Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Схвалено кафедрою Затверджено
Педагогіки Ректор_____________ Г.Д. Клочек
Протокол № 1 від «___»____________20___р. «27» серпня 2009р
Завідувач кафедри
_______________________
педагогічної практики
(педагогічний компонент)
для студентів
для студентів таких факультетів (*-педагогічних спеціальностей): фізико-математичного, філологічного, історії та права, філології та журналістики, природничо-географічного, фізичного виховання, мистецького
Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки
укладена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра
Кіровоград – 2010
Завдання на безвідривну педагогічну практику
для студентів ІІ курсу
(педагогічний модуль)
Особливість безвідривної педагогічної практики є те, що вона проходить паралельно з навчанням в університеті.
Основна мета даного виду практики полягає в ознайомленні студентів зі специфікою педагогічної діяльності, накопичення відповідних психолого-педагогічних спостережень для кращого осмислення змісту єдності педагогічної теорії та практики. Студенти мають усвідомити себе майбутніми вчителями, прийшовши в школу з цією думкою і позицією, що сприяє свідомому і цілеспрямованому професійно-особистісному саморозвитку.
Зміст роботи студентів. Безвідривна практика передбачає відвідування студентами базової школи протягом кількох (10-11) тижнів (20 годин), яке передбачає: загальне знайомство з школою і класом; бесіди з класним керівником, ознайомлення з планом його роботи, з шкільною документацією: класним журналом, щоденниками школярів, зошитами; відвідування класних годин, зборів, бесід, що проводяться класним керівником і їх спільний аналіз.
З метою створення умов, щоб студенти могли вести індивідуальні спостереження, за кожним класом закріплюють по п’ять-сім осіб.
Безвідривна педагогічна практика спрямована на формування умінь і навичок студентів:
Протягом проходження безвідривної практики студент має працювати в декількох напрямках і виконати такі завдання:
Тема семінарського заняття: Цілісний педагогічний процес.
Тема семінарського заняття: Основні напрями виховної роботи. Шляхи реалізації завдань основних напрямів виховної роботи в школі.
- проаналізувати відвіданий виховний захід.
- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.
Тема семінарського заняття: Позакласна та позашкільна виховна робота
- тезово викласти особливості і види планування навчально-виховної роботи в класі та школі, відповідність його цілям і завданням.
- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.
Тема семінарського заняття: Розвиток особистості в колективі.
- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.
Тема семінарського заняття: Зміст, функції, завдання діяльності класного керівника в сучасних умовах.
- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.
Тема семінарського заняття: Управління педагогічними системами.
- підготувати аналіз педагогічних ситуацій із шкільного життя учнів.
Завдання на соціально-виховну педагогічну практику
для студентів ІІІ курсу
(педагогічний модуль)
Метою соціально-педагогічної практики є вивчення педагогічних основ організації виховного процесу в тимчасовому дитячому колективі.
Педагогічна практика в дитячих оздоровчих закладах створює реальні умови для розвитку професійно-педагогічних умінь з організації виховної роботи з дітьми під час літніх канікул, формування професійно-педагогічної спрямованості і якостей соціально активної особистості майбутнього вчителя.
Стало традицією під час літніх канікул організовувати відпочинок школярів у таборах різного виду. Дитячий оздоровчий заклад (комплекс, центр, табір, містечко) – це позашкільний заклад для учнів віком від 6 (7) до 14 (15) років, з певною структурою і методами роботи, метою діяльності якого є «реалізація права кожної дитини на повноцінний відпочинок, оздоровлення, забезпечення змістовного дозвілля, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб» («Типове положення про дитячий оздоровчий заклад»).
Соціально-педагогічна практика є складовою частиною професійної підготовки спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”.
Згідно навчального плану соціально-педагогічна практика проводиться у липні-серпні, після складання літньої заліково-екзаменаційної сесії для студентів третього курсу (другого курсу факультету історії та права).
Літня педагогічна практика є самостійною роботою студентів з дітьми в якості вожатого, вихователя, інструктора, керівника гуртка тощо в дитячих оздоровчих та виховних закладах різного типу в умовах літніх канікул.
Базами проходження соціально-педагогічної практики студентів є:
Університет направляє студентів на літню соціально-педагогічну практику за заявками установ, які організовують літню оздоровчо-виховну роботу з дітьми.
Розподіл на соціально-педагогічну практику здійснюється керівником педагогічної практики університету з наступним фіксування відомостей у наказі та видачею відповідного направлення, щодо її здійснення.
Студенти, які відповідно до вимог стаціонарних таборів пройшли конкурсний відбір та направляються для проходження практики до завершення навчального семестру, отримують дозвіл деканату факультету на дострокове складання сесії.
Завдання літньої педагогічної практики студент мас реалізувати протягом чітко окресленого періоду.
Формою підведення підсумків практики є диференційований залік.
У період літньої педагогічної практики студенту необхідно:
За підсумками практики студенти подають такі звітні документи:
Результати соціально-педагогічної практики оцінюються за вимогами кредитно-модульної системи.
