні площі посіву сорго по роках зумовлені недооцінкою культури, обмеженим впровадженням ранньо- стиглих сортів і гібридів, недосконалістю технологіі вирощування. Біокліматичні умові степовоі зони дозволяють значно розширити площі посіву зернового, цукрового сорго і сорго-суданкових гібридів, що безумовно дозволить стабілізувати виробництво фуражного зерна і зелених кормів.
ВПЛИВ ГіДРОТЕРМіЧНИХ УМОВ НА РіСТ, РОЗВИТОК і
ПРОДУКТИВНіСТЬ СОРГО
В процесі онтогенезу рослини безперервно підпадають під вплив комплексу екологічних факторів: опадів, температури, вологості грунту і повітря, сонячноі радіаціі та ін. При проведенні досліджень була висуну-та робоча гіпотеза, в якій ми виходили з того, що накопичений багаторічний експериментальний матеріал у контрольних варіантах дослідів, які являють собою ряд безперервних даних, дозволить виявити нові закономірності в реакціі рослин на основні елементи агротехніки і гідротер-мічні умови, що складалися як на протязі вегетаціі, так і в окремих між-фазних періодах. Постановка і вирішення цих питань цілком виправдані, оскільки досліди в усі роки проводилися при однаковових умовах - типу грунту, за ідиною технологіію і методикою. В центрі дослідів був розміщений польовий дощомір і майже в усі роки досліджень дані про кількість опадів сходилися з даними Комісарівськоі метеостанціі, яка знаходилася на відстані 1,8 км. Це даі підставу використовувати результати іі спостережень для характеристики динаміки елементів погоди безпосередньо в польових дослідах.
Протягом 1979-1998 рр. ми вивчали особливості росту, розвитку й формування продуктивності рослин сорго з одночасним фіксуванням по основних періодах вегетаціі таких показників, як вміст продуктивноі вологи в грунті, сума атмосферних опадів, температура і відносна вологість повітря. Одержані дані були оброблені різними методами кореляційного і регресійного аналізу з використанням спецiальних комп'ютерних програм.
При зіставленні врожайності сорго зі ступенем вологоза-безпеченості посівів встановлена пряма залежність між цими показника-ми (r=0,614). В умовах північного Степу Украіни весняні запаси вологи в грунті мають менше значення для формування врожаю зерна у порів-нянні з опадами в травні-вересні. В середньому за роки досліджень вміст продуктивноі вологи в метровому шарі грунту складав 130,8 мм з коливаннями від 76,0 до 157,1 мм при коефіціінті варіаціі 14,7%. Частка грунтовоі вологи у водному балансі посівів коливалась від 17,1% (1980 р.) до 49,4% (1986 р.).
Кореляційний аналіз не виявив тісного зв'язку між рівнем врожайності сорго і запасами вологи перед сівбою (r=0,361), більша залежність між цими показниками відмічалась у фазі викидання волотей (r=0,429). Виявлено, що між величинами зерновоі продуктивності і кількістю опадів у травні-вересні існуі найвища пряма залежність з опадами в липні (r=0,544) і серпні (r=0,400), коли відмічаіться максимальне споживання вологи посівами. Коефіціінт кореляціі між сумою опадів за вегетацію і рівнем врожайності сорго становить 0,605.
Результати математичного аналізу свідчать, що загальні витрати вологи посівами змінювалися по роках від 2821 до 4211 м3/га (коефіціінт варіаціі 14,6%) і знаходилися в прямій залежності від умов вологоза-безпеченості рослин. Взаімозв'язок цих показників характеризуіться високим коефіціінтом кореляціі (r=0,823). Ріст сумарного водоспоживання у більшості років супроводжувався збільшенням врожайності. Разом з тим, з іі ростом витрати вологи на формування 1 т зерна зменшувались (r=0,821). При середніх витратах 743 м3 мінімум складав 449, максимум 1371 м3 (коефіціінт варіаціі 34,6%). Даний зв'язок характеризуіться рівнянням регресіі y = 83,3-0,45 х, де у - врожайність зерна, ц/га; х - коефіціінт водоспоживання, м3/т.
Результати багаторічних досліджень свідчать про значне коливання температурного режиму грунту і повітря у період сівба-сходи. При середньодобовій температурі повітря 18,5оС і грунту на глибині 10 см - 20,7оС повні сходи реістрували через 10 днів, а при температурі грунту і повітря 15,7 та 17,9оС - через 17 днів. Коефіціінти кореляціі між цими показниками дорівнюють відповідно r=0,506 і 0,563. Визначено, що сорго чутливе навіть до короткочасного зниження температури; існуі деяка залежність між іі мінімальними значеннями і тривалістю періоду сівба-сходи (r=0,464). Аналіз метеорологічних даних свідчить також і про значне коливання температури повітря у період цвітіння-повна стиглість (коефіціінт варіаціі 18,6%) (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив температурного режиму і кількості опадів на тривалість періоду цвітіння - повна стиглість та вологість зерна сорго (1979-1998 рр.)
Середньодо- бова температура повітря, оС Повтор- ність років, % Cума ефективних температур, оС Сума опадів, мм Період цві- тіння-повна стиглість, дні Вологість зерна, %
10,1-12,0 10,0 170,7 80,3 70 35,0
12,1-14,0 5,0 210,1 63,4 65 29,0
14,1-16,0 15,0 317,7 113,7 63 26,1
16,1-18,0 35,0 461,1 75,9 61 26,9
18,1-20,0 15,0 459,8 109,2 55 21,5
20,1-22,0 15,0 474,8 80,8 47 17,1
Середні - 402,4 83,7 58 24,2
Формування зерна сорго в більшості років починалось у першій декаді серпня, повне визрівання відмічене в кінці вересня - першій декаді жовтня. Виявлена також залежність між тривалістю періоду цвітіння-повна стиглість зерна і температурою повітря (r=0,611), при виключенні з загальноі вибірки даних за 1987 та 1993 рр. (у цей час були заморозки), коефіціінт кореляціі підвищувався до 0,721, а даний зв'язок виражався рівнянням регресіі у=104,4-2,6 х, де у - період цвітіння - повна стиглість, днів, х - середньодобова температура повітря, оС.
У 75% років збирання врожаю і зберігання зерна ускладнюються його високою вологістю, яка залежить від температури повітря у період цвітіння - повна стиглість (r=0,744) і цей зв'язок характеризуіться рівнян-ням регресіі y=63,31-2,64х, де у - вологість зерна сорго, %, х - середньодобова температура повітря, оС.
Узагальнюючи викладений експериментальний матеріал, можна констатувати, що продуктивність рослин сорго суттіво залежить від ефективного використання ними грунтовоі вологи і атмосферних опадів. Тому елементи технологіі повинні бути спрямовані на максимальне на-копичення вологи за осінньо-зимовий період, зменшення іі непродуктивних витрат на випаровування і споживання бур'янами. При виз-наченні оптимальних строків сівби, заходів і способів використання мінеральних добрив, форми і розмірів площі живлення ми обов'язково враховували сортову реакцію рослин на зміну рівня вологозабезпеченості протягом вегетаціі і особливо в період максимального водоспоживання.
Значне варіювання температурного режиму на протязі вегетаціі сорго зумовлювало неоднакову тривалість періодів сівба - сходи, а також цвітіння - повна стиглість. Внаслідок цього помітне місце в роботі відво-диться науковому обгрунтуванню заходів, які сприяють підвищенню адаптивності рослин сорго до впливу несприятливих факторів зовні-шнього середовища під час знаходження насіння в грунті, проростання і появи сходів. Для зменшення енергомісткості зерна розроблені заходи по зниженню його вологості в польових умовах, встановлені оптимальні строки і способи збирання врожаю.
ОСОБЛИВОСТі РОСТУ, РОЗВИТКУ ТА УРОЖАЙНіСТЬ
СОРГО В ЗАЛЕЖНОСТі ВіД ПОПЕРЕДНИКіВ
Дослідженнями передбачалось вивчити реакцію сорго на водний ре-жим грунту, вміст елементів мінерального живлення, забур'яненість та інші фактори при висіві після різних попередників з тим, щоб встановити оптимальні та допустимі ланки сівозміни для вирощування культури.
Весняні запаси вологи в грунті визначались іі залишками після збирання попередників та кількістю опадів в осінньо-зимовий період. В середньому за роки досліджень перед сівбою сорго вміст вологи в шарі грунту 0-100 см після озимоі пшениці становив 135,3-137,1 мм, кукурудзи на силос - 138,3, соняшнику - 115,0 мм (табл. 3). Після кукурудзи на зерно він був майже таким, як і після ярих зернових. Найменше споживання вологи для формування 1 т зерна спостерігалось при розміщенні сорго по озимій пшениці (814-912 м3), максимальне - по соняшнику (1204 м3), середне - після кукурудзи (939-997 м3). Більша кількість нітратів у грунті накопичувалась після озимоі пшениці, яку висівали по гороху, а також після кукурудзи, розміщеноі після цукрових буряків або гороху. Помітно меншим іх вміст був на ділянках, де вирощувався ярий ячмінь або кукурудза після зернових колосових культур. Запаси рухомих форм фосфору в залежності від попередників змінювалися в меншій мірі в порівнянні з нітратами. Більша кількість фосфатів відмічалась після озимоі пшениці. При розміщенні сорго по кукурудзі на зерно і після зернових колосових вміст рухомого фосфору був майже однаковим.
Найменший ступінь забур'яненості посівів сорго був при сівбі після озимоі пшениці по чорному пару (3,4 шт./м2), в іі видовому складі переважала щириця звичайна. При заміні в цій ланці чорного пару на горох збільшувалась кількість осоту щетинистого. При розміщенні сорго після кукурудзи кількість бур'янів у його посівах становила 5,2-6,2 шт./м2, після ярого ячменю або вівса, які вирощували по кукурудзі, цей показник збільшувався до 10,2-10,5 шт./м2, а в іх складі зростала частка мишію сизого.
Таблиця 3
Вміст продуктивноі вологи перед сівбою, елементів живлення і врожай-ність зерна сорго в залежності від попередників (середні за 1988-1990 рр.)
