Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практична робота 1
1 вар Визначити, чи достатньо часу людині, щоб своєчасно зійти в безпечне місце з колії перед поїздом, що наближається, швидкість якого 190 км/год. Швидкість виходу людини з небезпечної зони 3 км/год (або 0,83 м/сек), а безпечна відстань до потягу повинна бути не менше 400м.
2 вар Визначити, чи достатньо часу людині, щоб своєчасно зійти в безпечне місце з колії перед поїздом, що наближається, швидкість якого 170 км/год.
3 вар. Визначити, чи достатньо часу людині, щоб своєчасно зійти в безпечне місце з колії перед поїздом, що наближається, швидкість якого 140 км/год.
1 варіант
Сходити з колії необхідно за 400м до поїзда, що наближається. На величину часу виходу з небезпечної зони діють різні фактори: кваліфікація, стаж роботи, час доби, шум і т,п.
Так як за завданням дано швидкісний рух, то мінімальна відстань з небезпечної зони до безпечної дорівнює 5,76 м
T=S/V
де S - мінімальна відстань з небезпечної зони до безпечної, м;
V- Швидкість виходу людини з небезпечної зони, приймаємо 3 км/год ,що дорівнює 3*1000/3600=0,83 м/с.
Т=5,76/0,83=6,94сек
Поїзд подалає 400м за
Т=400/52,78=7,58 сек
Висновок : Цього часу достатньо
2 варіант
Сходити з колії необхідно за 400м до поїзда, що наближається. На величину часу виходу з небезпечної зони діють різні фактори: кваліфікація, стаж роботи, час доби, шум і т,п.
Так як за завданням дано швидкісний рух, то мінімальна відстань з небезпечної зони до безпечної дорівнює 5,76 м
T=S/V
де S - мінімальна відстань з небезпечної зони до безпечної, м;
V- Швидкість виходу людини з небезпечної зони, приймаємо 3 км/год ,що дорівнює 3*1000/3600=0,83 м/с.
Т=5,76/0,83=6,94сек
Поїзд подалає 400м за
Т=400/47,22=8,47 сек
Висновок : Цього часу достатньо
3 варіант
Сходити з колії необхідно за 400м до поїзда, що наближається. На величину часу виходу з небезпечної зони діють різні фактори: кваліфікація, стаж роботи, час доби, шум і т,п.
Так як за завданням дано швидкісний рух, то мінімальна відстань з небезпечної зони до безпечної дорівнює 5,76 м
T=S/V
де S - мінімальна відстань з небезпечної зони до безпечної, м;
V- Швидкість виходу людини з небезпечної зони, приймаємо 3 км/год ,що дорівнює 3*1000/3600=0,83 м/с.
Т=5,76/0,83=6,94сек
Поїзд подалає 400м за
Т=400/38,89=10,29 сек
Висновок : Цього часу достатньо
Практика 2
У робочу зону зварювального відділення, яке має об'єм V=300 м, кожну годину поступають СО та NO зі швидкістю W, г/год, які рівномірно розподіляються по всьому об'єму приміщення. Визначити кількість приточного повітря, необхідного для розчинення шкідливих речовин до безпечного рівня і кратність повітрообміну, якщо концентрація СО та NO у приточному повітрі відповідно дорівнює 1 мг/ м та 0,5 мг/м
|
варіант |
Швидкість W для СО, г/год |
Швидкість W для NО, г/год |
|
1 |
15 |
15 |
|
2 |
10 |
25 |
|
3 |
15 |
5 |
1 варіант
Кратність повітрообміну:
,
де L - кількість приточного повітря, м³/год;
V - обсяг приміщення, м³
Кількість приточного повітря визначається:
,
де W—кількість поступання шкідливих речовин у приміщенні, г/год;
К1—гранична допустима концентрація шкідливих речовин у приміщенні, мг/м³ ; КСО=20 мг/м³, КNO=50 мг/м³;
К2—концентрація шкідливих речовин у приточному повітрі, мг/м³.
2 варіант
Кратність повітрообміну:
,
де L - кількість приточного повітря, м³/год;
V - обсяг приміщення, м³
Кількість приточного повітря визначається:
,
де W—кількість поступання шкідливих речовин у приміщенні, г/год;
К1—гранична допустима концентрація шкідливих речовин у приміщенні, мг/м³ ; КСО=20 мг/м³, КNO=50 мг/м³;
К2—концентрація шкідливих речовин у приточному повітрі, мг/м³.
