Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ПОЛІТОЛОГІЯ Для напряму Право спеціальності Правознавство Автори- Буйміст

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 3.5.2024

PAGE  2

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОДОГІЇ

КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТОЛОГІЯ»

Для напряму «Право» спеціальності «Правознавство»

 

Автори:

Буймістер А.І., кандидат історичних наук, доцент

Клименко О.З., кандидат історичних наук, доцент

Затверджено

на засіданні кафедри протокол №___

від «_____» ___________ 20__р.

КИЇВ 2013


Відповідальний за випуск: Цапко О. М., доцент, кандидат історичних наук, завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Протокол №   від                   2013 року

Завідувач кафедри О. М. Цапко

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

  

Навчальний рік

2013/2014

2014/2015

2015/2016

Дата засідання кафедри

Номер протоколу

Підпис завідувача кафедри


1. Структура робочої програми навчального курсу

«ПОЛІТОЛОГІЯ»

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю. Модульно-рейтингова система вивчення курсу «Політологія» спрямована на активізацію поглибленого вивчення студентами політики як соціального явища, сучасних політичних відносин і політичних процесів, діяльності суб'єктів політики та політичних інститутів і самостійну творчу роботу з формування сучасної політичної культури тощо.

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Політологія» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.

Курс:

Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

1

2

3

Кількість кредитів ECTS: 2 

Змістових модулів:2

Загальна кількість годин:72

Тижневих годин: 4

6.0601

6.060102

Правознавство,

Бакалавр

 

Обов’язкова:

Студенти:

2курс – 4семестр – Правознавство

Лекції (теоретична підготовка): 12 годин

Семінари: 24 години

Самостійна робота: 36 годин

Вид контролю: іспит

Навчальна дисципліна «Політологія» читається для студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Право» відповідно до робочого навчального  плану.

Завданнями вивчення дисципліни є:

знання про становлення і розвиток політології як науки, політичні процеси суспільного життя, закони функціонування і розвитку політичної влади та політичної системи, її складових компонентів, політичні режими, політичного лідерства, глобальні проблеми сучасності та роль і місце України;

вироблення потреби, здатності та навичок розуміти, пояснювати та осмислювати політичні події;

підвищення політичної культури майбутніх фахівців-правників;

оволодіння навичками аналізу конкретних політичних процесів в Україні та за кордоном;

формування широкого кругозору, толерантності, здатності до певної творчості та сприйняття різних точок зору.

У сукупностi з iншими гуманітарними та спеціальними дисциплiнами політологія повинна забезпечити фундаментальну освіту i дати базу спецiальної освiти майбутнiх фахівців.

Метою викладання дисципліни Політологія» є:

формування у студентів наукових уявлень про владу, політичне життя, політичні процеси; політичної свідомості, адекватної сучасним реаліям, відповідного типу політичної культури і поведінки;

Після вивчення дисципліни «Політологія» студент буде:

знати:

традиції в історії політичної науки, особливості української політичної думки, політичного менеджменту, розуміти роль політології в розвитку демократичної культури і функції сучасного політолога;

системні закономірності  функціонування основних підсистем у суспільстві і особливості політичної  підсистеми;

основні принципи функціонування влади в суспільстві;

механізми взаємодії різних політичних інститутів;

різновиди політичних режимів, форм правління та державного устрою;

механізми ідеологічних процесів та формування політичної свідомості громадян.

вміти:

оперувати термінологією політології, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, які відбуваються в політичному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення політології;

аналізувати політичну ситуацію в Україні та у світі, спираючись на знання механізмів реалізації політичної влади та принципів діяльності основних інститутів в цій сфері;

співставляти механізми здійснення влади в різних країнах, аналізувати  особливості різних політичних систем, основні різновиди сучасних політичних систем і режимів, уміти й проводити їхній порівняльний аналіз;

визначати специфіку політики як сфери суспільства, її вплив на розвиток суспільних процесів і інститутів;

виділяти ресурси політичної влади, раціональне і нераціональне в ній;

аналізувати міжнародні політичні процеси, геополітичну обстановку, проблеми, що відносяться до місця і ролі Україні в сучасному світі;

Зв'язок навчальної дисципліни «Політологія» з іншими навчальними дисциплінами. Ефективне навчання студентів дисципліні «Політологія» припускає наявність у студентів певного попереднього рівня підготовки в таких розділах гуманітарних знань, як «Історія України», «Філософія», «Соціологія», «Теорія держави і права», «Основи римського цивільного права», «Релігієзнавство», «Історія української культури». Оскільки в ході вивчення курсу студент може зіткнутися з необхідністю звернення до іноземних джерел інформації, є присутнім певний взаємозв'язок із дисципліною «Іноземна мова». Вивчення «Політології» є важливим елементом у формуванні гуманітарної складової в системі підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Право».

Основними цілями вивчення дисципліни є:

політична соціалізація студентів;

формування у майбутніх фахівців-правознавців наукового уявлення про основні закономірності політичних процесів у житті суспільства, які здатні орієнтуватися в сучасних політичних явищах і подіях;

забезпечення політичного аспекту підготовки висококваліфікованого правознавця, що має політично-моральну громадянську позицію;

розвиток політичного мислення.

Завдання навчальної дисципліни «Політологія» полягає в тому, щоб допомогти майбутньому правнику опанувати систему політичних знань, які змогли б стати теоретичною базою для осмислення сучасних соціально-політичних процесів, критерієм оцінки цих процесів із позицій інтересів суспільства, основою для формування громадянської політичної культури.

Значення навчальної дисципліни «Політологія» для якісної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «Право» важко переоцінити, оскільки отримані в ході її вивчення знання та навички дозволять зрозуміти загальні механізми розвитку суспільства в цілому і політичної сфери зокрема, дадуть необхідну основу для розуміння принципів функціонування владних відносин та основних інститутів, котрі задіяні в реалізації влади. Політологічні знання дозволять зрозуміти і ті чинники, котрі визначають політичну свідомість та поведінку окремої людини, групи чи нації. Хоча підготовка кваліфікованих фахівців передбачає вивчення ними цілої низки предметів, що відносяться до соціально-гуманітарного циклу, політологія посідає в цьому переліку особливе місце, оскільки ті знання та навички, які вона дає студентам, із врахуванням нинішнього етапу становлення державності в Україні, є актуальними і затребуваними.

Специфічні особливості дисципліни визначаються її пов'язаністю з реальними політичними подіями сучасності, інтересами і політичними уподобаннями студентів як громадян і учасників політичних процесів. Однак даний курс не передбачає цілеспрямованого ідеологічного впливу чи формування заданого типу політичної свідомості. Вивчення політології, як і будь-якої іншої гуманітарної дисципліни, як через зміст предмету, так і через особливості методології, передбачає формування широкого кругозору, толерантності, здатності до певної творчості і сприйняття різних точок зору. Знання основ політичної науки є необхідною умовою становлення громадянина як творця незалежної демократичної держави і члена громадянського суспільства.

Програма курсу політології включає основні теми, які висвітлюють предмет та історію розвитку політичної думки, дають ґрунтовні знання про владні відносини та основні інститути і структури, через які ці  відносини реалізуються, роблять можливим розуміння основних механізмів функціонування політичної культури та політичних ідеологій.

Лекційний курс з політології для студентів денної форми навчання невеликий – всього 20 годин. Тому значна частина матеріалу передбачає самостійну роботу студентів (54 години). З кожної теми курсу рекомендується відповідна література. Після засвоєння курсу студент повинен знати: в чому полягає предмет, завдання та функції політології, основні віхи розвитку політичної думки: володіти відповідним фактичним матеріалом, що відноситься до сфери  політики та вміти застосовувати теоретичні знання до аналізу сучасних політичних подій тощо. 

Семінарські заняття є однією з основних форм роботи студентів вищих закладів при вивченні курсу «Політологія». Вони дають змогу засвоїти закономірності розвитку та функціонування політичного життя суспільства, механізмів влади, управління політичними процесами. Обговорення та осмислення питань курсу на семінарських заняттях дозволяє формувати та відстоювати свою політичну позицію, чітко розуміти свої громадянські права та обов’язки, давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій та лідерів, орієнтуватися у міжнародному політичному житті, мати уявлення про місце та статус України в сучасному світі, об’єктивно та критично оцінювати життєво важливу соціальну інформацію.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.


2. Опис предмета та мета навчального курсу

Дисципліна «Політологія» розрахована на формування у студентів політичної свідомості, знань про політичні процеси та зацікавленість політичними проблемами минулого і сучасності. За допомогою та під керівництвом викладача на семінарських заняттях обговорюються проблеми з курсу, що вивчаються. Студенти безпосередньо беруть участь у дискусіях, зачитують повідомлення, виступають із рефератами, навчаються писати рецензії, есе на суспільно-політичні теми, закріплюють знання понятійно-категоріального апарату курсу «Політологія», усвідомлюють сутність політичних феноменів та цінностей, виявляють для себе зміст політичних теорій та політичної практики минулого та сучасності.