Запаси вологи Вміст в шарі грунту Коефіціінт Урожай-
Попередники в шарі грунту 0-30 см, мг/кг водоспожи- ність зер-
0-100 см, мм NO3 P2О5 К2О вання, м3/т на, ц/га
Цукрові буряки-кукурудза на силос 138,3 24,4 128 255 966 34,7
Озима пшениця-кукурудза на зерно 129,9 22,5 123 247 1017 33,7
Кукурудза на зерно-ярий ячмінь 131,8 20,9 122 244 1078 31,0
Кукурудза на зерно-овес 126,0 20,2 120 249 1052 30,8
Озима пшениця-соняшник 115,0 18,2 113 251 1204 26,3
Чорний пар-озима пшениця 135,3 23,1 126 248 841 39,2
Горох-озима пшениця 137,1 25,5 132 252 912 37,1
Горох-кукурудза на зерно 129,4 22,4 125 247 939 35,2
Ярий ячмінь-кукурудза на зерно 125,6 20,9 121 250 985 33,6
Овес-кукурудза на зерно 125,2 19,5 119 246 997 33,6
НіР05 1,4-2,4
Під впливом попередників найбільш помітно змінювалась маса волоті і кількість зерен у ній, менше варіювали такі показники, як довжина волоті і маса 1000 зерен. Найвища врожайність зерна сорго отримана піс-ля озимоі пшениці, яку висівали по чорному пару або гороху. В той же час вирощування сорго після ярого ячменю і вівса, висіяних по кукурудзі, виявилось менш прийнятним, оскільки його врожайність, через збільшен-ня забур'яненості посівів була на 2,6-4,4 ц/га нижчою, ніж після кукурудзи. Найменш ефективним виявилось розміщення сорго у ланці сівозміни озима пшениця-соняшник.
Вивченням доцільності пересіву загиблого озимого ячменю такими зернофуражними культурами, як ярий ячмінь, кукурудза і сорго, встановлено, що культури пізнього строку сівби - кукурудза і сорго - дозволя-ють максимально компенсувати це негативне явище і забезпечують формування врожаю на рівні 38,6-40,2 ц/га зерна. Вологість зерна ранньостиглого сорту сорго Судзерн 62 при роздільному способі збирання дорівнювала 14,1%, і воно не мало потреби в досушуванні. Вміст вологи в зерні кукурудзи був на 17,3% вищим, для його зниження до базисного рівня (згідно з нормативами, розробленими в інституті зернового господарства) необхідно витратити 13,9 ГДж енергіі, що еквівалентно 8,7 ц зерна. Таким чином, пересів загиблого озимого ячменю доцільніше проводити ранньостиглими сортами сорго.
ВИВЧЕННЯ ПРИЙОМіВ ОБРОБіТКУ ГРУНТУ і іХНіЙ ВПЛИВ
НА ВРОЖАЙНіСТЬ СОРГО
Порівняльна характеристика різних способів основного обробітку грунту
В останні роки в багатьох краінах світу поряд з оранкою під сорго застосовуіться безполицевий і нульовий обробіток грунту. Недостатня ефективність і висока вартість гербіцидів стримують впровадження вка- заних способів обробітку грунту в північному Степу Украіни, оскільки економія пального не завжди перекриваі витрати на хімічні засоби боротьби з бур'янами. Необхідність проведення досліджень з цього питання зумовлена недостатнім ступенем вивчення ефективності безполицевого і відсутністю даних по нульовому обробітку грунту під сорго.
В наших дослідах інтенсивність вбирання води грунтом, як один із важливих показників комплексноі характеристики його воднофізичних властивостей, найвищою була на оранці і становила в перші 5 хвилин досліджень 3,8 мм/хв. На чизелюванні водопроникність грунту зменшу-валась на 0,4 мм/хв., мілкому обробітку - на 1,3 і нульовому - на 3,0 мм/хв. Через 30 хвилин на ділянках з оранкою і чизелюванням ця різниця майже нівелювалась, а на мілкому і нульовому залишалась суттівою. Застосування чизельного обробітку забезпечило накопичення перед сівбою сорго однакових запасів вологи, як і оранка, при мілкому спушенні вони були меншими на 8,6 мм і нульовому обробітку - на 19,1 мм (табл. 4). Вміст аміачного азоту в шарі грунту 0-30 см на ділянках з оранкою становив 7,71 мг/кг, з чизельним обробітком зменшувався на 13,9% і з нульовим - на 31,4%. На нашу думку, це пов'язано із споживанням рухомих форм азоту мікроорганізмами, які розкладають пожнивні рештки попередника, що залишались у верхньому шарі грунту при чизелюванні або прямiй сівбi. Підтвердженням імобілізаціі значноі кількості мінерального азоту і підвищена енергія нітрифікаціі, що спостерігалась на цих ділянках.
Одним з факторів, який необхідно окремо враховувати в технологіі вирощування сорго, і висока потенційна забур'яненість полів у більшості господарств, в яких, згідно з нашими даними, в орному шарі грунту міс- титься від 481 до 509 млн./ га насіння бур'янів. Застосування безполицевого обробітку збільшуі цей показник в шарі 0-10 см на 25% у порівнянні з оранкою. Систематичними спостереженнями виявлено, що культи-ваціію знищувались сходи холодостійких видів бур'янів, які з'являлися до сівби сорго, теплолюбні ж, частка яких в агроценозі після зернових колосових мала 36,9-39,0% і після кукурудзи - 67,8-68,5%, проростали, в основному, після сівби. Це й пояснюі збільшення ступеня забур'яненості посівів при заміні оранки чизельним і мілким обробітком.
Таблиця 4
Вплив способів основного обробітку грунту на нагромадження
продуктивноі вологи в шарі грунту 0-100 см і врожайність зерна сорго
Cпособи обробітку грунту 1996 р. 1997 р. 1998 р. Середні
Вміст продуктивноі вологи перед сівбою, мм
Оранка 155,1 143,7 126,3 141,7
Чизелювання 155,1 145,6 125,6 142,1
Мілкий 148,7 130,4 120,1 133,1
Нульовий 136,2 120,6 110,9 122,6
Врожайність зерна, ц/га
Оранка 46,7 62,1 50,9 53,2
Чизелювання 46,7 58,0 47,3 50,7
Мілкий 44,8 53,6 44,0 47,5
Нульовий 41,5 45,2 39,6 42,1
НіР05 1,0 4,1 3,0 -
На ділянках із прямою сівбою восени вносили гербіцид раундап і після сівби - суміш пропахлору з атразином. Недостатній рівень ефективності застосування самих тільки хімічних засобів боротьби з бур'янами, з нашоі точки зору, пояснюіться появою рано навесні сходів лободи білоі, амброзіі полинолистоі та інших, які до сівби сорго пройшли період най- більшоі чутливості до діі гербіцидів. На ділянках інших варіантів досліду вказані бур'яни знищувались передпосівною культиваціію. Забур'яне-ність посівів при нульовому обробітку грунту зростала в порівнянні з мілким обробітком в 1,4, чизельним - в 2,1 і оранкою - в 2,9 раза.
Сукупність фізико-хімічних процесів у грунті в зв'язку із способами обробітку і різний ступінь забур'яненості проявляли суттівий вплив на врожайність зерна. В середньому за 1979-1982 рр. по оранці вона склала 41,2-42,6 ц/га, по плоскорізному обробітку - 37,4-38,3 ц/га. При збільшен-ні глибини оранки від 20-22 до 28-30 см збір зерна підвищувався на 1,2 ц/га. В той же час не встановлено істотноі різниці в зміні врожаю зеленоі маси цукрового сорго під впливом способів обробітку грунту, відмічена лише тенденція зростання продуктивності рослин на ділянках з оранкою.
У дослідженнях, проведених в 1996-1998 рр., чизельний обробіток грунту зменшував урожайність зернового сорго в порівнянні з оранкою на 2,5 ц/га, мілкий - на 5,7 і нульовий - на 11,1 ц/га.
Отже, кращим способом основного обробітку грунту під зернове сорго і оранка. Під цукрове, поряд з оранкою, можна застосовувати і безполицевий обробіток.
Нові елементи технологіі допосівного обробітку грунту під сорго
Сучасні вимоги до передпосівного обробітку грунту під сорго передбачають зменшення витрат вологи, знищення бур'янів, утворення щільного шару на глибині загортання насіння і якісну заробку гербіцидів. Нашими дослідженнями встановлено, що виконання перелічених умов забезпечуіться вирівнюванням зябу, скороченням передпосівних культивацій з двох-трьох до однііі і прикочуванням при внесенні гербіцидів як безпосередньо перед сівбою, так і на 5-7 днів раніше (табл. 5).
Таблиця 5
Гідротермічний режим шару грунту 0-10 см в залежності від комплексу заходів допосівного обробітку
Кіль- Посушлива весна Волога весна
кість Строки внесення 1986 р. 1987 р.
культи- гербіцидів вміст во- темпера- вміст во- темпера-
вацій логи, мм тура, оС логи, мм тура, оС
Звичайний зяб
За 5-7 днів до сівби+ +прикочування 9,4 20,9 14,2 20,4
1 Перед сівбою 7,6 19,2 14,5 18,3
Перед сівбою+ + прикочування 9,9 19,7 14,8 18,5
За 5-7 днів до сівби+ +прикочування 7,1 21,1 14,2 20,2
2 Перед сівбою 6,1 19,4 13,6 18,6
Перед сівбою + +прикочування 8,2 20,2 14,2 18,4
Вирівняний зяб
За 5-7 днів до сівби+ +прикочування 11,4 20,5 14,9 19,5
1 Перед сівбою 9,2 19,0 14,3 18,0
Перед сівбою+ +прикочування 11,6 19,4 15,0 18,2
За 5-7 днів до сівби+ + прикочування 9,0 20,6 14,2 20,4
2 Перед сівбою 7,8 19,3 14,0 18,1
Перед сівбою + +прикочування 9,6 20,1 14,4 18,3
Необхідно особливо підкреслити, що в посушливі роки вирівню-вання зябу сприяло збільшенню вмісту продуктивноі вологи в шарі грунту 0-10 см на 21%, зменшення грунтообробітків з двох до одного - на 24,0%, проведення передпосівного прикочування - на 19,5-27,3%. При цьому на фоні коткування температура в поверхневому шарі грунту підвищувалась на 0,4-0,8оС.
Застосування вказаного комплексу агрозаходів щорічно забезпе-чувало формування дружних сходів і запланованоі густоти рослин. Через 10 і 15 днів на ділянках цих варіантів досліду з'явилось 74-86 і 94-100%
сходів, тоді як на контрольному (дві культиваціі звичайного зябу) - тільки 41-48 і 61-63%.
