Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Курсова робота з дисципліни- Взаємозамінність стандартизація та технічні вимірювання Варіант 62

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 24.11.2024

Міністерство освіти та науки  України

Придніпровська  державна  академія

будівництва  та  архітектури

Кафедра матеріалознавства та обробки матеріалів

Курсова робота

з дисципліни: «Взаємозамінність, стандартизація  та

технічні вимірювання»

Варіант 62

Виконав:  студент   гр. АГ-10                            Мормуль Д.О.

Перевірив:  доцент                                            Спільник А. Я.

м.  Дніпропетровськ,  2013

Зміст

                                                                                                                                 Стр.

1.Вступ………………………………………………………………. 3

Ізм.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

     2

7.0902 - 27.04.2013.634.62-ПЗ

Розроб.

Перевір.

Спільник А.Я.

Реценз.

Н. Контр.

Спільник А.Я.

Затверд.

Большаков В.І

Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання

Літ.

Листів

22

ПДАБА – М і ОМ

2.Взаємозамінність гладких  циліндричних   з’єднань…………… 4-8

3. Калібри для  циліндричних деталей…………………………….. 9-11

4. Взаємозамінніть підшибників кочення…………………………. 12-17

5. Обгрунтування допусків форми та розташування……………… 18-19

6.  Визначення допусків  зубчатих коліс передачі ………………… 19-21

7. Список  рекомендованих   літературних джерел ……………….  22

В   С   Т   У   П

    Взаємозамінність - властивість незалежно виготовлених деталей і складальних одиниць машин і приладів забезпечувати можливість беспригоночного складання деталей, що сполучаються, у складальну одиницю, а складальних одиниць - у вироби при дотриманні пропонованих до них технічних вимог. Для забезпечення взаємозамінності деталей і складальних одиниць вони повинні бути виготовлені із заданою точністю.

   Взаємозамінність лежить в основі найважливіших принципів і форм організації сучасного виробництва. Вона є передумовою розчленовування виробництва, незалежного виготовлення деталей, складальних одиниць і агрегатів. Взаємозамінність деталей, вузлів і механізмів дозволяє впровадити агрегатування, організувати поставку запасних частин, полегшити ремонт, зводячи його до простої заміни зношених частин. На основі взаємозамінності досягається висока якість виготовленої продукції.

    Базою для здійснення взаємозамінності в сучасному промисловому виробництві є стандартизація.

    Взаємозамінність дозволяє:

  1.  Установити єдині терміни й визначення необхідні для однозначного розуміння вимог взаємозамінності.
  2.  Звести можливе  різноманіття числових параметрів взаємозамінності до обмеженого ряду значень.
  3.  Обмежити розміри й тонкістну номенклатуру засобів виготовлення, інструментів, приладів.
  4.  Забезпечити однаковість методів і засобів контролю виробів.
  5.  Підвищити рівень якості продукції на основі стандартних показників.
  6.  Систематизувати й узагальнити досвід проектування, скоротити його строки.

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

3

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

4

       1. ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ ГЛАДКИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ   З'ЄДНАНЬ

Завдання.  Для  кожного  із  заданих  в  таблиці 1.1. гладких  циліндричних  з'єднань  визначити  характер  з'єднання ,  відхилення  розмірів    деталей, які з'єднуються виконати  графічне  зображення  полів  допусків,  розрахувати  граничні  розміри  отвору  і  валу,  визначити  параметри  з'єднання  (зазори  або  натяги ), виконати  розрахунки  вірогідних  параметрів,  накреслити  ескізи  з'єднання,  отвору,  валу  і  нанести  на  них  умовні  позначення  допусів  і  посадок,  привести  приклади  призначення  посадки.

1.1. З'єднання  Ǿ 45 G7/h6 .

Рішення

1.1.1.З'єднання,  виконане в системі валу.

     Відхилення отвору по 7-му квалітету , поле допуску  " G ", валу (основний вал) по 6-му квалітету. Поле допуску  " G " забезпечує отримання з'єднань із зазором ( всі поля допусків від "A" до "H" використовуються для утворення посадок із зазором).

Відхилення деталей, що з'єднуються, визначаються по таблицях допусків ЄСДП  .

          ( ГОСТ 25346-89 ).

1.1.2.  .Для отвору Ǿ 45 G 7 :

а) номінальний розмір D = 45мм;

б) верхнє граничне відхилення ЕS = +34мкм = +0,034мм;

в) нижнє граничне відхилення ЕI= +9мкм = +0,09мм;

г) середнє відхилення Еm= 0,5/ЕS+ЕI/ = 0,5/34+9/ =21,5 мм=0,0215 мкм;

д) поле допуску не відноситься до переважних .

