Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗМІСТ
Вступ
Висновки
Перелік посилань
Додаток А. Текст програми.
Додаток Б. Загальна блок-схема алгоритму
ВСТУП
Інколи нам необхідно обчислити площу якоїсь простої фігури для якоїсь побутової потреби, чи можливо ви щось обраховуєте, а формули уже давно забули зі школи. Ось тут саме може стати у пригоді якась простенька програма для обчислення самих елементарних площ. Чому проста, тому, що це забезпечить її компактність, простоту у роботі, можливість легкого розповсюдження за допомогою дискети. Також важливо щоб така програма була проста у роботі мала мінімум на лаштувань: ввів дані натиснув обчислити і – перед Вами результат. Саме такою є моя програма, котра сподіваюся стане у пригоді комусь...
1. Теоретична частина.
1.1 Оскільки нам потрібна програма найбільш проста і доступна у користуванні, а також вона повинна мати досить простий і зрозумілий інтерфейс, тому мову програмування, на якій буде виконана програма обираю Delphi 5.0. Саме така мова програмування забезпечить нам найпростіший і найбільш знайомий користувачу інтерфейс (стандартна програма у ос windows) майбутньої програми – калькулятора. Крім цього така мова програмування проста у користуванні та наділена достатньою кількістю можливостей для створення даної програми, має досить зручний і зрозумілий інтерфейс, та не потребує високих технічних характеристик ПК, що ще більш розширює поле користування даним програмним продуктом – Delphi 5.0. Також дана мова програмування забезпечує роботу програми в ос Windows, що є найбільш поширеною на даний час.
Умовно створення програми поділяється на 2 частини:
1 частина – створення інтерфейсу, встановлення кнопок, раціональне їх розміщення на формі;
2 частина – безпосереднє написання програмного коду програми – калькулятора.
У першій частині важливо щоб кнопки були розміщені у найбільш схожому варіанті до звичайного калькулятора. Програма містить кнопки із
числами та кнопки із додатковими можливостями калькулятора: тригонометричні обчислення, піднесення до кореня, піднесення до квадрату, а також у програмі є кнопки звичайних операцій над числами: додавання, віднімання, та звичайні сервісні кнопки(стерти число...). У програмі використана форма Edit, що забезпечує безпосереднє введення числа у форму без використання вище описаних кнопок. При створенні програми у програмному середовищі Delphi доцільно створити окремий каталог спеціально для створюваної програми, оскільки при роботі із іншими програмами можлива втрата програмного коду програми, тому зберігання програми доцільно здійснювати у окремому каталозі.
Технологія роботи у середовищі Delphi базується на ідеях об'єктно-орієнтованого та візуального програмування. Ідея об'єктно-орієнтованого програмування полягає в інкапсуляції (об'єднанні) даних і засобів їх опрацювання (методів) у тип, який називається класом. Конкретною змінною певного класу і є
об'єкт. Прикладами об'єктів можуть бути елементи керування у вікні: кнопки, списки, текстові поля тощо. Середовище візуального програмування Delphi — це графічна автоматизована оболонка над об'єктно-орієнтованою версією мови Паскаль (Object Pascal). Якщо у мові Паскаль структурними одиницями є дані
та команди, то тут такою структурною одиницею є візуальний об'єкт, який називається компонентом. Автоматизація програмування досягається завдяки можливості переносити компонент на форму (у програму) з палітри компонентів і змінювати його властивості, не вносячи вручну змін до програмного коду.
Формою називають компонент, який володіє властивостями вікна Windows і призначений для розташування інших компонентів. Компоненти на формі можуть бути видимими та невидимими. Перші призначені для організації діалогу з користувачем. Це різні кнопки, списки, підписи, зображення тощо.
Вони відображаються на екрані під час виконання програми. Невидимі компоненти призначені для доступу до системних ресурсів комп'ютера.
Проект — це сукупність файлів, з яких складається Delphi-програма.
1.2 Інструменти середовища Delphi. Основними інструментами є:
•головне меню;
панель інструментів;
палітра компонентів (Component Palette);
інспектор об'єктів (Object Inspector);
вікно форми;
редактор коду (Code Editor).
Ці інструменти стають доступними після запуску програми Delphi: три знаходяться в головному вікні (верхня частина екрана, рис. 1), а решта — в окремих вікнах.
Головне меню та панель інструментів. Головне меню складається з таких елементів: File, Edit, Search, View, Project, Run, Component, Database, Tools, Help (рис.1).