В посушливі 1986 та 1988 рр. вирівнювання зябу сприяло підвищен-ню врожайності зерна сорго до 4,2 ц/га, тоді як скорочення культивацій з двох до однііі - до 3,9 і передпосівне прикочування до 6,0 ц/га. При послідовному виконанні усіх вказаних елементів технологіі урожайність збільшувалась в середньому за 1986-1988 рр. на 5,8-5,9 ц/га. В іі варію-ванні вплив фактору прикочування грунту становив 51,9%, фактору змен-шення кількості культивацій - 15,6 і фактору вирівнювання зябу - 9,1%.
Результати досліджень особливостей використання для передпосів-ного обробітку грунту під сорго культиватора КПС-4, лущильника ЛДГ-5, борони БДТ-3 і комбінованого агрегату КАПП-8,8 показали, що дискові знаряддя можна застосовувати лише при досягненні фізичноі стиглості грунту, при підвищеному зволоженні не забезпечуіться якісна заробка гербіцидiв. В середньому за три роки найбільший врожай зерна (65,0 ц/га) був сформований на ділянках, де гербіциди заробляли культиватором КПС-4 і комбінованим агрегатом КАПП-8,8.
РОЗРОБКА РАЦіОНАЛЬНИХ ПРИЙОМіВ ВНЕСЕННЯ
МіНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПіД СОРГО
Природний рівень родючості чорноземів звичайних забезпечуі фор-мування 40-45 ц/га зерна і 300-320 ц/га зеленоі маси сорго. Одним із важливих факторів підвищення його продуктивності і застосування міне-ральних добрив. Вивчення особливостей іх використання проводилося нами в 1978-1984 рр. за схемою Вагнера, яка дозволяі встановити вплив NPK в парних сполученнях і в комплексі. В 1985-1989 і 1990-1992 рр. вив-чалась реакція сорго на застосування добрив у зв'язку з площею живлення рослин, а також виявлялися строки іх підживлення протягом вегетаціі.
Зміна поживного режиму в орному шарі грунту проявлялась у варі-юванні вмісту рухомих форм азоту і фосфору. Найбільша кількість нітратів відмічалась у фазі 6-7 листків, що зумовлювалось активізаціію мікроорганізмів і підвищенням температури грунту. До фази викидання волоті вміст азоту нітратів зменшувався. Динаміка рухомих форм фосфору і, особливо, обмінного калію проявлялась помітно слабше. Застосування мінеральних добрив супроводжувалося збільшенням вмісту в рослинах азоту і фосфору на протязі всііі вегетаціі. Винесення врожаім азоту зростало з 70,3 кг/га (на ділянках без добрив) до 91,7 кг/га при іх внесенні дозою N60P60K30, фосфору - із 28,3 до 35,9 кг/га. При збільшенні дози добрив до N90P90K30 коефіціінти використання вказаних елементів живлення рослинами знижувались відповідно на 6 і 4%.
Рослини сорго краще реагували на азотно-фосфорні добрива, менший вплив калійних зумовлений підвищеним вмістом К2О в грунті. Разом з тим внесення К30 на фоні N60P60 забезпечило приріст врожаю зерна 1,5 ц/га. При зменшенні дози добрив з N60P60K30 до N30P30K30 врожайність в середньому за 1978-1984 рр. знижувалась на 3,4 ц/га, а при зростанні дози до N90P90K30 підвищувалася енергомісткість вирощування культури, що і недоцільним. На вміст протеіну впливали, в основному, такі фактори, як погодні умови і азотні добрива. При внесенні N60K30 і N60P60K30 він був вищий в зерні на 0,71-0,94%, в зеленій масі - на 0,28-0,67%. При цьому в зерні більше накопичувалося таких амінокислот, як аспарагін, аланін та ізолейцін, в зеленій масі - пролін, тирозiн і фенілаланін.
Внесення добрив восени під оранку підвищувало коефіціінти використання з них азоту і фосфору рослинами зернового сорго на 7 і 2%, цукрового - на 15 і 8% у порівнянні з застосуванням іх весною під культивацію. Слід підкреслити, що найбільш високими і стабільними по роках вони були при локальній заробці добрив перед сівбою сорго. В середньому за роки досліджень внесення мінеральних добрив під передпосівну культивацію підвищувало врожайність зерна на 5,4 ц/га, восени під оранку - на 8,0 ц/га і весною локальним способом - на 11,4 ц/га; збір сухоі речовини цукрового сорго зростав відповідно на 19,4, 30,4 і 36,4 ц/га.
В 1990-1992 рр. були закладені польові двофакторні досліди, в яких всебічно вивчали строки підживлення та ефективність твердих (аміачна селітра, суперфосфат) і рідких добрив (РКД, КАС-28) при внесенні іх дозою N30P30 (табл. 6).
Таблиця 6
Вплив строків підживлення сорго різними формами мінеральних
добрив на врожайність зерна, ц/га (середні за 1990-1992 рр.)
Строки підживлення
Добрива без пiд- 4-5 6-7 вихід в
живлення листків листків трубку
Фон - без добрив
Аміачна селітра+ +суперфосфат 33,5 36,6 36,2 35,0
КАС-28+РКД 38,3 36,8 35,2
Фон - N60P60K30
Аміачна селітра+ +суперфосфат 39,3 40,3 39,7 39,7
КАС-28+РКД 40,9 40,9 39,4
НіР 05: для фонів - 0,6-0,8, для строків підживлення - 1,0-1,4 ц/га
Результати досліджень показали, що вплив підживлення на продуктивність сорго залежав від родючості грунту та погодних умов. На фоні без добрив, застосування КАС-28 та РКД у фазі 4-5 листків підвищувало врожайність зерна на 4,8 ц/га, у фазі 6-7 листків - на 3,3 і виходу в трубку - на 1,7 ц/га.
При підживленні у фазі 4-5 листків урожайність збільшувалась в основному за рахунок кількості зерен, а у фазі виходу в трубку - маси 1000 зерен. На удобреному фоні приріст врожаю зерна зменшувався.
ОПТИМіЗАЦіЯ СТРОКіВ СіВБИ і ЗАХОДіВ ФОРМУВАННЯ
ПОВНОЦіННИХ СХОДіВ СОРГО
Варіювання температури і вологості посівного шару грунту, різна активність грунтових шкідників і хвороб значно ускладнюють умови по-чаткового росту і розвитку рослин. В зв'язку з цим важливе значення маі підвищення адаптивності сорго до негативного впливу навколишнього середовища у період сівба-сходи і формування повноцінних сходів. Це питання можна вирішувати за допомогою інкрустаціі насіння, оп-тимізаціі строків сівби, глибини загортання і норми висіву насіння.
Ефективність інкрустаціі насіння зернового сорго в зв'язку
із строками сівби
Дослідженнями ефективності впливу різних протруювачів і плівко-утворюючих речовин на лабораторну і польову схожість насіння встановлено, що напівсухе протруювання фентіурамом, яке було рекомендовано раніше, ускладнюіться його обсипанням (61,5%). Внаслідок цього поширюіться небезпека забруднення довкілля. Використання плівкоутворюю-чих полімерів знижуі втрати протруювача до 5,9-9,9% при навантаженні насіння у сівалки і висіву його в грунт. інкрустація насіння препаратами униш, тігам і маршал, а також водними розчинами полівінілового спирту (ПВС) і натрійкарбоксилметилцелюлози (NаКМЦ) з фентіурамом не впливала на його лабораторну схожість, але застосування РКД, як плівкоутворювача, знижувало іі на 13,2-21,8%.
Польова схожість насіння на ділянках з напівсухим протруюванням фентіурамом підвищувалась у порівнянні з контролем на 7,4-11,2%, а при застосуванні плівкоутворювачів NаКМЦ і ПВС зростала на 11,6-15,5% (табл. 7). В 1990 р., коли спостерігалась недостатня вологість посівного шару грунту, було відмічено, що ПВС і NаКМЦ суттіво знижували польову схожість насіння. Враховуючи хімічну інертність згаданих полімерів, це явище можна пояснити недостатністю в грунті вологи для набухання плівки, що вкривала насіння. На нашу думку, негативний вплив РКД на лабораторну і польову схожість зумовлювався підвищеною чутливістю насінин сорго до концентраціі незбалансованих за кількістю поживних речовин у цьому добриві.
Таблиця 7
Польова схожість насіння в залежності від строків сівби,
протруювачів та плівкоутворювачів, %
Строки сівби по роках
Варіанти ранній оптимальний
1989 1990 1991 середні 1989 1990 1991 середні
Без обробки 39,3 53,0 37,5 43,3 45,3 60,4 46,5 50,7
Вода+фентіурам 56,8 54,8 52,0 54,5 50,7 58,7 65,0 58,1
ПВС+фентіурам 67,0 45,1 60,0 57,4 62,0 54,3 70,5 62,3
NаКМЦ+фентіурам 70,7 40,3 65,3 58,8 67,0 49,8 72,8 63,2
ЖКУ+фентіурам 52,7 36,4 41,5 43,5 48,0 45,5 56,8 50,1
Униш 66,7 50,5 62,8 60,0 70,3 53,7 68,5 64,2
Тігам 68,7 53,7 69,5 64,0 69,7 60,0 74,3 68,0
Маршал 30,7 53,9 61,0 48,5 49,0 62,4 67,3 59,6
Виявлено, що серед протруювачів, які вивчали в дослідах, найбільш стабільний ефект проявлявся в разі застосування препарату тігам, який сприяв підвищенню польовоі схожості насіння при ранньому строку сівби на 20,7%, оптимальному - на 17,3% і забезпечував приріст врожаю зерна відповідно на 5,5 і 3,5 ц/га. В той же час обробка насіння ПВС або NаКМЦ разом з фентіурамом в роки з недостатнім зволоженням шару грунту 0-5 см знижувала врожай зерна на 4,6-6,0 ц/га.
В зв'язку з різноякісністю насіння, зумовленою кількома причи-нами: нерівномірним достиганням зерна в межах однііі волоті, в головному і боковому пагонах, підвищеною вологістю, а також макро- і мікротравмуванням його при збиранні врожаю, нами визначені оптимальні надбавки до норм висіву. Встановлено, що найбільш доцільна або блізька до неі густота рослин на одиниці площі формуіться при збіль-шенні норми висіву насіння першого класу на 40%, другого - на 60 і третього - на 80%. Більш високі страхові надбавки призводять до загущення посівів і зниження врожайності зерна.