1.1.3. Для валу Ǿ45 h 6 :

а) номінальний розмір d = 45мм;

б) верхнє граничне відхилення es = 0;

в) нижнє граничне відхилення еi = -16мкм = -0,016мм;

г) середнє відхилення еm =0,5 (еs + еi) = 0,5 [(0)+(-16)] = -8мм=-0,008мкм;

д) переважне поле допуску.1.1.4. Графічне зображення полів допусків з'єднання (рис. 1.1)

             1.1.5. Розрахунок граничних розмірів і допусків деталей, що з'єднуються.

            

Для отвору: Ǿ 45 G 7 :

найбільший граничний розмір

Dmax = D + ES = 45+0,034 = 45,034мм;

якнайменший граничний розмір

Dmin =D + EI = 45+0,009 =45,009мм;

допуск розмірів отвору

TD = Dmax - Dmin = 45,034- 45,009 = 0,025мм.

         

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

5

Для валу Ǿ 45 h 6.:

найбільший граничний розмір

dmax =d + еs =45+0 = 45мм;

якнайменший граничний розмір

dmin= d + еi = 45 + (-0,016) = 44,984мм;

допуск розміру валу

Td = dmax - dmin = 45 – 44,984 = 0,016мм.

1.1.6. Розрахунок параметрів з'єднання:

якнайменший зазор

Smin = Dmin - dmax = 45,009- 45 = 0,009мм;

найбільший зазор

Smax = Dmах - dmin = 45,034- 44,984 = 0,05мм;

середній зазор

Sm = 0,5 (Smin + Smax) = 0,5 (0,009 + 0,05) = 0,0295мм;

допуск посадки

TS = Smax - Smin = 0,05-0,009  = 0,041мм.

Перевірка. (Допуск посадки рівний сумі допусків деталей, що з'єднуються)

TS = TD + Td = 0,025+0,016 = 0,041мм

1.1.7. Визначення   вірогідних  зазорів :

граничне розсіювання зазора

tΣ = Smax - Smin = 0,05 -0,009 = 0,041мм;

середнє значення зазора

Spm = Em - em - 0,1 (TD + Td) = 0,0215 +0,008 - 0,1 (0,025 + 0,016) = 0,0254мм;

розсіювання вірогідності зазора

tΣP  ==   √ ТD2 +  Тd2  =  √ 0,0252 +  0,0162  = 0,029мм;

найбільший зазор вірогідності

Spmax = Spm + 0,5 tΣP  = 0,029 + 0,5 ·0,0254= 0,0417мм;

якнайменший зазор вірогідності

Spmin = Spm - 0,5 tΣP = 0,029 - 0,5 ·0,0254 = 0,0163мм.

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

6

Рис. 1.1.2.  Графічне  зображення  розсіювання  зазора

1.9. Позначення допусків і посадок на ескізах складального і детальних креслень

(рис. 1.3).

Рис. 1.1.3.  Позначення  допусків  і  посадок  на  складальному  і  детальних                                    кресленнях.

1.10. Застосування посадки.

Посадка G7 /h6  відноситься до числа посадок підвищеної точності і призначена в основному для точних рухомих з'єднань при важких режимах роботи і великих

температурних деформаціях, наприклад, підшипники рідинного тертя в турбінах, вали в підшипниках швидкохідних трансмісій, впускні і випускні клапани  в направляючих двигунів внутрішнього згоряння, поршневі кільця в канавках поршня (по ширині) і т.п.

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

7

1.2.1  З'єднання    Ǿ45 H8 /.

Результати  розрахунків   зводимо   в  таблицю 1.2.1

Отвір     45 H8

Вал 45 

              З'єднання    

розрахунок по max-min

Вірогідний  розрахунок

D = 45мм

d =45мм

D =45мм

t = 0,063

ES =+39мкм=0,039мм

es=+12мкм = 0,012мм

Smax =0,051мм

tp =0,045мм

EI=0мкм=0мм

ei =-12мкм = -0,012мм

Nmax =-0,012мм

Spm =0,0132мм

Em=19,5 мкм=0,0195мм

em=0мкм=0мм

T(S,N)=0,063мм

Spmax=0,0357

Dmax =45,039мм

dmax=45,012 мм

Перевірка:

T(S,N)=TD+Td= =0,063мм

Npmax=-0,0093

Dmin=45мм

dmin=44,988мм

Перевірка:

tp=Spmax+Npmax= =0,045 мм

TD=0,039мм

Td=0,024мм

поле допуску відноситься до переважного

поле допуску не відноситься до переважного


Рис.  1.2.1  Графічне  зображення  полів  допусків  зєднання

1.2.3 Графічне зображення розсіювання розмірів зазора-натягу (рис. 1.2.2.).

Мал. 1.2.2.  Графічне  зображення  вірогідного  розсіювання  розміру  зазору – натягу

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

8

1.2.4 Позначення допусків і посадок на ескізах складального і детальних креслень

(мал.1.2.3.).