Сучасне українське суспільство переживає глибокі перетворення всіх сфер суспільного життя. Змінюється суспільна свідомість, осмислюється історичний досвід нашого народу й установлення та розвиток нових політичних інститутів. Події, що відбуваються в Україні із здобуттям незалежності, які пов'язані зі зміною суспільного ладу розбудовою державотворчих процесів, привернули увагу вчених, які працюють у різних галузях знань. Особливо значний інтерес викликали зміни в політичному житті. Необхідність осмислення цих процесів призвела до інтенсивного розвитку наукового політичного знання, інституціоналізації в Україні відносно нової наукової дисципліни – політології (науки про політику).

Розвиток політології в Україні має свої особливості, адже процес переходу до нових державних відносин в країні надзвичайно складний. Нині надзвичайної ваги набуває пошук форм і засобів стимулювання політичної активності українського народу, передусім молоді, сприяння духовному оновленню суспільства, здійснення глибинних державотворчих процесів, зокрема, шляхів формування політично визначеної верстви – духовної та політичної еліти. Для цього необхідно розробити систему ціннісних орієнтацій суспільства. І концептуальним ядром її повинна стати державна національна ідея, яка була б сформована на таких ціннісних орієнтаціях, як мова, культура, що відбивають традиційне світосприйняття народу, його національний менталітет.

Політика – одна з найважливіших сфер життя суспільства. Світ політики так чи інакше стосується кожного, оскільки люди живуть у суспільстві, виконують закони даної держави, підтримують ту чи іншу політичну партію, голосуючи на виборах за її кандидата, або ж безпосередньо беручи участь у діяльності якоїсь політичної сили чи у громадських акціях, мітингах тощо. Тому кожна людина у сучасному суспільстві повинна володіти хоча б необхідним мінімумом знань про цю сферу суспільного життя.

У курсі «Політологія» відображений розвиток світової та української політичної думки, розкриваються поняття політичної системи, політичної влади, політичного режиму, держави, партії та партійних систем, парламентаризму, політичних процесів та політичної культури. Студенти повинні орієнтуватися в питаннях політичних еліт та лідерства, розуміти проблеми етнополітики, державного управління, міжнародних відносин і зовнішньої політики України та країн світу.

Згідно освітньо-професійної програми «Політологія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 3 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість усіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, , самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.


3. Модульний тематичний план (структура залікового кредиту курсу)

 

№

з/п

Назва змістовних модулів і тем

всього

лекції

семінарські

заняття

практичні

заняття

індивідуальна заняття

Модульний контроль

самостійні

заняття

Порядок вивчення (год)

1

2

3

4

5

6

7

9

10

14

1.

Змістовий модуль І Політологія як наука і навчальна дисципліна. Системний вимір політики

36

6

12

2

18

2.

Тема 1: Політологія як наука і навчальна дисципліна.

4

2

2

3.

Тема 2: Виникнення і розвиток політичних ідей

8

2

6

4.

Тема 3: Історія і розвиток української політичної думки

4

2

2

5.

Тема 4: Політична влада

6

2

4

6.

Тема 5: Політична система суспільства

4

2

2

7.

Тема 6: Природа політики

2

2

8

Тема 7. Політика і мораль

2

2

9

Тема 8. Громадянське суспільство і правова держава

6

2

4

10.

Змістовий модуль ІІ

Інституціолізовані та персоналізовані аспекти політики

36

6

12

18

11.

Тема 9: Політичні еліти

8

2

2

4

12.

Тема 10: Групи інтересів. Політичне лобіювання

8

2

2

4

13.

Тема 11: Глобалізація. Глобальні проблеми сучасності

6

2

4

14.

Тема 12 Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів

6

2

2

2

15.

Тема 13: Світові ідейно-політичні доктрини

4

2

2

16.

Тема 14: Політична культура

4

2

2

17

Разом

72

12

24

36

ПЕРЕЛІК ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Рекомендуються такі теми семінарських занять:

  1.  Політологія як наука і навчальна дисципліна.
  2.  Виникнення і розвиток політичних ідей.
  3.  Історія і розвиток української політичної думки.
  4.  Політична влада.
  5.  Політична система суспільства.
  6.  Громадянське суспільство і правова держава.
  7.  Політичні еліти.
  8.  Групи інтересів. Політичне лобіювання
  9.  Глобалізація. Глобальні проблеми сучасності.
  10.  Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів
  11.  Світові ідейно-політичні доктрини
  12.  Політична культура

4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту

Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

За шкалою університету

A

5 (відмінно)

86–100

B

4 (добре)

81–85

C

4 (добре)

71–80

D

3 (задовільно)

66–70

E

3 (задовільно)

60–65

FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

35–59

F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом

1–34

Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:

М1 = М0+К1+…Кп, де

М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів.

Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

Таблиця бальних коефіцієнтів

Поточні оцінки семінарських занять

К1

«5» (відмінно)

«4» (добре)

«3» (задовільно)

«2» (незадовільно)

5

4

3

2

Відвідування лекційних і семінарських занять

К2

Постійно

За пропуск

+1

-1

Термін складання модуля

К3

Поза терміном та повторне складання

-1

Зразок розрахунку:

Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів

Результат модульного тестування = 50 балів

К1 – «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях

К2 – постійно = +1 бали

К3 –поза терміном = – 1 бал

М1 = 50+12+1–1 = 62 бали

Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки, пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю.

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою:

А). За умови не складання студентом заліку

R д1 = Rм + ДБ , де   

Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість)

ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою.

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни.

Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.

Б). За умови складання заліку.

 Rд1 + БВ

 R д = ------------, де

2

БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів.

Зразок розрахунку :

 

R д1 = 80 балів

БВ = 70 балів

 

80 + 70

 R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре

2

До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.


5/ Плани семінарських занять та завдання на самостійну роботу

Змістовний модуль 1

Політологія як наука і навчальна дисципліна. Системний вимір політики

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Час – 2 год

Навчальні питання

1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.

2. Об’єкт, предмет, категорії політології. Методологія політичних досліджень.

3. Співвідношення політології з іншими науками. Роль та значення політології на сучасному етапі розвитку України.

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 13, 17, 21, 22, 24, 33, 39, 43, 44, 45, 46, 55, 56, 60, 84, 94, 98, 99, 102, 107, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Коли виникла політологія як наука і як навчальна дисципліна?
  2.  Яка відмінність між політологією та політикою?
  3.  З якого часу політологія викладається в Україні?
  4.  Що є предметом політології? Чому є різні підходи до його визначення?
  5.  Назвіть основні категорії та методи політології.
  6.  Які функції та завдання виконує політологія?
  7.  Визначте місце і зв’язки політології в системі суспільних наук.
  8.  Назвіть основні завдання української політології.
  9.  Визначте роль політології у формуванні світогляду та правосвідомості.
  10.  Покажіть взаємозв’язок політології з юридичними дисциплінами.

Теми рефератів, доповідей

  1.  Політологія в системі соціально-гуманітарних дисциплін.
  2.  Проблема становлення і перспективи розвитку політичної думки в Україні.

3.Міждисциплінарні зв’язки політології в системі суспільних наук

Тема 2. Виникнення і розвиток політичних ідей

Час – 2 год

Навчальні питання

1.Основні етапи розвитку політичної думки.

2. Політичні ідеї мислителів різних епох та сучасні політичні теорії.

3 Політологічні парадигми як способи осмислення політики.

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 13, 17, 21, 22, 24, 33, 39, 43, 44, 45, 46, 55, 56, 60, 84, 94, 98, 99, 102, 107, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  З чим порівнював державу та імператора Конфуцій?
  2.  Що таке “мерітократія”?
  3.  Чи можна вважати Платона першим ідеологом тоталітаризму?
  4.  Хто називав людину “політичною істотою”?
  5.  Коли можна не коритися владі монарха згідно поглядів Ф. Аквінського?
  6.  Чому Т. Гоббс порівнював державу з велетенською істотою?
  7.  Які невід’ємні права має людина згідно концепції Дж. Локка?
  8.  Чому Ж.-Ж. Руссо вважав необхідною ліквідацію нерівності?
  9.  Що таке “освічений абсолютизм” у розумінні Ф. Прокоповича?
  10.  Які переваги і недоліки демократії за А. Токвілем?

Теми рефератів, доповідей

  1.  Творчість Н.Макіавеллі та її вплив на розвиток політичної думки.
  2.  Сучасна західна політологія та американська політична наука: загальна характеристика.
  3.  Сучасна західна політологія та американська політична наука: загальна характеристика..

Тема 3. Історія і розвиток української політичної думки

.  Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Політичні погляди у Київській Русі.
  2.  Політичні концепції литовсько-польської і польсько-козацької доби (XVI–XVIII).
  3.  Політична думка України в ХІХ ст.
  4.  Основні напрями розвитку української політичної думки у першій половині ХХ ст. Сучасний стан розвитку політичної думки в Україні.

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 13, 17, 21, 22, 24, 33, 39, 43, 44, 45, 46, 55, 56, 60, 84, 94, 98, 99, 102, 107, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  В яких творах викладені основні політичні ідеї княжої доби?
  2.  У чому відмінність між концепціями «богоугодного володаря» та «князівського одновладдя»?
  3.  Чим, за митрополитом Іларіоном, різняться між собою «закон» і «благодать»?
  4.  Яким, на думку Володимира Мономаха, має бути князь?
  5.  У якому творі розвинута ідея політичного об’єднання руських земель, припинення міжусобиць?
  6.  Кого із українських мислителів можна віднести до гуманістів?
  7.  Хто розробив «піраміду влади» і в чому її суть?
  8.  Які напрямки можна виділити у полемічній літературі?
  9.  За що П.Скарга критикував православну церкву?
  10.  Який внесок у розвиток української політичної думки зробила Києво-Могилянська академія?
  11.  Яким бачив М. Костомаров об’єднання слов’янських народів?

