Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
13
red0;План
Вступ
Розділ І Теоретичні засади оподаткування прибутку
Розділ ІІ Аналіз механізму оподаткування прибутку промислових підприємств та шляхи його вдосконалення
Розділ ІІІ Шляхи підвищення ефективності оподаткування прибутку промислового підприємства
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Податок є платою з боку виробництва за сприятливі умови господарювання.
Д. Мілль
Актуальність теми. Одним із важливих шляхів підвищення ефективності функціонування українських підприємств є удосконалення механізму оподаткування прибутку, отриманого в результаті їх господарської діяльності. Незважаючи на той факт, що податок на прибуток підприємств на території України сплачується ще з 1990 року його механізм відпрацьовується по цей час і проблеми оподаткування прибутку постають дуже гостро.
Стимулювання розвитку підприємництва основне завдання прибутку в економіці з ринковими відносинами. Тільки завдяки одержано прибутку розвиватиметься підприємство. У сукупності це свідчить проте, що відбувається економічне зростання в державі. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів підприємства. Тому наукове обгрунтування розподілу прибутку підприємств на державному рівні важливі е й обєктивно необхідне.
У західній фінансовій науці проблеми оподаткування прибутку корпорацій досліджуються досить інтенсивно. Можна відзначити роботи таких вчених, як А.Ауербах, А.Гаргербер, М.Фелдстайн, Дж.Стігліц, Ч.Баллард, Е.Аткінсон.
Що стосується вітчизняних учених, то в останні роки в цій сфері фінансової науки зявилися ряд досліджень, серед яких можна відзначити роботи В.Вишневського, П.Мельника, А.Соколовської, В.Федосова. Дослідження податку на прибуток в Україні має певні особливості зумовлені його яскраво вираженою специфікою, без урахування якої обгрунтувати правильні шляхи вирішення виникаючих проблем дуже складно.
Метою курсової роботи є обгрунтування науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму оподаткування прибутку та підвищення його значення в діяльності промислових підприємств.
При цьому для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання: дослідити теоретичні основи оподаткування прибутку підприємств, його необхідність, здійснити проведення аналізу сплати податку на прибуток на прикладі ЗАТ СП “Теріхем-Луцьк”, визначити подальші шляхи вдосконалення.
Предметом цього дослідження є процес оподаткування прибутку промислового підприємства, а обєктом ЗАТ СП “Теріхем-Луцьк”.
Методи дослідження:
Обсяг і структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 31 джерела, додатків та річної фінансової звітності. У першому розділі розкрито процес встановлення податку на прибуток в Україні, його сутність, необхідність та наведені основні причини ухилення від сплати податку, а також відповідальність, що несуть платники податку за недотримання законодавства. У другому розділі проведений аналіз сплати податку на прибуток на прикладі ЗАТ СП “Теріхем-Луцьк”, проаналізовано фактори, що вплинули на розмір одержаного прибутку. У третьому розділі проаналізовано основні шляхи оподаткування підприємств в Україні
Розділ І Теоретичні засади оподаткування прибутку
Оподаткування підприємств в Україні має свою історію. До 1991 р. підприємства сплачували з прибутку різноманітні платежі, які по суті, були податками. До таких платежів відносились податок з обороту, а також плата за фонди, плата за ресурси, рентні платежі тощо. На той час вони тлумачились як різні форми вилучення і перерозподілу частини вартості додаткового продукту і сплачувались до бюджету країни за рахунок прибутку (крім податку з обороту) [8, 1; 19, 14].
При проведенні податкової реформи в 1930 р. були спроби запропонувати і встановити одну форму чистого доходу в державному секторі прибуток. Але ці рекомендації були відхилені, що пояснюється наступним: “Державі для безперервного виконання функцій потрібен постійний, тривалий, гарантований дохід. Прибуток не завжди це забезпечує, так як з ряду обєктивних і субєктивних причин план з прибутку може бути не виконаний, і запланована сума доходів не надійде в бюджет”[9, 1].
Наведений факт чітко і досить повно змальовує планову економіку та принципи її побудови і функціонування. Звідси видно, що для забезпечення запланованих потреб бюджету нехтувалось абсолютно всім, не стояло ніяких перешкод і не враховувалось найголовніше ні розмір обороту, ні величина прибутку підприємства.
Дискусії щодо вибору податку податку з обороту чи податку на прибуток підприємств тривали задовго до законодавчого закріплення в Україні поширеної в провідних країнах світу методології оподаткування підприємницьких структур. В зміну поглядів оподаткування підприємств зробили вагомий внесок багато відомих вчених: Д. Валовий. П. Жевтяк, Г. Ковалевський, В. Колесников, Є. Кульбицький, Г. Лапшина, Г. Лісічкін, Е. Лутохіна, Г. Роздовський, В. Ситнін, О. Смірнов.