Рис. 1.2.3.  Позначення  допусків  і  посадок  на  ескізах складального  і  детальних  креслень

1.2.5 Застосування посадки.      

Посадка H8/Js7 - посадка зниженої точності. Приклади застосування: гільзи в кор-

пусі шпиндельної головки розточувальних верстатів, зубчасті колеса шпиндельної

головки шліфувальних верстатів, невеликі шківи і ручні маховички на кінцях

валів, знімні муфти на кінцях валів малих електромашин, склянки підшипників

в корпусах (верстатобудування).

2. КАЛІБРИ ДЛЯ ГЛАДКИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ДЕТАЛЕЙ

Розрахувати виконавчі розміри і допуски на знос робочих калібрів - пробок, калібрів - скоб і контрольних калібрів. Побудувати схеми полів допусків деталей і калібрів. Виконати робочі креслення калібрів з вказівкою розмірів, шорсткості поверхонь, маркіровки і технічних умов.

Початкові дані:

Номінальні посадочні розміри і граничні відхилення приймаються по раніше розрахованих і вибраних параметрах, наприклад,   45 Ø G7 (+0,034+0,009) / h6 (-0,016).

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

9

2.1. Граничні розміри:

отвору  Dmax = 45,034мм , Dmin =45,009мм

валу      dmax = 45мм,  dmin =44,984мм

2.2. По таблиці . (додаток 1) у інтервалі розмірів 30...50 мм, квалітету точності  h6 знаходимо дані для розрахунку калібрів.

Для отвору:

-допуск на виготовлення калібру - пробки - Н = 2,5мкм.

- відхилення   середини поля допуску прохідного калібру - пробки щодо якнайменшого граничного розміру виробу (отвору) - z =2,5 мкм

-допустимий вихід розміру зношеного калібру - пробки за межу поля допуску виробу (отвору) - у =2 мкм

Для валу:

-допуск на виготовлення калібру - скоби – Н1 = 4мкм

-відхилення середини поля допуску на виготовлення прохідного калібру - скоби щодо найбільшого граничного розміру виробу (валу) – z1 = 3,5мкм

-допустимий вихід розміру зношеного прохідного калібру - скоби за межу поля допуску виробу (валу) – y1 = 3мкм

-допуск на виготовлення контрольного калібру для скоби - Hp = 1,5мкм

2.3.  Розміри калібру - пробки для контролю отвору:

найбільший розмір прохідного нового калібру - пробки

ПР max  =  D min + z + H/2 =  45,009 + 0,0025 +0,0025/2 = 45,012мм

виконавчий розмір прохідного калібру - пробки

ПР = ПРmax­H = 45,012 -0,0025мм.

якнайменший розмір зношеного прохідного калібру - пробки

ПРзн = Dmin - у = 45,009 – 0,002= 45,007мм

найбільший розмір непрохідного нового калібру - пробки

НEmax = Dmax + H/2 = 45,034 + 0,0025/2  =45,035  мм

виконавчий розмір непрохідного калібру – пробки

НЕ = НЕ max­H = 45,035 -0,0025 мм

2.4.  Розміри калібру - скоби для контролю валу.

Якнайменший розмір прохідного нового калібру - скоби

ПPmin = dmax – z1 – Н 1 /2  =  45 – 0,0035 - 0,004/2 = 44,994 мм.

виконавчий розмір прохідного калібру - скоби

ПР  = ПPmin+H  = 44,994 +0.004 мм

найбільший розмір зношеного прохідного калібру - коби

ПPзн = dmax + y1 = 45 + 0,003 =45,003мм

якнайменший розмір непрохідного калібру - скоби

НEmin = dmin- Н1 /2 = 44,984 – 0,004/2 =  44,982 мм

виконавчий розмір непрохідного калібру - скоби

НЕ = НEmin+Н1 = 44,982 +0,004 мм.

2.5. Розміри контрольних калібрів

найбільший розмір прохідного контрольного калібру для контролю робочої скоби при її виготовленні

К-ПPmax = dmax – z1 + Нр /2 = 45 – 0,0035 + 0,0015/2 =44,997  мм

виконавчий розмір прохідного контрольного калібру

К-ПР = К-ПPmax­Hp = 44,997  -0,0015 мм

найбільший розмір непрохідного контрольного калібру для контролю робочої скоби при її виготовленні

К-НEmax = dmin + Hp/2 =  44,984 +  0,0015/2 =44,984 мм

виконавчий розмір непрохідного контрольного калібру

К-НЕ = К-НEmax­Hp =44,984 -0,0015 мм

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

10

найбільший розмір непрохідного контрольного калібру для контролю зносу прохідної робочої скоби

К - Вmax = dmax + y1 + Нр/2 = 45 + 0,003 + 0,0015/2 = 45,003мм

виконавчий розмір контрольного калібру

К - В = К-Вmax-Hp = 45,003 -0,0015 мм..