Завдання для студентів 4 курсів на педагогічну практику
освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
(педагогічний модуль)
Головна мета виконання завдання з педагогіки: оволодіння студентами основними функціями педагогічної діяльності класного керівника і формування професійних якостей педагога; навчити студентів цілеспрямовано здійснювати навчально-виховну роботу в закріпленому класі; ввести студента в коло реальних проблем професійної діяльності класного керівника, ознайомити із багатогранним змістом та обсягом його роботи.
Зміст провідного завдання з педагогіки: студенти IV курсу виконують обов’язки помічника класного керівника в одному з класів школи, де проходять педагогічну практику.
Завдання1. Ознайомлення з психолого-педагогічними особливостями школи, педагогічного колективу, колективу закріпленого класу, діяльності класного керівника;
Завдання 2. На основі діагностування та аналізу виховного процесу та рівня вихованості учнів в закріпленому класі скласти власний індивідуальний план виховної роботи на період педагогічної практики.
Завдання 3. Окреслення не менше трьох проблемних педагогічних ситуацій, їх аналіз та формулювання і розв’язання педагогічних задач.
Завдання 4. Брати активну участь у конструюванні, здійсненні, діагностуванні виховного процесу в закріпленому класі; постійно аналізувати педагогічну діяльність, брати участь у роботі семінарів, методичних об’єднань, збирати матеріал з теми науково-дослідної роботи (курсової роботи).
Підготувати та провести один заліковий захід. Як правило, заліковим для студентів IV курсу є підготовка і проведення виховного заходу у формі години спілкування (етичної бесіди).
Завдання 5. Підготувати звітну документацію щодо виконання завдань з педагогіки.
Перелік звітної документації:
ПРОГРАМА (ЗМІСТ) ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ З ПЕДАГОГІКИ НА ПЕДАГОГІЧНУ ПРАКТИКУ СТУДЕНТІВ ІУ КУРСУ
Завдання визначають весь зміст, програму організації виховної роботи в закріпленому класі для проходження практики, який ми розкриваємо нижче із запропонованими термінами виконання його окремих пунктів. Вказівка термінів сприятиме більшій організованості з боку студентів.
|
№ |
Основні види діяльності і форми роботи |
Форма звітності |
Терміни виконання |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
І. Організаційна робота |
|||
|
1 |
взяти участь в настановчій і підсумковій конференціях педагогічної практики. |
|
настановча конференція- до початку практики; підсумкова конференція- після перевірки звітів студентів. (в десятиденний термін по закінченню практики) |
|
2 |
здати колоквіум по змісту, напрямках, формах, методах діяльності класного керівника. (питання у методиста з педагогіки) |
|
перший тиждень педагогічної практики |
|
3. |
педагогічні наради з методистом із педагогіки (консультації) протягом всієї практики. |
|
один раз в тиждень, день обирається довільно, можна використовувати дні консультацій методиста з педагогіки. |
|
4. |
підготовка звітної документації |
|
здати на останньому тижні практики. |
|
II. Виховна робота |
|||
|
1. |
ознайомлення з планом виховної роботи класного керівника в закріпленому класі і складання на його основі індивідуального плану. |
|
у перші дні практики |
|
2. |
знайомство з класом, обговорення плану роботи |
|
перший тиждень практики |
|
3. |
відвідування, аналіз виховних заходів, класних годин. |
|
Постійно |
|
4. |
визначити тему, форму і терміни проведення одного залікового виховного заходу з урахуванням запланованих класним керівником, вимог поточного моменту (свят, визначних дат і т.п.) та власних інтересів учнів. |
|
Не пізніше 2-го тижня |
|
5. |
підготовка і проведення залікового заходу. |
|
план-конспект повинен бути схвалений класним керівником та методистом з педагогіки не пізніше, ніж за 2 дні до проведення заходу. |
|
6. |
активна участь у всій виховній роботі школи, класу. Проведення класних годин з тематичними повідомленнями. |
|
постійно |
|
7. |
проведення роботи з батьками: а) участь в батьківських зборах, в індивідуальних бесідах класного керівника; б) участь в батьківському всеобучі (за планом класного керівника); |
|
з 3-го тижня практики
з 2-3 тижня практики
|
|
8. |
методична робота: а) відвідини засідань методичних об’єднань класних керівників, міських МО; б) консультація з методистом, класним керівником; в) самоосвіта |
|
за планом школи
протягом практики
|
Примітка: Підготовка до залікового заходу повинна починатися вже з першого тижня, а можливо ще і до початку практики (підбір матеріалу та ін.); ця робота вимагає хороших знань, зацікавленості і уміння захопити школярів.
Студенти повинні вести різноманітну і цілеспрямовану роботу із всім класом, повинні навчитися спостерігати за всіма учнями, організувати фронтальні види виховної роботи і в кінці практики написати звіт про виховну роботу.
Практиканту необхідно на основі програми практики, плану класного керівника, попереднього вивчення учнів класу визначити основні завдання і зміст своєї виховної роботи з класом, теми, форми і методи проведення окремих видів виховної роботи з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей учнів, особливостей класного колективу, інтересів учнів, а також інтересів і можливостей самого студента.
Однією з типових помилок педпрактики є те, що студенти надмірно захоплюються проведенням бесід, читацьких конференцій, не приділяючи достатньої уваги організації різноманітної діяльності дітей (суспільно-корисній, трудовій і т. п.) Необхідно прагнути поєднання різних методів виховання, застосування різноманітних форм виховної роботи.