3 варіант
Кратність повітрообміну:
,
де L - кількість приточного повітря, м³/год;
V - обсяг приміщення, м³
Кількість приточного повітря визначається:
,
де W—кількість поступання шкідливих речовин у приміщенні, г/год;
К1—гранична допустима концентрація шкідливих речовин у приміщенні, мг/м³ ; КСО=20 мг/м³, КNO=50 мг/м³;
К2—концентрація шкідливих речовин у приточному повітрі, мг/м³.
Практика 3
Визначити час безпечного знаходження людини в забрудненій зоні (t, год/добу) при забрудненні виробничого приміщення кількома шкідливими домішками, концентрації яких наведені в таблиці .
|
Варіант |
Назва шкідливих домішків |
Концентрація шкідливих домішків, мг/м3 |
ГДКРЗ, мг/м3 |
|
1 |
хлор |
5,0 |
1,0 |
|
аміак |
30,0 |
20,0 |
|
|
2 |
хлор |
6,0 |
1,0 |
|
аміак |
60,0 |
20,0 |
|
|
3 |
хлор |
3,0 |
1,0 |
|
аміак |
25,0 |
20,0 |
1 варіант
До шкідливих речовин відносять хімічні речовини природного чи штучного походження, дія яких на біологічні може призвести до негативних наслідків.
Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (ГДКр. з)- концентрація , яка при щоденній (крім вихідних) роботі протягом 8 годин (не більше 40 годин у тиждень), на протязі всього робочого стажу не повинна визивати захворювання чи відхилення в стані здоров'я, що можуть бути виявлені сучасними діагностичними методами досліджень, у процесі роботи працюючого чи у віддалені строки життя сучасного або майбутнього поколінь.
Час безпечного перебування людини в забрудненій зоні визначається:
ГДКрз∙5,9=С∙t,
де С—концентрація шкідливих речовин в забрудненій зоні;
t—час знаходження у забрудненій зоні.
Час знаходження в забрудненій зоні хлором:
год/добу
В забрудненій зоні аміаком:
год/добу
Висновок: людині можна перебувати в забрудненій зоні хлором не більше 1,18 год/добу , а аміаком 3,93 год/добу
2 варіант
До шкідливих речовин відносять хімічні речовини природного чи штучного походження, дія яких на біологічні може призвести до негативних наслідків.
Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (ГДКр. з)- концентрація , яка при щоденній (крім вихідних) роботі протягом 8 годин (не більше 40 годин у тиждень), на протязі всього робочого стажу не повинна визивати захворювання чи відхилення в стані здоров'я, що можуть бути виявлені сучасними діагностичними методами досліджень, у процесі роботи працюючого чи у віддалені строки життя сучасного або майбутнього поколінь.
Час безпечного перебування людини в забрудненій зоні визначається:
ГДКрз∙5,9=С∙t,
де С—концентрація шкідливих речовин в забрудненій зоні;
t—час знаходження у забрудненій зоні.
Час знаходження в забрудненій зоні хлором:
год/добу
В забрудненій зоні аміаком:
год/добу
Висновок: людині можна перебувати в забрудненій зоні хлором не більше 0,98 год/добу , а аміаком 1,97 год/добу
3 варіант
До шкідливих речовин відносять хімічні речовини природного чи штучного походження, дія яких на біологічні може призвести до негативних наслідків.
Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони (ГДКр. з)- концентрація , яка при щоденній (крім вихідних) роботі протягом 8 годин (не більше 40 годин у тиждень), на протязі всього робочого стажу не повинна визивати захворювання чи відхилення в стані здоров'я, що можуть бути виявлені сучасними діагностичними методами досліджень, у процесі роботи працюючого чи у віддалені строки життя сучасного або майбутнього поколінь.
Час безпечного перебування людини в забрудненій зоні визначається:
ГДКрз∙5,9=С∙t,
де С—концентрація шкідливих речовин в забрудненій зоні;
t—час знаходження у забрудненій зоні.
