Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
39. На території розташування хлібозаводу виявлені запаси кварцу. Керівництво цього підприємства вирішило зайнятися додатковою діяльністю з видобування зазначених корисних копалин та звернулося до місцевої державної адміністрації за спеціальним дозволом. Держадміністрація відмовила у наданні дозволу, мотивуючи тим, що не має таких повноважень.Який порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами? Охарактеризуйте суб'єктний склад надрокористувачів.
КВЕД-2010: Клас 10.71
Клас Назва видів економічної діяльності та пояснення до них 10.71
Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання
Цей клас включає:
виробництво хлібобулочних виробів:
хліба та булочок тортів, тістечок, пирогів, бісквітів, фруктових тістечок, млинців, вафель тощо нетривалого зберігання
КВЕД-2010: Клас 08.99
Клас Назва видів економічної діяльності та пояснення до них 08.99
Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів, н.в.і.у.
Цей клас включає:
добування підземним або відкритим способом різних мінералів і матеріалів:
абразивних матеріалів, азбесту, кремнієвмісних інфузорних порід, природного графіту, стеатиту (тальку), польового шпату тощо
природного асфальту, асфальтиту (асфальтоподібного природного матеріалу) й асфальтових (бітумінозних) порід; природного твердого бітуму дорогоцінного каміння, кварцу, слюди тощо
інших мінералів, не віднесених до інших угруповань
Відповідно до ст. 41 Кодексу про надра
Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.
Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 28 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України»від 2 листопада 2006 р. N 1524
28) забезпечує роботу міжвідомчих комісій з визначення переможців конкурсів на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, а також Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин та Міжвідомчої комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин при Державній комісії по запасах корисних копалин;
Постанова КМУ «Про затвердження Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин» від 1 лютого 1995 р. N 80
1. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні визнаються особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність.
2. Першовідкривачам родовищ корисних копалин видається нагрудний знак "Першовідкривач родовища" та виплачується грошова винагорода.
3. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні
можуть бути:
особи, які відкрили родовища унікальної, першої та другої групи, а також третьої групи родовищ чорних, кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, золота, паливної сировини, алмазів, п'єзооптичної сировини, йодо-бромних вод, калійних солей, фосфоритів, пісків для скляної та сировини для цементної промисловості, самородної сірки, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, мінеральних і термальних вод, прісних підземних вод (далі - родовища);
особи, які науково обгрунтували необхідність проведення пошуково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.
4. Якщо у відкритті родовищ, а також виявленні в раніше відомих родовищах додаткових запасів корисних копалин чи нової мінеральної сировини, що істотно підвищують їх промислову цінність, брало участь кілька осіб, нагрудний знак "Першовідкривач родовища" видається кожному учаснику.
5. Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні працівників геологічних підприємств та організацій, а також інших громадян (крім працівників підприємств та організацій інших галузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи) готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин геологічних підприємств та організацій і надсилають їх на розгляд Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держгеонадра для подальшого подання до Міжвідомчої комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин при Державній комісії по запасах корисних копалин (далі - Міжвідомча комісія).
Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні працівників підприємств та організацій інших галузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи, готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин цих підприємств
та організацій разом з комісіями у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин відповідних державних геологічних підприємств Держгеонадра та надсилають їх на розгляд комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин галузевих
міністерств і відомств для подальшого подання до Міжвідомчої комісії.
6. Міжвідомча комісія розглядає матеріали, які надійшли від Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держгеонадра, відповідних комісій галузевих міністерств і відомств, готує висновки (пропозиції) і подає їх на затвердження
Держгеонадра.
7. Рішення про видачу нагрудного знака "Першовідкривач родовища" приймається колегією Держгеонадра лише на основі подання Міжвідомчої комісії.
8. Нагрудний знак "Першовідкривач родовища" вручається разом із спеціальним дипломом. У разі втрати нагрудного знака або диплома дублікати не видаються.
9. Прізвища осіб, яким вручено нагрудний знак "Першовідкривач родовища" із спеціальним дипломом, вносяться у книгу "Першовідкривач родовища".
10. Порядок встановлення та виплати грошової винагороди, а також повноваження відповідних комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин визначаються інструкцією про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають
промислове значення, затверджуваною Мінприроди за погодженням із Мінекономіки і Мінфіном.
Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 12 лютого 1998 р. за N 96/2536
Про затвердження Інструкції про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення
1. Умови встановлення та виплати грошових винагород
1.1. Грошові винагороди видаються першовідкривачам:
а) за відкриття родовища, що має промислове значення;
б) за виявлення у раніше відомому родовищі додаткових запасів корисних копалин чи нової мінеральної сировини, що істотно підвищують його промислову цінність;
в) за відкриття техногенного родовища, що має промислове значення;
г) за наукове обгрунтування необхідності проведення пошуково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.
1.3. Грошові винагороди виплачуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, що ведуть геологорозвідувальні роботи, за рахунок коштів на їхнє виконання. Виплата грошових винагород першовідкривачам підприємств та організацій, у яких немає коштів на ведення геологорозвідувальних робіт, проводиться на загальних засадах, передбачених цією Інструкцією, геологічними підприємствами, на території діяльності
яких було відкрито та розвідано родовище корисної копалини.
1.4. Розмір грошових винагород за відкриття родовищ визначається, виходячи з оцінки значення родовища на основі перевірених та затверджених ДКЗ даних про кількість та якість
корисних копалин, про географо-економічні та гірничотехнічні умови розробки родовищ, а також якості і ефективності виконаних геологорозвідувальних робіт.
Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалинпри Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ п'єзооптичного кварцу» від 19 березня 2007 року N 77
Кварц - двоокис кремнію каркасної будови SiO2, водяно-прозорий, рідше забарвлений, твердість - 7.00 - 7.25, блиск скляний, злом раковистий.
Кварц має багато різновидів та входить до складу різних за генезисом гірських порід. У процесі вивітрювання він стійкий, переходить у розсипи. Деякі різновиди кварцу належать до ювелірного каміння: це - фіолетовий аметист, жовтий цитрин, рожевий кварц, димчастий кварц, чорний моріон, гірський кришталь. Вони використовуються як природна ювелірна, виробна та колекційна сировина.
П'єзооптичний кварц - природні кристали кварцу або їхні частини, з яких можуть бути отримані бездефектні монокристалічні ділянки (монообласті), достатні за розмірами для виготовлення з них оптичних і п'єзооптичних виробів.
Кварцова сировина (кварц-сирець) - товарна продукція гірничого виробництва, представлена кристалами кварцу або їхніми уламками, які відповідають технічним вимогам підприємства щодо п'єзооптичного кварцу.
П'єзокварц - різновид кварцу, що характеризується добре виявленими п'єзоелектричними властивостями і застосовується в радіотехнічних приладах.
Кварц оптичний - різновид кварцу, що має високу прозорість у видимій та ультрафіолетовій частинах спектра і застосовується для виготовлення оптичних приладів.
Запаси кварцу загальні - обсяги кварцової сировини, виявлені та підраховані на
місці залягання за даними геологічного вивчення ділянок надр.
Ресурси кварцу - обсяги кварцової сировини, кількісно оцінені як можливі для видобутку при сучасному техніко-економічному рівні розробки родовищ кварцу.
Відповідно до постанови «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12 грудня 1994 р. N 827
ПЕРЕЛІК
корисних копалин загальнодержавного значення
Сировина абразивна
Алмаз технічний Корунд
Гранат Кремінь
Кварц* Маршаліт
Сировина оптична та п'єзооптична
Ісландський шпат* П'єзокварц
Кварц* Флюорит*
Наказ Комітету України з питань геології та використання надр (Геолком України)
«Про затвердження Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини» від 15 лютого 2000 року N 19
3. Терміни і визначення
У Положенні наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:
Геологорозвідувальні роботи - комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр.
Геологорозвідувальний процес - сукупність послідовно й цілеспрямовано здійснюваних дедалі більш детальних геологорозвідувальних робіт з картування, прогнозування, виявлення й геолого-економічної оцінки дедалі більш локальних рудоносних (продуктивних) ділянок надр методом послідовних наближень від рудних районів (полів) до рудних покладів (блоків).
Стадія геологорозвідувальних робіт - частина геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об'єктами геологічного вивчення, цілями та методами геологорозвідувальних робіт, вимогами до їхніх кінцевих результатів.
Відповідно до ст. 17 Кодекс про надра
Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.
Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням
корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.
Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постанова КМУ «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» від 27 січня 1995 р. N 59
1. Це Положення встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.
2. Дія цього Положення поширюється на всіх користувачів надр, в тому числі на інвесторів, з якими в установленому законом порядку укладено угоду про розподіл продукції.
4. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами (далі -
підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни) лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища
корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
13. Гірничий відвід на розробку родовища корисних копалин або його частини надається за умови, що запаси корисних копалин родовища та компонентів у них пройшли експертизу і одержали оцінку Державної комісії по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).
21. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин надаються Держгірпромнаглядом.
23. Для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин залежно від виду родовища корисних копалин подає заявку місцевому органу державного гірничого нагляду або Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській чи Севастопольській міській Раді народних депутатів.
Заявка включає в себе: заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що мають намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується; проект гірничого відводу у двох
примірниках, складений відповідно до додатка N 2.
19. Проекти гірничих відводів розробляються спеціалізованими проектними або добувними організаціями, які спроможні виконувати роботи з маркшейдерської справи.
Відпоідно до ст. 16 Кодекс про надра
Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Порядок проведення та умови конкурсу на укладення угод про розподіл продукції визначаються Законом України "Про угоди про розподіл продукції". Спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах розподілу продукції видається на підставі укладеної угоди про розподіл продукції і повинен містити усі види користування надрами та інші дані та відомості, передбачені цією угодою. Права користування надрами можуть бути передані третім особам одночасно з передачею прав та обов'язків за угодою про розподіл продукції та з обов'язковим переоформленням спеціального дозволу на користування надрами відповідно до вимог Закону України "Про угоди про розподіл продукції".
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 30 травня 2011 р. № 615
1. Цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.
Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра(далі - надрокористувачі).
2. Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
4. Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.
5. Дозволи надаються на такі види користування надрами:
геологічне вивчення родовищ корисних копалин;
геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
видобування корисних копалин;
геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ);
будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);
виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
8. Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:
1) видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п'яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу;
Відповідно до Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами» від 30 травня 2011 р. N 594
8. Для участі в аукціоні претендент подає в строк та за адресою, наведеними в оголошенні, такі документи:
заяву про намір взяти участь в аукціоні із зазначенням назви і місцезнаходження ділянки надр, виду корисних копалин, відомостей про претендента (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця), адреси, номера телефону, телефаксу, прізвища та посади керівника (для юридичної особи), електронної адреси. Заява про намір взяти участь в аукціоні подається в двох примірниках;
опис документів, що додаються до заяви, належним чином завірений претендентом;
Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин» від 10 листопада 2000 р. N 1689
1. Державна комісія України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов'язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.
3.1. Державній експертизі та оцінці підлягають експлуатаційні запаси питних і технічних підземних вод усіх розвіданих родовищ, а також запаси, що додатково розвідані в процесі експлуатації родовищ.
3.7. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних підземних вод подаються на розгляд ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами не пізніше трьох місяців після завершення геологорозвідувальних робіт. У разі подання звіту
після цього терміну необхідно документально підтвердити незмінність гідрогеологічних, водогосподарських, еколого-геологічних умов підрахунку експлуатаційних запасів родовища на дату подання матеріалів до ДКЗ.
|
Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр від 4 вересня 1995 р. N 35 «ІНСТРУКЦІЯ ПРО ЗМІСТ, ОФОРМЛЕННЯ І ПОРЯДОК ПОДАННЯ НА РОЗГЛЯД ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРИ ДЕРЖАВНОМУ КОМІТЕТІ УКРАЇНИ ПО ГЕОЛОГІЇ І ВИКОРИСТАННЮ НАДР МАТЕРІАЛІВ ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ОЦІНОК РОДОВИЩ МЕТАЛІЧНИХ І НЕМЕТАЛІЧНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН» |
1.3. Державна експертиза і оцінка запасів корисних копалин провадиться на підставі звітів про геологічне вивчення родовищ корисних копалин з підрахунком запасів та геолого-економічною оцінкою їх промислового значення (надалі - геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин).
1.4. Залежно від ступеня вивченості родовищ державна експертиза і оцінка запасів може провадитись за матеріалами:
геолого-економічної оцінки попередньо оцінених родовищ корисних копалин;
геолого-економічної оцінки родовищ, підготовлених до промислового освоєння;
геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, які розробляються, за результатами гірничодобувних та додатково проведених геологорозвідувальних робіт;
геолого-економічної оцінки відкритих родовищ корисних копалин на будь-якій стадії їх вивчення (з ініціативи замовника).
Постанова КМУ «КЛАСИФІКАЦІЯ запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр»
від 5 травня 1997 р. N 432
основні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, що визначають промислове значення родовища, напрям його промислового використання і назву;
супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини;
оцінка ресурсів корисних копалин і компонентів - наближене визначення кількості та якості корисних копалин і компонентів на основі аналізу сприятливих геологічних та економічних передумов і позитивних результатів геологічних, геофізичних та інших досліджень;
запаси корисних копалин і компонентів (загальні запаси корисних копалин і компонентів) - обсяги корисних копалин і компонентів, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищкорисних копалин;
мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва;
геологічне вивчення корисних копалин - визначення речовинного складу, кількості, якості і технологічних властивостей корисних копалин, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання їх покладів для обгрунтування проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини;
Проекти гірничих відводів відповідно до Наказу міністерства промислової політики України «Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України
та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування» від 07.05.2004 N 221
Це Положення визначає порядок проектування будівництва нових, розширення або реконструкції діючих гірничодобувних підприємств з підземним і відкритим способом розробки, порядок визначення розкритих, підготовлених та готових до виймання запасів та класифікацію гірничих робіт та гірничих виробок гірничодобувних підприємств України.
1.2. Проектування, будівництво і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів і об'єктів з переробки мінеральної сировини здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про
надра, а саме:
1.2.1. У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні передбачатися:
розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;
способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин,
а також використання наявних у них компонентів;
раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;
складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;
геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;
рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву;
заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.
Постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин»від 11 серпня 2000 р. N 1257
Кварцит, пісковик -"- менш як 1
Постанова КМУ «Про надання спеціальних дозволів на користування
ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» від 15 липня 1997 р. N 742
Неметалічні корисні копалини
Кристалосировина тонн моноблоків
(п'єзокварц) 10
Висновок
Отже, запаси корисних копалин родовища та компонентів повинні :
По-перше, пройти експертизу і одержати оцінку у Державнії комісії по запасах корисних копалин.
По-друге, підприємство має отримати спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр, а також затверджений в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин. Відповідно до порядку, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин місцевого значення ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.
Крім того, зазначене підриємтсво повинно змінити вид діяльності, на Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів, н.в.і.у замість виробництва хлібобулочних виробів.