Обгрунтування строків сівби і глибини загортання насіння
ранньостиглого біотипу зернового сорго - судзерна
У північному Степу Украіни вивченням строків сівби зернового сорго у свій час займались Б.Г.Демиденко (1961), Г.Я.Юхно (1961), В.і.Тараненко (1969), А.П.Гиренко (1971), Ю.Ф.Олексенко (1983) та інші вчені. іхні дослідження проводились, в основному, з пізньостиглими сортами і гібридами, які найбільш повно використовували весняні запаси вологи і теплові ресурси зони при сівбі у першій декаді травня. В 1985-1990 рр. в інституті зернового господарства УААН були виведені ранньостиглі сорти (судзерна), які більш пристосовані для вирощування у суцільних посівах і характеризуються меншим ступенем холодостійкості. В 1985-1987 рр. в модельних дослідах нами були визначені оптимальні строки іх сівби і глибина загортання насіння.
Біологічна реакція рослин судзерна на строки сівби проявлялась перед усім в зміні тривалості періоду сівба-сходи, польовоі схожості насіння, водоспоживання, індивідуальноі продуктивності рослин і урожайності зерна. Найбільш сприятливі умови для формування продуктивності забезпечувались при сівбі судзерна з 5-10 по 20-25 травня. В першій декаді оптимальною глибиною загортання насіння була 4-5 см, в третій, коли температура грунту в шарі 0-10 см підвищувалась до 16,1-21,2 оС, а період сівба-сходи скорочувався до 8-10 днів, загортання насіння на глибину 6-7 см сприяло підвищенню врожаю зерна в середньому за роки дослiджень на 1,1 ц/га.
Оптимізація строків сівби віничного сорго
В технологіі вирощування віничного сорго важливе місце від-водиться строкам його сівби. Це питання вперше в зоні вивчалося нами для пізньостиглого сорту Віничне 623 і ранньостиглого сорту Донське 35.
Вирішальними факторами для встановлення оптимальних строків сівби цього біотипу сорго і температура і вологість грунту, морфобіоло-гічні особливості сортів та іх адаптивність до зміни рівня забезпеченості гідротермічними ресурсами. Нами визначено, що строки сівби проявили істотний вплив на всі життіво важливі функціі рослин і, перш за все, на тривалість періоду сівба-сходи, який знаходився в оберненій залежності від температури грунту на глибині 10 см (r= - 0,782-0,805) (табл. 8).
Негативний вплив мінімальноі температури повітря (приморозків) найбільш помітно проявлявся на рослинах в той час, коли проростки знаходились на відстанні 0,5-1,0 см від поверхні грунту, що спо-стерігалось у деякому іх викривленні та деформаціі. Останні явище на 2-3 дні затримувало процес з'явлення сходів (r=0,699-0,805) і на 8,8-10,7% знижувало іх густоту. В подальшому відбувалося нівелювання густоти продуктивних стебел за рахунок підвищеного кущіння рослин на таких ділянках.
На початку вегетаціі, інтенсивнішим лінійним приростом від-значалися квітневі посіви у порівнянні з травневими. До фази викидання волотей вказана різниця згладжувалась і перед збиранням врожаю висота рослин на ділянках усіх варіантів досліду була практично однаковою.
Реакція рослин віничного сорго на строк сівби 25 травня у порів-нянні з сівбою 25 квітня проявлялась в скороченні міжфазного періоду сходи-цвітіння на 8-9 днів і у зменшенні загального водоспоживання посівами сорту Віничне 623 на 658 м3, сорту Донське 35 - на 399 м3 .
Віничне сорго відзначаіться високою трудомісткістю збирання врожаю і тому його необхідно проводити у можливо ранні строки при сприятливих погодних умовах. При сівбі сорту Вiничне 623 25 квітня фа-за восковоі стиглості зерна (оптимальний строк для одержання високоякісноі технічноі сировини) наступала 11 вересня, сівбі 5 травня - 15 вересня, 15 травня - 20 вересня та сівбі 25 травня - 26 вересня, а сорту Донське 35 при сiвбi у тiж самi строки відповідно - 26, 30 серпня, 6 і 9 вересня. Дослідженнями не виявлено значноі зміни виходу віників у зв'язку з різними строками сівби, в той же час урожайність зерна залежала від умов зволоження в липні-серпні: в 1994, 1996 і 1998 рр. вона підвищувалась при пізніх строках сівби, в 1995 і 1997 рр. - при ранніх. В середньому за 5 років сорт Віничне 623 забезпечував найбільшу врожайність при сівбі 25 квітня, сорт Донське 35 - 15-25 травня. Для комбі- нованого використання (на зерно і технічні цілі) сорт Віничне 623 слід висівати 25 квітня - 5 травня, сорт Донське 35 - з 5 по 25 травня.
Таблиця 8
Продуктивність рослин віничного сорго при різних строках сівби
(середні за 1994-1998 рр.)
Віничне 623 Донське 35
Показники 25 квітня 5 травня 15 травня 25 травня 25 квітня 5 травня 15 травня 25 травня
Період, дні: сівба - сходи сходи - повна стиглість зерна 20 135 16 130 14 130 12 129 17 118 14 115 13 112 11 109
Водоспо-живання, м3/га 3618 3361 3138 2960 3216 3082 2905 2820
Вихід віників, шт./га 6684 6669 6894 6573 6888 6949 6945 6952
Урожай зерна, ц/га 49,2 48,4 47,8 40,6 34,2 35,0 36,6 36,3
Вологість зерна, % 16,8 19,1 25,1 28,7 14,4 14,3 14,2 14,8
Вміст в зерні,% х)
білка 11,5 11,5 11,2 11,1 13,5 13,5 13,4 13,5
жиру 4,0 4,0 4,0 4,0 4,1 4,2 4,2 4,1
клітковини 2,9 2,9 2,7 3,0 2,5 2,6 2,7 2,7
крохмалю 52,6 50,2 52,2 45,0 61,3 61,2 60,9 60,0
х) середні за 1996-1998 рр.
ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ ПОСіВАМИ СОРГО РіЗНОГО НАПРЯМУ ВИ-
КОРИСТАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ Зі СПОСОБАМИ СіВБИ і ГУСТОТОЮ РОСЛИН
Вплив способів сівби і густоти рослин на ріст, розвиток і
продуктивність сортів та гібридів зернового сорго
Розробці основних положень технологіі вирощування сорго - способу сівби, площі живлення і густоти рослин у північному Степу Украіни присвячені роботи Г.Я.Юхна (1961), М.С.Калашника і ін. (1978), С.і.Жученка (1984), Ю.Ф.Олексенка (1984, 1986). Однак раніше були про-ведені однофакторні досліди, і ці елементи технологіі вивчали переважно на слабоудобрених фонах, в основному, з пізньостиглими сортами та гібридами. За останні роки створені нові низькорослі ранньо- і середньо-стиглі біотипи сорго, пристосовані для вирощування на зерно не тільки в широкорядних, але і в суцільних посівах. Вони суттіво різняться за своіми морфобіологічними властивостями. Питання оптимізаціі форми і величини площі іх живлення в умовах зони нами досліджувалися уперше.
В дослідах 1987-1989 рр. була визначена оптимальна конфігурація і розмір площі живлення при вирощуванні сорту сорго Генічеське 11 і гібрида Степовий 13. Вивчення впливу ширини міжрядь на продуктивність сорту Генічеське 11 показало, що зменшення іі з 70 до 45 см сприяло рівномірнішому розташуванню рослин на площі, збільшувало кількість волотей на одиниці площі на 9,7%, знижувало максимальну добову температуру повітря в посіві на висоті 2 см від поверхні грунту в липні з 37,3 до 35,2оС і підвищувало врожайність зерна на 1,9-2,8 ц/га (табл. 9).
Таблиця 9
Вплив ширини міжрядь, густоти рослин і добрив на врожайність
зерна сорту Генічеське 11, ц/га (середні за 1987-1989 рр.)
Фон Ширина між- Густота рослин, тис./га
рядь, см 100 120 140 160 180
Без 70 43,8 45,3 44,6 44,8 43,1
добрив 45 46,5 47,5 46,6 46,2 44,1
N60P60K30 70 49,0 50,0 51,5 52,6 49,8
45 51,2 52,7 54,2 54,5 53,7
НіР05: для добрив 0,6-1,3; ширини міжрядь - 0,6-1,3; густоти рослин - 0,9-2,0 ц/га
На фоні без добрив підвищення густоти рослин понад 120 тис./га вже не компенсувало зниження індивідуальноі продуктивності рослин і супроводжувалось зменшенням врожайності, тоді як при внесенні N60P60К30 врожай був максимальний при густоті 140-160 тис./га і площі живлення 625-714 см2 та іі формі 45х13,9-15,9 см. У варіюванні врожайності дольова участь мінеральних добрив у середньому за роки дослід-жень становила 46,9%, густоти рослин - 14,3, ширини міжрядь - 9,5, взаімодія факторів добрив і густоти рослин - 8,3%. У вологому 1987 р. вплив густоти становив 4,5%, в посушливі 1988 і 1989 рр. - 18,8-19,5%.
У гібрида Степовий 13 найвища врожайність була при густоті рослин 140 тис./га, площі живлення 714 см2 і іі формі 45х15,9 см (табл. 10).
Нами виявлена наявність кореляційноі залежності між вологістю зерна (у) і коефіціінтом продуктивноі кущистості (х). Цей зв'язок можна подати такими рівняннями регресіі: в 1995 р. у=0,76х + 13,60 (r=0,786);
в 1996 р. у=1,62х + 14,88 (r=0,891) і в 1997 р. у=2,69х + 13,18 (r=0,866).
Таблиця 10
Вплив ширини міжрядь і густоти рослин на врожайність зерна
гібрида сорго Степовий 13, ц/га (середні за 1995-1997 рр.)