Стверджувалося, що податок з обороту є ефективнішим, ніж універсальний акциз (податок на додану вартість - ПДВ) в країнах з ринковою економікою: Франції та Німеччині (всезагальний податок з обороту), США і Канаді (податок з продажів) та інших промислово розвинених країнах. Однак, податок на додану вартість і податок на прибуток підприємств, які мали місце в країнах з ринковими відносинами, на відміну податку з обороту не розповсюджувались на основу промислового товаровиробництва не здійснювалось оподаткування капіталу. Звичайно, проблема з податком на додану вартість сьогодні існує, але, як видно, не в такій мірі, оскільки він не такий нищівний, як податок з обороту. Г. Вільсон відмічав, що податок на додану вартість (універсальний акциз) є “фіскальним чудовиськом”, що не дає бідним нічого і означає дар для багатих, веде до всезагального зростання цін та підвищення податків з працівників”[9, 48]. Тим не менше, податок на додану вартість, навіть взятий з податком на прибуток підприємств, наносять значно менше шкоди в умовах економіки з ринковими відносинами, ніж один окремо взятий податок з обороту.
В останньому десятиріччі минулого тисячоліття принципи і підходи оподаткування прибутку підприємств в Україні суттєво змінились. В 1990 94 рр. базою стягнення податку періодично виступали то валовий прибуток, то валовий дохід підприємства; їх постійна зміна напружувала атмосферу в економічній системі. З 1995 р. податок стягується з балансового прибутку на основі Закону України “Про податок на прибуток підприємств”(таблиця 1). Сьогодні в Україні прибутковий податок з підприємств стягується на основі Законів України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про податок на прибуток підприємств” та “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування”, прийнятих в 1997 р. Однак, значні зміни, що відбулись у фінансово- економічній системі України з 1997р., свідчать про необхідність чергового докорінного перегляду вказаних правових актів, які є основними для підприємств в плані оподаткування.
Таблиця 1.1
Оподаткування підприємств в Україні в 1991 рр.
Роки |
Обєкт оподаткування |
Ставка податку, % |
1991 |
Балансовий прибуток |
|
1992 |
Валовий прибуток |
|
1993 (І квартал) |
Балансовий прибуток |
|
1993 (ІІ-ІV квартал) |
Валовий прибуток |
|
1994 |
Валовий прибуток |
|
1995 |
Балансовий прибуток |
|
1997 |
Балансовий прибуток |
|
2000 |
Балансовий прибуток |
|
2003 |
Балансовий прибуток |
|
2004 |
Балансовий прибуток |
|
2006 |
Балансовий прибуток |
Слід звернути увагу на те, що саме прибуток підприємств упродовж всього періоду невипадково був об.єктом особливої уваги держави, оскільки:
― в усіх країнах з розвинутою ринковою економікою якраз прибуток акціонерних товариств виступає базою для стягнення податку;
― частка податку на прибуток підприємств була найвищою в доходах Державного бюджету;
― механізм сплати податку на прибуток був найбільш зрозумілим і прийнятним для українських платників податків тощо.
Оподаткування валового доходу надає перевагу з фіскальної точки зору, оскільки розширюється база для стягнення податку і, відповідно, збільшуються доходи бюджету. В цьому випадку простежується подвійне оподаткування заробітної плати: спочатку в складі валового доходу підприємства, а далі як особистого доходу фізичних осіб. Виникає суперечність, оскільки заробітна плата є елементом витрат підприємства, тому вона не може бути обєктом для стягнення податку. Оподаткуванню у складі валового доходу підлягають і частини капіталу підприємства оборотні кошти, амортизація та інші елементи, що є недоречними і несумісними з ринковою економікою, оскільки повністю виключає їхнє істинне призначення[26, 41].
До основних переваг податку на прибуток підприємств над податком на валовий дохід належать наступні:
― ліквідація подвійного оподаткування заробітної плати;
― надання активного призначення прибутку в процесі виробництва, його функції нагромадження, оскільки податок на валовий дохід зводить нанівець стимулюючу функцію прибутку, роблячи його пасивним у відтворювальному процесі;
― податок на валовий дохід створює значні фінансові труднощі для окремих підприємств (малорентабельних і збиткових), оскільки вони змушені відраховувати не тільки увесь отриманий прибуток, щоби сплатити до бюджету країни податок на валовий дохід,але віддати до того ж деяку частину оборотних коштів тощо.