Теми рефератів, доповідей

1.Політична програма М. Драгоманова

2.Конституція Пилипа Орлика

3. Основні завдання політичної думкою України сьогодні

4. Ідеологічні течії в українській політичній думці І пол. ХХ ст.?

Тема 4.. Політична влада   

 Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Політична влада як суспільне явище.
  2.  Фактори і механізми реалізації влади.
  3.  Легітимність влади.
  4.  Особливості організації політичної влади в Україні.

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 3, 13, 24, 29, 34, 59, 68, 93, 98, 100, 104, 108, 123, 127, 129.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Яке місце серед політичних понять займає влада?
  2.  Які види влади Ви можете назвати?
  3.  Які ознаки влади?
  4.  У чому відмінність між політичною та державною владою?
  5.  Які риси має політична влада?
  6.  У чому відмінність легальності влади від легітимності влади?
  7.  Які елементи включає у себе система влади?
  8.  Які підходи до трактування влади подає наукова література?
  9.  Хто з мислителів розпочав дослідження політичної влади?
  10.  Які мислителі наголошували на необхідності розподілу влади?
  11.  Хто з дослідників наголошував на знаннях як могутньому інструменті влади?
  12.  Яка влада вважається легітимною?
  13.  ?Які функції виконує політична влада?

Теми рефератів, доповідей

1. Типи влади за М.Вебером

2. Ресурси політичної влади

3. Типологія політичної влади

4. Людина як потенційний суб’єкт влади.

5. Бюрократія як феномен влади і управління

Тема 5. Політична система суспільства

Час – 2 год

Навчальні питання

1. Поняття політичної системи суспільства.

2. Поняття політики та її суть.

3. Елементи політичної системи суспільства та їхня характеристика.

4. Політична організація суспільства. Суб'єкти політики та їхня характеристика

5. Основні напрями, особливості та та проблеми розвитку політичної системи України

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 3, 13, 24, 29, 34, 59, 68, 93, 98, 100, 104, 108, 123, 127, 129.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Яке місце і роль поняття «політична система» в політології?
  2.  Які два підходи можна виділити в західній політології при характеристиці політичної системи суспільства?
  3.  Який механізм функціонування політичної системи? Чому американський політолог Д.Істон визначає політику як «вольовий розподіл цінностей»?
  4.  Які два типи «входу» для політичної системи визначив Д.Істон?
  5.  Що відбувається на «виході» політичної системи?
  6.  Які підсистеми по функціональній ознаці можна виділити в політичній системі? Яку роль ці підсистеми грають в її функціонуванні?
  7.  Що таке функція політичної системи? Розкрийте зміст функцій політичної системи та її значення для життєдіяльності суспільства в цілому.

Теми рефератів, доповідей

1. Проблеми визначення і класифікації політичних систем (моделі політичних систем Девіда Істона та Ґабріеля Алмонда).

2. Засоби масової інформації в політичній системі суспільства.

3. Авторитарні політичні режими

Тема 8. Громадянське суспільство і правова держава.

Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Поняття та історична еволюція громадянського суспільства.
  2.  Основні етапи та характерні риси сучасного громадянського суспільства.
  3.  Сутність та призначення правової держави.
  4.  Проблеми становлення громадянського суспільства та правової держави в Україні.

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 5, 13, 24, 34, 37, 60, 63, 95, 96, 112, 113.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Як Ви розумієте поняття «громадянське суспільство»?
  2.  Як, на Вашу думку, впливає на громадянське суспільство існуючий в державі політичний режим?
  3.  Які інститути громадянського суспільства Ви можете назвати?
  4.  Що первинне: громадянське суспільство чи правова держава?
  5.  Коли розпочалося дослідження громадянського суспільства?
  6.  Хто родоначальник сучасної теорії громадянського суспільства?
  7.  Як розглядали громадянське суспільство марксисти?
  8.  Хто з українських мислителів приділив увагу проблемам громадянського суспільства?
  9.  У чому відмінність масового суспільства від громадянського?
  10.  Які риси масового суспільства?

. Теми рефератів, доповідей

1. Трактування громадянського суспільства античними мислителями та вченими Нового часу

2. Ознаки громадянського суспільства і правової держави

3. Особливості формування громадянського суспільства в Україні

Змістовий модуль ІІ

Інституціолізовані та персоналізовані аспекти політики

Тема 9. Політичні еліти

Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Поняття та головні теорії політичної еліти.
  2.  Ґенеза ідей політичного елітизму.
  3.  Структура, функції та механізми рекрутування еліти.
  4.  Система формування і зміни політичних еліт.
  5.  Політична еліта сучасної України.

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 3, 8, 9, 15, 19, 24, 44, 64, 70, 72, 73, 77, 89, 108, 111, 115, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Коли і ким був введений в обіг термін еліта?
  2.  Що таке «циркуляція еліт»?
  3.  Яка відмінність між «відкритою» і «закритою» елітами?
  4.  Яка відмінність між легітимною та нелегітимною елітою?
  5.  Як формуються та змінюються політичні еліти?
  6.  Які риси характеризують сучасну політичну еліту України?

. Теми рефератів, доповідей

1. Типи політичної еліти Г. Моски і В. Парето

2. Види політичної еліт

3. «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса.

Тема 10. Групи інтересів. Політичне лобіювання

Час – 2 год.

Навчальні питання

1. Групи тиску як соціально-політичний феномен

2. Політичне лобіювання як головний засіб впливу груп інтересів

3. Співставлення термінів лобістські організації, групи тиску, групи інтересів

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 3, 8, 9, 15, 19, 24, 44, 64, 70, 72, 73, 77, 89, 108, 111, 115, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються групи інтересів від політичних партій?

2. Назвіть методи діяльності легального лобізму. Охарактеризуйте особливості українського лобізму.

3. Яку роль виконують політичні партії в політичній системі демократичного суспільства?

4. Що являють собою політичні партії «нової хвилі»? Чим вони відрізняються від традиційних політичних партій?

5. Які основні риси однопартійної, двопартійної і багатопартійної систем?

6. Визначте етапи становлення партійної системи в новітній історії України. Обґрунтуйте необхідність багатопартійності для розвитку демократії в Україні.

7. Чим суспільно-політичні організації і рухи відрізняються від політичних партій?

Теми рефератів, доповідей

  1.  Політичне лобіювання, як головний засобі впливу груп інтересів
  2.  Лобізм: сутність, легітимність, практика
  3.  Історія розвитку лобізму 

Тема 11. Глобалізація. Глобальні проблеми сучасності

Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Сутність глобальних проблем сучасності
  2.  Причини глобальних проблем
  3.  Критерії визначення глабальних проблем
  4.  Класифікація глобальних проблем

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 3, 8, 9, 15, 19, 24, 44, 64, 70, 72, 73, 77, 89, 108, 111, 115, 127.

 

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Форми політичного насилля у сучасному світі.
  2.  Геополітика, її зміст. 
  3.  Що включає поняття «глобалістика»?
  4.  Як Ви розумієте поняття «геоекономіка»?
  5.  Політологічний вимір глобальних проблем сучасності.
  6.  Об’єкт і суб’єкт вивчення глобальних проблем сучасності.
  7.  З чим пов’язано виникнення глобальних проблем сучасності?
  8.  Які сфери охоплює глобалізація? 
  9.  Розкажіть про глобальні політичні проблеми.
  10.  Назівть складові глобальних проблеми типу “людина-суспільство”.

Теми рефератів, доповідей

  1.  Україна в геополітичній стратегії світового товариства.
  2.  Світовий політичний процес: поняття та особливості на порозі третього тисячоліття.
  3.  Головні вектори сучасної української стратегії.

Тема 12. Політичний прогноз і його роль у вирішенні політичних конфліктів

Навчальні питання

  1.  Сутність політичного прогнозування. 
  2.  Типологія і класифікація політичного прогнозування
  3.  Стадії розвитку політичних конфліктів і шляхи їх вирішення

Література:

Основна:

Додаткова: 7, 14, 18, 62, 69, 81, 93, 100, 120, 122.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

1. Поняття та структура політичного конфлікту.

2. Особливості та причини виникнення політичних конфліктів.

3. Функції та типи політичних конфліктів.

4. Поведінкові стратегії учасників політичного конфлікту.

5. Основні методи врегулювання конфліктів.

6. Компроміс та консенсус. Врегулювання конфліктів за участю третьої сторони.

7. В чому полягає специфіка політичних конфліктів В Україні?

8. Які чинники сприяють і які перешкоджають формуванню в Україні високої культури управління політичними конфліктами?

Теми рефератів, доповідей

  1.  Основні типи політичних конфліктів в Україні.
  2.  Причини виникнення конституційної та парламентської криз в Україні.
  3.  Політичні засоби, методи та шляхи вирішення міжнаціональних конфліктів.