Студенти повинні вести повсякденну роботу з активом класу і школи, допомагати в плануванні роботи, реалізації планів, підведенні підсумків, аналізі здійснення всієї виховної роботи.
Разом з фронтальною і груповою роботою з учнями практиканти проводять і індивідуальну роботу з тими, хто вимагає особливої уваги: з тими, що відстають в навчальній роботі, недисциплінованими і неорганізованими школярами, з учнями, що виявляють підвищену цікавість до певної галузі знань. Тим самим майбутні вчителі вчаться здійсненню індивідуального підходу до школярів, опановують методами і прийомами індивідуальної роботи з дітьми.
У програму практики включається також участь в перевірці учнівських щоденників, в оформленні документації класного керівника. (Все вище зазначене необхідно відобразити в індивідуальному плані студента.)
Всі студенти, обов’язково взаємо відвідують окремі виховні заходи у своїх колег практикантів. Це може бути будь-яка форма роботи: етична бесіда, диспут, класні збори, усний журнал, конференція. По закінченню проводять колективне обговорення в якому можуть брати участь студенти-практиканти, класний керівник, організатор позакласної і позашкільної виховної роботи, викладачі педагогіки, психологи, методисти.
У ході колективного обговорення практикант розкриває тему, мету, місце даної форми в системі виховної роботи класу, методику його підготовки (складання плану підготовки і проведення заходу, розподіл доручень між учнями класу, активність учнів, методи керівництва і контролю за роботою школярів), показує трудності, успіхи і невдачі в проведенні виховного заходу. Студенти, присутні на відкритому виховному занятті, аналізують позитивні і негативні сторони в його проведенні: відповідність змісту заняття і методики його проведення віковим особливостям учнів, аналізують рівень їх вихованості і розвитку, дисциплінованість і активність школярів; роль, позиція, активність, емоційність, впливовість, педагогічна техніка того хто проводив захід. (Ці аспекти необхідно відобразити в самоаналізі виховного заходу)
Враховуючи обговорення викладач педагогіки дає загальну оцінку проведеному заходу, відповідність його підготовки цілям і завданням виховання учнів; позитивні і негативні моменти; рекомендації по подальшому вдосконаленню виховної роботи з учнями.
Успішному проходженню педагогічної практики, свідомому і цілеспрямованому оволодінню педагогічним досвідом сприяє ведення щоденника психолого-педагогічних спостережень. В ньому практиканти щоденно відображають дані необхідні для виконання завдань, передбачених програмою практики (аналіз спостережень, бесід, вивчення документацій; різноманітні педагогічні ситуації тощо). Матеріали щоденника використовуються для підготовки звіту про виховну роботу.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ З ПЕДАГОГІКИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ
Педагогічна практика студентів починається із знайомства з школою і класними колективами, за якими вони закріплені.
Завдання 1. Ознайомитися з школою, класним керівником, учнями закріпленого класу і педагогічним колективом.
Потрібні відомості вони одержують у ході бесіди з адміністрацією, класним керівником, учителями, а також вивчаючи шкільну документацію (план навчально-виховної роботи, програму розвитку школи, план роботи класного керівника, класний журнал і т.д.) Одержані відомості повинні стати основою для планування своєї діяльності, як помічника класного керівника під час практики.
При знайомстві зі школою необхідно звернути увагу на наступні моменти і відобразити їх в своєму щоденнику психолого-педагогічних спостережень:
Тип навчального закладу ________________________________________
Кількість і контингент учнів _____________________________________
Кадровий склад _________________________________________________
Режим роботи школи _____________________________________________
Концепція розвитку школи __________________ _____________________
Основні завдання навчально-виховного процесу _____________________
Особливості системи виховної роботи і традиції _____________________
Дитячі громадські організації, органи самоврядування _______________
Матеріальна база ________________________________________________
Особливості соціуму мікрорайону __________________________________
З бесіди з класним керівником, працюючи з документацією, студент повинен з'ясувати особливості класу і учнів, також основні напрями в роботі класного керівника, контингент сімей учнів, інтереси і рівень якості знань учнів. Вивчення щоденників, зошитів учнів, а також безпосереднє спостереження за ними на уроках різних вчителів дає повнішу картину про педагогічний і психологічний стан класу. Основні параметри, за характером яких можна судити про клас і які потрібно відобразити у звіті, наступні:
Стадія розвитку колективу ____________
Рівень дисципліни і працездатності __________
Зацікавленість в навчанні (зацікавлені в навчанні, не зацікавлені, активні, пасивні) ___
Найбільш дисципліновані і недисципліновані учні ________
Найбільш ерудовані ___________________________
Найвідповідальніші ________________________
Лідери класу _________________________
Характер взаємин в класному колективі ________________
Психологічна атмосфера в колективі ____________________
Сфера інтересів ___________________
Труднощі і проблеми в роботі ____________________
Під час відвідування уроків студенти повинні прослідкувати реалізацію вчителем виховних завдань уроку:
- чи використовує вчитель виховний потенціал уроку?
- яка ступінь залучення учнів в активну пізнавальну діяльність?
- чи є оцінка знань учнів виховуючим чинником?
