Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Ультразвуковий сканер є медичною лікувальною установкою для експлуатації у приміщеннях зі штучно регульованими кліматичними умовами. При роботі і настроюванні комплекса, людина може піддаватися впливу наступних шкідливих і небезпечних виробничих факторів:
ДСанПіН 3.3.2.007-98);
Приміщення лабораторії згідно з ОНТП 24-86 та ДНАОП 0.00-1.21-98 відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 75%, матеріал підлоги – неструмопровідний (дерево), температура повітря не перевищує 35оС, відсутні хімічно агресивні середовища, відсутня можливість одночасного торкання людини до металоконструкцій будови, апаратам, механізмам, металічним корпусам, які мають з‘єднання з землею
Живлення контрольно-вимірювальної апаратури здійснюється від трьохфазної мережі змінної напруги з глухозаземленою нейтраллю, зануленням і повторним заземленням нульового дроту. Використовується пристрій струмового захисту і таким чином, передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи обладнання .
Апарат магнітотерапії, що знаходиться в приміщенні згідно з ГОСТ 12.2.025-76 і відноситься щодо електрозахисту до 0Ι класу, типу В.
Підключення магнітотерапевтичного комплексу виконане у відповідності з ПБЕ-76 та ПУЕ-76; ДНАОП 0.00-1.21-98.
Все інше допоміжне електрообладнання, що використовується в роботі відноситься щодо електрозахисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 до І та ІІ класів.
Виконаємо розрахунок електромережі на вимикаючу здатність.
ІкзUф/(Rо+Rф+zt/3)
Ікз=220/(0,5+0,6+0,1)183А
Де Uф = 220 В, Rо 0,5 Ом, Rф 0,6 Ом
Знайдемо напругу дотику при аварійному режимі роботи.
Uдот = ІкзRо
Uдот=1830,591,5 В
Така напруга дотику буде безпечною для людини при використанні автоматизованого токового захисту з t0,4 сек.(ГОСТ12.1.038.88)
Перевіримо виконання умови щодо забезпечення надійного спрацювання автоматів струмового захисту :
К=Iкз/Iном.спр 1,25 (при I 100А)
Де Iном.спр – номінальний струм спрацювання автомату токового захисту (для нашого випадку Iном.спр=50 А).
К = 183/50 = 3,66
Таким чином умови роботи електромережі відповідають вимогам ПУЕ, ПБЕ та ГОСТ12.1.038-88 і в додаткових заходах нема необхідності.
Умови експлуатації електрообладнання відповідають усім вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98. В робочому приміщенню виконуються всі вимоги по електробезпеці ГОСТ12.3.019-80.
Гранично допустимі значення струмів і напруг дотику при нормальному і аварійному режимах роботи електрообладнання відповідають
ГОСТ 12.1.038-88.
В прийнятті додаткових мір по забезпеченню електробезпеки нема потреби.
Заходи щодо поліпшення праці
Пожежна безпека
Усі заходи по пожежній безпеці в робочому приміщенні здійснюються згідно з вимогами НАПБ А.01.001.-99 „Закон України про пожежну безпеку”.
Причини виникнення пожеж в електроустановках і радіоелектронних апаратах
За даними статистики, від к.з. в електричних мережах, машинах і апаратах відбувається в середньому 43,3% пожеж; від запалення пальних матеріалів і предметів, що торкаються або знаходяться в безпосередній близькості від електроприладів (перегрів опорних поверхонь) 33,2%; від токових перевантажень 12,3%; від перегріву місць з'єднання струмоведучих частин у результаті утворення великих перехідних опорів 4,6%; від дії на навколишнє середовище електричної дуги й електричного іскріння, що виникають при розриві ланцюгів 3,3%; від нагрівання конструкцій при переході напруг 3,3%.
Струми к.з. мають термічну й електродинамічну дію і супроводжуються різким зниженням напруги в електричних мережах. Унаслідок цього вони можуть перегріти струмоведучі частини і розплавити провідники. Перегрів провідників, електричні іскри і дуги ушкоджують і займають ізоляцію і навколишнє середовище. Великі механічні зусилля, що виникають при цьому, здатні руйнувати елементи електроустаткування і приладів.
Заходи щодо пожежної профілактики в електроустановках
Заходи щодо пожежної профілактики в електроустановках зводяться наступним чином. Технологи разом з електриками організації, що проектує або експлуатує дане устаткування, визначають клас приміщення й установок, категорію і температурний клас (групу) газо-пароповітряної суміші. При наявності декількох речовин, здатних утворювати вибухонебезпечну суміш, установлюється, яке з них має найвищу категорію або групу.