Економіка України поки що не грунтується на досконалих ринкових відносинах. На сьогоднішній день вона перебуває в стані перехідного періоду, що має достатньо протиріч, головним серед яких є не лише нечітка прозорість його кінцевої мети, але й методів її досягнення. На цій основі існує проблема проведення державою ефективної податкової політики та встановлення оптимальних законодавчих норм податкових правовідносин субєктів підприємництва з державою.
1.2 Сутність оподаткування прибутку підприємств
Сучасне суспільство домоглося перетворення податків із суто державного фіскального заходу на важливий економічний, соціальний та політичний фактор. Особливу увагу варто приділити прибутковим податкам, оскільки вони мають значний дієвий вплив на функціонування і ділову активність підприємницьких структур, де створюється фінансовий потенціал країни. Це потребує запровадження виваженої податкової політики на основі збалансування інтересів держави і господарюючих субєктів. Тому ця проблема є актуальною не тільки для України, але і для будь-якої держави.
Система оподаткування прибутку значно впливає на прийняття багатьох фінансових рішень на підприємстві. Це, зокрема, рішення про спрямування прибутку на споживання чи нагромадження, вибір методів фінансування підприємства (самофінансування чи залучення кредитних ресурсів), вибір тієї чи іншої правової форми організації бізнесу, розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності, галузями і територіями[28, 81].
Податок на прибуток підприємств один із найважливіших податків, який є основою податкової системи України. Податок на прибуток це той податок, який використовується в структурній економічній політиці, а також може застосовуватися для підтримки стабілізаційної політики, оскільки він є ефективним засобом автоматичної стабілізації у кейнсіанському значенні, тобто його можна розглядати як активний інструмент макроекономічної політики, що є однією із його важливих позитивних ознак. До інших позитивних ознак можна віднести такі:
Необхідно вказати і на недоліки цього податку:
Прибуток як економічна категорія безпосередньо повязаний з найбільш глибинними властивостями господарської системи, заснованої на ринковому координаційному механізмі, і стосується найбільш важливих проблем функціонування системи економічних відносин. Проте у даний час не існує єдиного всеосяжного визначення прибутку і , напевно, його в принципі не можна сконструювати. Методологічні підходи до його розуміння і ті основні аспекти, яким приділяється головна увага в процесі аналізу, змінюється у звязку з еволюцією різних теоретичних систем, які змагаються між собою в спробі найкращого наукового пояснення того чи іншого шару економічних явищ. Цьому можна стверджувати, що аналіз проблеми прибутку ще не завершений і надалі можливо очікувати появи нових підходів до його концептуального бачення.
На цей час найбільшого поширення набули дві концепції прибутку економічна, що визначає його як перевищення виручки над зовнішніми і внутрішніми видатками (включаючи нормальний прибуток підприємця), і бухгалтерська (функціональна), яка розвиває уявлення класиків про фінансовий результат господарської діяльності як про приріст капіталу підприємства, еквівалентний величині доходів за вирахуванням витрат. Саме бухгалтерський прибуток, якому на відміну від економічного властивий атрибут вимірності, є основою розрахунку прибутку оподаткованого, тобто такого, що представлений у податковій декларації підприємств.
Існують дві альтернативні точки зору на питання про доцільність стягнення податку на прибуток:
Кожна з них є вичерпною, а тому для побудови концептуальних основ використання податку на прибуток у складі системи оподаткування запропоновано класифікацію і проаналізовано відповідні групи факторів: фінансової ефективності, плати за суспільні послуги, регулювання господарських процесів (додаток А).
Форми прояву цих факторів мають особливості, визначені даним етапом розвитку економіки, що обумовило доцільність спеціального аналізу механізму оподаткування прибутку підприємств в Україні та його впливу на функціонування промислових підприємств.
В Україні перехід до податкової форми взаємовідносин між підприємствами і державою розпочався з 21.02.1992 р., коли було ухвалено Закон “Про оподаткування доходів підприємств і організації”. Фактично до 01.07.1997 р. оподаткований прибуток розраховувався за даними бухгалтерського обліку за формулою (1):
ОП=ВР Срп Зпр + ( - ) Д (В), (1.1)
де ОП оподаткований прибуток;
ВР валова виручка від реалізації продукції;
Срп собівартість реалізованої продукції;
Зпр збитки попереднього року новостворених і приватизованих підприємств;
Д (В) відповідно інші доходи (витрати), які збільшують чи зменшують обєкт оподаткування.
З 1997 року обєкт оподаткування визначається за іншим алгоритмом (Рис. 1.1.).
d1
ceba
25 %
15 %
6 %
3 %
d1
c4,
d1