2.6. Графічне зображення полів допусків калібру - пробки і калібру - скоби приведено на рис. 2.1. і 2.2., а креслення калібрів на рис. 2.3. і 1.4.

2.1. Графічне  зображення    полів  допусків  калібра – пробки

Рис.2.3. Креслення  для  виконання  калібра  пробки

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

11

Рис.  2.4.  Креслення  для  виконання  калібра – скоби

                     3.   ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ   ПІДШИПНИКІВ    КОЧЕННЯ

    Завдання. Для підшипника кочення, посадженого на суцільний вал, призначити посадки внутрішнього і зовнішнього кілець, показати розташування полів допусків, зробити перевірку на наявність посадочного зазору по найбільшому натягу вибраної посадки, виконати складальне креслення вузла.

 Дано: Підшипник  №115, класу точності - 0. Радіальне навантаження Fr = 1500кгс. Осьове навантаження А відсутнє. Навантаження внутрішнього кільця - циркуляційне , зовнішнього - місцеве  . Навантаження з помірною вібрацією; перевантаження 150 %. Корпус чавунний, нероз'ємний.

 3.1.По ГОСТ 8338 - 71  визначаємо тип підшипника і його основні розміри.

Підшипник 115 кульковий, радіальний, однорядний, легкої серії.

Розміри:   d = 75мм;

                 D = 115мм;

                 В = 20мм;

                 r = 2мм.

                  

   

 3.2.Інтенсивність навантажень визначається по формулі, кгс/см:                              

Pr =  F·K1·K2·K3 / B'=1500*1*1*1/1,6= 937,5  кгс/см  ,

де  Fr - радіальне навантаження, кгс; В' - робоча ширина посадочного місця, см,                В'=В-(2*r)=20-(2*2)=16мм=1,6см;                                                                                                                                                                                       

К1 - динамічний коефіцієнт посадки (при перевантаженні 150%), помірних поштовхах і

вібрації К1 = 1,8; К2 - коефіцієнт, що враховує ступінь ослаблення посадочного натягу при порожнистому валу або тонкостінному корпусі (при суцільному валу К2 = 1);                                                                          К3 - коефіцієнт нерівномірності розподілу радіального навантаження між рядами роликів в

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

12

дворядних конічних роликопідшипниках або між здвоєними шарикопідшипниками. Значення К3, залежить  від величини  

                                      

                                                        

де β - кут контакту тіл кочення з доріжкою кочення зовнішнього кільця. Для радіальних і радіально-упорних підшипників з одним зовнішнім або внутрішнім кільцем К3 = 1.

                                          

3.3 По знайденій інтенсивності навантаження знаходимо: поле допуску валу для внутрішнього циркуляційно-навантаженого кільця на вал – h6; поле допуску для отвору в корпусі (корпус чавунний, нероз'ємний) – G7.

3.4. З'єднання валу з внутрішнім кільцем підшипника.

3.4.1. Граничне відхилення для валу Ø 75 m6:

верхнє відхилення  еs = +30мкм = +0,03мм

нижнє відхилення   еі =  +11мкм = +0,011мм

3.4.2. Граничне відхилення внутрішнього кільця підшипника Ø 75 мм

верхнє відхилення ESп = 0

нижнє відхилення EIп =-15 мкм = -0,015мм

де індекс «п» - відхилення розмірів кілець підшипника.

3.4.3. Розрахунок граничних розмірів і допусків деталей, що зєднуються.

внутрішнє кільце підшипника Ø 75 мм

найбільший граничний розмір

dmax(кп)= d + Esп = 75 + 0 = 75 мм

якнайменший граничний розмір

dmin(кп)= d + Eiп = 75 + (-0,015) = 74,985мм

допуск кільця

Тd = dmax - dmin = 75 – 74,985 = 0,015мм

вал Ø 75 m6

найбільший граничний розмір

dmax = d + es = 75 +0,03 = 75,03мм

якнайменший граничний розмір

dmin = d + ei = 75 + 0,011 = 75,011мм

допуск розміру валу

Тd = dmax - dmin = 75,03 – 75,011 = 0,019мм

З графічного зображення видно, що з'єднання відноситься до  посадок з натягом .

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

13

Мал.4.1 Графічне  зображення  з'єднання  внутрішнього  кільця  підшипника  і  валу

Nmax = dmax - dmin(п)= 75,03– 74,985 = 0,045мм

якнайменший натяг

Nmin = dmin - dmax(п)= 75,011 -75= 0,011 мм

середній натяг (вірогідність)

Nm = 0,5 (Nmax + Nmin) = 0,5 (0,045 +0,011) = 0,028мм

допуск посадки з натягом

TN = Nmax - Nmin = 0,045 - 0,011=0,034мм.

3.5.  З'єднання отвору в корпусі із зовнішнім кільцем підшипника.

 З'єднання виконане в системі валу.