Меню File містить стандартні команди роботи з файлами проекту. За допомогою цих команд можна створити новий проект (New Application), нову форму або модуль (New Form і New Unit), файл, проект або все відразу (Save, Save As, Save Project As, Save All).
За допомогою команд меню Edit можна вирівнювати компоненти відносно сітки або між собою (Align to Grid, Align), задавати порядок відображення компонентів, які перетинаються (Bring to Front, Send to Back), змінювати розмір вибраного компонента (Size), масштабувати візуальні компоненти (Scale) тощо.
Меню Search містить стандартні команди пошуку та заміни фрагмента тексту (Find, Replace, Search Again, Incremental Search) та інші. У меню View знаходяться команди візуалізації елементів середовища. Меню Project містить команди компіляції (Compile, Build All) та перевірки синтаксису програми (Syntax Check). Меню Run містить команди налагодження та запуску програми. Меню Component використовують для створення та інсталяції нових компонентів. Меню Database містить команди виклику
інструментів бази даних. У меню Tools знаходяться команди коригування параметрів середовища.
На панелі інструментів розташовані кнопки інструментів. На ній можуть міститися кнопки всіх згаданих команд.
Палітра компонентів. Палітра компонентів розташована у головному вікні і має вигляд багатосторінкового блокнота. Кожній сторінці відповідає свій набір компонентів.
Інспектор об'єктів. За допомогою інспектора об'єктів можна задавати початкові значення властивостей об'єкта та їхню реакцію на стандартні події. Вікно інспектора об'єктів містить список компонентів поточної форми, а також дві закладки: властивостей (Properties) та подій (Events). Щоб активізувати вікно інспектора об'єктів, ви-користовують клавішу F11. Розглянемо це вікно.
Закладка властивостей складається з двох стовпчиків: лівий містить назви властивостей компонентів, а правий — їхні значення. Властивості можуть бути простими або комплексними. Комплексні властивості складаються з набору інших властивостей. Такі властивості в інспекторі об'єктів позначені символом "+", наприклад, +Font.
Закладка подій також має два стовпці. У лівому відображаються назви (імена) стандартних подій, на які об'єкт може реагувати, а в правому — назви методів (процедур), які будуть реалізовувати реакцію на подію. Кожній стандартній події можна поставити у відповідність деякий метод, назва якого з'явиться після подвійного клацання мишею у правому стовпчику. Одночасно у вікно програми додається шаблон базового коду (процедури) для цього методу. Шаблон потрібно заповнити текстом процедури.
Для введення значень властивостей числового та текстового типу (Width, Name тощо) використовується стандартне поле введення. Значення властивостей перерахованого типу (Align, Cursor тощо) задаються комбінованим списком, звідки вибирають потрібне. Деякі комплексні властивості (Font, Picture, Glyph тощо) використовують діалогові вікна, набір керуючих елементів яких залежить від конкретної властивості.
Вікно форми. Форма — це вікно Windows, яке утворюється в одному з можливих для вікон стилів. Увесь внутрішній простір є робочою областю, яка має сітку вирівнювання для зручного розташування компонентів на формі. Для виконання групових операцій декілька компонентів можна
об'єднувати. Для цього необхідно натиснути на ліву клавішу миші і переміщенням вказівника охопити всі потрібні компоненти. У групу додаються компоненти, які хоча б частково попадають в охоплену область.
Можна також додати/вилучити окремий елемент. Для цього потрібно натиснути на клавішу Shift та, не відпускаючи її, вибрати мишею потрібний компонент на формі. Вилучення виокремлених компонентів чи групи виконується клавішею Delete. Переміщення виокремленого компонента в межах форми
здійснюється мишею. Над компонентами та їхніми групами можна виконувати операції вирізування, копіювання в буфер обміну і вставляння з буфера.
Вирівнювати компоненти можна як відносно вікна форми, так і відносно один одного. Для цього використовується команда Edit => Align головного меню або палітра вирівнювання (команда View => Alignment Palette головного меню). Інша можливість — безпосередньо задати властивості Left та Тор
компонентів. Компоненти у групі вирівнюються відносно того компонента, який попав у групу першим.