Ширина Густота Форма Площа Се-
міжрядь, рослин, площі живлен- 1995 р. 1996 р. 1997 р. редні
см тис./га живлення ня, см2
80 70х17,9 см 1250 54,4 44,3 56,8 51,8
100 70х14,3 см 1000 57,5 45,8 59,7 54,3
70 120 70х11,9 см 833 60,2 46,1 60,4 55,6
140 70х10,2 см 714 62,5 44,0 62,4 56,3
160 70х8,9 см 625 63,3 43,5 63,0 56,6
80 45х27,8 см 1250 56,8 47,1 60,9 54,9
100 45х22,2 см 1000 59,3 48,9 63,4 57,2
45 120 45х18,5 см 833 61,4 50,0 65,0 58,8
140 45х15,9 см 714 65,0 49,2 67,3 60,5
160 45х13,9 см 625 64,3 46,5 68,9 59,9
НіР05 ширини міжрядь 1,5 1,3 1,3
НіР05 густоти рослин 2,4 1,9 2,1
НіР05 взаімодіі ширини між- рядь і густоти рослин 3,4 2,7 3,0
Суцільний спосіб сівби у порівнянні з широкорядним дозволяі рівномірніше розміщати рослини на площі, виключити міжрядні обробітки і проводити збирання врожаю роздільним способом. Проте при висіві з міжряддями 15 см і загущенні звичайні сорти і гібриди зернового сорго значно знижують продуктивність, а в посушливі роки взагалі не формують врожаю зерна. Для вирощування в суцільних посівах селекціонером А.Г.Троценком виведені низькорослі, тонкостеблові сорти з вегетаційним періодом 95-100 днів (Судзерн 7, Судзерн 62, Судзерн 65).
Урожайність зерна при вирощуванні цих сортів у суцільних і широкорядних посівах була практично однаковою, що свідчить про високу пластичність до форми площі живлення. В той же час зменшення іі розміру знижувало лінійні прирости, кущистість, масу волоті з зерном і індивідуальну продуктивність рослин, яка компенсувалась збільшенням іх густоти лише до певноі межі. В середньому за роки досліджень найви-ща врожайність сорту Судзерн 7 (46,1-46,8 ц/га) забезпечувалась при густоті рослин 1,25-1,50 млн./га, сорту Судзерн 62 (41,0 ц/га) - 0,75 млн./га. В посушливі роки вплив фактору розміру площі живлення на варіювання врожайності суцільних посівів сорго підвищувався до 88,1%, зволожені - зменшувався до 41,2%.
Особливості вирощування сорго-суданкових гібридів на корм
у чистих і змішаних з амарантом посівах
У посушливих умовах важливе значення маі вирощування сорго-суданкових гібридів і іх сумішок з амарантом. Дослідженнями, які були проведені в 1995-1998 рр., встановлена закономірність лінійних приростів, кущистості, темпів накопичення надземноі маси, співвідношення в ній листків і стебел, визначені особливості післяукісного відростання рослин сорго-суданкового гібрида ДССГ 90 в залежності від норми висіву насіння та способів сівби. Найвища врожайність зеленоі маси (595 ц/га) і збір сухоі речовини (117,5 ц/га) в сумі за два укоси були отримані на ділянках, де висівали 0,75 млн./га схожого насіння широкорядним способом з міжряддями 45 см. В перший укіс вплив норми висіву насіння на варіювання врожайності зеленоі маси становив 54,4%, в другий - 74,0%, а способу сівби відповідно - 15,0 та 16,2%.
Взаімний вплив сорго-суданкового гібрида та амаранта в сумішках залежав від способів розміщення і співвідношення культур в посіві. Найкраще поіднання біологічних особливостей обох компонентів спостерігалось при чергуванні двох рядів сорго-суданкового гібрида з одним рядом амаранта і висіві іх у співвідношенні 79,0+33,5% до норми висіву у чистому посіві. За врожайністю зеленоі маси (547 ц/га), збором сухоі речовини (102,8 ц/га) і кормових одиниць ці ділянки не поступалися чистим посівам сорго-суданкового гібрида, а за збором протеіну перевищували на 13,4%. При цьому забезпеченість однііі кормовоі одиниці протеіном підвищувалась з 85,3 до 97,7 г.
Сортова реакція віничного сорго на зміну форми і площі живлення рослин
Агротехніка віничного сорго розроблена недостатньо і базуіться переважно на результатах польових дослідів з зерновим або цукровим сорго. В рекомендаціях немаі чіткоі диференціаціі таких ключових положень, як способи сівби і густота рослин в зв'язку з морфобіологічними особливостями сортів, які зараз вирощують у виробництві. Ці питання вивчені нами стосовно сортів Віничне 623 і Донське 35.
Дослідження комплексного впливу форми і величини площі жив-лення рослин на тривалість міжфазних періодів, ріст у висоту, формуван-ня продуктивного стеблостою, особливості водоспоживання, вихід та якість технічноі сировини для виготовлення віників показали, що найсприятливіші умови для реалізаціі потенційноі продуктивності сорту Віничне 623 складалися при площі живлення 1000 см2 та формі 70х14,3 см, для сорту Донське 35 ці параметри дорівнюють відповідно - 556 см2 та 45х12,3 см (табл. 11).
Вплив фактору густоти рослин на варіювання виходу віників сорту Віничне 623 дорівнював 80,6%, ширини міжрядь - 10,9%, сорту Донське 35 відповідно 50,6 та 33,8%.
Таблиця 11
Вплив ширини міжрядь і густоти рослин на продуктивність сортів
віничного сорго (середні за 1991-1993 рр.)
Ширина Густота Форма Площа Вихід віників, шт./га
міжрядь, рослин, площі живлення, Віничне 623 Донське 35
см тис./га живлення см2
60 70х23,8 см 1667 4415 5397
100 70х14,3 см 1000 4627 5639
70 140 70х10,2 см 714 4344 5975
180 70х7,9 см 556 3748 6029
220 70х6,5 см 455 3004 5837
60 45х37,0 см 1667 4027 5838
100 45х22,2 см 1000 4194 5992
45 140 45х15,9 см 714 3842 6303
180 45х12,3 см 556 3296 6614
220 45х10,1 см 455 2864 6417
НіР 05: для ширини міжрядь - 60-136; густоти рослин - 90-215 шт./га
Максимальна врожайність зерна сорту Віничне 623 була сформована при тих же параметрах площі живлення, що забезпечило найвищий вихід віників, у сорту Донське 35 при міжряддях 45 см і густоті рослин 140 тис./га. Отже, рослини ранньостиглого сорту краще використовують відведену ім площу живлення для формування волотей і врожаю зерна при вирощуванні іх з міжряддями 45 см і загущенні до 140-180 тис./га.
ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХОДіВ МЕХАНіЗОВАНОГО ДОГЛЯДУ
ЗА ПОСіВАМИ СОРГО
Особливістю сорго і повільний ріст його рослин у міжфазний період сходи-початок виходу в трубку. В цей час з'являлися сходи бур'янів - щириці звичайноі, мишію сизого, амброзіі полинолистоі, лободи білоі та інших, які характеризуються більш інтенсивними темпами лінійного приросту і накопиченням надземноі маси. іх негативний вплив на ріст і розвиток культурних рослин протягом вегетаціі визначався ступенем забур'яненості посівів. Коефіціінти (r) оберненоі залежності між висотою рослин сорго, площею листовоі поверхні, продуктивністю фотосинтезу, урожайністю зерна і сухою масою бур'янів дорівнювали відповідно - 0,699; - 0,832; - 0,787; - 0,959.
В боротьбі з бур'янами в посівах сорго важливе значення маі вдосконалення механізованого догляду в поіднанні з хімічними заходами. Раніше рекомендоване боронування легкими зубовими боронами з навантажуванням на один зуб 0,6 кг (Н.В.Котляр, 1974) на фоні передпосівноі підготовки грунту, яка включала коткування його до і після сівби, часто забезпечувало лише часткове покращення агрофізичного стану верхнього шару і недостатній ефект у знищенні бур'янів. Нашими дослідженнями експериментально доведена доцільність використання борін з більшим питомим тиском (0,9 кг/га) і визначені страхові надбавки для норм висіву насіння, які дозволяють одержувати необхідну густоту рослин при різній кількості боронування посівів.
Найповніше знищення бур'янів забезпечувало триразове боронування посівів: перше - до появи сходів, друге - у фазі 4-5 і треті - у фазі 6-7 листків сорго. На ділянках цих варіантів кількість бур'янів у фазi виходу в трубку була меншою відповідно на 40,6 і 16,3%, ніж на ділянках з одним або двома боронуваннями. При ручному прополюванні разрахункова або близька до неі густота рослин на одному гектарі досягалась збільшенням норми висіву насіння на 45%, проведенні одного (досходо-вого) боронування - на 65% і двох-трьох - на 85%. Такі страхові надбавки дозволяють компенсувати зменшення польовоі схожості насіння і виривання рослин зубами борін та присипання грунтом.
В боротьбі з бур'янами в захисних зонах рядків сорго високий ефект забезпечувало обладнання просапних культиваторів прополювальними борiнками, які знищували від 29,5 до 50,9% бур'янів, що залишалися після обробітку грунту стрільчастими лапами та лапами-бритвами; пошкодження рослин сорго при цьому підвищувалось від 4,7 до 6,3%. Застосування культиваторів з підгортачами при другому міжрядному обробітку змешувало кількість бур'янів на 21,4-50,1%.
Найвища урожайність зерна була одержана, коли проводилось два обробітки міжрядь: перший - у фазі 6-7 лістків з прополювальними борiнками, другий - перед змиканням міжрядь - із підгортачами. При догляді за посівами виключення прополювальних борiнок знижувало урожайність зерна на фоні внесення гербіцидів на 1,3 ц/га, без застосування гербіцидів - на 1,8 ц/га, підгортачів відповідно - на 1,2 і 2,2 ц/га.
ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДіВ ЗНИЖЕННЯ ВОЛОГОСТі
ЗЕРНА, СТРОКіВ ТА СПОСОБіВ ЗБИРАННЯ СОРГО
Складність збирання врожаю сорго зумовлена як біологічними особливостями культури (високою вологістю листків, стебел і зерна, пізньою стиглістю), так і погодними факторами - зниженням температу- ри і підвищенням вологості повітря під час збирання. Для прискорення дозрівання та зменшення вологості зерна А.С.Белецький (1979), В.Я.Щербаков (1986) і А.Т.Самойленко (1991) пропонували хімічне підсушування його на корню шляхом десикаціі. У північному Степу Украіни особливості застосування цього заходу вивчені недостатньо.