3.5.1. Граничні відхилення отвору Ø 115 G7 в корпусі (корпус чавунний, нероз'ємний).

верхнє відхилення ES = +47мкм= 0,047=мм

нижнє відхилення EI = +12мкм = 0,012мм

3.5.2. Граничні відхилення зовнішнього кільця підшипника Ø115 (додаток 4).

верхнє відхилення esп = 0

нижнє відхилення eiп = -15мкм = - 0,015мм

3.5.3.Розрахунок граничних розмірів і допусків деталей, що з'єднуються.

Зовнішнє кільце підшипника.

найбільший граничний розмір

Dmax(п)= D + esп = 115 + 0 = 115мм

якнайменший граничний розмір

Dmin(п)= D + eiп = 115+(-0,015)= 114,985мм

допуск кільця

TD(п)= Dmax(п) - Dmin(п)= 115-114,985 = 0,015мм.

Отвір Ø 115 G7 в корпусі.

найбільший граничний розмір

Dmax = D + ES = 115+ 0,047 = 115,047мм

якнайменший граничний розмір

Dmin = D+ EI = 115+ 0,012 = 115,012мм

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

14

допуск розміру отвору

TD = Dmax -Dmin = 115,047 – 115,012 = 0,035мм.

3.5.4  З графічного зображення видно, що з'єднання відноситься до посадок із зазором

(мал. 3.2.).

Мал.3.2 Графічне  зображення  з'єднання  зовнішнього  кільця  підшипника  і  отвору  в  корпусі.

3.5.5.Основні параметри з'єднання

найбільший зазор

Smax = Dmax - Dmin п = 115,047–114,985 = 0,062мм

якнайменший зазор

Smin = Dmin - Dmax п = 115,012- 115= 0,012мм

середній зазор

Sm = 0,5 (Smax + Smin) = 0,5 (0,062 + 0,012) =0,037 мм

допуск посадки із зазором

ТS = Smax - Smin = 0,062 – 0,012 = 0,05мм

3.6.Радіальний посадочний зазор при вибраній посадці

Sпос. = Sm поч - Δd(біг. дор.)

де,  Sпос - радіальний посадочний зазор;

      Sm поч - середнє значення початкового радіального зазора;

      Δd(біг. дор) – діаметральна  деформація  бігової  доріжки  кільця.

Smax поч. =34 .мкм,   Smin поч = 14мкм.

Sm поч = 0,5(Smax поч.+ Smin поч )= 0,5 · (34+ 14) = 24мкм

Діаметральна деформація бігової доріжки кільця, після посадок його на вал або в корпус з натягом, підраховується по формулах:

при нерухомій посадці внутрішнього кільця на вал

Δd(біг. дор. Νеф  ·d п / dо ),

при нерухомій посадці зовнішнього кільця в корпус

Δd(біг. дор. Νеф  · D о / Dп) ,

де:  Νеф  - ефективний (дійсний) натяг, визначається :

     

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

15

по  внутрішньому   кільцю : N еф   =  (d/d+3) · Nmax,

      по  зовнішньому  кільцю :    N еф   =   0,85 · Nmax,

       dо- приведений зовнішній діаметр внутрішнього кільця

       Dо- приведений внутрішній діаметр зовнішнього кільця

        dо = dп + [ ( Dп - dп ) / 4 ]  ,   Dо   Dо  [ (Dп dп )/ 4 ]

Для даного випадку

dо = dп  + [( Dп - d п ) / 4] = 75 + [( 115 – 75 ) / 4 ] = 85мм

Dо  Dо  [(Dп dп )/ 4 ] = 115 - [( 115 – 75 ) / 4 ] = 105мм

Δd(біг. дор. Νеф  ·d п / dо )= 75/78 ·30·75 /105 = 20,6 мкм

Sпос = Sm поч.- Δd(біг дор.) = 24 – 30,9 = -6,9мкм.

    

Отримана негативна різниця свідчить про те, що між тілами кочення і біговими доріжками має місце натяг. Це неприпустимо, оскільки відбудеться заклинювання тіл кочення. Отже, необхідно підібрати іншу посадку підшипника на вал, з меншими граничними  відхиленнями  валу.

Вибираємо посадку внутрішнього кільця на вал - js6.При цьому розмір вала-Ø75 js6 (±0,015) мм          Графічне зображення з'єднання внутрішнього кільця підшипника з валом  приведене на мал. 3.3. З графічної побудови видно, що з'єднання відноситься до перехідних посадок.

Найбільший натяг в з'єднанні складе:

Nmax=d' min -d max = 74,985 – 75,015 = -0,03 мм.

Діаметральна деформація бігової доріжки

Δd(біг. дор. ·Νеф  ·d п / dо = 75/78 ·30 ·75 /105 =20,6  мкм

Посадочний зазор

                             Sпос = 28 – 20,6 =  7,4 мкм.