Тема 13. Світові ідейно-політичні доктрини

Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Поняття ідеології та її цінності.
  2.  Анархізм.
  3.  Консерватизм.
  4.  Лібералізм.
  5.  Політичні концепції соціалізму (марксизм, соціал-націоналізм, соціал-демократія).

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 1, 18, 23, 24, 30, 31, 47, 59, 62, 63, 90, 94, 98, 109.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Як Ви розумієте поняття "ідеологія"?
  2.  Які є види ідеологій?
  3.  Хто першим ввів в обіг поняття "ідеологія"?
  4.  Які функції виконує ідеологія?
  5.  Як розглядали проблеми держави, влади, організації життя суспільства:

а) анархісти; г) марксисти;

б) ліберали; д) соціал-демократи?

в)консерватори;

  1.  В якій праці Е. Берк виклав своє бачення консервативної ідеології?
  2.  У чому відмінність між:

а) консерватизмом і неоконсерватизмом;

б) лібералізмом і неолібералізмом;

в) соціалізмом і соціал-демократією?

8. Як відбувається процес кристалізації ідеологій в Україні?

Теми рефератів, доповідей

  1.  Поняття та функції політичної ідеології.
  2.  Основні ідеологічні течії в сучасному світі.
  3.  Проблеми ідеології в Україні.

Тема 14. Політична культура

Час – 2 год

Навчальні питання

  1.  Зміст і структура політичної культури.
  2.  Політична свідомість.
  3.  Типи, види та функції політичної культури.
  4.  Політичні субкультури (контркультури).
  5.  Політична культура сучасної України.

Література:

Основна: 1–20.

Додаткова: 5, 10, 12, 13, 24, 35, 36, 82, 98, 100, 109, 118, 127.

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

  1.  Що таке політична культура?
  2.  Як, на Вашу думку, можна узгодити поняття «політика» та «культура»?
  3.  З яких елементів складається політична культура?
  4.  Які типи політичної культури виділили Г. Алмонд та С. Верба?
  5.  У чому відмінність між масовою та елітарною політичною культурою?
  6.  Які політичні субкультури Ви можете назвати?
  7.  Які функції виконує політична культура?
  8.  Як у політичній культурі України поєднуються демократичні та антидемократичні тенденції?

Теми рефератів, доповідей

  1.  Особливості політичної свідомості тоталітарного та демократичного суспільства.
  2.  Політична культура українського народу: традиції, сучасний стан, тенденції розвитку.
  3.  Формування політичної свідомості в сучасному українському суспільстві.


6/ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  1.  Ознайомитися з основними правилами і вимогами організації навчального процесу за кредитно-модульною системою;
  2.  Розробити власну систему контролю за основними результати своєї навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення навчальної дисципліни;
  3.  Скласти план індивідуальної роботи над засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Політологія»;
  4.  Використовуючи спеціальну довідникову та навчальну літературу розробити і окремо оформити по кожному змістовому модулю термінологічний словник з предмета.

7/ ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

  1.  Вивчити історію розвитку світової політологічної думки.
  2.  Провести докладний аналіз розвитку політологічної думки в Україні і зробити висновок про те, які концепції покладені в основу сучасної політології в Україні.
  3.  Розробити програму електоральних переваг у передвиборчій компанії у територіальному окрузі, з урахуванням практики виборів за пропорційною системою.
  4.  Розробити мультимедійний проект, в якому політичні технології фактори впливу на об’єктів політики.
  5.  Скласти власну програму політичного прогнозу виборів, застосовуючи емпіричні методи.
  6.  Письмово розкрити типологію політичного лідерства за М. Вебером, Г. Лассуеллом, Р. Такером та В. Хагеманом, Є. Вятром, марксистами, Херманном, В. Ільїним, І. Павловим.
  7.  Письмово опрацювати визначення та типологію політичних культур згідно Г. Алмонду, С. Верби, І. Г. Гердера, Л. Пая, Р. Таккера, В. Липинського, О. Рудакевича.


8. Література

Основна

  1.  Антоненко В. Г., Бабкін В. Д., Бабкіна О. В., Бебик В. М., Головатий М. Ф., Горбатенко В. П. Політологія: підручник / О. В. Бабкіна (ред.), В. П. Горбатенко (ред.). – 3-тє вид., перероб., доп. – К. : Академія, 2008. – 567 c. – (Серія «Альма-матер»).
  2.  Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К. : МАУП, 2004. – 424с. : рис.
  3.  Безаров О. Т. Політологія . – Чернівці : БДМУ, 2007. – 326 с. – Бібліогр.: с. 317–324.
  4.  Бойко О. Д., Горбатенко В. П., Денисюк С. Г., Зеленько Г. І., Коваленко А. О., Корнієнко А. О. Прикладна політологія: навч. посіб. / В. П. Горбатенко (ред.). – К. : Академія, 2008. – 472 с. – (Серія «Альма-матер»). – Бібліогр.: в кінці розд..
  5.  Вегеш М. М., Остапець Ю. О., Бондар В. Л., Буркало В. В., Зан М. П. Політологія: підручник / М. М. Вегеш (ред.). – 3-тє вид., перероб. і доповн. – К. : Знання, 2008. – 384 с. – (Серія «Вища освіта XX століття»). – З додатком CDR980.
  6.  Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: навч. посіб. – 7-ме вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 415 с. – Бібліогр.: с. 414–415.
  7.  Герасіна Л. М., Журавський В. С., Зимогляд В. Я., Осипова Н. П. Політологія: Академічний курс: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / М. І. Панов (ред. кол.). – 2. вид., перероб. і доп. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2006. – 520 с.
  8.  Іщенко М. П., Гаман П. І. Політологія: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. – 2-ге доп. вид. – Черкаси : Вид-во ЧНУ, 2007. – 387 с.
  9.  Логвіна В. Л., Кошель О. М. Політологія: навч. посібник для студ. вищих закл. освіти / Кам`янець-Подільський національний ун-т; Подільський держ. аграрно-технічний ун-т. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Кам`янець-Подільський, 2008. – 304 с. – Бібліогр.: с. 298–303.
  10.  Панов М. І., Герасіна Л. М., Журавський В. С., Зимогляд В. Я., Осипова Н. П. Політологія: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. – 2. вид., перероб. і доп. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 520с. – Бібліогр.: с. 515–519.
  11.  Політологія: навч. посібник / Полтавська держ. аграрна академія / Микола Трохимович Безотосний (уклад.). – Полтава : ПДАА, 2008. – 128 с. – Бібліогр.: в кінці тем.
  12.  Політологія: підручник:безкоштовний комп'ютерний додаток. – [К.] : Знання, [2008]. – 1 електрон. опт диск (CD-ROM)
  13.  Політологія: Хрестоматія.:Навч. посіб. / Київський національний торговельно- економічний ун-т / В. І. Полуріз (ред.кол.), В. Г. Кремень (авт.-упоряд.). – К. : Альтерпрес, 2004. – 832 с.
  14.  Прибутько П. С., Вировий С. І., Михайленко Р. В. Політологія: Посібник для підготовки до іспитів. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К. : Видавець Паливода А. В., 2006. – 151 с. – (Бібліотечка студента).
  15.  Рудич Ф. М. Політологія: Підручник для студ. вищих навч. закл. – 2. вид., стер. – К. : Либідь, 2006. – 480 с. – Бібліогр.: с. 472–473.
  16.  Урін О. В. Політологія. Конспекти курсу лекцій з таблицями та схемами: Конспекти курсу лекцій з таблицями та схемами: Навч.-наоч. посібник для студ. вищих навч. закл. / С. Я. Фарина (наук. ред.). – 4-те вид., доп. й перероб. – Кременчук, 2006. – 240 с.
  17.  Холод В. В. Політологія: Підручник для студ. вищих навч. закл. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 480 с. – (Бібліотека гуманітарних наук). – Бібліогр.: с. 475–478.
  18.  Храмов В. О., Кучменко Е. М., Кучменко Б. А., Машковець М. П., Тімкін І. Ф. Політологія. Загальний курс: навч. посіб. / Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України / В. О. Храмов (ред.). – К. : ІПК ДСЗУ, 2007. – 482 с. – Бібліогр.: с. 482.
  19.  Штанько В. І., Чорна Н. В., Авксентьєва Т. Г., Тіхонова Л. А. Політологія: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Міністерство освіти і науки України. Науково-методичний центр вищої освіти. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. : Инкос, 2007. – 288 с.
  20.  Щедрова Г. П., Барановський Ф. В., Михайловська О. Г., Новакова О. В., Пашина Н. П. Політологія: Навч. посібник / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля / Г. П. Щедрова (відп.ред.). – Луганськ : СНУ ім. В.Даля, 2005. – 198 с. – Бібліогр.: в кінці розд.