Редактор коду. Редактор коду (програми) є в окремому вікні. Це вікно організоване як багатосторінковий блокнот відкритих на даний час файлів. У момент відкриття нового проекту в модуль Unit 1, який відповідає формі Form1, редактор автоматично додає програмний код опису цієї форми. Під час додавання нових компонентів у вікно форми до програми опису форми автоматично додається програмний код опису візуальних параметрів цих компонентів (висота, ширина, розташування, стиль тощо). Додавання у програму обробника подій певного об'єкта веде до появи заготовки базового коду відповідної процедури у вікні редактора. Заготовка (шаблон) складається з заголовка процедури та стандартних слів begin і end.
2. Спеціальна частина.
2.1 В даній курсовій роботі представлена програма для обчислення таких геометричних фігур як трикутник, чотирикутник та циліндр. Як правило програма містить одну форму, на якій представлені “перемикачі” за допомогою яких здійснюється управління процесом обчислення, а саме площу якої фігури програма повинна обчислювати. Відповідно у моїй програмі міститься 3 таких перемикачі – RadioButton (трикутник, чотирикутник, циліндр). Відповідно при виборі обчислення трикутника активізуються поля для вводу сторони та висоти трикутника (S=1/2*сторону*висоту, проведену до цієї сторони), при виборі обчислення чотирикутника активізується поле для вводу довжини однієї із сторін фігури (S=a*a), після вибору обчислення бічної площі циліндра активізуються поля для вводу висоти циліндра та радіусу. Після того як Ви вибрали площу якої фігури ви будете обчислювати, та ввели необхідні дані, для визначення результату необхідно натиснути на кнопку “Обчислити” після чого у відповідному полі з’явиться результат – площа фігури у тих одиницях, в яких ви вводили дані... Програма виконана в одному файлі, розміром 307Кб, що забезпечить легке розмноження програми за допомогою магнітного гнучкого диску 1.44Мб. В основному в даній програмі використовується оператор вибору, який має вигляд:
if <умова> then begin
<оператор1>
<оператор2>
<оператор n>
У програмі вище представлений оператор має такий вигляд:
if RadioButton2.Checked=True then begin
Edit7.Enabled:=false;
Edit8.Enabled:=false;
Edit1.Enabled:=true;
Edit2.Enabled:=false;
Edit3.Enabled:=false;
Edit6.Enabled:=true;
Button1.Enabled:=true;
Edit6.text:='';
end;
Також тут використовується оператор зчитування інформації та перетворення її у потрібний тип, що має вигляд:
val(edit7.text,st1,code);
Програма працює за таким принципом: користувач вибирає яку площу якої саме фігури потрібно обчислити, цим самим вимикає для неможливостівведення даних у інші поля інших фігур. Далі натискає кнопку обчислити, тим самим здійснює вибір площі обчислення, переведення даних у числовий формат, далі обчислення за визначеною формулою та виведення результату на екран.
3. Практична частина.
3.1 Створена мною програма представлена одним файлом, який не є заархівованим, тож для використання програми не знадобится архіватор. Після запуску даної програми Ви побачите її робоче вікно:
на якому представлені поля для вводу даних окремо для кожної фігури, також кнопку “обчислити” та поле виводу результату, а таж стандартні кнопки виходу, згортання вікна...
Програма призначена для обчислення площі трикутника, чотирикутника та бічної площі циліндра. Програма створена комп’ютері із частотою процесора 300 мегагерц, та за допомогою мови програмування дельфі, тому із впевненістю можемо сказати що вона працюватиме на
комп’ютері із вщою конфігурацією
Дану програму зможе освоїти некваліфікований користувач ПК, оскільки вона має дуже простий інтерфейс. Також у цій програмі стає недоцільним створення довідки, оскільки сама програма є дуже простою та зрозумілою у користуванні…
Висновки.
Отже виконавши своє завдання курсової роботи я створив програму для обчислення площі геометричних фігур таких як трикутник, чотирикутник та циліндр. Дана програма може стати у пригоді простому школяру, та просто іноді потрібною у побуті програмою... Програма є досить проста, тому у її освоєнні непотрібно ніякої допомоги, усе відбувається надзвичайно просто, що забезпечить програмі стійкість до різних збоїв у її роботі...
Перелік посилань:
1. Барціховська К.І., Анісімов В. В., Баумкетнер Л. Я. Методичні вказівки для виконання курсових робіт для студентів спеціальності 5.080405 “Програмування для електронно обчислювальної техніки і автоматизованих систем ”. – Гусятин.:ГК ТДТУ. 2003.-60с.
2. Архангельський А. Я. Інтегрірованная середовище розробки Delphi – М.:ЗАО, Біном; 1999.