- як формує вчитель особистісне відношення до знань?
- чи домінує позитивний емоційний стан на уроці?
Завдання 2. Планування виховної роботи на період практики.
Для успішної професійної роботи як помічника класного керівника студент повинен мати чіткий план роботи, який складається відповідно до плану виховної роботи класного керівника, і доповнюється власними заходами студента, для забезпечення досягнення поставленої мети і завдань. На першому тижні студенти складають і затверджують у методистів індивідуальний план проходження практики.
Основна функція класного керівника – здійснювати в своєму класі виховну роботу. А виховна робота – робота творча. Успіх її залежить від багатьох чинників, зокрема, і від знання педагогом індивідуальних особливостей своїх вихованців, від педагогічної майстерності, від можливостей вихованців, нарешті, від уміння складати лаконічний, цілеспрямований, дієвий і творчий план роботи. Він повинен бути глибоким по смислу і конкретним за змістом. Робота над планом починається з визначення основних завдань виховного процесу на даний відрізок часу. У ньому враховуються вікові особливості учнів і специфіка класу, одержують віддзеркалення різні напрями діяльності класного керівника.
Від студентів не вимагається єдиної форми плану, він може мати різну схему відповідно до плану класного керівника, що працює в цьому класі. Але в плані повинні бути наступні основні пункти:
І. Мета і завдання виховної роботи з класом на час практики;
II. Зміст виховання:
1. Пізнавальна діяльність (розумове виховання);
2. Ціннісно-орієнтовна діяльність (моральне виховання);
3. Трудова діяльність (трудове виховання)
4. Суспільно-корисна діяльність (громадянське виховання);
5. Творча діяльність (естетичне виховання);
6. Спортивно-оздоровча діяльність (фізичне виховання);
7. Діяльність по профілю класу.
ІІІ. Методична робота:
1. Вивчення учнів, класного колективу, ходу навчально-виховного процесу.
2. Диференційований і індивідуальний підходи до учнів.
3. Взаємодія з малим педагогічним колективом.
4. Робота з батьками учнів.
При цьому слід враховувати вікові особливості учнів, їх інтереси і інші відомості, одержані при знайомстві з школою і класом. Всі справи, заплановані класним керівником, які доводяться на період практики, вписуються в план, а також ті справи, які студент організовує і проводить за своєю ініціативою. В кінці кожного тижня слід відзначати виконані і невиконані справи, вказати причину невиконання. Такий план зручний для дослідження ходу виховного процесу, який стає керованим завдяки динамічності, варіативності і творчості педагога і дітей. В кінці практики студент повинен провести педагогічний аналіз по виконаній роботі: виявити, що вийшло і завдяки чому? Що не вийшло, чому? Що слід було б передбачити в плані? Зробити висновки і пропозиції для подальшої роботи.
Довідка: Технологія складання плану виховної роботи як програми життєдіяльності класу
План роботи класного керівника ширше і різноманітніше, ніж план життєдіяльності колективу класу, бо містить і індивідуальну роботу з учнями, з їхніми батьками, вчителями.
Індивідуальний план роботи (зразок)
(перша сторінка)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Груповий методист Методист з педагогіки
_____________ П.І.П ______________________ П.І.П.
- П.І.П студента, факультет, група;
- місце проходження практики, адреса;
- інформаційні дані: груповий керівник, методист по педагогіці, методист по психології, директор школи, заступник директора по виховній роботі, класний керівник.
(друга сторінка)
- розклад уроків, розклад дзвінків;
(третя сторінка)
- список класу (П.І.П учнів, адреса, батьки, доручення, інтереси, захоплення);
- завдання педагогічної практики.
(далі в довільній формі)
1. Короткий аналіз та висновки ознайомлення з системою навчально-виховної роботи школи:
- навчально-матеріальною базою школи;
- діяльністю педагогічного колективу;
- методичним об'єднанням класних керівників.
2. Короткий аналіз вивчення:
- системи планування навчально-виховного процесу школи, класу;
- учнів і колективу класу;
- системи навчальної і позаурочної роботи по предмету;
- системи позакласної виховної роботи;
3. Мета та завдання виховної роботи з класом на період проходження практики.
4. План навчально-виховної роботи (щоденний)
|
Дата |
Зміст навчальної роботи |
Відмітка про виконання |
Зміст виховної роботи |
Відмітка про виконання |
|
5.02.09 Понеділок |
1. 2. 3. 4. 5. |
1. 2. 3. 4. 5. |
||
|
6.02.09 Вівторок |
||||
У змісті виховної роботи відобразити всі напрямки (вивчення учнів; формування колективу; реалізація завдань морального, громадянського, розумового, фізичного, трудового, естетичного, екологічного виховання; взаємодія з батьками, громадськістю тощо), форми та методи виховної роботи (індивідуальні, групові, фронтальні):
І. Організаційна робота.
Знайомство з школою, класом: взяти участь в бесідах з адміністрацією, вчителями, класним керівником про особливості навчально-виховного процесу школи, концепції розвитку школи, про основні завдання навчально-виховної роботи школи, класу; виявити особливості соціуму мікрорайону, контингент учнів, між особистісні відносини в колективі, ставлення до навчання, рівні вихованості, мотиви, інтереси, захоплення учнів. Знайомство із структурою і педагогічним забезпеченням учнівського самоврядування тощо.
