Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Кафедра суспільних та педагогічних дисциплін
Індивідуальне завдання
з дисципліни: «Країнознавство»
на тему: «Делімітація та демаркація україно-білоруських кордонів»
Виконала
студентка II курсу, групи 1
Напряму: міжнародне право
Гончарова К.О.
_____________
Дата здачі роботи
на перевірку ____________________
Кількість балів (оцінка) __________
План
Вступ.
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Встановлення чіткого кордону – головне завдання кожної країни світу. Він визначає суверенне право держави на організацію власної політичної та соціально-економічної системи. Як головна складова національної безпеки, виконує важливі функції охорони території, контролю нелегальної міграції, контрабанди й переміщення злочинних угруповань. Кордон – це обов’язковий елемент, що сприяє формуванню єдиного державно-територіального організму. З проголошенням незалежності України необхідність його юридичного оформлення набула значної актуальності.
Перед керівництвом країни постали складні завдання, від результативності вирішення яких залежить перспектива розвитку української державності.
Українсько-білоруський кордон — кордон між Україною та Білоруссю, що існує формально з моменту набуття незалежності України від Радянського Союзу, тобто від 24 серпня 1991 року і успадкував своє розташування від кордону між УРСР та БРСР. Довжина кордону становить 1084 км. Відділяє білоруські Берестейську та Гомельську області на півночі від українських Волинської, Рівненської,Житомирської, Київської та Чернігівської областей на півдні.
У грудні 1992 р. прем’єр-міністр України Л. Кучма підписав з Республікою Білорусь угоду «Про співробітництво з прикордонних і митних питань, а також безвізового перетинання кордону». Трохи пізніше, за рішеннями урядів двох держав, було створено спільну комісію щодо делімітації державного кордону. Її роботу значно прискорило укладання договору «Про дружбу, добросусідство і співробітництво», що відбулося в рамках візиту Президента України Л. Кучми до Білорусії 17 липня 1995 р. У першій статті зазначалось, що Високі Договірні Сторони визнають непорушність кордонів і підтверджують відсутність територіальних претензій один до одного. У грудні 1995 р. договірну базу функціонування кордону було розширено домовленістю «Про організацію спільного контролю у пунктах пропуску на українсько-білоруському кордоні». Завершення процесу делімітації відбулося 12 травня 1997 р. підписанням угоди «Про державний кордон». Зазначений договір пройшов ратифікацію Верховною Радою України 18 липня 1997 р., проте не був ратифікований білоруським парламентом.
Лише 18 червня 2013 року Україна і Білорусь обмінялися ратифікаційними грамотами Договору про державний кордон між Україною і Білоруссю від 12 травня 1997 року. Можна було б сказати, що неузгодженість щодо українсько-білоруського кордону, яка так довго існувала, врешті була вирішена і було документально визначено, що кордон між двома державами проходить по фарватері річок Дніпро та Сож, тож тепер можна спокійно проводити демаркацію українсько-білоруського кордону. Але це не так. Постає питання: якою ціною було досягнуто домовленості між двома державами і чи не програла у делімітації українсько-білоруського кордону Україна?
До Білорусії відійшли безіменний острів між українським селом Клубівка і білоруським Абакуми, острови Корівник, Коловський, Отмут, Заспа, а також урочища Малож, Сетянки, Становіще, Бондарівки, Тапілоє є територією України. Водночас, безіменні острови між українським селом Старі Яриловичі та білоруським Хоминка, між селами Мньов (Україна) і Комарин (Республіка Білорусь), острів Чаков і Кукарські острови, урочище Случевський Груд. Україна ж здобула острови Коровник, Коловський, Отмут, Заспа, безіменний між с. Клубівка (Україна) та с. Абакуми (Білорусь), а також урочища Малож, Сетянки, Становище, Бондаревки і Тапиле.
Демаркація україно-білоруського кордону формально розпочалася ще у 1997 році, коли було підписано відповідний договір. Проте він не був ратифікований білоруським парламентом.
Білоруська сторона раніше безпосередньо пов’язувала питання ратифікації договору про держкордон з погашенням Україною боргу, що виник на початку 90-х років і, за різними оцінками, складає від $80 млн. до $150 млн. Білоруська сторона стверджує, що її підприємства після розвалу СРСР перерахували українським гроші за випущену, але не поставлену продукцію. Україна, у свою чергу, не вважає цю заборгованість державною.
У 2003 Україна і Білорусь підписали двосторонній протокол, згідно з яким був визначений об’єм фінансових зобов’язань України на рівні $134 млн. Українська сторона пропонувала Білорусі на 80% погасити заборгованість шляхом облаштування кордонів і будівництва прикордонних переходів.
Наприкінці 2009 року президенти Оляксандр Лукашенко і Віктор Ющенко повідомили про вирішення проблеми. В обмін на списання боргу Україна пообіцяла продавати Білорусі електроенергію зі знижкою для реекспорту до Литви. Незабаром договір про держкордон був поданий до білоруського парламенту, у квітні документ ратифікували обидві його палати, а 21 травня підписав Лукашенко. Сторонам залишалося обмінятися ратифікаційними грамотами, проте Мінськ відмовився проводити цю формальну процедуру.
ЗМІ писали, що узгоджена в листопаді 2009 року схема компенсації залишилася нереалізованою, бо Україна не могла дати Білорусі додаткову знижку. І лише у червні цього року за підсумками візиту Лукашенки в Україну сторони підписали Протокол про обмін грамотами про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року, що був необхідний для того, щоб Договір про кордон набрав чинності.
18 червня 2013 року набув чинності українсько-білоруський договір «Про державний кордон» від 12 травня 1997 року. 26 липня прес-секретар Чернігівського прикордонного загону Олександр Дудко повідомив, що договір визначає проходження лінії державного кордону, зокрема, і по фарватеру річок Дніпро і Сож.
Про початок демаркації вперше заявив голова Державного прикордонного комітету Білорусі Олександр Боєчко на першому засіданні білорусько-української демаркаційної комісії в Мінську. Також він висловив наміри встановити перший прикордонний знак.
Посол з особливих доручень МЗС України - представник України з питань договірно-правового оформлення державного кордону України Леонід Осаволюк підкреслив, що Україна буде рухатися в питанні встановлення реальних кордонів так само швидко, як і білоруська сторона.
Нажаль, на сьогоднішній день демаркація кордону між Україною та Білорусією не є виконаною процедурою попри обіцянки керівництва.
Висновок
Питання визначення державних кордонів є дуже важливим для сучасних суверенних держав. Україна не є виключенням.
Відносна, а не фактична визначеність проблеми україно-білоруського кордону негативно впливає на розвиток української держави:
З огляду на події, що відбуваються в Україні зараз, а саме конфлікт влади та народу, пов’язаний із зірванням підписання угоди про асоціацію України з ЄС, демаркація кордонів Україна-Білорусь навряд чи буде проведена в цьому році. Український уряд має клопоти більш важливі.
Список використаної літератури
2. Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон//№491/97-ВР.
3. Закон Республіки Білорусь «Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Білорусь про державний кордон»//2010р.
4. Міністерство закордонних справ України - http://mfa.gov.ua