Наші дослідження показали, що ефективність десикаціі залежить від строків іі проведення і видів десикантів. При обробці рослин у фазі вос-ковоі стиглості хлоратом магнію вологість зерна через 15 днів зменшилась у порівнянні з контролем на 8,4%, реглоном - на 10,8%, сечовиною - на 2,3% і аміачною селітрою - на 3,8%. При обробці рослин на початку повноі стиглості зерна спостерігалась подібна закономірність, проте ці відмінності дещо зменшувались. Вологість зерна в деякій мірі зумовлена вмістом вологи в листках (r=0,856) і стеблах рослин (r=0,658), оскільки при збиранні врожаю частина іх потрапляі в молотильний апарат, де вони зволожують зерно. Застосування десикантів - хлорату магнію і реглону значно обмежувало негативний вплив цього фактору.
Десикація посівів на початку повноі стиглості зерна не впливала на продуктивність сорго, застосування ж хлорату магнію або реглону у фазі восковоі стиглості зменшувало масу 1000 зерен на 0,8-1,3 г, а врожайність зерна на 1,4-2,2 ц/га (3,2-5,5%). Біоенергетична оцінка ефективності різних способів зниження вологості 1 т зерна з 27,2 до 14,0% показала, що витрати енергіі при термічному сушінні зерна дорівнюють 10,3 ГДж/га, обробці рослин хлоратом магнію - 4,7 і реглоном - 2,4 ГДж/га.
Вирощування ранньостиглих сортів зернового сорго в суцільних посівах створюі реальну перспективу інакше вирішувати проблему збирання врожаю, оскільки вони характеризуються низькорослістю, тонкостебловістю і зерно в них не обсипаіться. В наших дослідах на протязі пе-ріоду воскова-повна стиглість маса 1000 зерен у рослин сорту Судзерн 7 збільшувалась на 0,7-2,9 г, внаслідок чого максимальна продуктивність забезпечувалась при збиранні врожаю у фазі повноі стиглості, яка наступала в кінці серпня - на початку вересня. Скошування у валки з обмолотом в міру підсихання дозволило отримати 43,7 ц/га зерна із вологістю 12,9% ( табл. 12).
Таблиця 12
Вплив способів i строків збирання врожаю на масу 1000 зерен,
урожайність і вологість зерна сорго (середні за 1985-1987 рр.)
Способи і строки збирання врожаю Маса 1000 зерен, г Урожайність зерна, ц/га Вологість зерна, %
Роздільне у фазі восковоі стиглості зерна 19,7 41,1 14,1
Роздільне у фазі повноі стиглості зерна 21,6 43,7 12,9
Пряме комбайнування у фазі повноі стиглості зерна 21,1 44,2 18,3
НіР05: 0,8-1,8 1,6-3,3 1,1-2,4
Після скошування рослини рівномірно розподілялися у валках на густій стерні, добре обдувалися вітром і висихали за 5-7 днів. За прямим комбайнуванням, не зважаючи на максимально високий зріз рослин, под-
рібнена листостеблова маса зумовлювала підвищення вологості зерна на 5,4% у порівнянні з роздільним способом збирання. При стійкій теплій погоді восени збирання врожаю в таких посівах доцільно проводити роздільним способом.
ЕКОНОМіЧНА і БіОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНіСТЬ РіЗНИХ
ТЕХНОЛОГіЙ ВИРОЩУВАННЯ СОРГО
На основі багаторічних досліджень розроблені заходи оптимізаціі технологіі вирощування сорго в північному Степу Украіни. Виявлені резерви економного використання матеріальних і трудових ресурсів, проведена економічна і біоенергетична оцінка різних варіантів розроблених і прийнятих технологій вирощування сорго. Виробничі витрати, вартість основних і оборотних засобів розраховані за цінами на 1.01.1999 р.
Економічний аналіз показав, що при базовій технологіі частка паливно-мастильних матеріалів у загальній структурі витрат виробництва складала 21,3%, мінеральних добрив - 13,3, пестицидів - 34,7, електро-енергіі - 0,8, праці - 3,8 і насіння 1,2%. Підвищення виробничих витрат і споживання сукупноі енергіі при вирощуванні сорго по інтенсивній технологіі пов'язані зі збільшенням норми висіву насіння, доз внесення мінеральних добрив, збиранням і транспортуванням більш високого врожаю. Завдяки випереджаючому росту урожайності, собівартість 1 ц зерна сорго зменшувалась на 1,70 грн., його енергомісткість - на 12 МДж, рентабельність виробництва зростала на 12,4%, а коефіціінт енергетичноі ефективності підвищувався з 3,85 до 3,95.
Енергозберігаюча технологія вирощування сорго, яка базуіться на суцільному способі сівби, боротьбі з бур'янами як хімічними, так і агротехнічними заходами і роздільному збиранні врожаю, дозволяі знизити виробничі витрати на 104 грн./га і підвищити коефіціінт іх окупності на 0,57 грн. у порівнянні з базовою технологіію. При цьому коефіціінт енергетичноі ефективності зростаі на 1,78. Однак приріст валовоі енергіі, хоча і вищий, ніж при базовій технологіі, на 10,7 ГДж/га, але все ж менший на 2,4 ГДж/га, ніж при інтенсивній.
ВИСНОВКИ
1. У північному Степу Украіни вагоме значення для збільшення виробництва фуражного зерна і зелених кормів маі розширення площі посіву сорго, яке в посушливі роки перевищуі кукурудзу за врожайністю зерна на 18,5-31,3%, зеленоі маси - на 21,5-39,4%.
2. Вивчення реакціі культури на варіювання гідротермічних умов і головною передумовою для оптимізаціі технологіі іі вирощування. Урожайність зерна сорго певною мірою визначаіться вологозабезпеченістю посівів (r=0,614). Частка весняних запасів продуктивноі вологи в грунті в приходній частині водного балансу посівів сорго складаі 34,7% з коливаннями по роках від 17,1 до 49,4%. Не встановлено тісноі залежності між запасами грунтовоі вологи навесні і урожайністю зерна (r=0,361), більш помітно врожай пов'язаний з вмістом вологи в грунті у фазi викидання волотей (r=0,429), опадами в липні (r=0,544) і в серпні (r=0,400). Сумарне водоспоживання посівів визначалося рівнем іх вологозабезпеченості
(r=0,823). Зв'язок між урожайністю (у) і витратами вологи на формування 1 т зерна (х), виражений рівнянням регресіі у=83,3 - 0,45х, маі обернений характер.
3. Недостатня і нестабільна теплозабезпеченість у періоди сівба-сходи і цвітіння-повна стиглість зерна обмежуі рівень продуктивності сорго і зумовлюі варіювання його по роках; у 75% років вологість зерна перевищуі базисну, і воно потребуі сушіння. Для іі прогнозування за-пропоновано рівняння регресіі у = 63,31 - 2,64х, де у - вологість зерна, х - середньодобова температура повітря у міжфазний період цвітіння-повна стиглість.
4. Кращими попередниками для зернового сорго і озима пшениця після чорного пару або гороху, задовільними - кукурудза, яку висіва- ють після озимих і ярих зернових, гороху і цукрових буряків, найгіршим - соняшник. із зернофуражних культур (ярий ячмінь, кукурудза і сорго) для пересіву загиблих або зріджених у період зимівлі посівів озимих культур найбільш доцільно використовувати ранньостиглі сорти сорго.
5. Найсприятливіші умови для росту і розвитку сорго складаються по оранці, яка сприяі більшому накопиченню вологи і аміачного азоту, створюі агрофізичні показники орного шару грунту в оптимальних параметрах. іі основна перевага перед безполицевим, чизельним, мілким і нульовим обробітком грунту полягаі в значному зменшенні ступеня забур'яненості посівів.
6. Допосівний обробіток грунту під сорго включаі вирівнювання зябу, весняне боронування і культивацію із коткуванням при внесенні гербіцидів безпосередньо перед сівбою або за 5-7 днів раніше. Найкращу заробку гербіцидів і підготовку посівного шару для висіву насіння забезпечуі культивація КПС-4 і спушення грунту комбінованим знаряддям КАПП-8,8.
7. Застосування оптимальноі дози мінеральних добрив N60P60K30 сприяі підвищенню врожайності зерна сорго на 8,3 ц/га, зеленоі маси - на 52 ц/га. Внесення добрив восени під оранку або весною локальним способом у порівнянні із застосуванням іх під передпосівну культивацію підвищуі коефіціінт використання азоту рослинами зернового сорго на 7-18%, фосфору - на 2-5%, а рослинами цукрового сорго відповідно - на 12-25 і 8-12%. На фоні без добрив підживлення посівів рідкими формами добрив (КАС-28+РКД) дозою N30P30 у фазі 4-5 листків підвищуі урожайність зерна на 4,8 ц/га, у фазі 6-7 листків - на 3,3 ц/га , у фазі виходу в трубку - на 1,7 ц/га.
8. Підвищення адаптивності рослин до впливу несприятливих погодних умов у період сівба-сходи і формування оптимальноі густоти рослин забезпечуються проведенням передпосівноі інкрустаціі насіння і встановленням страхових надбавок до норм висіву: для насіння першого класу - 40%, другого - 60 і третього - 80%. В умовах варіювання запасів вологи в посівному шарі грунту найбільш стабільний позитивний ефект спостерігаіться при інкрустаціі насіння тігамом.
9. Оптимальний строк сівби сорго настаі, коли середньодобова температура грунту на глибині 10 см підвищуіться до 14-15 оС. При внесенні грунтових гербіцидів і інкрустаціі насіння середньо- і пізньостиглі сорти і гібриди можна висівати на 5-7 днів раніше оптимального строку. Ранньостиглі сорти краще використовують грунтові запаси вологи і теплові ресурси зони для формування високоі продуктивності при висіві іх з 5-10 по 20-25 травня. У цей строк можна висівати і сорт віничного сорго Донське 35, а сорт Віничне 623 - доцільніше 25 квітня - 5 травня. Оптимальною глибиною загортання насіння при сівбі у третій декаді квітня-першій декаді травня і 4-5 см, а при сівбі 20-25 травня і відсутності вологи в посівному шарі грунту іі можна поглиблювати до 6-7 см.