Додаткова

  1.  Абизов В. Є., Кремень В. Г. Політичне рішення: механізм прийняття. – К., 1995.
  2.  Аваков А. В. Судьбы либерализма. – М., 2000.
  3.  Августин А. Исповедь. – М., 1992.
  4.  Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. –К., 1997.
  5.  Авцинова Г. И. Социально-правовое государство: сущность, особенности становления. // Социально – гуманитарные знания. – 2000. – № 3.
  6.  Азаров Н. И. Взаимоотношения морали и политики. // Социально-политический журнал. – 1997. – № 4.
  7.  Алексеева Т. А. Предмет политической философии// Политические исследования. – 1992. – № 3.
  8.  Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии. // Политические исследования. – 1992. – № 4.
  9.  Амелин В. Н. Власть как общественное явление // Социально-политические науки. – 1991. – № 2.
  10.  Андерсон Р. Д. Тоталитаризм: концепт или идеология? // Политические исследования. – 1993. – № 3.
  11.  Андреев С. С. Политика как социальное явление// Социально – политические науки. – 1991. – № 4.
  12.  Андреев С. С. Политические системы и политическая организация общества. // Социально – политические науки. – 1992. – № 1.
  13.  Антология мировой политической мысли: В 5т. – М., 1997.
  14.  Антонович И. И. Общественные движения и проблемы власти. // Социально-политические науки. – 1991. – № 4.
  15.  Ануфриев Е. А. Субъективные основы и субъекты политики// Социально-политический журнал. – 1996. – № 4.
  16.  Арато Е., Коген Дж. Відродження, занепад та реконструкція концепції громадянського суспільства // Політична думка. – 1996. – № 1.
  17.  Арон Р. Демократия и тоталитаризм. – М., 1993.
  18.  Ашин Г. К., Охотский Е. В. Курс элитологии. – М., 1999.
  19.  Бабков В. Г. Межнациональные противоречия и конфликты. // Социально-политический журнал. – 1994. – №7–8.
  20.  Бакун Л. А. Группы в политике (К истории развития американских теорий) // Политические исследования. – 1999. – № 1.
  21.  Баранцева К. Історична еволюція елітистського дискурсу: теорія та методологія. // Філософська думка. – 2002. – № 1–4.
  22.  Барнашов А. М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. – Томск. 1988.
  23.  Бебик В. Наша політична культура. // Політологічні читання. – 1992. – № 1.
  24.  Белов Г.А. Функции политической системы // Кентавр. – 1995. – № 3.
  25.  Беляев А. А. Политика и её роль в развитии общества // Социально-политические науки. – 1991. – № 9.
  26.  Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства. – М., 1998.
  27.  Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 2000.
  28.  Блищенко И. П., Солнцева М. Ш. Мировая политика и международное право. – М., 1991.
  29.  Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобщему анализу. – М., 1992.
  30.  Бобик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2000.
  31.  Бобик В. М. Еліта, елітарність, лідерство // Віче. – 1993. – № 7.
  32.  Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.
  33.  Болл Т. Власть // Политические исследования. – 1993. – №5.
  34.  Борисов В. К. Теория политической системы. – М., 1991.
  35.  Бочковський О. І. Наука про націю та її життя. – Львів, 1939.
  36.  Бурлацкий Ф. М., Галкин А. А. Современный Левиафан: Очерки политической социологии капитализма. – М., 1985.
  37.  Бутенко А.П. Наука, политика, власть: проблемы взаимоотношения и соотношения// Социально-гуманитарные знания. – 1999. – № 3.
  38.  Бьюэлл Э. Архаичны, но адаптивны. О политических партиях США (сверяясь с «классическими» оценками) // Политические исследования. – 1996. –№ 1.
  39.  Василенко И. А. Политическая глобалистика. – М., 2000.
  40.  Васильев В. А. Гражданское общество: идейно-теоретические истоки // Социально-политический журнал. – 1997. – № 4.
  41.  Васильєв Г. Конституційний аспект політичної реформи. // Голос України. – 2003. – 27, 28 бер.
  42.  Введение в политолгию: Словарь-справочник. – М., 1996.
  43.  Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. – М., 1990.
  44.  Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К., 2001.
  45.  Вивід прав України: Збірник. – Львів, 1991.
  46.  Видрин Д. Неповерненці – 3 нотатки весняного іпохондрика // Дзеркало тижня. – 2003. – 5 квіт.
  47.  Винниченко В. К. Відродження нації: У 3 т. – К., 1991.
  48.  Власть: Очерки современной политической философии Запада. – М., 1989.
  49.  Возможности либерализма в осмыслении современного мира (обзор коллоквиума) // Политические исследования. – 1994. – № 3.
  50.  Волович В., Макєєв С. Соціальна стратифікація і політика // Політична думка. – 1993. – № 1.
  51.  Восленський М. Номенклатура // Новый мир. – 1990. – № 6.
  52.  Вяткин К. С. Лоббизм по-немецки. // Политические исследования. – 1993. – № 1.
  53.  Вятр Е. Социология политических отношений. – М., 1979.
  54.  Вятр Е. Типология политических режимов. Лекции по политологии: В 2 т. – Таллинн, 1991.
  55.  Гавриленко І. Політична система суспільства // Політологічні читання. – 1993. – № 1.
  56.  Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. – М., 1997.
  57.  Гаджиев К. С. Гражданское общество и правовое государство // Мировая экономика и международные отношения. – 1991. – № 9.
  58.  Галкин А. А. О фашизме – его сущности, корнях, признаках и формах. // Политические исследования. – 1995. – № 2.
  59.  Гаман-Голутвина О. В. Политическая элита – определение основных понятий // Политические исследования. – 2000. – № 3.
  60.  Гарань О. В. Убити дракона (З історії Руху та нових партій України). – К., 1993.
  61.  Гарбузов В. Н. Консерватизм: понятие и типология (историографический обзор). // Политические исследования. – 1995. – № 4.
  62.  Гегель Г. В. Ф. Политические произведения. – М., 1979.
  63.  Гелей С. Д. Українська консервативна політологічна думка першої половини ХХ ст. – Львів, 1998.
  64.  Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія. – К., 1999.
  65.  Гелнер Э. Условия свободы: гражданское общество и его исторические соперники. – М., 1995.
  66.  Гидденс Э. Стратификация и классовая структура. // Социологические исследования. – 1992. – №9, 11.
  67.  Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Избранные произведения: В 2 т. – М., 1965.
  68.  Голобуцький О., Кулик В. Консерватизм – ідеологія порядку, стабільності і добробуту. – К., 1995.
  69.  Головаха Є., Пухляк В. Політична соціалізація в посткомуністичній Україні. // Політична думка. – 1994. – № 2.
  70.  Голосов В. В. Форматы партийных систем в новых демократиях: институциональные факторы неустойчивости и фрагментации // Политические исследования. – 1998. – № 1.
  71.  Грезин И. Правовое государство. – М., 1988.
  72.  Григоров С.Г. Преодоление заданности (размышления о консерватизме). // Политические исследования. – 2000. – № 3.
  73.  Гринстайн Фред И. Личность и политика // Социально-политические науки. – 1991. – № 10.
  74.  Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / Відп. ред. С. В. Бобровник. – К., 1997.
  75.  Гроций Г. О праве войны и мире. Три книги, в которых объясняется естественное право и право народов, а также принципы публичного права. – М., 1957.
  76.  Группы интересов // Политические исследования. – 1992. – №5–6.
  77.  Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.
  78.  Даймонд Л. Прошла ли «третья волна» демократизации? // Политические исследования. – 1999. – № 1.
  79.  Дарендорф Р. Конфликт и классовая борьба // Социологические исследования. – 1995. – №7–8.
  80.  Дарендорф Р. От социального государства к цивилизованному сообществу. // Политические исследования. – 1993. – № 5.
  81.  Дашутін Г., Михальченко М. То яку державу ми будуємо? // Голос України. – 2002. – 25 вер.
  82.  Дергачов О. Міжнародне становище України // Політ. думка. – 2000. – № 2.
  83.  Дженусов А. И. Различие структур и уровней развития политической культуры // Социально-гуманитарные знания. – 1999. – № 4.
  84.  Дмитриев Ю. А. Соотношение понятий политической и государственной власти в условиях формирования гражданского общества // Государство и право. – 1994. – № 7.
  85.  Дністрянський С.С. Погляд на теорії права та держави. – Львів, 1925.
  86.  Доган М., Пеласси Д. Политический клиентелизм – всеобщее явление // Социально-политический журнал. – 1995. – № 1.
  87.  Донців Д. І. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1993.
  88.  Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.
  89.  Драгоманов М. П. Чудацькі думки про українську національну справу// Літературно-публіцистині праці: У 2 т. – К., 1970.
  90.  Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические прогнозы // Вестник МГУ. – 1999. – № 1.
  91.  Дшилас М. Лицо тоталитаризма. – М., 1992.
  92.  Дюверже М. Политические партии. – М., 2000.
  93.  Дюверже М. Партийная политика и группы давления // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 4.
  94.  Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т. 21.
  95.  Жданов І., Якименко Ю. Нові горизонти української багатопартійності // Дзеркало тижня. – 2003. – 28 черв. – 4 лип.
  96.  Жданов І., Якименко Ю. Останній бастіон демократії // Дзеркало тижня. – 2003. – 5 квіт.
  97.  Журавський В. С. Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект). – К., 1999.
  98.  Завершинский К. Ф. Легитимность: генезис, становление и развитие концепта // Политические исследования. – 2001. – № 2.
  99.  Загальна декларація прав людини: Прийнята ООН 10 грудня 1948 р. – К., 1963.
  100.  Закон України про вибори народних депутатів України // Голос України. – 1997. – 25 жовт.
  101.  Закон України про політичні партії в Україні // Голос України. – 2001. – 12 трав.
  102.  Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мыслители Киевской Руси. – К., 1987.
  103.  Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Отечественные мыслители позднего средневековья: конец XIV – первая треть XVII в. – К., 1990.
  104.  Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. – М., 1996.
  105.  Зеркин Д. П. Основи політології: Курс лекцій. – Ростов - на -Дону. 1999.
  106.  Зубков С. А. Лоббизм в практике менеджмента // Социально-политический журнал. – 1996. – № 5.
  107.  Зущик Ю., Кривошеєнко О., Яблонський В. Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні. – К., 1999.
  108.  Зяблик Н. Г. США: Лоббизм и политика. – М., 1976.
  109.  Иванов Н. Современная организация лоббистских компаний (на примере США) // Власть. – 1999. – № 3.
  110.  Ильин М. И. Политический дискурс: слова и смыслы. Государство // Политические исследования. – 1994. – № 1.
  111.  Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. – 1993. – № 8.
  112.  История политических и правовых учений / Под общей ред. В. С. Нерсесянца. – М., 1996.
  113.  История политических и правовых учений. / Под ред. О. Э. Лейста. – М., 2000.
  114.  Івченко О. Г. Україна в системі міжнародних відносин: Історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1997.
  115.  Історія розвитку політичної думки: Курс лекцій. – К., 1996.
  116.  Кант И. К вечному миру: Идея всеобщей истории во всемирном гражданском плане // Сочинения: В 6 т. – М., 1996. Т.6.
  117.  Капустин Б. Г. Три рассуждения о либерализме и либерализмах // Политические исследования. – 1994. – № 3.
  118.  Карась А. Україна на «великій шахівниці» геополітики: аргументи Збігнева Бжезинського // Універсум. – 1999. – № 9–10.
  119.  Клямкин И. М., Лапкин В. В., Пантин В. И. Между авторитаризмом и демократией // Политические исследования. – 1995. – № 2.
  120.  Коваль Б. И., Ильин М. В. Власть versus политика // Политические исследования. – 1991. – № 5.
  121.  Коломейцев В. Ф. Партии в зеркале западной политологии // Государство и право. – 1995. – № 10.
  122.  Комаров М. С. Социальная стратификация и социальная структура. // Социологические исследования. – 1992. – № 7.