ІІ. Змістова часина напрямків виховної роботи
_______________________________(розумове виховання)
_______________________________ (фізичне виховання).
ІІІ. Методична робота:
Завдання 3. Окреслення не менше трьох проблемних педагогічних ситуацій, їх аналіз та формулювання і розв’язання педагогічних задач.
Виявлення педагогічних проблемних ситуацій, формулювання і рішення педагогічних задач є одним з важливих методів формування професійного мислення студентів.
Педагогічна діяльність – це розв’язання низки педагогічних проблем або, як ще кажуть, педагогічних ситуацій. Педагогічна ситуація – це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнем вихованості окремого учня (чи колективу). Такі ситуації виникають спонтанно в навчально-виховному процесі (хтось чогось не зрозумів, хтось помилився, здійснив негарний непродуманий вчинок) або спеціально створюються вчителем (з виховною метою) чи учнем (навмисне).
Для педагога важливо усвідомити педагогічну ситуацію і сформулювати свою педагогічну мету. Як і всяка діяльність, педагогічна розпочинається з постановки мети (педагогічної задачі). У кожній педагогічній ситуації учителю треба, пам’ятаючи про загальну мету, розв’язувати ще й негайні завдання, тактичні й оперативні: швидко відреагувати, дати певні настанови, виробити доцільні засоби впливу, організувати діяльність.
В процесі професійного рішення педагогічних задач студенти вчаться управляти педагогічними проблемами, знаходити вихід з важкої ситуації. Тому дається завдання – скласти умову і рішення педагогічної задачі з ситуації, яка мала місце під час практики в діяльності вчителя, іншого студента або своїй власній.
Педагогічне завдання складається з умови і питання. В умові описується педагогічна проблема, що виникла під час практики. Умова повинна включати необхідні і достатні для вирішення завдань дані. До них відносяться:
При описі ситуації не указуються прізвища учнів, а також прізвища вчителів. В той же час дані повинні бути достатніми, щоб зрозуміти суть проблеми. Питання педагогічного завдання є одне або декілька питань-пропозицій.
Алгоритм рішення педагогічної задачі
Завдання 4 . Підготовка, проведення, самоаналіз залікового виховного заходу (Колективної творчої справи).
Під час практики студент проводить різні форми виховної роботи (тематичні класні години, свята, змагання, КВК, розвиваючі і пізнавальні ігри, дискусії і т.д.) Один виховний захід він представляє як заліковий (рекомендується година спілкування). Будь-яка форма виховної роботи повинна переслідувати триєдину мету: пізнавальну, виховну, розвиваючу. Ефективність виховного заходу залежить від того, наскільки повно реалізуються ці цілі. Практикант повинен прагнути до того, щоб будь-яка справа, що проводиться ним, була творчою і колективною. При цьому рекомендується керуватися основними принципами організації колективної творчої справи, розробленими І.П. Івановим.
Підготовку залікового заходу практиканти мають розпочинати з аналізу педагогічної ситуації (заплановані заходи класним керівником; діагностування рівня вихованості учнів їх морально-етичної освіченості, ставлень, інтересів, прагнень, поглядів, переконань, світоглядних цінностей, моральних звичок тощо; аналіз традицій школи, класу; свята, визначні дати на період практики; свої інтереси, сфери обізнаності, рівень сформованості елементів педагогічної техніки тощо).
Аналіз педагогічної ситуації дозволить здійснити цілепокладання (визначитися з цілями і завданнями) і перейти до прогнозування і конструювання виховного заходу (планування). Практиканту необхідно попередньо визначитися з: темою; формою проведення; метою (виховна; пізнавальна; розвиваюча); завданнями; обладнанням і оформленням приміщення; необхідними джерелами інформації. І тільки після цього розпочати безпосередню підготовку заходу.
Тема повинна бути лаконічною, цікавою і точно відображати зміст. Мета формулюється як загальний напрям роботи, а завдання повинні бути направлені на усвідомлення сутності моральних норм, формування почуттів, ставлень, поглядів, переконань, загальної спрямованості особистості, розвиток особистісних якостей учнів, інтересів, здібностей, між особистісних взаємин в класі тощо.
До обладнання відносяться всі засоби, які використовуються при проведенні виховної справи. Хід виховної справи включає докладний опис змісту, методів виховання.
Сценарій, що представляється на оцінку, можна проілюструвати фотографіями, малюнками, схемами і т.д.
Поради щодо організації години спілкування:
1. Зміст класної години слід будувати так, щоб поступово переходити від “наочної” інформації до її оцінки, від загальних оцінок – до розгорнених думок.
2. Бути уважним до виступів учнів, корегувати, акцентувати увагу на важливих моментах, роздумувати разом з ними, допомогти знайти правильні розв’язання проблеми.
3. Необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття учнів.
4. Тон вчителя повинен бути доброзичливим, що сприяє відкритому довірливому спілкуванню.
5. Запропонувати учням самим вибрати зручне місце і приємного сусіда.
6. Поступово накопичувати свої традиції проведення класної години.