10. Спосіб сівби і густота рослин сорго тісно залежать від сортових особливостей і напряму господарського використання культури. Сорт зернового сорго Генічеське 11 і гібрид Степовий 13 формують максимальний врожай при ширині міжрядь 45 см і густоті рослин: на фоні без добрив - 120 тис./га, при внесенні N60 P60 K30 - 140 тис./га. При суцільному способі сівби оптимальна густота рослин сортів Судзерн 7 і Судзерн 65 становить 1,25-1,50 млн./га, сорту Судзерн 62 - 0,75 млн./га, площа живлення відповідно - 6,7-8,0 і 13,3 см2.. В посушливі роки рослини в суціль-них посівах на відхилення від оптимальноі площі живлення реагують суттівим зниженням урожайності зерна в порівнянні з широкорядними.
11. При комбінованому використанні (на зерно і технічні цілі) потенційна продуктивність віничного сорго сорту Донське 35 найповніше реалізуіться в посівах з міжряддями 45 см і густотою рослин 140 тис./га; для сорту Віничне 623 ці параметри становлять 70 см і 100 тис./га. Більшою адаптивністю до зміни площі живлення характеризуіться сорт Донське 35.
12. Найвищу продуктивність сорго-суданкового гібриду ДССГ 90 забезпечуі висів 0,75 млн./га схожого насіння широкорядним способом з міжряддями 45 см. В сумішках з амарантом слід чергувати два ряди сор-го-суданкового гібрида з одним рядом амаранта і висівати іх у співвідношенні 79,0+33,5% до норми висіву у чистих посівах. Сумісні посіви цих культур за урожайністю зеленоі маси і сухоі речовини не поступаються чистим посівам сорго-суданкового гібриду, при цьому збір протеіну збільшуіться на 13,4% і забезпеченість кормових одиниць протеіном зростаі з 85,3 до 97,7 г. В сумішках цукрового сорго із амарантом на силос найкращим і чергування одного або двох рядів сорго з одним рядом амаранту.
13. Технологія догляду за посівами сорго включаі: боронування до появи сходів, у фази 4-5 і 6-7 листків з навантаженням на один зуб борони 0,9 кг. Перший обробіток міжрядь проводять з прополювальними борінками, другий - з підгортачами. При застосуванні гербіцидів і двох обробітків міжрядь необхідну густоту рослин забезпечуі страхова надбавка до норми висіву 45%, при одному боронуванні (до появи сходів) - 65% і двох-трьох - 85%. Таке збільшення норми висіву достатні для компенсаціі зниження польовоі схожості насіння і пошкодження рослин при виконанні агротехнічних заходів.
14. Десикація посівів сорго у фазі восковоі стиглості хлоратом маг-нію або реглоном знижуі вміст вологи в зерні на 8,4-10,8%, на початку повноі стиглості - на 5,5-7,1%. Сечовина і аміачна селітра поступаються за ефективністю цим десикантам, особливо в роки, коли восени погода холодна і дощова. При обприскуванні посівів на початку повноі стиглості зерна хлорат магнію і реглон не впливають на урожайність сорго, при обробці ж у фазі восковоі стиглості вони знижують іі лише на 3,2-5,5%.
15. Оптимальним строком збирання врожаю ранньостиглих сортів сорго при іх вирощуванні у суцільних посівах і фаза повноі стиглості зерна. Застосування роздільного способу, який передбачаі скошування рослин у валки з обмолотом через 5-7 днів, дозволяі довести вологість зерна до 12,9%. При прямому комбайнуванні вона підвищувалась в середньому до 18,3%, а в окремі роки - до 19,7-21,8%.
16. Розроблена нами технологія вирощування сорго забезпечуі підвищення рентабельності виробництва зерна на 12,4% і зменшуі його енергомісткість на 12 МДж/ц. Енергозберігаюча технологія вирощування сорго на зерно в суцільних посівах сприяі зростанню коефіціінта окупності витрат на 0,57 грн. і збільшуі енергетичний коефіціінт у порівнянні з базовою технологіію на 1,78.
РЕКОМЕНДАЦіі ВИРОБНИЦТВУ
Кращими ланками сівозміни для розміщення сорго і чорний пар -озима пшениця; горох - озима пшениця; допустимими - озима пшениця -кукурудза; ярi зерновi - кукурудза. Для пересіву озимих використовувати ранньостиглі сорти зернового сорго.
Оранку з вирівнюванням зябу застосовувати під зернове сорго, під цукрове сорго можливий і безполицевий обробіток грунту. При внесенні гербіцидів проводити весняне боронування зябу і одну передпосiвну культивацію з прикочуванням.
Мінеральні добрива вносити восени врозкид під оранку або навесні локально дозою N60P60K30. На полях без добрив у фази 4-5 або 6-7 листків підживлювати рослини рідкими формами добрив (КАС-28+РКД) дозою N30P30.
Перед сівбою проводити інкрустацію насіння препаратами типу тігам. Середньо- і пізньостиглі сорти і гібриди сорго при застосуванні гербіцидів можна висівати на 5-7 днів раніше оптимального строку. Сівбу ранньостиглих сортів зернового сорго здійснювати з 5-10 до 20-25 травня. Оптимальна глибина загортання насіння - 4-5 см, при недостатньому вмісті вологи у посівному шарі грунту і сівбі у третій декаді травня іі можна збільшувати до 6-7 см. Сорт віничного сорго Віничне 623 доцільно висівати 25 квітня - 5 травня, Донське 35 - з 5 до 25 травня.
Сорт зернового сорго Генічеське 11 і гібрид Степовий 13 найкраще вирощувати з міжряддями 45 см, а густота рослин перед збиранням врожаю повинна становити на фоні без добрив -120 тис./га, при внесенні N60P60K30 - 140 тис./га. При суцільному способі сівби оптимальна густота сортів Судзерн 7 і Судзерн 65 дорівнюі 1,25-1,50 млн./га, Судзерн 62 - 0,75 млн./га.
Сорго-суданкові гібриди висівати на корм широкорядним способом з міжряддями 45 см і нормою висіву схожого насіння 0,75 млн./га. В змішаних посівах з амарантом чергувати два ряди сорго-суданкового гіб-рида з одним рядом амаранта при висіві у співвідношенні 79,0+33,5% до норми висіву в чистих посівах. При вирощуваннi на силос цукрового сор-го в сумiшках з амарантом чергувати один або два ряди сорго з одним рядом амаранта.
Сорт віничного сорго Віничне 623 вирощувати з міжряддями 70 см при густоті рослин 100 тис./га, для сорту Донське 35 вказані параметри становлять відповідно 45 см і 140 тис./га.
Механізований догляд за посівами включаі боронування до появи сходів, у фази 4-5 і 6-7 листків з навантаженням на один зуб борони 0,9 кг і два обробітки міжрядь: перший - з прополювальними борінками, дру-гий - з підгортачами. Для компенсаціі зниження польовоі схожості і технологічного пошкодження рослин страхова надбавка до норми висіву насіння при вирощуванні сорго на фоні гербіцидів з обробітками міжрядь повинна становити 45%, при механізованому догляді - 65-85%.
Для зменшення змісту вологи в зерні застосовувати десикацію посі- вів хлоратом магнію або реглоном на початку повноі стиглостi зерна. На насіннівих посівах при загрозі заморозків восени десикацію можна проводити у фазі восковоі стиглості зерна.
При стійкій теплій погоді збирання врожаю у суцільних посівах ранньостиглих сортів сорго проводити у фазі повноі стиглості зерна роздільним способом.
СПИСОК ОСНОВНИХ РОБіТ ПО ТЕМі ДИСЕРТАЦіі
1. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Обработка почвы и урожай зернового сорго //Земледелие. - 1983. - № 11. - С. 19-20.
2. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Красненков С.В. Приемы основной обработки почвы под сахарное сорго //Бюллетень ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск. - 1986. - № 64. - С. 71-75.
3. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Бондаренко В.П., Красненков С.В. Подготовка почвы под сорго //Кукуруза и сорго. - 1987. - № 2. - С. 17-18.
4. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Красненков С.В. Сорго //Научно обоснованная система кормопроизводства Днепропетровской области. - Днепропетровск: Промінь, 1987. - С. 52-54.
5. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Сорго на зерно, силос и зеленый корм //Научно обоснованная система земледелия Днепро-петровской области. - Днепропетровск: Облполиграфиздат, 1988. - С. 251-252.
6. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Сорго //Практическое руководство по освоению интенсивных технологий полевых культур. - Днепропетровск. - 1987. - С. 15-17.
7. Олексенко Ю.Ф., Жученко С.И., Красненков С.В. Какую норму высева выбрать //Кукуруза и сорго. - 1988. - № 3. - С. 18-20.
8. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В., Усенко Ю.И. Кормовая ценность сорго и минеральные удобрения //Химизация сельского хозяйства. - 1988. - № 9. - С. 35-37.
9. Семенов Г.П., Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Надежный источник кормов // Кукуруза и сорго. - 1988. - № 6. - С. 31-32.
10. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В., Усенко Ю.И. Влияние минеральных удобрений на урожайность зернового сорго в зависимости от сроков и способов их внесения в почву //Агрохимия. - 1988. - №1.-C.36-39.
11. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Продуктивность зернового сорго //Химизация сельского хозяйства. - 1989. - № 3. - С. 31-32.
12. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Экономическая эффективность возделывания сорго в зависимости от предшественников и минеральных удобрений //Корма и кормопроизводство.-К.: Урожай, 1989. - Вып. 27. - С. 19-21.
13. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В., Усенко Ю.И. Влияние минеральных удобрений на урожайность сахарного сорго в зависимости от их состава, доз и соотношений //Степное земледелие.- К.: Урожай, 1989. - Вып. 23. - С. 40-45.
14. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Минеральные удобрения и качество зеленой массы сорго // Кукуруза и сорго. - 1990. -№ 3. - С. 30-34.
15. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Технология возделывания сорго на зерно и силос для Степи Украины //Материалы Всесоюзного совещания “Проблемы и задачи по селекции, семеноводству и технологии производства и переработки сорго в СССР”.-Зерноград.-1990.-С. 111-114.
16. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Агротехнические основы повышения продуктивности сорго в Степи УССР //Бюллетень ВНИИ кукурузы. - Днепропетровск, 1990. - № 72-73. - С. 64-65.