  123.  Консерватизм: Антологія. – К., 1998.
  124.  Констан Б. О свободе у древних в её сравнении со свободой у современных людей // Политические исследования. – 1993. – № 2.
  125.  Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.
  126.  Корнхаузер В. Політика масового суспільства // Політологічні читання. – 1992. – № 1.
  127.  Костицький М., Годованець В., Ткаченко Т. Державна мова в Україні (політико-правовий огляд) // Політична думка. – 2000. – № 3.
  128.  Котельников В. У пошуках національних інтересів: державне будівництво в Україні в контексті світового досвіду // Політична думка. – 2000. – № 4.
  129.  Кравченко Ю., Чечель В. Легітимність політичної влади й можливість її досягнення // Політологічне читання. – 1993. – № 2.
  130.  Краснов Б. И. Политические системы // Социально-политический журнал. – 1995. – № 3.
  131.  Кретов Б. Н. Политологическая теория лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 2.
  132.  Кретов Б. Н. Современные западные концепции лидерства // Социально-гуманитарные знания. – 2000. – № 4.
  133.  Кропоткин П. А. Записки революционера. – М., 1990.
  134.  Крючкова І., Сідченко В. Макроструктурні зрушення в українській економіці у контексті інтеграційних процесів // Дзеркало тижня. – 2003. – 28 черв. – 4 лип.
  135.  Кувалдин В. Б. Президентская и парламентская республики как формы демократического транзита (российский и украинский опыт в мировом контексте) // Политические исследования. – 1998. – № 5.
  136.  Кузьменко Б. Політична еліта у пострадянській Україні: яка вона? // Право України. – 1998. – № 1.
  137.  Кулик А. Н. Сравнительный анализ в политологии: Проект К. Джанды // Политические исследования. – 1993. – № 1.
  138.  Кухта Б. Л., Теплоухова Н. Г. Політичні еліти і лідерство. – Львів. 1995.
  139.  Лагутин А. Концептуальні засади політичного реформування в Україні: постановка проблеми. // Політична думка. – 2002. – № 1.
  140.  Ладиченко В. В.Поділ влади:Теорія і практика. – К., 1998.
  141.  Ледяев В. Г. Власть: концептуальный анализ // Политические исследования. – 2000. – № 2.
  142.  Ленк Томас. Західно-східна мовна плутанина: спостереження споглядача з Німеччини // Дзеркало тижня. – 2003. – 5 лип.
  143.  Леон Г. Думки і вірування юрби. // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 6.
  144.  Лепехин В. «Группы давления»: генезис и классификация // Власть. – 1993. – № 3.
  145.  Либман Г. И., Варбузов А. В., Сухарева Э. О. Теории элит // Социально-политический журнал. – 1997. – № 4.
  146.  Липинський В. К. Листи до братів-хліборобів // Твори: У 6 т. – К.; Філадельфія, 1995. – Т.6.
  147.  Лисицин Є. М. Про геополітичне призначення України // Трибуна. – 1999. – № 9–10.
  148.  Лінецький С. Ідея правової держави в сучасній Україні: проблеми досвіду // Нова політика. – 1996. – № 5.
  149.  Локк Дж. О государственном правлении // Избранные философские произведения: В 2 т. – М.,1960. – Т.2.
  150.  Мадіссон В. В., Шахов В. А. Політологія міжнародних відносин. – К., 1997.
  151.  Макаренко Е., Коваль О. Специфіка поняття «політична культура суспільства» // Нова політика. – 1997. – № 6.
  152.  Макєєв С., Надточій А. Політична соціалізація в пострадянській Україні // Політична думка. – 1997. – № 1.
  153.  Макиавелли Н. Государь. – М., 1990.
  154.  Мала енциклопедія етнодержавознавства / За ред. Ю. І. Римаренка. – К., 1996.
  155.  Маркс К. Критика готської програми // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 19.
  156.  Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії. // Твори. Т. 4.
  157.  Марченко М. Н. Механизмы адаптации политической системы современного Запада // Советское государство и право. – 1991. – № 11.
  158.  Масленников Н. Международная социал-демократия: Политика и ценности // Свободная мысль. – 1992. – № 6.
  159.  Мачкув Е. Преобразование коммунистического тоталитаризма и посткоммунистическая системная трансформация: проблемы, концепции, периодизация // Политические исследования. – 2000. – № 4.
  160.  Милза П. Что такое фашизм? // Политические исследования. – 1995. – № 2.
  161.  Миллс Р. Властвующая элита. М., 1959.
  162.  Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии (главы из книги) // Диалог. – 1990. – №1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 18.
  163.  Моллимен А. Федерализм и национальное государство (к истории вопроса) // Политические исследовния. – 1992. – № 4.
  164.  Монтескье Ш. Л. О духе законов // Избранные произведения. – М., 1955.
  165.  Мучник О. Президент – адвокат народу // Голос України. – 2002. – 3 жовт.
  166.  Нарта М. Теория элит и политика. К критике элитаризма. – М., 1997.
  167.  Небошенко В. «Фактура» проти «харизми» // День. – 2003. – 4 лип.
  168.  Небошенко В. Доктрина выживания и развития // Кієвскій телеграфъ. – 2003. – 19–25 мая.
  169.  Оксамитная С. Н. Тенденции межпоколенной мобильности в украинском обществе // Социологические исследования. – 1999. – № 10.
  170.  Ортега – и – Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии. – 1989. – № 3.
  171.  Основи політичної науки: Курс лекцій. Ч. 1. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів /За ред. Б. Кухти. – Львів, 1996.
  172.  Павленко Р., Рябов С. Динаміка громадянського суспільства в Україні // Нова політика. – 1996. – № 5.
  173.  Панарин А. С. Философия политики. – М., 1996.
  174.  Перегудов С. П. Гражданское общество: «трехчленная» или «одночленная» модель? // Политические исследования. – 1995. – № 3.
  175.  Перегудов С. П. Крупная российская корпорация в системе власти // Политические исследования. – 2001. – № 8.
  176.  Перегудов С. П., Лапина Н. Ю., Семененко И. С. Группы интересов и российское государство. – М., 1999.
  177.  Перепелиця Г. Природа конфліктів у посткомуністичному світі // Політична думка. – 2000. – № 1.
  178.  Погорілко В. Державотворчий процес в Україні і «парад факторів» // Віче. – 1999. – № 10.
  179.  Политическая социология. – М., 2000.
  180.  Політична система сучасної України. – К., 1998.
  181.  Політичні партії в Україні: Інформаційний довідник. вид. – К., 2001.
  182.  Політологія / За ред. О. І. Семківа – Львів. 1994.
  183.  Політологія. Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.: Хрестоматія / За ред О. І. Семківа. – Львів, 1996.
  184.  Політологія: Энциклопедический словарь. – М., 1993.
  185.  Понеділко В. Узаконення, конституювання опозиції – суспільна потреба // Віче. – 2002. – № 3.
  186.  Потульницький В. А. Історія української політології (Концепція державності в українській зарубіжній історико-політичній науці). – К., 1992.
  187.  Право и власть. – М., 1990.
  188.  Преториус Р. Теория конфликта // Политические исследования. – 1991. – № 5.
  189.  Пугачев В. П. Основы политики: личность, элита, лидерство. – М., 1989.
  190.  Пуфлер Е. Ф. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації. – К., 1997.
  191.  Рогачев С.Я. Предмет политологии и ее место в системе социальных наук // Государство и право. – 1993. – № 5.
  192.  Рудич Ф. Наука про політику: сучасний стан та тенденції розвитку // Віче. – 2002. – № 5.
  193.  Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності. – К., 1996.
  194.  Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.
  195.  Рябов С. Г. Теорія міжнародної політики // Політологічні читання. – 1995. – № 1.
  196.  Саламатин В. С. Политические режимы: к методологии понятий. – М.,1995.
  197.  Самсонова Т. Н. Концепция правящего класса Г. Моски // Социологические исследования. – 1994. – № 10.
  198.  Сартори Дж. Вертикальная демократия. // Политические исследования. – 1993. – № 2.
  199.  Сахаров И. А. Институт президенства в современном мире. – М., 1994.
  200.  Себайн Джордж Г., Торсон Томас А. Історія політичної думки. – К., 1997.
  201.  Скиба В. Й., Горбатенко В. П., Туренко В. В. Вступ до політології: Екскурс в історію правничо-політичної думки. – К., 1998.
  202.  Скуратівський В. Історична ритміка українських еліт // Політична думка. – 1994. – № 3.
  203.  Соловьев А. Н. Политическая идеология: логика исторической эволюции // Политические исследования. – 2001. – № 2.
  204.  Сутор Б. Политическая этика // Политические исследования. – 1993. – № 1.
  205.  Такер Р. Политическая культура и лидерство в Советской России. От Ленина до Горбачева // США: экономика, политика, идеология. – 1990. – № 1.
  206.  Танчер В. В. Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социологические исследования. – 1999. – № 10.
  207.  Тарасов Е. Н. Государство как институт политической системы // Социально-политический журнал. – 1994. – №1–2.
  208.  Тарушина И. . Элитисты и плюралисты в современной политической теории // Политические исследования. – 1997. – № 4.
  209.  Татенко В. Як стати і бути лідером: поради психолога. – ., 1996.
  210.  Тимошенко В. І. Правова держава (теоретико-історичне дослідження). – К., 1994.
  211.  Токвиль А. де. Демократия в Америке. – М., 1992.
  212.  Толстов С. Україна в євроатлантичних відносинах: досвід пристосування // Політична думка. – 1999. – № 3.
  213.  Турчинов О. Особливості української олігархії // Політична думка. – 2000. – № 3.
  214.  Фарукшин М. Х. Политическая система общества // Социально-политические науки. – 1991. – № 5.
  215.  Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества. – М., 2000.
  216.  Философия власти / Под общ. ред. В. В. Ильина. – М., 1998.
  217.  Хара В., Новіков В. Побудова соціальної держави – загальне національне завдання. // Голос України. – 2003. – 28 бер.
  218.  Холмская М. Р. Политическое участие как объект наследования. Обзор отечественной литературы // Политические исследования. – 1999. – № 5.
  219.  Цимбалістий Б. Політична культура українців // Сучасність. – 1994. – № 3–4.
  220.  Цыганков А. П. Политический режим // Социально-политический журнал. – 1996. – № 1.
  221.  Цыганков П. А. Мировой политический процесс: содержание и особенности // Социально-политический журнал. – 1995. – № 4.
  222.  Цыганков П. А. Природа международных отношений (анализ конкурирующих парадигм) // Вестник МГУ. – 1999. – № 1.
  223.  Цымбурский В. Л. Геополитика как мировидение и род занятий // Политические исследования. – 1999. – № 4.
  224.  Человек и общество: Краткий энциклопедический словарь-справочник (политология). – Ростов-на-Дону. 1997.
  225.  Чиркин В. Е. Глобальные модели политической системы современного общества: индикаторы эффективности // Государство и право. – 1992. – № 5.
  226.  Чукут С. Чого не вистачає правлячій еліті України // Віче. – 1999. – № 6.
  227.  Шабо Ж.-Л. Государственная власть: конституционные пределы и порядок осуществления // Политические исследования. – 1993. – № 3.
  228.  Шапиро И. Демократия и гражданское общество // Политические исследования. – 1992. – № 4.
  229.  Шапиро И. Переосмысливая теорию демократии в свете современной политики // Политические исследования. – 2001. – № 3.
  230.  Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. – К., 1995.
  231.  Шаповал В.М. Президент у механізмі здійснення державної влади. – К.,1995.
  232.  Шведа Ю. Методологічні застереження Дж. Сарторі щодо аналізу партійних систем // Нова політика. – 1998. – № 5.
  233.  Шведа Ю. Соціологія партійних систем Моріса Дюверже // Нова політика. – 1996.
  234.  Шемшученко Ю. Конституція України і права людини. // Право України. – 2001. – № 8.
  235.  Шляхтун П. Н. Політологія (теорія та історія політичної думки). – К., 2002.
  236.  Эндрейн Чарльз Р. Сравнительный анализ политических систем. Эффективность осуществления политического курса и социальные преобразования. – М., 2000.
  237.  Энтин Л. М. Разделение властей: опыт современных государств. – М., 1995.
  238.  Ян Э. Государственное и этническое понимание нации: противоречия и сходство // Политические исследования. – 2000. – № 2.