Методика підготовки класної години
Класна година – це форма виховної роботи, при якій школярі під керівництвом педагога включаються в спеціально організовану діяльність, яка сприяє формуванню у них світоглядної системи цінностей, ставлень до навколишнього світу, людей, самого себе (Н. Е. Щуркова).
Класні години дуже різноманітні за змістом, форми і методи їх підготовки і проведення. Ефективність класної години залежить від ретельної підготовки до неї педагогів і дітей.
Підготовка до класної години передбачає наступні дії:
Особлива увага при підготовці до класної години слід приділити психологічному настрою учнів. Настрій починається з моменту повідомлення про класну годину. Кращим способом підготовки є колективна творча діяльність, коли всі учні, розбившись на групи, готують фрагменти, розділи класної години, оформляють приміщення і т.д.
Структура плану класної години складається з 3-х частин: вступної, основної, заключної.
Вступна частина передбачає постановку питання. Її завдання – мобілізувати увагу школярів, забезпечити серйозне відношення до теми, визначити місце і значення обговорюваного питання в житті людини.
Основна частина визначається виховними завданнями класної години і передбачає рішення поставленої проблеми. Тут розглядається основний зміст класної години.
У завершальній частині підводяться підсумки, визначається значущість думок, рішень, пропозицій.
Довідкова інформація.
Технологія підготовки виховного заходу, як колективної творчої справи (КТС)
Варто пам'ятати, що за силою виховного впливу процес підготовки може бути більш значущим, ніж сам захід.
У підготовці головне уважність, детальність, оригінальність. Інколи на це потрібно кілька днів, а інколи і кілька тижнів. Найбільший ефект буває тоді, коли організаторами і виконавцями суспільно корисної справи є самі учні.
Тут найкраще використати досвід організації колективних творчих справ за методикою І.П.Іванова. Технологічний ланцюжок буде таким:
Перший етап. Попередня робота вихователів:
- формування конкретних виховних завдань;
- підбір варіантів можливих справ для пропозиції вихованцям;
- демонстрація перспектив можливої справи;
- якщо колектив не на І етапі розвитку, залучення активу або всіх членів колективу на пошук цікавих і корисних справ.
Другий етап. Колективне планування колективної творчої справи (КТС):
- складання проекту плану активом (класним керівником на І етапі);
- обговорення його в малих групах, формування пропозицій змін, уточнень;
- відбір найбільш цікавих пропозицій для корекції плану;
- розподіл обов'язків, вибори ради справи, відповідальних за окремі частини справи.
Третій етап. Колективна підготовка справи:
- організація мікрогруп для проведення окремих частин справи;
- вивчення літератури, преси, зустрічі з поінформованими по питаннях теми людьми тощо;
- оформлення сценарію.
Коли виховний захід готується студентом-практикантом, то він складає план-конспект, в якому відзначає:
Технологія проведення та діагностування ефективності виховного заходу.
Четвертий етап. Проведення КТС — може мати такий технологічний ланцюжок:
Початок (як організаційний момент уроку) має на меті створити певний психологічний настрій. Тут може бути використано музику, пісню, вступне слово педагога чи ведучого.
Основна частина — здійснення запланованої діяльності — пізнавальної, трудової, цінісно-орієнтаційної тощо.
Закінчення — заключне слово, підведення підсумків (загальне, без аналізу), заключна пісня тощо.
П'ятий етап КТС – колективний аналіз ефективності КТС;
Шостий етап КТС – самоаналіз проведеної КТС.
Технологія аналізу виховного заходу
Орієнтовна схема самоаналізу виховного заходу
Завдання 5. Підготовка звітної документації.
На останньому тижні практикант готує звітну документацію:
В індивідуальному плані робить самоаналіз ефективності цілепокладання, доцільності запланованих форм методів виховної роботи для досягнення поставленої мети. Зазначає що не виконано, чому? Аналізує які його знання, уміння допомогли при плануванні виховної роботи, а яких бракувало. Формулює поради щодо покращення в майбутньому підготовки студентів до планування своєї роботи.
Студент оформляє конспект проведеного залікового заходу відповідно до вимог. Сценарій виховного заходу, представленого як заліковий, друкується на папері з форматом А-4.
Вимоги до оформлення конспекту виховного заходу.
(І сторінка)
Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка
ЗАТВЕРДЖУЮ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
________________________ __________________________
Класний керівник методист кафедри педагогіки,
к.п.н., доцент
ТЕМА:
«_________________________________________________
___________________________________________________»
План-конспект
залікового виховного заходу
у _____ класі
__________________ ЗНЗ
студента ____ групи
____________________ факультету
П.І.Б.__________________________
___________________________
Дата проведення: “___” ____________2009 р.
Оцінка класного керівника: _____________ (підпис)
Кіровоград – 2009 р.
наступні сторінки
Мета заходу:
Пізнавальна:
Виховна:
Розвиваюча:
Завдання заходу. (за такою схемою)
Форма проведення:
Обладнання і наочність:
Використані практикантом джерела інформації для підготовки заходу:
Рекомендована учням науково-популярна література і методичні джерела інформації:
Попередня підготовка: формування ради по підготовці, формування мікрогруп, розподіл доручень, пошук інформації, планування, залучення до проведення заходу ...... тощо
Хід виховного заходу
І. Вступна частина: вступне слово вихователя, актуалізація теми заходу (прийоми впливу на емоційну сферу вихованців) тощо.