Час знаходження в забрудненій зоні хлором:
год/добу
В забрудненій зоні аміаком:
год/добу
Висновок: людині можна перебувати в забрудненій зоні хлором не більше 1,97 год/добу , а аміаком 4,72 год/добу
Практика 4
Визначити достатність природного освітлення у лабораторії "Охорони праці", якщо відома ширина приміщення та його довжина. В приміщенні є кілька вікон розміром 2,1×1,4 м. Висота від рівня робочої поверхні до верху вікна – 1,43 м, однобічне освітлення.
|
варіант |
Ширина приміщення,м |
Довжина приміщення,м |
Кількість вікон |
Заг.коефіцієнт світло пропускання |
Коефіцієнт,що враховує підвищення КПО, |
|
1 |
5,5 |
12,7 |
4 |
0,51 |
2,1 |
|
2 |
5,5 |
6,3 |
2 |
0,49 |
2,3 |
|
3 |
4,5 |
8,3 |
3 |
0,50 |
2,5 |
1 варіант
При бічному освітленні приміщень необхідна площа світових прорізів, що забезпечує нормативні значення коефіцієнта природного освітлення(КПО) визначається:
,
де Sп—площа підлоги, м²;
ln—нормоване значення КПО при бічному освітленні приміщення, lп=1,5;
τо—загальний коефіцієнт світло пропускання світлового прорізу
r1—коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстилаючого шару, що прилягає до будинку ;
η—світова характеристика вікна, за довідками η=8,5;
кзд—коефіцієнт, що враховує затілення вікон конфронтуючим будинкам, кзд=1;
кз—коефіцієнт запасу, кз=1,5.
м²
Наявна площа світлових прорізів в приміщенні:
м²
Висновок: у приміщенні лабораторії не достатньо освітлення.
2 варіант
При бічному освітленні приміщень необхідна площа світових прорізів, що забезпечує нормативні значення коефіцієнта природного освітлення(КПО) визначається:
,
де Sп—площа підлоги, м²;
ln—нормоване значення КПО при бічному освітленні приміщення, lп=1,5;
τо—загальний коефіцієнт світло пропускання світлового прорізу
r1—коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстилаючого шару, що прилягає до будинку ;
η—світова характеристика вікна, за довідками η=8,5;
кзд—коефіцієнт, що враховує затілення вікон конфронтуючим будинкам, кзд=1;
кз—коефіцієнт запасу, кз=1,5.
м²
Наявна площа світлових прорізів в приміщенні:
м²
Висновок: у приміщенні лабораторії достатньо освітлення.
3 варіант
При бічному освітленні приміщень необхідна площа світових прорізів, що забезпечує нормативні значення коефіцієнта природного освітлення(КПО) визначається:
,
де Sп—площа підлоги, м²;
ln—нормоване значення КПО при бічному освітленні приміщення, lп=1,5;
τо—загальний коефіцієнт світло пропускання світлового прорізу
r1—коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстилаючого шару, що прилягає до будинку ;
η—світова характеристика вікна, за довідками η=8,5;
кзд—коефіцієнт, що враховує затілення вікон конфронтуючим будинкам, кзд=1;
кз—коефіцієнт запасу, кз=1,5.
м²
Наявна площа світлових прорізів в приміщенні:
м²
Висновок: у приміщенні лабораторії достатньо освітлення.
Задача 5
Базуючись на статистичному методі аналізу виробничого травматизму, визначити коефіцієнт частоти та тяжкості травмування на промисловому підприємстві, якщо відомо, скільки сталося н/випадків за звітний період , які оформлені актом Н-1, кількість людино-днів непрацездатності внаслідок травмування , а також загальна кількість працюючих на підприємстві.
|
Варіант |
Кількість н/випадків |
Кількість людино-днів непрацездатності |
Загальна кількість працюючих, чоловік |
|
1 |
78 |
3738 |
54218 |
|
2 |
18 |
738 |
4218 |
|
3 |
25 |
1738 |
5421 |
1 варіант
Статистичний метод базується на вивченні травм за актами Н-1 за певний період часу. Цей метод, який набув найбільшого поширення, дозволяє здійснити порівняльну динаміку травматизму по окремих підприємствах, цехах, дільницях. Для оцінки рівня травматизму цим методом користуються відносними статистичними показниками : коефіцієнтом частоти і тяжкості травматизму.
Коефіцієнт частоти тяжкості травматизму визначається
,
де Кчт—показник частоти травматизму,
А—кількість нещасних випадків за звітній період;
Ч— загальна кількість працюючих, чоловік;
Ктт—показник тяжкості травматизму;
С— кількість людино-днів непрацездатності.