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

16

Мал.3.3 Графічне  зображення  з'єднання  внутрішнього  кільця  підшипника  і  валу після розрахунку  радіального  посадочного  зазору.

Отже, посадочний зазор має місце, що і вимагалося забезпечити.

3.7. Щоб уникнути розриву кілець найбільший натяг посадки не повинен перевищувати значення допустимого натягу, мм

де σд - допустиме напруження на розтягування (для шарикопідшипникової сталі

 σк=40кгс/мм2 = 400 мН/м2); N' - допоміжна величина, залежна від розміру внутрішнього кільця;

середнє значення N' для підшипників легкої серії-2,8, для середньої-2,3 і для важкої-2,0.

 Оскільки при вибірковій посадці js6 найбільший натяг Nmax= 30мкм, то, отже, запас міцності кільця цілком   достатній.

3.8. Граничні значення допуску циліндричності, похибок форми, шорсткості посадочних поверхонь валу і корпусу.Допуски форми поверхонь указуються на кресленнях згідно ГОСТ 24643-81.

Числові значення допуску циліндричності призначаються залежно від ступеня точності форми посадочних поверхонь і діаметру (ГОСТ 24643-81). Посадочні поверхні, що з'єднуються з кільцями підшипників кочення нормальної точності (0-го і 6-го класів), звичайно обробляються шліфуванням (вали) і чистовим розточуванням (отвори), що відповідає 5-й і 6-й ступені точності.

По дод. 8 визначаємо допуск циліндричності: поверхні валу - 6 мкм, поверхні отвору в корпусі - 8 мкм.

Відповідно до ГОСТ 3325-55 граничні похибки форми посадочних поверхонь при монтажі підшипників 0-го і 6-го класів точності не повинні перевищувати по овальності і конусоподібності  0,5  допуску  на  розмір.

Таким чином, допустимі овальність і конусоподібність шийки валу повинні бути не більш Δ = 0,5 · 0,030=0,015 мм.

 Допустимі овальність і конусоподібність отвору в корпусі повинні бути не більш 0,0175…0,018 мм:

Δ=0,5·0,035=0,018 мм

 

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

17

Шорсткість посадочних поверхонь отвору в корпусі і валів повинна бути в межах Ra=2,5…1,25 мкм (відповідно) для посадки підшипників класу 0 і Ra=1,25…0,63 для посадки підшипників 6-го класу   (ГОСТ 2789-73).

3.9 Ескізи з'єднання шийки валу і отвору в корпусі (мал. 3.4)

 

Мал3.4.   Ескізи  з'єднання  шийки  вала  і  отвору  в  корпусі

                  4. ОБГРУНТУВАННЯ ДОПУСКІВ ФОРМИ  І  РОЗТАШУВАННЯ

 На  мал 4.1. зображено вузол  вихідного  вала  редуктора. На  кресленні  призначені  посадки  колеса  на  вал  і  підшипників  на  вал  і  корпус.

   1. Визначити допуски:

- циліндричності посадочних поверхонь;

- співвісності посадочних поверхонь;

- перпендикулярності торців буртиків для базування;

- паралельності і симетричності розташування паза шпонки на конусі валу.

2. Привести ескіз цього валу з вказівкою баз і допусків форми розташування поверхонь.

Розв’язок

Осьовий розмір вала 33мм входить до сбірного розрахунку ланцюга. Так як осьовий розмір у підшипника кочення регулюють компенсаторам-набір прокладок, то згідно рекомендаціям на розмір 32мм назначаємо поле допуску h12.

Назначення поля допусків форми та розташування елементів валу:

1. Допуски циліндричності посадочних поверхонь:

-для підшипників кочення T=0.3t=0.3*16=4.8мкм, округляємо до 0,005мм.

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

18

-для зубчатого колеса T-0.3t=0.3*3.9=0,0117мкм,округлю лити до 0,012мм.

2. Допуски співвісності посадочних поверхонь.

-для підшипників кочення по табл.. 8.1 для підшипників 3-оі групи на Ø45мм по 5-муквалітету допуску T=0.012мм;

-для колеса по табл.. 8.2 для 8-го ступеню точності на Ø48мм по 6-му квалітету допуску Т=0,016мм

3.Допуск перпендикулярності торців буртиків для базування:

підшипників кочення по табл.. 8.1 для підшипників 3-оі групи на Ø52мм по 5-му квалітету допуску Т=0,012мм

-для зубчатого колеса,як відношення довжини посадкової поверхні колеса, до Ø48мм більше 0,8 , тоді допуск перпендикулярності  до торця буртика не вказуємо .

4. Допуск радіального биття поверхні вала під манжетою не вказуємо так як n<1000 об/хв..

5.Допуск паралельності та симетричності роз положення шпоночного паза. При ширині паза 12мм допуски в полях від 9-го квалітету:

-паралельності Т=0,6*43=25,8мкм, округляємо до Т=0,025 мм;

-симетричності Т=4*43=174 мкм, округляємо до Т=0,16мм.