3. Мазке Кенту для професіоналів Delphi 6: видавництво Пітер, 2002.
4. Фаронов В. У. DELPHI 6: Учбовий курс (+ дискета) – СПб: Пітер, 2002.
Додаток А.
Текст програми – калькулятора.
unit Unit1;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs,
StdCtrls;
type
TForm1 = class(TForm)
Edit1: TEdit;
Edit2: TEdit;
Edit3: TEdit;
Edit6: TEdit;
Label4: TLabel;
Label5: TLabel;
Button1: TButton;
RadioButton1: TRadioButton;
RadioButton2: TRadioButton;
RadioButton3: TRadioButton;
Edit7: TEdit;
Edit8: TEdit;
Label1: TLabel;
Label2: TLabel;
Label3: TLabel;
Label6: TLabel;
Label7: TLabel;
procedure RadioButton1Click(Sender: TObject);
procedure RadioButton2Click(Sender: TObject);
procedure RadioButton3Click(Sender: TObject);
procedure Button1Click(Sender: TObject);
private
{ Private declarations }
public
st1, st2, st3, st4, st5, S: double;
str_S: string; { Public declarations }
code:integer;
end;
var
Form1: TForm1;
implementation
{$R *.DFM}
procedure TForm1.RadioButton1Click(Sender: TObject);
begin
if RadioButton1.Checked=True then begin
Edit7.Enabled:=true;
Edit8.Enabled:=true;
Edit1.Enabled:=false;
Edit2.Enabled:=false;
Edit3.Enabled:=false;
Edit6.Enabled:=true;
Edit6.text:='';
Button1.Enabled:=true;
end;
end;
procedure TForm1.RadioButton2Click(Sender: TObject);
begin
if RadioButton2.Checked=True then begin
Edit7.Enabled:=false;
Edit8.Enabled:=false;
Edit1.Enabled:=true;
Edit2.Enabled:=false;
Edit3.Enabled:=false;
Edit6.Enabled:=true;
Button1.Enabled:=true;
Edit6.text:='';
end;
end;
procedure TForm1.RadioButton3Click(Sender: TObject);
begin
if RadioButton3.Checked=True then begin
Edit7.Enabled:=false;
Edit8.Enabled:=false;
Edit1.Enabled:=false;
Edit2.Enabled:=true;
Edit3.Enabled:=true;
Edit6.Enabled:=true;
Button1.Enabled:=true;
Edit6.text:='';
end;
end;
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
begin
if RadioButton1.Checked=True then begin
val(edit7.text,st1,code);
val(edit8.text,st2,code);
S:=st2*(st1/2);
str(S:8:2,str_S);
edit6.Text:=str_S;
end;
if RadioButton2.Checked=True then begin
val(edit1.text,st1,code);
S:=sqr(st1);
str(S:8:2,str_S);
edit6.Text:=str_S;
end;
if RadioButton3.Checked=True then begin
val(edit2.text,st1,code);
val(edit3.text,st2,code);
S:=2*3.14*st1*st2;
str(S:8:2,str_S);
edit6.Text:=str_S;
end;end;end.
Додаток Б.
Блок - схема програми.
Початок
Вибір фігури
Введення даних
Обчислення
Виведення
даних
Кінець
Змн.
Лист
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
4
КР 490-02 25 ПЗ
Розроб.
Ключник І.
Перевір.
Манжула В.І.
Реценз.
Н. Контр.
Затверд.
ЗМІСТ
Літ.
Акрушів
3
ГК ТДТУ Група П-33
11
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
ВСТУП
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
КР 490-02 25 ПЗ
5
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
10
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
Теоретична частина
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
КР 490-02 25 ПЗ
6
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
Додаток Б
Затверд.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
Текст програми - калькулятора
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
КР 490-02 25 ПЗ
23
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
12
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
КР 490-02 25 ПЗ
9
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
З
8
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
Висновки
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
КР 490-02 25 ПЗ
18
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
17
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
Практична частина
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
КР 490-02 25 ПЗ
16
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
Спеціальна частина
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
КР 490-02 25 ПЗ
13
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
15
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
14
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
7
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
20
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
ГК ТДТУ Група П-33
23
Акрушів
Літ.
Затверд.
Н. Контр.
Реценз.
Манжула В.І.
Перевір.
Ключник І.
Розроб.
КР 490-02 25 ПЗ
19
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Лист
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
22
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КР 490-02 25 ПЗ
21
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.