ІІ. Основна частина: викладання інформаційного матеріалу (прийоми реалізації: хто і в якій формі повідомляє інформацію), запитання для обговорення, зміст завдань для групового та колективного виконання, конкурсні завдання тощо.
ІІІ. Заключна частина: підведення підсумків, формування готовності вихованців до відповідних дій (прийняття рішення учнями про проведення акції милосердя, допомоги ветеранам, проведення прибирання, впровадження нових правил спілкування, ініціювання зустрічі з видатною людиною, взяття зобов’язань щодо покращення успішності тощо).
ІУ. Самоаналіз виховного заходу ( за вище зазначеною схемою)
Завершальним кроком виконання завдання з педагогіки є написання звіту щодо проведеної виховної роботи у закріпленому класі за період практики.
Структура звіту
Зразки тем годин спілкування.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО КОЛОКВІУМУ З ПЕДАГОГІКИ
по роботі класного керівника
Література для самостійного опрацювання.
Завдання для студентів 5 курсів на педагогічну практику
освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»
(педагогічний модуль)
Студенти випускного курсу протягом терміну практики виконують обов’язки класного керівника в одному з класів школи. Вся виховна робота проводиться відповідно до плану класного керівника або вихователя. На основі цього плану студенти складають індивідуальні плани своєї роботи на період педагогічної практики і залучаються до організації поточної виховної роботи в класному колективі:
здійснюють щоденний контроль за успішністю, відвідуванням та дисципліною учнів, перевіряють щоденники;
організовують чергування учнів у класі;
проводять самостійно всі класні години;
проводять батьківські та учнівські збори;
проводять індивідуальні бесіди з учнями і їхніми батьками;
допомагають готувати статистичну звітність та шкільну документацію.
Майбутні вчителі організовують систему роботи з громадянського, морального, розумового, трудового, естетичного, фізичного та екологічного виховання, що включає в себе:
підготовку та проведення бесід та диспутів виховного спрямування;
підготовку і проведення класних годин та виховних заходів;
організацію походів, екскурсій та спортивних змагань;
формування правової культури та громадянської свідомості учнів;
організацію трудового виховання учнів та профорієнтаційної роботи;
організацію та проведення тематичних тижнів.
Як правило, заліковим для студентів V курсу є підготовка і проведення виховного диспуту.
У процесі практики студенти аналізують педагогічну діяльність, беруть участь у роботі семінарів, методичних об’єднань, науково-дослідній роботі, збирають матеріал до теми курсової або дипломної роботи, готують звітну документацію з педпрактики.
Перелік звітної документації:
За формами роботи практика на V курсі майже не відрізняється від практики IV курсу. Тому ми не приводитимемо такого докладного опису його, як це зроблено вище.
Завдання з педагогіки на асистентську практику
для студентів VI-х курсів
освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»
Зміст провідного завдання з педагогіки: студенти VI-го курсу протягом терміну практики виконують обов’язки куратора академічної групи зі студентами певного курсу вищого навчального закладу. Вся виховна робота проводиться відповідно до плану наставника академічної групи. На основі цього плану студенти складають індивідуальні плани своєї роботи на період асистентської практики і залучаються до організації поточної виховної роботи в студентському колективі.
Завдання 1. На основі діагностування та аналізу виховного процесу та рівня сформованості студентського колективу та плану роботи наставника академічної групи скласти власний індивідуальний план виховної роботи на період асистентської практики.
Завдання 2. Здійснюють щоденний контроль за успішністю, відвідуванням студентів аудиторних занять та окреслюють не менше трьох проблемних педагогічних ситуацій, їх аналіз та формулювання і розв’язання педагогічних задач (що відображають в звіті про виховну роботу в закріпленій групі).
Завдання 3. Проводять самостійно всі години куратора; проводять індивідуальні бесіди зі студентами; залучають студентів до культурно-масових заходів (групових та факультетських); допомагають готувати статистичну звітність та документацію(що відображають в звіті про виховну роботу в закріпленій групі).
Завдання 4. Студенти магістратури реалізовують систему виховної роботи з громадянського, морального, розумового, трудового, естетичного, фізичного, економічного та екологічного виховання, що включає в себе:
підготовку та проведення бесід та диспутів виховного спрямування;
підготовку і проведення годин куратора та виховних заходів;
організацію походів, екскурсій та спортивних змагань;
формування правової культури та громадянської самосвідомості студентів;
організацію трудового виховання студентів.
Як правило, заліковим для студентів VІ курсу є підготовка і проведення години куратора у формі диспуту (дискусії).
Завдання 5. У процесі практики студенти аналізують педагогічну діяльність, беруть участь у роботі семінарів, методичних об’єднань, науково-дослідній роботі, збирають матеріал з наукової проблеми магістерської роботи, готують звітну документацію з педпрактики.
Перелік звітної документації:
Структура звіту про здійснену виховну роботу
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
________________________
методист кафедри педагогіки,
к.п.н., доцент _______________
ТЕМА:
«_________________________________________________
___________________________________________________»
План-конспект
залікового виховного заходу
у _____ групі
__________________ ВНЗ
студента ____ групи
____________________ факультету
П.І.Б.__________________________
___________________________
Дата проведення: “___” ____________2009 р.
