Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет
ім. акад. О.О.Богомольца
|
«Затверджено» на методичній нараді _______________________________ (назва кафери) |
Завідувач кафедроюд.м.н., професор ______________________________ (Ф.И.О., підпис) «_______»_________________200 р. |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
|
Учбова дисципліна |
Пропедевтика дитячих хвороб |
|
Модуль № |
|
|
Тематичний модуль № |
|
|
Тема заняття |
Методика обстеження респіраторної системи у дітей |
|
Курс |
3 |
|
Факультет |
2 |
Київ 2007
1. Конкретні цілі.
2. Базові знання, які необхідні для вивчення теми.
|
Назви попередніх дисциплін |
Необхідні навики |
|
1. Анатомія |
Знати анатомію дихальної системи. Будова навколоносових пазух, верхніх дихальних шляхів, трахеї, бронхів, легенів. |
|
2. Нормальна фізіологія |
Знати фізіологічні особливості дихальної системи. Динамічний опір. Гіпоксія, гіперкапнія. |
|
3. Гістологія |
Знати гістологічну будову тканин дихальної системи. Будова глоткового лімфоїдного кільця. Будова верхніх дихальних шляхів, бронхів, легеневої паренхіми. Гістологічна будова слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, бронхів, миготливого епітелію. Система сурфактанту. |
|
4. Топографічна анатомія |
Топографію навколоносових пазух, бронхів, долий легенів. |
3. Організація змісту навчального матеріалу.
Дослідження органів дихання включає збір анамнезу, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію, лабораторні і інструментальні методи дослідження.
АНАМНЕЗ.
Необхідно з'ясувати наступне:
Важливий також сімейний, алергологічний анамнез
ОГЛЯД.
Починають з оцінки стану хворого, стану свідомості, положення в ліжку, поведінки. Важливо оцінити колір шкірних покривів, забарвлення носогубного трикутника.
Зів у дитини оглядають в кінці дослідження, оскільки неспокій дитини може перешкодити подальшому обстеженню.
Голос дитини має велике значення в оцінці стану верхніх дихальних шляхів. Гучний крик при народженні свідчить про перший глибокий вдих. Слабкий перший крик або його відсутність свідчить про загальну слабкість або асфіксію новонародженого, або дихальну недостатність. Охриплий голос, або його відсутність (афонія) свідчить про гострий ларингіт, а також про круп 2-3 ступеню.
Кашель - необхідно з'ясувати його характер, частоту, час виникнення. Інформацію про кашель необхідно збирати у матері, а також при об'єктивному обстеженні. Кашель можна викликати роздратуванням зіву шпателем.
При огляді грудної клітини звертають увагу на її форму, участь мускулатури в диханні, синхронність руху обох половин грудної клітини.
Дуже важливо оцінити глибину дихання, його частоту і ритм. Підрахунок частоти дихання краще проводити під час сну дитини за допомогою фонендоскопа протягом не меньше 1 хв.
Частота дихання - важливий показник, який може свідчити про задишку. Частота дихання змінюється з віком. У новонародженого дихання поверхневе, газообмін енергійніший, ніж у дорослих, що компенсується частішим диханням.
Нормальна частота дихання:
Новонароджений 40 - 60 в 1 хв.
Дитина 1 року 30 - 35 в 1 хв.
Дитина 5 - 6 років 20 - 25 в 1 хв.
Дитина 10 років 18 - 20 в 1 хв.
Дорослий 16 - 18 в 1 хв.
Ритм дихання у дітей мінливий. Нестійкість ритму, короткі (до 5 с) зупинки дихання (апное) можуть бути у здорових новонароджених. У віці до 2 років ритм дихання може бути неправильним, особливо під час сну.
Тип дихання: у дітей раннього віку спостерігається черевний тип дихання. У хлопчиків він зберігається, а у дівчаток з 5 - 6 річного віку тип дихання стає грудним.
ПАЛЬПАЦІЯ.
Виконується обома руками над симетричними ділянками. Здавлюючи грудну клітку спереду назад і з бокам, визначають її резистентність. Пальпаторно визначається також голосове тремтіння, при цьому дитина повинна вимовляти слова, що викликають вібрацію голосу (наприклад, «тридцять три», «сорок чотири»). У дітей раннього віку голосове тремтіння досліджують під час крику.
ПЕРКУСІЯ.
Необхідно проводити при положенні дитини, яке забезпечує симетричність розташування обох половин грудної клітки. При неправильному положенні дитини перкуторна картина може спотворюватися.
Перкутувати дитину можна в положенні лежачи, сидячи. Маленьких дітей необхідно тримати на руках. Дитину, що не уміє тримати голову, можна перкутувати, поклавши його на живіт або узявши на ліву руку.
Перкусія буває безпосередня або опосередкована.
При перкусії здорових легенів визначається ясний легеневий звук. Проте легеневий звук не скрізь однаковий. Справа в нижніх відділах із-за близькості печінки перкуторний звук укорочений, зліва із-за близькості шлунку приймає тимпанічний відтінок (т.н. простір Траубе).
Верхня межа легенів у дітей дошкільного віку не визначається, оскільки верхівки легенів у них не виходять за ключицю. У старших дітей верхівки легенів визначають шляхом перкусії над ключицею по зовнішньому краю грудино-ключично-сосцевидного м'язу до появи вкорочення звуку. В нормі ця ділянка знаходиться на відстані 2-4см від середини ключиці. Ззаду перкусію ведуть від spina scapulae у напрямку до остистого відростка VII шийного хребця. Укорочення перкуторного звуку в нормі наступає на рівні остистого відростка VII шийного хребця, там знаходиться висота стояння верхівок легенів.
Нижні межі легенів
|
Лінія тіла |
Праворуч |
Ліворуч |
|
Lin. medioclavicularis |
VI ребро |
- |
|
Lin. axillaris anterior |
VII ребро |
VII ребро |
|
Lin. axillaris medium |
VIII - IX ребро |
VIII-IX ребро |
|
Lin. axillaris posterior |
IX ребро |
IX ребро |
|
Lin. scapularis |
X ребро |
X ребро |
|
Lin. paravertebralis |
на рівні остистого відростка XI грудного хребця |
на рівні остистого відростка XI грудного хребця |
Екскурсія нижнього краю легенів.
Знаходять нижню межу легенів по lin.axillaris medium або по lin.axillaris posterior. Потім просять хворого глибоко вдихнути і затримати дихання, визначаючи при цьому стояння нижнього краю легені. Відмітку проводять по тій стороні пальця, яка звернена до ясного перкуторного звуку. Також визначають нижню межу легенів на видиху, для чого просять хворого видихнути і затримати дихання.
При перкуторному визначенні меж легенів, межа розташована по тій стороні пальця, яка звернена до ясного перкуторного звуку.
При різних патологічних станах спостерігаються такі зміни перкуторної картини:
АУСКУЛЬТАЦІЯ.
Положення пацієнта при вислухуванні таке ж як при перкусії. Вислуховують симетричні ділянки обох легенів.
У новонароджених і дітей у віці 3 - 6 міс. прослуховується декілька ослаблене дихання, з 6 мес до 5 - 7 років - пуерільне. Пуерільне дихання являє собою дихальний шум гучніший і триваліший в обидві фази дихання. Його виникнення у дітей пояснюється особливостями будови органів дихання:
У дітей старше 7 років дихання поступово набуває характеру везікулярного. При цьому видих чутний ще досить добре перед тим, як майже зникнути при везікулярному диханні.
Бронхофонія - проведення звукової хвилі з бронхів на грудну клітку, визначуване за допомогою аускультації. Пацієнт вимовляє слова, що містять букви «ш» або «ч» (наприклад, «чашка чаю»). Бронхофонію досліджують над симетричними ділянками легенів.
Ті ж слова, вимовлені пошепки, вислуховують уподовж хребта з низу до верху для визначення нижньої межі збільшених лімфатичних вузлів середостіння (симптом Д'Еспіна).
При різних патологічних станах спостерігаються такі зміни аускультативної картини:
Патологічні процеси в легенях часто супроводжуються хрипами. Хрипи бувають сухими (свистячими і дзижчачими, вологими (дрібнопухирчастими, середньопухирчастими, крупнопухирчастими). Від хрипів слід відрізняти крепітацію. При ураженні плеври, можна почути шум тертя плеври. При захворювання дихальної системи може мінятися характер бронхофонії, може зустрічатися посилення або послаблення бронхофонії.
Аускультативний феномен |
Механізм виникнення |
|
|
сухими |
свистячими |
утворюються при звуженні дрібних бронхів за рахунок бронхоспазму, набряку слизової |
|
дзижчачими |
утворюються від коливання густого мокротиння в крупних бронхах, що дає звуковий резонанс |
|
|
вологими |
дрібно-пухирчастими |
виникають при проходженні повітря через рідину в бронхах різного калібру |
|
середньо-пухирчастими |
||
|
крупно-пухирчастими |
||
|
шум третя плевры |
виникає при терті вісцелярного і парієнтального листків плеври, вислуховується ТІЛЬКИ при патологічних станах |
|
|
бронхофонія |
посилення |
виникає при ущільненні легеневої тканини, якщо не закупорений приводячий бронх |
|
посилення |
|
При дослідженні респіраторної системи використовуються наступні параклінічні методи:
4. План і організаційна структура навчального заняття.
|
№ п/п |
Етапи заняття |
Розподіл часу |
Види контролю |
Засоби навчання |
|
1. |
Підготовчий етап |
15 хв. |
Письмове тестування за стандартизовани-ми тестами |
Методичні рекомендації, підручники, довідники. |
|
1.1 |
Організаційні питання |
|||
|
1.2 |
Формування мотивації |
|||
|
1.3 |
Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю) |
|||
|
2. |
Основний етап |
75 хв. |
Усне опитування. |
Спілкування з хворими та їх батьками. Огляд, обстеження хворих дітей. |
|
3. |
Заключний етап |
20 хв. |
Розвязання ситуаційних задач. |
Набір ситуаційних задач, тестів |
|
3.1 |
Контроль кінцевого рівня підготовки |
|||
|
3.2 |
Загальна оцінка навчальної діяльності студента |
|||
|
3.3 |
Інформування студентів про тему наступного заняття |
5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
5.1. Підготовчий етап.
Слід підкреслити значення теми для вивчення дисципліни у професійній діяльності лікаря.
Захворювання респіраторної системи – найбільш часта патологія у дітей. Діти у віці до 3х років хворіють щорічно від 2 до 12 разів гострими респіраторними інфекціями, в 3 – 7 років діти хворіють ГРВІ в середньому 6 разів на рік, а в 7 – 17 років – 3 рази на рік. В середньому від народження до закінчення школи дитина хворіє ГРІ близько 60 разів.
Таким чином, хвороби органів дихання у дітей виникають частіше і протікають важче, ніж у дорослих, з швидшим розвитком дихальної недостатності, що пов'язане як з анатомо-фізіологічними особливостями органів дихання, так і з особливостями реактивності дитячого організму.
Ознайомити студентів з конкретними цілями і планом заняття.
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
5.2. Основний етап.
Необхідно забезпечити учбову діяльність студента. Робота у ліжка хворого у відділеннях грудного, молодшого і старшого віку. Спілкування з хворими дітьми і їх батьками, збирання анамнезу у дітей старшого віку, бесіди з батьками маленьких дітей.
Важливим на цьому етапі є виконання і опрацювання практичних навичок.
5.3. Заключний етап.
Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття за допомогою стандартизованих клінічних завдань. Проводиться письмове рішення задач з обговоренням результатів, аналіз успішності студента. Студенти інформуються про тему наступного заняття і методичних прийомів при підготовці до нього.
6. Додатки.
Завдання 1.
При об'єктивному обстеженні дитини молодшого віку студенти 5 курсу після огляду шкіри, оглянули зів, після чого дитина негативно сприйняла молодих лікарів і подальший огляд став неможливий. Що неправильно зробили студенти 5 курсу?
Відповідь: Огляд зіву у дітей потрібно проводити в самому кінці об'єктивного обстеження.
Завдання 2.
При огляді новонародженого студент 5 курсу порахував дихання за допомогою фонендоскопа. За 20 сек. новонароджений зробив 10 неритмічних дихальних рухів. У чому причина брадіпное - 30 в хв.?
Відповідь: Частота дихання порахована неправильно. У новонародженого частоту дихання слід рахувати за 60 сек., оскільки у зв'язку з незрілістю дихального центру дихальні рухи у новонародженого неритмічні.
Завдання 3.
При аускультації дитини 4 років студент 5 курсу порахував дихання за допомогою фонендоскопа. За 30 сек. дитина зробила 30 форсованих вдихів. У чому причина тахипное - 60 в хв.?
Відповідь: Частота дихання порахована неправильно. Цей показник слід рахувати за 60 сек., крім того, робити це треба непомітно і не під час аускультації.
Завдання 4.
2-х літню дитину мати оформляє в дитячий сад. Лікар оглядає дитину і при аускультації чує над трахеєю бронхіальне дихання. Чим можна пояснити цей феномен?
Відповідь: Бронхіальне дихання в цьому місці обумовлене наявністю щільних анатомічних утворень (трахея, грудина).
Завдання 5.
Лікар оглядає здорову 5-річну дитину. При перкусії лікар чує тимпанічний відтінок перкуторного звуку над нижніми відділами легенів зліва. Чим можна пояснити цей феномен?
Відповідь: Тімпанічеській відтінок перкуторного звуку над нижніми відділами легенів зліва виникає із-за близькості шлунку (т.н. простір Траубе).
Завдання 6.
Лікар оглядає здорову 2-х літню дитину. При перкусії лікар чує вкорочення перкуторного звуку над нижніми відділами легенів праворуч. Чим можна пояснити цей феномен?
Відповідь: Вкорочення перкуторного звуку над нижніми відділами легенів праворуч виникає із-за близькості печінки.
Завдання 7.
У поліклініку звернулася мати 8-річної дитини, яка страждає важкою формою бронхіальної астми. В останні дні у дитини почастішали напади. При перкусії лікар чує тимпанічний відтінок перкуторного звуку над легенями з двох боків. Чим можна пояснити цей феномен? Що повинен зробити лікар?
Відповідь: Тімпанічеській відтінок перкуторного звуку над легенями виникає при збільшенні повітряності легеневої тканини. В даному випадку це свідчить про посилення набряку і бронхоспазму. Такий стан дитини з бронхиальною астмою вимагає госпіталізації.
Завдання 8.
Мати 3-х літньої дитини викликала лікаря додому. У дитини різко піднялася температура, вона стала млявою, з'явилися кашель і порушення дихання. При перкусії лікар чує вкорочення перкуторного звуку нижче кута лопатки праворуч, там же - дрібнопухирчасті вологі хрипи. Чим можна пояснити цей феномен? Що повинен зробити лікар?
Відповідь: Локальне вкорочення перкуторного звуку свідчить про ущільнення легеневої тканини; наявність дрібнопухирчастих вологих хрипів свідчить про наявність рідкого мокротиння в дрібних бронхах. Така картина найчастіше спостерігається при пневмонії. Враховуючи важкий загальний стан, потрібна негайна госпіталізація дитини.
Завдання 9.
Дитина 11 років з важким туберкульозом знаходиться в спеціалізованому стаціонарі. Дитина скаржиться на погіршення загального стану, посилення кашлю. При перкусії дитини лікар чує тимпанічний відтінок перкуторного звуку над правою легенею. Чим можна пояснити цей феномен?
Відповідь: Тимпанічний відтінок перкуторного звуку локально над однією легенею виникає при формуванні повітряної порожнини, наприклад, при каверні. Формування каверни свідчить про ускладнення основного захворювання.
Завдання 10.
Дитина 7 міс. раптово захворіла: стала капризною, піднялася температура до 39,00, з'явився нежить. Вранці наступного дня мати викликала лікаря, який прийшов в 14.30. При об'єктивному обстеженні лікар відзначив частий вологий непродуктивний кашель, виражену задишку змішаного характеру за участю допоміжної мускулатури, періоральний ціаноз. Над легенями перкуторно коробочний відтінок перкуторного звуку, аускультативно - безліч дрібнопухирцевих вологих хрипів з 2-х боків. Стан хворого був оцінений як важкий і лікар терміново госпіталізував дитину. Чим можна пояснити швидке погіршення стану і фізикальні зміни над легенями?
Відповідь: Швидке погіршення стану обумовлене особливостями респіраторної системи у дітей: схильність до набряку слизової оболонки дрібних бронхів і гіперсекреції слизу. Фізикальная картина над легенями обумовлена наявністю великої кількості слизу в дрібних бронхах. Такий стан може супроводжуватися водно-електролітними і серцево-судинними порушеннями, тому вимагає негайної госпіталізації.
Завдання 11.
Мати 3-х літньої дитини звернулася самостійно в приймальне відділення дитячої лікарні з скаргами на безперервний сухий кашель, сиплий голос і задишку. Дитина хворіє 3-й день, турбували температура 37,70, нежить, стан погіршився сьогодні вранці. При об'єктивному обстеженні лікар розцінив стан хворого як важкий за рахунок задишки інспіраторного характеру. Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно - жорстке дихання, хрипів немає. Чим можна пояснити відсутність значних фізикальних змін над легенями?
Відповідь: Інспіраторна задишка - показник поразки верхніх дихальних шляхів, сиплий голос свідчить про залучення до процесу гортані. При лярінгиті значні фізикальні зміни над легенями відсутні.
Завдання 12.
Лікар приймального відділення оглядає дитину, з підозрою на пневмонію. При об'єктивному обстеженні лікар виявив притуплення перкуторного звуку праворуч під кутом лопатки, там же - ослаблене дихання. Чим можна пояснити таку фізикальную картину?
Відповідь: Така фізикальна картина свідчить про зниження пневматизації (зменшенні надходження повітря), значне ущільнення легеневої тканини і наявність запального інфільтрату в правій легені. Це ознаки пневмонії.
Завдання 13.
Мати 1-річної дитини звернулася в приймальне відділення лікарні з скаргами на нападоподібний кашель, напади утрудненого дихання, які виникли раптово. Напередодні дитина грала гудзиками. При огляді лікар відзначив задишку із западінням міжреберних проміжків праворуч, притуплення перкуторного звуку праворуч під кутом лопатки, там же - ослаблене дихання з бронхіальним відтінком, хрипів немає. Чим можна пояснити таку фізикальную картину?
Відповідь: Швидше за все, дитина подавилася інорідним тілом. Інорідні тіла найчастіше потрапляють в правий бронх, при закупорці бронха інорідним тілом порушується пневматизація ділянки легені, воно зменшується в розмірі, легенева паренхіма стає більш щільною. Це призводить до вищевикладених клінічних проявів і специфічної фізикальной картини.
Завдання 14.
Мати 5-річної дитини звернулася в приймальне відділення лікарні з скаргами на хворобливий кашель, біль в правому боці, задишку. З анамнезу відомо, що хворіє впродовж 1 міс. Об'єктивно: стан важкий, сірий колір обличчя, задишка, щадить правий бік. Перкуторно - тупість справа нижче кута лопатки, дихання праворуч над нижніми відділами не прослуховується, на рівні кута лопатки - шум, схожий на хрускіт снігу, чується на вдиху і видиху. На рентгенограмі праворуч - тотальне затемнення. Лікар встановив діагноз - ексудативний плеврит. Чим можна пояснити таку фізикальную картину?
Відповідь: При ексудативному плевриті рідина, що знаходиться в плевральній порожнині, піднімає легеню, зміщує середостіння в здорову сторону. Над рідиною наголошується тупий перкуторний звук, аускультативне дихання не проводиться. По верхньому рівню рідини наголошується шум тертя плеври - тертя запалених листків парієнтальної і вісцелярної плеври.
Завдання 15.
Педіатр оглянув 4-х місячну дитини і виявив у нього пуерільне дихання. Які рекомендації необхідно дати дитині? Чому виникає таке дихання?
Відповідь: Виникнення пуерільного дихання у дітей пояснюється особливостями будови респіраторної системи:
Дитина здорова, лікування не потребує.
|
1. |
На підставі яких даних можна встановити попередній діагноз? |
||
|
А. |
Даних анамнезу; |
В. |
Даних пальпації, перкусії, аускультації; |
|
Б. |
Огляду; |
Г. |
Всього перерахованого. |
|
2. |
Які етапи включає об'єктивне дослідження органів дихання? |
|
А. |
Збір анамнезу; |
|
Б. |
Огляд; |
|
В. |
Пальпацію, перкусію; |
|
Г. |
Аускультацію; |
|
Д. |
Все перераховане. |
|
3. |
Який етап обов'язковий при встановленні заключного діагнозу у дітей? |
||
|
А. |
Професійний анамнез; |
В. |
Питання про контакт з хворим туберкулезем; |
|
Б. |
Лабораторні і інструментальні методи дослідження; |
Г. |
Перинатальний анамнез. |
|
4. |
На підставі яких даних можна встановити остаточний діагноз? |
|
А. |
Даних анамнезу; |
|
Б. |
Даних сімейного і алергологічного анамнезу; |
|
В. |
Даних об'єктивного обстеження; |
|
Г. |
Лабораторних і інструментальних методів дослідження; |
|
Д. |
Всього перерахованого. |
|
5. |
Що таке афонія? |
||
|
А. |
Утруднене дихання; |
В. |
Відсутність голосу; |
|
Б. |
Порушення носового дихання; |
Г. |
Сиплий голос. |
|
6. |
Причини утрудненого носового дихання: |
|
А. |
Наявність кірочок у носі; |
|
Б. |
Набряк слизової носа; |
|
В. |
Наявність виділень з носу; |
|
Г. |
Чужорідне тіло; |
|
Д. |
Все перераховане. |
|
7. |
Характер виділень з носа може бути: |
||
|
А. |
Серозне; |
В. |
Гнійне; |
|
Б. |
Слизисте; |
Г. |
Все перераховане. |
|
8. |
Основне, що лікар повинен оцінити у хворого: |
|
А. |
Наявність задишки; |
|
Б. |
Вираженість ціанозу; |
|
В. |
Тяжкість стану; |
|
Г. |
Характер кашлю; |
|
Д. |
Характер мокроти. |
|
9. |
При обстеженні хворого лікар повинен відзначити: |
|
А. |
Наявність задишки; |
|
Б. |
Вираженість ціанозу; |
|
В. |
Характер мокроти; |
|
Г. |
Характер кашлю; |
|
Д. |
Все перераховане. |
|
10. |
Частота дихання у новонародженого складає: |
||
|
А. |
40 - 60 в хв.; |
В. |
20 - 25 в хв.; |
|
Б. |
30 - 35 в хв.; |
Г. |
18 - 20 в хв. |
|
11. |
Частота дихання у дитини 1 року складає: |
||
|
А. |
40 - 60 в хв.; |
В. |
20 - 25 в хв.; |
|
Б. |
30 - 35 в хв.; |
Г. |
18 - 20 в хв. |
|
12. |
Частота дихання у дитини 5 - 6 років складає: |
||
|
А. |
40 - 60 в хв.; |
В. |
20 - 25 в хв.; |
|
Б. |
30 - 35 в хв.; |
Г. |
18 - 20 в хв. |
|
13. |
Частота дихання у дитини 10 років складає: |
||
|
А. |
16 - 18 в хв.; |
В. |
20 - 25 в хв.; |
|
Б. |
30 - 35 в хв.; |
Г. |
18 - 20 в хв. |
|
14. |
Що може утрудняти смоктання грудей у немовляти? |
||
|
А. |
Правильний режим вигодовування; |
В. |
Тривала жовтяниця новонародженого; |
|
Б. |
Закладений ніс; |
Г. |
Анемія новонародженого. |
|
15. |
Що може утрудняти смоктання грудей у немовляти? |
||
|
А. |
Задишка; |
В. |
Тривала жовтяниця новонародженого; |
|
Б. |
Гідроцефалія; |
Г. |
Анемія новонародженого. |
|
16. |
Що може утрудняти смоктання грудей у немовляти? |
||
|
А. |
Наявність в носі кірочок, які порушують носове дихання; |
В. |
Тривала жовтяниця новонародженого; |
|
Б. |
Гідроцефалія; |
Г. |
Анемія новонародженого. |
|
17. |
Що може утрудняти смоктання грудей у немовляти? |
||
|
А. |
Закладений ніс; |
В. |
Тривала жовтяниця новонародженого; |
|
Б. |
Гідроцефалія; |
Г. |
Анемія новонародженого. |
|
18. |
Гучний крик при першому вдиху новонародженого можна оцінити як: |
||
|
А. |
Перший глибокий вдих; |
В. |
Природжена кишкова непрохідність; |
|
Б. |
.«Мозковий» крик; |
Г. |
Все перераховане. |
|
19. |
Слабкий крик при першому вдиху новонародженого можна оцінити як: |
||
|
А. |
Перший глибокий вдих; |
В. |
Загальна слабкість новонародженого; |
|
Б. |
Нормальний стан новонародженого; |
Г. |
Все перераховане. |
|
20. |
Тихий крик (писк) при першому вдиху новонародженого можна оцінити як: |
||
|
А. |
Перший глибокий вдих; |
В. |
Асфіксія новонародженого; |
|
Б. |
.«Мозковий» крик; |
Г. |
Все перераховане. |
|
21. |
Охриплий голос у дитини раннього віку свідчить про: |
||
|
А. |
Гострий лярінгіт; |
В. |
Стеноз гортані; |
|
Б. |
Синдром крупу при дифтерії; |
Г. |
Все перераховане. |
|
22. |
Охриплий голос у дитини раннього віку свідчить про: |
||
|
А. |
Гострий лярінгіт; |
В. |
Ангіну; |
|
Б. |
Хронічний тонзиліт; |
Г. |
Все перераховане. |
|
23. |
Пальпація грудної клітини у дітей виконується: |
|
А. |
Однією рукою на всій грудній клітині; |
|
Б. |
Двома руками над симетричними ділянками; |
|
В. |
Для визначення шуму тертя плеври; |
|
Г. |
Для визначення вгодованості дитини. |
|
24. |
Пальпація у дітей виконується: |
|
А. |
Обома руками над симетричними ділянками; |
|
Б. |
Пальпаторно визначається резистентність грудної клітки; |
|
В. |
Пальпаторно визначається голосове тремтіння; |
|
Г. |
Все перераховане. |
|
25. |
Голосове тремтіння визначається таким чином: |
|
А. |
Дитина повинна вимовляти слова «тридцять три» або «сорок чотири»; |
|
Б. |
Дитина повинна вимовляти слова «чашка чаю»; |
|
В. |
Дитина повинна робити глибокий вдих; |
|
Г. |
Дитина повинна затримати дихання. |
|
26. |
У дітей раннього віку голосове тремтіння досліджують: |
|
А. |
За допомогою фонендоскопа під час сну дитини; |
|
Б. |
Під час крику; |
|
В. |
Під час неспання дитини; |
|
Г. |
Під час спокійної гри дитини; |
|
Д. |
Не має значення. |
|
27. |
Які бувають варіанти перкуторного звуку? |
|
А. |
Вкорочення перкуторного звуку; |
|
Б. |
Тимпанічнипй відтінок; |
|
В. |
Коробочний звук; |
|
Г. |
Ясний легочний; |
|
Д. |
Все перераховане. |
|
28. |
Екскурсію легенів визначають по лінії: |
||
|
А. |
Lin. medioclavicularis; |
В. |
Lin. axillaris posterior; |
|
Б. |
Lin. axillaris anterior; |
Г. |
Lin. scapularis. |
|
29. |
Екскурсію легенів визначають по лінії: |
||
|
А. |
Lin. medioclavicularis; |
В. |
Lin. axillaris posterior; |
|
Б. |
Lin. paravertebralis; |
Г. |
Lin. scapularis. |
|
30. |
Екскурсію легенів визначають по лінії: |
||
|
А. |
Lin. medioclavicularis; |
В. |
Lin. axillaris medium; |
|
Б. |
Lin. axillaris anterior; |
Г. |
Lin. scapularis. |
|
31. |
Справжній круп обумовлений: |
|
А. |
Механічною закупоркою гортані діфтерітичними плівками; |
|
Б. |
Набряком підзв'язкового простору; |
|
В. |
Лярінгоспазмом; |
|
Г. |
Всім перерахованим. |
|
32. |
Хибний круп обумовлений: |
|
А. |
Механічною закупоркою гортані діфтерітичними плівками; |
|
Б. |
Набряком підзв'язкового простору; |
|
В. |
Лярінгоспазмом; |
|
Г. |
Всім перерахованим. |
|
33. |
Які бувають варіанти перкуторного звуку? |
|
А. |
Вкорочення перкуторного звуку |
|
Б. |
Тимпанічний відтінок |
|
В. |
Коробочний звук; |
|
Г. |
Ясний легеневий; |
|
Д. |
Все перераховане. |
|
34. |
Над якою ділянкою легенів спостерігається фізіологічне притуплення перкуторного звуку? |
|
А. |
Праворуч над нижніми відділами грудної клітини; |
|
Б. |
Ліворуч над нижніми відділами грудної клітини; |
|
В. |
У підлопатковому просторі з двох боків; |
|
Г. |
Фізіологічного притуплення перкуторного звуку ніде не спостерігається. |
|
35. |
Над якою ділянкою легенів спостерігається фізіологічний тимпаніт при перкуссіїі? |
|
А. |
Праворуч над нижніми відділами грудної клітини; |
|
Б. |
Ліворуч над нижніми відділами грудної клітини; |
|
В. |
У підлопатковому просторі з двох боків; |
|
Г. |
Фізіологічного притуплення перкуторного звуку ніде не спостерігається. |
|
36. |
Вкорочення перкуторного звуку спостерігається при: |
|
А. |
При зменшенні кількосі повітря у легеневій тканині; |
|
Б. |
При виникненні в легенях порожнини, що містить повітря; |
|
В. |
Пониженні еластичних властивостей легеневої тканини; |
|
Г. |
При зменшенні легкості тканини легені. |
|
37. |
Тимпанічний відтінок перкуторного звуку спостерігається при: |
|
А. |
При зменшенні кількосі повітря у легеневій тканині; |
|
Б. |
При виникненні в легенях порожнини, що містить повітря; |
|
В. |
При добре розвиненій мускулатурі грудної клітки; |
|
Г. |
При зменшенні легкості тканини легені. |
|
38. |
Коробочний звук при перкуссії спостерігається при: |
|
А. |
При зменшенні кількосі повітря у легеневій тканині; |
|
Б. |
При виникненні в легенях порожнини, що містить повітря; |
|
В. |
При добре розвиненій мускулатурі грудної клітки |
|
Г. |
При зменшенні легкості тканини легені. |
|
39. |
Синдром крупу проявляється: |
|
А. |
Інспіраторною задишкою; |
|
Б. |
Гавкаючим кашлем; |
|
В. |
Сиплим голосом, аж до афонії; |
|
Г. |
Всім перерахованим. |
|
40. |
Синдром крупу проявляється: |
|
А. |
Експіраторною задишкою; |
|
Б. |
Нападоподібним вологим кашлем; |
|
В. |
Сиплим голосом, аж до афонії; |
|
Г. |
Всім перерахованим. |
|
41. |
Синдром крупу проявляється: |
|
А. |
Інспіраторною задишкою; |
|
Б. |
Нападоподібним вологим кашлем; |
|
В. |
Гугнявим голосом, частим поперхуванням; |
|
Г. |
Всім перерахованим. |
|
42. |
Синдром крупу проявляється: |
|
А. |
Експіраторною задишкою; |
|
Б. |
Гавкаючим кашлем; |
|
В. |
Гугнявим голосом, частим поперхуванням; |
|
Г. |
Всім перерахованим. |
|
43. |
Задишка називається інспіраторною у випадку: |
|
А. |
Задишки з порушенням вдиху; |
|
Б. |
Задишки з порушенням видиху; |
|
В. |
Порушенні частоти і ритму дихання; |
|
Г. |
Наявність ціанозу. |
|
44. |
Задишка називається експіраторною у випадку: |
|
А. |
Задишки з порушенням вдиху; |
|
Б. |
Задишки з порушенням видиху; |
|
В. |
Порушенні частоти і ритму дихання; |
|
Г. |
Наявність ціанозу. |
|
45. |
Пуерільне дихання прослуховується у дітей у віці: |
||
|
А. |
У новонароджених; |
В. |
Від 6 міс. до 5 - 7 років; |
|
Б. |
До 6 міс.; |
Г. |
7 - 8 років. |
|
46. |
Причини пуерільного дихання у дітей: |
|
А. |
Коротша відстань від голосової щілини до місця вислуховування; |
|
Б. |
Мали розміри грудної клітини; |
|
В. |
Вузький просвіт бронхів; |
|
Г. |
Значний розвиток інтерстиціальної тканини, що зменшує легкість легеневої тканини; |
|
Д. |
Все перераховане. |
|
47. |
Сухі свистячі хрипи утворюються: |
|
А. |
При звуженні дрібних бронхів за рахунок бронхоспазму, набряку слизової; |
|
Б. |
Від коливання густої мокроти в крупних бронхах, що дає звуковий резонанс; |
|
В. |
При проходженні повітря через рідину в бронхах різного калібру; |
|
Г. |
При ущільненні легеневої ткані, якщо не закупорений бронх, що приводитьповітря до цієї ділянки легенів; |
|
Д. |
За наявності рідини або повітря в плевральній порожнині, може спостерігатися при значному розвитку м'язів плечового поясу або надлишку жирової клітковини. |
|
48. |
Сухі хрипи, що дзижчать, утворюються: |
|
А. |
При звуженні дрібних бронхів за рахунок бронхоспазму, набряку слизової; |
|
Б. |
Від коливання густої мокроти в крупних бронхах, що дає звуковий резонанс; |
|
В. |
При проходженні повітря через рідину в бронхах різного калібру; |
|
Г. |
При ущільненні легеневої ткані, якщо не закупорений бронх, що приводитьповітря до цієї ділянки легенів; |
|
Д. |
За наявності рідини або повітря в плевральній порожнині, може спостерігатися при значному розвитку м'язів плечового поясу або надлишку жирової клітковини. |
|
49. |
Вологі хрипи утворюються: |
|
А. |
При звуженні дрібних бронхів за рахунок бронхоспазму, набряку слизової; |
|
Б. |
Від коливання густої мокроти в крупних бронхах, що дає звуковий резонанс; |
|
В. |
При проходженні повітря через рідину в бронхах різного калібру; |
|
Г. |
При ущільненні легеневої ткані, якщо не закупорений бронх, що приводитьповітря до цієї ділянки легенів; |
|
Д. |
За наявності рідини або повітря в плевральній порожнині, може спостерігатися при значному розвитку м'язів плечового поясу або надлишку жирової клітковини. |
|
50. |
Посилення бронхофонії виникає: |
|
А. |
При звуженні дрібних бронхів за рахунок бронхоспазму, набряку слизової; |
|
Б. |
Від коливання густої мокроти в крупних бронхах, що дає звуковий резонанс; |
|
В. |
При проходженні повітря через рідину в бронхах різного калібру; |
|
Г. |
При ущільненні легеневої ткані, якщо не закупорений бронх, що приводитьповітря до цієї ділянки легенів; |
|
Д. |
За наявності рідини або повітря в плевральній порожнині, може спостерігатися при значному розвитку м'язів плечового поясу або надлишку жирової клітковини. |
|
51. |
Ослаблення бронхофонії виникає |
|
А. |
При звуженні дрібних бронхів за рахунок бронхоспазму, набряку слизової; |
|
Б. |
Від коливання густої мокроти в крупних бронхах, що дає звуковий резонанс; |
|
В. |
При проходженні повітря через рідину в бронхах різного калібру; |
|
Г. |
При ущільненні легеневої ткані, якщо не закупорений бронх, що приводитьповітря до цієї ділянки легенів; |
|
Д. |
За наявності рідини або повітря в плевральній порожнині, може спостерігатися при значному розвитку м'язів плечового поясу або надлишку жирової клітковини. |