Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни:
|
Виконав: |
|
|
Рецензент: |
|
Київ - 2001
Зміст:
Хто такий Пилип Орлик
Прийняття Конституції Пилипа Орлика
Що таке конституція Пилипа Орлика
Порівняльна характеристика Конституції України 1996 року і Конституції Пилипа Орлика 1710 р.
Відмінності
Спорідненість
Конституція —основний закон держави, що визначає найважливіші засади організації суспільства.
Список використаної літератури:
Пилип Орлик (1672-1742)
Народився 11 жовтня 1772 року в селі Кошуті Ошмянського повіту на Віленині в родині Степана Орлика. Батько загинув….
Освіту Пилип Орлик отримав у Києво-Могилянському колегіумі. У 1698 Пилип став кафедральним писарем київської метрополії.
У 1698 він одружився з донькою полтавського полковника Ганною Герци. У 1700 став старшим канцеляристом у генеральній військовій канцелярії. А у 1706 Пилип був вже генеральним писарем Війська Запорозького. Іван Мазепа надав Орлику маєтки у Чернігівському, Ніжинському й Стародубському полках. Вони, з Іваном Мазепою, були однодумцями і Мазепа розумів, що Орлик його надійний помічник.
Після смерті Івана Мазепи, Пилип Орлик стає гетьманом (5 квітня 1710 року) і в цей же день укладає угоду між ним, як державцем і рештою козацтва, закинутого неволею на чужину. Угода-Конституція складалася з 16 пунктів.
Між Орликом і Карлом ХІІ був укладений договір, за яким Україна відходила під шведську протекцію. Орлик поновив стосунки з кримським ханом, а той пообіцяв допомогти Україні звільнитися з-під Москви. Карл також пристав до цієї угоди. У березні Орлик вирушив на Україну, там він розбив військо Бутовича (від Петра І), та тут його покинуло польське військо та військо Хана. Петро І пропонує мир, Орлик наполіг щоб у мирному договорі Росія відмовилася від України, та Петро не квапиться, тоді Орлик споряджає посольство до Стамбула. Далі у 1711 р. війна Туреччини з Росією…
Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 р. десь у тодішніх турецьких володіннях, проживши бурхливих 70 літ.
Конституція Пилипа Орлика була прийнята 5 квітня 1710 року. Цей вікопам’ятний документ склався як договір між трьома основними політичними силами Козацької держави: гетьманом, генеральною старшиною та Військом Запорозьким.
Вона була діючою з 1710 року по 1714 рік.
В її складанні брали участь Войнаровський, Гордієнко, Горленко, Ломиковський, Мирович, Максимович, Іваненко, Карпенко та інші (люди світського і духовного стану, численні знатні особи).
Правовий уклад та Конституція прав та вольностей Війска Запорозького, укладені між ясновельможним паном Пилипом Орликом новообраним гетьманом Війська Запорозького і генерального старшиною, полковниками, а рівно ж і самим Військом Запорозьким, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішими гетьманом на вільних виборах урочистою присягою року Божого 1710 квітня 5 дня у Бендерах.
Загальне порівняння.
Новітня Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року. Конституція є найвищою юридичною силою у країні. Вона була прийнята на 5 –ій сесії верховної Ради України. Конституція Пилипа Орлика мала значення договору між гетьманом та козацтвом, а Нова Конституція України 1996 року має вигляд не договору, а найвищого юридичного документу України.
Конституція Пилипа Орлика приймалася у 1710 року 5 квітня у Бендерах. Вона мала значення незвичайної угоди між гетьманом та козацтвом, яка дістала в історії назву першої конституції України. Конституційний договір закріплюється присягою гетьмана Пилипа Орлика. Конституція була підтверджена з боку Туреччини, влада якої поширювалась лише на правобережну Україну. Тоді Туреччина була союзницею Карла ХІІ.
1) Конституція 1710 року - це незвичайна угода з козацтвом.
Конституція 1996 року - це Основний Закон і акт вищої юридичної сили, що обумовлює прийняття законів та інших нормативно-правових актів.
2) Конституція 1710 року опирається на Бога та Військо Запорозьке Конституція 1996 року опирається на народ, закон, суспільство.
3) Конституція 1710 року написана гетьманом при сприянні інших гетьманів, знатних га керівних осіб. Конституція 1996 року написана за участю Президента і Верховної Ради.
) Конституція 1710 року приймалася Запорозьким Військом і гетьманом Конституція 1996 року приймалася парламентом.
) У Конституції 1710 року 16 пунктів.
У Конституції 1996 року 15 пункті і 161 стаття + поправки і перехідні положення.
6) У Конституції 1710 року зазначено , що дозволяється лише православна віра У Конституції 1996 року написано, що жодна релігія не може бути визначена державою, як обов'язкова. Кожен має право на свободу віросповідання.
) Конституція 1710 року розказує, що було лише три генеральні ради в кожному році: І - на Різдво Христове; П - на Воскресіння; Ш - на Покрову Пресвятої Богородиці. Конституція 1996 року зазначає, що Верховна Рада України працює посесійне.
) В Конституції 1710 року Україна позначається, як "Мала Росія" В Конституції 1996 року держава Україна має назву "Україна"
) В Конституції 1710 року говориться . що козачі вдови і осиротілі діти козацькі, або жінки без присутності самих козаків, коли в походах, або на будь-яких перебуватимуть службах, щоб не притягались до всіляких посполитих повинностей і не утягувалися вимаганням датків.
Конституція 1996 року каже, що кожен зобов’язаний сплачувати податки.
) В Конституції 1710 року є прохання до швецького короля залишатися протектором України.
Конституція України 1996 року проголошує, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (що вже виключає прохання захисту до інших держав).
1) Конституція 1710 року зазначає, що дотримання всіх пунктів обов'язково.
Конституція 1996 року теж закликає до обов'язкового дотримання всіх статей і пунктів.
) В Конституції 1710 року написано, що державна мова - українська. В Конституції 1996 року зазначено:" державною мовою є українська"
) В Конституції 1710 року записано: "столичне місто Київ" (ХШ) Конституція 1996 року проголошує, що столицею України є місто Київ
) В Конституції 1710 року записано:" всі кримінальні і некримінальні злочини вирішуються в суді"
Конституція 1996 року каже, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
5) В Конституції 1710 року записано, що на українській землі не дозволяється будувати ніяких споруд або будівель Московській державі.
Конституція 1996 року проголошує: “земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави”.
) Конституція 1710 року стверджує, що Запорозька Січ - демократична держава (Конституція була написана для Запозької Січі).
Конституція 1996 року пише, що Україна є демократичною державою (Конституція була написана для України)
7) У Конституції 1710 року зазначено, що кожен має право на оборону Вітчизни і вольностей.
Конституція 1996 року стверджує, що кожен має право захищати своє життя, здоров'я.
) У Конституції 1710 вищим органом влади має бути парламент (старшинська рада).
На історичному етапі формування суспільної системи різних держав відбивалося й на сутності й ролі конституції. Конституції, як свідчить практика переважної більшості країн, поряд із закріпленням основ державного ладу, найважливіших державних інститутів визначають і вихідні положення, що характеризують даний суспільний устрій, систему власності, соціально-економічні й політичні відносини, рівень духовного життя саме конкретної країни. Особливо це притаманно новим конституціям, які були прийняті після другої світової війни, а також після розпаду так званого соціалістичного табору.
Отже, на нинішньому етапі конституція - це організаційно-правовий документ, що визначає основи взаємин людини, суспільства і держави. Разом із тим відповідно до впливу на посутні ознаки держави конституція визначає основи суспільного ладу певної країни. Конституція України є уособленням верховенства права, сутності та спрямованості політики нашої держави.
Наприклад, у статтях 13 і 14 Конституції України визначаються об'єкти права власності українського народу, реґламентуються питання, пов'язані із соціальною спрямованістю економіки нашої держави, соціальним і правовим статусом землі і правом власності на неї. У зв'язку з тим, що конституція у теперішньому світі реґламентується насамперед конкретними суспільними вимогами, вона не є тільки політичним документом. Певно, що в ній відображені політичні інтереси, але їх прояв має межу.
Новітній конституційний процес в Україні
Початок новому, реальному за своїм змістом конституційному процесу було покладено ще за часів існування Союзу РСР з прийняттям Декларації про державний суверенітет України. Організаційно створивши простір для українського державотворення, цей документ автоматично дав поштовх для процесу створення нової Конституції (в ньому записано, що декларація є основою для нової Конституції). Саме цим керувалась Верховна Рада України, створюючи Конституційну Комісію для організації розробки нової Конституції.
Сучасний конституційний процес розпочався після остаточного утвердження України як незалежної держави.
Перший етап - 1990-1993 рр. Головним змістом цього етапу було опрацювання на основі діючих конституційних положень леґітимного, тобто такого, що відповідає устремлінням громадян, логічно і юридично завершеного проекту Конституції.
Другий етап - 1994-1996 рр. Головним змістом цього етапу було опрацювання.
На основі проекту Конституції 1993 року діючих у цей час Конституції 1978 року і Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України такого документа, що був би не тільки логічно і юридично завершеним, але й узгоджував точки зору різних політичних сил.
Перший етап почався з розроблення нової Конституції. Цю відповідальність тут свідчить те, що було опрацьовано сім варіантів цієї концепції, після чого 19 червня 1991 року вона була затверджена Верховною Радою. При наступному розробленні проекту Конституції було створено чотири його варіанти. При опрацюванні проекту вивчався і широко використовувався зарубіжний досвід, міжнародні пакти та конвекції(3агальна Декларація прав людини, пакти 00Н про економічні, культурні та соціальні права, про громадські та політичні права, Європейській конвенції про права людини, в Копенгагенському документі наради щодо людського виміру, пактах НБСЄ) особливо з прав людини, враховувався історичний досвід України.
Від прийняття Конституції упродовж наступного року відволікали дебати про доцільність прийняття в Україні Закону про владу, а також виборча кампанія по переобранню Виховної Ради та Президента.
Другий етап конституційного процесу розпочався 20 вересня 1994 року, коли нова Верховна Рада вирішила питання про склад і принципи утворення нової Конституційної комісії. Її склад був визначений 10 листопада того ж року. Особливість цієї Конституційної комісії полягала в тому, що вона була створена за принципом представництва від трьох гілок влади - законодавчої, виконавчої та судової. Рішенням Комісії в основу її подальшої роботи було покладено проект Конституції від 26 жовтня 1993 року. Вона діяла під головуванням Президента України Л.Д. Кучми і Голови Верховної Ради 0.0 Мороза Значну роль в створенні Конституції відіграв укладений 8 червня 1995 року Договір між Президентом та Верховною Радою України про організацію верховної влади та місцевого самоврядування.(Він був створений як додаток до діючої Конституції і включив в себе прийнятий Верховною Радою Закон про владу)
Опрацювання проекту вела робоча група Конституційної комісії, що складалася з досвідчених юристів-науковців. Водночас було проведено наукові експертизи проекту українськими та зарубіжними науковцями та юридичними установами, в тому числі венеціанською комісією Ради Європи "Демократія через право". Всесвітнім конґресом українських юристів і ін., результати роботи яких були враховані в остаточному варіанті Конституції.
Після обговорення її у постійних комісіях, а також на пленарних засіданнях до проекту було внесено чимало змін: вже на першому етапі обговорення депутати відкинули положення про двопалатну структуру Верховної Ради та її перейменування в Народні Збори.
Долаючи величезні труднощі, депутатська група М Сироти, стаття за статтею, положення за положенням, узгоджувала думки різних фракцій політичних партії, напрямків та течій.
Заключне засідання Верховної Ради 27-28 червня, що тривало цілу добу засвідчило політичну зрілість, готовність депутатів піти на компроміс заради інтересів України. Воно завершилося затвердженням Основного Закону нашої держави конституційною (2/3) більшістю голосів.