Оцінка куратора академічної групи: _____________ (підпис)
Кіровоград – 2009 р.
Конспект заходу має такі структурні елементи
ТЕМА:
МЕТА:
Виховна – … .
Навчальна – … .
Розвиваюча – … .
ЗАВДАННЯ ЗАХОДУ:
1.
2.
3. …
ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: диспут.
ОБЛАДНАННЯ:
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ студентів:
1.
2.
3. …
ПЛАН.
1.
2.
3.
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПІДГОТОВКИ: (як була обрана тема, в чому полягала сутність підготовки магістранта та студентів групи тощо).
ХІД ЗАХОДУ (детальний виклад фактичного матеріалу – розгорнутий конспект заходу).
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА магістрантом (оформлення згідно встановлених вимог).
ВИСНОВКИ (підсумок заходу).
САМОАНАЛІЗ ПРОВЕДЕНОГО ЗАХОДУ (використовуючи схему аналізу виховного заходу, див.: Додаток 1.)
ОЦІНКА ТА ПІДПИС куратора академічної групи (ставиться на титульній сторінці конспекту заходу).
Додаток 1
Орієнтовна схема самоаналізу виховного заходу
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
(ПЕДАГОГІЧНИЙ МОДУЛЬ)
„Відмінно” ставиться в тому випадку, коли: виховна робота здійснена студентом на високому рівні (допускається не більше 10 % оцінок „добре” за виконання усіх завдань з педагогіки та проведення заходів виховної роботи у закріплених класах, за умови відмінної характеристики професійних якостей та умінь особистості студента-практиканта класним керівником та методистом з педагогіки); студент виявив організаторські здібності, сумлінність і творчість при організації та реалізації функцій класного керівника у школі, знає і вміє застосувати у виховному процесі сучасні педагогічні технології і нові інформаційні засоби виховання, завоював повагу та авторитет серед учнів, батьків і педагогічного колективу школи, методистів, керівників педпрактики; на високому науково-методичному рівні реалізував технології проектування, здійснення та діагностування виховного процесу загалом та залікового виховного заходу зокрема; здав у визначений термін звітну документацію, оформлену відповідно до затверджених вимог кафедри педагогіки.
У студента сформовані професійні компетенції:
проектувальні:
конструктивні:
процесуальні:
гностичні:
комунікативні:
організаторські:
„Добре” ставиться в тому випадку, коли: виховна робота проведена на достатньому рівні (допускається не більше 25% оцінок „задовільно” за виконання усіх завдань з педагогіки та проведення заходів виховної роботи у закріплених класах, при добрій характеристиці професійних якостей та умінь особистості студента-практиканта класним керівником та методистом з педагогіки); студент допустив незначні методичні помилки у виховному процесі, проте не завжди міг самостійно їх виправити або пояснити в процесі здійснення функцій класного керівника та аналізу виховного заходу їх причину; у ході педпрактики студент-практикант виявляв дисциплінованість, самостійність, критичність на всіх ділянках роботи; одержав добрі відгуки від батьків, педагогічного колективу школи, методистів і класного керівника; на достатньому науково-методичному рівні реалізував технології проектування, здійснення та діагностування виховного процесу загалом та залікового виховного заходу зокрема; здав у визначений термін звітну документацію, в яку можуть бути внесені незначні доповнення і поправки за вказівкою методиста з педагогіки.
У студента сформовані професійні компетенції:
проектувальні:
конструктивні:
процесуальні:
гностичні:
комунікативні:
організаторські:
„Задовільно” ставиться студенту в тому випадку, коли: виховна робота проведена на задовільному рівні (переважають задовільні оцінки за виконання усіх завдань з педагогіки та проведення заходів виховної роботи у закріплених класах, однак, не допускається підсумкове оцінювання за виховні заходи оцінкою „незадовільно”); проявив себе як недостатньо організований і дисциплінований, безініціативний при здійсненні функцій класного керівника; загальна характеристика професійних якостей та умінь особистості студента-практиканта з боку батьків, учителя-предметника, класного керівника, керівників педпрактики – „задовільна”; на недостатньому науково-методичному рівні реалізував технології проектування, здійснення та діагностування виховного процесу загалом та залікового виховного заходу зокрема; здав невчасно звітну документацію, яка потребує доповнень і поправок.
У студента сформовані професійні компетенції:
проектувальні:
конструктивні:
процесуальні:
гностичні:
комунікативні:
організаторські:
.
„Незадовільно”. Відсутня систематичність у роботі студента у закріпленому класі. Не виконав завдання з педагогіки і організації виховної роботи передбачену програмою з педпрактики. Допускав суттєві помилки, пов’язані зі знанням теорії та методики виховання та методики виховної роботи класного керівника. Не реалізував технології проектування, здійснення та діагностування виховного процесу загалом та залікового виховного заходу зокрема. Звітна документація не відповідає вимогам, затвердженим кафедри педагогіки.
У студента на недостатньому рівні сформовані професійні компетенції:
проектувальні:
конструктивні:
процесуальні:
гностичні:
комунікативні:
організаторські: