Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
Людмила Рижук
Методичні рекомендації
щодо організації самостійної позааудиторної роботи студентів
із української мови
за професійним спрямуванням
2012 р.
Л.Ф. Рижук
Методичні рекомендації щодо організації самостійної позааудиторної роботи студентів з української мови за професійним спрямуванням.
Посібник містить загальні поради, методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів із метою забезпечення діяльнісної основи навчання.
Розглянуто і схвалено на засіданні ЦК соціально-економічних та гуманітарних дисциплін
Протокол № ___ від ________
Голова ЦК
соціально-економічних
та гуманітарних дисциплін ________ О.В. Кранг
Передмова
У сучасній системі вищої медичної освіти в Україні важлива роль відведена самостійній позааудиторній роботі студентів (СПР), на яку згідно з новими навчальними планами відводиться близько 1/3 навчального часу.
Добре налагоджена організація та система методичного забезпечення самостійної позааудиторної роботи студентів забезпечує повноцінне засвоєння програмового навчального матеріалу, одержання додаткових знань, розширення кругозору, володіння інформацією, сприяє самоосвіті, що власне і є основою підготовки висококваліфікованого фахівця.
Оскільки розрізняють різні види СПР, згідно програми з навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» визначено теми, зміст, предметні компетенції.
Цей посібник складається з тем самостійних позааудиторних робіт та методичних рекомендацій та матеріалів самостійної позааудиторної роботи, рекомендованої літератури, додатка «Форми самостійної роботи», матеріалів методичного забезпечення, СПР студентів відповідно до програми «Українська мова за професійним спрямуванням» для вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста(Укладачі: Антонюк Г.М., Стрижаковська О.С., Борис Л.М.) від 21.12.2009р. № 1150.
Завдання посібника – допомогти студентам якісно і ґрунтовно повторити матеріал, підготуватися до практичного заняття, глибше засвоїти теоретичний матеріал, навчитися швидко правильно і повно оволодіти навичками літературного мовлення, збагатити свій професійний лексичний запас, знайти відповіді на запитання й уникнути багатьох помилок усного і писемного фахового спілкування.
Матеріали згруповано відповідно до тем СПР, подано рекомендовану літературу.
Методичні рекомендації та матеріали
для самостійної позааудиторної роботи студентів
Тема 1. Літературна мова. Мовна норма. Культура фахового мовлення. Культура мовлення під час дискусії.
Знати: зміст поняття «літературна мова», «мовна норма», «культура мовлення».
Вміти: орієнтуватися в процесі спілкування; дотримуватись культури мовлення під час дискусії; культури мови фахового спілкування; дотримуватись культури мовлення під час дискусії; культури мови фахового спілкування.
Дайте відповіді на питання:
|
№ з/п |
Назва норм |
Що регулюють |
|
1. |
Орфоепічні |
Правильну вимову звуків, наголос у словах. |
|
2. |
Лексичні |
Уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні. |
|
3. |
Орфографічні |
Правильний запис слів. |
|
4. |
Граматичні |
Правильне вживання слів та їхніх форм у словосполученні та реченні. |
|
5. |
Пунктуаційні |
Правильне вживання розділових знаків у реченнях. |
|
6. |
Стилістичні |
Уживання слів відповідно до змісту, емоційного забарвлення, експресивності та стилю мовлення. |
Культура мовлення – це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній). Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури є подолання мовних стереотипів: стереотипи мовлення – це стереотипи мислення.
Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ушляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства загалом. Через культуру мовлення відбувається вдосконалення самої мови.
Культура мовлення проявляється в таких основних ознаках: нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність, логічність, доречність, виразність, багатство.
Нормативність – це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту, недопущення стилістичної невідповідності.
Адекватність – це точність вираження думок, почуттів, волевиявлень засобами мови, ясність, зрозумілість викладу ч для адресата. Добирати слова і будувати речення треба так, щоб найточніше передати зміст висловлювання.
Логічність – це послідовний, обґрунтований, такий, що відповідає законам логіки, у якому є внутрішня закономірність, виклад думок.
Доречність – це відповідність ситуації мовлення, врахування особливостей (вік, стать, освіта, соціальне становище) адресата мовлення та обставин спілкування.
Виразність – це оволодіння виражальними засобами звукового і художнього мовлення: художніми засобами, емоційно-оцінною лексикою, логічним наголосом, паузами, видозмінами голосу, темпом мовлення, емоційною тональністю тощо.
Багатство – це оволодіння лексичним багатством мови й різноманітними способами вираження тієї самої думки.
Естетичність мовлення – це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних можливостей мови. Оптимально дібраний темп і звучність мовлення, уникнення нагромадження приголосних, різноманітність синтаксичних конструкцій, доречність цитати, фразеологізму, прислів'я, приказки, тропів чи фігур, взагалі нестандартність мовлення – усі ці та інші резерви мови і засоби роблять мовлення естетично привабливим. Культура мовлення суспільства – яскравий показник стану його моральності, духовності, культури взагалі.
У мовознавстві вживають паралельно терміни культура мови і культура мовлення. Ці терміни співвідносяться між собою так само, як мова і мовлення, тобто як загальне і конкретне.
Термін "культура мовлення" доцільно вживати тоді, коли йдеться або про якийсь конкретний акт мовлення, або про особливості мовлення певної соціальної групи мовців, або про деякі функціонально-стилістичні і так звані ситуативні норми, що справді виявляють себе тільки на рівні мовлення. Культура мови – це насамперед показник розвитку літературної мови представників певного соціуму, що виявляються за різних умов спілкування відповідно до мети і змісту висловлювання. Все це визначає тенденції мовного розвитку суспільства, реальне втілення у мовній практиці норм літературної мови, відповідна мовна політика у державі.
Мова фаху (фахова мова) – охоплює сферу вербальної (словесної) комунікації, що відноситься до професійної діяльності у всьому її жанровому різноманітті.
На сьогодні можна виділити такі основні сфери функціонування медичної фахової мови:
лікар – пацієнт; 2) лікар – лікар (колеги); 3) лікар – родичі хворого;
Рекомендована література:
Тема 2. Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напрямку підготовки). Медична картка стаціонарного хворого.
Знати: основні умови ефективного мовленнєвого спілкування.
Вміти: правильно сприймати і відтворювати різну фахова інформацію; володіти прийомами усного професійного спілкування; оформляти медичну картку стаціонарного хворого.
Види мовлення
|
Усне мовлення |
Писемне мовлення |
|
Сприймається на слух Викликане роботою мовного апарату Інтонаційно оформлене Діалогічне і монологічне Непідготовлене заздалегідь, імпровізоване Індивідуалізоване мовлення Експресивне Використовує додаткові засоби: міміку і жести |
Сприймається зором Оформляється графічно, системою певних знаків Інтонаційні особливості передано розділовими знаками Монологічне Попередньо обдумане, відредаговане адресантом Для вираження думок, почуттів, волевиявлень використовуються ті самі лексичні й граматичні засоби, що й в усному мовленні |
Медична наукова мова _________________________________________
_____________________________________________________________
медична розмовна мова ________________________________________
_____________________________________________________________
мова медичної документації _____________________________________
_____________________________________________________________
Боль зубная, бодрость, больница, горечь, ломкость, ноготь, плодовитость, проходимость, ревень, сырость, восприимчивость, струя, трехстворчатый, самопроизвольный, спасательный, волдырь.
Варто нагадати такий латинський вислів: "Перо в руках медиків має бути не скальпелем, а патерицею пророка; у кожнім слові, поясненому, розтлумаченому, розглянутому з усіх боків, але не препарованому, повинно пульсувати життя". У деяких моментах написане підлягає забороні, збереженню лікарської таємниці.
Медичні документи складаються в основному в монологічній формі. Текст має бути точним, з відповідною лексикою і медичною термінологією. У писемній мові переважає особливий стиль, дещо традиційна форма викладу, загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних словосполучень.
У медичній документації писемне мовлення фіксується графічними, матеріальними знаками (цифрами, літерами, умовними позначками, графіками, малюнками).
Сувора нормативність тексту зумовлена опосередкованим контактом з хворим, і це вимагає особливої виразності тексту, дбайливого добору мовних засобів.
Невдалий вибір слова, неточне слово, невідповідний медичний термін неприпустимі в медичному документі. Традиційність і певний писемний "консерватизм" проявляються в медичній документації особливо чітко й послідовно.
Загальнообов'язкові норми графіки, орфографії та пунктуації ще підсилюються суворими правилами побудови ділового папера (медична картка хворого, направлення хворого на дослідження тощо).
У медичній документації дуже багато праці й зусиль витрачається на спеціальне оброблення тексту.
Значну роль у ділових паперах медиків відіграє необмежена кількість відтворення й дублювання певного документа.
Облікові медичні документи взаємопов'язані і доповнюють один одного.
ЗРАЗОК:
|
Міністерство охорони здоров'я України ____________________ ____________________ назва лікувального закладу |
Код форми по ВКОД ________________ Код форми по ВКПО ________________ |
|
Медична документація Форма 003-о Затверджена МОЗ 04.10.80 р. № 1030 |
Медична картка № _____ стаціонарного хворого
Дата і година госпіталізації __________________________________________
Число і час виписування _____________________________________________
Відділення, палата № _______________________________________________
Переведено до відділення ______________________________________________
Кількість ліжко-днів __________________________________________________
Види транспортування: на каталці, на кріслі, може йти (підкреслити)
Група крові _____________ Резус-належність _____________________________
Побічна дія ліків (непереносність) ______________________________________
назва препарату, характер побічної дії
___________________________________________________________________
1. Прізвище, ім'я та по батькові ________________________________________
_________________________________2. Стать ___________________________
3. Вік ______ (повних років, для дітей до 1 року – місяців, до 1 місяця – днів) 4. Постійне місце проживання: місто, село (підкреслити)
____________________________________________________________________
вписати адресу, зазначити для приїжджих – область, район, населений пункт, адресу родичів
____________________________________________________________________
і номер телефону
____________________________________________________________________
5. Місце праці, професія чи посада ______________________________________
____________________________________________________________________
для учнів, студентів – місце навчання; для дітей – назва дитячого закладу, школи;
____________________________________________________________________
для інвалідів — рід і група інвалідності, ІВВ — так, ні (підкреслити)
6. Ким направлений хворий ____________________________________________
назва лікувального закладу
7. Доставлений в стаціонар за терміновими показаннями: через ______________
годин після початку захворювання, травми, госпіталізовано в плановому порядку (підкреслити)
8. Діагноз при направленні _____________________________________________
____________________________________________________________________
9. Діагноз при госпіталізації ____________________________________________
10. Діагноз клінічний ________________ Дата встановлення ________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
11. Діагноз остаточний, клінічний:
а) основний __________________________________________________________
____________________________________________________________________
б) ускладнення основного ______________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
в) супровідний _______________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
12. Госпіталізований у поточному році з приводу даного захворювання: вперше, повторно (підкреслити); усього ____________ разів.
13. Хірургічні операції, методи знеболювання, післяопераційні ускладнення
|
Назва операції |
Дата, години |
Методи знеболювання |
Ускладнення |
Оперував _________________
прізвище
14. Інші види лікування _____________________________________________
__________________________________________________________________
уписати
для хворих із злоякісними новоутвореннями: 1. Спеціальне лікування: хірургічне (дистанційна гамма-терапія, рентгенотерапія, швидкі електрони, контактна і дистанційна гамма-терапія, контактна гамма-терапія та глибока рентгенотерапія); комбіноване хірургічне і гамма-терапія, хірургічне і рентгенотерапія, хірургічне і комбіноване променеве), хіміопрепаратами, гормональними препаратами. 2. Паліативне. 3. Симптоматичне лікування.
15. Відмітка про те, що видано листок непрацездатності __________________
№ _________ з ____ до ___ № ____ з ____ до
№ _________ з ____ до ___ № ____ з ____ до
16. Результат захворювання: виписано (одужання, поліпшення стану, без змін, погіршення стану, переведено в інший заклад ______________________
__________________________________________________________________
назва лікувального закладу
Помер у приймальному відділенні, померла вагітна до 28 тиж. вагітності, померла після 28 тиж. вагітності, роділля, породілля.
17. Працездатність відновлена повністю, знижена, тимчасово втрачена, стійка втрата працездатності у зв'язку з даним захворюванням, з іншими причинами (підкреслити) ____________________________________________________
18. Для осіб, щодо яких здійснено експертизу, висновок __________________
__________________________________________________________________
19. Особливі відмітки _______________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Палатний лікар ____________ Зав. відділення _____________
підпис підпис
Медична картка стаціонарного хворого, або історія хвороби, є основним медичним документом стаціонару. Медична картка містить усі необхідні відомості, що сприяють організації належного медичного обслуговування хворого і контролю за ним.
Медична картка складається з паспортної частини, де зазначається діагноз, з яким хворого направлено в стаціонар, та діагноз, що встановлений лікарем у приймальному відділенні. Інші записи в історії хвороби робить палатний лікар.
Протягом 3 днів з часу, коли хворого було госпіталізовано до стаціонару, має бути встановлений клінічний діагноз. При виписуванні хворого зазначають кількість проведених ліжкоднів, причому день госпіталізації та день виписування вважають за один ліжкодень.
Історія хвороби зберігається в папці палатного лікаря і є недоступною для хворого. Щоденні записи про стан хворого і проведене лікування робить палатний лікар. У медичній картці стаціонарного хворого фіксуються всі відомості про хворого, необхідні для правильної діагностики і лікування.
У медичній картці хворого відображаються такі дані:
Витяг з картки стаціонарного хворого надсилається до лікувального закладу, що направив пацієнта.
Рекомендована література:
Тема 3. Структура ділового спілкування мовленнєвий етикет.
Знати: офіційне й неофіційне спілкування; бар’єри в спілкуванні; основні види ділового спілкування ( нарада, виступи, збори, п’ятихвилинки, службова нарада, ділова бесіда, переговори тощо); основні правила ділового спілкування.
Вміти: говорити, слухати, формулювати запитання, побудувати висловлювання, виступ, сприймати опонента у спілкуванні, партнера у переговорах.
ПАМ’ЯТКА
ВИМОГИ ДО КУЛЬТУРИ МОВИ ДІДОВОГО СПІЛКУВАННЯ
Ділова документація відображає характер суспільних відносин у виробничій, управлінській та інших сферах життя. Тому питання культури ділового та професійного мовленнєвого спілкування надзвичайно актуальні та важливі.
Перш за все слід сказати про дотримання норм літературної мови. Ці норми не зовсім однаково проявляються в писемній і усній формах мови. Насамперед вони різняться ступенем обов'язковості: в писемній мові діє більше нормативних правил (правописні норми в діловодстві, веденні фахової документації – стандартизація, єдині формуляри). Вимоги щодо дотримання правил надзвичайно суворі, особливо в офіційних текстах. В усній мові можливість вибору серед варіантів норми значно більша, але з'являються вимоги до вимови та наголошення слів. Тобто норми по-різному виявляються в усному та писемному діловому мовленні. Проте існують вимоги єдині: об'єктивність мовлення, логічна послідовність, ясність викладу, типізація та нормативність мовних засобів, традиції ділового мовлення. Ділові папери, незалежно від типу (розпорядчо-організаційні, економіко-статистичні, щодо особового складу, контрактної системи), мають бути дієвими, містити конкретну інформацію, розпорядження, що підвищує загальну культуру діловодства. Слід дбати про точно дібрані, далеко не однакові, що зумовлене мовленнєвою ситуацією, мовні засоби. Адже різні слова вимагає документ, що викладає прохання, запит, претензії, висловлюється подяка, оголошується догана. Кожного разу необхідно дібрати найдоцільніший, найпереконливіший мовний засіб.
Принципового, а не приватного, часткового значення набуває дотримання етикету ділових паперів. Найголовнішим проявом етикету є переконливість документа, що досягається дотриманням громадського характеру ділового документа (звертання від 3-ої особи, форми ввічливості, стандартні вислови: шановний ... , прошу надати, дякуємо за своєчасну відповідь; розпорядження не виконується; оплата гарантується).
Навіть лист-відмова передбачає переконливе, логічне пояснення, а потім констатацію відмови; тоді відмова не справить різкого враження, дасть можливість продовжити ділові стосунки. Саме при складанні листів-вимог, заяв-зобов'язань, заяв-вимог, рекламацій слід особливо ретельно вишукувати належну форму для викладу думки та дотримуватися стриманого тону. Не проявляти роздратування, злої насмішки. При написанні ділового листа пам'ятаймо, що очікуваний результат може бути лише підказаний, але не нав'язаний адресатові. Тому слід викладати прохання не у формі жорстокої вимоги.
Наприклад, прошу розглянути висловлене прохання з метою винесення певного рішення; прошу дозволу на ... ; доводжу до Вашого відома. Недопустимі надмірна ввічливість, недоречне іронізування, прояви грубощів, багатослівні дорікання. Порівняйте:
Категоричність першого речення; більш стримано звучить друге; дещо
послаблена, пом'якшена категоричність третього речення.
Етикет вимагає дотримання форм звертання, форм підпису документів.
Ситуацій, у яких проявляється мовний етикет, багато, передбачити усі складно. Тільки внутрішній такт і об'єктивність в оцінці ситуації можуть підказати найдоцільніший, найефективніший спосіб висловлення.
Прочитайте уважно текст. Які ще, на вашу думку, можна визначити правила спілкування в медичному колективі.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ
Індивідуальні завдання
Важко переоцінити силу слова. Важливим складником особистості кожного медика є мовна культура. Від мистецтва мовного спілкування багато в чому можуть залежати і наслідки лікування.
Як доводить медична практика і саме життя, слово і ранить, і лікує; словом можна вбити, словом можна врятувати. Тому медик має володіти культурою мови: вміти добирати мовностилістичні засоби і прийоми відповідно до умов і цілей спілкування, передаючи певний психокультурний контекст. Саме це є тим стрижнем, на який нанизуються професійні знання та вміння фахівця.
Магічна сила слова може зіграти виключно важливу роль у взаєминах медика і хворого.
Слово може не тільки спричинитися до функціональних змін в організмі людини, а й вбити людину – в повному значенні цього вислову.
Значення слова медика в лікуванні хворого добре розуміли в давні часи. За дві тисячі років до нашої ери один із постулатів давньої іранської медицини проголошував: "Три знаряддя має лікар: слово, рослину і ніж".
Гіппократу приписують такий вислів: "Якщо є декілька лікарів, один з яких лікує травами, другий – ножем, а третій – словом, то найкраще звернутися до того, хто лікує словом".
Пройшли віки, забуто багато методів, декотрі з них втратили своє значення, а слово в його лікувальному значенні залишилося найбільш дієвим засобом. Сила слова іноді не може зрівнятися з дією навіть найефективніших засобів лікування. Чи потрібно доводити, яку повагу і довіру має пацієнт до лікаря, якщо той володіє вмінням переконувати. Звичайно, користуватися словом потрібно обережно, доброзичливо, бо в устах одного воно лікує, а в устах іншого – ранить. Необхідно знати, що, кому, коли і як говорити. При цьому слід врахувати психологічні особливості хворого, його стан, діагноз, характер хвороби.
"Не можна лікувати тіло, не лікуючи душу", – ці слова Сократа завжди звучать актуально.
Велике значення в мовному спілкуванні з хворими має звукова культура голосу.
Мова і голос, немов дзеркало, відображають культуру людини.
Варто пам'ятати відомий афоризм: "Якщо хворому після розмови з лікарем не полегшало, то це не лікар" (В.М. Бехтерев).
Велике значення має інтонація. Медичний працівник, який говорить монотонно, байдуже, навряд чи знайде контакт із хворим та його родичами. Звукова мова медика, якщо вона емоційна і водночас спокійна, впевнена, є найкращим методом дії на хворого. У зв'язку з цим доцільно нагадати такий вислів Геґеля: "У спокійному голосі можна з упевненістю розпізнати красу душі людини, яка говорить, у грубості голосу – грубість, почуття, що її характеризують".
Під час огляду хворого чи розмови з ним медик не повинен виявляти своїх негативних емоцій. Кожен хворий прислухається не тільки до голосу медика, а й до його відтінку, прагнучи навіть прочитати щось в очах лікаря.
Хворому потрібна дружня підтримка словом, але, в разі необхідності, слід суворо і твердо відхилити його вимоги.
Медичні працівники повинні бути дуже обережними і в розмовах між собою в присутності хворих. Іноді з випадково пророненого слова можна зробити хибні висновки.
Дуже легко необережним словом відібрати у хворого надію на одужання, а безнадійність ніколи не була помічницею медика. "Віру у виздоровлення слід уселяти в пацієнта", – так твердить стародавня заповідь для лікарів.
Поясніть вислів: «Без доброго слова і ліки допомагають поганол».
Рекомендована література:
Тема 4. Спеціальна термінологія і професіоналізми.
Знати: правила вживання термінів правопису слів-термінів та слів іншомовного походження.
Вміти: користуватися словниками, довідниками, пояснювати словникову статтю фахових довідників.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ НАПИСАННЯ ТАКИХ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ:
абдомінальна пункція
(черевна)
абсцес
адаптація
алергія
альдегід
анестезіолог
анестезія
антисептика
антропометрія
апендицит
апное
артерія
астрація
астма
асцит
атеросклероз
бактерицидний
блювання
брадикардія
брадипное
вазелін
венепункція
венозний
вентиляція
випорожнення
відрижка
гарячка (гіпертермія)
гельмінти
геморой
герметичний
герпес
гикавка
гінекологія
гіпертензія
гіпертонічний криз
головний (а не головна) біль
грижа (кила)
дезінсекція
дезінфекція
демографічні
показники
деонтологія
дефекація
диспансер
диспансеризація
дистильована вода
діабет
діамантовий зелений
(зеленка)
діастолічний
діурез
дренаж
дуоденальне
зондування
екзема
емболія
емфізема
енурез
епідемічний паротит
епідемія
еритема
еритроцити
ерозія
задишка інспіраторна
закреп
ізолятор
інвагінація
інгаляція
ін'єкція
інтоксикація
інфільтрат
інфузія
ішемія
катетеризація кахексія
кашлюк (коклюш)
коагуляція
компенсація
компрес
конвульсії
концентрація
концепція
коригувальний
коридор
корнцанг
корчі
корекція
крапельниця
лабораторія
лапароскопія
(прокол черевної стінки)
люмбальна
(спинномозкова)
пункція
матрац
менінгіт
метеоризм
міозит
мундштук
некроз
ниркова коліка
нігті
обтурація
оксигенація
операція
парентеральний
паренхіматозний
пастеризація
патогенез
педикульоз
педіатр
пеніцилін
пероксид водню
перманганат калію
плевральна (грудна)
пункція
плеврит
пневмонія
поліомієліт
пологи
правець (стовбняк)
преднізолон
пролежні
пронос
простирадло
профілактика
процедура
радикуліт
ревматизм
регуляція
реєстратура
режим
резервуар
рентгенологія
рецепт
сепсис
серветки
сечовий міхур
сечоприймач
сироватка
систолічний
скальпель
склероз
стенокардія
стерилізація
судоми
сфінктер
тахікардія
температура
термометр
техніка безпеки
тонометр
трансфузія
троакар
туберкульоз
фактори ризику
фельдшер
фенолфталеїн
флюорографія
фонендоскоп
фтизіатрія
фурацилін
фурункул
харкотиння холецистит
ціаноз
черевна порожнина
шпатель
ятрогенія
НАЗВИ ДЕЯКИХ АНАТОМІЧНИХ ДІЛЯНОК:
анус (відхідник,
анальний отвір)
епігастрій
жовчний міхур
зап'ясток
кисть
кульшовий суглоб
лобок
грудні залози
пахвова ямка
пахвинна складка
піхва
потилиця
сечівник (уретра)
сідниця
скроня
суглоб
сфінктер
тім'я
Виконайте завдання:
Для довідок:
Загально медична термінологія, анатомічна термінологія, клінічна термінологія, фармацевтична термінологія.
Питома термінолексика ________________________________________
_____________________________________________________________
Іншомовні терміни ____________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
вакцина, вірус, галюцинація;
анемія, артерія, бактерія, гормон, діабет, мікроб, травма;
гайморит, дальтонізм, блокада, стрес;
бюлетень, грип, бандаж, зонд, буж, шок;
шприц, бор, клапан, шпатель;
Скарлатина, інфлюенца, пелагра.
Тема 5. Типи термінологічних словників.
Знати: фахові словники і довідники.
Вміти: працювати з термінологічними словниками.
Рекомендована література:
Завдання:
Баланс, вакцинація, теплообмін, авітаміноз, добуток, травма, водень, локальний, аргумент, недокрів’я,ординарний, наголос, епідемія, аналогія, тонус, надбудова, чинник, координація, проміжок.
Наука про явища спадковості й мінливості організмів;
Розмова між двома особами:
Анемія, агонізувати, адаптуватися, вібрувати, генезис, дезінфекція, еквівалентний, ідентичний, конвульсії, малярія, симптом, фактор, мікроб, мікстура, шприц.
Тема 6. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми. Вибір синонімів.
Знати: особливості вживання багатозначних слів, термінів, паронімів у професійному мовленні; правила написання слів.
Уміти: знаходити синоніми, пароніми у мовленні, доречно їх використовувати у професійному мовленні, користуватися словниками.
Завдання:
Струс – стрес, кровний – кров’яний, лікарняний – лікувальний, сердечний – серцевий, смертельний – смертний.
Дезінфекція, вакуум, вакцинація, інформація, анемія, малярія, анулювати, пігментація.
Пітний – потовий, водний – водяний, кислий – кислотний.
В отношении выздоровления, суточная доза препарата составляет, согласно приказа, поставить диагноз, больной нуждается в операции, меры предосторожности, отпуск по болезни, отсутствует по болезни, врач по специальности, медик по образованию.
Тема 7. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.
Знати: особливості вживання іменників, прикметників, числівників, дієслів, прийменників у професійному мовленні.
Вміти: доречно добирати граматичні форми, правильно записувати інформацію, різні лексико-стилістичні й синтаксичні конструкції.
Завдання:
Біль, запис, ступінь,
струмінь, слиз, стать,
отрута, кровотеча,
лежить, кір, аерозоль
Хребець, ребро, кінцівка, зображення, речовина, день, лікар, біль, тиждень, знання, місяць, хвороби, захворювання.
Мазь, жовч, кров, стаття, пілюля,лікар, лівша, плече, ніж, грижа.
Тканина, захист, живлення, мовлення, рух, кістка, проїзд, ангіна, зап’ясток, операція, кількість, кров, алерген, судина, серце,медицина, раціон, рефлекс, шкіра, баласт, цілісність.
Гіркий, дорогий, високий, близький, малий, великий, поганий, далекий, малий, великий, поганий, далекий, вузький, гарний, легкий.
Покращуватися – ставати
зменшуватися –
ускладнюватися
спрощуватися
прискорюватися
видовжуватися
уповільнюватися
послаблюватися
паморочиться голова,
бракує повітря,
миготіння в очах,
жар у голові,
неглибокий сон,
ниючий біль у ділянці серця,
не вистачає повітря.
Тема 8. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спрямуванні.
Знати: синтаксичні аспекти професійного мовлення; основні форми викладу матеріалу; структуру речень і словосполучень і правила координування підмета з присудком.
Уміти: правильно будувати різні синтаксичні конструкції; використовувати синтаксичні конструкції при складанні професійних текстів.
Рекомендована література:
Проаналізуйте таблицю
«Речення, словосполучення, сполучення слів»
|
Речення |
Словосполучення |
Сполучення слів |
|
Предикативна одиниця |
Непредикативна одиниця |
|
|
Комунікативна функція |
Номінативна функція |
Номінативна функція |
|
Складається зі словосполучень; з однієї словоформи; з двох або більше предикативних основ або частин, об'єднаних граматично (зв'язками словоформ та інтонацією) |
Складається з двох і більше словоформ, пов'язаних між собою підрядним зв'язком або сурядним (у реченні з однорідними членами) |
Складається з двох і більше повнозначних слів, об'єднаних спільним змістом (не розчленоване на окремі компоненти) |
|
Втілює в собі елементарну, проте відносно завершену інформацію або виражає кілька подій, ситуацій |
Називає два чи більше понять, які в реченні виступають різними членами |
Являє собою таку єдність слів, яка виконує роль одного члена речення |
|
Про щось повідомляємо або спонукаємо когось до певної дії, вчинку, відповіді на запитання, побажання тощо |
Когось або щось називаємо: дію та об'єкт дії, предмет і його ознаку, предмет і кількість вияву, дію та обставину дії тощо |
Когось або щось називаємо,образно характеризуємо |
|
Синтаксично членується на члени речення (крім однослівних) |
Синтаксично членується на два (а в складному – і більше) компоненти |
Синтаксично не членується |
|
Є основною синтаксичною одиницею |
Є будівельним матеріалом для речення |
Є будівельним матеріалом для словосполучення та речення |
Звернути увагу на особливості перекладу речень українською мовою, у яких можна зустріти порушення синтаксичних норм. Найосновніші з них такі:
а) складні випадки керування: повідомляти когось (а не комусь); наголошувати щось (а не на чомусь);
б) усталені конструкції різних типів: главным образом – переважно; относительно – щодо; преследовать цель – мати на меті; дает о себе знать – дається взнаки;
в) конструкції з прийменниками, що відповідають російському прийменнику по: лікар за фахом; матеріали з питань екології; на тему; відпустка через хворобу;
г) особливості сполучуваності слів у деяких синтаксичних конструкціях:
|
англ. rotate about an axis tell about the results to be somewhere about |
укр. обертатися навколо осі розповідати про результати бути десь неподалік |
|
укр. бути спрямованим на. вказувати на лежати на поверхні |
англ. to be directed to to point at to be on the surface |
д) узгодження присудка з підметом, який виражений кількісно-іменниковими сполученнями (багато студентів не з'явилось) тощо.
Виконати завдання
Завдання №1
Утворіть словосполучення, додавши необхідні за змістом слова. З кількома словосполученнями складіть речення.
Скористатися (чим?), скористатися (з чого?), сподіватися (кого?), сподіватися (чого?), сподіватися (на кого?), стосуватися (кого?), стосуватися (чого?), тенденція (до чого?), тенденція (чого?), тотожний (чому?), тотожний (з чим?), характеристика (кого?), характеристика (на кого?), характеристика (для кого?).
Завдання № 2
Випишіть тільки ті словосполучення, які ви використали б в офіційно-діловому мовленні.
Повідомляти про зарахування, активно виступати, підніматись східцями, брати до уваги, працювати над книгою, за власним бажанням, поставити на ноги, лізти в очі, звіт про конференцію, у зв'язку з обставинами, в результаті спостережень, прийняти програму, родин не господарство, цінні матеріали, оголосити подяку.
Завдання № 3
Порівняйте російські та відповідні українські словосполучення. З останніми складіть речення і запишіть.
Завдання № 4
Прочитайте речення, доповнивши їх. Поясніть, якій ситуації спілкування відповідає кожне з них.
Завдання № 5
Складіть діалоги з поданими формами відмови.
На жаль; боюсь, що не зможу; я, звичайно, виконав би, але; я не в змозі дати вам відповідь; я не можу відповісти вам на це запитання.
Завдання № 6
Утворити словосполучення. Скласти 5 речень.
Заняття ... (анатомія); лікар ... (фах); називати ... (ім'я); заходи ... (виконання); зауваження ... (ця книжка); рада ... (захист дисертацій); ліки ... (рецепт); проректор ... (навчальна робота); робота ... (тема); відпустка ... (хвороба); ... йти ... (вулиця); не ... (сила); іти ... (вода); іти ... (лікар).
Завдання № 7
Запишіть форми поданих слів. Утворіть сполучення слів, словосполучення, речення
З р а з о к. 1. День – дня, дню, день, днем, у дні, дню; днів, дням, дні, днями, на днях, дні – словоформи. 2. Аби день до вечора – сполучення слів. 3. Ясний день – словосполучення. 4. Я прожив біля стрімких кримських скель кілька днів – просте речення.
Біль, смуток, кашель, нежить, білий, швидко.
Увага! Прийменник – це завжди тільки службовий компонент словоформи, входить до її складу.
Сполучник входить до складного речення, поєднує підрядні або сурядні його частини або слугує засобом формування й вираження певних синтаксичних відношень між однорідними членами речення, відокремленими членами речення, між синтаксично ізольованими елементами речення (вставними, вставленими словами, звертаннями).
Частка або є засобом творення форми слова (наприклад, умовного й наказового способів дієслова: написав би. хай напише, хай напишуть), або виражає модальні значення в реченні, або виступає самостійно як слово-речення.
Завдання № 8
Розподіліть подані синтаксичні одиниці на три групи:
а) сполучення слів;
б) словосполучення;
в) речення.
Запишіть цифрові відповіді
Тема 9. Текстове оформлення довідково-інформаційних документів.
Знати: види службових листів; оформлення оголошення, запрошення, доповідної та пояснювальної записки; склад реквізитів документів.
Вміти: оформляти довідково-інформаційні документи; складати різні види ділових листів, правильно писати виробничі протоколи та витяги з протоколів.
Рекомендована література:
Завдання:
Тема 10. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
Знати: основні вимоги до складання й оформлення розпорядчих та організаційних документів.
Вміти: правильно складати тексти розпорядчих та організаційних документів; правильно оформляти різні види розпорядчих та організаційних документів.
Рекомендована література:
Завдання:
І варіант – розпорядчих документів
ІІ варіант – організаційних документів
Довідка: формуляр, код, реквізит, підпис, текст, бланк, індекс, назва документа, віза, дата, заголовок, діловодство, штамп, документ, печатка, адресат, адресант, гриф, рубрикація, оригінал, дублікат, копія, вступ, доказ, закінчення, витяг, абзац, резолюція.
Тема 11. Укладання фахових документів.
Знати: основні документи свого фаху, структуру їх тексту, правила оформлення.
Вміти: складати тексти документів свого фаху, дотримуючись орфографічних пунктуаційних норм літературної мови.
Рекомендована література:
Завдання:
Індивідуальне завдання:
Оформити папку «Зразки медичної документації».
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Завдання для самостійної роботи студентів
Самостійна робота студентів із словниками і довідниками.
Перевірте себе за словником, поставте наголос у словах.
Український, одинадцять, чотирнадцять, ненавидіти, спина, разом, нести, всередині,компроміс, корисний, випадок, ознака, приятель, щипці, кишка, слабий, завжди, простий, документ, договір, аналог, антипатія, байдуже, історія, діагноз, залоза.
Біль, дріб, дрот, емаль, запис, зяб,кір, накип, насип, опис, підпис, степінь, ступінь, перекис, полин, шампунь, путь.
Архів, вибух, інтервал, донос, донор, метод, імпульс, пульс, компрес, експеримент, абсурд, досвід, нюанс, період, допит, протест, закон, аналог, повтор, фтор, хлор.
Гіпноз, гіпостаз, гіпс, гайморит, галогени, гастрит, гематома, гастрологія, гематологія, гематурія, гематоскопія, геморагія, генетика, гепатит, гігієна, екзема, кардіограма, кретинізм, куратор, лепрозорін, летаргія, ларинголог, лариніт.
Самостійна робота студентів із орфографії
Сьомий, кров’ю, щасливий, оббити, з’єднати, піклування, щоденний, відділити, великі, злісний, зрання, пальці, поруччя, без злісно, безболісно, безкорисно, корисний, спросоння, якісний, оббризкати, рум’яний, безжалісний.
Тр…вога, ро…битись, сп…рт, жив…т, ш…лестіти, відч…пити, ш…стий, пр…чудовий, пр….думати, зірватис…, п…чатка, гір…кий,підб…ти, пр…везти, в...сти, ч…кання, ш…рина, пр…звичаюватися, шипіти, болюч…й, г…рчичник, бе…душний, стр…мати, тр…мати.
Бор ся, багато, із-за, абихто, ніякий, ніщо, де в кого, з-поміж, ні в що, деякий, казна в чому, з-під, хтозна-котрий, ніхто, ні в кого, щось, ні за кого, декотрий, чиї – небудь, будь-який, скільки-небудь, з-за, з-над, будь у чому, котрийсь, ніскільки, з-понад, будь у чому, дехто, ніскільки, ні в якому, ні до кого, з-поперед.
По-нашому і по нашому;
по-осінньому і по осінньому;
без кінця - краю; спідлоба;
не далеко, а близько;
з давніх-давен;
непокоїтися, неволити, недоля, врятувати.
Самостійна робота студентів
із редагування текстів,
виявлення і виправлення помилок
у власному і чужому мовленні
Учбовий рік, розкрити книгу обліку лікарняних листків, відкрити вікно, включіть світло, виключіть комп'ютери, згідно розкладу, виконати по дорученню старшої медсестри, заняття по анатомії, із-за хвороби, відповідь вірна, діагноз вірний, переверніть сторінку, черговий по відділенню, черговий лікар, другим разом, любе завдання.
Рішати задачу, слідуючий день, приймати участь, участь в міроприємствах, початок в дев'ять годин, заставляти себе, бувші студенти, здавати екзамен, замісник директора, на протязі тижня.
Студент навчається на круглі п'ятірки.
Я це сказала в прямому смислі слова.
В скільки годин розпочнуться збори.
На протязі всього дня пацієнт мішав лікарю.
Вадим не прийшов на заняття, бо він хворий грипом.
Веду активну участь під час навчання, виступаю з доповідями на різних наукових конференціях.
Його голос звучав натурально.
До кабінету вбіг спізнючий студент.
Студент відсутній на заняттях по сімейним обставинам.
Головуючий на зборах об'явив перерву.
Самостійна робота студентів із конспектування наукових,
науково-популярних, інформаційних статей
Додаток 4
Список рекомендованої літератури
Підручники
Навчальні посібники
Словники
Зміст