2 варіант
Статистичний метод базується на вивченні травм за актами Н-1 за певний період часу. Цей метод, який набув найбільшого поширення, дозволяє здійснити порівняльну динаміку травматизму по окремих підприємствах, цехах, дільницях. Для оцінки рівня травматизму цим методом користуються відносними статистичними показниками : коефіцієнтом частоти і тяжкості травматизму.
Коефіцієнт частоти тяжкості травматизму визначається
,
де Кчт—показник частоти травматизму,
А—кількість нещасних випадків за звітній період;
Ч— загальна кількість працюючих, чоловік;
Ктт—показник тяжкості травматизму;
С— кількість людино-днів непрацездатності.
3 варіант
Статистичний метод базується на вивченні травм за актами Н-1 за певний період часу. Цей метод, який набув найбільшого поширення, дозволяє здійснити порівняльну динаміку травматизму по окремих підприємствах, цехах, дільницях. Для оцінки рівня травматизму цим методом користуються відносними статистичними показниками : коефіцієнтом частоти і тяжкості травматизму.
Коефіцієнт частоти тяжкості травматизму визначається
,
де Кчт—показник частоти травматизму,
А—кількість нещасних випадків за звітній період;
Ч— загальна кількість працюючих, чоловік;
Ктт—показник тяжкості травматизму;
С— кількість людино-днів непрацездатності.
Задача 6
Розрахувати кількість працівників служби охорони праці в міністерстві, у якому 500 підприємств, з них певна кількість підприємств з шкідливим та небезпечним виробництвом.
|
Варіант |
Кількість підприємств |
Кількість підприємств із шкідливим та небезпечним виробництвом |
|
1 |
500 |
180 |
|
2 |
500 |
280 |
|
3 |
500 |
80 |
1 варіант
,
де М—чисельність служби ОП;
Рмін—чисельність підприємств в міністерстві;
Ф—ефективний річний фонд робочого часу спеціалісту, Ф=1820;
Кмін- коефіцієнт шкідливості.
працівники
Висновок: приймаємо, що у міністерстві охорони праці чисельність складає 3 працівники.
2 варіант
,
де М—чисельність служби ОП;
Рмін—чисельність підприємств в міністерстві;
Ф—ефективний річний фонд робочого часу спеціалісту, Ф=1820;
Кмін- коефіцієнт шкідливості.
працівники
Висновок: приймаємо, що у міністерстві охорони праці чисельність складає 3 працівники.
3 варіант
,
де М—чисельність служби ОП;
Рмін—чисельність підприємств в міністерстві;
Ф—ефективний річний фонд робочого часу спеціалісту, Ф=1820;
Кмін- коефіцієнт шкідливості.
працівники
Висновок: приймаємо, що у міністерстві охорони праці чисельність складає 3 працівники.
Задача 7
У виробничому приміщенні для вилучення із робочої зони паперових обрізків встановлено вентилятор з деякою продуктивністю L, м3/год. Відома площа перерізу трубопроводу fTP, м2. Встановити, чи достатня продуктивність вентилятора для створення в трубопроводах швидкості протікання повітря, яка забезпечить вилучення обрізків.
|
Варіант |
Продуктивність вентилятора L, м3/год |
Площа перерізу трубопроводу fTP , м2 |
|
1 |
14200 |
0,2 |
|
2 |
14600 |
0,15 |
|
3 |
14400 |
0.25 |
1 варіант
Швидкість протікання повітря по трубопроводу визначається:
де L - продуктивність вентилятора , м3/год;
fTP - площа перерізу трубопроводу, м2
м/с
При проектуванні витяжної вентиляції для вилучення паперових обрізків швидкість руху повітря по трубопроводах приймають 14-25 м/с.
Продуктивність вентилятора для створення в трубопроводах швидкості протікання повітря, яка забезпечить вилучення обрізків, достатня.
2 варіант
Швидкість протікання повітря по трубопроводу визначається:
де L - продуктивність вентилятора , м3/год;
fTP - площа перерізу трубопроводу, м2
м/с
При проектуванні витяжної вентиляції для вилучення паперових обрізків швидкість руху повітря по трубопроводах приймають 14-25 м/с.
Продуктивність вентилятора для створення в трубопроводах швидкості протікання повітря, яка забезпечить вилучення обрізків, більше ніж достатня.
3 варіант
Швидкість протікання повітря по трубопроводу визначається:
де L - продуктивність вентилятора , м3/год;
fTP - площа перерізу трубопроводу, м2
м/с
При проектуванні витяжної вентиляції для вилучення паперових обрізків швидкість руху повітря по трубопроводах приймають 14-25 м/с.