Мал. 4.1 Вузол вихідного валу редуктора

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

19

5.  ВИЗНАЧЕННЯ  ДОПУСКІВ  ЗУБЧАСТИХ  КОЛІС  ПЕРЕДАЧ

 Початкові  дані :

Передача  змонтована  в  чавунному  корпусі.  Зубчаті  колеса  сталеві, некориговані,  з параметрами :

    1. Модуль  нормальний                                 mn = 4 мм,

    2. Кут нахилу  зубів                                     β  = 8 ° 26 ',

    3. Кут  головного  профілю                               α  = 20 °,

    4. Ширина  зубчатого  вінця                            Вw = 32 мм,

    5. Числа  зуб'ів  :                                              z 1= 30,   z 2 =40,

    6. Ділильні  діаметри                                d1= 120мм, d2 = 160 мм,

    7.  Міжосьова  відстань   передачі :            аw = 140 мм,

    8. Ступінь  точності  по  ГОСТ  1643-81 :      6-7-7,

    9. При роботі передачі  температура  коліс  досягає +60°С, температура  корпусу - +40°C;                        

10. Окружна   швидкість   V=12 м/с.

     Р і ш е н  н  я  :

    6.1. Відповідно до  заданого  ступеня  точності з  таблиць ГОСТ  1643-81 знаходимо :

 

  а) Норми показників, що забезпечують  кінематичну  точність  по 6-й  ступеню:

    - допуск  на  радіальне  биття  зубчатого вінця

                                 Frr1  =28; Frr2=40 мкм

    -допуск  на  коливання  довжини  загальної  нормалі

                                 Fvwr1  = Fvwr2=63 мкм  

    

б)  Норми  показників, що забезпечують  плавність  ходу  передачі  по 7-й  ступеню:

       - відхилення  кроку  зачеплення

                             f pbr1  =  ±11  мкм ; f pbr2 = ±14 мкм

        - відхилення  окружного  кроку   

                                 f ptr1  =±13 мкм; f рtr2  =  ±14  мкм ;

       

-   похибка    профілю  зуба

                                  f fr1  =10 мкм;  f fr2  = 11  мкм ;

     в) Норми показників, що забезпечують   контакт  зв'язаних  зуб'ів  по 7-й  ступеню:

    - пляма  контакту  по  довжині  зуба

                                  ( а - с ) соsβ• 100 / в  =  50 % ;

     - по  висоті  зуба     hm•100 / h =  70 % ;

     - допуск  на  похибку   напряму  зуба  

                                F вr1 = F вr2=16 мкм

   5.2. Бічний  зазор  в  передачі.

    Величина  бічного  зазору, яка забезпечуе  температурну  компенсацію  визначається  по  формулі  

                       Jn 1 = aw1 ( t1   - 20° ) – α2 ( t2   -  20° ) ] 2 sinα,

     де   аw  -  міжосьова  відстань  передачі,

           α12  -  коефіцієнти  лінійного  розширення,  відповідно  матеріалів  коліс  і  корпусу   

                          α1  = 11,5 • 10 - 6 ;   α2    =  10,5 • 10 - 6 )

              t1  і  t2  - робоча  температура,  відповідно  коліс  і  корпусу  по  умові  задачі

( t1 = 60°С,  t2 = 40°C ) ;

              α  -  кут  головного  профілю  ( по  умові  α = 20 ° ).

  

Підставивши  чисельні  значення   відповідних  величин  в  початкову  формулу,  одержимо  :  

               Jn1 = 140 [ 11,5 • 10 -6  ( 60° - 20° ) - 10,5 • 10 -6 ( 40° -  20° ) ] 0,684  =  0,0638 мм.

    Величина  бічного  зазору  для  забезпечення  нормальних  умов  змащування

                                Jnо = ( 10 - 30 ) mn, мкм,

     де   mn, -  модуль  нормальний  ( по  умові  mn, = 6 ),

                       числове  значення  коефіцієнта  при  mn, вибирається менше (ближче  до  10)  

                       для  тихохідних  передач    і  більше  (ближче  до 30)   для  швидкохідних. У  

                       данному   випадку,  для  швидкохідної  передачі  приймемо  коефіцієнт  рів-

                       ним  20,  тоді

                                   

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

20

jn  =  jn1+ jn2  =   64   +  80  =  144 мкм.

    

Для  призначення стандартного  виду  з'єднання  і  виду  допуску,  в  таблицях  ГОСТ 1643-81  знаходимо  значення  jn min    найближче  ( але  не менше )  до

розрахункового  jn.

     У  даному  випадку,  для  передачі  з  aw =  140 мм  знаходимо jn min  =  160 мкм,  цілком  відповідне  мінімальне  необхідному  розрахунковому  зазору jn. Цьому  значенню  

jn min  відповідає  вид  сполучення  «B»,  вид  допуску «b»  і  граничне  відхилення  міжосьової  відстані  fα =  ±8 мкм.