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ:

1)   www.politolog.ru

2)   www.philosofs.com.ru

3)   www.ideologia.ua

4)   http:// president.com.ua

5)   http:// pomarancha.info/

6)   www.edinenie.kiev.ua

7)   www.podrobnosti.com.ua

8)   www.polit.com.ua

9)   www.studentdream.narod.ru 


9. Теми рефератів

  1.  Володимир Янків про геополітичний статус України, українську вдачу і виховний ідеал.
  2.  Андрій Яковлів про сутність «Договору гетьмана Богдана Хмельницького з московським царем Олексієм Михайловичем 1654 року».
  3.  Сергій Шелухін про історико-правові та політичні підстави української державності.
  4.  Павло Юзик про історію української міграції в Канаді.
  5.  Олександр Шумський та його націонал-комунізм.
  6.  Ісаак Мазепа про більшовицьку окупацію України.
  7.  Петро Полтава (Федун) про концепцію самостійної України та основну тенденцію політичного розвитку сучасного світу.
  8.  Політичні погляди на суверенітет української держави та розвитку її культури Миколи Скрипника.
  9.  Григорій Косинка про несумісність комуністичних норм із патріархальним сільським укладом.
  10.  Михайло Колодзієвський про українську воєнну доктрину.
  11.  Борис Крупницький про українську історичну науку під «Совєтами».
  12.  Дмитро Ісаєвич та його політичне кредо.
  13.  Олександр Кульчицький про «український персоналізм».
  14.  Володимир Жаботинський про українсько-європейські відносини.
  15.  Дмитро Дорошенко про суспільно-політичне та культурне життя України.
  16.  Дмитро Андрієвський про «російський колоніалізм і совєтську імперію».
  17.  Микита Шаповал про політичні причини поразки національно-визвольних змагань в Україні.
  18.  Національно-державницька концепція Станіслава Дністрянського.
  19.  Сутність концепції націократії Миколи Сціборського.
  20.  Сутність «Чорноморської доктрини» Юрія Липи.
  21.  Сутність теорії нації Володимира Старосольського.
  22.  Іван Огієнко про політичну роль української православної церкви.
  23.  Сутність української національної ідеї Стефана Томашівського.
  24.  Ольгерд Бочковський про місце націології в системі суспільних наук.
  25.  Сутність елітної концепції Дмитра Донцова.
  26.  Микола Міхновський про політичну самостійність та державність соборної України.
  27.  Іван Мірчук про призначення нації.
  28.  Володимир Мартинець про ідеологію організованого і так званого вольового націоналізму.
  29.  Еволюція політичних поглядів Євгена Чикаленка: від республіканізму до монархізму.
  30.  Класократичний монархізм В’ячеслава Липинського.
  31.  Самостійництво та європейські орієнтири Миколи Хвильового.
  32.  Еволюція політичних поглядів Володимира Винниченка.
  33.  Симон Наріжний про культурну працю української еміграції між двома світовими війнами.
  34.  Наталія Полонська-Василенко про історію діяльності Українського Вільного Університету (1921–1971).
  35.  Микола Порш про автономію України і соціал-демократію.
  36.  Сутність антибільшовизму Юліана Бачинського.
  37.  «Українофільство» Трохима Зінківського.
  38.  Політико-державницькі концепції Василя Кучабського.
  39.  Ілько Борщак та його історико-політична спадщина.
  40.  Олександр Барвінський та його національна справа.
  41.  Михайло Галущинський про національне виховання, одиницю і громаду.
  42.  Соломон Гольдеман про єврейську національну автономію в Україні.
  43.  Кость Левицький про «Великий зрив».
  44.  Іван Лесяк-Рудницький про «історичні» та «неісторичні» нації.
  45.  Василь Липківський про відродження української православної церкви в Україні (1917-1930).
  46.  Кость Лоський про українське питання в ракурсі відносин Росії і Антанти.
  47.  Олександр Лотоцький про автокефалію.
  48.  Всеволод Петрів про народ і військо в українській національній революції.
  49.  Олег Ольжич про цикли культур та катастрофу світу.
  50.  Іван Крип’якевич про велику історію України.
  51.  Політичні погляди Мирона Кордуби на історію західноукраїнських земель.
  52.  Іван Кедрин-Рудницький про паралелі в історії України.
  53.  Соціал-революційна точка зору Володимира Кедровського на події і проблеми національної революції 1917–1921 рр. в Україні.
  54.  Політичні погляди Мирослава Ірчака в його літературній творчості.
  55.  Василь Зінківський про п’ять місяців при владі (інтуїтивізм та християнська антропологія Василя Зінківського).
  56.  Василь Кучабський про історію визвольних змагань в Україні.
  57.  «Українізація» як політичне явище в комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».
  58.  Володимир Кубійович та Зенон Кузеля про українознавство.
  59.  Політико-культурна творчість Івана Крушельницького.
  60.  Політична діяльність та літературна творчість Івана Багряного.
  61.  Василь Біднов про історію українського козацтва, церкви та освіти і колонізації Півдня України.
  62.  Історіософська концепція Михайла Грушевського.
  63.  Роман Дашкевич про історію Січових Стрільців.
  64.  Сергій Єфремов та його національно-визвольні ідеї.
  65.  Іван Липа про життя українців в умовах імперіалістичної Росії.
  66.  Микола Лівицький про побудову української незалежної держави.
  67.  Олександр Оглоблин про українсько-московську угоду 1654 р.
  68.  Тема незалежної української демократичної державності у літературній творчості Олександра Олеся.
  69.  Євген Онацький про міжнародні зносини України 1919–1921 рр.
  70.  Політична літературна спадщина Симона Петлюри.
  71.  Політичні погляди на українську державність Юліана Романчука.
  72.  Мілена Рудницька про українську дійсність і завдання жінки.
  73.  Степан Рудницький про українську справу зі становища політичної географії.
  74.  Володимир Савченко-Більський про державність та роль українського військово-морського флоту.
  75.  Улас Самчук про долю українців в умовах тоталітарних режимів.
  76.  Політичні погляди Миколи Сарма-Соколовського.
  77.  Політичні погляди у літературі та дисидентських працях Івана Світличного.
  78.  Наукова та політична діяльність Степана Сірополко.
  79.  Михайло Слабченко про боротьбу державницьких тенденцій демократизму та абсолютизму в Україні.
  80.  Політичні погляди на українську державність Степана Смаль-Стоцького.
  81.  Сутність політичної економії для української державності Михайла Туган-Барановського.
  82.  Еволюція політичних поглядів Івана Франка: від ідей соціалізму та федералізму до ідеї побудови суверенної соборної Української держави.
  83.  Історико-політична спадщина Костянтина Харламповича.
  84.  Павло Христюк про причини поразки української національної революції 1917-1920 рр.
  85.  Микола Чубатий про історію християнства на Русі-Україні.
  86.  Олександр Шульгін про Державність чи Гайдамаччину.
  87.  Лев Ребет про державу та націю.