Продуктивність вентилятора для створення в трубопроводах швидкості протікання повітря, яка забезпечить вилучення обрізків, достатня.
Задача 8
Визначити витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі виробничої будівлі, яка належить до певної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою і має ступінь вогнестійкості. Об’єм будівлі V тис. м. Тривалість зовнішнього гасіння пожеж та роботи пожежних кранів – 3 години.
|
Варіант |
Категорія будівлі відповідно до ОНТП 24-86 |
Ступінь вогнестійкості будівлі |
Об’єм будівлі тис. м |
|
1 |
А |
ІІ |
4 |
|
2 |
В |
ІІІ |
6 |
|
3 |
Г |
ІV |
20 |
Відповідно до СНиП 2.04.02-84
|
Степень огнестойкости зданий |
Категория помещений по пожарной опасности |
Расход воды на наружное пожаротушение производственных зданий с фонарями, а также без фонарей шириной до 60 м на один пожар, л/с, при объемах зданий, тыс. м3 |
||||||
|
до 3 |
св. 3 до 5 |
св. 5 до 20 |
св. 20 до 50 |
св. 50 до 200 |
св. 200 до 400 |
св. 400 до 600 |
||
|
I и II |
Г, Д, |
10 |
10 |
10 |
10 |
15 |
20 |
25 |
|
I и II |
А, Б, В |
10 |
10 |
15 |
20 |
30 |
35 |
40 |
|
III |
Г, Д |
10 |
10 |
15 |
25 |
35 |
¾ |
¾ |
|
III |
В |
10 |
15 |
20 |
30 |
40 |
¾ |
¾ |
|
IV и V |
Г, Д |
10 |
15 |
20 |
30 |
¾ |
¾ |
¾ |
|
IV и V |
В |
15 |
20 |
25 |
40 |
¾ |
¾ |
¾ |
|
Степень огнестойкости зданий |
Категория зданий по пожарной опасности |
Число струй и минимальный расход воды, л/с на одну струю, на внутреннее пожаротушение в производственных и складских зданиях высотой до 50 м и объемом, тыс. м3 |
||||
|
от 0,5 до 5 |
св. 5 до 50 |
св. 50 до 200 |
св. 200 до 400 |
св. 400 до 800 |
||
|
I и II |
А, Б, В |
2 × 2,5 |
2 × 5 |
2 × 5 |
3 × 5 |
4 × 5 |
|
III |
В |
2 × 2,5 |
2 × 5 |
2 × 5 |
- |
- |
|
III |
Г, Д |
- |
2 × 2,5 |
2 × 2,5 |
- |
- |
|
IV и V |
В |
2 × 2,5 |
2 × 5 |
- |
- |
- |
|
IV и V |
Г, Д |
- |
2 × 2,5 |
- |
- |
- |
1 варіант
Витрати води на зовнішнє гасіння пожежі визначається за формулою:
Qзовн=3600*q1*Т1,
де q1-витрати води на одну пожежу
Т1- розрахункова тривалість зовнішнього гасіння пожежі, 3 год
Qзовн=3600*10*3=108000 л
Витрати води на внутрішнє гасіння пожежі визначається за формулою:
Qвнутр= 3600*n*q2*Т2,
де n- кількість струменів
q2 – мінімальні витрати води на один струмінь (таблиця )
Qвнутр= 3600*2*2,5*3=54000л
Qзаг=108000+54000=162000л
2 варіант
Витрати води на зовнішнє гасіння пожежі визначається за формулою:
Qзовн=3600*q1*Т1,
де q1-витрати води на одну пожежу (таблиця);
Т1- розрахункова тривалість зовнішнього гасіння пожежі, 3 год
Qзовн=3600*20*3=216000 л
Витрати води на внутрішнє гасіння пожежі визначається за формулою:
Qвнутр= 3600*n*q2*Т2,
де n- кількість струменів
q2 – мінімальні витрати води на один струмінь (таблиця)
Qвнутр= 3600*2*5*3=108000л
Qзаг=216000+108000=324000л
3 варіант
Витрати води на зовнішнє гасіння пожежі визначається за формулою:
Qзовн=3600*q1*Т1,
де q1-витрати води на одну пожежу (таблиця);
Т1- розрахункова тривалість зовнішнього гасіння пожежі, 3 год
Qзовн=3600*20*3=216000 л
Витрати води на внутрішнє гасіння пожежі визначається за формулою:
Qвнутр= 3600*n*q2*Т2,
де n- кількість струменів
q2 – мінімальні витрати води на один струмінь таблиця 8.11
Qвнутр= 3600*2*2,5*3=54000л
Qзаг=216000+54000=270000л
Задача 9
Визначити силу струму, що проходить через тіло людини, яка доторкнулася до корпусу ушкодженої електроустановки при пробої ізоляції.
|
Варіант |
R ізоляції, кОМ |
Напруга, B |
R заземлення, Ом |
R підлоги, кОм |
R взуття, Ом |
|
1 |
7 |
220 |
6 |
1,5 |
500 |
|
2 |
10 |
600 |
2 |
1500 |
100 |
|
3 |
12 |
380 |
0,5 |
50 |
50 |
1 варіант
Сила струму, що проходить через тіло людини, яка доторкнулася до корпусу ушкодженої електроустановки при відсутності захисного заземлення. Трифазна мережа з ізоляціонною нейтраллю.
де - напруга, B;
- опір підлоги, Ом;
- опір взуття, Ом;
- опір тіла людини, Ом, розрахунковий електричний опір тіла людини змінному току частотою 50 Гц при аналізі небезпеки ураження людини током приймається рівним 1000 Ом;
- опір ізоляції.
Напруга дотику
2 варіант
Сила струму, що проходить через тіло людини, яка доторкнулася до корпусу ушкодженої електроустановки при відсутності захисного заземлення. Трифазна мережа з ізоляціонною нейтраллю.
де - напруга, B;
- опір підлоги, Ом;
- опір взуття, Ом;
- опір тіла людини, Ом, розрахунковий електричний опір тіла людини змінному току частотою 50 Гц при аналізі небезпеки ураження людини током приймається рівним 1000 Ом;
- опір ізоляції.
Напруга дотику
3 варіант
Сила струму, що проходить через тіло людини, яка доторкнулася до корпусу ушкодженої електроустановки при відсутності захисного заземлення. Трифазна мережа з ізоляціонною нейтраллю.
де - напруга, B;
- опір підлоги, Ом;
- опір взуття, Ом;
- опір тіла людини, Ом, розрахунковий електричний опір тіла людини змінному току частотою 50 Гц при аналізі небезпеки ураження людини током приймається рівним 1000 Ом;
- опір ізоляції.
Напруга дотику
Задача 10
В приміщенні кас вокзалу встановлені освітлювачі типу БК потужністю 100Вт. В кожному освітлювачі 4 лампи. Затінення робочих місць нема. Визначити освітлення робочих місць і зробити висновки , якщо нормована величина освітлення складає Ен=400лк.
|
Варіант |
Довжина,А |
Ширина, В |
Кількість освітлювачів,N |
Коефіцієнт запасу, Кз |
Світловий потік ламп БК, при напрузі 220В, Fл |
Коефіцієнт використання світлового потоку, η |
Коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання,Z |
|
1 |
8 |
4 |
4 |
1,5 |
1630 |
0,22 |
1,5 |
|
2 |
10 |
5 |
6 |
1,5 |
1630 |
0,22 |
1,5 |
|
3 |
12 |
6 |
8 |
1,5 |
1630 |
0,20 |
1,5 |
Рішення:
1 варіант
Визначаємо фактичну освітленість в приміщенні за формулою:
де N- кількість освітлювачів;
- світловий потік ламп БК розжарювання загального призначення;
- кількість ламп в світильнику;
- коефіцієнт використання світлового потоку;
- площа приміщення;
- коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання;
- коефіцієнт запасу.
Відповідь : недостатня освітленість.
2 варіант
Визначаємо фактичну освітленість в приміщенні за формулою:
де N- кількість освітлювачів;
- світловий потік ламп БК розжарювання загального призначення;
- кількість ламп в світильнику;
- коефіцієнт використання світлового потоку;
- площа приміщення;
- коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання;
- коефіцієнт запасу.
Відповідь : недостатня освітленість.
3 варіант
Визначаємо фактичну освітленість в приміщенні за формулою:
де N- кількість освітлювачів;
- світловий потік ламп БК розжарювання загального призначення;
- кількість ламп в світильнику;
- коефіцієнт використання світлового потоку;
- площа приміщення;
- коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання;
- коефіцієнт запасу.
Відповідь : недостатня освітленість.
Задача 11
Визначити об`єм повітря, що вилучається витяжною шафою. Площа робочо отвору шафи Fш. З шафи вилучаються пари шкідливих речовин.
|
Варіант |
Площа робочого отвору шафи, м2 |
Шкідливі речовини |
Швидкість вилучення повітря,м/с |
|
1 |
0,5×0,7 |
Толуол, бензол |
0,75 |
|
2 |
0,8×1,0 |
Пари окису азоту |
1,0 |
|
3 |
0,5×0,8 |
Ефіри оцтової кислоти |
0,5 |
Рішення:
1 варіант
Об`єм повітря, що вилучається з шафи, при відсутності джерела тепла визначається за формулою:
L=3600∙Vo∙Fш,
де Vo – швидкість вилучення повітря, м/с;
Fш – площа робочого отвору шафи, м2.
L=3600∙0,75∙0,5∙0,7=945м3/год
2 варіант
1 варіант
Об`єм повітря, що вилучається з шафи, при відсутності джерела тепла визначається за формулою:
L=3600∙Vo∙Fш,
де Vo – швидкість вилучення повітря, м/с;
Fш – площа робочого отвору шафи, м2.
L=3600∙1,0∙1,0∙0,8=2880м3/год
3 варіант
1 варіант
Об`єм повітря, що вилучається з шафи, при відсутності джерела тепла визначається за формулою:
L=3600∙Vo∙Fш,
де Vo – швидкість вилучення повітря, м/с;
Fш – площа робочого отвору шафи, м2.
L=3600∙0,5∙0,5∙0,8=720м3/год
Задача 12
Підібрати тип каната та його діаметр для піднімання будівельної конструкції вагою Q,кн., розрахувати при цьому найбільше натягнення S та розривне зусилля R в ньому, прийнявши для розрахунку строп із кількістю гілок m, α кутом нахилу гілок до вертикалі.
|
Варіант |
Вага Q, кН |
Кількість гілок m, шт |
Кут, град. Α нахилу до α вертикалі |
Коефіцієнт, залежний від кута нахилу α град, до вертикалі, к |
|
1 |
168 |
6 |
45 |
1,42 |
|
2 |
40 |
4 |
60 |
2,0 |
|
3 |
48 |
2 |
30 |
1,15 |
Рішення:
1 варіант
Визначаємо розрахунок зусилля на кожну гілку стропа за формулою:
,кГс
де Q - вага будівельної конструкції, кН.;
к – коефіцієнт, залежний від кута нахилу α град, до вертикалі;
- кількість гілок.
кГс
З урахуванням коефіцієнта міцності (приймаємо 6) розривне зусилля гілок в стропі:
R= Kз∙S, кГс
R=3976∙6=23856 кГс
Підібрати тип потрібного канату і визначити його діаметр, мм.(за таблицею)
2 варіант
Визначаємо розрахунок зусилля на кожну гілку стропа за формулою:
,кГс
де Q - вага будівельної конструкції, кН.;
к – коефіцієнт, залежний від кута нахилу α град, до вертикалі;
- кількість гілок.
кГс
З урахуванням коефіцієнта міцності (приймаємо 6) розривне зусилля гілок в стропі:
R= Kз∙S, кГс
R=2000∙6=12000 кГс
Підібрати тип потрібного канату і визначити його діаметр, мм.(за таблицею)
3 варіант
Визначаємо розрахунок зусилля на кожну гілку стропа за формулою:
,кГс
де Q - вага будівельної конструкції, кН.;
к – коефіцієнт, залежний від кута нахилу α град, до вертикалі;
- кількість гілок.
кГс
З урахуванням коефіцієнта міцності (приймаємо 6) розривне зусилля гілок в стропі:
R= Kз∙S, кГс
R=2760∙6=16560 кГс
Підібрати тип потрібного канату і визначити його діаметр, мм.(за таблицею)
Задача 13
Розрахувати чисельність працівників служб охорони праці на підприємстві, якщо відомо, скільки всього працює людей на підприємстві, скільки людей працює зі шкідливими речовинами і на роботах підвищеної небезпеки.
|
Варіант |
Середньоспискова чисельність працюючих,люд |
Чисельність працюючих зі шкідливими речовинами,люд |
Чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки,люд |
|
1 |
4000 |
1100 |
100 |
|
2 |
2500 |
300 |
200 |
|
3 |
1500 |
200 |
100 |
Рішення:
1 варіант
Розраховуємо коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпечність виробництва:
де Рср - Середньоспискова чисельність працюючих,люд
Рв - Чисельність працюючих зі шкідливими речовинами,люд
Ра - Чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки,люд
Розраховуємо чисельність працівників служби охорони:
де Ф –ефективний річний фонд робочого часу фахівця з охорони праці, 1820 год.
працівників
2 варіант
Розраховуємо коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпечність виробництва:
де Рср - Середньоспискова чисельність працюючих,люд
Рв - Чисельність працюючих зі шкідливими речовинами,люд
Ра - Чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки,люд
Розраховуємо чисельність працівників служби охорони:
де Ф –ефективний річний фонд робочого часу фахівця з охорони праці, 1820 год.
працівника
3 варіант
Розраховуємо коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпечність виробництва:
де Рср - Середньоспискова чисельність працюючих,люд
Рв - Чисельність працюючих зі шкідливими речовинами,люд
Ра - Чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки,люд
Розраховуємо чисельність працівників служби охорони:
де Ф –ефективний річний фонд робочого часу фахівця з охорони праці, 1820 год.
працівника
Задача 14
Розрахувати витрати тепла будинку, якщо відомі, площа огороджувальних конструкцій (стін) із звичайної цегли товщиною 510мм, коефіцієнт теплопередачі та розрахункові внутрішня і зовнішня температури.
|
Варіант |
Площа стін,м² |
Коефіцієнт теплопередачі конструкцій стін , ккал/год.м², ºС |
Розрахункова температура (внутрішня) повітря в приміщенні, ºС |
Розрахункова температура зовнішнього повітря, ºС |
|
1 |
1000 |
0,97 |
20 |
-16 |
|
2 |
1500 |
0,97 |
22 |
-18 |
|
3 |
1800 |
0,97 |
18 |
-17 |
1 варіант
Кількість тепла, яке витрачається будівельною конструкцією:
Q= K∙F∙(tвн-tз), ккал/год
де К - коефіцієнт теплопередачі конструкцій стін;
F – площа стін;
tвн - розрахункова температура (внутрішня) повітря в приміщенні, ºС
tз - розрахункова температура зовнішнього повітря, ºС
Q= 0,97∙1000∙(20-(-16))=34920 ккал/год
2 варіант
Кількість тепла, яке витрачається будівельною конструкцією:
Q= K∙F∙(tвн-tз), ккал/год
де К - коефіцієнт теплопередачі конструкцій стін;
F – площа стін;
tвн - розрахункова температура (внутрішня) повітря в приміщенні, ºС
tз - розрахункова температура зовнішнього повітря, ºС
Q= 0,97∙1500∙(22-(-18))=58200 ккал/год
3 варіант
Кількість тепла, яке витрачається будівельною конструкцією:
Q= K∙F∙(tвн-tз), ккал/год
де К - коефіцієнт теплопередачі конструкцій стін;
F – площа стін;
tвн - розрахункова температура (внутрішня) повітря в приміщенні, ºС
tз - розрахункова температура зовнішнього повітря, ºС
Q= 0,97∙1800∙(18-(-17))=61110 ккал/год
Задача 15
Розрахувати загальну кількість зрошувачів системи пожежегасіння цеху (спринклерну чи дренчерну) площею S.
|
Варіант |
Площа цеху, м² |
Група приміщення |
Площа, що захищається одним зрошувачем Sор, м² |
|
1 |
36×24 |
1 |
12 |
|
2 |
35×22 |
1 |
12 |
|
3 |
40×25 |
1 |
12 |
1 варіант
Як більш ефективну застосовуємо дренчерну установку.
Знаходимо площу приміщення:
S=А∙В, м²
S=36∙24=864м²
Знаходимо загальну кількість зрошувачів:
N=S/Sор
N=864/12=72 зрощувача
2 варіант
Як більш ефективну застосовуємо дренчерну установку.
Знаходимо площу приміщення:
S=А∙В, м²
S=35∙22=770м²
Знаходимо загальну кількість зрошувачів:
N=S/Sор
N=770/12=65 зрощувачів
3 варіант
Як більш ефективну застосовуємо дренчерну установку.
Знаходимо площу приміщення:
S=А∙В, м²
S=40∙25=1000м²
Знаходимо загальну кількість зрошувачів:
N=S/Sор
N=1000/12=84 зрощувача