    Для  забезпечення  такого  зазору  в  передачі  з 6-й  ступенем  норми  кінематичної  точності, ділильними   діаметрами  d1 =  120 мм   і  d2 =  160  мм  і  допуском  на  радіальне  биття  зубчатого  вінця  Frr1  =28  Frr2 = 40мкм, знаходимо  табличні  значення  якнайменшого  додаткового  зсуву  початкового  контура  Е HS і  допуски  на  зсув  початкового  контура   ТH

Е HS 1 =140;  Е HS 2 =  160 мкм ;   ТH1 =100; ТH2 = 140 мкм.

    З урахуванням  цих  значень  найбільший  можливий  зазор  в  передачі

    jn max  = jn min +(ТH1 +  ТH2 +  2fα) 2sinα = 160 + (1000 + 140 + 2∙8 ) 0,684 = 416 мкм

Допуск  на  радіальне  биття діаметру  вершин  зубів   Eda1 = 32 мкм,  Eda2= 32 мкм,

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

21

граничні  відхилення  діаметру  вершин  Δda1  =   64   мкм,  Δda2 =  64    мкм.

 Числові  значення  Δda  беруться  з  таблиць  ГОСТ 25346 -82 .

5.3. Вільний  кутовий  поворот  зубчатого колеса  при  складанні .    

Якнайменший  вільний  кутовий  поворот  зубчатого  колеса  2.

                       Δφ min 2=  ( 2 jn min  /mn z2 cosα ) 206 =  438.76с  = 7 ' 31 ".

    Найбільший  вільний  кутовий  поворот  зубчатого  колеса  2.

                        Δφ mах 2=  ( 2 jn mах  /mn z2 cosα ) 206 = 19 ' 01 ".

    Приклад  виконання  схем  контрольованих  елементів  приведений  на  мал. 5.1 .

Мал. 5.1. Схеми  контролю  елементів зубчастих  коліс

Список       літератури .

1.  Допуски и посадки: Справочник. В 2хч./В.Д. Мягков, М.А. Палей, А.Б. Романов,  В.А.     Брагинский. – 6е изд., перераб. и доп. – Л.: Машиностроение. Ленингр. отд- ние, 1982. – ч.1 543 с., ил.; 1983 ч. 2. 448 с., ил.

2.  Дунаев П.Ф., Лёликов О.П., Варламова Л.П. Допуски и посадки. Обоснование выбора

    Учебное. пособие для студентов машиностроительных вузов Высшая.школа,1984.112с.,

3.  Саранча Г.А. Метрологія, стандартизація та управління якістю: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 256 с.; іл.

4.    Методичні вказівки до виконання курсової роботи по дисципліні "Взаємозамінність,                          стандартизація і технічні вимірювання"  ( для студентів  денної  форми  навчання

з   спеціальностей 7.090.214, 7.090.228   /  Укладачі   . Спільник А.Я ,. Загородній О.Б  - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. -  43с.

Зм

Аркуш

№ докум.

Підпись

Дата

Аркуш

22




1. Государственный экологический контроль
2.  ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ ИНЖЕНЕРНОЙ ГЕОДЕЗИИ Геодезия наука изучающая форму и размеры Земли геодезические
3. НАША НОВАЯ ШКОЛА В 2011 ГОДУ ПЛАН ДЕЙСТВИЙ ПО МОДЕРНИЗАЦИИ ОБЩЕГО ОБРАЗОВАНИЯ НА 2011 2015 ГОДЫ распо
4. педагогическая сущность процесса обучения
5. ознакомить студентов с соцми экми политми культурными этническими процессами протекавшими на терии Ка
6. Ростовский государственный университет путей сообщения РГУПС Безопасность жиз
7. Обратный путь прохождения сигнала осуществляется с помощью специальной цепи обратной связи.
8. В общем случае движение жидкой частицы является сложным
9. память мысли эмоции
10. гибридизации и в чем его сущность Какому классу УВ оно присуще Что вы понимаете под структурными форму
11. Ответ для АСПЗ 5 Юнита- 0243
12. 0 Построение объемных гистограмм Составьте следующую таблицу-
13. Обращение языческого мышления
14. User environments n operting system is required to control terminl opertions on shred ccess bsis s only one user cn ccess the system t ny moment of time
15. Для практики важно чтобы коды сообщений имели по возможности наименьшую длину.html
16. Международное движение капиталов
17. Который найдет правильный подход и сможет раскрыть и показать всю красоту и грацию очарование и легкость лю
18. Магнитный заряд и электрический момент
19. Валькирий следует за мечтой надеясь изменить свою жизнь
20. Коллоидная химия Поверхностные явления и дисперсные системы Предмет коллоидной химии