Електроустаткування вибирається (проектується) за рівнем і видом вибухозахисту в залежності від категорії і групи вибухонебезпечної суміші відповідно до ПУЕ. Електроустаткування по конструкції, класові ізоляції, нормованим, гарантійним і розрахунковим характеристикам повинне відповідати умовам роботи, ГОСТ, технічним умовам і мати маркірування технічних характеристик. Перетин провідників повинен задовольняти вимогам гранично припустимого нагрівання при нормальних і аварійних режимах роботи. Електричні мережі, електродвигуни, установки повинні мати захист від струмів короткого замикання і перевантаження.
Монтаж електроустаткування проводиться відповідно до вимог ДНАОП0.00-1.21-98, ПБЕ, СНиП, ТУ заводів-виготовлювачів і інших нормативних документів. Відповідно до вимог ПБЕ, після закінчення монтажу електроустановок проводяться іспити.
Електроустановки повинні експлуатуватися відповідно до ПТЕЕП і ПТБЕП, що передбачають: здійснення технічного нагляду за правильністю експлуатації електроустаткування відповідальними особами; допуск до експлуатації електроустановок осіб, що мають відповідну підготовку; виконання періодичних і позачергових оглядів електроустаткування черговим електротехнічним персоналом; проведення планово-попереджувального ремонту.
В експлуатації будь-якої електроустановки і тим більше призначеної для пожежо- і вибухонебезпечних приміщень важливо, щоб температура зовнішніх поверхонь оболонок машин, приладів і апаратів, а також вузлів і деталей, не захищених відповідною оболонкою, в умовах нормальної експлуатації не перевищувала строго установлених величин, і була б нижче температури самозапалювання пожежо- і вибухонебезпечних сумішей (див.ПУЕ,табл.VII-3-6).
Нагрівання зовнішніх частин електроустановок, які використовуються у приміщеннях, що містять пальний пил, не повинний перевищувати 140 ˚С. Технологічне устаткування зі змонтованими електромашинами, приводами й апаратами не повинне нагріватися вище 80% від температури самозапалювання навколишньої пожежо- і вибухонебезпечного середовища.
Електропроводки повинні бути прокладені згідно ПУЕ VII-3-67, 70, 75-84; електродвигуни повинні відповідати вимогам ПУЕ VII -3-(38-42); електричні апарати і прилади - ПУЕ VII-3-(43 -48) і ПБЕ-76.
Запобіжники і вимикачі варто встановлювати поза вибухонебезпечними приміщеннями.
Згідно ОНТП 24-86, НАПБ Б07.005-86 та СНиП 2.09.02-85 приміщення, у яких виконуються електромонтажні роботи, по вибухо- та пожежонебезпечності відносяться до категорії В (пожежонебезпечні). У приміщеннях перебувають тверді й волокнисті горючі речовини (дверні, віконні рами, двері, меблі й т.п.), тому робоча зона приміщення, згідно ДНАОП 0.00-1.32-01 та ПУЕ-87, відноситься до класу П-ІІа – пожежонебезпечна зона.
В конструкції пристрою застосовані переважно важкозаймисті матеріали: ізоляція монтажних проводів (tзаг.2000С), склотекстоліт (tзаг. 1500С), і т.п.
Виникнення пожежі можливе:
У зв’язку з цим необхідно передбачити наступні заходи:
Пожежа, що може виникнути в помешканні лабораторії, відноситься до класу „Е” – так, як в ньому розташоване електрообладнання.
Відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 та ISO 3941-77 "Первинні засоби пожежогасіння" в приміщенні знаходяться два вогнегасники: вуглекислотний типу ОУ-5 та порошковий типу ОП-2. ОУ-5 розташований на висоті 1,5 м від підлоги поруч із вихідними дверима.
В коридорі знаходяться коробки, в яких є пожежний кран та рукав, а також перебуває вогнегасник типу ОХП-10.
В обох кінцях коридору знаходяться телефонні апарати, над якими знаходяться таблички з номерами телефонів для виклику внутрішньої, а також, якщо потрібно, міської пожежної охорони.
На випадок виникнення пожежі, повинна бути забезпечена можливість безпечної евакуації людей через евакуаційні виходи. Необхідна кількість евакуаційних виходів, ширина проходів та ступінь вогнестійкості будинку відповідають СНиП 2.01.02-85 та СНиП 2.09.02-85. Мінімальний час евакуації відповідає вимогам СНиП 2.01.02-85. В приміщенні також є план евакуації на випадок виникнення пожежі.
Таким чином, у робочому приміщенні забезпечуються усі необхідні заходи щодо пожежної безпеки.
Інв.№ подл.
Дата
Підп.
№ документа
Н.контр.
Изм.
Лит.
Затв.
Бондаренко Г.І.
РБ81.468714.001.ПЗ
Підсилювач запису катушечного магнітофона.
Технічний проект.