17. Олексенко Ю.Ф., Красненков С.В. Водопотребление зернового сорго в Степи Украины //Вісник аграрноі науки. - 1991. - № 10. - С. 23-25.
18. Красненков С.В. Место зернового сорго в севооборотах северной Степи Украины //Материалы Российской конференции “Проблемы биологии, селекции и технологии возделывания и переработки сорго”. - Волгоград, 1992. - С. 89-91.
19. Троценко А.Г., Красненков С.В., Соловей А.Е. Суданка зерновая //Кукуруза и сорго. - 1993. - № 1. - С. 11-12.
20. Краснінков С.В. Сорго і суданка зернова//Як вирощувати високі врожаі зернових культур у колективних і фермерських господарствах степовоі зони Украіни(Поради УААН). - Дніпропетровськ, 1993.-С.24-26.
21. Красненков С.В. Междурядные обработки сорго // Кукуруза и сорго. - 1993. - № 4. - С. 2-4.
22. Красненков С.В. Дифференцировать возделывание сорго //Земледелие. - 1993. - № 6. - С. 14-15.
23. Красненков С.В. Качество семян и урожай сорго //Кукуруза и сорго. - 1994. - № 2. - С. 9.
24. Краснінков С.В. Вологозберігаюча технологія вирощування зернового сорго в умовах недостатнього зволоження //Перша Всеукраінська (Міжнародна) конференція по проблемі “Корми і кормовий білок”. - Вінниця, 1994. - С. 152-153.
25. Красненков С.В. Влияние густоты растений, способа посева и минеральных удобрений на водопотребление и урожайность зернового сорго //Матеріали координаційно-методичноі ради з проблеми ефектив-ного використання зрошуваних земель для нарощування і стабілізаціі виробництва кормів і кормового білка. - Херсон-Миколаів, 1995. - С. 29-31.
26. Краснінков С.В. Строки і способи збирання врожаю зерновоі суданки //Степове землеробство. - К.: Урожай, 1995. - № 29. - С. 75-77.
27. Красненков С.В. Особенности посева суданки зерновой //Кукуруза и сорго. - 1995. - № 5. - С. 5-9.
28. Красненков С.В. Суданка зерновая //Кормопроизводство. - 1996. - №2. - С. 22-25.
29. Красненков С. В. Интенсивные технологии возделывания зернового и сахарного сорго //Научно обоснованные приемы увеличения производства кормов, Днепропетровск, 1996. - С. 12-14.
30. Kramarev S.M., Cherenkov A.V., Krasnenkov S.V., Shevchenko M.S., L.N.Skripnik, Matrosov A.S., Gatsenco S.V., Schevchenko V.N. Ecological monitoring complex usage of mineral fertilizers, herbicides and combination of Zn with N-, O-, and S-derivatives of propione acid in agrocenoses of maize, sorge and luzerne //International ecological congress. - Voronezh (Russia) - Kansas (USA). - 1996. - P. 13-16.
31. Красненков С.В. Реакция сорго на изменение температурного режима //Матеріали координаційно-методичноі ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва по темі “Зернофуражні, зернобобові і кормові культури. - Вінниця, 1997. - С. 24-25.
32. Красненков С.В. Влагообеспеченность и продуктивность посе-вов зернового сорго //Матеріали координаційно-методичноі ради з проблем кормових ресурсів і кормовиробництва по темі “Зернофуражні, зернобобові і кормові культури. - Вінниця, 1997. - С. 26-27.
33. Красненков С.В. Эффективность десикации зернового сорго в северной Степи Украины //Зб. наукових праць Уманськоі с.-г. академіі “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва“. - Умань, 1998. - С. 80-84.
34. Красненков С.В., Крамарев С.М. Эффективность подкормки зернового сорго разными формами минеральных удобрений //Зерновые культуры. - 1998. - № 3. - С. 21-22.
35. Красненков С.В. Эффективность инкрустации семян и урожайность сорго в условиях недостаточного увлажнения //Кукуруза и сорго. - 1998. - № 3. - С. 21-22.
36. Краснінков С.В. Сорго - важливий резерв стабілізаціі виробництва кормів //Тваринництво Украіни. - 1998. - № 8-9. - С. 23-24.
37. Красненков С.В. Оптимизация площади питания различных биотипов веничного сорго в северной Степи Украины //Кукуруза и сорго. - 1998. - № 6. - С. 19-22.
38. Красненков С.В. Особенности формирования продуктивности сорго-суданкового гибрида в зависимости от способа посева и нормы высева семян //Зб. наукових праць Iнституту кормів УААН. - Вiнниця, 1999. - С. 32-33.
39. Краснінков С.В. Вплив строків сівби на продуктивність віничного сорго в умовах північного Степу Украіни //Бюлетень інституту зернового господарства УААН. - 1999. - № 8. - С. 44-47.
40. Краснінков С.В. Вплив способів основного обробітку грунту на урожайність зернового сорго //Бюлетень інституту зернового господарства УААН. - 1999. - № 9. - С. 38-40.
41. Красненков С.В., Крамарев С.М. Совместные посевы сахарного сорго с амарантом //Кукуруза и сорго. - 1999. - № 1. - С. 14-17.
АНОТАЦіі
Красненков С.В. Научное обоснование оптимизации технологии воз-делывания сорго в условиях недостаточного и неустойчивого увлажнения северной Степи Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1999 г.
Защищается диссертационная работа, содержащая результаты многолетних исследований, на основе которых определена реакция сорго на изменение гидротермических условий в течение вегетации и разработано научное обоснование оптимизации элементов технологии его возделывания на зерно, силос, зеленый корм и технические цели в северной части степной зоны Украины. Обобщены современные тенденции производства сорго в мире и обоснована необходимость расширения площади его посева за счет кукурузы для стабилизации производства фуражного зерна и зеленой массы в центральных и южных областях Украины.
Применение методов корреляционного и регрессионного анализа для сравнения полученных в опытах данных с динамикой запасов влаги в почве, осадками, температурой и влажностью воздуха позволило впер-вые раскрыть взаимосвязь между продуктивностью растений сорго и погодными условиями как в целом за вегетацию, так и на протяжении основных межфазных периодов.
Установлены лучшие и допустимые звенья севооборота для размещения сорго и показано, что для пересева погибших или изреженных в период зимовки озимых из зернофуражных культур (яровой ячмень, кукуруза и зерновое сорго) следует использовать раннеспелые сорта сорго. Доказана нецелесообразность замены вспашки безотвальной или нулевой обработкой почвы, разработаны оптимальные способы предпосевной обработки почвы, обеспечивающие качественную заделку гербицидов и получение дружных всходов. Обоснованы приемы увеличения коэффициентов использования питательных веществ из удобрений в засушливых условиях и способы повышения устойчивости сорго к влиянию неблагоприятных факторов внешней среды в период посев-всходы, позволяющие уменьшить различия между лабораторной и полевой всхожестью семян.
Определена оптимальная форма и размер площади питания растений в зависимости от уровня плодородия почвы, биологических особенностей сортов и гибридов и направления их хозяйственного использования. Обоснованы приемы улучшения кормовой ценности зеленой массы сахарного сорго и сорго-суданкового гибрида при выращивании их на зеленый корм и силос в смешанных посевах с амарантом. Усовершенствована технология ухода за посевами при выращивании сорго без применения гербицидов. Изучены и рекомендованы производству приемы снижения влажности зерна сорго, оптимальные сроки и способы уборки сплошных посевов раннеспелых сортов.
Ключевые слова: сорго, технология, продуктивность растений (зерно, зеленая масса и технические цели), гидротермические факторы.
Краснінков С.В. Наукове обгрунтування оптимізаціі технологіі вирощування сорго в умовах недостатнього і нестійкого зволоження північного Степу Украіни. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 1999 р.
Захищаіться дисертаційна робота, яка і результатом багаторічних досліджень, що дозволили визначити реакцію сорго на зміну гідротерміч-них умов протягом вегетаціі і науково обгрунтувати оптимізовану тех-нологію його вирощування в північній частині степовоі зони Украіни. Узагальнені сучасні тенденціі виробництва цііі культури в світі і обгрунтована необхідність розширення площ іі посіву за рахунок кукурудзи. Визначені кращі ланки сівозміни для розміщення сорго, розроблені оп-тимальні способи основного і передпосівного обробітку грунту, строки сівби, форма і розмір площі живлення рослин різних за скоростиглістю сортів і гібридів. Розроблені заходи по підвищенню адаптивності сорго до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища в період сівба-сходи, які дозволяють зменшити різницю між лабораторною і польовою схожістю насіння. Визначено способи збільшення коефіціінтів використання поживних речовин із добрив. Вивчено і рекомендовано виробництву заходи по зниженню вологості зерна сорго, оптимальні строки і способи збирання врожаю.
Ключові слова: сорго, технологія, продуктивність рослин (зерно, зелена маса і технічні цілі), гідротермічні фактори.
Krasnenkov S.V. The scientific substantiation of optimization of sorghum cultivation technology in unsufficient and unstable humidifying conditions of northern Steppe of Ukraine.
Thesis on competition of a scientific degree of the doctor of agriculturural sciences in speciality 06.01.09- Plant Growing Institute UAAS, Dniepropetrovsk, 1999.
The thesis for a doctor's degree containing the long-term research results is presented in which the sorghum reaction on a modification of hydrothermal conditions during vegetation is revealed and the scientific substantiation of its cultivation technology optimization in the northern part of a steppe zone of Ukraine is given. The modern trends of sorghum production in the world are investigatedand the necessity of the sown area extension at the expense of corn is justified. The crop rotation links for plecement of sorghum, optimum methods of main and presowing soil cultivation, sowing terms, the form and size of feeding area of sorts and hybrids, differentiated on earliness, are determined. The methods of incraese of adaptive stability of sorghum under influense of the unfavorable environmental factors in period sowing-sprouts, permitting to reduce the differences between laboratory and field germination rate of seeds are developed. The methods of increase of utilization coefficients of nutrient substances from fertilizers are revealed. The methods of decrease of sorghum humidity, terms and methods of harvesting time are investigated and recommended to production.
Key word: sorghum, technology, plant productivity (grain and green mass, technical aims), hydrothermal factors.
Пiдписано до друку: 28.04.1999 р.
Формат 60 х 84/16
Умов. др. ар. 2.0 Тираж 100 прим.
Заказ №
Iнститут зернового господарства УААН