10. Питання до іспиту

  1.  Політологія як наука і навчальна дисципліна.
  2.  Об’єкт і предмет політології. Її взаємодія з іншими науками.
  3.  Методи політології.
  4.  Функції політології.
  5.  Поняття «політики».
  6.  Основні концепції політики
  7.  Структура і функції політики.
  8.  Політична думка Стародавнього Сходу (Конфуцій, даосизм, легізм).
  9.  Політичні доктрини античності.
  10.  Платон про державу, політику та закон.
  11.  Політика, мораль, держава і демократія у вченні Аристотеля.
  12.  Римське право і політика.
  13.  Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя.
  14.  Політична думка епохи Відродження (Ренесансу).
  15.  Політичні вчення епохи Реформації.
  16.  Н. Макіавеллі про політику.
  17.  Політичні ідеї європейського соціалізму ХVІ–ХVІІ ст.
  18.  Теорії природного права та суспільного договору (Г. Грацій, Т. Гоббс, Б. Спіноза, Дж. Локк).
  19.  Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників (Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).
  20.  Політичні вчення в США в період боротьби за незалежність (Т. Пейн, О. Гамільтон, Дж. Адамс).
  21.  Політико-правові вчення в Німеччині у ХVІІІ–ХІХ ст.
  22.  Основні віхи політичної думки І половини ХХ ст.
  23.  Розвиток світової політичної думки після другої світової війни.
  24.  Пам’ятки політичної думки Київської держави.
  25.  Політична думка України від ХІV ст. до козацько-гетьманської доби.
  26.  Політична думка України у козацько-гетьманську добу.
  27.  Українська політична думка ХІХ ст.
  28.  Українська політична думка першої половини ХХ ст.
  29.  Поняття та основні риси громадянського суспільства.
  30.  Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
  31.  Поняття і структура політичної системи.
  32.  Типологія політичних систем.
  33.  Політична система України.
  34.  Поняття держави. Теорії виникнення держави.
  35.  Основні ознаки та функції держави.
  36.  Форми державного правління і національно-територіального устрою держави.
  37.  Концепція правової держави.
  38.  Соціальна держава.
  39.  Сутність політичного режиму та його типи.
  40.  Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів.
  41.  Поняття, природа та риси політичної влади.
  42.  Концептуальні підходи до проблеми політичної влади.
  43.  Ресурси політичної влади, її функції і тенденції розвитку.
  44.  Походження і сутність політичних партій.
  45.  Функції політичних партій.
  46.  Типи політичних партій.
  47.  Сучасні партійні системи.
  48.  Становлення партійної системи в Україні.
  49.  Правовий статус політичних партій України.
  50.  Громадські об’єднання та рухи: сутність, структура, типологія.
  51.  Політична соціалізація.
  52.  Генеза ідей політичного елітизму.
  53.  Типологія політичних еліт.
  54.  Політична еліта сучасної України.
  55.  Сутність політичного лідерства.
  56.  Теорії політичного лідерства.
  57.  Класифікація та функції політичного лідерства.
  58.  Зміст і структура політичної культури. Політична свідомість.
  59.  Типи, види та функції політичної культури.
  60.  Політична культура сучасної України.
  61.  Поняття ідеології, її цінності.
  62.  Лібералізм та неолібералізм як теорія й ідеологія.
  63.  Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму та неоконсерватизму.
  64.  Політична доктрина соціалізму.
  65.  Соціал-демократія.
  66.  Анархізм як політична концепція.
  67.  Проблеми ідеології в Україні.
  68.  Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя.
  69.  Теоретичні підходи до проблем поєднання політики та моралі.
  70.  Основні положення сучасної теорії конфлікту.
  71.  Сутність політичного конфлікту.
  72.  Типологія політичних конфліктів.
  73.  Стилі поведінки у конфліктній ситуації. Шляхи і способи розв’язання політичних конфліктів.
  74.  Сутність та призначення політичного маркетингу.
  75.  Маркетинг виборчої компанії.
  76.  Сутність політичної реклами.
  77.  Основні моделі виборчих систем.
  78.  Основні проблеми виборчої системи України.
  79.  Історія формування та розвитку політичної думки з проблем міжнародних відносин.
  80.  Поняття міжнародних відносин.
  81.  Міжнародна політика: сутність, цілі, функції.
  82.  Сутність геополітики.
  83.  Політична глобалістика: предмет, структура, категорії. Глобальні проблеми сучасності.
  84.  Політична комунікація.
  85.  Політичне маніпулювання.
  86.  Специфіка взаємодії політики та релігії.
  87.  Політичне життя та церква в сучасній Україні.
  88.  Роль і місце націй та етнонаціональних відносин у політичному житті.
  89.  Національна політика України.
  90.  Сутність демократії.
  91.  Сучасні концепції демократії.
  92.  Становлення і розвиток демократії в сучасній Україні.
  93.  Специфіка сучасного політичного конфлікту в Україні.




1. I Olivi Jessic Tyler Friends cll me Liv
2. Аспекты анализа методологических проблем соотношения государства и права1
3. Він явно недооцінив небезпеки яку таїло у собі утвердження у Ладозі нормандської партії
4. О внесении изменений в Указ Президента Российской Федерации от 23 мая 1994 г
5. ВВЕДЕНИЕ Актуальность темы работы обосновывается потребностью повышения эффективности межотраслевого ин
6. да или нет. Если Вы затрудняетесь с ответом то вспомните что да объединяет как явное да так и скоре
7. Управленческий учет 1 Роль управленческого учета в системе менеджмента Под управленческим или внутрен
8. Под знаком Минотавра
9. 12 ОП12 ЭП112 ЭП212 ПН12 ИС12
10. Тема- Определение длины волны излучения лазера по интерференционной картине полос равного наклона В
11. Тема уроку- Ліки довкілля
12. Формування маркетингової стратегії ЗАТ Оболонь
13. темам. Аттестация осуществляется поитогам работы в течение семестра и сдачи экзамена
14. Неэффективная управляющая команда
15. Исследование торговой панели г Краснодара
16. Магеллан. Организационноправовая форма.html
17. МЫСЛЬ МОСКВА 1963 ПОД ОБЩЕЙ РЕДАКЦИЕЙ В
18. Тема- Правописание личных окончаний глаголов
19. Технология получения монокристаллического Si
20. Статистика товарооборота

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе